Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биология видов рода (Kalanchoe Adans.) в условиях защищенного грунта и перспективы их практического использования

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Биология видов рода (Kalanchoe Adans.) в условиях защищенного грунта и перспективы их практического использования"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАДИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БОТАН1ЧНИЙ САД 1М.М.М.ГРИШКА

Р Г Б ОД

На правах рукопису

Н1К1Т1НА В1ра Володимиршна

БЮЛОГ1Я ВИД1В РОДУ Ка1апсЬое Мала. В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ГРУНТУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КХ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ

03.00.05 — ботанша

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття вченого ступени кандидата бюлопчних наук

КИ1В — 1994

Диеертагцею е рукопис.

Робота виконана у взддШ трошчних i субтрошчних рослин Боташчного саду 1м.акад.О.В.фомша Кшвського ушверсигету iM.Tapaca Шевченка.

Науковий кер1вник — доктор бюлопчних наук, ирофесор О.О.Лаптев.

Офицйш опоненти — доктор бюлопчних наук, старший науковий сшвроб1тник С.М.31ман; кандидат б1олопчних наук, старший науковий сшвробтшк М.П.Ященко Пров1дна установа — Боташчний сад Одеського ушверсигету ш.1.1.Мечшкова

Захист В1дбудеться "1%"-ÄUCtri0rUXCjü. 1994 р 0 /Q год. на заспдант спеграл1зовано1 ради К 016.44.01 при Центральному боташчному са/д iM. М.М.Гришка HAH Украши за адресою: 252014, м.Ктв, вул.Тцупрязевська, 1.

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш б!блютещ Центрального боташчного саду iM.М.М.Гришка HAH Украши.

Автореферат роасланий "i"f " Жоб/ПИ. 3- 1994 р_

Вчений секретер спец1ал1зовано1 ради кандидат бюлопчних наук

/л

НЛ.Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. В остангай час все б!лыде уваги придЬ ляеться озеленешпо ¡нтер'ер!В виробничих та службових при-мпцень, в зв'язку з чим особливо! актуальное!! набувае проблема шдбору асортименту рослхш, що мають високу адаптагрйну здатшеть до умов навколишнього середов1Пца. В цьому в^но-шеша великий ¡итерес викликають сукулештй рослишг, яким властив! висока декоративш якоси, значна спшасть до неспри-ятливих умов у пришщениях. Досшъ перспективною групою рослин в цьому плат е представники роду Ка1апс1юе Adans. Багато вид1в цього роду як декоративно-листяш 1 декоративно-кв1туч1 рослини можуть бути використаш для озеленения р1з-них тишп штер'ер1в. Деяким видам притаманш лжарсыа влас-тивосп. Проте для широкого впровадження представнигав роду Ка1апсЬое Adans. в озеленения 1 медичну практику необх1Дно бьльш детально вивчити бюлогпо роду, а також розробити агро-технгку вирощування штродукованих вид1в.

Мета 1 задач1 доелдджень. Метою дано! роботи е вивчення бюлопчних особливостей иггродукованих вид1в роду Ка1апсЬое Adans., в1дб1р найб1льш декоративних вид1в 1 впровадження '¿х в практику озеленения, а також виявлення вид1в, перспектившгх для використания в медицшп.

В зв'язку з цим були поставлеш тага задача

— створити максимально повну колекщю вид1в роду Ка1апсЬое Adans.;

— вивчити особливосп росту 1 розвитку ¿нтродукованих вид1в;

— вивчити особливосп вегетативного 1 наонневого розмно-ження;

— в1д1браги види, найб1льш придатш для озеленения р1зних тишв штер'ерш;

— виявити види, що мають лшарсьш властивосэт;

— розробити прийоми культивування в1д1браних 1нтродуценпв в умовах захищеного грунту.

Основш положения, яга виносягься на захист:

1. Ритми росту 1 розвитку рослин роду Ка1апс1юе Adans. в умовах захищеного грунту.

2. Особливоси нас1нневого та вегетативного розмноження.

3. Комплексна огцнка перспективное!! використання видДв роду Ка1апсЬое Ас1ап8. у ф1тодизайт.

Наукова новизна. Створено наукову колеюую 1нтроду-ценпв роду Ка1апс1юе Айапя., яка налшуе 78 таксошв. Вияв-лено законом1рност1 росту 1 розвитку 1нтродукованих вддДв. Одержано нов! дат з бюлоги цвтння, морфологи кв1тки 1 суцвптя. Виявлет особливоеи. нас1нневого 1 вегетативного розмноження. Вперше виявлено антч*в1русну актившсть б1лып иж у 20 вид1в каланхое. Вид1лено групу декоративно-листяних 1 декоративно-квпучих вид1в каланхое, яга ранаше в озелененш майже не використовувались.

Практична значим1сть робота. Колекфя штродуценпв роду Ка1апс1юе, яка нал1чуе 78 таксошв, е цшним маточним фондом для насшневого 1 вегетативного розмноження перспек-Т1шних вид1в í впровадження IX в озеленения. Гнтродуковаш види використовувалися для дооидження антатрусних власти-востей 56 видгв каланхое. Завдяки р1зномаштност1 представле-них в колекцц вид1в, з'явилась можлтисть в1д1брати найб1лып декоратньт види (23) 1 рекомендувати 1х для використання в

озеленение Колекщя широко використовуеться при вивченш студентами KypciB систематики, морфологи i анатоми рослпн.

Апробац1я i впровадження роботи. Про результата роботи допов1дали на конференцй, присвячегай 180-р1ччю Боташчного саду ТДУ (Гарту, 1983); на VI Всесоюзной конференцп молодих вчених (EL\a Церква, 1984); на I Республжанськш конференцй з медично! боташки (Кгав, 1984); на II (Донецьк, 1985), III (Одеса, 1986), VI (Харгав, 1988) репональних нарадах секцп эакритого грунту Ради боташчних садДв Украши i Молдавп; на нарадД "(Ктонциди. Бактер1альт хвороби рослин" (Ужгород, 1985); на М1жреспублжанськш конференцй' молодих вчених (Саластлс, 1987); на Республжанськш науков1Й конференцй, присвячешй 150-р1ччю Боташчного саду гм.акад. О.В.Фомша (Kin'b, 1989); на КИжреспублшанськш конференцй" "1нтродукщя сукулентних рослин в закрнггому групп" (Саластлс, 1989).

