Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Биологические основы формирования каннабиноидных соединений у конопли и разработка методов определения их содержания в селекционных целях

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Биологические основы формирования каннабиноидных соединений у конопли и разработка методов определения их содержания в селекционных целях"

ШСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВЛ УКРАШСЬКО* АКАДЕМЙ АГРАРНЫХ НАУХ

На правах рукопису

ГОРШКОВА Jliam Михк.йл1вна

БЮЛОПЧШ ОСНОВМ ФОРМУВАКНЯ КАННАБШОЩНИХ СПОЛУК У КОНОПЕЛЬ ТА РОЗРОБКА МЕТОД1В ВИЗНАЧЕННЯ 'ÏX ВМ1СТУ В СЕЛЕКЩЙНКХ Ц1ЛЯХ

Специальность 06.01.05 - селекщя та насшгапдтво

Автореферат днсертацп на элобуття паукового ступеня доктора сшьсьггогосподарськмх наух

Кит 1994

Длсортацгсто е рукопис

Рооота вихонана у вадцнп селещИ та генетика конопель сггпуту хуб'яних культур УЛАН на протяз! 1966-1990 рр.

02Щ1ЙЦ.Т ОПОКЕНТЙ: доктор скъськогосподарськюс наук,

прсфесор ©ЛОВ Олексхй Гпатович •

доктор бхологг-саос на^гк в срсфесор ВАЛКОВ 1вая Якович •

доктор бхояогхчних наук

ШЗЕР Акагэдхй 'Зсдорозич .

ЕР0В1ДНД ОРГШЗАЩЙ - Гнгтиту? еотроолхйнкх га лкгарсьюк

|оса№ УАйН .

сахнет ввдбудеться "зрвня 1994 р. ка сасгданш спвцха-

лхзсзаког ьченох ради Д 01.20.01 Хнститугу аешгеробсгаа УААН. £55205, Ки1вська обл., Ккево-Святодшнеький район, с.м.т.Чабани.

Мдгукк ка автореферат просшо надсилати в двох прюкрнк-:--.аг., зазхрея! печаткою, на ¿¡¿"я вченого секретаря Спецради.

Ъ дасергицхев шзша ознайошггкся у бхбдтстец! Ьютитуту эекдзробсгва УААН.

Аьгорефераг роз1Слакий " 1 ¿994 р..

Бдений секретер еазцьагйвозано! вченог ради

чв % Кравченко й.0.

I/

- локалхзаЦ1Я та спадкування морфологхчних ознак залозистих волоскхв I вмхст каннаб1н01дних сполук;

- розробка метоД1В та експрес-методхв визначення каннаб1но-вдних речовин у. сортах однодоыних конопель;

- створення нових високопродуктивних сортгв однодомних конопель з покиженим вьпстом або повною В1дсутн1стю психотомиметич-но антивних сполук.

Дубл1кал1Я результатов дослхцжень. Основний мат ер I ал, викла-дений в дисертац1йН1й роботI, представлено в 44 друкованих роботах. Автором отримаш 4 авторських свхдоцтва на сорти конопель з пониженим вмятом або по врою вхдсутнхстю ТГК, 2 винаходи на спо-соби оцшки рослин по вм1сту каннаб1н01дних речовин, якг були вида« Державним комгтетом СРСР у справах винахоД1В та ввдкркттхв.

Об"ем дисертацг!. Дисертацгйна робота складаеться з вступу,

7 розд1Л1В, основних висн0вк1в га результатIв по селекцхх, про-позиц1й для селекц1йно1 практики, списку лптератури та додаткхв. В роботд представленI НО таблиць,'8 граф1К1в та машонкгв. Список лхтератури складаеться з 233 найменувань, в тому числ1 123— на гноземних мовах. Загальний об"ем дисертацхйнох роботи складае 372 сторуки.

ЗМ1СТ РОБОТИ

I. Сучаснх уявлення про каннабхновднх слолукн конопель як бгодоггчне джерело каркотичних речовки

1сторхя культур;; та початок використання конопель, як джере-ла наркотичних речовин. Коношл мають цг.тий ряд спедиф1чних ознак I властивостей, ЯК1 вццгляють хх з числа багатьох культурних та диких рослин, роблять IX ушкальниыи. Насамперед це ваялива тех-Н1чиа культура, яку використовують як джерело для отримания волокна та олгх. Як розд1льностатев1 рослини вони служать клескч-ним об"ектом для вивчення статх у вииих росгин. Не менш ваяливоа

8 здатнхсть цих рослин до накопичення бгологгчних сполук, якх би-кдикають психомиметичнх явииа у ладей та тварин.

Б1льш1сть дослхдникхв вваляли, аш в поргЕнето ранньому пе-рход1 виникло два важливих райони вкрошування конопель - пхвнхч-ний та твденниЯ / Эе«еу , 1913; МЛ.Вавпюв, 1922; о.г.визег , 1931; Н.Н.Гриико, ГЛ.Храмченко, 1935; ь^геаепапп , с.5снж:гг ,

- б -

R.Sonfbusch , 1956/. IIiBHi4Hi коногш ввдрхзнялися низьким зрос-тон, скоростигл1стю та незначною кьш>к1стю наркотичних речовин. ГИвдешп, навпаки, мали високий 3picT, були гпзньостиглими та ха-рактеризувалися великим bmíctom наркотично загрозливох групи спо-лук TIKK та тга.

Вивчення зразкгв конопель cbítoboi колекцы BIP Н.С.Захаровен} /19/3/ та автором роботи Jl.ivi. Гораковою /1977, 19/8/ дозволило встановити, цо bcí сортозразки,отрк::..^ з бвропейськох, Азгитсь-koï частини материка, а також з Америки, вмщали наркотичн1 спо-луки. На пщстав1 цих та деяких шшх результат i в було зроблено припущення, що коношп мають единий центр походження. Дросузання кочопедь на-П1Вдснь або niBHÍ4 сприяло лише зниженню, або пвдви-тс:»ю рхвня накопичення наркотичних речовин, а сама ïx наявн1сть була генетично обумовлена.

Бперие почали використовувати ксноплх для отримання наркотичних речовин в 1нди. IrfliñcbKi конопл1 ще за 800-900 poKÍB до u.c. були bísomí як Л1кареьк1 рос лини, i лише через багато сто-л!ть з"явилася згадка про них, як волокнист1 рослини. В Китах, ::rn¡ii4Hiií лмерицх, Apasiï <sf шших крахнах використання конопель Оуло зв"язано з отримакням Л1К1В та гашишу. В той же'час, населения Древньох Рус i використовувало kohoiuií як волокнисту культуру.

Ккстракт конопель ввакався народним л1карським засобом. В зв"язку з цим бон:, були включенг в нахдональнх фармакопе! бага-тьох держав. 3 часом бхльппсть з них, враховуючи наявнхсть наркотичних речовин, вилучили з фармакопе!. Однак. деяк1 дослхдники /Ardridg , 1Уо4 та íhuií/ вяступали за легалхзацхю гашишу, обумов-лэтчи це тим, шо гашиш, на BiflMiHy вЦ кокахну та морфшу,-е не-г!'.-'.-1им засобои i до нього немае звикання. Комитет експерт1в В003 /Уе-ова, 1971 р./ вхдн1с гашиш до загрозливих наркотикхв i запро-лск'.ував встановити за ним контроль HapiBHi з íhuihmh наркотичними речовинами.

Хтмхчна природа каннабхнохдних сполук. Тервдн каннабшохди для групи сполук - Са також для ïx аналоев та перетворених продуктíb, íucí ripncyTHi в коноплях /гаглаыз / i обумовлюють KupKorsi4Hi властивостх, був эапропанований ¿.Ичс-оигага тас.Оао-г. L . Па даний час огримана i описала велика к1льк1сть сполук, серед яких основними е: ТГК-тетрагщрокашпбшол, ИБД-каннабзд!-

ол, КБН-кэннабхнол, фенольнх кислоти та iraii нейтральщ сполукл, якх знаходяться з коноплях у незначних К1ЛЬК0стях.

Каннабхнол - КВН, с кхнцевим продуктом багатьох хмйчних перетворень. Характеризуется значною стгйкхств та високою хнерт-

HICTX).

Тетрагадроканнабхнол - ТГК, слолука, яка мае високу психото-миметичну активность. Аналхтичнх роботи показали, що в бхльшост! випадкхв зустрхчаеться один природой ТГН - 1эомер & в незнач-Hiü Н1лькоот1 iaoMep Д ^-/6/. Б1олоГ1Чна актшзнгсть конопель обу-мозлена кхлыйсним вмхотом Л - ТГК.

Каннаб iflioj; - КБД, основний нейтральний каннабihoiд. Результата анал1тичних робхт свздчать, що каннабздюл е потенц1йним по-передником для отримання ТГК. Каннаб 1герсл - КБГ, какнаб ххрогген -КБХ, в рослинних зразках знаходяться в незначних кхлькостях.

Природнх кашаб1Н01ДН1 кислоти: каннаб ццолова - КБДК, тетраг1дроканна01нолова - ТИК, каннабшолова - КБНК, каннаб ixpo-менова - КБХК, каннабггеролова - ГБГК. 3 cepii ейслериментхз ви-тткае, що каннаб1но1днх кислоти психотомимзтично неактивнх.

Каннабвдхолова кислота займае прозхдне мхсце в коноплях, по вирощувться на волокно /О.-.Schultz , I.»"offner , IS58;L.Xabe-liic , L.Xrejei , i960/. Тетраг1дроканнабхнолова кислота сака по собх активна, але при нагрхваннх перетворюеться в А ^ - ТИС.

5131олог1ЧН1 та психото^иметичн! властизостх гашишу i канна-öiHoifliB. Загальнов хдоко, що гашии вщноситься до наркотиков, алз зихорястозузться не за своа наркотичну д1п, а в бмышостх за пси-хотомиметичн1 ефекти. Його сл!ц ввднести до групи речовин, яих включають ЛСД, мескалин, хндопан / a.necno-uica , ?.3roim , G.Güoni , 1967; Н.Х.Барков, К.С.Раевський, П.П.Сколд1Ноз, 1970/ 1нтсксккац1я гашишем викликае ейфорга, збуджен1сть та зесвлхсть, KOTpi супроводжуються збентехенн»:л, безвхллям, галвцинацхями та депресхями. Дгя ЛСД могла базуватися на властивостях СаппаЫз /Глютмен, is64/. Психотомиметичнх властивостх обумовленх лее» Д1ею ТШ та його i30MepiB. Встановлено, що активнхсть ды гашкиа на лцдкну збхльшуваласьзз викориетанняы зразкхв, якх вмщали iso-мер /-/-транс - д ТГК. Однак використання iaoüepa я чистому виглядi знижувало його дха на лгодкну в два рази. Очевидно, з чие-тиыи сполуками вхдбувалися в органхзмх ххшчнх перетворення. Використання неочкщенкх сполук сприяло актив хзац« вторикнкх про-

- а -

дуктхв, HKi пхдсилювали дно речовин, то викликали психотомиметич-HÏ ЯВИЩа /U.Claussen , F.Körte , 1966/.

2. Методики, матерхал та умови проведения дослхджень

2.1. Умови та методики дослвджень

Робота виконувалась у Bikini селекцы та генетики конопель 1нституту луб"яних культур УААН тротягом' 1966-1990 pp.

кетоди дослыжень - польовий, вегетахцйний та лабораторний.

иольовх досл1ди закладалися на стащонарних полях у, селек-Ц1й1Ю-нас1нневих С1возм:шах хнституту та доолвдно-виробничого господаоетва. Селекцхйнх розсадники, розсадники вадбору та роз-ычояення сорт iE закладалися гзольовано один вхц одного, вхд до-слхдних та виробничих noeiBÎB зггдно методики 1нституту луб"яних культур. Селекцхйне сортовипробовування проводилося згвдно методики Державного сортовипробовування/К., 1964, вип.третгй; И., I9/I, вип.перпий; i., IS83, вип.трет1й/.

Визначення каннабшовдшх сполук проводилося методом тонко-тирово! хроматограф!! /ТШХ/ на пластинах типу silufoi к *jv 25i ЗГ1ДН0 методики ¡д.В.Кисша, В.С.Савшох, Е.П.Семкша /1973/, В.Г.Вировця, JI.M.FopuiKOBOï, ГЛ.Сенченко /1985/, Л.М.Горишовох, Г. 1.Сенченно, В.Г.Вировця /1987/.

