Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Палеотектонические условия формирования и закономерности пространственной распространенности малоамплитудных разрывов угленосной формации Донбасса

ВАК РФ 04.00.16, Геология, поиски и разведка месторождений твердых горючих ископаемых

Автореферат диссертации по теме "Палеотектонические условия формирования и закономерности пространственной распространенности малоамплитудных разрывов угленосной формации Донбасса"

% ..

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЇ І ГЕОХІМІЇ ГОРЮЧИХ КОПАЛИН

УДК 551.243:553.94(477.61/.62)

ПРИХОДЧЕНКО Василь Федорович

ПАЛЕОТЕКТОНІЧНІ УМОВИ УТВОРЕННЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОСТОРОВОГО РОЗТАШУВАННЯ МАЛОАМПЛІТУДНИХ РОЗРИВІВ ВУГЛЕНОСНОЇ ФОРМАЦІЇ ДОНБАСУ

04.00.16. - Геологія твердих горючих копалин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора геолого-мінералогічних наук

ЛЬВІВ -1998

Робота виконана в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України та Інституті геотехнічної механіки НАН України.

Науковий консультант - академік НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Г ЗАБІГАЙЛО Володимир Юхимовичі.

Офіційні опоненти:

- доктор геолого-мінералогічних наук,професор,завідувач

кафедри геології та родовищ корисних копалин Донбаського гірничо-металургій ного інституту (м. Алчевськ) ГОРОВИЙ Анатолій Федорович;

- доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри розвідки родовищ корисних копалин Донецького державного технічного універси тету КОРЧЕМАГІН Віктор Олександрович;

- доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач відділу геології вугільних родовищ Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України (м. Львів) УЗІКЖ Василь Іванович.

Провідна організація - Інститут геологічних наук НАН України (м.Київ), відділ геології вугільних родовищ.

Захист відбудеться " г 1998 р.

о годині на засіданні спеціалізованої ради Д 35.152.01 в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ІГГГК НАН України за адресою: м. Львів, вул. Наукова, За.

Автореферат розісланий " £і/" с < 'А < ґ 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат геол.-мін. наук

ХМЕЛЕВСЬКА О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Кам'яне вугілля є однією з головних складових у паливно-енергетичному балансі України. Збільшення видобутку вугілля, зменшення його собівартості дозволить вирішити ряд складних проблем енергозабезпечення країни, зменшить її залежність від зовнішніх чинників. Україна в цілому достатньо забезпечена запасами вугілля, але розвиток вуглевидобутку стримується як деякими економічними, так і, головним чином, природними факторами. Вирішальними з них є гірничо-геологічні умови розробки родовищ, які визначають можливість та рентабельність видобутку вугілля із застосуванням прогресивних технологій.

Поняття "гірничо-геологічні умови" включає в себе гірничий тиск, водо- та газонасиченість гірських порід, викидонебезпечність та інше. Але визначальною, контролюючою всі інші умови є теїстоніка (зокрема розривна) вугільних родовищ. Тектонічні розриви взагалі зумовлюють можливість видобутку вугілля. Відомо, що розриви з амплітудою, яка не перевищує потужність пласта, знижують швидкість видобувних робіт, підвищують зольність та впливають на собівартість вугілля. Розриви з амплітудою, що в півтора-два рази перевищує потужність пласта, взагалі є непрохідними для механізованих комплексів. Крім того, з тектонічними розривами пов'язані різні газодинамічні явища такі, як гірничі удари, суфляри, викиди вугілля, газу та породи. Ці явища значно погіршують безпеку праці, складають значну загрозу життю працюючих у шахтах.

Велико- та середньоамплітудні розриви не мають значного впливу на гірничі роботи тому, що вони цілком певно встановлюються та простежуються на стадії геологорозвідувальних робіт і потім є природними межами шахтних полів та ділянок. Малоамплітудні розриви (з амплітудою до 10 м) при геологорозвідувальних роботах практично не виявляються. Тому немає можливості врахувати їх при встановленні промислової цінності запасів вугілля та проектуванні гірничовидобувних підприємств. Зустріч їх гірничими виробками є неочікуваною, призводить до значного зниження продуктивності та безпеки праці. Існуючі методи прогнозу не завжди дають вірогідні результати та не спрацьовують в інших геологічних обставинах.

Дослідження малоамплітудної розривної порушеності є актуальним з наукової точки зору. Малоамплітудні розриви являють собою недостат-

ньо досліджене, досить специфічне явище як за масштабами, так і за природою. Встановлення закономірностей їх розвитку, зв'язку з різними геологічними чинниками дає можливість більш вірогідно встановити палеотектонічні умови та історію формування вугільних басейнів, земної кори в цілому. Таким чином, існує актуальна наукова та практична проблема, пов'язана з необхідністю всебічного дослідження закономірностей розвитку та генезису малоамплітудних розривів і розробки на цій основі вірогідних способів прогнозу.

Дисертаційна робота виконувалась в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України та Інституті геотехнічної механіки НАН України у відповідності до державних програм (спочатку СРСР, а потім України) і планів дослідницьких тематичних робіт Мністерства вугільної промисловості України та Державного комітету з геології та використання надр України. Зокрема до завдання по проблемі 0.05.05-01ЮК "Разработать и внедрить способы и средства прогноза выбросо-опасности угольных пластов, основанные на газоносности, мелкоамплитудной нарушености, физических и физико-механических свойствах горного массива" за наказом ДКНТ СРСР від 30.10.1985р., N555, Державної науково-технічної програми з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки 04.14 "Екологічно чисті технологи видобутку, переробки, транспортування та використання рудних та нерудних корисних копалин (наказ ДКНТ України N52 від 18.06.93р.) та її частини 04.14.04/001 К-95 "Дослідити фізико-технічну природу процесу метаморфізму кам'яного вугілля України для обгрунтування нового напрямку його комплексної переробки".

Мета досліджень - встановлення закономірностей розвитку і генезису малоамплітудних розривів вугленосних покладів та їх застосування для розробки науково обгрунтованих методів прогнозу.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити ряд окремих завдань:

- встановити закономірності зміни інтенсивності, характеру та орієнтації малоамплітудної розривної порушеності вугленосних покладів на різних рівнях генералізації - для Донецького басейну в цілому, для окремих його структурно-тектонічних зон, для шахтних полів;

- проаналізувати зв’язки закономірностей розвитку малоамплітудних розривів з характером великоамплітудної тектоніки;

- встановити генезис малоамплітудних розривів та геологічні фактори, які зумовили їх розвиток у різних структурно-тектонічних зонах басейну;

- деталізувати історію формування тектоніки Донбасу, в тому

числі малоамплітудної лорушеності;

- розробити науково обгрунтовані методи прогнозу малоамплітудної розривної лорушеності для різних структурно-тектонічних зон басейну.

Наукові положення, що захищаються автором:

1.Різні інтенсивність та кількість етапів тектогенезу в окремих струкурно-тєктонічних зонах зумовили регіональну закономірність зміни на площі басейну інтенсивності розвитку малоамплітудних розривів. Інтенсивність малоамплітудної розривної порушеності є максимальною на межі між Донбасом та Дніпровсько-Донецькою западиною(ДДЗ) (борти Кальміус-Торецької та Бахмутської улоговин) і поступово знижується в північно-західному та південно-східному напрямках.

2. Різноспрямованість дії тектонічних палеонапружень на різних етапах тектогенезу в окремих структурно-тектонічних зонах басейну зумовила регіональні закономірності розвитку типів та систем малоамплітудних розривів. У західній частині басейну мають місце тільки мало-амплітудні скиди, в південно-східному напрямку йде закономірне зростання частки малоамплітудних насувів у загальній кількості розривів. Малоамплітудні скиди утворюють системи діагонального (західна та центральна частини басейну), субширотного (південно-західна частина) та субмеридіонального простягання (північна частина); малоамплітудні насуви утворюють системи субширотного (південно-західна та північна частини) та діагонального простягання (південно-західна та центральна частини басейну);

3. Системи малоамплітудних розривів та більшість великих тектонічних структур Донецького басейну утворились внаслідок трьох основних етапів тектогенезу. Під час першого етапу максимальні стискуючі напруження були вертикальними, другого й третього - горизонтальними, спочатку субмеридіональними, пізніше діагональними, спрямованими вздовж осі басейну. Перший етап проявився на території всього басейну, другий - переважно в південно-західній та північній частинах, третій - в південно-західній та центральній частинах.

4. Малоамплітудні розриви вугленосної товщі були сформовані або безпосередньо під впливом регіональних палеонапружень (недорозвинуті великі розриви), або внаслідок їх локального перерозподілу. Перерозподіл регіональних палеонапружень зумовлений утворенням великоамплітудних розривів, формуванням складчастості, неоднорідністю літологічного складу вуглевміщуючої товщі.

5. В окремо взятих структурно-тектонічних зонах басейну формування переважної більшості малоамплітудних порушень відбувалось під впливом певного типу геологічних чинників. У західній частині басейну утворення більшості малоамплітудних розривів пов'язане з дією регіональних напружень або з формуванням великоамплітудних диз'юнктивів, у південно-західній частині - з утворенням великоамплітудних розривів переважно поперечного простягання (по відношенню до басейну), в центральній - з такими ж розривами поздовжнього простягання, в північній - з формуванням складчастості.

Наукова новизна:

- вперше встановлено регіональні закономірності зміни інтенсивності, типів та орієнтації малоамплітудної розривної порушеності вугленосних покладів на площі Донбасу;

- вперше визначені характеристики малоамплітудної розривної порушеності для усіх структурно-тектонічних зон басейну;

- виділені генетичні типи малоамплітудних розривів та встановлено геологічні фактори, що контролювали їх утворення на локальному рівні;

- уточнено схему зміни палеотектонічних умов під час формування малоамплітудних розривів та історію геологічних рухів у басейні в цілому.

Практичне значення роботи полягає в розробці та впровадженні у виробництво нових науково обгрунтованих методів прогнозу малоамплітудної розривної порушеності для різних структурно-тектонічних зон басейну, які враховують головні геологічні фактори, що контролюють розриви та переважаючі їх генетичні типи.

