Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Модифицирование простых гибридов кукурузы с помощью мутантных сестринских линий

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Модифицирование простых гибридов кукурузы с помощью мутантных сестринских линий"

к V м

. . АКАДЕМ1Я НАУК УКРАТНИ 1НСТИТУТ Ф1310Л0П1 РОСЛИН 1 ГЕНЕТИКИ

На правах рукопису

ПРИСЯШК 1гор Васильович

МОДИФ1КУВАШЯ ПРОСТИХ Г1ШЩ1В КУКУРУДЗИ 3 ДОПОШГОЮ ЫУТАНТНИХ СБСТРИШЬКЮС Л1Н1Я 03.00.15 - генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дасертацх! на здобуття вченого ступени кандидата б10Л0Г1Чниг наук

КиТв 1992

Робота виконгла в 1нгти'4-ут1 фгзхологП рсслин I гензтшя АН УкраУни (м.КиУв) •

Науковий керхвшк: акедемхк АН УкраУш

до;:гор бгологхчних наук В.В.Моргун

Офхщйнх олонснти: доктор бхологхтаих неук Б.О.йевонко

кандидат б10Л0Г1чних наук А.А.Корчинський

Везуча органхзащя: 1нститут землеробства УААН

Захист вхдбудеться " )"?•'' г РУЛИ<$\ 1992 р. в |0 годин на засхданнх Спещал1зованоТ ради Д 016.57.01 в 1нститутх ф1-31 олог11 рослин I генетики АН УкраТни (252022, Ки1'в-22, вул. Василыпвська, 31/17) .

3 дисертащею могла ознайоштись в б1бЛ10тегц 1нституту

Автореферат розхсланий " I?-*1. ьиСТоГЮД-о. 1992 р.

Вчений секретар СпевдалхзованоУ ради кандидат б!0л0Г1Чних наук

/^уЗ^Т, ВЛ.Труханов

России1-раздою гкьл

'ЗАШЬНА ХАЕЯЯТЁЖЗША РОБОТИ

Актуальность дослтдз'ень. Збагаченач генофонду вднно1 зернсвох I пров1дно1 кормовох культури кукурудаи тхсно псв'язано з створен-ня1-1 вих1дного матер1алу для селекцГ1 вксскопродуктивкнх гибрид: в з покраденов структурою корлв I ях-астя зерна. Вроггй гслсвкнх схльськогосподарських культур за останш 25 рокхв в розвкнутих крахнах збхльшився здвос I внесок селекцГх становить 50-б0^(К|Ь-па,{35Ч-С°зкнов,1987).

Традицп"Н1 метода селекщ1 - В1дб1р та гхбридизащя, а такок використання спонтаишх мутацхй дозволили створити вхтчизняш ггбриди кукурудаи як1 по продуктивнсстх г якостх продукцх1 знахо-дяться на р1внх св1товкх стаидартхв I нерхдко переш^уать IX. Але обмеяешсть ц1нного вкх1дного катергалу приводить до генети-чнох одаорхдностх синтезованих Г1брид1В, що створюе реальну небез-пеку генетичного ураження, збхдаяе генофонд гхбриднох кукурудаи I спр!яс шрокоыу поширенню гр:бкових захворювань. Перспективы»! являеться пошук нових генхв, вхдкриття стих може привести до най несподхватших результаив.

Веллк1 ыожливостх в розширенщ Генофонду д створенш щнного виххдного матерхалу вхдкривае метод експер:ментального мутагенезу, одним 13 ооновних напрямсхв якого являеться пошук висскоактивних мутагенних факторхв, вкявлення нових дкерел спадково1 мхнливостх, вивчення ефективност1 використання мутахтв в мутащр.тй селекцхх.

П'ироке впровадаення в виробшцтво наплыл продуктивних простих мхжл1Н1Г:них ггбридхв кукурудаи стримусться шзькою насгнне-вою продуктквтстю батыпвських форл I як наслхдок високод хх соб1варт1стю.

Валшшим заходом в пгдвищеннх настнневог продуктов кос батькхвських форм являсться використання сестршських схредувань. Проте. питания про ефектившсть застосування мутантних сестринських Л1Н1й для отршання сестринських Г1брид1в Ьстворенач за н допо-могоэ модифхкованих простих Мбридхв в умовах 1хсостепу I Полхсся Украхни вивдено недостатньо..

Мета I завдання дослхджень. Мета робота - вивчен^ спадковс'х шнливостх кукурудаи, 1ндуковано1 ххтчнлш та бхологхчними мута-

генниш факторами, створення вюадного ттергалу з концентрацию в ньоыу бажаних гешв, подальше удосконалення ыетодхв гпдвщення нас1ннев01 продуктивное^! баткпвських форы просткх мхклхнгйних Г1брИДХВ кукурудаи.

В зв'язку з поставленою кетоа в завдання дослгджень входило вквчктк:

- М05ышв1сть вид1лення на л1тйному матер1ал1 селекщйно-Ц1нких сестринских мутантних л1Н1й з хорошою комб1наг1йною здат-тста;

- ефективтсть використання нових сестринських мутантних Л1Н1й душ отримання простих гхбридхв кукурудаи шляхом замни Г1ршо5 батьк1всько1 Л1Н11 на хндуковану у нех ыутацхю, по'схемх:

АхВ - А^хВ або АхВ - АхВ1;

- степ1нь гетерозису сестринських Г1брид1в, отриманих В1Д схрщування сестринських муталтних Л1Шй з виххдною.Л1нхе»;

- мокливхсть прискореного отримання високоврожайних модиф1-кованих простих гпбркдтв на основ! використання сестринських мутантних лхнхй, по'схемх:

АхВ - (АхА1)хВ, або АхВ - Ах(ВхВ1).

Наукова новизна дослхджень. Наукова новизна дослхдаень поля-гас в удосконаленнг 1скуючих та розробцх нових ыетодхв пхдвищення насхннево1 продуктивное^ батыавських фор! простих мхмпнхйних , Г1брид1в кукурудаи. на осшш використання сестринських,мутантних Л1нхй, розширенм генетично? -р1зномаштиостг кукурудаи шляхом створення нових мутантних лхшй, як: В1др1зняаться вхд виххдних лхнхй рядом цхнних ознак. Створено ряд нових патентоздатних середньораннхх мутантних г1брид1В кукурудаи, якх забезпечують ви-сокий рхвень I стабхльшсть врояаю. Вперсе в зот Пол1сся х ¿юо-степу Укра1ни проведено вивчення мутантних простих гхбридхв, моди фхкованкх по материнский I батыавськхй формам.

