Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Изменения гумусного состояния и биологической активности лугово-черноземной почвы под влиянием почвозащитных технологий в условиях Андрушевского природно-сельскохозяйственного района

ВАК РФ 06.01.03, Агропочвоведение и агрофизика

Автореферат диссертации по теме "Изменения гумусного состояния и биологической активности лугово-черноземной почвы под влиянием почвозащитных технологий в условиях Андрушевского природно-сельскохозяйственного района"

^ 3 1фД,ЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УШВЕРСИТЕТ

МАКАРЧУК Оксана Леошдшна

УДК 631.4:17.2.477:924.85

Мхис^^

ЗМ1НИ ГУМУСНОГО СТАНУ IБЮЛ0Г1ЧН01 АКТИВНОСТ1ЛУЧНО-ЧОРНОЗЕМНОГО ГРУНТУ П1Д ВПЛИВОМ ГРУНТОЗАХИСНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В УМОВАХ АНДРУШШСЬКОГО ПРИРОДНО-С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО РАЙОНУ

06.01.03 - агрогрунтозиавство ! агрофЬнка

Автореферат днсертаци па здобуття паукового ступени кандидата смгьськогосподарських наук

КиХв - 2000

Дисертащао с рукопис

Робота виконана в Нащональному аграрному ушверситет! Кабшету Минстр1в Украши

Науковий кер1вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор, академгк УЕАН Шикула Микола Кшдратович, Нащональний аграрний ушверситет, професор кафедри грунтознавства та охорони грунтов Офщшшопоненти: доктор сшьськогосподарських наук, старший науковий сшвробтгак, Стрельченко Володимир Петрович, Украшська агроекололчна академш, в.о. професора кафедри грунтознавства 1 землеробства

кандидат сшьськогосподарських наук, Тарарко Юрш Олександрович, 1нститут агроекологи та бютехнологи УААН, завщувач лабораторн моделювання агроекосистем

Провина установа: 1нститут землеробства УААН,

лабораторш захисту грунпв вщ ерозп,

смт. Чабани, Киево-Святошинський район, КшвськоТ обл.

Захист вщбудеться 2000 р. о^ годин1 на засщашп

спещал1зовано1 вченоТ ради Д 26.004.04 в Нащональному аграрному ушверситетт за адресою: 03041, Кжв - 41, вул. ГероТв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудитор ш 65.

3 дисертащею можна ознайомитись у б^блютещ Haцioнaльнoгo аграрного университету за адресою: 03041, Кшв- 41, вул. Герош оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розкланий 2000 р.

Вчснвй секретар спсщалЬованоТ вченоТ ради

Балабайко В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальшсгь теми. На теперппнщ час розроблено ряд грунтозахисних технолопй вирощування альськогосподарсысих культур, яю дають змогу от-римувати стабш.ш врожа*, зменшують витрати металу, пращ, пального 1 засо-б)в на виконшшя технолопчних операцш з обробггку грунту, але для ефектив-ного впровадження в певному репош необхдаге !х досконале вивчення на на-прямок грунтотворення в агроцежт.

Заслуговуе уваги вивчення трансформаци оргашчно'1 речовини грунту шд вшшвом сшьськогосподарського використання, дослщження характеру впливу р 13 них систем обробтсу та удобрения на вмет i склад гумусу, бюлопч-но1 активное!!, штенсивносп та направленосп гтроцес1в 1х перетворення. Необ-хздно розробити технологи вирощування культур, ям забезпечать оптимальне протпеання процеав мшератзацц 1 гу^фисаци рослинних решток та оргашчних добрш, що е вагомим фактором впливу на гумусний стан 1 дае змогу ведения землеробства з розпшреним вщтворенням родючосп грушу.

Зв'язок робота з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згцшо державноГ науково-техтчшм програми 1549 "Викорис-тання вуглеамошйних солей у сгньському господарств1 Украйш" завдання "Ви-користання вуглеамошйних добрив у грунтозахисному землеробст", 1 с скла-довою частиною програми Кабшету Мш1стр1в УкраГни 0196 и 001966 - "Розробити грунтозахисщ технологи вирощування альськогосподарсысих культур з розширеним в1д творениям родючосп грунту".

Мета та завдання дослщжепь полягати у вивченш впливу грунтозахисних технолопй на особливосп гушфкацц 1 фактори, яю регулюють швидюсть та характер даного процесу 1 показники гумусного стану лучно-чорноземного грушу. Визначенш агроном1чно1 та економ1чшм ефективносп технологий в ла-шр 1Кгенсивно1 зернобуряково! авозмши цукров! бур яки - горох - озима пше-ниця.

Вщповщно до мети виршувались тага завдання:

- визначити вплив грунтозахисних технолопй, яю базуються на мнпмаль-ному обробтсу на швидюсть та характер гукпфкацп;

- вивчити юльюеш та яюсга змши групово-фракцшного складу лучно-чорноземного грунту зар1зних систем обробггку;

- встановити зв'язки м1ж факторами гум1фпсацн та показниками гумусного стану;

- встановити дози добрив, яю забезпечують максимальний врожай 1 окуп-шеть одинищ поживних речовин;

- вивчити гумусний стан - як кригерш оцшки грунтозахисно! 1 агроном1ч-но1 ефективност! технологи вирощування культур;

- розробиги практичш рекомендацц застосування грунтозахисних технологи* вирощування цукрових буряюв та озимо! пшенищ в умовах Апдрупйвсъкого природно-сшьськогосподарського району Жигомирсько! обласп (ГБвшчного Jli-состепу Укра'нш).

Наукова новизна полягае у встановленш особливостей гум!фшаци' i по-казникш 1умусного стану лучно-чорноземного грунту в умовах грунтозахисних технологй вирощування сшьськогосподарських культур, яю базуються на мш-мальному оброб1тку. Дана оцшка процеш гумусоутворення шд впливом риних технолопй. Встановлено вплив грунтозахисних технологш на ферменти, яи бс-руть участь у перетворснн1 гумусових речовин, кореневих та ножнивних реш-ток, а також nrraMiB мшрооргашз\пв, яи приймають участь в гум1фшаци та ш-нералвацц. Технологи з мшмальним обробггком мають перевагу у nopiBœiHHi з технологиями на оранщ на шгенсившсть i характер процеот перетворення рос-линних ре шток та оргашчних добрив, сприяють стабшзацц гумусного стану i шдвшцують врожайшеть вирощуваних культур.

Практичне значения одеижаних результапв полягае у вдосконаленш грунтозахисних технологш вирощування сшьськогосподарських культур, яи базуються на мппмальному обробпку грунту.

Особнстий внесок здобувача. Автор брав безпосередню участь у розро-бщ программ i методики та проведенш польових дослщжень, збиранш лггера-турних MaxepianiB, виконанш лабораторних анал1з1в, статистичшй обробщ результат. Доля автора в теоретичному обгрунтуванш i аналЫ одержано! науко-Boï шформаци та Н узагальнеш, в розробщ наукових положень та висновюв з дослщжень становить 85 %.