Рекомендован! для застосування в озелененш види вико-ристовувались разом з пшшми сукулентними рослинами при створенш зимових ca¿ÍB у в/о "Изумруд", "Сатурн", на трико-тажнш фабршц селища Клавд1ево Ктвсько! область Рослини неодноразово демонструвалися на районних i м1ських вистав-ках kbítíb.

Bícím виддв каланхое передано для промислового розмно-ження в державну агроф1рму "ICbítii Украши".

Публжацц. Основний 3MÍCT роботи висв!тлешш в 11 нау-кових працях.

Структура i об'ем роботи. Дисертац1я складаеться з всту-пу, п'яти роздиав, biichobkíb i списку використано! лгтератури. Робота визсладена на 149 стор1нках машинописного тексту,

включае 16 таблиць, 21 рисунок i 2 додатки. Б1бл10граф1я — 174 найменування, у тому чиста 51 — зарубикних автор1в. •

3MICT РОБОТИ Роздм. I. Огляд Мтератури В роздШ висштлено робота з таксономп роду Kalanchoe Adans., узагальнеш доступна л1тературш дам. по анал1зу систематичного положения роду .в родиш Crassulaceae DC. (Hamet, 1907; Berger, 1930; Tillson, 1940; Boiteau et Mannoni 1947-1949; Jacobsen, 1954, 1970; Friedmann, 1971; Lauzac-Marchal, 1974; Tolken, 1978; Forster, 1985).

Дано еколого-гeохраф!чну характеристику роду Kalanchoe. Ареал вид1в даного роду охоплюе Швденну i тротчну Африку, о.Мадагаскар, о.Сокотра, o.Kinp, ГИвденну Арашю, Ост-1ндцо, Гндокитай, Малайсыаш архшелаг, о.Ява, тротчну Америку. За флористичним районуванням Земл1 — це Судано-Замбезшська, Гвшео-Конголезька, Мадагаскарська, 1ндоки-тайська, Малезшська, Бразьльсьха флористичш област1 (Тахта-джян, 1978). Бгля 60 вид1в каланхое поширеш на о.Мадагаскар, бьлыпе 20 вид1в зустр1чаеться у флор1 Африки, флора Азп, Океана; Америки мае невелику кцыасть вид1в (Hamet, 1907).

Наведено огляд досл1дженъ з бюлоги роду. Види роду Kalanchoe в1дом1 перевалено як декоративш рослини. У вгсчизня-них i заруб1жних л1тературних джерелах з гамнатного kbît-ни^тва даеться, як правило, коротка характеристика роду, опис найб1лып декоративних вгщв i коротка вдомосп щодо вирощу-вання рослин цих вид1в (Давыдова, 1972; Турдиев,1974; Борисен-ко, 1975; Левданская, 1979; Зиновьева, 1982; Черевченко и др.,

1988; Bailey, 1939, 1947; Needon, 1975; Perl, 1976; Rauh, 1979 та iinni).

Останшм часом деяга види роду Kalanchoe набули популярной! як лжарсьга рослини. В медичнш практищ застосовують препарати i3 соку K.pinnata (Lam.) Persoon — ciK та мазь (Машковский, 1972).

Огляд проведение по даному роду досмджень показав не-достатню вивчетсть роду. Мало монограф1чних poöiT, при-свячених роду Kalanchoe. Недостатньо вивчена бюлопя роду. Практично в1дсутш в1домосп про насшневе розмноження. Не вивчет ритми росту та розвитку рослин в умовах захшценого грунту. У зв'язку з цим були наотчет задач! подалыпих доела джень. ,

Розд1л II. Об'екти, умови i методи проведения достиджень 2.1. Об'екти досладжень Експериментальна частина робота була проведена протя-гом 1977-1993 рогав на öaai колекцй сукулентних росл1Ш Бота-тчного саду 1м.акад. О.В.Фомша Ктвського утверситету. Об'ект досл1джень — види роду Kalanchoe Ad ans. (родина Crassulaceae DC). На цей час колекщя вид1в роду Kalanchoe намчуе 65 вид1в, 3 р1зновидносп, 2 пбриди, 8 сорив, що належать до трьох секцш: Kitchingia (Bäk.) Boit, et Mann., Bryophyllum (Salisb.) Boit, et Mann., Eiikalanchoe Boit, et Mann.

2.2. Умови проведения досиджень В цьому роздий вказаш основга. кмматичга параметри, характерт для MicTa Киева та захшценого грушу, де утримуються рослини.

2.3. Методи проведения дослзджень В ocHOBi нашoï роботи лежить метод родових комплексш (Русанов, 1950). 1шт експериментальш методи достоджень за-стосовувались в1дпов1дно до задач роботи. Таксономгану 1ден-тифжаццо назв рослин проводили эа л1тературними джерелами (Harnet, 1907; Harvey, Sonder, 1861-1862; Marloth, 1925; Mannoni et Boiteau, 1947; Jacobsen, 1954, 1970; Hutchinson, Dalziel 1954, 1958, 1963; Harnet, Mamier-Lapostolle, 1964; Tolken, 1978).

Поповнення колекци здшснювали шляхом насшневого та вегетативного розмноження. Основним видом вгаадного мате-р!алу було насшня, 75% виддв рослин вйрощено з насшня i лише 25% — 'з живщв. Pier i розвиток рослин вивчали шляхом регулярних фенолопчних спостережень за методикою ГБС АН СРСР (1975). Даш фенолопчних спостережень за цвтнням ви-дгв роду Kalanchoe опрацьоват методами математичнох статистики (Зайцев, 1974). При опису морфолопчних особливостей вегетативних та генеративних оргатв рослин вид1в роду Kalanchoe використана термшологш, яка подана в "Атласе по описательной морфологии высших растений" (Федоров, Кирпичников, Артюшенко, 1956,1962; Федоров, Артюшенко, 1975,1979).

Характеристика кмматичних умов М1сць природного зро-стання складена на OcHOBi л!тературних джерел (Климатический справочник Африки, 1967, 1968; Агроклиматический атлас мира, 1973; Кэмпбел, 1948; Белозоров, 1972; Knapp, 1973; Raadts, -1977; Rauh, 1977).