Практична шннтсть. Розроблено ефективний метод ыодифхкуван* простих гхбридхв кукурудаи за допомогою мутантних сестринських . дхшй. Отримано нов1 ыутгштш сестртнськх Л1НХ1, як1 несуть гени пгдБКщено! стхйко6т1 дс кукурудаяного ыетелика (ЧК346-68, ЧКЗ^б-90А, ЧК346-46, ЧК502-95, ЧК502-П2), пухирчатох саяки (ЧК346-90А, ЧК3^6-б8, ЧА2А6-4Ь, 41 £502-79, ЧК502-4),. ранньостигл! (ЧК346-45,

И346-93), э пхдвищеким смхстом бхлка (ЧК346-25, ЧК346-68). ^а ОСНСБ1 мутантдах лхнхй стримаш сестригеыи ыутантш гхбридк -П34бхЖ346-90А, 11346x411346-45, П5С2хЧК502-78, 1Б0гхЧК502-79, П502хЧК502~П2 та нил, як: вхдрхдняються вхд батыавських форы пгдЕщенси насхнневоо прсдуктивтстга, скорсчеким вегетащйниы передом, ксгалс-ксноп стШисТю до хвороб та екхдникхв.

Отрймано новх 'модкф1коват г!бриди кукурудзи як! не поступа-оться, а в окремих комбхнащях схрацуваиь ( ГО46хЧК346-90А) хШС2, :П346хЧК34б-25)х1Б02, П246*( 1Б02хЧК502-78) , П346х( 1Б02хЧК502-П2) достоверно перевкцують по зрожаэ зерна простий гхбрид П3978.

Аяробвцтя робота. Дос "Лд.т.епня проводилкся о а планом науново-д0сл1дних роб1т хштитуту.

Матер!али дисертяц? доповхдались на:

Республхкансыай коиреренцы з проблем теоретично]£ I приклад-Н01 генетики в Алма-Ат1 ( 1990);

Бс ее сю них нарадах з експерпментального мутагенезу в Москв1 С 1990,1991) ;

Всесозззнхй науково-технхчтй кодере нщ? з проблем генетики I селекц11 схльськогосподарських рос ли н в Одесх (1591);

Науково-практичтй кок^еренцхх молодих шених г спещалхстхв по впровадаенна наукових розробок в схльськогосподарське вироб-кщтбо в Великхй Бакт1 (199В ;

У1 3*13Д1 Укра1нгького товаркства гекетшив х селекщонерхв 1м. М.1.Вав1Ловасв Полтавх (1990 ;

Кон$еренцх1 молодих вчених з проблем фхзхологхх рослин х генетики в Киев1 ( 1992).

Публхкацхя результат!в дослхджень. Експериментальн1 дан1 I ссновщ положения дисертац11 вхдобразиенх в 5 публхкацхях.

• Обсяг х структура роботи. Дисертащя викладена на ¿¿¿сто-рхнках машинописного тексту. Складаеться 13 вступу, п'яти глав, • бйсноея1В, пропозицгй селекщйН1й практкцх I виребництву, списку лхтератури I додатку. Шститьтаблиць I 2^малтанкхв. Список використанох лхтератури Еклпчас 2.%6 найменувань, в тому числ! . £0 на хнозеыних мовах.

1-1741*

3

У1ЮВИ, ВИХ1ДНИЙ liATEPlAi I МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ДССНДШЪ

Експериментальнх дослхдаення виконувалися з 1989'по 1991 рр., на баз1 Доол1дного смьськогосподарського виробництва 1нституту (Jiaiojiorii рослин i генетики'АН Украхш, розмхщеного в селкц Глеваха Васкльк1вського району, Кихеськох областх, в перезадтй 30Hi Полхсся - niBHi^resTi iioocTen Украхни, а також на Опорному nyHKTi пютитуту при Черкасыай державши схльськогосподарськхй станщх (ЧДЗ) , яка знаходиться в центральна частит /лсостепу Украхки.

Умови росту i роз витку кукурудаи в Черкасыпй област1 nopiB-кяно спрштлив1: грунт - чорнозеы отдзолений, реградовакий з Ш гумуса, середньор1Чна К1ЛЬК1СТЬ onafliB 450-520 мм. Сума ахтив-lüix температур ( виде 10 С ) складае 2600-2900 С, тривалхсть безморозного nepiofly Bifl 118 до 204 (середня 167 )дшв, nepiofl з середньсю температурою ввде 10 С тривае 160-170 ДН1В. Середня багатор1чна дата nociBy кукуруДзи 24 kbithh.

Грунтовий покрш ДОСЛ1ДНОГО с1Льськогосподарського вироб-шцтва 1нститута становлять cBiwio-cipi, cipi оп1дзолеш сулщаж, дерново-середньооп1дзолен1 супщат грунти. За багаторхчшш да- . ними в ртк на TepHTopii Ки1всько1 област1 випадае 480-620 мм опадгв, середньор1чна температура пов1тря становить 6-7 С, тривалхсть безморозного nepio^y В1Д 145 до 215 ( середня 175) дшв.

Найб1льш спркятливими для росту i розвитку кукурудаи були 1989 i 1991 роки, а в 1990 роцх вкачено зменкення суки ефектив-иих температур, а такогг. зникення середньодекадно1 температури ловхтря в II-III декадах травня, порхвняно з середнъобагатор1чни~ ш даниш.

Кукурудза в дослхдах вирацувалася по загальноприйнятим для KOJKHOI 13 зон техкологхям.

Кк вкххдхпи" MaTepian використовували константш самозапилен: л1н!1 П346, Iß02 iY пучковат на "ix основ: мутантш сестрин-СЬК1 Jlimi.

Несбххдний Ссшозапилений i гхбридний матерел отримували nifl пергаментними 13оляторами за эвичайною методикою.

Ксмб1нзщйну здатшсть мутантних сестринських Л1Н1й i ггбри-

Д1В вивчали методом топкроса. Тестерами впступалк самозадилекх лхнхх П246 i П502.

ilociB проводили в оптимален! для когно1 зеки строки. Плода облхксЕох Д1ляк-:и г1бридхв - 9,8 м , густота стояния £0 тис. рослин на гектар, повторшеть чотирьохкратна. Нутантт сестринсыи лхн11 висiвали за схемой "качан - ряд". В kokhih ciwi самезапи-ляли по тр1-п'ять, а в крацих BapiaHTax по десять рос ли н i висхвали iнднвiдуально по каналах. Подальшу роботу проводили з

крзцим! с хм'яки.

5еколог1чт спсстерегенкя, вимхрговгння, облпш i сцтк-т вели за методике® Деркавюто вппробування сгльськогосподарськпх культур.