KLibK.icHi вианаченкя каннабшо1дних речовин проводились методом газор1динно1 хроматографы /ГРХ/ на газорхцинному хроматограф! марки Hev/iett Packard '3C3'J а , обладнаного водневим по-лум"яно-1он1зац1йним детектором. Склян1 колонки заповшовалися

07 —loi на хромосор-Б /80-100 мсш/. Кхлыисть кан-

;:,±бшо1ддв визначалася за допомохюя тнт-.гтггора марки Hewlett Packs Н ззеоа . Внутршн1М стандартом був метиловий e$ip стеа-pKuoBoï кислота C^yd^-iOp. Вихвд зразкгв спостер1гався в послвдов-ностх: мстилстсорат, КБД, ТГК^, ТП^ та KBri. Повторись дослхцу -трьох - п"ятикр'лтна.

3 метою вивчення генетичшн структури шцухт-потомства'П1д епливом направлених мшус - та плюс - в1Дборхв були проведенл ве-гетац1йн1 досл1ДИ за загальноприйнятимиметодиками.

Одержан! результати пвдлягали статистичшй обробц1 з засто-еуваннлм дисперсхйного та корреляцхйшго аналхз1з, а також ште-гровано! системи иояхз для персональних комп"ютер1в.

2.2. Характеристика вивчаеыих сортов i статевих ТШ1В конопель

Робота виконуьалась на численному матерхал1, який був представлений хзольовадими географхчними формами, що утворювалися внаслвдок природных мутац1й, ввдбору та багаторгчного вирощуван-ня в грунтово-клхматичних зонах, а також отриманих селекцгйним шляхом.

Вивчалися та використовувалися в селекщйий роботi сорти та сортозразки конопель cbïtoboï колекцп BIP, селекцхйний матерхал 1нституту луб"яних культур i його мереж1. Найбышш багаточисельну трупу представляли П1вденн1 та швденностигл1 сорти, Р1бриди дву-домних i однодомних конопель: ЮСО-I, ЮС-8, ЮС-б, ЮС-9, Глух1всь-ка 10, Краснодарська 35, Дншровська 4, Кбримон /Францгя/, Ком-полтх, Сегед1 9 /Угорщина/, ЦС Дталхя/, Бмобжеська /Долыца/ та

1НШ1.

3. Б10Л0Г1Чнх основи накопичення каннабхновдних речовин у конопель в онтогенезi

Приступаючи до вивчення накопичення каннабхнохдхв у конопель, ми наштовхнулися на проблему недостатньо1 та розрхзненох хн-формац11 по цьому питанию. Дослвдниками часто приводимся резуль-тати po6iT без урахування взятого для аналхзу органу рослин, фа-зи розвитку та строкхв вхдбору зразкхв, сорту конопель та imne.B б1льшост1 випадк1в використовувалися зразки неведомого походаен-ня - гашиш, морххуана i т.хн. Гашиш, морххуана, рослинна маса в кожноцу конкретному виладку ввдрхзнявться . bmîctom каннабхнохдних сполук та ïx спхвввдношенням.

Зокрема, гашиш - це сумхш рхзних органхв рослин, ЯК1 в б1ль-mocTi випадкхв пвдлягають дх1 парою, високою температурою i т.д. На його виготовлення навхть не хснуе TOCTiB /Г.В.Лазурьевсь-кий, Л.Н.Николаева, 1972/'.

Враховуючи сказане, ми не змогли отримати В1ДП0В1Д1 на питания, пов"язан1 з вивченням основных закономхрноотей накопичення каннабшохдних сполук у створених сортах конопель, i тому були проведен1 детальнх дослхдження цього питания. Виникла необххц-Н1сть розробити методи хдентифхкацхх каннабхнохдних сполук у цхлях селекцхх, щоб . ..надалт багатий селекцхйний матерхал викорис-товувати для отримання сортхв Î3 понижении бмхстом ТГК та близьккх

йоцу коыпонентхв.

3.1. Динамхка накопичення каннабшохдних речовин • вегетативними та генеративнида органами

конопель

При використанш сучасних аналггичних метод Iв хдентиф1ка-Ц11 каянабшзхдних сполук /ТШХ та ГРХ/ нами були встановленг ок-рем1 закономхрност! накопичення каннабшохд1В в онтогенезх ргз-них сорт1В конопель: ЮС-9, ЮСО-14, ЮСО-16, ЮСО-29, Дншровська однодомна 6 та Краснодарська 35.

Аналхзи "сиро1" рослинно!с маси, проведем методом тонкошаро-вох хроматографII, показали, що в почагнов1 пер1оди росту I роэ-витку рослин були знайденг шертн1 кислоти КЕДК та ТГКК, причому КБДК було значно б гльпе /табл.1/. Кмькхсть кислот зб хльшувалась протягои ' переду вегетацы. 3 активним розвитком генеративних органхв I наступанням фази цв1т1ння були виявленг сполуки КЕД, ТГТС I слвди КБН. Найбглыаа кхлькхсть Т1К була в1дм1чена в пер1од початку достигання насишя.

В оцв1Тинах та др1бному лисг1 суцвггь.в порхвняннх з великим лигтям, вмщалося бхльше каннабшохдних речовин. Каннабхно1-ди.отримаш з оцвхтина та квхток по значення Я^ , забарвленнш Пляы на хроматограмазс,Б1ДПов1дали каннаб1н01дам,видхленим з лис-тя.

Вважаемо, що неоднаковхсть сорт1в по накопиченню каннабхно1-Д1В певнох групп, 1 особливо ТШ, Т1Сно повпязана з генетичнош природою сорту - його походженням. У пхвденних сортхв Краснодар-ськх 35, П1Вденностиглх - ЮС-9, Дчгпровськх одн.б, де вюсхдноз батькхвськоп формою були 1тал1йсы« конопл1 або батькхвськх фор-ми, отриманх на основх цех конопель, кр1м КБДК,була 1ДентифхкоЕа-на ТГКК. В зв"язку з цим в1ДМ1чено бшьш ранне утворення Т1К х бьльш активне накопичення його в онтогенезI. ГЬрхвняльна оцхнка сорт1в ЮСО-1 та' ВСО-14 дозволила виявити хскувакня т1снох залед-ност1 м1зк ТГК 1 ТГКК. 3 понижениям кхлькостх ТГК в результат! вхдбору в сортх ЮСО-14 ввдбувалося зниження йлъкостх ТГКК.

3.2. Еизначення х1мхчних фенотипхв конопель для

селекцхх

лласифхкацхя рхзних форк ;а:.паЫз , проведена з урахуван-ням, або на пхдстаз! вм!сту какнабхнохднкс речовин, вхдобралуе

ше бензол, ацетон i хлористий метил. На заклвчних етапах пхдго-товки зразК1в частше застосовували етенол i хлороформ.

Результата анализib, огриман1 нами, показали, що кмькхсть каннаб1н01дних сполук, вилучених вказанивд розчинникаыи, вхдрхз-нялась несуттево. Однак- сполуки, вилученх за допомогою хлороформу i петролейного e$ipy /40°-60°/ на хроматографах, були дещо ви-тягнутх i розмитi, що не сприяло якхапй ix 0Ц1НЦ1. В той же час, за допомогою етанолу були отриманг хроматограми з комодкт-ними i добре видиеними межаш. Враховуючи природу розчинник1в i ГДК /гранично допустицу концентрац vaf, перевага була вхдцана етанолу та сумшх хлороформетанолу.Малося на увазх, що розчинна здатн1сть сумып етанолу i хлороформу ввдмхнна взд виххдних компонент ib, hki використовуються окремо.

flKicHi pearajii. flKicHi реакцы, якi використовуються в су-* довгй практиц!,не представляли собою в селекцхйнхй робот! сутте-вого значения. На хроматографувакня витрачалося в бхлылостх ви-иадкхв до 10-12 годин. Навхть метод швидко1 "проби на гашиш" оснований на зикористаннх peaKqii фенольних сполук з диазотованими ароматичними аишами /Г.В.Лазур"евський, I.H. Николаева, 197?/, а '^ЗКОЖ ВИКОристаНЯЯ кольорових реакцШ Зееп /1911/, Gfcamrswya /1937/, Dyghenois-Leime /1938/ дозволяв виконувати анал13 ?1льки лхсля с.тецтально! подготовки эразнхв.

Нал1вкхльк1сний метод - 1Ш. Розподхл основних сполук конопель методом roHKoaapoBoi хроматограф^ покращував анал1тичний ¡гроцес пизначекня кашабшохдхв. Цим методом досягався уакож розподхл хзомерних сполук /Krejci , 1Э61; /gurell , Kitarb , 1968; I.Korte , 1964;I.Kcrte ,K.Sieper , 19СА/. 3 пасом даний метод покращувазся, OKpeisi елементи удосконаливались /R.iiechouiam , C.Gaoni р 1967; I.tbchbert ,A.Lukowicz , 1971 та ih./.

3 урахуванням вшг с.елекц1йно1 роботи бхлып шшьнох уваги заслуговуе метод,розроблений KicimiM М.В., Савшов З.С., Ссмкх-ия1 6.IL /1973/, э эгсгосуваняям готових пластин типу cilafol л uv 254 . Проведене нами удосконалення окремих елементхв цього методу дало можлмвхсть проводил) масовх аналхзи одиничних рослин з бхлыпою точнхстю вилучення сяодук ТГК, а також бхогенетичного иолередннка ТГК - КЕД.

Кхлькхсний метод - газорхдинна хроматография /ТЕК/. В наийй poCo-Ti KinbKicHe эизначення яакнабхнсгдшк речозин ггроводилося за допомогою сучасного газор данного хроматографа иаргк Packard

Гч.лкчкка сШЕБ1Дкошекия %ТГК + 2ЖБН до %КБД в залегаосп в1д зони вирошування

Faitonn вирошування

« ГЛ!>1 и ГЛУХ1ВСЬК1-Ю га юс-б

* (litwPKl • 'ркчоью ** ®nnpoBCbKi-4 а Крае -одарсььч-Зп

Рис. ?

poKiB 7 п"яти географ1чно вхддаленюс пунктах: ы.Пуптн, BIP, Денлнградсько1 обл.; Луншськхй дослвдно-селекцхйшй станцп, Печенсько! обл.; м.Глухов1, 1нституг луб"яних культур, Сумськох обл.; Золотоношськ1й дослвднлй станцы, Днхлропетровсько1 обл.; м.Краснодар, Краснодарський НД1 с1льського господарства.

Кхлыисть каннабхновдних еполук, hkî угворюються з п1вден-ких та П1Вденностиглих сортах при вирощуванн1 ïx в П1Енхчно-за-ххдному perioHi. була мекпгш, нхж в зон!, визначен1й для ïx вкро-щування. Вегетацхйний nepiofl у пхвнхчно-эаххдному perioHi був розтягнутим,1 HaciHHE не достигало csoeï 010Л0Г1ЧН01 стиглост1.

По Mipi руху пхвденних та пхвденностиглих coptîb з пхвнхч-ного заходу на издень спостер1галося переважамче накопичення сполун тетрагхдрокакнабдцхоловох групи, психотомиметично бмьш активно!. Величина процентного сйввхднотення суми TITC i НБН до КЕД у вивчаемих copri3 зросла з 0,08-0,50 в м.Пушкхно Деншград-сько1 област1 до 0,50-1,8-1 в м.Краснодар! Краснодарського краю /граф!:-: 2/.

Pisenb накопичення каннабхнохдних речовин в сортах конопель, f-kï впрощувалися в piaracc географ^чних зонах, залежав не лише вхц т-емператури повхтря i К1льност! опад1в, a i взд всього комплексу умов геограМчнох зони, якг спринта виявленню генетичнсго пстенщалу сорту. КЪхькхсть каннабхиоадних сполук була генетично сбумохзлена, sobhîkhî умози лкле сприяли реал!защ1 потенщйних голугавостей сорту.

5. Розрсбка ыетодхв визначекия каннабхнохдних сполук в селекщйних цхлях

Ь.1. Лкал13 1снуичих яжхсшх та кхяькхсних методхв визначення хсаннабшохдних сполук

Проткгом". Оагатьох pokîb у. свхтовхй практицх хдентифйацхя качнабшохдккх речовин у конопель зд1йснэвалась у цхлях судово-кедично1 практики i в сначнхй Mipi вхдрхзняяась вад завдаяь, якх стояли перед селекщею. Heo6xi£Hi в1доулст> у вхдкритоцу друщ булн вхдсутш. Бгльмсть з описаних методхз розроблялась i вико-кувалась одночасно з пами, тому необх.ifiHi вгдомостх практично! роботи були отриманх значно пхзнхсе.

Найбхльи часто в якоcvi ексграгувчох речовини використову-азлися хлороформ, нетролейний ефхр, етанол, ыетаноя. Значно pifl-

ренням втдпсшдних сполук КБД, ТГТС i КБН. Це свхдчить про ix не-

CTIÜlKiCT'i» "я лн6гльн1с'|'ь.

