Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Морфометрические и функциональные особенности праймерных нейтрофильных гранулоцитов в крови

ВАК РФ 03.00.11, Эмбриология, гистология и цитология

Автореферат диссертации по теме "Морфометрические и функциональные особенности праймерных нейтрофильных гранулоцитов в крови"

- ¡^

КШ'ВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ГЙНДИЧ ЛАРИСА 0ЛЕКСАНДР1ВНА

МОРФОМЕТРИЧН1 I ФУНКЦЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 ПРАЙМЕРНИХ НЕЙТРШЛЬНИХ ГРАНУЛОЦЙТ1В КР0В1

03.00.11. - ембраолог1я,Пстолог1я 1 цитолопя

АВТОРЕФЕРАТ

дксертацП на здобуття наукового ступеня кандидата бюлогпчних наук

КИ1В -1996

Дисертатею е рукопис

Робота виконана в лабораторП патоморфологН i цитологи 1нституту кл1н!чно1 та експериментально! xipypri1 АМН Украши

Науковий кер1вник - доктор медичних наук

НЕДВЕЦЬКИЙ екген Болеславович

0фШйн1 опоненти: доктор медичних наук.професор

Г0РД16НК0 Вадим Максимович

кандидат б!олоНчних наук Г0РД16НК0 Ала Гванхвна

Пров1дна организация - Тнститут зоологи

iM. 1.1.Шмальгаузена HAH Украши

Захиет дисертацп вхдоудеться " " е?РУи//$ 1996 року о /5* годин! на засхданн! спещал1зовано1 Вчено! ради Д.01.01.13 при Кшвському ун1верситет1 iMeHi Тараса Шевченка за адресою:пр.Глушкова,2. НДI ф1з1ологп Ки!вського университету iMeHi Тараса Шевченка (KiMH.604).

3 дисертац1ею можна ознайомитись е öiöJiioTeui Кшвсъкого уна-верситету iMeHi Tapaca Шевченка за адресою:м.Ки'1в,вул.Володи-мирська, 60. В1дгуки на автореферат надсилати за адресою: 252033,м.Ки1в,вул.Володимирська,60.

Автореферат роз1сланий ¿V " л/сГопсгда .1996 року

Вчений секретер спец!ал!зовано1 Вченси ради, кандидат бтлоНчних наук

^/¿iäf

Г.В.Островська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГИ

Актуальнхсть проблеыи. Реакц!я кейтрофхльного гранулоциту на подразнення залежить в1д висх1дного стану гаатини. Найб1лыя адекватна в!дпов!дь буде отримана в раз1 переходу нейтроф1ль-ного гранулоциту в так званий стан праймерноси.тобто оптимально! готовносл! до реакцП.В л1тературних джерелах вказу-еться на вадштсть такого стану нейтрофШв для оргаМзму, проте функщональн! особливост! праймерних кл!тин залишаються вивченими недостатньо, а 1х структур^ характеристики взагал! в1дсутн1. Щоб встановити, в якому стат знаходяться нейтроф!ли з организм! в умовах клШчно! патологи 1 вибрато правильну тактику корекцП л1кування захворювання, сл1д визначити наяв-н1сть праймерних кл!тин, а для цього необх1дна розробка морфо-метричних 1 1нтегральних функц1ональних критерШ нейтроф1ль-них гранулощтв.що перебуБають в стан! готовност1 до сприй-няття подразнення.Маючи таку 1нформац1ю,з'явиться можлив!сть керувати нейтрофгльниыи гранулоцитами,використовуючи фармако-лоПчн! препарати.тим самим збхльшувати регергн! можливост! клгтин неспециф1чного захисту.

Мета та завдання робота.Мета роботи - вивчити праймерн! нейтроф1льн1 гранулоцити кров1 1 розробити морфометричн! 1 функц1ональн1 критери кл!тин,що перебувають в цьому стат. Для досягнення мети були визначен! так! завдання:

- вивчити осмотичну ст!йк!сть та еластичн!сть цитоплазма-тичних мембран антактних ! праймерних нейтрофШних гранулоци-т!в крови

- встановити особливост! квантпродукуючо! реакцП 1нтакт,-них 1 праймерних нейтроф1льних гранулощтв кров1;

- показати вплив антагон1ст1в калыцю на 1нтактн1 1 прай-мерн1 нейтрофгльн! гранулоцити кров!;

- провести морфометричний анализ основних параметр1в нейт-рофгльних гранулоцит!в у споко! та за умов праймерност1;

- встановити взавмозв'язок м!ж функц!ональним станом праймерного нейтроф!льного гранулоциту та його структурою;

- впроЕадити в медичну практику розроблен! морфо-функц!о-нальн! критери праймерних нейтроф1льних гранулоцит!в з метою визначення резервних можливостей кллтинних факторов неспеци-

ф1чного захисту организму i керування цкм процесом у хворих з гнгйно-септичними ускладненнями.

Наукова новизна.ВизначеHi ракше невгдом! структур-но-функц1оналып оообливост! праймерних нейтрофхльних грануло-щтв кровьВперше виявлена взаемозаледшеть функщонально! активности i структурних особливостей праймерних нейтрофШв. Встановлена роль блокатор!в кальц!евих канал1в в управл1нн1 кисневозалежними реакщями нейтрофхльних гранулощгпв кро-Ei.Показано,що використання антагон1ст1в каяьщю дозволяв збхльшити pesepBHi можливосг1 праймерних нейтрофШв.а також знизити 'fx метаболi4Hy активность.