Мгкроюйматияш умови в оранжереях охарактеризован! на основ! даних власних спостережень. Температуру поштря вишрювали добовим термографом М-16 АС, в1дносну волопсть

повиря — психрометром МБ-4M, осв1тлешсть — люксметром Ю-116.

Вивчейня життсздатносп пилку проводили за методикою 1.А.Каурова (1959). Опис морфолопчних ознак наспшя — за методикою 1.А.1ваново1, Н.М.Дудж (1974).

Вивчення антив1русних властивостей 56 виддв роду Kalanchoe з колекцц Боташчного саду ¡м.акад.О.В.Фомша проводили на кафедр1 MiKpoöioAorii Кшвського медичного ушверситету im. акад. О.О.Богомольця разом i3 сшвробтпгками кафедри. Антив1русну дцо соку пидш даного роду визначали по в1дношенню до Bipycy noAioMicAiry II типу, Коксага В -I, Коксага В-6, rpinry, везикулярного стоматиту, бакгерюфага Т-2.

Огцнку перспективнос-ri використання вид1в роду Kalanchoe в озелененш проводили за методикою М.М.Гайдаржи, Л.П.Гордз1евсько1 (1990). Математичну обробку одержаного експериментального матер1алу проводили за методикою П.Ф.Рокицького (1972).

Розд1л III. Ритми росту i розвитку видДв роду Kalanchoe Ad ans. в захшценому rpytrri 3.1. Нчний ритм розвитку досллджуваних рослин

За нашими спостереженнями, у р1чному цикм розвитку дослхджуваних рослин в умовах оранжерей можна вид1лиги TaKi фази: початок росту вегетативних оргашв (лютий-бере-зень), активний picT (кв1тень-серпень), спов1льнений picT (вере-сень-листопад), бутошзащя (жовтень-ачень), цвтння (листопад-серпень). Фази бутошзацй та початку цвтння зб1гаються з перюдом выносного спокою (листопад-ычень). Фаза масового цвтння збкасться з початком росту вегетативних оргашв.

У бь\ьшост1 видДв роду Kalanchoe picT вегетативних орга-шв починаеться у лютому-березш. У пазухах верхшх 2-3 пар листов, а у деяких видДв по всьому стеблу, розвиваються па-зупсш пагони. Спостеригаеться також поява виводкових бру-ньок на листках, nopocAi в1д базально! часпши стебла та коре-HeBoi nopoavi. У вид1в, що мають одиночш пагони, розгорта-ються молодД листки. Г1рир1ст вегетативних пагошв з лютого по березень незначний - 0,5-1,0 см. Найшгенсивншшй picT в1дмЬ чаеться у липш-серпш, npnpicT стебла у висоту, в залежносп в1д виду, становить 5,0-8,0 см. У вересш-жовтш picT сповьльню-еться, приркт стебла у висоту - 0,5-2,0см. За весь перюд росту (лютий-листопад) рослини р1зних вид1в дають pismrii npnpicT стебла у висоту i утворюють р1зну галыасть пар листгав. Листопад-очень - перюд в1дносного спокою, в цей перюд рослини утримують при температур! 10-14°С i обмеженому полив!.

При переход! i3 фази росту вегетативних органш у гене-ративну фазу в ycix вид!в роду Kalanchoe в1дбуваетъся при-скорення росту стебла. Особливо це стосуеться вид1в, у яких листки з1браш у прикореневу розетку (K.brachyloba Welw. ex Briteen, K.luciae Harnet, K.thyrsiflora Harv.). Стебла рослин цих вид1в вигягуються, утворюються 8-10 молодих меживузл1в. Спо-CTepiracTbcs також прискорення закладання листав, змша форш! i po3MipiB листкових пластинок. Листки, що форму-ються перед суцвитям, мають не тальки мешш розм1ри, аде й простшгу форму.

3.2. Розвйгок репродуктивно! сфери рослин

За nepioA спостережень (1977-1993 рр.) було в1дм1чено цвтння 68 вид!в роду Kalanchoe, з яких 28 вид1в цвщть що-

pi4HO. Для öiAbinocri видДв характерне нерегулярне цвтшш. В умовах оранжерей у вид1в даного роду бутотзащя вдопчаеться в жовтш-ичш, цвтння — в листопадЬсерпш. За строками початку i заганчення цвтння нами ви^Длеш фенолопчш групи ви-д1в: ociHHbo-зимового цвтння (XI-I Mic.), зимового цвтння (XII-IlMic.), зимово-весняного цвтння (I-IV Mic.), весняного Eilums (III-V Mic.), весняно-лгтнього цвтння (V-VIII Mic.). Цвтння трнвае, в залежносп в1д виду, 30-90 дшв.

Для вид1в роду Kalanchoe характерне складне цимоУдне суцвптя - Т1фс. Суцв1ття монотеличне, закрите. Головна та бо-KOBi oci суцвтя мають обмежений picT, закщчуються TepMi-нальною KB1TKOIO. Боков1 oci несуть боков! суцвптя цимоГдного характеру, при цьому розгалуження бокових осей зменшуеться в напрямку до верх1вки. Боков! суцв1ття тирсу представлен! найчастппе цнмо1дамн: подвйший монохазш, подвшний диха-3iii, подвшна зв1ш1ша. Для вид1в даного роду характерш суцви-тя: Т1фс кнтицевидгаш (K.daigremontiana Hamet et Perr., K.hil-debrandtii Baill., K.orgyalis Bäk. та iHnii), Т1фс щитковидний (K.blossfeldiana Poelln., K.globulifera Perr. та imm), Т1фс зонти-ковидннй (K.x hybrida Jacobs., K.tubiilora (Harv.) Hamet). У дея-ких вид1в суцв1ття — дгосазш подвиЪпш (K.fedtschenkoi Hamet et Perr., Klaxiflora Bäk. та mini) (рис. 1.1). Проте в межах роду е види, у шанс в суцшгп 2-3 квггки, i HaaiTb вид з поодшшкими KBiTKaMii (K.uniflora (Stapf) Hamet). Кхлыасть квггок в суцв1ттях pi3Hiix вид1в pi3Ha. В суцвггп дихазш подвшний — 7-15 киток, ттфс щнтковидшш та тирс зонтиковиднш! мають приблизно 100 iCBiTOK, до 160-180 icbItok в суцвггп тирс кипщевидшш.