Б с;ь"язку з цим припускаемо, що в живхй рослиший тканюй вадбуваеться бхосинтез кислот. Сполуки КБД, ТШ i КБН утворюють-ся в рослинних зразках пхд ппливом фхзико-ххмхчних фактор is у час подготовки зразмв до анал1зу та в npoijeci хроматографування методами ТЮХ i IPX /Л.Ы.Горшкова, 1982, 1983; В. Г.Вирове^, Г.1. Сенченко, Л.И.Горшкова, М.М.Сажко, IS9I/.

4.2. Процеси трансформацп каннабшохдних сполук

при зберхгашп рослинних зразмв

В рослинних зразках кмькох сортхв конопель, hki зберхгали-ся б темнотх при К1мнатнхй температур! бхля двох poKiB, була взд-М1чена трансформацхя к&чнабшохцних речовин.

В свиезхбраному рослинному M&repiajii, який аналхзувався методом ГРХ, були знайден1 сполуки КБД,два 13омери ТГК, hki позначен! як Tili-, i Tiltg. Пропускаемо, шо Т1Ъ'т - це ¿зомер ¿1 ^ ПК i TIKg - icoMcp Д ® - ТГК. Остаипй був присутнгй лише в свх-жезхбраноьу рослинному матерхалх. В наступиi мхеяц1 збер1гання BMicT КБД збхлыиився в 1,2 рази, Tili в 1,5 рази, мокливо,частко-во за рахунок сполук А ° - ТГК. В процесi зберхгання зразкхв В1ДМ1чалося поступове зниження BMicry КБД i несуттево Tili. Вва-каемо, цо при збер1ганнх рослинних зразкхв пво тягом кхлькох рокхв вхдбуваеться перетворення каннабшохдних сполук, котре за-кшчуеться в кхнцевому результатi ix розпадом /Л.М.Горакова, 1981/.

4.3. Вплив умоа вирощування конопель, вис1яних у рхзних perioHax на вшст каннабмохдних

речовин

Кхлыпсний вмхст вторинних продуктхв метаболхзму: аякалох-д1в, гликозвдхв, ефтрних масел, никотину, морфину та хнших, -гпдлягае суттсвим звднам в зале.таост! в ад району вирощування.

Суттеве значения мае вивчення впливу еколого-геогрсфхчних умов вирощування на накопичення в сортах конопель тетраггпрокач-кабшеловох групи, зокр-ма ТШ.

Бхдхбрапх для вивчення сорта nij^emrx та пхедсннссгиглис двудоших та однодоиних кснолель вис!валиса птотягон кхяьках

Вм1ст ТГК в залежаосп В1Д способу тдготовки зраэка до анал1эу,ЮС-9

21.08 ■ 30.03 7.07 1Д.07 21.07 4.05 11.08 16.08 25.08 31,08

Фази росту 1 роэвитку | •в- Сирий зразок -а-Висушений в т1нг-$- Прогр1тий зразок

Рис. 1

творения легко З'яштялися при звичайних умовах середовища - пвд час подготовки зразкхв до аналхзу, пвд впливоы падвищених та ви-соких температур. Аналхтичними роботами G.Gaor.i та R.Llechoulan; /1970/ була доказана иожлив1сть декарбоксилювання кислот. В наших дослхдах б1льш м"якх умови прогр1вання викликали часткове -декарбоксилювання КЕДК з утворенням КБД. Збхльшення експозицхх прогр1вання при незмхшйй температур! призводило до збхльшення кхлькостх TIK, пздвищення температуря виклтало утворення спслук КБН. В подальшому, при бЬхьш високхй темперагурх, спостерхгався розпад цих речовин та часткове згоряння, про що свхдчив колхр зраэк1в.

Порхвнялыл анал1эи рослинних зразкхв "сирих", "висушених. в затхнку" та "прогрхтих" при температур! 120 °С, вщхбраних з сор-тхв ЮС-9, ЕСО-29, DCO-I, DC0-I4, KE0-I6, flHinpoBciKi однодомнх б, Краснодарськх 35, подтвердили В1ДМ1чен1 закономхрностх та показали, що повнота перетворень кислот та основних каннабхно!д1в Tic-но зв"язана з д!ея на них певних фактор ib, зокрема температур«.

Газорвдинна хромагограф1Я / -230-240 °С/ екстрактхв отри-маних 13 зразкгв конопель, педготовлених рхзними способами - "сирих", "висушених в затхнку", "npcrpirax", показала утворюванкя . рхзно! кхлькост1 сполук КЕД, ТГК та КБН. В цьому випадку HapiBHi з декарбоксилюванням кислот, очевидно, можливх хзомеризацхя та iHiai peara;ii, як1 призводять в кшцевоцу результат! до значних вэдминостей основних речовин /графхк 1/.

РозпоД1Л сумхшх каннабгао1дних речовин, отриманих з насхкня та паросткхв при високгй температур! ЛЯХ,призвало до утворення хзомер1в TIKj i TTKg. Враховуючи час загримання та ыхсце х.х роз-тащування, вваяаемо, ио слолуки ТГКг х TIK£ е isoMepawj л ' -ТГН i л b - 'ГШ.

Стршанх результата даоть заму вважати, ао накопичення ка*.-кабшохдних сподук, 1денгиф1Кован!к в вегетативних та генеративних органах конопель /листя, оцвхтика, кв хгки, насхннк, проростки пас1ння/ вхдбуваоться в формх кислот - КЕДК i TiTK, яг .чких складае 1,0147 i 1,0026. Кхлькхсгь кислот эбхльиуеться г. рот я-гом всього перходу вегетац:!, досягаши максимуму в фдзх ыолочно-восковох cTiiraooTi насхння. 3 акгивним розвитком генеративних органхв активно утворюяться спслуки КБД, ТГК i

Встпиовлено, ко ¡пд вллкбом температуря та iHanx факторхз Бхдбувасться частколе або повис декарбокскдаданн.. кислот з утвэ-

ськтт формами, у яких були сорти хталхйських конопель або сорти "■¿оно зв"язан! з ними, зполуки КВД не були энайденх. Вилучен1 були лише сполуки ТГКт, ГШ2 та КВН. Ми вважаемо, иг створення сортов з участю 1талгйських конопель веде до накопичення наркотично активно! "йтрагифоканнабхноловох групи. Тенденц1я, вздмхчена вище, эиявлялась у касхннг деяких статевих типв конопель сорту ККО-31 I гхбрицхв, сгворених з цим сортом.

3.4. Динашка накопичення каннабшо£дних речовш чоло-В1чими, я1Ночими та однодомними типами конопель

Не дивлячись на рхзкий стате ,кй деморфхзм дорослих рослин,в эветльний перход дводомн! та однодомиг коношп за ознакашстат1 не в!др1знгаоться. Використовуючи етикирування одиничних рослин, провели виэначення вмхсту калнабхжпдних рачовин 1 гпсля дифе-реицхацИ по статх встановили, що в початковI перIоди росту х розвитку рослинч р13Н01 стат1 вмхстом " каннабмозднйх речовин не в1др1знялись.

Баакаемс, що зториннх ознаки статх знаходяться в Ясному контакт I з первишими I, очеввдно, генетично обумовлеш. Вхдсут-. Н1сть або незнаоде проявления пергинних ознак з молодих рослинах кеде до в1Дсутност1 вторинних - вмхсту каннабхнохдних сполук.

3 настшшям генеративно! стад 11 розвитку рхзнкця мхж чоло-в!чими та яхночими особами збхлыпувалась. В перход достигання насхння значна кглькхсть каннабхнохдхв продудювалась в оцвгги-;'ях та дрхбноцу лист! суцвхття гйночих рослин. Чоловхчь рослини до цього перходу.вхдмирали, I вм1ст каннабхноздхв зчижувався.

Статевх типи однодокних конопель эмтс-ом каннабхнохдних сполук в октогенезх не в!др1знялися.

4. Илыйснх та якхснх змии каннабхнохдних сполук над воливои температуря прогрхв&ння, тривакост! зберхганкя зразкгв та умов вирсшування сорт!в у р!эних геогра-{гчних "о.-!ах

4.1. Змхни вмхсту ианнабхногдних сполук у рослинних зразках пхд гплиеоа техлератури

Результата дослхляень показали, що прирсднх фекольнх сполу-•лч конопель » хн&ртн! инслоти та власне каннабшохдис нестхйкх овояухи. Црк Еикористаш! методу Ж було встаиовлейо, ио перо-

BiflMiKHocTi в xiMivHOMy складх та фхзхолргхчну ix активность /с.Pulton , 1942; я. Told , 1943; H.Asobina , 1958; o.SsJmitz , G.Koffner I960; L.Grlic , 1961/.

Trffoli , Avico , Signorett Cir.orri /1968/ класиф1кували KOHoruii на два види - для отримання "наркомлив" i для огримшня "волокна". В подальшо»1у P.K.retter:.'.cc та хн. /1978/ внесли сут-тевх ЗМ1НИ в класифгкащю i запролонували застосовувати процеот-не сп1ВЕ1Дношення суми ТГК i КБК до КВД.

Проведена нами класифхкацхя хснуючих сортхв на xiMi4Hi фе-» нотипи дозволила роздхлити коноплх на "волокнист!" - величина спхввхдношення ыенше одиницх та "наркотичнх" - б1льше одиници До "наркотичних" вхднесено сорт пхвденких конопель Кряснодарсь-Ki 35, до "волокнист1 их" - ЕС-9, EGO-29, JCC0-I4 та 13CO-I6. Majiia та класиф1кад1я одиничних рослин цих же сортiа даз эмогу в пгв-денних коноплях Краснодарськ1 35 вид злит и "волокнист!" росли;«;, а в соргах ХЕ-9, ЕО-29 - "наряотичнх".

Величина процентного сгпввхдноиення активно? тетрагхдрокан-набшоловох групи до знертноз каннабхд1оловох групи е об"ектив-ним показниксм при добор: батькхвських пар та особливо при aHani-3i нового колекцхйного матер!алу, який вводиться в селекцхйиий процес.

3.3. Накопичення каннабхкоедких сполук у насхннх, проростках нас1ння, квхтках, пилку рхзнкх . copris

Бри використаннз методis ТШХ i ГРХ, в генеративных органах багатьох сортхв конопель - ВС-9, ЕСО-29, ЮСО-14, ЮСО-16, W0-3I, Краснодарсып 35 та деяких ix гхбридзв, ио значно вцуизняються за походжшм, ареалом розповсюдження, б1ологхчними та гослодарсь-кими о знаками та влаетмвостям, були знаЭДенг кашабшохдш сле-луки. Ix KiJibKiCTb коливалась вад cniAiB до 0,001-0,051%.

В насхнш, проростках насшня, пилку, квхтках методом 'ШК' були хдентифхкованх кислоти КБДК, TIKK, а танож сполукн КВД, ТГК i КВН.

В проростках нас каш лгвдгннодостлгаочих copris конопель 2C0-I, ЮСО-14, ЮСО-16,-вхднесета до "волокн.етог" денх сполуки КБД, ТГК^, ТГК2 i КЕН. В проростках кчсъчня- пзвден-яих кошггелъ - Краснодаром« 35, МЗ-9 i '020-Z9 р<оддними батыйв-

Продовження таблиц! I

$аэи росту

ку

I роавит-

Три пари листя Чотири пари листя Ш1сть пар листя Початок бутонхаацхх Масова бутон хзацй

ЦВ1Т1ННЯ ЦвтННЯ Ца1тшня

Молочна стиглхсть насхння

Молочно-воскова сткгл1сть насхння

Молочно-воскова стиглхсть насхння

Ы0Л0Г1Ч1И1 СТИГЛ! С'РЬ насшня

Дата

визна

чення

КБД

Органи рослин, шо анал1зуються

1 " ""' ' ' ' " Ч "

Др1<5не листя суцвхття I Оцвхтина

Вм1ст каннаб1но1Д1В, бали

К |КБДК | КБД | ТГК Г КБН

ТГО

КБН

21.Л

30. У1

7.УП 14. УП 21. УП

4.УШ II.УШ 16. УШ

25. УШ слхди

31. ЛИ слади.