Теоретичне та практичне значения.Встановлен! морфо-функ-цхональн! особливост! праймерних нейтрофгльних гранулощтв крова .Виявлен!' взаемозв'язки м1ж основними морфометричними по-казниками та функциональною активн1стю цих юйтин дають п!дс-гаву для впровадлсенкя б медичну практику розроблеи критерП з метою визначення стану неспецифзчного захисту у конкретного пещента та вибору тактики корекцп лжування. Рекомендовано МОЗ Украши для Епровадження е практику роботи клШчних лабо-ратор1й опособи визначення резерву неспециф!чного захисту та фагоцитарно! активное?! лейкоцит!в KpoBi.Отриман! дан1 можуть бути впроваджен1 в педагог1чний процес у вузах в!дттов!дного проф1лю.

Апробащя роботи. Матер! aw дисертацП допов1даяи i обго-ворювали на III Укра!нсъкому з'1зд1 гематологов 1 трансфузш-логiв (Суми,1У95) ,Ш.ггаародн!й конференц!Т.присвяченхй 1Ь0-р1ч-чю з дня народження I. I.Мечникова "1де'1 1.1 .Мечникова в роз-витку сучасного природознавства" (Харк1в,1995), М1жнародн1й конференц! i та шол1-сем1нар1 молодил вчених "Ф1г1олог!я та патолоПя !мун!тету,гомеостазу та перекисного окисления л1п1-д1в" (Полтава,1996).

Пу&йкацП результаив досшджень. Результата досл1джень по тем! дисертацП воображен! в 13 наукових працях,як1 опубликован! в журналах "Бюллетень экспериментальной биологии и медицины","Клиническая хирургия",а також в тезах та материалах наукоЕо-виробничих конференций та s'isfliB.

Структура та обсяг работа. Дисертацгя викладена на 165 стор1нках машинописного тексту та хлюстрована 19 малюнками.

Дисерташя включав встугт.огляд л!тератури,глави,присвяче-

Hi матер1алам i методам досшдження, результатам дослгджень та 1'х обговорення, заключения, висновки, список л1тератури, який MicTHTb 157 б1бл1ограф!чних найменувань.

Декларация конкретного особистого внеску.АЕТором самостийно проведено морфометричне i фунгаЦональке дослгдження 1нтактних та праймерних нейтроф!льних гранулоцит!в кров! у 120 здорових чоловш та 45 хворих з гн1йно~септичними ускладнення-ми.Всього було виконано 6120 досл1джень,в тому числ! 4800 - у здорових людей.

При вивченн! морфометричних та функщональних особливос-тей праймерних нейтрофШв kpobí були застосован1 кондуктомет-ричний,хем!лш1несцентний та св1тлооптичний з використанням комп'ютерко! морфометрП методи.

Положения,що виносяться на захнет.На пгдетав! анал1зу результат1в дослхдження та стветавлент 'ix з л1тературними даними на захист виносяться tskí положения:

1.Праймерн1 нейтроф1льн1 гранулоцити активнее 1нтактних реагують на подразнення i характеризуются зменшенням плоац та периметру ядра 1 кл1тши в цыому.

2.Нейтроф1ли кров! у хворих з гнхйно-септичними усклад-неннями.що мають знижену осмотичну резистентшсть та под1бн1 до праймерних in vitro нейтрофШв Mop$oMeTpn4Hi показники.а також високий функщоналъний р1вень,можуть розглядатися як праймерн1 in vivo.

3.Антагонхсти кальцш знижують продукцш активних кисне-вих радикал1в найактивнше у праймерних кл1тин.

МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИ ДОШДМЕНЬ

В po6oTi були досл!джен! нейтрофгльнз гранулоцити (НГ) 120 здорових чоловш (донор1в) та 45 хворих на гн1йно-септичн1 ускладнення,а саме: на гнхйний холангит,панкреатит,панкреа нек-роз.абсцес печхнки,перитонит,загальний сепсис.

3 метою Еивчення морфо-функцюнаяьних особливостей праймерних НГ було використачо калька cnoco6iB переведения клхтян в праймерний стан in vitro.Першою моделлю слугував ф!зико-х1-м1чний cnoci6 3Míhh функционального стану гаптин в результат! "nporpiBy-охолодженнл" ш.льно! кровi (Земсков i ení-вавт.,1993).Другою моделлю слугував метод переведения НГ в

- <± -

праймерний стан шляхом 1нкубащ1 шльно'1 Kposi в середовищ! з бактер1альним л1попол!сахаридом (Briheim et al.,1989).Викорис-товувався таком метод зы1ни функционального стану НГ б результат! зниження осмотичност! середовища (Saio Noriuki et al.,1990).Вивчались морфэ-функц1ональн1 особливост! НГ кров! п!сля íx модифжацп антагонгстом калыцю - хзоптином (5 •10~бг/л) (Калмыков i ствавт., 1991).

НГ кровi хворих на гн!йно-септичн1 ускладнення вивчались як праймерньтак як контачт цих кл1тин з эндотоксинами та 1н-шиыи продуктами Пфекцхйного процесу ln vivo smíhhb íx функцЬ онадьний стан (Лиходед i сп1вавт.,1996; Briheim et al.,1989).

К1льк1сть лейкоцит1в,осмотичну резистентность та еластич-н1сть íx мембран визначали кондуктометричним методом (Чернов, Чухарева, 1990) на автоматичному анализатор! LABORSCAL.IIis-рахунок абсолютно! к1лькост! НГ та морфолог!чний контроль про-водивсь св1тлооптичним методом в фарбованих за Романовським препаратах кров!.

Квантпродукуючу активн1сть !нтактних та праймерних НГ кров i вивчали в щльнш кров i хем1лш1нестентним методом на спектрометр! DELTA - ЗОО.Сппнювали в динам!д! абсолютю показ-ники спонтанно'! та зшованстимульовано! активност! з врахуван-ням индексу активащ] (Descumps-Latcha et al.,1991).

