Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Радиоспектроскопические характеристики породообразующих минералов зон золоторудных проявлений Кировоградского тектонического блока.

ВАК РФ 04.00.20, Минералогия, кристаллография

Автореферат диссертации по теме "Радиоспектроскопические характеристики породообразующих минералов зон золоторудных проявлений Кировоградского тектонического блока."

Національна академія наук України Інститут геохіиії, мінералогії та рудоутворення

На правах рукопису УДК 553.411

Снісар Віктор Петрович

РАДІОСПЕКТРОСКОПІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОРОДОУТВОРЮВЧИХ МІНЕРАЛІВ ЗОН ЗОЛОТОРУДНИХ ПРОЯВІВ КІРОВОГРАДСЬКОГО ТЕКТОНІЧНОГО БЛОКУ

(04.00.20 - мінералогія і кристалографія)

ПВТОРЕОЕРПТ дисертації иа здобуття вченого ступеня кандидата геодого-нінералогічних наук

Робота виконана у відділі радіоспектроскопії менеральної речовини Інституту геохіиії. мінералогії та рудоутворення ЛАН України.

Науковий керівник - доктор фізико-математичних наук Брік О.Б.

Офіційні опоненти:- доктор геодого-нінералогічних наук, професор Павлншин В.І.

- кандидат геодого-нінералогічних наук Братусь К.Д.

Ведуча організацій -ДГП "ПІвнІчукргеологія'

Захист дисертації відбудеться “Л-’^2р^ЛШ— 1995р.

0 ЧИ.' год. па засіданні спеціалізованої Ради по захисту дисертацій при Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України (252142, Київ-142, пр.акад. Паладіна 34).

З дисертацією повна ознайомитися в бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України.

Автореферат розісланий "1995р.

Вчений секретар

спеціалізованої Ради Д.0Ниі7^>01

доктор геол.-мін. наук Семененко

ьчеваі сєкреїзр

спеціалізованої рали ¿•50-0а.0у'''Я^£^'

юетор геоЛ'-кін- нар '—V І £.Г. іряьіш

ЗАГАЛЬНО ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми даної роботи визначається тим, 40 в останні роки закартовано численні прояви золоторудної мінералізації в глибоко метаморфізованих утвореннях Українського кристалічного цита (УЦ), і особлнвіств деяких із них є вкрай незначно поиирення колорудних змін порід не тільки в мевах геохімічних аномалій, але й у пробах з високими і навіть “ураганними" вмістами корисного компоненту. В той ае час серед геологів-рудників досить погирена думка про те, цо об’єм і інтенсивність колорудних змін порід відповідає масвтабу зруденіння. Це протиріччя потребує свого пояснення.

Під час проведення польових робіт склалося уявлення про те, цо фактичний об’єм колорудних змін значно більвий того, цо мовна спостерігати візуально і петрографічними методами. Ці зміни не призводять до появи нових мінеральних фаз, оскільки під дієп гідротермального розчину відбувається лияе очищення кристалічної гратки метаморфічних мінералів від структурних і неструктурних дефектів без руйнування креаній-кисневого каркасу породоутворхшчих силікатів. При цьому відбувається вилучення з кристалів у розчин елемен-тів-домівків в результаті іонообмінних реакцій кін породою і флпїдом. Тому виникла потреба в дослідвенні особливостей складу і реальної структури основних породоутворвичих мінералів метаморфічних порід, які зазнали слабких колорудних змін у зв'язку з золоторудним гідротермальним процесом, і аналізі цих даних в контексті геолого-структурної ситуації.

Об’єктом польових досліддень є гідротермальна мінералізація Клинцівського родовища. Для порівняння автор знайомився з геологічної) ситуацією на Михайлівському, Липнявському, Калинівському та Східно-Вріївському рудопроявах золота в УЦ.

Об’єктами лабораторних досліджень є мономінеральні фракції кварцу, польових «патів 1 біотиту з гнейсів, гранітів і кварцових прожилків з Клинцівської ділянки.

Цілі роооти полягають д дослідженні властивостей породоутворюючих мінералів метаморфічнихпорід в межах тектонічно активних структур з мето» визначення причин і механізмів зародження та розвитку гідротермальних рудоутворппчих систем в цих структурах. Крім того, необхідно було вивчити можливість дослідження методами радіоспектроскопії слабких вторинних змін мінералів, які не спостерігаються візуально і петрографічними методами«.