8. IX I

слабх 21.IX слади

тгкк

тгкк

КБДК

м

I

слаб1 0 4 0 6

СЛ1ДИ

5 0 10 8 СЛХДИ 8' 0 >10 6

0 0 • 10 8 I 8 0 10 8

СЛ1ДИ 0 10 8 4 9 2 10 8

3 0 10 8 I 3 0 * 10 8

Таблиця 1

Динашка накопичення каннабхнохдних речовин в онтогенез!, сорт Ш-Э, 1982 р. /сира маса, метод ТШХ/

Дата визна- Органи рослин, ио аналгоуються

Фази росту I роэвитку Велика листя стебла

чення Вм!ст каннабхнохдхв бали

КБД | ТГК | КБН ] ТПЙС ] КБДК

Три пари лиотя 21. У1 0 0 0 О-слхди 0-слц

Чотири пари листя ЗО.Л 0 О 0 0-сл1ди 1

ИИсть пар листя 7, УП 0 • 0 0 следи 2

Початок бутон1зац12 14. УП 0 0 0 слхди 2

Масова бутонхзацхя 21,УП слабх сл!ДИ слхди I 2 4

Цв1т!ння 4.УШ слаб! сл!Ди СЛ1ДИ 0 9 4

Цв!Т1ННЯ II.УШ СЛ1ДИ СЛ1ДИ I 10 4

ЦВ1Т1ННЯ 16. ли слаб! сл!ди 2 0 5 6

Молочна стиппсть насшня 25.УШ 0 4 0 10 е

Молочно-воскова стиппсть насхння 3I.M1I слаб! сл!ди 0 0 9 8

Молочно-воскова стиглхсть нас1ння 8ЛХ „ „ „ _

Бхологхчна стиглхсть насхння 21. IX - - - - -

Гес1:е.г.: зез^> а I обладнаного водневим полум"яно-1он1зац1йним детектором. Проведена нами порхвняльна одьчка результатов аиал1зу по рогподхлу хшпвщугльнкх сполук показала, so крале розподхл проходить при викоркстдаи: активно! частики 07-101, нанесено! на хромосорб в пор 1внянн1 з

5.2. Ро'зробка нових методхв вгдСору, подготовки зразив до аналхзу для визначенкя аисту каннабхно1дких

сполук у цхлях селекц!:

Перш! в!дбори рослинних зразк!в для визначення вмхсту ТГК в сортах, сортозразках та одиничних рослкнах конопель лроводклися з всього суцв!ття, куди входили: велике листя, дрхбне листя, су-цв1ття, оцЕхтини, квхтки та недозрхле легке насшня. Перерахова-Hi органи рослини вхдрхзнялиск мхж собою ячтстом каннабмохд-них речовин. Отриманх результати були недостатньо обяективнк.з: через те, то в 6uibHoeii показували рхзницэ, пов"язгну з cnisBui-ношенняы каннаб 1Нохдтх речовин в лист:, оцвхтинах та raiTirax.

Проведен! дослхдач.я дозволили встановкти закономхрност! на-копичення каннабihoiдних речовин в онтогенез! вегетативными та генератиЕними органами, конопель багатьох сортхв. Це дозволило обгрунтовано проводит« .вхдбори рослинних зраэк!в для anajiisy з урахуванням органу рослин, фази росту i розвитку.

Було встановлено, що використання верхньох частини суцвхття довжиною 10-12 см давало б!лыл об"сктивну оцхнку акалхэуемому ма-Tepiajiy а порхвиянм э ранхш застосованои, особливо по вхдношеннгэ до одиничних рослин з незначкою кхлькхстю ТГК.

В ювенмьний nepiofl для аналхзу використовувалось листя. Нами встановлено, ко в лист! рхзних ярусхв м!стилася неоднакова кхлыасть каннабхнохдних речовин. Верхне листя, найб!льш молоде, яке не досягло повного розвитку, та низше, б!льш старе, для анализу не ввдбтоалося. Використовували другу, рахувчи ввд точки росту, добре розвинуту i активно фотосинтезуючу пару листов, де вмхст каннаб1нохдних сполук був найбглыпим.

5.3. Модернхзацхя методу тонкошарозо! хроматограф: i по визначешво каннабхнохдних речовин у цхлях

селекц!!

Нами встановлено, що прогрхвакня рослинних зразкхв при температур! 120 °С викликало перетворення каннаб!ноиних сполук.

ВОцмхчено зниження вмхсгу кислот та збхльшення кхлькост! ТГК х КБД, особливо ТГК. Роботами ц.кгаигь. ,к.0кьт?Ло /1970/ було встановлено, що для перегворення кислоти ТГНК в ТГО рослинн! зразки прогревали при температур! 110 °С.

Нестойкость каннабмохдних кислот I сполук, ¡х ххм^т? пе-ретворення пад впливом температуря були використаш для удоско-налення методу. Виеушеш та подрхбнеш зразки перед анализом прогрхвалися в сушльшй шаф! при температур! 120° ттротягом 30 хвилин, що сприяло визначенни психотомиметично активного ТГК.

Направления селекцгйно! роботи на зниження вмкту каннаб1-новдних сполук сприяло отримакню матерхалу, який характеризуеть-ся б!льш низьким вмйтом ТГК х КБД. 3 урахуванням цих та деяких 1нших умов, аналхтичним шляхом була змшена величина сшввГдно-шення мхж рослинним зразком та розчинником - етанолом. Доеить повна екстракцхя гдеотифхкованих сполук, перезхрена повторными анал!зами, досягалася при спхввхдношеннх 1:5. Вхрогхдшсть за-пропонованих зшн, внесения в методику, лерев!рялася в наукових лабораториях Краснодарського ЦД1 схльського господарства /В.А. Невинних, 1978/.

Представлен! розробки вхдповхдали поставленим Ц1лям не лише в селекц1Йн!й Хфактиц1, але й в судовхй експертизх, так як згвд-но хснуючого законодавства, вмхст Т1К в зразку в кьшькосг! 0,2 % був пхдставою вважати його наркотичним.

5.4. Розробна експрес-методхв оцхнки одиничних рослин

по визначенню су ми каннабадохдних речовин в. польових умовах

Враховуючи властивост1 конопель як перехресншив, стояло завдання створення методики ранньо! диагностики вм!сту каннаб1-нохдних сполук з тим, иоб до цвхтхння зробити IX здентифхкацхю. Гибридхзацхя та В1Дб1р хз застосуванням методхв тонкошаровох I газор1динно1 хроматографхх, сприяли стриманню диЗференщйованого селекцхйного матерхалу, у котрого частина особин характеризувала-ся б м!н!мальною або повною вхдсутнхсто каннабхнохдних речовин. Значна вархабелыпсть одиничних рослин по дащй ознад1 дозволила розробити та застосувати експрес-ыетод у польових умовах на ве-ликхй к!лькост! селеюцйного матерхалу без його пошкодкення.

Експрес-метод оц!нки одиничних рослин базуеться на одночас-н!й екстракцхх каннаб!но!д!в та як!СН1й реакцп IX з реактивом

стгйким сшхм Б. Виконання анал131в пов"язано з нанесениям С,1-0,2 % спиртового розчину синього сТ1йкого Б на висхчку з лис-тя конопель -без пошкодження рослин. При наявностх каннабшогд-них спЬлук в зон! диффузй зпявлялося оранжеве забарвлення, íh-тенсивнхсть якого була зв"язана з 1х кхлыйстю /М.М.Сажко, В.Г. Вировець, Л.М.Горшкова, 1985/.

По Mipi зниження вмгсту каннабхнохдних речовин необхадно бу-ло падсилити дй розчинникхв та нероэчинного барвника стхйкого синього Б. Як показали наш! дослхдження, в рачкьому nepío^i росту та розвитку можна шляхом наГр!вання викликати декарбоксилюван-ня кислот та отримати психотомиметично активний ТГК i його попе-редник КБД. Таким чином, в селекщййй робот1 при створеннх но-вих copriB необххдно вести роботу на зниження вмхсту або повно1 ввдсутносп, насамперед, кислот.

Послхдовне використання на скргй рослинн1й ткании в якост: екстрагувчох речовинн етанолу та хлороформу з барвником скнхм ст1йким Б, дозволило встановити та випробувати кращ реагенти, якх дозволяють проводити активну вдентиф1кац1и каннабшо1дних речовин, зокрема кислот. Найбмьш штенсивне екстрагування i забарвлення каннабтно1дних сполук спостер1галося при спхзвхднокен-hí хлороформ та 5 % розчину КОН в 96° етиловому спирт! - 1:2 i 1:3.. Розчин хдкого кал1 з абсолютному спирт! е специф1чним для каннаб!н01д1в,у яких обидна фенольнх гздроксили В1льнх - КБД, КБДК /^.Korte , H.Síeper , 1964/.

Вхдомо, що барвник синхй ст1йкий Б практично не рэзчка.четь-ся в спиртах. В данхй po6ori його попередкьо розчиняли ¿I-.; крап-линами води, потím до нього добавляли сумхш хлороформу т_ 5 7. розчину адкого Kani в 96° етиловому спирт! у спхвв1дноц:ен1 1:2-3. Бхльш хнтенсивне забарвлешя каннабхнохд1в спостерхгалося у sapíaHTi дослхду, де сумш хлороформу з розчином хдкого кал! ' готувалася безпосередньо перед початком онал!зу.

Застосування експрес-методу дозволило створкти новнй виххд-ний матерхал, покращити хснувчх сорти Ш0-14, Ш0-34, ШО-3/, Ш0-40 та imii. Дрискорити отримання coptíb &Х)-45,у

яких були вхдсугн1 ГШ та близыи Йоцу компоненты. Ü застосуван-ням екслрес-мегоду вмхст кислот у значив частил! матерхалу буз зхдсутнг" абс знаходився в незкачщй кыькост!, то евгдч'.мс про вхдсутмсть психотомиметично активного ТГК /Л. ¡¿.Горшкова, ГЛ. Сенченко, В.Г.Вировець, 1989; 1.М.Горшкова, I99G, .

5.5. Розробка метоД1в вхдбору га шдготовка эразм в до аналхзу а одиничних рослин, що проводяться методом ТШХ по оцв1тинах

Використання верхньох частини суцвхгтя для аналхзу було зв"язано з певними груднощами, насамхеред тривалою розробкою та подготовкою зразк1В до аналхзу. В зв"язку з цим великий хнтерес з точки зору пощуку методичних ршень являло використання оц-вхтин жшочих та однодоыних рослин. Пор1вняльний аналхз великого листя стебла, дрхбного лисгя суцЕхття, оцвхтин та квхгок показав, шо в оцвхтинах локалхзована значка к1льк!Сть каннабхнохдних ре-човин. По лкхсноод складу вони не В1др1энялися вад каннабхно1Д1в, HKi мхстилися в шших органах. Тому вважаемо, шо оцвхтини можна використовувати як основну частику генеративних органхв рослин для характеристики одиничних рослин та сортов. Порхвняльна оцш-ка показала Г1сний зв"язок результатов,отриманих з верхньо1 частини суцвхття та оцвхтин. Позитивна залежнхсть спостерхгаласй у одиничних рослин з високим та ниэьким вмхстом каннабхнохдних спо-лук /табл.2/.

Важливим прийомом методики, що розробяялась е подр1бнення оцв1тин. Як показали результати порхвняльнох оцшки сортхв конопель 5CC0-J4, ШО-ЗО та ВСО-23, bmict каннабхнохдних речовин в подрхбнених та неподр1бнених зразках був однаковим /табл.2/. Вважаемо, що для повно1 1дентиф1кац11 каннабхнохдних сполук, ло-!сал1зованих в залозистих волосках, якх розташоваш на зовнхшхй ст-opOHi оцвиин, подрхбнення не грало суттево1 ралх.

Дослхдним шляхом встаковленс, ио розмхр рослинного зразка ОД i 0,5 г не впливав на отриманх результати. Бхльш прийнятною радшчена рослинна масса oubithh - 0,1 г.

1аким чином, для характеристики одиничних рослин по вмхсту каннайхноздав методом ТШХ цхлком досить аналхзувати oubitkhh, де цайбхльш активно вхдбуваеться накопичення каннабхнохдних сполук. При цьоцу скорочуються витрати npani на вздбхр, а особливо на розробку та подготовку зразкiв до аналхзу. Вважаемо найбхлыл ра-цхональним використовувати оцв1тини вагою 0,1 г у спхввхдношеннх а розчинником - еганолом 1:5 /Д.Ш.Горшкова, 1957/.

Виходячи з завдань селекцхх по створенню нових високопродук-тивних сортов однодоыних конопель з понижении bmictom або повною охдсутнхстп TIK х його попередникхв, а урахуванням бхологхчких . особдивостей конопель, були розробленх метода-водбору, подготов-

ки зразив до анапзу I визначення вмгсту каннабшо1д1в в роз-садниках г1брццизацй', селекцгйному, колекщйному 1 селекцп'.ко-му сортовипробовуванн1. Окреки розроблет методи представлен1 як винаходи, • 1нш оформлеН1 в методичних вказгвках по конопля."-; /В.Г.Вировець, Л.М.Горшкова га !нип, 1985; Л....'.Горшкова, ГЛ. Сенченко, В.Г.Вировець, 1987/.

