Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Аллювиальные отложения антропогена СеверногоПриазовья

ВАК РФ 04.00.01, Общая и региональная геология

Автореферат диссертации по теме "Аллювиальные отложения антропогена СеверногоПриазовья"

Р Г Б ОД

Г лит 'ппг. 1!гц1оишапа Аяадеи1я 11ауи Уира1>.п! 1 и Им! ! • •

' «

1нститут геолог1чних наук

На правах руко'пису УДК 561.311.33:651,791

Бортюздвв СпгснШ Гениэд1Лог::ч А Л Ю 3 I А Л Ь II I В I Д К Л Л Д И А И ТРОПОТЕ И У П I В II I Ч II О Г О П Р Я А 3 О В' Я

а, оо.о/

Спец1альн1сть-^РгШгв4— загальна та рег1ональна -геолог1я

АВТОРЕФЕРАТ ^ дисертаЩ1 на здобуття наукового ступени кандидата геолого-м1нералог1чних наук

КИГВ - 1995

Дисертац1ею е рукопис.

Робота викснана у в1дд!л1 геолог!! антропогену 1нституту геолог1чних наук HAH Укра'1ни.

НаукоЕИй кер1вяш: доктор геолого-ы1нералог1чних наук, професор В.М. Шелкопляс.

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор техн1чних наук М.Г. Демчиаин.

кандидат геолого-м1нералог1чних наук ' Я.К. Луц1в.

Пров1дна установа: Державне ГеолоПчне п1дприемство "ШвденьУкргеолог i я".

Захист дисертацП в1дбудеться "Ю " мое ГШ 1995 р. о^год. на еас!данн1 спец1ал180вано1 ради Д.01.09.04. В1дд1лення аа-галыю! та рег1онально1 теологП 1ГН HAH Укра'1ни эа адресов:

262054, Ки1в, вуд. Чкалова. 55-6. •

3 дпсертац1Лнои роботои ыожна ознайомитися у. б1бл1отец1 1нотитуту геолог1чних наук HAH УкраЧни.

Автореферат роз1сдалий "УО " ВвРеенЯ 1995 р.

t

Вч.ений секретар спец1ал1вовано1 Вчено! ради, кандидат геолого-

ы1иералог1чних наук . Б.л. Крупський

I

Л.чгуалыИсть тем?!. Широко роэповсюджен! в межах Швн1чкого Приазов'я алюв!альн! терасов! комллекси басейн!в р!к'Молочно1, ' 0бит1чно1, Берди й Кальм!усу переваг.но виражен1 у сучасному рельефу добре в!дслонен!, насичен1 палеонтолог!чними рештками др!бних 1 крулних ссавц!в та молюск!в. Вони е важливими об'ек-тами для вивчення морфо-седиментац1йних'процес1в та встановлен-• ня просторово-фащальних зв'язк!в разних гепетичних тип!в в!дк-лад1в: ашв1альних, еолових, делюв!альких 1 морських у межах единого геоструктурного району Приазовського масиву Укра'Шсько-го кристального дита.

Результати морфо-седиментолог!чних досл1джень е' ключовими для детального та р1зноб!чно обгрунтованого стратиграф!чного розчленування та в1дновлення палеогеограф!чнях умов формування пл1оцен-аятропогеново'1 товц1 Щвн1чного Приазов'я, а також розв'язання ряду практичних проблем досл!джуваного регЮну, пов'язаних з великим прсмисловим вироОництвом (проектуванням зрошувальних систем 1 г!дротехн1чних споруд на р1ках та- берез1 моря, р!зноплановим буд1вництвом тощо), пошуками та рац1ональ-ним використанням розсипнйх родовит дорогоц1нних та р!дкозе- . мельних метал!в, п1дземних вод та пл!оцей-антропогенових водо-носних горизонт!в.

1!ета й завдання доси^дження. Основною метою роботи е комплексна вивчення алюв!алышх в!дклад!в р!чкових терас, установления '1х в1ку та геоморфолог!чних осоСливостей, стратиграф!чне розчленування та кореляц1я ашов!альних товщ з !ншими генетични-ми типами в!дющ!в. Лля реал!зац11 мети дисертац!йно! роботи поставлен! й розв'язан1 так! завдання:

-дослгджено фац!альний та л1толог!чний склад. алюв!альних в!дклад!в;

- проанал!зовано парагенетичн! ав'язки алюв!альних в!дклад!в

з 1ншими генетичними типами в!дклад!в;

складен! геоморфолог1чн1 карти-схеми розповсюдження терас р1чкових долин;

- на основ! палеонтолоПчного та геоморфолог!чного мето'д1в вид!лено хронолог1чя1 етапи формування р1знов!кових алювхальних в1дклад!в;

Фактичний матер!ал та методика досл!дження. В основу дисер-таШйно! роботи покладено матер1али папьових 1 камеральних дос-л!джень, ад1йснених автором у в!ддШ геолог!! антропогену 1нс-титуту Геолог!чних наук HAH Укра'1ни протягом 1989-1993 рок1в. За цей пер!од було виявлено,. описано й детально вивчено понад 70 опорних стратиграф1чних розр!а1в р!знов1кових пл!оцен-антро-погенових алюв1альних в1дклад1в та 1х однов1кових суоаеральних i субаквальних аналог1в. Проанал1зовано матер!али Б!лозерсь-ко!,Артем1всько1 та Мар1упольсько1 геолого-розв1дувальних екс-педиц1й (описи понад 1000 свердловин та керни понад 100 сверд-ловин), як! розкривають похован! айов1альн! в1дклади досл1джу-вано! територП.

Було в1д!брано та' оброблено близько 100 эразк!в алюв1ю з р!вних в1ком та фац1альним складом горизонт1в для грануло-метричного 1 м!нералог!чного анал!зу.. У процес! роботи викорис-тано колекцП решток др1бних i крупних ссавщв, морських та пр1сноводних молюск1в плЮцен-антропогенового часу.'

Шд час роботи були широко застосован! палеопотамолог!чн! ыетоди,. розроблен! Г. ЬГорецькиы на приклад! великих р!к Русь-ко1 pißыти. Основна увага прид!дялася ланцюговому л!толого-ге-нетичному пов'язуванню геолог!чних розр1э1в, окремих свердловин, профШв та в!дслонень.

Наумова новизна. У результат! досл1дження алюв!альних вадк-лад!в П1вн!чного Приаэов'я:

- 3 - '

- вид1лено ш!стъ терасових комплексов, як1 роэр1экяються за Ппсометричним положениям п1дошв 1 приурочен1 до певних р!чко-вих терас;

- зд1йснено л!толого-генетичне розчленування р1знов1кових атов1альних в1дклад!в П1вн1чного Приазов'я;

- створено комплексну карту площ поширення гШоцен-плейсто-ценових алюв!альних в!дклад1в;

- установлено наявн1сть двох г!псометрично в!дм1нних ероэ1й-них ур1з!в, виповнених п1зньопл1оценовим (N2^) алюв1ем;

- у межах ранньоплейстоценового комплексу в'перше вид1лено алюв1альн1 в1дклади вознесен1всько1 (О!1) тераси, синхронн1 Плат1вському (Мартоношськсму) горизонту;

- детально охарактеризовано репера шари ногайського (ЕОг) та вознесен!вського (С^1) алюв1ю;

- установлено в1дсутн!сть алюв1альних в1дклад1в друго! поло-вини раннього плейстоцену (0.22~Ь 1 значне поширеиня сияхронних 1м субаеральних горизонт1в;

- уточнено меж! поширення алюв1альних в!дклад!в четвертой, алтагирсько!, тераси (Ог1)* 1х л1толого-1^енетичн1 с5собливост1, фац1альний склад;

- уточнено меж1 поширення алюв1альних в1дклад!в третьо'1, друго'1 та першо'1 надзаплавних терас, геоморфолог 1чно виражених у рельеф!, 1х л1толог1чн1 й генетичн! характеристики, фац1аль-ний склад;

0сновн1 положения, що шшосяться на захкст.

