Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Функциональная морфология и регуляция гемато-ликворного барьера при старении

ВАК РФ 03.00.11, Эмбриология, гистология и цитология

Автореферат диссертации по теме "Функциональная морфология и регуляция гемато-ликворного барьера при старении"

<К^11ВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¿мен1 Тараса ШЕВЧЕНКА ^ #

> #

л^ На правах рукопису

Л» ' '

КШТНИЦЬКА-РИЖОВА Тетяна ЮрП'вна

ФУНКЩОНЛЛЬНЛ МОРФОЛОПЯ I РБГУЛЯЦ1Я ГЁМАТО-Л1КВОРНОГО БАР'ёРУ ПРЙ СТАРШШ

03.00.11 - ембр10лопя, пстолопя 1 цитолопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертащ! на здобутгя паукового ступени доктора бюлопчних наук

Кшв -1995

Диеертащя е рукописом

Poftora вихонана в Ьнституп героптолоп! АМН УкраКни

НАУКОВ1 КОНСУЛЪТАНТИ: доггор медичиих наук, профссор О.С.СТУПША акадекик HAH i АМН УкраУни, доктор медичних наук, професор В.В.ОРОЛБК1С

ОФ1Ц1ЙШ ОПОНЕНТИ:

академк РАМН, доктор бюлопчних ваук, профссор IT.AKMACB

доктор медичних наук, професор В.М.ГОРД1€НКО доктор медичних наук, професор В.П.ТУШЕВСЬКИЙ

Провщна установа - Ьютитут ендокрипологИ i обмшу речовин АМН УкраГни

Захист вщбудеться " ^ " ^ И- 1995 р. о годиш на эасщати гпсшалЬовано! вчево'( ради Д 0l.0i.t3 при КиТвському университет! iMciii Тараса Шевченка за адресою: Кшв-28, вул.Глугокова, 2 (НД1 фшологи ушверситету). 3 дисертацшю ыохна ознгйомитись в б!блютсц1 КиТвського уншерситету iMeni Тараса Шевченка; адреса для вщгукш: 252033 КиКв-ЗЗ, вул.Володимирська, 60. -

Q Kl

Автореферат розгслано " "___1995 г.

Вчений секретер спец1ал!зованоУ ради, кандидат б1олог!чиих наук, доцент

О.В.ДАНИЛОВА

АКТУАЛЬШСТЬ ПРОБЛЕМ)!. При дослщженш провщних фактор1в старшня все бшыпе значения надасться анализу в1хових змш центрально! нервово! системи (В.В.Фролькю 1 ствавт.,1991; 1Е.В1аск еГа1.,1991; К.О.Роепу, 1994; Р.К^еаг ег а!., 1995; О.Р^ааЬ, 1995). Одним ¡э найменш вивчених аспекте ще! проблеми е старения лцсворио! системи, а вЬсов1 особливосп нейроендокринно! регуляцп в систем! судинт сплетения (СС) - цереброспшальна рщина (ЦСР) 1 зовс1м не В1Д0М1.

Участь ЦСР в нейрогуморальшй регуляцп, у шдтриманш пос-тШносп внуТршнього середовища мозку, в процесах транспорту води, юшв, бюлопчно активних речовин (БАР) 1 виведення продукта катаболизму, а також и функцюнальна едшсть з М1жклггишюю рщиною мозку зумовлюють необхщн1сть вивчення процеав, що кон-тролюють утворення 1 регуляцш складу ЦСР при старшш. Основним органом л1кворно! системи с СС шлуночюв мозку, що секретують 1 абсорбують ЦСР, регулюють и склад за допомогою мехашэшв активного транспорту, а також складають анатом1чний субстрат захисного бар'еру мозку, являючись головним компонентом гемато-лшворного бар'еру (ГЛБ). Цеобхщно також враховувати шксш змши стшки пшуночкш мозку (епендимного 1 субепендимного шархв), кр1зь як1 вщбуваеться обмш М1ж ЦСР 1 нервовою тканиною. При односпрямова-носп вжових змш СС 1 спнок шлуночкш вони можуть посилювати одне одного, призводячи до суттевих змш церебрального гомеостазу.

В останнШ час доведено, що СС являють собою не тшьки м1шень, а й джерело 1 шлях поширення нейроендокршших сигнал1в в мозку (С.Шэвоп е! а1„ 1992; Н.Ь.Ози-охувН « а1., 1992; Ю.ВипГш еГ а!.,1993; Р.В1ау « а].,1994; А.Ьо£ал еГ а]., 1994; А.Ми$1аГа е! а1.,1994). Значения л1кворного шляху в нейрогуморальшй регуляцп значно зростае при стресових ситуагцях, а також при старшш, коли вщбуваеться викид в ЦСР надлишково! кшькоеп БАР. У зв'язку з цим иайбшыпий штерес являе собою вазопресин (ВП), що харакгеризуеться численними бюлопчними ефектами та

Ticno пов'язаний з розвитком nponeciB сгаршня (В.В.Фролькк i ствавт., 1983,1989; D.F.Swaab et al„ 1987; V.Zbuzek, V.K.Zbuzek, 1988; В.М.Гордшико i ствавт., 1989; M.Nadal et al„ 1994).

ВЦ вироблясгься псреважно в супраоптичному (СОЯ) i наравент-рикулярному (ПВЯ) ядрах гшоталамуса та надходить не тшьки в ней-рогшоф^з, а й безпосередньо в ЦСР, де його коннентрашя виявля-еться значно вищою, нск в плазм! кров1, що забезпечуе широк* мож-ливосп для його впливу на р1зномаштш структур» ДНС (G.J.Boer et al.,1980; М.В.У громов, 1989; А.Л.Поленов i ствавт., 1993). Одним ¡3 оргашв-мипеней для цього гормону е СС, за допомогою яких реалЬуеться його участь в регуляцй продукцн, об'ему та елект-ролггного складу ЦСР, а.огже, i водного балансу мозку (T.Kuboyama et al., 1986; T.M.Liszczak et a!.,1986; F.M.Faraci et al., 1990). Проте, особливост1 uici регуляцй при cTapiiuii практично не винчен!, а вщомост! про наступаюч! при цьому морфо-функщональш перушення гшоталамо-нейрогшоф1зарно1 системи надзвкчайно неод-нозначш та суперечливь