Апробацм роботи. Результата; дослщжень доповщались на наукових конференщях професорсько-викладацького складу та aciripaiiTÎB Нацюнального аграрного ушверситету (Кшв, 1998-99 та 1999-2000р.р.), науково-практична конференцш "Проблеми розвитку агропромислового комплексу Украши" (Khïb, КДУ, 2000 р.).

Пубд}кац1я результатов дослщжень. За результатами дослщжень опуб-лжовано 8 наукових праць.

Структура i об'см робота. Дисертащйна робота складаеться Ь вступу, 6 роздшв, висновив i рекомендацш виробницгву. Викладена на 158 сторшках машинописного тексту, 34 таблищ, 17 рисунгав. Список використано! лгтерату-ри вкшочае 204 найменувань, з них 21 шоземних.

ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ

Об'скт. умови i методика проведения дослщжень. Дослщження проводились у 1996-1998 p.p. в стахцонарному доелда Нацюнального аграрного ушверситету, який закладено у 1995 р. на надзаплавшй Tepaci р. Унава у КСП

"Сокшьча" Попшыинського району Житомирсько! облает! ( Андрушшсысий пр1фОД1Ю-с¡лъськогосподарський район Правобережного .Шсостепу УкраГни). За крутизною та експозищею схщпв ця територк тинова для рельефу широко-хвилястоТ р1*вшши.

Грунт досл1дно1 дшянки лучно-чорноземний вилугований малогумусний грубопилувато-лепоосугаинковий на лесовидному суглинку, я кий шдстеласгься давньоалкдаалышми вщкладами. Вш м1стить в середньому 15 % мулу 1 блгоько 28 % теку, решта часток -гашувап (з них: грубого пилу - 46,9, середнього - 6,9, др!бного - 2,8 %). Вюст гумусу в орному шар1 становив 3,9±0,03, а в гадорному 3,2±0,04 %. Реакцш грунтового розчину слабко кисла. В орному шар1 рН (Н2 О) = 6,0, пдролпична кислотшсть - 1,32, сума ув1браних катюшв - 23,1 мг-екв/100 г грунту, а стушнь насиченосп основами - 94,5 %. Щкьшсть оптимальна для бтыпосп культур \ становить 1,12 г/см3', та дещо збшыпуегься у 1Шжньому переходному горизонт! (1,31 г/см3) Загальна пористсть 60,3, а в перехщному го-ризонп зменшусгься до 44,9 %. Забезпечешсть азотом сполук, яш легкогщроль зуться (за Тюриним 1 Кононовою) - висока, рухомими фосфатами та обмншим кашем (за Чириковим)- середня.

Стацюнарний дослщ мае два варианта систем обробтеу грунту \ тринад-цять фотв удобрения, з яхих вивчали п'ять, де використовувалась ам^ачна сель тра. Дослуркувались вар1анти технолог®:

1. Традищйно!, яка базуегься на орашп шд цукров1 буряки на 28-30, горох - 23-25 та озиму пшеницю - 20-22 см;

2. Грунтозахисшн, яка базуеться на мппмальному обробтеу грушу на пгабину до 12 см шд вЫ культури.

На фош обробтеу грушу вивчались таю п'ять систем удобрения:

1. Без добрив (контроль);

2. ЫбоРбоКбо (шд горох - РбоК«,; шд озиму пшеницю та цукров1 буряки -

3. ИбоРбоКбо + гшй12 т/га авозмшно! плопц (гад буряки- гною 40 т/га + К90РбоКбо, шд горох - РбоКбо, озиму пшеницю - КдоРбоКбо);

4. ЫбоРбоКсо + солома 2,4 т/га + N24 йвозмшноТ плошд (шд цукров1 буряки -солома 8 т/га + Ы8о + N^60^60; ЩЦ горох - РбоКбо; озиму пшеницю - Ы^боКбо)

5. ЫбоРбоКбо + гнш 12 т + солома 2,4 т/га + N24 авозмогноТ плопц (шд цук-poвi буряки - гною 40 т + соломи 8 т/га + N^0 + И^РеоК«), горох - РвоКво, озиму пшешщю - ЫзоРбоКбо)-

Дослдасувались: озима пшениця - сорт Патська 93; горох - сорт Агра-рш; цукров! буряки - сорт Слов'янсышй 94. Середньомкячна температура гош-тря у 1996 р. становила 6,4, 1997 р. - 6,9, 1998 р. - 7,6 °С, а середньобагатор¿ч-ний показ ник дор^внюе 6,5 °С. За температурою повпря найхолодннпим був сь чень у 1996 1 1997 р.р. (-10,9 1 -6,8), а у 1998 р. - грудень (-6,2 °С). Найбшып те-

плим був у: 1996 р. - серпень з температурою 18,4; 1997 р. - липень +18,3; 1998 р. - червень - +19 °С.

За роки проведения достджень р1зниця мш сумарним показ ником опадав була невеликою, але вона перевищувала середньобагагор1чну норму (549 мм) на 15-23 %. Щодо ргаподшу кшькосп опадав по мкяцях. то в роки достджень спостерпалось 1х коливання в значних межах у пор1внянш з середньо-багатор1чними даними.

В зразках грушу визначали: вмкт гумусу за Тюриним в модифшацц Симакова, детриту - з оцговим ангщридом та центрифугуванням при 1500 об/хв, груповий склад гумусу за В.В.Пономарьовою та Т.А. Плотиковою, рухом1 гуму-сов1 речовини у витяжщ ОД н ИаОН, водорозчинну оргашчну речовину за ГВ.Тюриним, актившсть шшфенолоксидази та пероксидази за К.А.Козловим, штенсившсть продукування вуглекислоти грунтом за Штагновим. Чисельшсть мжрооргатзм1в рЬних екологотроф¡чних груп визначали методом вис1вання грунтово! суспензн на пцльш поживш середовшца: юлыасть целюлозоруйную-чих мкрооргатзм1в рахувалось на середовшщ Гетчинсона з кштаовиною, син-тезуючих шшсахарщда - на середовшщ Мартша, синтезуючих меланши - на середовшщ Чапека при рН = 5,0, розкладакга 1-умати - на середовшщ з гуматом нахрно, педотроф1в - на грунтовому агар1. Молекулярно-мааш характеристики гумшових кислот за методом С.К.Воцелко, масу корешв та юлыасть рослинних репггок за методикою Станкова. Стагистичиий обробггок дшшх методом дисперсного анализу.

РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСЛЩЖЕНЬ.

