Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Модуляция ионтранспортирующих функций биомембран и гистаминсеротонинового метаболизма в условиях смены геомагнитного поля

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Модуляция ионтранспортирующих функций биомембран и гистаминсеротонинового метаболизма в условиях смены геомагнитного поля"

ЛИШСТЕРСТВО 0СВ1ТИ УКРЛТНИ КИТВСЬКИЙ УН1ВЕРСНТЕТ ¡м. ТЛРЛСА ШЕВЧЕНКЛ_

На правах рукопнсу

дд БАБИЧ ЕНктор (ванович

УД К в 12.014.426017.2:616-092.4/9.03

МОДУЛЯЦ1Я ЮНТРАНСПОРТУЮЧИХ ФУНКЦ1Й БЮМЕМБРАН ТА Г1СТАМ1Н-СЕРОТОН1НОВОГО МЕТАБОЛ 13МУ ЗА УМОВ ЗМ1НИ ГЕОМАГН1ТНОГО ПОЛЯ

03.00.13— ф1зюлопя людини 1 тварим

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора бюлопчних наук

КНТВ 1994

Днсертацк'.ю е р,укопис

Робота виконана у Львтському державному мсдичиому ¡нститут1.

Науковнй консультант — заслужений д1яч Украши, зав. кафедрою нормально! ф13юлогп ЛДМ1, професор 6. М. ПАНАСЮК.

Офщшш опоненти —академж Нашонально! Академп Наук Украши, доктор меднчних наук, професор М. Ф. ШУБА;

— доктор бюлопчних наук, профссар А. Ф. КОСЕНКО;

— доктор меднчних наук, професор Д. Г. НАЛИВАИКО.

Провипа установа — Омферопольськнй ушверситет.

Захнст вшбудегься «ЛЛ 1994 р.

о 14 год. на засщашп спешал1зовано1^/Вчено1 Ради Д.01.01.10 ири КиТвському Ушверситет1 ¡м. Тараса Шевченка (252017, КнТв-17, вул. Володнмирська, 64).

3 дисертащею можна озпаномнтнсь у б1блютеш КпТвсь-коги университету ¡м. Тараса Шевченка.

Автореферат розк'лашш « 1994 р.

Вчснин секретар спецшлЬованоТ ВчеиоТ Ради доктор бюлопчних наук А. I. МАСЮК

Загальна характеристика робота ИстуалыЛсть проблею!. Здатн1сть магн1тних пол1в (МП) зм1юсзати >эшспшн1сть орган1зму за рахунок модуляцИ нервово!, гормональ-ioï, 1мунолог1чно1 систем виявила екояоПчну важлив1сть цього ф1-яяиого фактору, нэобх1дн1сть оЩккп ф1з1олого-01оф1зично1 ilï. а ггяоз застосування электромагн1тких гюл1в (ВЯ1) в клШц1 з тера-:звт:гагоя та д1ап:сстичнса кэтою (Г.О.Плеханов. 1987. 19S0; !.А.Темурьппц, 1935, 1992; Ю.А.Холодов та Ни., 1980, 1992; u.ied->av, 1991: îl.îî.Ropaoholi, 1986).

В основ! 01одог1чкнх ефзкт!в, як1 1ндукуються Ш, лежать гм1-з С1ох1»з1члпх рэачц!Д (О. А. Коло дуб, 1989), зокрема перагсксного :с:сл2шш 1 окзргоутворгзчих процес1в (B.C.JïaplH та 1н., 1932; l.B.L'amm, 1992), ам1ки чутлтост! рецептор!в то мэд1атор1в Л.В.Карпенко, 1987; В. I.Бабич, 1990), кокфоркгцИйа пэребудова 'lzmrax ¡'.олзкул (В.М.Арястархов, 1987), структура нуклейювих кис-о? и.Е.Шзлэпяи, 1989), л1п1дно! компонента б1тм8м0ран' (Н.А.Те-УрЫЗЗД, 1939). ."Э2ен1г.'."1 Т£..СОГО ЕПЛИВУ МП не еиясн8я1. При ВС1Я 1пг:сг.':н1т:1сст1 fisrairars ефэхт!в, ко спостер1гаються, з1длов1дн1 Т2ДП IX розвятку 31ДбУЕ2ЮТЬСЯ НЭ м5!.'.браКН0МУ plBHl i зач1пають s рэцопторау чут.таз1с?ь нл1тга до ДП (•вд1атор1а, так 1 об;л1н 61-П0Г1«Ш08КТЙЕШ рэчоггп! (ВАР) (В.I.Бабич, 1988, В.Г.Подковк 1н, 331, Б.Росг::блгм та liai, 1989)

ИЭсэдячиеь на пр:;сутк1сть згадаких ефект1в, як! супроводжу-гься пзрзроспо.илс-г 1сн1з по оСядв1 стороги мембрвни, питания про ,'тл:пз1сть 11 Юнтракспортувчях фуккЩй до х'Л г1логеомагн1тного зля (ГГГЛ1) eobcIîj кэ сизчэпо. Повяа в1дсутн!сть даких про здат-1сть ГТШ едцудЕзата фуросзм1дчутлш;й tia+/K+- ^транспорт в ерит->Ш1тах 1 залозиото-еп1твл1алыих кл1ткнах срган1в- травного тракту

i припущення про молоту участь в цих зм1нах оуабайгчутливих 1 оу-вбайфезисгентних ших!в транспорту IohIb Na 1 к послуаило стимулом до проведения такого досл1дасення, 1снують окрем1 робота ггрис-вячен1 вшиву пост1Яного 1 зм.'чього магн!тних пол1в на обм1н rlc-там1ну та серотон1ну (Л.Н.Меркулова та 1н. 1985). Разом з тим. Д1я ослабленого магн1тного поля Земл1 на кетабол1зм згаданих мед1ато-р1в дос1 не досл1джувалася. ОсоЗливе значения маз вшив МП на ре-цепторну чутлив1сть гладеньких м'яз1в до д11 аЦетилхол1ву (О.В.Карпенко, 1988), ПстамПну, серотон1ну, яка,в свою чоргу залетать в!д л1п1дного оточекня плазматично! мэмбрани, яереквсного окисления л1л1д1в (ПОЛ) та р1вня Внутр1пньокл1тшшого каяьц1ю. 0ск1льки, дащх про актавн1сть мвд1аторних рвцвптор1в 1 Ix сопряжения з Na+ /к-котранспортом, ПОЛ 1 лШдыш м1крооточв1шям кл1тин та концентрац1еи bhj .ф1дгньЬкл1т1Шного Са2+ а yvosax rlro-геомагн!тного сс ре довода не мае, виправданим в вивчеиня вкаэанях показник1в в цих умовах. .

Виявлен1 законом1рност1 зумовшг поаук парамегр1в ЦП, кк1 змогли би компенсувати негативна яввда, ш виникають при довготра-валт д11 ШШ. Результат вивчення поеднано! д1Х rlno-rlnop Ш з , використанням частотних характеристик змйшого магн1тного поля . (ЗМП) в пропорц1ях "золотого перекину" на моделышх процвсах вна-ф1лакти-шого шоку (АШ)у мурчак1в 1 вкразковому процсЛ слизово! оболонки шлунку у кур1в, на пЩстев! корелятивного аяал1зу suis показкик1в г1стам1лу, серотон1ну та ПОЛ, привели до еясперимев-тального обгрунтування нового методу скеровано! магн1тотерап1Х.

Мета та ochobhI завдання *осл1дження.

Мета полягае в досл!дженн1 впливу rino-rinep магн1тного поля на ^.онтранспортуюч! функц11 кл!тин i мета0ол1зм Пстам1ну I серо-

тон1ну як ф!гичного фактору, яккй норкал1зуе порупеняя ряду кзто-СолХчних процес!в при експеркментальких патолог1ях.

Для досягнення мети вир1шувались так! осноен1 завдання:

1) Вивчити иа+/К+-котриНСПорт за -умов впливу г1погеом&гн1тпого

поля.

2) Визначити концентрац1ю 1он1в в кров1 1 1% вм1ст в гепато-цитах, еятероцитах а також чутлив1сть 1онтранспортуичих систем до д11 г1по-г1пер м^гн1тного поля.

3) /1 сл!дити в умовах впливу г1погеомагн1тного поля особ;:л-вост! Са2+, м§2+-лтраз, розпод1л 1нтрацелюлярно" концентрат " Са2+ в еритроци':а:-., гепатогмтах ентероцитах.

4) Визначити мета0ол1зм г!ст~м1ну 1 серотон1ну в умовах г1по-г!пер магн1тного поля.

5) Вивчити здатн!сть г1по-г1пер магн1тного поля змИшзатл чутлив1сть гладеньких м'язХв тонко? кишки до д11 ацетилхол!ну ' (АХ), г1стам1ну 1 серотон1ну.

6) Виявити ступ1нь б!отрогшост1 характеристик магн!тт1х по-л1з, ео вивчалися за шжазнжами оСм!ну г1ста:д!ну, серотон1ну, стану перекисного окисления л1п1д!в на в1рог1дн1сть к1нцевого результату кодельних процес1в анаф1лакткчного соку 1 виразкових прочее iв шлунку.

7) Створити новкй спосЮ мапИтотерапП ' впровадитн одержан! дан! в кл!к1ку для л1кування хворих алер; -ею та пэтодогХехз шлужо-во-ккзкового тракту.

Наукова новизна р бот»:.

1. Вперше виязлено, що д1я ГГ>ЛП сулроводж; :ться поскленлям зктивност! ПОЛ, зменаенням концент^ацИ ненаенчеких горних кисло?

загальних фосфол1п1д1в, холестерину i тригл1церид!в з наступним п1двищенням мембранно! протшюст1 та перерозпод!лом Na+ i К+ в еритроцкгах i залозисто-еп!тел1альы1х кл1тинах. Вперше встановлэ-но, то опосередкованиа вплив ГТМП на прониклив1сть плазматичних мембран еритрогщт1в, ентероцит1в 1 гепатоцкт1в реал1зуеться шляхом модуляцП оуабаТнрезистентного фуросем!дчутливого транспорту Ка+ ' i к+, де найб!льш чутливою до д1"С ГГШ1 е кал1евий компонент На+/к+-котранспорту в гепатоцитах 1 нартр1евий компонент в еритропит ах i ентероцитах.

2. Показано, що послаблена МП Земл1 в залежност1 в1д трива-лост1 д11 п1двищуе вм1ст внутр1шньокл1тшшого Са2+ в еритроцитах, гепатоцитах 1 ьнтероцитах, зникуе ^онцентраЩю г1стам1ну 1 серото-н1ну в кров1 та тканинах i одаочасно п1двюауг рецепторну чутли-в1сть клубово! кишки до д11 лцетилхо.:1ну (АХ), г1стам1ну та серо-тон1ну.

3. Вперше досл1джена д1я rlno-rinep МП, тка в залежносИ в1д • форми подач1 частотного д1апазону ф1зичнои фактору здатна норма-л1зу"ап. перерозпод1л Na+ 1 к+ м1к плазмою i еритроцитами, вм1ст г!стам!ну i серотон1ну в тканинах внутр!шн1х орган1в, а також рецепторну чутлив1сть гладеньких м'яз1в тонко* кишки до д1! ьгон1с-т1в.

4. Риязлено дв1 форми поеднано! д11 ГОШ 1 ЗШ на орган1зм, як1 дозволяють скеровано стимулювати або пригн1чувати адаптац1йно-компенсаторн1 механ1зми. При досл!дженн1 ком<51новано1 д11 ослабле-ного ми Земл1 i ЗМП на модельних ггоцесах.АШ 1 виразки шлунку, виявлен1 "прлгн1чуюча" 1 "сткмулювча" .форми rlno-rlnep МП.

5. Запропонована нова концепЩя мэхан1зму комплексного вшшву ГЛ.И та акорднох д11 KCl, що подаеться в частотному д!алазон1 "зо-

отого перетяну", яка базуеться на здатност1 модулюзати 1он-ранспортуот1 продеси в плазматичних мембранах, та пов'язану з цнм ацепторну активн1сть до стану йдвищено! магн1торецепц11 з нас-упною зм1ною реактивност1 орган!зму.

Теоретична ц1нн1сть робота.

1. Запропонована гйгатеза взаемодП rlno-rlnap магн1тних по-1в з бЮлоПчншя системами, да ослаблено магн1тне поле Земл1 1даицув чутлкв1сть íohIb, що входять в структуру б1лка 1 як1 моа-з розгля^ата як зарядшшй осцилятор. Цей процес розширюе резо-знсн! в1кна для наступно! акордно! д11 ЗМП в nponopuií "золотого зрвтану", який сягйв свого макс..муму за рахунок ефект1в захоплен-

деления частот i синхрон'зацИ сигналу.

2. Доваден1 1 встановлен! коралятквн1 зв'язки, дэ rino-, rl-sp кагн1тн0 поле впливае на розвитск метабол1чннх ситуац!й в тка-гаах, як1 залпжать в1д модуляцИ м!кров'язкост1 С1шару бЮмембран ÍI íohhoI прошпсност1, м2табол1гму г'1стам1ну, серотон1ну, ч/тли-)ст! рецепторно! екпшност1 гладеньких м'яз1в, внутр1пньокл1тан-iro Са2+, парекисного окисления л!д1д1в.