Для досягнення вказаних цілей вирівувалися слідуючі задачі:

1.Проаналізовано польові спостереження на Клинцівькій ді-лян-ці з метою виявлення основних рудоконтролюичих чинників і визначення необхідних методів і об'ємів лабораторних досліджень мінералів;

2.На основі визначення методом ПИР вмісту води в породоутворюючих мінералах шііцуючих метаморфічних порід і гідротер-малітів пояснено причини появи флюїду в тектонічно активній зоні, яка контролює розміцешш золоторудної мінералізації;

3.Досліджено зміни властивостей кварцу, польових впатів і Ьіотиту в ножах цієї зони під дією гідротермального розчину для порівняння з їх властивостями у вихідних породах;

4.Проаналізовано вплив структурно-тектонічних факторів на зародження і розвиток гідротермальної системи в тектонічно активній зоні і відображення цих процесів у зміні властивостей породоутворюючих мінералів.

Наукова новизна роботи.

1.Показано, чо існують гідротермальні системи, які не пов’язані з магматизмои і регіональним метаморфізмом, а двере-

лом гідротермального флвїду є самі вмічувчі породи.

2.Відсутність яироко проявлених колорудних змін порід є характерної) ознаков тектоно-гідротеркального типи рудоутво-рвпчих систем і пояснвється тим, цо флвїд вилучається з мінералів вмічупчих порід, завдяки чому він близький до стану хімічної рівноваги з ними. Тому масятаб візуально і петрографічно спостереауваних колорудних змін не моае бути критерієм оцінки масатабу зруденіння.

3.Тектонічно активні структури відігравть не тільки рудо-контролвпчу, а й активну рудогенерцвчу роль. Саме в їх меаах відбувається зародаення гідротермальних систем і проходять процеси автолізії (самоочицешш, рафінування) метаморфічних міноралів з утворенням рудної мінералізації.

Основні полодення. цо виносяться до захисту: і.В глибоко метаморфізованих утвореннях докеибрів моауть мати місце гідротермальні системи, які не пов’язані з иагма-тнзном і процесами регіонального метаморфізму. Вони зародіу-вться і розвивапться в тектонічно активних структурах внаслідок поруяення суцільності порід і мінералів і вивільнення з останніх флвїду, захопленого при метаморфізмі. Тобто, дае-релом гідротермального розчину виступавть породсутворппчі мінерали виїздячих порід;

2.Відсутність пироко проявлених колорудних змін є характерної) ознакоп тектоно-гідротермальних рудоутворвпчих систем, які зародилися і розвивалися в структурах тектонічної активізації аорстких блоків земної кори і не маять прямого зв’зку з магиатнзаом і регіональним метаморфізмом;

3.Диз’инктнвні тектонічні елементи відіграть не тільки рудопідводдчу, рудорозподільчу і рцдолокалізупчу.а й активну рпогенерувчу роль;

4.В тектонічно активних структурах проходять окисно-відновні реакції. Наслідками цього є поява важких металів у самородному стані і окислення вцглецв та органічних сполук до СО2 . частина якої зв'язується в карбонатах.

Практичне значення роботи полягає в напрацвванні якісної схеми золоторудного процеси в стрцктцрах активізації центральної частини !Щ, цо дає змогу більм раціонально проводити повукові роботи на золото. Показано, цо диз'внктивні структурні елементи відігравть активну роль у зародженні і розвитку гідротермальних рудоутворвпчих систем і тому повукові роботи повинні бути націлені в першу чергу на їх картування, цо мовна ефективно виконувати з застосуваннняи радіоспектроскопічних методів. А в мевах цих структур перспективними на виявлення промислових покладів є ділянки розрізу. складені амфіболітами або плагіогнейсаии.які переваровувться з тілами ультраметаморфічних гранітів.

Апробація роботи. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися на нарадах по проблемі "Мінералогія кварцу' (Сиктивкар. 17—19 листопада 1992р.),“Перспективи золотоносності надр України" (Львів,17—21 травня 1993р.), на конференції молодих вчених "Сучасні проблеми геології і геохімії корисних копалин' (Львів,12-14 вовтіш 1993р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 6 робіт.Дисертаційна робота складається з передмови, чотирьох глав і висновків, загальним об’ємом 112 с. і вклвчає 76 с. основного тексту, 11 рисунків. 12 таблиць, список літератури охоплвє 64 найменування.