Застосувашш мшшального обробипку збтыиипо юлыасть кореше в шар/ 0-20 см на вapiaнтi з гноем на фот ИдоРбоК«) на 4,95 ц (17,4 %), соломою 8 т/га + Км на 4,8 ц/га (20,2 %) у поршняши з оранкою. Мшеральна система удобрения збшыпуе масу корешв на 5,16-5,57 ц/га; органо-мшеральна з викорис-танням гною - на 12,1-16,6, а органо-мшеральна з використанням соломи - на 7,31-9,15 ц/га. Вплив обробггку спостернасться на фош органо-мшерально! си-стеми удобрения. Без внесения добрив i на фош мшерально! системи удобрения рпниця за масою корешв не сутгева.

Мшмалышй обробпок збшьшував насичешсть грушу коренями в шар1 0-20 см на неудобреному фош на 17,3 % 1 вцдаовщно на фонах ЫдоРбоК«) на 21,4; К^боКбо + гнш 40 т/га на 23,2; КдоРбоК® + солома 8т/га + N«0 на 8,2 %.

Кращий розвиток кореневоТ системи при минимальному обробггку забез-печуе наростання сухо! речовини надземно! частини рослин. В перюд цвтння при мвдмальному обробггку сухо! речовини накопичувалось на 3,5-3,9 ц/га бшыпе, шж на оранщ. На удобреному фош перевага становить 7,7-12,3 ц/га, або

16-25 %. Застосування мипмального обробггку грушу шдвшцуе надходження пожнивних решток на 4,5-10,5 % у поршнянш з оранкою.

Використання добрив тдвищувало надходження пожнивнихрешток в грунт. Мшеральна система удобрения на 28,9-37,7 %, органо-мшеральна з пюем - 33,5-44,9; з соломою та компенсащею азоту - 48,3-52,9; з гноем та соломою - 60,8-73,2 % поршняно з BapianroM без добрив.

Використання мтшального обробтку грунту зб'шьшило продуку-еання СОз з поверхт грунту до 12 % у nopiemimi з оранкою. Перевага мшь мального обробггку над оранкою cnocTepirarcacb влггку i восенн. Це обумовлено бшьш швидким прогр1вшп1ям грунту при оранщ. В середньому за 1996-1998 p.p. продукування С02 грунтом збшьшилось взд внесения добрив: на 9-50 при opamtf та на 12-67 % за мтамального обробггку. Без внесения добрив та на Bapi-airri з мшеральною системою удобрения рпниця Mix оранкою та мнималыпщ оброб1тком не спостеркалось.

Органо-мтеральна система удобрения з гноем за полицевого o6po6i-тку знижувала чисельшсть целюлозоруйнуючих м1кроорганЬм1в на 29,9 i шдвищувала па мшмальному на 24,6 % пор1вняно з контролем; органо-мшеральна система удобрения з гноем та соломою пщвшцувала i'x чисельшсть на 43,9-85,0 %. Милмальний обробггок без добрив знижував кшыасть мшроор-raHi3MiB nopiBimHO з оранкою на 14,9 %, а на фош органо-мшерально! системи удобрения з гноем навпаки гадвшцував 1х кшыасть пор!вняно з оранкою на 51,1 % (табл.1).

Ктьккть мтрооргатзмы, ям синтезують мелашни була вищою на 7,3-21,0 % при оранц'1. Добрива не шдвшцували кшыасть мкрооргашзм^в, за виюпоченням Bapiamy N6oP6oK«o + гнш 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24, де спо-стерц-ався високий BMicT меланшових гриб1в.

Чисельшсть мскрооргашхтв, я/а синтезують полкахариди, при ор-гано-мтеральшй системг удобрения знижувалась. Кшыасть мшрооргашзм{в, яга утворюють слиз на вище означених Bapiamax була на 20,4-33,4 % нижчою, нш на Bapiaffri без добрив, що можна пояснити звуженням сшввадиошення С : N в грунп, яке веде до змши метаболизму мжроорганомш в бк синтезу бюмаси та пригшчешм продукування полкахарщцв.

Чисельшсть педотрофних м1кроорганЬмхв змшювалась в залежносп вад обробтку грунту, системи удобрения та погодних умов року. Ьс кшыасть на Bapiami без добрив та NeoPeoK«) + гшй 12 т/га була бшыпою за мнимального об-робггку. Це забезпечувало високий pibehb ефективно'1 родючосп. На Bapiaim NsoPioKeo + пнй 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 бшьша кшыасть педотроф1в була при застосуванш оранки на 16,1 %. Добрива шдвшцували кшыасть мшроорга-шзм1в: NsoPwK«) + гшй на 79,1-80,9; ЫбоРбоКбо + гшй 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 на 4,3-60,7%.

Таблиця 1- Вплив технологш вирощування сшьськогосподарських культур на чисельшсть мжрооргашзмш у лучно-чорноземному грунт!, 19961998 р.р.

Обробтж грушу Чисельшсть целюлозо-руинуючих мкрооргаш-ЗМ1В, ТИС./1 г грушу Мкрооргашзми, ям при-ймають участь у синтез! гумусових речовин Мкрооргашзми, ям приймають участь у роз-клада гумусових речовин

иолкахари-дсинтезукт млн/1 г грушу меланш-синетзуюч!, ТИС./1 г грунту педотрофш, МЛН./1 г грунту розклад гу-мапв, тис./1 г грунту

Без добрив (контроль)

Оранка 6,7 4,9 10,9 8,9 п,о

Милмальний 5,7 5,9 10,1 11,5 10,6

ЫбоРбоКбо + гнш 12 т/га

Оранка 4,7 3,1 11,9 16,1 14,7

Мшшальний 7,1 3,9 | 9,2 20,6 16,2

ИбоРбоКбо + пай 12 т + солома 2,4 т/га+N24

Оранка 12,4 3,9 14,7 14,3 11,8

Мшмальний 8,2 3,7 13,0 12,0 12,2

В грунпй спостеркалась незначна шлыисть мгкрооргатзмхв, я/а здш-снюють деструщ1ю ядерно! частит гумусу. Вплив риних способ1в обробгг-ку грунту на юлыасть шкрооргашзшв, ям розкладуклъ гумати був негстотним. Органо-мшеральна система удобрения шдвшцувала юлькшгь означених мжро-орган!зм1в на 33,6-52,8 % поршняно з вар1ангом без добрив. Рвниця мЬк вар!ан-том без добрив та N«^60^ + гшй 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 становила 7,315,1 %.

В шар1 0-30 см е1дм1чено тдвищення сумарно!бюлог'шпо!активности (СБА) вл'тку при оранщ на 18,2-34,1 та на 20,5-37,0 - при застосуванш мш1-мального обробпгку; восени мае мкце зниження вдаювдаю на 3,6-8,5 та 3,9-8,0 % (табл. 2). Застосувашш мцпмального обробггку призводить до шдвшцення на 26,0-36,3 % целюлозолтгашя активносп грунту у поршнянш з оранкою.

