Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Геохимия серы и стронция в зоне техногенеза серо-добывающих предприятий Предкарпатья.

ВАК РФ 04.00.02, Геохимия

Автореферат диссертации по теме "Геохимия серы и стронция в зоне техногенеза серо-добывающих предприятий Предкарпатья."

■Л1 .О 1.] НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ 1Я НАУК УКРАШИ

1НСТИТУТ ГЮЛ0Г1! ТА ГЕОХ1МП ГОРЮЧИХ «ОПАЛИН

На правах рукопису

УДК 650.41 (661-21 + 577,4)

ЕОЙЯО Татяиа 1ваи1вна

ГОШМ1Я С1РХИ I ешщш В ЗШЦ ТЕХЮГЕНЕЗУ С1РК0ВИД0БУВНМХ П1ДПРМСЫСТВ ПЕРЕДКАРПАТТЯ

Спец1альн1сть 04.00.02 - геох1м1я

Автореферат дисертацП на эдобуття вченого ступени кандидата геолог!чних наук

Льв1в - 1995

- г -

'Дксертац1бю е рукопис

Робота виконана в 1нститут1 геолог 11 та reoxiMi'i горючих копалин Нац1онально1 АкадемП Наук Укра! ни

Науковий кер1вник: доктор геолого-мiнералог1чних наук Олег Йосипович Петриченко

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор геолого-м1нералогiчних наук, Борис 1ванович См1рнов

(1нститут геологи i reoxiMil горючих копалин HAH УкраЗни, Льв1в)

канди; -т х1м1чиих наук, доцент, Галина Дмитр1вна Левицька (х? <1чний факультет, Львхвський держун1верситет)

Пров1дна орган!эац1я: Льв1всъка геолого-роав!дувальна експедиц1я

ДТП "Зах1дукргеолог1я", м.Льв1в

Захист в!дбудеться " i% " жоЬтнх 1995р. о годин!

на зас!данн1 слец1ал1аовано! вчено! ради К.04.02.02 в 1нститут1 геолог!! 1 reoxiMil горючих копалин HAH Укра'1 ни

Адреса: 290053, м.Льв!в, вул.Наукова, За

3 дисертац1ею ыожна оанайомитись в б!бл1отец1 1нституту геологи 1 reoxiMil горючих копалин HAH Укра1ни, м.Льв!в, зул.Наукова, За

Автореферат роз!сланий " " a-g/gg^S, 199F р.

Вчений секретар спец!ал1зовано1 ради

кандидат геолого-м!нералог1чних j/1 О.В.Хмелевська

наук

Ф

ЗЛГЛЯЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Анпуяльв1саь тежг. У эв'язку 1э поПршенням еколог!чно! ситу-ацП в ц1лому св!т1 велика увага надаеться досл!дженню в!дход!в 8 промисдових п1дпривмств. На ПередкарпатИ розташован1 ун1кальн1 за своши масштабами родовища самородно! с1рки, що обумовило виник-нення двох потужних пересюбних комб1нат!в - Розд1льського 1 Язо-р!вського. Структура цих падприемств досить складна, 1 тому спектр в1дход1в, щр потрапляють в навколишне середовище, В1дпов1дно, 6 надзвичайно широким. Про павед1нку основных забруднювач!в в зон! техногенезу вже в1домо багато, однак духе мало даних про роль с1р-ки, с1рководню а також отронШю вапняково-с1рчаних добрив (ВСД) у створенн1 еколог1чно! обстановки. Х1м1чними та геох1м1чними аналогами с!рки е миш'як, селен 1 телур, яю можуть за певних умоь ут-ворювати токсичн1 сполуки. Разом з тим, в опубл!кованих роботах в1дсути1 дан! про вм!ст цих а '.кроелеыент!в у сульфатно-карбон".тш... в!дкладах. Вивчення повед!нки згаданих елемент1в та '¡х сполук у довк!лл1 1 зм!ни, як1 вони викликают>, е значною геох!м1чною проблемою, важливою а точки зору всеб1чно! огЦнки еколог!чного стану Передкарпатського рег!ону.

Освовва иста дося/дхетш. На основ1 польових 1 експеримен-тальних досл1джень та 1хнього теоретичного обгрунтування оц!нити еколого-геох1м!чн1 насл!дки забруднення навколи"чього середовища сполуками с5.рки, вивчити особливост1 мхграцП стронц1ю гз ВСД в грунтах Передкарпаття, встановити вм1ст 1 геох1м!чн1 законом!рнос-т1 роапод1лу миш'яку, селену й телуру у сульфатно-карбонатних в ^кладах.

Методика дослгдхеикя I фатичпин натертая. Для досягнення зазначено! мети був проведений ряд роб1т.

1. Досл1джено х1м!чний склад вод окремих р!чок . Передкарпаття у аон1 оеапосереднього впливу Яворгвського ДП "С1гча" (рр.Шкло, Виг 'Я, Верещиця) та за мехами ще! аони (р.Стрв'яж та окрем1 водо-пункхи на 1нших р!ках). Для вианачення основного сольового складу проб води використовувався стандартний 7-компонентний анал1з, при-чому К 1 На визначався полуменево-фотометричним методом. М1кроком-понентний склад вод оцднювався за суким аадишком методом к1льк1с-ного спг'ктраль. )Го анал1зу (спектоографи СТЭ-1 1 ИСП-5), Анал1з проб води на Бг проводився полуменево-фотометричним або атомно-аб-сорбцгйним (прилад С-115) методами 1з застосуванням ацетилено-по-в1тсяного полум'я. Використовувався також спе^тральний метод ана-л1ву сухого валищу.

2. Вивчено розпод1л Бг у колонках грунт1в на полях та на р!ч-кових заплавах у районах систематичного застосування вапняко-во-с!рчаного добрива.

Шдготовка проб грунту до анал!зу 1 1х дсхшдження велось аг1дно рекомендац!й Е.В.Ар1нушк1но1 з певними поправками, роароб-деними на п1дстав! спец1альних методичних досл1д* нь.

I. Експериментально перев1рено вплив метастаб1льних ополук с1рки - посульфату 1 тетрат1онату - на м!грац1йну здатн1сть 1он1в б1илоПчно важливих метал!в у грунтах (методом Уи>-спектроскоп П а викориотанням спектрофотометра СФ-20).

0рган1аовано геох!м1чний пол1гон, на якому поставлено ок-рем! досл1ди для вивчення впливу елементарно* с1рки на геох!м1чн1 характеристики грунту ( особливо на вм1ст рухливих форм метал!в) та досл!дження характеру м1грацП стронцш 1э целестину.

5. Проанал1эовано 53 зразки порхд 1 м!нерал1и, в1дЮралих на о1рчаних родовищг , на вм1ст миш'яку, селену 1 телуру, иикористо-вую.и 1СР-МЗ та иША з попередньою оОрс-кою зрашс1в в и 1 крох ■

- 5 -

вильов1й печ1 за задано» програмою.

