Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Научное обоснование контроля фитозеноза свекловичногополя

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Научное обоснование контроля фитозеноза свекловичногополя"



1НСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯК1В УКРАХНСЫЮ! АКАДЕЫ1Г АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису

1ВАЩЕНК0 Олександр Одекстйович

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОНТРОЛЮ Ф1Т0ЦЕН03У БУРЯКОВОГО ПОЛЯ

06.01.01. - загальне землеробство

Автореферат

дисертац11 на здобуття наукового ступекя доктора (лльськогосподарських наук

К*!в - 1995

Дисертащя е рукоаис.

Дисертащйна робота виконана в 1нститутг цукрових бурякг! УЛАН в 1982 - 1993 рр.

Науковий консультант:доктор с1льськогосподарських наук, 1 фесор ЗУБЕНКО Володимир Федорович.

0фхцхйн1 опоненти: доктор схльськогосподарських на;

професор ЯКИМЕНКО Анатол1й Семенович

доктор сгльськогосподарських на; професор ЫАНЬКО Юргй Прокопович

доктор схльськогосподарських на; професор БОРОНА Володимир Пантелейович

ПровIдна органгзацхя: 1нститут захисту рослин УААН. Захист дисертацгх вгдбудеться " "1995 р. на засхдаши спещалхзовано! вченох ради Д 020.51.01 при 1нститут1 цукрових бурянхв УААН.

252П0 ы.Кнхв, вул.Юшнчна 25.

3 дисертащеп ыояна ознайомитнся у б1бл:сотецх шститут Ки1В, вул.Кл1Н1Ч.ш. 25,/другий корпус/.

Автореферат роз1сланнй " " Сс 1995 р.

Вченяй секретар е^ещалхзованог радж,доетор с1льськогос11одарсьвсях наук, професор

. 0.0.Ш0И1бЩ>

ЗА ГА ЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Задач! досл!джеиь. Проблема контролю бур"ян1в в посевах цук-ровах буряк1в, гпдвйщення ефективност! гербщшив, змеашення хх-м1чного навантаження на поля та трудовик затрат е сьогодн! най-бГльш акгуальним в технолог: I вирощування культури.

дксертацхя прксвячена розв"язанйв проблеми боротьби з бур"я-ками. В робот! приведенI результати кохлплексного вивчення особли-востей взаемоди компонент в агроценозу: вкдовиЗ склад, зм!яа чисельност!, шеи, висоти, просгорового розм!шення листкового апарату, оптичка еллыпсть послами 1 сз^тлов::!; ре.таи, винос еле-ментхв генерального нинлення. Знания данашки вспх названия чян-ник1в дозволяе бхлья повно розуштк комплекс склсдних впляв!в компонентов ф1Т0цек0зу на протяз! вегетацГй

В результат! досл!д1знь обгруатовэно систему рац1овального поеднання агрогехн^чшлх, б^оценотнчнлх I х1м1чних прийозпв контролю над бур"янами, якх лохччно I посл1Довно аопозншть один одного I дозволяють максимально впкористовувати прпродя1 можлавос?1 росдин пригн1чуватя конкурентов, застосовуватя ьпншальн! норми гербшшв, 1 одернуватя максимально моалявий ефект, 1стотно зменшити навантаження на навколишно серэдовиае I затрата на вирощування культури.

Запрононована система контролювання бур"ян!в, що враховуе знания £лтоцэнолог11, агротехники, морфологи рослан, способ!в нанессння ! особливостнй проникнения та дН герб^шшв, дозволяе найб!льш рационально вятрачати засоби 1 кошти, одержуватн висок! врожа'1 коренеплод1в 1 змошауваги х1м!чне павянтазоння на поля.

Досл1дження по тем! дисертацИ' с частиноп державно! науково-досл!дно1 програми по вироцуваншэ цукрових буряк!в. частнною Проекту - 4 /цукров! буряки 1 цукор/ державно? програми "Иродоволь-> ство - 95я.

Мета дослгдкень, Каукове обгрунтуваяня контроля бурякового ф1Т0цен0зу ио забезаечуе його надгний захист В1Д бур"я!ив, зня-жевая затрат на заходи боротьбн з нши, макскмальне використан-ая моашизостей само'!' культура, посяленая ефвктивностг дГх гербх-цид1в I змешеаня Х1М1чаого наваатаяеная на доля та П1двищення Гх продуктивности Передбачено розв"язаяня таких задач:

- визначеная особливостей взаеикш I аа протяз! вегетацП основних кошонентхв ф1тоценозу;

- встановлення приор:гетност1 фактор1в, б!олог1чних I гос-подарськюс порогов шкодочинност: бур"ян1в;

- вявчення параметр!в ефективаого контролзовання бур"ян1В цукровиии бураками;

- встановлення основних факторхв фазово! резястеатносг! найб1льт пошареаях вид!в бур"ян1в до дП гербхцшЦв 1 розробка вшос1в П подолання;

- вивчення можлявостей визначення фШ ©логичного стану рослая у польовнх уыовах та уточнения норм витрати гербхцщпв;

- встановлення мояливостай зниження забурмянення посхвгв за допоиогоп алелопатячних фактора;

- вявчення I розробка могливостей ф1тоценотичного способу коатродюваная багатор!чнкх бур"ян1в /особливо пкрш повзучого/ в вопередНх серед поспвом цукровах буряк!в полях.

Ваукова новизна. Вперще в УкраШ проведено комплексна вявчення влляву факторЫ шкодочинност! бур"ян!в на продуктивн1сть пое!в1в пукровах буряк!в в дянам!ц{ на протяз! вегеташйного периоду.

Вс-ановааня2 крятичняЗ пер1од в процес! вегетацИ культуре 1 ворога щсодочашшст1 бур"яа!в, пргор1тетн1сть фаетор1в негативного вплаэу на 1х зшн?.

В дясертац!? обгрунтовано. можлипост! само? культура йротво-тояти забур"яненнв.

Вивчено динамку накопячення I структуру ешкутякулярних воск1в та енергетячних резерв1в листя I значения в пронеси каростаная резистентност1 головнях вшив бур"ян!в до Д1I герб1ш-Д1В.

На основ: зявчзння особлив остей морфолог1Чно°1 буцови листов : специфики проняннення в 1х тканини гербхцлд1в розроблено 1 запатентовано нов: способа I пристосування для внесения препара-Т1в 1 посилення IX дИ' на рослини за рахунок кращого подолання наймеяд захищених д!ляяок листя : зниження при цьому втрат робо-чох р1дини 1 забруднення грунту.

Розроблено експрес-мегод коректуваняя в польових умовах норм внесения гербщид!в за ступенеы накопячення епхкутикулярних воск1в на лист: рослпн культури I основних вид1в бур"ян!в, що забезпечуе максимально можливий ргвень ефективност! д!1 1 вшшь чае пригнгчення роман цукрових бурях!в.

Обгрунтована перспективность змешлення забур"яненосг! орно-го шару грунту заробкою подр!бнених зеленях рослин пром!жних пос1в1в, що гпстягь алелопатичн1 речовинн: синегрони 1 грам1ни.

Розроблено ф1тоценотичний способ контролю багатор1чних видов бур"янов в попередн1Х полях перед пос1вом цукрових буряков.

Теоретична значишсть. На основ! системного анал!зу фактор!в взасмного вплаву компонентов бурякового ф1тоценозу вивчено Гх роль, розроблено математики! медел! впливу фактор!в шкодочиннос-т! бур"ян1в на дротяз1 вегетацП культури.

Розкрито головн 1 причини недостатньоЯ вфективност! заход!в борогьби з бур"янами 1 розроблено шляхи !х подолання. ;

Визначено головн! механ!зми виникнвння 1 посилення стад!1но?

стШосп найб1льш пошярених видгв бур"ян1В до дП горб ¡щпцв 1 пхдхода до 1х подоланкя.

Обгрунтовано приоритетна значения енергетячнях резервов в тканинах рослин на змгну сгад1йно! сггйкосп бур"ян1в.

Встановлено апнхмально аеобх1цний р1вень затхнення I оптич-ау Ш1льн1сть пос!В1В, що довволяе коатролювати як однор1чн1,так I багатор1ЧН1 взд буриянхв, особливо пир!ю повзучогс.

В дасертацп розроблена I «5 грунтована комплексна система захлсту пос1В1в духфових бурякгз вхд бур"янхв з ращояальяим пое-днаняям агрогехнхчншс, фхгоценотичнюс х шнпкльно аеобхиних ХХЫ1ЧНИХ ПРИЙ0М1Е контроле.

Практична заачгг.псгь роботи, Знания особлизостей взасыодП компонентов бурякозого ф1тоценозу в дшшшш дозволке прогнозу-ватг розвиток ситуахиТ забур"янення на прогяз1 вегетацхх.

БЮлогхчнх х господарськ! пороги шкодочинноси бур"янIв е основою вибору аайб1льш рацгональнях способ!в контролю бурняк1в.

£чтоценстичняй спосхб борогьби з бага тор г чн имя бур"янаки /пирхем повзучии/ дозволяе викяючити внесения на майбутшх почвах цукровях йурякхв 3,5-4 кг/га фосулену 1 забезпечкти знищення 82-100^ бур"яН1В.

СтвореЕЕя оптимально! густотл рослин хульгури прг хх рхвноихр асму розьйизшп забозпечуе без додаткових затрат працх, кошТ1в . 1 гербх1ЖД1В над1Ёаяй контроль над повторнгал згбурвяненням пос!В1

Свэбчаснэ проведения обпрясхування сход!в бур"янIв з ураху-вааяш чакопачення на '¿г листках ыпкутякулярнЕХ всскхв I створен ня в романах резерв1в енергегкчнях речовин дозволяв не лише на-дЛяо Еонтроллзьати вхдносно стШгЛ видя /г!рчаки, пшргш, шд-иареашхк/, а 1 зменшитд норма Енвсекня препаратов на 26-29 %.

Рециркулярне «Зпрескування рослин /особливо П1сдя (£срмуваа-ня 4-х лнсткхе/ дозволяе не г1лыа надШо звшдувати бур"янн, ио

складно досягти традипйнкм обпраскуваяняы, а й зменаяти норму внесения бетаналу-компакт /або його ко.диркацП/ на 3,17-4,05 л/га при однаковску рхвех ефективност: I звестя до мШиуму заб-рудненая грунту.

Експрес-ощнка накопичення на ласт! е/пхуггкулярних зоск:з дозволяв коректувати в конкретннх погодних умс-вах нормл внесения герб1шд1в г уникаутк пригахчення рослин культурк.

Зир1шека ванлиза кародо-господарська проблема - ззхпсту псо:-В1В ЦукрОЕИХ 6уряк1в в1д бурпян1в.

Розроблвна ^гегрозанз система заход1Б захясгу доззолле на 3-10 я/га зменшяти Х1М1чне яавантазеЕНЯ на буряковгх полях, : забезпечуе ефективнай контроль бур"ян:в 1 одергакяя зясскс! про-

дуктявност! ПОС1В1В.

Питания дисертап!!. до внссяться на захяст.

I. Осойлибост! валиву бур"яа:з /свсев масов, к1льк1сте, эя-сотою розшщенкя листхового апарату, ?.огс пдссеп, доглдязняяа енергп ФА? /зат1нення/, вяносгц елеменгхз ихнеральаого изл«—?.«/ на послви цукровкх буряк1в. Пр;;ор1 гет-псгь »актор]з в-тлзу на культуру на гсротяз1 вегетссн 1 П бхолог^я: -з г^лсдзгськ; порогя.

Обгруктуванпя оптгиально! густогз рослгн пугровгх бурлзЧв з метоз контроля повторно! хаглх забур-янеаня.

3. Есганокззяня сактср1в разового зросганнл резгстеатяс^?'! бур"ян1В до д!Т герб1дяд1з, розробга яссггезяя г-£оггхз?.ьс-т1 х!ы1 чеого методу боротьба з бур*якаап 1 ззензеягя ?-г::?сдуагхз-ннх втрат препарат1в.