За мшмалыюго обробггку створюегься диференщащя орного шару за СБА: шдвшцешш у верхпьому та зниження у шшньому прошарку горизошу, який оброблясгься, що викликано заробкою добрив та пожнив них решток у верхнШ шар грунту.

Пдротермгчт умови змшювали мщоб'юлопчну активтсть грунту, ргст 1 розвиток корешв вшдих рослин та трансформацию рослинних решток, а через них активтсть окисно-вщювних ферментов. В шар10-15 см на оранщ в

Таблиця 2 - Вплив технологш на окисно-вщновш фермента та целюлозоль тичну актившсть, 1996-1998 р.р.

Шар грунту, см Р1зноглиб1шна оранка Мпймальний обпобп'ок

СБА, % пошко-джено! ЛЬНЯН01 гканини актившсть по-л^фенол-оксидази, мл 0,01 н Ь актившсть перок-сидази, мл 0,01 Н ¡2 коефшд-ентна-копи-чення гумусу, % СБА, % поппсо-джено! льняно! гканини актившсть по-лтфенол-оксидази, мл 0,01 н 12 актившсть перок-сидази, мл 0,01 н Ь коефкц-ентна-копи-чення гумусу, %

Без добрив (контроль)

0-15 23,4 9,7 34,5 28,7 29,5 11,9 34,9 34,7

15-30 | 28,8 10,6 35,6 29,7 24,6 9,4 38,4 29,7

^даРбоКио

0-15 25,0 14,8 43,6 33,7 32,0 16,9 46,2 37,0

15-30 31,8 14,8 40,8 37,0 27,5 14,9 45,4 33,3

ИбоРбоКбо + гнш 12 т/га*

0-15 36,2 31,3 71,2 44,3 40,5 35,1 71,0 49,3

15-30 39,5 27,6 55,8 49,3 35,8 27,9 54,2 52,0

^оРбоКбо + солома 2,4 т/га* + N24**

0-15 37,8 31,5 69,6 46,0 41,8 31,1 63,8 51,3

15-30 40,9 27,8 57,1 45,0 | 38,2 29,1 56,9 51,7

Ыг/РдаКбо + гнш 12 т/га* +■ солома 2,4 т/га* + N24**

0-15 40,3 38,6 66,1 58,7 48,6 42,1 61,1 69,0

15-30 46,7 38,2 63,3 60,7 40,9 38,6 64,0 60,7

* - С1В03М1НН01 площ1; ** - компенсация азоту.

травш актившсть шшфенолоксидази становила 2,3-20 1 6,7-27 мл 0,01 н Ь - на мцималыюму обробггку; гадвшцувалась в лиши до 3,9-28 та 9,6-30 вщповщю; знижувалась в сершп до 3,6 та 2,3-9,5 1 шдвшцувалась у вересш на 1,6-2,8 та 2,4-3,2 мл 0,01 н Ь. Добрива шдвищували П актившсть в шар1 0-30 см: при м> неральшй систем! удобрения в 1,44-1,48; органо-мшеральшй з гноем у 2,692,91; органо-мшеральнш з соломою 2,59-2,96; органо-мшеральшй з гноем та соломою у 3,44-3,77 рази.

Розмпцення пожнивних репгток, оргашчних та мшеральних добрив за рь зних систем обробггку викликало актив^защю р1зних прошаршв грунту: поли-цсвий обробггок - 15-30, мшмальний - 0-15 см. На контрол1 за мппмального обробггку актившсть шшфенолоксидази в шар1 0-15 см бшына на 24,0; мше-ральшй систем! удобрения - 12,8; органо-мшеральшй з гноем - 12,1; органо-мшеральшй з гноем та соломою - 5,8 % пор1вняно з вар1антами оранки.

В шар 1 0-30 см актившсть шшфенолоксидази за мшшального обробшсу пор1вняно з оранкою була вища на контрот на 16,9; НзоРбоКбо - па 6,7; ЫбоРбоКво

+ пай 12 т - на 10,9; NüoPéoK«) + солома 2,4 т + N24 - на 11,8; Ы60Р60К60 + гнш 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 -на 5,5 %.

Спостеркалась така динамка активноспй пероксидази: мшмальыа ылыасть - навеет, шдвшцення в лишп на оранщ -5,7-18,8 i 4,4-14,3 мл - на mí-шмальному обробггку; зниження до вересня на 2,5-10,1 i 1,8-10,3 мл 0,01 н 12 вщповцщо. При мшеральшй систем! удобрения гадвшцувалась актившсть пероксидази пор1вняно з контролем на 24,6-26,2, органо-мшеральна з гноем на 71,0-83,0, з соломою - на 65,0-82,4, з гноем та соломою - на 70,2-86,4 %.

При застосувант мтшалъного оброб'чпку тдвищувався коефщент накопичення гумусу пор1вняно з оранкою на 5,0-22,6 %. Без внесения оргашч-них добрив цей показник лишасться низьким. Добрива його шдвшцують порш-няно з контролем: NéoPéoKeo - на 7,1-33,1; N^P«^ + гшй 12 т/га - 57,4-77,1; NeoPeoKeo + солома 2,4 т/га + N24-53,4-78,9; N^eoIO» + гшй 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24- наЮО-125 %.

Бюлоачна актившсть, трансформацы рослинних решток, miern та склад оргатчног речовини залежитъ eid багатьох грунтовых факторгв, один з яках - oKumo-eidHoeHÍ умови. Окисно-вщновний потенщал тдвищувався влггку на 20-90 вщносно весни i знижувався на 30-170 мВ восени. Реакцш грунтового середовшца мала обернену динамйсу до показниюв ОВП: зниження влк-ку та шдвшцення восени. Грунгозахисш технологи шдвшцували ОВП 0-15 см шару грушу nopÍBffiiHO з традицШними на 2,1-7,8 % та знижували активну кис-лотшеть, однак зменшення не иеревшцуе 5 %

На неудобрених вариантах вШулось зниження вмкту гумусу з 3,853,86 % до 3,78-3,81 %. Мшеральш добрива сприяли стабшзацц вмкггу гумусу. При сумкному виесенш гною i мшеральних добрив його bmíct шдвшцився в орному mapi на 0,07 %. 1мов1рний npnpicr BMicry гумусу в mapi грушу 0-15 см отриманий на Bapiami NéoIQoP«) + гнш + солома за мипмалыюго обробггку на 0,19 %, в прошарку 15-30 см перевага була за оранкою - 0,18 % пор1вняно з ви-хщним його bmíctom. В mapi0-15 см бшыпий bmíct за мшмального o6po6ÍTKy, 15-30 см - при оранщ. Така диферешцацы вщшчена на Bapiamax з внесениям органхчних добрив на фот мшеральних. РЬниця мгж вар1антами з рвним обро-6ítkom грунту в mapi 0-15 см на Bapiami И^К^Рм + гнш + солома була сутге-вою i становила 0,08, в прошарку 15-30 см - 0,06 %. В прошарку 30-45 см змйш не вщшчеш.

