Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Культивируемая дендрофлора Каменецкого Приднестровья и перспективы её использования

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Культивируемая дендрофлора Каменецкого Приднестровья и перспективы её использования"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ!Я НАУК УКРА1НИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ Б0ТАН1ЧНИЙ САД ¡М. М.М.ГРИШКА

На правах рукопису

КА31м1Р0ВА ЛЮДМИЛА ПАВЛ1ВНА

КУЛЬТИВОВАНА ДЕНДРОФЛОРА КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДШСТРОВЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ П ВИКОРИСТАННЯ

03.00.01 - ботанта

АВТОРЕФЕРАТ дисертацм на здобуття наукового ступеня кандидата бюлопчних наук

КИ'!'3 - 1 955

О

о-)

а.

Дисертац/ею е рукопис

Робота виконана у Центральному ботажчному саду ¡м.М.М.Гришка НацюнальноТ академн наук УкраТни у 1993-1996 рр.

Науков'1 кертники:

доктор бюлопчних наук,

професор Кузнецов Серий ¡ванович,

кандидат бюлопчних наук,

доцент Черняк Володимир Максимович

Офщ'мж опоненти:

доктор бюлопчних наук, старший науковий сгйвробггник Собко Володимир Гаврилович,

кандидат бюлопчних наук, доцент KyuuHip АнатолШ ¡ванович

Провина установа:

кафедра ботажки Черншецького державного ун|'верситету 4

Захист дисертацн вщбудеться 1^^1996 р. о^год. на засюанн! Спец|'ал!зовано1 вченоТ ради К 01.82.01 при Центральному ботажчному саду ¡м.М.М.Гришка HAH УкраТни за адресою: 252014, м.КиТв, вул.Пмфязевська, 1.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютец| Центрального ботанмного саду ¡м.М.М.Гришка HAH УкраТни

J4 ' Л!

Автореферат розюлании 1996 р.

Вчений секретар Слец1ал1зовано1 ради, кандидат бюлопчних наук

Музичук Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапьнютьтеми. Для УкраТни, европейсысо! держави з високою густотою населения, питания ефектавного \ рацганального використання рослинних ресурсов, 1х вдтворення та охорони е досить актуальними.

Вихщ Украши на полничну арену св1ту, як самостшно! незалежно! держави, мусить сприяти якюно новому розвитку зеленого буд1аництва з метою наближення кражи до европейського ршня у даному аспект!', що, звюно, значно пщвищить естетичне сприймання, престиж, культуру та красу наших населених пунки'в в очах свпу.

Культивована дендрофлора Кам'янецького Приднютров'я створювалась протягом шькох сторй (на територп репону збереглось 10 старовинних садибних парш). Тут нагромадився значний досвщ штродукцн та аклматизацн дерев 1 кущ!в, який доцмьно в и корнета™ у сучасному зеленому буд!вництв1, \ який становить значну наукову цшють.Проте, це питания мало вивчалось, а та ¡нформащя, що е на сьогоджшм'й день, досить застарш 1 потребуе значного оновлення та реально! характеристики (Волощук, 1925,1927; Круцкевич, 1937; Липа, 1938,1952,1960; Косаревський, 1977), Поряд з цим, наявний асортимент культивованих деревних рослин використовуеться малоефективно, 1 насадження мюцевих населених пункт обмежуються лише невеликою шьюстю загальновживаних пор1д. Не звертаеться належна увага на сучасний стан старовинних парш, ¡нших ц|нних дендролопчних об'екта, а також окремих вковнних дерев.

Таким чином, актуальнють ц1е? робота полягае у необхдносп досконалого вивчення ¡снуючоТ культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я для використання П в зеленому будшництв! та збереження старовинних парш - пам'яток садово-паркового мистецтва, а також окремих особливо цшних вгсових екземпляр13 дерев.

Мета 1 завдання досл1джень. Мета робота полягала у вивченж таксономмного складу культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я, проведение його ботажко-географнного аналиу, вивченш бюлопчних особливостей деревних \ кущових рослин; виявленш перспективних ¡нтродуцентпа для широкого використання 1х в озеленении

Конкретними завданнями проведеного дослщження були:

• розглянути формування культавовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я в ¡сторичному аспект);

• провести швентаризацно осередкш культивовано? дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я;

• здмснити систематичний та флористичний анал'13 таксономЫного складу дендрофлори;

• провести анал1з перспективности ¡нтродуценп'в;

• дата всебмну оцшку декоративних форм дерев \ кущт, зростаючих на територЛ регюну;

• подбрати асортимент для збагачення сучасних зелених насаджень;

• дата бюлого-екологнну та декоративну характеристику перспективних

видт дендрофлори;

• вивчити культивовану дендрофлору Кам'янецького Приднютров'я в якоот|" маточника для розмноження;

• видшити BiKOBHHi найбшьш uiHHt представники культиаовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я;

• розробити прашчш рекомендацй щодо збереження, вщновлення i охорони старовинних парк!в - пам'яток садово-паркового мистецтва та окремих ц'шних в1Ков1чних дерев.

Наукова новизна роботи. Вперше в район! Кам'янецького Приднютров'я виявлено таксономмний склад культивовано! дендрофлори з йо;о систематичним та флористичним аналЬом; показано формову рюномажтшсть дерев i кущ1в; вивчено бюлого-еколопчж особливост найбшьш цшних ¡нтродуцен'пв. Дослщжено icTopiio формування культовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я; показало боташчну, ¡сторичну та мистецьку значимють старовинних садибних парт. Науково обгрунтовано перспективи використання запропонованого асортименту деревних i кущових рослин для сучасного зеленого будшництва. Обгрунтовано необхщжсть охорони на загальнодержавному та мюцевому piBHi найбшьш цшних в!ков1чних дерев, що становлять значку наукову та ¡сторичну цшн'ють.

Ochobhi положения, що виносяться на захист:

1. Аната сучасного стану культивовано! дендрофлори Кам'янецького Придтстров'я.

2. Б'юлопчна та декоративна оц'мка ¡нтродуцент'1в Кам'янецького Приднютров'я.

3. HayKOBi основи використання, збереження та збагачення культивовано! дендрофлори дослщжуваного репону. «

Практичне значения. Запропоновано асортимент деревних рослин для зеленого будюництва Кам'янецького Приднютров'я з врахуванням варшпв комдозицм для п'щвищення естетичного р!вня насаджень населених пункт Розроблено практичм рекомендацй по створенню ишльних дендрарйв якоб'екпв навчально! i науково-дослщно! роботи. Розроблено практичн! рекомендацй по збереженню, вщновленню старовинних парш - пам'яток садово-паркового мистецтва. Результата наших дослщжень можуть бути використаж при розробц! npoeKTiß реконструкци осередкт культивовано! дендрофлори Кам'янецького Придшстров'я та при розробщ заходш щодо охорони II окремих представниюв.

Апробашя роботи. Матер'ши дисертацн обговорювалися на науковШ конференц» "Подмьський нацюнальний природами парк: доцшьшсть i проблеми створення"(Кам'янець-Под'шьський, 1992), репональжй науковш конференцп "Природа Хмельниччини" (Хмель-ницький,1995); наукових конференцтх спшроб1тникш та студентш Тернопшьського державного педагопчного ¡нституту (1989-1994 рр.); на засщаннях вчено! ради та в!ддшу дендрологи i паркознавства ЦБС HAH Украши (1993-1996 рр.). Учнтська науково-дослщна робота на тему "Старовинш садибж парки Дунаевецького району, як об'екти боташчних дослщжень", виконана пщ кершництвом автора, здобула бронзову медаль на IV мЬкнароднм

0Л1МП1ад) наукових роб(т з екологн (Стамбул, 1996 р.).