4. Ощнка I роэрсбка авшагостеЕ вггсржсганяя Еетрадзз!Зггх способов коатролг бур"яз!п.

Реад1зап!я результат!з доел!д^ень. Результатг юсл'дх-;?.*

ввИзяя в " Агрономическую тетрадь по индустриальной технологии возделывания сахарной свеклы". Ки!в: Урожай, 1986. - 139 с.

Практик рекомендаци * Применение гербицидов при возделывании сахарной свеклы по индустриальной технологии" М.: ВО Агро-пршиздат, 1989. - 49 с.

• Агрономическая тетрадь по индустриальной технологии возделывания сахарной свеклы" Ки1в: Урожай, 1990. -/53 с.

Результата досл1джень перев:рен1 1 впроваддешп в бурякосI-зсчих господарствах Центрально!" Чорноземно! зони Росойсько! Феде-радП в 1989-92 рр., на плод: 63,2 тис. га,в УкраШ 1986-34 рр. на плоя1 208,3 тис. га з економхчнкм ефектом - 2445 тис. дол.США. В тому число в Ки1вськ!й областо в 1990-84 рр. на плоцц - 33,6 тис. з економ1чним ефектом - 512,8 тис. дол. США. В Кагарлиць-ксму райояо КяГвськоо област1 - 1990-1994 рр. 3,1 тис.га з еко—• нси1чнкн ефектом - 47,3 тис. дол. США.

Апробация роботи - Резуль.таги досл1джень доповодались 1 об-говорювались: на иор1чних рег!ональиих коордашацШих нарадах спец1ал1ст!в по захисту рослин доел!дно- селехцШих станцой 1нституту цукрових буряк1в УААН у 1982-1994 рр., на Всесоюзной науково-техя1чн1й конфоренцН "Вдосконалення наукового забезпе-чення використьння засоб!в х!м!зацП у землеробств!" 13-15 липня /Уосква 1989/; на Республ1кансыий науково-техн1чн!й конференцГо "Агроеколог1чний стак на с!льськогосдодарських уг!ддях Украоксько!' РСР 1 шляхи знихення ?х забур"янення токекчними речовинами 13-15 вересня /Черкас» 1989/} на Ы1кнародк1Л конференцН "Сучасн! ме-тоди доелоджень в агроном!!'" 8-10 червня /Уыань 1993/; на УШ сиы-поз|уы! Свропейського товарисгва герболог!в 14-16 червня /Браун-штеГг, ®РН/ - 1993/; на м!жнародноиу УкраУисько-Канадському сем!-нар! "Шдвилшня ефективност! бурякоцукрового виробництва та проб-

леми еколог1'£ в1дход1в" 14-18 листопада /КиГз 1994/.

По матергалах дослгдхеяь опубЛ1козано; I монограЗля об"с?.!сч

2 2,/друк. лисгхв, 33 наукозг статтО в р1знях вддааяях, загальяны об"еыом 10,7 друк. листов.

Структура 1 обсяг робота. Дясертадхйна робота складзеться

3 вступу, 12 глаз, засновав ! пролозицгЗ варобагдтзу. Обсяг д;;-серташх станоздть 422 сгорхякд г.шшнопясу. 5 робот: подано Эз> табллдь, 12 рисункгв. Слясок зикорзстаяоУ лхтзрагури зкличае 478 накменуваяь, в тему чнелх 2С5 на шоземндх мозах.

!ЯСР I МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ Д0СЛД13

Дисерташйна робота е результатом дсслхдзеяь 1932-1993 рр. Дослхди дроведеа! в лабораторп I досл!дних подяг 1ястн?ут7 цукрових буряк1в УААН, Украхнського аграрного унхвередгету 1 в опорному госпо'дарств1 шетитугу колгосгй "Дн1дро" Кагзрлты.ого р-ну Ки'ГвськоГ обл. Вяробняча перевхрка ефектязносг! розробох проведена в колгосп1 "Дн^ро" в 1994-1954 рр. 1 на БЬлоцзркхзоз.-к1й дослхдао-селекцхШпй станцП в ГЭЭО-1934 рр.'

Гослодарстза, де лрозодяд^сь дост]дд вхол^ть до складу 3:-лоцеркхвського агрогрунтозого регхоау. ГрунтоздЗ покргз государств включав кхлька грунтозях в1дшнностэЗ, голозятсн з язгх е чорнозем тшозяй малогумусанЯ грубопгдувато-суглгякозгЗ та чорнозем опхдзолениа-1 лучннЯ. Ц1 грунтя зайизЕТь 54,6 % в1д грунтового покряву зоан ¿Исосгвхгу УгааТня. Да деззоляз заэззгя. що польов1 досл1ди будя прозедав! в тздезгх хил зоая груятозсс Зыовах. Окреи! дослхдя прозздва! ел сх^дзодеагг х^ссзхх группах досл!дного поля 1нсгятут7 хсуврозах б7ряэав 7АА2.

й«1ст в орасуу гшрх гр7аг7 /0-30 см/ нхтрагхз згзгахглг до Гранваль-Ляху. рухоиого фосфору по Трусгу, оСяхнног-о зад:с дэ

метод? Пе2ве в ыодиЗцкацП БровК1но1.

За багатор1чни?ди данный 51л0цзрк1вськ01 метеостанцп серед-кьорзчна суиа оладхв складае 586 им, в тому числ! за вегеташй-ний пер10д 328 мы. Середньорхчна багагдрхчна температура пов1тря становить 7,5°С,, безморозний яерход 210-230 днхв. Сума температур визе Ю°С - 2669°С. Период з температурой вице +Ю°С - 168 дя1в. В илому грунтов! 1 погодах уыови були спряятливими для ви-рсадвання цукрозих бурякхв в ус: роки проведения досл!джонь. Анал!з потенц!2но1 засшченост! орного шару грунту нас1нням бур"я-Е1в проводили по методищ ЕНДЩБ /1980, 1986/. 0бл1к бур"ян1В по кхлькостд, видовому складу 1 мас1 проводили зпдно методики /1980, 19Е6/.

Плоз^? листяного апарату рослин визначали за методикою "вис1-чок" А.А.Ейчипоровича /1961, 1966/.

Поглинання фитоценозом енергП ФАР проводили по методищ Х.Г.Тоои!нга I Б.1.Гуляева /1967/ за допомогою фогохнтогратора БЛ.Гуляева.

Ььйст в надзецн1й частюи рослин бур'япхв макроеламент1в проводили по Лнзбургу 1 др. з одно! наважки методой мокрого озолю-вання. Азоту - на прилад! Сере льева, фосфору - калориметричним способом, кал1о - на полум'яному фотоыегр1. Млькхсть продоав на лист! визначали методом "репл!кац!й" К.Езау /1969/.

При вязначенн! накопичення на листках еп!кутикулярншс вос-г.1в використовували метод " .змяваыня" К.А. Яор/^е-г /1965/.

Динам1ку проникнення в тканини рослин д!ючих речовин бетана-лу-коипакт визначали методом тонколарово! хромотограф!У.

Вы1ст б тканинах листк!в моноцукр!в 1 водорозчинних вугле-ьод в визначали по методу Бертрана.

Статистичний анал!з результат!в одерханих в досл!дах прово-

дений по Б.А.Доспехову /1973/ i на 1ЕШ-336.

I. БУР "ЯШ КОШОЕЕНТИ Ф1ТОЦЕНОЗУ

I.I. Pi3HOMaHiTHicTb видового складу агроф1тоценозу

Досл1дхення з метою вивчення особливостей розвитку бур"я-hïb на nocisax цукрових бурян1в були провэдеН1 в типовнх умовах licocreny Укра'1ни у 1982-1990 pp. 0бл1ки бур"ян1в проводили в строки, як1 були узгоджен1 з фазами розвитку рослин цукрових бу-ряк!В, на 15,30, 50, 80, ПО i 140 день В1Д crpoKiB появи ыасо-вих сходхв культури. На пол овин i поля niawt проведения облШв бур"яни на д!лянках знищувались i nociBH до збирання коренепло-Д1В були частями. На другО половин1 пос1ви перебували з початку вегетацП без бур"ян1в, a niow встановлених термШв - зарос-тали бур'яном. 1Пд осповяий обробхток вносили 40 т/га гнои, по 160 кг/га д.р.ЖРК.

Найб:льша пцлыисть бур"ян!в на nocisax, спостер1галась в к1нець травня. В середньому на.15-й'день ипльно? вегетац!! щаь-HicTb 6yp"HHiB становила 112,7 шт/м2, а на 30-S день - до 135,6. В насгупний нер!од вШуваетьея посгупове зннження д1льносг! i на к!нець вегетацхï вона сгаяовила 84,6 шт/м^ або 62,3 % в!д глак-снмальноУ. Структура забур"янення за роки досл!дзень булп зшша-ною.

Найбхльш чисвлышми були:куряче просо, мигахй сизлй, лобода б1ла, г1рчак шорсткий, щириця колосиста. У друг1й полозин1 веге-Taaiï зростае доля паол!ну чорного, щириц! колосисто!, ф1алки польово!. На ж1ноць- вегетацП на пос1вах змявляютьоя схода редьки дико!, з!рочника сервднього, талабану польового. Тобто на аротяз! вегегац!? вадовяй склад ф1тоцэноэу чаогково зм!аюегьоя, заповншчи еколог1чн! н!ш1, то з"явилиоь п!сля зак!нчзння розвнт-

ку рослин попередн!х вид!в /табл. I/. Ыаса надземно! частини бур"ян1в, яка накопичувалась на протяз1 вегетацН становида В1Д 169 до 2126,6 г/м2.

Використання гербхцщЦв: ТХА + гексилур /10+1,2 кг/га/ в грунт I бетанал + фузхлад + лонтрел /6+2+0,3 л/га по вегетацП 1Сготно змхнювало ситуап^в на буряковому пол! /табл.2/. Герб1-циди перш за все гальмушть накопичення маси рослин бур"ян1в у 3-4 рази поргвняно з масою рослин, яка формувалась на почвах, без гербидаЦв.

^трчмання пос!в1в ыенше 50-ти ДН13 в1Д початку вегетацП у чистому в1д бур"ян1в стан1 не забезпечуе надШого контролю над яш. Забезпечення чвстоти шхивхв до змикання листя в ьпкряддях ку^ьтури надалI дозволяе бурякаы самим контролювати ситуацхп на

Л0Л1.

1.2. Особливост1 змхни влсоти, нлощх листя I св!тлового рекиыу «ценозу

Вйсота рослян/лясткового апарату/ дуге ваалява, бо забезпе-> чус р ослик I гарантоване енергетячйе аивлення. а в1дпов!дно ! ыси див1сть нормального розвитку. Чш жведае рослина нарощуе висоту, ТШ4 ыенше моадявостеЁ II конкурентам зат1нити II. Як правило, на б1яьа шкодочянн! бур"яни шйидко виносять свое листя над основ-воп касоэ конкурент!в по фхтсденозу 1 пригн1чух>ть 1х, позбавляю-чн енергетячного /сводового/ юшлекня. Висота бур"ян!в за1нюгть э£ I на иротяз! ваге?аци. 1н?енсивн1ст1» II наростання пера за , все закьзхть в1д спраятндвсст! уаов весною 1 в перку подомну л!