Споет ер далась така сезонна динамка: на початку вегетаци - найвшций bmíct гумусу, norÍM, по MÍpi росту i розвшку рослин, bíh знижуеться в юнщ теплого перюду року i шеля розкладу рослинних решток сиостерйаеться часткове його вщновлення.

IirrencHBHicTb коливань в залежносп вщ культур и знижувалась в такому порядку: uyKpoBÍ буряки, озима пшениця, горох i шдвшцувалась при застосува-

нш мЫмального оброб]'тку. При застосувант останнього бшыпа амплпуда ко-ливань була у верхньому 0-15 см шар1 грунггу, пор!вняно з оранкою, де р^зниод мешп контрастна.

Спостериалась сезонна динамта водорозчинних оргатчних речовин:

найменша 1х юльюсть виявлена на початку вегетащ1, в квита на оранщ вмтст в шар10-30 см складав 143-246, на мнпмальному обробггку - 165-253 мг на 100 г грушу. В першд штенсивного росту корешв, в червш - найбшыпу юльюсть означених речовин. Щдвшцення в шар10-15 см склало на оранщ 23,7-108 123,871,9 % на мнпмальному обробшсу. В листопада 1х юльюсть повшьно зменшуе-ться, складаючи на оранщ 175-327 1 на мнпмальному обробггку 245-384 мг на 100 г грунту. Зниження в листопада вщювщно становить 4,7-52,0 1 9,8-29,8 мг на 100 г грунту.

Найбтыиа кшыасть рухомих гумусовых речовин спостеркаеться при застосувант технолога, яка базуеться на оранщ (табл. 3). Спостер1галась наступна сезонна динамжа гумусових речовин у вигяжщ 0,1 н №ОН в шар! 015 см: максимальне значешм в квггш, зниження до червня складае па оранщ 101-155 { 122-173 на мнпмальному обробггку та шдвшцепня у вересш вщповвд-но на 19-45 1 13-40 мг/100 г грунту. В шар1 15-30 см спостеркаеться така ж се-зош!а динамнса, але коливання дещо нижчь

За мшмального обробггку в шар1 грунту 0-15 см зниження рухомих гумусових речовин на протяз1 вегетащйного перюду бшыпе на 11,6-20,7 % пор1в-няно з оранкою. Це шдвшцуе ревень ефекгивноТ родючосп на мнпмальному обробггку. Така сезонна динамка рухомих гумусових речовин е похщюю вщ гад-ротерм1чних умов, яю впливають на грунгову бюту, а через не! на процеси синтезу та мшерашзаци гумусових речовин, ркгг та розвигок рослин.

Добрива шдвщцили вмкт рухомих гумусових речовин в шар1 грунту 030 см: мшеральна система удобрения - на 16,4-31,6; органо-мшеральна з гноем - 38,6-55,5; органо-мшеральна з соломою - 33,3-56,7; органо-мшеральна з гноем та соломою - на 55,5-83,0 %. Тобто, при внесешп добрив в грунт потрапляе бшыпе енергегичного матер1алу для мнсрооргашзм^в.

Кшьккть детриту за м'шшалыюго обробШку в шарг грунту 0-15 см була бтыиою на 27-45 % пор'шшпо з оранкою. Проте в шар1 0-30 см лише на вар1аш1 ЫбоРбоКео + пай 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 збшыпення вм1сту детриту при мнпмальному обробггку було 1мов1ршш. На реши вар1аттв застосу-ванпя мннмального обробггку та систем удобрения на вм1ст детриту не мало суттсвого впливу.

Добрива шдвщцували вмшт детриту на: 20 (ЫРК + пай), 30 (ЫРК + солома), 55 % (ЫРК + гнш + солома) при застосуванш оранки та вщповщно на 24; 43; 81 % на мнпмальному обробггку пор1вгошо з контролем.

Таблиця 3 -Вплив технологш вирощування на гумусний стан лучно-чорноземного вилугуваного грунту

Обробпок грунту Шар грунту, см Вмшг гумусу, % вщ маси грунту Рухом1 гуму-сов1 речовини, мг/100 г грунту Водорозчшша оргашчна речо-вина, мг/100 г грушу Залишок, що не п-дролЪуе-ться, %

Без доб рив (контроль)

Оранка 0-15 15-30 3,82 3,73 159 183 202 223 28,7 27,9

Мшмальний 0-15 15-30 3,84 3,77 177 149 249 228 28,8 28,3

ЫбоРбоКбо

Оранка 0-15 15-30 3,91 3,82 213 238 208 192 25.4 25.5

Мшмальний 0-15 15-30 3,94 3,85 234 205 248 212 24,9 25,4

ИбоРбоК^о + гнш 12 т/га*

Оранка 0-15 15-30 3,94 3,90 278 278 215 203 22,8 21,4

Мшмальний 0-15 15-30 3,99 3,85 267 243 275 276 22,8 22,4

^оРеоКбо + солома 2,4 т/га* + N24**

Оранка 0-15 15-30 3,89 3,88 257 280 302 258 25.0 24.1

Мшмальний 0-15 15-30 3,94 3,86 264 240 326 271 25.2 26.3

ИбйРбоК^о + гшй 12 т/га* + солома 2,4 т/га* + N24**

Оранка 0-15 15-30 4,00 3,99 301 330 375 419 20,9 21,7

Мшмальний 0-15 15-30 4,08 3,93 295 293 452 338 22,4 22,4

* - (явозмшшм плогщ; ** - компенсагця азоту.

Вмкт фульеокислот за мтшального обробтку буе б'тьшим поргеня-но з оранною на 5,2 %. Добрива шдвищували розчинш речовини в склада гумусу: на контрол1 цей показник складае 71,2- 72,1, при використанш ЫРК -74,5- 75,1, №К + гнш -77,2-78,1, №К + солома + N24 - 73,7-75,9, №>К + гнш + солома + N24 - 77,6-79,1. За таких умов сума розчинних речовин при оранщ бу-ла бшъшою в шар! 15-30, а при мшмальному обробггку в шар1 0-15 см. Вм1ст гумшових кислот, пов'язаних з глиниегими фракцшш та стшкими Я-гОз (ПС-3) щдвшцувався при використанш добрив на 20 (ИРК), 19-34 (ЫРК + гшй), 14

и

(NPK + солома), 27 % (NPK + гшй + солома) поршняно з BapiairroM без добрив. Використання мнпмального обробтсу шдвшцувало BMicT niel фракцй' в niapi грунту 0-15 см на 7,7 при внесенш гаою на фош мшеральних добрив та на 20,2 % при внесенш гною та соломи на фош NPK пор1вняно з оранкою.