1ншим гшоф1зарним гормоном, що бере участь в иейроендокрнн-ному Koinponi функций мозку при посередшщтв! niKBopiioi спстеми, е пролактин (Прл), який активуе дофамшерпчш иейрони гипоталамусу i вплквае на формуаания ряду поведшкових рсахцШ. Bin переноситься ¡3 систсми загальиох циркуляцп в ЦСР за допомогою спе-циф1чиого рецепторного транспортного мехашзму, що локализований в ештешалышх клггинах СС (R.J.Walsh et al., 1987,1990; L.P.Man-gurian et al., 1992; J.D.Buntin et a!., 1993; A.Mustafa et al., 1994). Разом з тим, залишаеться невщомим характер цих nporjecie при crapiHHi, тобто спрямоватсть змш транспорту БАР через ГИБ, а, отже, ефектившеть нейрогормональних регуляторних мехашэмт в . систем! СС - ЦСР.

Найбхльш повне та об'ективне уявлення про BiKoai особливосп СС, IX реактивн! змши i д1апазои пристосувапня при crapiHHi може буги одержано при використанш неспецифхчних фупкшоналышх ва-

вантажень, для чого застосояукалась пг.окая, ¡до являс собо» Bas-липу патогенетнчну ланку багатьох захворювань. то вмиикаыть при CTapiimi. 1лшнм типом вплимв, нокликаних розширити nanti уянленмя про характер bîkobuk 3nhi lÛKBOpnoï снстенн, ноже бути шлесиря-мовзний вплив па л^квороутворешш - подавления секреци ЦСР за допомогою ацетаэоламща (д^акарба) - isiriDiiopa карбоанпдразм, що бере активну участь в продукци лжворз. Цсй препарат спричи-няе р!зке змемшення продукци ЦСР (Е.М.Цветаиог.а,193б; F.M.Faraci et al., 1990; M.A.Makt3bi et al.,1993; A.K.Parkilh et al.,1994). Таке втручзиия допоможе виявити морфолопчннЯ субстрат mnzicnmi лкяороутворення i Кого оссбливосп при crrapiiiiti.

Отже, дослщження шкорих змш СС поз'язз!» з такими проблемами як «¡ккороутвореиня i Л1квород1шам1ка, функщонувания ГЛБ i ГЕБ, формувашш внутрллнього серсдозища мазку, тдтримаиня його гомеостазу i рщшшого балансу, а також пейрогуноральна péry-ляцш, кожна з яких мае принципоЕо важливе значения для Еирнпгшш завдапь, що стоять перед нейробюлопею старшая.

META i ЗА1ЩАННЯ ДОСЛЩ/'ШШЯ.

Метою дослщження с вивчеиня bîkoemx морфо-функцюпалмшх змт осношшх елеменпв nisBopitoï системи i ГЛБ, встановлення морфо-лопчного субстрату порушеипя лжвор-енцефал1чних взаемодШ в cTapocri i з'ясуваиня особливостей нейроендокршшо'! регуляци в систем! СС - ЦСР при ф1зюлопчиому crapiuni та в умовах експерименталышх вплитв.

При цьому були поставлен! TaKi завдання:

/. Вивчити структурой та ультраструктурш (TpaiicMiciiina i скануюча елсктронна мкроскошя) особливоси, а також морфометри-чт показчики СС щур in ишп Шстар чотирьох bîkobux груп (молод! - 3-5 Mic, доросл1 г 8-10 Mic, crapi - 24-27 Mic i "особливо crapi" - понад 31 mîc).

2. За допомогою розроблепого нами методу комплексно! морфо-функцюналыго1 оншки структурних нрояшв старший дати кщькншу оцшку виражспосп деструктивних i адаптацШиих змш, що розвива-

ються при старшш, в ештел^альному 1 сполучнотканинному шарах СС, а також у р1зних типах епендими стшки Ш шлуночку - вШчас-то! 1 спевдал13овано1' танщитарно!.

3. Встановитги пстох!м!чш та ультрацитохш!чш особливост! локал1зацЦ активное« ряду фермента, пов'язаних з перетворенням енергИ, перенесениям юн1в 1 транспортом речовин, в СС при старшн!. Порхвняти отримаш даш з результатами паралельних бюхЫчних дослщжень.

4. З'ясувати в ¡кое) особливоси нейроендокршшо! регулящ! в систем! СС - ЦСР на приклад! пролактину 1 вазопресину, що виявля-ють Т1СИИЙ функщоналышй вэаемозв'язок з Ц1€Ю системою.

5. За допомогою шуиоцптохшИ вивчити в'1хов1 особливоси учат СС в мехашзмах передач! ендокринних сигнал ¡в в мозку -перенесены! Прл ¡3 кро!п в ЦСР - у штактних самок щур1в (молода 1 старо 1 при моделюванш гостро! гшерпролактинеми.

6. Виявити реактивш змши ультраструктури СС у тварин р)з-иого вшу при порушеннях водного обмшу, що збшыпують секредт ВП - водно! деприваци (2-4 доби)! внутрнпньошлуночковому введен-ш аргшшвазопресину (АВП), а також мехашзми порушення його ре-гуляторних вплив!в при старшш.

7. Визначити за допомогою радгамунолопчного анализу змши кон-центрацц АВП в ЦСР при старшщ! за умов водно! деприваци (ВД).

8. Поришяти отримаш даш про взаемодш ВП ! СС при старш-ш та за умов стимула ци з результатами структурного, ультраструктурного, !муног!стох1м!чного 1 морфометричного вивчення СОЯ ! ПВЯ гшоталамусу, що виробляють цей гормон, у штактних тварин р!эного вку ! при ВД.

9. Для всТановлсння морфолопчного субстрату порушення тк-вороутворешш вивчити вжов) особливост! ультраструктури СС июля експериментального пршшчення секрещ! ЦСР (введения ацетазол-амщу).

Ю.Встаповнти вков1 особливосп ультраструктурннх проивш реахци СС на гостру ппоксичну гшсгсслю, що дозволить ощнити надШтсть прнстосувалышх процеыв, якг вщбуваються в них при старшт.