3. ОбгрунтоЕ^но метод скерованоХ магн1тотерап11, що дозволяе имултати або пригн1чувати адалтацШю-зсхксн! реакц1£ на моде-х алерПчногъ i запального генезу.

Практична значения роЗоти.

1. Досл1дання рол! оуабг^нрэзистентного транспорту !la+ 1 к+ Фуросем1дчутливого ш+/к+-котр:_лспар?у э п1дтримуванн! lomioi иквтрИ дав б1льш повнэ уявлэння про принципа функц1онуваяня са-зиссэ-еп1*зл1алъних кл!тан в умовах ГГМП, цо можо сприяти в;гр1-ншо прикладных завдань б!олог1Г 1 мздицини.

2. НаправленЮть б1ох1м1чних показник1в орган1зму при перебу-вакн1 б1ооб'ект1в в к!льцях Гельмгольца 1 екрануючхй камер1 одна-кова, цо обгрунтовуе доц1льн1сть застосувэння прилад1в для магн1-тотерапИ в експерименталышх 1 хи1н1чних умовах на основ1 к1лець Гельмгольца, як б и. ш практичних 1 доступних пор1вншчи з трудоем-н1стю виготовлення екрануючо! камера.

3. Прояви найб1льш виргженого негативного вшшву ослаблзного в 100 раз геомагн1тного поля (ГШ) у тварин спостер1гаються на 810 добу перебування 1х в скранувч1й камер!..

4. Для л1кв1дацП негативного вшшу ГШ1 на 1нтактний орга-н1зм рекомендуеться створювати в к1льцях Гельмгольца екранованого лримЗдення зм1нне магн1тне поле з частотами 5, 8, 13, 2' Гц протя-гом 1, 2, 3, 5 хв в1доов1дао по вертикально складов!й вектора ГШ.

5. Модулювання в к1льцях Гельмгольца р1зних частота пара-метр1в дозволяв скеровано зм1нювати рецепторну активнЛсть гладеньких м'яз1в до д11 БАР, модулювати ыетабол1ам Г1стам1ну та се- • ротон1ну, що передбачае засгосуввння д-чого ф1эичноы фактору в антиг1с.там1нов1й та антисеротон1г">в1й терапП. .

6. Виявлэн1 дв1 форми вшшву МП при магн1тотерап11 модельного процесу 8наф1лактичного шоку 1 влразки шлунку, як1 дозволять ска- ■ ровано по бажанню експериментатора зм1нювати реактивн1сть орга-н1зму. Впровадасено в практику охорони здоров'я щшщипово новий прилад для магн1тотерап11.

7. Одногодинний вплив ГГШ 1 насгтта акордна д!я ЗМП з частотою переб1гу 21, 13, 8, 5 Гц простом 1, 2, 3, 5 хв зникуе гуморальная 1мун1тет, чутлив".сть гладеньких м'яз1в до д11 БАР моду-люе метабол1зм г!стам«ну 1 серотон1ну, що с^1дчить про можливЮть вжорлстанкя ф!зичного фактору для л!кування влерПчних захворю-

еань негайного типу.

0сновн1 положения, як1 виносяться на захист.

1. Г1по-, г1пер магн1тне поле п1двкщуе 1онну проникнЮть плазматичних мембран еритроцит1в, гепатош1т!в, етзроцит!в, яка реал1зуеться пляхом змЮТ властивостей оуаба!нрезистентного фуро-сем1дчутливого транспорту На+/К+.

2. Б1отропн1сть д11 г1по-г1пер магн1тних пол1в зумовлена ко-дуляЩйннм ефектом на метабол!зм г1стам1н.»-серотон1ну 1 впливом на рзцепторн; чутлпзЮть гладеньких м'яз!в до дц б1олог1чноактивних речовкн.

3. Г1погеоь.ахл1тне пох"> е гэсприятливий ф!зичний фактор, де макскмальнкЯ терм1н перебувряяя тьарин в умовах ослабленого маг-н1тного поля Земл1 з коефШентом екран1зацП юО дор!внюе 8-10 добам,

4. Негативная вплив г1погеомагн1тного поля на 1нтактниЯ органам н1велвзться визначеними частотами зм1гюго магн1тного поля, нор.мал1зуич1й ефэкт якого залекить в1д посл1довност1 поданого сигналу.

5. Ослаблен* магн1тнэ поле Земл1 негативно вплипае на реак-тхшнЮть орган1зму з модзльним процесом анаф1лактичного шоку 1 ви-разков илунку.

6. Скеровака аккордна г1ро-г1пер?лагн1тот1,рш11я еолод1е ви-ратаним л1куеальнк4 ефектсм при патолоПял орган1зму з алерПчного 1 запального генозу. .

7. Взаемозв'язок показник1в кетаЗоЛзму г1стам!ну, серотон: иу, 1энного.транспорту, перекисного окисления л1п1д1в розкриваить мэхенхзми неспециф1чно1 резистентност1 орган1зму тварин в норм! 1 патолог!!.в умовах г1по-, г!пер ма1-н1тного поля.

АпробаЩя роботи 1 публ1кац1!.

Матер1али дасертац1! допов1далисч на нарад1 "Сокце-кл1мат-людана" (Москва, 1981); м1ждисцшл1нарному сем1нар1 "Магн1тоб1оло-г1я ^ роль м1кпланетного магн!тного поля в б1одинам1ц1" (Москва, 1985); V з'!зд! фармаколог1в Укра!нсько! PCP (Запор1жжя, 1985); II . областн1й • науково-практичн1й конференц!.! "Магн1тн1 поля в б1оло-riï, медицин! i с1льському господарств!" (Ростов-на-Дону, 1985); сп!льн1й робач1й нарад1 проблемно! komIcIï "Mar 1тоб1олог1я 1 маг-HiTOTepanlfi в медищш1" (Лен1нград, 1986); робочому сишоз1ум1 "Застосування магн1тоб1олог1чних ефект1в в л1куваян1 1 реаб1л1та-ц1! хворих" (Рига. 1987); пленум! komIcIï МОЗ СРСР "Магн1тоб1оло-Пя 1 магн1тотерп1я в медащнГ' (Ереван, 1987); науковому сем1нар1 з медично! магн1толог1! (В1тебськ, 1987); XII з'!зд1 Украйюького Ф1з1олог1чного товариства 1м. Павлова (Льв1в, ,1987г. республ1кан~ ськ1й наукоз1й кокференц1! "Сучасн1 те::денц1! розвитку теоретично! 1 практично! медицини" (В1льнюс, 1988); сп1лкн1й робоч1й нарад1 проблемно! komIcIï МОЗ СРСР "Магн1тоб1о.ыг1я 1 магн1тотерап1я в медицин1" (Адлер, 1988); науково-пиактичн1й конференц!! "Викорис-тання м!сцевих бальнео-курортних преформованих ф1зичних фактор1в в Tepanlï 1 реабШтац1! хворих дерматозами" (Льв1в, 1989); I Всесоюзной конференцН "Механ1зми д1! магн1тних 1 електроыагн1тних i

лол1в на б1олог1чн1 системи р1зних р1вн1в орган1зац1!" (Ростов-на-Дону, 1989); С'.латеральному симпоз1ум1 СРСР - ЧССР "Сучасн1 аспекта теоретично! 1 прикладно! гастроентеролоП!" (Ужгород - Берего-во, 1939); XV Всесоюзна конференцИ "Ф1з1олог1я травления 1 всмоктування" (Краснодар, 1Ьс)0); XXIII Генеральн1й асамблз! 1нтер-нац!онального союзу з ьивчення радЮчастотного випромШюванем

(Прага, 1990); iv Всесоюзному з'1зд1 патоф1з1олог1в (Кпилш1в, 1991); наукозШ конференц11 "Фундаменталън! мзхак!зми розвитку па-толоПчних процес!в" (Дн1пропетровськ, 1992); Украй:ськ1Г. Misperi-оналыЯЙ науково-техн!чн1й конферсшШ "Сучасшй or он б!оолзктро-магн1толог!1" (Запор1жая, 1992); конференции "01з1олог1я з1сцс-ральяих систем" (Льв1в, 1992); науково-пракетчн!й кончоренцГХ "".е-дкчна д1аг;гостикз" (Льв1в, 1992); конференц!" Зах1дно-рсг1сн2.льг:с.го з!лд1лекня Укра1ьського ф1зюлог1чного тсзарястза "Нэуксво-мето-дичн! acr.jKTii ф1з1олог11 (Льв1в, 1993); на конгрес! европейсько! Acouiauiï по магн1тоб1олог11 (Блед, Словен1я, 1993); конгрэс1 "вз-poneScbKoï сп1лки з кагн1и зго ; ззопснсу в медицин! та б!олог1Г' (В1день, Австр1я, 1994).

Нэ тему дксертацП опубл1ковако 50 роб!т.

Обсяг i структура дясертзцИ.

Дисертац1я вкклздена на 325 стор1нках ма.'жгописного тексту i складзеться 1з вступу, огляду л!терзтури, сгису мзтэр!ал!з та ::-э-тсд!в досл1даення, експер;з:ентэльно1 частики, яка г.Цстигь Э розд!-л1в, заключения, внснсехи, пропозиц1^ та рекомендоцП, тз списку л1тератури, що Б..лючгз 301 дхерело в!тчигняних та kj îïh СЩ 1 470 1ноземни" asToplB. Робота про1лйстрована 24 рисунка:«!, 12 д1агра-мами i 35 таблпцяки.

МАТЕР1АЛК ТА 1.ЕТ0ЯИ ЛОС .ЩЕНДО

В роботу включен! результат;! досл1д1в, з яких вжористозуза-лись еритроиити, гепатоцити, ентероцити, плазма, кров, сеча, 1 теаю'.ни серия, легень, печ1нки, селез!нки, нирок, кишечника, шлун-ку, п1дшлунксво! 1 п1даелеповох залози 1621 мурчак1в, 390 ¡цур1э, з нормальною реактиБН1стю 1 моделыи* процесах а.чаф'лаксП ! кгрззкн

шлунку у тварин.

При впконанн! робота вккористовували скрануючу камеру (ЕК), сконструйовану НЕО РЕМА (м.Льв1в, 1932') з дотриманням вимог цодо обладания даного типу. ЕК - це пристр1й об'емом 2,4м3, обютий 32 парами в!дпов1дним чгчом оброблзного зал!за з додатковим покритткм пермалою. 3 метою адекватного контролю споруджено дерзв'яну камеру з аналог1чним об'емом, св!тловим тг пов!тряним реяимом. Коеф!ц!ент пасивно! екран!зац!1 магн!тного поля Земл1 в ЕК становить 80-120. Кохаих 5-7 д1б для зкяття наззденого МП проводили дев!аи!ы (роз-магн1чування) ЕК за допомогою котушки !ндуктивност!.

Залиакове магн1тне поле Земл! в камер! мало так! параметри : вертикальней вектор дор!внюаав саг1тальному ! стакозив 0.48 мкТл, горизонтальна складова - 0,056 мкТл. В екрануючШ камер! розтаио-вано 2 пари к!лець Гельмгольца горизоьтальн! з опором 4,0 ом ! вертикальн1 - 3,76 ом. Дотримування вказаяих параматр!в дозволило не лихе додатково компенсувати постШну або зм!:зу частотну характеристику Ш1, ала й створпти за допомогою генератора з в1дпов!д-ним пЫжлювачем вар!абельн1 реш^ ЗМП в двох штанинах ЕК (з 1ндукц1ею в1д 48 мкТл до 0,5 мТл ! частотами - в!д I до 50 Гц).

Контроль за формою струму в!д генератора зд1йснввали осллог-рафом типу Н-303, за силою - амперметром. Тестувагшя вс!х в!дпо-в!дних прох'рам апаратури показало, що перев!рку омпл1туди 1 часто-ти поля мокна виконати з точн!стю не ннкче, н!е 3% в!д 1х ном!наль-ного значения.

Частина досл!д!в вшсонана в к!льцях Гельмгольца, за допомогою яких в простор! об'емом 160П0 см3 створввали ГШП з коеф!ц!ентом екран1зац!1, ан^лоПчним ЕК.

Кр!м досл!д!в, проведених за умов активно! 1 пасивно! екра-

11зац1Х ГШ, вкконана експериментальна оер!я, в як1й вертккальну ¡кладову ЗМП створювали через горизонтальн! к1льця Гельмгольца, >озташован1 в екрануюч1й камер!.. 1ндукц1я ЗМП складала 0,5 мТл при [астот! I; 5; 6; 8; 10; 13; 21; 24; 50 Гц, тривал1сть одноразовых ¡кспозицш - в1д 1хв до доси.