Дана робота прикладного спрямування в значній мірі є логічним продовженням фундаментальних досліджень мінералів методами радіоспектроскопії - наукового напрямку, започатковано-

го в Інституті професорок I.В. Хатавеи.

Автор циро вдячнкй науковому керівникові Бріку О.Б.і всім співробітникам відділу радіоспектроскопії мінеральної речовини за консультації і допомогу при виконанні досліджень та обговоренні результатів, н.с. Вумському 0.0. за допомогу у зборі кам'яного наторіалу на польових роботах і підготовку проб дла досліджень, а також зав. лао. збагачення Г.Я.Терець.

Особливо завдячує автор н.с. Пасальській /І.Ф. і ст.н.с.Ка-лінічоико ft.ll. за виконання досліджень мінералів методами газової хроматографії і ПНР. Осооисто дисертантом виконано польові спостереження, підготовку проб, дослідження методом ЕПР та інтерпретація і узагальнення всіх отриманих даних.

ЗНІСТ РОБОТИ

В ПЕРЕДМОВІ обгрунтовується актуальність теми, наукова та практична цінність роботи, визначаться об'єкти, мета роботи і задачі окремих видів досліджень.

В І1ЕРЯІИ ГЛАВІ розглянуто методологічні ас~дкти використання мінералогічних методів досліджень для вирівення геологічних задач. Суть їх полягає о тому, цо кожан мінерал розглядається не як самостійний об’єкт дослідження, а як один із олзментів складної геохімічної системи. Звідси випливає некоректність пов'язування якоїсь властивості геохімічної системи як цілого (наприклад - здатність до рудоутворення) з окремими ткпоморфнимн ознаками певного мінералу як складової частини такої системи. Виріпення геологічних задач. питань генезису зруденіння можливе тільки через пізнання історії геолого-геохінічного розвитку мінералоутворпичої системи як цілісної одиниці на різних стадіях її зародження і еволвції, а у властивостях мінералів лиже відображається інформація про пребіг цих процесій.

ДРУГА ГЛАВА складається з чотирьох розділів і присвячена аналізи польових спостережене на Клинцівській ділянці, їх узагальненню і постановці задачі лабораторних досліджень.

В первомц розділі дається аналіз геотектонічної позиції Клинцівської ділянки.яка знаходиться в межах Кіровоградської зони розлом.їв. Аналіз розміщення геохімічних аномалій і їх зв'язку з тектонічноп порувеністо порід у керні свердловин свідчить про те. до гідротермальні процеси розвивалися в межах оиелонованих і елементарних сколів, які є фрагментами цієї структури.

В другому розділі охарактеризовак геологічну будову Клинцівської ділянки, де на глибоко метаморфізовані гранітогнейсові утворення докембрів накладавться дві рудоконтролвичі тектонічні зони, в межах яких локалізуиться рудні тіла,подекуди з '‘ураганними“ пмістами корисного компоненту, ало пр;: цьому колорудні зміни порід вкрай незначні. Спостерігається окварцювання. слабка сульфідйзація та зникнення лусочок графіту в межах рудних зон.

В третьому розділі проаналізовано вплив різних чинників на локалізацш зрудепіння і сформульовано цілі лабораторних досліджень мінералів. Показано,цо наявність тектонічної структури необхідна для виникнення гідротермальної системи, але недостатня для появи рудних вмістів золота.В межах зони тріщинуватості спостерігається тяжіння зрудепіння до тіл пегма-тоїдних гранітів, але ливе в тому випадку, коли останні розвиваться в пачках плагіогнейсу біотитового з проварками ді-опсид-плагіоклазового складу,з накладеною аафіболізацієв і біотитизацієи. Якщо вміщуючий гнейс представлений гранатовим або кордієритовим різновидами,то поблизу гранітів також спостерігається окварцивання, але зрудепіння в цьоиу випадку

здебільшого відсутнє.

Отже, для роздмікня перебігу рудодтворюпчого процеси необхідно виявити причини зародження гідротермальної системи, місце і роль ультраметаморфічних граніті» у ньому, а такоя роль вдглецп і його сполук у процесі рддогенезц.