Публ1кац11. Основа положения дисертаи,!! викладено в 6 опублкованих та 6 зданих до друку роботах.

Структура та об'ем дисертацн. Дисертац|'я складаеться з передмови, 5 роздшт, висновш, списку л!тератури та 8 додатав. Робота викладена на 283 стор1нках (додатки 77 сторшок), мютить 22 таблиц та 26 рисунк!в. Список л!тератури вклюнае 305 джерел.

ЗМ|СТ РОБОТИ

Роздт 1. Ф13ИК0-ГЕ0ГРАФ1ЧНИЙ НАРИС КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДНЮТРОВ'Я

Кам'янецьке Приджстров'я видшено як географнний 1 флористичний пщрайон (Заверуха,1985). Дослщжувана територ1я розмщена в межах глибоко розчленованого шдвищення Подтьського Придн^стров'я швденно! частини Волино-Подшьсько! височини. Захщний кордон проходить по р.Збруч, схщний - по р.Калюс, швннний - по лмй Дунашц1-Нова Ушиця, в люденжй час тин! теритсря обмежена р.Джстер. Площа - близько 4000 кв.км.

Рельеф територ!! полого-хвилястий, подекуди ршнинний, лрор!заний численними р!чковими долинами, глибокими ярами, балками. Через Кам'янецьке Приднютров'я проходить Товтровий кряж, що являе собою рифов! вапняков! пщняття, як! утворюють кряж!, горби, поодинок! скелясп' вершини; тутрозвинеж карстов! явища. Абсолюта висота найбшьших крпж^в досягають 342-352 м, а на гавниному сход Чемеровець - 386 м. Поширеними грунтами реп'ону е темно-ср, свпло-ф!, с!р1 отдзолеж, типов! чорноземи, чорноземи ошдзолеш (Коломюць, 1962; Андрущенко, 1967; Ройченко, 1973).

Наявжстъ Товтрового кряжа та близькють р.Джстер з II багаточисленними притоками значною мфого впливають на формування шмату Кам'янецького Приднютров'я. Середня р!чна температура - 9-9,5'С. Переспна рнна ампл!туда приблизно дор1внюе 25"С, що в клматологп вважаетъся за умовну граничну вщзнаку морського клмату в!д континентального (Романов, Бернацький, 1928). Вщносна волоп'сть повгтря у листопад! - 86-88%, в травж - 66-70%. Середня юлькють опадав - 540-570 мм, перюд активно! вегетацЛ рослин - 160-170 джв.

Роздт 2. ОБ'€КЩ ПРОГРАМА /' МЕТОДИКА ДОМДЖЕНЬ

Доошдження проводилися автором протягом 1989-1996 рр.

Об'ектом дослдаень стала культивована дендрофлора Кам'янецького Приднютров'я. Вивчався таксоном!чний склад зелених насаджень Кам'янець-Под!льського ботан!чного саду, трьох дендропарш, 10 старовинних садибних парк!в, 16 новостворених паркш, 5 розсадниюв, вуличж насадження м.Кам'янця-Подтьського, Дунаевець, Ново! Ушиц!, 24 сшьських населених пунет'в, люов! культури люництв. Обстежувались зележтериторй адмУстративних, культурних ! виробничих споруд, скверн, сади; вивчались колекцм агробюлопчних станц!й шил, присадибн! д!лянки окремих садвниш-любителт, л!н!йн1! захисж насадження вздовж вулиць, шосейних дор!г та залЬниць (всього 87 осередш). Основы! осередки культивано! дендрофлори Кам'я-

нецысого Приджстров'я зображено на рис.1.

Вивчення дендролопчного складу проводились шляхом маршрутних обстежень. При цьому визначалися наступи! показники: вид, форма, пбрид; кшыхть екземплярт i ix мюцезнаходження; Bin, дтметр стовбура, висота; бюлотж осо^ливоси- picT, цвтння, генеративний розвиток; цЫнють як маточника; еколопчна та декоративна характеристика.

" Визначення таксономнного складу проводилось як у польових умовах, так i на основ! зйраного гербарного матершу (близько 400 гербарних аркушш). Для цього використовувапось академше видання Центрального ботан!чного саду НАН Укра1ни ¡м. М.М.Гришка "Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР"(1,2т., 1985,1986), "Определитель высших растений Украины"(1987), "Определитель деревьев и кустарников дикорастущих и культивируемых в УССР" (Липа,1955-1Э57), "Manual of cultivated trees and shubs" (Rehder, 1949).

Систематичний анал!з, об'ем та номенклатура таксона прийнята за С.К.Черепановим (1981). Флористичний аналя проведено вщповщно ботаннно-географнного подшу св^ту О.Л.Тэхтаджяна (1978). Bik рослин встановлювали за часом посадки (закладки парку) або зпдноопублнсованих даних О.Л.Липи (1939,1955,1957); при вщсутносп таких даних - оком^рно, виходячи ¡з загального стану рослини, таксацмних розмфш i умов мюцезростання. Висоту невисоких рослин вим1рювали рейкою, а високих - висотомфом. Ц1нн1сть маточника визначалась, виходячи з практичних можливостей отримання живщвта наемного матерйлу,

Даш про розвиток i становления садово-паркового мистецтва черпались з наступних лтературнихджерел: ¡АКосаревський (1961,1977), О.Л.Липа (1961,1978),"Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета" (1895,190J), В.КХульдман (1889,1903), ФХМ'юевич (1895). При збиранм даних про мшця зростання ¡нтродуцентт, ix picT в люових культурах використовувалися матерши люництв та ¡нспекцш з охорони навколишнього сере-довища. Автор скористався представленою ¡«формацию мюцевих краезнавц1в.

ОцЫка перспективносп ¡нтродукцп деревних рослин культивовано] дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я проведено за методикою fli. ЛапЫа г С.В. Сщнево! (1973). Фенолопчш спостереження • за "Методикой фенологических наблюдений в ботанических садах СССР" (1972). При добор! асортименту для сучасного зеленого будшництва використовували довщник "Порайонный асортимент деревьев и кустарников Украинской ССР"(1976), а також npaui ОЛ.Колеснкова (1974), Л.1.Рубцова (1977), О.Л.Липи (1952), БЛ.Вольфа (1915), Т.Г.Гудзенко (1985).

Роздш 3. ФОРМУВАННЯ ШСОНОШЧНОГО СКЛАДУ КУЛЬТИВОВАНО/ ДЕНДРОФЛОРИ КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДШСТРОВ'Я

3.1. jcTopisi формування осередш культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приджстров'я

Сприятлив1 грунтово-шматичм умови Кам'янецького Приджстров'я були перед-умовою того, що подоляни здавна займались землеробством, садшництвом, штникарством

О Маюв

Кам'янець-^

10Д1ЛЬСЫ ии

вськ« '

д«1сп>Г

ф Малпвц\

ДуЖивц!

> Голозубннш

V

\ МИНЬШШ

ш

ео™шВоПесеиь

Ш V

ище

Основш осередки:

I .Кам'янець-Подшьський ботанмний сад

2.Кам'янець-Под1льський дендропарк

3.Минькоеецький дендропарк 4,Отрок1еський дендропарк

5.Говор(вський парк

6.Голозубинецький парк

7.Голосшський парк Э.Дунаевецький парк Э.кам'янець-Подшьський парк 10.Мак|аський парк

II .Мал1евецький парк 12.Михайлгаський парк ЧЗ.Ново-Ушицький парк

14.Песецький парк

15.Вуличш та садибш насадження м.Кам'янця-Псадльського

Рис.1. Основш осередки культивованоУ дендрофлори Кам'янецького Придшстров'я

Умовш позкачки

■О-

ботаннний сад;

дендропарки;

- старовинн> парки; ( ) - вуличЫ та садибж насадження.