НАУКОПА НОВИЗНА РОБОТ'!. Вперше представлено результат« комплексного морфо-фуикщоиальиого дослщ-хення структурних, ультраструктурннх (трансмкШна 1 схануюча елеироина «¡кроскошя), морфометричнпх, пето- 1 ультрацитоХ1>пчних та ¡му'иощшшм1чних зм1н СС при старппц 1 моделюваят деямх пэтолопчния. процесса, а також вков1 особливо«! !х учасп в цейроеедокрилшД регуляцц' функцШ мозку при фшодопчному старшм та за умов е^сперимен-талышх вплиз!в.

На ошош результа^в електропнолпхросхол^чного, морфометри-чнего 1 ультрацитохинчиого дослщжепня вксвих змш СС, а таколс стшхи шлукочыз мозку, обгруцтозапо уявления вро нарушения л)ж-ророутворешш 1 складу ЦСР при старшш, що може позначитися на склад! шжклтшпо"! р¡длин 1 церебральному гсмеостаз1 на лЬшх етапах онтогенезу. Вданчеио знизеення активности ряду ферментов, пов'язаних з перетвореншш еиергп, процесами транспорту 1 сек-рецц, в СС. Особливо р1зке падшия штенсивност! ферментативноХ реакци выявлено при ультрацятох1М1Чиому вивченш активности Ьта,К-АТФази (одного з ключових ферментов лшвороутворення) 1 шд-тверджено за допомогою бюх1шчпого аналЬу.

Эиайдено морфолопчний субстрат зниження ргвия лшвороутворення в СС. Внявлено реактиши змши !х ультраструктури у вщпо-вщь на гшохеичну ппокеш, рпрямоваш на ттенсифкацш обмшу М1ж кров'ю та ЦСР. Остановлено вков1 в!дмшност1 реактивиосп СС. Вщм1чепо поеднання напруження внутрклтшних структур в СС з деструктивними процесами та обмежешш д!апазону прнстосувалышх реакщй в старостх.

Вперше проведено вивчення вкових особливостей нейроендо-кришю! регуляци в систем! СС - ЦСР. Виявлено послабления здат-

постi захвату Прл в СС та ix транспортно'1 активносп в старости, що вшображае зииженля ефективносгп нейрогормоналыюго контролю, який здШснюсгься при ¡юсередницт01 лквору.

При вивчент вшових особливостей ВП-ерпчио! регуляци вщ-ni4eno зростання poni ЦСР в й' регйшаци при crapinni, а також обмежепня резсрвних можливостей плоталамо-нейроппофЬарно! систем»! в старост!.

За допомогою експериментальних вплив1в, що збшьшують кон-центращю АВП у niKcopi, доведена наявшсть виражено!' ВП-чутли-rocTi сштелш СС. При цьому виявлепо icTOTiii nixoni вщмшносп. При старшш вшм1чсно носилення ушкоджуючого ефекту BII на струк-тури СС i знижения ефсктивносп його регулюючих вплив^в на вод-нонроникшсть, трапсцелюлярний транспорт i лквороутворення. За допомогою ¡муноцктохЫп виявлепо мехашзми них npouecie, пов'я- ' заш ¡3 зпизкепням швидкостт транспорту, утилпацп i виведення АВП ештелшцитами СС, що призводить до його нахопичення в кль гинах та ix пошкодження у старих тварин. Bei ui процеси стають особливо демонстрагивними в умовах. осмотичиого стресу.

Отже, при crapiimi вшшчепо певне переключения ВП-рсгуляци на менш коптрольований "лтворний" шлях, зпиження ефективносп nici регуляци та носилення ушкоджуючих вплншв ВП на сштел!аль-ni клггини СС. Все це вщображае порушенпя нейрогу морально! регуляци функций мозку в старост!.

ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИЯ. ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Вков1 структурш, ультраструктурш, морфомстричш та ультрацитохш1чш особливост! СС евщчать про понижения i'x функ-щоиалыю! активносп при старшш, що досягас найбшьших масшта-6iB в rpyni "особливо старих" тварин. Поряд з цим, розвиваються адаптацШш перебудови, що протидшть вековому зниженню функцп; у старих тварин вони виявляються досить ефективпими, а у "особливо старих"- неповноцшними i, в бшьшосп випадив.неспроможпими. Весь комплекс вщкпчених 3Min становить морфолопчний субстрат

иорушення продук'цИ лквора та його складу, а також проннкпосп ГЛБ при старшш.

2. Нарсстання деструктлЕпих i дистрофпших nponecia a ycix елемептах СС на тз;пх етгпах онтсгепезу, ¡торяд з вкояинн зимами стшхи !плуночк1а мозку, порушенном дрспашю! функцн епгпдим-uoi оболоихи та перенасачгшмм якиору продуктами кзтабол!зму, тобго змшенням його складу, я тако™ гбтьгастпм мкткосп шлуяоч-ыв та ycix шших порохпйи, що HicrsTb лквор (пов'язане з ciso-

вою атрофией respnonoi' ткашшя), ш'ддшдугггь потр;бу я ютслсинноиу оповленш ДСР при crapimii. Разом з тем, впзся1док знятхпига фунги-ональпоХ атшносп СС э вком, pineiib «¡кдороутвореяпа зпигхусть-ся, що пемкпуче призсодить до уиов!лшгзш1 лкворообертаннл i гцг бшьгаои Mipcio спризс поруяепн» складу ДСР, а отхс i мЬгхягпшпо! рдаши иозку, шо oMitsae нейрсхш. Все це сгладае один » сутгевих мехашз'Нв ушкодхеиая ЦПС при старшнь

3. При старшш вщбувасгься зпихенпя ефективпост1 мехашз-н1в нейроепдокр!шно'| регуляда! в систем! СС - ЦСР i змепшеняя И 'резервпих можливостсй, що е одним h прогшз порушення пейрогумо-рально! регуляцй функцШ мозку о старость

4. Ослабления з вком здатноеп захвату i переносу у мозох лролактииу, ¡до потрапяяе a cponi и ЦСР за дошмогою специфичного рецспториого'мехатзму, лохалповзного в ептгелн СС, мохсе служите одним ¡3 приклад1в знижешгя транспортно1 активное» ГЛБ для БАР,'являючи показник зпюхенпя ефективносп пейрогормональпого контролю п систем! СС - ЦСР п старост!.