Наукова вовиава. Встановлен! геох1м1чн! ааконом!рност! розпо-д!лу Аз, Бе 1 Те сульфатно-карбонатних в1дкдзд!в Передкарпаття. Вперше у Передкарпатт! простехена м!грац!я- стронщю 1а ВСД ланщо-гои " грунта - грунтов! води - рослини". З'ясована геох1м1чна роль пром1жних метастаб!льних сполук - тЮсульфату 1 тетрат!онату у пе-рероаподШ м1кроелемент!~ Си, Аг, Ре 1 РЬ у грунтах. Роэроблена нова методика а переведения елементарно! с1рки в роачин п1д д1ею сум1и1 «N03 + Н2О2 в м!крохвильов1й печ1 за ааданою програмою.

Пракорше авакешя дрсл1дхеиь. На основ! виявлено! законом!р-ност1 м!грац!1 Бг у ланцюгу "грунти - грунтов! води - рослини" та встановлених геох!м!чних насл!дк1в забруднення Б ! Эг !э вапняко-во-с!рчаних добрив вже сьогод..! зд!йснюеться ряд заход!в, скерова-них на усунення небажаних ам1н в еколог!чн!й ситуацП в1дпов!дних район!в. Волод1ючи конкретними даними з геох!м!1 Аэ, Эе ! Те, мож-на оц1нити ступ!нь реально! небезпеки забруднення цими елементами навколишнього середовгаца при розробц! с!рковм!сних басейн!в.

Результати роботи знайшли в!дбиток у ав!т! з держбюджетно! теми: "Геох!м!чн! насл!дки впливу с1рковвдобувних п1дприемств Передкарпаття на навколишне середовище" (М ВНТИЦ - 01910010158), який у 1994 роц! був персданий у виробнич! орган!зац!1 для вико-ристання ! застосування.

Осиова! поло же пня, що аахищаться.

1. Вшст стронц!ю у водах р1чок, грунтах ! рослинах залежить в!д масштаб1в застосування вапняково-с1рчаного добрива на полях. Найвмдии вм!ст Бг у р!чкових водах спостер1гаетьс- у зимовий пер1-од, для якого характерний пргстично застшний режим .рунтових роз-чин!в. Вертикальна кигращя стронц!ю !з ВСД а орних полях проходить у чроматограф!чному режим! !з досить високою швидк!стю - за

- в -

оди" р1к в1ь практично весь вимиваетъся в оркого шару грунту. У грунтах лу.ового типу виникають, як правило, к!лька гориэонт!в 1в п!двищеною (до 110 мг/кг) коьцентрац1еы 1ш-рац1йного Бг.

2. Метастаб1льн1 сполуки с!рки т!осульфат 1 тетрат1онат эдат-н! п1двищувати .¿1грац1йну здатн1сть деяких метал1в эа рахунок комплексоутворення, а саме: тЮоульфат - Сй, Ае, РЬ, Си 1 Ре, тет-рат1онат - Си 1 Ре. Тому внесения в 61дн1 м!кроелементами грунти елементарно! с!рки 1а вапняково-с1рчаниыи добривами сприяе Шдвк-щенню.вм1сту рухливих форм ряду важливих м1кроелемент1в Си, РЬ 1 А? 1з одночасним змешненням рухливого Мл 1 Со. Стронц1й 1а целестину эдатний вит1сняти м1кроелементи грунте юго поглинального комплексу внаоШдок к^ Лонного замЩення.

3. Вм1ст Те в самородн!й с1рц! становить 0,29 - 0,52-10~5Х, а в с!рчаних рудах коливабться в мехах 0,17 - 1,92-10"5Х. В сульфатно- карбонатних в!дкладах Те проявляеться лише в деяких вразках г!псу (0,48-1,36- жО-5Х); в карбонатних породах його вм1ст нижче р1вня 5*10~7*. Миш'як 1 селен концентруються в теригекк!й честив! сульфатно-карбонатних в!дклад1в Передкарпаття - м^огелях. Для эга-даних ~лемент1в характерний р1зний характер роэпод!лу в евг-ори-тах: найб1лыпий вм!ст миш'яку зам1ряний у вапняках, дещо менший -у 11псах 1 наименший - у эрааках самородной с1рки. Для селену б!льш1 к1лькост! заф1ксован! у г1псах та с1рц1 1 менш1 - у вапняках. В г1псах та самородн1й с1рц! Бе 1 Те энаходяться, в основному, у вигляд! 1зоморфно1 дом!шки. В склад вапняк!в 1 г1пс1в Аг входить, 8деб1льшого, 1з теригенною дом1шкою.

4. Перех1д елементарно! с1ркь в роачин проходить аначно дегше 1 швидше, в1д в1домих ран1ше перетворень, п!д д1ею азотно1 кислоти та пероксиду водн>~ в м!крохвильов1й печ! за роэробленою дисертан-том сп1вавторств! програм!.

- 7 -

Безпосередньо автором було виконано ряд роб!г.

- Участь у Шдготовц! в!дбору та анал!зу проб вод i грунт1в 1а аон впливу СВП та роботах на геох1м!чному пол!гон1.

- Подготовка половини (-50) проб грунт1в ia геох!м!чного подгону до анал!зу, приготування сольово! витяжки, внм1рювання pH i Eh, олтичнлх характеристик кислотних вигяжок.

- Проведена сер!я експериментальних досл!джень на 0Ф-20 по виэначенгао впливу солей р1зних метал1в на спектральн! характеристики т1осульфат- i тетрат!онат-!он1в.

- 3!брано i проанал1зовано 12 зразк1в зерна на вм1ст строн-

Ц1ю.

- Шдготовлено до анаи1зу та проанал1зовано на As, Se 1 Te 53 зразки пор1д 1 м1нерал!в 1з сульфатно-карбонатних в!дклад1в.

- Участь у розробц1 р1зних анал1тичних методик.

- 31брано д!тературн1 дан! та зд1йснено теоретичний анап!а отриманих експериментальних результат1в.

Апробац1я робот. Основн! положения дисертацП допов1 дались на М1жнародному crtíHapl "Еколог1чн1 п!дходи до навколишнього се-редовища 1 здоров'я в населених рег1онах Центрально! та Сх1дно1 европи" (Катов1це/Крак1в, Польща, 1992 р.); на VII Конгрес1 бвро-пейського Союзу Геонаук (Страсбург, Франц1я, 1993 р.); на М1жна-родному Симпоз!ум1 "М1оценов1 евапорити Центрального Паратет1су: фацП, корисн! геопалкни, проблеми екологИ" (1ГГГК HAH Укра!ни, JIbBiB, 1994 р.). Представлен! тези для опубл!кування у зб!рнику матер!ал1в БвропейськоЧ КокферендИ "Назколишне середовище 1 здо-ров'я людини в сучасному сусШльств!" (Антверпе::, Бельг1я, 1993 р.). За темою дисертацП опубликовано 7 po6iT, ще роботи знахо-дяться в друц!. У cniBaBTopcTBi написан! ро^д1ли зв!ту з держОюд-жетно! теми 'TeoxiMi4Hi насл!дки впливу с1рковидобувних п1дпривм-

- 8 -

ств Передка-паття на навколишне середовще".