Кр1м маневрування дискретник1: частотними характеристикам ЗМП .снувала моклив1сть подач! електромагн1тного сигналу у вигляд1 :корд!в. Для досьгнення режиму стимуляцП застосовували ЗМП з 1н-;укц!ею 0,5 мТл в д!апазон1 частот 5, 8, 13, 21 Гц протягом 1, 2, >, 5 хв в1дпов1дно 1 для пригн1чування функц!онально1 актизнос?! рган1зму - ЗМП а!.алог1чно! 1ндукцИ, але з частотами 21, 13, 8, 5 Ц протягом 1,2, 3, 5 хв в1дпов!^но. Таким чином, в обидвох ви~ адках сумарна експозшЦя д11 ЗМП на орган1зм протягом 1 сеансу тановила 11хв. Кр1м того, в експеримент1 з 1зольованим сегментом лубово! кишки використовували посПЯне МП з !ндукц!ею 10 мТл та кспозиц!ею 5, Юхв.

Досл1ження впливу ШГ&сазаних параметр1в на п!ддосл1дн1 тва-ини, яких утримували в дерев'яних кл!тках без зал1зовм1сних дета-еВ, зд1йснювали в один i той же час доби.- Для виключення можливих -овн!шн1х ефект1в проведен1 контрольн! експерименти, в яких тезpult л1длягали уявн1й д11 МП, перебуваючи з дерев'ян1Я камер1. Вико-ан1 також "сл1п!" експерименти.

У п!ддосл!дних тварин мотелювали анаф1лактичщ!й шок (Е.Ру, .М.Безредко 1926), 1нтенсивн1сть якого оц!н»вали за 1ндексом wen wigle w. et.al., 1964), виразковий про:,зс оболошш шлунку (Ю.С.-алови, 1982). Проводили визначення 1нтенсивност1 метабол1зму rlc-3Mihy (б.Н.Прон1на. 1980),. серотон1ну (Г.С.Оксинкруг, 19£9), МАО З.Ф.ЬдЫчова. 1979), диам1ноксида«я (ДАО) Ц.А.Вайсфельд, 1031),

1нтенсивн1сть вид!лення нирками 5-окси1ндолоцтово! кислоти (5-0I0K) (С.С.Абрагамович, 1968); визначення чутливос?1 рецепторного апарату клубово! кишки до д!1 агон1сС-!в (Р.Блаттнер та 1н., 1983); вим!рн>вання к1лькост1 циркулюючих 1мунних комплекс1в (ЩК) (I.Gaskova, 1987), визначення 1нтенсивност1 ПОЛ (Ю.А.Влад!м1ров та 1н., 1952), концентрац!! внутр!шньокл1тинного Саг+ в еритроцитах, гепатоцитах, ентероцитах (G.A.Plisher, 1984).

КиттездатнЮть !зольованих гепатоцит1в (В.П.Гринчкшин та 1н., 1981) 1 ентероцит1в (H.P.bevine, L.P.Yieintraub, 1970) оЩнввали за реака1ею з трипановим голубим (P.o.Senglen, 1976). Еритроцитарн1 мзмбрани отримувели методом сапон!нового л1зису (M.G.Luthra et al, 1979), або г1потон1чного л1зису (Sing3trom, Waldenstrom, 1979). Плазкатнчн! мембраки гепатоцит!в - методом Hubbard et al. (1983).

Визначення концентрат! -IohIb Na 1 к в еритроцитах, ентероцитах, гепатоцитах, плазм1 1 середовищах проведено на фотометр1 мо-дел1 Pl&pho 4, Carl Zeiss, G.Dagher (1985), Ca - на атомно-абсорб-ц1йному спектрофотометр! модел! AAS-1, Carl Zeiss.

ТчтеьзивнЮть активно! екструз!! На+ оц1нювали за зб!льшенням Ем1сту даного Юну в оуаба!нотруених клЛтинах (Cuaberbath, Morgan, !978, або Be Mendonca et al., 1983). В npouecl досл1дкеаНЯ пасивного руху Na+1 к+ плазматичн1 мембрани 1нкубували при 0,5°С з подальс.ш vx перем1щенням в середовкще при 37°С (M.M.Sa-ed, 1984). Проведено визчення вшшву фуросем1ду на нагроыадаення Na+ 1 втрату К+ гепатоцитами, ентероцитами 1 еритроцитами (M.J.Dunn, R.Grant, 1974; J.ljhro, B.o.Gobel, 1984). Проводклося вим1рювання ивидкост1 скеровэного назови! оуаба!нрезистентного 1 оуаба!нрезистентного фуросем1дчутливого транспорту Ма+ 1 к+ в св!змх 1 На+-збагачених K.ii?r.:nx (Caray et al., 1930). Зм1на влутр!ыньокл!тинного Юнного

с;сладу досягалася сбробкою кл1тни пграхлорморхур1бензолсульфона-том (Carraiian, Eega, 19S7).

Проводили екстракЩю л1п1д1в (Фолч, 1957) з наступним визна-ченням ïx спектру, а ссмэ: ^агзлыИ л!п1да (KiCpi-, Скуп, 1953). холестерол (1льк в мо;п:ф!кацП s.bica, 1983), триглШзрлдн (Карлсен в модпф!кац11 М.В.Паячкшшо! та 1н. 1979), загальн! фосфол!п1-ди (Спзкоорг, Свеннврхолм, 1932), в!льн1 жирн1 ккслоти (Кома в модоф!кацИ М.».Прохорова та in., 1977).

Для анал1зу отриланих експорименталыпк даних застосовували стандарта! кэтодики взр1ец1й-о1 статистики.

Узагальнена гхема проведения експерикент!з-приведена на рис.1.

Для назначения чутливост1 тонко! ктгкл до д1! ацетилхол1ну, г1стсм1иу, серотон1ну за умов ГОШ твар:з1 рогм1дували в екранувчу камеру обо в к!дьц<1 Гелъмгольца при косф!ц!снт1 екраШзацИ 80120. Зм!кне магн!тнз полз подавалось через к!л^ця Гельмголы, i nlc-ля потере днього перзбузання твзр:ш з г!погесмзгн12 камер!. П?Ш ! з:.Ш влливалп на прэпарат тонко! icsnci in vitro через соло но якиЯ оточував кювету з !зольовакоя кйэхоя в розчгл! Pinrspa.

АктивниЯ транспорт îia+, г?а+/!С+-котранспорт визначався за зм!-намн концентрат* Ка+, К+. Са2+ в еритроцитах 1 плазм! та сп!в-в1шюгеш1ям mis ¡зза, АТРсзио! ektiiehoctI еритроцптарних мембран, эуаба!нчутлиЕо! екструэ!! îïa+, фуросем1дчутливого На+/К+-котран-:порту. Кр1м того, вивчалесь АТРазна активн!сть в гомогенатах мазматичюи мемзрзн гепатоцат1в 1 ентероциЛв, 1нтенсивн1сть >уабз!нчутливо! екструз!! На+ i фуросем!дчутливиЯ 1:а+/К*"-котрад-:порт з кл1ткн в умовах ослабленого магн1тного лоля Земл1 2!,51 ! гоеднако! дП ГОШ ! ЗМП.

I"7

Перекксне окисления л1п1д1в за умов д!1 ГГМП визначалося в тканинах легень, серця, печ1нки, гонко! кишки, сслез1нки, кирок.

1!атабол1зм г1стам1ну 1 серотон1ну за умов д!1 ШШ ! поедша-ко! д!1 магн1тних пол!в визначали за р!внем к-Цсту ксд!агор1в в кроз!, лзгенях, с^рц!, печ1кц1, селез!щ!, тонкХй к$вд1, нирках, а такок за актпвШстю МАО 1 ДАО в ши органах. Кр!м цього, досл1дг:у-вали динам!ку 5-ОЮК в сеч! курчак!в в укозах г!по:,:агн!ткэго серз-довкща.

Експериментальна м ?Штотерап1я виразкового процэсу плунку у цур1в супроводкувалася виззачекням концзнтрац1£ Пстг:л1ку 1 серото-н!ну в легенях, сорт, поч1кц1, тонк1й кшц1, селезЛкц! 1 Н1рка:;. ЕфективнЮть посднано! д!! г1по-г1пзр ш при енафШу.гИ у курча-к!в корелювалась визначенням активном! мотгбол!зму г1стам1ну, сз-ротонЛну, перекисного окисления л!я!д1з в логеняч, сорц1, пач1тй, селез1нц1, нирках а таког; досл!де:ерням лейкограм 1 ШК в кров! та концентрац!ею 5-ОЮК в сеч!.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСЛЩЕНЬ I IX ОБГОВОРЕНмЯ.

1. Вплив г!по- 1 гЛпермагн-жого поля на активней транспорт Ыа+ в еритроцитах 1 залозисто-ен1тел!альш1х клИкаах

Проблема б!олог!чко! сфектшшост! г!логео.\шгн1тного поля вис-в!тлена в л!тератур1 недостатньо. На кашу доку, експеримзнтальнз вивчення дано1 проблема необх1дао проЕодити в аспекта. кл1тшшо! ■ ф1з1олог12 та б1оф!зикн з вивчезшям мембранних функции Враховуючи значения плазматично! мембранн в кит :ед!яльност! кл1тини, мояна пр1шустити, що в!дсутн!сть 1.:агн1тного поля коже 1кдукувати неспз-цкф1чну реакцИо кл!тши, яка характеризуемся п!двищещям проник-ност1 мембранних С1руктур, знижснням хонцзнтрац1йних грэд1ент!в та 1НЫИМИ ефектамя.

Цётабол1зм ггстамшу та серотонтну

Чутливгсть тонкоI кишки до г1стамгну, серотоншу ацетилхолшу

АКТИЖИЙ транспог.т ,

кот ^анспог/г, трлнс-

порт гон: е Са.оОмгн лгптд'ь

Истеки--: ня' • г: (

ш; окис.т.;; /л;-

Дтя-ГШ

1С-ДО0ова

Дхя ЗШ Поедлана дгя ГГМП + ЗШ

10-кратна дхя 5;Ь; 13;21 Гц - • Ю-добова + ЗШ

1 10-кратна 1 21;13;8;5 Гц 6-кратна ГГМП;1год + .ЗШ /локально/

б-кратна ГГМП;1год + ЗИП /загальн./

6-кратна 21;13;8;5 Гц

7-кратна

10-кратна

12-"оатна

Дгя ГГМП

Дхя. ЗШ

б-добова

1-кратна

2-кратна

о-кратна

1-кратна| I ¿-кратна 6-коатнз 1-кратна 2-кс;

о-кратнг

'Рис.1. Схема проведения експапкментхБ при дослхдженнт ефектхв магнгтного поля.

Розпод1л Ich Ib кал1ю 1 натр1ю м!я еритроцитаки i плазме» у тварин п!д вплиесм ГГМП протягом 7 д10 не виявив в1рог1днкх колп-вань Х+, в той час як р!вень 1нтрсцелшярного îîa+ р1зко зрсстаз. Виявлеко суттвве зникення величин 1ндекс1в Ka^/Nat i Kt/Hat i ке-Blporlsîe ке~иванш1 K^/K*. ПаралельШ спостерзяення за актг.вн1с7:-о транспорта« Ка+, к+-АТРази, ;Js2+-AT?a3ïi i Са2+, Нег+-АТРази вил-еяли , ко sktiibhlctb Na+, к+-АТРзз'л ерлтроцитарних кемСрги мурчак!з

значно зростае при вс1х формах досл!ду. 1снуе строга в1дпов1дн1с?ь + ?+

;<i::; cCmíi.jm l'a 1 Ca та корзляц1я цього процосу з выходом кальки з ерп?роидт1з. Тону П1двкдення активном!. дссл1дауваного фзр-кзнту s ер'лтроцитарних меигрзна'; моп-гна розглядати як вторнкшй ефзкт, яккй пов'язаннй 13 зм1лами трансмгмСрэнкого град1снту harpía, коли з61льеоння концентрат" остеннього в лл1тин1 приводить до змеюення ивидкост1 виходу кальЩю. Досл1дгми встановлено п1д-Еищення активчост! «г2+-АТРазн, Са2+, ¡Jg2+-AТРази еритроцитарних мембран, со, очевидно, запоб1гзс кздл:г;ков>-му кагрсмадкекни ^нут-р1Еньоврктроцктзрного кзльц1п.

Поеднана д1я ГГМ1 1 2!Я1 проявляеться перерозлод!лом внутр1а:-ньо 1 зовн1иньонПтинного кал1ю, кащонтрац1я якого зб1ль^еяа 1нт-ргцзлялярно, 1 назначим коливанням Na+. Перем1нення кат1он1в ка-л1ю 1 натр1ю Í3 зовн1етього у внутр1пньокл1тинний прост1р ют:з привести до посиленого проникнення кальЩю в ернтроцити через ^сп-ходхену мембрану, з вклнченкгм компенсаторких (гехаи1зм1в калъШс-boï ста.-.octl за рахунсх модуляц'-ï актквност1 Са2+, Mg2+-ATP33it, %г+-АТ?ази, со 1 сяостер1галось у п1дисл1лнлх тварин.