Апробація результатів роботи. Основні результати роботи доповідались на 6 конференції молодих вчених ІГГГК НАН України в 1990р (м.Славське), конференції "Техніка та технологія гірничого виробництва" ІГТМ НАН України є 1990р. (м.Дніпропетровськ), на Республіканській конференції молодих вчених (Донецький політехнічний інститут) у 1991р., на нараді Державного комітету з геології та використання надр України з проблем прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ у 1992р.(м.Київ), на міждержавному науковому семінарі "Проблеми комплексного освоєння надр" у Державній гірничій академії України в 1995р. (м.Дніпропетровськ), на Вченій раді Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України в 1994, 1995, 1996 та 1997 роках (м.Львів), на наукових семінарах відділу геології ву-

гільних родовищ великих глибин Інституту геотехнічної механіки НАН України в 1994 та 1998 роках (м.Дніпропетровськ).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 35 наукових працях, з них 20 без співавторів. Статей в наукових журналах -12, статей в збірниках наукових праць - 7, статей депонованих у ВІНІТІ та ДНТБ України - 6, матеріалів та тез наукових конференцій - 10. Таким чином, у фахових виданнях опубліковано 19 праць (з них 8 одноосібно).

Дисертація є рукописом, який складається з вступу, шести розділів, висновків та списку використаних джерел. Об'єм дисертації 346 сторінок, у тому числі 261 сторінка основного тексту, 26 ілюстрацій, 19 таблиць та список використаних джерел з 242 найменувань.

Автор глибоко вдячний своєму вчителю, академіку НАН України, доктору геолого-мінералогічних наук, лрофесору[в.Ю.Забігайлу ¡за постійну увагу до роботи та велику науково-методичну допомогу. Наукові консультації та практичну допомогу надавали доктори геолого-мінералогічних наук Лукінов В.В., Нагарний Ю.М., Нагорний В.М., Широков О.ЗІ кандидати геолого-мінералогічних наук Ващенко В.І., Дудок І.В., Іванців О.Є., Козлов C.C.,Кущ 0.0.,Лішин В.П., Наумко І.М., Ненчук М.Ф. Велику допомогу в зборі та обробці первинного геологічного матеріалу й оформленні роботи здійснила Приходченко С.Ю. Автор вважає приємним обов'язком висловити всім вище згаданим та багатьом іншим колегам свою щиру подяку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ РОЗДІЛ 1

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідженню малоамплітудних розривів вугільних пластів у різних частинах Донецького басейну присвячені роботи О.О.Бабіча, М.М.Бога-ченка.Ю.В.Буцика, В.І.Ващенка, О.М.Добрянського, В.П.Докієнка, Ю.М.Ду-пака, В.Ю.Забігайла, Ю.П.Зубарєва, С.С.Козлова, О.Я.Кратенка, О.О.Куща, В.П.ЛІшина, В.В.Лукінова, О.К.Матвєєза, Ю.М.Нагорного, В.М.Нагорного, В.М.Омеляновича, І.О.Очеретенка, Б.С.Панова, Л.І.ПІмоненко, B.C. Попова, О.Б.Посудієвського, В.О.Привалова, О.В.Савченка, Н.В.Сахне-вич, Б.В.Смірнова, О.Д.Стасенко, Г.М.Стовас, В.Ф.Твердохлєбова, В.Ф.

Ткаченка, В.В.Трощенка, Ю.М.Халімендика, 0.3.Широкова, Є.Ф.Шкурсь-кого та інших геологів.

Розробці методів прогнозу малоамплітудної розривної поруше-ностів угільних пластів присвячені роботи Ю.Є.Безрукова, О.О.БІлець-кого, М.С.Богданова, В.І.Ващенка, В.Є.Григор'єва, В.Ю.Забігайла, О.С. Забродіна, В.Ю.Зайченка, С.С.Козлова, О.О.Куща, Ю.М.Нагорного, В.М. Нагорного, Л.І.Пімоненко, М.К.Полшкова, В.О.Привалова.Н.В.Сахневич, О.Д.Стасенко, Г.М.Стовас, Є.Ф.ІІІкурського.

Аналіз робіт, присвячених закономірностям розвитку малоамплітудних розривів вугільних пластів у Донецькому басейні, свідчить, що існує дуже різний ступінь їх вивченості в різних частинах басейну. Так, у ряді геолого-промислових районів малоамплітудна порушеність досліджена більш-менш детально. До них можна віднести в першу чергу До-нецько-Макіївський, а також Центральний та Алмазно-Мар'ївський райони. Існує велика кількість робіт, які з різних позицій освітлюють малоам-плітудну тектоніку цих районів. Однак, ряд питань залишається дискусійним. Головним з них є питання про генетичні типи розривів та геологічні фактори, що їх контролюють. Меншою мірою досліджені малоамплітудні розриви в Красноармійському, Павлоградсько-Петропавлівсь-кому та Селезньовському геолого-промислових районах. Практично відсутні дослідження малоамплітудної тектоніки в Луганському, Краснодонському.Чистяково-Сніжнянському геолого-промислових районах. Дослідження в різних частинах Донецького басейну велись не систематично, не мали єдиної методичної бази, однакових підходів. Тому результати, отримані в різних районах, (наприклад з кількісної оцінки порушеності) є неспівставимими між собою. Не було виконано узагальнюючих робіт для басейну в цілому по виявленню закономірностей розвитку малоамплітудних розривів.

Класифікація та аналіз робіт, присвячених розробці методів прогнозу малоамплітудних розривів, показали, що в основу більшості з них покладена окрема риса порушеності, або лиш один з факторів, що контролює розриви. Тому сфери застосування цих методів є обмеженими, а результати не завжди достовірними.

Аналітичний огляд наукових робіт з малоамплітудної тектоніки дозволив встановити існування важливої наукової та практичної проблеми і сформулювати мету та завдання досліджень, які наведені в загальній характеристиці дисертації.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МАЛОАМПЛІТУДНОЇ ПОРУШЕНОСТІ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ, ОБ'ЄКТИ ТА ОБ’ЄМИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Методичною основою роботи Gyno дослідження розвитку малоам-плітудних розривів, задокументованих геологічними службами в межах відпрацьованого шахтами простору, та встановлення їх генетичного і просторового зв’язку з різними геологічними чинниками. Розгляд порушеності в дуже відмінних за будовою структурно-тектонічних зонах басейну вимагав абсолютно однакових методичних підходів для всіх об'єктів дослідження, що надавало можливість об'єктивних співстав-лень ступеня порушеності та узагальнень на різних рівнях. Малоамп-літудна розривна порушеність характеризувалась за допомогою показників, які дозволяли об’єктивно оцінити інтенсивність, характер та напрямки дії палеонапружень.що її сформували. Інтенсивність порушеності оцінювалась за допомогою коефіцієнта Кп, який розраховувався як сума добутків довжин розривів на їх амплітуду, віднесену до розміру досліджуваної ділянки. В залежності від рівня досліджень, Кп розраховувався для окремих частин ділянок, шахтопластів, полів шахт в цілому, великих структурно-тектонічних зон басейну.

Під характером малоамплітудної порушеності малось на увазі співвідношення між головними морфологічними типами розривів (скидами та насувами).

Встановлення систем малоамплітудних розривів здійснювалось за допомогою полярних діаграм. Для реконструкції напрямків дії палеонапружень.що сформували ці системи, застосовувався метод М.В.Гзо-вського.

Виявлення локальної складчастості пластів здійснювалось за допомогою поліноміального тренда, інтенсивність локальної складчастості оцінювалась за допомогою показника "кут складчастості", а великої складчастості - за допомогою відносної довжини маркуючих горизонтів.

Літологічний склад порід міжпласть оцінювався за допомогою коефіцієнта піїцанистості (Кпіс), який розраховувався як відношення потужності пісковика до потужності інтервалу.

Дослідження закономірностей розвитку малоамплітудних розривів вугільних пластів здійснювались на трьох рівнях генералізації. Це регіональний рівень, коли фактичні дані були узагальнені для великих, тектонічно однорідних зон басейну - геопого-промислових районів,

проміжний - розгляд мінливості порушеності шахтних полів у межах районів та локальний - аналіз малоамплітудної порушеності окремих шахтопластів.

Для обробки отриманих даних застосовувались загальноприйняті методи математичної статистики.

Як об'єкти дослідження були прийняті поклади вугленосної формації Донецького басейну (в межах України). Дослідження були зосереджені, головним чином, на полях 100 шахт.

У Гіавлоградсько-Петропавлівському геолого-промисловому районі- це шахти ім.Героїв Космосу, "Благодатна", "Павлоградська", "Тернів-ська", "Західнодонбаська","Самарська", "Дніпровська", ім.Сташкова, "Степова", "Першотравнева" та "Ювілейна".

У Красноармійському геолого-промисловому районі - це шахти "Новодонецька", "Красноармійська", "Білозерська", "Добропільська", “Бі-лецька", "Краснолиманська", "Центральна", ім.Стаханова, "Новогро-дівська N1", ім.Коротченка, "Росія", "Курахівська N105", "Гірник", "Курахівська N42" та "Курахівська N10".

У Донецько-Макіївському геолого-промисловому районі -це шахти ім.Челюскінців, ім.Абакумова, ім.Скочинського, "Кіровська", "Куйбишев-ська", "Жовтневий рудник", "Панфілівська", ім.Засядька, ім.Горького, ім.Калініна, ім.Поченкова, "ЗаперевальнаЖ", "Заперевальна N2", "Мушкетівська", "Глибока", "Капітальна№", "Східна", "N6 Червона Зірка", "Калинівська-східна", ім.Батова, "Пролетарська-глибока", "Холодна балка" та "10-біс".

У Центральному геолого-промисловому районі -це шахти ім.Дзер-жинського, ім.Артема, ім.Гагаріна, "Комсомолець", ім.Леніна N5, "Кочегарка", ім.Гаєвого, ім.К.Маркса, ім.Червоного Профінтерну, ім.Червоного Жовтня, "Юнком", ім.Ворошилова, ім.Ізотова, ім.Румянцева, ім.Калініна, "Кондрат'євка" ."Вуглегірська" ."Олександрівська N3".