та паркобудуванням. Тому введения в культуру деревних порщ мае свою ¡стерто та традици. Питаниям перюдизаци процесу формування культивовано! дендрофлори Укра!ни займалося рядвчених, зокрема: О.Л.Липа (1960, 1978), Н.Д.Успенська (1984), М.А.Кохно, О.М.Курдюк (1994). Дославши осередки культивовано! дендрофлори репону, Кам'янецького Прид-нютров'я, нами ввдлено 4 пер!Оди !! формування.

I перюд - (к'шець XVIII ст. - 1917р.). Характеризуется побудовою 'значно! кшь-косб пом'ицицьких садиб з розшними парками, де збираються велик'1 колекцп рослин; ведеться дослщницька робота по ¡нтродукцп, ашматизац» та селекцн рослин. Закладаються сади з величезною шьюстю плодових рослин; будуються оранжере!.

Нпер'юд - 1917-1950 рр. ¡сторичш поди епохи (револквд громадянська та Велика Впчизняна В!йни, вщбудова) негативно вплинули на процес формування культивовано! дендрофлори даного_ репону. В цей час не лише припиняеться робота по озеленению населенних пункта \ будь-як! сад!внич! справи, але I знищуеться велика кшьысть дерев для господарських потреб мюцевого населения та вмськових. Через вщсушсть належного догляду за насадженнями в цей перюд гинуть як колекцн квтв, так I частина деревно-кущово! рослинносп.

Проте, основною подоею даного перюду е закладка проф. Н.Горомаком у 1930 роц5 ботажчного саду в м.Кам'янц^Подшьському, що став осередком збереження та збагачення ботажчних ресурсш Подшля.

III перюд - 1950-Т1 -1960-прр. Цей перед вщзначаеться бурхливим розвитком озеленювально! справи, ¡нтродукцп деревних рослин, появою норих осередкщ культивовано!. дендрофлори, коли в кожному з населених пункта закладаються парки, сквери; проводиться. масова посадка л ¡сов их смуг, насаджень в л'юових культурах. У цей перюд засновуються Миньковецький та Отрокшський дендропарки.

Проводяться заходи по збереженню та вщновленню старовинних садибних паркш; частиж з них, як найбшьш видатним зразкам паркобуд1вництва, надаеться статус природоохоронних територ'|й - "пам'ятка садово-паркового мистецтва республжанського (мюцевого) значения".

IV перюд - (1970-1996 рр.). Безсистемний та неквалфкований догляд за ¡снуючими насадженнями; нов! посадки декоративних рослин малочисленн|"; поширення екзотичних представниш дендрофлори на присадибнихдшянкахмюцевихжителш. Деградацы старовинних садибних парив - зменшення таксоном'много складу; поширення самосту малоде-коративних порщ; перетворення ¡х у люопарки.

3.2. Таксономшний склад

ГНд час дослщжень на територп Кам'янецького Придшстров'я нами було видиюно 309 вид^в, 12 пбридщ \ 129 декоративних форм культивовано! дендрофлори; всього 449 таксошв.

Подш за життевими формами. За життевими формами культивована дендрофлора представлена наступними-показниками: дерева -163 видита пбриди (50,8%); кущ! - 138

выд>в та пбрид!в (43,0%); люни - 20 видв (6,2%).

Вковш анал/з. Супевою оц!НКою, що характеризуе стан культивованих вид'в е 1х в1(сов( показники. Вдовий аналга таксономнного складу показуе, що близько 20-25% видового складу культивовано! дендрофлори Кам'янецького Придшстров'я мае ж, що перевищуе 70 рош.

Найбшьше видовий склад культивоважм дендрофлори Кам'янецького Приджстров'я поповнився у 1930-л,1950-1960-Т1 роки за рахунок широких ¡нтродуцШних роб!т Кам'янець-Подтьського ботаниного саду, Каи'янець-Подтьського та Миньковецького дендропарш, а також великих масштаб1в зеленобудвничо! справи. В ¡к цих дерев на сьогодншшй день становить 30-70 рок:в, 1 вони складають 60-70% таксоном1чного складу.

За останш 30 рок1в видовий склад культивовано! дендрофлори поповнився дуже малою кшыастю екземплярш 1 видт. Кшьмсть молодих дерев, кущ!в, Л1ан складае близько 10-15%. Це рослини розсадникш, присадибних дшянок мюцевих жителю, молод насадження населених пунктш.

Ступшь поширенасп. Об'ективну оцжку про видове багатство дослщжуваного репону дае анал13 ступеню поширеносл рослин. Для цього ми використовували 5-ти бальну шкалу (Федорук,1977), зпдно яко! кулыивовану дендрофлору Кам'янецького Приднютров'я подшено на 5 труп за ступенем поширеност1.

Таблнця 1

' Р03П0ДШ КУЛЫИВОВАНО! ДЕНДРОФЛОРИ (ВИДИ ТА ПБРИДИ) КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДНЮТРОВ'Я ЗА СТУПЕНЕМ ПОШИРЕНОСТ!

№ п/п Частота зустрнноеп : •■• Загальна • К1ЛЫ<1СТЬ : %В1Д ззгальноТ Ю'ЛЬКОСП ;

1. Сдине мисце зростання (ед) 80 24,9

2, Поодиною особини (од) 108 33,7

3. Зустрмаються зрщка (зр) 62 19,3

4. Зустрмаються часто (ч) 28 8,7

5. Зустр:чаються дуже часто (дч) 43 13,4

Примака: "ед" - 1-2 особини; "од" - 3-5 особин; "зр" - 6-9 мгсць зростання; № -

10-20 мюць зростання; "дч" - бшьше 20 мюць зростання. Даш анашу показують, що лише 22,1% вид:з та пбрид!в зустр|'чаеться дуже часто I часто, складаючи основу насаджень. 53,6% представлен! видами та п'бридами, що мають едине та поодиноке М1сце зростання ¡, фактично, помггно! рол1 в озеленен« територ» Кам'-

янецького Приднютров'я не вадграють. Проте, багато з них е досить цжними для зеленого будвництва, осшьки мають bmcokí декоративн! якост( та хороший показник перспективност! ¡нтродукцм.

3.3. Систематичный анали ■

Таксоном!чний склад культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я взноситься до 57 родин i 137 род!в. Систематична структура така (цифри в дужках - процент вщповщно до загально! шькост! родин, род!в, вид[в ¡ п'бридш): Вщдм Голонасжш (Gymnospermae): 7 родим (12,3%), 16 род в (11,7%), 41вид (12,8%); вщдш Покритонасшм (Angiospermae): 50 родин (87,7%), 121 р!д (88,3%), 280 бид1б та пбридв (87,2%).

Загальний огляд показуе, що 10 пров'щних родин за кшыйстю еид1в складають 60,4% (194 види) е(д загально! кшькосл видов культивовано! дендрофлори Кам'янецького Придистров'я, a nepuii 4 родини становлять 123 види або 38,3%. Найбшьше представлен! родини: Розов! (Rozaceae Juss.) - 58 вид!в (18,1%.вд загально! ктькост! ВИД1В та пбридш), Жимолостев! (Сарл'Масеае Juss.) - 25 видв (7,8%), Cochobí (Pínaceae Lindl.) - 21 вид (6,5 %), Бобов! (Fabaceae Lindl.) - 19 вид!в (5,9%), Маслинов! - (Oleaceae Hoffmg.) - 14 вид!в (4,3%), Кипарисов'1 (Cupressaceae F. Neger.) - 13 в ид в (4,0%).

