Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Состояние лимфатических узлов в условиях регенерации периферического нерва

ВАК РФ 03.00.11, Эмбриология, гистология и цитология

Автореферат диссертации по теме "Состояние лимфатических узлов в условиях регенерации периферического нерва"

ЮИВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1меШ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопиоу

МЕЛЬНИК НАТАЛ1Я ОЛЕКСПВНА

УДК 616.428-018:616.833.Б8-003.93

ОТАН ЛШФАТИЧНИХ ВУЗЛ1В В УМОВАХ РЕГЕНЕРАЦП ПЕРИФЕР1ЙН0Г0 НЕРВУ

03. 00. 11 - ембр1олог1я-, г1отолог1я 1 цитология

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на адобуття наукового ступени кандидата 61сшог1чиих наук

КИ1В - 1998

со

СП сг>

1Г.

ДисертаиДею в рукопис

Робота вигаэнана на кафедр! г1стодог11, ембр1одог11 та цитологП Нац1онального медичного ун!верситету 1м 0. 0. Богомольця

Науковии кер1вник:

доктор медичних наук, професор Юр1й Богданович Чайковсышй

0ф1ц1йн1 опоненти:

доктор медичних наук Галина Григор1вна Скибо

доктор медичних наук, професор ВалерШ Петрович (Ильченко

Пров1дна орган!зац1Я! 1нотитут ф!з1ологП НАН Укра!ни

1м. 0. О. Богомольця

Захшт дисертацП в1дбудетюя

о годин! на зао1данн1 спец1ал1зовано! Вчено] ради Д.С1.01.13 при Ки"1воькому ун1верситет1 1мен1 Тараса Шевченка за адресою: 252022, Ки"1в-22, пр. Глушкова, 2. НД1 ф!з1олог11 Км1воького ун!верситету 1мен1 Тараса Шевченко, к1м.Б04. В1дгуки на автореферат надсилати за адресою: 252033, Ки1в-33, вул. Всшодимироька, 64.

3 дисертац1БЮ можна ознайомитиоя в Б1бл1отец1 Ки1воького ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка

Автореферат роз1оланий "ДО ддв року.

Вчений секретар опец1ал1аавано!'->лОо^? Оотровоька Г. В. Вчено! ради Д 01.01.13, к.0. и.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТН

АКТУАЛЬНЮТЬ. Виэначення законом1рностей структурних перетво-рень iMyHHoï системи п1д впливом р!зних фактор!в, як! викликають smîhh ïï фунгацонального стану, в актуальным аавданням сучасно'1 61-ологП та медицини. Ця обставина визначаеться важливою роллю 1мун-HOÏ системи у п!дтримц! гомеостазу, що пов'язано a ïï участю у про-ти1нфекц1йному та протипухлинному эахист! [ I.Кохан, 1994 ], нормальному функц!онуванн1 систем орган!аму, знешкодженн! ендо- та ек-зогенних антиген1в, ел1м!нацП та утшпэацп в1дшраючих тканевих структур, а також стимуляц!ï регенерацШих продео1в С Бабаева А. Г., 1986; Бабаева А. Г., Зот1ков Е. А., 1987 3. У зв'язку з'цим ц1-кавим в вивчення реакцП органов iMyHHoï системи, особливо perio-нарних лгмфатичних вуал!в при травм1 перифер!йних нерв1в.

П'сля проведения'ряду досл1джень стало в1домо, що перифер!йн! нерви належать до особливо! групи орган1в, як! нааван1 " ф!з1оло-г1чно !аольованими" [ Лямперт И. М., Белецкая Д. В., Грызнова О, H., 1964 3. По в1дношент) до б1лкових компонентis "ф1з1олог1чно !зольованих" орган!в (мозок, ябчко, пэрифер!йн1 нерви та 1нш1) в opraHisMi не вишгкав стан природньо'! 1мунолог1чно'1 толерантноот1, тому порушення цШсност! г1сто-гематичного бар'еру таких орган1в призводить до стимуляцП антигенреактивних кл1тин 1 виникнення ау-то1мунно'1 реакцП [ Fabry Zsuzsa, Raine Cadric S., Hart Michael N.. 1994 3. KpiM цього, деиервац!я к1нщвки, яка обновлена пошкоджен-ням нервового стовбуру, сама по co6i призводить до структурних пе-ретворень у в1дпов1дних л1мфатичних вузлах, як1 проявляться у зб1льшенн1 розм1р1в вуалгаив, г1пертрофИ мозкових тяж1в, п1двищэн-н1 проникност! кровоносних та л!ыфатичних судин, п1двищенн1 к!ль-кост! малодиференцшованих л1мфо'1дних кл1тин у вузликах i паракор-тикальн1й aoHi С Григорьева Т. А., 1961; 1966; Бородин Ю. И.,1981; Чевагина H. H., 198В; Чевагина H. Н., Изранов В. А., 1992 3.

Необх1дно мати на уваа!, шр стрессова реаквдя, яка виниказ в результат! дН на органам р1зноман1тних екстремалышх фактор!в в наел!док тдвищення секреторно! активност! надниркових аалоа викли-кав акцидентальну 1нво1иоц1ю лшфо'1'дно! тканини [Алов И. А., 19Б5; Славензон Л. Д., 1951; Аминова Г. Г., Григоренко Д. Е. и др., 1981; Сельв Г., 1982; Абрамов В. В., 1991; Сапин М. Р., 1993 3.

Таким чином, приведен! вище дан! визначають, що травма перифэ-

р!йного нерву, яка супроводосувться як дес1у::.гиЕНими, так 1 В1ДН0В-лювальними процесами, маже проявляти антигенний вплив та викликати ам!ни морфсфункц1оналъного стану л1мфатичних вудав, особливо тих, як1 знаходягься в аон! оперативного втр> »ання.

МЕТА I ГОПОВН1 ЭАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ грунтуються на виясненн! м1кроморфолог11 п!дкол1нних та клубових л!мфатичних вуал1в п1сля травми с!дничого нерву та встановленн1 ааконом1рност1 реактивних эм!н цих орган!в у динам!ц! де- та регенерацП пошкодженогО нерво-вого отовбуру.

Досягнення ц!вЗ мети грунтувалось на Ьиргшенн! наступних го-ловних завдань:

1. Встановлення особливоотей будови, у тому числ! юптинного складу п!дкол1нних та клубових л!мфатичних вуэл1в тазово'! к!щцвки 1нтактних шур1в.

2. Вияснення морфолог1чних прояв1в реакцН л!мфатичних вугл!в на операц!йну травму та перер!эку с!дничого нерву.

3. Вивчення стану п!дкол!нних та клубових л1мфатичних вузл1в у процес! регенерацИ нервового стовбуру.

НАУКОВА НОВИЗНА РОЕОТИ. ' Проведен! комплексы! аагальноПстадо-г1чн! та морфометричн! досл!дження дозволили вперше встановити к!льк!сн! 1 деяк! як!сн! характеристики окремих отруктурно-функц!о-нальних д1лянок та зм1ни цитолог!чного складу л!мфатичних вузл!в у в1дпов1дь на перер1вку перифер!йного нерву. Анал!з результат!в от-риманих даних дозволяв виявити певну динам!ку структурно-функц1о-нально! перебудови п!дкол!нних ! клубових л!мфатичних вузл1в п!сля проведения операд!й по невротом!!, ! вперше встановити стад1йн!сть 1х реактивних зм!н у цих уыовах. Запропонований новий морфометрич-ний метод оц!нки морфолог!чного стану л!мфатичних вузл!в, який оформлено як рац!ональну пропозид1ю.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Отриман! Дан1 розширпоть знания про ааконом1рност1. перебудови л!мфатичних вуэл1в п1д впливом операций! травми та перер!зки перифер1йного нерву. Визначення к1льюс-них та ряду як!сних критерПв дозволяв об'Бктив1зувати характер адаптац!йних 1 компенсаторних зм!в у л!мфатичних вузлах та !х реак-

2

ц1ю у piamix експерименталъних умовах.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. Отриман! ревультати доол!д-ження можуть Сути Еикористаш як контрольн! показники у д1нгноотиц! морфолог i4Horо стану л1мфатичних вузл1в та у проведен^ подалыпих !муноморфолог!чних досл!джень з використанняы !муномодулятор1в на експериментальних моделях, що в!дтворюються на С1лих щурах. Виэна-чена особлив!сть структурних перетворень ретикулярних волокон л!м-фатичних вувдгв при ix реакцП на операнд меже викприотовуватиоь як один а дхагностичних критерии фунюЦонального стану цих орга-н1в. ■ Представлений морфометричний метод досл!дження л!мфатичних вузл!в може Сути причинений у 'ix подалыпому вивченн!.

0CH0BHI ПОЛОЖЕНИЯ РОБОТИ, ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ: .