За п-эр1о» до 15-го дея унтенснвн1сть росту бур"ян1з сгано-виа: у бор1зков2дрого 0,7 са на добу, та кабану польово-

Вплив заход!в боротьби з бур"яначи у рхзн! пер1оди вегетац! 1С на !х пЦльнхсть у поо!важ цукровюс буряктв /1982-1990 рр./

Стан пос!в!в до- периодах ; Щхльнхсть^янхв у днх вегетадП,

вегетацы : 15 : 30 : 50 : 80 : НО: 140

Забур"янен1 з початку вегета-

цИ 112,7 135,6 114,6 109,4 91,5 84,6

Чисг1 в1д початку вегегацп 66,4 81,3 60,9 33,8 19,9 -При використанн1 гербхцидхв Забур"янен1 з початку

вегетащ! 14,3 10,7 21,8 32,9 - 39,8

Чист! В1Д початку вегетаци 35,5 36,2 25,6 22,3 ' - -

го - 0,64, гхрчака иорсткого 1 редьки дико? 0,56, бер1зки польо-вох - 0,52, осоту новтого 0,51 см /добу. Гнш! видя калп иеншу швидк!сть наростання висотя. У цей перход б1льи!сть вид!в бур"я-н1в 1нтенсивно формували свою кореневу систему.

Надал! !нтенсивн1сгь ростових процес!в у б1льшост1 вид1в бур"ян1в посилпеться /табл. 3/.

Внесения герб1цид1в 1стогно знижуе процэс нарощування висотя.

В1Д пер1оду появи проростк!в рослин на поверхн! грунту 1х р1ст 1 ро^виток нерозривно зв"язан! з енерг1ео оонця. Для Я зас-воення, кр!м вс!х !нпих умов, важливэ значения нае плоаа листко-вого апарату. Рослини зразу п!сля розгортання ош"ядодь, як! ая-конують функц1п лиогк1в починагть формувати одраван! лпсткп. 1х поверхня у во!х вид!в бур"ян!в швидко наросгав. Так,'на 15-й день з!д появи ыаоовях сход!в дукровях буряк!в /середина травнд/ аай-

Табляця 2

Динашка маси буряянхв на иос1вах цукрових бурякхв по периодах вегеташ'1"

Стан пос1в!в

Маса бур"ян!в у р1зн1 ДН1 вегетацП, _г/м2_

15 : 30 : 50 : 80 : ПО : 140

Посгви забур"янен! з

початку вегетацП 169,0 448,0 1071,3 2126,6 1679,5 1312,

Чисг1 В1Д початку вегетацП 1007,9 994,3 625,6 279,9 80,6

3 використанаям герб1цяд1в

Забур"янеа1 з початку вегетацП 38,3 27,8 101,4 330,1 370,3

Чистх В1Д початку

вегетацП 261,4 292,0 . 167,3 137,0

Таблвдя 3

Дянашка середяьо! висоти рослияного покриву бур"ян1В на поехвах цукровлх буряк1в /1982-1990 рр./

Висота в дн! сп1льно1 вегетацП. см

15 : 30 : 50 : 80 : ПО

— — — — — —— — — —— — — — — — — — — — — — — — — — —— — — — т

Без. гврбхцвд!в

. 6,6 19,5 53,0 89,7 92,9 При Еяхорнстанн! герб1цид!в

5,0 10.6 25,6 55,2 48,4

бх.-ьоу плк&у лгсгя васк мыл 2 сязиЗ, просо куряча, редька ддка, лобода б\ла, талабгн яольовай, "г1рчака /табл. 4/.

Динамira площх листового апарату бур"ян!в на nociBax цукрових буряк1В / 1982-1990 pp./ мГ/ы2

Вариант : Площа листозого апаиату у pi3Hi дн! досл1Яу :_вагетадЛ."и2/ы2_

: 15 : 30 : 50 : 80 : ПО : 140

Пос1ВИ забур'я-HeHi В1Д початку вегетацП/загаль-

на площа/ 0,84 1,80 2,17 3,21 2,41 I.87 Площа листя аад

культурой 0,32 0,55 1,27 2,15 2.01 1,15

При використанн1 гербщщив /зага-

льна площа/ 0,24 0,25 0,41 0,67 - 0,51 Плоаа листя над

культурою 0,02 0,08 0,18 0,30 - 0,35

До 80-го дня вегегад!Г за га льна плоза лгстя у dtissocii ВИД1В 6yp"HHiB досягала свого максимуму. Шзнгае з!дбу1летвся поступове зменшення плопц за рахуаок в1дшграаня arsix лязтгЛз. Листя бур"ян1в розмшене над листозим апагатоа культура -sSepi-гае життбд1яльн!сгь наЗбхльа дозго. Частяна истового эларату, яка роза!вена над рослннаш бзрях!в заг1нюс культуру, лерехсзлю-очя пот1к eaepril-ФАР. Частгаа дастя бур"ян!з. so posaiseEa з ярус! лясткового адарагу рослая лулиурл sarirvs xzzrn. буря?.1з 1Ш9 частково.

Помянання eaepril SAP шеюаэаяшж фкодеаозу Esiipszass з даох ярусах - ярус! ласта рослгн цугрозжх буржйз i бур".®!» 1 аад ярусом культура в ярус! хясгя бур"гз1з.

Уга на ЭО-з день ф!тосэаоз досать аозяо /на 72.7 ^/¡гегсгназ йадаачий noitK eaepril 4АР. Одаоча^но лггп буржян:з зад культуре® яоглннад 31,48* /зсг!ивЕня/. Б ярусх jczcra жухыург ¡cz-

Поминания енергП ФАР на забур"ян.еному nooisi пущювих буряыв /1983-1990 pp. /

: По дняХч сп!льноТ ве ге тащ i,кДк/?.хв

ЦЦАДДДПОДД В AyjWGUb ф!тоценозу : 30 : 50 : 80 : ПО : 140

Падавча енеш:!я ФАР 22,С9 23,14 22,24 20,06 17,55

% 100 100 100 100 100

Поглинання вс!м $1тодено-зом ФАР 16,06 17,86 16,48 14,17 11,98

% 72,71 77,16 74,09 70,64 68,26

Поглинання бур"янами над ярусом культури ФАР 6,93 13,74 13,45 10,63 6,39

% 31,48 59,35 61,10 52,98 39,11

Поглинання в ярус! бур я-И!в ФАР 9,13 4,12 2,89 3,29 5,36

% 41,23 17,83 12,99 17,99 29,15

Поглинання енергП ФАР чистим в1д буриян!в nociBCM Поглинання вс!и ф!тодено-

2он «АР -5,58 15,61 16,38 14,46 12,14

% 25,24 67,44 73,67 72,07 69,17

Н1Р05 0,26

.ночасно з янстяи бур"ян!в поглинання становило лише 41,23$ в1д падаючого потоку. На чистому пос!в1 рослини, культури поглинали 25,24 %, тобто значно мвнше /табл. 5/. Б1льш значке поглинання в ярус1 листя цухрових буряя!в на забур"яненому пос!в! пояснюеться поглвваниш в ярус! яистяы бур"ян!в. Вге на 50-8 день поглинання в ярус! культури р1зко пог1ршуеться. Пог1ршення св!тлового репицу в цьоыу ярус! досягае свого каксиыуыу на 80-й день коли поглинання енергП ФАР становило лияе 12,99 % або в 5,7 разя ыенше н!е ш частому пос!в поглинали рослини цукрових буряк1в. Поглинання енергП ФАР компонентами $1тоценозу при вирощуванн! пукро-

вше буряков гербгцидхв проявляв св1й вплав I суттево зыешяуеться /табл. 6/.

Таблиця б

ПоглинанЕя енергП ФАР на забур"яненшс почвах пукрових буряк:в при внесеннг герб1циц1В /1983-1990 рр./ кЗд/^.хв

Поглйнання~в~ярусах " УйкД^ ^ * ^'.ъвог вегетадЧ.

: 30 : 5С : 80 :П0 : 140

Падаюча енерг!Я ФАР 22,35 23,14 22,07 20,03 17,55

% ЮО 100 100 100 100

Поглинання вс1м $цто-ценозом ФАР 9,80 13,17 15,27 13,47 11,70

% 43,85 65.56 69.19 67,25 66,67

Поглинання бур"янами над ярусом культура ФАР 0,83 1.67 2,57 2,37 3,08

% 3,71 7,22 11.65 11,53 17,55

Поглинання в ярус! буря-к1в ФАР 8,97 13,50 12,70 II.II 8,63

% 40,14 58.34 57,54 53,42 43,12

Поглинання енергП ФАР чястемз в!д бур"ян!в поения

Поглинання вс1м ф!тоцено-зон ФАР 4,15 14,13 15,27 13,99 11,55

% ■ 18,56 61,04 69,66 69,83 65,80

Н1Р05 0,22 - - - -

Фактор енергетгчного кяъхекня росжш с юпчовгг нз згггз а здатност! сштазуватн орган!чв1 рэчоггнк а 1 в кожгжзсс?! ззейя»-ватв влеыенг« морального ззБленнз. погяетатв 1 угрягуззтаг в гкааниах Еологу. юпкурувата з еус!дезгя.

1.3. Особливост! засвоення бур"янами елементтв морального живлення

В npcmeci росту i розвитку <3ур"^ни, шо вегетували на noci-вах буряЕгв iнтенеявно поглиналк доступн! форма елемент1в минерального живлення.

Багаго вядiв бур"янiв е Hirpo- i фосфороф!лами. Це лобода ó iza, просо куряче, дяриця колосиста та íhüií.

до 30-го дня апльно! вегетаци поглянання азоту бур"янами зростало порiвняво з попереднш пер!одой в 2,87 рази i досягало 20,4 кг/ra. При цьоиу найбиыне використовували азот рослини проса курячого, лободи б!ло!, редьки дико!', талабану польового, осоту хоЕтого. Величина ix засвоення стансвила 63,2 % В1Д за-гального поглинання на цей пер!од.

Винос фосфору на 30-® день становив 8,4 кг/га, найб!льше йо-го сяохнвалЕ рослини лроса курячого, лоооди б!ло1 i талабану польового. На цей перЮд б!лшпсть вид!в бур"ян1в активно форму-вала коренев! сястеми i яистовий апараг. Як в!домо при формуванн! коренево! сисгеми зростае потреба ро'слин у фосфор!.

Погдшшння иал!в на час проведения обл!ку досягало 25,2 кг/га Серед видiв бур"ян!в вайб!лыпе виносили кал!ю просо куряче, лобода б!ла, нш1ё сизий, сшряця волосиста, осот говтий /табл. 7/.

Наростання поглянання елемент!в ы!нерального кивленвя вхдбу-ваеться дуже 1ятенсивно.

Шсля 80-го дня cníWHoY вегегацИ частила листя рослин £1дмдрада; дочинало осипатвсь нас!ння, тешу ш!ст в надземи!й частил i елеиект1Б посгупово завишувався. При внесенн! герб!дид!в поглянання £5ур"янами азоту знижувалось у 5,5 рази, фосфору -5,w, кал!ю - 4,9 рази. Разом з ткм герб!циди не забезпечували полного контролю над ф!гоценозои бур"ян!в, особлива я другу поло-

!С

Поглинання елекент!в генерального т.ивлокня бур"янами на пос!вах цукровг.х <5уряк1В /1982-19У0 рр./

■алементи минерального нивлекня

:У дн! мильно-!* вегетацП, кг/га : 15 : 30 : 50 : 80 : ПО :140

Без гэрбщид1В

7.1 20,4 ■ 70,6 195,2 167,2 138,6 2,7 8,4 29,5 83,0 72,6 60,1

7.2 25,2 88,4 244,7 213,5 178,2 При знесенн1 гербшюпв

1,61 2,06 6,68 ~6,7 - 34,6

0,66 0,57 2,46 11,14 - . 14,13

4,21 3,СУ . 9,57 32,39 - 41,85 1,36 -

Азог /Я / Фосфор /Р205/ Кал I й До О/

Азот / Л / Фосфор /Р2°5/ Кал!Л Д'^0/

Н1Р,

05

вину вегетацП ! тому не можуть бути единиа нагййким заходом контролю.