В четвертому розділі розглянцто принципи дооорц кам'яного матеріали. Проби взято в трьох різних ситцаціях:1 )з вихідних порід за межами рудоконтролопчої структури -ситуація 1; 2) в межах рудної зони з проявами гідротермальної діяльності, але в тону місці, де рудна мінералізація згасає - ситуація 2; Зїа місці з добре проявленим зруденінням -ситуація 3. В усіх випадках відібрано проби з основних типів порід - гранітів, гнейсів і кварцових прожилків - всього близько 450 проб.Зразки відбиралися у вигляді:і )жматочка керну вагои 0,2-0.5 кг.;

2)наважкн з “хвостів" кернових проб, представлених подрібне-ноо породои. З відібраних зразків у лабораторії збагачення ІГМР вилучено иономінеральні фракції кварцу, мікрокліну, олі-гоклазу і біотиту та досліджено властивості різними методами.

ТРЕТЯ ГМВА складається з трьох розділів, в яких розглядаються результати лабораторних досліджень мінералів.

В пераомя розділі обгрунтовується вибір методів лабораторних досліджень.Можливості традиційних петрографічних методів вивчення колорудннх змін обмежені,оскільки ці зміни на Клин-цівській ділянці слабко проявлені. Саме тому доцільно використовувати метод_злелронно_го_пар^імапіітного ^езонансл_(]ЗПР) для спостереження за змінов кількості структурних дефектів у мінералах в результаті їх перекристалізації під дієп гідротермального розчину.У випадку з кварцом це має особливе значення, оскільки по ньому не розвиваиться вторинні мінерали. Крім ~ого, метод ЕІІР є ефективним інструментом дослідження

проавів слабкої карбонатизації порід і мінералів по характерному сигналу від іонд Мп2* д стрдктурі карбонатів.

Ис_т°я протонного магнітного резонансц (ПМР) має унікальні можливості по визначеннв кількості води д мінералах і її форми (вільна Н20, кристалогідратна, канальна, радикал 0Н')без рцйнцвання зразка, що дозволяє використати одну й ту ж наважку дла Інвих досліджень.Метод ПМР дає змогу визначати вміст води в мінералах не тільки з крупнозерннстих, а й з дрібнозернистих порід (гнейсїв),які складають основну частину роз-різд на Клинцівській ділянці.і,тим самим, прослідкувати змі-нд водонасиченості метаморфічних мінералів під дієв гідротермальних процесів у різних геолого-стрцктурних ситуаціях.

^азов£і_хроматографп_використовується для ідентифікації і кількісного визначення вмісту двоокису 1 окису вуг-лици. метану і водіїв, які є додатковими складовими гідротермального флвїду, законсервованого у мінералах.

Емісійний^пект^альний ан^л_із є стандартизованим методом і в цій роботі використовується для визначення вмісту елемен-тів-домівків з метов виявлення зміни їх вмісту в мінералах метаморфічних порід під дієв гідротермального процесу.

В дрцгомц розділі подано результати визначення вмісту Н^О в кварці і польовому впаті з гнейсів, гранітів і кварцових прожилків. Проби в кількості І63 вт. взято в межах рудоконт-ролвичої зони тріщинуватості і поза неп з вихідних метаморфічних порід. Встановлено, що в мовах рудної зони, яка трасується проявами гідротермальної діяльності, спостерігається не збільвення, що очікувалося, а навпаки - зменвення водонасиченості мінералів (рис.-а,б).Підраховано, що з 1 и? гнейсу в зоні тектонічної активізації вивільняється 0.841 кг.. а з того в об’єму граніту - 1.3 кг.НзО.Цей факт свідчить про те.

1.0

0.5

0.0

- 1.0 - 1.0

- 0.5 - 0.5

- 0.0 1 1 | ■■ ■ і і О о

1 2 З

1 2 З

Ч-.І

1 2 З-

а) НзО а польових впатах б) НгО в кварці в) Е-центри «кварці

гнейсів Сі ) і гранітів ( ц )

і.0

0.5

0.0

/ Ге

\ і \ і

і 2 З

1.0

0.5

0.0

•Ге

1 2 З

1.0

0.5

0.0

\ \''>Р6

\ \ '-тг

\ \

N \

\ 'Ре \

ч

_л_ _1_ 1і1а і 2 З

г) кварц гранітів д) кварц гнейсів е) олігоклаз гнейсів

- '-Ті

1.0

0.5

0.0

■ -р* ,.м \Х 1.0 Ге Ч'?' * «ні Ч Ч \ X N \ 1.0 -

ч N “ \ V« ч ч 0.5 . '\\\ Ва \ЧР6 •те 0.5

_1 ^ 'Ча 0.0 . 0.0

.V

■—Мп N '-Со

\Ча

'.Се

1 2 3 1 2 3 1 2 3

є) олігоклаз гранітів в) мікроклін гранітів з) біотит гнейсів

?нс. Вміст водн Іа,б), структурних дефектів Св) і елеиентів-доміи-ків (г,д.е,є,я,з) д породоцтворспчнх мінералах вихідних порід (1) та гідротермально змінених у неяах рудоконтролвичої структури (2,3).