Морфометричне вивчення НГ проводили в фарбованих по Рома-новському препаратах кров! на комп'ютерному анал1затор! возражения опрми 0PT0N з використанням програмного эабезпечення на-уково-виробничо! компанП вВА.Морфометричн! досл!дження скла-дались з визначення шюшд, периметру, оптично*!' щ!льност1 юптини та Ti ядра,а також ядерно-цитоплазматичного сп1вв!дношення.

Цифров i дат оброблялись за допомогою пакету прикладних програм SUPERCALR для персональна. комл'"юткр!в.В1рог1днз.сть даннх визначали за Стьюдектом.

BJIACHI ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Морфо-функщональний стан праймерних НГ кровi при вико-ристант моделi "прогр1ву-охолодтеяня".Доел]дя показали,що переведения НГ на новш фунгацональний р1вень шляхом використан-ня циклу "nporpiB-охолодження" викликало як морфометричн!,так í фуккшональн! змши.Рхзке коливання температуря навколишнь-

ого середовища,в якшу проводилась Шкубащя проб.викликало зм1ни Ф1зико-х1м1чного стану юптин.що позначилось,на процесах лерекисного окисления мембранних л1пШв.Так1 процеси призвели до морфометричних зм1н.В результат! такого впливу гменшились площа 1 периметр юЦтини.а також площа 1 периметр ядра.При ць-ому ядерно-цитоплазматичне сп1ввТдногаення зб1льшилось,що сбочить про р1зну степ1нь змгни морфометричних параметр1в у прай-мерних нийнин: площа ядра эмёншилась в менипй м1р1 по вхдно-шенню до площ1 цитоплавми. Зм1ни оптйчно! щ1льност1 цитоплазми в праймерних НГ не виявлено.тод! як щльнгсть ядра шдвищи-лась.Зменшення морфометричних показник!в (плоии та периметру) без зм1н 0птичн01 пи льноет1 се1дчйть про часткову дегрануля-вдю.що виникае в праймерних НГ (Мал. 1) .Шдвищення показник!в оптично! щ!льност1 ядра при зниженш його ллощ! та периметру, вкаауе на загальне зменщення ядра гарахунок стиснення.Про не свхдчать 1 результат« разрахунку фактора форми,як1 не зале-жать еЛд розм1р1в об'екту.а виображують його форму.У праймерних НГ було виявлено зменшення фактора форми ядра.цо вказувапо на його округления.Р1зниц1 фактору форми праймерно'1 1 штакт-но1 юитини не установлено,що в доказом р1внозначноеп та од-ноО).чносп зм1н в показниках площх 1 периметру клгтини.

При вмвченн! лкшнолзадежно! спонтанно! та зимозансти-мульовано! хемыкшнесцентно'! (ХЛ.) активности праймерних НГ було вШначено- тпдвищення стимулъовано! квантпродукуючо! ре-акт'1 при порзЕняшп з вгдпорлдними показниками з.нтактних нейтрофШв та помгрнкй позитивний IX зв'язок (Мал.2).Зменшу-вався час досягнення пхкових показник!в стимульовано1 актив-ност1. Спонтанна, активность НГ,переведених в праймерний стан "лрогр!вом-охолодженням", не вхдр1знялась в1д активности. конт-рольних клхтйн 1 проявляла слабку обернену взавмозалек-н1сть.1ндекс активацП,важливий показник резерву оксидантно! активност1 фагоцмчв кров!.,у праймерних НГ ШдаищуЕався. Таким чином.отриман! результат« квантпродукуючо! реакцп праймерних НГ кров! св1дчать про розширення 1х резервних можливостей як фагоиитарних та бактерицидних ьштин.а також слугують доведениям }.снуючого припущення /Шебешапп еЬ а1.,1991; 1орег-вопгаег,1исаз, що тгльки подготовлена (праймерна) шИтина вамоз! адекватно 1 з максимальною вЛддачею в1дпое1сти на додаткове подразнення.

□ А ВВ

Мал.1 Змша морфометричних показниетв НГ кров1 в результат! "прогр!ву-охолоджения" А - ¡нтактш НГ, В - праймсрш НГ;1 - площа клптши; 2 - периметр клтши; 3 - оптична шдльюсть цитоплазми; 4 - площа ядра; 5 - периметр ядра; 6 - олтичяа щ1лыйсть ядрщ 7 - ядерно-цитоплазматичне спйввщношення.

□ 1нтактн! НГ ВПраймерш НГ

Мал.2 Вплив "прогршу-охолоджеиня*' на квантпродукуючу реакцио НГ крош.

Морфо-функцшнальний стан гпрогенал - праймерних НГ кров i.

!кк\'бац!я ¡II1 ц1дьпс! kpgeí я .ппополхсахаридом - " Шрогеналом викликала -v-míhh морфометричних показникгв,аналог1чю> вищевка-заним, а саме: зменшення периметру soehíehlo'í та ядерноY мембран, пменшення площ! кл!т1ши i.ядра (Man.Sj. нм1ни морфометричних покасник1Б ядра в результат! 1икуоац11 s п!рогеналом 5улп б!льш Еираженими пороняно з цитоплазмою.Форма праймерно! кл1тяни не маяа рЛдмгг! в!д 1нтактно! .фактор фсрми ядра знизив-ся. Шдвищення оптично; щ]'.льност1 ядра праймерних НГ також ьклзувало ка його стисненнз.Пскавкики оптичноТ ¡ni ль пост! шг-топлазми праймерних гранулош«! в не мали значках Ыдмхн вхд бхд1Юе1диих nokashhkib )'нтактних kjiítkh.