5. При crapirau збшьшуеться значения пайбшьш ф|"логенетич-но давпього шляху выведения пейрогормошв в ЦСР. Вщбуваеться. зростання pojii лквору в ВП-регуляцп фуикцШ мозку, i, таким чином, посилення центрального впливу цього гормону, про що свщчать результата ¡мунопстох1м1Ч1Шх досладжень i радЫмунолопчного визначенпя концентрацИ АВП п ЦСР.

6. Даш ультраструктурного анал1зу крупноклггтших нейросек-

S-

реторних гшоталамЬпшх ядер при старшш, а такохс резупьтати ка-рюметри пейросекреторних клшш (НСК), свщчать про хорошу схорони!^ 1х бшоксинтезук'чо! системи 1 високий р1вень секреторно! активности що узгоджуеться з уявленням про активащю ВП-ерпчно! системи в старост!. Очевидно, робота цих клтш на мели свм'х фунхцкшалышх можливостей для эабезпечения високого р1вня !х специф1Чно'1 активносп. веде до обмеження резервних можливостей гшоталамо-нейрогтпоф1зарно! системи, що проявляешься зниженням П в'щповщ! на осмотичний стрес в старости

7. Результата ультраструктурного 1 ¡муиоцитох1м1чного дослщження СС при експериментальному збшылент концентрацц АВП в' ЦСР свщчать про ВП-чутшшсть його епаел1я. Оскшьки ВП е гумо-ральним фактором, що регулюе транспорт рщини в СС та його основ-щ функци - продукцш 1 абсорбцда лшвору, можно вважати, що при старшш, особливо в умовах стимуляца, ефектившсть цга регуля-ци знижуеться 1 посилюеться ушкоджуючий ефект гормону, що позпа-часться на змш водного балансу 1 функцюнувашп мозху в старость

ТЕОРЕТИЧИЕ I ПРАКТИЧНА ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ.

Даш про вкош морфо-функщональш особливост1 основних елемеитш лкворно! системи 1 и реактивнот необхвдш для встановлення мехашзм^в старшня ЦНС 1 вкових особливостей адаптаци, для оцшки змш проник-носп ГЛБ, порущень водно-сольового обмшу 1 балапсу рщини в мозку, а також нейроендокринно! регуляцп в систем1 СС - ЦСР при старшш.

Вивчсння в1хово'1 динамки структурних змш у облает!, що дослщжу-еться, важливо для розумшня патогенезу 1 особливостей неребку невро-лопчних захворювань у оаб старечого вку, Отримаш дат повита бути враховат в невролоплшй { нeйpoxipypriчнiй практиш при р1зних спосо-. бах введения лкареъких речовин (ендолюмбальному 1 внутршгньовен-ному) хворим р1зннх вкових груп.

На шдстав! данлх функционально! морфолог»' розроблено метод комплексно! морфо-функцюнально!' оцшки структурних проявив ста-

pinna, який дозволяе виявити фупкцганалыху спрямоватсть висовмх змш в pi3iinx органах i тканинах i охарактеризувати (за допомогою KinbsicHOi оцшки в балах) ступшь внраженостх деструктивних i адаптацШннх процеав у них. Запропонований метод дозволяе об'ек-тивЬуиати результата морфолопчиих дослщжёнь в геронтолопх'. Bin може бути влгористаний для оцпгкл ефективносп рхзних тера-певтичних або профшактичних заход1в па стада i'x експерименталь-но'1 апробаца.

ОСОБНСТИЙ ПИЕСОК ДИСЕРТАНТА У РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТА. ЩО ВИНОСЯ'ГЬСЯ НА ЗАХПСТ.

Автором роботи особието розроблено програму та методологш дослщжень, виконзио sci морфолопчш методики,самостШпо проведено обппс та аналхз всього одержаного первиниого матер1алу, сформульоваш Bci положения та висиовки роботи. •

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТТВ ДОСЛЩЖЕННЯ В ПРАКТИКУ. Деяю результата дослхдженля впроваджеш в програму навчального процесу, а також в науково-дослщпу роботу на кафедр1 цитологи, пстоло-ri'i та бюлогп розвитку Кшвського уninepcurery ¡м.Тараса Шевченка, на кафедр1 патапатомц Кихвського ¡нституту удосконаленпя nisapiB, на кафедр! патанагоми Харкшського медшстлтуту, на кафедр! fiionarii Bin-шщького медшституту, на кафедрах пстологц, анатоми людшш, топо-граф1чно'( анатоми i оперативно! xipyprii Алтайського державного медшституту, на бюлогишому факультет! Курського державного педагопч-пого ¡нституту, в лабораторй патоморфологи Гнституту nefliaTpii, акушерства i гшеколоп! АМН Украши, у вщдш патоморфолоп! 1нетитуту мозку РАМН.

АПРОБАЦЫ РОБОТИ.. Ochobiu результати дисертаци доповща-лись: на Всесоюзному спмпоз1умх "Молекулярш та юитинш мехашз-ми старения", Кихв, 1981; на III з'хздх патологоанатомш УРСР, Твано-Фралкшськ, 1981; на IX Всесоюзному з'хад анатом1в, гхсто-лопв та ембрюлопв, Мшськ, 1981; на II Всесоюзшй конференцц' по нейроендокринологп', 1ваново," 1982; на РеспублканськШ науко-вШ конференцп, присвяченШ 150-р1ччю з дня народження В.О.Беца,

•пк .