Квтса у вид1в роду Kalanchoe повна, двостатева, симет-рична, циклгаиа. За положениям у npocTopi кштки бувають

звисаюш або прямостоящ (рис. 1.2). Чашечка чотиричленного типу, зубчаста (K.daigremontiana Hamet et Perr., K.prolifera (Bowie) Hamet, лопатева (K.marnienana Jacobs.), роздьльна (K.lu-gardii Bullock, K.pubescens Bak., K.velutina Welw.), розачена (K.blossíeldiana Poelln., K.crenata (Andrews) Haw.) (рис.1.3.). По-верхня чашечки гладенька або опушена, часто покрига воско-вим або борошнистим нальотом. Вшочок зрослопелюстковий, складаеться з трубки, З1ву та вхдгину. Трубка вшочка глечшсо-видна, здута б!ля основи або посередша (рис.1.4). 3íb широкий 0,5—0,6 см (K.daifremontiana, K.fedtschenkoi, K.mamieriana та iaini), або вузький — 0,2—0,3 см (K.blossíeldiana, K.crenata, K.velutina та iinni). В1дгин выведений (K.daigremontiana, K.fedtschenkoi та imni), в1двернутий (K.pumila Bak., K.uniüora), плоский (K.blossíeldiana, K.crenata та íheqí) (рис.1.5.). Тичинок bícím. Тичинков1 нитки зростаються з трубкою вшочка 6íah ii основи (K.daigremontiana, K.fedtschenkoi, К.uniflora), на середиш (K.pumila) або майже по всш довжиш (K.blossfeldiana, K.crenata, K.velutina та imni) (рис.1.6). Гшецей синкарпний, чотирьох-маточковий. Зав'язь верхня, бь\я основи яко! знаходяться нектарники, що мають натвкруглу, чотирикутну або лшйшу форму (рис. 1.7).'ГШд — чотирилистянка.

Для kbítkií в11д1в роду Kalanchoe характерна функцт-нальна роздь\ьностатев1сть — AHXoraMiff, яка проявляешься у форин протандра, тобто дозрхваиня пилку вхдбувасться раншге, дозр1вания приймочки. Проте nanpiadiu^i цвтння маточки наздоганшоть тичинки по дозрь\ост1 i стае можливим самоза-пилення. У 6ÍAbiuocTÍ вид1в Í3 сехщи Eukalanchoe наоння утво-рюеться шляхом самозапилення. Для одержання насшня у ви-д1в Í3 секцш Bryophyllum i Kitchingia необххдне штучне запи-

• 4

Ч в

Рис.1. Морфолопчна будова кветки 1 суцшття вид1в роду Кг^апсЬое Аёапл.

1. Тип суцв1ття: а — тирс китицевидний; 6 — тирс щитковндний; в — тирс зонтиковндний;г-днхазщ подвшннй; 2. Положения кштки у просторк а — кштка прямостояча; б — квггка звисаюча; 3. Форма чашечки: а — зубчаста; б — лопатова, в — роздиьна, г — розочена; 4. Форма трубки вшочка: а — глечиковидна, б — зду-га посередине в — здута бит основи; 5. Вигин: а — выведений, б — В1д1гнутий, в — плоский; 6. Ршень зростаиия тичинкових ниток з трубкою вшочка: а — Ыля основи, б — посероднш, в — майже по всш довжшп; 7. Форма нектаршиив: а — напткрутла, б — чотирикутпа, в — лшшна.

лення. Одшею з причин незав'язування плодДв у представниюв цих секцш е просторова 1золящя тичинок i маточок у kbítuí. Ihihí причини потребують додаткового уточнения.

ГПсля цвтння у полжаршчних рослин вид1в роду Kalan-choe в1дм1фае tíae>kii kbítkohoс (K.fedtschenkoi, K.hildebrandtii, K.orgyalis та íhuií) або генеративний пагш до його базально! частини (K.dixoniana Hamet, К.velutina Welw. та imni). В1днов-лення рослин в1дбуваеться за рахунок 6í4ídix пагошв, hkí утво-рюються наприкшщ цвтння í3 пазушних бруньок б1ля основи KBÍTKOHOcy або bía базально! частини стебла. У монокаршчних рослин (K.daigremontiana, K.lanceolata (Forsk.) Persoon та íhxhí) шсля цвтння гинуть надземна i п1дземна частини. В1дновлення рослин здшснюетъся Í3 нас1ння, у деяких видДв Í3 виводкових бруньок.

Роздал 4. Особливост! розмноження рослин роду Kalanchoe Adans.

4.1. Насшневе розмноження В AiTepaTypi дуже мало в1домостей про насшневе розмноження видов даного роду. Можливо, це пов'язано з тим, що багато вид1в мають дивовижну здатшсть до вегетативного розмноження, i тому нема потреби розмножувати ix насшням.

При створенш колекцц видш роду Kalanchoe основним видом вих1дного матер1алу було наання: 75% biiaíb рослин ви-рощено з насшня. В умовах оранжерей види, яка плодоносять, становлять 77,9% bía загального числа biiaíb, що цвгтуть. На одному генеративному пагош, в залежносп в!д виду, утворюеться 2-90 iiaoaíb, в одному плод1 - 25-170 насппш, маса 1000 насшин - 12,8-74,0 мг. Схожесть наыння р1зних biiaíb також неоднакова.

Насшня K.aubrevillei Hamet ex Cuf., K.blossfeldiana, K.crenata, K.dixoniana, K.lugardii, K.velutina мае досить високу схож1сть -65-95%, схожсть наання шшк вид1в значно нгокча. Наання K.millotii Hamet et Perr., K.pumila в наших досладах не сходило (табл.1).

У bcíx вивчених вид1в роду Kalanchoe наання др1бне, довяина HacÍHiiH, в залежносп в1д виду, в1д 0,30 до 1,20 мм, ширина — в1д 0,12 до 0,32 мм. Довжина наанини, в залежносп В1д виду, може бути в 2, 3, 4, 5, 6 раз1в больше ширини. Форма яйцевидна, оберненояйцевидна, овальна, лтайна, ланцетна. Забарвлення насшня в1д cbítao- до темно-коричневого. Поверхня поздовжньо-ребриста, шж ребрами складчаста. На поперечному 3pi3i насшня округле. Вивчаючи нас1ння вид1в роду Kalanchoe Í3 ргзних секцш, íctothoI р1знищ в його морфолопчнш будов1 не виявили.