Вивчення активност1 сумарноГ l.'g2+, Ма+, К+ 1 са2+, Mg2+-за-лекноГ АТРази у мурчак1в, як1 знаходились за умов ГПЛ1 протягом в год - 7 д1б, показали кезначн! зм1ни активност! досл1дг:увз!г/х фср-

К5нт1в в п1дшлунков1й 38Л031, СЛИЗОВ1Й тонко! 1 ТОВСТО! юшки. Б1льи чутливими до д1Х цього фактору е тканини слизово! плунку 1 иеч1нкл, де виракен! змХни виявлен! з! сторони Са2+,М22+,АТРази. У мурча::1в, як! пЦща вались поеднатт1й д!1 ГГМП 1 ЗМП, зм1ни АТРазно* актив:юст1 за рахунгк На.к-залэжно! АТР-ази спостер!галксь 2 СЛШ1-1КХ Шдиелешшх залогах, слизов1й оболонц! илукку 1 товсто! ккаки. Таки.< чином, п1двищення АТР-азно! ,жтивкост1 можна розглядати як стрзсове АТР-азне навантаженкя, яке здатне переключат ютоилазыа-тичний вплив аден1лат1в б низькоенергетичнкй решим.

0ск1льки, в попередн1х наших досл!дкеннях зб1льшення Па+, к*, АТРазо! актиэност1 еритроцитаргшх мембран, яке впм1рювалось за приростом кеорган1чного фосфату, виязилось кев1рогШшм за винят-ком мурчак1в, ао знаходались в ЕК протягоы 6 д!б, розглянемо результата, як! Оуш отриман1 пр.1 досл1дкенн1 оуабаХнчутливого В1д-пливу 1 його константи. Виявилось, що у мурчак!в вс!х досл!дних груп, %а+03 в1рог1дно знижувався пор1вняно з контрольно» групою. Це св1дчить про те, що з01льшення внутри щньоеритрошларного Ка+ пов'язсше як з пригн1ченням активност1 натр1евих помп, так 1 з порушенням мембранно! проникност1.

Вкзначеннл показшж1в активного транспорту Кат в еритроцитах мурчак!в за умов поедаано! дЦ ГГМП 1 ЗМП показало, цо ЗЫП е фактором, яккй при певних умовах сприяе л!кз1дац1£ негативно! д11 г1-погеомагн!ного середовища. Зокрема, це стосуеться коливань концентрат! Енутр1шньоеритроцитарного натр1». Так у курчал1в, як! знаходались в екранувч1й камер1 протягом 3 1 24 год, а пот!м подавались д11 ЗМП, концентрац1я Ка+ в1рог1дго не в1др1знялася в1д пэхазнпк1в у 1н:актних тваршз. Зниження в ц1й груп1 твар!ш

було ыракеке в значно мекш!й м!р1, н!к у мурчак!в, як! знаходи-

::сь лишэ з умовах ЕК. Тим не мест значн1 ксшгвакня псказнкШв рсникност1 орнтроцитарних кекбран до натр1и "Ка+03 вказують на :сялив1сть перерозпод1лу 1он1з натр!ю м!к плазмою 1 еритроцитаки.

Анал1з АТР-азно! активно.т1 плазкатичких мембрян гзпатоцит1з энтерсцит1в V мурчек!в в умовах .поедлено" д11 ГГШ 1 3!Ш вказаз а суттсвз гйдвяаення в1дпоз1дних показшаЯв в гзпатоцитах. Вя-пкнення см!н АТР-азпоХ гктквпост! з гепатецдтах 1 в1дсутн1сть да-ого ефскту в ентерсцитах молна, очевидно, поясшии СЕоер1дкпми ластивостями пзч1кксвих кл1тнн, особливо, в аспокт1 пасивно! про-якност1, 01льа легко! дифуз1Х 1 електрогошю! шстиеност1 натр!е-ого яасосу. В гепа-оцитах тоансмембранниЗ 9лзктрэх1м1чний грз-1ент натр1ю, який вязначаеться Ка+ к+-АТРазсп, зуковлюе руп1йн1 или для натр1йсп1впряхеного транспорту, вклкчаюоц гэвчн! ккслоти ам!::е:гяслот:1. ЕмЛни избранного потепЦалу 1 рн при поруганиях етабол1гму в гепатоютох супроводяуються модуляц1ею :-:?.+,к+-АТ?ази со .{дольного тгггу. Алолог1чнй1 б1олог1чннЛ фечеман мо*э 1нгуку-атися п!д вшпюм ПпогзсмэглИного сорэдовада 1 Е!Ш.

2. Чутяш1сть скэровгного несср-ч Иа+/К+-котранспорту в орптроцитах, гепатоцятах 1 ентзроздтах за углов впливу ГПЯ.

Суро"ем1дчутлш:й компонент 1онпого транспорту е воализим гстом, за допо^огоа яксго иогаа ваявата вЮТлзшш в обм1н1 иа+ 1 ¥. Тему подальпэ досл1яз®ния ар:1гроц.тг1з 1 залозисто-еп1т9л1ал- • ах кл!тин орган 1в травленая м,рчс:с1в, як1 пЩягави впишу ГГШ. роводилося в даному аспект 1. Виьаг.зна властив1сгь оуаоаЗСнрезис-знтяого фурссем!дчутливого потоку Ка+ пвреыкодкати зншкенню кон-знтраЩйного град!енту даного 1ону. Зокрема, зке 24-годкккиа гпив ослабленого Щ супроводауеться тенденШею до псвернекня зов-

н1шьо! концентрац11 до контрольных величин, як! утриыувалксь

на даному р!вн1 при експозкцП 48 1 120 год. та позначного П1да-

С

щення на трети добу. На в1да!ну в1д цього ефзкту калХевнй кокло-нент оуаба1нрезистектиого транспорту 1 особливо Ма+/к+-котранспор-ту при довготриь^лому вплив! дакого ф!зичного фактору (72 i 120 год) р1зко зменшуеться.

Результати даного досл!дз^ння св1дчать про те, що еплкв ГПД1 на мурчак1в реел1зуеться иляхом кодуляцИ гоаксрортшас илях!в, мають властивост! пасивних поток!в: оуаба1нрззистентного 1 оуаба-Хнрезистентного фуросек1дчугливого виходу Ua+ 1 к+. Девий Фактор, в першу чергу, впливаз на натр!евий компонент шз чутяиБих до оуа-ба*ну !сггаих готок1в, внасл!док чого меже з'явйтись 1ерзрозпод!л Ка+ по обида! сторони ератроцитарно! мамбрани з.вклшац1ею систем, що попереджувть пад!ння мембранного потенц!алу..В гепатоццтех мур-чак!в, що знаходшшсь л!д вшивом ГГШ протягом 1, 12, 24 год виявлено р!зке Шдашцзшм актазкост! Ks/K-AiP-ази, яка одаак взвилась недостаток) для зняття надгшжового кагрсмадкення вкутр!а-ньокл1тинного катр1а i протиград!ен?ного нздходээння кол!д. 3.\:он~ шення вм!сту Бнутр1пньокл1ишного кал!» спостер1галось одиочасно з посиленням його оуабаГнргзистентного. фуросем!дчутл:шого переносу. Натр!евий компонент оусбаЗСнрэзиетевтиого транспорту з гецатоцит!в цих тъарин но зм1юовевся. ©уросем1дчутливий котракс~орт виявився ослабленич. Епл1т г!погеомаш1тного середовзда при 01льш довготри-валих акспозиц1ях, очевидно, приводить до стану б!ох!м!чно2 адап- . тацП, оск1льки на 5 добу порзбувакня тварин в екрануючШ кемзр! не вияллено в!дхиленнь я1 в !онному склад! гепатоцит1в, Hi в 1н-тенсивноси оуаба"нчутливого i оуабаХнрезиствнтного транспорту На, лише збер!гаеться ослаблений фуросем!дчутливий рух натр!ю.

Ентероцити п1ддосл1дних тварин звертають на себе увагу при осл!дженн1 механ1зм1в. як1 лежать в основ1 модуляцИ метабол1чшх еакц1й при вплив1 ГГМП. Найб1льш виракен1 зм!ни оуаба!нрезистент-ях 1онних поток1в виникають " тварин п1сля 1х 12- 1 24-годшшого зребування в г1погеомагн!тному середовищ1. Вони полягають у 31льшенн1 скерованого назовн1 оуаба!нрезистентного виходу к 1 поплели!. його чутливост1 до 1нг1буючо1 д11 фуросем1ду. Зростання зтенсивност1 оуоСяХнрезистентного виходу Ыа+ виявлено в ентеро-ггах мурчак1в, як1 п!ддавадись впливу досл1дауваного фактору проком 12 1 70 год. 0уаба!нрезистентна фуросем1дчутлива фракц!я П'то потоку Ма+ виявилась вельми чутливим параметром 1онного занспорту, який реагував на ослабления магн1тного поля значним «еншенням швидкосП виходу цього 1ону даним транспортним шляхом.

Наведен1 результата досл1дження можна розглядати як св^дчеквя №ст1 системи, яка при 1онному пзрерозпод1л1 в ентероцитах катэ-1зуе лаправлений назови! Ка+/к*-котранспорт з нпдлишовим нагоо-цксенням внутр1шньокл1тинногл 1 Са2+, зниженням концентрацИ при достатн1й стаб1льност1 натр1ево! помпи цих кл1тин 1 проце-.в активно! екструз11 На+.

Таким чином, наявна в1дм1нн1сть в реакц1ях-в!дпоь1дях еритро-[т1в, залозисто-еп1тел1альних кл1тин печ1нки 1 тонко! кишки, як1 давались впливу ГГМП. Очевидно, це пов'язано з особливостями хан1зму 1онного обм1ну. Зокрема, котранспортн1 процэси торева-ють в еп!тел1адьних елементах з 1нтенсивно функц1онуючими анюн-транспортничи системами, як1 забезпечують вчсоку ступ!нь ефек-вност1 адсорбцП На+ 1 С1~ (А.М.Уголев, 1985; С.Н.Орлов та 1н.. 88; ".С.Яременко та 1н.. 1992).

Важливим видаеться той факт, що при дП ослабленого магн!тно-

го поля Земл1 збер1гаеться скерован1сть 1онних поток1в в еритроци-тах i гепатоцитах, в той час як в ерероцитах подЮний ефект в1д-сутн1й. Дане спостерекення св1дчить про те, що ентероцити е най-б1лыа резистентними до д11 ГГШ, оск1льки при д11 на орган1зм мур-чак1в м1нус-фактора трансмембранн1 потоки нзтр1ю 1 кал1и е сп!в-пряасен1.

3. Метаболизм г1стам1ну у мурчак1в за умов впливу rlno-, г!пермагн1тного поля

Досл1дження особливостей системи "г1стам1н-г1стам1наза" зас-в1дчуе про наявн1сть перерозподХлу вмЮту г1стам1ну в тканинах ок-ремих орган1в мурчак1в, як! перебугзли в ГГМП в1д 1 год до 10 д1б. В1рог1дне зниження концентрацИ г1стам1ну спостер1галося в мЮкар-д1 практично вс1х п1ддосл1дних тварин. Винятком е група тварин з впливом ГГМП в експозицП 1 год., де констатовано зб!льшення концентрат! С1огенного ам1ну вдв1ч1. А„алог1чну тенденцИо до зм1ни р1вня г1стам1ну виявлено в печ1нц1 та ниркчх.

Звертае на себе увагу той факт, що слизова оболонка тонко! кишки, котра за даними л1таратури (U.Donowitz, 1983), насамперед атакуеться ф!зичним фактором, виявилась в аспект1 метабол1зму дос-тотньо резистентною до впливу ГГМП. Сп1вставлення даних, одерханих при вим1рюванн1 концентрацИ г1стам1яу в орган1зм1 мурчак1в, при пасивн1й 1 активн1й екран1зацИ показало под1бн!сть Хндукованих ■ досл1джуваныи ф1зичним фактором зм!н у вс1х спостерекуваних органах.

Що к стосуеться периферично! кров1, досл1дкувано! за bcíx умов впливу ГГШ, то в полов1м1 випадк1в спостер1гали в1рог1дне змен^ення концентрацИ г1стам1ну, що не е випадковим, оск!льки в

окрекях органах пЩдоалШшх тварий мае м1сцэ и п1двшення.

3 матов з'ясувакня причин, по мапть вШошення до зм!н концентрацИ г!стам1ну в кров1 п1ддосл1дних тварин, проведено пара-лельне вйм1рввання активное?! г1стш!нази в цьому л субстрат!, яке вхазув на на*вн!сть обернено! кореляц!! м!а цики двома показиикамя. Наретг1. роэглякеко яиншл1ку зм1и концентрацИ г1стем!ну у низц! стутр1сн1х срган!в нурчак!в, то 1х п1ддавали поедаан!й д11 г!по-г!пер-магн1тнлх ол!в. За тако! умови зм!лм цього б!ох!м!чного по-' казника вчпгнсэть у вс1х доеЛШуваних тканинах 1 в цьому в!дно-сэнн! шзбднеяяа вплив мзгн1тних пол1з р1зних характеристик в1д-р!зняеться в!д I и-тву ГГШ1. Так, поеднана д1я магн!таого поля на орген1за проявляв тенденц1й цо норшИзацЦ вм!сту г1стам1ну в кл1тинах лзгень, нирок та слизовоГ оболокот тоа.оГ киаки, яка зашить в!д трквалост! ф1зячного ватту та частотного д1апазону.

