Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Анализ флоры Малого Полесья (Украина) (с использованием компьютерных баз данных)

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Анализ флоры Малого Полесья (Украина) (с использованием компьютерных баз данных)"

"Б ОД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Центральний ботанічний сад ім. М.М. Гришка

5 ОПТ Ш5

На правах рукопису

Мшанецька Наталія Володимирівна

АНАЛІЗ ФЛОРИ МАЛОГО ПОЛІССЯ (УКРАЇНА)

(з використанням комп'ютерних баз даних)

Спеціальність 03.00.01 - ботаніка

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 1995

г

Робота виконана при кафедрах ботаніки Київського університету іім Тараса Шевченка та Тернопільського державного педагогічного інсти-туїу

Наукові керівники:

доктор біологічних наук, академік АН вищої школи України, професор В. І. Чопик

кандидат біологічних наук, член-кореспондент УЕАН, доцент М. М. Барна

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор МИ. Григора

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник В.І. Мельник

Провідна установа: кафедра ботаніки Львівського державного університету ім, Івана Франка

Захист дисертації відбудеться 1995 р,

о 40 год. на засіданні Спеціалізованої ради при Центральному ботанічному саду ім. М.М. Гришка.НАН України за адресою: 2Б2014, Київ, вуп. Тімірязєвська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального ботанічного саду ім М.М.Гришка НАН Укра'іни

Автореферат розісланий 1995 р.

Вчений секретар' Спеціалізованої Ради^-

кандидат біологічних наук ^ ДжУРенк0

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Вивчення флори певного регіону має важливе практичне та теоретичне значення, особливо, якщо дана територія недостатньо вивчена у флористичному відношенні та характеризується значним збереженням природного рослинного покриву. Саме такими рисами володіє флора Малого Полісся (МП). Аналіз сучасного стану вивчення флори МП свідчить про те, що вона досліджена досить нерівномірно і в загальних рисах. Незважаючи на значну кількість опублікованих праць, до цього часу немає узагальнюючої роботи, де були б зведені й критично проаналізовані дані попередніх досліджень та показані закономірності формування й розвитку флори МП серед флор суміжних рівнинних територій. Актуальність і значимість флористичних досліджень даного регіону зросла в зв'язку з проведеною тут у 60-х роках широкомасштабною осушувальною меліорацією. Це призвело до зникнення або скорочення ареалів рідкісних болотних видів, знищення цікавих у флористичному аспекті фітоценозів.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було виявлення основних рис досліджуваної флори на основі власних спостережень, зборів гербарію та критичного опрацювання гербарних колекцій І літературних джерел, що стосувались флористичного вивчення МП. Конкретними завданнями •проведеного дослідження було:

- виявити видовий склад флори МП та дати його критичний огляд у вигляді аннотованого конспекту; ' ■

здійснити систематичний, географічний, екологічний, ценотичний, каріологічний та цитоембріологічний аналіз флори та порівняти отримані результати з даними аналізу флор суміжних регіонів; з’ясувати питання розвитку флори МП, виявити загальні та специфічні риси даної флори і на цій основі здійснити флористичне районування досліджуваної території;

виявити види, які на території МП знаходяться на межі свого ареалу та дати їх хорологічну характеристику;

■ визначити сучасний охоронний статус видів, які на території МП по-

. требують тієї чи іншої форми охорони. Розробити наукові основи охорони ботанічних об'єктів на території МП.

Наукова новизна роботи. Вперше для території МП на площі 8 тис. км2 документально підтверджений факт зростання 1149 видів вищих судинних рослин. Створена оригінальна база даних флори МП, на основі якої проведений всебічний аналіз видового багатства досліджуваної території. Розроблена схема флористичного районування МП, складено список видів, які потребують охорони в районі дослідження, обгрунтовано необхідність охорони на місцевому рівні одного заповідного урочища.

Практичне значення роботи. Робота може бути використана при розробці заходів з охорони рослинного покриву території МП, а також при вивченні окремих тем практичного і теоретичного курсів ботаніки у вузах біологічного профілю, при укладанні навчальних посібників та визначників рослин різного рівня. Створена нами оригінальна база даних флори МП може використовуватись як універсальна модель для дослідження регіональних флор інших територій. .

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на засіданнях кафедри ботаніки Київського державного універсигету ім. Тараса Шевченка (1991-95 рр.), наукових конференціях співробітників Тернопільського державного педагогічного інституту (1992-95 рр ), на засіданні відділу природної флори ЦБС НАН України (1995 р.) та були представлені на міжнародній конференції "Одиниці бюрізноманітності в практиці" в Уельському університеті (м.Кардіф, Великобританія, 1995 р.). . •

Пуйдкаиїі* За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт.

висновків, списку літератури та 2 додатків. Робота укладена на 144 сторінках машинописного тексту і складається із 25 таблиць і 4 рисунків Список літератури включає 303 джерела. У додатку 1 наведено ареали поширення ЗО рідкісних видів флори МП. Додаток 2 містить ієрархію нздвидових таксонів, пояснюючу записку до конспекту га конспект флори МГ1 і складає 398 сторінок окремого то(-'у дисертації.

Дисертація складається із вступу, 7 розділів,

Основні положення: шо виносяться на захист:

1. Комплексна оцінка та інтерпритація флори МП як природного феномену рослинного покриву України, її систематичного, хорологічного, екологічного, ценотичного, каріологічного та цитоембріологічного аналізу.

2. З'ясування історії розвитку флори МП та її відносного багатства на фоні

і в порівнянні з флорами суміжних територій.

3. Питання про охорону і раціональне використання флори МП.

Вислювлюємо щиру подяку кандидату педагогічних наук, доценту кафедри інформатики Тернопільського педінституту Маланкжу П.М. за надану велику консультативну допомогу щодо комп'ютерної обробки матеріалу, а також оформлення роботи.

ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАЛОГО ПОЛІССЯ

. МП розташоване між Волинською височиною на півночі, Розточчям на північному заході та Подільською височиною на південному сході, на сході через Острозько-Спавутську низовину з'єднується з Житомирським Поліссям. За формою МП нагадує трикутник, що своєю широкою основою спирається на Волинську височину, а вершиною спрямований у бік Львова. Площа цього трикутника перевищує 8 тис км2.

Фізико-географічна область. МП утворює внутрішню понижену рівнину з меншими абсолютними висотами порівняно з навколишніми височинами і представляє собою ніби затоку з поліськими ландшафтами, що оточені довкола лісостеповими ділянками.

Характерними для МП рисами є рівнинність території, незначне коливання відносних висот, відсутність палеогенових та неогенових віцкладін, значне поширення у складі поверхневих шарів пісків, слабоврізані річки, які повільно течуть серед заболочених заплав, панування підзолистих та лучно-болотниу грунтів, наявність у рослинному покриві залишків степової рослинності, борів

та суборів.