1. Алюв1.япь}п товщ1 Швн!чного Приазов'я утворюють ш!сть алкшальних комплексов, як! р!зняться за сво'1м г1лсометричним положениям 1 мають сп!льн1 й в1дм1нн! л1толого-фац1альн1 та фа-ун1стичн1 особливост1.

2. Кожен комплекс займае певний хронолог1чний 1нтервал:

п1зньопл1оценовий, еоплейстоценовий, ранньоплейстоценовий, се-редньоплейстоценовий, п1зньоплейстоценовий та голоценовий.

3. Протягом пл1оцен-антропогенового часу розр1зняються в1с1м р!знов1кових етап1в.флюв1ального морфогенезу й седиментогенезу: ранньокуяльницький, п1зньокуяльницький, п1зньоеоплейстоценовий, ранньоплейстоценовий, два етали в середньому та два у верхньому плейстоцен1,

4. Кожен етап в1дпов1дае певному ероз1йно-аку му лятивному ритму, пов'язоному з тектон1чним розвитком Приазовського масиву Укра1нського кристал!чного щита, коливаннями р1вня Азово-Чорно-морського басейну та зм1нами кл!мату;

5. Найб1льш р1зк1 зм1ни кл!матичних умов, в1д сем!аридних до гум!дних, в1дбулися у ранньокуяльницький час (N2^1) та на початку середнього плейстоцену (Ог1).

Теоретична й практична ц1нн!сть. Результата досл1дження алю-в1альних в1дклад1в досл!джуваного рег1ону дали можлив!сть уточ-нити стратиграф!чне розчленування алюв!альних утворень, 1х хро-нолог1чн1 меж1, вид1лити основн! етали морфогенезу й седиментогенезу. Уточнен1 дан1 умов залягання, поширення, речовинного й фац!альнчго складу алюв1альних в1дклад!в е новими 1 дали змогу в!дтворити палеогеограф1чн! обстановки р1зних етап!в пл1о-цен-антропогенового часу та провести кореляЩю з 1ншими конти-нентальними й морськими в!дкладами.

Одержан! р1зноб1чн1 дан! можуть бути застосован1 при крупномасштабному картуванн1,1нженерно-геолог1чних та г1дро-геолоНч-них ровробках, пошуках 1 використанн! розсипних родовищ метал!в, а також дають можлив1сть зиачно зменшити обсяги бурових роб1т.

Матер1али досл1дження, зокрема описи стратотиШчних в1дсло-нень, • використовуються при проведенн1 навчальних геолог!чних практик у Ыел1топольському пед!нститут1.

- 5 - '

Апробац1я роботн та публ!к&цП. Основн i результатй проведение досл!джень допов!далися на всеукра'1нських науково-методич-них конференц1ях у Дн!пропетровському ун!верситет! (1993) та Терноп1льському пед!нститут! (1993), на наукових конференц1ях викладач1в Мел!топольського пед1нституту (1992, 1993, 1994, 1995), на розширеному зас1данн1 в1дд1лу геологП антропогену 1нституту геолоПчних наук HAH Укра!ни (1992, 1995). 3 досл1д-жувано! проблеми опубл1ковано ш!сть друкованих праць загальним обсягом понад три друкованих аркуш!.

Обсят i структура робота. Дисертац1йне досл1дження склада1 еться 1з вступу, чотирьох роздШв та висновк1в загальним обсягом 186 стор1нок машинописного тексту, про1люстровано 30 рисунками, список л!тератури м1стить 122 найменування.

Дисертац1йну роботу виконано у в1дд!л1 геолог!! антропогену 1нституту ге'олог1чних наук HAH У крайни п1д науковим кер!вницт-вом доктора геол.-м1н. наук, професора В.М.Шелкопляса; якому автор висловлюе щиру подяку. Автор вдячний за науков1 консуль-тацП та ц!нн! поради науковим сп1вроб1тникам 1ГН HAH Укра!ни П.Ф.Гожику, 0.1.Крохмалю, А.В.Матошку, В.Й.Мацую, Т.'Ф.Христофо-ров1й, сп1вроб!тников1 1нституту зоолог!! HAH Укра1ни В.В.АнЗстратенку.

3MICT РОБОТН

Роздо 1. 1стор1я геолог!чних досл1джень шпоцен-антропогенопих алкга1альних в!дклад1в П1вн1чного Приазов'я..

nepuii в1домост! про геолоПчну будову осадових в1дклад!в дослхджувано! територП представлен! в роботах вчених 18 ст. акдд.Гюльдеиштедта (1787-91) та акад.Палласа (1793). Протягом 19 ст. ocasoBi в!дклади П!вн1чного Приазов'я вивчалися багатьма дое.тпдииками, як1 чайчаст!ие вид1ляли три яруси: сарматський,

понт!йський та четвертинний (Кеппен П., 1845; Леваковський 1.Ф.. 1872-74; Конткевич, 1881 та !н.). Шдсумком геолог1чних" досл!джень П1вн1чного Приазов'я в 19 ст.стали прац! М.О.Соколова (1888, 1893, 1897), який детально розглянув осадов1 породи, вид1лив найдавн1ш1, давн! та нов! р!чков! п1щано-глинист! в1д-клади. В!н вид!лив ногайський алюв1й 1 висловив думку про його !дентичн!сть ыар!упольським шарам, 1х генетичну сп!льн!сть.

У перш!й половин! 20 ст. з'явилося ряд, ц!кавих праць В.Г.Бондарчука (1932), П.К.Замор1я й ГЛ.Молявко (1941). в яких вид!ляються у П1вн1чному Приазов'Ч давньо-, середнъо-, п1зньо-четвертинн! та сучасн! апюв!альн! в1дклади. На початку 50-х рок!в вишнла монограф!я е.В.Шанцера (1951), в як!й розглядався комплекс законом!рностей геолог!чно! будови алюв1альних св!т,'1х генетичн! особливост1 й умови формування. Досл!джувався вплив эовн!шн!х та внутр!шн1х фактор!в на генезис алюв1альних св1т, значения адов!» при в!дтворенн! геолоПчного минулого.

У цей час сформувалися три основн1 напрямки у вивченн! алю-в!альних в!дклад1в. Перший базуеться на геоморфолог1чних даних, другий - беапосередньо на вивченн! геологи алюв1ю, а трет!й досл!джуе.фауну др!бних та крупних ссавц!в, молюск!в, рослинн! рештки э алюв1ю та синхронних йому, !нших за генезисом, пор!д.

Геоморфолог!чний напрямок досл!дження р!чкових долин представлений досить повно у в!тчизнян!й геолог!!. НайбШш ткавими В цьому план! е прац1 КЛ.Соколовського (1953), П.К.Замор1я (1956), А.М.Мул1ки (1963,1965). Геолог1чна будова, поширенш? та стратиграф!я алюв!альних в!дклад!в представлена в працях П.К.За-мор!я (1954), В.Г.Бондарчука (1959), Г.I.Молявко (1960) та !н. Значний !нтерес викликають прац!, присвячен! вивченню р!зних фа-ун1стичних комплекс!в крупних 1 др!бних ссавщв та молюск1в (Н.Н.Тращук,1965, В.Л.Топачевський,1965, П.Ф.Гож!к, 1969 тощо).