Використання мттального обробтку призвело до змм молекулярно-масових характеристик пор1вняно з оранкою, що проявилось у шдвшценш середньовагових молекулярних мае (MJ i сшввщношенга окремих фракщй. За мнпмального o6po6iTKy без добрив Мш була в 1,8 (1997 р.) та в 1,9 раз1в (1998 р.) вшцою шж при оранщ. Щдвищився BMicT високомолекулярних асощата М = 110 та 500 тис. д на 80 i 185 у 1997 р. та 195 % - 1998 р. вщювщно. Серед-ньовапш молскулярт маси були вшцими при застосувашп мш1мального обро-бггку на 1666 - 21180 д. nopiBiimio з оранкою.

Мшшальний обробток грунту створював iiiiuy диференщащю орно-го шару за ступенем гулифтацИ Бшына й стушнь В1дм1чапасъ у верхньому 015 см mapi - 43,2-49,2 %. При opainii навпаки, бшыпий bmict в нижньому про-шарку грунту. М11пмалыпш обробток звужував сшввщношення Сгк:Сфк, зме-1пнуючи BMicr гумшових кислот, зв'язаних з кальщем на вариантах з внесениям оргатчних добрив, i гадвшцуючи bmict Mimro зв'язаних кислот на 6,2-27,4 % пор1вняно з оранкою.

Нерозчинний залишок був низышй i BMicr його коливався в межах 2129 %. На контрол1 цей показник був найвшцим, а на eapiaHri з використанням гною та соломи на фош мшеральних добрив - найнижчим - 21-22 %,

В орному mapi за мнпмального o6po6incy cnocrepiranocb формування б1Льшо1 кшькосп нерозчинного залишку. Тому можна стверджувати, що гумус за мипмального оброб1тку бшьш иасивний, що особливо помтю в прошарку 15-30 см, i характерно для грунт"в цшинних аналога.

РегресШний анала даних показав, що icnye залежшеть м1ж рухомими гумусовими сполуками та водорозчинною оргагйчною речовшюю (г = -0,91± 0,12), рухомими гумусовими речовинами та шгенсившстю продукування вуг-лекислого газу грунтом (г = -0,88+0,22), М1ж актившетю пол!фенолоксидази та вмзетом гумусу (г = 0,78±0,11).

У запропонованШ модел1 BMicT гумусу корелюе з кшыастю кореневих решток (R = 0,99). Ршняння perpecii мае вигляд: у = 1,11+0,02-Хб - на opaimi; у = 1,73+0,12Хб - на мнпмальному обробггку.

Зв'язок м1ж урожайн1ото озимо! пшенищ, юльистю педотрофних мжро-oprairi3MiB, яи угилЬують водорозчинну opraHi4iiy речовину та пожнивними рештками становить: R = 0,95. PiBHHmra perpecii' мае вигляд: у = 2,99-0,52X5+6,21X7 - при оранщ i у = 12,1-0,8X5+1,34Х6 - за мшмалыгого o6po6iTKy

Залежшсть мш врожайшстю цукрових буряюв та вмкггом пол1фенолоксидази 1 водорозчинних оргашчних речовин на мгамальному обробггку була такою: у = 223+5,48 XI + 190 Х2; 1 на полицевш оранщ - у = 248 + 4,29 X, + 192Х2

М'тшальний обробток тдвищував врожайшсть зерна озимоТ пше-ницг на 1,3-3,5 ц/га ! бшьпшй на 3,7-9,8 % прщист вад використання добрив, пор1вняно з оранкою (табл. 4)

Таблица 4 - Урожайшсть культур на стацюнарному дослцп НАУ в КСП "Соильча", 1996-1998 р.р.

Добрива на 1 га сь возмшно! плопц Озима пшениця, ц/га Цукров1 б] фяки, ц/га

1996 1997 1998 сере-дне 1996 1997 1998 сере-дне

Оранка:

на 20-22 см на 28-30 см

Без добрив (контроль) 24,2 27,4 30,5 27,4 218 346 378 314

МбоРбоК«) 37,6 29,8 42,4 36,6 300 377 394 357

НвоРбоК«)+гшй12 т/га 39,3 32,6 50,1 40,7 450 412 458 440

КбоРбоКбо+ солома 2,4 т/га +Ы24 38,2 33,7 47,4 39,8 412 424 438 425

^оРбоКбо +гнш 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 44,3 41,0 52,6 46,0 473 457 516 482

Мшмальний обробггок на 10-12 см

Без добрив (контроль) 24,7 28,7 32,8 28,7 216 340 383 313

N6oP6oKбo 42,2 31,0 44,7 39,3 301 390 404 365

N^60^0+ пой 12 т/га 42,9 31,6 51,7 42,1 467 447 466 460

НйоРбоКбо+ солома 2,4 т/га +N24 39,6 36,1 49,6 41,8 414 462 444 440

КвоРбоКбо+гшй^ т/га + солома 2,4 т/га+N24 47,3 46,6 54,7 49,5 489 503 533 508

ШРо^ц/га обробшж 2,4 2,2 1,6 20,6 22,4 16,7

удобрения 1,6 0,9 1,5 23,4 24,6 23,4

Шдвшцення врожайносп за мшшального обробтсу склало на вар1ант1 К9оРбоК«о - на 36,9; Ы^боКво + гшй 40 т - 46,7; солома 8 т + Ы24 - 45,6; ЫбоРбоК«, + гшй 40 т/га + солома 8 т/га друпш рш шсляди - 72,5 % пор1вняно з вар1ангом без добрив. При оранщ шдвшцення вщповудао склало 33,6; 48,5; 45,3; 67,9 %.

ШнЫальний обробток тдвищуеав врожайтсть корепемодгв цукро-вих буряюв на вар1апт%1 КсюРиК^о + гшй 40 т/га та К%РбоКбо + ппй + солома на 4,5-5,4 % поршняно з оранкою (див. табл. 4). Рвниця м1ж 1996-1998 р.р. склада-ла до 74,9 %. Органо-мшеральна система удобрения шдвищувала врожайшсть поршшю з контролем на оранщ на 13,7 (ИдоРбоКед); 40,1 (ЫеоРвоКбо + гшй 40 т/га; 35,3 (№юРбоК«о + солома 8 т/га + Ы80); 53,5 % (Т^оРбоКбо + гшй + солома + N80) та вщповщно 16,2; 46,5; 40,1; 61,8 % на мнпмальпому обробтсу.

Економгчний анала показав, що грунтозахист технолоп! пщвищували ршень реиггабельносп та знижували соб1вартосп продукцй поршняно з традиционно технолопею, що особливо проявлялось на фош добрив.