Згідно геоморфологічного районування (Геренчук, Койнов, Цись, 1964) Малополіська рівнинна підобласть належить до області Волино-Под'їльської височини і розташована на розмитій крейдяній основі. '

Виникнення МП найчастіше пов'язують з розмиваючою діяльністю текучих льодовикових і річкових вод за участю тектонічних факторів, які посилювали ерозію. ■

• Клімат МП атлантико-континентального типу, характеризується високою зволоженістю, м'якими зимами з частими відлигами і помірно теплим без по-сух літом. МП, маючи менші абсолютні висоти, ніж сусідні райони, одержує більшу кількість опадів.

Згідно схеми геоботанічного районування (Брадіс, Андрієнко, 1977) МП утворює округ соснових та дубово-соснових лісів Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області.

Досліджуваний район відрізняється від сусідніх географічних областей насамперед тим, що тут в значній мірі зберігся природний рослинний покрив: ліси, луки і болота займають до 60% площі. Переважаючим типом рослинності є лісовий, який займає 20-39% всієї території. Ліси розміщені на найменш родючих, слабопідзолистих супіщаних та торфоболотних грунтах. Найбільш заліснені північно-західна і східна частини МП, найменше - південна, що прилягає до Поділля і Розточчя, а т'акож Буго-Стирське межиріччя в районі Радехова.

РОЗДІЛ 2. НАРИС ІСТОРІЇ ФЛОРИСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЛОГО ПОЛІССЯ

Історія дослідження флори МП нерозривно пов'язана з дослідженнями рослинності та флори Українського Полісся. Ботанічне вивчення цього регіону розпочалося приблизно 190 років тому. Проте дослідження кінця XVIII і до початку XX ст. були епізодичними, охоплювали лише деякі адміністративні райони МП. Цей етап вивчення флори МП умовно можна назвати інвентаризаційним. З початку XX ст. і до наших часів дослідження набули комплексного характеру, багато робіт присвячено вивченню рослинного покриву МП, поши-

ренню деяких цікавих у флористичному відношенні видів.

Проте, і на даним час флора МП досліджена ще недостатньо. Це пов'язано, очевидно, з тією обставиною, що район порівняно малодоступний для вивчення через відсутність на деякій частині шляхів сполучення. До недавнього часу МП вважалося нецікавим у флористичному відношенні, в картосхемах бо-таніко-географічного районування України, вміщених у "Флорі УРСР" (1950) територія МП віднесена до Волинського Лісостепу.

Серед робіт першого періоду в першу чергу слід назвати праиі В.Г. Бессера, А.Л. Андржійовського. Багато для вивчення історії розвитку флори та ії формування зробили В. Тишецький, Г. Лентц, Н. Клебер, О.С. Роговим,

B. Монтрезор, І Ф. Шмальгаузен.

Видатним дослідником флори Полісся та прилеглих територій слід вважати Й.К. Пачоського. Однією з найвідомішмх його праць € "Флора Полесья и прилежащих местностей" (1897, 1899, 1900), в котрій зведено та критично опрацьовано флористичну інформацію попередників Й.К. Пачоського та подані матеріали п'ятирічних власних досліджень.

Серед робіт другого періоду насамперед слід назвати роботи Б. Блоцького, Ш. Труша, Г. Запаловича, М. Кочвари, В. Шафера.

Значний об'єм флористичної інформації міститься в узагальнюючих виданнях ■ визначнику рослин В. Шафера, С. Кулъчинсъкого, Б. Павловського (5гаїег, Киїсгупзкі, Ра\л/ІоЛ5кі, 1924), у "Рочнику Волинському" (Ратіек, 19301939). Найбільш повним зведенням того часу по флор МП є робота Ж Мотики (Моїука, 1947).

У повоєнні роки ботанічні дослідження в Західному, Центральному та Східному Поліссі проводив І.Н. Барбарич, геоботанічним вивченням боліт займались ЄМ. Брадіс та Г.Ф. Бачуріна, питання геоботанічного районування та стан лісової рослинності досліджував В.О. Поварніцин. Цікавою є публікація

C.Л. Шелеста (Шелест, 1956) про деякі знахідки рідкісних рослин у Бродівсько-му районі Львівської обл. Дослідження лучної та болотної рослинності впродовж багатьох років проводив І.М. Григора.

Узагальнюючою роботою цього періоду є 12-ти томна "Флора УРСР* (т. 212, 1940-1965). На основі даних цього видання, на МП зростає 832 види рос-

лин, серед них вказуються як звичайні для МП 156 видів, звичайно поширеними по всій території України є 475 види. Конкретні місця зростання вказуються пише для 94 видів флори МП.

Багато робіт присвячено знахідкам рщкісних для МП видів, а також питанням їх екології, ценологіі та особливостям їх поширення і охороні (Слободян, Завада, 1971; Слободян, 1972; Дубоаик, Крицька, Мороз, 1973; Малиновський, 1974; Шеляг-Сосонко, Жижин, 1975;- Бувальцев, 1978; Мельник, 1978; Чопик, 1978; Заверуха, 1964,1982, 1985; Андріснко, Антонова, 1986 та ін.).

Питання екології та охорони рідкісних та зникаючих видів флори Українського Полісся та МП стало особливо актуальним у наці час в зв'язку з наслідками проведеної а 60-х роках суцільної меліорації земель. У ряді робіт відмічено зміни флори та рослинності боліт піц впливом меліорації (Бережной, Шишова, 1972; Брадіс, Кузьмичов, Прядко, 1976; Андриенко, Попович, 1976; Андриенко, 1982; Балашев, АндриенкЬ, 1982).

Аналіз літературних джерел, що стосуються флористичного вивчення території МП показує, що до цього часу немае узагальнюючої флористичної роботи, яка б, підсумувавши матеріали попередніх досліджень та узагальнивши їх, показала сучасний стан флори МП та '(Накреслила шляхи подальшою іі розвитку.

розділ з.методика досліджень флори малого полісся

Методи і підходи у вивченні флори МаЛого Полісся

Згідно визначеної мети на £>ізних етапах виконання досліджень нами використовувались відповідні Методи. Збф матеріалу проводився загальноприйнятим методо^. Оскільки найважливішою озйакоЮ кожної флори є Ті видовий склад, то врахування усіх видів, що зростають на території МП та складання їх списку було основним завданням початкового етапу дослідження регіону. В польових умовах робота виконувалась Маршрутним методом. Маршрути вибирались так, щоб найбільш повно провести флористичне вивчення території МП. З цією метою було досліджено декілька пробних територій, в межах яких на протязі вегетаційною періоду у 1990-1995 рр. проводились флористичні

дослідження., Зібраний Гербарій який представляє 734 види флори МП (близько 1500 гербарних листів). Визначення його проводилось в стаціонарних умовах на базі кафедр ботаніки Київського державного університету ім. Тараса Шевченка та Тернопільського педінституту. Проводились описи окремих фітоценозів та складались списки видів окремих урочищ (зроблено 74 описи). В процесі заповнення бази даних флори МП збиралась різномангг-на інформація (на основі даних літератури та власних спостережень), що дозволило здійснити аналіз флори за хорологічними, ценологічними, екологічними, каріотичними та цитоембр'юлогічними показниками. Особлива увага приділялась видам флори МП, які знаходяться на межі ареалу, зростання яких на території МП сумнівно та рідкісним і зникаючим. З метою збору більш повної інформації стосовно цих видів проводилось вивчення гербарних екземплярів у гербарних колекціях республіки: гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, гербарії Львівського науково-природничого музею НАН України, гербаріях Львівського держуніверситету ім. Івана Франка та Київського держуніверситету ім. Тараса Шевченка, гербарії Тернопільського педінституту, гербаріях Кременецького та Рівненськото краєзнавчих музеїв. При написанні окремих роаділів роботи нами використовувались відповідні методики опрацювання фактичного матеріалу (наприклад, для порівняння систематичних показників флори МП були використані індекси родин (Шмидт, 1980, 1984), співставлений флористичних комплексів виділених флористичних районів проведено за критерієм Жаккара тощо).