- 7 - '

На сучасному етап! вивчення алюв1альних в1дклад!в ' переважае юмплексний п!дх1д при досл1дженн! процес1в седиментогенеэу, 1кий базуеться на детальному вивченн1 конкретних особливостей игов!альних товщ, 1х кореляцП з 1ншими генетичними типами ¡1дклад1в. Прикладом такого п!дходу е прац! Н.А.ЛеОедевоГ ;1972), Г.ЬГорецького (1964, 1966, 1970, 1982), В.М.Шелкопля-;а, П.Ф.Гожика, В.М.Мацуя (1986).

Розд1л 2. Геомор$олог1чн1 особливосх! П1ви1чного Приаэоа'я

П1вн1чне Приазов'я, охоплюючи п!вн!чне узбережжя Азовського «юря 1 п!вденний схил Приазовсько! височшш, знаходиться в единому геоструктурному район! Приазовського масиву Укра1нського ,<рнстал!чного щита. У геолог 1чн1й будов1 беруть участь, породи цокембр!йського (нкжнього) й мезо-кайнозойського (верхнього) зтруктурних тзверх1в.

У геоморфолоПчному в1дношенн! на територП П1вн1чного Приазов'я вид1ляються так! райони:

1. Приазовська структурно-денудад!йна р1внина, п!дстелена докембр!йськими кристал!чними породами.

2. Приазовська акумулятивно-денудац!йна р!внина, п!дстелена теригенно-карбонатними породами неогенового в!ку.■

3. Приазовська лесова р1внина.

4. Ероз1йно-акумулятивн1 форми рельефу.

Приазовська структурно-денудац1йна р!внина розташована у п1вн!чн!й частин! району, у межах Приазовсько'1 височини. Головною рисою рельефу е успадкування сучасною поверхнею основних рис поховано! покр!вл1 докембр1йського фундаменту, який мае р1зк1 уклони з п1вноч! на п1в'день, у напрямку до Азовського моря. Структурно-денудаШйна р!внина п!днята над р1внем моря в середньому на 200-300 м. У м!сцях виход!в кристал!чних пор!д на

денну поверхню р1внину ускладнгать денудац1йн1 останц1 висотою понад 300 м.

Неотектон1чний етап розвитку оэнаменувався значними за по-тужн1стю п1дняттями, у середньому 60-100 м, а максимально до 150 м. Вони не повнЮтю компенсувалися денудац1йними лроцесами, що й визначило наявн1сть значних г1псометричних поэначок, гли-боких ypislB i переважання денудац1йного рельефу. Для р!внини характерн1 значн1 р1зниц! висот днищ балок та вододШв (80-120 ы), що спричинилося до значно'1' розчленованост1 рельефу густою ероз1йною с!ткою рШкових долин та балок.

Приазовська акумулятивно-денудац!йна р1внина ваймае цент-ральну частину досл!джуваного рег!ону. У результат! акумуляц1) неогенових морських в1дклад1в був згладхений палоорельеф, що зумовило становления сучасно! поверхн1 у б1льш ьир!винному виг-ляд1. Р1зниця висот днищ балок 1 вододШв становить 40-65 м, у середньому вона Шднята над р1внем моря на 110-170 м, П покри-ивають нер1вном!рним чохлом малолотужн! алтропогенов1 в!дклади.

У межах ц!е! р!внини, уздовж узбережжя Азовського моря, модна вид1лити Приазовську лесову р!внину. Основним фактором вид1-лення uie'i територП е комплекс лесовидних пор!д, що повсюдно перекривають неогенов1 в!дклади.Лесова р!внина мае вир1вняний рельеф з р!дкши полого-згладженими Шдняттями. Р1зниця висот водод1л1в 1 долин складае 25-40 м. PiBwvma поднята "над ргвнем моря на 70-90 м. МорфолоПчно це полого-горбиста р!внина, розч-ленована долинами р!к, балками та ярами. '

Ероз1йно-акумулятивн1 форми рельефу мали специф1чний роэви-ток у зв'язку з розташуванням досл1джуваного региону в одному геоструктурному район!, який зазнавав р!вноспрямованих 1 р13но-ампл1тудних рух!в.

У межах ероз!йно-акумулятивних.форм рельефу вмдШються:

- П1зньопл!оценова акумулятивна терасова р1внина з' середн1ми ' , висотами 60-90 м, яка розвинулася переривчастою смугою вздовж узбережжя Азовського моря шириною на сход1 10-15 км, на заход1

- до 60 км. Загальний похил поверхн1 р1внини становить 2°-3° з п1вноч1 на п!вдень 1 1°-2° з1 сходу на зах1д.

- Еоплейстоценова терасова акумулятивна р1внина, яка вид1ля-еться в межах Приазовсько! лесово! р1внини, 1з середн1ми висотами 30-80 м. Представлена в нижн!х теч1ях р1к Кальм!усу, Обидно!, Берди та береговому обрив! Азовського моря. У долинах р1к вона представлена на л1вих пологих берегах, в середн!х те-ч1ях практично в!дсутня ! мае загальний похил поверхн! з п1вно- . ч!.на п!вдень ! з! сходу на зах1д.

- Нижньоплейстсценова алюв!алъна терасова р1внина розвинута в середн1х та нижн!х теч!ях р!к П1вн!чного Приазов'я, досягаючи максимально!'ширини (25 км) в долин! р.Молочно!.

- Середньоплейстоценов! терасов! р!вн! представлен! в!дкла-дачи четверто!, алтагирсько!, та третьо'1 надзаплавних тер ас. Четверта надзаплавна тераса геоморфолог!чно виражена на л!вих пологих берегах у вигляд! переривчастих'нешироких'д!лянок уз-довж русла р1ки, висота зм!нюеться в!д 0 до 45 м.

Третя надзаплавна тераса вид!лена повсюдно, найкраще представлена в долин! р.Молочно!.И ширина зм1нюеться вверху вниз за теч!ею в!д 1,0 до 15 км. Максимальна висота тераси спостер1га-еться в верхн!х теч1ях, сягаючи 90 м. У пригирлових, д!лянках в!дклади третьо! тераси занурен1 п!д сучасну заплаву.

- Верхньоплейстоц9нов1 терасов! р!вн! представлен! в!дклада-ми пергао! та друго! надзаплавних терас. Друга надзаплавна тераса простягавться переривчастою смугою вздовж русел р!к л!вими й правими берегами, еб1льиуючи ширину в!д 100 м у верх1в'ях до 2-3 км у никн!х теч!ях. Виражена в рельеф! у вигляд! полого- •

похилистих, вир1вняних д1лянок. В1дклади першо! надзаплавно! тераси не д1стали суц1льного роэвитку й зустр1чаються фрагментарно в долинах ус1х р1к та балках П1вн1чного Приазов'я. Висота зменшуеться вверху вниз эа теч1ею в!д 10-12 до 3-4 м. У пригир-лових д!лянках терасов1 р1вн1 ванурен! п1д в1дклади сучасно! заплави.

- Сучасн1 в!дклади ваплави поширен1 повсюдно, у великих р1к мають двор!вневу будову, нижн1й р1внь мае висоту 0,3-2,2 м, верхн1й - 4-5 м. Тилов1 шви д1лянки вв1гнут1 й заболочен1. У пригирлов1й частин1 потуднЮть алюв1альних в1дклад1в заплави аномально зб1льшена за рахунок неотектон!чних рух!в та евста-тичного фактора,

Роад1л 3. Геолог1чна будова алкв1алышх в!дклад1в П1вн1чного Приазов'я.