Результата досд1дження кинетики спонтанно'!' активност! не визначи.та р.1дм1Н в показаиках ХЛ активнее?]' ¡нтактних i праймерних НГ в перш; 15 хвилин растрат! активное?í перекис-но-окисних npouoclc.fllkoki значения спонтанно'! ХЛ актквност! Шрсгенал- праймерних кя!тин були вищими sa рлдпоб1дю пежазяи kíí ксктрольких НГ í проявляли елгйкий оберкений воасмсзв'ягок ¡Мал..!1.. Стимуляидйний вплив часток зимозану викликало п1дви-■денкя активности метабол iчних пронесхв г праймерних !1Г nopiB-к-лно з 1нтантними гсгйглнями, а час. досягнення ni нового значения квантпродукуюче! реащП - скороченим. В1дм1чене значке niдвижения стимульовано! квантпродукуючо! реакцП праймерних НГ,no-pi еняно з контролем, та ставлена г,начна сильна кореляЩйна вгаемозалежн1.сть цих показник!в снадчать про можлив1сть омгня тункцюнаяьного стану кл!тин неспецифхчного гахисту г метою íx подготовки до поел1дуючого додаткового подрагнення.Шдекс ак-тиг.ацП niрогенал-праймерних НГ був вищим за ¡чдеке активацИ з.нтяктних кл1тин,що також ккас-увзд? на збхльшення "íx потенти-

них мохяпвости1.

Морфо-фуннщональт особливост! НГ кровi хворих на гн!й-

носептичн! ускладнення Ь>ахо?лт>чи. иго л1полол1сахарид,структур-ний компонент гайтинно! оЛолс-рки м i креерг ííh i iмi!■, являеться одним з потухни"* Индуктор; в п^реОудови метаболiчнкх проц'.с1в у Фагоцитарчих клхтии. НГ крорз хворих на гн1йно-с»птичн1 ускладнення ро^глялялипь нами, як , ,fV>o с^иму.яъован1 ь умова*. in vivo -"KOH'i'HKí'H¡" í Таол. i) .исташй hi.- ьщлзнядиея ПО морфометричним ¿НИИМ плиа! К.« j ТЯНИ В!." контроль НИХ. Сдо-

Мал.З Зм1на морфометричних показник!в НГ кров1 п1д вшитом лпрогеналу А - 1нтакггш НГ кровц В - праймерш НГ кров); 1 - илоща кл1тини; 2 - периметр кл!тини; 3 - оптична щ!льн1сть юптини; 4 - плота ядра; 5 - периметр ядра; 6 - оптична щЬшнкть ядра; 7 - ядерно-цитоплазматичне сшввцщошешш.

Спонтанна ХЛ СпшулыяамаХЛ

□ Ытаетш НГ ШПраймерш НГ

Мал.4 ХЛ активность ¡нтактних та п1рогенал-праймерних НГ кровь

Таблиця

Морфометричнг показяикии Шактних та "контактних" НГ KpoBi ( М ± m ) -

| Показники

I_

!Площа НГ.мкм'1' ¡Периметр НГ.мкм |Щ1льн.цитопл.,умов.од. |Площа яд.мкм2 ¡Перим. ядра.мкм |Щ1льн.яд.,умов.од I Яд.-цитопл.СП i вв i днош.

1нтактн1 НГ

156,62 ± 3,51 46,96 ± 0,65 31,36 ± 1,02 61,18 ± 1,20 49,80 ± 0,24 18,91 ±1,02 0,74' ± 0,04

" KoHTaKTHi" НГ

166,79 49,41 33,82 64,21 50,02

4,59 0,76 1,35 1,33 0,77

P

18,36 ±1,26 0,76 ± 0,04 |>0,05|

норських) НГ.Периметр "контактних" НГ був гпдвищеним пор1вняко з периметром 1нтактних кл1тин кров1 здорових людей, а фактор форми також перевищував в1дпов!дний показник контрольно'! гру-пи,що св!дчить про змгну форми "контактно!" клугини за рахунок п подовження. TaKi кл1тини набули поляризовано'! морфоло-г1!:сформувата псевдоподГ! на широкий norsepxHi ,01льш вузьке тгло та витончений xbIgt. На ямшу форми НГ в 6iK втрата сфе-рично1 форми (неактивних) та лоляризадп газ тин (активних) в результат! активацп вказують Wilkinson i cniBaBT.(1990; та Mc.Carthy 1 cniEaBT. (1991) Лакож було в1дзначено,ш,о площа ядра "контактних" НГ перевищуваяа показник. плошд ядра контрольних клггин. а периметр ядерно! мембранн не в1др!знявся вгд периметру ядра 1нтактних НГ. Вивчення оптично! ицльност! ядра i цитоплазми у хворих не встановило в j дм1н вгд в1дп0в!дних параметр! в НГ здорових.Показники ядерно-цитоплазматичного BiflHo-шення "контактних" i 1ятактних НГ не мали в1дм1н.Враховуючи дат ХЛ анализу,хвор] були розд1лен1 на тдгрупу з низьким та виооким резервним р1внем.

Проводячи обробку результат!в морфоанал1зу в Шдгруп! з низьким резервом (Мал.5), було ЕИЯЕЛено перевидення показяиюв плсш та периметру як ядра,так i кл^тини в шлому пор1вняно 8 контродьними нейтроф^лами. По оптичн1'й' шдльност! ядра тако! рЛзниш не встановлено,тод1 як щхльн1сть цитоплазми була зни-женою. Б1дм1чене зб1льшення шганц i периметру НГ з низькими

□А ИВ

Мал.5 Морфометричн! показники "контактних" НГ кров! з високим (А.) та низышм (В) резервним р5внем;1 - ллоща юйтини; 2 - периметр кл!тини; 3 - оптична щ!льн1сть цитоплазми; 4 - плота ядра; 5 - периметр ядра; б - оптична иЦлыисть ядра; 7 - ядерно-цитоплазматичне стввщношення.