Використання бази даних у флористичних дослідженнях Малого Полісся

Бази даних (6Д) останнім часом знаходять застосування практично у всіх галузях науки, економіки та виробництва. Особливо широко вони стали використовуватись після появи персональних комп’ютерів. Оскільки ботаніка, зокрема такі її напрямки як флористика та систематика рослин, належав до наук, що містять багато даних описового характеру, то створення комп'ютерних БД для накопичення та обробки інформації особливо актуальне та перспективне. .

Для вивчення флори Малого Полісся, на основі власних пошуків, критмч-ного перегляду гербарних фондів та аналізу літературних джерел, створено

(5азу даних видового багатства цього регіону. При цьому за основу взято СУБД "Карат" (з міркувань сумісності з dBase, Foxbase, FoxPro).

На першому етапі створення конспекту флори нами було встановлено ієрархію надвидових таксонів флори Малого Полісся. Для цього складались окремі списки всіх відділів, класів, підкласів, порядків, родин та узгоджено зв'язки між ними (об'єм та номенклатура таксонів прийняті за СК.Нерепановим (Черепанов, 1981)/Зовнішня програма внесення даних в БД автоматично (за назвою виду) проводила систематизацію видів за схемою: відділ-клас-підклас-порядок-родина-рід-вид, що виключало помилковість даних систематичного порядку. Далі була створена програма, яка, користуючись інтерактивним діалогом за допомогою меню (словників), дозволила заповнити БД на 1149 видів.

В програмі передбачено кілька функцій маніпулювання даними. У головному меню є підсистеми вводу даних, довідкова та редагування. Є можливість одержання відповідей на аналітичні запити користувача. Через режим довідки виводиться вся необхідна статистична інформація згідно внесених у 6Д даних. Вона представлена у кожному розділі в таблицях та у вигляді списків видів флори, що наводяться як приклади. Конспект флори представлений у додатку

2 і фактично є повним роздруком БД.

РОЗДІЛ 4. ФЛОРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ МАЛОГО ПОЛІССЯ

На основі оцінки граничноареальних видів флори МП та’виділення окремих критеріїв їх аналізу нами здійснено поділ території на 3 чітко відмежованих флористичних райони. На відміну ізід флористичного районування цієі території, що бум? введено Б.В. ЗаверухоюМЗаверуха, 1985) вважаємо доцільним виділення іде одного флористичного району, що знаходиться в межах східно-подільського району. .

В результаті проведеного аналізу нами встановлено межі між сусідніми флористичними районами та здійснено їх порівняння за критерієм Жаккара. Виявлено, що діапазон мінливості коефіцієнтів подібності для видів групи А

(доагрокультурних елементів) набагато вужчий (ви 54% до 67%), ніж для видів групи Б (видів, що пов'язані з діяльністю людини) (від 47% до 71%). Це можна пояснити неоднорідністю синантропізації території МП та порівняно більшою подібністю флори природніх ценозіз різних районів досліджуваної території. .

В напрямку зростання коефіцієнтів подібності за повним флористичним

спектром (А+Б) пари порівнюваних районів розміщуються в такому порядку:

Місце 1 2 З

Райони 2:3 1:2 1:3

Коефіцієнт подібності (%) 83,48 72,26 69,85

1 - Приполіський р-н; 2 - Приподільський р-н; З - Західисмалополіський р-н.

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ФЛОРИ МАЛОГО ПОЛІССЯ

Систематична структура. За результатами власних польових досліджень, доповнених матеріалами гербарних фондів та літературних данних, встановлено, що на території МІГ зростає 114Э види судинних рослин природної флори (без врахування культивованих видів), що відносяться до 486 родів та 113 родин. . _ .

На МП абсолютно переважають покритонасінні, складаючи 97,13% вщ усіх видів. Основні пропорції флори (родина: рід: вид та рід: вид) становлять 1 : 4,3 :10,1, та 1 : 2,4. Співвідношення однодольних 'до дводольних складає 1: 2,84. .

Найбільш слабо у даній флорі представлені таксони ІусоросІіорЬуІа, РупорЬуіа, РоїуросІїорЬуІа, АГктаШзє, АгесНае, МадпоИае. Серед покритонасінних найбільшими за кількістю видів с підкласи Агїегігіае, ИоБІсІае, І_ІИае.

Співвідношення названих виіЦе таксонів не є особливістю флори МП. Воно характерне для більшості рівнинних флор Голарктики (Шмідт, 1984) та відповідає даним, наведеним для Волино-Поділгя (Заверуха, 1985).

Десять провідних родин флори МП розміщені у такому порядку: Аг^гасеае - 103, Роасеае - 95, Сурегасеае - 71, Коїасеае - 59, ГаЬасеае - 55, йапипсиїасеае та 5сгорЬиІагіасеае по 50, СагуорЬуІІзсеае - 49, іатіасеае - 47, Вга55Ісасеае - 43. Три перших родини складають 23,4% від всіх видів флори, а Ю перших - 54,1%. Ці дані підтверджують думку про порівняно небагатий видовий склад даної флори, оскільки чим бідніша флора, тим менша кількість

родин становить половину її видового спектру (Толмачов, 1970).