4. Мвтабол1зм свротон1ну в орген!зм! мурчак1в за впляву г1по-, г1пермагн1тыго поля

Враховуичй вазояву роль серотон!ну в обм1шшх процесах, при июченн! 01олог!чио1 активное?! р!зних за характеристиками МП на-й проведено взп&ривання концентрацИ вказаного медЬгора в ткани-ах внутр1ин1х органов, актавност! МАО в кров1 та концентрацИ 5-ЮК в сеч1 мурчах1в.

Внсокорэзистентними до вшиву вказанот-о фзктору виявились исгеш, як1 забезпечують гсмьостаз серотон1иу в серц1 та свлез!н-1, низькорезистеятними - в печ1нц1♦ Сукугш1сть отркманих даних 5св1дчув, во найИльв несприятливою для експериментальних тварин мвилась д1я ГШ1 протягом 10 д10. Анал1з розультат1в, одержаних т досл1дквнн! активяоет! МАО те концентрацИ се ротон !иу в кров!

та внутр1шн1х органах мурчак1в, показав, що активн1сть МАО, яка у

8 формах досл1ду з 12 пШягала зм1нам, е б1льа чутливою до д!1

о

досл1джуваного фактору, н1ж концентрацХЯ серотон1ну, в метабол1зм1 a..jro вона берэ участь.

Як високо Зж^рмативкий показник фунгчЮнапьного стану систем, що забезпечують метабол1зм серотон1ну, можна розглядата концентрацИ 5-OIОК в сач1. Виявлэно однонапрэвден1сть зм1н метабо-л1зму серотон1ну в тканинах внутр1шн1х органов, як1 виникаоть за посередництвом д11 rinoi ,омагн1тного доля, створеного як в екрану-юч1й камер1, так i к1льцях Гельмгольца. Найхарактерн1ша особлй-в1сть цих зм1н полягала у в1рог!дному зникетЦ концентрацИ ссро-тон1ну в тканинах м1окарду. Даний ефект е властивим ,1 для актие-HocTl МАО в кров!, хоча, сл1д заувакити, що при перебуеенн1 тваркн в к1льцях Гельмгольца модуляц1я активкост1 вказагого ферменту е тканинах р1зних тип1в була мена вир-вдою, Н1ж при застосуванн! екрануючо! камери.

Встановлено, що за умов посднашЛ дЦ rlno-, г1пермагн1тного поля концентращя серотон!ну, г.срш за все, зм1нюеться в залозг.сто-еп1тел1альних тканинах (в сторону зменшення) та в селез1нц1 ( в сторону зб1лыпення). В окремих вкладках зм!ни даного показника встановлено в тканинах лэгень та -орця. Що а стосуеться 1шрок мур-чак1в, то висока стаб1льн1сть концентрацИ серотон!ну в них вияв-лена при вг1х режимах поеднано! д1! Ш.

5. Роль са2+ в п1дтриш1 IohhoI прониккост! i г1стам1н-серотон1нових вшошень за умов ШШ

Р1зн1 транспорта системи при наяеност1 натр1ево! пом-

пи, Na+/K+-KOTpaHcnopTy, ан!онного обм!ну проявляють суттеву чут-

лив!сть до цитозольяо! койцентрацИ Са2+ (ЕЛ.НоШгаап, 1938). Значн! в1дм!нност1 в активное?! На+, к+~котрансшрту появиться 1ндов1дуальними поливаниями вм!сту цього кат!ону. В еритроцитзх концентраЩя йа+ 1 К+ зростае п0ралэльна до концентрат! Саг+, що супроводауеться зм1не>.я трансмэмбранного руху вода 1, в1доовШо, колаваншага концентрат! гемоглобшу (З.и.0г1о7, 1389).

При вкгЛрязша! шутр1ЕНьозрятроцит8рного.Еч!сту Са2+ у мур-чак1в за вшззу ГГГЛ1 Из вяпвлэко значних вШйлзиь в1д р!внй, якиЗ встакозлеио для 8рптрошст1в !нтк:?иос тваркн. Леез п!сля впливу ГПШ на 10 добу р!веиь даного показнкка в1рог!дгэ зрйстав. Таким чкком, в еритроцдтох мурчак1в, як! зяахидялась в у«свах ослаблено-го маги1тного поля Ззмл! б!льш<? 10 д!б споствр!галось зб!льиення ! к+,ка'*" 1 се?*, тобто 1х 1оннз перенавантекення, яке збер!галооь протягом усього пзр1оду спостерекзння,

ВгаЯрвваяня вм1сгу'запального са в гепатоцитах мурчак!в за : впливу ТГ№ виявапо в1рог1даэ вЩилення в!д його р!вня в кл1тинах | тварин контрольно! групи, тобто спостер1галось зб1льиення концентрат I Са2+ .з 8 до 10 дойя 1 змзшення на 14 день досл1ду. Ефект д1! ГГСП на ентероцити.з гнзлог1чнкм зб!льшенням ,вм!сту са2+ вияв-лоно т1лька на 10 добу вшзшу.

Таким чином, ерятроцитн 1 ентеропти, в яких зм!ни концентра-ц1! Са2+ вотановлен! т!лькяна 10 добу д1! ф1зичного фактору, вия-вилися 61лп ст1йкими'д0 рпливу ГГКП.

В1дсмо, во так! явюаа як ефект Гардааа, значке коливання концентрат! гл!когену 1 атр, зкеншення концентрат! л!п1д!в, поси-лення чутливост1 фосфол1л1д1в до кисню прямо чи опосередковано (юв'язан1 з внутр!иньокл1тинким са2+ (с.в.а.вгоип, ь.а.гитЪегг, 1987). 0ск!лыш розвиток вказаних процвс!в в органам! виявлено зв

вшшву ГГШ южна припустите, що д1я даного ф1зичного фактору здатна реал1зуватися шихом перорозпод1лу Со2+ в окремих компарт-ментах кл1ткни, що, однак, не в!дзеркалюеться на floro сукарн1й концентрацП. В1рог1дне збИашення вм!сту виутр!яньокл1тшшого Са зумовлюе п1дввдення прошкност! плазмагичних мембран.

Вшшв ГГШ супрзводжуеться зм1нов Ка+, к+-котранспорту в еритроцитах, гетатоцитах i ентероцитвх, яка залепить в1д тривалос-т1 д11 ослабланого нагнШюго поля. Разом з там, концентрац1я внутр1шньокл!тивного са2+ эростэз эяачно п1эн1нв. ■

Вивчення питчния про природу зм1н ФункцИ ёригроцитариих мембран в аспект! транспорту лукних 1он1в при довготривал!Л д!1 ГШ1 показало, що в tx основ! лежать кодуляц1я оуг.Зайразистентного фу-росем1дчутливого виходу К+ 1 в ..шна1й Mlpl Ка+.

Виявланз внутр1иньокл1тинне !овне перовантажения мокна роз-глядати як иегативннй фактор, який зуыовлвс п!двииену проникли-в1сть плазмагичних мембран для води, одно- та двовалентнкх 1он1в, модулшш чутлив!сть тканин до д11 бЮдоПчноактивних речовин, а тому числ! г1стам1ну, серотон1ну. ' ,

Найб!льа чутливою до д1Х ГШ виявклась тканине печ1нки. Зок-рема, bmíct г1стам1иу i сэротон1ну був р1зко знижвкай протягоы ' усього пер!оду спосторежень, в той час ях коадентрац1я Са2+ в ге-патоцитах в1р Чдао збйшаувалась на 8, tO добу вшшву дашм ф1-зичним'фактором. Р1вень соротон1ну в кров! в1роПдно зростав на 10 день досл1ду, ко совпадало з одаочасшш п!двищенням концентрецП са2+ в еритроцитах. Коливань вм!сту г1стам1ну 1 серотон!ву в тка-нин1 тонко! кишки при д11 ГГМП не виявлено, хочь bmíct Саг+ в1ро-г1дно з01львувався на 10 дэбу вшшву ослабланого магн1тного поля Земл1.

6. МодуляЩя чутливост1 гладенько! мускулатура тонко! юшки до дИ б1олог1чноактивних речовин за впливу л:агн1тного поля

Рецепторний апарат тонко! кишки за умови ГГМЛ реагував п!дви-ценням чутливост1 до д1! АХ, г!стам1ну, серотон1ну. Однак при поеднан1й дИ rlno-rlnep Ш в умовах екрануючо! камери характер зм1н р1зноскерований, шо особливо ч!тко проявлялось при дИ МП з частотами 6, 20, 24, 50 Гц.

ЕкспозиЩйний фактор при даних впливах такоя мае суттеве значения. Однзк при дх! протягом 3; 12 i 24 год з частотою 24 Гц у тварин виникали р1?ч! порупення роцепторно! активност! гладеньких м'яз!в до вс1х мед1атор1в.

Зокрема, 3?Я1 в ЕК з частотою 10 1 24 Гц та експозиц1ею 1-2 год. компенсувало порупення скоротливо! фгнкцИ гладеньких м'яз1в, викликан! г1погеомагн1тним середовкцем.

При вивченн1 впливу пост!йного МП (ПМП) на рецептори 1зольо-ваного препарату клубово! кишки мурчак1в, яхих попередньо п1ддава-ли впливу поеднано! д1! ЗМЛ i ГГШ, встансвлено, що ПМП здатне мо-дулввати ефекти агон1ст!в. Зокрема у мурчак!в, як1 в ЕК п1длягали дИ ЗМЛ з 1ндукц1ею 48 мкГл при чагтот1 10, 20, 24 Гц при наступ-кому вплив1 ПМП з 1ндукц1ен 0,01 Тл in vitro р!зко знихсуеться ско-ротлива чутлив1сть гладеньких м'яз1з до г1стам1ну. Ircroa важлпвою эсоблив1стю вказаного фактору е toro антихол1лестеразна д1я. Рэ-депторккй апарат 1?чльовано! клубово! кишки, досл1джений в анало-п1чному режим! ГШ п!сля перебування мурчак1в в середовищ! ЗМП з 1ндукц!ею 48 мкТл 1 частотою 50 Гц, cti /ренсго в ЕК, е резистент-sím до ДИ г1стам1ну, сзротсн!ну, ацетилхол!ну.

Пошук частотаих характеристик ЗМП, здатних пригн!чувати ре-цепторну активШсть гладеньких м'яз1в тонко! кишки у мурчак1в 1 01лих щур1в, як1 попередньо перебували в ЕК, показав, що т1льки акордна д!я ЗМП 21, 13, 8, 5, Гц 1 експозищею 1, 2, 3, 5 хв е1д-повШю нормал1зуе чутлив!сть клубово! кишки до д!!агон1ст1в, зн1мае потенц1юючий ефект д1! ГГМП. Характерне р1зке пригн1чення аж до повно! втрати чутливост1 кишки до д1! серотон1ну. Bel 1ш1 режими впливу ЗМП на тварин викликали стимулшочий ефект д1! даного ф1зичного фактору на повторне введения г1стам1ну, серотон1ну, аце-тилхол1ну.

Таким чином, нами виявлена стимулююча д1я ЗМП, дс подача 1м-пульсу в каскадн1й посл1довност1 в пропорЩгх "золотого перетону" (5, 3, 13, 21 Гц по 1, 2, 3, £ хв в1дпов1дно) при 1ндукц1! 0,5 мТл р1зко посилюе чутлив1сть м'яз1в тонко! кишки до д1! антагон1ст1в. Подача 1мпульсу в зворотн1й посл1довност1 (21, 13, 8, 5 Гц при по-дЮн1й експозкЩ!) в1дпов1дае пригн1чуючому режиму, оск^льки р1эко знижуе або нормал1зуе скорочення гладеньком'язевих структур тонко! кишки.

7. Характеристика перекисного окисления л1п!д1в в тканинах внутр1шн1х орган1в 1 показник1в л1п1дного обм1ну плазми кров1 за умов ГГМП

Вплив ослабленого магн1тного поля Земл1 на мурчак1в протягом 1.3,5 д1б значно п1двищуе активнЮть ПОЛ у вс1х досл1дхуваних органах.

При дП ГГМП розвивааться функцюнальна недостата1сть захис-Jim систем ПОЛ. Отже, ГГМП по в1дношенню до мурчак1в виступае як уакоджуючия фактор, оск!льки активаЩя захисних систем не здатна

повн1стю компенсувати негативку д!к> продук?1в ПОЛ. Даний процэс актизацП ПОЛ за умов ГГМП приводить до змэншення концентрат! нз-насичених кирних кислот, цо пЗ^вицуе г:орстк1сть плазматкчних мембран. Однак, це за механХгмом зворстнього зв'язку веде при в1дсут-HocTi субстрату до змзнаення ПОЛ. В дегзнях, печ1нц1, ипзках, Kraul зз умоз д!Х ГПЯ Яде порзвалгю гникешш фсру.ентатквних, а з серЩ нефзрмектатяппа «эг.сн1см1в милсхсидзнтно! активност!. Ц» неодюзначнЮть гояна пояснят» таи ко в сорт s npouecl еволЩИ виробилксь б1лыз ст1йн1 MsxcHlstcî рзгудяцИ д1яльност1 органу, про цо сз1дчкть иста загольна актккИсть ПОЛ.