Збирання i сблп; врокал проводили з коннох дхлянкк у cfсз i повкс! стпглост1. Врогайнхсть визнечали сляхом звагувакня кача-hib ксжно1 д1лянки з подалышм приведениям зерна до 22^-koi вологост1. '

Вологхсть зерна nifi час збиранкя визначали в польовпх умовах за допомогою електричного волеговимхрювача "Колос - I", а такон в лабораториях умовах.

Подкодження кукурудзяшм метеликсм визнеталн згхдно методики В13Р( Шапиро и др.,1980).

Дослхдження стхйкостх до хвороб вели в природних умов ах за методике® ВНД1 кукурудаи( Грисенко,Дудгса,1981).

3 метою ЕИД1лекня 6ioxiMi4Kix мутантхв по бхлку i лхзнну проводили BipnoBiflHi 6ioxiMi4Hi аналхзи. Bmict загачьного азоту виз начали по К'ельдалю з подальшим перерахунком на сирип б1лск (iJ'6,25), зшр по Рушковському (Ермаков, 1972), ам1НОккс-лотний склад б1лка на ai.iiнекиелотному анализатор! AAA 329.

Експериментальнх данг оброблет методом дисперс1йного ана-тЛзу. Mi я найбхльп ва,Ш1вими господарсько-бхологхчшми ознаками визначали кореляЦ11 (Доспехов, 1985 ).

Катематичнх обрахуши проводили з виксрпстанням перзональ-них ECU.

РЕЗУШГАТИ ДССИДЕЕНЬ

ОТЕШННЯ I ВИВЧЕННЯ СЕСТЕИШЬШ: ЫУТАНТК1Х 11Н1Й

Отгимання сесттзинських мутантних Л1нхй. Використання висо-коефективних кутагетв суттево зб1льшуе шанси добору нутантхв з вксокоэ комЯнащйною здатшстю, використання яких в схрещу-ваннях щдвицуе р1вень гетерозису Г1брид1в. Найб1льш ефективники пр: цьому являються способи налравленого вид1лення 1 використання мутсцхй гешв, обумовлюючих високу кокбхнавдйну здатнхсть(Моргун и др.,1973; Моргун,1983).

• На Л1Н1ях П346 х П502 нами хндуковат мутантш оестринськ1 Л1Н11. Для цих щлей викоркстовували ыутагени: //-нхтрозометил-сечовину (Н1С), к/-штрозоетилсечовину (НЕС), 1,4-бхс~Д1азоаце-тилбутан (ДАВ) х ДКК кита. Видмеш мутантш сестршгыи Л1Ш1, ЯК1 В1ДР13ШШТЬСЯ ЕХД ВИХ1ДНИХ Л1Н1Й по ряду щнних ознак.- '

На л1н1х П346 найбхльшу актившсть в 1ндукуванш мутахшв з господарсько-щнними ©знаками проявив ДАВ в концентращ1 0,15%. При його використаннх видхлен1 чотири лппх - ЧК346-25, ЧК346-45, ЧК346-51, ЧК345-65. В1д дН НЕС, в кощентрацЦ 0,0027% I ВС1, в концентращх 0,0024%, вид1лено по дв1 ыутантн1 сестринсыа

л1нхх. "

На Л1Н11 Ш02 найб1лып ефективним мутагенним фактором вияви-лася Д1Я ДК лита (50 мкг/мл), видхлено п'ять цхнних ыутантних сестр!нських Л1Шй. Високу активнхсть в 1ндукувант селекщйно-цхнних лхшй проявила тачож НЁС, в концентрацГг 0,005%, отримано двх мутантах лхН11 ЧК502-И2 I ХЫ86159.

Нами проведено електрофоретичне дослхдження мутантних Л1Шй з метою вияснення степет хх гокозиготностх, а також виз-начення вхдмхнностей ыутантхв вхд виххдких форт.

Бхлковх спектр: мутантких лхтй,' видглеких на Л1Н11 П346, аналоНчш еиххдн1й форш г не В1др1зняиться по к1ЛЬ'кост1, пози-цхях, поеднанкю коыпоненйв х уксмплектованостх електрофоретич-ких субфрекц1й (Ыал.1).

Серед мутант1В Л1Н11 П502 лише в одше2 Л1Н11 ЧК502-4 В1Д-мхчена вхдзутнхстъ- бежевого компонента, який с у вюидно1 форш (Ыал.2).

А I. 2 34 5 6 7 8 9 Б I 23 45 67 3 9

ггя ем КЭ *п о ¿а» г» г! | — — — — — — —

ЬаСК^СЙЁЗйН=3 я £3=» в япя а ' === = == = = = =,

* р ' I

Мал. I. Електрофоретичне рсздглення ( А ) зехну мутантних сестрш-ських л1нхй, вид1лених на лши П346: 1-ЧК346-93; 2-ЧК346-68; 3-ЧК346-46; 4-ЧК346-51; 5-ЧК346-45; 6-ЧК346-65; - 7-ЧК346-25 ; 8-ЧК346-90А; 9-П346-виххдка лхнхя; схематич-не зображення електрофореграми ( Б )

А 12 34 56 78 9 Б 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Н ¡^ Т! ~

МИ', а =г =? = = к г = Е: ~

Мал. 2. Електрофоретичне роздтления ( Л ) зехну мутантних ссотрш-' ських Л1Н1Й, видхлених на Л1Ш1 ГОС2: 1-ХМ86159; 2- '. ЧК502-Н2; 3-41(502-24; 4-4X502-4; 5-ЧК502-78; 6-ЧК502-32; 7-ЧК502-79; 8-ЧК502-95 ; 9-П502-и1Х1Дка Л1Шя; схема-тичне зобраяення електрофореграми ( Б )

Таким чином, схслсхсть мутантних сестртнзьхих л1шй з вкххд-ними формами, обумовлена хдентичнхстю гх бхлксвих спектрхв, дозволяв стверджувати про 5х близьку епор1днешсть I стльне походження.

■Бголог1Чна характеристика сестринських мутантних лппр.

Висота рослин I висота пржрхплення кетана являються еэж-ливими ознаками, яп харектеризують прщаттсть Л1шй до меха-шзованого вирощування, особливо на д:глянках Г1бр1дизадх1.

2-1741*

7

На Л1шях П346 I Б502 видхлено ряд вксокорослих кутантних сестрикських Л1ШЙ ЧК346-25, ЧК346-51, ЧК346-93, ЧК502-79, ЧК502-П2 як1 перевщили зих1днх форыи по висот1 рослин на 12,3-24,1%, а по висот1 прккрхплення качана на 10,5-31,5%.

Кхлыпсть надземких вузлхв I листов на рослиш - генеткчно стабхльт озкаки, В1ДМ1нтсть мутантних сестринських Л1нхй В1Д вих1дних форм була незначною.