У Чистяково-Сніжнянському геолого-промисловому районі -це шахти "Харцизька", "Зуївська", "Фомінська 2-2 біс", ім. 1 Травня,ім.ХУІІ Партзїзду, "Київська N12" та "Стожківська".

У Селезньовському геолого-промисловому районі -це шахти "Ломоватська", "Вергелівська", "Ніканор", "Комісарівська", ім.Артема, "Україна", "Перевальська", ім.Косіора та "Фащевська".

В Алмазно-МарЧвському геолого-промисловому районі - це шахти ім.Менжинського, "Максимівська", ім.Ілліча, "Брянківська", "Криворізька" та ім.Дзержинського.

У Луганському геолого-промисловому районі -це шахти "Слав'яно-сербська", "Черкаська", "Луганська N1", ім.ХІХ з'їзду КПРС, "Білорі-чєнська" та ім.Леніна.

У Краснодонському геолого-промисловому районі- це шахти ім.50-ти річчя СРСР.Ім.Лютікова, "Талівська", ім.Тюленіна та "Донецька".Всього було досліджено понад 6 000 малоамплітудних тектонічних розривів на 337 шахтопластах. Для всіх досліджених шахтопластів була здійснена кількісна оцінка інтенсивності розвитку малоамплітудних розривів. Більш як для 4000 малоамплітудних розривів по первинній геологічній документації встановлено морфологічний тип. Було побудовано та проаналізовано близько 100 діаграм, що характеризують орієнтацію в просторі малоамплітудних розривів для окремих шахтних полів і геолого-лромислових районів. Для дослідження літологічного типу порід міжпласть було використано понад 1000 перетинів геологорозвідувальних свердловин та каротажних діаграм. Для понад 100 шахтопластів були побудовані та проаналізовані карти локальних структур та карти малоамплітудної розривної порушеності.

РОЗДІЛ З

РЕГІОНАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ МАЛОАМПЛІТУДНИХ ПОРУШЕНЬ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ

Дані про малоамплітудну розривну порушеність узагальнювались для великих, тектонічно однорідних зон басейну - геолого- промислових районів.Була розглянута порушеність вугільних пластів у 9 геолого-про-мислових районах - Павлоградсько-Петропавлівському, Красноармій-ському, Донецько-Макіївському, Центральному, Чистяково-Сніжнянсь-кому, Селезньовському, Алмазно-МарТвському, Луганському та Красно-донському. Малоамплітудна розривна порушеність характеризувалась за допомогою показників, які дозволяли об'єктивно оцінити інтенсивність, характер та напрямки дії палеонапружень.що її утворили.Для співставлення з цими показниками також були розглянуті закономірності розвитку та кількісні характеристики великоамплітудної тектонічної порушеності вугленосної формації Донбасу. Донбас розташований на перехресті двох регіональних геотектонічних структур - Доно-Дніпро-вського прогину (північно-західного простягання) та Степового валу (північно-східного простягання). Тектонічні рухи в цих структурах

відбились у деформаціях вугленосної товщі Донецького басейну, які переважно мають відповідно або північно-західне (поздовжнє до басейну) простягання, або північно-східне (поперечне). Щоб прослідити закономірності розвитку великоамллітудних структур Донбасу були кількісно оцінені інтенсивність розвитку великоамплітудної розривної та складчастої порушеності (поздовжньої та поперечної по відношенню до орієнтації басейну) та проаналізована їх зміна на площі басейну. У басейні переважає поздовжня складчастість, інтенсивність її більш ніж удвічі перевищує інтенсивність поперечної складчастості. Інтенсивність поздовжньої складчастості збільшується з північного заходу на південний схід і від бортів до центра басейну. Поперечна складчастість розвинута зонально. Аномально високі значення інтенсивності поздовжньої складчастості відмічені в західній частині Головної антикліналі, вздовж південно-західного борту басейну в східній частині, на Амвросіївському куполі, а поперечної - в Донецько-Макіївському та Алмазно-Мар'ївському геолого-промислових районах і на Амвросіївському куполі.

Сумарна інтенсивність великоамплітудної поздовжньої розривної порушеності майже в п’ять разів перевищує інтенсивність поперечної розривної порушеності. Поздовжня розривна порушеність розвинута на всій території Донбасу, за винятком великих улоговин, а поперечна -тільки в серединній його частині від меридіана 30-35 км на захід від м.Красноармійська до меридіана м.Краснодона, також виключаючи великі улоговини. Поздовжня розривна порушеність найбільш розвинута в прибортових частинах басейну (максимально - біля північно-східного борту). Поперечна розривна порушеність розвинута у вигляді зон, орієнтованих вхрест простягання басейну (з максимальною поруше-ністю біля південно-західного борта басейну).

Інтенсивність розвитку малоамплітудної розривної порушеності вугільних пластів розраховувалась як відношення суми добутків амплітуд розривів на їхню довжину до площі дослідженого пласта (Кп). Для досліджених геолого-промислових районів значення коефіцієнта порушеності (Кп*103) відповідно склали: Павлоградсько-Петропавлівський-

0.96; Красноармійський-1.1; Донецько-Макіївський-1.3; Чистяково-Сніж-нянський-0.6; Центральний-1.1; Селезньовський-1.8; Алмазно-Ма-рЧвський-З.б; Луганський-0.55; Краснодонський-1.08.

Найменша інтенсивність малоамплітудної розривної порушеності притаманна для вугільних пластів Луганського, Чистяково-Сніж-нянського та Павлоградсько-Петропавлівського районів Донбасу. Сере-

дня інтенсивність малоамплітудної розривної лорушеностї характерна для вугільних пластів Центрального, Краснодонського, Красно-армійського та Донєцькс-Макіївського геолого-промислових районів. Найбільш порушеними малоамплітудними розривами є пласти Селез-ньовського та Алмазно-Мар'ївського геолого-промислових районів. Розгляд мінливості порушеності на площі басейну показує, що в міру просування із заходу на схід інтенсивність малоамплітудної розривної порушеності спочатку збільшується, сягає максимуму в районах, розташованих на межі між Донбасом та ДДЗ, а потім поступово зменшується. Тобто, інтенсивність палеснапружень, які розрядились у вигляді малоамплітудних розривів, була максимальною на межі між двома великими тектонічними структурами, що співпадає з зоною Волно-васько-Чорнухинського глибинного розлому.

Для дослідження зв'язків між інтенсивністю малоамплітудної розривної порушеності вугільних пластів на регіональному рівні та інтенсивністю великоамплітудної порушеності було проведено кореляційний аналіз між показниками, що їх характеризують. Співставлялись значення коефіцієнта малоамплітудної розривної порушеності для шахтного поля в цілому з показниками інтенсивності великоамплітудної порушеності як складчастої, так і розривної (поздовжньої по відношенню до басейну, поперечної, сумарної) і загальної порушеності. Розгляд даних для всього басейну в цілому показує відсутність зв'язків між цими показниками. Це пояснюється тим, що генезис переважної більшості малоамплітудних розривів у різних частинах Донбасу не однаковий. При розгляді зв'язків для окремих тектонічно однорідних зон басейну вдається встановити певні зв'язки між такими показниками. Так, для південно-західної частини басейну достатньо надійні зв'язки встановлені між інтенсивністю малоамплітудної розривної порушеності та інтенсивністю поперечної великоамплітудної розривної порушеності. Для північної частини басейну надійний зв'язок встановлений між інтенсивністю малоамплітудної розривної порушеності та інтенсивністю поперечної складчастості. Для центральної частини Донбасу достатньо надійний зв'язок встановлений між інтенсивністю малоамплітудної розривної порушеності та поздовжньої великоамплітудної розривної порушеності. Для західної частини Донбасу надійних зв'язків між мало- та великоамплітудними тектонічними порушеннями не встановлено.

Під характером малоамплітудної розривної порушеності мався на увазі переважаючий морфологічний тип розривів у дослідженому геоло-го-промисловому районі. Кількісно він виражався відсотковим спів-

відношенням головних типів розривів (скидів та насузів). На заході басейну розвинуті тільки малоамплітудні скиди (100%). При просуванні на південний схід їх частка поступово зменшується, а частка насувів зростає. У Красноармійському геолого-промисловому районі ще значно переважають малоамплітудні скиди (78%). У Донацько-Макіївському та Алмазно-Мар'ївському районах кількість малоамплітудних скидів майже дорівнює кількості насувів (47 та 48%), і нарешті в Краснодонському геолого-промисловому районі значно переважають малоамплітудні на-суви (скидів 34%). Також насуви переважають у Центральному та Чис-тяково-Сніжнянському геолого-промислових районах. Закономірність у розвитку різних типів малоамплітудних розривів полягає в тім, що в басейні кількість насувів у співвідношенні постійно зростає в напрямку з північного заходу на південний схід, від ДДЗ до відкритого Донбасу. Тобто, в цьому напрямку збільшувалась інтенсивність горизонтальних стискуючих палеонапружень.

Орієнтація систем малоамплітудних розривів вугільних пластів у досліджених геолого-промислових районах відрізняється різноманітністю. Розглянемо головні з цих систем.

Павлоградсько-Петропавлівський геолого-промисловий район. Малоамплітудні скиди утворюють 4 системи діагонального простягання з крутими кутами падіння. Найбільш розвинутими є системи з падінням зміщувачів на південний схід та північний захід (майже перпендикулярні до бортів басейну та основних великоамплітудних скидів). У меншій мірі розвинуті системи з падінням зміщувачів на північний схід та південний захід.

Красноармійський геолого-промисловий район. Малоамплітудні скиди утворюють 2 головні системи субширотного простягання. Найбільшою серед них є система з падінням зміщувачів на північ. Малоамплітудні насуви утворюють декілька систем. Це 2 субширотні системи, субмеридіональна система з падінням зміщувачів на схід та діагональна система з падінням зміщувачів на південний схід.