06'ер l акрукпура робови. Дисертац1я складаеться la вступу, п'яти глав i BHCHOBKiB; ÏÏ вагальний обсяг складае 1Ь2 машинописн1 сторуки. Робота 1люстрована 25 рисунками, 20 таблицами. Список л1тератури включав 149 наав роб1т.

В основу дисертацП покладен1 досл!дження, проведен1 га час роботи у в1дд1л! reoxlMil осадових товщ, НГП 1ГГГК HAH Укра1ни (1990-1994 pp.), та в 1нститут1 анал!тично1 xiMil Ун1верситету м.Град (нвстр1я) упродовж березня-. шня 1994 р.

Автор глибоко вдячний науковому кер!внику, зав.в1дд1лом reoxlMil осадових товщ нафтог^аоносних поов!нц1й 1ГГГК HAH Укра!ни, до! ору геолого-м1непалог1чних наук О.Й.Петриченку за керування 1 всеб1чну п1дтримку при виконанн1 та оформленн1 дисептацП. Особли-ву подяку дисертант висловлюе канд.х1м.наук C.B.Кушн1ру за допомо-гу i кер1вництво при проведенн1 екогеох1м1чних досл!джень, за ви-соко!нформативн1 обговорення отриманих результат1в та за cnlEnpamo s бюджетное тематики. Автор щиро вдячний кандидатам наук С.П.Гри-н1в та А.Побережському за консультацП при написанн1 окремих час-тин роботи, вс1м сп1вроб1тникам лаборатор!й, що виконали багато-численн1 анал1зи: канд.х!м.наук 0.1.В1вчар, пров1дним 1нженерам В.1.Мигович, В.Г.Гаевському, В.Крижевич, 1нженерам Б.Грабчак 1 Л.В1лик, за зб1р зернових - 1.Горону.

Дисертант висловлюе велику подяку дирекиру 1ГГГК HAH УкраЬ ни, академ!ку HAH Укра'1ни В.Ю.Заб1гайлу, доктору геолого-Miнерало-г1чних наук О.Й.Петриченку, канд.геол-м!н.н^ук I.Дудку за значну п!дтримку в opraHiaaaiï стажування в АвстрП, що дало змогу провести велику частину прециз!йних анал1з1в.

Автор вдячний сп!вроб!тникам 1нституту ан- п1тично1 xiMi'i Ун1-верситету м.Грац за значну допомогу i консультацП п$и виконан!

х!м!чних аная!з!в та за сум1сн1 розробки - др.W.Kosmus, W.Gossler, S.Lintchinaer, M.Krachler, C.Schlagenhaufen, M.Richter.

3MICT РОБОТИ

ЯЕРЕДНОВА. НАРИС ЕКОЛОПЧНО! СНТУАЦ12 HA TEPHTOPIÏ ПЕРЕДКАРПАТТЯ

Еколог1чн1 проблеми Лередкарпаття у територ!альному в1дношен-н1 пов'язан1 з функц!онуванням г!рничо! та г1рничох!м1чно! промис-довост1. Значними длсерелами забруднення е Явор1вське та Розд1льсь-ке ДП "С!рка". Bel природн! ресурси - води, грунти та б1осфера -несуть на соб1 лтропогенне навантаження. У пов1тр! ряду населених пункт 1 в Явор!вгцини спостер!галась л!двмдена концентрация сполук с1рки, що в к1лька раз!в пер^вищуб гранично допустим! норми. !з ст!чниыи водами с1рковидобувних п1дприемств в довк1лля поступать так1 шк!длив1 сполуки, як с!рководень, елементарла с1рка, сульфати 1 хлориди. Для rpyHTiB невраховану небезпеку становить вапняко-во-с!рчане добриво (ВСД), що являе собою грубозернисту фракц!ю в!дход1в флотацП с1рчаних'руд ! мостить до 757. СаСОз та б!ля IX SrS04. Внесений в .грунт з ВСД целестин при своему розчиненн! неми-нуче викликае забруднення стронЩем грунтових розчшйв, що може призвести до небезпечного забруднення цим елементом як с1льсько-господарсько! продукцП, так i питних вод periony.

I. КОРОТКА ГЕОЛОГО-Л1ТОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕЯКАРПАГСЬКОГО ПР0ГШ1У

Питанию вивчення геолог!!, стратиграфП та л!толог!1 Передкарпаття присвячен! роботе A.Alth, F.Bienlasz, A.M.Lomnicki, W.Teisseyre, О.С.В'ялова, В.В.Глушка, С.М.Кэреневського, Г.H.До-ленка, H.Р.Ладиженського, Я.О.Кульчицького, Л.Г.Ткачука, Д.В.Гур-

ж!я, Д.П.Хрущрва, В. I.Колтуна, Ю.Н.Сеньковського, Л.Н.Кудр1на, I.¡.Алекс нко та 1н.

Родозища Передкарпатського с!рконосного басейну, генетично пов'яэан! а баденськими в укладами, простягагаться вузьким ланцож-ком в аон1 I 'еднання Сх!дно-6вропейсько1 платформы та эовн1шньо1 зони Передкарпатського прогину. Передкарпатський крайовий прогин анаходиться на меж! складчастих Карпат 1 Сх1дно-бвропейсько1 платформи. В проги"1 вид!ляються дв! структурно-тектон1чн1 аони -Внутр1шня, яка, у свою чергу, скдадаеться а двох Шдзон ( Сам-б!рсько1 та Бориславсько-Покутсько!), та Зовн!шня (Б1льче-Волиць-ка).

Передкарпатськи:" прогин виповнений потужноо товщею м1оценових мол ас, представлених в1дкоадами поляницько!, ворот! ;енсько1, стеб-ницько!, балицько!, богородчаясько! св!т (нижня моласа) та тирась-ко1, кос1всько! 1 дашавсько! св1т (верхня моласа).

Серед Оаденс: сих в!дкпад1в евапирити займають верхню частину розр1зу 1 вид!ляються в самост1йну тираську св!ту. В 11 склад! присутн! теригенний, карбонатний, сульфатний 1 хлоридний комплек-си. °одовища самородно! с!рки пов'язан! з сульфатними 1 карбонат-ними в!дкдадами. Карбонатний комплекс представлений п1дг!псовими в 'дкладами, целестино-карбонатними 1 сульфатно карбонатними породами, вторинниии ( метасоматичними ) 1 ратинськими валняками. Породи сульфатного комплексу - первинн1 та вторинн1 г!пои, г!псоан-г1дрити 1 анг!дрити - складають в середньому б!ля 95% об'ему хемо-генного комплексу тирасько! св!ти.