1. П1дкол1нн1 та клубов! л1мфатичн! вуали !нтактних щур1в масть спеииф!чн1 особливост! будови.

2. Реактивн1 bmIhii п!дкол!нних i клубових. лимфатичних вуал1в п1сля проведения досл1дно! операцП характеризуются стад1йн1отв. 0сновн1 етапи ix структурно-функц1онально'1 перебудови в!дображають специф1ку реакгивност! цих орган!в на де- та регенеравдю перифер!й-ного нерву.

3. Шсля нанесения операц!йно'1 травми ретикудярн! волокна п1д-лягаить деструктивним процесам з 'ix постушвш в!дновленням. Зб1ль-шення posMipiB л1мфо!дних вузлшив i пов'язащ з цим к1льк1сн! 3Mi" ни 'ix кл1тинного складу супроводжуються перебудовою ретикулярних волокон по 'ix периферИ - концентрично розмщэн! ряди ааШнюютьоя на о!тчаст1 структур«.

АПР0ЕАЦ1Я РОБОТИ. Результата дисертацшно! .роботи допоб!дались на м1жнарод!пй науков1й конференцп " Актуальн1 питания морфолог!!" ( м. Терноп1ль ) у 1996 poitf.

ПУБЛ1КАЦ11.'Резудьтати роботи викладен! у 8 наукових публ!ка-

ц1ях.

СТРУКТУРА РОБОТИ. Робота uas вступ, чотири глави ( огляд л!тэ-ратури, матер!али та методи дослЦження, результат досл!джвння, обговорення результатгв доол!дження ), висновки та список дитовано! л!тератури, який нал!чув 273 першоджерела, а них - 1В0 украЧнськота рос!йськомовн! роботи та - S3 !ноземн1. Роботу викладено на 246 стор!нках машинописного тексту та !люстровано 88 малшками. Окрешш розд!лом, п!д наввою "додаток", винесено 42 габлиц1.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА. Самост1йно проводились вивченнз

та оформления оглнду л1тератури, проведения контрольно! та дослано! операцП, виконання г!столог!чних методик э ц!ллю отриманяя препарат1в, загакьноморфолoriчне та морфометричне досл!джэння, з використанням эапропонованого власного методу морфометричного вив-чення лИмфатичних вузл!в, який'оформлено як рац!онан>ну пропозиц!ю, анал!з отриманих результат!в, оформлення дисертащi, формулювання висновк!в.

злнст гавота

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ. Досл!ди по вивченшо мжромор-фологП п!дкол1нних та клубових л!мфатичних вузл!в були проведен! на 154 нел!н!йних б1лих щурах одн1б! стат1 масою 100 - 130 г. Boi п1ддосл1дн1 тварини Сули розд1лен1 на три групи: 1 трупа - 95 щу-р1в, у яких гд1йоиовали перер1эку о!дничого нерву; 2 трупа - 50 щу-р1в, у яких проводили контрольну операц1ю; 3 трупа - 9 !нтактних щур!в.

У вс1х тварин першо'1 групи п!д т1опенталовою анестег!ею проводили перер1зку с1дничого нерву у д^нг4. верхньо! третини стегна. 0перац1я полагала в пошкодженн! шк1ри, м*яз1в та nepepiarat нерву, викориотовуши м1крох1рурПчний 1нотрументар1й.

У тварин 2-ro'i групи на прав1й к1нц!вц1 п1д д!бю т1опенталово-го наркозу проводили'Контрольну операц1ю, яка полягала в пошкоджен-н! шк1ри та м*яэ1в та мобШзацН с1дничого нерву. Шк1ру роэр1зали у д1лянц1 верхньо! третини стегна по проекц!йн!й л!нп проходження не^ву. Евтаназ1ю п!ддосл!дних тварин проводили шляхом передозування еф1рного наркозу. Матер1ал для морфолог!чного досл!дженнн брали зраэу ж л1сля евтанзвП щур!в через 1, 3, Б, 10, 21, 44, 99 д1б. Ц1 отроки п1оля операцП були розрахован1 за допомогоп формул геомет-рично! nporpecil [ Добровольский Г. А., 1984 ]. .

Для проведения г1отолог1чних нетод1в. досл!дження матер!ал ф1к-рували в 107. - нейтральному формал1н1 1 дал! пом1щали в параф!н зг!дйо загальноприйнятих ПотолоПчних методик с Меркулов г. А., 1999 3. Параф1нов1 зр1зи тоещиноп Б-7 мкм отримували, викориотовуючи ротац!йний м1кротом ф!рми "MICR0M". Для вивчення морфолог1I та кл!тинного складу л1мфатичних вузл!в зр!эи эабарвлювали гематокпи-л1н-еозиноы, азур 11 - еозином, метилов-.м зеленим - п!рон!ном по Унна-Папенгейму. Для вивчення ретикулярних волокон л!мфатичних вуз-л!в використовували 1мпрегнац1ю ср!блом по методу В1льшовського у

модиф1кацП Гомор! С Ромейс В., 1953; Волкова О. В., Елецкий Ю. К., 1971 3.

На сьогодншн1й день icHye два методи ощнки стану л1мфатичних вуал1в. Вони баауються на вивчеюи кл1 тинного складу л1мфатичних вузл1в. Надолжами них методов в лереобтяжен!сть математичними фор-)лула)ли i неповна характеристика стану лшфатичних вуэл1в, оскШки вивчаються лише клИинний склад орган1в без врахування зм!н у окре-мих структурно-функщональних зонах [Гуревич М. Е., Перельмутер В. М., Кирнос В. Н., 1987; Сапин М. Р., Белкин В. Ш., Стефанов С. Б. и др., 19883. Власний морфометричний метод досл1дже!шя л!мфатичних вуал!в багувався на клльклс'пй оц1нц1 основних морфо-функц1ональних частин орган1в та клштеного складу. Досл1дження були проведен! з викорис-танням м!кроскопу фгрми " REICHERT", об'ективгв х4, хЮ, х40, хбЗ та морфометрично'! ciTKii. Роам1ри сторони квадрата ц1в! с1тки ^тановшпг: з об'вктивом х4 - 200 мкм; в об'ективом х10 - 80 мкм; з об'вктивом х40 - 20 мкм; а об'ективом хВЗ - 13 мкм.

Щонайменше на 7 препарата:: кожного терм!ну досл1дження по 7 fcaaiB без врахування увольнения штер1алу були Вш1рян1 наступи!, (гокааники:

1) poaMipn л1мфатичних вуэл!в; .

2) товщина капсули л!мфатичного вуала;

3) к!льк1сть та pDBMipH л1мфо!дних вуалик!в у к1рков1й речови-Hi вуала;

4) особливост! роатзшування та чисельн!сть тканинних базофШв у Bcix структурних частинвх вуэла;

Б) дегрануляц!я тканинних базофШв розраховувэлась як высоток клИин, до дегранулюють, в!д аагального числа кл!тин на препарат! ;

6) юйтинний склад к1рково1 речовини, вианачали у вузликах i в к1рковому плато;

7) кл!тинний склад паракортикально1 аони;

8) кл1тинний склад моэково"! речовини;

Таким чином, вим!ргаочи ц! Biciu napaMSTpiB оцишвали к!льк1ону характеристику стану регЮнарного л1мфатичного вузла.

Bei к!льк1с1й дан1, що були отрямаи1 у морфометричному досл1д-женн1, оброблен! методами взр!ац!йно! статистики СМянцер О. П., Угароа Б. П., Власов В. В., 1982; Плохинский Н. А., 1970].

Роэб1жност1 Mi», результатам! роэц!нввались, як в1рн1, якщр в1-рог!дн1сть була мент Ъ%, тобто Р<0,00.

РЕЗУЛЬТАТ* Д0СЛ1ДШШ, ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Як св!дчатъ отриман! результата досл1дження, п1дкол!нн! л!мфа-тичн! вуали статевозр1лих 61лих mypiB ^увають част!ше округло!, р1дше бобопод1бно! форми i мають добре розвинену сполучно-тканинну капсулу, товщина яко! нер!вном1рна i в середньоыу дор!внюб 8,87 мкм С табл. 1 ].' Використавши специф1чн1 методи г!столог!чного забарв-лення ( 1мпрегнац!ю ср!блом по Гомор1), нами буди виявлен! apripo-ф1льн1 волокна у склад! капсули. Ретикулярн! волокна капсула у перпендикулярному напрямку переходить у паренх!му л1ифатичних вузл1в, щр е п!дтверженням досл1джень F. Denz (1947), який вим1рював чи-оельнЮть ретикулярних волокон, що перетинають крайовий синус. Нав-коло л1мф01дних вузлик!в KipKOBO'i речовини п1дкол!нних л1мфатичних вузл!в ретикулярн! волокна розм1щуються концентричними рядами. Та-кий спос!б рови!щвння, можливо, Biflirpae роль ф!ксатора малих л1м-фоцит!в £ Аминова Т. Г., 1978 1 або обумовлюе вихрепод!бний пог!к л1мфи на периферП вуэлика [ Бородин Ю, И., Кузина Т. Г., Трясучев П. М.,,1968 ]. Кл1тинн! елементи капсулг розмИцуються пошарово, де споотер1гаються фЮробласги та гладк! м!оцити. На думку багатьох автор!в, наявн!оть гладких м!оцит!в сприяв активн!й моториц1 л!мфа-тичного' вузла i вказуе на стан орган1в. Зб!льшення товщини капсули 1 чиседьноот! гладких м!оцит!в у II склад! св!дчить про активн!сть л1мфатичних вузл1в [Olszewski L. W., Engeset А., 1980; Трясучев П. М., 1983; Turner А., Ozturk-Demir N., 1983].