Донецько-Макіївський геолого-промисловий район. Малоамплітудні скиди утворюють 2 головні субширотні системи з падінням зміщувачів на південь та північ. Малоамплітудні насуви утворюють 2 субширотні системи та 2 діагональні системи (з падінням зміщувачів на північний захід та південний схід).

Центральний геолого-промисловий район. Розвинуто декілька систем малоамплітудних скидів та насувів. Малоамплітудні скиди утворюють 4 діагональні системи. З них 2 орієнтовані вздовж простягання

Головної антикліналі, а інші 2 - поперек її простягання. На південному крилі Головної антикліналі розвинуті всі ці системи, а на північному крилі - одна з них з падінням зміщувачів на північний захід. Малоампліту-дні насуви також утворюють 4 діагональні системи, але з дещо більш крутими кутами падіння зміщувачів, а також 2 субмеридіональні системи. На північному крилі Головної антикліналі розвинуті діагональна система з падінням зміщувачів на північний захід та субмеридіональна система з падінням зміщувачів на захід.

Чистяково-Сніжнянський геолого-промисловий район. Малоамплі-тудні скиди утворюють діагональну систему з падінням зміщувачів на північний захід та субмеридіональну з падінням зміщувачів на схід. Ма-лоамплітудні насуви утворюють 2 діагональні системи з падінням зміїцузачіз на північний захід та південний схід.

Селезньовський геолого-промисловий район. Малоамплітудні скиди утворюють 2 субмеридіональні системи з падінням зміщувачів на схід та захід. Малоамплітудні насуви утворюють 2 головні субширотні системи з падінням зміщувачів на південь та північ.

Алмазно-Мар'ївський геолого-промисловий район. Малоамплітудні скиди утворюють 2 субмеридіональні системи з падінням зміщувачів на схід та захід. Малоамплітудні насуви утворюють 2 системи суб-широтного простягання з падінням зміщувачів на південь та північ. Також виділяється слабовиражена система малоамплітудних насувів з падінням зміщувачів на південний схід.

Луганський геолого-промисловий район. Малоамплітудні скиди утворюють декілька систем. Найбільш розвинутими є 2 діагональні системи з падінням зміщувачів на південний та північний схід. Також існують слабовиражені системи скидів - 2 субмеридіональні та 2 субширотні. Малоамплітудні насуви утворюють 2 системи субширотного простягання з падінням зміщувачів на південь та північ.

Краснодонський геолого-промисловий район. Малоамплітудні скиди утворюють 2 системи субмеридіонального простягання з падінням на схід(добре розвинута) та захід (слабка). Малоамплітудні насуви утворюють головну субширотну систему з падінням зміщувачів на південь.

Таким чином, малоамплітудні скиди розвинуті в усіх геолого-про-мислових районах Донбасу, утворюють системи субмеридіонального (північна частина басейну), субширотного (південно-західна частина басейну) та діагонального простягання (західна та центральна частини басейну). Малоамплітудні насуви розвинуті майже в усьому Донбасі, за винятком його західної частини. Утворюють переважно субширотні

системи (за винятком центральної частини басейну), до яких в південно-західній та центральній частинах басейну додаються діагональні системи.

Серед встановлених систем малоамплітудних розривів були віді-лені спружені між собою і виконана реконструкція напрямків дії головних нормальних палеонапружень, що їх сформували, за допомогою методу М.В.Гзозського. Так, у Паалоградсько-Гіетропавлівському геолого-промисловому районі системи малоамплітудних розривів були утворені при вертикальній орієнтації осі головних стискуючих палеонапружень. Осі середніх та мінімальних стискуючих палеонапружень були орієнтовані горизонтально і взаемозмінювались між собою. У Красно-армійському геолого-промисловому районі системи малоамплітудних скидів були утворені в результаті дії вертикальних стискуючих палеонапружень, а системи малоамплітудних насувів були сформовані при горизонтальній орієнтації головних стискуючих палеонапружень двох головних напрямків - субмеридіонального, а потім діагонального, спрямованого вздовж осі басейну. У Донецько-Макіївському геолого-про-мисловому районі існувало як мінімум три етапи з різною палеотек-тонічною обстановкою. Це етап головних вертикальних стискуючих палеонапружень (утворились системи малоамплітудних скидів) та два етапи з головними горизонтальними стискуючими палеонапруженнями -субмеридіональними та діагональними вздовж осі басейну (утворились субширотні та діагональні системи малоамплітудних насувів). У Центральному геолого-промисловому районі існувало декілька етапів тек-тогенезу, основними з яких можна визнати етап з головними вертикальними (утворення систем малоамплітудних скидів) та етап з головними горизонтальними субмеридіональними стискуючими палеонапруженнями, які, перерозподіляючись вздовж осьової площини Головної антикліналі, утворювали певний поворотний момент (утворення систем малоамплітудних насувів). У Чистяково-Сніжнянському геолого-промисловому районі впевнено встановлюється лише горизонтальна діагональна орієнтація осі головних стискуючих напружень вздовж басейну при утворенні діагональних систем малоамплітудних насувів. У Селезньовському геолого-промисловому районі існувало 2 етапи текто-генезу. Це етап переважаючих вертикальних (утворились системи малоамплітудних скидів) та етап переважаючих субмеридіональних горизонтальних стискуючих палеонапружень (утворились системи малоамплітудних насувів). В Алмазно-Мар'ївському геолого-промисловому районі під час першого етапу максимальні стискуючі палеона-

пруження були вертикальними (утворились системи малоамплітудних

скидів). На більш пізніх етапах розвитку максимальні стискуючі палео-напруження були горизонтальними субмеридіональними (субширотні системи насувів) та діагональними, орієнтованими вздовж осі басейну (діагональна система насувів). У Луганському геолого-промисловому районі достовірно встановлюється етап з головними вертикальними та етап з головними горизонтальними стискуючими палеоналруженнями. Аналогічні етапи встановлені й для Краснодонського геолого-проми-слового району.

Аналіз вікових співвідношень між малоамплітудними розривами, які належать до різних систем, великоамплітудних розривів та результатів робіт попередніх дослідників, виконаних іншими методами, дозволив вважати найбільш вірогідною наступну послідовність формування тектоніки Донецького басейну. Переважна більшість малоамплітудних розривів, як і великих тектонічних структур, була сформована під час герцинського тектогенезу. Вертикальне здіймання осадової товщі в межах рами кристалічного фундаменту на малоамплітудному рівні відбилось у вигляді систем скидів на всій площі басейну. При зростанні амплітуди здіймання та досягненні пластами "хорди" прогину, внаслідок скорочення розмірів пластів виникали, похідні від вертикальних, горизонтальні стискуючі напруження, орієнтовані поперек прогину - субме-ридіонально. В усьому басейні, за винятком західної частини, були сформовані субширотні системи малоамплітудних насувів. Скорочення поперечного розміру осадової товщі призводило до певного зростання її поздовжнього розміру, що в свою чергу викликало утворення зсувних напружень вздовж осі басейну. Внаслідок цього були сформовані діагональні системи малоамплітудних насувів, розвинуті переважно в південно-західній та центральній частинах басейну.

На досліджених шахтних полях вугілля має широкий діапазон зміни ступеня метаморфізму (від марок "ґ" до "А"). Середні значення коефіцієнта малоамплітудної розривної порушеності (Кп * 103 ) для різнометаморфізованого вугілля склали: маркаТЧ, марка'Ж'- 1,3, марка"К"-2, марка"ОС"-1,7, марка"П"-1,4, марка"А"-1,2. Тобто, спостерігається зростання малоамплітудної порушеності в міру зростання ступеня метаморфізму вугілля від малометаморфізованого вугілля до середньометаморфізованого, а потім зниження порушеності при подальшому зростанні ступеня його метаморфізму . Це пов'язано з найменшою міцністю середньометаморфізованого вугілля. Таким чином, ступінь метаморфізму вугільних пластів є фактором, який при розгляді

в регіональному плані впливає на інтенсивність малоамплітудної розривної порушеності вугільних пластів.

РОЗДІЛ 4

МАЛО АМПЛІТУД НА РОЗРИВНА ПОРУШЕНІСТЬ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ У РІЗНИХ СТРУКТУРНО-ТЕКТОНІЧНИХ ЗОНАХ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ

Розділ присвячений розгляду закономірностей розвитку малоамп-літудних розривів вугільних пластів на проміжному рівні - в межах окремих геолого-промислових районів.

У Павлоград сько-Петропавлівському геолого-промисловому районі поля шахт найбільш порушені в центральній частині, де до Богда-нівського скиду прилягає Поздовжній скид. У західній та східній частинах району малоамплітудні розриви розвинуті несуттєво. Більшість ма-лоамплітудних розривів групується в зони діагонального простягання з південного заходу на північний схід, перпендикулярно до головних велико- та середньоамплітудних скидів. Розгляд орієнтації та розташування таких зон свідчить про певну їх незалежність від великоамп-літудних розривів. Тобто, вони є відображенням регіональних палеона-пружень, ймовірно недорозвинутими великими розривами. Рідше зони бувають паралельними або діагональними по відношенню до цих розривів. Такі зони розвинуті в основному в центральній частині району

і пов'язані з великоамплітудними розривами.

У Красноармійському геолого-промисловому районі встановлено значну різноманітність в інтенсивності малоамплітудної розривної порушеності шахтних полів. Існують поля практично не порушені (південна, центральна частини району), а також поля з аномально високою порушеністю (шахти "Добропільська", "Білецька", "Краснолиманська", ім.Коротченка, "Росія"). Всі сильно порушені поля шахт розташовані в безпосередній близькості від великоампітудних насувів поперечного простягання (по відношенню до басейну), таких як Добропільський, Центральний, Селідовський. Малоамплітудні розриви групуються в зони або паралельні до цих розривів, або діагональні й утворились при перерозподілі регіональних палеонапружень в зв'язку з утворенням цих

великоамплітудних насувів. Таким чином, більшість малоамплітудних

розривів у районі пов'язані з великоамплітудними розривами.

