Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Пути повышения продуктивности участков гибридизации кукурузы с разновремеменно цветущими родительскими формами в степи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Пути повышения продуктивности участков гибридизации кукурузы с разновремеменно цветущими родительскими формами в степи Украины"

4- УКРАТИ

украшська аиадем1я аграрных наук

шститут кукурудзи

На правах рукспису

митько в1тм1и миколаиович

шяхи п1двищення продуктивност1 д1лянок ибрвдзацп кукурудзи 3 р13н0часн0 кв1тучими батьк1вськими формами в степу укра1ни '

os.OI.q9 - рослинництво

автореферат дисертац!г на здобуття паукового ступеня кандидата с!льськогосподарських наук

Яш пролетровськ

Дисбртац1Фш роаота виканана в 1нститут{ кукурудзи УАЛН в 19Э0-1993 роках.

Науковий кер1вник - кандидат с1льськогостдароьких наук, старший науковий сц!вроС1тник ЛОГАЧОВ М.1.

0ф1ц1йи1 опоненти: доктор с1льськогосподарських наук,

старший науковий сп1вро01тшш ТКАЛ1Ч 1.Д.

кандидат свльськогосподарських наук, професор ОСТАНОВ В.1.

Пров{дна устанава - Доноцышй 1нститут вгропромислового вироОшцтва УААН

Захист дисертацП в1дбудатьея " -С " _1994 г-

о - годин! на зас1данн1 спвц1вл1зовапо! вчен о К ради

Д 020.69.01 в 1нститут1 кукурудзи УААН.

Адреса-.згоогт, м. Дн1пропатровськ, вул. Дзерзкинсысого. 14, 1нститут кукурудзи УААН.

3 дисертац!ею мокна ознайомитися £1 б(0л/атвц1 1нституту кукурудзи УААН.

Автореферат розЮланий " 1994 г.

Ечо.шй 'Секретер спвЦ1ал!зовано! вчеда> ради, . доктор с1ль'ськогосподарсышх наук 1-0 Д^Н

ДШпропетровськ. Надруковано ротапр!нто1 Заказ &НОО . Тираж 100 прим.

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

/

Актуальность теш. Одним з найважлив!тих фактор!в зб!льиен-ня валового зборг ц!шю1 зернофуражно? культури кукурудзя в ство-реиня та впровадання у виробництво нових високопродуктявних г!б-рид!в. Широка впровадання новях г!бряд!в нвр!дко стримувться пв-достатнъо» к1льк1ств високояк1сного нас!ння, Цэ в насл!дком гтки що пизько! вроквйност! нас!нневих д!лянок внасл!до' <3!олог!чних особливостей Оатьк!вських форм г!брид!в та в ряд! вотпдк!в недосконалост! технолог!I вирощування нас!ння. Особливо, цв сто -суеться г!брид!в з так званим "ваксим" нвс1нтщтвот, до яких. в1дносяться I г!брида з б!льшим чи меншим розривом у цв!т!нн! ге-неративних орган!в <3атьк1вських компонент!в. Тому для одерхання достатньо! к!лькост! насiгая треба в!дводити ввлик1 пос1вн| илощ1, що веде до зростання додаткових витрат лрац! та koüttIb. У зв'язку з вадесказаним розробка заход!в п!двщення нвс!ннево1 гтродуктивност! д!лянок г!брядизац!1 набувае особливо! актуальное-T!.

Мета та завдання досл!дкень. Мета Досл1дж8НЬ - на прислал! ранньостиглого Пбрвда Дн!провсысий 203 МВ роэробити агротахн!ч-н! заходи п!двящвння нас1ннево! продуктивное*! д!лянок Пбриди-зацп г1брид1в з р!зностроково кв1тучши батьк!всы®ми формами.

До завдання досл1даень входило:

- вивчити можлив!сть золиження строк!в цв!т!ння генератив-них орг8н1в батьк1вських фор* при одночасн!й Тх с!вб! шляхом агротехн!чних заход!в;

- встаноЕити схеми nocíву та сп!вв!дношення батьк!вських' форм, як! забезпечуть максимальну врокзЯн!сть гfСреднего нзс!ння з високими пос!вкики якостяш;

- визнзчкти' оптимальну густоту рослая батьк!вськкх форм на

AiMJmi ПбридазацП..

Тема дисертац1йно1 робота е снладовою частиноп тематичного плану .наукових досд!джвнь 1нституту кукурудзи в роздШ 02.01.01.Т "Розробити агротвхн!чн! та ф!з1олог1чн1 способа Шдви-щвння нродуктивност1 бвтьк!вських форм тв гЮридаого нас!ння первого покол!ння нових районоваких I пврспективншс г1брид$в".

Наукова новизна. Вперта для одвркання наЫння ранньостигло-го г i брада Дв!вровсышй 203 MB з урахуванням особливостей його наспшицтва разроблаи! елементи сортовоГ агротехн!ки батьк!в-сышх компонент! в ■ як! дозволяють,. аблизити строки 1х цв1т!вдя, пол! ишти пилковий реким пос1в1в та Шдвищити врожайн!сть гЮрид-ного нас!ння. . .

Проведен! ориг!нальн! доел 1 даю шш по встановленню вшшву схем дас!ву та густота рослин на пос!вн! якает! нас!ння (реиетний анализ) ! обгрунтована доц!льн!сть оц!нки ефективност! вивчених заход!в на п!дстав1 поштучного обл!ку врокаю,

Практична ц!ии!сть та реал!зац1я досл!давнь. Застосування розроблеша заход! в вирощування нас!ння г!бридв Дн!провський 203 UB дозволить зб!лыяити врожайн!сть до Г/Ж та п!двищити ефектив-HtcTb його нас!нництва. Практичн! рекомендацП, що випливають з результат! в доел! даюнь, впроввдаевнно у колективних государствах "УкраКна" Покровського, !м. Ватут!на Пвтропавловського район!в Дн!пропвтровськоК, "Перше Травня" Маньковського району Черкась-ко! областей.

Апробац!я роботи. Результата досл!джень допов!двлись та обговорювались иа науково-методичних радах в!дд1лу технолог!! ви-рощування кукурудзи 1нституту кукурудзи (1991-1994,рр.), на Пэр-ш!й республ!канськ!й науково-практичн!й конференц!f молодах вча-» них по питыш; i вкрощуввння кукурудзи та !нших зернових культур

золи Степу Укра'пш (Дн!пропетровськ, 1993 р.). на копфэрош! I шлодих вченюс тв спэц!ал1ст1в "Кауков! осзюви ведения господарства УкраКни в. сучасних умовах" (Чабаня, 1994 р.).