До с1рчаних руд Передкарпа тя в1дносяться с!рконасичен! над-г1псов1 вапняки баденського,ярусу тирасько! св!ти з цюмисловим вм1стом с!рки. Основною дом1шкою с1рчаних руд е глинистий магер!-аг СкдаднЮть взаемов1дношення рагинських вапняк!в самородной

с1ркоК> обумовили р!зноман1тн!стъ в Передкарпатському басейн1 текс-турних р!зновидностей с1рчаних руд.

Питаниям м1нералогП 1 геох!м11 евалоритових товщ Передкар-паття приов'ячен! роботи е.К.Лазаренка, Б. I. Сребродольського, Д.П.Бобровника, П.М.Б1лон1жки, М.Г.Валяшка, О.П.Сливко, О.Й.Петри-ченка, В.М.Ковалевича та 1н.

В глав1 наведен! даы. а парагенезу м!нерал1в, геох!мН м1кро-елемент!в, х!м1чного складу пор1д 1 руд.

М!кроелементи в рудах с!рчаних родовищ - концентруються в 1х глинист!й частин!. С1ркоутворення в г!псоанг!дритах звичайно г.ов'-язане 1з привнесениям водами Ва, МП, Сц, Сг, Т1; перекристал!зац!я с!рчаних руд веде до зменшення в. них перш за все вм!ст!в Мп, Си 1 Ва. В зону с1рчаних родовищ к._дь та б1льп!сть 1нших м!кроелемент1в надходили в склад! "нафтових'' вод по системах глибинних розлом!в.

II. ГЕ0Х1ШЯ СТРШЦШ В 30Н1 ТЕХИОгаШЗУ С1РК0ВНД0а»ВНИХ шдприекств ПЕРЕДКАРПАТТЯ

На даний час 1снуе багато пуол!кац!й з геох!мП стронц!ю (W.NoП, Н.СИит, В.Д.Пампура, К.Тигек!ап, Г.П.Сандимирова, В.В.Бурков, Е.К.Подпорина, Г.Фор, Л.Джонс, М.С.Скиба та 1н.-). Опубл!ковано також чималс роб!т про стронц1й в с!рчаних рудах Пе-редкарпаття, оск!льки ще 15 рок!в тому руди Подорожненського с1р-чаного родовища вважались потенц!йною сировиною для добування спо-лук стронц!ю (С.В.Кушн!р, С.Т.Зел1эна, А.Ю.Ле1н та 1н.). Велика увага прид!ляеться досл!дженню стронц!» 1 в зв'язку з в!домою ток-сичн!стю цього еле-менту при високих концентрац!ях.

Нами був уяёрае зд!йсне'тий коыплексний п!дх!д до вивчення шлях!в м!грацП Бг !з ВСД. Для цього досл!догувався х!мхчний склад окремих 1чок Передкарпаття в зон! впливу Явор!всъкого ДП "С!рка"

' - 12 -

(р!ч:ж Вишня, Ракхв) та га межами ц!е'1 гони (р.Стрв'яж та окрем1 . водопункти ла р.Дн1стер). Вивчався роапод1л Sr у колонках грунт1в на полях, де використовувались ВСД та на р!чкових заплавах в райо-в1 систематичного застосування ВСЩ. Орган!зований геох!ы!чний по-л!гон, на яком, поставлен! досл!ди для досл1дження характеру м1г-рацИ Sria SrS04. Також проведена сер1я анал!з!в зразк!в зерна р!зних культур на вм1ст стронц!ю, з!браного на територП впливу вапняково-с!рчанг"о добрива та за межами qie! зони.

Спронц 1 вносиIспь води pivox Вишня, Pax.it па Сярв'ял. Проби 1з р. Вишня в!дбирались дв!ч! - в суху та дощову погоду. Встановлено, що в суху погоду концентрация стронц1ю досягае '1,5 иг/л, щр в 1,5 раз1в перевищуе ГДК дл вод (7 мг/л). У дощову - в1дбуваеться аа-гальне понижения концентрацП Sr аа рахунок розведення р!чкових вод дошрвими. Стрибкопод!бна нер!вном!рн1сть роэпод!лу концентрацИ стронц1ю вниз аа теч1ею р.Вишня в дощову погоду (на противагу законом!рному аб1лы_энню у суху) вказуе, що живлення стронц1ем вод р.Вишня проходитъ аа рахунок промивання пол!в 1а ВСД дощовими опа-дами. Сер!я проб води, з!браних !з ф1ксованого пункту вЦбору на p.PaKiP в р!зн! пори року, показала, що найвища концентрацП Sr спостер1гаБться у зимовий пер1од - 5,84 мг/л, а найнижча у Д1тн!й - 0.25 мг/л. Це поясюоеться заст1йним характером . рунтових вод п1д сн1говим покровом, пр забезпечуе повке розчинення SrS04 is ВСД, сприяе загальному росту м!нерал!зацП порових вод ! посилюе кат!-онний обм!н стронц!ю !з грунтового поглинального комплексу (ГПК) на кальЩй. Вм!ст Sr у водах р.Стрв'яж за теч1ею е практично пос-т1йний на р1вн! 0,02 мг/д. Ралтов1./ р!ст концентрацП стронцш на деяких станц1ях до 0,12 мг/л, очевидно, пов'язаний 13 ликальним використанням ВС/ Перенесения стронц1ю у дослгджуваних р!чкових вода в!дбуваеться в Юнному вигляд1 на а у чн! в1дстан1. Р1чки

Вишня та Рак1в в!дносяться до р1к 1з п1двищеною м1ь^рал1зац1зю (600-800 мг/л), р.Стрв'яж - 1з середньою (360-510 мг/л). Подв1йне з01льшення концентрацП калхю у водах рр.Вишня та Рак1в.у дощовий пер!од вкаауе на збагачення 1х за рахунок вкмивання елементу а по-л1в, аас1яних кал!йними добривами.