Наання збирали в Mipy його дозр1вання, в березш-липш. riociB проводили у вересш-жовтт в piK збору наання. Перпп сходи з'являлись на 6-8 день теля поЬву. Тривалкть перюду проростання наання в1д 18 до 24 дтв. Масова поява сход!в спосгер1галась на 12-15 день теля nociey.

У bcíx вид1в роду Kalanchoe тип проростання насшня над-земний. При проростанш наанини спочатку починае розвива-тися зародковий icopiiib, hotím гшокотиль, його середня части-на у внгляд! дуги з'являеться на поверхш грунту. Гшокотиль поступово випрямляеться i виносить ам'ядол! на поверхню грунту, íhoaí на одшй з ам'ядолей залишаеться насшнева шгарка, яка поттм опадас. Протягом перших дтв ам'ядол! ма-ють бл1до-зелене забарвлення i невелша розм1ри. В залежноей в1д виду, довжина i ширина, ам'ядолей bía 0,6 до 1,0 мм.

Таблиця 1.

Показники насшнсво! продуктивное!! деяких видав роду Kalanchoe Adans.

Число плодш на Число насшин в Маса 1000

Вид одному генеративному narom одному плод1 насшин, мг Схожесть, %

K.aubrevillei Hamet ex Cuf. 35,5 ± 5,30 94,6 ± 4,53 24,5 ± 0,76 94,6 ± 2,84

K.blossfeldiana Poelln. 88,8 ± 2,28 62,0 ± 7,58 25,3 ± 2,59 64,0 ± 1,00

K.campanulata (Bak.)Baill. 19,8 ± 1,36 57,2 ± 2,88 32,2 ± 2,16 13,3 ± 1,49

K.crenata (Andrews) Haw. 42,8 ±3,25 119,6 ±9,56 23,5 ± 0,29 93,3 ±3,12

K.decumbens Compton 14,6 ± 1,03 31,2 ± 7,26 14,8 ± 2,20 86,7 ± 3,09

K.dixoniana Hamet 26,5 ± 1,30 96,2 ± 3,68 74,0 ± 1,62 92,0 ± 2,31

K.iaustii Font et Quer 80,8 ± 1,85 87,8 ± 13,14 35,2 ± 1,01 32,2 ± 2,30

K.iedtschenkoi Hamet et Pen. 6,2 ± 0,37 32,0 ± 2,35 16,5 ± 1,32 10,6 ± 1,48

K.llammea Stapf 34,2 ± 3,26 25,2 ± 2,91 52,6 ± 2,39 48,0 ± 4,62

K.lobata Femandes 29,0 ± 2,60 195,2 ± 7,95 30,0 ± 2,89 4,0 ± 1,03

K.lugardii Bullock 39,4 ± 4,04 166,4 ± 6,89 46,1 ± 2,11 85,3 ± 3,91

K.manginii Hamet et Perr. 2,4 ± 0,24 24,7 ± 2,49 21,43 ± 1,26 13,6 ± 4,11

K.millotii Hamet et Perr. 13,6 ± 1,06 18,6 ± 2,56 12,8 ± 0,88 —

K.miteja Lebl. et Hamet 32,2 ± 1,80 194,0 ± 9,20 26,6 ± 2,51 86,6 ± 2,74

K.orgyalis Bak. 31,6 ±2.25 29,8 ± 1,43 42,0 ±2,15 6,7 ± 1,25

K.pumila Bak. 7,7 ± 1,36 23,6 ± 2,86 30,3 ± 1,03 —

K.rotundiiolia Haw. 36,6 ±3,14 171,8 ±5,73 16,3 ±2,15 89,3 ±5,11

K.schimpenana A,Rich. 42,0 ± 4,97 212,2 ±'9,09 51,5 ± 1,50 78,6 ± 5,32

K.velutina Welw. 89,0 ± 2,46 105,8 ± 6,70 32,6 ± 1,27 68,0 ± 2,31

K.zimbabwensis Rendle 65,6 ± 5,77 128,6 ± 6,96 35,3 ± 1,26 84,0 ±9,14

Гшокотиль npo3opo-6ÍAirii, завтовшки 0,5-0.8 мм, завдовжки 3,05,0 мм. Дал! в1дбуваеться зб1лыпення po3MipiB с!м'ядолей i гшокотилю. У пророспив bcíx вивчених вид1в (пм'ядол! cokobjití, не мають жилкування, тривалш! час збер!гаються на рослит. Пластинки с!м'ядолей щлокра!', у 6Lm,hioctí biiaíb мають округлу форму, поверхня i'x гладенька, у деякнх вид!в вкрита волосками (K.beharensis Drake et Castillo, K.orgyalis). KopiHb не розгалужешш. Морфолопчно перша пара листав з'являеться у bíii¡í одного мкяця, шод1 ранппе. В цей час у npOpOCTKÍB 6ÍAbniOCTÍ biiaíb утворюються кореш другого порядку. Листки першо! пари cokobutí, щлокра!', мають округлу, яйцевидну або оберненояйцевидну форму, розм1ром менпп наступних пар листшв. Поверхня листкових пластинок гладенька або вкрита волосками, листкорозмпцення супротивне. Еткотиль, в залежност1 В1Д виду, 2,0-10,0 мм. Починаючи з друго! пари ahctkíb, aiictkobí пластинки набувають морфо-лопчних ознак, типових для даного виду.

BúvbinicTb вид1в починае цв1сти у bíd;í двох-п'яти рогав, деяга у nir^i одного року (K.blossfeldiana, K.decumbens Compton). Цвтння Ií.hildebrandtii i K.orgyalis спостер1галося вперше у 10-р1чному ¿iqi.

4.2. Вегетативне розмноження

В умовах оранжерей багато вид!в роду Kalanchoe 36epi-гають здатшсть до природного вегетативного в1дновлювання: в1пзодковими брунъками листшв i суцвггь, поросллю в1д ба-зально'1 частини стебла, столонами, кореневими паростками. При штучному вегетативному розмноженш найб!льш пошире-шш способом е розмноження стеблсшнми живцями. Практично

bcí види даного роду можна розмножувати цим способом. Розмноження листковими живцями використовуеться рщпе. За лмературними дашши, листковими живцями розмножують обмежену шлыисть вцйдв. Б.С.Мошков, А.Г.Волжов (1970) bíamí-чають можлишсть розмноження цим способом рослин K.blossfeldiana. F.Fridmann (1975) вказуе на здатшсть до регенерацп листгав трьох вид1в: K.eriophylla Hilsenb. et Bojer, K.millotii Hamet et Perr., K. tomentosa Bak.