Публ!кац!1. За результатами досл!джень опубл!ковано чотири роботе.

Обсяг та структура дксертацП. Дисертпц!я викладвна на Т4в стор!ннах машинопксу ! складазться з вступу, 4 розл!л!в, виснов-к!ве рекомендац!й виробництву, списку л!тератури, що включав 204 наймвнуввння, 24 з яких на !ноземн!й мов! та додатку. Робота !люстрована 43 таблицями, фотографами та рисунком.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЩЩННЯ Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Польов! доел! ди проводились У 1990-1993 рр. В Доел! дкоиу господарств! 1нституту кукурудзп, розтааованоку у зон! п!вн!чного Степу Украгни. ,

Грунт доел! дно! д!ляшш - чернозем звичайний малогумусний середньосуглинковий, вм!ст гумусу - 4,255, валового азоту я орному шар! - 0,2256, рухомого фосфору - 82-105 иг, скМнкого кал!с -250-280 мг на 1кг сухого грунту.

Кл!мат у зон! розташування Доел!дного господарства по-м!рно - теплий з недостатн!м та нест!йким зволокенням. Р!чна сука атшефврних опад!в летать у межах 1200-1300°С» тривал!сть теплого пер!оду з температурою Еще 10° - 165 - 170 дн!е, що с достатн!м для дозр!Еання. Г1брид!в кукурудзи ус!х груп стиг-

лостг.

Погодн! умови за роки проведения досл!даэнь (1990-1993 рр.} склздались у целому сприятливо для росту та розвитку рюслии куну-

рудзв, Пзрша половина вегетвц!ï росдии кукурудзи за роки досл!д-жень проходила в умовах доататньо! вологозаоазпоченост1. У 1990, 19Э2 ao.iSSo рокех вищэвкаааний пвр!од супроводжувався понижеиим темвдрйтурним рзкишм, о у 19Э1 роц{ - п!двщеним. Друга nojioBiiHS вегмац! ï s ycl роки проведении досл!дазнь проходила при ¡гадос 1агн1й вологозабзепвченост! „ що" в повднанн! з р!зниш твмпоратурними режимами у пер!ода цв!т1ння„ запл1днешя генера-ттаних орган! в та доЕр!вання зерна б1льиок аба меншою м!рою зшшувало або зб1льшувало негативний вплив на р!ст та розвиток роалин. У 1930 та 1993 роках вищэвказаний пер1од проходив при noMipuoMy температурному режим!. 2Г Ï99I роц! пер ¡од цв!т1ння, зашИднатш генеративних орган! и та початок наливу зорна в!дбу~ . вався у р1зко дасушлиьих ушвах, а у 1992 роц! налив зерна сп!в-иаз 1з посухою.

Попэредаик - озима шэниця по пару. Система основного обро-0{тку включала подв1йне лущення стерн! даоковмми лущильниками та оршиу на 28-30 см; Весною зяб боронували. Шд допос!вну куль-тивац!ю вносили грунтов! герб!циди.

Р1шо1шя поставлених для вивчвння татань здМснввалось шляхом проведения настухших досл!д1в:

I. У двофакторному польовому досл1д!, закладеному по методу роз'цплених д!лянок, вивчався вплив схем пос!ву (4:2, 6:2, 8:4 та 12:4) та густоти стояшш батьк!вських форм (30, 40 та 50 тис/га) на нас! ннзбу продуктивч!сть г!брида ДЖпровсыснЛ 203 MB (г1брид Крое 200 M х г!брвд Дружба MB), lia д!лянках першого порядку роз-м!1цували схеми пос!ву, другого порядку - густоту рослин. М!ж схемами пос!ву як захисшпс вис!вався соняшлик. Повторения у доели! 4 - разом, розм!щешш вар!ант!в - сиетематичне. v 2. У па>ш!с у лаОораторт-польовоыу дося1д1 вчвчалась могут-

BtCTb збликоння строк1в цв1т!ння Сотые! еськпх форм гЮрндп Д^проЕСький 203 МВ за допомогов наступних агрозаход!в: прико-с1вне Енвсення фосфэрних добрив у гн!зда п!д матвринськ! рослини, загущошш рослии батьк!всько¥ форми, р!зна глибипа звгортання nací ння та р!знострокова cfBda к{яочоГ та чалов!чох форм. Площа д!лянок - 140 мг (2,8 х 50), баз повторения.

3. У другому лабораторно-польовому досл!д! вивчовся вплив зр{зания листя у початков! фази росту та роэвитку рослин г!бридо Дружба МВ на строки цштпшя волотей. Надзомна маса рослин в1дд1-лялась шляхом зр!зання на висот! З-б см у фаз! 4-5, 6-7 та 8-9 листк!в.

4. У польовому досл1д! вивчався вплив заход!в зближення строк!в цв!т!ння батьк!вських форм на в]5Ьяайн1сть г!бридного на-с!ння, 0бл1кова площа д!лянок - 105 м2. Повторения у досл!д! 4 -разово.

Для всеб!чного виявлешя рвакцН рослин на захода як! вив-чались у-досл1дах, проводили: фенолог!чн! спостэрэзкенпя; вивчешя 0с0блиЕ0стей росту та розвитку рослин (висота, висота прикр!п-лення качан! в кукурудзи, площа листово'{ поЕерхн!); визяачешш ЕолоГозабезпвченост1 рослин. пилкоутворювально! здатност! бать-к!вських волотей та розс!ювання пилку у рядах я! нотах рослин: обл!к врокаю нас!ння, онал!з його структури тоща.

При спосторекеннях та дослгдяеннях керувались кетодкчнгади рвкомэндац!ями по проведена ггольових доел!д! в з кукурудзои (Дн1п-ропетровсыс, 1980), другими методачники посЮшада.гл (Доспз-хов Б.Л., 1973,1985).

Досл1Дп1 дан! шдяввал!сь математичтА обройц! методе.'« дке-nspciftioro та корсляцШюго онэлгзу пп S0M.