У к!рков1й речовин! п!дкол!нних л!мфатичних вузл!в нарахову-еться в середньому.3-4 вузлика в темним центром. 1нод! cnocTepira-еться 1 вузлик з! ов1тлим центром, щр складаг 20 7. в1д загально! к!лькост1 вузлик1в [ табл. 23. Д1 дан! сп1впадаготь з науковими дославшими автор1в [ Бадриева Э. А.,1979; Бородин Ю. И., Сапин М. Р. Этинген Л. Е. и др., 19923

ПрисугнЮть т,канинних базоф1л!в у склад! п1дкол!нних л1мфатич-них вузл1в Суда визиачена в багатьох наукових роботах [ Ковалевсь-кий Г. В., 19S8; МелеШина 0. Б., 1974; Gordon John R. et al., 1990; Бородин Ю. И., Сапин М. Р., Этинген Л. Е. и др., 19923. Проте в!до-моот! про 1х спос1б розм!щення у паренх1м!1 орган!в суперечлив!. Можливо, ч!ткого м1сцезнаходження цих кл1тин не 1снуБ 1 вони здатн! перем1шуватись у оклад1 Л1мфатичних вузл1в !нтактних щур1в. Най-61льщу чисельн!оть тканинних базоф!л!в ми спостер!гаемо у паракор-

тикальн1й 30Hi [ табл. 3]. Невелика к1'льк1сть тканинних баэофШв, HKi перебувають у отан1 дегрануляцП - 57., на думку автор1в [Морозова Е. В. Доропкова У. В., 1987], б одним а доказ1в того, шо у п1дкол!нних л!мфатичних вузлах 1нтактних щур1в проходять не1нтен-cuBHi iMyHHi процеси.

У перифер!йних органах 1мунно'1 системи в1дбуваютьоя поот1йн1 процеси м1грац1!, прол1ферацП та диференц!ацП субпопуляц!й л1мфо-циНв, кооперативних взавмод1й та утворення зв'яэк1в м1ж 1ншиш1 шптинами кров!. Дим питаниям у науков1й л1тератур1 присвячена велика к!льк1сть poöiT С Юрина Н. А., Русина А. К., 1976; Бородин Ю. И., Машак А. Н., 1981; Дурмишидзе Н. С., 1984; Owen J. J., 1986; Nieuwenhuis Р., Opstelten D., 1984; Oord J., 198Б; Смирнова Т. С., 1987; Смирнова Т. С., Ермолина Л. В., 1988; Головацкий А. С., 1989; Гаврилин В. И., Майбородин А. Г., Григорьев В. И., 1990 3. Тому, в обговоренн: результатов досл!дження прид!ляеться увага к1льк1снии результатам п!драхунку кл1тшших елемент1в у р1зних структурних частинах л!мфатичних вузл1в.

Найб1льша щ1льн1сть кл1тин у Сглад1 п!дкол1нних л^мфатичних вузл1в 1нтактних шургв була визначена на периферП вуэлик!в а темним центром. У центр! вузлик1в б1лыпе великих л!мфоцит1в. Кр1м цих основних груп кл!тин, у вуэликах зусгр1чаються макрофаги, плаэмоци-ти та незначна к!льк1сть нейтроф!льних лейкоцит1в. Кл1тини к!рково-го плато представлен! малими л1мфоцитами, макрофаг шли, плазмоцита-ми, щодо нейтроф!льних лейкоцит1в та бластних форм л1мфоцит1в, то вони р1дко зустргчаються. Серед кл1тинного окладу kIpkoboj речовини п1дкол1ниого л1мфатичного вуалз найб!льше малих л1мфоцит!в.

У паракортикальн!й зон1 л1мфатичяих вузл!в м1отяться вс! вищэ згадан1 кл1тинн1 форми, але найб!льше малих л!мфоцит!в. У пор1внян-н1 з yciMa структурними компонентами л1мфатичного вузла в паракор-тикальн1й зон1 споотер!гавться досить велика к1льк!сть макрофаг!в. У моакових тяжах розм1иувться багато плазмодиев. Загалом клгтинний склад, 1до визначений нами, майже не в1др1зняегься в1д отриманих ра-н1ше результат1в С Бадриева Э. А., 1979; Машак А. Н., 1979 3.

Дан1 про будову клубових л1ыфатичних вузл1в 1нтактних щур1в у науков1й л1тератур1 майже не. аустр!чааться. Але, проанаИзувавш наш1 результати досл1дження, можна аробити висяовок, щр будова клубових л1мфатичних вузл1в в1др1энявться в!д п!дксш1нних дНдфатичних вузл1в. Насамперед, це стосуеться товщини капоули. Ми визначили, ср у клубових вузлах статевозр!лих mypiB олаборозвинена капсула, тов-щина яко! приблизно дор1вкпз S, 09 мкм [ табл. 5 3. Цей факт исяна

пояснити в!дсутн1стю п осилено i моторно! дгяльност! капсули клубових л!мфатичних вузл!в, бо вони розм1шуютъся у менш рухом!й д!лянц1 к!нц!вки 1 долають меншу грав1тац1йну силу Шд час руху л1ыфи, н!ж п!дкол!нн! л1мфатичшп вуали. Можливо, у зв'язку 8 меншою руховою д!яльн1стю клубових л!мфатичних вузл!в, ретикулярн! волокна маоть меншу щ!льн!сть розмИцення у капсул! та навколо вузлик!в у nopiB-нянн! з п1дкол1нними л!мфатичними вузлами ЮТактних щур1в. У клрко-вому плато були визначен! вузлики з темним i cbímhm центром. Bmíct вузлик!в 3i св!тлим центром с клад as приблизно 36 7. в1д эагально! к!лькост! вузлик1в у KipKOBiü речовин! [табл. В], що перевищ/в ix число у п1дкол1нних л1мфатичних вузлах. Ц! результати опостереження св!дчать про антигенне нава-!таження на клубов! л!мфатичн1 вузли íh-тактних iaypiB С Tsiagbe V. К. ¿ Thorbecke Q. J., 1991; Kroese F. 0. М., Seijen Н. G., Neuwenhnis Р., 19913, можливо, тому що вони отри-муютъ С1льший об'бм аферентно! л!мфи.

Тканинн! баэоф!ли переважно роэм1щуються у паракортикальн!й зон! i, в менш1й Mipi, у к!рковому плато. Проте, ix чиселън1сть эначно , менша у пор!внянн! а п!дкол1гчими л!мфатичнтш вузлами Стабл. 73. '

Найб1льша щ1льн!оть розм!щення кл!тин спостер!гавться у kípko-вому плато, а найменша у вузликах si св!тлим центром. Серед кл!тин вузлика э! св!тлим центром част!ше воього зуотр!чаються велик! л!м-фоцити, яких найб!льше у самому центр! вузлика. Еудова вузлик!в з реактивним центром вказув на активн! !мунн! процеси, як! тут в!дбу-Ваоться CPemis В., 1967; Weissman I., Qutman В., Friedberg S. et al., 1976; Tsiagbe V. К., Thorbecke Q. J., 1991; Kroese F. В. M., Seijen H. Q., Neuwenhnis Р., 19913. На в!дм!ну в!д п!дкол!нних л!м-фатичних вузл!в, характерною риссяо вузлик!в з темним центром клубових л!мфатичних вузл!в - в п!двищена к1льк!оть плазмоцит!в. У пара-кортикальн1й зон! та мозков!й речовин1 клубових л!мфатичних вузл!в визначена менша чисельн1сть макрофаг!в.

Серед кл!тин мозкових тяж!в клубових л1мфатичних вуэл!в к!лг-к1сть плазмоцит!в б!льша, н!ж у мозков!й речовин! п!дкол1нних л!м-фатичних вузл!в.

Таким чином, га допомогою комплеконого ПстолсПчного i морфо-метричного анал!зу п1дкол1нних та клубових л!мфатичних вузл!в !н-тактних шур!в нами визначен! к!льк!сн1 взаемов1дношення окремих структурно-функц!ональних д!лянок, цитолог!чний склад та в!дм!нноо-

tí будови п1дкол1нних та клубових л!мфатичних вузл1в.