що джорелом гідротермального флюїду були самі вміщуючі породи. При накладанні зони тріщинуватості на гнейси і граніти з їх мінералів вивільняються заливки метаморфогенного флюїду, захопленого ними у вигляді газово-рідинних включень. Внаслідок порушення суцільності кристалів і завдяки силам поверхневого натягу флюїд потрапляє в пори і тріщини породи. А це і є процес зародження гідротермальної системи в зоні тріщинуватості.В подальшому ідуть іонообмінні процеси між породою і гідротермальним розчинам,оскільки рівновага в системі "мінерал - флюїд" порувена. Перекристалізація при значно нижчих РТ-параметрах, ніж умови анфіболітоиої фації метаморфізму, призводить до звільнення кристалічної гратки мінералів від структурних дефектів і елемонтів-доиівків. Останні переходять у гідротермальний розчин, утворюючи його сольову складову. Оскільки перекристалізація мінералів проходить у "материнському" флюїді, то цим і обумовлена відсутність вироко проявлених колорудних змін порід.

В третьому розділі викладено результати дослідження кварцу, польових впатів і біотиту методом ЕЛР. газової хроматографії та емісійного спектрального аналізу. На прикладі дослідження кількості Е-центрів у кварці методом ЕПР показано, що під дією гідротермального розчину проходить перекристалізація мінералу, цо призводить до зменвення кількості структурних дефектів у ньому ірис.-в). Це явище спостерігається і в тому випадку, коли породи не мають якихось явних ознак вторинних змін.які б фіксувалися візуально чи петрографічними методами. Тобто, методом ЕПР можна вивчати слайкі вторинні зміни кварцу -мінералу, по якому не розвиваються вторинні мінерали.

Крім зміни кількості структурних дефектів у кварці з порід у межах рудної зони з’являються дрібні вростки карбонатів.

про наявність яких свідчить поява сигнала НПР від Мпг+ у структурі карбонати.а також виділення СОг внаслідок його те-рнічної деструкції при відпаленні такого кварцу при температурі 600-9006С. По появі вице зазначеного сигналу ЕІІР можна легко і ввидко встановити факт слабкої карбонатизації порід, до є наслідком гідротермальних процесів у структурі тектонічної активізації.Вростки карбонатних мінералів розвиваться не тільки в кварці, а й у польових япатах і біотиті.

Методом газової хроматографії у кварці визначалася кількість вакуольної СОг (вилучення нагріванням до 600°С у атмосфері гелів) і зв’язаної у карбонатних мінералах (нагрівання в інтервалі 600-900°С).Встановлено, чо кількість вільної СОг у рудних і оезрудннх кварцових прожилках однакова, але вміст карбонатних вклпчень у рудоносному кварці децо вициП і дисперсія цього показника значно більва, цо свідчить про більп мінливі умови мінералоутворення. Очевидно, цо сане ця пес та-більність і призвела до випадання рудної мінералізації з гідротермального розчину.

Методом емісійного спектрального аналізу досліджено вміст елементів-доміпків у кварці 72-х проб. Елементи Ип,Ті,гг,Сц,

У,УЬ,Ке і А1 виявлено в усіх зразках, а інві відсутні, або фіксупться ливе в окремих пробах. В межах тектонічної зони, де мали місце процеси перекристалізації кварцу під дієи гідротермального розчину, спостерігається чітка тенденція до зшіяєння вмісту Ее (рис.-г.д).Очевидно, воно присутнє в кварці у вигляді нвструктурних доаіпків, завдяки чому ионе легко вилучатися з нього слабков дієп гідротермального розчин« і утворявать сульфідні мінерали. '

Польові нпатн представлені олігоклазом у гнейсах і иікро-кліном та олігоклазои у гранітах. В мевах рудоконтролвпчої

структури для обох польових «патів характерний ЕПР-сигнал від Мп2+. Встановлено. цо він є суперпозицією сигналів від Мп2* в кристалічній гратці олігоклазу і в структурі карбонатів, вкі розвиваються у польових впатах в духе незначній кількості. не фіксованій петрографічними методами.