Про б1олог!чну активШсть ГП.Ш сзХдчить його вшив на л!п1дну кс.мпокенту плазмам ;î4hsîx мэмзран. Так, у мурчак!в р1вонь холестерину за умов 1-, 3-добового пхтазу ГГШ в1рсг1дно зб1льиувазся 1 р!зко падав на 5 добу. У цур!з за апалопчних у?газ с:.«.1ни ¡Лвия холесте-

I

ркну бу.та негначн! - вони полягала в п1^31г;екн1 Г.ого к1лькоот1 т!лыш nie ••я neproï доби jzîX сслаблзкого г.:агн!тяого поля Земл1. Звзртае на себе увггу в1рог1дке п1дв:кэння р1вня фосфол1п1д!в в ПЛ03М1 мурчак1в на перау добу i наступнэ пад1ння цього показника на 3, 5 добу вплэу ГГШ1. В шгазм1,щур1в п1сля дП ГГШ при вс1х формах досл1ду спостер1галось Шдвиаення концентрацП фосфол1п1- ■ д1в. Така сама тендешЦя виявлзнь 1 з1 сторони тригл1цэряд1в плаз-tai - ïx знихзння у мурчак1в на 5-ту 1 п!двищення у кур1з на 3-тю 1 5-ту добу.. Очевидно,лп1д." вшивом даного ф1зичного фзктору посилкь еться 1нтенсивн1сть перекисного окисленнл л1п1д1в, внасл1док чого пошкоднуготься ocHoBHl фуккцИ мембран - бар'ерн1 t катал1тичн1. В першу чергу п!ддаеться модели: знню 1онна пров!дн1сть. Кр1м таких. пошкодкень, викликаких перекисним окислениям л1пШв, мокуть мода-ф1куватися влэстивост! л1п1дного ölmapy. Обидва тшт реакцИ ве-

дать до Ш1тол1тичкого пошкодження. Токсичн! фактора, я:с1 при цьому утворюються, зб1льиують активн1сть фосфол!паз, ¡so, в свою чаргу, проявляемся знилонням р!вня фос$ол1п!д1в, осоОливо у мурчак1в на 3, 5 добу ешшьу ГТМП. 1 сприяе подальшому пошкодкенню мембран.

Тагам чином, виявлена загалыга скерованють обм!ну речовкн у щур!в на д1ю ГТМП, яка сприяе трансформацП вуглэводневого обм!ну в л!п1дния. Реакщя мурчак1в на д1ю ГТМП проявляеться протилекноя скероьан!стю, тобто спостер1гаеться падишя вс1х показшж1в л!п1д-ного обм1ну в сироватц1 плазма кров1.

8. Ь*екти2п1сть магн!тотерап!1 в умовах • експоржентально! патологП

8.1. 0собливост1 переб!гу анаф!лахтичного шоку при окрем1й та посднан!й д11 МП

Результат« досл!д1в, виконон! на мурчаках, св1дчать про за-легя1сть ефективност1 антиалорг1чно1 дП г1пог1пермагн!тного поля в1д ф!зико-техн1чшшх умов 1 м1сця його прикладання. Ток, наЯ0!льа ефектиышма в план! усуненкя явки анаф!лактичного соку вдавилась у.агн!тотерап1я зд1йнена 1-годтшим поребуванням тв.ар;ш з 14-го дня сенскбШзацП в екрануюч1й камер! 1 наступим локалышм ешшбом ЗМП в пригн1чуючому резким! протягом 6 дн1в, a tckos £налог!чнк.\1 перзбуванням тварин в ЕК з 8 дня сенсивШзацП 1 нгстутса« за-галышм впливом ЗШ Tie! к форма протягсм 10 да!в 1адекс nepeOlry анаф1лактичного шоку (Wigle И.. Cochrane С., Dixon У., 1960 (WCD) дор1внвзав 2.4 (Табл. 1). .

НаявнЮть т1сно1 кореляцИ ы1ж станом сенспшзовзних тва-p'.ci, який оц1нювввся за 1чдексом wcd, 1 концентрац!ею г!стам1ну в легенях могша розглядати як п!дтвердження положения, що вказаний

Твблиця I.

Вира:::ен1сть £нсф1.';акт;геного коку (за кое$Ш1ситсм) у мурчак!в прл магн1тс?ерап11 (в к1лькост1 особкн)

Доба П1СЛЯ Виражен! ;ть шоку

зрма досл1ду сзнси-б1л!за- Ц12 п + +++ ++++ КСй

(АШ - ГО - - 10 4,0'

"Ш 10 Д1б 4 7 - - .. , ' 7 4,0

нгоэтна д1я 3.'Л1: 5-21 Гц 5 т _ . г 7 4,0

1-5 Гц 5 7 - - - 7 4,0

-кратна д1я 3.\Ш

21-5 Гц 14 10 - - 2 8 3,8

локальна 14 10 - 2 8 3,8

'Я 10 Д1б + 3!Л п 21-5 Гц аа<р) 8 20 2 6 8 4 2.7

Ш I год + 3?Я1 -5 Гц (6-кратно) згальна д1я) 14 24 3 5 6 10 2,9

<альна д1я 14 10 7 I - 2 1.7

сратна д1я:

Я1 I год + ЗМП ".-5 ГЦ 7 • 9 7 3,3

кратна д1я: г

'Л I год + ЗМП -5 Гц 8 тО I 5 3 I 2.4

10 9 . 2 - - 7 3.3

кратна д1я ЗГ I год + 2МЛ - 5 Гц (КГ) 14 20 2 4 4 10 3.1

воковий орган нЕсачпорэд реагуе на вплив 1-Я. Правом1рно, такой, оробкти вксновок, цо один з кзхьн1зм1в спрлятливого впливу Ш на оргошзм сенсибШзоваких мурчак1в, ккий дозволяв подолати явища анаЯлактичного шоку, полягае у його здатност1 модулюзата оом1н г1ствм1ну семе в цьому орган! (B.I.Бабич, 1S75).

Депо 1илий проф1ль зм1н у вкозаному експэрпмзнт! спостер1гали з1 сторони концентрааН серотон!ну. Пера за все, треба прийняти до увагя топ факт, со у таких тсарин практично у вс1х досл1доуваних органах за винятко.м селезИжи, концонтрац!я сэротон1ну Ictotho знихуеться. ОсоблиьХстю орган1зму мурчак1в з яскравпмн явицамл анаф1лактичного шоку е те, со к;этабол!зм серотон!ну в ы!окард1, печ1нц1. селез1нц1, ниркох та слпзов1й сболонщ тонко! киики е достатньо резистектним до впливу Ш при б1ли:эст1 використаних ре-jsö:1b. Винятком е ткажша лагень, оск1.пыс;, ш опостер1гали в н1й подальые зшшення концентрац11 серотон!ну в умовох багатократно! д11 КЛ1 з частотами 21 - 5 Гц п!сля одногоданного перэбуввиня твари; в ГГМП. Сл1д такоз: п!дкреслита пряккй корзлятивнкй зв'язок м1к кооф1ц1ентом wcd i ковдентрац1еы серотсн1ну в легенях таких тва-

рИН.

Воклиеим прогностичшм покаэником для оц1нки ступени ефоктив-ност! магн1тотерап1! 1 мокливлх насл!дк1в -анафШктичного соку е метабол!т сэротон1ну - 5-01ОК. При Еикористаш! попарэдньо описания ефектившас форы магн1тотерап1! (10-:фатна д1я ГШ1 I год + КД1 21-5 Гц, або 6-кратна локальна д1я S.V21 п1сля попереднього впливу ГГМП I год) перед введениям тваринам дозволяачо! дози к!нсько! сировотки мае м1сце plana зшисення концентрац!! 5-0I0K. Кр1м того с досить суттевим, но м1е: коеф!ц!ентсм r/CD 1 концентрацию 5-0I0K в сеч! 1снус прямий кореляти"ниД зв'язок.

Анал1з лейкограм та вязначення цпрку.'псючкх 1муннях комплекс!з кров! нурчгк1в при гнаф1лакс12 показав, е;о при ефзктизн!Я магн!-irepaniï твар:я в!дбузаеться змеивскнл концентрат ï ЩК i нормл-,зац!я лзйкоцитарноХ форму ли.

НорзляткЕпий анал1з похезняк1в' ПОЛ та 1цдзксу «св ггексзав, со а 10-1фа';н1й д11 rino-rinop 1.31 спостэр1г-алзоь односкерсвшИсть Í3 3Í СТСрСКЯ ЛЗГОЯЬ, сзрця, ПЗЧ1ПГЛ, ТЗШ'ОХ КГГКИ за ВППЯТЯОМ рек, дэ в1дзнгяал2сь гфотиле::2:п сепдзпШл, Occo.V3lcr:j поедпзко-гпгшу riro-rinep îffl на курче&в при пзяеносп аз пррэггкають зцзсп ут:и1гац1! гетаболШз ПОЛ в пэчИпЦ, inrpKaz.-'Kî^ui. Т1ль-в соковому орган! (легоиях) cnocxspira.-.ocb пШ^зшя еттксксл-зткох скт:шност1, со зукозлке ?1посс-исиб1л1зуачиЗ ефзкг Ш при зГлао:.*у спспазонн! сэхнскпс мэх2н!з?.&в всього орган1зму.

Такс.! чином, при застосувзнп! поздзано! дП Ш у попордньо ззанлх ф!ггео-тэ:ш1ч:глх ре-ле.-ах, проявляться протектора! влас-;ост! остапнього з 1»дуляц1еа пр:цес!в ПОЛ, корм2Л1зац1е.к> р!вня :тгм!ну, cspo'rcníiiy, Ц1К, со роблть подолгии мурчакамп

щ АШ 1 псперзд:::уе, ïx ззгябзль.

8.2. Екагарнмрнтальнэ обгр-унтуваккя. способу магк1тотерап!2 вярешового яроцаеу алунку.

У тззрнн, яклх поддавали кс:.:5!логан1й д!1 ГГШ i загоен-рани Bixöyssxocb на й дэб? в!д печатку вплнеу ф!еичного фзкто-Go я стосузться ca.v.ocTiííHC.o 'ылизу ГПШ на дослШ-уваягй мо-ыпгЯ процес, то протИсгяня срозиЕного виразкового процесу плун-Eîe вдалось прикакти. Казпаки, в ряд! к:лздк!в спостер1галося эстреккя процесу, 6-кратна д1я ЗМП на таких л!ддосл!ша: ТЕа-приводить до зкихекнг 1нтенсивност! кл!т;ашоХ 1нф!льтргиП

лейкоцитами, змзнгення набряку, локально! фМропластичко! транс-ФормацП.

Таким чином, одаркан1 нами даи1 засв1дчуютъ, що при давних режимах магн1тне поло маг виражеа1 л!кувальн1 вяаставост1. Касам-пэред. це стосуеться комб!нованого шливу ГГШ 1 З.'.Ш за умовк, цо ЗМП гфакладене в "ш:сх1дзюму" чи "впсх1дному" частотному pesaail. Зм1ш5б магн1тне поле, застосована окрсмо, теа ьиявляс пзвшй л1ку-вальний ефэкт, однак не в т!й м!р1, то 'спостер1гаеться при поедна-ному рожиы1. НаязШсть л1кувалького ефекту МП, визначених нами па-раметр1в, п1дтвертауеться кариал1эац1е» концентрац1й г1стам1ну та серотон1ну в тканинах внутр1шн1х оргш1в.

Заключения

За данями л1тератури (Н.А.Темурьянц, 1992; В.И.Копанев, A.B. Шакула, 1985) ГШП е б1олог1чноактивким фактором (Minyc-подраз-юж), якия частково обмежуе нивий орган1зм в1д 'нзобх1дао! для нъо-го к1лькост1 та якост! 1иформац11 про зовн1шн1й св!т та спричиняе повушашя дииам1чно! р1вноваги м1ж бЮоб'ектом I оточуючиы серодо-виаем. . ■

Воображениям функц1онального стану орган1зму при ХТШ е ани-ження р1вня серотон1ну 1 г1стам1ну, оск1льки його потреба у в!дпо-в1дних субстратах зшакзна. Перабування тварин в умовах послаблено-го геомагн1тного поля виявила двофаэний вплив цього ф1эичного фактору но МАО. Зокрема, данкм дослЦяенням вперае показано активую-чкй еплив ГШ1 на активнють МАО в nspmi години д1! з пастушим падИонш ферментативно! активност1.

ГГМП зм1иое активн1сть, а сама п1двидуе чутлив1сть гладеньких м'язЗв тонко! киазш до д1! ацэтилхол1ну, Пстш1ну, серотсн1ну.