СяровцЛ} у грушах Передкарпатя. Крива розпод1лу стронц!» у грунтових колонках мае хв.иеподЮний характер з окремими мшсс шумами. Розпод1л стронц!» у грунтах, на яких використовували ВСД, е результатом його перем1щення п!д впливом атмосферних опад1в та хЬ м!чних добрив. При цьому в орних грунтах, завдяки 1х велик!й по-ристост1 та 61л; з1й адсорбц1йн1й здатност1, цей рух йде в хрома-тограф!чному режим1 1з високою швидк!стю. За 6 м1сяц!в максимум вм1сту Зг опускаеться на глиб..ну 16 см, а за 1,5-2 роки доиягае глибини 24-31 см. Концентрация стронц!ю на даних полях близька до верхньо! ыеж1 його вмЮту в орних грунтах - 160 мг/кг, але те значно нижча в1д еколог!чно небезпечного р1вня - 600 мг/кг Эг. В умовах гум1дного кл!мату Передкарпаття внесения в грунти стронц1ю 1э вапняково-с1рчрчим добривом (при 1снуючих нормах пос1ву) практично не може п!дняти вм1ст Бг у грунтах до ГДК, однак, м1груючи 1з грунтовими водами, стронц1й потрапляе у р1чки або глибок! гори-аонти пр!сних вод. Тому в районах 1нтенсивного застосування 1сную-чих ВСД неминуче збагачення стронщем р1чкових вод, мхсцевих дже-рел, вод криниць.

Резулызави гсохш1чиих досмдяень на геох1и1чвоиу пол1го-я/. Для експериментального досл!дження ьиграцП строшдю в некуль-тивованих землях п1д впливом ВСД в умовах Передкарпаття нами був орган1зований геох!м1чний по/лгон. Вивчення м!грацП Бг в грунтах пол!в, зас1яних моном1неральним целестином, ..оказало, що його пе-ремщенн. проходить як в глибину грунту, так 1 в напрямку м1грацП

гру:.тових вод. Спостер1гаБться Шдвщення концентрацП строкц!ю у водопронюыивих горизонтах грунту. Стронц1й у грунтах 1з ВСД м!г-руе швидше, н!ж 1з чистого целестину, внасл!док зб1льшення ЮнноЧ сили розчину за рахунок розчинення СаСОз.

ДкунултЦ.. аироюЦю рослшаш. ВмЮт стронцЮ в зернах пшени-ц1 становить, в середньому, 3,2 мг/кг, щр перевищуе в1домий в л1-тератур! вмЮт Бг в 1,5 рази. Для жита 1 кукурудзи концентрац!я стронц!ю у зразгчх, вШбраних у район! 1нтенсивкого застосування ВСД (5,57 та 0,45 мг/кг в1дпов1дко), перевищуе в 3-4 рази його вм1ст 1з м!сць, в!ддалених в1д застосування даного добрива (1,60 ! <0,01 мг/кг в!дпов!дно). В загальному, концент; ац!я Зг не виходить за в!дом! меж! вм!сту зтронц1ю для цих двох тиШв зернових культур.

III. ГЕ0Х1М1ЧН1 ПРОЦЕСИ В ГРУНТАХ ЗА УЧАСТО С1РКМ 13 ВАШЯ. .ОВО-С1РЧА1ЮГО ДОБРИЛА

При окисленн! елементарно! с!рки в грунтах утворюеться ряд пром!жних сполук. За даними К. У.Ног ! М.А.ТаЬа1аЪа1 (1076) серед малое'.йких сполук с!рки найвищих концентрац!й в грунтах доспгають тетратЮнат-1они Б^Ое2-. Для пояснения 1х появи. С.В.Кушн1р (1988) аа.ропонував таку схему м1кроб!олог1чних перетве. ень : НгЭ -> э -> БгОз2- -> 54ое2~ -> я^2" + Б

' 1___I

За допомогою серП експериментальних спектрофотометричних досл1д-жень нами вперше було встановлено, що !они Си~+, Си+, Ре2+ здатн1 утворювати комплексн! сполуки з ~40б2-. Внасл1док цього розчин тетрат!онату здатний значно зб1льшувати розчинн1сть Сии 1 РеЗ в лор1внянн! 1з вог">пров!дноп водою. У випадку 1он!в ЭгОз2" така ж вис ка розчинн1сть притаманна лине СиО. ми-. 1 зал!зо здатн! утвр-

рпвати тетрат1окатк! комплекси, ст!йк1сть яких нав!ть перевкщуе ст!йк1сть Кх т1осульфатних аналоМв.

Досд1дкення впливу елементарно! с1рки на м1грац1ю б!олог1чно вежливих метал1в в грунтах геох1м!чного пол!гону показало, що внасл1док дП елементарно! Б в1дбуваеться абагачення грунт1в рух-дивими формами м!кроелемент1в. Це в1дбуваеться, в осносному, зав-дяки процесу переходу метал1в 1з грунтового поглинального комплексу в м1грац!йиу форму у вигляд1 комплексних т1осульфатних 1 тетра-т1онатних 1он1в, наприклад: САг(520з)233~, ССи(320з)252". [Си(340б)г52" та 1н. Внесения в грунт 5 г/м2 елементарно!' с!рки спричиняе зб1льшення вм1сту рухливих форм Си 1 Аг в пор1внянн1 1з контрольною пробою в1дбору в 2-4 рази (в1д 0,30 д"1 1,12 ыг/кг Си та в1д 0,03 до 0,06 мг/кг Аг). Зб1льшення к1лькост1 5 на полях в!д 5 до 25 г/м2 веде до закислення верхн1х горизонт1в грунту 1 зни-ження рН до 6. Ще ч1тк1ше виявилось эростаиня вм1сту м1град1йних форм Си на полях, зас1яних ВСД (тобто природною сум1шшю СаСОз + Э) - до 1,14 мг/кг. Це пов'язане 1з прискоренням окисления с!рки в слаболужному середовищ1, во створюе локально СаСОз при своему роз-чиненн1:

СаСОз + Н20 - Са2+ + НСОэ" + ОН". Одночасно спостер1гаеться эменшення вм1сту рухливого Мп 1 Со, цо мо~ча пояснити проходженням процес!в кат!онного обмгну метал1в 1а грунтового поглинального комплексу п!д д1ею грунтових розчин!в, абагачених ЭгОэ2- та Б40а2".

На полях, зас1яних целестином (3,25-13 г/м2) спостер1гаються вначно вищ1 концентрац4 \ Си, 7п, Мп Со, РЬ по всьому горизонту грунту. Вм1ст Си на них, наприклад., пере'чщуе значения в контрольна проб! в 10 раз1в, а в одн1й проб! кав1ть досягае 14,08 мг/кг. У данад грунтах проходить реакц!я катЮггюго обм1ну в грун-

тсвому поглинальному комплекс!, внасл1док яких в!дбуваБТься зам1-щення стронц1ем м1кроелемент1в 1з вив1льненням у грунтов1 розчини 1ок1в метал!в. НаявШсть процесу кат1онного зам1щення п1дтверджу-»гь дан1 додат!сов;гх дабораториих експерименПв.