Таблиця 2

Вм1ст каннабшо!£дних сполук в оцв1Тинах рхзних сортхв, шэдпбнених та неподрхбнених, 1у85 р. /бали/

Неподргбнен! Подр1бнеш

Ознаки ■ ■ -- - 1 " Г

X X г

ВСО-14

КЕД 3,71 0,26 3,71 0,24 0, 71

ТГК 8,71 0,82 8, 71 0,82 0,60

КБН 3,50 0,31 3,78 0,28 0,79

КБДК 3,64 0,13 . 4,35 0,19 0,25

ГС0-30

КЕД 3,41 0,33 3,66 0,39 0,60

тга 9,41 0,25 ■ 8,75 0,66 0,76

'КЕН 3,00 0,27 2,33 0,24 0,80

КБДК 4,25 0,27 4,50 0,35 0,49

ШО-23

КЕД 4,00 0,31 3,42 0,36 0,63

тга 9,71 0,28 8,42 0,97 -

гаи 3,23 0,56 3,28 0,64 0,94

1ЕДК 6,71 0,71 5,14 0,59 0,35

Локал1зац1Я та спадков1сть морфологхчних ознак залозистих волосюв, як! М1стять каннаб1но1дн: еполуки

на вегетативних та ренеративиих органглх конопель роэм1~ып р1зН1 тици залозистих та незалоэистих ешдеркальних щдростк:ь.

.'■'ера! корфологг-ди описи залозистих золос!::в иарихуанк 6у~;: этоблен1 за допомогою електронно! оскзлп з скануваннлы /'с.:!".иаоп ■ 1 }'.:.1^1з<?гг г 19/3/. Слисаш три ргзних ткяи зало-гксгизс волоскхв, якх спсстсрхгалися частшеза все на зови1шйй

частмп оцвхткн, оточуючих ааЕ"язь: циоулеведнi, головчаго-за-KpiiuieHi та головчато-стебельчатх.

Роботами к de i-os£-uali /1974/, U.-Ialingre , L. НепйПке/!^/ встановлено, ¡но сиолавад1ляюч1 клхтков: речовини. значенi в го-ловхц та в верхней частим стебла залозистих волоскхв. Ранхш Li.Fujita /1977/ висловлював думку, то ТГК знаходиться в клхтин-ному диску в головц1, а не в секреторному продукт i.iï.Lonyon , J.Turner »P.lfehlberg /1981/ навпаки, виявили, що КВД, ТГК i КБН мхстилися в секреторному продукт!, отриианому з залозистих секрет орних капсул.

Не дивлячись на pi3Hi висновки та припущення про Micqe ло-кал1зац1Х та накопичення каннабхнохдних сполук, функцхональне значения залоз конопель змекшити немоддиво.

6.1. МорфологхчйЬ характеристика эалозистих волоокхв, як1 покривають вегетативи га генеративн1 органа рослин

В результат! вивчення зовнхшньо1 структур« вегетативних та генеративних органхв у copïiB конопель ftiyxiBCbKi 10 i ¡030-29 наш виявлеш та описанх залозистх волоски кллькох тишв: голов-чато-закргпленх, головчато-стебельчатх та цибулевиднх. Ваерше виявлен! та описанi hobï групи головчато-стебельчаткх залозистих волоскхв, якх В1Др13няк1'ся по форм1 та забарвлекню залоз. Вони були класйфхковаш як залози груз "a" i "б".

Волоски групи "а" яскравожовтого кольору, часто з.коричне-вим в1дт!нком, блискучх, нагадуюгь застиглу масу.'Зустр^чаються залози св1тлм;овтого або жовто-зеленого кольору з мутнуватим вхдтхнком. Волоски групи "в" мала бхльш крупнх головки бз:лого кольору без яснравого блиску. Описащ групи залоз "a" i "в" роз-ташовувались на оцвхпздах рхзних рослин. Кол1р, форма залоз i розташування ïx на рхзких рослинах служать, як ми встанозили, дхагностичною ознаков.

Головчато-закр1плен1 залозист1 волоски розташовувалис.ь мхж волосками перерахованих труп. По кольору майже завжди в1дпов1да-ли оалозам тих груп, серед яких вони розташовувались.

lia великому лист!, розташованоцу на стеблх, на пилкових зернах, кв1тках та насхннх залозист! волоски не знгДденх. Пил-kobï зерна, хзхгки та насхння не мели також i 1нших криючих три-хсм.

Вперше в сорт: конопель ЮСО-29 виявлен1 оцв1Тини з вздсут-нхстю залозистих волосйв. Зовнхшня поверхня цих оргашв була вкрита лише .криючими трихомами.

6.2. Залешхсть мхяс вмхстом каннабпюхдних речовин та морфологччними ознаками залозистих волоск1а

Описащ залозист1 волоски, ЯК1 ввдрхзняються М1Ж собою по низц! морфологхчних ознак - форм! залоз, кольору, були т1сно по-в"язаш з вмгсгом каннаб шо хдних речовин /табл.3/.

Оцвхтини, на яких розташовувались головчато-стебельчат1 за-лозистх волоски групи "а", вмхиали значну кхльк:.сть сгшлук КБД, ТПС та КЕН. Оцвггини, на яккх розташовувались головчато-стебель-чат1 волоски групи "в", не вмхнали КБД, ТГТС та КБН, або ц1 сполу-ки були виявлен! в "слз:дов1й" к1Лькост!. Фенольн1 кислоти були екстрагованх в тих та 1нии>: оцвхгинах, але в рхзн1й кхлькостх. В1дсутн1сть залозистих волос^в свхдчила про вадсутихсть канна-бхнохдних сподук. Кислотн1 фракц1Х такок не були хдентиф1коващ, що також е сввдоитвом локалхзацхх каннаб шо хдних сполук в зало-зах.

Виявлен1 морфолог1Чнх в1дм1нностх залоз по формх, кольору, к1Лькост1 каннаб шохдних сполук в них га розм1щеннп на рхзних рослинах,Сули використанх для розробки способу 0Ц1нки та вхдбору рослин по вм1сту каннабхнохдних речовин в цхлях селекцхх /1.М. Горикова, ГЛ.Сенченко, В.Г.Бировець, а.с. № 1380667, 1987/.

На великому лист1 стебла, пилку, квхгках та насхнн! залозис-тх волоски були В1дсугн1, але каннаб1но1днх сполуки були виявле-нх. Виходячи з цього, можна припустити, шо "м1сткосг1п для каннаб 1Н01Д1В р13Н0ма.Ч1ТН! по форм!, розм!ру I, мояливо, по поход-женню. Каннабхнсхдн1 сполуки локалхзованх як в зовнхшшй ви-Д1льн!й ткангои - залозистих волосках, так I у внутрхшнхй - ви-Д1льних шитиках. Отримаш результат сзхцчили, шо на вегетатив-них та генеративних органах рослт сформовача структура, яка була мхсцем локалхзац11 каннабхнохдних речовин.

6.3. Успадкування морфолог1чни>: ознак залозистих

ВОЛОСК1В В ПОТОМСТВ1

6.3.1. Характеристика материнських та батькхвських форм

Ыорфологхчний аналхз вихщних материнських та батьк1вськкх

Таблиця 3

Залежнгсть mí® морфолог iчяими ознаками заяозистих волоск1Е та bmíctom калнабхнохдних сполук, 1932 р. ' /оцвхтини, ТШУ

1 Кллыи сгь го-

j помер ¡ cífc!"í Номе р рослини ловчато-сте-бельчатих во- Bmíct KaHHa6iHoífliE /бали/

i л0ск1в I ш', на ит.

КЕД ; ТПх КБН ¡'гада

т 2 q' с/ i 4 5 ÍZ-1L "V I в ¿ -

Глуххвська 10

338 24 0,63 0 0 0 слвди q

339 41 0,48 0 0 0 0 2

339 52 0,70 0 0 0 0 2

330 1139 0,55 0 0 0 0 3

344 1596 0,63 0 @ 0 0 4

344 1598 0,65 0 0 0 0 5

374 915 0,78 0 сдай i сл1ди 0 0 4

333 36 0,78 0 слаб i слхди 0 слаб1 сл1ди 4

339 55 0,68 0 слаб i слвди ,0 слаб i сл1ди 4

374 915 0,78 0 слабх слхди 0 0 4

377 983 0,55 0 слвди 0 0 4

339 63 1,00 0 слаб i слаб i слаб i 3

слвди слвди слвди

345 2 68 0,88 0 слвди слабх слаб i 3

сл1ди слвди

380 1155 0 0,50 слвди 10 10 3

374 921 0 0,65 4 10 2 8

S74 922 о' 0,70 5 10 2 8

377 988 0 0,50 6 10 2 7

377 1000 0 0,58 6' 10 2 8

377 1029 0 0,32 3 7 2 7

Ш 1602 0 0,65 4 10 2 8

Дродовження таблиц! 3

I

2

3___4____б 7 8 (

347 145 О

348 150 356 431 356 435

ГСО-29

О 0 0 0 0

0 0 0 0 о о о о 0 0 0 0

346 131 О

393 1624 О

389 1377 О

389 1386 О

0,88 4 10 2 8

0,85 6 Ю 4 8

1,03 6 10-4 8

0,80 слхди 10 10 2'

формконопель дозволив встановиги тип 1 трупу залозистих волоскгв, якх лриймають участь у ехренуваннх. Оцвггини матеркнських осхб булл покритх головчато-стебельчагкми волоскам групи "а" х "в". Волоски групи "а" х "з", як вже вхдщчалося, вхдрхзнялися мхж собою морфолог1чнишознакашзалоз х до того к були розтааова-нх на рхзних рослинах. Кхлькхсть волосив групи "а" на I мм*- за гсхмасхемадасхрешування екладало 0,56+0,06 - 0,85+0,15, групи "в". О, ДЗ+0,07 - 0,76+0,03. 1х кхлыасть колкзалась в значних ке-яах I складала 7 - 18,60-28,05 % та групи аз" - 20,20-28,05 %.

Яаявнхсть на сивхтдаах материнських осхб, як! прийаалк участь у схрещ/ваши, двох груд эалоз "а" х "з*, оатьштських -^руаи "а" ?а рослин, на оцв!?шах яких яалсзистх залосни були вхдеутнх, складали чотири парнях контрастних комбхнацп схрецу-вання:

I /Глуххзсы« 10 - гслсвчато-стебежьчат1 залозкстх волоски групи "а" х ЕСС-29 - аштооистх волоски зхдсутн1/;

2. /Глух :вг.ы'Л 10 - головчато-стабельчат! ааяозистх всяоскя групи "а" х 1£0-29 - головчаго-етебельча?! эадозкетх »сгоски гру-ки "а"/;

3. /Глуххвськх 10 - г-олов«гато-стейельчатх залсзис?! полоски груга "п" х ЖО-29 - залоаистх волоски пйсуткх/;

4. /Гдуххвськх 20 - гожгвчато-стебеяьчатх эалозиеп волоска пру:гд "а" х ШО-29 - гаяовча?о-стебэдьчат1 аагазкстх пояесгск гру-т "а*/.

6.3.2. Успадкування ысрфологхчних о знак залозистих

волоск1Б Г1брш;ами першого поколения

Гхбрвдологхчний аналхз потомства показав, що гхбрвди першого поколхння спадкували одну хз альтернативних ознак - залозистх волоски групи "а" I "в". Ця ознака е домшантною, вадсутнхсть залоз - рецесивною. Вважаемо, що взаемод1я двох домшантних гещв у комбхнацхх схрешування /головчато-стебельчат1 залозист1 волоски групи "в" х головчато-стебельчатх залозистх волоски групи "а"/ призводила до заявления новох ознаки - форми залоа. Очевидно, спостерхгалася комплементарна дхя генхв. Ефект хх сумхснох д11 проявлявся в виникненI новох ознсот - форми залоз. Залозистх волоски, ЯК1 . зовнхшнхдаморфологхчнишознакадинагадували волоски групи "в", по кольору голтвок, нхжок /стебельт^ були однаковими з. залозамк групи "а". Нова група залоз отримала назву - головча-то-стебельчат! залозистх волоски групи "б".

6.3.3. Усладкування морфологхчних ознак залозистих

волоскхв гхбридами другого поколхння

Гхбрвдологхчний анал!з потомства другого поколхння, яке бу-ло вирощено на хзольованих розсадниках, дозволив встановити дея-К1 закономхрностх розшеплення по класах.

В коыьшацП схрещування - /максимум >; ттиуи кислоти/ вхдмхчена перевалена 6хгьшегь гхбрвдних рослин,' ямуспадковували аалозистх волоски групи ,:ав - 83,3 %. В ¿а; кхлькост1 залоз цього типу эалежав "максимум" г.аннабхкохдних сполук, юшшмум"-вад залозистих волоскхв групи ИБИ.

В иоибтщИ схрещування - Аитмум кислоти х максимуц/ -65,0 % гхбридного потомствауспадковувало головчато-стейельчастI аалозист1 волоски груш "а" х 35 % - груш "в".

У г!бридного потомства другого поколхння в кокбхнадхх схре-цування /мхнщум кислоти х мгн тук кислоти/ бхля половши рослин - 44,9 й.успадковували залозистх волоски групи яз", у 19,2 % залозистх волоски були вздеутнх.