У Донецько-Макіївському геолого-промисловому районі можна виділити як мінімум три різні за тектонічною будовою блоки. Це західний блок, межа якого на сході - Калинівський насув, центральний блок - між Калинівським та Першотравневим насувами та східний блок -на схід від Першотравневсго насуву. Шахтні поля в західному блоці порушені малоамплітудними розривами незначно. У центральному блоці порушеність максимальна. У східному блоці порушеність досить висока і поступово знижується на схід району. Малоамплітудні розриви в районі пов'язані, головним чином, з великоамплітудними насувами (поперечними по відношенню до басейну) та групуються в зони, паралельні до них. У центральній частині району є також зони, діагональні по відношенню до цих насувів, які виникли при перерозподілі регіональних палеонапружень. Аномально високі значення порушеності притаманні для полів шахт, обмежених великоамплітудними розривами з декількох сторін ("Мушкетівська", "Заперевальні"М та N2, "Кали-нівська-східна").

У Центральному геолого-промисловому районі поля шахт порушені малоамплітудними розривами нерівномірно. Для західної частини південного крила Головної антикліналі притаманний малий ступінь порушеності, в міру просування на схід він значно зростає (поля шахт ім.Гагаріна та 'Комсомолець"), потім знижується, знову зростає, сягає максимуму на полі шахти "Кочегарка" і далі на схід поступово знижується. На північному крилі Головної антикліналі в цілому малсамплі-тудна розривна порушеність полів шахт майже втричі нижча, ніж на південному крилі, і також спостерігається нерівномірна порушеність полів шахт від незначної до підвищеної (шахти ім.Рум’янцева, "Олексан-дрівська N3” та деякі інші). Більшість малоамплітудних розривів у районі згруповані в зони, які пов'язані з середньо- та великоамплітудними розривами (насувами та флексуро-касувами, поздовжніми по відношенню до басейну). При цьому спостерігається особливість, яка полягає в тім, що середньоамплітудні розриви майже завжди супроводжуються значними зонами малоамплітудних порушень (Чегарський, Софіївський, Рум'янцевський та інші), а багато великоамплітудних розривів з амплітудою в сотні метрів (Артемівський, Калинівський, Бу-ланівський) такими зонами не супроводжуються, і лише найбільший насув району - "Горлівський", з амплітудою до 1000 м, також супроводжується дуже потужною зоною малоамплітудних розривів. Підтри-

муючи точку зору Л.І.Пімоненко та О.Д.Стасенко, можна припустити, що середньоамплітудні насуви зупинились у розвитку і їм на вистачило тектонічних зусиль, щоб об'єднати малоамплітудні розриви, а велико-амплітудні розриви всі їх поглинули. За цією ж логікою, Горлівський на-сув у розвитку пішов далі, і зона малоамплітудних розривів, що його супроводжують, утворилась пізніше, при рухах по зміщувачу розриву. Таким чином, більшість малоамплітудних розривів у Центральному районі пов’язані з середньоамплітудними та деякими великоамплітудними на-сувами (поздовжнього простягання по відношенню до басейну).

У Чистяково-Сніжнянському геолого-промисловому районі шахтні поля порушені малоамплітудними розривами незначно, за винятком поля шахти "Зуївська", яка розташована поблизу великоамплітудної Ясиновсько-Жданівської флексури. На цьому полі більшість розривів пов'язана з формуванням флексури. На інших полях малоамплітудні розриви пов'язані або з великоамплітудними розривами, або розташовані в донній частині великоамплітудної Чистяковської синкліналі. Таким чином, у районі малоамплітудні розриви пов'язані з великоамплітудними розривами, або із складчастими структурами (флексурами, синкліналями).

У межах Селезньовського геолого-промислового району інтенсивність малоамплітудної розривної порушеності вугільних пластів максимальна в західній його частині (поля шахт "Вергелівська”, "Ніканор” та "Ломоватська") і поступово знижується в східному напрямку. Малоамплітудні розриви в районі пов'язані як із складчастістю (субмери-діональні малоамплітудні скиди донної частини Селезньовської синкліналі), так і з великоамплітудними розривами (зони вздовж розривів та на їх продовженні). Великоамплітудні розриви розвинуті значно більше на шахтних полях у західній частині району, в зв'язку з чим і інтенсивність малоамплітудної розривної порушеності на цих полях є підвищеною.

В Алмазно-Мар’ївському геолого-промисловому районі більшість полів шахт значно ускладнені малою та локальною складчастістю. Малоамплітудні розриви пов'язані або з локальною складчастістю, або з великоамплітудними розривами (зони вздовж них). Простежується різке зростання інтенсивності малоамплітудної розривної порушеності на полях шахт, значно ускладнених локальними складками, і, навпаки, її зменшення на полях, де складки розвинуті несуттєво.

У Луганському геолого-промисловому районі малоамплітудні розриви пов’язані, головним чином, з велико- та середньоамплітудними

розривами. Вони концентруються в зони вздовж цих розривів, або на

їхньому замиканні. У меншій мірі розвинуті малоамплітудні розриви, пов'язані з локальними перегинами та складками пластів.

У Краснодонському геолого-промисловому районі більшість мало-амплітудних розривів пов'язана із складчастістю (переважно локальною). Вони концентруються на вузьких антикліналях, у замкових частинах складок, в місцях розвитку локальної складчастості. Також розвинуті зони малоамплітудних розривів, пов'язані з великоамплітудними розривами.

Підсумовуючи розгляд закономірностей розвитку малоамплітудних розривів вугільних пластів на проміжному рівні, можна відзначити, що в західній частині басейну переважають малоамплітудні розриви, які утворились під дією регіональних палеснапружень. У південно-західній частині басейну більшість малоамплітудних розривів пов'язана з вели-коамплітудними насувами поперечного простягання (або безпосередньо, або внаслідок перерозподілу палеонапружень, викликаних утворенням цих насувів). У центральній частині басейну більшість малоамплітудних розривів також пов'язана з середньо- та великоам-плітудними розривами, але поздовжнього простягання. У північній частині басейну малоамплітудні розриви пов’язані, головним чином, або з великоамплітудними розривами поздовжнього простягання, або з ма-лоамплітудними та локальними складками. Відповідно до цього, шахтні поля, на яких розвинуті перелічені тектонічні структури (велико-амплітудні розриви, складки), характеризуються і великою інтенсивністю розвитку малоамплітудної розривної порушеності.

РОЗДІЛ 5

ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ МАЛОАМПЛІТУДНИХ РОЗРИВІВ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ ТА ФАКТОРИ, ЩО

ЇХ ЗУМОВЛЮЮТЬ

Розгляд малоамплітудної розривної порушеності вугільних пластів на рівні геолого-промислових районів показав, що вона контролюється певними геологічними чинниками, з яких для різних частин басейну ті чи інші є головними. Як показує досвід, на полі конкретної шахти існують малоамплітудні розриви, пов'язані з різними чинниками. Розділ

присвячений дослідженню цих чинників у межах окремого шахтопласта (тобто - на локальному рівні).

Були розглянуті закономірності розвитку малоамплітудних розривів у межах окремих шахтопластів на шахтах "Білецька", "Біло-зерська", "Новодонецька", "Красноармійська" в/о "Добропіпьвугілля", "Мушкетівська", "Заперевальна" N1 та N2 в/о "Донецьквугілля", "Макси-мівська", "Брянківська", "Ломоватська", "Криворізька" в/о "Стаханів-вугілля", на полях шахт Павлоградсько-Петропавліаського геолого-лро-мислового району та інших.

Для прикладу розглянемо малоамплітудну розривну порушеиість на пластах поля шахти "Білецька". Серед малоамплітудних розривів було віділено дві групи - багатопластові та однолластові. Для перших притаманна велика довжина (кілометри), амплітуда 1-2 і до 6 м та простежуваність на декількох пластах. Однопластові розриви мають невелику довжину (100-200, іноді 500 м) та амплітуду (до 1 м) і простежуються тільки на одному пласті. Багатопластові розриви згруповані у видовжені зони субмеридіонального та діагонального (північно-східного) простягання, які мають ширину в перші сотні метрів і витриману відстань між ними (1,5 км). Вони поділяють пласт на блоки, що створює чіткий геометричний малюнок і дає можливість здійснити їх екстраполяцію на невідпрацьовані шахтопласти. Крім цього, на пластах виділяються зони однопластових розривів, переважно ізометричної форми. Були встановлені геологічні чинники, з якими вони пов'язані. Так, частина з них контролюється зонами інтенсивного розвитку локальної складчастості, інші пов'язані з неоднорідностями літологічної будови вуглевміщуючої товщі або безпосередньо з великоамплітудними розривами. Отже, на окремому шахтному полі існують малоамплітудні порушення, пов'язані з різними геологічними чинниками. Головними з них є великоамплітудні розриви, складчастість вугільних пластів, літологічна будова вуглевміщуючої товщі. Розглянемо більш детально кожен з цих чинників.

Дослідження велико- та середньоамплітудних розривів показує, що більшість з них супроводжується зонами дроблення порід та зонами малоамплітудних розривів. У них зосереджені як супутні розриви (паралельні до зміщувана головного розриву), так і опірюючі (розташовані під кутами до зміщувана). Зони концентрації малоамплітудних розривів розташовуються в безпосередній близькості до головного розриву та розвиваються як у лежачому, так і у висячому його крилах. Інтенсивність порушеності в цих зонах дещо більша у висячому крилі.

Нами досліджено такі зони в трьох частинах Донецького басейну -північній, західній та південно-західній. Головна увага приділялась розгляду ширини зон малоамплітудних розривів для різних велико- та се-редньоамплітудних розривів. Так, для всіх досліджених частин басейну спостерігалась пряма залежність між шириною зони малоамплітудних розривів та амплітудою основного розриву. Тобто, чим більшою була амплітуда, тим більшою була й ширина зони. Коефіцієнти кореляції між показниками для північної, південно-західної та західної частин басейну склали відповідно 0,93; 0,94 та 0,62 при достатній надійності.