Певний ¡нтерес представляе загальний огляд найбагатших у видовому в!дношенш род!в культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я. Нараховуеться 12 родв, в склад яких входить 6 i б!льше вид® та г!бридш, - вони становлять 8,8% вщ загально! к!лькост! рсд!в; до íx складу входить 86 вид!в та пбрид!в або 26,8% в'д загально! шькост! культивованих рослин. Серед родв найб!льше представлен!: клен (Acer L.) - 11 видш (3,4% в!д загально! ктькост! еид(в), береза (Betula L.), жимолость (Lonicera L.) - по 9 вид!в (2,8%)* яловець {Junipecus 1.), липа {Tilia L.) - по 7 вид!в (2,2%).

3.4.Флористичний анализ

На територ!! дослщжуваних осередк!в культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я зростае 53 абормгенних види дерев та кущ1в, що становить 17,2% в¡д всього видового складу дендрофлори репону.

Поряд з цим, на територн Кам'янецького Приднютров'я зростае 251 вид ¡нтродукованих дерев та кущю, що становить 81,2% е:д всього видового складу. Даний процент св!дчить про те, що фор^ування культивовано! дендрофлори дослщжувано!територп, в основному, проходило за рахунок вид®, завезених з р!зномамтких куточк|'в Земно! кул'|. Користуючись флористичним под!лом суш!, який розробив А.Л.Тахтаджян (1978) та на основ! ллературних даних, наш проведено анал!з походження видщ за флористичними областями та провш^ями i встановлено, що ¡нтродуковаи види Кам'янецького Приднютров'я походять з двох флористичних царств: Голарктичного, Палеотрогачного; трьох шдцарств Голарктичного .царства: Бореального, Древньосередземноморського та Мадреанського; ¡ндо-Малезшського шдцарства Палеотрогачного царства, а також з десяти флористичних областей та 44 фло-

ристичних пров!нц!й. Це говорить про те, що грунтово-шматичн! умови Кам'янецысого Приднютров'я сприяють широк!й ¡нтродукци вид1в з Аз!!, П!вн!чно1 Америки та Серед-земномор'я.

В кшькюному плат спостергаються наступи! факти:

Таблиця 2

ФЛОРИСТИЧНИЙ АНАЛ|3 ТАКСОНОМННОГО СКЛАДУ КУЛЬТИВОВАНО! ДЕНДРОФЛОРИ КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДНЮТРОВ'Я ЗА ФЛОРИСТИЧНИМИ ОБЛАСТЯМИ

%Ыд

№ Назпа флористично'| облает! ; Кшьысть запьно!

п/п (заА.Л.Тахтаджяном, 1978) : вид1в: «¡лькостГ вид!в

1. Циркумбореапьна(евро-Си6|'рсько-Канадська) область 59 19,1

2. Сх1дно-Аз1атська (Японо-Китайська) область 58 18,8

3. Атлантико-Пвжчно-АмерикаНська область 23 7,4

4. 1рано-Туранська (Захщно-Азгатська) область 13 4,2

5. ГМвНмно-Зах^но-Американська (Скепьш гори) область 4 1,3

6. Середземноморська область 2 0,6

7. Диз'юнктивний ареал 146 47,3-

8. Похо/ркення нев!доме 4 1,3

Анализ даних таблиц! показуе, що популярними в озелененш е види з Циркумбореально! (19,1%) та Сидно-Аз1атсько! (18,8%) флористичних областей, а також з Лтлантико-ГСвшчно-Аиериканськм флористично! облает! (7,4%).

Загалом, з П|вн!чноГ Америки походить 67 видв, що становить 21,7% вд загально! к!лькост|" вид1в; вщеоток аз!атських стзноеить 23,0, тобто 71 вид.

Розд/л 4. БЮЛОПЧН! ТА ДЕКОРАТИВН! ОСОБЛИВОСП /НТРОДУЦЕНТ'Ш

КУЛЬТИВОВАНО! ДЕНДРОФЛОРИ КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИД^СТРОВ'Я 4.1. АНал13 перспективное^ ¡нтродуцентт

На основ! наших дослщжень, використовуючи метод ¡нтегрально! оцшки перспектиеност! дереЕНИХ рослин при ¡нтродукцп (ЛапЫ, С!днева,1973), Нами видшено 3 групи перспективност! ¡нтродуцент!в культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я.

I трупа - ц)лкоМ перспективна рослини. Включае 219 виэдв, з яких 128 - це дерева, 79 - кущ1 ! 12 - ¿¡ани, !х кшьюсть становить 81,7% вщ загально! кшькосл !нтродуцент!в. Ц! рослини практично цшко« зимослйм, збер!гають характерну !м в природ! форму росту, щор!чно дають прирют пагоН1в; абсолйтна б!льш1сть паз Повноцшну наемку продукщю ! може розмножуватися в культур! насшням ышцево! штродукцн.

За ступеней зимостйкосте в склад! першо! групи перспективное !нтродуцент!й

виявляються наступи! градацп, стввщношення числа в них: цшом зимостши - 210 видш або 95,9%; слабко.перюдично або псстшно пошходжуються морозами - 9 ввдш або 4,1%. Серед них: айва довгаста {Cydonia oblonga Mill.), катальпа пбрмдна (Catalpa hybrida Spaeth.), пркокаштан naeia (Aesculus pavia L.), хеномелес Маулея (Chaenomeles maulei (Mast.) Schneid.). Перспешвшсть рослин nepiuoï групи очевидна, i тону вони иожугь з уш'хом Еикористовуватися s культур).

II трупа • достатньо перспективы рослини - представлена 48 видами рбслин, з яких 9 - дерева, 32 - кущi / 7 - тип, не тновить 17,9% в!д загально! шькосп" ¡нтродуценп'в.

Число абсолютно зимослйких в ид в становить - 13 або 27%; t¡ рослини, що слабко обмерзають, складають 35 видв або 73%. Стуга'нь дозр1вання пагошв у ц1й rpyni, як правило, неповний (75%) i характерний для 87,5% рослин. Неповне дозр|'вання пагошв i менша зимостШкеть спостергаються у деревних рослин бшьш п^вденного походження, таких, як: ri6icK аршський (Hibiscus syriacus L.), кер!я японська (Kerr/a japónica (L.) DC.), розовик чотарипелюстксвий (Rtiodotypus kerrioides Sfeb.et Zucc,), пуерарга волосиста (Pueraria hirsuta (Thunb.) C.K.Schneid.), персик звичайний (Pérsica vulgaris Mill.), EiCTepia китайська (Wisteria sinensis (Sims.) Sweet.).

1нш1 показники життездатносп рослин II групи свщчать про те, що бюлоп'чний потенщал пристосувальних реакцШ у них достатньо великий, i Ix ¡нтродукцш на територн репону перспективна. Так, 14 вид1в або 29,2% загально! шькосл видгё II групи перспективное^ жтродуцентш збергають свою форму росту, а 34 види або 70,8% П вщновлюють, Рослини II групи мають високу пагоноутворюючу властивють ¡ дають щорнний . прирют основних пагонв. Це забезпечуе швидке в'щновлення втрачених дмянок крони дерев . i кущ|'в теля обмерзания. Цвпугь i плодоносять 40 вид1в (83,3%) рослин, що дае можливють мати власну насшну репродукц1ю.

III трупа - менш перспектива рослини. До ц!е! групи належить лише один вид -туйовик японський (Thujopsis dolabrata Siebold et Zucc.). Дании вид характеризуемся неповний здерев'яншням пагошв, систематично пщмерзае та не плодоносить, осмльки представлений декоративною деревною формою 'Albo-variegata' (бш-строката).

4.2. Коротка еколого-декоративна характеристика найважливших ¡нтродуценпв дендрофлори

Стихшна i иетодична ¡нтродукц1я нових рослин протягом останшх двох стор!ч призвела до нагромадження на територн Кам'янецького Придшстров'я велико! к ¡л ькост! випробуваних часом екзств. У роздШ розглянуто результати використання возелененш 45 найцшшшх вид:в дерев, кущ!в, тн.