Важливою ознакою, визкача'очою мокливхсть вирсщування куку-рудои в тих чи 1гашх уыовах, являеться тривалхсть вегетахдйного пор1оду. Серед вивчених мутантгах форм кукурудзи зтна вегета-щРиого пер1оду проходить за рахунок збхльшення або скороченнк переду, в одних "сходи-цВ1Тхння", в иешх "цвтння-дозр1вання'1. Нами отримаш як ранньостигл1 ЧК346-45, ЧК346-93, ЧК502-95, 41(502-32, тек' I б1льш П13Н1 ЧК346-68, ЧК346-51, ЧК502-91, в пор1Внянн1 з вих1дшми формами, ыутантш сестртнськх Л1Н11. Ве-ге^ащйний пер! од ранньостиглих глутахшв скоротиЕся на З-б дтв.

Нирске вккористання експериментального мутагенеза дозволило нам створити ряд мутантних сестринських Л1Н1й, як1 В1др1зняються в1д виххдних форм б1лыя ВИСОКОЮ СТ1ЙК1СТЮ ДО ОСНОВНИХ ШК1ДНШПВ I хвороб в дош 7цсостепу Украхни (кукурудзягай метелик, пухир-чата та летвча саяка, фузархоз качанхв, стеблев1 гнил1) Най- . бхлыг, ефектквнкми мутагенами в 1н,пукува1шх лппй, ст!йких до кукурудзяного метелика, виявклись ДАВ ( 0,15^), НЕС ( 0,002^ )I ДНК лита (50 мкг/мл X За допсмогою цих мутагенхв отримаш мутант-, ш сестрински лппх, ст1?к1 до даного ыпднкка (ЧК346-68, ЧК346-90А, ЧК502-95, ЧК502-78) ,• а такой лхнх1 з вксокою стхй-кгстю до пухирчатох (Ч1С346-90А, ЧН346-45, ЧК346-68, ЧК502-79 ) х летачс1 сагаи (ЧК346-25, ЧХЗ-'.6-90А, ЧК502-И2 ). Пошкодаення плодниками х хворобами вказашх мутантних лппй, за роки дос-лхдг.ень, було в 1,5-2 раза нккче в порхвнянщ з хншдшми форма-га. Особливо! уваги з аслуговують мутантхп лип! з комплексною ст1{!к1стю до кукурудзяного ыетелика I пухиртатох сажи (ЧК346-68, ЧК246-90А, ЧК502-У> ), ст1йК1 до кукурудзяного метелика, фузархозу качатв I летачох са;кки (ЧК346-90А, ЧК502-24, ЧК502-112 ).

Вплив мутагенами на лхшйний матер1ал з61льеив М1нлив1сть вмтсту в зерш б1лка, крохмалу 1 гиру. Вид1лещ мутантш сестрин-

ськх н11, якх переЕгаилк еиххднх за абсолэтшм вмхстсм:

бххна на 2,1-3,95? (ЧК346-65, ЧК346-25, ЧК346-68), крохмалу на 2,4-2,^( ЧК502-П2, ЧК5С2-4), .тиру на 0,9-1.1?? (ЧК502-95, ЧК502-П2).

В результат Еивчення' аминокислотного складу зерна мутантних сестринських Л1Н1й вхдацчено високий емхст глутгмхну, лейцину, пролхну, елашну г кизький Л1зину. Вкгст лгзину прямо корелгае з к1льк1стго гхстидину, трестну, тирозину х зворстньо з глутаматом х лейцином. В б1ЛЬшост1 випадк1в негативка кореляцхя спостерхгаеться мхк глуташном 1 лейцином, з одного боку, х осташш.и аш некие лотами, з другого. Серед мутантних сестртаьких лхшй видхлеких на лШх П502 виявленх лхшх (ЧК502-79, ЧК502-78, ЧК502-24, ЧК502-32) з бхльш вксоким, в порхвняши з виххдков формою, загальнкм вмятом амхнокислот. Засдуговують на увагу мутантш Л1н15 ЧК5С2-24, ЧК502-32, якх перевищили виххдну лхн1?э (1Б02), за вмхстом лхзину, на 15,2-17,'

Продуктивнхсть сестркеьких мутантних лш!й (Ид-М^).

Розшрення генетично сбуковленох мутацхйнох мхнливостх ознак проруктивност! збхльсуе мозглиИсть позитивного выбору Л1Шй з пхдвкценса зернового продуктившста. Сссбливу увагу в напмх досл1дтеннях було прид^ено мутащйтй М1НливосТ1 ознак продуктивное^. Середня продуктивтсть мутантних сестрпських ■ л!н1й ®ула на Р*вн*> ав ряД1 ЕИпадк1В достовхрно пере-

видала виххднх Л1Н11 (Тебл.1). Так в дослхдах з Л1Н1Сю П345, при середшй врог.айност1 виххднох лхшх 40,2 ц/га, середшй врокай мутантних Л1нхй в досл1Дних вархантах вархював В1Д 33,4 до 46,9 ц/га. Найбхлыие перевителкя (на 6,7 ц/га, в пор1внянт з вих1ДНою лхтев) показала мутантна сестринська Л1шя ЧК346-45 (ДАВ 0,15$).

Врожай зерна мутантних сестриських лхн1й, 1Ндуковаиих на лШх ГБ02, варшаав В1Д 25,8 до 38,1 ц/га, при 28,7 ц/га у виххднох форм. Максималъне перевицення - 4,8-9,4 ц/га показали мутантнг Л1Н11, отршаш в*1Д дх1 НЕС (0,005?).

Серед крацих мутантних Л1Н1й видхлеш яхт? за окремими цхншш сзкаками: з довгим кячайом (12,5-14,3 см) - ЧК346-68,

2*-1741к

9

Таблиця I ,

Продуктивность кових сестрдаьких мутантних л!н1й %-%() ■ (СП 1£РГ АН Украпш.м .Скала)

Урожай зерна, ц/га \

1989 1990 1991 Середшй ^дршлення

Абсолютне %

П346 51,8 32,2 36,5 40,2 - -

ЧК346-45 69,4 37,1 34,1 46,9 6,7 16,66

ЧК346-68 29,7 37,2 33,4 -0,9 -2,62

ЧК346-90А 49,8 36,3 41,3 42,6. 2,3 5,72

ЧК346-46 59,6 28,7 38,1 42,2 2,0 4,97

ЧК346-93 52,3 33,7 37,0 41,0 0,8 1,99

"^0,05 ' ; .4,3 4,7 4,4 '