Шд час допив спостер1гаеться вир1вюовання концентрац1й м1к-роелемент1в у колонц! грунту в сторону Iк зкеншення - проходить вшивания рухливих форм м1кроелемент!в у п1дземн! водоносн! горизонт Внесения в грунти елементарно'1 с1 рки та ВСД сприяе зб1ль-шеншо рухливих форм таких б!олог1чно важливих елемент!в, як Си, 7л, (1о 1 Ае, однак все ще в1дчувазться явна недостатн1сть Мп в грунтах. Верхньо! порогово! концентрацП в грунтах не досягае за даних умов кодек 1з вшдезгаданих м1кроелемент!в.

IV. ЬИа'ЯХ, СГЛЕН I ТЕЛУР В СУЛЬвАТШ-КАРБШАТЮОС В1ДКЛАДАХ ПЕРЕДКАРПАТГЯ

Миш'як, селен 1 телур В1дсм1 як х1м1чн1 та геох!м1чн! аналоги с1рки. Однак з геох!мп Аб 1 Бе в с!рчаних родовищах Передкарпаття в1домо лише дв1 основн1 роботи (Б. КСребродольський, В.Д.Сидельни-кова, 1969, 1985). 3 геох!мП цих елеменг1в в сульфатно-карбонат-них в!дкладах Передкарпаття автором не вдалось в1дшукати 1нформа-Щйн! данх. 3 геохахш Те в даних вЦкладах публ1кацП взагал! в1дсутн1. Враховуючи вгацесказане та високу токсичн1сть цих елемен-т1в, було проанал1зовано 50 аразк1в самородно! с!рки та вмИцуючих пор1д Передкарпатського прогину на вм1ст Ая, Бе 1 Те.

Кеяодикл виавачотя. Самородна с1рка переводилась в розчин аа схемой: 3 + 2НМ0з + 2Н2О2 -> НгБО^ + 2Л0г + 2НгО у м1крохвильов1й печ1 за спец1ально створекою програмою. Завдяки розроблен1й методи-ц! вся с!рка переходила в роэчин Досить швидко; аналгз розчин1в вс!х зраак1в п^оводиьзя на 1СР-МЗ.

Вперше Сув встаиовлений вм1ст Те у самородн1й с1рц1 - в1д 0,29 до 0,52-10~5Х, в с1рчаиих рудах - Е1д 0,17 до 1,92-10~5г. В г1псах в1н Оув заф1ксований лише у эраз!сах 1а Кудринц1в (0,48-0,83-•10"52) та свердловин N5623 1 N5624 (0,63-1,36-10~5Х). В кароона-тах його вм1ст нижчий анал1тичних мохливостей визначення - <5-10"72.

Встаиовлен1 певн1 законом1рност1 розпод!ду Аз 1 Бе у самородка с1рц1 та сульфатно-карбонатних в1дкладах.

- Аз 1 Бе концентруються в мергелях 1 досягають вм1сту: Аб -до 9,5-10~4Х, Бе - до 1.7.10"4Х.

- Най01льший вмЮт Аб спостер1гаеться у вапняках (в1д 0,2710-4* до 25,7 • 10"*4Х), дещо менший у гипсах (0,07-3,36-10~4Х). На р1вн1 сл!д1в Аб визначився у зразках самородно! с1рки (0,02-0.04-10"42).

- Спостер1гаеться б1льша концентрац1Я Бе у г1псах <0,07 -1,09-10~4Х) та с!рц1 (0,33-0,67- 10~*Х) 1 мента - у вапняках (0,09-0,77-10"4Х).

- У зразках с1рчанйх $уд Аб м1ститься менше, а Бе б^гае, н!л у вапняках.

- Спостер1гаеться законом1рний розпод1л Аэ 1 Бе по роэр1зу свердловин: з глибиною вм!ст Бе зростае, а Аб зменшуеться.

В г1псах Бе 1 Те знаходиться у вигляд1 1зоморфно'1 дом1шки в сульфатах 1 в склад1 теригенн"\К дом1шки; суттеве значения для.наг-■ромадження цих елемент!в мае наявн!сть орган1чно! речовини в.породах. Миш'як в г1псових породах генетично пов'язаний а теригенним матер!алом. В самород"1й с!рц1 Бе находиться як 1зоморфна домшка 'до Б.

За В.М.Гольдшм1дтом ствв!днотення Бе:3 у вудканогенних ро-довищах с1рки р1вне 1:50 ООО 1 б1льше, в ггпсргенних - и300 ООО.

Враховуючи сучасн1 анал!тичн1 можливост!, можна прийняти, щр для останн1х родовищ Бе:Б мекще н1ж 1:300 ООО. В самородн!й с!рц! Передкарпаття Бе:Б - 1:1 500 ООО 1 менше, щр п!дтверддуе г!пергенний характер утворения с!рчаних родовищ.

внсновкм

В робот! використаний метод комплексного еколого-геох1м!чного анал1ау повед!нки 5г 1 Б, як! надходять у навкодишне середовище 1в вапняково-с!рчаних добрив с!рковидобувних п!дпрнемств Передкарпат-тя. Для цього проведено ряд польових, експерементальних 1 лабора-торних досл!длень р!чкових вод ! грунтов Передкарпаття, створено спец1альний геох1м!чний пол1гон для моделювання процес!в перетво-рення 1 м!грацП Б, Бг та м1кроелемент1в Си, Ае, РЬ, Мп, Со, N1, Аз, гп 1 Мо у гр"нтах теля внесения в них елементарно! с!рки, вапняковоТ муки, хвост!в флотацП та целестину. Також було проведено сер1ю досл!джень по визначенню вм!сту Аэ, Бе 1 Те у сульфат-но-карбонатних в1дкладах Передкарпаття.

Нижче викладен! основн! висновки роботи:

1. Концентрац1я Бг у водах р!чок передкарпаття знаходиться в прям!й эалежност! в!д масштаб!в застосування вапняково-с!рчаного добрива (ВСД) в рег1он1. Найвищий вм!ст Бг у р!чкових водах спос-тер1гаеться у зимовий пер!од (до 12 у сухому залишку), для якого характерний практично заст!йний режим грунтових розчин1в.

Крива розпод!лу Бг у грунто-их колонках мае хвилепод1бний характер з одним або двома максимумами. Розпод1л стронц!ю у грунтах е результатом перем!щення його п!д впливом атмосферних опад1в та х!м!чних добрив. При цьому в орних грунтах, завдяки Хх велики по-ристост! та адсорбц1йн1й здатност1, це перем1щення кат1ону йде в хроматограф1чно\'у реж: д! 1з висогао ивидкЮтю. Концентрац1я Бг на

; - 19 -

досл1джених полях блиаька до верхньо! меж1 його вм1сту в орних грунтах (160 мг/кг), але ще злачно нижча в1д еколог!чно небезпеч-ного р1вня (600 мг/кг Бг). В грунтах лугового типу спостер!гаеться переважно горизонтальна м1град1я с^ронцш, яка приводить до выносного збаг^чення цим елементом окремих, б1льш водопроникливих горизонт!в> Стронц1й 1з ВСД м!груе набагато швидше, н!ж стронц1й 1э чистого целестину; це нов'язано !з зб!льшенням Юнно! сили грунтових розчин!в за рахунок розчинення СаСОз 1з добрива.