- 6 -РЕЗУЛЬТАТ« ДООИДЕЕНЬ

. ВШШВ АГРОТЕШЧНИХ ЗАХ0Д1В НА СТРОКИ ЦВ1Т1ННЯ БАТЬКГВСЬКИХ ФОРМ ПБРИДА ДИПРОВСЬКШ 203 МВ

Густота рослин,' Встановлено. що зб!льшення густота стояния рослии г!брида Дружба ЫВ (чолов1ча форма) з 40 до 60 та 80 тис/га дещо затримувало настання фази цв!т!ння волотей. Тривал!сть периода сходи-цв!т1ння волотей зб1льшувалась з 64,6 до 56 дн!в.

Так, у середньому за 3 роки на 6-й день в!д початку цв!т!шм у aapiaHTi з густотою раслин 40 тис/ra звцв!ло 71,7%, а з густотою Q0 тис/га - 51,ЗЖ ■волотей. Зб1льшення квi тучих чолов!чих раслин у б!льш п!зн! строки стварвв первдумови для покращання тикового рекиму для б!льио1 к!лькост! к!ночих рослин на д!ляиЩ i'í Оркдазыц! i.

Для характеристики пар i оду цвШння колотой ми використову-вали такок покезник умовно названий "волотеднх". В1н показуе суму добутку порядкового дня В1Д початку цв!тпшя на процент квi тучих на цей день волотей. У середньому, за 1990-1992 роки, при густот! рослин 40 тис/гв, к1лыисть волотедн!в склала 517, а при густот! 80 тис/га - 593, що на 14,7% 0!льше. Це перэконливо св!дчить про затримку темп!в ubítíhhh волотей при загущенн! рослин кукурудзи.

piзноглибинне звгортзння нае!ння. Спостерекення за динам!кою пояек сход i в у üiHovoí фэрш (Крое 200 Н) показали, 140 зменшення глибщш загортання нас!ння з 7 до 5 см не т!льки не прискорило появу сход!в, а, иаЫтъ, затримало. При цьому польова схсж!сть нас!шя знизилась у середньому за 3 роки на 9,4%, що пов'язано, v шрш за все, ишидкш висушуванням верхнього шару грунту гпсля

с!вби.

3<5!льшення глибини загортвння нас!ння батьк!всько'( форми з 7 до 9 см супроводжувалося затрямкою по яви сход! в рослин т1лыш у перший день. У наступи! да! обл1ку схода з'являлися практично одночасно. Заглиблення нас!ння батысгвсъко? фарш до 9 с» знизило IX польову схож!сть на 1,556.

В!дсутн!сть Iстатно{ р!зкиц! у дннвмиц! поят сход!з м!я одашювим та р1зноглибинним загорташям няс!ння батьк1вськлх форм в!дпов!дко не зм!нювала I розрив у цв!т!ни! 1х генеративних орга-н!в.

Тагам чином, в умовах степоЕоТ зони УкраПш р!зноглибтшв загортання нас!ння нв моке Оути рекомендована як зах!д зблигання строк*в цв!т!ння генвратшмгах орган!в $зночасно кв!тучих бать-к1вських форм кукурудзи на д!лянках Пбридигац! к

Припое!сне удобрения. У'середньому за 1990-1992 роки, припо-с!вне внесения гранульованого суперфосфату у доз! 10 кг/га д!ото! речовинИ в рядки, к!ночих рослин скорочувало на 2 да! тривал!сть м!лфэзного пер!оду сходи - поява стовпчтйв, то обушвило !стотнв скорочення розриву у цв1т1нн! батьк!вськкх суцв!ть на д!лящ! г!-ОрядиэацП г!брида ДШпровсытй 203 МВ.

Для характеристики пилкового режиму за час дв!т1ння качан!в кукурудзи к!ночих рослин умовно вид! лен! сприятливий та несприят--ливий пер!оди. Перший в!дпов!дав матовому цв!т!нню волотей (30$ ! 01льше одночасно кв!тучих волотей), другий - !х в!дцв!танню (мент 30%).

Фенолог! чними спостереженнями встановлено, що припое5вне внесения фосфорних добрив - на к1ночих рядах скоротало розрив у цвЖнн! Оатьк!вських суцЕгть з 6,7 до 4,7 да!в та зпачко полошило уши» запиловання кэши! в ж!поч:и рос-тнт.'

- а -

Вишл пом!тний вшше у цьому напрямку виявило одночасно загущения полое 1чо1 форма до 60. .-.80 тис/га та припос!внё внесения доОрив i:iд ж!ночу. Розрив скоротився до 3,3 дн1в, К1льк!сть вшочих рослин у яких еговхгаки з'явилися у пер!сд масового цв!-т1ння волотей, зсИлышлося з 45,1 до 82,7%, тобто досяглуто част-KOBO'i синхрон! зац! К щИтйшя суцв!ть батьк!вських форм (табл.1).

Таблица I

Умови зашлювання к!ночих рослин звлежно в!д агротехн! чжх заход! в (середне за 1990-19Э2 рр.)

Поява стовпчик!в, %

Вар! ант • у пер!од цв1т!ння шсля цв!Ti-

30% I б!льше чолов!чих волотей менше ЗОЖ чолов!чих волотей mm чоловt-чих волотей

Контроль 45,1 49,0 5,9

Р10 ШД яйючу 67,8 30,8 1.4

Рю п!д ж!ночу, . чолов!ча 80 тис/га 02 16,7 0,6

Р!зночвсне ciBöa 96,8 3,2 0,0

Шдр!зання листя. У середньому за роки досл1дкень цв1т!ння волотей при тдр!занн! рослин у фаз! 4-5 листк!в починалося на 2 да!, 6-7 листшв - на 3, та 8-9 ластк!в - на 4 да! п!зн!ше, Hi» в контрил! (без 1Пдр!зашт), е настання масового цв!г!ння (Т/Ь% рослин) затримувалося в!даов!дно на 2, 4 та 6 да!в. Шдр1зання листя дозволило максимально наблнзити цв!т!ння волотей чолов!чих рослин до появи стовпчик!в на жпючих качанах кукурудзи.

Результата б!ометрачних пром!р!в чолов!чо1 форми (Дружба MB) 1 зысв1дчують про значку дэпрес!ю морфолог!чних ознак рослин та

- э -

волотей, Вплив п1др1зання листя на так! даказники, як висота чо-лов!чих рослин, плаща !х листя, довгзшата загальиа к1льк!сть бокових г!лак волот!, в nopíEHratHí з контролем значно зростаз при в!дд!ленн! листя у б!льш ni3Hi фази розвитку рослин.