В комбхнацп схрещування - /максимум кислоти х макеш^м кислоти/ у 80 % гибридного потомства оцвхтини бут покритх голоача-то-стебельчатими зажюастими волосками групи "ан х 20 % - груш

¿нал 13 гхбрвдного лотоастса другого поколхння доказав, що

ri6pnnHi рослиниуспадковували форму залоз. Припускаемо, що роз-виток залоз групи "а" контролювався в отогенез1 домхнактними генами типу s , залози "з" - домхнантними генами типу v . Зало-sncTi эолоски групи "б" розвивалися внаслхдок комплеыентар11 Д1Х двох домхнантних ген i в vs . Вхдсутнхсть залоз контролюваласъ рецесивними. генами з .

6.4. Успадкування вмхсту каннабюоадних речовин

Бивчення успадкування вмету каннабхнохдних речовин було складним перш за все через хк малу стхйиеть та значну лай¿ль-нхсть. Лнаяхз Дених про накопичення каннабхнохдних. речовин в онтогенез!, метод1Э подготовки зразк1в до анализу, методiа вкзна-чення каннабхнохдних еполук, а гакож лхтературнох Ьчформаци дозволив зробити деяК1 теоретшш арипуаешя про^пэдкуваняя г.чхсту каннабхкохдних сполук та ïx генетичному контроль

ifâpaîi допущения И.ЬЧшлопсХз »A.Todd /1942/, ¿.Тоal /1946/', r.oTÍM висновки обгрукгоЕшп на бхльт глибокому зквченн1 терпе-HÍB, СТвр01Д1В Та ХНШИХ СПОЛУК Зроблен1 S.Gaoni jH.iÍPChoula.-,!

/1964, 1965, 1966, 1967/ i Hapearri дослхдаення Janiauchi /1975/ з використанням вуглеца та водно з мхткою доказали, що з рос-яикко;-<у оргзнхзмх вхдбуваегься лише бхосиктез тгаслот. Питакнк, дз вадбуваеться гоансфэриахпя кислот у вхддовхднх хм каннабгнох-ди: в живхй рослкннхй тканинi з npcqaci кетобояизцу з ушаста ен~-ояматичнях систем, «и в рослинних ¿разках пхд епдивом фгзико-хх-¡¿ívhhx факторхв, - гзалншаеться суперечниа. Треба вхдмтгэтч, оо нами зиявлена вшита рханих факторхв, а тому wczi обумовлених методами S2K та IKC, на процес перетЕэрення кислот а ?„с?ктгкая-чабхнохди.

Ряходячи э цього, im допускаемо, по здатяхсть конопель сан-тезузатн кислоти генетиадо обуко злена. Лэретворення кислот у вхдсоявднх сполукя £П' та КБН звдбуваеться в рослинних зраз-квх у ход i аиалхэу пвд впливоы фхзи-чо-ххктчних çax?opia.

6.4.1. Успадкування вшсту кэшсбпшхдних рзчовнн гибридами аершого покойная в рослкннмх формах /Глуххзгьях 10 х ЕСО-29/

Алалгз г15рллдз первого яокод1.-ВД показав, иэ вакорнсгимя и однгй томбгкацп батькхпських форм •"> аисокам гйстом гпидук УЗД, ТГК, КБЯ i кислот, г в другхй -з зщсутихсто -ЧЗД, ТП£, КВН,

але вмщаючкх кислоти, призвело до отримання одноргдного потомства, яке успадковувало всг перерахованх виде сполуки. Вхдсут-нють у невелико: частини Нбридного поколхння сполук КБД, ТГК 1 КБН було пов"язано э кхлькхсниы вихстом кислот. Вхдмхчена залеж-нхсть давала цадставу вважати, шо гхбраднх рослиниуспадковували кислоти, якх мабуть були первинним продуктом метаболхзму. Вхд-повхднх 1м каннабхнохднх сполуки - КБД, ТГК I КБН, булиочриманх в результат! вторинно! трансформаци - декарбоксилювання кислот пвд впливом 30ВН1Ш1Х фактор 1Е, перш за все темяератури пвд час аналхзу, а також р1знкх факторхв при пхдготовц! зразка до анал!-зу. В протилежноцу випадку ми мали б могклив1сть отримувати КБД, ТГК та 1Нш сполуки без кислотних фракцхй. Тактично у ВС1Х ви-падках хдентифхкацп каннабюохдних сполук методом тонкошаровох хроматограф!I спостерхгався послвдовний зв"язок - кислота ! Е1Дпов1Днх !й сполуки КБД, Т1К ! КВН. Отже, результат« гхбрвдо-логичного аналхзу дозволяють всгановити, шо ознака "вмхст канна-бхнохдниг сполук" спадкуеться в форм! кислот. Ця ознака е доминантною. Значка ихнливхсть озкаки вказуе на складну генетичну обумовленхсть, на велику кишклсть фагсторхв, як! ешшвзють на нех. Широка амшпгуда коливання вмхсту кислот вказуе на те, що ц» сзнаку визкачаать кхлька домхнантнис генхв. Значний дхапазон у вмхст! КВД I особливо ТГК це раз пгцтверджуе факт генетичного контроля за утворенням х емхстом кислот.

6.4.2. Успадкування вмкту каннабшохднкх речовин гхбрвдами другого поколхння у батьйвських.-форм /Гдуххвсыи 10 х ШО-29/

Гхбрвдолог!чний аналхз Другого поколхння показав, ¡до отри-ыане потомство в представление комбхнацхях схрещування успадковувало каннаб Ш01ДН1 сполуки в р!зн!й кихькост!. Гхбрвдн! росли-ии другого поколшня вмшади як кислота! фракцхх, так ! сполуки КБД, ТГС ! КБН, ио практично вказувапо на головну роль кислот при 1К утвореннх. Присутн1сть кислот у виххдних багькхвських формах с недостатки, щоб в наотулноыу отримагн вздповздш хм сполуки -КЕД, ТГК 1 КБН /табл.4/.

Виявлет бш>ш значний золив при передач! ознакк материнсь-ео1 форми в пор!вняши з батькхвськоо, що дало падставу зробити припущзння о вдерно-цитоплазматичнощ/ тилх успадкувш'нк, я кий по-Лтзанийг з передачею о знаки потомству в бмыгостх по татеринсь-

к1й Л1Н11 та частково по багьк1всыйй.

Таблица 4

Успадкувадая вм1сту каннаб шоЛдних речовин гхбредами другого поколхння, /Глухгвськ! 10 х х ИСО-29/, 1984 р.

К1ЛЬК1СТЬ рослин, шт.

Кхлькхсть рослин в %, отримавших оцхнку /бали/!

Слвди - 1-2 ! 3 та бхльше 10{

Вхдсутн1

. ]

418 436

729

х/

Максимум х мхшцум кислоти 17,0

Щнхцум кислоти х максимум 25,0

Мхнхмум кислота х иш1мумх^ 50,0

Максимум х максимум

9,0

83,0

75,0 50,0 91,0

аналхзувалося мало рослин

Еоефщ1ент успадкування Ь , вкзначений методом дисперс1й-ного аналхзу по значению ды генотиив на фенотипхчну Ы1нлиз1сть ознаки по ? -критерйо, складав % комбшацхх схрещування /максимум х мй1мум кислоти/ - 0,88, комбхнацг! /мхнхмум кислоти х максимум/ - 0,42.

Вкходячи з отриманих даних, ыи вадйтили важливу залежшсть, суть якох полагала в тому, но як в перш1й, так I в другхй комбх-нацхях схрещування батыивськ1 рослини вмхаали рхзну кхлькхсть кислот, а передача зивчаемох ознаки потомству эд1Йснывалася в енатаий мхрх по ыатеринськхй лхнхх I в залеяност1 вхд того, яков г:°лдаоэ к1льк1сти речовин володхли материнськх рослини. Сполуки КЕД, ТГК I КБН, якх буди присутнх в иатеринськ1й формх в пераий СХСМ1 схрезуаакня, зказували на той факт, ио в цих рослинах була бЬхьша кхлькхсть кислот.

Селецхйна робота поотягои багатьох рокхв, направлена на снижения вахсгу каннчбшогдхв, дозволила отримаги патер¡ал з 1х вхдсутнхста. В результат! цього з"явилася кзжливхсть проведения бхрещування з багьивськиии формами конопель К.1-22 х Ш0-40, у гккх каннойпюхди буян "зхдсугнх" х буяо "батата". Ця робота бу-

ла ще одним кроном у направлены! розкриття законом¿рностей ус-падкування кхлыисних ознак глибоко прихованих природою лабхль-них сполук /Л. М. Горшкова, 1990/.

6.4.3. Уопадкування вмхсту канкаб шохдних речовин пбридами першого та другого покол1ння у батыивських форы /ГС-22 х ЮС0-40/

Вивчаеш ознака не е чисто доминантное; фактори, якх впли-вали на 1х В1дсутн1сть, ыабуть, в значн1й мхр1 подавляпися.

Результати аналхзу потомства,отриманого ввд схрещування чо-тирьох комбшацхй, свздчшш, шо передача ознаки потомству в бхльшхй Ы1рх залежала вхд материнсько1 форми х в меншй - вхд батькхвськох. Ця залежнхсть дае пвдставу долустити можлив1сть дцерно-цитоплаз матичного типу усладкування вшсту каннабхновдних речовин х, зокрема, кислот. Вхдомо, що плавнхсть градаци про-порцхйна числу контрольоваиих ген1в, то б то на розвиток данох ознаки впливало велике число генхв,х неперерваний характер проявления ознаки пов"язагоз Д1ею ц1ло1 системи полхгешв /табл.5/.

Таблиц 5

Усладкування вмхсту каннабхновдних речовин «брадами другого поколхння, 1989 р.

¡Кхлькхсть | Кхльк1сть рослин в %, отримавших о'ц1нку /бали/

¡послин, шт. ]--------р—1-------------

3 1 б1льше 10

* I

} Вхдсутн! Следи - 1-2

Багато х вадсутих

239 - 20,4 79,6

ВхдсутН1 х' багато

378 Ц,9 72,8 15,3

Ввдсутн1 х вхдсутнх

198 14,1 59,6 25,3

Багато х багато 216_-_2^8__78,2 __

Коеф1Ц1ент спадковостх ь2 в кокбхнацхх схрещування /багато х вхдсутнI/ складпв 0,59. В друг!й комбхнацхх схрещування /вхдсутн1 х багато/ коефхцхент спадкованостх ъл с ¡отдав 0,02 %.

Сорти Глух1вськт 10, Шг22, ЮЭ-29 з успххом використовува-лись в селекц1йн1й робот1, з хх участю були отрикаш новх сорти -ЮСО-28, ШО-3?» ШО-45 та багато 1Ш,их.

ЮСО-16 гххсля успшного держсортовипробування був районований в Черкаськхй област1 i Кабардино-Балкарiï /1980 р./, з 1981 року -в Полтавськхй облает i з використадаям на насшня i волокно /табл. 7/.

Таблиця 7

Результати державного сортовипробування EC0-I4 та BC0-I6

Сорт

Урожай, ц/га

соло-|на- I во— ми jсхн- iлок-I ня j на

Вихгд волокна, %

дов-jbcbû-ГОГО|ГО

ЯК1СТЬ дов-гого волокна

розрив-j ноне зу- , мер силля, j кгс !

Вегета-

ЦХЙНИЙ

nepiofl,

Д1б

Глух1вська держеортодьтьниця Сумськох облает i /середне за 1976-1978 pp./ використання на волокно i насгння ЮС0-14 90,3 11,4 28,9 23,9 32,1 26,9 6,2 128 ЮСО-1 92,7 11,9 26,0 20,1 28,2 26,2 5,8 127 Золотонгська держсортодхльниця Черкаськох облаетi /середне за 1977-1979 pp./ ЮСО-16 91,2 8,2 27,3 15,1 30,5 35,8 6,2 147 Швденнх

черкаськ! 95,5 5,2 16,4 8,8 17,2 39,6 6,6 163 Полтавськг

однодомн! 107,4 4,9 24,4 13,6 22,7 36,2 7,1 159

Баксанська держсортодхльниця Кабардино-

Балкарська АРСР, 1977 р.

ЮСО-16 68,9 13,1 22,2 19,1 32,2 25,0 6,0

Краснодаром! 35 88,2 7,6 21,6 12,3 24,7 26,3 6,6

Шд впливом вхдбору bmîct TIK знизився до 0,08-0,18 % а по-piBHHHHi э виххдним - 0,714 %,

Результати державного сортовипробування показали, то на Бак-санськ1й ДСД Кабардино-Балкарп пштягои 1977-1978 pp. сор? ЮСО-16 мав невелику кулькхсть Г1К - 0,13 % в порхвняшй з стак-дартним сортои Краснодарськ1 35, bmîct TIK в якому був 1,42 %. Майке така сама кхлькхсть ТГК - 0,17 % у ШО-16 була при нипро-буваннх його s Чзркаськ1й облает!.