В пер!од 1нтенсивних дощ!в спостер!гаеться понижения концент-рац1й х1ы1чних елемент1в у р1чкових водах (наприклад, у водах р.Вишня - в1д 0,5 до 0,04 мг/л Бг) та грунтах, внасл1док IX активного вимивання поверхневими водами 1 м!грац1ею в басейни р!к. Встановлено, ар стронц1й у р!чкових водах м1груе на значн! в1дста-н1 в 1онн1й форм!.

З'ясовано, шр в районах 1нтенсивного використання ВСД спосте-р1гаеться п1двищений вм1ст стронц!» в деяких зернових культурах. Найменший коефШент нагромадження мае кукрудза ( 0,27 мг/кг Бг), аначно б1льший - жито ( 3,9 мг/кг) та пшениця ( 3,2 мг/кг). В1дм1-чена у Швтора рази вища ко"центрац1я стронцЮ у зразках зерен пшенкЩ, вШСраних в район1 б1льш широкого використання вапняко-во-с1рчаного добрива (3,9 мг/кг) в пор1внянн1 !з зрааками, забрани- -1 на полях, де ВСД не використовуеться (2,7 мг/кг).

Таким чином, м!груючи 1з "рунтовими водами стронц1й потрапляе у р1чки або глибок! горизонти пр1сних вод. Тому в районах 1нтен-сивного застосування 1снуючих ВСД неминуче приводить до збагачення р1чкових вод стронц1ем Одержан! ре ультати дозволяють стверджува-ти, що в зонах, застосур-^ння ВСД в1дбуваеться забрулнення стронШем вод м1сцевих р1чок, джерел, колодяэ1В 1 навНь глибоких водоносних горизонт!в, як! використовуються для м1ського фдопостачамня. Ре-

альн!сгь ц!е! загрози Шдтверджуеться даними Льв1всько1 геоло-го-розв1дувально1 експедицП про наявн!сть Бг в пр!сних водах ок-ремих район!в облает! до 30 мг/л, що в 4 рази перевшцуе ГДК для питно! води. Широке застосування ВСД може спричиняти також п!дви-щений вмхет ^тронц^ю у зернових культурах в1дпов1дних рег1он!в, що приховуе в соб1 потешДйну небезпеку проходження по троф1чному ланцюгу в орган!зы людини. Все це показуе, що використання в!дхо-д!в флотац!иного збагачення с!рчаних руд Передкарпаття для вапну-вання грунт1Б без очистки 1х в1д целестину е вкрай небезпечним.

2. Спешальними експериментальнкми достижениями остановлено, щр метастаб)льн1 сполуки схрки т1осульфат БлОз2- 1 тетратЮнат БйОе2- адатн1 утворювати легко розчиши комплексн! сполуки а 1онами важких метал!в. Для Б^е2"" ця властив1сть була виявлена вперше. Одержан! результату дозволяють пояснити вплив невеликих дом1шок с1рки в грунтах на рухлив!сть ряду б1олог1чиа важливих м1кроеле-мент1в.

Встановлено, що в присутност1 сксиан!он1в с1рки ЗгОз2- 1 Б^Об2" р!зко зростае розчинн!сть багатьох малорозчинних сполук ме-тал!в, особливо заШза, сринцю 1 мШ. Тому'внесения елементарно! с!рки в грунти значно зб!льшуе м1грац1йну здатн!сть багатьох м1к-роелемент!в. Додатков1 досл!ди на геох1м1чному пол1гон1 Шдтверди-ли, що внесения в грунти елементарно! с1рки Д1йсно призводить до гпдЕицення в ню концектрацП рухливих форм Си, РЬ, А^. Одночасно спостер!гаеться зменшення рухли~ого Мп I Со, що можна пояснити прохедаеннпм конкуруючих процес1в кат!онного обм1ну метал!в !з грунтового поглинального комплексу п1д дгею грунтових розчин!в, абагачених ЗгОз2- та, особливо, Б^б2". Ще б1льший вплив на вм1ст рухливих форм м1краелемент1в в грунтах мае внесения в них целестину. На полях, ЗгЗОз (3,25-13 г/м2), виявлено 14,1 мг/кг

Си, 11,3мг/кг Мп, 7,4 мг/кг Со, 13,7 мг/кг РЬ. Ци залежн!сть можна пояонити адатнЮтю сгронц1ю вит1сняти 1они м1кроелемент1в 1з грунтового поглинального комплексу.

Отже, внесения в б1дн! м!кроелементами грунти елементг^но! с1рки 1а ваш'яково-с!рчаними добривами сприяе зб1льшенню вм1сту рухливих форм ряду 01олог1чно вахливих м1кроелемент!в, то може благотворно впливати на родюч!сть грунт1в.

3. Вивчен! законом!рност! розпод!лу Ая, Бе 1 Те з самородн1й с!рц1 1 вы1щуючих породах 1з с1рчаних родовищ Передкарпаття. Дос-л!дження по геох1мП телуру в екзогенних родовищах с1рки виконано вперше. Встановлено, що вм1ст Те в самородка с1рц! становить 0,29 - 0,52'10"5Х, а в с1рчаних рудах вар!юе в межах 0,17 - 1,92-10-5Х. В сульфатно-карбонатних в!дкладах Те проявляеться лише в деяких врааках г!псу (0,48-1,36-Ю""5*); в карбонатних породах його вм1ст нижче р1вня 1-10"7Х.

Вивчення Аэ 1 Бе важливе не т!льки з геох1м!чно!, але й а еколог!чно! точки зору, оск1льки ц! елементи мають дуде високу 61-олог1чну активн!сть. Показано, що в сульфатно-карбонатних в1дкла-дах Передкарпаття аэ 1 бе концентруються в !х теригенн1й чзстина -мергелях. Спостер!гаеться р1зний характер розпод1лу цих елемент!в в евапоритах. Найб1льший вм!ст миш'яку зам1ряний у вш.ляках (О 27-25,7-Ю-4*), менший - у Ппсах (0,07-3,36-Ю-4*) 1 на р!вн1 сл!д!в у аразках самородноЧ с1рки (0,02-0,04- 10~4Х). Для селену б!льш1 к1лькост1 ааф1ксован! у г!псах (0,07-1,09-Ю~4Ж) :а с1рц! (0,33-0,67-10"4Х) 1 мент! - у вапняках (0,09-0.77-10~4Х). У с1рча-них рудах концентрата Аб е менвгч, а _е б!льшою, н1д у чистих вапняках, що ц!лком пояснювться присутн1стю с!рки - зслднено! вал-няком 1 аОагачено'1 селеном. В г1псах 1 саь.эроднш с1рц! 5е 1 Те, очевидно, знаходяться, в основному, у вигляд! !зоморфно'. дом!шки.