2. ЩКР031 БУРЯКИ - КОШОНЕНТЙ Ф1Т0ЦЕН03У

2.1. Деякз особливост! розватку 1 ве1етацГ1 цукровах

бурям в

Цукроз! буряки за сприятливих уиов вегетацП е ода!си з най-ПрОТУКГИВНШИХ С1ЛЬСЬК0Г0СЛ0ДарСЬКИХ культур. '

Розвяток коронево!" системи у культури йде дуке- 1нтенсивно ' вне у фаз! формування яершо!- пара справян^х ли^тк!в центральний кор!нь мае довжину -б1лыпе 30-32 си. 1нтенсивн!сть яаростання площ! листкоиого апаргту доступово наростаб /табл. 8/.! Сдельна вегетац1я з бур"янаая |стотно знижус темпи листоугворэння.

/ л

Динам1ка площ! листового апарату цукровлх бурякхв в р!зн1 пер!0ди IX забур."янення /1982-1990 рр. /

Вар1ант Д0СЛ1ДУ

: Плоаа лкстя У дн! вегетацп,1?/м^ : 15 : 30 : 50 : 80 : ПО : 140

Сгпльна вегетац1я з бур"янаьм

Посйви чис^ в1д бур"ян1в

Сгпльна вегэтаи1Я з бур"янами

Пос!ви част1 В1Д бур"ЯН1В

Н1Р,

0,29 0,65 1,81 1,47 1,34 0,93

0,27 0,66 2,53 4,65 4,48 4,17 При викорисганнх гербщгшв

05

0,19 0,50 -2,05 ,3,95

0,19 0,50 2,24 4,21 0,18 - -

3,74 4,01

Значка площа листкового апарагу пос1в1в, як1 вегетували чйе-теки В1Д бур"ян1В забезпечували рослинам необх1дне надходкення енерги ФАР I моклив1сгь засвоення елемешпв минерального кявлён-

ня* ' • Таблиця 9

Дянам1ка вкносу елементгв минерального живлвння цукро-вях бурякдв у Р13Н1 дер10ДИ вегетацП./1982-1990 рр/.кг/гЗ

— — — — — — _ .. _ — — — «а

Елементи иШральЕого : Вкнос елементгв у дн! взгетапп.кг/га • г.явлення : 15 : 30 : 50" : 80 : ПО :140

I

____________2 _2_ _3_ _:_ 4 5 _:_ _6_ ^ _ 7 _

Сгпльна вегегац1я з бур"янами Азот Д / 10,8 28,2 31,2 31,1 -38,2 56,4

Фосфор /Р205/ 4,4 12,4 16,8 23,3 25,1 27,3

Кал /1^0/ 6,4 21,3 39,2 46,6 52,1 57,8

Продоваення таблиц! 9

I . : 2 : 3 : 4 : 5 : 6 : 7

ПОС1ВИ 4HCTÍ В1Д бур"ЯН13

Азот / JT / 11,3 30,4 89,2 148,3 230,1 267,1

Фосфор /Р205/ 4,4 14,9 46,1 . 79,3 106,8 133,3

Кал1й /KgO/ 8,3 27,5 97,8 186,2 265,1 282,2

Н1Р05 7,3 — - — — —

Забур"янення лрогягом Bcieíвегегацп nociBíB може знину ваги MOHuiiibOcri культури засвоювати пор1вняно з чттими посевами азоту в 4,74 рази, фосфору 4,9, кал i® - 4,88 /табл. 9/.

2.2. Вплив бур"шпв на пр0дуктивн1сть цунрових бурякхв

Бур"яни негативно впливають аа рослини культурп Шлим комплексом факторов, як i були розглянутх ранше.

Роль кожного з фактор1в нер1вноц1вна га дхюгь вони комплексно. Чиседьн1сть бур"я!пв як окремого фактору вплнву проявляла себе досить слабко. Коефхшснт кореляяП величини врожайностх ко-ренеплод^в i чисечьност: бур"ян1в становив лише - 0.0Э9.

Б1льш г1сний зв"язок проявляеться Mis продуктивною культурп i масою бур"ян!в /табл. 10/. Коефщхент кореляци становив - 0,83, тобто був досить BiporiJUuoa. Maca бур"я!йв впливала i на цукрист1сп. коренеплод1в. КоефШенг кореляцП' Mis ними - 0,78.

На nociBax з використанням гербшидхв мали вплив tís факто-ри, що i на безгерб!цидних nociiax але сила впливу бала значно

меншол. KUbKicTb бур"ян!в не мала г!сного звиязку з врожайностю.

t

Коеф1ц1снт парноí кореляцН становив лише 0,48. Maca бур"ян!в э мала б1льш т!сний зв"язок з величиною продуктивное!. Коэф!ц!ент

Вплив nepiogy забур"янення на продуктивн1сть посШв цукровях буряк-iB /1982-1390 pp./

Тривал i сть забур"янзння:Густ ота nociBÏB, ДИ1В : тис./га :Врояай- :HicTb, : т/га :Цукрис-* :т1сгь ко :ронепло-:Д1в, % :Розчинний :поп!Л, %

Чис тий пос1в 86,16 50,42 17,61 0,j0

15 86,08 49,81 17,60 0,э0

30 87,42 47,72 17,46 . 0,91

50 64,70 39,56 16.97 0,92

80 85,38 24.21 16,27 1,04

ПО 85,44 15,90 15,46 1,07

140 84,50 ¡0,32 15,15 1,04

Н1Р05 - 1,63 0,21 0,09

кореляцй' становив - 0,64 /табл. II/. При иатематичному анал131 результатгв забур"янення nociBia встановлеко, що величина факторов впливу 6yp"i-HiB на культуру на 15-2 день ще досить мала i однозначно негативно'!" тондонцП не проявляемся. На 30-й день • з ycix фа кг cpi в виливу вщцляеться перс,, за все величина погли-панкя бур"янами енерги ФАР у ярус! листя цукрових бурякхв /за-' TiKSEiLH/. КоефШсн-1 кореляцй по вхдношенкз до продуктивное^ досить васокий: К = 0,94.

lia 50-3 день серед факторов Н'гатквного впливу приор1тетне шсце зайлала ¡ласа бур"яН1В. Коеф1щск? кореляшï становив -0,863. За дспс?.:огоз 1гате?латичяо°1 ыо-олi, ço була розрахована за способом липГшкх pisHflHb, ка 80-2 день cnLibHOï з бур"янамя ве-гетацП на<б1дь-е валавали на продуктивность буряк1з загальна пдога лисгя бур"ян!в i величина аоглинапня ними eaepriï ФАР над

Т?.бл1щя II

Продуктивнее пос1В1В цукрових буряк1В П1сля внеоення гербгщшв /1983-1990 рр./

Тривалхсть забур"яяення:Гус?ога :Врогай- :Цукркс-:Розчин-посгвхв, шив :рослин, :н1сть, :тю?ь :ниЗ попхл, :гис.ш./га : г/га гкоаене-: % : :плод1в,: ____________:_____1_____:__?__:______

Чистий пос:в 88,16 49,19 17,20 0,95

15 85,67 48,94 17,21 0,92

30 87,65 48,75 17,13 0,93

50 89,24 48,24 17,15 0,95

80 - 86,58 46,11 17,19 0,97

ПО 86,89 44,61 17,04 0,98

140 87,63 43,34 17,97 1,05

Н1Р05 - 1,84 0,19 0,11

ярусом I в ярусI лястя рослян кульгурк:

У .= 744,474+0,233x2 +10,613з-205.74х4-79,75х6-65,пх7. -де ~ маса йур"ян1в; Хд - вясогз, х_, - загальнз плсхэ лнс?я бур"ян1в, у^ - поглинання енэргп ФАР бур"яяаця ?.ад ля-гям ::уль-туря; Ху - поглин-нкя енергм ФА? в ярус! лгстя культурл.

Нагематячна модель на 140-й день: У = 310,25-0,246х1-37,95^5 де Х£ - кЬ1Ьк1сть бур'янхв : - плоз лзсгя 5ур*як1з язд культурою,

Гологк:сд фаг.тсром, якгЛ негативно »ялгзэе пг прогулггвг-Логг. кос 1в1в с зат1Ееная раслкн 2ч 1 дсг-аэнгг иае т'сн;'*

зэ"язох з {акторами вогликг.ч.чя еяергП. Ксьс ;п! сн™ ¿согвлла: ? сга-еовнз 0,90.

На пос:зах аукровлх буря:::з, да рослгад пультрз х-'-г^т-;^»?

В1Д початку вегетанН без бур"ян!в до певного терайну надал1 з"являлись рослини бур"янхв.

Форкування компонентов таких ф1тоденоз1в на бурякових полях мало сво! особливост! х в основное залегало вхд довяини пер1оду вегетащТ без бур"ян1з /лаг - перходу/ х ступеня розвит-ку рослин кулыури /табл. 12/.

Таблидя 12

Зале2Н1СТь продую ивнхсть носхв]гв цукрових бурякхв з1д перходу чистоти з початку вегетацп /1982-1990 рр./

Тривалхсть перходу, баз ЗЖ^о-

:рей!

тштт>~ :рОСЛИН :Н1СТЬ, :Т1СГЬ ко-

бур ЯИ1В, ДН1В -тис/га : т/га :ренепло-

Розчинний

П0П1Л, $

15 87 ,64 10,61 15,89 1,16

30 86 .57 22,58 16,05 1,06

50 88 .12 36,40 16,85 0,99

80 86 ,89 45,30 17,43 0,94

ПО 87 ,65 48,83 17,68 0,93

вегетйц1ю 86 со <-« «1 50,43 17,61 0,96

Н1Р05 1,72 0,17 0,14

Внесения гербпаШв 1стотно впливае на взаемовШосини компонентами ф1тоценозу бурякового поля. Практично до 50-ти дн!в в1д появи сходдв культури бур"яни, що викили п1сля внесений герб1цяд1в, або проросли п!зн1ше проведения обпряскування в1дчутно на продуктивнЮть буряк!в не впливали /табл. 13/.

Створоння рослинам цукрових буряк!в на початку вегетац!! оптимлльних умов дас можлив1сть змхстити р1вновагу у ф1тоценоз1 на корясть культури. Реально значения зсИльшсння врокаю проявляемся яки у тих випадках, коли рослини буряк!в мокуть-контролю-

Залежн1сть продуктивное?I посхвгв цукровкх бурлив при викорисганрл гербщид1в вхд переду чястоти пос1В13 /1983-1390 рр./

Тризал1сть перходу без бур"ян1в на пос1В1 дн1в .Густота ;оослия Гтис.шт/га гВсояай-:н1сть, : т/га :Цукрас-:т1сть :косенеп-:лод1з,^ :Розчияний :поп1л. £

. 15 88,32 43,47 17,01 1,01

30 86,94 44,59 16,94 1,01

50 87,38 45,19 17,21 1,07

80 86,19 47,40 17,17 0,98

Всю зегетацш ' 88,16 49,19 17,20 0,35

Н1Р05 — 1,92 0,14 0,13

. ваги прост!р на почвах., до змикааяя ластя в м^ряддях. Ця £аза на с ту лас в другхй половин черв.чя /50-й, день/. Контролззатн бур'л-ни культура здатна лииэ щххьня:.! лястянги покрав:;,! /без розр^в;з/.

Експертлентально встанозлан1 порога лкодочпялост: Зур"лн1з. Б10Л0Г1ЧН1 порога булл розрахолзн! до зэл.тчлйл тсч.-;осг' Господарськ1 - до величина втрзтл 5 £ зротал. Ыз про?яз1 з^г^гз-цП пороги з:леалуатьоя. Тобто збиьззалл пэ?1оду спЬтьно! з б7?"я-нами вегогадН посилзс Тх пк!длизиЯ вдлиз ез :-7"ьтур7. На 50-2 день сп1льно'1 вэгетагШ' бхологхчнки дорогой по шс! бур*яя:з с 160 г/к2, а господарськсм - 247 г/:,!2.