□А ИВ

Мал.6 Квантпродукуюча реакц!я А - штакгних НГ кров!, В - "контактних" ИГ кровь

потенц!йними можлиеостяш св!дчагь про те,що дан1 фагоцити були не праймерними i пэребували в стан1,при якому вадбувалося "розпластування" кл1тин,що супроводжуЕалося з01льшенням роэм!-piB клтши. Haini результати Шдтверджували данх Petty /1989/ та MoKinney.Gallin /1990/як1 вказували на зб1лыиення плонЦ мо-нонуклеарних макрофаг i в п!д впливом лхпопол1сахарид1в та 1нших активатор!в проте!нюнази С.

В nlflrpyni з високим резерБним р1внем було виявлено зни-кення показник1в плонЦ i периметру кл1тини та площ! i периметру ядра пор1вняно з Б1дп0в1дними показниками контрольних НГ.По оптичнхй нцльност! цитоплаэми та ядра з!дм!н не Естановлено. Пор1вняльний аналХз морфометричних параметрхв пгрогенаа-прай-мерних НГ та "контактних" юптш в високим резервним р1внем не виявив р1зниц1 в1дпов1дних показник!в. Вгсав&ч! особливоси НГ з високим резервом характеризуясь ix як праймернх кл1тини.

Враховуючи те.що дан1 ХЛ анал!зу спонтанно! активност1 перекисно-окисних процес1в у "контактних" НГ були ввдими за показники спонтанно! квантпродукуючо! реакц!! контрольних rati-тин,молена припустите, що у хворих на гн1йно-септичн! усклад-нення ендогенн1 л1попол1сахариди викликають активащю метабо-л!чних процес!в нейтрофШв. В обстеженгй rpyni хворих були пащенти з низькши показниками квантпродукуючо! реакц!! НГ.як! не зм1нювалися при додатковому етимулвючому подразнен-н1. У б1лыпост1 обстежених все ж в!дбувалося пгдвищення актив-ност! перекисно-окисних npoaeciB НГ в результат! додаткового стимулюючого впливу in vitro частками зимозану (Мал.6).Вивчен-ня к1нетики стимульовано! лкшнолзалежно! ХЛ "контактних" клЬ тин встановило зб!лыиення показникав пор1вняно з в!дпоз1дними показниками контрольних НГ, а також скорочення часу досягнення niKDEoro значения квантпродукц!!. Цей факт вказуе на стан праймерност! НГ у хворих,викликаний контактом кл!тин in vivo з продуктами бактер1ального запалення.

Анал1з 1ндексу активацП НГ хворих виявив коливання цього параметру в широкому д!апазон1 значень.Вуло встановлено, що середньостатистичне значения 1ндексу в niflrpyni обстеженних,в яких стимуляц1йне подразнення зимозачом не викликало активац!! квантпродукуючо! реакц1! (11 чолов1к), було нижчим за хндекс активац!! НГ контрольно! групи. Це знкження було насл!дком незначно! р1зниц1 Mix показниками стимульовано! та спонтанно!

Л- ! -Л .'...'■ - 12 -ХД активное^: б одному випадку це були дуже низько значения кванпродукуючо! реакцП, в оншому - високьУ таких паЩент1в низький !ндекс активацП се1дчив про виснаження юитин неспе-цифхчного захисту. Анал!з 1ндексу активацП в подгруп! хворих, у яких стимуляцойне подразнення in vitro зимозаном викликало шдвииення квантпродукуючо! реакцП (34 чоловжи) ,в1дм1н в!д хндексу активацП п!рогенал-праймерних НГ не встановив.

Вплив антагон1сту кальщ» на морфо-функцшиальний стан НГ кровьВ результат! модиф!кацП НГ Kposi антагон!стом кальц!ю -iзоптином спостерогалось двократне зменшення площо клотин, •зменшення периметру цитоплазматично! мембрани та площо ! периметру ядра. Зменшення площо клотини виникало перевалено за ра-хунок зменшення плгац] цитоплазми, про то св1дчить зростання ядерно-цитоплазматичного стпвводношення. Фактор форми модифЬ кованих iзоптином НГ не змонився поровняно з показником контроль них кл!тин. Оптична иЦльнлстъ цитоплазми нейтрофШв змен-шилась, що вказуе. на часткову дегранулящю клхтин под час он-кубацП кров! з iзоптином. Цей факт п!дтвердауе дан1 л1терату-ри, що вказують на активацП процесов дегрануляцП п1д впливом перерозпод!лу йонного та кат!онного складу клхтини /Atkinson,Bercov,1989; Beck-Speier et al.,l994;Borregaard et al.,1994/.

АктибМсть спонтанно! продукт i активних кисневих радикалов модиФокованими iзоптином НГ знилена пор!вняно э квантпро-дукуючою реакщею контродьних кл1тин,причому це зниження спос-терп'аеться на всьому протяз1 реестрацП ХЛ активност1. Вико-ристання зимозану.як стимулюючого подразника,викликало п1дви-щення оксидантно! активност! !зоптин-модиф1кованих НГ.Проте ця активность не досягала р1вня стимульовано! квантпродукуючоо реакцП контрольних клотин. Зниження спонтанно! та стимульовано! активност! !зоптин-модиф!кованих НГ поровняно .з контролем не впливало на !ндекс активацП, який.не в!др'1знявся вiд по-казнику !нтактних клотин.