ГО 02 36,6 24,3 25,2 28,7

ЧК502-79 32,2 28,7 30,1 30,3 1,6 . 5,67-

ЧК502-95 - 24,7 27,0 25,8 1,1 4,65

ЧК502-78 . 31,2 25,6 29,4 28,7 0 0

ЧК502-4 43,1 25,9 26,8 31,9 3,2' • -11,25

.ЧК502-32 39,1 27,1 26,9 31,0 2,3 8,11

ЧК502-24 ' 34,9 27,2 29,7 30,6 1,9 , 6,62

ЧК502-П2 43,6 36,1 34,3 38,1 9,4. ' 32 ,61

Я.!86159 46,8 25,7 28,0 33,5 4,8 16,72

ШР0,05 3,8 4,3 4,0

ТО

ЧК346-45, ЧК346-25, ЧК502-П2, ЧК502-91;,з тдвкценоэ кхлькхстю ряД1В зерен на качан! (16-18) - ЧК346-46, ЧК346-45, ЧК346-65; з щдвищеноп кхлыпстю зерен в ряду (27-31) - ЧГС346-25, ХЫ86159, ЧК502-112; з високою масою 1000 зерен (200-256 г.) - ЧК346-45, ЧК346-93, ЧК502-4, ЧК502-79.

Котеляцхя сзнак мутантких сестринських лхтй.

Проведеними досл1дгкеннями показана мозглив1сть змтки ступе-ня поеднання ознак пр! вшорютанш методхв експер'.ментального мутагенеза, що в свою чергу може бути викормстаиим для.подолання небажаних кореляц1й(Табл.2).

. Таблиця 2

Коеф1Ц1внти корелящ? Ы1Ж урожаем зерна та 1ншими ознекаш у ыутантхв (Мд-Мэд )Л1Нх5 П502

Корелюша ознак а

Мутантна л1н!я

П502 : XM86I59 : ЧК502-24 : 4K502-II2

Maca качана 0,340 0,646х 0,589х 0,515

Довжина качана 0,380 0,500 0,180 0,840:

Дхаметр качана 0,346 0,516х ,0,684х 0,426

1{1ЛЬК1СТЬ ряд1в '

зерен 0,290 0,610х о.ек** 0,515

Кхлькicть зерен

в ряду ' 0,314 0,510 0,309 0,619'

Висота рослин - -0,210 0,119 0,303 0,052

ххх

Особливу увагу СЛ1Д звернути на мутантш лхн11, видхлет ра-шше В1Д Д11 ДАБ I НЕС, в яких порхвняно з внх1днсю Л1нхеп (П302) ду.т.е поручена кореляцхя М1Н врожаем зерна I рестою ознак. Сче- • видно.Ц1 мутагени виявляють специфхчну дш на эмхну структур! врожав, викликаючи мутац11 з тдвищеною продуктившстю.

Отяе, при роботх Т1льки по видхленн» мхкрсоттац1й 13 зшне-кими ознгкамя елемент1в структуры врсжаго необххдно гчкор:стсву-вати влсокоефективнх мутагени 1,4-^1с—дхазоацетилбутан (ДАБ )1 »/-нхтрозоетилсечовину (НЕС).

X

одереання i вивчення сьетришьких пбрид1в за уч/ств

мутантних пит

Широкому впровадаенню простих мхглхтйних г1брид1в кукуруд-зи, особливо ранньостиглих, в виробництво перешкодше низька насхннева продуктивнхсть самозапилених л 1шй. Рядом дослхдникхв запропонованх рхзш селекц}йН1 метода, як1 спрямоваш на тдви-щення продуктивностх лппй. Особливий хнтерес становись могли-вхсть отриманкя сестршських Г1брид1В на основ1 ыутантних сестринських лхН1й (Моргун,1983).

Нами проведен! дослдаення по вивченню наспшэвох продуктов-нйстх й 1нших господарсько-щнних ознак ыутантних сестртеьких ■ Г1брид1в в умовах твшчного Лхсостелу Украхни.

Моррсбхологхчна характер;стика мутантних сестринських гтбридтв. Дослхдкеннями встановлено, що по висотх рослин сестринзьк1 Нбриди за участю .мутантхв лхнхх П346 перевицшш вкх1дну лхнш на 9,4-27,6^, а по висотI прикрхплення качана -на 17,3-32,6^. У сестринських г1бр1Д1в з участю мутантних лхшй, пщукованих на Л1Н1х 1Б02, перевищення було б1лып значним I становило по висот1 рослин 9,8-34,1^, по висот1 прикрхплення качана 16,4-56,95?. Вхдмхчена пряма залекшсть (Г=0,782) М1К висотою рослин мутантних Л1Н1й I одерканих за 5х участю сестрш-ських Г1брид1в. У сестринських гхбруцв, батыпвськ1 фора! яких .ыенше В1др1знялися мЬ~ собою по висот! рослин, рхвень гетерозису по датй ознацх був нижним, Аналог1чш результата отриыащ • I по висотх прикрхплення качала.

По генетично стабхльних ознаках - "к1льк1сть надземних вузл1вв, вк1льк1сть листк1в на рослиш" - достовхрних ввдхклень у сестринських г1бр1д1в вхд виххдних Л1Н1й не виявлено.

Сестригеькх мутантт гхбрида перевищшш виххднх фор.ш по довжин1 волот1 на 3,8-34,3$, по кхлькост1 б!чних гхлочок на 9,2-128,05?. ' . г

В сестржьких г1бр!Д1в В1ДО1Чено скорочення вегетащйного передо. Цв1т1ння качашв у них починалося на 3-4 дн1 ранше нхж у виххдних форы. Внаслхдок цього перход "сходи-повна стиг-

Л1сть" скоротився на.4-6 дтв. За тризалпстю вегетащйкого nepio-ду сестршсысг ri6pifln наблжкаються до боьтд ранньостиглого оз батыпз.

Поряд 3 iHnil/M П03ИТИВНИМИ ЯКССТЯМИ необххдно В1Д-йТИТИ 6ijlbm високу, в П0р1ВНЯНН1 3 ЕИХ1ДНИМИ формам!, CTiPiCiCTb мутантних сестринських Г1брид1в до пошкодження кукурудзя1шм мете-ликсн (в 1,2-1,4 рази )i поражения пухирчатою сажксю (в 1,3-1,8 раза). Ст1йасть мутантних л!шй добре несл1дуеться в сестринських. г i бри дах.

Пбр1ди, отр^ман! В1Д схрещування сестринських Л1Н1Й харак— тервуються крацшя! темпами росту, б1лыа виссксю холодост1й-icicno на початкових стадгя::' роз витку, б1Лыго:о еколог1чноа плсс-т1гчн1стэ. В перевалтй бхльиост: випадав вони зберягаять фено-

ТИП1ЧНУ СХОЛСТЬ 3 ВИХ1ДШМИ Л1Н1ЯМИ.