По площ! дисткозого а пара ту бур'яыв над кухы/рс53 51олог1ч-ний пор1г станозлть 0,33 н2/^2, а гзслодарськг2 - 0,5] у^/а2. Зй зыэняенням поглинаяня падагзчэго гоику еярсг»! $.5? бур'дза^ бхолог1чдя2 пор1г стансвять 2,05, а гссзодзрсокг2 - 3.1Э Знания порог1в х-:одочакаост1 ! тендгкзП :х за!нг «сглазить

правильно планувати заходи контроля) бур"ян!в.

Встановлено 1фитичний перЮд культуря, коля вона найб1льш чутлива до присутност1 на пола бур"ярлв, в1н тривае в1д 30 до 80-го дня вегетаци. Для одеряання висского врожаю у цей пор1од посхви повина1 бути в1лышли 31Д бур"ян!в. ТакяЗ тризалай перход обновлений ыоглявхств повторного забур"янекня. Згзенжшяя критичного периоду у виробничих умозах до 20-30 дя1в /червень/ шлком кОЕЛивое.

На дхлянках з викорястанням герб гнид 1 в ашлхтуда коливань врояайност! значно менпа н!а на посевах без гербщидхв. На за-бур"я;-:ених посевах вона становить 47,026 т/га в середньому, при .33,993 на посевах без внесения герЙ11ШЦв.

Ь фаКт.= 2,65, £ табл. = 2,12 при Р = 0,05/.

Аналог ¡чн! результата проявляються I на чястих в1д бур"я-н!в пос1вах: врокайн!сть при внесенн1 гербшшив 46,014 т/га, без використання - 35,725 т/га.'/ £ 4,00, £ габл.=

= 2,3 при Р = 0,05/. Тобто з 2мов!ря!сто 95 % иожна ствердхува-ти, що внесения герб1цид1в значно п!двяшуе врокайн1сть цукрових буряк1в.

КритичниЙ пер!од був б!льш короткий, н!а на почвах, де гер-б1щ{ди не використовували.

3. СЕОСОШ КОНТРОЛЮ ЗАБУР"ЯНЕННЯ П0С1В1В

3,1. Ыожливост! контролю над бур"янами за допоиого» рослин цукрових бурлив

Встановлено, що навхть при густот! рослин 132 тис.шт/га щ'кроз1 буряки Не контролювали бур"яа!в, при Хх одночасн!й ве-гетацП з культурою.

При забезпечешп чистоги nocisy протягой 50 дя1в в1д nepio-ду появи масоеих сходив у подальшому bíh заростав по рхзному /тебл. 14/.

Таблиця 14.

Залеяшсть забур"янення hocíbíb цукровях буряк1в частях протягом 50-ти jwí3 bíe густоти роелин культури /1988-1990 pp./

:~Густота~рос:лш? культуриТ шт7м рядка'

иокззники 2 : 3 : 4 : 5 : 6

ЮлькДсть бур"ян1в, шт/м ¿ 64,4 51,6 51,7 27,1 19,3

Maca бур"янiв на nepiofl збиоання врожаю, г/м 2 798,0 587,5 450,6 323,7 244,3

Пос1ви з густотою стояния 2 рослкни буряк!в на I м рядка

шввдко заростали новою хвилею бур"ян!в, що знову проростали. HaHBHiCTb 4 j 5 рослин на м рядка nociBy створювала пйльний листаний похрив» що перехошновав дадаючий пот i к sHepri'í SAP. На поверхнх грунту доходила лише незначна його частина /табл. 15/.

При густотi рослин бурякдв 110-132 тис.шт/га вони эдакп поглинати осПогну частину надаючс! eneprii SAP. Перед збиранням на i'x долго припадало до £8,Э-6У,7 % eneprii' в;д величина загаль-ного поглинаннл на nocisax. Отзке, рослини цукрових буряк!в bí-д1гравалп головну роль ь агроценоз!, контротгюючи bcí íheí компо-ненти.

Шдсумковш ппказниксм взашоди ф1тоценозу бур"яшв з культурою при р1зн1й rycTOTi буря^в s íx продуктивность /табл.16/. При як1сному контрол1 над першоо хвилею <5ур"ян1в на noclsax вс!ма

г

достунними способами i створенняи густоти рсолчн бупяк!в при Yx piBBOMipHOMy posMtaoHHi в!д 5 до 6-ти шт/и рядка в1дпов1дно

Вплив гусготи рослин на поглинанкя енергН ФАР пос!зами цукровях буряк1в, на 80-5 день, янЬбули чист: вгд бурияН1В протягом 50-ти Д!пв /1988-1990 рр./

К1ЛЬК1СТЬ 6УРЯК1В

на I м ряд ка

Погликання енергП ФАР

всхею системой :в т.ч. бур"янами :в ярус! лкстя

:над листям куль- :цукровях бурякгв

: кДж/^: : хв. : у1 ¡0 •.кДж/м/хв: а! : хв. а /с

о Падаюча екергхя ФАР - 21,80 кдж/м . .хв

2 13,939 64,02 7,433 31,34 6,474 .29,69

3 14,110 64,71 6,500 29,81 7,612 - 34,91

4 14,294 65,46 4,974 22,29 9,522 43,67

5 15,024 68,90 2,543 11,66 12,484 57,25

6 15,289 70,12 1,712 7,87 13,576 62,26

0,29

110-132 тис. рослин на га/ можна успшно контролювати повторне забур"янення 1 отримувати вроаа!" коренеплод1В, блкзькл до макси> мально ыожливих, за допоыогою б1оценогичного способу контролю культурою.

3.2. Ии1чний способ контролю над бур"янами на посевах цукровкх буряк1в

Ефоктквнхсть дП препарат1в на рослини бурякхв визвачасться рхзнгин факторами. Одними з найб:лып важливпх е'стад1йпе накопи-чення на ееверхаI лястя еп1кутикулярних воск^в 1 створения в тканинах роелкн резервов енергетичних речовиа.

У рослин зиркц! колосисто! у фаз! с!и"ядоль воски в ц1лому мало впливади на величину пронккненяя в тканини ботаналу-комлакт.

Продукишйсгь цуирозих бурязпв при 50-ти ленн1й вегеташУ без бурпян1Е I рхзнп? густой /19881990 рр./

Густота рослин,тис. гт/га .ЁролаЕьлсть т/га Цукркст1сть коренеплс-д1в, > :Розчинний по-:п1л, %

плансва :фактична :на час зб: :рання

- 44,4 43,32 19 ,49' 16,0 1,05

6С ,6 65,74 27,94 16,2 0,97

88,8' 87,90 34,27 К ,7 0,96

ПО 109,63 50,32 16,8 0,95

132 131,88 53,15 16,9 0,95' '

Чистий контроль 94,49 53,80 16,9 0,94

Н1Р05 1,63 0,12 0,14

В1ДП0В1ДН0 ефективн]сть ли гербщиду була блязькою на вспх ва-р1антах Остановила 88,3-100 %.

•3 появою першоУ пари справках всск!в у рослкн формування ■ боск1В посплювалось. Це знкжувало прошшпсть в тканпни препарату 1 р1ве:-!ь ефективност: його дП. Воск;: зменшувалк р!ввнь еф?к-тивносг1 Д1I бетаналу компакт на 16,9 %, 1з них на долю м"яких воакхв, припадало 11,5 % /табл. 17/.

1з зростанням фаз росту I розвитку рослин шярищ колосисто!" накопичення шару воск1э зб1льшувалось. У фазу 3-оУ паря лисгк1в ефоктивн1сгь дИ* гёрсНциду зиивувавсь до 31,Рри ачкванн} м"я-ких форм восглв проникнення гербициду в тканпни зростало в рази, а загибель бур"ян!в отановила 63,455. Тверд! зоскя, як

Таблиця 17

Ефзктивн1сть дН бетаналу-компакт на рослини бур"ян!в-залэжно в!д фаз i'x розвитку 1 наявноот! еп!кутикулярних bockIb на лист!

Фаза :Довжина Эдивання-bockIb розчшшиками_

росту :листк1в, ,: водою /контроль/ :петролейним eft1ром /м"як! : хлороформом /bci воски / : см :_;_воски/_:_

' :д.р. в ткани-:загибель,# :д.р. в тка- :загибель, % :др.р. в тка- :загибель,$

j :нах,мг/кг : :нинах,мг/кг : :нянах, мг/кг :

Щиридя колосиста

С1м"ядол1 0,0211 . 88,3 0,0221 96,6 0,0224 ■ 100

Довжина лас- 1.0 0,0199 83,1 0,0209

тя I пари см 94,6 0,0229 100

Дозяина лис- 0,0088 0,0133

тя 2 пари • 0,5 см 75,2 90,1 0,0163 97,2

Довжина лио- 0,0051 58,0

тя 2 пари 1.0 см 0,0099 81,4 0,0119 88,5

Довжина лис- 9,0 0,0024 0,0070 Редька дика

тя 3 пари см 35,1 63,4 0,0090 79,6

С1мвядол1 0,0211 . 100 0,0224 100 0,0227 100

Довжина лис- 1.9 см 0,0185

тя I пари 100 0,0202 100 0,0209 100

Довжина лио- 0,5 см 100

тя 2 пари 0,0158 100 0,0182 100 0,0199

Довжина лис- 1.0 см

тя 2 паря

Довжина лис-. Л, 0 см 0,0094 74,6 0,0116 96,6 0,0126 100

тя 3 пари

HIP 05 0,011 6,1

засгб захисту рослин вгд дП герб11шцв вшграваля друг о рядну роль I лише посшповав захясну функцш на верхньому /адаксхаль-НОМУ/ бОЦ1 листкгв.

Шх показниками ефективност! дп бета налу - компакт I величиною проЬикнення в тканина листя д1х>чо1 речовини 1снуе Т1сни2 взашозв"язок. На контрсш коеф1Ихент кореляцП становгв - 0,690. При повному змизанн1 восглв зростав до 0,971.

Розглянувши динашку вшсту пластичних речозян у рослинах щириц1 колосисто! видно, що бмхст ?-хноцукр1Е иоже хстотно кояя-ватясь. У той же час сума вуглевод!в поступовэ нэростае /га'л. 18/. Простенуеться пряма залегипсть Н1Ж вшсгом сума эуглезод:з у рослинах I зросг^нням резистентности Як правило, бЬтьппсть бур"ян1в дужз чутлкзх до Д11 гербгдюцз у фазх сш'ядолеЗ. Не поясшоеться не лише слаЗким розвигком восК1в, а I мШнальаям запасом пластичних речовян. При нанесена! гэрбпшдхв росдязя пе-ребувають у стресовому стань адаз живим клхтикам дозодлтьсд зв"язувати I детоксикувати дшчу рачозину. Яде йосилзне дяхання, необх1дна велика к1лвкхсть зы^нох енергП, яку ноанз одзрхатл лшде з депо. Тому зелйчяаенергетячнах запаяв у рослин: часто здаграе вир¿шальну рвдв у здатаостх визатя. Чим рослина аекзэ I фазово молода тш иё-ншэ иНстягь вода заласхв пластжчнях р-зче-вин. тям б1льш чумива до тер31д±гив. Бплиз монсдукр!в I суия вуглеводхв на резистентность рослин п1дгвердзус?ься матенатячно. КоефНИбат мнохаяао! коре ляд II стаасвив -0,841. а -ввягаезз

л • ^

В- с, тобто питою вага шлюзу показЕяк1в на згхзчляу загхбзз! рослда п1д час р1зклх фаз роззятку «аноздза - 70,74

Динашка зшсту дластячнях речовян у рослиаах залежно вхд фаз розвитку /в % до вм!сту cyxoï речовини/

TÎ.T:

иогичЕ! речовяяи

Фази розвитку рослин/довжича листяних _пластинок /_.

сшиядо:1 дара :2 пара :2 пара :3 пари ai :лис?кхв :лясткхв : листов: листкхв :/1.0 си/:/0,5 см/:/1.0 сы:/1,0 см/

Ыоноцукри Сука вуглевод!в

Моясщукри Супа вугдевод1в

Моноцукрн Суьа вуглэвод1в Н1Р05 МОИ. с. вуг.