Результата анал1зу реактивноот1 п1дксшнних i клубових л1мфа-тичнш? BysaiB ni с ля проведения контрольно! та досл1дно'1 операцП дозволяють виявити динам1ку структурно-функц1онально1 перебудови цих opraiiiB у процео! де- та регенерацп периферийного нерву 1 ви-д1лити HaorynHi пер!оди:

I пер!од в1дпов!дае ранн1й реактивност! л!мфатичних вуал!в через 1 добу nicia проведения операцгй.

У цей пер1од у Шдгатнних та клубових л1мфатичттх вузлах nio-ля перер!зки йдничого нерву спостер1габться ряд зм!к, hkí иагаду-ють зм1ни, що виникають у склад! п!дкол1нних та клубових л1мфатич-них вузл1в п!оля проведения контрольно! операц!"!.

У п1дкол1нних л1мфатичних вузлах эиеншуеться товщина капсули Стабл. 13, к1льк1сть вузлик1в зростаз [табл. 23. У клубових л1мфа-тичних.вузлах ми виявили зб1льшення товщини капсули [табл. 63 i майже незм!ину чисельн1стъ вузлик!в з темним та св1тлим центром Стабл. 63. Розм1ри л1мфо!дних вуалик!в зб1льпуються в обох типах вузл1в. Цей факт на думку багатьок досд!дштв iMyHHOl сиотеми С Русина А. К., Юрина Н. А., 1374; Bloom W.,. Fanicett D., 1975; Васильев Н. В., 1975; CaroiH М. Р., Юрина Н. А., Этинген Л. Е., 1978; Труфакин В. А., 1983; Вериигора А. Е., 1988; Lennert К., Stein Н., 1982; Coico R., Thorbecke G., 1985; Oord J., 1985; Теи G., Kosco M., Burton Q. et al., 1990 3, вкааув на активац1ю лшфатичних нуз-д1в. В1ля капсули вуал!в пилыйстъ розм1шення ретикулярних воло¡ton змэншувться, я^ п1сля проведения контрольно^ так i досл1д;ю! спо-рацП. • Концентрично розмщен! ряди навколо вузлик1в перетворюатьсл у OÍT4EOT1 структури, що, мсяшиво, впливав на пот!к лiыфи через aiM$äTH4Hi вуали [Бородин Ю. И., Кузина Г. П., Трясучев П. U., 19683. PaHiiae, у наукових працях, не првд!ляласъ увага реакцП ро-тикулярно! строми fliu®aTH4Hnx вузл!в на поручения 1ннервац!! орга-п1в та на гсрмони надниргаэвих аалоа (гормони стресу), як! а'явлл-ються у кров! п!оля операц!йно! травми [Бадриева Э. А., 1979; Юршгз Н. А. 1970; Румянцева Л.- С., 1977; АВраЫОВ В.. В., 1991; Сзпка tí. Р., 1993]. На налу дутсу, амзншення чисалмгостг рвтикуларшгс кает-кон, що пов'язаи! а ГЕлсулоэ, i утворення о1тчаотих структур пенило вуэлкк!в в рззуля.тотш ргапцП рэтккудяряо'1 оттоуд йз г51г.яга:п:-; кояцэнтрац!! кортЕкостеро1'.лних горкон!в, на шг-уЕгш« iímepnri't 1 пш«эл1нч!к Мьфаткчаяп вувл1з та пв ?51хьшкк;1 гогм!р1з niiiloirnv;:.:

Товщина к-япсули щдколшних лмфатичннх вузлш шташпнх щурш та гисля проведения контрольно? 1 досшдно! оперяцц _Таблица 1

1 доба 3 доба 5 доба 10 доба 21 доба 44 доба 99 доба

1нтакт щури, мкм 8,87±0,71

ГКсля контрольно! операци, мкм 5,21 ±0.64 6,75±0,61 12,93^1,63 9,45+0,86 6,94±0,64 7,52±0,71 9,29±0,64

П|СЛЯ доелдно? операци, мкм 6,94*0,92 14,08 ±2,62 16,97±1,25 33,36±2,83 10,80±0,61 9,64±0,92 8,49±0,45

Кыыасть Л1мфоТдних вузлиюв у склад! тдколшних лгмфэтичних вуипв ¡нтактних щурш

та п1сля проведения контрольно! I доелмно? операшТ _' __Таблиця 2

1 доба 3 доба 5 доба 10 доба 21 доба 44 доба 99 доба

1нтактн1 щури ВТЦ 4,29±0,34

ВСЦ 0,43±0,19

ГКсля контрольно? операци ВТЦ 8,57±0,34 4,29±0,17 6,14±0,24 10,00±0,20 5,29±0,33 3,71 ±0,48 8,43±0,19

ВСЦ 0 0 0 2,24±0,19 4,43±0,34 0 0,71 ±0,17

Шсля дсслщноТ операци ВТЦ 11,71±0,39 18,86±0,31 2,14±0,13 6,29±0,17 7,86±0,24 3,29±0,17 8,аб±0,47

ВСЦ 0 2,00±0,20 20,29±0,40 10,71 ±0,33 5,14±0,24 0 1,57 ±0,28

Юлыасть тканинних базофинв у гадколтних лЫфатичннх в узлах ¡нтакгпшх щур|в

та гасля проведения контрольно? операци _Таблиця 3

1нтактн1 1 доба 3 доба 5 доба 10 доба 21 доба 44 доба 99 доба

Капсула 0,87 ± 0,28 1,29±0,48 0,29±0,17 0,71 ±0,26 0 2,14±0,47 0,57±0,19 0,86±0,31

Юркова речовйна 2,43 ± 0,67 0 7,29±1,06 4,86±0,74 0 7,43±0,78 2,86±0,47 9,00±0,76

Паракортикальна зона 16,14 ± 1,39 3,29±0,39 14,86±1,36 15,14±1,36 0 14,71±3,80 7,00±0,45 24,57±1,47

Мозкова речовйна 0 14,57±2,80 3,29±1,01 10,14±1,22 6,71 ±1,47 8,00±1,25 0 0

Товщина капсули клубових лшфатичних вуз.пв ¡нтактних щур1в тй теля проведения контрольно; \ дослшно! олерацП

___Таблица 5

1 доба 3 доба 5 доба 10 доба 21 доба 44 доба 99 доба

нтактн! щури.мкм 6,09±1,06

"1|СЛЯ контрольно! эперацп, мкм 9,06±1,76 5,40±0,61 4,63±0.81 4.82±0,81 6,36±0,93 4,24±0,64 4,34 ±0,64

1|сля дослщноТ зпераци, мкм 10,22±1,05 9,06±1,27 8,68±1,12 8,68±0,71 11,57±1,28 4,82±0,46 5,79±0,53

Юлыасть лмфойших вуышпв у склаш клубових л|мфатичннх вузлш ¡нтактних щурю та енсля лроведемня контрольно! 1 досладно) опсраци

_ __Таблица 6

1 доба 3 доба 5 доба 10 доба 21 доба 44 доба 99 доба

нтакгш щур и ВТЦ Г,14±0,31

ВСЦ 4,141:0,24

"Ксля контрольно'! зперацп ВТЦ 6,00±0,49 2,29±0,17 2,43±0,28 6,6±0,24 6,86 ±0,24 3,2Э±0,26 12,86±1,10

ВСЦ 4,01 ±0.52 0.43±0,19 4,86±0,24 4,14±0,13 3,14±0,13 0,43±0,19 2,43±0,45

Исля досл'щноТ зперацй ВТЦ 7,14±0,47 5,00±0,29 5,29±0,33 3,2Э±0,26 5,29±0,33 3,57±0,19 7,14±0,13

ВСЦ 4,14±0,47 0 9,86±1,53 6,00±0,29 1,86±0,24 1,29±0,26 3,86±1,11

Кшьгасть тканннннх базофЫв у пшколжних .нмфатичннх вузлах ¡нтактних щурш

та П1сля проведения дослмшо! операии ч Таблица 4

1нтактн1 1 доба 3 доба 5 доба 10доба 21 доба 44 доба 99 доба

(апсула 3,87 ± 0,28 1,86±0,55 0,43±0,19 1,57±0.28 1.86±0,31 0 0,86±0,24 0,43±0,19

Оркова речовина 2,43 + 0,67 0 0 3,29±0,33 1,57±0,34 0,71 ±0,39 2,14±0,47 0

Паракортикальна зона 16,14 ± 1,39 0,15+1,43 2,00±0,45 5,29±0,66 0 2,00±0,29 10,29±1,56 10,71±0,94