Ки1'в, 1984; па М1жнародному симпоз1ум1 "Фунхцн нейрогдп", Тбь лю!, 1984; на II з"1'зд1 аиатом1в, пстолопв, ембрюлопз 1 то-пографоацатом1в УРСР, Полтава,1985; на IV з!'зд1 патологоанатом1в УРСР, Донецьк, 1986; на X Всесоюзному з'"пд! анатом1в, пстолопв 1 ембрюлопв, Вшниця, 1986; на Всесоюзному симпоз1ум! "Нейрогу-моральш мехашзмн старшня", Ки!в, 1986; на Всесоюзному симпо-з1ум1 "Молекулярш 1 функцюнальш мехашзми онтогенезу", Харк1в, 1987; на IV Всесоюзшй конференци по патологи клкини, Москва, 1987; на ГО Всесоюзшй конференцп по нейроендокринологи, Хар-юв, 1988; на I з1зд1 геронтолопв 1 гер1атргв УРСР, Дншропет-ровськ, 1988; на V Всесоюзному аТзд! геронтолопв 1 гер!атр1в, Тбнна, 1988; на I РеспублканськШ конференци "Застосування електронно! мкроскопн в медицшп", Ьано-Франмвськ, 1989; на 1П з'1зд1 апатоми), пстолопв, ембрюлопв 1 топографоанатом1в УРСР, Чершвщ, 1990; на IV репоналыюму конгрес1 геронтолопв Ази / Океанн, Йокогама (Японш), 1991; на Всесоюзному симпо-з1ум1 "Нейробюлопчш аспекти сучасно! ендокринологи", Москва, 1991; на Украшсько >■ Японсьхому симпозиум! "ФЫолопя 1 пато-лопя старшня", Черкаси, 1992; па Науково-практичнШ конференци "Застосування електронно! мжроскопи в медициш", Ки1'в, 1992; на XI з1'зд1 апатом1в, пстолопв ) ембрюлопв, Смоленськ, 1992; на науковШ конференци "Прискорене старшня, зв'язок э вковою патолопею", КиКв, 1992; на V конгреа патологоанатом1в Укра1'ни, Чернов, 1993; на I УкраКнсьхо - Шмецькому симпоз1ум1 по геронтологи 1 гер1атрп "Г'еронтолопя-виклик полынкам 1 науцГ,Ки!в, 1993; на Свропейському репоналыюму конгрес! клннчно! секци геронтолог1в, Флоренция (1тал1я), 1994; па П Нацюналыюму конгреа геронтолога I гер1атр1в Укра'ши, Кшв, 1995; па IV Всеро-ЫйськШ конференци "Нейроендохринолопя - 95", С.-Петербург, 1995; назасщаших Вщцшу бшлоги старшня 1 Наукових конфе-ренщях 1нституту геронтологи АМН Укра'ши; па НауковШ конференци Токшського 1нституту геронтолог!!, Токю (Япошя), 1993.

ПУТУШСЛЦНг По тем1 дисертаци опублкоиано 50 (оснознмх) паукозпх робп-, з яких: 2 - колектинш мопографй, 25 - статп, 11 - зарубит публкафТ.

СТРУКТУРА I ОКСЛГ РОГ.ОТИ. Дисертащя складяегься з кступу, огляду лггератури, роздшу "Матертлм ! методи досгщження", б глаз власпих досладжень, заключения ! вис.чов™. Робота викла-депа на 417 сторшках маппшопису, шюстроваиа 127 рисунками (мк-рофотограф1ями, графками, схемами) 1 2 таблицами. Показчик лпе-ратуря шстнтъ 472 джергла (85 роб1т втшэняиих аптор!в 1 387 -зарубЬхпих).

3 М I С Т РОБОТ II матепали1 методи лослщжкпш;

Об'ект дослщжетш становив мозок 235 самцт 1 санок пэднв л1нК Шстар чотирьох вкогих груш молодих (3-5 мк), дорослих (8-10 М1с), старнх (24-27 м^с) 1 "особливо старих"(пснад 31 шс). За'допомогою рпиомагатних метод1в дослщзкенпч - свгтлопа мкро-скошя, транс!.пс1Йна 1 схапуюча електронпа мкросхошя, морфомет-рьт, пето-1 ультрацитох1шя, ¡муноцитох1м1я (на свЬлооптичному 1 електронномкроскоп очному р1внях), а також бкшм!я - вивчались СС бокових шлукочк1В, стшка третьего тлуночка, СОЯ 1 ПВЯ гшота-ламусу, а також ЦСР (клттний склад - за допомогою електронно! мкроскопи 1 вмкт АВП - за допомогою радипмуппого анал1зу) у штакткях тззрии 1 при деяких експеряменталышх вшшвах.

Для електрсцломкроскотчгюго досл;д;«сення зразки ткапшш об-робляли за зэгалыюприГшятою методикою (Укл1,1919). Иашв-1 ультратони зрЬи готували на ультратом! 1.КП-ш (Швещя). Нап^втон-и зрЬи красили толущновим еннш або гематоксилином; ультра-тонк1 - контрастували урашлацетатом 1 цитратом свиицю, пстм до-слщгкували в електроиних микроскопах JEM -100В 1 )ЕМ-2000ЕХ ('7е-оГ, Ялошя). Для скануючо! електронно! мкроскош! матерел фк-сували в 2,5 % глутаральдегда, дофксовували в 1%,ОЮ , обезвод-

нювали в спиртах зростаючо! концентращ! i вису.шували за допомо-гою методу переходу критично! точки в рщкому СО , теля чого ïx напиляли золотом в cnyrrepi i досл!джували в скануючому електрон-ному MkpocKoni SUPERPROBE 733 ("Jeol", Японы).

Морфометр1я pi3H0MaiiÍTHHX структур СС i ИСК проводилась за допомогою системи нашвавтоматичного аналиу зображень LEITZ -A.S.M.(HÍMe44Mia). KpiM того, був проведений нашвкшьккний ана-ni3 структурних npoHBiB старшпя в СС i епендимнШ вистилщ шлу-H04KÍB мозку, для чого застосовувався розроблений в наипй лабора-Topiï метод комплексно! морфо-функцюналыю! оцшки (в балах) ви-раженност! деструктивних i адалтащйних змш, що вщбуваються в процес! старшня (О.С.Ступшя i сшвавт., 1993). Статистична об-робка результат!в проводилась за допомогою критерш Стьюдента.