Нвгативний влив п!др!зання лястк!в на пилкоутворювальву здатн!сть волот! виявшгасп насл!дком допрос!Í росту та розвитку Ecle! рослини. Так, якщо на контрал! одна волоть утворила 3,49 г шшу, то при п!др!занн! рослин у фаз! 4-5 листк!в продуктйЕШСть волот! зменшилась на .41,9%, 6-7 листк!в - на 4в,2 та 8-9 лист-к!в - на 59,9%.

У зв'язку 1з сильною депрес!ею росту та розвитку росли! при п!др!занн! у фазах, як! забезпечують !стотн! зм!ни у строках цв!т!гня генератиЕних орган!в, вказаний зах!д можно застосовува-ти лише для затримки розвитку чолов!чого компонента.

Синхрон!зац!ю цв1тптя батьк!вськшс форм г!бридз Дя!прсшсь-кий 203 № та нормальна запилення забезпечуе п!др!загем лпстк!в чолов1чого компонент у фаз! 6-7 листк!в.

Вплив зближення строк!в цв!т!шя гвдаративних орган!в ба-тыйвських форм на нас!нневу продуктивн!сть д!лянок г!бридизац!I. У 1993 роц! у польоеому досл!д! перев!рявся позитнвний вплив' таких агротохн!чних заход!в, як загущэння рослин чолов!чо! фор;«®, npiHiociBHe внесения фосфорних добрив п!д s¡iH04i рослят та я!др!~ зання рослин чолов!Чо'{ форми у фаз! 6-7 листк!в на Шнцевий результат - врожайшсть гибридного наЫння.

У контрольному Еар!ант! цв!тйшя полотей у чолов!чого г!б-рвда Дружба МВ почалося на 5 дн!в ран!гае полей ctobihkkIb нз кв-чанах ж!ьочого г!брида Крое 200 М.

В1дпов!дю до умов ззпшкння емшвегшгсь по вар!эн7ох дос~ л)ду озернешш качан!в тч врокейн!ctl- зерна (■¡зОя.2). Д?я1 сп!д-

- ю -

чап, що завдяки зСликанню строк!в цшташя Сатьк!вських форм, при сцночасн!й 1х с!вб!, найкравд оззрнаШсть та максимальну вро-

Таблиця 2

.Продуктивн! стъ д1лянок г!Орид!зацН Дн1провського 203 ЫВ залехно в!д агротвзсн1чних заход! в *

» Вар!ант Озернення качан!в, % Маса 1000 наспшя, г Урожайн!сть зерна, ц/га

I Густота чолов!чих рослин 40 тис/га 84,6 (контроль)■ 286 30,0

2 Густота чолов1чих рсслин 80 тис/га 87,'3 295 ■ 31,5

3 Густота чолов!чих рослин 40 тис/га-+ Р10 п1д рядки материнсько!' форми 90,2 298 33,7

4 Густота чолов!'"а рослин 80 тис/га + Р10 п!д ряд® материнсько!" форми 93,2 303 35,1

5 Густота чалов!чих рослин 40 тис/га, шдазання у фаз! 6-7 листе!в 85,0 303 32,0

6 Густота чолов! чих; рослин 40 тис/га, Чо к с!вба при появ! схо- ' д!в материнсько! форми 299 34,1

Точн!сть досл!ду, % 1.4

^0,95 ' «/га 1.4

- -г----■—----

+ . Схема пос!ву <3атьк!вськ1х форм 4:2

. ** Густота «!ночих рослин у вс!х вар!штах 40 тис/га

■! I

«айн!сть зерна одержано у вар!ант! !з зарущенням чолов! чого ком, понента та пришивным внесениям фосфорного добрива на кШочих '■рядках. Врожайц!сть зер^'а при цьому Шдвищилась у пор!Енднн1 з

контролем на 5,1 ц/га, або 17%.

Дещо мешав зб!лыиилась урожайн!сть на вар!антах з písno-строковою с!вбою батьк!вських форм та при внеceimi фосфорного ■добрива п!д ж!ночу форму - в!дпов!дио на 13,7 и 12,3%.

Мени ефективними заходами виявилися загущения чоловггох рослин та п1др!зання ix у фаз! 6-7 „uictkíb, хоч ! в цих вар!антах одержано врожайн!сть зорна на 5,0 - 6,7Ж вицу, н!к у лонтрол!-

Тагам чином, у степов!й зон! Укра!яи найб1лып кадШним та -технолог!чно нескладним способом синхнон!зэц! i usiTimm батьк!в-ських форм пСрида Дн!провськиЯ 203 f<® при одночасшй !х с!вб! е загущения чолов!чих рослин до 60...60 тис/го та Енэсеетя фоо-форних добрив при с!вб! В рядки жп10чих Р0СЛ1Ш.

продатившсть дтлянок пбрш&шцн залепю

В1Д СХЕШ П0С1ВУ та ГУСТОТИ РОСЛИН

Темпи росту та розвитку рослин. Анал!з фенолог!чних споете-режень показав, що гальмуючий вшив зб!льшення густоти рослин на темпи розвитку íx у перш!й половин! вегатацН дещо еильШшё про-явився у ж!ночо1 форш г!Срида Крое 200 М. Так, настання фази масового ubí тншя волотей полов i чих рослин у середньому за три роки при загущэнн! рослин з 30 до 40 тис/га затрпмувалося на 5 год та до 60 тис/га - на 19 год. Зб!льшення густота стояния ж!но-чих рослин з 30 до 40 та 50 тис/га затримувало масовэ цв!тпшя ааночих cyuBíTb на 12. та 36 год.

Неадекватна реакц!я чолов1чих та ж!ноч!х суцв!ть рослин Са-тьк!вських форм по строках настання масового íx цв!т!шш на одна-коЕе зб1лшення густоти стояния пояснтоеться, перш за все, тим, що формуЕання чоловгтх та жшочих генеративних орган 1 в в!дбува-

вться на р!зних етапах органогенезу рослин кукурудзи. Нестача во-логи у'грунт!, викликана загущениям посШв, сприяв гальмуюч!Й Ali iia picT та розвиток рослин кукурудзи, тому ступ!нь виявлення цього впливу у розвитку волот! 0атьк1вських рослин монш значна, HÏK у розвитку К1ШЧОГО суцв!гтя.