Викладено коротю дан! про мсцезнаходження (з схемами поширення) i ochobhí показники росту, розвитку, декоративм hkoctí та формову р1зноман1гн1сть цих представниш культивовано! дендрофлори, показано перспектмвжсть i досв'щ, застосування ïx в зеленому будшницга Кам'янецького Придшстров'я.

4.3. Декоративн! форми деревних рослин культивовано! дендрофлори Кам'янецького Придшстров'я

Серед таксонокшного складу культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приджстров'я значне м!сце займають декоративн! форми деревних I кущових рослин, - 1х частка становить 28,7%. Вони е важливим додатковим декоративним рослинним матерном, застосування якого значно збтыиуе художнш ефект садово-паркових композиц!й.

Шдсумком ¡нтродукци деревних декоративних форм на територм Кам'янецького Г1ридн!стров'я е факт зростання на ц!й територм Гх, в млькост! 129. Декоративн! форми характера для 59 вид:в деревних рослин. На основ! прац! 01Колесн!кова "Декоративные формы древесных пород" (1952), видЫено основн! групп декоративних форм за морфолопчними ознакаии, ям характеры! для культивованих деревних рослин репону. В таблиц/ 3 показано осередки найб!льшого поширення декоративних форм.

Таблиця 3

ПОШИРЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ В ОСЕРЕДКАХ КУЛЬТИВОВАНО! ДЕНДРОФЛОРИ КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДШСТРОВ'Я

№ П/'П 0середок У голо-нзс1- : нних ' у : покри- : тонаа-нних Всьо-V го , % В1Д загальноТ; К1ЛЬКОСТ| форм

1. Кам'янець-Подльський 25 34 59 47,5

боташчний сад

2. Миньковецький дендропарк 21 19 40 31,0

3. Кам'янець-Подииський 6 12 18 14,0

дендропарк

4. Отрошський дендропарк 5 6 11 8,5

5. Голозубинецький парк 4 8 12 9,3

6. Дунасвецький парк 8 5 13 10,1

7. Кам'янець-Подльський парк 11 3 14 10,9

8. Магавський парк 4 6 10 ■ 7,8

9. Малювецький парк 4 8 12 9,3

10. Михайлвський парк 8 12 20 15,5

1Т. Вуличш насадження 21 19 40 31,0

м.Кам'янця-Подтьського

12. Вуличж насадження 12 9 21 16,3

м.Дунаевець

13. Вуличж насадження 10 4 14 ' 10,9

смт.Нова Ушиця

14. Насадження малих 11 13 . 24 18,6

населених пункт

Найбшьшу декоративну цшнють представляють форми, характерш для наступних видш: С(1атаесурап'з р^г^ега 'Бдиаггова'; Junipeшs соттишз ШегЫса', 'Зиеаса'; Р^усЫиг

orientalis 'Aurea', 'Eegantíssima', 'Compacta'; Thuja occidentalis 'Aureo-spicata', 'Columna', 'Elwangeriana'; Picea engelmanü 'Argentea', 'Glauca'; Picea pungens 'Argentea', 'Coeurea', 'Kostenana'; Pseudotsuga menziesli 'Glauca', 'Fastigiata'; Taxus baccata 'Aurea', 'Fastigiata'; Acer saccaharum 'Laciniatum'; Buxus sempervirens 'Argentea- míe gata'; Sambucus nigra 'Albo-varíegata'; Fagus sylvatica 'Purpurea'; Crataegus monogina 'Albo-plena', 'Rozea-plena'; Spirea japónica 'Alba', 'Fortuneí'; Keria japónica 'P/eníí/ora';Hibiscussyriacus 'Alba', 'fíozea', 'Grandiflorus superbus'.

Декоративж форми деревних рослин, що ростуть на територм Кам'янецького Приднютров'я можуть бути маточником для вегетативниго та нашневого розмноження.

4.4. Характеристика культивовано! дендрофлори як маточника для розмноження цшних деревних рослин

Каи'янецьке Приднютров'я може бути одним ¡з центрш ¡нтродукцП та вирощування яккного посадкового матер1алу..

Абсолютна бмышсть культивованих вид1в дендрофлори рЬного географмого походження плодоносить. В стад!ю плодоношения вступило 298 видш, що становить 91% видоеого складу культивованоГ дендрофлори. Вщш'чено, що не дають насжня: яловець Саржента (Juniperus sargenta (Henry) Taceda ex Koidz.), тис головчастий к!стянковий (Cepha-lotaxus drupaceae Siebold et Zucc.ex Endl.), тис головчастий Форчуна (Cephalotaxus fortunei Hook.), тис гострошчиковий (Taxus cuprídata Siebold et Zucc. ex Endl.), оскшьки e дводомними рослинаш (зростають поодинокмми чоловмими абожмочими особинами); туйовик японський (Thujopsis dolabrata Siebold et Zucc) не плодоносить, тому що представлений декоративною деревною формою 'Albo-variegata' (бмо-строката). Не утворюють наання бузок шайський (Syringa chinensis Willd.), ломимс Жакмана (Cíematis ¡ackmanii Moore). НежитТездатним насжням характеризуются гортензш деревовидна (Hydrangea arborescens L.), гортенз1Я Бретшнейдера (Hydrangea bretschneideri Dipp.). У зв'язку з малою шыастю особин насшня видш метасеквой! глттостробосувидно! (Metasequo/a glyptostroboides Hu et Cheng.), ялищ однокол1рно! (Abies concolor Lindl, et Gord.), ялиц! б!ло! (Ab/es alba Mili.), ялйни аянсьш {Picea ajanensis Lindl.et Gord.) Fisch.ex Carr.) e партеноспермнним. Решта рослин утворюе повноцжж плоди i насшня, що дае можлив1сть мати власну наанну репродукщю.

Спираючись на дан! методичних розробок по вегетативному розиноженню дерев i кущ1в (¡ванова, i 982; Климович, 1980; Брмаков,1981 та !н.), можна зробити висновок про широк! Уожливост! цЬого способу розмноження на баз1 асортименту дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я. Особлияе значения вегетативне розмноження мае для цшних декоративных форм, як! або Не утеорюють Пашня, або при нас!нневоМу розмноженм ix rkoctí не повжстю чи у змненгё форм! передаються потомству.

4.5. BkoB¡4H¡ Дерева ¡нтродуцентт як пам'ятки природи i культури

Серед культиеовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я найбшьш значимими та цмними е bíkobnhí дерева. До культурного багатства народу вноситься не

лише в!дома архитектура, живопис, скульптура тощо, але й ц! дерева. Тому ?х збереження для ыайбутшх покол!НЬ е прямим нашим обов'язком. Особливо? науково! Ц!ННОСТ! набули в!ков!чш екземпляри ¡нтродукованих порщ.

Як результат дослщжень, в робот! подаеться таблиця, де наводиться список найб!лыи цЫних в!ков!чних екзопв Кам'янецького Придн'гстров'я з вказ!вкою про 1х м!сцезростання, таксации зам!ри та фрагментарн! дан! про стан, плодоношения та умови зростання. До рангу в!ков!чних ¡нтродуценлв занесено 529 дерев, як! представлен! 37 видами та 4 формами деревних рослин. У таблиц/ 4 показано фрагмент списку.

Завдяки старим деревам екзотв можна вивчати питания довгов!чност! цих порщ, динам!ку ¡х ст!йкост!, репродуктивну здатжсть, граничж розм!ри, морфолопчн! ознаки ! декоративмсть у старому вщ!, що в значнш мф! пов'язано з проектними роботами та питаниями економки. Практичне значення цих посадок у тому, що вони можуть служити маточниками для отримання наемного та вегетативного материалу в ц'шях подальшого розмноження рдасних видв в культур!.