' • зе

Посилення скороченнл тонко! кишки при д1! г1стам1ну зумовлене здатн1стю ослабленого магн1тного поля Земл1 п1дЕшцувати концентра-ц1ю Hg2+, Са2+, р1вень cGMP 1 фосфэл1п1д1в, як1 посилюють спор!д-нен1сть г1стам!ну до Hj-peueirropiB. У зв'язку з тин, що виявлена здатн1сть окремих фактор!в, зокрэма л!карських речоЕин, змЗнювати к1льк1сть серотонЗлсвих рецептор1в (F.îi.Peeters et al, 1990), га тгкок перэдбачаем, со ГГМПв деяк1й Mipi здатне зб1льлувати к1ль-к1сть cepoTOHlHOEHX рзцептор1в в гладеньких м'язах клубово! клики мурчах1в.

Одержи! результата мохна Злтерпретувати з точки-зору проннк-ност1 гЮтогематичшх бар*ер!в в с::отем1 мед1аторно-мембранних рэ-гуляц1й, де важливе значения мае сп1вв1днсшення м!х Югшнм метабо-л1змом кл1тин 1 можливим розвитком псгкодхення плазматичннх мембран.

Нзгромадг.еняя продукт 1в ПОЛ у фосфол1л1днсму napi плазматич-них мембран Шдвпцуе 11 прокикнЮть (О.Н.Чернигова, 1987). В зв'з-ку з ним, ГО.Ш виступее як у^кодкувчкЗ фактор, оск!яьки виклнхав значке п1двкп:ення г:шшюст1 ПОЛ. Цей пронес супроводжуеться змен-иеетям концентрат! ненасичешсс изрних кислот (HZK) в плазм1 мур-чек1в, цо в своп чзргу п1двкцуе жорсткЮть плазматичних мембран. Вплив 1ТШ на актпвнпй транспорт Na+ в еритроцктах, гепатоцитах i ентероцитах у ЮТактнш: твар:ш проязляеться п1двнцз1жям активност1 !.'а+,К+-АТ?-ази, Са2+, М$г+-АТ?-а2и в еритроцитах 1 гепатоцитах 1 не вккликае зм!н в ентероцита;.. Зростання внутр1шньокл1тинно! концентрат! Са2+ в брифингах, гепатоцитах 1 ентвроцитах на 8, 10 добу впливу ГГМП слЛд розглядати, як гранзгзно допустимей терм1н перобувакня тварпн за умов екран1зованого магк!тного поля Земл1. При довготривалЗЛ д1! остабленого мзгн!тного поля Земл! кзл16еий

компонент оуаба!нрезистентного транспорту 1, особливо, Ма+/к+-котранспортру р1эко зменшуеться. Б гепатоцитах натр1евий компонент оуаба!нрезиствнтного транспотрту був стаб1льним, про-те фуросем1д-чутливий котранспорт виявився ослаблении. Пошук параметр^ МП, здатного знизити або л1кв1дувати насл1дки порушень, викликаних д1ею на орган!зм ГТМП, дозволив вибрати режим ЗМП з д1апазоном частот, взятих за правилом "золотого^леретину", при якому орган1зм настроений на резонанс впливаючого ф1зичного фактору, дискретний характер якого 1нвар1антний б1оритм1ц! орган1в 1 тканин.

ЗМП, взяте у. висх1дн1й посл1довност! частот в д1апазон1 5, 8, 13, 21 Гц по 1, 2, 3, 5 хв в1дпов1дно, спричиняе стимулюючий ефект д11, а в зворотн1й посл1довност! (21, 13, 8, 5 Гц по 1, 2, 3, 5 хв в1дпов1дно) - пригн1чуючий. Т1льки ЗМП в частотному д1адазон1 д1! в1д 5 до 21 Гц викликало в1рог1дне п1двищення рецепторно! актив-ност1 гладеньких м'яз1в на д1ю мед1атор1в. При вплив1 ЗМП в нис-х1дн1й посл1довност! частот 21, 13, 8, Б Гц протягом 1, 2, 3, 5 хв в1дпов1дно, ефект стимулюото! дП не спостер1гався.

Поеднана форма вшшву ГГМП 1 ЗМП супроводауе'ться п1двищенням активност1 Мвг+-АТРази. Зменшення активност1 На+, к+-АТРази при одночасн1й д1! ГГМП 1 ЗМП пов'язане з оуабайгеутливим натр!евою помпою, який приводить до перерозпод!лу кат1он1в.

ЗМП при умов1 подач1 сигналу в пропорц1ях "золотого перетяну" зникуе негативну д1ю ГШ1 1 позв'язане з цим порушення коливань концентрац11 внутр1шньокл1тинного Ка+. АналоПчний нормал1зуючий ефект ЗМП спостер1гаеться 1 у в1дношенн! АТР-азно! активност1 в залозистоеп1тел1альних тканинах. Фазн1сть зм1н БАР в орган1зм1 мурчак1в п1д вшивом г!по- гЗдер МП обернено корелюе з модуляц!ею

активкост! диам1нооксидази 1 МАО.

Найб1льи Е1!ра;кену антиалерПчиу д1ю мае Ппо-гШер МП. Магн1-тотер2п1я змодельовзного у мурчак1в АШ зд1йсн»волась починаячи з 8 або 14 дня сенсиб1л1зац11 у в1длов1дко 6- чи 1О-крзтному рекпм! з годннно» експозиц1е» в екрануюч1Я камер! 1 подальапм лоналыппл або загальнпм вплпвом 5.'Л1 "пр:1Гн1чупчо1" форма.

Особливостями вплпву позднако! л11 Ппо-Ппер ИТ у вхазаних 51зико-техн1чнпх умовах е в1рог1днз зб1льаення концгнтрсц11- г1ста-11ну 1 змешиекня серстснЗлу в соковому орган!. мурча:<1в - легенях. 1ан1 зм!нп поедкано! д!£ ГГМП 1 3!.Я корелюють з показшжсми ПОЛ в ■кашиах внутрИлИх оргаШв, дз при Ю-кр2Тн1Я д!£ експеримзн-■ально! мзгн1тотер-)п11 спостзр1галась тендешЦя до нормал!зац11 :хтазност1 ПОД в легенях, серц!,'а в печ!пц1 1 гафках в1дбувзлось клхення вм!сту г1стем1ну 1 псн£?1п1к1в загального 1 -зкорбатзалек-ого ПОЛ. Из негу думку, Шдвггдекня форм"нтативно1 активное?! в их органах слрияе посиленему синтезу простзцихл!ну хг, цо потен-1из г1посенснб1л1зуючкЛ ефзкт г1по-г!пер Ш. Поеднана д1я ГОЛ ротлгом 1 год з наступай вплпвом КЛ1 поданого в "стимулкглсму ж*м!" проязляе вкрзяешй противиразкозяй ефект у дур1в, що коре-оеться з псдазкккамя г!стам!ну та серотон1ну в тканинах внутрХи- • 1х оргаШв.

Терапевтичкий ефект д11 г1по-г!пер М1 зумовлений здатн1стю 1зичного Фактору норслал1зувзтк прошсн1сть плазматичних мембран, ¡дулювати мзтабол1зм г1ста\.1ку, серотон1':у 1 чутливЮть рецепто-:з гладеньких м'яЛв до дП мед!атор!в.

В И СНОВКИ 1. За умов впливу ГГМП активнЮть перекисного окисления л1-

п1д!в у тканинах Бнутр1кн1х срган1в п!двицуеться за рахунок сс-корбатзалзхного га ферментативного ПОЛ, m супроводауеться модуляцию концентрац!! ненасичених кирких кислот, загалышх фосфол!л1-д1в, холестерину 1 тригл1цернд1в у плазм1 мурчак1в на 5 добу пере-бування ïx в ослабленому магнИиому пол1 Земл1. Даний процес вик-ликае пХдзищення мембранно! проникностЛ, «о зумовлюе опосередкоза-ну д1ю на Ю1ШЙ1 порерозпод1л Na+ 1 к+ в еритроцитах, гепатоцитах, ентероцитах за рахунок припИчення активности натр1ево! помпи.

2. Вплив ГТШ на еритроцити у мурчак1в реал1зуе?ься шляхом кодуляцП оуабай. резистентного i оуабайгрезистентного фуросем!д-чутлибого виходу Na+ 1 к+, вшшвакчк на натр!езий компонент. В гепатоцитах мурчак1в д1я ГГМП приводить до змеьлення вм!сту внутрХш-ньокл1тинного кал!ю 1 послабления фуросем!дчутливого руху натр1ю. В ентероццтах спостер!гаеться п1дв;5цення вмЮту Ка+ за рахунок ослабления оуабаЗСнрезистентно! фуросемЮТутливо! фракцИ нзттопото-ку Ка+.

3. Д1я ГГМП протягом 8-10 д!б п1дв:щуе emIcï внутр1шкьокл1-тинного Ca" в орктроцитах, гепатоцитах, ентероццтах.

4. ГОШ знижуе кощентрац1ю г1стам1ну 1 серотон1ну в кров1 1 тканинах 1 одночаско зб1льшус чу?лив1сть гладенько! мускулатури до д11 цих б1олог1чноактивних речовин.

5. З'.Я частотами 6, 20, 50 Гц i 1ндукц1ею 40 мкТ негативно впливье на чутлив1сть тонко! кишки до ацетилхол1ну, г1стам1ну 1 серотолХну. Д1я ЗМП з частотами 5. 8, 10, 13, 21, 24 Гц нормал1зуе роспод1л ка+ 1 к+ м1к плазмою i еритроцитами, а такоа скоротливу Функцию гладенько! мускулатури тонко! кишки до д1! мед!атор1в вик-лзшаних впливом ГПШ.

С. Акордна д!я ЗМП 5. 8, 13, 21 Гц протягом 1, 2, 3, 5 хв

гармал!зуе г1стам!н-серотон!ковий метабол1зм тварин, як!,перебува-m в умовах ослабленого магн1тного поля Земл1.

7. Виявлзн! дв1 форми поеднано! д11 ГОЯ 1 ЗМП на орган1зм, ncl дозволяють скеровано сткмулювати або пригн!чувати адаптац!йно-сомпенсаторн! механ1зми у тварин 1з зм1неною реактивн!стю. Знайде-' il "стимулгячий" режим поедканого впливу ГГМП 1 ЗМП, який мае ви-jaseny протизапальну д!в, i "пригя1чуючий", який н1велюз розвиток !лерг1чних реакц1й нэгайного типу. Одним з мэхан!зм!в антиалерг!ч-raï д11 rlno-rlnep !Д1 "пригШчуачого" роаилу в нормал!зац1я актив-гост! загального ! аскорбатзалежного ПОЛ в шоковому .орган! 1 поси-гення ферментативного ПОЛ в серц!, пзч!нц! 1 селез!1гд!, а також гэрзрозпод1л г1стаг1н-серотон1ноЕих взаемов1даошень.

Список роб1т, як! опубл!кован! по тем! дисертацН

1. Панаскс E.H., Бабич.В.И., Кит В Л!. Содержание гистамнна и ¡эротокгна в крови и тканях стрских свинок в условиях гипогеомаг-лткого пол..// Магнитные поля в биологии, медицине и сельском хозяйства. --Ростов-на-Дону, 1935. - С.25.

2. Панаскх E.H..Бабич В.И., Шибря В.П., Грабар Л,И., Михайлов [.И. Действие магнитного поля на чувствктельсность к медиаторным ецзствам // V съезд фармакологов Украинской СОР. - Запорожье, 985. - С. 118 - 119.

3. Панасях E.H., Бабич В.И., Шибря Н.П. Повшение чувстви-элькости гладкой мускулатуры тонкого кишечшга в гшюгеомэгнитной рэда // Космическая биология и авиакосмическая медицина. - М., 983. - С. 318 - 319.

4. Панвсюк E.H., Бабич B.I., Павлюст Л.П. Холестерин тригл1- ' ериди, загальн! л!п!ди та фосфол!п!ди в плазм! при вплив! зм!нного

магн1тного поля вертикального вектора в г!погеомагн1тн1й камер1 // XII з'1зд укра!нського ф1з1олог1чного товариства 1мЛ.П.Павлова. -JlbBiB, 1986. - С. 308 - 309.

.5. Бабич В.И., Лыч O.e. Влияние магнитотерапии на содержание серотонина в ткани легких и экскрецию.5-оксииндолуксусной кислоты (5-0ИУК) с мочой при анафилактическом шоке (АШ) // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов, 1988. - С. 15.

6. Бабич В.П., Кит В.И.-Особенности реагирования гладкой мускулатуры тонкой кишки на действие гистшша, серотонина, ацетилхо-лина в гипогеомагнитной среде // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов, 1988. - С. 16 - 1?.

7. Панасюк E.H., Бабич В.И., Ыелеико В.Ь. Иммуномррфологи-ческий аспект терапии гипогипермагшшш полем модельного язвенного процесса аллергического генвза // Морфология: Республиканский межведомственный сборник. - Киев: Здоров'я, 1983. - Вып. II. -

С. 70 - 73.