Щиршхя колосиста 1,123 2,667 2,482 1,295 2,778 2,896

Редька дика 1,489 2,223 2 Л15 1,519 2,712 2,787

Цукров! буряки 0,194 0,489 0,811 1,135 2,479 2,431 0,042 0,123

2,331 2,889

2,261 2,948

1,117 2,431

1,778 4,888

2,ЗА 3,162

1,495 2,412

3,3. Фактори визначення норд I часу внесения герб!цщйв

При вязначенн! одткиальнкх кора i часу внесения repöimmiB необх!дпо враховувати пера за вое фазу розвитку бур"ян!в i нако-печзння еп!ку?икулярнЕХ воскхв на листках.

Так, якио сШиядол1 щиркц! колосисто! шють лише 0,12 г/м2 ьоск1в, то до фораування вест:; /ис?к!в ix к!льк1сть эростала на 60С %,

Lni длодольа! види, що були використан! в досл!дах мали подину тенденц!ю формуваная еп1кутйкулярних BOCKiB. Еистя рослин

Mtiaia сизого на водайну вод дводольних мае добриЗ захяст 7 З7.г-япд! BocKis. Пхд час формування другого листка кхлькость воскхв на них становяла 0,35 г/ы^, або була вдзочг б!льшон six у дзо-дольних видов у фазу двох cnpaBzaix листков.

Рис. i. Особливост) сразовоУ слйкост) бур'яжв до д'и 5етаналу-компакт.

к редька дика, ' --__ щир.щя колосиста,

— • — лобода ,б«ла , о-о прчак шорсткий,

•--лобода пбридна.

В1дп031дв0 зростала резгстэятн1сть poi:;.ia до дП repSimaiB. Гри прозедеяно обдряскування глрвд; колос ;:c?oI j iazi сIи'ядо-1ей бетазалом-компакт з норыоп затрате 3,5 л/га /тага нсрсз гл ¡икликала прягноченяя росзза культура/ зягг-^я.чл рослхн crsgrss-ts 3 %. Проведения обярискузаяая у ^зз! xsox cspcBZHix Л2с?2]з ючаивость отряхата иаксгхальку е^згтзнисть /без прагнгчэнял

рослин культури в ад кватнлй $аз1 розвитку / лише на 7Э%, але для цього необх!дао внести 4 л/га препарату. У фазу 4-х листкхв

у рослин щириц максимально моалива ефективяхсть знижуеться до

70%, але аав1ть лдя отрш^аная такого результату аеобххдно зб!ль-

сувати норму внесения гербшиду до 5,0 л/га.

При формувааа! у ¡цирки 6 лйстклв I внесения 8 л/га препарату, моадивий р1вень ефективност1 дП не перевищував По.Щбна теаденщя проявляемся 1 в рослин Игших вид! в бур"ян1в /рис. I/. В1Дпов1дно недостатньо вксокий рхвень ефективностх застосування ' гербщщйв иохна пояснити перш за все захпзненням !з проведениям обприскування пос1в!в. Таким чином, иайсНлып доцгльно застосовува-ти гербхцвди у фазу • с1м"ядолей.

Баалгвии иоыентш при обприскувашп на рампх фазах розвитку рослин бур"ян!в е правильниЗ виб1р нории внасення гербщидхв з урахувааяяы погодних умов I розвитку епгкутикулярних воскхв. для цього оцпшу накопичення еосклв проводили шляхом опШв сз1ш рослин 15 % розчином с!рчано! кислоте з експозицхею 7 хв. П1сля нейтрал!зацН залишс1в кислоти на лист1 визначали площу опхку листя. На&Нлыд характерна! для кожного виду в дан!й фаз1 розвитку е в!дсоток оп!ку лксткових пластинок. Заложно в!д умов погоди в пояередн!Й пер!од розвитку рослин 1 накопичення на них восх1в в1дсогок плои! опШв листя коливався по роках у межах в!д 8 до 31 %. /табл. .19/. При зменпени! площ! опШв листя вхд наведсних середнхх показнкк!в в % рекомендован! норми витрати препарату необх!дно зб!яьшуватг на таку £ н!льк!сть в!дсотк1в, оск!лыщ рослвяи кращэ захищзн! 1 иена чутлив! до дП препарат1в. Не проявляешься в суху ! в1тряну погоду.

0ц1нка експрес-методом накопичання еп1кутикулярншс воск!в на ;.,яст! дозволяс швидко уточните норма внесения герб1цид1в, одцр'хати максимально ¡/.оглквиЁ р!вень ефег.тивност1 1- уншшути

Таблкця 19

СередЗш площа опí:<íb'листя при внкористанн! експрес-методу /1990-1933 рр./

Зиди рослия " : Фаз и розвитку рослин_;_

:с1м"я- ¿2 листка:4 листка:6 лист-:8 лист-:дол1 : : :i::b : kíb

Експозшпя 7 хв.

Цукроы буряки 75х 50 40 35 30

Щириця колосиста 100 80 65 60 40

Лобода б iда 100 60 40 35 30

Прчак аорстки". 100 100 100 90 80

Пасли? чорнид IGG '100 100 95 80

к Для зручпсс?\ попал! п'л'к округлен! до 5 %

пригн1чення рослин культури.

3.4. 0ц1нка cnoccSiB внесения гербщщОв

Оснопнкми способами внесения гербшшв сьогодн! с обприс-кування i апл1кац1йне нанесения на рослини. Перевагами обприскуван-ня с рi иг;огл iрнi сть наноссшш робочо! рХлгнй на поверхню рослин, моклмысгъ проводит o6po6ítok у всi фази розштку 6yp"HHin.'Разом r¡ Т1гл обприскувашш, як cnoci6 нинессння горбШид. в мае ряд ¡сготних подол ikíb.

Ilañ6i :ьш офективна Д1Я гербщид^в у pniini фази ропвитку рослин, коли íx площа покривас лишо млыса bíacotkíb загально! пло-шi поля. Осноший'об"см робочо'1 píдини наноситься но на рослини, а на грунт i забрудшос üoro.

На никньому боц! листковлх пластинок товщина еп!кутикулярних

воск1в в 2-2,5 рази менша ейж на верхньому, крхм того у дводоль-них виД1в рослин е продихи - своер1дн1 ворота для проникнення герб1циду в тканини, що сприяе шдвшлеяню IX ефективност1 /табл. 20/. На осноз1 морфолог: чиих оссбливосгей будови листя обгрунто-вано 1 розроблено рециркулярний спос1б нанесення робочо!" р1дкни /патент РосП й 2002412. С.1/. на нянххй б1К листя з наступним повторним викорйстанням.робочо1 рхдени, що не попала на рослини.

Таблидя 20

Ефекгквнхсть дП бетакалу-компакт /6 л/га/ при його нанесет! на верхней I никнхй боки листя /п"ята пара лисп-ив/

: М1сце нанесення гербхциду ^а листя_

- "Види рослин зархн!й б 1к_: шший б ¡к_

:к-сть :прокик-;:загину:к-сть :проник:загинуло, :рослин,ло в :ло,% :рослин:ло в : % :шт/м2 :тканини: :шт/м2 :ткани-: :: :мг/кг : : :ни, :

Щириця колосиста 174,2 0,32 30,1 163,4 0,51 49,2

Лобсда б1ла 166,3 0,41 44,4 181,1 0,63 55,7

Паслхн чорний 171,1 0,38 32,5 164,4 0,56 51,3

^едька дика 143,2 0,57. 52,4 155,2 0,98 84,1

МШПЙ сизий 202,4 0,46 26,2 ;161,3 0,52 30,6 ,

Особливо де актуально при проведена! обпрпскування у вЩхосно пхз-н! фази гозвятку рочлян бур"ян!в. Еконоуля преаарат!в при однаков! ^му рхвн! ефективностх иор1в&шо з традюиВнш обприскуванням стан овило 31-32-

Пер^Багб» апл1кагорного способу нанесення препарат!в с те, -50 практично викшэчаюгься непродуктивИ внтрати робочо'х' р1диЕи.

Ьри вязчойп| ысглиБОсге^ пЮТгеяеивя еХокгквкостх дГх оплхга-сораего способу за допгаюгоо елек?рс\£орезу було встановлено, гао начисть в1ддсв!дного елгкг,?сд1ту х бездечко! садд електркчноЕв

струму моне 1стотно посилити проникнеяяя препарату в тканг'и рос-лин /табл. 21/.

Таблиця 21

, ЕфективН1сть Д1 х бетаналу-кошткт /6 л/га/ при ашпкащйному способ! нанесення в /1990-1991 рр./

Вархант досл1ду :Вм1Ст дхючо'х речо- : :вини, мг/кг ' : Щиршхя колосиста Ефективмсть д! Т» %

Бетанал-компакт -

Ашпкацхя 0,31 45,9

Ашпкац1я з слектрофорезом 0,32 47,9

Бетанал-компакт + хлористий калхй

Апл1кащя 0-.35 50.7

Аплпсац!я з електро^орезом 0,63 69,0

Бетанал-компакт + ашачна сел1тра

апл1кац1я • 0,36' 51,6

Ашпкашя з електрофоре- зом 0,50 61,6

Нз способ I пристрхй одержано позитивно патентне р!шення 1 приоритет в Роси I УкраТни Такий спос!б канесекня препаратов дозволяс ¡стотно шдняти рхвень ефектниност] 1х.д1'1 1 зме.лити XI-

м)чне нав;энтэжония на поля.

4. ОБГРУНТУВАННЯ МОИИВОСТЕЙ АЛЕДОПАГЛЧКОГО КОНТРОЛЮ НАД БУР'ЯНАМИ

Використання пром1хних пос!в1в як сидораг!в в!домо давно. Задачею лосл1Джень було вивчити можливост! алолопатично! дП речо-вин з золояих рослин на знижоння забур"янення сход!в наступив куль-

уури. Аля цьохо подр1бр.зау зелеиу масу росли» ае заоравадк, а зароблягя у взр;щ!к шар гру:'.?у /на глибину 5-7 см/ дхя того, гцоб створятя бхлыз вис оку докдектрахия бхолагхчно акгязнлх речсзян /гршл11ив I спнегрпив/ у шар! грунту, з якого дроростас осноана .часа рход]в бур"я.!пв. Дал пастулао! зарсбки варощуваля рослшш нкта, ргпаку.слп'яо! редьки, в;;;« 1 соал^няка.

По ефектквноо*?: дП зарсблен! у грунт роелкн)! наблияалась дс р 1 зля о$ектязяос"1 герб]2дд1в /цулл-гехеялур /2 + 1,2

кг/га/ /табл. 22/.

Ьнг.орг.ст^нкя дря*о:лу заробкя у зэрхулй аир грунту подр1бнени? зс.:зялх росяна ярси'жих ¡длыур■ не розз"язус повШста проблеак забур"яней:-ш, а мо?.-э люв спркяти /так як 1 грунтов! препарат;:/ Й5льх ефеьгизкоиу захпегу яо^зпв гербщидамк, як1 вноситься по сходах. .

4.1. иожлавостх ф1 гоценотячного способу контр' •" бйгаторхчалх бур"ян£в

Ь'агатор!чн1 видя бур"ян:в прекрзрно адапгувались х добре ви-.>~лза2ть серед рослп.ч культурних в;шв в р'зноманхтних агроцонсзах.

"с~угь' зона вичивати I в оптичио -щхльних 'посхвах, але таке вл~::зз«чл не мопсе бута трявалим. Задача дослЦжень полягала в то-шоб стзорига якомого дозше аа протяз! всього вогзташйного пе-р'оду "птично асошашУ культурних рослая з актпвним але-

долат::чк.а1 г-аливоа на росл дни аир!» повзучог?, осот1В, бер!зкя по-льозо". ;.'1я цього всся!довно зис!вадя озиму швенида, озшле кито, кукурудзу, о.ххЛ.чу редьку. Зелену :,-;асу рослии зр1зуваля, ;.оле зко-зу з„С1вал.:. Перед когл-лл збкранялы ьрохвз зелено! гласи г.розодкла о5л!к? забур'.чйе.чЕя.