Незважаючи на незадов'мьш умови юнування, ц'| рослини вражають своею орипнальнютю та силою декоративного ефекту ! е чудовим надбанням садово-паркового асортименту.

РОЗД1Л 5. ВИКОРИСТАННЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЗБАГАЧЕННЯ КУЛЬТИВОВАНОI ДЕНДРОФЛОРИ 'КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДШСТРОВ'Я

5.1. Використання у декоративному сад!вництв!

.Враховуючи багатор!чний досв!д використання деревно!! кущово! рослинност! на територп Кам'янецького Придн!стров'я, ми п!д!бралй основний асортимент дерев, кущ!в та Л1ан в шькосп 110 видв для озеленения. Критеркм для добору стали наступи! показники: слйк!сть в грунтово-кл!матичних та м!ських умовах; висок! показники декоративности, довгов'1ЧН1сть, наявшсть маточника.

В розд!л! подаеться характеристика декоративних якостей основного асортименту та можливост! використання запропонованих рослин в насадженнях; наводяться вар!анти формування ландшафтних композицМ з рослин запропонованого асортименту дерев, кущш, л!ан з врахуванням ¡х бюлопчних та декоративних властивостей; календар цвтння красивоквпучих дерев ! кущ!в.

Для уркзномажтнення деревних! кущових насаджень пропонуються 70 деревних декоративних форм. •

5.2. Старовинн'| садибш парки як найбшьш щит осередки культивовано! дендрофлори Кам'янецького Придн!стров'я

Старовинн! садибн! парки е не лише лам'ятками садово-паркового мистецтва, але й багатиш колещями культивовано! дендрофлори ¡, по суп, першими ботан!чними садами (Кохно, 1996).

п/п; ! :Ha3Bä pocnMHM;;; '. Мсцезростання 4".. Юль-' юсть. шт. ■•■■■■Bit:;.; роки; D стсв-бура, . " см Висо-, : та, . м *::£'::'П рй м!т ка

1. Ginkgo biloba L. Михайл1вський парк 1 140-150 89 21 Найстар!ший представник виду на УкраМЧо-

лоЫчии екземпляр. Густа крона, вдмшний рют. •

Ginkgo biloba L. м.Кам'янець-Подшьський, 110-120 Двостовбурний, >юночий екземпляр, плодоно-

2. 1 86 20 сить. Широка крона, могутнм рют.

Драйхмари.Ю.

м.Кам'янець-Подшьський, Густа крона, стрункий рют, моловший екзем-

3. Ginkgo biloba L. 1 110-120 60 21 пляр.

Шевченка,55а

27 Могутн!й рют, розюшна крона, плодоносить.

4. Pinus strobus L. ' Мал1евецький парк 1 160-180 85 Хороший р!ст, плодоносить.

1 150-170

5. Pinus nigra Arn. Маювський парк 106 25

Розлога крона яйцевидно"! форми, чолов1чий

6. Taxus baccata L. м.Кам'янець-Подшьський, 1 110-120 55 9 екземпляр. Утворюе два стовбури (0=21,32

Лес1 УкраТнки, 56 см); е три зр1зи (0=15,17,22 см).

Platanus acerifolia Маювський парк 1 190-240 Найстар!ший представник виду в Укра'М. Мо-

7. 189 23 гутнт рют, розлога крона, рясне плодоноше-

Wiiid. ния.

Corylus colurna L. Маювський парк 3 130-150 75-111 НайстарЫ дерева виду в УкраТш. Добре рос-

8. 21-22 туть I плодоносять. Четверте дерево груповоТ

посадки в 1995 роц| загинуло.

Liriodendron м.Кам'янець-Подшьський, 1 110-120 Стрункий стовбур, густа крона, рясне цвтння I

9. 54 26 плодоношения.

tulipiferum L. Лес! УкраТнки, 70

Gymnocladus Маювський парк 4 Стрункий рют, рясне цвтння \ плодоношения.

10. 130-150 58-77 20-21

dioicus (L.)

C.Koch.

11. Juglans nigra L. Голосювський 1 140-160 Могутнш р!ст, рясне плодоношения.

парк 103 26

Tilia tomentosa Голозубинецький парк 1 Могутшй стовбур, густа крона.

12. 130-150 134 25

Moench. •

Нашими дослщженнями встановлено, що в насадженнях старовинних парш Кам'янецького Приджстров'я зосереджено 141 вид, 4 пбриди та 43 форми деревно! рослинносл, що становить 41,9% всього таксономнного складу культивованоТ дендрофлори реп'ону.

Дендрофлора парыв створюеться на баз\ ¡снуючих природних люових маси-в1в. Про це свщчить наявнють багатовкових дерев, що збереглися до нашого часу та безпосередне прилягання л1су до територм парш. Основу формування б^ьшосл паркових пейзаж^ становлять аборигенш породи дерев та кущ1в: дуб звичайний, клен польовий, граб звичайний, липа европейська, л'|щина звичайна та ¡н.

Обов'язковим компонентом кожного садибного парку була велика шыасть шпилькових порщ. Набули поширення: ялина звичайна, - нею обсаджують в'1зж алеТ, дороги; сосна чорна,- П'висаджено трупами або, нав1ть, цшми масивами, а також сосна Веймутова - один з найкраашших вид'/в роду сосна. Зустр1чаються псевдотсуга тисолиста, тсуга канадська, модрина польська, модрина европейська. Користуються популярнютю ялина колюча, види ялшцю, туя захщна, широкоплочник СХЩНИЙ, кипарисовик горохоплодий, ЩО утворюють Р13Н1* форми.

В райож йайбшьш мальовничих галявин \ кутонкгв парку, а також б!ля палацу та ¡нших буд1вель, висаджували ц1нн) екзотичж породи з покритонасжних. Серед них можна вид|'лити платан кленолистий, бундук дводомний, гор(х чорний, оксамит амурський, пркокаштан голий, пркокаштан пав1а, катальпу чудову, горобину шведсь-ку, дуб каштанолистии, дуб болотний, липу ср^блясту, каркас захщний, гледичю колючу та ¡П.

В насадженнях паркш були поширеними р(зн1 види бузку, жасмину, таволги, барбарису, дейцт шорстка, гортенз1я деревовидна, кер!я японська, швошя деревовидна та ¡н.

В парках завжди зустр1чаеться велика юЛькють сорлв плодових дерев. Як свщчить ксьонз Марчинський, подтьськими ломщиками було заведено досить багато "прекрасних садт, в яких було ашматизовано бтьше 500 сортгв одних груш \ яблунь"(Кнунов, 1901, с.26). Кр1м того, зустрнаються ргзн! сорти слив, вишень, черешень, а також абрикос звичайний, персик звичайний, смородини чорна, червона, агрус звичайний, малина, кизил.

Значну наукову цжшсть становлять даж про змжу складу насаджень старовинних парш на основ1 поршняльного анализу результате дошджень О.Л.Липи, проведених ним у 1937, 1945-1349 роках та власних, датованих 1989-1996 роками. Результати анал1зу наведено у таблиц/ 5.

' Таблиця 5

ДИНАМ1КА ЗМ1НИ ТАКСОНОМННОГО СКЛАДУ У СТАРОВИННИХ ПАРКАХ КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДЫСТРОВ'Я ЗА ПЕРЮД 1937-1996 рр.

№ • . * Назва парку Загальна к1лькють вид^в

п/п 1937* 1945-1949* 1989-1996

1. Михайл1вський парк 250 100 89

2. Мал1евецький парк >50 30 80

3. Голозубинецький парк 75 30 53

4. Маювський парк 80 25 49

Прш'пка: * - роки досл!джень проф. О.Л.Липи.

На основ! приведених даних можна зробити висновок про початкове зменшення, а згодом збшьшення асортименту деревних насаджень у дослдауваних старовинних парках Кам'янецького Приднютров'я.