Крім зон, розташованих у безпосередній близькості до зміщувачів великоамплітудних розривів, існує ще одна категорія малоамплітудних розривів, генетично пов'язаних з великозмплітудннми. Утворення вепи-коамплітудних розривів, рухи їхніх крил призводять до перерозподілу регіональних палеонапружень. Внаслідок цього утворюються малоам-плітудні розриви та їх зони, розташовані під кутами до зміщувачів великоамплітудних розривів. Вони простягаються на значні відстані і, як правило, є багатопластовими. Приклади таких зон спостерігались у висячому крилі Добропільського насуву (поле шахти "Білецька"). У лежачому крилі цього насуву (поле шахти "Добропільська") також встановлено декілька зон багатопластових малоамплітудних розривів, але з відмінною від висячого крила орієнтацією. Частина з них простягається з пізнічного сходу на південний захід, інші - з північного заходу до південного сходу. Таким чином, у висячому крилі Добропільського насуву вугільні пласти розбиваються зонами малоамплітудних розривів на блоки майже квадратної форми, дещо стиснуті в напрямі з північного сходу на південний захід, а в лежачому крилі пласти також розбиваються на блоки зонами малоамплітудних розривів, але стиснуті вони в напрямі з північного заходу на південний схід. Реконструкція напрямків дії головних стискуючих палеонапружень, які сформували системи малоамплітудних розривів, показала, що для висячого крила насуву вісь максимальних стискуючих палеонапружень була горизонтальною, орієнтованою з південного сходу на північний захід (майже перпендикулярно до зміщувача насуву), вісь середніх стискуючих палеонапружень була вертикальною, а вісь мінімальних стискуючих палеонапружень - горизонтальною, орієнтованою з південного заходу на північний схід (паралельно до зміщувача насуву). У лежачому крилі насуву дії максимальних та мінімальних стискуючих палеонапружень взаємозмінюються. Тут вісь максимальних стискуючих напружень паралельна до зміщувача Добропільського насува, а мінімальних - пер-

пендикулярна до нього. Така реконструкція дії палеонапружень, ви* нана по орієнтації систем малоамплітудних розривів, підтверджуєть також і аналізом форм локальної складчастості пластів у різних крил насуву. Виходячи з викладеного, найбільш ймовірною є така схєг формування малоамплітудної багатопластової розривної порушеност різних крилах Добропільського великоамплітудного насуву. Тектонік структури формувались в умовах тангенціального стискання земи кори, спрямованого з південного сходу на північний захід. Внаслідок, таких регіональних палеонапружень утворилися великоамплітудн: Добропільський насув, багатопластові системи малоамплітудні

розривів і складки в його висячому крилі. При виникненні великоам літудного насуву відбулась розрядка напружень, орієнтованих

південного сходу. Це призводить до того, що в лежачому крилі во> стають мінімальними. Провідну роль починають відігравати напруже ня, орієнтовані паралельно до зміщувача насуву . Під їх впливе формуються системи малоамплітудних розривів і складки в лежачол крилі. Тобто, перерозподіл регіональних палеонапружень при уга ренні великоамплітудного розриву зумовив закономірності утворення розташування систем малоамплітудних розривів. Аналогічні зони м, лоамплітудних розривів, діагональні до основних розривів, які виникі при перерозподілі регіональних палеонапружень, зафіксовані в леж; чих крилах Першотравневого, Калинівського та у висячому крилі Муи кетівського насуву в Донецько-Макіївському геолого-промисловог. районі та деяких інших частинах басейну.

Таким чином, великоамплітудні розриви е одним з чинників, я контролюють закономірності розвитку малоамплітудних розривів. З ні ми пов'язані малоамплітудні розриви та їх зони двох типів. Перший них - зони з інтенсивним розвитком малоамплітудних розриві: розташованих у безпосередній близькості до зміщувачів основног розриву. Ширина цих зон зростає при збільшенні амплітуди розриву, склад зон входять як малоамплітудні розриви, які не були об'єднані зміщувач при утворенні великого розриву, так і ті, що виникли при більї пізніх переміщеннях крил розриву. Другим типом є зони малоампл тудних розривів значної довжини, орієнтовані діагонально до зм щувачів великоамплітудних розривів. Утворились вони внаслідок дії ти же палеонапружень, які сформували великоамплітудні розриви та пр перерозподілі палеонапружень при виникненні цих розривів.

Важливим геологічним чинником, який контролює розвиток тектс нічних розривів є складчастість. Складчастість є результатом пласти»-

них деформацій земної кори. При зростанні інтенсивності або швидкості дії тектонічних напружень вона практично завжди переходить у крихкі деформації. Тому складки часто супроводжуються розривами суцільності порід у найбільш деформованих їх частинах. Багатьма дослідниками доведено зв'язок між складками та розривами і проаналізовано умови їх формування. Відкритим є питання про співвідношення між розмірами розривних та складчастих порушень, а конкретніше - з якими саме складками пов'язані малоамплітудні розриви в різних частинах басейну.

Найбільшою складчастою структурою в Донбасі є Головна антикліналь, лінійна складка довжиною в сотні кілометрів. Як було показано вище, малоамплітудні розриви з нею не пов'язані. На її крилах розвинуті слабо виражені локальні складки (детально досліджені Л.І.ПІмоненко). Зв'язок малоамплітудних розривів з ними також не встановлений. Тобто, в центральній частині басейну складчастість не контролює малоамплітудну розривну порушеність.

Частиною басейну з інтенсивною складчастістю є північна зона малої складчастості (Селезньовський, Алмазно-Марївський та деякі інші геолого-промислові райони). Нами було встановлено, що середньоамплітудні розриви пов'язані із складчастістю, відображеною на гіпсометричних планах, а малоамплітудні розриви - з локальною складчастістю. Між інтенсивністю локальної складчастості та інтенсивністю малоамплітудної розривної порушеності простежується досить надійний кореляційний зв'язок. У південно-західній частині басейну окремі зони порушеності також пов’язані з локальною складчастістю.

Таким чином, великі складки контролюють розвиток велико- та се-редньоамплітудних розривів, а малоамплітудні розриви пов'язані з локальною складчастістю. При цьому, локальні складки повинні бути досить добре розвиненими (в Центральному районі слабо виражені локальні складки малоамплітудними розривами не супроводжуються). В залежності від ступеня розвитку локальних складок у різних частинах басейну змінюється й частка малоамплітудних розривів, з ними пов'язаних. У Західному та Центральному Донбасі такі малоамплітудні розриви практично відсутні, у південно-західній частині Донбасу локальні складки контролюють деяку частину малоамплітудних розривів, а в північній частині басейну локальна складчастість с одним з головних чинників, що зумовлюють розвиток малоамплітудних розривів.

Вугленосна товща Донбасу складається з трьох основних типі; гірських порід - аргілітів, алеоролітіо та пісковиків, які перешарован відносно тонкими пластами вугілля та вапняку. Фізичні властивості ос новних типів порід є досить різними. Найменш міцними є аргіліти 'близькими до них є і алевроліти, а найбільш міцними (вдвічі й більше) пісковики. Вміст пісковиків коливається для різних частин та світ ба сейну в широких межах (від 16 до 40 відсотків). Також простежують» випадки різкого виклинювання тіл пісковиків. Все це зумовлює доситі неоднорідні міцнісні характеристики вуглевміщуючої товщі. Внаслідої цього регіональні тектонічні напруження перерозподіляються, концен труються та розряджуються у вигляді розривів у місцях неод норідностей. На малоамплітудну розривну порушеність літологічна не однорідність впливає в двох варіантах. Перший з них - вплив загально піщанистості вуглевміщуючої товщі на інтенсивність розвитку малоам плітудних розривів. Для досліджених районів Донбасу було встановле но, що при зростанні загальної піщанистості інтенсивність тако порушеності зменшується. Це пов'язано із збільшеною міцністк пісковиків. Але сила такого зв'язку в тектонічно простих районах басей ну є більшою, ніж у сильно дислокованих. Другий варіант вплив; літологічного типу порід на малоамплітудну розривну порушеність розташування зон таких розривів у місцях виклинювання тіл пісковиків ; безпосередній покрівлі вугільних пластів, або в міжпласті. Такі зоні, більш достовірно встановлюються також у слабодислокованих района) (Павлоградсько-Петропавлівському, Красноармійському). Таким чином літологічний склад вуглевміщуючої товщі є одним з чинників, що кон тролюють малоамплітудну розривну порушеність. Малоамплітуднимі розривами менш вражені ділянки, в складі порід яких підвищений вміст пісковиків. Зони таких розривів концентруються в місцях виклинюванн? тіл пісковиків.

На основі даних, наведених у розділі, була розроблена генетичне класифікація малоамплітудних розривів та їх зон (див. Висновки).

РОЗДІЛ 6

ПРОГНОЗ МАЛОАМПЛІТУДНОЇ РОЗРИВНОЇ ПОРУШЕНОСТІ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ У РІЗНИХ СТРУКТУРНО-ТЕКТОНІЧНИХ ЗОНАХ БАСЕЙНУ

Розгляд закономірностей розвитку малоамплітудних розривів вугільних пластів дозволив встановити геологічні чинники, що їх контролюють. Головні з них - розвиток велико- та середньоамплітудних розривів, розвиток складчастості (головним чином локальної), літологічний склад вуглевміщуючої товщі (піщанистість загальна, заклинювання тіл пісковиків у покрівлі та підошві вугільних пластів). Всі ці чинники діють практично в усіх структурно-тектонічних зонах басейну, але роль їх суттєво відрізняється. У конкретних умовах ті чи інші чинники є домінуючими, а інші займають місце допоміжних. Це необхідно враховувати при прогнозі малоамплітудної розривної порушеності в конкретних геологічних умовах.

Для північної частини басейну було встановлено, що головними чинниками, які контролюють малоамплітудну розривну порушеність на локальному рівні, є великоамплітудні насуви і локальна складчастість, а допоміжним чинником є загальна піщанистість вуглевміщуючої товщі. В основу методу прогнозу було покладено кореляційні залежності між інтенсивністю малоамплітудної розривної порушеності та цими трьома чинниками.