Сорт однодомних конопель ЮСО-14 отримали шляхом схмейно-групового ввдбору з сорту ЮСО-I. Цхлеспрямована селекщйна робота дозволила без зб1льшення вегетахцйного пер!оцу пвдвищити ви-хвд волокна, к1льк1сть рослин однсдомнох ыатхрки, що сприяло зб1льшенню к1лькост1 насгння i продуктивное^ сорту вцхлому. Сорт однорвдний по загалыий i техн1чн1й довхин1 волокна, дхамет-ру стебел.

Результат« державного сортовипробування показали, шо сорт Л,0-14 е найбхльш урожайним по волокну. Вмхст волокна перевищуе ¿0 %. лкхсть волокна не Г1рша,нхж у стандартного ЮСО-1. 3 1980 року сорт районовано в CyMCbKift, Орловськ!й, Курсьйй, Тамбовсь-кЬ", Горьк1вськ1й областях та Чувашi. В 1990 роц1 сорт ЮСО-14 за;;мае понад 50 % пос1вних площ. Вмхст психотомиметично активно! Ifil складае 0,03 %, в стандартному KK0-I - 0,37-0,73 %.

Coijt Дн1щэовськ1 однодомн! 6 впродовж тривалого часу покра-гчувязая по продуктивностх, вирхвняност1 стебел i знилсенню вмхсту )--.л>;ао 1но1дних речовин. Висока продуктивнхсть i незначний вмхст Г:"' дозволили провести сортовипробування в багатьох грунтово-

ячних зонах. Бипробування Дншровських однодомних 6 i ЮиО-ij с ¡.ночаено проводилося на продуктивнicrb та BMicT каннабхно1д-оочовян. PiseHb накопичення ТГК ввдповхцав встановленому "порогу" наркотнччох чутливост1 /0,2 %/ i практично не перевшцував кого. Сорт був районований в Днтропетровсыйй област1,з 1984 року - в Нраснодарському кра! та хнших районах Швн1чного Кавказу.

Сорт швденнодозохвадчих однодомних конопель ¡CC0-3I отрима-пкй шляхом Г1брицизац11 сортхв Глуххвськх 10 та ШО-I з подаль-и!им оастосуванннм схмейно-групового вадбору на понижения вмхсту кан>-;аб1нохдних речовин i падвищення продуктивностх. Характерною особливictj сорту а олоростиглхсть, висока продуктивнхсть i низь-ки? bmict ТГК. Бивченнл сорту на багатьох сортод1льницях /Глух1в-ському, Ьрасовсыюму та хн./ показало, що вмхст ТГК не перевищуе 0,004-0,06 %. За морфологхчними та деякими б^лохпчними ознаками близький сорту SC0-I4, з 1987 року районований в Сумськ1й, Ор-ловськхй, Пензенськхй областях з використакням на насхння, зе-ленець та волокно.

Використовуючи накопичений селекц1йний матерхал, тооретич-Hi i методичнх розробки, в наступит роки були створенi новх високопродуктивнл copi'H.

Характерна особлив!сть сортхв ЮСО-42, ШО-45 та шлих, в по-piEHEHHi 13 створеними ранше, - в1а,сутн1сть або мпимальний

bmiст ТГК i кислот /табл.3/.

Таблица 3

Диференц1ац1я окремих рослин по BMicry каннабхнохдншг сполук, селекцхйнх випробування, 1989 р.

Сорт

¡Кхлыисть i Каннабх-

рослин, штук

нохди

Кхлькхсть рослин в %% якх отся-мали оц!Нку в балах

СД1ДИ

1-5

&-I0

1б1ЛЬ-

|ше 10

ЮСО-31 596 ЮСО-42 401 ХЗСО-45 687

тга 1.7 0,8 60,4 31,9 5,2

КБДЕС - 0,2 9,6 90,2 -

ТГК 98,0 2,0 - _ -

КЕДК 71,8 25,7 2,5 - -

ТГК 97,6 1.0 0,4 0,6 0,4

КЕДК 25,6 70,6 2,8 1,0 -

Зниження вмхсту кислот до мхшыальног кхяькостх спрдпг) CTiflKia вхдсутностх ТПС. По казане спхввхдношення uis вмхстои ПК i кислоти сутгезо вхдрхзняе ковостаорен1 сорти i Г1бридх вхд io-нуючих i районовакюс copris.

ОСНОВШ ВЮН0Ж1

1. Bei коношп мхетять наркоттай сполуш i психотомииетич-но активний ТГК - тетрагидроканнабгнол.

2. Накопичення фенольних сполук конопель - каннабшоздхз, в онтогенезх взаемозв"язано з органогенезом рослин, починавчц вхд проростання наехшя i закхнчуючи бхологхчноэ стиглхста, 5з збхльиенням ix к1лькостх П1Д час молочно-восково! стиглостх ка~ схння. 0цв1тина i др1бне листя суцвхть с зоною найбхльшох хх лэ-калхзацхх.

3. Накопичення фенольних сполук у рослинах конопель проходить у виггддх кислот, в основному НЕДгС i Т1Ш. 1дентиф1кошз:« кислоти е нестхйкими сполуками, про що свадчить ix перетворення П1д дхеп багатьох факторхв, особливо температури, як пвд час пхдготовки зразкхз до аналхзу» так i пвд час його проведения, особливо методом ГНХ. В зв"язку з цш звакаемэ, со сполуго! КЕД,

О

Tili i КБН утворватьСя d росяикному зраз?у пщ впливоы фхзшю-хх-кхчнюс факторпз, що викликають перетворення кислот до повно! ix хлыанахи!.

4. Встаковлено, що рослики конопель, в яких не виражем пер-BHHHi озааки craTi, ке в адргзняиться за вмхстом каннабшохднкх сполук. ¿кгивне ix накопичення, особливо Tili, в друг:ff половиях вегетацп обумовлеко хнтенсиэним ростом i розвитком лпночих рос-лин, в ячих фор;дуеться i достигав касхння. Однодомнх рослин« ~

модемна матхрка, однодомна феылтзована плоскхнь i феыхнхзова-на плоекхна - вмхстом каннаб1И01Д1В в онтогенез! не вгдргзнк-лись.

5, 1лгановлен1 i описан: корфолог1чн1 ознаки залозистих волос к: f на сортах дводомник i однодомних конопель аналогхчн! волоскам, ЩО Класир1К0ВаК1 ранте Ч.Кглггапй , R.l.ahlberf .

ллйбоьш активрим мхецеы ix докалхзаци виявилкся оцвхткна : дрхбке листя суцвхть.

о. Зпераэ виквленх та описанi hobi групк гаетвчасю-стебалъ-чатих залозистих вслоскхв "а" i "б", ко ранше но зустрхчалися,

¡ia однодомних рослинах нового сорту конопель вперше виявло-на оцв1тина з вхдеутнхетю залозистих вслоскхв.

7. Бисокий вмхет кислот, КБД, TIK, КБН обумовленкй наявнхе-тю голоачасто-стебельчатих залозистих волоскхв х^уп "а" i "б". 1!овна вхдсутнхсть 'ПК, КБД, КБд, або незначна ix кхлькхсть, обу-моьле :а наявшет» головчасто-стебельчатих залозистих волоскхв групи "в". Вхдсутнхсть залозистих волоскхв на оцвиинх об.умов-лавала вхдсутнхсть каншб1н01дних: сполук, що е евхдченням лока-лхзахцх ix в залозах.

;ia ochobi встановленох залежност1 розроблений метод выбору окремих рослин з вхдеутнхми каннабтэ1днию! сполуками або з мппмальнов ix кхлькхстю для використання в селекцййпй роботх. Запропонований метод виэнано винаходок /A.C. I* 1380ь37/.

8. В св1жоз1браноцу рослинкому матер!алi /листя, проростки насглая/ вщмтчено утворення двох форм ТГК, визначених як TTKt х ТП"0. Евахаемо, по це хзомери Д ® - тетрагхдрокашабшол iA ~ -тетрагхдроканнабхнол. 1зомер А® - тетраг1дроканн£б1Ном був присутнхы у невеликхй кхлькостх i лише в евхмэхбраноцу матерха-xi.

9. Виявленг якхснх i кглькгснх перетворення фенольних спо-лук - кислот, КЕД i TITC в рослинних зразках nifl впливом темпера-тури та 1нших фактор1В, були використан1 для удосконалення методу тонкошарово! хроматографы. Збмылення К1лькост1 TIK i його потенцхйного попередника КБД при nporpieaiiHi рослинних зразкхв дозволило вхдбирати в селекц1йному MaTepiaii рослини з повною В1дсутн1стю або незначними К1лькостями цих сполук, ЯК1 особливо HeoâxiflHi на початкових етапах селекц1йно1 роботи.

10. Розроблений метод вхцбору i подготовки зразкхв для ана-Л1зу з використанням оцв1тини. Основна особливхсть методу - ви-користання органу рослини, в якому локалхзуеться найбхлыиа К1ль-кхсть каннабшохдних сполук. Це дозволяе з великою точнхстю i мхн1мальними затратами працх i часу проводити Macoei анал0зи методом тонкошаровох хроматограф!ï.

11. Розроблен1 експрес-методи, основам на здатностх фенольних сполук розчинятися в спиртах, хлороформ!, розчин! КОН в етанол! для виявлення сполук КБД i КБДК з одночасним використанням барвника синього ст1йкого Б. Розроблеш i апробоваж в се-лекц1йН1й практиц1 методи дозволяють в польових умовах, не по-шкоджуючи рослин, гтоогягом. 1-2 хвилин визначити наявнють каннабшохдних сполук i до заплхднення проводити вибраковку рослин, HKi м!стять каннабхнохднх речовини. Запропонованх методи визнанг винаходом /А.С. № 118892g/.

12. Величина коеф!ц!енту детеришацы, визначена в сортах конопель, яоказувала, то 3MiHa господарсько-ц1нних ознак фантично не залежить вад вмхсту основних сполук конопель - психотоыи-метично активного ТГК i КЕДК.

13. Доказано, ио найбхльш важливим заходом при створенн! copTiB е використання спряло в ано го в 1дбору до заплхднення. Екс-периментально доказана ефектиЕнхсть даного заходу.

Виявлен! змйи генетичнох структури потомства, отриманого при самозалилеанл однодоыних рослин i суворох 1ндивхдуальноi 130ляцх1. Шд впливом спрямованих плюс - та мхнус - ввдборхв до заллхднення змшюеться частота домшантних i рецесивних азелей.

Систематична вибраковка хз потомства рослин, що мали канна-б!но!дн! сполуки, приводить до зниження конпентрадх! reHis, нолями яких е дан! рослини. Частота рецесивних алелей збглыдуй-ться i наблинаеться до одиницх,з(а) складае 0,946; 0,944 i P/â/ - 0,054 та 0.006.

Спрямовзний вщбхр на збхльшення вмхсту каннабхнохдних сполук веде до незначнох змхни генетичнох структуры потомства. В1Д-мхчено незначн1 змши частоти домхнантнкх 1 рецесивних алелей. Генетична варханса наближаеться до нуля, Р/д/ складае 0,432 I 0,491, г;(й) - 0,568 1 0,509.

Спрямований В1дб1р на збхльшення вмхсту каннабшо1Д1В пря строгхй хндив1дуальн1й 1золяцх1 I самозапилення веде до збхльшення вм1сгу тетрагтдрокачлабхноловох групи ТГКК I ТГК.

14. Встановлено, що вмхет каннабхнохдних сполук успаднову-еться в фермх кислот. Дана ознака е домхнантною, але не константно». В1д.'.ичено превалоючий вплив на передачу ознаки потомству .материнеькох. форыи, в меншй М1р1 - батьйвськох форми, шо вка-зуе на ядерно-цитоплазматичний тип успадкування ознаки.

Величина коефгхценту сладковостх залежить вад сорту, що вил о

користовуеться при схрещуЕаннх /Глух1вськ1 10 складали

0,83; ЮС-22 : л" - 0,59/, вмхсту в ньому каннабхнохдних сполук х в значнхй мхр1 визначаеться материнськоо формою.

15. ЬЬрфолог1ЧН1 ознаки залозистих волоскхв - форма, колхр - успздковуеться. Ознака, що вивчалася, е домщантною, ввдеут-Н1сть залоз - рецесивнов. :

16. Сорти конопель, у яких хдентифхковано, пород з вм1стом КБДК, значну к1льк1сть ТГКК, В1др1зняються бхльш рашим утво-ренняы ТГК I накопиченням його в онтогенез:!. Ця закономхрнхсть П1дгверджуеться тенденщею до накопичення ТШ х КБН та вздеут-нхетю ?БД в проростках насхння п1вденних та пхвденнодозрхваючих конопель Краскодарськх 35, ЮС-9 та ССО-29 х накопиченням КБД в сортах 1X0-1, ¡ССО-14 та ВСО-16.