Поел;дсп-.о шрогзузлная озгтлого ~дга 1 кукурудзн на залеяяй

Таблиця 22

Вплип гиолопатичних рочовин на продуктивность П0С1В1В цукрових буряхйв

/ 1902-1993 рр./

Ппом!ю11 пос!п'л

Контроль

ял то + р1пик

о:ж:.!0 жит0:с011шник

1ШСЛ

ол1йна родька

чистий контроль

боз герб1цид!п по: л горб ¡штамп по сходах_:_сходах_

заб.ур"я-:з грунто:б«з грун-:з грунто-ноний :вими гер:топих :вши гербь :бщидами:герб}ци- :цидамл

: л.1 п

693,3

•п.эд

70.в'% "«'05

16,43

827. з

49,3

си, а 1,41

6УГ7.1 37,9

20,Ь2 56,6

Н1Н

о,г>

урпа, т 1,41 цукр, - О.'^З

15,87

895,8

¿У ,2У 61,4

10,21

.'.'аса бур"яп)в перед збиранням пргжаю, г/м* 769,1 1078,8 741,0 ' 561,6

40,8 100 44,1

Уроя^йи1оть короиоплод1п, т/га 32,23 50,34

67,5 100

Цукр«ст!сть. % 10,40 16,46

7,36 15.4

13,90

36,49 74,5

16,40

33,5

37,74 79.1

231,5 13,8

45,-10 9Ь,3

а

16,41 16,40

л

Таблица 23 ■

вхтоцэнотичЕИй вплав иос1в1В на забур"яь.еная багаторхчними " видами / 1992-1993 /

: Варханти д0сл!ду с

Показаики 1 :забур'я-:нений '.контроль •.контроль :озаке жито :озишй ршак :/застосу- :+ол!Йна :+0Л1йна редь-:вання гербх:редька+редь:ка+ол1йна :цид!в/ . :ка :редька

Ьллылсть багаторхч- еих ВИД1В бур"ЯН1В, пт/и2 61.3 18,5 1.5

¡¿аса- багатор!чнюс вил:в бур"ян!в всьо-го, г/и2 741,9 362,4 15,1

Плоха листя багато-" р!чних бур'янзв, ст/и2 3,1 1,26 0,07

Плоза хястя лос!в,' и2/м2 -' - 5,50 - . , 5,42

Пролускання св!гла, 1.19 .1,72 0,М 0,13

% 6.97 7,15 0,64 0,73

корц та озимого кита ! ол!йноУ редьки знижувало к!льк!сть рослин

дкр1в совзучого на 61-793. Посл!довне виродування трьох иос1в13 забйзпечувало 61ль2 повне пригн!чення бур"ян1в. Послви кукурудзи виявклись иена ©£ективними н!е послви хростоцв!тних, тому в третях пос1вах вис!вали лише хресгодв!гн! культуря /табл. 23/.

3 някладеясго вяше ысхка зробити висновки «о ф1гоценогичний п!дх1д до вир!твная проблема контролю над багагор1чниш видами 0ур"яв1в на полях с перспективно*, Знихоння чисельност! багаторИ-нех в*д1в досягас 94-1002. На8б!лыз ефективниы с таке посднання по-с!в!в т пол!, яга одночасяо з негативник впливои синегр!н!в 1 гра-и1и!в о.-Зезпечус ваШлыа гоотру конкурсной рослинаи бур"ян!в на

протяз1 bcísí вегетацЛ.

Одночасно б мою1йВ1Сгь одераувати з полхв 40,8-64,7 г/га зелено'! маси, багато! перетравнш протешом.

ЕКОНО.'ПЧНА I ЕШОИЧНА ЕФЕКТИБН1СТЬ КОНТРОЕЗАЕНЯ БУР-ЯЫ1В

Над12ний захист hocíbíb в1д бур"ян1з, як правило, зл^згас внесения В1Д 6 до 16 л/га гсрбпишв.

Другою проблемою, яка сьогод(п стоТть гостро с зисска в^р-tíctb герб1цидхз, ао стаяозить вхд 114 до 2С7 i бхльпе дс.тэрхз США на I га. '

Затрати хоттхв на проведения заходхв по боротьб! з бурьянами мають .найбхльшу в1ддачу у вигляд1 врозаю при густот: стояния рсс-лин культура 5-6 шт/м рядка. Окупнють зростала /прз однаг.огхх затратах/ в 2,59-2,79 раза i досягала 12,92-13,65 дол. CIA Еа I га на кояе.ч витрачсняй долар.

Сзоечасне /по с1м"ядолях/ проведения облргс^уваяня при однаг.о-воыу з стандартом píbhí ефоктизкост i дП гербхцяду заЗззпзчус мл кожному гектарх noci3¡3 еконсмгчлаЗ о^екг bíí зы-зяг^ння f.ooíh внесения в 17,7 долар!в С2А.

Нанесення робочо! рхдини регархулярниа оЗдрдсгувачеч аз атх-6ík лгстя рослая забэзпечуе завальная нории злзсаняя на 31,5-32,3£ i еконда!чяиЯ ефект 22,78 догзр!в ССИ аз I га.

Проведения апл!глторного з елзктрс^орзэсм зяъсеаяя íer^íüTy-KOMiasi дозволяг гмэнлузатз ясрыз зяесйгчя дрезарагзг."-2 2. Г? i б1яьае л/ra. Нкоякйзнгй о-'ея? яря амес? ста:;сзэз з*д 13,£2 ... 25,5 долар!в С£Л аа га.

Зндзеная дир.'в псмуч:го ¿iro^.-izz^ibí' zn.cc.6r21 гжеое-лс . взо<5х*дн!сгь внесения 3,5-4 л/гг jraij sóa I

еконсяичЕгЯ е$ек? в}д дього 43,1 - 49,2 доларп США на I га.

Bei згсропоЕсзаРЛ приЁоии контролавакня бур"ян1В не лише е*ектгьн1 -а i еколог:чнс екокошчне доцыьни

В И С Н О В К

1. Серед фак?ср:в взасмсдП' рослин у фзтоцекоз! найгНлыпе значения ыаътг: isaca, Ix улльгЛсть, в/.сота роз:/,; гоняя i стушнь роз-вг.гку л/.сткоьою аларету, поглкнанкя о^орг!Y ФАР, алелопатична взасиог1к, засвоснкя води i елекент1в морального малонкя.

2. Викергсткння герсИгмЗв на riociaax ¡стотно з:.ш!юс ситуа-Шв в *лтоценозах,. sc форауьться. В яругу полсакяу веготадП 0ур"кни, зал&ьнюючк В2ЛЬН1 еколог-] чш f.ini, шглваьг-ъ ни лрочу::-TZbHiCTb цукровкх бурлглэ.

»

3. ¿а вегетаШйний иер1од комплекс бур"я1;:в гри сгЛл'ын!* во-гетацП з культурой псглиг.ас г грунту у cepezni.o:.;y X - 19 Ь,

Р2С5 65, У^О - 244 кг/га, 1

4. Ьегетац1я noeißis цукрових бурят, i в з комплексом-бур"я-üib протягок- всьогс nira приводила до знкгепня БуоуаРлоот: культур;: ка 40,1 т/га.

С. Роль фактор!ъ взаимного ьялииу komiiohc-htiu лурякьылт rji-тс-цеяозу иа npomsi вегетапд i запиюсться, до !пдтьорджус/ь«;я ма-теиатвчняш моделями -ix взасмодП. .

Ка 20-2 день вегетацП головням фактором с затпюшш. На ЬО-й касе бур"ш;1в, на BO-ß - плода листя бур"янп) i поглк-«ання енс-pril" САР.

6. й npoueel вегетацП на буряковону пол! «становлений кри-:ичкк2 пор}од чутливостЬ ао трлвэс з 20-го по 80-й день пи ча-. су юяви сход!в. ыоке бутя скорочениИ до 20-30 дн!в. при Htuifl- ,

ному контролi початкового забурпянення i rycTori II0-I32 тис. рослин на га.

7. Визначегп б1олог!чн1 i гошодарсьК1 пороги шкодочинносг: бурпянхв за показииками маси надгемно"1 частини рослин х нлспц "ix" листяного апарату над культурою та зменшення поглинання eHeprii ФАР.

8. Б1олог1чня:л порогом на 50-й день вегетацП за масою бур"я-HiB е 160 г/м^, а господарським /5% знихення продуктивное«/

247 г/м^. За площэи лнетя бур"янis над листкозш апаратом куль-тури б10Л0Г1чний nopir станоЕЕть 0,33, а господарський - 0,51 ы^/м^ за поглинанням eHepri'f ФАР б1олопчний - 2,06, а господарський -3,19 кДа.^/хв.

9. Посхва цукрозих буряхЛв при будь-як1Й густот1 рослин на мозугь стримувати рхст бур"ян1в nepmo'i хвилх. При зншяешп nepaoi" хвпл i бур"я!пв та rycTOTi рослин 5-6 пт/гл рядка воин здатн1 дос-татньо контролювата позторне забур"яаення i забезпечувати високу продуктивность.

Ю. Фазова cTiflKicrb на15б1лып попшренях вид1в бур"ян!В до Д11 бетаналу-компакт визяачасться перш за все формуванням ка по-верхн! листя епхкутикулярних воскхв /особливо ?л"яхсих Тх форд i на-копиченням оиергегнчних речовян /вуглеводхв/ у тканинах.

11. Найб1лыз високу ефективнЮть геро1цид1В можна одергатп при 'ix застосуванн! у перход нзШмального накопичення на поверхш листкхв епхкутикулярних bockib х при в1дсутност1 в них запас}в енергегичних речовин /фаза с1ы"ядоль/.

12, Максимальна ефективн!сть д!¥ првпврат!в, без пригн1чеиня рослин культури, досягаеться уточнениям норл внесения горб!над!в

i врахуванням фаз розвитку бур"ян1в га накопичення еп1^ути*^ляр-них воскхв на лист! експрео-мегодом.

13. Найбхлыв вясокх рэзуяьтати дп гербшидхв з урахуванням розвятку захпснях покрквхв досягались при нанесена! робочоТ ргди-ни на найменш захищеки дхлянкс рослин /нижней б1к листя, точки росту/, де покриви у 2-2,5 рази тонна.

14. Рециркулярне обприскування посхв1в, особливо в б1льш П13Н1 строки проведенкя, дозволяе не лише зменшити корми витрати. гербхцидхв на 46-60^, а х максимально знизити забрулкенкя гранту /Обцркскувач, патент РосхГ № 2002412.С1/.

15. Агткаторие з електрофорезом внесения гербхщцив виключае забруднення грунту I псв1тря х зменшуе норми витрагк препарата порхвняно з традишинкм на 28-50^,/позитивне ексг.ергне патентне рхаеНЕя 1 дряор1тет/.

16. Пчдрхбнення I заробка у верхней /0-5 см/ шар грунту зе~ дено'1 маси лромшшх посхв1в озимого ршаку, озимого жита, ол1йнох редьки знижуе забур"янення П0с1вхв цукрових буряклв на 71-74^ I моке хстотно покраеции ситуацга на псш без додаткового Х11пчного навантакекня грунтовими препаратами.

17. Розроблений фпоцзнотичний спссхб контролю 5агатор1ЧНИх .¿зид/в бур"ян: в/пирга повзучого/ . забезпечус Ух зкшенкя на 82- ,

Ю0> за 2-3 роки пе^ед досхвом цукрових бурякхв без використання гербщгххв I багагоразових обробхткхв грунту, що дозволяе зеконо-мпти 3,5-4 л/га фосулену-або шших гербщщив суцхльно! Д11.