Таблиця 1. Основні систематичні показники флори Малого Полісся

№ ВиїДІШ Родини К-сть {%) Роди К-сть (%) Види к-сть 1%)

1 lycopod&phyta 2 (177 %) 4 (0.82 %) 5 (0,44 %)

2 EquisetophyU І (0 88 %î 1 <021 %) 7 (0.61 %)

3 Potypodiophyta 8 (7Öa %) 13 ('2.67 17 (Ї48 %)

4 Rnophyta 2 (І.77%) 4 0.82 %) 4 (035 %)

5 MagnoÎiophyla ЇМ ' (8850%) 464 (95.47 %) Ш6 (97.13 %)

Magnotiopsida 79 (6991 %)' 347 (71.40 %) 826 {7І.В9 %)

liiiopstda 21 (18.58 %) 117 (24.07 %) 290 (25 24 %)

Спектр провідних родів досліджуваної флори дещо подібний до інших поліських флор. Його ядро складають такі роди як Hieracium, Veronica, Salix, Potentilla, Viola, Euphorbia, Ranunculus, Galium. До них належать деякі ендемічні види Волино-Подіпля, які зустрічаються на МП: Euphorbia volhynica, Galium exoietum, G. podolicum, G. congestum. '

Порівнявши основні систематичні показники флори МП з середніми значеннями кількісних показників для конкретних і близьких до них флор Європейської частини для 50-55*С півн. широти, можна зробити висновок, що вони відповідають теоретично розрахованим та характерні для більшості лісових неморальних флор (табл. 2). і

Таблиця 2. Порівняльні дані показників систематично) структури флори Малого Полісся та теоретичних показників для " конкретних флор" в межах

50-55”С півн. широти (Шміді, 1984)

' ' Показник Дан»

теоретичні фактичні

Кількість ВИДІВ 816 1149

Кількість родин 90 Ї13

Кількість родів 376 486

Середня кількість видів у родині - 9,2 10,2

Середня кількість родів у родині ' . ' 4,3 4.3

Середня КІЛЬКІСТЬ видів у роді j • ' 2,1 2,4

% однодольних а ід покритонасінних 22.6 26,0

% видів в 10-ти провщних родинах ‘ 58,1 54,1

Співвідношення A/P lAsteraceae/Poaceae) ’ 1.4 1.1

Порівняння систематиних показників флори Малого Полісся та суміжних територій. Анала розподілу видів серед трьох та десяти провідних родин МП та суміжних територій дозволяє зробити висновки про те, що флора МП за цим показником має подібні риси з іншими флорами Бореальноі флористичної області, особливо з лісовими флорами Центральноєвропейської флори-

(доагрокультурних елементів) набагато вужчий (від 54% до 67%), ніж для видів групи Б (видів, що пов'язані з діяльністю людини) (від 47% до 71%). Це можна пояснити неоднорідністю синантропізації території МП та порівняно більшою подібністю флори природніх ценозів різних районів досліджуваної території. .

В напрямку зростання коефіцієнтів подібності за повним флористичним

спектром (А+Б) пари порівнюваних районів розміщуються в такому порядку:

Місце 1 2 3

Райони 2:3 1:2 1:3

Коефіцієнт подібності (%) 83,48 72,26 69,85

1 - Приполіський р-и; 2 - Приподільський р-н; З - Західномалополіський р-н.

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ФЛОРИ МАЛОГО ПОЛІССЯ

Систематична структура. За результатами власних польових досліджень, доповнених матеріалами гербарних фондів та літературних данних, встановлено, що на території МП’зростає 1149 види судинних рослин природної флори (без врахування культивованих видів), що виносяться до 486 родів та 113 родин. . . . .

На МП абсолютно переважають покритонасінні, складаючи 97,13% від усіх видів. Основні пропорції флори (родина : рід : вид та рід : вид) становлять 1 : 4,3 :10,1, та 1: 2,4. Співвідношення однодольних 'до дводольних складає 1 : 2,84.

Найбільш слабо у даній флорі представлені таксони [.усоросііаріїуїз, РупорЬуІа, РоїуросІіорЬуїа, АІктаїЙае, Агесйае, МадпоІМае. Серед покритонасінних найбільшими за кількістю видів є підкласи Азіегісіае, Иобісізє, ІШае.

Співвідношення названих вий<е таксонів не є особливістю флори МП.Воно характерне для більшості рівнинних флор Голарктики (Шмідт, 1984) та відповідає даним, наведеним для Волино-Поділля (Заверуха, 1985).

Десять провідних родин флори МП розміщені у такому порядку: Аїіегасеае - 103, Роасезе - 95, Сурегзсеае - 71, Иозасеае - 59, ГаЬасеае - 55, йапипсиїасеае та ЗсгорЬиІзгіасезе по 50, СагуорЬуІІасеае - 49, Іатіасеае - 47, Вгазасасеае - 43. Три перших родини складають 23,4% від всіх видів флори, а 10 перших - 54,1%. Ці дані підтверджують думку про порівняно небагатий видовий склад даної флори, оскільки чим бідніша флорз, тим менша кількість

родин становить половину її видового спектру (Толмачов, 1970).

Таблиця 1. Основні систематичні показники флори Малого Полісся

№ Бдділи Родини К-стъ (%} Роди К-сть (%) Види К-сть (%)

1 Lycopodeophyta 2 <177 %) 4 (0.82 %) 5 (0.44 %)

2 Èquisetophyta \ (6.88 %) 1 (0.21 %) / (061 %)

3 Poiypodtophyta a Î7.08 %) 13 (2 67 % ) 1/ (1.48 %)

4 ¡P»nophyta 2 ХІТІ %) 4 0.82 %) 4 (035 %)

5 Macjnoliophyta 100 і8850 %) 46 4 (95.47 %) 1116 (97.13 %)

Macjnoliopsida 79 і699Ï %)v 347 (7Ї.40 %) 826 (7189 %)

Liiopsida 21 (18.58 %) 117 (2407 %) 290 (25 24 %}

Спектр провідних родів досліджуваної флори дещо подібний до інших поліських флор. Його ядро складають такі роди як Hieracium, Veronica, Salix, Potentilla, Viola, Euphorbia, Ranunculus, Galium. До них належать деякі ендемічні види Волино-Подіппя, які зустрічаються на МП: Euphorbia volhynica, Galium exoletum, G. podolicum, G. congestum.

Порівнявши основні систематичні показники флори МП з середніми значеннями кількісних показників для конкретних і близьких до них флор Європейської частини для 50-55“С півн. широти, можна зробити висновок, що вони відповідають теоретично розрахованим та характерні для більшості лісових неморальних флор (табл. 2). :

Таблиця 2. Порівняльні дані показників систематичної структури флори Малого Полісся та теоретичних показників для " конкретних флор' в межах

50-55'С півн. широти (Шміді, 1984)

‘ ' Показник . Дані

теоретичні факгичні

Кількість видів 816 1149

кількість родин 90 113

Кількість родів 376 486

Середня КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ у родині - 9,2 10.2

Середня кількість рода у родині ’ . 4.3 4,3

Середня кількість видів у роді • 2.1 2,4

% однодольних ащ покритонасінних 22.6 26.0

% видів в 10-ти провідних родинак 1 S6.Ï 54,1

Співвідношення A/P (Asteraceae/Poaceae) І,4 1,1

Порівняння систематиних показників Флори Малого Полісся та суміжних територій. Анапо розподілу видів серед трьох та десяти провідних родин МП та суміжних територій дозволяє зробити висновки про те, що флора МП за цим показником мас подібні риси з іншими флорами Бореальної флористичної області, особливо з лісовими фпорами Центральноєвропейської флори-

стичної провінції та деякими лісовими флорами Східноєвропейської провінції.

За всіма показниками систематичної структури, флора МП найбільше відповідає регіональним флорам зони широколистяно-хвойних лісів Центральноєвропейської провінції Бореальної флористичної області. Розміщення території МП на межі Центральноєвропейської та Східноєвропейської флористичних провінцій служить причиною подібності деяких низькорангових співвідношень з аналогічними для флор Східноєвропейської провінції.