8. Бабич В.И., Лыч О.С.' Гистамин, серотонин кишечника как адекватный показатель при магнитотерапии модального процэсса язвы желудка // Функциональная диагностика и эффективность лечения заболеваний органов пищеварения. - Вильнюс, 1988. - Часть I. -

С. 12 - 13. ' •

9. Косий Е.Р., Бабич В.И. Реакция секреторных тканой гелудка в различные сроки пребывания в гипогесмагнитном поло // Секреция пищеварительных желез в норме и патологии. - Андакая, 1938. -

С. 119.

10. Бабич В.И., Панасюк E.H., Кит В.И. Влияние гипогеомагнит-ного поля на периферические структуры гладкой мускулатуры тонкого

галечника. - Львов, 1988. - 9 с.: Деп. в УкрНИКНГИ. - 05.01.89. № 169 - УК 89.

11. БаОич З.И., Панзскх E.H., Шабря В.Н., Кит В.И. Влияние постоянного магнитного поля (ЛМП) на рецепторы изолированного препарата подвздопной кивки морских свшюк, подвергавшихся воздействию переменного магнитного поля (ПеМП) в пагагесмагнитной камере.

- Львов. 1988. - 9 с. : Дед. в УкрНКИНТИ. - 05.01.89. -5 170 - УК 89.

12. Бабич В.И., Лозицкий И.В. Влияние магнитного поля (МП) на фоцессы перекисного окисления липидоз (ПОЛ) ткани миокарда при ¡нафилактическом шоке (АЯ1) // Проблема патологии в эксперименте и слинике. - Львов, Г>89. - Т. XI. - С. 28 - 29.

13. Бабич В.И. Оубаин-резистенгный фуросемид-чувствительныЯ ранспорт Na* и к+ из знтероцитов при воздействии гипс .'есмагкитной реда // Современные аспекты теоретическог и прикладной гастрозн-еролопи: экзо-, зндозкологпя и келудочно-кишечный тракт. - Укго-од, 1989. - С. 12-13.

14. Бабич В.И., Мороз А.Н. Чувствительность Са++-зависимой эдуляции эрятроцитарных мембран к воздействии гипогеомагнитной реды // Мехаэзмы действия магнитных и электромагнитных полей на ^логические системы различных урогчей организации. - Ростов-на-:ну, 1989. - С. 9 - 10.

15. Баб:« В.И., Пенасюк E.H. Экспериментальное изучение влкя-ш магнитных полей на развитие контактного дерматита // Йспользо-аша бальнео-куроргшх и преформированных физических факторов в 'рапии и реабилитации-больных дерматозами. - Львов, 1989. - С.

0.

16. Панасюк E.H.. Мороз А.Ы., Бабич В.И, Направленный наружу фуросемидчувствительный.Na+/K+- котранспорт в гепатоцитах крыс // Современные проблемы гастроэнтерологии. - Днепропетровск, 1989.

17. Бабич Б.'И., Коснй Е.Р. Влияние гипогеомягнитного поля на АТФ-азную активность и содержание электролитов в секретороной ткани желудка морских свинок в различные сроки пребывания в гипогео-магнитной камере // Современные аспекты теоретической и прикладной гастроэнтерологии: экзо-, эндоэкология и- желудочно-кишечный тракт.

- Ужгород. 1989, - С. 13.

18. Бабич В.И- Обоснование использования гипо-гипермагнитных полей в экспериментальной аллергологии // IV Всесоюзный ъезд па- . тофизиологов. - Ы., 1989. - Т. I. - С. 324,

19. Лозицкий И.В., Бабич В.1'. Шрекисное окисление.липидов ткани миокарда при контактной аллергии // Проблемы патологии в эксперименте и клинике. - Львов, 1989. - Т. XI. - С. 131.

20. Лозицкий И.В., Бабич В.И. Видовые особенности процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) в ткани миокарда при анафилактическом шоке (АШ) // Проблемы патологии в эксперименте и клинике;

- Львов, 1989. - Т. XI. - С. 12 - 13. .

21. Мороз А.М., Бабич В.И., Панасюк E.H. На, к котранспорт в-гепатоцитах и энтероцитах // Современные проблемы-гастроэнтерологиI. - Днепропетровск, 1989. - С. 122 - 123.

22. Бабич В.И., Дерейко Л.В. Динамика изменений моноаминоок-сидазы (МАО) животных в условиях ослабленного магнитного поля Земли // Проблемы клинической энзимологии. - Ы., 1989. - С. 10.

23. Панасюк E.H., Мороз А.М., Бабич В.И. Фурссемид-чувстви-телънкй Яа+/к+-котранспорт ? энтероцитах крыс // Экологические

зопросы рационального природопользования. - Рига, 1989. - С. 178 -179.

24. Бабич В.И. Роль гистамич-серотониновой системы в условиях эслабленкого магнитного поля Земли // НеЯрогуморальные механизмы регуляции висцеральных органов и систем. - Томск, 1989. - С. 134 -[36.

25. Бабич В.И., Кит В.П., Лыч O.G. Зависимость рецепторной активности гладкой мускулатуры морских свинок к действию биологи-1ески активных веществ от характера генерации переменного магнит-юго поля // Первый Всесоюзный иммунологический съезд. - М., 1989. - С. 13.

26. Панасюк Е Н., Бабич В.И., Лыч О.С., Гаталяк Б.В., Косый !.Р., Онищенко Ю.В., Гжегоцкий М.Р., Кулитка Э.Ф., Слонскэя В.Т., Суцик Л.Б., Корнилова Н.П., Скляров А.Я. Применение г'шогеомагнкт-юго поля для изучения реакции секреторные органов пишеварительно-•о тракта // Научно-ме то диче скиз аспекты физиологии: Рекомендации ум студентов и научных сотрудников-физиологов. - Львов, 1989. -

1. 25 - 26.

27. Бабич В.И., Лыч О.С., Рубинович И.С. Способ магкитотера-ии гиго-, галермагнитным полем в эксперт*, знте и клинике // Ак-уальные проблемы применения магни-чых и электромагнитных полей в едицине. - Л., 1990. - С. 52 - 53.

28. Лозицкий И.В,-., Бабич В.И. Перекисное окисление липидов ПОЛ) ткани почек при аллергическом контактном дерматите (АДК) // роблемы патологии з клинике и эксперименте. - Львов, 1990. - Т.

2. - С. 35.

29. Мороз О.М., Бабич B.I., Дерейко Л.В., Цшко 1.Д., Думаль-

ська 1.0. Залетають фуросемАд-чутливого Ка+/К+котранспорту в!д Са++// Матер1али XIII зЧзду Укра1нського ф1золог!чного това-риства iM 1.П. Павлова. - Ки1в,: Наумова думка, 1990. - Т. 2. - С. 33.

30. Панасвк E.H., Мороз А.Н., Бабич Б.М. Направленный наружу фуросемид-чувствительный Na/K котранспорт в гепатоцитах крыс //

IV Всесоюзный съезд гастроэнтерологов. - М., 1990. - Г. 2. - СЛ99-200.

31. Бабич В.И., Дерейко Л.В., Верхомий Т.П., Думальская И.О. Объем-чувствительней транспорт ионов в железисто-эпителиальных клетках органов пищеварительного тракта морских свинок // Физиология пищеварения и всасывания. - Краснодар, i990. - С. 35 - 36.

32. Бабич В Л., Лич O.e., KiT B.I., Руб1нович I.e., Дерейко Л.В., Мотякова A.B., Цюпко 1.Д., Федоришин З.С., Стадник О.В. 00-грунтування доц1льност1 магнХтотерапИ в експериментальнй алерго-логп // Медицина i фармацАя - досягнення i перспективи. ■ Льв 1990. - С. 117.

33. Бабич В.И., Лыч О.С. Циркулирующие иммунные комплексы (ЦИК) и серотонин как корелятивные показатели при магнитотерапии анафилактического шока .(АШ) // Проблемы патологии в клинике и-эксперименте. - Львов, 1990. - Т. 12. - 0. 22 - 23.

34. Лозицлий И.В., Бабич В.И.-Перекисное окисление липидов (ПОЛ) ткани легких при аллергическом контактном дерматите (АКД) // Проблем патологии в клинике и эксперименте. - Львов, 1990. - Т. 12. - С. 33.

35. Panasyuk Е., Moroz A., Babych V. Kinetics oi iuroseraide-pensitive Na/K ootransport in isolated hepatooytes // Congress de

l'association des physiologistes tchécoslovaques. - Praque, 1990.

- P. 177.

38. Babioh V.I. Lioh O.S. Kit V.I. Ion-transport functions of non-irritant membranes in allergy under the influenos of hypogeo-magnetio medium // XXIII general assembly of the international union Of radio soienoa (UPSI). — Prague, 1990. - P.22.

37. Savin B.tl., Koeoya I.P., Pokhodzey b.V., BabichV.I.

Biological effeots of low intensity constant magnetio fields //

XXIII general assembly of the international union of ratio science

(UPSI). - Prague, 1990. - P. 19. '' .

чГ

38. Панасш E.K., Бабич в.И., Лыч О.С., Кит В.И. Действие эсдвблекного напорного поля Земли на систему свертывания крови // Космическая биология и авккобиич. медицина. - М.: Медицина, 1991.

- С. 59-60.'

39. Бабкч B.I., Лич О.С. ЧутливЮть гладенько! мускулатура [зольовано!, дШнка тонко! кизаки до д1! БАР, як показник нейрогу-юрадьних sMiH opraiii&vy за локально! магн!тотерап1! морських сви-ш // Уедачна д1агкостика. - Льв1в, Î99I. -'С. 139.

40. Бабич B.I. юитинний 1муя1твт як показник ефективност1 ягн1торефлвксотврап1! хворях на алергози •// Медачна д1агносгика. ■ Льв1в, 1991. - С. 141.

41. Бабич B.I. Лост1Йна мзгн1тне поле як фактор, що зм1нюе [утливЮть гладенько!'!лускулатури до д1! aroHicriB // Медачна цагностика. - Льв1в, 1991. - С. 140.

42. Бабич В.И., Лыч О.С., Кит В.И.'Гипогеомагнитное поле ГГШ) как фактор, изменяющий рэцепторную активность гладкой мус-улатуры к действию агонистов при аллергии // Магнитобиология и

магнитотерапия в медицина. - КуЛбыкэв, 1993. - С. 8 - 9.

43. Бабич В.П., Панасюк E.H. Гистамин и серотонин как показатели некоронарогенного поражения миокарда при длительном пребывании морских свинок в гюгогеомагнитной среда // Биологическое действие гштогеомагнитиых полей. - Тбилиси, 1991. - С. 22 - 23.

44. Бабич В.И., Дыч O.e. Особенности влияния гшогеомапштно-го поля на развитие адаптационных'реакций у кореша свинок // Современное состояние биоэлектромагнитологии. - Ьапороаьо, 1992. -С. 4.

45. Бабич В.М. Модулирующий эффект гипо-пшермапштиого поля (ГПШ) на показатели иммунитета и серотонина при внеЗалтктпческоа шоке в эксперимента // Современное состояние "шэлзктромагпптоло-гии. - Запорожье, 1992. - С. 3.

46. Бабич B.I. Вшшв гinor шермагнiraoro поля (ГШ1) на salna б1олог1чно-актив!шх речовин (БАР) при модельному продзо! Епроззт

влунку у'б1лих щур1в // Фундаментальн1 мохан1з:л! розвитку патодо-Пчних процес1в. - ДнШропетровськ, 1992. - С. 12.

47. Заремба е.Ф., Панасюк е.М., Бабич B.I., Пэрзполяш У.В., Сиачило О.М., Дол1ба H.H., Киричук Л.М. Торап1я rino-rlropnarHlT-ним полем хворих з патолог1ев внутр1вн1х орган1в // (¿этодичн1 ро-комендацИ. - ЛьвХв, 1992. - 10с.

48. Бабич В Л., Лич О. С. !.1атаСол1зм серотон1ну в ушваз. г!во-г1пермагн1тного поля (ГП.Ш) // Науково-методачн1 аспекта С1з1оло-ri!.- Льв1в. 1993. - С. 101.

49. Babych V. The interplay between emooth nusoleo eenoitivi-ty and the intensity of the peroxide lipid, oxidation under tho influence of hypo-hypermagn.-tio iielda // Transaotionoof tho 2and

European Bioelectromagnetics Association Congress.— Bled-Slovenia, 1993.— P. 85—86.

50. Babych V. New method of resonance magnetic therapy // European society for magnetic resonance in medicine and biology, ESMRMB. ¡1 th Annual Congress.—Vienna, Austria, 1994, —P. 33.

HUnncano no apyny 11. 04. 94. <J>opMaT iianepy 60x84'/i6- Ilanip o4>ceTHHH. Hpyii o^ceTiuift. Ym. apvK. apK. 2,79. Yw. ({>ap6o-Bijj6. 2,9. TiipaJK 100. 3aM. 563.

ilaB'iajibHo-Biipoßiiii'ji waiiCTepHi JlbBiBCbKoro no.nirpa<})imoro TexniiiyMy. 290004, m. JibBiB, bv.t. BmiHiwenKa, 12.