ВИСНОВКИ

1. Технологи вирощування сшьськогосподарських культур, яю базуються на мипмальному обробтсу, прискорюють процеси гум1фнсацн в лучно-чорноземпому грутч, що проявлясться у шдвшценш целюлозолптсчно! та фер-ментативно! активносп в 0-15 см шар!, збшьшенш коренево! маси, кшькосп штам1в мкрооргашзм1в, ям сшггезують гумати.

2. Оргашчш добрива сприяють тдвшценню активносп шшфенолоксида-зи (у 2,6-3,8 рази) 1 зростанню коефиценту накопичення гумусу (на 57-125 %) та в%псту пожнивних решток (на 34-73 %).

3. Мипмалышй обробгток грунту на фош органо-мшерально! системи удобрения в пор1внянш з оранкою пщвшцував актившсть гошфенолоксидази на 5,5 - 17,0, коефкцент накопичення гумусу на 5,5 -23 та знижував актившсть пероксидази на 3,8-6,4 %.

4. Грунтозахисш технолоп! вирощування озимо! шпениш при викори-сганш органо-мшерально! системи удобрения шдвищують на 17-20 % кшыасть корешв, на 4-10 % вм1ст пожнивних решток, на 8-21 % насичегасть коренями.

5. Найвищий прир1ст в\«сту загального гумусу в шар1 0-15 см зафксова-но при викорисганш органо-мшерально! системи удобрения на мипмальному обробтсу - 0,19 %. Р1зниця за вм1стом гумусу мик технологиями вирощування у шар1 0-15 см на вар^анп МбоРбоКбо + гшй 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 була суттевою 1 с клад ала 0,8 %. Мппмальний обробгток збшыпував кшыасть детриту на 27-45 % у пор1впяшп з оранкою.

6. Мипмалышй обробгток зумовлюе розвигок переважно педотрофних та полкахаридсинтезуючих мжрооргашзм1в, оранка - меланшсшггезуючих. Процеси мкробно! трансформацц обумовлювали стабшьшсть середньовагових молоку ляр них мае гумшових кислот на р1вш 40-55 тис. дальтон. Мппмальний обробток покращуюе молекулярно-масов1 характеристики гумусових речовин: вщносний вм1ст високомолекулярних комплеюлв шдвшцився на 17-34 %, сере-

дньовагова молекулярна маса - на 21-25 тис. дальтон 1 зменшився вшст низь-комолекулярних фракцШ до 16 %.

7. Найбшьша кшьисть рухомих гумусових речовин спостертгалась при засгосувашп традищйно! технологи у шар! 15-30 см, проте р1зниод за 1х вмгс-том в шар! 0-30 см М1ж обробггками була не суттевою. Добрива шдвищували вм!ст розчинних речовин в склад! гумусу, сума яких на полицевШ оранщ була бшыпою в шар1 15-30, на мшмальному - у 0-15 см. В шар! 0-30 см на оранщ цей показник був бшьпшм за мццмального обробику. Миимальний обробшж гадвшцував вм1ст пасивного гумусу в шар!0-30 см.

8. При оранщ пщвищуегься актившсть оргашчно! речовини, що сприяе процесам мшерашзаци та втратам оргашчно! речовини грунту. Використання соломи на фон! мшерально! системи удобрения не попршувало яысних характеристик гумусу пор!вняно з органо-мшеральною системою удобрения з гноем. Трансформащя гною у гумусов! сполуки вадбуваегься б!льш шгенсивно ! закш-чуегься вже через р!к теля його внесения.

9. Сезошга динамша активности пол1фенолоксидази, загально! бшлопчно! акгавносп методом ашпкатш, загально! бюлопчно! активности за методом Штатнова, окисно-вщновних умов, галькосп водорозчинно! оргашчно! речовини характеризувалася пщвшценням влттку 1 зниженням восени. А динамка ак-тивносп пероксидази, реакцц грунтового середовища, вм!сту загального гумусу та гумусових речовин у витяжщ 0,1 н №ОН вщрвнялись найнижчими показ-никами вл!тку.

10. Статистично доведено зв'язок мш показниками гумусного стану та бь олопчною акгавшстю грунту: актившстю пол!фенолоксидази та водорозчинно! оргашчно! речовини (г = 0,87), дабш>ним гумусом та загальною бюлопчною актившспо з продукуванням СОг (г = -0,89), рухомими гумусовими речовинами та коефицентом накопичення гумусу (г = 0,78). Дуже •пений зв'язок виявлений! м1ж показниками гумусного стану! факторами, яи регулюють швидисть та характер гушфиешц!: вм1стом загального гумусу та илыастю кореневих репгток (Я = 0,99).

11. В господарствах Андруппвського природно-альськогосподарського району (Правобережний Лкостеп Украши) рекомендуеться при вирощуваню озимо! пшенищ ! цукрових буряыв на лучно-чорноземних грунтах застосовува-ти грунтозахисш технологи, що базуються на мшшальному оброб!тку. Нашими дослщженнями доведено, що таи технологи позитивно впливаючи на гумусний стан шдвшцують урожай озимо! пшенищ на 1,3-3,5 ц/га! не знижують врожаю цукрових бурлив, а також зменшують соб1варт1сть !х вирощування на 1,6-7,7 % та шдвшцують рентабельшеть на 4-50 %.

ПЕРЕЛПС ПРАЦЬ, ВИДАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Воробей 1.1., Макарчук О.Л., Колкшченко О.М. Вплив еколопчно чис-тих вуглеамоншних добрив на властивосп лучно-чорноземного грушу та вро-жай зернових культур // Зб1рнгас наукових праць Умансько!' сшьськогосподар-сько! акадсми. - К.: Нора-пршт, 1997, - С. 117-119 (полыш та лабораторш до-слцщення, узагальнення результат, тдготовка до друку).

2. Шикула М.К., Бшяновська Т.М., Мельник К.К., Головко Е.А., Воробей 1.1., Макарчук О.Л., Горбаченко В.М. Про перспектившсть використання вуглеамошйних солей у грунгозахисному землеробсш // Агрох1м1я 1 грунто-знавство. М1жвщомчий науковий зб]'рник. Часгина третя. Харив:УААН, 1998, -С. 42-44 (польов1 та лабораторш дослщження, шдготовка до друку).

3. Головко Э.А., Биляновская Т.М., Воробей И.И., Макарчук О.Л., и др. Аллелопатия культур них растений в аспекте проблем агрофитоценологии // Физиология й биохимия культур них растений, 1999. Т. 31, №2. - С. 103-114 (анаюз лггературних джерел, тдготовка до друку).

4. Шикула М.К., Нестеров Г.1., Макарчук О.Л., Воробей П., та ш. Гумус-ний стан лучно-чорноземного грушу як показ ник грунтово! родючосп // Агра-рний в1сник Причорномор'я. Випуск№ 3 (б). Частина I: Агрономия. Одеса, 1999. - С. 74-78 (польов! та лабораторш дослщження, статистичний оброб1ток результата, узагальнення та викладення матер1ал1в, тдготовка до друку).