У цьому розд1л1 досл1джуеться геолог1чна будова алюЫалъних • комплекр1в, 1х генезис, фац!альний та речовинний склад, умови залягання, а також кореляц1я з субаквальними та субаеральними однов!ковими аналогами.

На територП Швн1чного Приазов'я вид!лено ш!сть р1зновжо-вих терасових комплексов, як1 включають в1с!м надзаплавних' те-рас та сучаснх в!дклади заплави.

П1зньопл1оценовий алюв1альний комплекс- включав ' дв! тераси П1вн1чного Приазов'я - восьму та сьому, як! трактуються як •ранньокуяльницька (^Ма.) та шзньокуяльницька (N2^32). '

Восьма надзаплавна тераса, молочнинська (N2^31). представлена в зах1дн1й частин! досл1джуваного реПону. Ранньокуяль-. ницький ероз1йний ур!з сягае неогенових в1дклад!в №кт) 1 у нижн1х теч1ях вкладений в них. Алюв1й молочнинсько! тераси за-лягае на сарматських (N1 зли-2) та куяльницьких глинах 0«23кз).

- 11 - ■ згори перекриваеться вхдкладами сьомо! надзаплавно! 1*ераси. Абсолюта! позначки покр!вл! зм!нюються з Швноч! на п1вдень в1д (-54 м до -24 м, а п1дошви - в1д +17 м до -32 м. Максимальна по-гужн!сть атов!ю сягае 40 м, у середньому не перевищуючи 10-12 м. Мае ч1тко виражений русловий та заплавнш горизонта; заплав-ний, як правило, розмитий. У верхн1й течП р.Молочно'1 абсолютн1 позначки восьмо'1 надзаплавно"! тераси становлять +17 ы, що р!зко контрастуе з абсолютними позначками сьомо'1 тераси (+60 м). Це дав пЦставу ввачати, що в ранньому куяльнику палео-Модочна мала т!сний зв'язок з палео-Лн1пром. Поиирення алюв!альних в1дк-лад1в раннього куяльника в долин! р.Чокрак та у верхн!й теч1'1 р.Токмачки дозволяв зробити висновки, що 1снувало два можливих вар!анти зв'язку Дн!пра з Молочною. Перший - уздовж долини Чок-рака, другим - по р.Конц!, через водод1л у район! м.Пологи та по р.Токмачц!.

Л!толог!чно в!дклади молочнинсько! тераси представлен! др!б-но- й середньозернистими п!сками однор!дного складу, !з прошар-ками вуглистих вюючень рослинного детриту. Руслова фац!я знач-но эмениена, баэальний горизонт представлений слабо'або в!дсут-н!й. Добре розвинен! фацП прируслових обм!лин, перифер!й-но-руслов1, заплавн! та старичн1. Ширина тераси зм!нюеться згори донизу ! складае у верхн!й течИ 10-11 км, сягаючи у пригир-лових д1лянках 60 км. Ц! дан1 е п1дставою для висновку про те, ¡до палео-Молочна у ранньому куяльнику являла собою великий во-дот!к з численними меандрами та слабкою теч!ею.

Сьома п1зньокуяльницька (N2^32)» обит1чнинська тераса максимально розвинута у сх!дн!й 1 центральна частинах досл!джува-ного регЮну. Алюв!альн! товщ! обит!чнинсько! тераси виповюоють другий за глибиною ероз!йний ур!з П!вн!чного Приазов'я. Шзнь-окуяльницьк! алюв!альн1 в!дклади складаоть у сх!дн!й частин!

регЮну найвшц! тераси, а в зах!дн!й поступаються лише вхдкла-дам трет1х надеаплавних терас. Р1вень тераси в1дзначаеться за-галышм спадом з! сходу на зах1д: в1д +17 м у район! м.Мар1упо-ля до +0,4-1,0 м б!ля м.Бердянська та -17-19 м в район1 Молочного лиману.

Добре виражен! два горизонти аяюв1ю: заплавний та русловий. Характерною рисою будови алюв!ю обит1чнинсько! тераси е потуж-ний заплавний горизонт, який становить до 75% загально! потуж-ност1. В1н представлений с!рими та темно-с1рими глинами, бурими алевритами з частими эал!аистими плямами та зеленувато-сизими плямами оглеення. Алеврити п!скуват1, сильно карбонатизован1. Глини иЦльн!, важк1, з р!дкими прошарками др!бнозернистих п!с-к!в, !з крупними карбонатними й вапнистими конкрец!ями. У верх-н!й частин'1 !нтервалу глини й алеврити часто зам1шаються суп!с-ками св!тло-с1рого кольору.

Русловий горизонт представлений р1знозернистими, глинис-то-кварцовими, польовошпат-кварцовими, с!рими до буруватих Щеками. Часто зустр!чаються л1нзи зеленувато! глини. В основ! добре виражений базалЬний горизонт, складений галькою та щебе-неы кристал1чних пор1д а крупнозернистим п!ском.

Алюв!й обит1чнинсько1 тераси у верхн!й течП р.Молочно'1 й уздовж зах!дного борту долини виклинюеться, що св1дчить про в1дсутн1сть будь-якого зв'язку палео-Молочно'1 з палео-Дн1пром у п!эньому куяльнику; (N2^2)• У нижн1й течП р.Молочно'1 спосте-

р!гаеться зб!льшення потужност! алюв!ю до 20-30 м, що в!дпов1-

/

•да6 середн1й потужност! п1зньокуяльницького алювхю в долинах |>1к Кальм!ус, Берда, Обит!чна 1 св!дчить про зв'яэок у цей час йалео-р!к П!вн!чного Приазоь'я з палео-Доном.

3 п!вньокуяльницькими алюв!альними вхдкладами пов'язат ру-Йовиявлення й точки п!двищено'1 м1нерал!зацН титано-цирконсвих

- 13 - ■

розсип1в. Це пояснюеться зм!иою тектон1чного режиму в' централь-н!й частин1 регЮну, де в1дбулося досить р1зке Шдняття з ачп-л1тудсю до 50 м, що призвело до зб!льшення базису ерозП 1 значного ерод1ювання кристально! поверхн1.

Шзньоеоплейстоценовий алюв1альний комплекс представлений' алюв1ем иосто'1, ногайсько!, тераси (ЕОг). Алюв1альн1 в1дклади ц!е! тераси широко представлен1 в долинах р1к Обит1чно1, Верди, Кальм1усу та в береговому обрив1 Азовського коря. ' Л1толог1чко ц1 в1дклади представлен1 жовтувато-с!рими глинами, суп!скачн э проиаркачи дрЮно- 1 середньозернистого п!ску - заплавний гори- -зонт, та р1знозернистими, в1д др1бнозернистого до грав1йного, . 1 косо-горизонтальношаруватими п!скгми - русловий горизонт. Шски. с!р1, бурувато-с!р1, з вохристими плямами, кварцов! й кварц-польовошпатов1 за складом. Базальний горизонт добре вира-жений, потужн1стю 0,2-1,4 м.

У зах!дн1й частин1 П1вн1чного Приазов'я ногайський алюв1й зам1щуеться на алюв1ально-делюв1альн1, дельтов1, лиманноозерн! та лиманно-дельтов1 в1дклади. Зм1на в напрямку з1 сходу на за-х1д генетичних тип!в в1дклад1в ногайськй! тераси Дае п1дстави для висновку про неоднаков! умови осадконакопичення в к1нц1 еоплейстоцену. Пра-р1ки 0бит1чна, Берда 1 Кальм1ус - прав1 притоки пра-Дону - мали схож1 умови формування. Сх1дна та центральна частини рег1ону эазнавали загального п1дняття. а зах1дна - опускания. Пра-Молочна на цьему етал1 почала свое формування як окремий водот1к, що впадав в лимани чаудинсько! морсько! 1нгресП.