Иозкова речовина 0 (13,00±1,21 0 4.29±0,48 1,86±0,47 1,14±0,24 0 4,29±0,66

Юлыасть тканинних базофЫв у клубових лиифатичних вузлах штактних niypis

та теля проведения контрольно? операцй _Таблице 7

1нтактн| 1 доба 3 доба 5доба 10 доба 21 доба 44 доба 99 доба

Капсула 0 0,36 ± ,21 0,29±0,17 0 0 0 0 1,00±0,00

Юркова речовина 1,86±0,55 5,00±0,3 5 2.43±0,40 0 0 1,86±0,37 1,71±0,48 1,00±0,00

Паракортикальна зона 4,57 ±0,45 4,86±0,37 2,14+0,43 0,86±0,55 0 1,14±0,31 3,71 ±0,44 4,00±0,00

Мозкова речовина 0 0,43 ±0,19 о - 2,43±0,57 0 0 2,00±0,40 0,43±0,19

Юлькгсть тканинних базофЫв у клубових лйифатнчних вузлахЫтакпшх щуртв

та теля проведения дослцноТ операцй '_'____Таблиця g

IwTaKTHi 1 доба 3 доба 5 доба 10 доба 21 доба 44 доба 99 доба

Капсула 0 0 1,00 ±0,29 0,86±0,31 l0,29±0,26 0,29±0,17 0 0,57±0,27

Юркова речовина 1,86±0,55 5,00±0,60 0,29±0,17 0 0,43±0,40 0,43±0,40 2,00+0,29 3,00±0,40

Паракортикальна зона 4,57±0,45 4,71 ±0,52 0,43±0,28 1,00±0,40 0 0 3,14±0,62 7,14±1,67

Мозкова речовина 0 0,86±0,24 0 5,14±0,51 0 0,43±0,19 2,14±0,31 2,29 ±0,48

вувликав.

У цей терм!н досл!дження. гйсля перер1зки нервового стовбуру Е1дбуЕнються 3Mi ни галыисного складу тканинних базоф!л1в. У Шдко-Л1ННИХ Л1мфатичних вуэлах ми спостер!гали эменшення числа мастоци-TiB у паракортикальн1й зон! i эб1льшення цих кл!тин у мозков!й ре-човшп, шр, можливо, е результатом перем!щення кл!тин з паракорти-кально! зони до mobkoboi речовини [ табл. 4]. Чисельн1сть кл1тин, як1 перебузають у стан! дегрануляц!!, зб1льшуеться на 10 X, • шр на думку Морозове! Е.В. та Торопково! У.В. (1987), ов1дчить про почат-кову активац1ю 1мунно! реакци л1мфзтичних вузл1в. У клубових л!м-фатичних вузлах чисельн1сть тканинних базоф1л1в п!двищувться (особливо у паракортикальн1й зон1) [табл. В], що эггдно з данши ряду автор!в [Archer R., I960; FeldbergW., 1965; Корнева Е. А., Шхинек Э.К., Гущин Г.В., 1984; Lepaulard F., 1988 ] вказув на п1двищення iMyHHoi активност1 орган1в, як захиснопристосовну реакц1ю на пору-пення гомеостазу.

Анал1зуючи к1льк1сну динам1ку л1мфо'1дно! популяцП клИин л!м-фатичних вузл1в Шд д!ею стресового чинника-( пЮля контрольно! операцГГ ) i п1д впливом перер1зки нервового стовбуру, ми д1йпши до висновку, шр EMina ix эагального числа в1дбувавться, в основному, за рахукок малих л1мфощт1в та плазмоцит!в. Так, у п!дкол!нних л!м-фатичних вузлах п1сля проведения контрольно! операц!! п1двищуБться вм1ст малих л!мф6цит1в, а чигэльн1сть плазмоцит!в зменшувться. На в!дм1ну В1Д цих п!драхунк!в, у п!дкол1нних л1мфатичних вузлах п!сля проведения досладно! операцп, в!дбуваеться эменшення чисельност! малих та великих л!мфои,нт!в 1 зб!льшення ллазмоциПв. У клубових дшфатичнях вузлах спостер!гавться п!двщення чисельност1 малих л!мфоцит!в, як пЮля проведения контрольно!, так i пЮля проведения дссл1дно! операцП. Под1бн1оть у розгортанн1 кл1тинно! реакц!! п!д чао д1! стресового фактору 1 д!5 антиген1в св1дчить про наявн1сть эагальних мехатзм!в регуляцП активност1 орган!в 1>лун1тету СХарло-ва Г. В., 1975].

1J пер!од - де пер1од, який в1дпов1дае 3 доб! п1оля проведения наших операц!й.

Дан! з науково! л!тератури отверджують, що через 3 доби п1сля перер!зки с!дничого нерву в д!лянц! травми нерву споотер!га»тьоя кровевидиви. На к1нцях як проксимального так 1 дистального в!др!э-к!в починав формуватися молода сполучна ткаяипа з прал!феруючих та

ы!груючих сиди ф1бробласт1в та кл!тин кров!. У сполучн1й тканин! визначавться невелика к!дьк1сть тонких колагенових волокон СВоско-бойников В. К., 1966; Александровская 0. В., 1969; Жутаев Н. А., 19703.

У цей пер!од г!столог1чний та морфометричнии анал!а л1мфатич-них вуал!в пхсля пошкодження перифер!йного нерву виявив ряд суттб-вих В1ды!нностей реактивност1 п!дкол1нних л1мфатичних вузл!в в1д клубових. У пддколанних л1мфатичних вуалах ми спосгер!гали прояви типово'Греакц!! л!мфатичного вуэда на порушення його ^нервацИ, що були описан! багатьыа досладниками [ Григорьева Т. А., 1961; 1966; Бородине. И. ,1981; Чевагина Н. Н., 1988; Епхиева С. X., 1387; Че-вагина И. Н., Игранов В. А., 1992 ]. Нами визначено збхлыаення роз-м1р!в орган!в, товпцши капсули [табл. 13, розашрення синус!в, появу деотруктивно вигнених ретикулярних волокон б1ля капсули вузла, Д1а-педеэ та !мб!б!ц1ю пареюами л1мфатичних вузл!в великою чисельн1стю еритроциИв4, вб1лыаеиня кШкосИ та ровм1р1в вузлик!в в темним центром [табл. 2 3 1 появу 1х перехгдних форм - в!д вузлшив з темним центром до вувлитв в1 овхтлим центром. Вм1ст тканинних Саэоф1-л1в вменшуеться [табл. 4 3, а т1, шр аалишились перебували у станх дегрануляци. ЫльщЮть вузлик1в з темним центром м1стять у центрах багато великих д!мфоцит!в. На в1дм1ну вхд тдкол^нних Л1мфатичних вузлхв 1нтактних щур1в, а також в1д п!дкол1нинних л!мфатичних вув-л1в через 3 доби п1сдя проведения контрольно! операцИ в екопери-ыентальних д1мфатичних вузлах п!двищусться вм!ст плазмоцит1в. Особливо цэ добре пом1тно у мозков1й речовин! вувл!в на фон! аменшення чиселькоот1 малих л1мфоцит!в.

На нашу душу, во! ц! зи!ни п!одя проведения дослано! опера-цП в результатом оинерПчного вшшву на п!дкол!нн! л!мфатичн! вуали одраау дек! лькох фактор!в.

По-першэ - це порушення 1ннервзц!! орган!в, яке, як в!домо, проявляеться у г!пертроф!'1 та набряку л!мфо'1дно! тканини в результат! п1двищено1 проникност! кровоносних та л!мфатичних оудин 1 на-повнення органу аферентнгао д!ыфою [ Бородин Ю. И., 19813, эбШшен-ня розм1р!в вузлик!в та чиоельност! великих та середн!х л!мфоцит!в С Епхиева С. X., 19873. ЗС!льшення розм!р!в вузл!в за рахунок зни-лення 1х транопорно'1 функц! 1 мае адаптац!йне значения, оск!льки отворив о'птиыальн! умови для !ыунно! обробки аферентно! л!мфи Г Бородин Ю. И., 19813.

По-друге - це ¿нтенсивна дегрануляц!я тканинних базоф!л!в, в результат! яко! змекшуеться чиоельн1сть цих клатин у napeHxiMi п!д-колхнних л!мфатичних пуал1В С Haninel I., Lagynoff D., Krujer P.-Q., 19393. Як ведомо, наяопичення в ткзнинах г1стам1ну - 6 одним з го-ловних фэктор!в подалыпого влннкнення не1фодиотроф1чного процесу С Склянова Н. А., 1976; Sruber B.L., Schwartz L.B., 1990 3 1, пов'-язанш з ним, набрлком тканинл 1 розшнренням судин.