В данш po6oii вивчали можлившть розмноження листковими живцями рослин 23 ввдв роду Kalanchoe, яш належать до секцш Bryophyllum i Eukalanchoe. У вцаДв, що належать до секцц Bryophyllum, по краю листка або на його верхтвщ у вшмках м1ж зубцями формуються виводков! бруньки. Процес утворення виводкових бруньок випереджае процес утворення коретв i пагошв б1ля основи черешка листкового живця. Один листковий живець, в залежносп в1д виду, може дати 5-40 виводкових бруньок, при цьому биш основи черешка утворю-еться плыш 1-2 пагони. Ahctkobí живщ бтлыпосп вдаДв, що належать до секци Eukalanchoe, укор1нюються на 12-15 день теля в1дд1лешм листковох пластинки в1д материнсько! росли-ни, на 28-30 день б1ля основи черешка з'являються пагони, íx може бути, в залежносп в1д виду, 1-10 (табл.2). Листки не bcíx досладжуваних вид1в виявили однакову здатшсть до регенерацп. Високу здатшсть до регенерацп виявили ahctkobí живщ K.beharensis, K.millotii, K.orgyalis, K.tomentosa. Ц1 види можна розмножувати не пльки ц1лими листковими пластинками, але i навпъ частиною листка (листок, в залежносп в1д po3MÍpy лист-koboí пластинки, д!лять на 2-3 частшш). Листковий живець роздтений на частини, в залежносп В1Д виду, може дати до 2(

Таблица 2.

Вих1д садивиого матер1алу з одного листкового живця деяких вид1в роду Kalanchoe Adans.

Секцш по Якобсену Вид Розмари листково! пластинки Довжина (см) Ширина (см) Число виводкових бруиьок Число пагошв 61ЛЯ основи черешка .

Bryophyllum (Salisb.) Boit. et Mann. K.daigremontiana Hamet et Perr. 14.50 ± 1.51 5.80 ± 0.54 3Z20 ± 3.30 1.40 ±0.24

K.fedtschenkoi Hamet et Perr. 4.74 ± 0.46 2.96 ± 0.24 6.40 ± 0.68 1.20 ± 0.32

K.x hybrida Jacobs. 7.36 ± 0.30 1.84 ± 0.23 11.20 ±0.91 1.00 ± 0.40

K.mamieriana Jacobs. 5.70 ±0.14 3.00 ±0.14 2.60 ± 0.98 1.00 ± 0.00

K.pinnata (Lam.) Persoon 8.06 ± 0.18 4.52 ± 0.15 10.75 ± 2.06 1.00 ± 0.32

K.rosei Hamet et Perr. 4.18 ± 0.14 2.00 ± 0.57 13.60 ± 0.24 0.84 ± 0.37

Eukalanchoe Boit et Mann. K.beharensis Drake et Castillo 15.80 ± 1.08 13.00 ± 1.78 9.40 ± 2.07

K.blossfeldiana Poelln. 4.44 ± 0.07 2.98 ± 0.16 — ZOO ± 0.31

K.glaucescens Britten 6.54 ± 0.08 4.20 ± 0.45 — 1.60 ± 0.40

K.hildebrandtii Baill. 4.06 ± 0.09 2.96 ±0.15 - 3.20 ± 0.37

K.millotii Hamet et Perr. 5.20 ± 0.24 3.68 ±0.10 — 5.40 ± 1.74

K.orgyalis Bak. 10.10 ± 0.63 4.90 ± 0.51 - ' 3.00 ± 0.70

K.pumila Bak. 4.14 ± 0.10 2.10 ± 0.17 - ' 1.00 ± 0.00

K.rhombopilosa Mann et Boit 1.88 ± 0.05 1.58 ± 0.08 — 1.40 ± 0.24

K.rotundifolia Haw. 2.86 ± 0.15 1.68 ± 0.15 — 2.00 ± 0.00

K. tomentosa Bak. 7.22 ± 0.15 2.30 ± 0.09 - 3.00 ± 0.63

пагошв. В наших досл1дах не спостерйалось укоршення лист-юв K.flammea Stapf, K.marmorata Bäk., K.uniflora (Stapf) Harnet.

Оптимальний строк для укоршення стеблових i листкових живщв — кмтень-травень. В цей перюд температурю i св1тлов1 умови сприяють укоршенню живцгв.

Роздь\ 5. Перспекгиви вшсористання вцаДв роду Kalanchoe Adans.

5.1. Вивчення декоративних особл1шостей представнигав роду Kalanchoe i можливосп ix практичного вшсористання у ф!тодизайн1 Проведено комплексну оцшку перспективное!! викорис-тання вид1в роду Kalanchoe у фгтодизайш. За сумою балхв нами в1д1браш 23 найб1лып перспективних види. Деяю з них (K.hil-debrandtii, K.flam-mea, K.manginii, К.тШоШ, K.orgyalis, K.pu-mila) рашше в озеленент практично не використовувались. Дано морфолопчну характеристику цих вид1в. Опрацьоваш рекомендаци по виро-щуванню вид1в роду Kalanchoe в захшценому грунп. Види даного роду можна рекомендувати для р1зних тишв композицш. Для с творения мйпатюрних композицш в керам1чному посуд1 придатш: K.fedtschenkoi 'Variegata', K.millotii, K.marmorata, K.tomentosa та iimri. Як ампельш рослини можна використовувати K.manginii та K.pumila. Росмши K.beharensis, K.fedtschenkoi, K.hildebrandtii, K.orgyalis можна використовувати в поеднанш з хншими сукуленгами для створення композицш в зимових садах, холах KiHOTeaipiB, вирииах магазишв.

Можлишсть використання вид1в роду Kalanchoe у ф1то-дизайнз визначаеться не гальки високою декоратившстю цих

рослин, але й i'x широкою адаптащйною здаттстю до умой нав-колшпнъого середовигца. Рослини добре переносить низьку В1д-носну волопсть пов1гря, тимчасове пересихання грунту, зни-ження температури повиря в зимовий час до 10°С, стшю до хвороб i шгадкгаив, деяы види мають фггонцидга властивость

5.2. Вивчення антюйрусних властивостей внддв роду Kalanchoe Adans.