Вивчення к!нетики спонтанно! квантпродукувчо! реакцП мо-дифгкованих iзоптином "контактних" НГ показало,що даний анта-гон1ст кальшю викликав зниження покових показник1в ХЛ активности тодо як активн1сть перекисно-окисних npoueciB в перш! 15 хвилин дослодження не в!др1гнялась вод показников ХЛ актив-HocTi не модиф1кованих "контактних" кл1тин.Попередня !нкубащя

кров1 хворих на гн!йно~септичя! ускладнення з !зоптином викли-кала зниження стимулювано! зимозаном квантпродукуючо! реакцП на протязх всього перюду дослгдження стимульовано! КЛ (Мал.7). Так! змгни фуккщонапьно! активноет! НГ в результат! модиф1кацП 1зот1тином у хворих викликали п!двищення !ндексу активацЛ.

Таким чином,використання фармакологзчних антагон1ст1в калъщю, знижуе оксидантну активнють НГ кров! людини.Причому, ефективн!сть тако! деактивуючо! дП залежить в!д вксх1дного стану юптини, про що св!дчать отриман! данх ХЛ анал!зу нейт-рофШв у хворих на гн!йно-септичн! ускладнення, кл1тини яких перебували у контакта в ендотоксинами 1 були тдготовленими до спийняття додаткового стимулюючого.або деактивуючого подраз-нення.

ВрахоЕуючи отриман! результата доопдження, б метою обме-ження руйн1вно1 дП продукт!в перекисного окисления л!п!д1в нейтрофШв кров1 на оточукта тканини при запальних процесах, можна рекомендувати використання антагон!ст!в кальщю як модулятора оксидантно'! активноет! гранулощтв кров1.

Осмотичиа резистентнЛсть та еласттнисть мембран НГ крст Короткочасна 1.нкубац!я щдьно! кров! здороеих людей у незба-лансованому солевому рбзчши викликала л!зис осмотично нестойко! фракцП-;лейкоцит а також'призводила до Зкани функционального стану збережених кл!тин, резистентних до д!'1 г!поос-мотичкого навантаженняДосл!дження процентного вм!сту нейтрофШв та л!мфоципв да ..та п!сля проведения г1поосмотичного на-вантахення встановило, що зм!нам в процентному в!дношенн! п!д-лягають НГ. Виявлене тдвшцення процентноого вм1сту л!мфоцит1в у пробах п!сля ппоосмотичного наваятаження пояснюеться л!зи-сом нестпжих у осмотичному вхдношенна нейтроф1л!в. При мж-роскоп1чному доопдженн! мазк!в проб п!сля г1псосмотичного на-вантаження, поруч з л!мфоцитами та збереженими нейтроф1льними гранулоцитами, зкаходшшсь НГ з р1зною м!рою прояву внутртнь-окл!тинних дегенеративних зм!н (хроматинол1з,п1кноз або повний розпад кдхтин). Анал!з отриманих результат!® виявив зниження процентного вм!сту резистентних НГ гпсля проведения 1нкубаш! в середовищ! з п!рогеналом та п!сля "прогр!ву-охолодження" (Мал.8). Дослхдження осмотично! стшкост! лейкоцит!в кров! у хворих на гн!йно-септичн! ускладнення встановило п!двищення

□ A-iHTaKTH¡ НГ Kpoei ■ Вмзоптин-модифюоваж НГ кров!

Мал.7 Вплив антагошст!в кальцмо на квантпродукуючу реакцЬо НГ «cpoei

Мал.8 Процентний bmíct осмотично нестшких НГ кровц 1 - 1нтактн1 НГ кровц 2 - праймерш "прогр1вом-охолоджениям" НГ кров!; 3 - праймерш шрогеналом НГ кровц 4 - "контакта!" НГ кров!.

проценту нест!йкях кл!тин пор!вняно з показником здорових людей. Вм1ст осмотично нест!йких праймерних НГ кров1 здороеих та хворих людей не Е1др1знявся.

Показник еластичност1 мембран НГ, враховуючий дхаметер кл1тини в 13отон1чнсму розчин! та д!аметр кл1тини п!сля пе-ребування в ппоосмотичних умовах, дозволив встановити макси-мальну здатн!сть 1Штин зб!льщувати св1й об'ем (передл1тичний стан), Отриман! результату св1дчать про п!двшцення цього по-казника у юптин,--'яю. перебувають у стан! готовност! до сприй-няття додаткового подразнення (праймерних НГ). КоефШенти еластичност! мембран праймерних НГ у здорових людей та у хворих на гн!йно-септичн1 ускладнення не в1др!знялись (Мал.9). Бстановлена особлив!сть п!дтверджуе .тптературн! дан! /Нефедова,Кубатиев. 1991; Куничан та ствавт.,1996; (Зг!зЬе!п, Розке^., 1990; Розепдгеп е1 а!.,1994/, що св!дчать про взае-мозв'явок форми кл!тинй (11 об'ему; та проникност! мембра-ни,як! характеризують лаб!льн1сть кл!тинних мембран до меха-н!чно! деформацП 1 разтягу.

Таким чином,у праймерних НГ кров! в1дбулася зм!на ф!зи-ко-х!м1чного стану мембран ! як насл1док змеилась функщо-нальна активн!сгь цих кл!тин,яка в!добразилась на осмоигаий резистентност!.Визначення ст1йкост! НГ кров1 до впливу Ппоос-мотичного навантаження буде слугувати важливим критер!ем в д!-агностиц! бактер1альних ускладнень, так як контакт НГ кров1 з ендотоксинами призЕодить до п1двищено! !х здатност! до переносного окисления л!п!д!в мембран, г як насл!док до п!дБшдено"! чутливост! до р!зних дез!нтегруючих фактор1в.