По-трете, вплив антигенних детерм1нант оболонки перифер!иного нервового волокна ( б1лкових молекул м1вл1ну ). Поява велико! к1ль-кост! вузлюив э темним центром та ix перех!дних форм, а також зЫлыаення юпст/ плазмодиев, зг!дно з результатами проведоних ра-Шше досл1джень С Balfour В. М., 1967; Burtin Р., Buffe N., 1967; Pernis В., 1967; Чахава О. В., Лебедев К. А., Скрябин А. С., 19703 - е св^дченням виникнення антигенно! стимуляцП л!мфатнчних вузл!в.

Реактивн1сть клубових л!мфатичних вузл!в на перер!эку нервового стовбуру полягае у зб1льшенн! розм!р!в капсули [табл. БЗ, змеи-DQHHi к!лькост1 вузлик!в з темним центром Стабл. 63 ! чисельност1 великих лхмфощгпв, макрофаг is, у п1деие,онн1 вы!сту ыалих лгмфоци-TiB, лоявх еритрощтв у шрковому плато та паракортикальн!й зон!. У MosKDBiii речовин! чисельн!сть плазмоцит!в маиже втрич! менша за чнсельн!сть малих л!ифоцит!в, що в В1дм1нн1сти В1Д кл!тинного складу 1нтактних вузл1в. 1нод1 серед шптлн зустр!чаються нейтроф!льн! лейкоцити. Чисельн!сть ретикулярних волокон 61ля капсули вузл!в зменшувться. Щ змпш вказують на 1мунодепресивну дш кортикостеро-1дних rbpMOHiB, а також на початков1 етапи розвитку iMymiD'i реак-ц!!-в!дпов!д! на антигенн! детерм!нанти оболонки периферийного нерву.

Проведена контрольна операщя 1 оц1нка кл1тинного складу клубових та п!дкол!нних лхмфатнчних вузл!в ще рзз довела !мунодепре-сивну д1ю стресового чинника. Ми спотер!гали зменшення розм!р!в капсули [табл. 13, к!лькост! та розм!р!в вузлик!в [табл. 23, чи-сельност1 малих л!мфоцит!в i плазмоциПв та зменшення щ!льноот! ре-тикулярних волокон. У клубових л!мфатичних вузлах були визначен! под!бн! EMiHH: товщина капсули зменшувться Стабл. 53, значно знижу-вться bmIct вузлик1в Стабл. 63. Эагальна кШк!бть кл!тинних еле-мент!в зменшувться у к!рковому плато, паракортикальн!й зон! та моз-ков!й речовин! у пор!внянн1 а клубовими' л1мфатичнии вузлами !н-тактних щур1в. Зменшення кл!тин л!мфЫдного ряду в результат! л!&-

фоцитсуйзу може мати певне в!дношення до адаптацп С Васильев Н. В., Коляда Т. Н., Суолова Т. Е., 1991; Вальский М. М., 1991; Гарка-ви Л. К., Квакина Е. Б., Иконова М. А., 1992 3. Проте iHiai аатори вважаать, щр зшиення к!лькост1 л1мфо'1дних кл!тин пов'яэано з поси-деншш 'ix ем1град!1 у пошкоджен!" органи 1 тканини [ Гольберг Е. Д., Карлова Г. В., Лапина Г. Ы. и др., 1979; Дыгай А. М., 1985 3.

Таким чином, у цей пер!од на денервад1кз к1нщв!ш у п1дкол!нних та клубових л1ифатичних вузлах спотер1гаеться виникнення ряду адапт тац!йних та патолог!чних вм!н.

III nepiofl - це перЮд розвитку iMyHHo'i реакцП - В1ДП0В1Д1 п1дксшнних та клубових л1мфатичних вузл!в. BiH вгдпов1дав терм!на« - В та 10 доба п!сля перер1зки С1Дничого нерву. Як в!домо, через 7 д1б Шаля операцП сполучнотканинний рубець, який з'еднув В1др1аки нерва, значно виражений. Эб1льшубться щ!льн!сть розташування кл!-тинних елеменПв 1 а'являються пучки тоненьких колагенових волокон. Молод! аксони маать однаковий д1аметр на воьому протяз!. Шсцев! розширення аустр1чаються пор1вняно р1дко. На к1нцях волокон е невелик! колби росту [Лаврентьев Б. И., 1S61; Воскобойников В. К., 196В; Александровская О. В., 1969; Кутаев Н. А., 19703.

Проанад1зувавши стал п!дкол1нних л!мфатичних вузл1в через 5 та 10 д!б п!оля перер1зки нервового стовбуру 1 посилаючись на визна-чення активноот! л1мфатичяих. вузл1в у досл1дженнях багатьох автор!в С Veldman D. J., 1970; Nossal G., 1973; Васильев H. В., 1976; Oord J., 1985; Елхиевз С. К., 19871, мсина стверджувати про виникнення та розвиток 1мунно1 реакцП цих opraHiB. Так, за напою кШк1снсю оц!нкои у п1дкол!нних л1мфатичних вувлах зб!лыпубться товщина кал-оули Стабл. 13, оообливо через 10 д!б. Э'являеться багато великих вузлл,ч!в з! св!тлиы центром (най5!льпе через Б д1б) [табл.^ 23. Spooias BMicr тканинних базофШв у пор1внянн1 з попередн1м отроком досл!дження (3 доба п!сля перер!зки о!дничого нерву), з поотуповою дегрануляц!ею цих кл!тшз до 1D доби [табл. 43. Ретикулярн1 волокна С! ля капоули поотупово в!дновлюать свою структуру, aas навколо вуэ-лк1-:!е залишаютьоя с!тчаот! структуре, момлиао, через велик! розм!ри активованих вузлик!в.

Щ!льн!сть розы1щеннй ikItkh у паренхп;! п1дкол1ишк 1ШХ byssili 1ШЕЫЛ У no?iiH3BEl El Ц1льн1стй у nspBHXlf.l imaKtSJÄ alisfenroröx ьумйь. У цзвхрзх ьуэашйа о Г'-шотшшзл ц&итрш ькггсхл-"я-!ся дуно й5лик.1 !il;;iKicTi. ведал» «lKicrpr. 1в, мгг

сельн1сть малих л1мфоцпт1в. Мзл1 л1мфоциги переважно розташовач! на периферП вузлнка. У П0р1внянн1 з попередн1м стропом досл1дженнл (через 3 доби п!сля проведения досл!дно! операц!!), чисельнЮть еритргацтв у к1рковому плато знзчно зменшувться, проте б мЮця де пом!чен! ведши скулчення еритроцит^в, щр м!стять по 20-30 кл1тин. К!льк!сть нейтроф1льних лейкоцит1в залишаеться сталою. Споотер1га-вться тдвищена к1льк!сть макрофаг1в та великих л!мфоцит1в у пор!в-нянн1 з ¡х вм!стом у вуздах неоперованих шур!в. К1льк!сть малих л1мфоцит1в у паракортикальнай зон! суттево зменшувться 1 майке сл!впадае з чисельн!спо плазмоцит1в, а вм1сг макрс)фаг1в значно пе-ревшцув IX к!льк1сть у п1дкол!нних л!мфатичних вузлах 1нтактних щу-р!в. У паракортикалыий зон1 еритроцити зустр1чаються р1дко, розм1-щуючись поодиноко або попарно. Серед клИин мозково'1 речовини б!ль-ш!сть належить плазмоцитам. Визначавться збШшення макрофаг1в.

У клубових л!мфатичних вузлах спостер!гаються под!бн1 аы1ни. Зб1льшуються товидна капсули [табл. 53, к1льк1сгь та розм1ри вузли-к!в з св1тлим центром [табл. 8]. Через 5 д!б зб1льшусться чисель-н!сть тканинних базофШв, а через 10 д1б вони майже зникагать, мож-ливо, в результат! дегрануляцП Стабл. 8]. У вузликах а темним центром спостер1гаеться зб1льшення к!лькост1 великих л1мфсцит1в, а у вузликах з! св!тлим центром число великих л1мфоцит!в едв1ч1 пере-вишув IX вм1ст у вузлах неоперовантх тварин. У к1рковому плато б1льппсть - це маМ д1мфоцити. Особлив1стю кл1тинного складу к1рко-вого плато та паракортикально'! гони вузла б наявн!оть п1двшцено1, у пор1внянн1 з клубовкми л!мфатичними вузлами 1нтактних щур!в, к!ль-кост! великих л1мфоцит1в, макрофаг1в та плазмоцит!в. У мазюов1й ре-човин1 к1льк1сгь малих л!мфоциг1в б1льиа, н!ж плазмоциПв, що е суттевою в!дм1нн1сгю в!д"вузл1в 1нгактних теария. НейгрофШн1 гра-нулоцити майже не зустр1чаються. 0соблив1стю мовково! речовини вуэ-л1в б наян!сть невелико'! к1лькоот1 еритроцит!в. Через 10 д!б ми спостер!гавмо п!двшцення чисельноог1 плазмоцит!в у во1х структур-но-фуякц1ональних зонах клубових л!мфатичних вузл1в.