При пор1вняльному вивчент 56 вид1в роду Kalanchoé було встановлено, що cík деяких вндДв мае високу антишрусну актив теть, яка перевшцуе активтсть багатьох в1домих в даний час аяхшпрусннх речовин рослинного походження. Анптарус-ну дно соку визначали по вхдношенню до Bipycy noAioMÍeAiry II типу, Коксага B-I, Коксага В-6, грипу, везикулярного стоматиту, бахтерюфага Т-2. Найб1лып високу антив1русну активтсть мае cík K.beharensis, K.blossfeldiana, K.crenata, K.pinnata, К.velutina. У цих вид1в шдекс нейтрал1зацц - 50% спостер1гаеться при роз-ведент соку 1:8192-1:65536. Було встановлено, що cík вказаних вище вид1в мае високу антив1русну активтсть по в1дношенню до eHTepoBÍpyciB i бактерюфага Т-2, дещо меншу активтсть по в1дношенню до Bipycy везикулярного стоматиту (табл.3).

Таблиця 3

Анптарусна активтсть соку деяких вид1в роду Kalanchoé Adans. по в1дношенню до BipyciB pi3mix таксоном!чних груп

Впд В i p у с п пол1см1ели- боксам KoKcaxi ВВС бактерюфага ту П тппу B-I В-6 Т-2

K.beharensis Drake et Castillo 1:8192 1:8192 1:8192 1:4096 1:8192

K.blossleldiana 1:16384 1:16384 1:16384 1:8192 1:8192

Poelln.

K.crenata 1:16384 1:16384 1:16384 1:16384 1:16384

(Andrews) Haw.

K.pinnata (Larn.) 1:16384 1:16384 1:16384 1:8192 1:16384

Persoon

K.vehitma Welw. 1:32768 1:32768 1:32768 1:32768 1:32768

CiK ще 11 вида даного роду (K.campanulata, K.daigremontiana, K.longiflora, K.lugardii, K.mamieriana, K.peteri, K.proliiera, K.obtusa, K.rhombopilosa, K.somaliensis, K.waldheimii) шактивуе Bipyc на 50% при розведенш соку 1:1024-1:4096. CiK решти вид!в проявляв б1\ып низьку aHTHBipycHy актившсть.

Протягом року для кожного виду роду Kalanchoe харак-терш два шки антишрусно1 активность Максимум збпаеться з перюдом iHTCHCHBHoro росту рослин i фазою бутошзацй.

Сл1д в^дзначити, що антишрусна /|Дя соку деяких вид ¡в роду Kalanchoe рееструйалась не ильки при вивченш в культур! клггини, а й у досмдах на заражених тваринах. Це в!дкривае перспективу використання соку деяких виддв каланхое з лшарською та проф1лактичною метою.

Висновки:

1. Створено колекщю рослин роду Kalanchoe Ad ans., яка наичуе 65 вид1в, 3 р1зновидностт, 2 пбриди, 8 сорив, щс належать до трьох секщй: Kitchingia (Bäk.) Boit, et Mann. Bryophyllum (Salisb.) Boit, et Mann., Eukalanchoe Boit, et Mann.

2. Внасмдок вивчення бюлопчшк pirmio росту i розвиткз рослин роду Kalanchoe Adans. в умовах оранжерей, в piHHOM] цикл1 встановлено таи фази: початок росту вегетатив1шх орга шв (лютий-березекь), активний picT (квиень-серпень), сповш> нений picT (вересень-листопад), бутошзащя (жовтень-с1чень) цвтння (листопад-серпень), при цьому фази бутошзацй т.

початку цвтння зб1гаються з перюдом выносного спокою (листопад-очень), а фаза масового цвтння — з1 початком росту вегетативних оргашв.

3. За строками цвтння штродуценти роду Kalanchoe Adans. розд1ляються на тага фенолопчш групп вид1в: осшньо-зимового цвтння, зимового цвтння, зимово-весняного цвтння, весняного цвтння, весняно-л1тнього цвтння, проте б1лышсть вид1в належить до групи зимово-весняного цвтння (38 вид1в). Тр1шал1сть цвтння, в залежносп в!д виду, становить 30-90 дтв.

4. Для б1льшосп виддв роду Kalanchoe Adans. характерне складне цимо!дне суцвггтя — тирс: тирс китицевидшш, тирс щитковидний, тирс зонтиковидний. Проте у межах роду е види, у яких в суцв1тп 2-3 KBiTKii, i навпъ вид з поодинокими квггками (K.uniflora (Stapf) Hamet).

5. HaciHHH вид1в роду Kalanchoe Adans. за морфоло-пчними ознаками схоже м1ж собою, мае поздовжньо-ребристу поверхню, близьке за формою та забарвленням. Hacimm цих вид1в в1др1зняеться, в основному, розм1рами, причому довжюта насишн може бути в 2, 3, 4, 5, б pasiB бмьше ширини.

6. При цвтнш в умовах оранжерей у б1лыпосп вид1в i3 секцц Eukalanchoe нас1ння утворюеться шляхом самозапилен-ня, а для одержання наання у вид1в i3 секцш Bryophyllum i ICitchingia необх1дне штучне запилення.

7. У Bcix вид1в роду Kalanchoe Adans. тип проростання наспшя надземний, форма i стушнь м'ясистосп ом'ядолей е константою в межах роду, гшокотиль i еткотиль' розвинеш. Проростки pi3iBDC вид in в1др1зняються лише довжиною ппоко-тилю, розшрами та штенсившстю забарвлення с1м'ядолей.

8. Види роду Kalanchoe Adans., ям проходять повний цикл розвитку в умовах оранжерей, становлять 67,9% в1д загального числа вид1в, що представлена в колекцп. Види, щдишдуальний розв1пок яких зушшясться на фаз! цвтння, становлять 19,2%, на фаз! вегетацц — 12,9%.

9. В умовах оранжерей штродуковаш види роду Kalanchoe Adans. 3ÖepiraioTb здатшсть до природного вегетативного вцновлення виводковими бруньками листгав та суцв1ть,поросл-лю в1д базально'1 частини стебла, кореневими паростками.