Ранньоплейстоценовий алюв1альний комплекс П1вн1чного Приазов'я представлений в!дкладами п'ято!, вознесен1всько1, тераси (О!1). Алюв1альн1 в1дклади вознесен1всько1 тераси найб1льш роз-винут! в долин! р.Молочно! 1 фрагментарно - в долинах р!к »

0бит1чно1, Верди та Кальм1усу. Вони залягають на алювП но-гайсько! тераси (ЕОо), алювП раннього (N2^1) й п!знього ку-яльника (N2^32) 1 ыорських в1дкладах неогену. Згори терасу пе-рекривають алюв1альн1 в1дклади третьо! (0г2~4) й четверто! (Ог1) надзаллавних терас, а вэдовж тилових шв!в - лесовидн! породи середнього та п1знього плейстоцену. На пригирлових д1лян-ках у в!дклади вознесен1всько! тераси вкладен1 морськ1 утворен-ня давньоевксинсько! трансгресП, що вказуе на короткий часовий пром1жок формування алюв1ю. Абсолютн! поэначки р1вня тераси вменшуються вверху вниз в1д 40-50 м до 0-2 м. ГПдошва, в1дпо-В1ДН0, ЗМ1НЮ6ТЬСЯ В1Д 30-35 м до -5-8 м.

Вознесен1вська тераса представлена пачкою р!знозернистих П1ск1в, суп1ск1в та глин, що першаровуютъся. До руслового горизонту в1лносягься п!ски с!р1 до б1лого, р1знозернист1, косоша-руват1. Базальний горизонт мае потужн!сть до 2 и. Заплавний горизонт представлений п!сками б1лими, др1бнозернистими, горизон-тальношаруватими, 1э 8aj.ilною в к1нц1 1нтервалу суп1сками й суглинками.

На початку плейстоцену 8ах1дна частина П1вн1чного Приазов'я зазнала п1дняття, а центральна 1 сх1дна - опускания, що позна-чидоса й на формуванн1 г1дромереж1. Р1ки Кальм1ус та Берда були правши притоками пра-Дону, а Молочна й 0бит1чна зливалися в нидн1й течП, утворюючи досить потужну дельту. Дал1 на зах!д алюв1альн1 в!дклади вознесен1всько1 тераси зам!щаються на ли-манно-дельтов! та дельтов1 1 виклинюються. '

На територП П1вн1чного Приазов'я в1дсутн1 алюв1альн1 в!дк-лади друго! половили раннього плейстоцену (С312~4), хоча'¡х морськ1 й континентальн1 однов1ков1 аналоги представлен! досить широко. Алюв1альн1 в1дклади цього часу зазнали 1нтенсивно1 давньоевксинсько! трансгресП. • .

у

Середньоплейсгоценовий терасовий комплекс П1вн1чного Приа-зов'я включае алюв1альн1 в1дклади третьо! (Ог2-4) та четверто! (Q21) терас. В1дклади четвертой, алтагирсько!, надзаплавно! те-раси не д1стали значного поширення на досл1джуван1й територП. АСсолютн! позначки тераси зм!нюються вверху вниз 1 становлять 60-65 м у верхн1й течП, 15-25 м у нижн!й,.а на пригирлових д!-лянках вона занурюеться п1д в1дклади заплави. Цоколь тераси в1дпов!дно зм!нюеться в1д 37-40 м до 10-15 м, а на пригирлових д1лянках до -5 м.

Алтагирська тераса представлена пачкою -др!6но- 1 середнь-озернистих п1ск1в, суп1ск1в та глин, що переиаровуються. П1ски clpi, жовтуват! за рахунок лимон1тизац11, переважно кварцов1 й глинисто-кварцов!, 1з косою й горизонтальною шаруват1стю - рус-ловий горизонт. Заплавний горизонт представлений глинами й суглинками жовтувато-с!рими, часто горизонтальношаруватимй за ра-хуУюк прошарк!в др1бнозернистого п1ску й торфу, зр!дка з про-шарками лугових похованих грунт1в.

Заплавний горизонт становить понад 80% загально! потужност1 алхшю. У зв'яэку э pi эким опусканиям територП зменшвся ба8ис ероэП 1 р1ки П1вн1чного Приаэов'я п1дпружувалися морськими водами. Як у эаплавн1й, так 1 в повенев1й фац1ях ч1тко спостер1-гаеться чергування а/гов1адьних та субаеральних в!дклад1в. Уз-довж правого борту долини р.Молочно!, п1вденн!ие ур.Алтагир, алюв1альн1 в1дклади зам!шуються на озерно-дельтов!, а дал1 на п1вдень - на лиманно-дельтов1 з характерними для кожного шару особливостями.

У сх1дн1й частин1 рег1ону в1дклади алтагирсько! тераси зуст-р!чаються р!дше й часто розмит!, або, з огляду на те, що вони вкладен! в алюв1й вознесен!всько"! (Qi1) тераси, трактуються як субаквальн! в!дклади раннього плейстоцену. Розпод!л фац!й

св1дчить про близьк! умови формування цих в!дклад!в 1а зах!дни-ми однов1ковими аналогами: послабления водотоку, переважання стариць, озер та опр1снених лиман1в.

Третя надзаплавна тераса вид!ляется практично повсюдно в долинах великих р1к П1вн1чного Приавов'я.Вона представлена на л1-вих берегах широкою, до 15 км, смугою вздовж русел р1к, а на правих берегах зустр1чаеться фрагментарно. Алюв1й третьо! тера-си залягае переважно на в1дкладах алтагирсько'1 (Ог1) тераси, у середн1х теч!ях - на утвореннях вознесен1всько! (Ох1) тераси та плЮценових в1дкладах, у верхн!х теч1ях в основ! апюв1ю просте-жуються кори вив1трювання кристал1чних пор1д. 3 поверхн1 тераса перекрита лесовидними породами потужн1стю в1д 1-2 м до 10-12 м. Абсолютн1 позначки становлять 80-90 м у верхн1х та 10-15 м у нккн!х теч1ях р1к Молочно! й 0бит1чно1. У долин! р.Кальм1усу абсолютн! позначки сягають 60-70 м. На пригирлових д!лянках як пост1ль, так 1 покр!вля занурюоться п1д сучасн! в!дклади запла-ви. . Потужн1сть алюв!ю не перевищуе 20 м, а в середньому стано-ВИТЬ 12 М;

Л!толог1чно в!дклади третьо! надзаплавно! тераси представле-н1 у русловому горизонт1 п!сками с1рими, бурувато-с!рими за ра-хунок лимон1тизац11, р1знозернистими, переважно кварцовими. Ш-шан1 горизоити косо- й горизонтальношаруват!, в основ! з добре вираженим базальним горизонтом потужн1стю до 2 м. Заплавний горизонт представлений суглинками, суп1сками й глинами жовтувато-го кольору. Бровка тераси м1сцями добре виражена, тиловий шов эгладжений 1 прихований схиловим делюв!ем. Русловий горизонт займав близько 502 в!д загально! потужност!.

П1вден!ше Мел1тополл алюв!альн! в!дклади третьо! тераси за-М1щуються на . алюв1ально-делюв1альн! та лиманно-дельтов1 утво-рення. Та » тенденц!я спостер!гаеться 1 в долин! р.Кальм!усу,

- 17 -

де ц! в!дклади не д1стали такого широкого розвитку.