При ricToxÍMÍ4UHx дослщженнях на зр1зах заморожено! тканини • виявляли ахтившсть лужно! i кисло! фосфатази, АТФази, глюкозо-б-фосфатази, сукцинатдегщрогенази i цитохромоксидази (Лойда i cniBaBT., 1982). Для ультрацитох!м1чиого дослщження активност! Mg++-ATOa3H в СС застосовували метод Wachstein, Meisel (1957) в модифисацй 1Б.Бухвалова (1982), Са++-АТФази - метод Ando et al. •

(1981). Як показник активное« Na.K-АТФази проводили ультрацито-xiMÍ4ne виявлсння уабй'н-чутливо! калШзалежно'! п-штрофеншфос-фатазно! (п-НФФазно!) складово! Na.K-АТФазного комплексу. Для цього застосовували одноетапний метод Mayahara et al.(1980) в мо-дифкаци В.С.Зшчука (1990). Для ультрацитох!м1чного виявлення активност! 5'-нуклеотидази застосовували метод Х.Б.Бухвалова

(1982), лужно! фосфатази - Mayahara et al. (1967), аденшатдикла-зи - Wagner et al. (1972) в модифкацЦ О.В.Копйова (1988). Вико-ристана методика 6ioxÍMÍ4Horo визйачення загально'! АТФазно! активност! i активное« Na.K-АТФази, яка описана Р.1.Потапенко (1988). Статистичну обробку даних проводили методом однофакторно-го дисперсШного анал!зу.

Для встановлення змш нейроендокринно! регуляцп в систем!

СС -ЦСР при старшш за допомогою електрошго!' мкроскопн, ¡му-иоцитох1ми 1 морфометрн вивчали вков1 особливосп взаемодп СС з гормонами нейро-1 аденогшофиза - ВП 1 Прл у штактних тварип р1зного вису, а також при стимулюючих впливах, що пщвищують концентрацию цих гормошв в кров! ] ЦСР (для ВП: водна депривацм -2-4 доби, внутршшьошлуночкове введения АВП; для Прл - моделювання гостро! гшеряролактинеми). Визнзчегшя концентрацп АВП в ЦСР (взято! ¡3 велико! потилично! цистерни) у тварин р1зного вжу -штактпнх 1 теля 4 Д1б ВД - проводили за допомогою радЫмунного анализу.

Для свилооптичпо! \ електронном1кроскол1чно! ¡муноцитох!мн використовувалися методпчт заходи, докладно описаш М.В.Угрюмо-вим (1989,1991). Для евплоонтичного визначення ВП-ерпчних структур в мозку застосовувався непрямий ступшчастий ПАП-метод. Для ¡му110цитох1М1чпого визначення ВП 1 Прл в СС (на ультраструктурному ршш) застосовувався метод лостодбеддшг, нспряме ¡муном1чен-ня. Як маркер антитш використовувалось колоцдае золото (КЗ). Проводився падрахунок кшькосп частинок КЗ, що мггили вщповщ-ний гормон, в структурах СС.

Для црипйчення секрецн' ЦСР 1 встановлення морфолопчного екв1валента цього процссу в р1зному ВЩ1 застосовувався д1акарб (ацетазоламщ) - одноразове 1 трьохденне (2 рази на день) перора-льне введения. Як неспециф1чний вплив, поклнканий розкрити резер-вш можливост1 лшворпродукуючих структур в старост!, використо-вувалась гостра гшобарична гшоксична гшокс1я, що моделювалась шляхом "пщйому" в барокамер! на висоту 8000 м над ршнем моря.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСЛШЖЕННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Структурно ультраструктурн! I морфометричн! особливост!

основних елемештв л!кворно! систем» при стар!нн1 Комплексне евгглооптичне, електроиномшроскошчне (з викори-станням трансмкШно! 1 скапуючо! електронно! мкроскош!) 1 мор-

фометрычпе дослщженпя, а також звстосований метод морфофунхцю-налыш! оцшки структурних проявхв старшая, дозволили охаракте-ризувати висов! змши вс1х компонентов СС, як таи, що свщчать про зниження !х функционально! активное« в старость

При старшш вщбуваеться агроф1Я ештел1алыюго шару СС, иоряд з розширенням I колагешзащею сполучнотканинного, при на-явносп дифузних або осередкових склеротичних змш (рис. 1). Вщ-м!чено виражене сплощення ештелюштв, що поеднуеться ¡з змен-шенням о б см ¡и кштин та 1х ядер (рис. 2). Редукц1я мисроворсинок па ашкальнШ поверхш клтш 1 виришюваппя швагшащй !х база-льно'х мембрани, що знижують в сот!Й раз!в активну поверхню, приз-водять до порушепня специфично! функцн цих клЬип. Вщм1чено зниження функцшналыго! активноеп сштелюципв, паростанпя дес-труктивних 1 д1!строф1чпих процеив в ус1Х клпинних елсмептах, аж до виражено! деструкцп, що веде до загибел! клиин. Ступшь цих змш виявився зпачпо бшьшим у груш особливо старих тварип.

В той же час, при старшш розвиваються адаптацШш мехашз-ми, снрямован1 на пщтримання функци; у старих вони виявляються досить ефективними, а у особливо старих - в бшьшост! випадк1в неспроиожними. Вщм1чет ультраструктурш змши СС становлять мор-фолопчний субстрат функцюнальних змш ГЛБ \ ведуть до порушення проникност1 СС, продукцп лквору 1 його складу при старшш.

Склад ЦСР 1 ьйжыитишюИ рщини мозку практично тотожш, що мае велике фупкцюпальне значения. Численш дослщження з вико-ристанпям внутршньошлуночкового введения маркерхв, переважно пе-роксидази хрону, показали Ух проникнення Ь шлуяочкш мозку 1 спиниомозкового каналу в субепендимш область нейропшь, базальт мембрани 1 сндотелюцити кровоносних кашляр1в, а також в зовшшш порожними, заповнещ ЦСР (М.ОЛиЫев, 1992).