Внасл!док вищевказанних в!дм!нностей в ревкцП г!брид1в Дружба MB та Крое 200 M на загущения nociEiB зм!нювався розрив у UBlTiHHi батьк!всышх форм у зв'язку з густотою рослин. При густот! батьк!вських рослин 30 тис/га розрив становив 6,4 дня, при 40 тис/га - 6,7 та при 50 тис/га - 7,1 дня. Отже, однакове загущения р!зночасно кв!тучик батьк!вських форм не скопотило, а, каышки, збыьшяло розрив у строках ïx цв!т!ння.

Сшвв!дн0л8ння батьк!вських ряд1В та схеми ïx пос!ву практично1 не впливали на темпи росту та розвитку обох компонент!в як у цвршхй, так ! в друг!й половин! вегетацП.

Площа листя та висота рослин. Висота рослин та прикр!плешш качанхв кукурудзи у гЮрида Крое 200 M тд biwibom схем nociay на Д1лянц! Г1бридизац1! практична не зм!нювалась. Вплив густоте стояния рослин у цьому план! виявився б!льш тештним: показники висоти рослин та пршф!плення качашв з! зб!льшв1шям густота зменшувались. Однак у межах параметр!в, як! вивчались у досл!д!, вплив густоти взагал! Сув нозначним. Р!зниця по висот1 рослин ! прикр:пленню качан!в у вар!антах !з м!н!мальною (30 тис/га) та максимальною (50 тис/гв) густотою пос!ву у доел!дах становила в1дпов!дно лише 4,2 та 5,536.

Б!льш îctotho зм!нювалвсь п!д вплитюм густоти рослин площа листово! поверхн!. У середаьому по вс!х схемах пос!ву при мак-k ' сималыюму загущанн! рослин площа листя однге!' рослини в пор!в-нянн! з м!н!малышм загущениям гнизилась на 646 см2, а*о на 14,9г,

ала при цьому загальна площа листом! г.аверхн! посЛву Еб!льди-дась на 40,956.

Схем» пос!ву практично на впдивали на вадопказан! мор1юло-гичн! ознак! ж! ночих рослин.

Пилкоутворювплыш здатн!сть батьк>всько? форми тз пилковий разам ггоЫву. Встановлвно, с,о зпгуи;ошш чалов!чих рослин гмеияу-вала давзяшу центрально! г!лочки, загальну к!льк!сть бокових г!~ лочок та пилкоутворвиальну здатШсть чолов!чо! во.чот!. Так, прг загущенн! чолов!чих рослш з 30 до 50 тис/га пнлкова продуктов-н!сть одн1е! волот1 з!шзилася на 18,5%, але загалыш пнлкова про-дуктивн1сть пос1в!в д!лпнки ПбридизацП зб!лшиася на 32,0%.

Максимальна за пер!од обл!ку надходаення пилку шдм1чоно при густот! рослин Сатьк!вських форм 40 тис/га. По м!р! в1дда-лення х!ночого ряду в!д дкерела чолов! чога пилку знижуеться його надходаення у б!льш в!ддален! в!д чалов!чих япгач. ряди. .Так, у схем! пос!ву 4:2 у другая ряд (1,4 м) по в!днош«шю до першого в!д запиливача ряду (0,7 м) при густот! стояния оатьк!Е-ських рослин 30 тис/га надходаення пилкових зерен змэншилося на 17,0%, 40 - на 25,2% та 50 тис/га - на 23,4% (табл.3). При густот! стояния »¡¡ночих рослин 40 тис/га 1 схем! иос!ву 6:2 надходаення пилку у другий ряд знизилося на 36,1%, у 3-й - на 54,2%; при схем! 8:4 у 2-й ряд --на 40,8%, у 3-й ряд - на 55,0%, у 4-й ряд -на 66,8% та при схем! пос!ву 12:4 у 2-й ряд - на 31,62, у 3-й ряд - на 52,5%, у 4-й ряд - на 63,8%, у 5-й ряд - на 67,1% та у 6-й ряд - на 74,2% у пор!внянн! з першим найблихчим до зшшлшача рядом.

Внасл!док деякого пог1ршвння пилкового режиму к!ночого ряду по м!рг його ¡¡¡ддалвшт в!д загашовача зазнавали зм!ни ! о.р ;мен-ти !ндив!дуально! продуктивное^ ж!ночих рослин. Як правило, Еро-

кай зорпп г уЛиочих кочан!в кукурудзн, 1х оз<.-рнещш булл шдашш, п мосп ÍOOO зарои еящою у б1лыи в!ддаланшс в!д джерела пилку рослин.

Таблиця 3

ПилнониЯ режим та елементк ¡ндив!дуально! продуктивном! рослин Пбридо Крое 200 М залетаю в!д густота та схем пос!ву батьк1вських форм, 1991 р.

Схема rract-пу 1 Густота рослин, тис/га Номер мате- ринсь- кого раду К!ль-к!сть пилку, ит/см2 Maca зерна з одного качана, г Озернення качан!в кукурудзи, % Maca 1000 зерен, г

30 1 2 518 430 122,3 112,2 65,6 65,3 283 285

Сэредне 474 117,2 65,4 284

4:2 40 1 2 652 '-88 91,8 85,0 70,4 63,4 256 265

Соредне 570 88,9 66,8 260

50 I е\ 619 474 72,8 73,2 57.3 52.4 269 295

Сореднв 546 73,0 54,8 282

6:2 40 1 . 2 3 620 396 284 88,6 83,4 84,6 61,7 ' 58,6 52,2 290 271 308

Середне 433 85,5 57,5 289

8:4 40 1 2 3 4 867 513 390 288 96,3 87,0 85,6 81,0 65.7 65,6 54,3 55.8 283 274 278 272

Сореднв 514 87,5 60,4 277

12:4 40 1 2 3 4 5 6 627 429 298 227 206 162 100,0 89,6 83,0 74.2 75.3 65,2 71.6 62.7 54,2 54,2 50,4 46.8 242 264 277 277 286 291

Середне 326 01,2 56,6 273

^ Встановлено*, що на надходаення гшлкових гарен на *!ноч1 суц-в!ття матариясько! форми Епливав як сп!вь1дяошиння батьк!вських форм, так ! .схема íx розм!щення. Так, при сп!вв!дааз!екн1 «tночих та чолов!чих ряд!в 2:1 (схеми пос!ву 4:2 та 8:4) сероднв за три роки значения озерненост! качан!в станавило 60,6*, a при сп!вв!дношенн1 3:1 (схеми пос!ву 6:2 та 12:4) - 53,4%, тоОто на 7,2% нижче. У межах кокного сшЕЕ1диашб!шя кращу озорион!сть кн-чвн!в В1дм1чепа при схем1 пос1ву 4:2 (си1вв1дношо1шя 2:1), вони була на 3,5$ егсцою, hík при схем! 8:4 та 6:2 (сп!вв1дноше1шг 3:1), на 3,7% вище, н1и у схем! 12:4.