У флорі МП нами виділено дев'ять зональних та чотирнадцять регіональних типів поширення видів.

Зональні типи ареалу

1. Тундрово-помірношироткмй 6. Яісостепо-степовий ■

2. Лісовий . 7. Полізонально-помірноширотний

3. Неморальнолісовий 8. Південкопомфноширотно-медитирзнний

4. Лісово-лісостеповий . 9. Азональний

5. Лісостеповий • '

Таблиця 3. Розподіл видів флори Малого Полісся по зональних та регіональних групах ареалів

Регіональний тип Зональний мп всього

2 3 4 5 6 7 в 9

Голарктичний 2 24 0 80 2 4 84 1 0 197

Євроазізтський 2 17 10 85 10 22 198 5 0 349

Євродревньосередземноморськмй 0 0 1 0 0 0 1 О 0 2

Євросибірський 1 9 3 42 2 1 44 0 0 108. ,

Єврокавказький 0 6 2 28 2 7 27 0 0 72

Європейський 3 19 10 38 13 5 45 0 0 Ш

Середньоєвропейський 0 20 8 27 9 4 15 0 0 вз

Євросередземноморський 1 9 4 19 6 3 18 0 0 60

Східноєвропейський 0 2 3 0 5 3 3 0 0 Ї6

Західноєвропейський 0 1 1 2 0 1 1 0 0

бврокавказькомалоазіатський 0 2 2 12 І 1 26 2 0 46 -

Вояино-подіпьський 0 0 0 1 12 1 О О 0 14

Поліконтинентальний 0 0 1 3 0 0 11 0 29 44

Адвеншвна група: 0 3 0 2 2 1 10 1 0 19

Північноамериканського походження 0 0 0 І 0 0 3 0 0 4

Південноамериканського 0 0 0 0 1 0 2 0 0 3

Середземноморсько- паннонсько-понтичного 0 1 0 0 1 1 4 1 0 8

Азіатського 0 2 0 ї О 0 ? 0 0 4

Всього: ^ 9 112 45 339 64 $9 483 9 29 1149

В географічному плані флора МП проявляє закономірності будови рівнинних флор лісостепової зони для західних областей України. У її складі перева-

жають види з ареалами широкого типу поширення. Разом з тим, у досліджуваній флорі відсутні ендеміки, наявно багато видів з диз’юнктивними ареалами, що свідчить про низький рівень самобутності даної флори та про її переважно міграційне походження.

Еіоморфопогічний аналіз. Для з'ясування питань розвитку флори та визначення її характеру важливим аспектом аналізу є біоморфологічний. При аналізі нами враховувались наступні ознаки: тип рослини, життєва форма за Раункієром, спосіб запилення та спосіб перенесення діаспор.

Основним типом життєвих форм рослин флори МП є багаторічники. Це пояснюється, насамперед, рівнинністю території МП, що створює сприятливі умови для розвитку трав'янистих багаторічників.

За класифікацією життєвих форм Раункієра (Иаипкиег, 1934) для флори МП виділено 5 груп рослин. Найбільшою є група гемікриптофітів. Вона включає більшу половину видів флори МП (649 видів) та становить 56,34% від загальної кількості видів.В цілому, спектр життєвих форм відповідає ландшафтно-кліматичним умовам рівнини та співпадає з аналогічними показниками Для інших рівнинних флор. ■

У кількісному відношенні в складі флори МП за способом запилення переважають ентомогами, оскільки переважна більшість видів має яскравий віночок чи досить велике суцвіття. З великим відсотком заболочення території пов'язаний значний відсоток анемогамів, оскільки їх багато серед видів лучних та болотних фітоценозів. Серед лучних та лучно-степових видів багато апо-гамів (роди Ніегасіит, АІсІїетіІІа, Меіапсігіит). Клейстогамія ■ характерна для порівняно невеликої кількості видів ( 35, або 3,04%).

Рівнинність території та однорідність кліматичних умов МП сприяють тому, що на даній території переважає анемохорний тип поширення діаспор, а також ендо- та епізоохорія (це, в значній мірі, позв'язано з багатством фауни).

Екологічний аналіз Рослини дуже тісно зв'язані з умовами існування. Тому, в процесі еволюції, у-них виробились певні пристосування до факторів'оточуючого середовища, вдцоіабезпечешінн, свіглозабезпечення, трофносгі суб-страіу, хіміїму гружу та ні .

В цілому «а МИ юи/кнь шрияілчві умови для розвитку рннпх екопоіпних

типів рослин по відношенню до фактора водозабезпечення.

За ступенем пристосування до водного фактору всі види рослин флори МП можна розподілити на такі групи: гщатофіги (9, або 0,78%), гідрофіти (65, або 5,64%), гігромезофіти (239, або 20,75), мезофіти (757, або 65,71%), ксе-ромезофіти (78,або 6,77%), ксерофіти (4, або 0,35%', сукулентів 2, або 0,17% га склерофітів 2, або 0,17%).

У флорі МП в кількісному відношенні переважають мезофіт В цілому, по відношенню до фактора водозабезпечення, флора МП має мезофільно-гігромезофільний характер.

Згідно показника світлового забезпечення, всі види флори МП поділяються на геліофіти (886, або 76,91%), факультативні геліофіти (207, або 17,97%) та скіофіти (59, або 15,12%). За відношенням до фактора світлозабезпечення флора МП є геліофітно-факультативно геліофігною.

По відношенню до трофносгі субстрагу розрізняють наступні групи рослин: олігогрофи (135, або 11,72%), мезогрофи (536, або 46,53%), еутрофи (481, або 41, 75%). В зв'язку із сприятливими грунтово-кліматичними умовами для розвитку болотних та широкопистянолісових фітоценозів у кількісному відношенні у флорі досліджуваного регіону переважають мезотрофи та еутрофи.

За літературними даними та на основі власних спостережень нами було проаналізовано види флори МП за хімічними властивостями субстрату і виділено наступні групи: індиферентні (869, або 75,43%), нейтрофіли (25, рбо 2,17 %), кальцефіли (51, або 4,43%), ацидофіли (207, або 17,97%).

Ценотичний аналіз. Нами виявлені наступні флороценокомплекси у складі флори МП: боровий, широкопистпнопісовий, лучний, еутрофнобопотний, сфагнальний, водний, піщаний, кальцепегрофільний та синаніропофільний (співвідношення кількісних показників різних видів флороценокомплека’в відображено у табл 4)

Таблиця 4 Співідношення видів у флороценокомнпексах флори Малого Полісся

Боровий___________

Широкоінк. іЯНОЛК.ОНІ1Й Лучний _ ,

Болі&тнии

66 5 ТА %

356' 3093%

36Ґ 31 42і , '

МІ " И 92% ‘

Водний___________{65

Піщаний 175

С [70

‘366% 6 5 3%

ё 'А% Т

Каріопогічний аналіз флори Малого Полісся.