IV. Вирощування щвденних I пхвденнодозрхваючих сортхв конопель в п"яти шпматичних зонах дозволило встановити, що в мх-ру просування пхвденних I П1вденнодозр1ваючих сортхв з швнхч-ного заходу на пхвденний еххд спостерхгалося зб1льшення вмхсту сполук бхльш активно1 тетрагхдроканнабхноловох групи ТГК I ТГКК.

Рхвснь накопичення каннабхнохдних речовин в сортах конопель, вирощених в р!зних зонах, визначаеться комплексом умов геогра-фхчнох зони, що сприяв реал13ац11 гачетичного потешцалу сорту.

18* На основI виявлених закономхрностей, розроблених I ап-робованих методхв, були створенх новх високопродуктивнх однодоы-нх сорти з пониженим вмхетом психотомиметично активного Т1К та близьккх йому К01шснент1в. Сорти 2С0-16, ШО-14, Днхпровсьнх од-

нодомнх 6 з 1980 року i B20-3I э 1987 рону були районованх в pis-них зонах коногшес1яння.

Переданi в держсортовипробування високопродуктивн1 о днодом-Hi сорти конопель ЮСО-42 i ВСО-45, в яхих фенольнх киолоти прн-cyTHi в "слхдовхй" кглькост1 i зовотм вхдсутнх ТГК, КЕД i КБН.

Пропозици для селекц1йно! практики та виробництва

В практичнхй селекц1йнхй робот i, пов"язанхй13 створенням copriB, як i б не мали наркотичнох активност i, рекомевдуеться:

- nifl6ip батькхвських форм для схрещування, особливо при ' використання колекцхйного матерхалу, проводити з вхдсуттстю або незначнов кхлькхсты сполук тетрапдроканнабхноловох груш TIK, lüiH та ТГКК;

- виксристовувати ефективний заххд - експрес-метод, якиЗ дозволяе в польових умовах в селекщйному матерхад1 здентифхку-вати фенольИ1 сполуки конопель та на paHHix стадхях росту i роз-витку проводити браковки;

- п!дб1р батькхвських форм та аналхз селекцхйного матерха-лу зд1йснювати за допомогою достовхрного засобу оцхнки окремих рослин ля морфологхчнишознакамлзалозистих волоскхв.

Для схльськогосподарського виробництва рекомендуеться вихо-ристовувати сорти однодомних конопель 330-14, ЮС0-31, Днхсровсь-kí однодомн1 6, якi мають bucokí господарсько-цхннх якостх га характеризуоться низькою або повною ввдсутнхтю психотомиметично активного ТГК i близью« йому компонент!®.

Список po6iT, опубл1кованих по темх дисертацх1

1. Влияние условий выращивания на содержание тетрагидрэка:-;-набинола у различньк сортов конопли и перспектива селекцхк ка. снижение ее наркотических свойств // Тез.докл. на научн.конф. "Проблемы экспертного исследования наркотических веществ и значение его для следственной судебной практики". - Алма-Ата, 1974. - С.26-29 /сл1вавтори ГЛ.Оенченко, М.М.Саласо/.

2. К методике определения содержания каннабиноидов в конопле // Сб. трудов ВНЙШК. - Глухов, 1975. - Вып.58. - С.39-44 /спхвавтори ГЛ.Сенченко, М.М. Садам/,

3. Перспективы селекции на снижение наркотических свойстз конопли // Сб. трудов ВНИШГ. - Глухов, 1976. - Вып. 39. - С.27-33 /сшвавтор ГЛ.Сенченкс/»

4. повое направление в селекции конопли // Тез.докл. на Щ съезде УОГиС им.Н.И.Вавилова. - Киев, 1976. - С. 130 /сгпвавтор ГЛ.Сенченко/.

5. Методическое пособие для судебных экспертов "Криминалистическое исследование гааиаа, опия, растительного сырья конопли

и мака" /4.1. Определение природы неизвестного вещества и отнесение его к наркотическим/. - М., 1976. - С.20 /сшвавтори С.С. Даурсышх, Г.М.Дьомхна та ш./.

6. Предварительные итоги селекции на снижение содержания каннабиноидов в растениях конопли /Сб.межреспублик, семинара "Криминалистическое комплексное исследование наркотических веществ".

- Фрунзе, 1976. - С.63-67 /спхвавтори ГЛ.Сенченко, В.Г.Ёиро-* вець та т./.

7. К вопросу изучения наследования содержания тетрагидро-каннабинола в конопле // Сб.трудов ВНШДК. - Гяухов, 197/. -Вып.40, - С.18-23 /спхвавтор Г.1.Сенченко/.

8. Характеристика новых сортов конопли по содержанию тет-рагцдроканнабинола // Сб.трудов ВЯИИНК. - Глухов, 1977. - Вып. 40. - С. 23-28 /слгвавтор К.1.Бород1На/.

9. Перспектива селекции конопли на снижение содержания кан-набиноедных соединений // Тезисы докл. на Ш съезде Всесоюз.об-аа генет. и селек., 16-20.05.1977. - Л., 1977. - С. 130.

10. Характеристика сортов конопли коллекционного питомника по содержанию каннабиноидов // Сб.трудов ВН1ШК. - Глухов, 1973.

- Вып.4X7 - С.17-23 /спхвавтор КЛ.Бородгна/.

П. Влияние экологических условий выращивания на содержание тетрагндрокшшабинола у конопли // Сб.трудов ВНИИНК. - Глухов, 19«. - Вып.41. - С. 17-24.

12. Селекция на снижение каннабиноидов в растениях коноплл // ВНШМл, отд.растен. и селекц. Всесоюзн.школа молодых ученых и спец. по теории и практике селекц. растений, 25.09-30.10» 19/9. - М., 1979. - С.19-21 /спхвавтор К.1.Бородине/.

13. Новые сорта однодомной конопли // Лен и конопля. -1980. - № 6. - С.28-29 /сгпвавтори В.Г.Вировець, В. П. Ситник та т./.

14. Селекция на снижение содержания каннабиноидов конопли // Тезисы доклада 1У съезда генетик, к селекц. Украины. - К.: Наукова думка, 1931. - Том 3. - С.223-225 /опвавтори Г.Х.Сен-ченко, В.Г.Вировець/.

15. Создание ногых высокопродуктивных сортов однодомной конопли // И.трудов ВНйИЖ. - Глухое, 1582. - Вып. 43. - С. 3-12 /спхзавтори ГЛ.Сенченко, В. Г.Вировець/.

16. Усовершенствование методов и: техники выведения сортов конопли, не содержащих наркотические вещества // Отчет о НИР, » 0282.0068620, 1932/ сп1вавтори ГЛ.Сенченко, КЛ.Вородма/.

17. Конопля в Румынии // Лен и конопля. - 1982. - £ 3. -С.36-37 /спхзавтори В.Г.Вировець, Г.Д.Руденко/.

18. Изучение закономерностей наследования железистых волосков конопли // Отчет с НИР. - № 81031201. - 1963.

19. Качественный и количественный состав каннабиноидов // Отчет о НИР, - № 81031201. - 1933.

20. Методические указания по селекции конопли на снижение содержания каннабиноидов // Изц-во ВАСХШИ. - Ж, 1985. - 14 с. /ствавтори ГЛ.Сенченко, В.Г.Вировець, М.М.Сажко/.

21. Методические указания по качественной оценке конопли на содержание каннабиноидов, получение тетрапдовдных форм и использование этрела /разд.1/ // йзд-во ВАСХШШ. - Ы., 1985. - СЛ-9 /спхзавтори М.М.Сажко, В.Г.Вироиець/.

22. Влияние продолжительности хранения растительных образцов на содержание каннабиноидкых веществ // Сб.трудов ВНИИЛК. -Глухов, 1961. - С.8-12.

23. Изучение генетических основ и разработка методов создания нового исходного материала конопли, обладашего минимальным содержанием каннабиноидов. Изучение закономерностей наследования железистых волосков у конопли // Отчет о НИР /закон/. - № 0237. 005102. - 1987.

24. Изучение качественнога и количественного состава каннабиноидов и их взаимное превращение в селекционном материале /Отчет о НИР /закон/. - К 0387.0051021. - 1987.

25. Сравнительное изучение коллекции конопли в условиях Полесской зоны УССР // Сб.нау^.тр. по йрикд. бот. генет. и селекц.

- Л., 1987. - Гом 113. - С. 112-114 /сМвавтоЫ В.Г.Вировець, Л. Г. Румянцева/.

26. О некоторых результатах селекции на ¿ки.^йние содержания каннабиноидов у конопли // Тез.докл. 1У съезда ВсесОйЗЙ.об-ва генет. и селек. им.Н.И.Вавилова. - 24-28.3Ц Л9Й?1 ... 1987.

- 1.4. - ЧЛ. - С.82-83 /спхвавтори З.Г.В'лройецз* ГЛ.Сенченко та т./.

27. Усовершенствование существуют* и разработка новых методов оценки элитных растения на содержание в них каннабкноидов // Отчет о НИР /закон/. - » C287.005I02I. - 1987.

28. Сорта конопли // Лен и конопля. - 1987. - С.26 /спхвав-тори В.Г.Вировець, 1Л.Щербань та ш./.

29. Взаимосвязь признаков продуктивности с содержанием кан-набиновдных соединений у однодомной конопли // Сб.трудов ВНШК.

- Глухов, IS07. - С. 7-13,

30. Новый выооколродуктизный сорт однодокной конопли KC0-3I // Госагропрои СССР. - M., 1988. - 5 с.

31. Сорта конопли баз наркотической активности // Технические культуры. - IS89. - & 5. - С.35-36.

32. Новый высокопродуктивный сорт однодомной конопли йСО-31 // йфрмлисток Укр.НШТИ и ТЭИ Госплана - Харьков, 1990.

- » 182-90. - 6 с.

33. Изучение наследования канкабиновдньк соединений в потомстве у конопли и их взаимосвязь с хозяйственно-ценными признаками /Отчет о НИР. - 1990. - » 02900054158.

34. Наркотическая активность конопли /c-inruiir.s activa L / и перспективы селекции на снижение содержания каннабиноидов

// Сельскохозяйственная биология. - 1991. - № I. - С.35-49.

35. Проведение исследований по усовершенствованию методики селекции на снижение наркотической активности // Отчет о НИР. -1990. - » 02900054157.

36. Основные результаты селекционно-семеноводческой работы по конопле // Научные трудн ВАСХНШ. Технические культуры, селекция, технология, переработка. Агропромиздат. - M., 1991. -С.235-250.

37. Особенности создания сортов конопли / CanrmMs Stîtival/» не обладающее наркотической активностью // Сб.научн.трудов по прикл. ботая., генет. и селекц. - Я., 1992. - № 144. - С.105-108 /аивазтери 1.Г.Румянцева, В.Г.Вировець та îh./.

Авторськ! сводоцтва на винаходи та райоковал! сорти по тем! дисертацп

1. Авторское свидетельство # 28И на сорт конопли Южносозре-вашая однодошая 16 /КО-16/ Горикова Д.Ы., Сенченко Г.И., Ви-ровец В.Г. и др. Надр. в Б.1. * 19, 1985.

2. Авторское свидетельство Jp 2810 на сорт конопли йжносо-

&рвзпшзя однодо'дая 14 /ШО-14/ £?ровец З.Г.» ГЬршкоза Л. Я., Сенчежо. Г. н., Пс-р-Зань 11.1-1. Надр. з Б.1. 2 19, 1385.

3» Лзторское свидетельство ^ £809 на сорт конопли Днепровская однодомнал О /Каплунова Р.И., Сенченко Г.И,. Вировец В.Г., Горскова JI.il., Надр. ц Б.1. Я 19, 1985.

4. Авторское свидегеяъстзо 1} 4447 на сорт конопли Дккссо-;,ре2авз;ая однодомная 31 /ШО-31/ йировец В. Г., Горохова Л.П., Сда<>енко Г.И., РерЗань И.И. Надр. в ПЛ. Р ¿В, 1938.

5, Авторское свидетельство /« ¿.168926 от 01.У1.1985 г. Спо-сг,б сценки конопли на наличке каннаЬиновдов /Саяко Н.Л., Виро-

В.Р., Лэртгола Л.И./. В 5.1. не .чадруковано. -

е. Азторсксе свидетельство № 1380687. Способ оценки растений яоиопха на содзржание каннабиноздньсс соединений /Торикова 1,1'.,, Сгггеснго Т.к., Ь:гео2гц З.Гс/. Нздр. в Б.1. У 10. 1983.

КСПКТБ э. 'ДО Р Г. •». О". с-'.г. С5 А-1