Г1родуктивн!сть. Загущения росжш ж!ночо! форм з 30 до 60 тис/га ст!йко змешувало кЬчыйсть продуктимшх качон!в кукуруд-зи на 100 рослин. У серадньому по вс!х схемах лос!ву ¡х к1лък]сть знизилася в!дпов!дно з 106,8 до 96,3 шт., або на

Макскмальний вих!дкачан!в з гектара забозпечили ехомн rxocl-ву 6:2 та 12:4, завдяки б!лыи1Я (на 8,3í) площ! зяйнято! .¡¡д xt-ночими рослинами.

. Maca зерна одного качана б!лыюю м1ров залежала в1д сгт!в-в!дношення батьк1вських рад i в, мешою - в!д схеми íx noel ву. При сп!вв1даоше!ш! Сатьк!вських форм 2:1 вона оула внцой, н(ж при сп!вв!дношэнн! 3:1. У меках кокюго сп1еп1.дношоння поревагу мали схеш пос!ву з меншим в!,адаленням маторингмшх ряд!в п!д затшв-вача, тобто 4:2 та 6:2.

При аб!льшенн! густоти наторинських рослин з 30 до 40 тис/га маса зерна з качана кукурудзи за р!зними схемами знижувалося слабо - в!д 5,6 до 10,5%, а при загущенШ до 50 тис/га - р1зкшо i становшга в сервдньому по вс(х схемах пос!ву 27,3 г, ябо 26,4$.

Проведений структурний анал1з врокаи показав, що схеми пос!-ву та сп!ев!дн0Ш9ШШ батьк!пських форм практично не впливвпи на

так! озноки качана, як дожит, д!аметр, к!лыисть ряд!в зерен та зорен у ряду. Густота рослин не справила пом!тного ьлливу на к1.пьк!сть ряд!в зорен у качан! кукурудзи. Але показники довжини та д!аметра качана, к!лькост! зерен у ряд! !з зб!льшенням густота роолин заксном!рно зменсувалиея за вс!ма схемами пос!ву.

Всшювле. j, що мзс-а 1ШС) зорон змпшвалася протилежно озвр-нэнн» качан!в кукурудзи. Коеф!ц1ент зворотно! кореляцН м!к масою IOOO зерен та озернен1стю уЛночих качан!в становив 0,62-0,68. Тан, найб!лъш ввжкш виявилось нас!ння, одержана при схем! пос!ву 12:4. Meca 1000 шт. стоновила 315 г, що на 17 г СИльшв сородньоУ каси нас!шш, одержпного при схем! пос!ву 4:2. Це обумоЕлене шиькон озернен!стю качан!в, при як!й утворюються б!льш! дефор-мован! зерн!вки.

Зб!льшення густоти рослин супроводхувалося зниженням маси 1000 зорен, алэ не так !стотно. У сзредньому по вс!х схемах nocl-riy при з<31лыпекк! густоти рослин з 30 до 40 тис/га маса IООО .зэрэн омешуьалася на 5,Э%, а до 50 тис/га - на 8,7%. Теке зни-ковня не мокэ пом!тнс-негативно вплинути на як!сть нас!шш.

Врожай та як!сть нас!ння. Наведен! у табл. 4 дан! св!дчать, що пайб1лш високий та практично однакоЕиИ врожай нас1ння ран-ньостиглого г!бридв Дн!нровсышй 203 МВ забезпечили схемл пос!ву 0атьк1воъких Форм 4:2 та 6:2. Достов!рне снижения врожайност1 при схемах пос!ву 8:4 та 12:4 обумовлено г!ршою озерненЮтю качан!в та мекшою масою одного к^шна.

У и! лому мутеринська форма (гЮрид Крое 200 м) слабко ре агукала но густоту рослин. Зб!лы»о!шя густоти рослин з 20 до 40 ТНС/ГЬ у Свр'ЛНИЬ'МУ ?п три f::'J! 33 ВС i Mí! схемами посгву П1ДИН!ЦИЛа р-рожгйи!сть зерна листе на 1,8 "/га, аба 7,75. При подадиюиу ОРГЭТРНН! pOCJK-'Il ДО 50 ТЙС/П! ' !'-ЖЗЙи!СТ' -.5,"'Я5.'Г)! 'I] р: !<-. *-!', Ш'

на попередньому р1Бн1.

При оЩнц! ефектшзност! агротохн!чшх заход)в у досл1дквн-нях по нас$ннкцтву кукурудзи доШльно, з нашо! точки зору, бико-ристовувати такий показник пас1вно! якает! нас1ння, як частковий розпод!л нас!шш на фракцП п!сля кал!брува:шя зернового шроху по ширин! зерн1вок. В1домо, що зерн}вки кукурудзи в1дооран1 по 1х ширин! иайхилш близьк! по мае!, току на ц1Я п! дстсШ застосуван-

Таолиця 4

Продуктиви!сть д!лянки ПСридозацП Дн!провського 203 №3 у зв'язку з1 схемами пос1ву та густотою стояния рослш»

Схема пос!ву Густота УрокаШМсть зерна 14 % еологост!, ц/п а

раслип, тис/га 1990р. 1991р. 1992р. Серодне за три роки Серадни 110 схемам

30 25,8 22,7 24,9 24,5

4:2 40 29,8 22,6 25,8 26,0 25,5

50 28,3 22,0 27,7 26,0

30 25,0 24.8 23,7 24,5

6:2 40 26,7 24,0 26,3 25,6 25,3

50 27,3 24,6 25,9 25,9

30 22 у ^ 21.8 22,7 О К>Ы ф м

8:4 40 25,4 23,0 23,7 24,0 23,5

50 26,0 23,2 23,9 24,3

30 21,5 22,4 20,9 21,6

12:4 40 26,4 23,0 , 23,4 2.4,2

50 26,5 22,4 23,9 24,2

ШР0,95 ц/гз

для схем 1.1 0,6 0,9

густота 0.7 0.4 0,4

езаемодн 2,3 1.9 1.4

Ш! чосткового розпод!лу нас[пневого вороху на фракц!I дозволяв 61 лып пошю хоракторизувати еплив заход) в, що вивчались у доел!-дах, на розм!ри та к)льк!сть ззрн!вок f мае практична значения.