Додатковим критерієм для з'ясування генезису флори, питань таксономії та географії видів є каріопогічний аналіз. І хоча регіональні дослідження флори обмежені вивченням тільки незначної частини ареалу того чи іншого виду, проте каріологічні показники дозволяють зробити певні висновки.

Головними довідковими посібниками при встановленні основного числа хромосом й порівняння даних були роботи А. Леве та Д.Леве (Love, Love, 1963) та "Хромосомні числа квіткових рослин” (1969). На основі аналізу літературних джерел нами прораховано основні цитологічні показники для флори МП. Виявлено, що з 1149 видів конспекту флори числа хромосом визначено для 1011. Диплоїдів нараховується 517 (51,14% від кількості видів з визначеним числом хромосом), поліплоїдіє - 494 види (48,86%). 166 видів (16,42%) можуть зустрічатись в диплоїдній та поліплоїдній стадії (одна з яких є переважаючою, що і приймалось до уваги при проведенні підрахунків). Таким чином, співвідношення поліплоїдіз та диплоїдів, (приблизно 1:1) пов’язане з історичними процесами формування, географічним . положенням та кліматичними умовами досліджуваної території. Високий відсоток поліплоїдів у флорі МП, на нашу думку, обумовлений близькістю території МП до Карпатської гірської системи. зокрема Кременецьких гір, звідки в процесі формування даної флори заходили.-поліплоїдні види. З іншого боку, улоговинне положення території МП , та одноманітність кліматичних умов сприяли кращому розвитку диплоїдних > видів.

Аналіз покритонасінних Флори Малого Полісся за цитоембріологічними ознаками.

Оскільки покритонасінні становлять у флорі МП 97,14%, то аналіз покритонасінних за цитоембріологічними ознаками є важливим аспектом аналізу флори. Він дозволяє на основі порівняльних даних проаналізувати вивченість надвидових таксонів регіональної флори за ембріологічними ознаками та визначити філогенетичну та таксономічну значимість їх у становленні та розвитку цієї флори.

Для аналізу родин покритонасінних МП нами були використані монографії та огляди з порівняльної ембріології. До уваги взяті наступні ознаки чо-

ловічої та жіночої генеративної сфери: тип формування стінки мікроспорангію, тип тапетуму, типи пилкових зерен, типи насінних зачатків, типи нуцелуса, тип археспорію, тип зародкового мішка, тип ендосперму. Ці ознаки, на нашу думку, є важливими систематичними ознаками.

Для флори МП в цілому можна встановити певні закономірності в розподілі цитоембріологічних ознак провідних родин та класів вищих квіткових рослин. Паралелізм у розвитку цитоембріологічних ознак у родинах однодольних та дводольних даної флори незначний. Окремим підкласам та родинам дводольних притаманні більш прогресивні цитоембріолопчні ознаки, порівняно з однодольними. Разом з тим, наявність великої кількості не вивчених за цими ознаками таксонів вказує на необхідність продовження досліджень у майбутньому.

РОЗДІЛ б. РОЗВИТОК ФЛОРИ МАЛОГО ПОЛІССЯ в ІСТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ

Етапи розвитку Флори Малого Полісся На основі обгрунтування літературних даних з різних дисциплін природничо-історичного циклу в історії ро-і ' звитку флоріи МП можна виділити наступні етапи: _

1 Селективний етап, який завершився в пізньому плейстоцені формуванням збідненої холодостійкої флори: 1) пізньоріссовий період аллохтонного формування флори (175-130 тис. років тому); 2) микулинський період максимального багатства флори ( 130-70 тис років); 3) валдайський період, в якому посилились ценотичні позиції холодостійких видів (70-13 тис. років тому).

2. Акумулятивний етап поступового збагачення флори новими видами, який продовжується до нашого часу:

1) аллеред - період збагачення лісової флори (13-12 тис. років тому). В цей час проходили процеси міграції та радіального розселення багатьох теплолю-бивих видів, поява ділянок ксерофітної рослинності; 2) пізній дріас - ранній голоцен (12-8 тис. років тому). Він характеризується акліматизацією бореальних елементів та збільшенням видів лучних фітоценозів; 3) пізній голоцен - (3 000800 років тому). В цей час на території МП поширювались віщі оліготрофних боліт, 4) сучасний період посиленого впливу людини на флору МП (800 років

тому - наш час).

Багаторазові зміни умов середовища відобразились на формуванні сучасної флори МП. Основними процесами флороутворення були міграція, імміграція, радіальне розселення видів. В цілому можна визначити характер флори як аллохтонно - автохтонний. Дані про природній розвиток рослинності МП дають підстави для віднесення досліджуваної території не до Східноєвропейської, а до Центральноєвропейської флористичної провінції. '

Реліктові види флори Малого Полісся.

У флорі МП на основі власних спостережень та за літературними даними нами виявлено 76 (6,5% від загальної кількості) реліктових видів. Вони розподілені по ареалогічних групах та флороценокомплексах.

На нашу думку, на МП немає власнеендемічних видів, тобто таких, які обмежені в своєму розповсюдженні тільки територією МП. Разом з тим, тут поширені такі субендеміки, які заходять з Волино-Поділля: Thymus amictus,-Th. podolicus, Teucrium. montanum, Salvia dumetorum, Anthyllis shiwereckii, Galium congestum, Euphorbia volhynica (Заверуха, 1985). З субендемічних видів з- більш Широким ареалом можна назвати Galium exoletum, Crataegus lipskyi, C leiomonogyna, Rosa bugensis, Anemone laxa, Festuca polesica.

" Очевидно, що відсутність в складі флори МП ендемічних видів пов'язана з декількома причинами. По-перше, період автохтонного рвївитку флори був надзвичайно коротким і тому не вплинув значним чином на формування даної флори. .По-друге, географічне розміщення території не було сприятливим для розвитку ендемічних таксонів, що пов'язано з діяльністю льодовика та та-лих врд. По-третє, район характеризується одноманітністю рельєфу та кліматичних умов. ■

повної та жіночої генеративної сфери: тип формування стінки мікроспорангію, тип тапетуму, типи пилкових зерен, типи насінних зачатків, типи нуцелуса, тип археспорію, тип зародкового мішка, тип ендосперму. Ці ознаки, на нашу думку, є важливими систематичними ознаками.

Для флори МП в цілому можна встановити певні закономірності в розподілі цитоембріолопчних ознак провідних родин та класів вищих квіткових рослин. Паралелізм у розвитку цитоембріолопчних ознак у родинах однодольних та дводольних даної флори незначний. Окремим підкласам та родинам дводольних притаманні більш прогресивні цитоембріологічні ознаки, порівняно

з однодольними. Разом з тим, наявність великої кількості не вивчених за цими ознаками таксонів вказує на необхідність продовження досліджень у майбутньому

РОЗДІЛ б. РОЗВИТОК ФЛОРИ МАЛОГО ПОЛІССЯ в ІСТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ

Етапи розвитку Флори Малого Полісся. На основі обгрунтування літературних даних з різних дисциплін природничо-історичного циклу в історії розвитку флори МП можна виділити наступні етапи:

1 Селективний етап, який завершився в пізньому плейстоцені формуванням збідненої холодостійкої флори: 1) пізньоріссовий період аллохтонного формування флори (175-130 тис. років тому); 2) микулинський період максимального багатства флори ( 130-70 тис. років); 3) валдайський період, в якому посилились ценотичні позиції холодостійких видів (70-13 тис. років тому).