Друга половина середнього плейстоцену'позначилася для Шв-н!чного Приазов'я спочатку незначним за потужн1стга опускания», а пот!м р!зким п1дняттям практично вс!е'1 територП рег1о!1у, що поклало початок формуванню високо! алюв1ально! товщ1 третьо'1 надзаплавно'1 тераси.

Шзньоплейстоценовий алюв1альний комплекс П1вн1чного Приазов'я включае дв1 надзаплавн1 тераси: першу та другу. Алюв1аль-н! в!дклади друго! (Оэ1-2) надэаплавно! тераси широко розпов-сюджен1 в долинах майже вс1х р!к досл1джуваного рег1ону. Абсо-лютн! позначки р1вн!в терас зм1иоються в1д 50-60 м у верх1в'ях до 1-20 м на пригирлових д1лянках. Абсолютн1 позначки до 20 м дуже р!дк1 й представлен! у гирлах малих р1к П1вн1чного Приазов'я (Корсак, Лозоватка та !н.). Алюв1альн1 в1дклади других надзаплавних терас у верхн!х теч!ях эалягають на кристал1чних породах та к!мер1йських (Мгкт) в1дкладах, а в середн1х та ниж-н!х вони вкладен1 в утворення алтагирсько! (Ог1) та вознесе-н!всько1 (011 > терас, у долин! р.Кальм!усу алюв!й другой тераси п!дстелений в!дкладами сьомо'1 (М23кЗг) тераси та морськими ут-вореннями неогену. Зверху вони перекрит! пачкою лесовидних по-р!д Буэького горизонту (<3з4) потужн1стю в!д 1,0 до 4,0 м.

Оаплавний горизонт представлений глинами та алевритами с1ру-вато-жовтими, у покр!вл! с!руватими, часто озал!зненими. Глини щ!льн!, з частими прошарками та л1нзами п!ску. Русловий горизонт представлений с!рими та жовгуватими п!сками, р1знозернис-тими, кварцовими та польовошпат-кварцовими. Шски косо-йгори-зднтальнеюзруват!, !з включениями глинистих шар1в та гальки чристал1чних пор!д. Потудапсть алюв!ю не перевищуе 18-20 м, у середньему - 7-9 м. Ба-альний горизонт досягае потужност! 1 м.

Початок п!знього плейстоцену характеризувався сер1ею

. - 18 -

перифер!йних опускань з найб!льшими амгШтудами в центральна частин1 П1вн1чного Приазов'я та м!н!мальними - на сход1, що призвело до розмиву на пригирлових д!лянках б!льш древн!х генерации.

Алюв!альн! утворення перших (0з3~4) надзаплавних терас гео-морфолог!чно добре вид!лиються в рельеф! ус!х р!к, але розпов-сюджен! Фрагментарно, переривчастою смугою вэдовж русел р!к. Алюв!й перших терас вкладений у в!дклади других надзаплавних терас, у верхн1х теч!ях в!н залягае на кристал1чних породах, в середн1х - на куяльницькому (Ы23кЗ) та вознесен!вському (О!1) алюв!К. Абсолютн! позначки терасових р!вн!в зм1нюються зверху вниз за теч!ею з 45 м до 1-7 м. Л1толог!чно в1дклади першо! надзаплавно"! тераси представлен1 п!сками с!рими, др!бно- й се-редньозернистими, косо- й горизонтальношаруватими, з р!дкими гальками кремн!евих пор!д - русловий горизонт. Заплавний горизонт - суп1ски, глини, тонкоэернист! п1ски з частими торфяними прошарками.

Друга половина п!знього плейстоцену (Оз3-4) характеризувала-ся сер!ею р1зноампл1тудних п1днять та опускань з лереважанням п!днять у центральн!й частин!, а опускань на периферП.

Алюв!альн! в!дклади сучасних заплав (04) простежуються в1д виток1в до гирл у вс!х р!ках П!вн!чного Приазов'я, а також в середн!х та крупних балках рег!ону. В середн1х теч1ях заплава представлена двома р!внями:низьким - 0,5-1 м та високим -5м. Л!толог!чно в!дклади сучасно! заплави представлен! суглинками та глинами темно-с!рими, вЦльними - заплавний горизонт, а також п!сками, др!бно- та середньозернистими, косо-горизонтальношару-ватими, часто перешарованими, на початку !нтервалу в р!дкими гальками кремн!евих пор!д. Розвинут! фан!1 прируслових обм!лин та пляж!в, зр!дка представлен! фацП розмиву (базальний

- 19 -

горизонт), б1льш роэповсюджен1 фацП заплав та стариць.

Динам1чною фазою розвитку окремих д!лянок долин р1к у голоцен! е фаза перстративного алюв1ю, тобто фаза перев!дкладення алюв!альних утворень на одному р1вн! з потужною Соковою ероз1ею водного потоку. Але основна маса р!к у вв'яаку а неотектон1чним опусканиям являла собою фазу нарощування згори своЧх русел та заплав шляхом настилания алюв1ально! товщ!.

Розд1л 4. Стратиграф1я алмв1алытх в!дклад1в П1вн1чного Пркааов'я

В1к алюв!альних утворень, як! складають тераси, визначався за 'ix стратиграф!чним положениям у зведеному геолог!чному роз-р!з! П!вн!чного Приазов'я, за рештками др!бних 1 крупних ссав-

ц1в та фауни молюск!в.

Стратиграф!я алюв!ю П1вн!чного Приазов'я е одним 1з сп1рних питань при вивченн! цих в!дклад!в. Зокрема, В.I.Громов (1948) вид!ляб хапровсъку терасу а представниками хапровського фаун!с-тичного комплексу, яку зЮтавляе з акчагильсъкими шарами Кас-п!ю. П.К.Замор!й (1954) вид!ляе верхньопл1оценову терасу. Н.А.Лебедева (1972) пор1внюе ц1 в1дклади э алюв!альними утво-реннями 8-1 тераси Дону. В.М.Мацуй (1982) вид1ляе два ероз1йних ур!зи, виповнених верхньолл!оценовим алюв!ем, характеризуючи ц! в!дклади як однов!ков1.

За нашими даними, алюв1аяьн1 в!дклади п!знього пл!оцену (М23кЗ) представлен! Фауною хапровського фаун!стичного-комплексу протягом усього 1нтервалу. Винятком е наявн!сть решток боб-р!в (Steneofiber) у ранньокуяльницьких в1дкладах. Але анал1з л!толого-фац1ального складу а*пов1альних в!дклад1в того часу дав п!дставу для вид1лення двох етап!в формування алюв!ально1 тов-mi. ;1>ац1ат!ышй склад ранньокуяльницьких (N23k3i) алюв1альних

в1дклад1в, ероз1йний ур1з ложа алюв!ю, наявн!сть решток бобр!в св1дчать, шр на цьому етап1 формувалися б1огеоценози, близьк! до гум1дних.

Другий етап куяльника (Ы23к^ 2) характериэувався активними п1дняттями територП П1вн1чного Приазов'я та эм!нами кл1мату в1д гум1дного до сем1аридного, про що св1дчать зм!ни у фац!аль-ному склад1 алюв!ю. Ппсометрично алюв1альн1 в1дклади п!знього куяльника накладен1 на утворення раннього куяльника й перекрит1 еоплейстоценовими в 1 дкладами"-"(Рис. 1).

Верхньоеоплейстоценовий алюв1й (ЕОг) на територП досл!джу-ваного рег1ону вщЦлено й охарактеризовано Н.А.Лебедевою (1972). Бона з1ставляБ алюв1альн! в1дклади ц1е! тераси з 6-ю, високою терасою Дону. Алюв1альн1 в1дклади шосто!, нсгайсько!, тераси г1псометрично знаходяться вище в!д куяльницьких утворень та нижче в!д ранньоплейстоценових алюв1альних товщ. Палеонтоло-г1чно вони представлен1 рештками таманського фаун1стичного комплексу й синхронн1 нижньочаудинським морським шарам (Рис.1).