Взаемозв'язок основних морфометричних показтяйв та квантпродукукчо1 реакцп НГ кровх ВстаноБлена значка обернена взаемозалежн1сть м1ж спонтанною квантпродукуючою реакЩею НГ кров! та показниками площ! кл!тини 1 ядра, а також периметром гаптинно! та ядерно! мембран.Це Еказуе на ватлив^сть розм1р!в кл!тини 1 ядра для перекисно-окисних процес1Е !нтактних нейт-рофШв.Одночас, не встановленс кореляц!йно! залежност! спонтанно! каБНтпродукуючо! реакцП з оптичною аЦльнштю цитоплаз-ми,яка е показником концентравд! азуроф1льних та специф1чних гранул в НГ. Бстановлена особлив!сть св1дчить про незалежн!сть перекисно-окисних процес1Б та процес!в дегрануляц1! в грануло-цитах, що перебувають в стан! спокою (Мал.10).

КЕМ

Мал.9 Еластичшсть мембран резистентних НГ кров!; 1 - штактш Ш кровц 2 - праймерш "прогршам-охолодаенням" НГ кровц 3 - праймерн! трогеналом 11Г кров!; 4 - "контакт!«" НГ кровЬ

Мал.10 Взаемозалежтсть морфометричних показтшв та спонтанно! квантпродукуючо! реакци НГ кров!; 1 - площа клтши; 2 - периметр клггиии; 3 - оптична (щльшсгь цитоплазми; 4 - площа ядра; 5 - периметр ядра; 6 - оптична и&пьнкть ядра; 7 - ядерно-цитоплазматичне сшва1дношешш.

При кореляц!йному анал!з! морфометричних показник!в та фуякЩональних особливостей праймерних НГ кров! у хворих на гн1йно-селтичн1 ускладнення були встаноЕлен! 1накш1 взаемоза-лежност!.Так,спонтанна активнють праймерних НГ у хворих проявляла оберяену залежн1стъ з показниками периметру 1 плонц кл!тини,тодх як зв'язок з периметром та площею ядра був мало значущим. Встановлена обернена кореляц1йна залежн1сть вказуе на взаемозв'язок квантпродукуючо! реакц!'! "контактних" НГ.що зм1нили св!й функцхояальний стан в результат! взаемодП з продуктами бактер1ального запалення;, та периметру клхтини. Вияв-лена дискоординащя спонтанно"! активност! "контактних" НГ та !х розм1р!в.Очевидно,що все св1дчить про повноЩнне функцхону-вання кл!тин,що знаходяться у здавленому (нерозпластаному) стаю. В1Дм!нною особлив!стю "контактам" НГ було взаемов1дно-шення м!ж квантпродукуючою реакщею та оптичною щ1льн!стю цитоплазма. Штини, проактивован! в орган1зм1 хворого, мали б!льш висок! показники спонтанно! ХЛ активност!, яким в1дповх-дали знижен1 показ-ники оптично! пЦльност! цитоплазми, що вка-зувало на дегранулящю НГ п1д впливом контакту 1п VIуо з продуктами запалення. Встановлений факт п1дтЕерджуб думку автор!в /Прилуцкая,Кашкина,1992/,як1 вважають.що дегрануляц!я НГ при запальних захворюваннях е показником прояву функц!онально! активност! нейтрофШв пер!ферично! кров1.

"Контактн!" НГ проявляли високу кореляц!йну залежнють ы1ж р!внем стимульовано!' квантпродукуючо! реакц!! та морфомет-ричними показниками.Особливо т1сна обернена залежн1сть стимульовано! ХЛ активност! выявлялась !з площею ядра та площею клхтини, що також св!дчить про дискоординащю розм!рхв кл1тини та I! потенщйних можливостей, а встановлений обернений взаемозв'язок стимульовано! квантпродукуючо! реакц!I та ядерно-ци-топлазматичного стпввзднощення п!дкреслюе важлив!сть не стыъ-ки абсолютних значень,ск1льки !х спхвв ^ношения.

Наявн!сть кореляц1йних зв'язк1в м!ж !ндексом активац!!,що е показником резервних можливостей НГ, та морфометричними па-раметрими було встановлено в труп! здорових обстеженних та груп1 хворих на гн!йно-септкчн! ускладнення. Лроте, в контрольной труп! вмявлялась т!сна обернена залежн1сть !ндексу активац!! з площею клхтини та ядра, помхрна - з оптичною нцль-тетю ядра та цитоплазми. Виявлялась також пом!рна обернена

взаемозалежн1сть шдексу та ядерно-цитоплазматичного сп1ве1д-ношення. PesepBHi можливост1 "контактних" НГ кров!,що буди часткоЕО Бичерпан! в организм! хворого, б менш1й Mipi проявляли взаемозв'язок з морфометричними показниками. Найб1льш ви-разним був взаемозв'язок 1ндексу активацП з периметром кл!ти-ни та ядра, тод1 як зв'язок з площею кл1тини та ядра був по-мхрним.1стотною Оула обернена взаеиозалежнЮть м!ж 1ндексом активацП та оптичною пцльн1стю цитоплазми в обох трупах обс-теженних.

висновки

1. Праймерн! нейтроф1льн! гранулоцити KpoBi характеризу-ються зменшенням площ! та периметру ядра,а також клхтини в ц1-лому.

2.В npoueci переведения нейтрофШв в праймерний стан ви-никае зниження к1лькост! осмотично резистентних нейтроф1льних гранулоцит1в та п1двищення еластичност1 мембран осмотично ст1йких кл1тин.