До складу валняк!в 1 rlnciB As входить, головним чином, 1э тери-генноо дом!шкою.

Отриман! результати ми не можемо пор!вняти 1з даними а 1нших сульфатно-карбонатних родовищ, оск1льки публ1кац1й по даних еле-ментах в литератур! автором не знайдено. Разом з тим, 1нформац1я про м1кроелементи в евапоритах могла би бути використана для гене-тично1 1нтерпретацП в1дносно дхереда походження rlnciB - за раху-нок морських чи континектадьних вод.

0р1ентовн1 розрахунки показали, шр при застосуванн1 ВСД при-сутн1 в цьому добрив! к!лькост1 As i Se не можуть викликати пом1т-ного затруення грунт1в в умовах гум1дного кд1мату Передкарпаття.

саювнх РОБОТ» ЗА ТЕШ» ДИСЕРТАЩ*

1. Кушн1р С.В., Вгвчар 0.I., Бойко Т.1. Деяк1 геох!м!чн! насл1дки застосування "вапняково-с!рчаного добрива'7/ Геолог1я 1 reoxi-м1я горючих копалин. - 1995. - N 3-4 (88-89). - С. 27-35.

2. Кушн!р С.В., БойкоТ. I., В!вчар0.1. Про reoxiMi4Hi насл1дки забруднення rpyHTiB елементарною с!ркою// Доп. НАН Укра1ни. -1995. - N 5. - С. 91-94.

3. KyniHip С.В.. Сребродольський Б. I., Бойко Т. I. Про можливост! видобутку Sr ia попутного целестину при переробц! с1рчаних руд Передкарпаття// Нарада-сем1нар з проблеми розвитку геолого-роз-в1дувальних i видобувних роб!т у зах!дному perioHi Укра1ни: Те-зи доп., 1вано-Франк1вськ, 1992. - С. 56.

i. Hushnir S., Boyko Т., Pelrychenko О. Influence of the sulfur compounds on the migration ability of the heavy metals ions// Ecological Approaches on Environment and Health in Urban Areas: Book of Abstracts, Europ. conference, Katowice/Cracow, Poland, 9-12 December 1992. - 1992. - P. 53.

6. Kushnlr S., Воуко Т., Petrychenko 0. Mobility of the biologycal Important metals In soils under influence of the thlosulfate and tetrationate ions// TERRA abstracts. Abstract supplement N1 to TERRA nova: VII EUG, Strasbourg, France, 4-8 April 1993. -1993. - V 6. - P. 626.

6. Kynmlp C.B., Бойко Т.I., В1вчар 0.1. Забруднення rpyHTiB сполу-ками с1рки у аон1 аврального впливу с1рковидобувного Шдприемс-тва// М1оценов1 евапорити Центрального Паратет1су: фацП, ко-рисн1 копалини, проблеми екологП: Теаи доп. М1жнар. симп., Ль-в1в, 20-24 вересня 1994. - Варшава, 1994. - С. 56-57.

7. Кушн1р С.В., В1вчар О.I., Бойко Т.I. Деяк! геох1м1чн1 насл!дки застосування у с1льському господарств! в1дход11. флотац1 иного збагачення с1рчаних руд// М1оценов1 евапорити Центрального Па-ратет1су: фацП, корисщ копалини, проблеми екологП: Теэи доп. М1жнар. симп., Льв1в, 20-24 вересня 1994. - Варшава, 1994. - С. 68-59.

Boyko T.I. Geochemistry of sulphur and strontium in zone of technogenesls of Precarpathians su'phur mining enterprises. Thesis on the achievement of scientific degree of geological sciences on the specialization 04.00.02 - geochemistry, Institute of G ology and Geochemistry of Combastlble Minerals of National Academy of Sciences of Ukraine, '.viv, 1995.

There are defended 7 scientific publications which contain theoretical, practical and experimental investigations on geochemistry of sulphur a- d strontium .n the technogenesls zone of sulphur mining enterprise^, and also on th„ geochemistry of arsenium, selenium and tellurium in the sulphate-carbonate de.osits of the Precarpathians. It has been established that the

content of strontium in the river waters, and in the soils and plants directly depends on the use of limestone-sulphur fertilizers on the agriculture fields. Strontium reaches the highest cocentration in the winter season, and its vertical migration from fertilizers Into agriculture fields Is going in the chromaljgraph1cal regime. Metastable sulphure compounds thlosulphate and tetrathionate - Increase the migration ability of the biologically important metals due to the complexing. At first the content of tellurium in the sulphate-carbonate deposits and native sulphur in the Precarpathians was determined. In sulphure it ranges from 0,29 to 0,52-Ю"5*; in gypsum - from 0,48 to 0,83-10~5X; in limestone - less than 5 • 10~7X. The selenium concentration in gypsum is higher than arsenium and in limestone is lower. Along the cutting Gf gypsum deposits, selenium content increases and arsenium decreases. The ecological estimate of carbonate-sulphur fertilizer's Influence on the environment has been performed.

Бойко Т.И. Геохимия серы и стронция в зоне техногенеаа серо-добывающих предприятий Предкарпатья.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.02 - геохимия, ИГГГИ НАН Украины, г.Львов. 1995.

Защищается 7 научных работ, которые содержат теоретические, практические и экспериментальные исследования по геохимии серы и стронция в зоне техногенеза серодобывающих предприятий, а также по геохимии мышьяка, селона и теллура в сульфатно-карбонатных отложениях Предкарпатья. Установлено, что содержание стронция в речных содах, почвах и растениях прямо зависит от использования известно-

во-серных удобрений на полях; наибольших концентраций стронций достигает в зимний период, а его вертикальная миграция из удобрений на пахотных полях происходит в хроматографическом режиме. Ме-тастабильные соединения серы тиосульфат и тетратионат повышают миграционную способность биологически необходимых металлов за счет комплексообрааования. Впервые определено содержание теллура а сульфатно-карбонатных отложениях и самородной сере Предкарпатья,- в самородной сере - 0,29-0,52-Ю"^; гипсах - 0,48-0,83-10~°Х, известняках - <5'10~7Х; концентрация селена в гипсах выше, а в известняках ниже, чем мышьяка; по разрезу гипсовых отложений содержание селена увеличивается, а мышьяка уменьшается. На основе подученных результатов произведена экологическая оц нка влияния ив -вестково-серных удобрений на окружающую среду.

Кдтов1 слова: геох1м1я ландшафту, вапняково-с1рчане добриво, о!рковидобувн1 п1дприемства Передкарпаття, стронц1й, с1рка, миш'-як, селен, телур.