10. При пггучному вегетативному розмноженш. практично Bei види роду Kalanchoe Adans. можна розмножувати стебло-вими живцями, листковими живцями розмножують обмежену юлыисть вид1в. Листки не Bcix доемджуваних вид1в вняв или однакову здатшсть до регенерацц: перспективними для роз-множення цьлими листковими пластинками i нав1ть чаепшок листка е K.beharensis, K.millotii, K.orgyalis, K.tomentosa.

11. При пор1вняльному вивченш 56 вид1в роду Kalanchos Adans. виявили 17 вид!в, ciK яких мае високу airraBipycHj актившеть. Найбгльш високу антктрусну актившеть мае ein K.beharensis, K.blossfeldiana, K.crenata, K.pinnata, K.velutina.

12. В результат! багатор1чних спостережень за штроду центами роду Kalanchoe Adans. та вивчення ix декоративниз особливостей вобрано 23 види, яга придатш для використанш в озелененш. Опрацьоваш рекомендацп по ix вирощуванню.

За матер1алами дисертацп надруковаш наступш роботи:

1. Никитина В.В. Каланхое // Декоративные растения. -К, Вшца школа, 1981.-С.97-98.

2. Лапчик В.Ф., Широбокова Д.Н., Никотина В.В. и др Каланхое/Ка1апсЬое Adans. / в коллекции Ботанического сад

им.акад.АВ.Фомина Киевского университета // Охрана, изучение и обогащение растительного мира.-К.-1981.-Вып.8.-С.96-105.

3. Березкина В.И., Никитина В.В., Евтушенко АИ. Антивирусные свойства некоторых представителей семёйства толс-тянковых (СгазБийасеае ОС.) // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. -К. -1983. -Вып. 10. -С.52-57.

4. Широбоков В.П., Евтушенко А.И., Никитина В.В. Антивирусная активность как биохимическое свойство некоторых представителей семейства толстянковых (Сгаяяи1асеае БС.)// Вирусы и вирусные заболевания.-Вып.2.-К.:3доровье, 1983,-С.69-71.

5. Никитина В.В. Цветение некоторых представителей рода каланхое (Ка1апс1юе AdaIls.) в ботаническом саду им. акад. А.В.Фомина Киевского университета // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. -К.-1986.-Вып.13.-С.56-60.

6. Никитина В.В. Декоративные виды каланхое и применение их в озеленении помещений // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. -К.-1986.-Вып.14.-С.66-69.

7. Никитина В.В. Семенное и вегетативное размножение представителей рода каланхое (Ка1апсЬое Adans.) //Рекомендации по массовому размножению декоративно-лиственных и красивоцветущих растений в условиях защищенного грунта Украины и Молдавии / Материалы 3-го регионального совещания секции закрытого грунта Совета ботанических садов Украины и Молдавии (Одесса, 23-25 декабря 1986 г.) -К.-1986.-С.34. .

8. Никитина В.В. Состояние разработки системы подсемейства Ка1апс1к^еае // Тезисы докладов Республиканской научной конференции, посвященной 150-летию Ботанического

сада им.акад. А.В.фомина // Роль ботанических садов в охране и обогащении растительного мира. -К.:К.ун-т, 1989. -Т.2.-С.21.

9. Широбокова Д.Н., Никипша В.В., Гайдаржи М.Н., Баг-лай Е.М. Интродукция суккулентных растений//Охрана, изучение и обогащение растительного мира.-К.-1989.-Вып.16.-С.60-65.

10. Лапчик В.Ф., Юрчишина Т.В., Никитина В.В., Гайдаржи М.Н. Исследование содержания лектинов у растений — интродуцентов // Охрана, изучение и обогащение растительного мира. -К.-1989. Вьш.16.-С.70-73.

11. Никитина В.В. Опыт выращивания каланхое в Ботаническом саду им.акад. A.B.Фомина//Адаптационная изменчивость растений при ингродукции.-Рига:Зинатне, 1990.-С. 181-184.

Nikitina V.V. Biology of the Kalanchoe Adans. genus species in the covered soil environment and their use in future. Thesis foi competition of biological sciences candidate's degree in the speciality 03.00.05 — botany, N.N.Grishko Central Botanical Gardens, of NAS of the Ukraine, Kiev, 1994.

A scientific collection of Kalanchoe Adans. genu: introducents has been collected, including 65 species. 3 varieties 2 hybrids, 8 sorts.

Biological rhythms of the growth and development of intro duced species of the plants have been studied. 67,9 per cent о species of these plants are in hothouse environment during ful cycle of their development. Species having stop point of their indi vidual growth at the flowering period make 19,2 per cent, thosi with stop point at the vegetation period make 12,9 per cent. Thi peculiarities of seminal and vegetative reproduction were revea led. The antivirus activity of 56 species of the generus studied ha been investigated for the first time. The saps of K.beharensis

K.blossfeldiana, K.crenata, K.pinnata, K.velutina were found to exhibit the greatest antivirus activity. 23 species suitable for use in plan-ting greenery were picked out. Eight species were handed to the state agrofirm "Kvity Ukrainy" for industrial reproduction.

Никитина B.B. Биология видов рода Kalanchoe Adans. в условиях защищенного грунта и перспективы их практического использования. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 — ботаника, Центральный ботанический сад им. Н.Н.Гришко HAH Украины, Киев, 1994.

Создана научная коллекция интродуцентов рода Kalanchoe Adans., которая насчитывает 65 видов, 3 разновидности, 2 гибрида, 8 сортов. Изучены биологические ритмы роста и развития интродуцированных видов растений. В условиях оранжерей полный цикл развития проходят растения 67,9% видов. Виды, индивидуальное развитие которых останавливается на фазе цветения, составляют 19,2%, на фазе вегетации — 12,9%. Выявлены особенности семенного и вегетативного размножения. Впервые изучена антивирусная активность 56 видов исследуемого рода. Установлено, что наиболее высокую антивирусную активность имеет сок K.beharensis, K.blossfeldiana, K.crenáta, K.pinnata, K.velutina. Отобрано 23 вида, пригодных для использования в озеленении. Восемь видов передано для промышлен-того размножения в государственную агрофирму "Kbíth /краши".

IO\I040BÍ слова: 1нтродукгря, цвтння, плодоношения, alinea, суцвгггя, насшня, наанневе розмноження, вегетативне юзмноження, озеленения, антив1русна актившеть.