Видхлен! мутантт сестрлнсыи ri6pifin, якх перевищують контроль за абсолютшм bmictcm: сирого бглку на 0,I3-I,23iv, крохмалу на 3,19-5,68$, ниру на 0,47-0,81^. При схрацугант висок об хлкових мутантних лхшй з вих1Дною формою emict бхлха успадковусться в основному по промшному типу. Успадкування вм!сту крохмалу i жиру в зерт мутантних сестрлнських ri6pnfliB проходить як по npoMisHCiJiy типу, так i з втдхиленням в 6ik кра-щого 13 батькхв.

Продуктивноеть i елементи еттуктур} вторая сестринських ■

гобридгв. Схрещування хндукованих мутант1в з впхгдгами л1-Н1Я1Я1 'позитивно вплинуло на гпдвкщення гетерозису сестршкькпх гобридхв, величина якого, в поровняшй з середкьса вро^айнтста батыивських ф'Орм, становить 115-234/?.

Врезай зерна сестринських ибридтв за учсста мутантхв .liHii П346 становить 54,8-67,5 ц/га i перевщуе Еихгдну лпшо (38,3 ц/га )на 16,5-29,2 ц/га (Табл.3)Продуктпвшсть сестршсьхих Г1бр5дхв за участа мутантов лпи1 IE02 становить 43,7-67,2 ц/га, so визе еих1ДН01 jiHii (28,7 ц/га), на 15,0-38,5 ц/га.

3 П1дв:1ченкям врокайнсст1 у сестр;нських мутантних г:брид!в пскроцилпся пс::гз!зпги ел.ементхв структур! зрелая. Tart, дов:::ина качана сестрийьких ri6pws, в пор1внянш з виххдними фор/амп, зб1льшилсся на 17,3-44,2$, кхлыпеть зерен в ряду на 9,5-48,8$,

Таблиця 3

Продуктквшсть мутантних сестржьких г!брдов (ОП 1$РГ АН Укра?ни, м.Сьала )

КоИ?Г> Т Т-1РТТТ п - Урожай зерна, ц/га

X ЛСЦДх Л 1989 1990 1991 Середшй В1дхилення Абсолютне % .

П346 50,9 34,6 29,6 38,3 0 0

П346хЧК346-45 77,4 60,4 55,7 64,5 - 26,2 68,4

ПЗ^бхЖ34б-65 75,8 52,7 48,2 58,9 20,6 53,8

П346хЧК346-68 68,8 52,7 45,2 55,5 ' 17,2 44,9

П34бхЧК346-25 72,0 58,2 47,8 59,3 21,0 ' 54,8

П346хЧК346-90А 60,3 52,6 51,5 54,8 16,5 43,1

П246хЧК346-46 78,2 59,6 64,7 67,5 29,2 76,2

П2'"6хЧК346-51 76,5 55,2 57,8 63,1 24,8 64,7

П346хЧК346-93 . .- 56,0 66,7 61,3 29,2 90,9

ШР0,05 4,6 5,8 5,0

1Б02 37,3 25,6 23,4 28,7 0 0

Ш02хЧК502-79 58,9 .'41,9' 55,5 52,1 23,4 ; 81,5

ГБ02хЧК502-95 - 42,5 49,5 46,0 21,5 87,8

ГБ02хЧК502-78 52,7 41,7 . .47,3 47,1 18,4 64,1

Ю02хЧК502-4 57,4 36,7 40,5 44,8 16,1 56,1

ГБ02хЧК502-91 68,3 53,5 78,4 . 66,7 . 38,0 132,4

П502хЧК502-32 51,0 36,1 44,1 43,7 15,0 .52,3

1502хЧК502-24 67,3 60,3 74,1 67,2 38,5 - 134,1

ГБ02хЧК502-П2 57,7 51,7 . 55,5 . 54,9 26,2 91,3

1502хХЬ!86159 42,5 46,2 44,3 19,8 80,8

ЮР0,05 4,3 5,5 5,3 ■ -

мае а 1000 зерен на 6,9-22,4%, маса качана на 22,9-102,3^. Дха-метр качана, к1льх1сть рядхв зерен змгнилися в незначшй игр:.

Кореляцхя ознак мутантких сестригеьких тбридтв.

Наш данх св1дчать про м1нлив1Сть коефхщет^в корелягцх мих ознакеми в мутантких сестригеьких гхбридхв. В деяких вкладках виявлено достов1рне посилення, в порхвнянт з вих1дними лг-нхями, степей зв'язку мга врожаем зерна та 1кш1/л ознакai.ni. НеобХ1 дно особливо В1дм1тити,наявнхеть 1стотно1 позитивно!: коре-ляцы ми продуктившетв'сестригеьких Г1бр1д1в I К1ЛЬК1ста рядхв зерен (Г =0,266-0,703 ).

Эм1 кениы в пор1вшнн1 з вихздними л1Н1ями, вкявився таксж зв'язок М1ж ознаками "маса качана"-"дхаметр качана" (г=0,439-0,777), "довжина качана"-"к1льк!сть зерен в ряду" (г=0,173-0,806 ), "кхлыпеть рядгв зерен"~"д1аметр качана" (Г=0,115-0,606 ).

Проведет нами досл1даення евхдчать про ефектившеть вкко-рщтання мутантних сестринських л1Н1й- з метою отримання гетерозис-них сестртеьких г1брид:в з П1Двищеною насхнневога продуктившетю.

]»ЮД®1К0ВАН1 ПРОСТ! ПВРИДИ, СИНТЕ30ВАН! ЗА Д0ПС),!СГСЮ ' ИШНТНИХ СВСТРИШЬШ Г1БР1Щ1В

Створення I господатяъко-бтологIчна характеристика моди-

Фгаованих простих 1чбрщв кукутдази.

Значний 1нтерес. для поярэдення лростих Ы1жл1н1йних гхбри-дхв становить викориетаяня в селекщйному процесг експеркмен-тального мутагенезу.3 цтеп метою здхйсгасться розчлецування одшед: з батькгвоьких Л1нхй простого Г1брида на хвдуксванг му-тац!1 г взаемне IX схрещування для отримання модифпсоваяих простих г1бридхв.

Нами розроблений метод створення сестрлсьхих лхшй г мо-дифхкованих простих гхбрздхв на ос коз I викор:стання ¿ндуксваних мутацхй за схемами:

АхВ - ("АхА^ хВ I

АхВ - АхСВхВ^ II

Ыодифхкацш проводки; як ыатер1нсы:01 (схема I), ток 1 батклвськох (схема II) фор*, простого Г1бриду П3978.