В1дклади першо! половини раннього плейстоцену (Ог1"2) на територП П1вн1чного Приазов'я традиц!йно трактувалися як алюв1-ально-делюв1альн1 (Шелкопляс В.Н.. Гожик П.Ф. та 1н.,1936). На основ1 зд!йснених досл1джень нами вид1лен1 алюв1альн1 в1дклади вознесен1всько! тераси (011), як1 формувалися в цей час. Стра-тиграф1чно вони залягають вище в1д ногайських утворень та нижче в1д середньоплейстоценового алюв!ю. Утворення вознесен1всько! тераси (01*) характеризуются наявн1стю багатоЧ реоф1льно! кон-х1лофауни: в1в!пар, л1тогл1ф!й, б1тим1й тощо (визн. В.Анхстра-тенка). Це фауна субтроп1чного типу, який характерний для су-часного середземномор'я. Верхня меда ранньоплейстоценових в1дк-лад1в сп1вв!дносна з початком волинського горизонту (011-2). оск!льки в лесах, присутн! холодолзобн! види молюск!в, яких не

Схема стратиграф'шного розчлену&ання tq иореляцН' алюЫальних в1Экло"в1в П1е>шчного Прмоэов'я за схем< EifrbifW геологП' антропогену 1ГИ fíAH Уиротии (1936)

Общая стрел". 1 школа Региональные 2 етрати графические поЭразЭеления o Y Zf f Корреляция A toестншх ctpqтиrpcitpwнеоиих ■ псйро^йелений

% 4) к и i 4: S -Е о б -о £ О ó л 0 о If\ % a. a "Vav Мле, H.KQ (ЙПИ1 vi пле«с. Прес-новоЭ. МОЛЛКХ ки -щ II Лессовые внелейнииоео раинины Й обласги Морение и лимонно-МСрсиие отложения

Круп ныв иие Междуречья

fN Л а О X Ü ь О с 0 а и г d V S d г j s 10. о л f-Ü J I <J 1 О h V Ф < С в Голоден CXiv Go аре.ийнньй <pc»VHCi 10 в, V, act 5м пескИ/ почвы суглинки Кл/пОвий пой-MeiiMbitf.cvfTo-си,л^сии 6 ¿Он Д ж смети а 1ЛОЛС1МИГСН i-лои

d •s 5 X о Ьугсцщ Си ИИ at. 3 a X о 5 a % U s 0 <u Ql 1 4. a t> (Ü fe о 5 0 X IS s 1 (О л ¡9 $ S I"! J. 3 <1 w ií 5 I З^ря ■ JS //а, лес Сот ле^ toa. noptócfci ■f Алл КЗ ВИЙ 1 наогтейменнл! терросы-пес-ки, супеси. СУГЛИНИИл 2- 13м Новсиаиси-некие..

БрИН- СНИЙ Gin, I83"i 1Ш A5 e.ecL, витг»-чевсмая norfi почв о^з-fл TqpxOH -кугсиие слои.

Удалений а?„ & X И ,-к III 110 V, va. Aeccty, ЛёССОй.ПОрООЫ ■í-3 M Аллювий i . надпойменной террасы -цы>*<и,супеии, СУГЛИНКИ, ГЛИНЫ. 5"- (ОМ Пойтмарон-патсииа СЛОИ

ПРИЛУИ-СИИЙ ай 160 p, При лун-спая погрей, почва o,s-c¡h is s £ 0 Í 1 г 5 Рерхне-kOPQH-fare и ие

d •s s r O o ü o (5 'S s X 5 X Десмлк- af -s s a I i o •s g s i 5 s ^ A < í S £ s S в J s rain? v.ea, Лессы, kéeeoa. псро&ы o,-i - opm Шюш Ш Нййпоймеа-ной террасы-пески .глийц, супески, суглинки Т -Iff м Аим ан-Озврк. ОТЛО'.1>.

Коршев- СИИЙ О' e, & pet, nor-p еденные no¡r-Вй1. 0.{-0,Зы\ Йитне каеюн-Гагсии«

Днепрад Chun од n К CI — Ьг 2 a 2 >5 с 290 v.ed, Дессы, Аессовиен.по-Рбйщ. и ЯаПУЛМСКК; osepno-аЛ-Аюй отлсиа.

*(ИГИ- -РИНОЦГИ а й ii'S S sss о lO 4oo е*, р. Чигирин-акая погрее; почва 10-2-м АЛЛК5ВИЙ IVHQfr поймен.терри«» «упеси.га.^-Юы is s % CJ 1 о ГЧ 4) X в «J а. •4 Узун- ларскот аои

крукени Мский 'C 5 a 11 < 4 5 S 7 3 а -3 'S s s 0 5 а 1 JT i1 C 0 а X s s 1 а ü g 5? U Q a • Ь| и "S о — в 5 510 ed. Aeccbi^ec- соьиоипорС4Ы -t-ам

Л\£Гец-сииИ Q?_ Волынский 600 e>, ЛудСН-/ jj спал ПОГР./ 2 П0ЧЧС» 0,>лД е 4 рейне звисин-слие

Too е,о. супеси) ^ hecKH.tyíA./ § W'Z.Om £ |

Платов 620 e,eu Kpat-\ Ф ночтурыелД ó tierp. rtíiisuo^Ss Ацюбии пойм, тер «и, М V над-Р. ,пес--16 м ч 3 Bepxtte-ЧауЗин с ии&

а UJ V-ti и «: с О Г> i o а <b 3 < 'S.S - 2 гн О -S эс Ш Ы <sj «1 ss 52 1670 глины, \ ^ 1 Q) ffyaWH^ / 3 tvnecn ( qo IOmN1^ Аллювий VI ушйатерр. пески, cvrie¿u. Ч-16М 5 > S

Нийнеча У»ИН0М!Э

л1 s - 3 sd 3 gw 4é Jl'S cus (o i oo sita t;«- Ироснйкутси; Гурийские

cí Твманеиие

« 0 1 О í « ь о & -г- 3 г £ a а '30 < x l. а ■3 < ж. ^ 3 -x. • S§ Ы о'зе щг o ■x «с 11 sg с IÍJ l<o S « < o > o ■5 | O* C "S 2 8* 1 e.ecL KPQCHO-SvPbva глины АЛЛЮВИИ VII06Й юциенско« тер посии, галечнику ц - ЛО м МКЮВ1ЛЙ VUI Мок: ЦИИНСИ0й1«Р. супеси, глиям KvsMb-, НИЗКИЙ С0РИ50НТ

РиеГ£ Перша, "Spvго та трот* мкьпчм - видено стратиграчмцна слема, четййрта - угочнеЫ rdOh¡ (за С. Боргниковим)

знайдено в алювП воэнесен1всько'1 тераси. Рештки фауни др1бних ссавц!в представлеШ фауною, характерною для'плат!вського фау-н!стичного комплексу.

Алюв1й п'ятоЧ тераси синхронний лиманно-морським верхньочау-динським шарам та плат1вському горизонту (Рис.1). За даними TJI-методу для однов!кових лесових горизонт1в (Шелкопляс В.Н., Гожик П.Ф.-1986), формування алюв!ю в!дбувалося в1д 900 до 700 тис.рок!в тому.