Доипддення п1дкол!нних та клубових л!мфатичних вузл!в п!сля нанесення операц!йно'1 травми, визначав п!двгадення функц!оналыю1 активноот! л!мфатичних вузл1в, особливо, через 10 д!б у п1дкол!нних та через Б д!б у клубових л!мфатичних вувлзх. Ця думад п!дтвэрджу-еться зб!льшенням'ч1:сельност1 вузлик!в э! св!тлим центром [табл. 2, 63 ! к!лькост! великих л!мфоцит!в та плазмоциПв. У клубових л!мфа-

тичних вуздах зб1льшувться вмЮт мадих л:мфоцит1в. Ретикулярн: волокна 61ля капоули в1дновлюють свою структуру, лише навколо вузли-к1в великого розм!ру збер1гаютьоя IX с1тчаст1 структури. Також виз-начаеться эмендоння чиселъност! тканинних базоф!л!в [табл. 3, 73, цр не протир!чить проведеним ран1ше доол1дженням, де опостер1галось аыеншеивя к!дькост1 тканинних Сагоф1д1Б 1 масова дегранудгшдя цих кл!тин СЗдоровский П. Ф., 1969; Бадриева Э. А., 19793.

Таким чипом, у цей пер1од шюстер!гаБться бурхлива !мунна ак-тивн1оть п1дкол!нних та клубових л1мфатичних вузл1в пЮля перетину о1дничого нерву 1 П п1двшцення у вузлах щур!в п!сля контрольно! операцИ. Сяосгер1гаеться лостулове вадновлення лошкодяено'], в результат! порушення !ннервац!1, паренх!ми п!дкол!нних л1мфатичних вузл1в.

IV пер!од - цв пер1од в!дновлення отруктурних компонент!в л!м-фатичних вузл!в. В1н в1дпов1дав 21, 44 та 99 доб1 нащэго досл1джен-ня. Заданный автор!в [Лаврентьев Б. И., 1961; Воскобойников В. К., 1966; Александровская О,. В., 1969; Жутаев Н. А., 19703, через 20 д!б п!оля невротом!'! споотер!гали задов1льне ошвставдення в1др1э-к!в травиованого нерва. При вивченн1 препарат1в проксимальних д1ля-нок центрального в1др1зка нерва зафарбованих еагальног!столог!чними методиками спостер1газться типова будова для хнтактного нерва. Нервов! волокна в середин! пучк!в дооить т!сно прилягашть один до одного. Дисталъна д1лянка центрального нерва характеризуемся пооту-повш потовщенням во1х оболонок, щр досягають максимума на меж! г рубцем. Новоутворен1 роьов! цил1ндри перифер1йного в!др!зка не вкрит! м1бл1ном.

V п!дкол1нних л!мфатичних вуздах через 21 добу споотер1гаБться п!двшцений вм!ст вузлик1в а тешим ! св!тлим центром, проте число вуздик!в а темним центром 61льше [табл. 23, щр, можливо, пов'яэано а перетворенням вузлик!в а1 св1тлим центром у вузлики з темним центром, оск!дьки це динам!чн! структури, як1 можуть эы1нюватиоь С оааИоЬепко N.. Ьеиегепг М., Soгdat В. а1., 1967; Косицин И. И., 1966; Фриденштейн А. Я., Чертков И. Л., 1969; Бородин Ю. И., Григорьев В. И., 1986; Салин М. Р., 19873. У паренх!м1 клубових л1мфа-тичких вузд!в через 21 добу залишаеться шдвшцений вШст плазмоци--!в, аде чиоельнЮть вузлик!в трохи менша, н1ж у вузлах !нтактних щур1в [табл. 63. Через 21 добу трохи зб1льшена активнЮть п!дкол1н-них лЫфатичних вузл1в у щур!в а контрольною операц!ею - п!двищена

к1льк!сть вуэлик1в з реактивним центром та в!дм!чавться Шдвищення чисельност! тканинних базофШв, шр перебуваять у стан! дегрануля-ц11. Це совпадав з даними СЗдоровокий П. Ф., 1969; Бадриева 3. А., 19793, де визначена масова дегрануляц1я мастоцит!в п!д чао стресо-во1 реакцп оргэн1зму. Таким чином, п!дкол1нн! л!мфатичн1 вуэли приймапть активну участь у регенерацП пошкоджених с!дничого нерву, м*яз!в та шк!ри.

Максимально наближення структурно-функц!онального стану п1дко-л1нних та клубових л1мфатичних вузл!в до вузл!в !нтактних шур1в ми визначили через 44 та 99 добу.

• 3 досл1джень- автор!в [Лаврентьев Б. И., 1961, Воокобойников В. К., 1966; Александровская 0. В., 1969; Жутаев Н, А., 1970] через 60 д1б п!сля невротомП на препаратах у центральних в!др!аках спосте-р!гавться типова для !нтактного нерва структура як нервових волокон, так ! 1х оболонок. Явища набряку у них в!дсутн!.

Ретикулярн1 волокна б1ля капсули в!дновлюють свою будову 1 спос1б розм!щення, навколо вузлик1в вони формують кондентрично роз-м1щен1 ряди. У щур^в у п!дкол1нних л1мфатичнихвузлах через 99 д1б спостер!гаеться зб1льшений вм1ст вузлик!в в темним центром [табл. 23, тобто спотер1гавться активн!сть цих вузл1в. У наукових роботах останн1х рок!в висуваеться гипотеза про позитивний вплив кл!тин л!мфо1дно! популяцП на регенерац!ю ткэнини [ Бабаева А. Г., 19В5; Бабаева А. Г., Зот1ков Е. А., 1987; ВИэЬок А., 1995 3. Тому актив-ний отан п1дкол!нних' л!мфатичних вузл!в мав адаптац!йне значения !, можливо, нав!ть стимулюв регенерац1ю, периферШгого нерву.

Таким чином, отриман! нами дан! розпиргсють знания про зм1ну отруктурно-функц!ональиого отану п!диол1нних та клубових л!мфатич-них вузл!в у в1дпов!дь'на пошкодженнл'перифер!иного нерву та обг-рунтовують доц!льн!сть отворення експериментальних моделей на щурах для вивчення ! розробки метод!в !муномодуляц11 регенерацП перифе-р!51Ного нерву. На оьогодн!ин1й день виэначено, щр 1мунодепреоанти пригн!чують регенерац1п перифер!йного нерву [АйманОеков М. А., Аб-дымбаева К. А., 19813. Стимуляц!я розмноження кл!тия л!мфо'1дного ряду на раян1х етапах розвитку, можливо, Суде сприяти приокоренню регенерацП нервового стовбуру.

ВШЮЕКИ

1. Шдкол1шп та клубов! л!мфатичн! вузли щур1в разом э сп!лъ-ними рисами Судови мають В1дм1нн1 ознаки IX структурно! орган1за-ЦП, ДО ЯКИХ в!ДНОСЯТЬСЯ Р13НИЦЯ товщини капсули, к1льк!сний ВМ1СТ вуз лик! в в темним та св1тлим центром, шдлыисть роэм!щення ретику-лярних волокон 61 ля капсули та деяк! показники цитолог1чного складу-

2. Шсля проведения контрольно!" операцп - через 1 добу у тд-кол1нних л!мфатичяих вузлах аменпувться товщина капсули, чисель-н!сть вувлик1в а темним центром зростае; у клубових л!мфатичних вузлах збальшуеться товщина капсули, к1льк!сть вузлшйв не эм!ню-ЕТЬСЯ, р0эм1ри л!ыфо!'ДНИХ ВуЗЛИК1 В та К1ЛЬК1СТЬ У НИХ малих Л1Мфо-цит1в эб1лыпувться, а щ1льн1сть ретикулярних волокон б1ля капсули аменшуеться в обох типах вузл1в; у гпдкодхнних та клубових л!мфа-тичних вузлах через 8 доби зменшуються товщина капсули, к1льк1сть та розм1ри вузлик1в, чиселъйстъ малих л1ыфоцит!в та плавмощтв, щ1яьн1сть розм1деняя ретикулярних волокон; через 10 д1С в!дбувавтъ-ся аб1льшення чисельност1 вузлик!в а1 св1тлим центром, Шдвищувться вм!от великих л1мфсцит!в та плазмоцит!в, зростав число малих л!ыфо-цит1в.

3. Анал1э стану п1дкол!нних ! клубових л!ифатичнш; вузл1в п!с-ля проведения перер1зки с1дничого нерву визиачав в1дм1нност1 реак-тивност! вузл!в, як1 пов'яван! з !х р!зним в1дношенням до ушкодже-ного нервового стовбуру а його подальше» регенераЩею, щр дозволяв виявити динам1ку отруктурно-функц1онально! перебудови цих орган!в 1 вид1лити чотири пер!оди.