Згмхка материхгько! Л1Ш1 в простому Нбрда на сестрлк-ський (АхА2.) не позначилаоя на мор£олог1ЧНих сзнаках основного Г1бр1ду, тод! кк врокай матершськох форж зрхс.

Досл1Дт.ення1я-1 встановлено, що по висотх рослин, висот1 пржр1плення качана, кз:лькост1 надземних вузл1в, кхлькост! лисиив на рослиш бхдьшхсть ыодифхкованих простих г1брид1в аналог1чш вкх1дному гхбрщу П3978. Але видхлен: Г1брпдн± ком-бхнащ5 (П346хЧК346-90А)хШ02, (Г1346хЧК346-93 )х1Б02, П346х(Е502хЧК502-П2) в яких В1Дм1чено перевищення вих1дного Г1бркда по висот1 рослин на 10,3-16,1 см.

У деяких, модифхкованих за матертеькою формою, простих Г1брид1В (П346хЧК346-45 )х1Б02, (П346хЧК346-25 )хГБ02 скоротився на 2-3 дн1 пер!од "сходи-повна стиглхсть". Модифхковащ прост1 г1бр:ди за участю мутантхв Л1Н11 П502 виявились 61ЛЫЗ скорсс-тиглими, вегетапдйний перход б1Льшост1 з них, за роки випробу-ванкя, скоротився на 3-5 дшв I становив 130-133 дн1, при 135 днях у виххдного гхбрзда.

Необххдно В1Д1.!1тити бхльш високу ст1йк!сть модифхковаких простих Г1бркд1В до пошкодтення кукурудзяним метеликом. За роки випробування г1бриди модифшоваш по материнськ1й або батыавсыай фора пожодкувалися в 1,2-1,4 раза менше нёж П3978.

Поражения модкфхкованих Г1брид1в пухирчатою салзсою знахо-дилося в мегах 4,05-8,25%, при 8,55% у вих1дного Нбрида.

Ыодиф1коваш прост1 г1бриди В1др1зняються В1Д П3978 б1льи високими темпами росту, екологхчною пластичмстю х стабглъ-н1сти врожалз.

Урогай зерна модифхкованих простих гхбшдтв.

За роки Еипробування не вхдаичено кодного випадку, щоб модифшований простий г1брид типу (АхА^)хВ або Ax(BxBJ) дос-товхрно поступався за лродуктившстю зерна виххдному Г1бриду АхВ. Урожай зерна переваяноЗЕ бхлъссстх модифхкованих Г1брц!Дв був рхвш П3978 (Табл.4). Деяк1 Г1бр!дш комб1нацГ1 по вро-над зерна перевщилл вих!дшй гхбрид на 7,7-18,9 ц/га, або на

Таблиця 4

Продуктивтсть модафхковашх простих гчбрмдтв

Урожай зерна, ц/га

1990

Смгла Кихв

1991

Середнхй

В1дхилеиня

Смхла Ки1в' Смхла Кигв Смхла Кихв

П3978

(П346хЧК34б-45)хГ502 (Щ46хЧК346-25) х1Го02 (Ш46хЧК346-90А) хП502

1СР0,05

П3978

П346х Ш02хЧ1{502-32) 1Шбх{ 1Б02хЧК502-24) П346х (П502хЧК502-79 ) Л34бх (П502хЧК502-И2) П346х (Г;502хЧК502-4 ) Ш4бх(П502хЧК502-78)

ЮР,

0,05

85.7

87.1

98.4 •92,4

84.5

85.8

86.9

88.6

86.2 оч с;

уу , О

96,9 5Г.2

73,8

79.3 77,8

60.4 6Л

74.5 88,1 83,4 88,3

84.8 87,3

85.9

98,8 99 у 2 104,8 109,1 V.*

97,3

104.0

109.1 109,0 108,0 105,3

115.2 6. Ъ

105.7 114,5

117.2 136,9

5.2

105,5

110.3

114.4

115.8

115.7

113.8 121,4

5,0

92,3 93,2 101,6 100,8

90,9 94,9

98.0 98,8

97.1 99,4

"106,1

69.8

96.9 97,5

108,7

90,5 99,2 98,9 102,1 100,3 100,6 103,7

0,9 9,3 8,5

4.0

7.1

7,9

6.2 8,5

15,2

7,1

7,7 13,9

8.7 8,4

11,6

9.8 ЮД 13,2

8,57-21,04%. Надбавка врожаю модифхковадах простых Г1бр:д1в за участю кутантких сестрпськнх лплй ЧК346-25, ЧК346-90А, поргв-няно з урожаем П3978 становила, на ЧДЗ, 8,5-9,3 ц/'га, в умовах Ки1бськ01 облает! -7,7-18,9 ц/га.

МодкфхксЕат прост1 гхбриди за участю мутантхв лхни П502 перевкцшш по в рогач зерна П3978, по ЧДЗ, на 6,0-15,2 ц/га, по Ки1вськ1й сблестх, на 8,4-14,6 ц/га. Оссбливий штерес станов-лять ыодкфхкованх гхбриди за участю ыутантних сестринських лйлй ЧК502-79, ЧК502-78, ЧК502-4, ЧК502-И2, як1 вхдрхзняються вхд виххдного Г1бр1,пу високою продуктившети - 97,1-106,0 ц/га I скероченим на 3-5 дтв вегетащйкиы передом. Ранньостигл1 гхбрда: даног групи являються перспективними для эош Гкшсся Украхни.

' ВШНОВКИ

Узагальненкя даних, отриманих в процёс1 експериментальнох роботи дало змогу зробити сл1дуюч1 головт висновки:

•I. На лхнхях П346 I Ш02 за допомогою х1ыхчних мутагетв ство-рен1 практично щнн1 ыутантш сестрингыа Л1Н11 (%-%о) якх ВХДРХЗНЯЮТЬСЯ В1Д ВИХ1ДНИХ форм ШДВИЦеНОЮ продуктив-мстю (ЧК346-45, ЧК502-П2, ЧК502-4), ст1йк1стю до.куку-рудзяного метелика (ЧК346-68..ЧК346-90А, ЧК502-95), пухир-чато! сажки (ЧК346-90А, ЧК346-45, ЧК346-68, ЧК502-79), • скорсченим вегетащйнкм пер1одом (ЧК346-45, ЧК502-95, : ЧК502-32), високою комбхнащйнога здаттстга та 1ншими хцн-ними езначем:. : - -

2. Найбхльшу актившеть в 1ццукувант на лхнхях П346 1 П502 мутант:в з господарсько-щнними ознаками проявили

ДАВ (0,15%) I НЕС (0,005%). ■'.■■■' ' •

3. Путанил сестринсыи Л1Н11 ыаить порушецу фенотшпчцу коре' ляЦ1Ю, що пгивело до посилення або послабления, в зрхвнятл

з вих1Дною л1Н1бю, звязку мхк поеднаними ознаками. Видхленх мутантт лIн11 (41(346-45, ЧК502-79, ЧК502-32, ЧК502-24) з послабленою негативною корелящею "продуктившеть - ранньо-

СТИГЛ1СТЬП.