5.1утинська Г.О., Остапенко А.Д., Макарчук О.Л., Петренко Л.Р. Змша М1-кробних ценоз1в пщ впливом обробггку без обернення скиби. // Вщгворення родючосп грунта у грунгозахисному землеробств)./ ГПд редакщею М.К. Шикули. К.: ПФ "Оранта", 1998. - С. 172-179 (польовг та лабораторш дослщжешм, тдготовка до друку).

6. Бадаев А.Д., Капштик М.В., Кравченко Ю.С., Макарчук О.Л. Вщтворен-ня гумусу в грунгозахисному землеробст. // Ввдтворення родючосп грунта у грунгозахисному землеробствк К.: ПФ "Оранта", 1998. - С.219-234 (польов1 та лабораторш дослщження, шдготовка до друку).

7.1утинська Г.О., Бшяновська Т.М., Макарчук О.Л., Воробей II. Вплив ВАС на гумусоутворення в грунгозахисному землеробст // Вщгворення родючосп грунта у грунтозахисному землеробств!. Там же. - С. 418-431 (польов1 та лабораторш дослщження, узагальнення матер1алу, шдготовка до друку).

8. Шикула М.К., Лозенко €.М., Воробей 1.1., Макарчук О.Л., Горбаченко В.М., Колкгаченко О.М. Досвщ впроваджепня грунтозахисно! системи зем-леробства в КСП "Сокшьча" Попшьнянського району, ЖитомирськоУ область Там же. - С. 597-606 (зб1р матер!ал1в, шдготовка до друку).

Макарчук О Л. "Змши гумусного стану I бшлопчноТ активное™ лу-чно-чорноземного грунту пвд впливом грунтозахисних технологш в умовах Апдруиивського прнродно-с1льськогосподарського району" - Рукопнс.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандвдата сшьсько-господарських наук за спещальшспо 06.01.03 — агрогрунтознавство 1 агрофпи-ка Дисертащя присвячена вивченню впливу грунтозахисних технологш виро-тування сшьськогосподарських культур, яи базуються на мнимальному обро-бггку грунту, на показники гумусного стану та бюлопчну актившсть лучно-чорноземного вилугуваного грушу.

Мшшальний оброблок шдвшцуе бюлопчну актившсть, прискорюе процес гум1фжаци в лучно-чорноземному групп, що проявляешься у щдви-щенш целголозолггично! та ферменггативно! активности в 0-15 см шар\, збшь-шешн коренсво! маси, юлькосп мкрооргашзм1в, яи сшгтезують гумати. Вико-ристання мннмального обробггку сприяе стабшзацц гумусного стану, покра-щенню яюсыих та молекулярно-масових характеристик гумусових речовин, гумус стае бшьш пасивним, що особливо помпно в прошарку 15-30 см, 1 характерно для груштв цшишшх аналопв. Грунтозахисш технологи, яи базуються на мтмальному обробггку, вже в перпи роки впровадження забезпечують прир1ст врожайносп зерна озимо! пшенищ { зменшують собшартгсть п вирощування, а також не знижують р1вень рентабельности цукрових буряив. Тому, в господарс-твах Андрунпвського природно-сиьськогосподарського району рекомендуеться при вирощуванш озимо! пшенищ 1 цукрових буряюв застосовувати грунтозахисш технолога.

Ключов1 слова: обробшж грунту, фермешативна актившсть, показники гумусного стану, грунтов! мшрооргашзми, молекулярш маси гумусових кислот, урожайшсть.

Макарчук ОЛ. "Изменения гумусного состояния и биологической активности лугово-черноземной почвы под влиянием почвозащитных технологий в условиях Андрушевского прпродно-ссльскохозяйственного района" - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.03 - агропочвоведение и агрофизика Диссертация посвящена изучению влияния почвозащитных технологий выращивания сельскохозяйственных культур, которые базируются на минимальной обработке почвы, на показатели гумусного состояния и биологической активности лугово-черноземной выщелоченной почвы. Исследования проводились на базе стационарного полевого опыта в КСП "Сокильча" Попельнянского района Житомирской области. Почвенный покров территории сельскохозяйственного предприятия типичный для района проведения исследований.

Минимальная обработка па фоне органо-минеральной системы удобрения повышает активность полифенолоксидазы (до 17), коэффициент накопления гумуса (до 23), количество корней озимой пшеницы (на 21), насыщенность ими почвы (на 21), содержание растительных остатков (до 10) и снижает активность пероксидазы (на 6,4 %). Системы обработки не однозначно влияли на микрофлору почвы: вспашка обуславливала развитие меланинсинтезирущих микроорганизмов; а минимальная - полисахаридсинтезирующих и педотроф-ных.

Использование минимальной обработки способствует стабилизации гу-мусного состояния, улучшению качественных и молекулярно-массовых характеристик гумусовых веществ, гумус становится более пассивным, что характерно для почв целинных аналогов. Выявлена связь между активностью полифенолоксидазы и водорастворимым органическим веществом (г = 0,87), водорастворимым органическим веществом и щелочнорастворимымн гумусовыми веществами (г = -0,91), подвижными гумусовыми веществами и коэффициентом накопления гумуса (г = 0,78), содержанием общего гумуса и количеством корневых остатков (R = 0,99).

Почвозащитные технологи!, которые базируются на минимальной обработке, уже в первые годы внедрения обеспечивают прирост урожайности зерна озимой пшеницы и уменьшают себестоимость ее выращивания, а также не понижают уровень рентабельности сахарной свеклы. Поэтому, в хозяйствах Анд-рушевского природно-сельскохозяйственного района рекомендуется при выращивании озимой пшеницы и сахарной свеклы применять почвозащитные технологии.

Ключевые слова: обработка почвы, ферментативная активность, показатели гумусного состояния, почвенные микроорганизмы, молекулярные массы гумусовых кислот, урожайность.

Makarchuk O.L. "Changing in soil organic matter and biological activity of the meadow-chernozemic soil under the influence of conservation crop production systems of Andrushevsky natural-agricultural region" - A manuscript.

A dissertation for a Candidate of Agricultural Sciences degree in speciality 06.01.03 - agricultural soil science and agricultural physics. A thesis discovered the effects of conservation crop production systems based on minimum tillage, on biological processes and content of humus compounds in a leached meadow-chernozemic soil. Thesis is devoted to studying of influence of conservation crop production system, based on minimum soil tillage on soil indices and biological activities of the leached meadow-chernozemic soil. Minimum tillage increases the biological activity and accelerates a process of humification in 0-15 cm layer of soil

that reveals itself in raising the activity of tzelulozolytical bacteria's and enzymes raising a root mass, amount microorganisms, which synthesize humaty.

Keywords: soil tillage, enzime's activity, soil organic matter indices, soil microorganisms, molecular masses of humic acids, crop yields.