3. Гндукована зимозаном квантпродукуюча реакщя праймерних нейтроф!льних гранулощтв кровi мае скорочений в 1,3 рази пе-р1од досягнення шкових показниклв пор!вняно з 1нтактними кл1-тинами i складае (52,89 ± 4,62) хвилини.

4.М1ж 1ндексом активацП нейтроф1льних гранулоцит1в кро-в1,площею Тх ядра та площею кл1тини в ц!лому Юнуе трений обернений взаемозв'язок, в зв'язку з чим показники площ! мо-жуть бути використан1 як no6i4Hi критерП функщонального резерву цих кл!тин.

5.Нейтроф1льн1 гранулоцити у хворих з гнхйно-септичними ус-кладненнями 1з збереженим високим рт.внем оксидантно! активнос-т1 мають подгбн! морфометричн1 характеристики s нейтроф!льними гранулоцитами,преведеними в праймерний стан в умовах in vitro 1 можуть розглядатися як праймерн! клШши. Нейтроф1льн1 гранулоцити з низьким резервним р1внем вддр1зняються зб!льшеними показниками площ1 та периметру ratiтики i ядра, зниженою оптич-

ною ндльтстю цитоплазми 1 мають низький 1ндекс активацП. Та-Ki нейтроф1льн1 гранулоцити необх!дно розглядати як кл!тини з вичерпаним функщональним потенц!аюм.

6.Ефект модулсючого впливу блокатора кальшевих каналхв йзоптину) залежить в!д висххдного стану вейтроф1льних грану-лоцит!в: праймерн1 кл1тши реагують на модуляодю 1зоптином з б1льшим ефектом.

7.Використання антагон!ст1в кальц!ю з метою модифхкацп нейтрофыьних гранулоцит1в кров1 у хворих на гн1йно-септичн1 ускладнення знижуе генерацш кисневих радикал1в i дозволяв з61лыяити резервн1 можливост1 цих кйтин.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ Р0Б1Т

1.Оценка мембранных свойств лейкоцитов крови у больных с гнойно-септическими осложнениями /Клинич.хирургия.-1993,- N 9 -10.- с.-15 4.7 (сп!вавт. гб.Б.Медвецький.е. А.ХШченко)

2. Экспресс-метод определения фагоцитарной активности лейкоцитов крови /Информационное письмо. МЗ Украины, протокол N 3, 12.03.93 (сп1вавт.: е.Б.Медвецький.К.П.Тумасова)

3.Особенности функциональной активности лейкоцитов крови человека,подвергшихся воздействию гипотонической среды / Бюл. эксперим.биол.- 1994.- N 7.-с.93-94

4.Хемилюминесцентный и морфометрический анализ нейтро-фильных гранулоцитов крови у больных с гнойно-септическими осложнениями / Бюл.эксперим.биол.-1994.- N 7.- с.91-92 (cniBaBT.: б.Б.Медвецький)

5.Экспресс-метод определения резерва защитных сил организма /Информационное письмо. МЗ Украины,протокол N 1, 8.06.94 (сШвавт.:е.В,Медвецький,К.П. Тумасова)

6."Хемилюыинесцентный анализ нейтрофилов крови в коррекции лечения гнойно-септических состояний"./ III Украшський з'гзд гематолог1Е i трансфуз1ояог1в. Тезиси допов!дей.23-25 траЕня 1995 р., м.Суми.с.26-27 (сп1вавт.:S.Б.Медвецький)

7. Квантпродуцирующая реакция нейтрофильных гранулоцитов

крови человека и ее использование при разработке новых медицинских технологий /Деп. в ГНТБ Украины 25.07.95, N 1893 -Ук. 95, 14 с. ( ствавт.: б.В.Медвецький )

8. Квантпродуцирующая реакция нейтрофильных гранулоцитов крови больных с гнойно-септическими осложнениями" /Международная научная конференция,посвященная 150-летию со дня рождения И.И.Мечникова "Идеи И.И.Мечникова в развитии современного естествознания". Тезисы докладов. 28-30 ноября 1995 г.,г.Харьков ,0.73- 74.

9.Способ управления клеточными процессами неспецифической защиты организма Лнформащйний бюлетень. Додаток до журналу "Доповш АМН Укра'1ни" Випуск 1,Ктв,1995.- с.7 (ствавт. в.Б.Медвецький, К.П. Тумасова)

10.Изучение функциональной активности примированных нейтрофильных гранулоцитов у гнойно-септических больных"/Клин.хирургия. -1995.-N 9-10.- с.22-23 (спхвавт.: б.В.Медвецький)

11.Факторы и механизмы примирования нейтрофильных гранулоцитов крови человека /Киев,1996.- 20 с.-Деп. в ГНТБ Украины 04.04.96, N 881 - Ук.96

12. Функциональные особенности нейтрофильных гранулоцитов крови человека /Киев,1996.- 13 с.-Деп.в ГНТБ Украины 04.04.96, N 882 - Ук.96 ( сп!вавт.:6.Б.Медвеиький, В.А.Деев)

13. Прогнозування репаративних процес1в гн1йних ран / 1н-формащйний бюлетень. Додаток до журналу "ДоповШ АМН УкраХни, Випуск 2, Кшв, 1996. - с. И (ствавт. ¡П.О.Шкарбан)

АННОТАЦИЯ

Гиндич Лариса Александровна. Морфометрические и функциональные особенности примированных нейтрофильных гранулоцитов крови.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.11 - эмбриология,гистология и цитология.Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев,1996.

Защищается 13 научных работ,которые содержат результаты изучения морфометрических и функциональных особенностей примированных нейтрофильных гранулоцитов у здоровых (доноров) и больных с гнойно-септическими осложнениями.Хемилюминесцентный анализ примированных нейтрофильных гранулоцитов установил повышение наработки активных кислородных радикалов после стиму-