Результатами решетного пнал!зу вствновлено зекожшрност! розпод)лу HaclHHCEoi групи на фракцН по ширин! зерн!Еок залеюю в1д густоти сте.шня к! но чих рослин та сп!вв!дношення 0атьк1вських ряд!в I схем с!вби. Незалекко в!д агрозаходив в урожа! калЮро-ваясга насtmm найб)лша частка наложить фрзкц! i нас!ння з шири-пов зорШьок в!Д а до 9 ММ.

По виходу нас!1дая п(сля кал! брувэшш по ширин! зерн!вки та маси 1000 зерен колшо/ фрзкц) 1 визначали поштучну нас!ннсву продуктивность гЮрида Дшнровський 203 MB з одного гектара д!лянки гЛЗридизацИ (таол.5). 31стаЕлення доних табл. 5 та 4 даа Шдставу вважати поштучний обл!к нас!иня !стотним доловненням при оц!нц! продуктивное^ :д1лянок гЮридизац! i кукурудзи у зв'язку !з заходами, то вивчалися. Так, при густот! стояшгя ж!ночих рос-

Табл1щя 5

ВитЛд пас!ння залежно е)д густоти та схем пос)ву, млн. шт./га (середне за 1990-1992 рр.) •

Схема • Густота рослин. тис/га Середне по схем! пос1ву В!дхи-лештя (+-)

noclsy 30 40 50

4:2 6:2 8:4 12:4 7,641 7,162 6, :эо 6,275 8,166 8,005 7,699 7,522 8.582 8,48b 7,810 7,693 8,129 7,884 ' 7,400 7,165 К -0,2.45 -0,729 -0,954

Серелш 6,942 В!ДШ1ЙННЯ и (+-) , ... . ..................... 7,848 +0,903 8,144 <1,202

лин 40 то 50 тис/га ваговиС ог-д! к эдрке а

«

,-цо вс!х схемах пос!ву був практична одааковий (р!зкиця 0,8«). Поштучний обл1к показуе, що у вар! ант! з густотою рослин 50 тис/га додатково одержано 296 тис.шт/га нас!шм, тобто на 3,8$ б!лыпе, н!я при 40 тис/га. Аналог!чна заложн1сть спостьр1гаеться 1 при пор!внянн1 схем пос!ву 6:2 та 4:2.

Отяя, на нас!нкевих д!лянках для оц1нки офактивност! заход!н вироздування доц!льно використовувати реиетний анал!з нас!ннево! групп з наступним внзначенням поштучно! нэсПшево! продуктивнос-т! кукурудзн.

Економ 1 чна ефоктшзн 1 сть. Най01льшу аоо приблизно р!впу еко-ном!чну ефективн!сть виробництва гЮридного нас!ния авбозп&чили схема юо(ву 6:2 та 4:2 при густот! стояния рослин батьк!вськга: форм 40 тис/га.

00л!к поштучно! нас!ннеао1 продуктивное^ д!лянки г!орида-зпц1; залегаю в!д густоти та схем поаъу рослин аптьк!всисах фара дозволяв одеру.ати додаткову та б1лыа ропшироиу !нформац1ю ефек-.тивност! Еиробшщтво нпЫкня. Так, землесмк!сть виробництва 1СШ нас!шш з з0!льшэш1ям густоти рослин з 30 до 40 та 50 тис/га знизилася з 1,44 до 1,2? та 1,22 м2, тобто на 11,8 та 15,32. Найменшу землеемк!сть виробництва нас!ння забозпечили сх' м;1 полос! ву 4:2 та 6:2.

висновки

I. Одним !з шлях!в п!двищення нас!ннево! ггродуктивно-т! д'-лянок г!бридазацП г!брид!в з р1з::эстроково кв!тучими Оатьк!в-ськими формами е застосування вгротехв!чних заход!в, як! зблику-ють строки 1х цв1т!ння. Врожайн!сть Пбридного нас1иня при цьому п!двишуеться на 5 - 17%.

2. Зб!льщеняя густота стояния рослин Пбрида Дружба № (чо-лов!ч& Форма) з 40 до 60 то 80 тис/га затримуе настанчя фази масового цв!т!ння волотей на 1-2 дн1. При цому ступ!нь затримання у розштку рослин залепить в1д параметр!в загущення та умов воло-гозабозпечення,

3. В умсглх степово! зони Укра'Лш р!зноглибишге загортання нас!ння не маке бути рекомендована як зах1д збликення строк!в цвШпня генеративних орган!в у р!зиочаспо кв!тучих батьк!вських форм на д!лянках г1бридазацП.

4. Припое!вне внесения гранульованого суперфосфату в доз! 10 кг/га д!ючо! речовини п!д материнськ! рослини (г!брид Крое 200 М), но два да! прискорюе цв!т!ннй гйкочих суцв!ть та настання фази масового цв!т!ння.

б. И!др!зашя нэдземно! частили (у фаз! 4-Э листк!в) рослин г!брида Дружба ЫВ сильною м!рою впливав на темпи росту та розвит-ку рослин. Синхрон1зац!ю цв!т!шш батьк!вських форм г!брида Дн!провоький 203 МВ та нормальна запшповання забезпечуе п!дцлзан-ня листк!в чолоз!чого компонента у. фаз! 6-7 листк!в. У зв'язку з сильною депрес!ею росту та розвитку рослин при п!др1занн! листк!в у фазах, як! звбезпечують !стотн! зм!ни у строках цв1тйшя генеративних орган1в, вквзанний зах!д молят застосовувати лише для затримки розьитку чолов!чого компонента.

6. У степов!Й зон! УкраНш найО!льш нод!йним та технолог! гао носкладним зособом синхгои!зац! 1 цв1т!ння 6отьк!еських форм гибриде Дн!провсылй 203 Ь© при одночасшй !х с!вб! е. загущения чолов1чих рослин. до 60...80 ню/га то внесения припое!вних фос-Форшт добрив у рядки ж!ночих рослин. Розрив у ЦВ1т!ШП бать-к!вських сушЛть скорочусться при цьему 3 5-9 ДО 1-5 ¿пив. К!ль— к!сть хшочих рослин, у яких стоьпчж« з'ка.'.г.гсп 1'.ох,я г^Лтпшн

идолотей чолов1щпс рослая, змзшшася з 5,9 до 0,6".