Причиною р!зкого зменшення таксономмного складу насаджень вказаних старовинних парив (а ця тенденщя характерна 1 для ¡нших парк!в) стали, насамперед, ¡сторичн! поди 1917-1945 рр. - революцга, вшни, розруха, яю призвели як до масового ф(зичного знищення насаджень, так \ до випадання Ц1нних екзотичних видш та форм через припинення елементарного догляду та незадовшьы умови ¡снування. Причиною подальшого зб!льшення таксоном!чного складу стали пщсадки деревних рослин, проведен! у 1950-1960 рр.

5.3. Старовинш садибш парки - першоджерела введения трошчних \ субтропнних рослин в закритий грунт Кам'янецького Приднютров'я

Старовинш садибн! парки були не лише осередками ¡нтродукцй дерев, кущ!в, л1ан вщкритого грунту, але й першоджерелами введения екзоп'в в закритий грунт. Саме тут були створен! передумови для утилггарного ! наукового колекцюнування трошчних! субтроп!чних рослин (Черевченко, 1996; Демидов, 1996).

Зпдно фрагментарних л!тературних даних (особливо дореволюцшних видань), а також неопубл!ковано! ¡нформацн, зроблено висновок про те, що абсолютна бтьшють старовинних помщицьких садиб Кам'янецького Приднютров'я мала на своТй територп оранжере!.

Так, досить велик! оранжерейно-тепличш комплекси були у володшях С.Маковець-кого (Михайл!вка), А.Рац!боровського (Маш), Я.-О.Орловського (МалПвц!), П.Местмахера (Песець), А. Тишкевича (Говори); менш! - у В.Ск!бневського (Голозубинц!), Раковича (Голоск!в).

Першочерговим було збирання декоративних рослин для прикрашання ¡нтер'ерш, згодом - з'явився штерес до екзотичних плодових. Серед деревних рослин закритого грунту набули поширення пальми, юкки, р1зноман|тж цитрусов! (лимон, мандарин, апельсин), ¡нжир.

5.4. Характеристика господарського значения культивованих деревних рослин

На основ] лтературних джерел та власних спостережень нами виявлено, що на територм Кам'янецького Приднютров'я зростае 227 видш культивовано! дендрофлори, як1 мають практичне значения. Серед них близько ста використовуеться мюцевими жителями та мають промислове значения.

6 багато шдходго щодо класифкаци господарського значения рослин {¡лын, 1949; Козо-Полянський, 1960; Федоров, 1974). Враховуючи специфку деревних культивованих рослин, ми видшили наступи! групп 1х використання у господарствк

Таблиця6

OCHOBHi ГРУПП КОРИСНИХ РОСЛИН КУЛЫИВ0ВАН01 ДЕНДРОФЛОРИ КАМ'ЯНЕЦЬКОГО ПРИДНЮТРОВ'Я

№ п/п Групи кориснйх рослин Основн1 види та пбриди Всього % ein загально! кть- KOCTi ВИД1В тапбрид!в

1. Харчов1 20 57 & 17,7

2. Медоносж 21 142 44,1

'з. Щкарсьй 32 181 56,2

4. Ф|ТОНЦИДЖ 24 58 18,0

5. Еф1роолшн1 22 57 17,7

6. ДеревиНН 31 112 34,8

7. Дубильж 25 76 23,6

8. Барвники 14 74 23,0

9. Мелюративн'| 34 . 96 29,8

10. Декоративн'| 58 293 91,0

5.5. Перспективи ¡нтродукцн декоративних рослин у Кам'янецькому ПридмстровЧ з метою дальшого збагачення ix асортименту

Рацюнальному використанню гснуючоТ культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я i и подальшому покращенню шляхом ¡нтродукцм слщ надати цменапрямленого характеру. Нами видйено 4 напрямки перспективного збагачення сучасно! культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я:

- впровадження в культуру видв, як! в Ti чи шш1 часи уже зростали «а територй Кам'янецького Придшстров'я (ботсад, старовинш парки) i зникли через вщсутнють елемен-

тарного догляду, недбалють, стихи, досягнення граничного В1ку ¡, навить, зрубування. Згадки про них збереглися в лтературних та арх1вних джерелах. До таких видш належать: болотний кипарис дворядний, мкробюта перехреснопарна, криптомерт японська, сосна Бунга; аралт маньчжурська, брусонецш паперова, будлея Дав ¡да, десмодум квпучий, калжант захщний, мааюя амурська, менюперм даурський, пр1нсеп1я китайська, сассапариль високий, хурма вфпнська, юкка нитчаста;

- для використання в декоративному сад!вництв1 можна залучити ряд нових для культивовано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я родв, видв та форм деревних рослин, як! е в колекщях провщних ботажчних садш та дендропарш. Зокрема, досить перспективними можуть бути: кедр атласький, кедр лванський, кипарисовик нутканський, секвойядендрон велетенський, сосна румелшська, сосна жовта скельна, ялиця велика, ялиця кавказька; дуб двокол1рний, дуб червоний, гамамелю японський, дейщя Лемуана, шкаранта яскраво-червона; актшщга колом!кта, ломиню в1рпнський та ¡нил види з великим формовим рюноманптям. Сл1д зб!льшити асортимент ! завдяки сортов!й р!Зноман1тност1 представникш родш бузок, ломиню;

- за рахунок залучення перспективних для люового господарства екзолв -представниш родв: сосна, псевдотсуга, модрина, ялиця, дуб, гор!х - доцтьно покращити яюсний склад люових культур дослщжуваного реп'ону. Високими техшчними якостями деревини, швидкютю росту 1 стшистю в грунтово-кл!матичнихумовах вщзначаються: модрина японська, модрина польська, псевдотсуга тисолиста, сосна кримська, сосна чорна, ялина канадська; гледичю колюча, гор1х маньчжурський, гор1х чорний та ¡п.;

- доцтьно ширше впроваджувати в культуру представниюв мюцевоТ дендрофлори: яловець звичайний, барбарис звичайний, береку, бруслину карликову, бук люовий, калину звичайну, кизил звичайний, клокичку перисту, плющ звичайний, скумтю звичайну, черемху звичайну. ¡х значимють у новостворюваних насадженнях значно зросте \ тому, що бшьшють з нихе ендемпними та рщкюними видами, тому введения цих рослин в культуру буде заходом ¡х збереження та популяризаци.

ВИСНОВКИ / ПРАКТИЧШ РЕКОМЕНДАЦП

1. В результат проведених дослщжень вперше встановлено, що культивована дендрофлора Кам'янецького Приднютров'я представлена 309 видами, 12 пбридами та 129 декоративними формами, всього - 449 таксонш. Основними осередками культивованих деревних рослин е Кам'янець-Подмьський ботаннний сад, Миньковецький, Кам'янець-Подтьський та Отроювський дендропарки, старовинш садибн! парки, вуличы насадження м.Кам'янця-Под!льського, ДунаТвц!, Ново! Ушищ.

2. За ступеней поширеносл культивоваж деревн1 рослини Кам'янецького Приднютров'я подшяються за наступною шкалою: 13,4% - види, що зустргаються дуже часто; 8,7% - види, що зустрнаються часто; 19,3% - види, що зустрнаються зрщка; 33,7% видт представлен! поодинокими особинами; 24,9% видш мають едине мюце зростання.

3. Вковий анал13 культивовано! дендрофлори показуе, що в:к 15-20% видового складу перевищуе 70 роюв; вщсоток видв, В1К яких складае 30-70 роюв становить 60-70; кшькють

к'шьк'ють молодих дерев I кущш - близько 10-15%.

4. Таксономмний склад культивано! дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я належить до 57 родин та 137 родв. Найбтыи повно представлен! родини Розову Жимолостев!, Соснов!, Бобов!, Маслинов|; роди - клен, береза, жимолость.