Спочатку прогнозувались зони, пов'язані з великоамплітудними розривами в залежності від амплітуди основного розриву. На другій стадії здійснювався прогноз порушеності, пов'язаної з локальною складчастістю та літологічною будовою міжпласть (за допомогою рівняння множинної кореляції). Нами раніше цей метод було застосовано для прогнозів на полі шахти "Вергелівська" та ділянці "Боржиковська-північна". Була отримана задовільна співставимість прогнозних та фактичних даних. Відносна похибка кількісного прогнозу порушеності не перевищила 27 %.

У південно-західній частині басейну головним чинником, з яким пов'язана малоамплітудна розривна порушеність, є великоамплітудні розриви. Саме вони контролюють розміщення як зон паралельних до них, так і великих діагональних зон, що утворились при перерозподілі регіональних палеонапружень. Ширина зон, паралельних до розривів, прогнозувалась в залежності від амплітуди основного розриву. Зони ба-

гатопластових розривів поділяють пласти на блоки достатньо правильної геометричної форми, яка витримується на багатьох пластах шахти. Прогноз таких зон на нєвідпрацьовані частини шахтопластів здійснювався шляхом їх екстраполяції з урахуванням палеотектонічних умов їх утворення. Крім цього головного чинника, в цій частині басейну діють ще декілька допоміжних, що контролюють зони однопластової розривної порушеності, такі як інтенсивність локальної складчастості, неоднорідність будови безпосередньої покрівлі вугільного пласта, неоднорідності вуглевміщуючої товщі в цілому. Прогноз зон однопласто-вих розривів здійснювався з урахуванням цих чинників. Розроблений метод прогнозу впроваджено у виробництво на шахті "Добропільська" в/о”Добропільвугілля”. Дані прогнозу на пласті т 51в підтверджено гірничими виробками, що засвідчено відповідними документами (додаток до дисертації "А").

В основі запропонованих методів прогнозу лежить генетичний зв'язок малоамплітудної розривної порушеності з певними геологічними чинниками. В цілому вони дають задовільну співставимість прогнозних та фактичних даних. Але інколи застосування цих методів не дає одно-варіантного прогнрзу. Наприклад, у Павлоградсько-Петропавлівському геолого-промисловому районі існують зони малоамплітудних розривів, що безпосередньо відображають регіональні палеонапруження. їх місцезнаходження не контролюється дослідженими геологічними чин-никами.Для здійснення прогнозів у таких випадках та взагалі для контролю прогнозів, нами був розроблений метод прогнозу малоамплітудної розривної порушеності вугільних пластів, який базується на іншій фактичній основі, а саме - на даних геофізичних досліджень геологорозвідувальних свердловин(ГДС). Фізичною основою методу було те, що показники ГДС, такі як електричний опір порід, гамма-випромінювання, від'ємний потенціал природньої поляризації, діаметр свердловин відображають тектонічну порушеність (у тому числі й малоам-плітудну розривну) вугленосної товщі. Були виділені найбільш інформаційні показники та встановлено кореляційні зв'язки між ними та інтенсивністю малоамплітудної розривної порушеності, за допомогою яких був здійснений прогноз для вугільного пласта сюв шахти "Дніпровська" в/о "Павлоградвугілля". Було отримано задовільну співставимість між прогнозними та фактичними даними. Відносна похибка прогнозних значень порушеності не перевищила ЗО %.

Таким чином, для різних геологічних умов розроблені науково обгрунтовані достовірні методи прогнозу малоамплітудної розривної по-

рушеності вугільних пластів, які грунтуються на дослідженні їхнього генезису.

ВИСНОВКИ

При виконанні дисертаційної роботи були отримані наступні основні наукові та практичні результати.

Регіональні закономірності. Найбільша інтенсивність розвитку малоамплітудної розривної порушеності вугільних пластів притаманна для районів, розташованих на межі між Донбасом та Дніпровсько-Донецькою западиною (ДДЗ) (борти Бах-мутської та Кальміус-Торецької улоговин), і поступово зменшується як у бік Донбасу, так і в бік ДДЗ. Інтенсивність розвитку малоамплітудної розривної порушеності значною мірою контролюється інтенсивністю розвитку великоамплітудних тектонічних структур. У південно-західній частині басейну малоамплітудні розриви переважно пов’язані з велико-амплітудними розривами поперечного по відношенню до басейну простягання, в північно-західних та північних районах - більшість мало-амплітудних розриаів пов'язана із складчастістю, в центральних -переважно з великоамплітудними розривами поздовжнього простягання.

У вугільних пластах Західного Донбасу розвинуті тільки малоамплітудні скиди. У пізденно-східному напрямку йде закономірне зростання частки малоамплітудних насувів і на сході басейну вони є переважаючими.

Головні системи малоамплітудних розривів для окремих районів

басейну: західна частина басейну - діагональні системи скидів;

північно-західна та північна частини - субмеридіональні системи скидів,субширотні системи насувів; центральна частина - діагональні системи як скидів,так і насувів; південно-західна частина - субширотні системи як скидів, так і насувів, а також діагональна (поперечна до басейну) система насувів.

У Донецькому басейні існували три головні етапи тектогенезу з характерною орієнтацією палеонапружень: а) з переважаючими вертикальними палеонапруженнями; б) з переважаючими горизонтальними субмеридіональними палеонапруженнями; в) з переважаючими гори-

зонтальнимн палеонапруженнями, орієнтованими вздовж осі басейн) Для різних частин басейну кількість етапів тєктогенезу та їх інтен сивність були неоднаковими, що зумовило різну інтенсивність велико та малоамплітудної тектонічної порушеності.

' Максимальна мапоамплітудна розривна порушеність притаманні для пластів, складених середньометаморфізованим вугіллям (марк; "К”), знижуючись із зменшенням та збільшенням ступеня метамор фізму.

Закономірності розвитку ма лоамп літудни: розривів у межах геолого-промислових районів

У Павлоградсько-Петропавлівському геолого-промисловому ра йоні малоамплітудні розриви згруповані в зони переважно північно східного простягання, перпендикулярно до головних скидів району. Ц зони сформувались під дією регіональних палеонапружень.

У Красноармійському геолого-промисловому районі більшість малоамплітудних розривів пов’язана або безпосередньо з поперечним* великоамплітудними насувами (зони, паралельні до зміщувачів), або : перерозподілом палеонапружень при їх утворенні (діагональні по відношенню до насувів зони).

У Донецько-Макіївському геолого-промисловому районі більшість малоамплітудних розривів пов'язана з поперечними великоамплітудними насувами (переважно зони вздовж зміщувачів, інколи під кутами до них).

У Центральному геолого-промисловому районі малоамплітудні розриви згруповані в зони, більшість яких пов'язана з середньо- та деякими великоамплітудними насувами, поздовжніми по відношенню де басейну.

У Чистяково-Сніжнянському геолого-промисловому районі малоамплітудні розриви пов'язані, як з великоамплітудними насувами, так і з складчастими структурами (складками, флексурами).

У Селезньовському геолого-промисловому районі більшість малоамплітудних розривів пов'язана з великоамплітудними поздовжніми насувами, менша їх частина - з локальною складчастістю.

В Апмазно-Марївському геолого-промисловому районі переважна більшість малоамплітудних розривів пов'язана з локальною складчастістю або з великоамплітудними насувами поздовжнього простягання.

У Луганському геолого-промисловому районі більшість малоам-плітудних розривів контролюється велико- та середньоамплітудними насувами поздовжнього простягання.

У Краснодонському геолого-промисловому районі переважають малоамплітудні розриви, пов'язані з локальною складчастістю, що розвинута по більш великих складках.

Розгляд закономірностей розвитку малоамплітудних розривів на локальному рівні дав можливість встановити генетичні типи малоамплітудних розривів. Вони поділяються на дві групи. Перша - малоамплітудні розриви, які безпосередньо пов'язані з регіональними тектонічними напруженнями, друга - малоамплітудні розриви, що пов'язані з перерозподілом регіональних тектонічних напружень. В залежності від причини перерозподілу в складі другої групи виділяється три підгрупи. Перерозподіл регіональних напружень викликаний: а) велико-амплітудними розривами (при їх угвсрєнні;при більш пізніх рухах крил розривів); б)скпадчастістю (великою; локальною); в)літологічною неоднорідністю вуглевміщуючої товщі (виклинювання тіл різних порід у покрівлі вугільних пластів; виклинювання тіл потужних пісковиків у підошві вугільних пластів; загальним впливом літологічної будови міжпласть на інтенсивність розвитку малоамплітудних розривів).

Отримані результати стали науковою базою для розробки достовірних нових способів прогнозування малоамплітудної розривної пору-шеностї вугільних пластів для різних частин басейну. Зокрема, запропоновано нові методи прогнозу для південно-західної та північної частин Донбасу, які впроваджено у виробництво, а також додатковий спосіб прогнозу, заснований на використанні різних фізичних властивостей порушених та непорушених частин вугленосного масиву, який доцільно використовувати в комплексі з першими двома методами для підвищення вірогідності прогнозів та їх підтверджень.

Таким чином, виконані дослідження дозволили вирішити важливу наукову проблему стосовно закономірностей локалізації, палеотекто-нічних умов формування та генезису малоамплітудної розривної порушеності вугленосної формації Донбасу. Отримані наукові результати дозволили вирішити також значну прикладну проблему -розробити нові достовірні методи прогнозу малоамплітудної розривної порушеності. Отримані наукові результати деталізують геологічну історію вугленосної формації Донбасу, викривають зв'язки між тектонічними структурами різних рангів, сприяють більш глибокому розумінню їх механізму формування та геологічної еволюції земної кори в цілому. Отримані наукові результати необхідно враховувати при розробці геотектонічних теорій формування геологічних структур на території України і земної кори в цілому.