7. Однакове загущвшш Сатьк1всышх компонент! а г!брада Дн!п-ровський 203 ИЗ у зв'язку з природном р!зшщею по строках форму-вашя ОатыНвсыадх суцв!ть б!лшою мтрою затримуе розвитоя росли« к!ночо* форьм. Внос л 1 док цього розрив у ЦВ!тНш! ВОЛОТЙЙ у чодов!ча! та поява стовпчик!в у кпючо! форм ще сИльшо зростае.

8. Найкрадий пилковий реким на д!лянц! Пбридизац! $ гибрида Дн!провський 203 мв забезпочуа схема пос!ву 4:2 при густот! стояния ж1 нотах рослин 40 тис/га. Зникення озерненост! у схема" пос1ву 6:2, 8:4 та 12:4 викликано о!лшим в!ддалэнням ряд!в к!-ночих рослин в!д джерела пилку, що пом!тно пог1ршило Гх пилковий реким,

9. Найб!льш високий та практично однаковий ьрожай нвс1ння г!брида Дн1провський 203 МБ забезпечують схеми пос!ву 4:2 та 6:2, При схем! пос1ву 6:2, незвакаючи на зшшншя 1вд1в1 дуально! про-дуктивност! уЛночих рослш1 пор!вняно з! схемою пос!ву 4:2 однаковий врожай одержано за рахунок зб!льшення (на З.ЗЯ) корисно! плащ! п!Д материнською формою. Достов!рне зшшншя вровайност! у схемах пос!ву 8:4 та 12:4 обумовлено .!ршою озорнон!сгю качан!в та меншою масою одного качана.

10. Рекомендован! схеми гекпву та густота сгойши батьк!всь-ких форм у зон! проведения доел!д!в в эконом!чно найО!льш ефек-тивними. На нас!ннзвих д!лянках для оц!нки ефоктипност! заход!в вироиування доц!льно проводити решетний анал!з одэржаного зернового вороху. Економ!чна оцпша на п!дотав! поштучного сбл!ку вро-хаю нас!ши на д1лянках г!бридизац! I, на наш погляд, 01льш повно та точно в!доиввв ефвктивн!сть досл!джуваних заход!в при вирощу-взнн! нас!ння кукурудзи.

- 22 -ГШОПОЗИЦП ВЙРОБНЙЦТВУ

У степов!й зон! Укра!ни делянки П0ридазац1 X Пбрида Дн!про-вський 203 MB треба закладати за схемами пос!ву 4:2 та 6:2 при густот! стояния рослин материнсько! форш 40 тис/га. Для збли-Ш1Ш1 CTpOKlB Ц-!'Г 1Ш1Я баТЬК1ЕСЫСИХ форм ДОЦ!ЛЬНО густоту рОСЛИН чолов!чого компонента зб!льшити до 60.,.80 тис/га, а на рядках матермиських рослин вносите при Ывб! фосфорн! добрива у доз! 10 кг/га д!ючо! речовини.

СЛИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦН

1. Лященко А.Н.„ Митько В.Н. Приемы сближения сроков цветения родительских форм на участке гибридизации // Бал. Института кукурузы. - 1993. - Я 77. - C.I9.

2. Митько В.Н. Схемы посева и густота растений на участке гибридизации гибрида Днепровский 203 MB // Бал. Института кукурузы. - 1993. - J6 77. - С.45.

3. Митько В.М. Вшив зближування строк!в цв!т1ння генератив-них орган1.в батьк!вських суцв!ть hd нас!инаву продуктивн!сть д!-лянок ПбридизацП // Тези допов1дой конфоранцП молодих вчешпс Та специал!ст1в "Пауков! основи В0деш1я с!льського господарства Укра!ни в сучасних умовах". - 'teiaira, 1994. - 0. 97.

4. Митько В.Н. Особенности Еырадоатш семян гибрида Яшпро-всккй 203 MB // Бш. Института кукурузы. - 1994. - Вып. 78. -C.&-I3.

SUMMARY MITKO V.N.

THB W1V3 OP INCREASING MAIZE SEED PRODUCTIVITY IN HYBRIDIZATION PLOTS WITff PAREOTili FORMS O? DIFFERENT PLGffERINQ TIME IN THE STEPPES 0? UKRAINIAN.

Candidate's degree thesis oil Agricultural SoienceB - Plant Indastry 06.01.09 . Institute of Maize UAAS, Dnepropetrovsk, 1994.

The investigations were conducted from 1990 to 1993 at the Experimental Farm of Institute,of Maize (the Northern part of Ukrainian Steppe). The nays of increasing maizo need productivity in hybridization plots with parental forma of different flowering tine were evolved. The hybrid used was the ooramaroial early-maturing one - Dneprovsky 203 SB. The methods of drawing together the flowering dates of parental components, optimal sowing design and plant density were established e id recommended for a practical application.

Key »srdflT

MAIZE, SEEDS, THE METHODS OP DRAWING TOGETHER THB PL WERINO DATES, SOWING DESIGN, PLANT DENSITY, YIKLD PRODUCTION

АННОТАЦИЯ МИТЬКО В.Н.

ПУТИ ПОВЫШЕНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ УЧАСТКОВ ГИБРИДИЗАЦИИ КУКУРУЗЫ С РАЗНОВРЕМЕННО ЦВЕТУЩИМИ РОДИТЕЛЬСКИМИ ФОРМАМИ В СТЕПИ УКРАИНЫ

Диссертация вв соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09. - растениеводство. Институт кукурузы УААН, Днепропетровск, 1994.

Исследованиями, проведенными в 1990-1993 гг. в Опытном хозяйстве Института кукурузы (северная Степь Украины), разработаны пути повышения продуктивности участков гибридизации с разновременно цветущими родительскими формами. Установлены и рекомендованы производству, на примере районированного раннеспелого гибрида Днепровский 203 МВ, приемы сближения сроков цветения родительских компонентов, их оптимальные схемы посева и густота стояния ¿»астений.

Ключов! слова:

КУКУРУДЗА, НАС1ННЯ, ЗАХОДИ ЗБЛИЖЕННЯ СТР0К1В ЦВ1Т1ННЯ, СХЕМИ И0С1ВУ, ГУСТОТА РОСЛИН, ВРОКАИШСТЬ

с