По результатах спектрального аналізу мономінеральних фракцій (63 проби) спостерігається чітка тенденція до зниження в олігоклазі вмісту Fe.Pb.Ba і Ті у мехах рудоконтролввчої тектонічної структури, а в мікрокліні така к тенденція характерна і для іону амоній, наявність якого фіксувалася методом ЕІ1Р (рис.-є.є,ж). Визначувані вмісти Ві спостерігаться в олігоклазі з вихідних порід (переважно з гранітів) і відсутні в пробах з рудної зони. ІоніГРЬ. Ва ,Т1 .Ві та Щ4 маять радіус, близький до розміру іону К+. чим і пояснюється їх тяжіння до накопичення у польових впатах. Бонн можуть легко вилучатися з кристалу в гідротермальний розчин завдяки іонообмінним реакціям між розчином і мінералом без руйнування останнього. Ре, як і у кварці, присутнє у формі неструктурно домівків.

В олігоклазі з гнейсів у межах рудоконтролсвчої структури спостерігається значно веняа кількість органічної речовини,' ніж у тому в мінералі з вихідних порід. Це добре фіксується методом газової хроматографії по зменяеннн кількості Н2,С0 і СІІ^.які є продуктами термічної дисоціації органічної речовини. Очевидно, в рудній зоні проходить окислення вуглецв та органічних сполук до СО2 .частина якої зв'язується в карбонатних мінералах. Саме це окислення і забезпечує відновлення металів із гідротермального розчину до самородиого стану по

^ О

схемі: Ме -*■ Не . Поява марганце в низькій степені окислення (Мп2+),в якій він легко фіксується методом ЕПР, також е нас-

-ІЗ -

лідком цих процесів.

У 48 пробах мономінеральних фракцій біотиту методом емісійного спектрального аналізи визначено вміст елементів-до-мівків того я переліки.во й у випадку кварцд та польового впатд. Елементи Hi.Ta.Sb.Cd.P.Sr і Th не виявлено ні в одній пробі, Мо відмічається в нести,а Н - в семи пробах поза мовами тектонічної зони u кількостях, близьких до иеяі чутливості аналізу на ці елементи, fls присутній у 12 пробах при великій мінливості його вмісту(вклі)чешія у біотиті власних мінералів мив’яку). Ві зустрічається у 23 пробах з вихідних порід у кількостях, близьких до нижньої меві його визначення. Домівки срібла у біотиті характерні для більяості проб у кількостях <0,00012. В поодиноких пробах зустрічається талій. Іиві визначувані елементи присутні в усіх пробах.

Біотит є добрим концентратором багатьох рудогенних елементів і за сприятливих умов иохе віддавати їх ц гідротермальний розчин. Якцо розглядати біотит, вилучений з гнейсів (а саме вони є рудовмічуичоп породоп),то характерно, цо в мевах рудної зони вміст більвості елементів-домівків децо зменвує-' ться. Найбільв значне знивення спостерігається по Co,La,Се ' (рис.-з).Така а тенденція характерна для Ві, И.

Біотит є геохімічним конденсатором, до "зарядяається" тими чи іішими елементами за умов регіонального нотаморфізму і ультраметаиорфізиу, а потім звільняється від них при знняеи-ні РТ-параметрів у ході гідротермального процесу в меяах тектонічно активної зони. Цей процес (автолізія) характерний для всіх продоутворпвчих мінералів.

В ЧЕТВЕРТНІ ГЛАВІ розглядапться генетичні аспекти геохімічних процесів, які аогли призвести до появи рудних ваістів flu на Клинцівській ділянці та ій подібних у центральній час-

типі УЦ і дається її порівняльна характеристика з іншими золоторудними об’єктами, локалізованими в глибоко метаморфізо-ваних утвореннях докембрію.