2. Акумулятивний етап поступового збагачення флори новими видами, який продовжується до нашого часу:

1) аллеред - період збагачення лісової флори (13-12 тис років тому). В цей час проходили процеси міграції та радіального розселення багатьох теллолю-бивих видів, поява ділянок ксерофітиої рослинності; 2) пізній дріас - ранній голоцен (12-8 тис. років тому). Він характеризується акліматизацією бореальних елементів та збільшенням видів лучних фітоценозів; 3) пізній голоцен - (3 000800 років тому). В цей час на території МП поширювались види оліготрофних болл; 4) сучасний період посиленого впливу людини на флору МП (800 рогів

тому - наш час).

Багаторазові зміни умов середовища відобразились на формуванні сучасної флори МП. Основними процесами флороутворення були міграція, імміграція, радіальне розселення видів. В цілому можна визначити характер флори як аллохтонно - автохтонний. Дані про природній розвиток рослинності МП дають піцстави для віднесення досліджуваної території не до Східноєвропейської, а до Центральноєвропейської флористичної провінції. '

Реліктові види флори Малого Полісся.

У флорі МП на основі власних спостережень та за літературними даними нами виявлено 76 (6,5% від загальної кількості) реліктових видів. Вони розподілені по ареалогічних групах та флороценокомплексах.

На нашу думку, на МП немає власнеендемічних видів, тобто таких, які обмежені в своєму розповсюдженні тільки територією МП. Разом з тим, тут поширені такі субендеміки, які заходять з Волино-Поділля: Thymus amictus,-Th. podoticus, Teucrium. montanum, Salvia dumetorum, Anthyllis shiwereckii, Galium congestum, Euphorbia volhynica (Заверуха, 1985). З субендемічнйх видів з більш Широким ареалом можна назвати Galium exoletum, Crataegus lipskyi, C leiomonogyna, Rosa bugensis, Anemone laxa, Festuca polesica.

Очевидно, що відсутність в ¿кладі флори МП ендемічних видів пов'язана з декількома причинами. По-перше, період автохтонного рйвитку флори був надзвичайно коротким і тому не вплинув значним чином на формування даної флори. 'По-друге, географічне розміщення території не було сприятливим для розвитку ендемічних таксонів, що пов'язано з діяльністю льодовика та та-лих Еу?д По-третє, район характеризується одноманітністю рельєфу та кліматичних умов. '

РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ФЛОРИ МАЛОГО ПОЛІССЯ

Рідкісні види флори Малого Полісся та їх охорона. При аналізі флори МП нами вивчався ступінь поширення в районі дослідження та охоронний статус усіх видів. За ступенем поширення нами виділено наступні групи видів : ті, що зустрічаються дуже рідко, рщко, спорадично, часто, звичайно. Виявлено, що приблизно третина видів флори МП характеризується обмеженою кількістю місцезростань. Серед цих видів є такі, які поширені на території МП рідко завдяки специфіці займання ними певних екологічних ніш. Для них немає загрози зникнення, оскільки ці види задовільно відновлюються в місцях свого поширення. Особливої уваги потребують види, що є зникаючими на МП, оскільки для них характерне зменшення чисельності популяцій та досягнення критичного рівня поширення в межах всього ареалу та на певній його частині.

При дослідженнях охоронного статусу видів флори МП нами виділені наступні групи: види, що охороняються, не охороняються та такі, що потребують, на нашу думку, регіональної охорони з тих чи інших причин (таблиця 5).

Таблиця 5. Охоронний статус видів флори Малого Полісся '

Охороняються 87 757%

Потребують охорони 64 557%

Не охороняються 998 86,86%

Пропонуємо розширити мережу природоохоронних територій МП. На нашу думку, було б доцільно організувати охорону природного урочища Довга, ботанічна характеристика якого наводиться у роботі .

До індивідуальної охорони в районі дослідження нами пропонується 64 види природної флори МП. Серед них окрему групу складають види, які, на нашу думку, потрібно включити до другого видання "Червоної книги України": Equisetum telmateia Ehrh, Phyllitis scolopendrium (L.) Newm., Andromeda polifolia L., Rhododendron luteum Sweet, Hederá helix L., Adenophora lilnfolia (L) A. DC.

В цілому для покращення стану індивідуальної охорони видів флори МП необхідно здійсниш наступні заходи:

- провести флористичне дослідження місць зростання видів, що можливе

зникли чи дуже рідкісні на МП;

- організувати нові заказники та заповідні урочища в місцях зростання рідкісних видів;

- вивчати стан популяцій рідкісних видів флори МП та проводити дослідження природно-заповщного фонду досліджуваної території;

- проводити спростереження за станом популяцій та досліджувати

місцезростання видів, що потребують охорони на МП. ,

Групи корисних видів флоои Малого Полісся.

За літературними даними та на основі власних спостережень нами виявлено , що на МП зростає 649 видів природної флори, які мають практичне значення. Серед них приблизно половина використовується місцевим населенням та має промислове значення.

В зв'язку з бурхливим господарським освоєнням території МП в останні десятиліття, виникає необхідність особливо ретельного вивчення запасів та найбільш раціонального використання цінних у промисловому відношенні видів. Необхідно розробити заходи по охороні рідкісних видів лікарських рос-лин.з метою їх збереження та відтворення на території МП. Для збільшення ресурсів корисних видів потрібно організовувати спеціалізовані урочища та бо-танічнГ заказники, де необхідно створювати сприятливі умови для відтворення та розвитку, особливо цінних видів.

' ВИСНОВКИ

1. В результаті проведених досліджень вперше встановлено, що на території Малого Полісся плоЩею 8 тис км 2 зростає 1149 видів вищих судинних

, рослин (без врахування культивованих видів), які відносяться до 486 родів та 113 родин.

2. Крім загальноприйнятих методик для вивчення флори застосовувалась

комп’ютерна обробка Даних. Створена нами база даних Може бути використана як універсальна модель для дослідження регіональних флор інших Територій, Що дає можливість більш точно і об’єктивно інтерпритувати кількісні та якісні ознаки (параметри) досліджуваної флори. ' ’

3. На основі даних власних досліджень та аналізу літературних джерел розроблена схема флористичного районування території МП, виділено та охарактеризовано 3 добре відмежовані у флористичному плані райони - При-подільський, Приполіський та Західномалопопіський. ■

4. Порівнявши основні систематичні показники флори МП з середніми значеннями кількісних показників для конкретних і близьких до них флор Європейської частини для 50-55"С півн. широти (Шмідт, 1984), можна зробити висновок, що вони відповідають теоретично розрахованим та характерні для більшості лісових неморальних флор.