Для оцшки обмшних процеЫв на меж1 ЦСР - мозок при старщ-ш сраховувались також в ¡ков] змши стшки мозкопих шлуночюв. Морфо-функцюнальна оцшка структурних проявив старшня ст1пки

МОРООМЕТРИЧМ ПОКАЗИШШ КШТЕЛ1.4ЛЪНОГО I

СЛОЛУЧЯОТКАНИННОГО ШАР13 СС У ТВ АРИН Р13НОГО 7; ПСУ

m 'но

щ

90. SO 70 66 50 W. 30 го ю о

ПЛ01Ш ПЕРЕР13Ш ЕПГГЕШАЛЬНИХ KJIITI1H СС ТА ÏX ЯДЕР У ТРАРИН Р13НОГО РЖУ

t

Z

□ -

8 míc

• 24 míc ■ 32 míc

Рис.2

Щ шлуночку мозку продемоиструвала гетерогеншсть, часом рпно-спрамовашсть, вкових эмш у певних групах епендимних клпин, що пов'язано з 1х функщональною неоднорщшстю 1 належшстю до р1з-иих регульованих функвдопальпих систем. Вад»нчено переважаппя деструктивних процесш над адалтацШними в цих клггинах.

Добре вщоме посиленпя з пком вираженосп катабо.'пчдих проце-ав 1 збшьшення кшькоеп продукта розпаду в у ах елементах нервово'! тканини (К.Кап<1у е1 а1.,1988; Т.КлжЦпаЬо ы а!., 1990; В.В.Фрольис 1 сшвавт., 1991; P.L.Briggs, АЛ.ТотНпзоп, 1993). Особливий ¡нтерес мае вщм1чене нами накопичеиня л^зосомальних структур 1 лшофусциновлх включень перевалено в перивецтрикулярних областях (в епендимному 1 субепендимному шарах стшки шлуночив), а також в еттел1альному шар! СС, що, безперечно, пов'язане з характером !х подальшого виведення в лквор. Отримаш морфолопчш дат добре узгоджуються з молекулярно-бюлоппними доелвдженнями специф1чних бшкш, що беруть участь в процесах гщролггичного розщеплення речовин, а також детоксикацц токсичних продукта. Виявилось, що особливо високий р1вень експресн гешз вцповщних речовин спостер!гаеться саме в егцтел1альйих клтшах СС 1 в епендимнШ вистилщ стшок шлуночюв мозку (РЛ.СапЗег е( а1., 1990; З.М.Кгес1а е1 а1„ 1994).

Отже, в зв'язку з шдвюценпям рол1 дренажно! функцй ЦСР, змшамл складу лквору внаслщок його перенасичення продуктами розпаду, а також збшьшенням абсолютно! кшькоеп лквору (внаслщок збшьшення мюткост1 шлуночк!в та шших порожнин, що м!стять лк-вор, пов'язаного з вковою атрофкю нервово! тканини), при стерши! зростае потреба штенсивного оновлення лквору, тобто поси, лення його продукщ!.

Разом з тим, судячи з отриманих даних, не тшьки не вщбува-еться необхщно! штенсифкащ!, але завдяки зниженню функцю-нально! активност! СС при старшш, р1вень лквороутворення зни-жуеться. Така ситуащя неминуче призводить до уповшьнення лкво-

рообку 1 ще бшылою м^рою спрпяе порушенню схладу ЦСР, а, отже, 1 мЬкклшшжл р1диш! мозку, що омивае нейрони 1 багато в чому обумовлюе особливосг! мстабол1зму 1 функцкшування мозку. Таким чином, комплекс ультраструктурних змш век компонентов СС, поряд з вковими змшами стшки шлупочюв мозку, порушенням з вком дрснажно! функца епендимно! оболонки 1 перепасиченням лквору продуктами катабол1зму, свщчать про порушення лквороутворешш, складу лквору 1, отже, ижклптшио! рщини мозку, що е одним Ь суттевих механгзмк пошкодження ЦНС при старишь

Огримаш нами данх добре узгоджуються з результатами прямого визначення ршня продукци ЦСР у здорових людей р1зного вку (26-36 1 67-84 рок!в). Виявилось, що ссредня швидкють продукцп лквору значно зпижуеться при старшш, при цьому середня концен-трацш бшка зростас (С.Мау с1 а1., 1990). Знихення з вком продукци ЦСР, поряд з розширснням шлуночкш, сприяс попршенню лк-ворообку, швидхост! його оловлеиня, наростанпю явищ застою та змш! концентрацЦ ряду речовин в лкворнШ систем! мозку.

Пето-1 ультрацитох1м1ч!!1 особливост! ряду фермснт!о в

судишшх сплетеннях при старкш Проведене пето-1 ульТрацитохА'.пчне дослщження ряду фер-менгпв в СС пщтвердило його високу метабол1чну актишпеть 1 показало, що СС багат! ферментами, пов'язаними 13 перетворенням енергй 1 необхщними для активного транспорту 1 секреци, ата-кож для учасп в регуляторних процесах. Пстогенетично близька популяцк епендимоцита шлуночкш мозку виявилась значно бщшшою ферментами, н!ж егптел1алып клптши СС.

Ультрацитохкпчне дослщженпя Mg++-ATФaзи, Ыа+,К+-АТФази (уабаш-чутлйво!, К-запежно! п-НФФазной складово! Иа.К-АТФазного комплексу), Са++-АТФази, 5'-нуклеотщази 1 аденшатцихлази дозволило встановити локал1зацш активности цих ферментш в рЬних елсментах СС, що пов'язано з характером 1х функцюнувания. Якщо

нктившсть ряду ферментов (Mg++-ATOa3a, Ма+,К+-АТФаэа i АЦ) зде-бшыного пов'язапа з ештелхалышм шаром СС, то Са+4-АТФаза, ЩФ i 5'-нуклеотодаза локал1зоваш, перепажло, в 1х сполучиотканннному mapi. Локалхзахщ актнвносто п-НФФази пов'язана ¡з мембранами мпсроворсинок ештелюцитов, що добре узгоджуеться i3 значениям цього ферменту в мехашзмах лквороутворепня.

Найтипошшими дшянками локалхзаци практично ncix вивчених ферментов е швагшаци плазматичиих мембран у базалыю-лате-ральнш частит ештел1алыгах клтш, що дозволяе вважати хх функдхопально найбшып активними зонами ГЛБ. ргдукцхя, в!дм1-чена нами при старших, напевпе, вщобрзжяе зпнясеппя загальпого рхвня метаболхчлох активно«! СС, являючи, тим самим, приклад структурно-фупкцхонального взаемозв'пзку.