!] першому розділі пропонується двостадійна схема рудогене-зу. На першій стадії в ході ультраметаморфізму пройшла зміна форми знаходження і валентності Аи та його елементів-супут-ників. В метаморфічних породах йи,Ві,Т1.,А5 знаходяться переважно у видих ступенях окислення С 3+.5+). завдяки чому масть малий Іонний радіус і можуть розсіюватися в залізо-магнезіа-льних силікатах. Ультраметаморфічні процеси супроводжуються окисленням вуглецю та органічних сполук і частковим віднов-леннням рудогенних елементів. Це призводить до зростання їх іонних радіусів і локалізації зазначених вище елементів у кристалохімічній позиції катіонів-компенсаторів заряду в польових шпатах. Тобто, мова йде про рудопідготовчу роль ультраметаморфізму, в ході якого відбувається часткове відновлення металів і зміна їх кристалохімічної позиції.

Друга стадія реалізується в тектонічно активній зоні, де прогпдить вилучення цих елементів у гідротермальний розчин завдяки автолізії мінералів і відновлення иеталів до самородного стану. Відновні процеси забезпечуються подальшим окисленням в тектонічно активних структурах вуглецю і органічної речовини, цо супроводжується слабкою карбонатизацієв порід в їх мевах. Тяжіння зруденіння до пачок порід підвищеної основності (плагіогнвйси з діопсид-плагіоклазовнми прошарками і будинами або амфіболіти) пояснюється їх гвохімічнов (метало-гв'чнов) спеціалізацієв.

Ультраметаморфічні пегматоїдні граніти відігравть двоїсту роль: по-перше, в порівнянні а гнейсами, з цих порід в тектонічно активній структурі вилучається більша кількість води.

і томд саме біля них гідротермальні процеси проявляться більи інтенсивно: по-дрдге, d мінералах гранітів домівки рд-дних елементів знаходяться в більи відновленомд стані і в кристалохімічній позиції,з якої вони легко внлдчавться слаб-коп дією гідротермального флпїдд без руйнування мінералу, а отже і без вторинних змін, які можна Чуло й спостерігати ві-зцально чи петрографічними методами. Локалізація рядної мінералізації переважно в гнейсах поблизу гранітів, а не в самих гранітах, поясняється Ьільвоп кількістю потенційного відновника (органічна речовина.графіт) у гнейсах, а також бі-львоп анізотропієп фізико-механічних властивостей цих порід.

В другому розділі коротко охарактеризовано золоторудні об' єкти в глибоко аетаморфізованих породах, які Некрасов С.Н. (19ЙЙГ.) виділяє в окремий геолого-промисловий тип.

В третьому розділі розгляндто процеси автолізі! мінералів Я тектонічно активних стрдктурах і сформульовано положення про рддогенердпчд роль цих структур.

ВИСНОВКИ.

І.Рудоваіцуача товца метаморфічних порід є джерелом гідротермального флаідд.

¿.Вилучення ©лпїдніх компонентів з мінералів я тріцинн і пори та зародзення гідротермальної системи проходить завдяки поруиення суцільності мінералів тектонічними процесами.

3.їіла пегматоїдних гранітів ц иеаах зон тектонічної активізації здатні віддавати більад кількість води, нін вмідупчі їх гнейси.' Це призводить до інтенсивнівих проявів гідротермальних процесів поблизд них і може понилково сприй-«атися як ознака постиагиатичної гідротермальної діяльності.

4.Проміжок часу від основної фази метаморфізму і дль-траметаморфізид до зародження гідротермальних систем g зонах

тектонічної активізації нове бути ак завгодно довгим, оскільки метаморфогенний флюїд, захоплений мінералами у процесі їх росту, моїе зберігатися в них необмежений час за умови збереження суцільності кристалів.

5.Поява водного розчину в зоні тріщинуватості і катак-лазу призводить до перекристалізації метаморфічних мінералів, що супроводжується вивільненням із них у гідротермальний розчин елеМСИТІВ-ДОМІЯКІВ І ЗМЄНВЄННаН кількості структурних і наструктурних дефектів кристалічної граткн.

6. У межах рудоконтролввчої тектонічної зони відбувається окислення вуглецв і органічних сполук, що супровод-вуєтьса слабиов кароонатизацієс.