5. ¡тродуценти становлять 81,2% в'|д загально! млькост вид]в. За даними флорис-тичного анал1зу дендрофлора Кам'янецького Приднютров'я представлена видами з 10 флористичних областей \ 44 флористичних провшцм. Найбшьша кшьк'|стъ видв походить з ЦиркумбореальноГ та Схщно-Аз1атсько1 флористичних областей.

6. Анал'13 перспективное деревних рослин при ¡нтродукцп свщчитъ, що до групи цшком перспективних рослин взноситься 81,7% ¡нтродукованих видт; до групи достатньо перспективних рослин -17,9%, група менш перспективних рослин представлена лише одним видом.

7. В стадо плодоношения вступило 298 вид®, що становить 91% видового складу культивовано! дендрофлори. Кам'янецьке Приднютров'я може бути одним ¡з з центров ¡нтродукцп та вирощування яисного посадкового матер1алу, завдаки потенцшнш генеративним I вегетативним можливостям зростаючих деревних рослин.

8. В умовах Кам'янецького Приднютров'я старовинн'1 парки були не лише осередками культивовано! дендрофлори, але й першоджерелами широкого введения в ¿закритий грунт трош'чних I субтрош'чних деревних рослин.

9. Анал|'зом встановлено, що на динамку змши таксоном1чного складу деревних рсгслин у старовинних парках Кам'янецького Приднютров'я впливають як бюлопчш, так I сощальж фактори.

10. До рангу вковнних ¡нтродукованих видгв Кам'янецького Приднютров'я занесено 529 рослин, ям представлен! 37 видами. Ц| рослини е пам'ятками природи ! культури та потребують ¡ндивйуально! охорони. Представники видш п'нкго дволопатевого, платана кленолистого та л!щш ведмежо! е найстаршими в Украж!.

11. В насадженнях осередш культивовано? дендрофлори зростають цмн! рщк!сн1 ¡нтродуценти: пнкго дволопатеве, метасеквойя гл'штостробосувидна, тис ягщний, сосна Веймутова, модрина польська; платан кленолистий, бундук дводомний, тюльпанне дерево, оксамит амурський, дуб каштанолистий. 1х сл'|д обер1гати, як вих'щний генофонд культиво-ваноТ дендрофлори.

12. На основ'| результата анал!зу наукових джерел та власних дослщжень побрано ! запропоновано для використання в озелененж територн Кам'янецького Приднютров'я основний асортимент рослин в шькосп 110 видв та 70 форм, а також додатковий, який складаеться з 75 нових для регюну вид!в! 53 форм перспективних для ¡нтродукцп.

13. При проведены озеленювальних робп слщ поширювати в культуру цжн} види аборигенно? дендрофлори: клокичку перисту, бруслину карликову, береку лкарську, бук люовий, плющ звичайний.

14. Для покращення стану старовинних садибних парт'пропонуемо здшснити ландшафтн! саштарж рубки, пщсадку нових дерев заметь тих, як! загинули, провести заходи щодо ¡ндивщуально! охорони найбтьш цЫних в1ков!мних ¡нтродуцент!в.

СПИСОК ПУБЛ1КАЦ1Й ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Черняк В.М., Воляник Б.П., Каз1м1рова Л.П., Висоцький П.Г. Шшьний дендрар1й (Методичш рекомендаци) - К.: Освгга, 1992, - 36с.

2. Черняк В.М., Ka3ÎMipoBa Л.П. Старовинж парки Середнього Поднютров'я як специф™ ботажчш об'екти. - Подшьський нацюнальний природний парк: доцшьнгсть i проблеми створення,- Матерели всеукраТнсько? науково-практично? конференцп 23-24 вересня 1993 року, Кам'янець-Подмьський, 1993.- с.38-41.

3. Черняк В.М., КазМрова Л.П. Культавована дендрофлора Кам'янецько Приднютров'я як об'ект охорони i пропаганди.-Тези доповщей друга зв!тноТ науково! конференци викладачт i студенп'в географжого факультету Терношльського державного педагопчного ¡нституту за 1991 piK.- Терношль, 1992.- с.71.

4. Черняк В.М., Каз!м(рова Л.П. Старовинм садйбн) парки Кам'янецького Приднютров'я Укражи i ix охорона. - Матер!али 3bïthoT науково? конференцп викладач)в i студенев лриродничого факультету за 1991 pire. Тернопшь, 1993, - с.63.

5. Черняк В.М., КазМрова Л.П. Голонасшш в культивеважй дендрофлор1 Кам'янецького Приднютровя. - Матерюли 3bîthoî науковоТ конференцп викладачш i студенев природничого факультету за 1992 piK.- Тернопшь, 1993, - с.44.

6. Черняк В.М., КазМрова Л.П. Перспектави використання культивовано? дендрофлори Кам'янецького Приднютровя в зеленому будшництвЬ - Науков! записки (Серю-бюлопя, хМя, педагопка), Вип.1. - Терношль, 1994, с.113-114.

Кузнецов Ci, Черняк В.М., КазМрова Л.П. ¡сторичний розвитокта проблема вщродження старовинних парк!в Кам'янецького Приднютров'я. - Материи репонально! науково! конференцп "Природа Хмельниччини" 5-7 вересня 1995 року. -Хмельницький. - Прийнято до друку.

Кримський C.B., КазМрова Л.П. Можливосп використання дерев i кущщ Кам'янець-Под!льського ботаннного саду. - Там же. - Прийнято до друку. КазМрова Л.П. Флористичний анал'в таксоном'нного складу культивовано5 дендрофлори Кам'янецького Приднютров'я. - Там же. - Прийнято до друку. Характера особливосп садово-паркового мистецтва Захщного Шсостепу Украши. -//¡нтродукщя та ашматизашя. - К.:Наукова думка. - Прийнято до друку. Каз/м/рова Л.П. Старовинш садибш парки - гордость i проблема Дунаевеччини. -Матерши науково-краезнавчо! конференцп "Дунаевеччина очима дослщниш i учасниш ¡сторичних подм. - К.:Вид-во "Рщний край". - Прийнято до друку. КазМрова Л.П.,Чорна О.В. Тюльпанне дерево в м.Кам'янцЬПодшьському. - // Паросток. - Прийнято до друку.

АНОТАЦП.

Казимирова Л.П. Культивируемая дендрофлора Каменецкого Приднестровья и перспективы её использования.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.01 - ботаника. Центральный ботанический сад им.М.М.Гришко НАН Украины, Киев, 1996.

Изучены: история формирования культивируемой дендрофлоры Каменецкого Приднестровья, её таксономический состав, биологические особенности наиболее ценных интродуцентов, показано формовое разнообразие. Отмечена ботаническая, историческая и-культурная значимость старинных парков; выделены вековые интродуценты. Подобран асортимент видов и форм для обогащения современных зеленых насаждений.

Kazimirova L.P. The cultivated dendroflora of Kamianetske Prydnistrovia and perspectives of its use.

The Dissertation for the academic begree of Candidate of Biology Science with speciality 03.00.01. - botany. The M.M.Gryshko Central Botanical Gardens of NAS of Ukraine, Kyiv, 1996.

The following topics were studiedi the formation histori of the cultivated dendroflora of Kamianetske Prydnistrovia, its taxonomic structure, the biological peculiarities of the most valuable exotic objects, the form varieties. The botanical, historical and cultural significanse of the aucient parks was noted; the age exotic objects were distinguished. The assortment of species and forms mas selected for the enrichment of the contemporary green plantation.

f

Ключов1 слова: культивована дендрофлора, Кам'янецьке Придн'ютров'я, анал)з, зелен! насадження, боташчний сад, дендропарки, старовинн1 парки, асортимент, ¡нтродуценти.