4. Вивчет мутантщ сестртеып лхш1 вхдносяться до макрому-тащй, эберхгакзчи зовштао подхбтсть з виххдними Л1шями.

5. Кращг за комб1Нац1йного здаттстя мутантш Л1Н11 при схре-щуваннг мгле собою дапть хороший сестринзький гетерозис. Величина сестришького гетерозису, за врожаем зерна, при схрещуваннх мутантних сестринських лшхй з вихгдними формами ,. становила 115-264%.

6. Сестрпсыи мутантт гхбриди, зберхгаючи фенотипхчну под1б-Н1стъ до вих1дних л:н1й, В1др1зняються хорошею насхнневол про,пуктивтстю, коротшим (на 5-8 ДО1В) вегетац1йким передом, крацими темпами росту, бглыпою екологхчкою пласткч-Н1стп. Ксмбхнащйна здаттсть сестринських ггбриД1в в б1лыпост1 випадпв знаходиться на р1вт вих1дних лхтй.

7. Експериментально доведена можливхсть покрадення простих М1Ш11Н1ЙКИХ Г1брид:в кукурудзи шляхом затихни 0ДН1б1 3 батькхвських Л1Н1й на хндуковану в -нех мутация. Одержан! проси г1бриди П502хЧК346-90А, 1Б02хЧК346-68, 11346хЖ502-78, П34б:хЧК502-112 перевищили за роки випробування г!брид П3978 на 5,8-11,6 ц/га.

8,.3ам1на материнськог Л1Ш1 в простому г1брид1 на сестринсь-кий (АхА2 )сприяе шдвищенню стхйксхт модифхкованих Г1бр1-■ д1в до шк1дник1в х хвороб,,скороченню на 3-5 дтв вегета-•щйного лерходу I не приводить до змхни морфологхчних ознак.

9. Одержано вксоколродуктивт модафиговаш прост1 гхбрда' Ш346хЧК346-90А )хП502, СП346хЧК346-25 )х®02, Л346х(П502х ЧК502-78), П346х (Ш02хЧК502-112 ), П346х (П502хЧК502-79 ), янг перевищили за роки випробування виххдний г1брид П3978 на 8-10 ц/га. Створений за участи здобувача модиф1Кований простий гтбрщ ЧКГ-270 передано до Дергэвного випробування.

ПРОПСЗЩЦ СЕ1ЕКЦ1ЕШ ПРАКТИЦ1 1 ВИГОБШЩГВУ

1. 3 метою тдвищення ефективнсст1 селекцы I насхнищтва простих Ы1згл1н1йних гхбридгв кукурудзи в умовах Лхсостепу I Полхсся Укра5ни рекомендуеться метод пргскореного отршання високоврокайних модиф1кованих простих г:брид1в на основ1 мутантних сестринських Л1н1й.

2. Використовувати в робот1 селекщйшх заклад1в Украхки перспективна мутантш сестрински Л1Ш1 кукурудзи з наао? коллекцИ, в тому числ! носИв гешв тдвицено1 ст1йкост1 до кукурудзяного метелика (ЧК346-68, ЧК346-90А, ЧК346-46, ЧК502-95, ЧК502-П2), пухиртто? сакки (ЧК346-90А, ЧК346-66, ЧК346-45, ЧК502-79, ЧК502-4 ) радньостигл1

(ЧК346-45, ЧК346-93, ЧК502-95, ЧК502-32), з тдвищенога про-дуктившстю (ЧК346-45, ЧК502-П2, ЧК502-4), з шдвиценим вмхстом б1лку (ЧК346-25, ДК346-68). •

3. Для П1двщення насхннево! продуктивноет: батькхвських

фор.! Г1брид1в використовувати в селекц1йному процес1 зам1сть хнбре,пд-1их л1Н1й Г1346 I ГО02, продуктивш, стхйкх до.хвороб 1 пвадмшв мутантш сестринсып г1бриди: П346хЧК346-4б, П346хЧКЗ/6-15, П346хЧК34б-90А, К502хЖ502-79, 1Б02хЧК502-Ш

4. В зонах ¿1состепу I 1кшссн для зб1лыиення виробництва зерна I силосу використовувати нов! модифяковаш прост1

гзбридк кукурудзи: ( П346хЧК34б-25) хГБ02, (П346хЧК346-90А) х Г502, П346х( П502хЧК502-78) .

1741ь

СПИСОК FGBÎT, СПУБШСБАМЯ ЗА МАТЕ МАШИ ■ ДОЕРТ/Ш

1. Бореуко B.C., Норгун В.В., Присяг-так И.Ь. Сезтрин-гетерозис мутантах линий кукурузы // Проблем тооретечсс-

>й и прикладной генетики в Казахстане. -Алма-Ата, Гк.шм, 1990. .93-94.

2. Присяжнст И.В. Использование мутантных сестринских 1ний для синтсза годфшнровандах простых гибриден кукурузы // ;зрскенн;е проблемы генетики и селекции сельскохозяйственных кзтений. Тез. докл. Всесоюз. конф., Одесса, 1991. -Одесса: ;га, 1991. -с. 69.

3. Присякнак 1.В. Виксристахта мутан^тх сестринських ентй для синтезу модифшосанкх простих гхбркдтв кукурудзи // зуксв1 роз робки та досягнзння мелодия учешх - стльськогос-здарському виребкицтву. Тези дсп. конф. молсдих учеьпх, .Бакта, 1991. X. 20.

4. Присяжная JÎ.B. Использование мутантных сестринских лний для синтеза модифицированных простых гибридов кукурузы // <туальные проблемы физиологии рутений и генетики. Тез. докл. он*, молодых ученых, Киев, 1992. -ifc.ea: IgPT АН Украины,

-С. 100. -

5. Присяжная К.Б. Модифицирование простых гибридов куку-узы с помодьэ мутантных сестринских линий // У1 сьезд УОГиС

и. Н.И.Вавилова, Полтава, 1992. Тез. докл. -Киев:1992. Т.2. I30-I3I.

!дтюано до друку 14.11.92. Формат 60x84 I/I6. Пап1р офсет-, фсеганй дру*. Уы.друк.арк. 1,16. Тираж 100 прет. 1741к.

Ш корпэр-пН Укрнт;, 252171, Шв,-вул. Горького, 180,