4. Ранн! реактивн1 зм!ни (1 доба, I пер1од) п!дкол1нних та клубових л1мфатичних вузл!в п1сля перер1эки с1дничого нерву под1бн1 до реактивних зм1н п!сля проведения контрольно! операцП, але у п1дкол!нних л1мфатичних вузлах зменшувтьоя чисельн!сть малих та великих л1ыфоцит1в 1 абШшуеться к1лък!сть плаэмоцит1в.

Б. Через 3 доби ( II пер1од) Шсля перер1зки с1дничого нерву у П1дкол!нних л1мфатичних вузлах спостерхгаються зб!льшення !х розм!-рШ, товщини капсули, резпшрення оинус1в, поява у паренх1м! велико! чкселькост! еритроцит1в, зб1льшсння к1лькост! та розм1р!п ьугшпив э темним центром 1 появу !х перех1дних форм, 1нтенсиЕну деграпуля-ц!с ткашшиих базофШв, виениетш чиселъноот1 малих л1ифоцит1в 1 вЫльшення к!лькост1 плззмоцит1в, появу деструктивно айнених ретикулярних волокон б!ля капсул». У клубових лшфатичш'х иувлчх ¡?б1ль-

ао

шуеться товщина капсули, аменшуеться к1льк!оть вуэлик1в э. темним центром, де П1двищуеться вм1от великих л1мфоцит1в, з61льшубться чи-сельн1сгь малих л!мфоцит!в та макрофаг1в, з'являбться невелика к1льк!сть еритроциПв у паренхШ.

6. Чэрвз 5 та 10 д!б (III пер!од - пер!од розвитку 1мунно1 рэ-акцП) у п1дкол1нних лгмфатичних вувлах зб!льшувтьоя товщина капоу-ли, особливо через 10 д!б. З'являбться багато великих вузлик1в з1 св1тлим центром. Эрос ras bmIct тканинних базофШв через Б д1б з поступовоя дегрануляц1ею цих кл1тин до 10 доби. Шдвииуаться чи-сельн1сть великих л1мфоцит!в у вузликах, макрофаПв у к!рковому плато та паракортикапьн1й зон! 1 плазмоциПв у мозков!й речовин!, особливо, через 10 д!б. Ретикулярн! волокна посгупово в1дновлтаоть свою структуру б1ля калсули. У клубових л1мфатичних вуэлах спосте-р1гаються nofliöHi зм1ни.

7. IV пер!од - nepiofl поступового в!дновлення - у п1дкол1нних лгмфатичних вузлах через 21 добу спостер1гаБться п!двщений вм1ст вузлик1в. У паренх1м! клубових д1мфатичних вузл!в через 21 добу чя-сельн1сть вузлик1в менша, н!я у вузлах 1нтактних qypiB, залишзетьоя п1двишений вм1ст плагмоцит!в. Максимальна наближення структур-но-функц1онального стану п!дкол1нних та клубових л1мфатичних вузл1в до вузл1в 1нтактних шур!в спостер1газться через 44 та 99 добу (IV пер1од). У п1дкол!нних л!мфатичних вузлах через 99 д1б залишаеться зб!льшений вм1ст вузлж!в, цс, мозшгао, сприяв регенерзцП периферийного нерву.

8. Збьпысення розм1р1в л1мфо1дних вузликхв у к1ркоа!й речовтой л1мфатичних вузл1в супроводжувться перебудовою ретикулярних волокон иавколо них - концентрично розм1щен1 ряди зш1югаотъся на о1тчапт1 структура.

СПЙСОХ ОПЭТШКОВАШК F0BIT ПО ТЕН ДКСЕРТАЦ1!:

1. Чайковский Ю.Б.. КолсмийцевА. К., Мельник Н. А., Раскалей В.В. Иммунные аспекты регенерации нервов // Материалы пленума научного общества анатомов, гистологов и эмбриологов: Минск: lfff.il,-1994.- С. 24-25.

2. Мэльник Н. А.,. Законь К. Н. Изучение регионарных лимфатических узлов при невротомии седалищного нерва крысы . /'Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации. Тезисы докладов

республиканской научно-практической конференции (18-19 мая 1995 г., Полтава).- Полтава.- 1995.- С. 69-70.

3. Мельник Н, А. Характеристика изменений регионарных лимфатических увлов в процессе регенерации седалищного нерва //Морфофунк-циональный статус млекопитающих и птиц. Тез. 3-й науч. конф.морфологов Украины (июнь 1995). - Симферополь.- 1995,- С. 125-126.

4. N. A. Melnlk Changes In regional lymphatic nodes in sciatio nevrotomy // Abstracts of the 20th Meeting of the European Study Group for Cell Proliferation (30 May - 3 June 1995, London, UK).- London.- P. 190.

5. Мельник H. 0. Морфолог1я п1дкол1нних л!мфатичких вузл!в право! К1нц1вки щур1в у процес! ретенерацп с1дничого.нерву // Укра-1ноький науково-медичний ыолод1жний журнал.- 1995. - II 3,- С. 18-22.

6. Мельник Н. 0. Ретикулярн1 волокна у паренх!м1 та капсул1 пгдко-л1нних л!мфатичних вуэл1в щур!в п1сля денервацП // Теги науко-во! конференц11 " Актуальн! питания морфогенезу". - Черн1вц1.-1996.- С. 216-217.

7. Мельник Н. 0. Вплив операц1йно) травми та денервацП на perio-нарн1 л1мфатичн1 вуали щур!в // Тези м1жнародно! конференцИ "Актуальн! питания иорфологг!" приовячено! пам'ат! академ!ка, Лауреата Державно! прем1! УкраЧни, профеоора Сморщка С. А. (6-8 травня 1996 року).- TepHofiiJib.- 1990.- С. 428.

8. Мельник Н. 0. Характеристика п!дкол1нного i пахвинного л1мфа-тичних вузл!в Шсля денервацП к1нц!вки щура // Биополимеры и клетка,- 1996.- Т. 12, N 5,- С. 57-66.

Мельник Н. А. Состояние лимфатических узлов s условиях регенерации периферического нерва.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03. 00. 11 - эмбриология, гистология и цитология. Киевский университет имени Тараса Шевченко. Киев, 199В.

Защищается 8 опубликованных научных работ, содержащих теоретические и экспериментальные исследования микроморфологии и клеточного состава подколенных и подвздошных лимфатических увлов в условиях регенерации периферического нерва. Впервые определена динамика структурно-функциональной переотройки лимфатических узлов в процессе регенерации периферического нерва и выделено четыре периодз. В ранней периоде (1 сутки) у подколенных и подвздошных лимфатических

узлах после опытной операции наблюдаются изменения оходныэ о_ контрольной операцией в этот же период. У подколенных лимфатических уз-лав в ответ на невротомию увеличивается численность плаэмоцитов. 11 период (3 сутки) - у подколенных - изменения, связанные о сянергич-ным влиянием нескольких факторов: нарушение иннервации, интенсивная дегрануляция тканевых базофшюв и появление антигенных детерминант миелиновой оболочки, у подвздошных - реактивность на антигены мие-линовой оболочки нервных волокон. Ш период (Б-10 сутки) - это период развития иммунной реакции подколенных и подвздошных лимфатических узлов. IV период (21-99 сутки) - это период восстановления структурных компонентов лимфатических узлов.

Melnik N. A. Lymphatic nodes state under the condition of peripheral nerve regeneration. Thesis for Ph. D. decree In biological sciences on specialitis! 03. 00. 11 - embriology, histology, cytology. Taras Shevchenko University, Kiev 1938.

Eight scientific works, which had been published, are maintained.This works include theoretical and practical researches into morphology and cell's composition of subpatellary and iliaoy lymphatic n~des in conditions, when the district nerve is regenerated. For the first time we determined a dinamic of morphology-functional reorganisation of lymphatic nodes during regeneration of district nerve and m distinguished four periods. At the first period (the first day) we noticed, that changings in lymphatic nodes, after the reserch operation and in the lymphatic nodes after the control operation are the same. Special features of reactivity of subpatellary lymphatic nodes after cuting of sciatio nerve is the increasing of plasmocytes. The second period corresponds to the third day after' operation. Changings in subpatellary lymphatic nodes are binded with sinergical influence of the few factors: the breach of innervation, the intensive degranulation of tissues basophiles and the appearance of antigenics determinates of myelin capsule. Changings in iliacy lymphatic nodes are binded with reactivity on the antigens of •myelin capsule of nerve's fibres. The trird period (6-10 days)- - is a period of developing of immune reaction of subpatellary and iliacy lymphatic nodes. The fours period (21-99 days) is a period of restoring of structure's components of lymphatic nodes.

Клпчов! слова: л1мфатичн1 вуали, перифер1йний нерв, ретикуля^-н1 волокна, ауто!мунна реакц1я.

Автор И- О. Моль ник