18. Еконоыхчна е£ективн!сть рекомендовано! !нтегровано1 систе-ип бсрог'ьбк з бур"янвми бурякозях агроцо1шз1ь становить в ц!лому ж'д 52,59 до 129,64 дол. США з I га.

РЕЮМ21ШШ1 ВИРОБДОЦГБУ

Звходячя з результат!в проведзиих доспхджень рекомевдуеться х'-тогрована система захисту пос1б!в цукрових буряк!в в1д бур"ян!в.

1. В ланд: схвозмхни /за 2-3 роки до посеву цукрових бурякхв провести знищення багаторхчних бур"яя1в фцтоцснотичнпл сп'собом: посл1 доенигл вирощуванаям озимого ялта, i пос1зхз олхйно1 редьки.

2. На полях з зиачнЕЛ потеац1альаш засм1ченнягл шсля збирак-ня поперодника /озимо! пшенивд/ i проведения глибокоТ орааки еи-рощувзтп npo.Mi~.Hi пос1вп: озше кито,ршак, ояг":ну редьку з хх наступним подрхбненням I зэробкоп у верхам шар грунту 4ерез 4060 ДН13 гпсяя П0С13У.

3. С1вбу цукровях бурякхв проводитя з розрахуяку отрицания густоти росл ей 110-132 тис ит/га. ио дае змогу над1йно контролюза-тк повторяв забур"яяення.

4. Внесения герб1цяд1в протп дводольпих зидхв бур"яН13 роз-почянатл з урахувзняям особлдзосгеЗ фазовох морфологхчно'х будози ластя: у фазу спл"ядоль, коля в рослин бур"янхв слабо розвяяен! еппсутякуляргп воски х не накопичен1 енергетачнх речовияа в тканинах.

5. Для одергання найвишого рхвня ефективност!» в конкротних погодаих умовах х фазах роззитку рослин без припичення культура, яорми знесення гербщид1в уточявють експрес-методом по ступени накопдченвя епхкутикулярнах воскзв па листках цукрових бурякхв I найбхлка поширених вшив буряян1в.

6. При формуваннх у рослин бур"ян1в 1-3 пар листк1в доцЬльно наносити арапаратя на никяхй бхк листя, де захясн1 покриви воск1в з 2-2,5 рази «екшх н!^ на верхньому, рэцарнулярним обприскувачем. Норми внесения претрат!з при дьому мояуть бути змокшен! в 0,5-2,0 рази.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОПУБЯШВАНИХ ПО TEMI ДИСЕРТАЦ11

1. 1ващенко О.О. Наукове обгрунтування контролювання ф!то-ценозу бурякового поля /Монограф1я/. Kh'ib, Деп. в ДНТБ Украши В 2463. Ук.94. 442 с.

2. Матушкин С.И., Скляренко А.Т., Иваненко A.A. и др. Применение гербицидов при возделывании сахарной свеклы по интенсивной технологии /практическое руководство/. М.: В.О. Агропромиздат -1989. - 45 с.

3. Ткаченко А.Н., Зубенко В.Ф.Матушкин С.И. и др. Агрономическая тетрадь по индустриальной технологии возделывания сахарной свеклы. Киев: Урожай, 1986. - I® с.

4. Ткаченко А.Н., Зубеако В.Ф., Матушкин С.И. и др. Агрономическая тетрадь по индустриальной технологии возделывания сахарной свеклы. Киев, Урожай, 1990. - 146 с.

5. ИващеЕУ.о Л .А., Матушкин С.И. Опасные конкуренты // Сахарная свекла. 1986, Я I. - С.39-41.

6. Иваизнко A.A. Влияние .длительности засорения на урожай .'сахарной свеклы // Борьба с сорняками при возделывании сахарной '

свэкпы по индустриальной технологии: Сб. научн. тр. ВШС- Киев, 1983 - С.20-24. •

7. Ирчщэнко A.A. Влияние сорняков на продуктивность сахарной свеклы // Реф. s. Технические культуры. М. - 1985. й 8. - С. 33.

8. Ивэеэяко A.A. Продуктивность сахарной свеклы в зависимости о? засоренности посевов // Реф. а. Технические культуры. М.:

- 1984, J6 6. - С. 29. •

9. Кваззнкс A.A., Березншхкая H.H. Определение порогов вредоносности сорных растений и оптимальных сроков их уничтожения в

посевах сахарной свеклы. // Биологическая и химическая задита растений от вредителей, болезней а сорняков в УССР: Сб. научн. тр. УСХА - Киев, 1985. - С. 128-134.

10. Матушкин С.И., Кунак З.Д., Иваненко A.A. Ссрнякя, их зред и меры борьбы при возделывания сахарной свеюш. // Совершенствование приемов земледелия пря индустриальной технология возделывания сахарной свеклы. Сб. научн.тр. ВКИС - Кяез, 1985. - C.IC7-II5.

11. Матушкин С.И., Кунак В.Д. Ивазнко А .А . Мозелирсззниэ системы защиты свеклы от сорняков // Сахарная свекла - 1937. s II С.37-42.

12. Иваненко A.A. Влияние гербицидов ка конкурентоспособность сорняков, ьегаткруппщх на посевах сахарной сзеклы. // Интегрированная система защиты сахарной свеклы от вредителей, болезней и сорняков: Сб. научн. тр. БКйС - Каев: 1986. - С. 126—131,

13. Иваиеняо А.А., Березнипкая H.H. Злияняз засоренности

на урогай корнеплодов сахарной свеклы // Задята растензй з условиях интенсификации сельскохозяйственного-производства: Сб. научн. тр. УСХА. - Киев. 1987. - С.48-52.

14. Иваненко A.A., Березнипкая H.H. Здняняе затенения аз сорняки. Материалы всесотной научн. - техн. конференция - У.: IS89. - С. 128-129.

15. Березнипкая H.H., Ивадеюш A.A. Когда сорняка неопасны. Материалы республиканской научн. - техн. конференции "^грсзгозо-гичэская обстановка на сельскохозяйственных угодьях Уг-я?лскоЯ ОС? и пути снижения их загрязнения тогсзчни?дв водэстея££2п:

1989. - С.87-88.

16. 1вааенко О.О. Добривз б7?язэн. а на бур"яя»м // ОС Наука. тегч!ка, практика". К.: Уроаай. 193Э. - С.20-21,

17. Березанш7ля H.H., Иваненко А.к. Влияние гербицидов на ■лявералъное вятаняе посевов сахарной свеклы. // Занята полевых и пходовах культур от вредителей, болезней и сорняков: Сб. научн.тр. 7CZA. К.: IS89, - С. 66-70/ с

18. йваиенко А,А. Особенности вторичного засорения // Сахар- " нал свекла производство и переработка. М.: - 1990, - £ 3. - С.18-20.

19. Иваценко A.A. Когда сорняки и свекла вегетируют клесте // Сахарная свекла производство z переработка. ?»'.: 19.91, У? I, - С.25-27.

20. Ивасеяко А J.., Матушкин С.П., Энергия свекловичного поля // Сахарная свекла производство и переработка: ¡Л,- 1991, й 5. -

С. 33-Эо.

21. ИвасоЕг.о A.A., Берззнкцкая H.H. Взаимосвязь высоты, к вредоносности сорняков на посевах сахарной свекла // Агроэкологичес-кие ockohj задяуу урожая от вредных организмов. Сб. научн.тр. УСХА. Г..: 1931. - С.89-93.

22. Иваиеико АД. Влияние густоты стояния растений сахарной свеклы на вторичное засорение посевов // Экономические проблемы интенсивного земледелия з районах свеклосеяния: Сб. научн.тр. Б~ХС. К.: 19Э1. - С.91-94.

23. Погребняк С.П., Ивашеяко A.A., Фоменко A.A. и др. Как организовать уход за посевами // Сахарная свекла. M.s-1993. -С. 3-7. -

.24. Иваненко АД. Особенности действия сорняков // Сахарная свекла. U.i 1993. ß 2. - С. 32-33.

25. 1вааошсо 0.0., Березншхька Н.М. Перспективний напрямок // Сучасн! котодв досл1дгэвь в агроноиИ Дези ы!жнародно¥ конф./-Укаиь, '.ЯЭЗ. - С. 70-71.

26. 1ващвн»о 0.0., Квал1ф1кац1я спец!ал1ста - найваяяив1ша

умова // Новини буряк1вництва: Уг 2. 1993.

27. 1заценко 0.0. 3 багаторхчнпмя бур"янаыи боротяся восеня // Нозяни бурякхзняцтва. й 3. - 1993.

28. Тващенко 0.0. Завчасно вязначитясь :з стратегию // Ковя-ян буряк1вняцтЕа. #4. - 1993.

29. Ieqeishko 0.0. 3ac.iih бур"янам, почвам чист: плсш // Нозяни бурякхвняцгва : 5 2. - 1994.

30. 1ващенко 0.0. 3 думою про вро±а2 // Новяня бурякiвнкцтва: ü I. - 1994.

31. Иващенко A.A., Дегтярев А./I. Промежуточные ку.тьтурл "ретив сорняков // Сахарная свекла. - М.: 1994. - И 4. - С. 13-14.

32. 1вашенко 0.0. Незтган! п:гдсу?.;кя, серЗознг роздуия /./ Новяня бурякгвництва: .'s 4. - 1994.

33. Иващэяко A.A., Мельник З.И. Свекла борется с сорняками // Сахарная свекла: 1994, 6 6. - С.4-6.

, Иваненко A.A. Научное обоснованно контроля сятоцеяоза-свекловичного поля дисортаикя на соискание учеяоЯ степени доктора сэ~ь-скохозяЗственннх наук по специальности Сб.01.01 - «tae земледелие.

Институт сахарной СЕеклн УААН г.Каев 1995 год.

Заишлается рукопись диссертации, которая содеркят результгтн многолетних исследований взаимодействия коипегегтоз сятодеясза езеклозячного поля в динамике. Определен*.' их приоритетность я порога вредоносности. Определены гозмоазесга рзсгезгЗ культур* контролировать ссрнякя. Установлен» ссаозаыз ¿актерз 'реззетзн?-ностп сорняков к дэЗстзяз гербжнкдоз з разработана пут я еэ ггрзо-доденля путем лучгзго проникновения пре.-ар-атоа з тзазг z приведения обработок в оптаяалзнне *азг разаягшг

Разработан фитоценотический-способ очищения полей от многолетних зидов сорняков.

с

Л.Л. :оип(1а1;:1.оп. Гог риуЪосепо^с cont.ro!

сГ га^^г ЪееЬ ,Пе1с1. гЬе:;1з Гог ¿»^Ха.; 1;яе

а^гее о? аоо;ог 1я 1;: 05.01 .01 -

и^гаи-Хгигс. хог За дг Вее1; о? НАЛЗ, -11еу,

- .о г^с.чьь Су:/. „'._• оГ ./е.-д-а геае» годен 1п

уГ ^е со::.роп=г^2 оХ ря/соо^яо. оГ гц^г Ъв-.^ По!! 1я ¿у;:_.1ск. -я-з ^-Хэг^у оГ гяе со...ропегЛз зг.а

■зь'лъЫ -лГ г.-г.. Г я1яс.>.-; --.ге и^Ь^г .Хяоа. 1'лс- £.Ы'Ц-6у оГ ';г:>р' я с^я^го! ч.*л: ееПлеа. -яо я.л.я Г.^ъогх;

оГ ..ясе 01' 1;о яоги:!.';!'!^:: , . (1

11 и оузгоог.1г.; Ь,/ рея.-»г г ЛХоя оГ с':-э. .1с .1 з

1л4:» ••>? -я! ->;ЛЬ.1г..и-,.1 ')-' ЬЬг Я пв оГ

г-.1.-ог» ои'. Г.-.1 .¡эсЬо-. -'Г '-1с .кХя^ '.У. с Гг:,... '.....с си!.

Иягчоб! слова: бур*яни, герб1шщи, енерг!яФАР, площа листя,

урожай, цукрист!сть.