5. В ареалогічному відношенні всі види флори віднесені до 9 зональних та 12 регіональних груп. В основному переважають види з широкими ареалами голарктичного, євроазіатського, європейського регінальних та полізонально-помірноширотного, лісо-лісостепового та лісового зональних типів.

. б. На основі біоморфологічного аналізу встановлено, що спектр життєвих форм видів флори МП відповідає ландшафтно-кліматичним умовам рівнини МП та співпадає з показниками для інших рівнинних флор. За способом запилення у складі флори МП переважають ентомогами, за типом поширення діаспор - анемохори.

. 7. За даними екоценотичного аналізу флору досліджуваного регіону можна вважати типовою Для лісо-лісостепової зони помірних широт. За відношенням до факторів середовища у флорі МП переважають види таких груп: до фактора світлозабезпечення - геліофітно-факультативно-геліофітні, водоза-безпечення - Ьіезофітно-гігро-мезофітні, до трофності субстрату - мезотрофно-еутрофні, відносно хімізму грунту - індиферентно-ацидофільні, до ценотичгіого фактору - види лук та узлісь, соснових мішаних та широколистяних лісів з високим рівнем синантропізоції.

8. Важливим критерієм для з'ясування генезису флори, питань таксономії та географії видів є каріолопчний аналіз. Встановлене нами кількісне співвідношення поліплоїдів та диплоїдів (приблизно 1:1) пов'язане з історичними процесами формування, географічним положенням та кліматичними умовами досліджуваної території. Високий відсоток поліплоїдів у флорі МП обумовлений близькістю території до Кременецьких пр і часіково Карпатської гірської

системи, звідки в процесі формування даної флори проникали поліплоїдні види. З іншого боку, улоговинне положення території МП та одноманітність кліматичних умов сприяли кращому розвитку диплоїдних видів.

9. Досліджено закономірності в розподілі цитоембріологічних ознак родин та класів вищих квгткових рослин флори МП. Встановлено, що в межах надви-дових таксонів десяти провідних родин флори МП паралельно зустрічаються еволюційно просунуті та примітивні ознаки, що свідчить про наявність у флорі МП активних видоутворюючих процесів.

10. Дані про природний розвиток флори МП дають підстави для віднесен-

ня досліджуваної території не до Східноєвропейської, а до Центральноєвропейської флористичної провінції. Одноманітність грунтово-кліматичних умов флори МП яри умовах сталості клімату сприяли утворенню порівняно небагатої у видовому складі флори, яка сформована, в основному, за час після дніпровського зледеніння, про що свідчить відсутність у їі складі ендемічних видів. . . .

11. При дослідженнях охоронного статусу видів флори МП нами виділено

такі групи: види, що охороняються, не охороняються та такі, що потребують регіональної охорони. До регіональної охорони в районі дослідження пропонується 64 види. Обгрунтовано необхідність охорони на місцевому рівні одного заповідного урочища, розроблено заходи щодо покращення індивідуальної охорони видів флори МП та раціонального використання природних рослинних ресурсів району. ,

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зелінка С.В., Швець Н.В. Лікарські рослини серцево-судинної дії Тернопільської області, їх раціональне використання та охорона. - В зб.: "Проблеми охорони природи та відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля". -Тези доповідей регіональної науково-практичної конференції. - Тернопіль, 1990.

- С. 60-62.

2. Мшанецька Н.В. Відділ Licopodiophyta у флорі Малого Полісся. Тези доповідей регіональної наукової конференції викладачів і студентів природничого ф-ту за 1991 р. Тернопіль, 1993. С. 40.

3. Зелінка С.В., Барна М.М., Шанайда Н.Д., Жмінка В.Я., Барановська Г.М., Мшанецька Н.В., Декоративні рослини Кременецьких гір і прилеглих територій та їх охорона. ■ Тези доповідей звітної наукової конференції викладачів і студентів природничого ф-ту за 1992 р. Тернопіль, 1993. С 74.

4. Мшанецька Н.В. Особливості формування та сучасний стан рослинності Малого

Полісся. ■ Тези доповідей звітної наукової конференції викладачів і студентів природничого ф-ту за 1992 р. Тернопіль, 1993. С.26, '

5 Мшанецька Н.В., Зелінка С.В. Ботанічна характеристика урочища "Довга" (Мале Полісся). - Наукові записки Тернопільського державного педагогічного інституту. Серія біологія, хімія, педагогіка. Випуск 1. Тернопіль, 1994. - С. 68-70.

6 Mshanetska N. V., Yavorivski R. L., Zelinka S. V. Variety of species of vascular plants of Male Polissia (Ukraine) Abstr. of Int. Symp. "The Units of Biodiversity' Cardiff (Wales), 19-21 April, 1995. - 1995. P. 20

7. Chopyk V.J.; Mshanetska U.V. The cytotaxonomic analysis of flora of Male Polissia

(Ukraine). Abstr. of Int. Symp. "The Units of Biodiversity" Cardiff (Wales), 19-21 April, 1995. - 1995. P.26 ' •

8. Маланкж П.М., Мшанецька Н.В. Використання бази даних для вивчення флори Малого Полісся (Україна). Наукові записки Тернопільського педагогічного інституту. - 1995. С. 32-36.

Мшанецкая Наталья Владимировна. "Анализ флоры Малого Полесья (Украина) (с использованием компьютерных баз данных)". Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук, специальность -03.00.01 - ботаника. Защита состоится в Центральном ботаническом саду НАН Украины в г. Киеве в 1995 г.

Целью работы являлось составление конспекта и проведение полного анализа исследуемой флоры на основании собственных наблюдений, сборов гербария, а также критического анализа гербарных фондов и литературных источников. Созданная нами оригинальная база данных флоры Малого Полесья (МП) предоставила возможность более точно и объективно интерпретировать количественные и качественные характеристики исследуемой флоры. Документально подтверждено произростание на территории МП (8 тыс. км2) 1149 видов сосудистых растений. Разработана схема флористического районирования МП, составлены карты распространения редких видов и списки видов, требующих охраны в районе исследования, обоснована необходимость создания одной заповедной территории местного значения.

Mshanetska Natalia Volodymyrivna. "The analysis of flora of Male Polissya .(Ukraine) (with using of computer's data bases". The thesis presats for a candidate's degree in biologycal sciences. Speciality - 03.00.01 - the botany. The defence of the thesis will take place in the Central Botanical Garden of NAS of the Ukraine, Kiev, 1995.

The main idea of the work was determination and analysis of basic features of the flora by using own research and own herbarium collections, the herbarium collections of other reseachers and different literature sources which apply to the Male Polissya region, It was created the original data base of the Male Polissia's region. The data base gave us the possibility of precisely and more objective interpretation of quantitative and qualitative features of the flora. It was documentary confirmed that there are 1149 species of vascular plants living ,_pn' area of Male Polissya (8000 km2). The' scheme of floristical distinctions a fid the map of distribution for all species were made. The listing of species which need of protection was made and the one place for reservation on regional level was proIsosed. 1 '

Ключові слова: флора. Мале Полісся (Україна), аналіз, база даних, флористичний район, охорона, раціональне використання.