Середньоплейсгоценов! алюв!альн1 в1дклади четвертой тераси (Ог1) характеризуются наявн1стю теплолюбно! субтроп1чно1 кон-х1лофауни (визн.В.Ан!стратенка) та рештками п!тим1сно-лагурус-но'1 групи, характерними для чигиринського'фаун1стичного комплексу (визн. В.М.Мацуя). НаявнЮть зуб!в бобр!в, фац!альний склад алюв!ально! товщ! (розвинут! фацП заплав, стариць з про-шарками торфу) та ероз!ограма ложа тераси св!дчать про зм!ни тектон!чного режиму (опускания) й кл1мату в1д сем!аридного до гум1дного.

Алюв!альн! в!дклади синхронн! узунларським морським шарам та чигиринському горизонту. За даними ТЛ-методу, вони формувалися в1д 300 до 400 тис. рок1в тому (Рис.1).

Середньоплейстоценов1 алюв!альн! в!дклади третьо'1 надзаплав-но! тераси (Ог2-4) почали формуватися на початку дн!провського кр!оетапу. Генезис алюв!альних товщ охоплюе два гляц!али та !н-тергляц!ал, але ц! кл1матичн1 зм!ни практично не позначилися на фаун! молюск1в та ссавц!в чигиринського фаунЮтичного комплексу. Алюв!альн! в!дклади третьо! тераси синхронн! ялпух!вським озерно-алюв!альним та карангатським морським шарам ! дШпровсь-ксму, коршевському та деснянському горизонтам (Рис.1). Алюв!й тераси формувався в!д 180 до 290 тис. рок1в тому.

ГИзньоплейстоценовий алюв!й другой иадзаплавно! тераси

(Оз1-2) синхронний прилуцькому й удайському горизонтам та верхньо- й посткарангатським шарам. Тераса формувалася в1д 50 до 150 тис. рок1в тому (Рис.1).

Алюв1й перших надзаплавних терас (Оз3-4) характеризуемся складом фауни та флори, що практично не в1др1зняеться в1д голо-ценового. Ц1 в1дклади синхронн1 тарханкутським та новоевксинсь-ким морським шарам 1 брянському та бузькому горизонтам. Алюв1-альн1 в1дклади першо! надзаллавно! тераси формувалися в 1нтер-вал! в1д 10 до 50 тис. рок!в тому.

Еисновки

1. У геоморфолог!чному в1дношенн1 на територП П1вн1чного Приазов'я вщЦлено так1 райони: Приазовська структурно-денуда-ц1йна р1внина; Приазовська акумулятивно-денудаЩйна р!внина; Приазовська лесова р1внина; Ероз1йно-акумулятивн1 форми рельефу.

2. На територП Швн1чного Приазов'я представлен! ш1сть р!з- ' нов!кових алюв!альних комплекс!в: п!зньокуяльницький, п!8нь-оеоплейстоценовий, ранньоплейстоценовий, середньоплейстоцено-вий, п!зньоплейстоценовий та голоценовий. Вони р!зняться сво!м Ппсометричним положениям у зведеному розр!з! й за час свого формування набули сп!льних та в!дм!нних л!толог!чних та фац!-альних рис.

3. Генезис р1знов!кових алюв1альних комплексов П1вн1чного Приазов'я включае в1с!м етап!в флюв!ального морфо- й седименто-генезу: ранньокуяльницький (N2^1), п1зньокуяльницький (Мг3кЗг), п1зньоеоплейстоценовий (ЕОг), ранньоплейстоценовий (Ох1), два етапи в середньому плейстоцен! (Ог1 та Ог2"4) та два етапи в п!зньому плейстоцен! (Оз1-2 та Оз3-4). Кожен з етап1в був зумовлений текгон1чними й евсгатичними факторами сукупно з

розвитком нижн1х теч1й палео-Дн1пра, палео-Дону 1 пра-Дону.

4. Ранньокуяльницький 1) та алтагирський (Ог1) етали в

розвитку алюв!альних в!дклад1в П1вн1чного Приазов'я характеризуются зм1нами кл!мату рег1ону в1д сем!аридного до гум1дного, а також амениенням базису ерозП, що призвело до появи на територП досл1джуваного рег!ону болотно-старичних та старично-ли-манних 01огеоценоз1в.

Головн1 публ1кацП аа темою лосл1дження

1. Бортников Е.Г. Аллювиальные образования бассейна р.Молочной в Северном Приазовье // Антропогеновые (четвертичные) формации Украины: Сб. научн. тр. к Колгр. меддунар. ассоц. по изуч. четвертичного периода (INQ.UA). - Пекин, 1991.- С.79-86.

2. Бортников 6.Г., Огай В.Х. Геоморфолог1чн1 особливост1 П1вн1чного Приазов'я // Природа та господарство П1вн1чного Приазов'я. - Мел1тополь, 1993. - С.16-24.

3. Бортников 6.Г. Середньоплейстоценов1 алюв1альн1 в1дклади П1вн1чного Приазов'я // Природа та господарство Швн1чного Приазов'я. - Мел1тополь, 1993. - С.24-36.

4. Бортников 6.Г., Левада О,В., Огай В.Х. Загальн! законо-м1рност! розвитку й нафтогазоносност! м!жг!рних западин // Природа та господарство Швн1чного Приазов'я. - Мел1тополь, 1993. - С.4-16.

5. Бортников Е.Г. Геологические особенности неогеновых отложений красноцветной формации Северного Приазовья- // Проолемы экологии и природопользования. - Мелитополь, 1994. - С. 1.40-150.

Клмчов1 слова

Алюглй, пл1оцен-антропогенов1 в1дклади, морфогенез, седимен-тогенез, - стратиграф!чне розчлеиуяання, корелацЬт, палэогеогра-

- 25 -

ф!чна реконструкц!я, малакофауна, фауна ссавц1в.

Бортников Е.Г. Аллювиальные отложения антропогена Северного Приазовья.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геолого-минералогических наук по специальности. 01.СЮ.04 - общая и региональная геология. Отдел геологии антропогена ИГН НАН Украины, Киев, 1995.

Работа посвящена комплексному изучению аллювиальных отложений' речных террас Северного Приазовья, стратиграфическому расчленению и корреляции с другими генетическими типами отложений, восстановлению палеогеографических обстановок в плиоцен- антропогеновое время. Выделены шесть аллювиальных комплексов, которые различаются по своему гипсометрическому положению, имеют общие и специфические литолого-фациальные и фау-ниСтические особенности. На протяжении плиоцен-антропогеново-го времени различаются восемь этапов фдювиального морфо- и седиментогенеэа, каждый из которых отвечает определенному эрозионно-аккумулятивному ритму, связанному с тектоническим развитием территории, колебаниями Азово-Черноморского бассейна и изменениями климата.

Bortnikov Е.Н. The alluvial Antropogene deposits of the North Prlazovye.

Thesis for a Candidate Degree of Geologlc-Mlneraloglcal Sciences on the speciality 01.00.04 - General & Regional Geology. Antropogen Geology Depart., Geological Institute, Ukraine Nat. Acad, of Sc., Kiev, 1995.

The thesis is dedicated to a complex study of the alluvial deposits of the river terraces of the North Pria20vye, a

stratigraphic division and correlation with other genetic types of deposits, a restoration of the palaeogeographical conditions at the Pllocene-Antropogene time. Six alluvial complexes are selected which differ according to their hypsometric position, have consron and specific lithologlcal-facial • and faunistic peculiarities. During the Pliocene-Antropogene time eight stages of fluvial morpho- and sedimentogenesis are discriminated. Each of them corresponds a certain erosional and accumulative rhythm, connected with the tectonical development of the area, variations of the Azov-Black Sea basin and changes of the climate.