Практичні результати роботи необхідно широко використовує^ при проведенні геологорозвідувальних та вуглевидобувних робіт. Д< товірні прогнози малоамплітудної тектонічної порушеності вугільн пластів сприятимуть підвищенню ефективності геологічної розз ки,більш достовірній оцінці запасів вугілля та умов їх залягання, білі раціональному проектуванню гірничовидобувних підприємств, піде щенню безпеки праці і, в кінцевому результаті, зменшенню собівартої та збільшенню конкурентоспроможності вітчизняного вугілля.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Забигайло В.E., Лукинов В.В., Козлов С.С., Приходченко В.' Возможность выявления нарушеных зон в угольных пластах по даннь керногазового опробования//Разведка и охрана Heflp.-1986.-N8.- С.2

23.

2. Козлов С.С., Приходченко В.Ф. Закономерности развития м лоамплитудных разрывов в угольных пластах//Уголь Украины.-1986 N10.-C.43.

3. Козлов С.С., Приходченко В.Ф. Основные закономерности ра вития малоамплитудных разрывов в угольных пластах Бахмутской ко ловины//Уголь Украины.-1989.-Ы11.-С.34-36.

4. Приходченко В.Ф., Козлов С.С., Шлопоченко С.Т., Приходчен? С.Ю., Ващенко В.И. Генетические типы малоамплитудных разрыве поля шахты им.21 съезда КПСС п.о."Добропольеуголь"//Уголь Украинь -1992.-N2.-C.53-56.

5. Ващенко В.И., Приходченко В.Ф. Типы малоамплитудной теї тонической нарушености угольных пластов и выбор способов ее прс гнозирования//Гєологія і геохімія горючих копалин.-1992.- N2 - С.31-34

6. Козлов С.С., Приходченко В.Ф. Роль тектоники в фopм^ ровании свойств и состояния горного массива в Апмазно-Марьевска районе Донбасса//Геологія і геохімія горючих копалин.-1992.-ЫЗ. -C.5i 62.

7. Приходченко В.Ф. .Приходченко С.Ю. Малоамплітудна тектс ніка вугільних пластів у різних крилах Добропільського насуву (Донбас // Геологія і геохімія горючих копалин.-1992.-И4.-С.48-51 .

8. Приходченко В.Ф. Особенности образования структур пере ходной зоны между Донецким бассейном и Днепровско-Донецкой впа

,иной // Геология угольных месторождений: Межвузовский научно-ематический сборник.-Вып ,3.-Екатеринбург.-1993.-С.78-82 .

9. Козлов С.С., Приходченко В.Ф.,Шлопоченко С.Т. Оценка геоло-ических факторов выбросоопасности в Краснодонском районе Дон-¡асса 11 Уголь Украины.--!993.-N5.-С.47-50 .

10. Козлов С.С., Приходченко В.Ф.,Приходченко С.Ю. Законо-іерности распространения микрозалежей метана в угленосных отло-<ениях Донбасса//Уголь Украины.-1993.-№11 .-С.53-54.

11.Приходченко В.Ф. Влияние литологии пород междупластий на інтенсивность малоамплитудной разрывной нарушености угольных ілас70в Н Техника и технология горного производства. Сборник научн. рудов ИГТМ АН Украины.-К.: Наукова думка.-1992.-С.6-9.

12. Приходченко В.Ф. .Анализ интенсивности тектонической нару-иенности угленосных отложений Донбасса//Геология угольных место-юждений: межвузовский научно-тематический сборник.-Вып.4.- Екатеринбург. -1994.- С.68-73.

13.Приходченко В.Ф. Закономірності тектонічної порушеності вуг-іеносних відкладів Донбасу та її кількісний аналіз// Геологія і геохімія орючих копалин.-1995.-N3-4.-C.71 -80.

14.Приходченко В.Ф. Региональные особенности развития мало-¡мплитудных разрывов угленосной толщи Донбасса// Геология уголь-іьіх месторождений: межвузовский научно-тематический, сборник,-Зып.6.-Екатеринбург.-1996.-С. 139-145.

15. Приходченко В.Ф. Регіональні закономірності розвитку мало-шплітудних розривів вугільних пластів Донецького басейну//Геологія і еохімія горючих копалин.-1996.-N3-4.-C.3-9.

16.Приходченко В.Ф. Прогноз малоамплитудной разрывной нару-иенности угольных пластов на основе геофизических исследований жважин //Геология угольных месторождений: межвузовский научно-•ематический сборник.-Вып.7,-Екатеринбург.-1997.-С.200-202.

17.Приходченко В.Ф., Приходченко С.Ю. Возможность использо-гания данных стандартного каротажа скважин для прогноза малоам-їлитудной разрывной нарушенности угольных пластов II Уголь /краины.-1998.-N3.-C.31.

18.Приходченко В.Ф., Генетические типы малоамплитудных разрывов угольных пластов // Геология угольных месторождений : межву-ювский научно-тематический сборник.-Вып.8. -Екатеринбург. -1998. -С. 57-99.

19.Приходченко В.Ф., Приходченко С. Ю. Тектонические факторы контролирующие образование скоплений свободного метана в угольных пластах //Геология угольных месторождений : межвузовский научно-тематический сборник. -Вып.8. -Екатеринбург.-1998. -С. 254-255.

' 20.Пространственная ориентировка малоамплитудных тектониче-

ских нарушений угольных пластов Алмазно-Марьевского района Донбасса /Приходченко В.Ф.;АН УССР.Ин-т геотехн.механики.-Днепро-петровск, 1987.-11с.-Деп. в ВИНИТИ 19.06.87, Ы4476-В87 //Анот.в РЖ (геология) N10,1987.

21.0 связи разрывных нарушений со складчатой поверхностью угольных пластов / Козлов С.С., Приходченко В.Ф., Мельникова Т.А.; АН УССР. Ин-т геотехн.механики.-Днепропетровск,1988.-9с.-Деп. в ВИНИТИ 5.05.88, N3478-688 // Анот.в РЖ (геология) N9,1988.

22.Методы прогноза малоамплитудных разрывов угольных пластов и пути их совершенствования / Приходченко В.Ф.; АН УССР. Ин-т геотехн. механики,- Днепропетровск, 1990.-30 с.- Деп. в ВИНИТИ 24.05.90, N2856-690 //Анот.в РЖ (геология) N9,1990.

23.Прогноз интенсивности малоамплитудной разрывной нарушен-ности на участке детальной разведки"Боржиковский-Северный"(Дон-басс) / Приходченко В.Ф.; АН УССР.Ин-т геотехн. механики,-Днепропетровск, 1990.-12с.-Деп.в ВИНИТИ 27.11.90, N5926-690 II Анот. в РЖ (геология) N2,1991.

24.Интенсивность продольной и поперечной разрывной нарушенное™ в Донбассе / Приходченко В.Ф.; АН Украины. Ин-т геотехн.механики,- Днепропетровск,1992.-11с.~Деп.в ВИНИТИ 14.09.92, N2770-692//Анот.в РЖ (геология) N2,1995.

25.Тектоническая дислоцированность угленосных отложений Донбасса/ Приходченко В.Ф.; НАН Украины. Ин-т геотехн.механики,- Днепропетровск,! 993,-25с.-Деп.в ДНТБ Украины 18.10.93, N 2001-УК93.

26.Приходченко В.Ф. Співвідношення між крихкими та пластичними деформаціями(на прикладі Донецького басейну)//Матеріали наук,-конф.°Проблеми геологічної науки та освіти в УкраїнГ.-В-во Львівського держ. університету,- Львів,-1995 - С. 298 - 299.

АНОТАЦІЯ

Приходченко В.Ф. Палеотектонічні умови утворення та закономірності просторового розташування малоамплітудних розривів вугленосної формації Донбасу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геолого-міне-ралогічних наук за спеціальністю 04.00.16 - геологія твердих горючих копалин - Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 1998.

Дисертація присвячена дослідженню закономірностей утворення та розповсюдження малоамплітудних тектонічних розривів. Вирішена важлива наукова проблема - встановлені закономірності розвитку, палеотектонічні умови формування та генезис малоамплітудних розривів вугленосної формації Донбасу. Виявлені головні геологічні чинники,які контролюють розвиток малоамплітудних розривів у різних структурно-тектонічних зонах басейну. На цій основі вирішено значну прикладну проблему - розроблені науково обгрунтовані методи прогнозу малоам-плітудної розривної порушеності вугільних пластів.

Ключові слова: малоамплітудний тектонічний розрив, палеотектонічні умови, генезис, прогноз.

Приходченко В.Ф. Палеотектонические условия формирования и закономерности пространственной распространенности малоамплитудных разрывов угленосной формации Донбасса.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора геолого-мине-ралогических наук по специальности 04.00.16,- геология твердых горючих ископаемых.- Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов, 1998.

Диссертация посвящена исследованию закономерностей формирования и распространенности малоамплитудных тектонических разрывов. Решена важная научная проблема - установлены закономерности развития, палеотектонические условия формирования и генезис малоамплитудных разрывов угленосной формации Донбасса. Выявлены основные геологические факторы, контролирующие развитие малоамплитудных разрывов в различных структурно-тектонических зонах бассейна. На этой основе решена значительная прикладная проблема

- разработаны научно обоснованные достоверные методы прогноза малоамплитудной разрывной нарушенное™ угольных пластов.

Ключевые слова: малоамплитудный тектонический разрыв, па-леотектонические условия, генезис, прогноз.

' Prihodchenko V.F. Paleotektonical conditions of formation and regularities of spacial extent of small-amplitude faults of the Donbas coal-bearing formation.- Manuscript.

Thesis fora doctor's degree in geological and mineralogical sciences by speciality 04.00.16 - geology of solid combustible mineral resources.-Institute of geology and geochemistry of combustible mineral resources of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 1998.

The dissertation is devoted to the study of regularities of formation and extent of small-amplitude faults. An important scientific problem is solved -there are established the regularities of development, paleotectonical conditions of formation and genesis of small-amplitude faults in the coal-bearing formation of the Donbas. There are established some geological factors controlling the development of small-amplitude faults in different structural and tectonical zones of the basin. On this base an important applied problem is solved - there are developed some scientifically grounded reliable methods for prognosis of small-amplitude faults of coal seams.

Key words: small-amplitude tectonical fault, paleotectonical conditions, genesis, prognosis.