7. Окислення вуглецв і його сполук супроводжується відновленням інших елементів із розчину у межах тектонічної структури. Само цей процес забезпечує моеливість появи металів (Йи, Ві, Аз) у самородному стані внаслідок їх відновлення із гідротермального розчину, в якому вони набувають рухливості в окисленоиу стані о складі комплексних солей. Вхг вення двовалентного Марганця у структуру карбонатів і плагіоклазів також є наслідком переходу його з вицих ступенів окислення до нижчого (Ип2+), а ЕПР-снгіїал від нього моїна використовувати для виявлена тих ділянок рудоконтроловчих структур, де окисно-відновні процеси проходили найбільм інтенсивно.

Й.Дизьвнктивні тектонічні порувешія відіграють не тільки пасивну (рудопідводячу, рудорозподільчц, рудовміщуючу), а й активну рудогенврцвчу роль.

9.Рудоутворивчі процеси в структурах тектонічної активізації є наслідком автолізії (самоочищення) метаморфічних мінералів і вилучення з них флвїду та рудних елементів.

10.Оскільки тип рудоутворппчого процесу визначається способом зародження гідротермальної системи, то порад з пост-магматичним і метаморфогенно-гідротермальним необхідно виділити тектоно-гідротермальний тип рудоутворпвчих систем, окі мояуть виникати в структурах тектонічної активізації і призводити до появи рудної мінералізації. При цьому вміщупчі породи виступапть дзеролом і Флаїду. і рудних елементів.

По темі дисертації опубліковано роботи:

1) Брік О.Б., Снісар В.11., Катав І.В. ЕПР-характеристи-ки кварцу ак показники гідротермально-метасоматичних перетворень порід Нлинцівського рудопроаву золота. //Доповіді АН України. 1993, Н 5. с.51-54.

2) Снісар В.П., Калініченко fl.ll., Натяв І.В. Пава точка зору на дзерело води в гідротермальних системах зон розломів. Доповіді НАН України, 1993р., Н 11, с.105-108.

3) Брик А.Б., Ііазмкнн В.В., Снисарь В.П., Зумский А.Л.. Лариков А.Л., Самборскаа И.А. ЕПР-хараитеристики кварца золоторудных проявлений Украйни, //Тезиси докладов совещания "Минералогия кварца”, 17-19 ноября 1992г., -Сыктывкар, с.100-101.

4) Пасальськаа Л.Ф., Калиниченко А.М., Снисарь В.П., Багмут H.H. Состав флвндиих включений в кварце золоторудного проявления Украинского щита. //В сб. Термобарогеохимия геологических процессов,- Тезиси докладов к 8-му совещании по термобарогеохимин. -U,, 1992, с.108-109.

5) Снісар В.П,\ Калініченко fl.11., Вумський 0.0. Вміцу-счі породи як дверело гідротермального флпїду в тектонічно активних зонах. -Тези доп. конференції колодих вчених "Сучасні проблеми геології і геохімії корисних копалин", м.Двів. 12-14 аовтіш 1993р., с.69-70.

6) Снисарь В.П., Пасальская Л.Ф., Калиниченко A.M., Багмут Н.Н. Состав флвидних включений в кварце золоторудного проявления Украинского цита. //В сб.: Термобарогеохимия геологических процессов. -Владивосток, 1994,с.(подано до друку)

Аннотация

Снисарь В.Л. Радиоспектроскопические характеристики поро-дообразущих ыинералов зон золоторудных проявлений Кировоградского тектонического блока. -Диссертация на соискание ученой степени кандидата геолого-минералогических наук по специальности 04.00.20 - минералогия и кристаллография. Институт геохииии, минералогии и рудообразованна НАН Украины, Киев, 1995г. '

На основе детального и всестороннего изучения кварца,полевых впатов и биотита методами ЕПР, ЯИР и др. установлено,что рудовиоцаицие породи ввляитсс источником рудообразуоцнх флп-идов и рудных элементов.

Snissar U.P.The radiospectroscopies characteristics of the rock-foreing ninerals in the ores nanifestations zones of cold in Kirovograd blok tectonic.-Dissertation for the searching of the Candidate acadenic degree of the geology-nine-ralodist sciences bi speciality 04.00.20 - aineralogy and cristallography, Institute of Geocheaistri, Mineralogy and Ore Foraation National Acadeay of Sciences of Ukraine.

Basing on the detailed and all-round reseaches of the quartz, fieldspat and biotit bi tho aethods of ERS, NMR etc. it has been deteroinea, that these ore-consisting rocks are the sources of the fluid and ore-foraing eleaents.

Клпчов1 слова - рад!оспектроскотя, породоцтворшач1 М1нерали.