Стал фермелтхв, що забезпечують влкористаипя eneprii АТФ, служить важливим похазником особлявостей стархипя органу i зазпае неоднозпачних Ыкових змш в р!зннх кл1тишшх популяциях (Л.Н.Бо-гацька, Р.Г.Потапегжо, 1987; РЛ-Потаггеико, 19S8; В.В.Фролыс«, А.Л.Шкапенко, 1990). Висока штепсиншсть реакцн вивчених фермента (в першу чергу Mg+ч-АТФази) у дорослих тварин узгоджуеться з уявлеиням про пеобхщнхсть великих енергетичних витрат для за-безпечепня лквороутворепня. Знижеиня активностч АТФази при старших в1дображае вжове зменшення енергетнчного потеншалу СС, хдо, кшець кгацем, не може не позиачитись па стага л1квородинам1-ки iпропикиосп ГЛБ на шзнхх етапах онтоге1'езу.

BiKose знижеиня актнвносто Са++-АТФази можна розцшювати як показник затухания процеав життед1ялыюсто, дифереащювацня, мохливостей регуляцн вмхсту Са++, транспортнох i секреторнох активность

Особливого значения набувае дослхдження Ка,К-АТФази, одного . з ключових ферментов лшвороутво'ргння, що обумовпюеться Na+ - К+ насосом на ашкальшй nonepxni eniTenia СС. Вщмхчена при ультра-цитох1м1чному дослщженнх локал1зацхя активност1 уабаш-чутливох",

К-залежно'1 п-НФФазно! складоао'1 Na,K-ATФaзнoго комплексу добре узгоджуеться з К функцюнальним значениям - продукт реакци' роз-ташовапий переважно на мембранах аткальних мкроворсинок етте-люципв. Встановлене вами вирахене висове зниження активности ферментативно! реакци, в першу чергу на мшроворсинках,становить переконливе свщчення порушення лшвороутворення при стартш.

Отримаш нами результата ультрацитох1м!чного дослодженпя АТФаз шдгверджеш бюхш1чним анал1зом, що показав зниження активное™ ИаД-АТФази при стартш бшьше нгж у 2 рази. Зниження загально!' АТФазно? активности виявилось менш рЬким 1 складало лише 25,9 що також добре узгоджуеться з результатами ультраци-тсшинчного дослщження (рис. 3).

Крш того, вздм1чена неоднакова штенсившсть цитох1м1чних реакцШ на АТФази в р1зних популявдях клгтин СС, а також у р1зних структурах клгош одного типу. Виявлено виражеш вщмшносп ак-тивносп ферменту в "темних" I "свшшх" ештелюцитах. Застосу-вання електрогшом1хроскошчно1 цитох^ми дозволило обгрунтувати точку зору про "темгй" ештелюцити СС як про клп-ини ¡з зниженою функцюнальпою актившстю. "Свти" ж клтпш вщповщають фаз! штенсивного функщонування, що супроводжуеться посиленим витра-чанням внутрштышитинних структур, набряком мггохондрШ, про-свггленням матриксу, розширенням канальщв гранулярно! ендоплаз-матично? с ¡тки, зменшенням числа р1босом, а також високою активною АТФаз на р1зномаштних субклтшних структурах.

Зменшення активное^ ЩФ л 5'-нуклеотадази в СС при старшш, очевидно, ввдображае попршення забезпечення транспортних проце-ыв, що мае суттеве значения для функщонування органу.

Проведене нами ультрацитох1м1чие дослщження АЦ в СС дозволило встановити виключно мембранну локал1защю цього ферменту в ' ештелюцитах, что добре узгоджуеться з численними даними лгёера-тури про його розподш в р^зних клггинах (K.S.Ogawa е1 а!., 1987, а). При старшш вщм1чено зниження ттенсивносп цитох1м1чно!

ЗАГАПЬНА АТФ-азна АКТИВЩСТЬ Г АКТИВШСТЬ

Na. К - АТФ-азч В СС ПОРОСЛИХ I СТАРИХ ШУР1В

пмоль Р{ мг . хв.

80

70

ВО.

50

ко

50.

20

10

загальиа АТФ-азна активн1сть

I I - доросл! - стар!

1

активн1сть Na, К - АТФ-ази

Р < 0,05

Рис. 3

»

реакца на АЦ, що узгоджуеться. з данями про зниження активпоси мембранозв'язано! АЦ в рппих вщдшах мозку старих mypic (N.Z.Bagulr et al, 1990). Оскшьки доведено, що стимулящя АЦ призводить до посилення секрецн ЦСР, встановлене нами зменшення активносто цього ферменту е посередтм евщченням зниження штеп-cuBiiocTi лшвороутворення в старость

Спад aKTUBHOCTi бшьшосто вивчених нами ферментов виявлявся, в основному, в ештел1альному mapi i, меншою Mipoio, в област1 кровоносних судин. Отже, bikobi эм insi транспортно! активносто СС, напевне, в першу чергу, пов'язаш з функцюналышми порушеннями ештел1альних клтш, що корелюе з результатами ricToxiMi4itoro дослщження деяких дегщрогеиаз в СС при старшш (F.Ferrante, A.Amenta, 1987). Оскшьки структурну основу ГЛБ становить саме ештел1алышй шар СС, отримаш нами даш можуть евщчити про мор-фолопчний екв!валент змш цього бар'еру в старость KpiM того, у старих тварин збшыпувалась нер^вношрнють пстох1М1чних реакций, що вщображае розвиток функцюнально! гетерогенноси СС при CTapitti. •

Отже, при старшш вщм1чецо зниження активносто вивчених . фермента. Особливо р1зке падшня штенсивносто ферментативно! реакца виявлено при вивчепш Na.K-АТФази, одного з ключових ферментов л1квороутворспня. В1кове зниження активносто АТФаз, 5'-нуклеотщази, ЩФ, КФ, АЦ i оксидоредуктаз в СС може вплинути на його специф1чну актившеть, викликаючи порушення npouectB перетворения eneprii, npoHUKiiocTi i секрецн, участо в нейрогумо-ралынй регуляцн, а також сприяючи накопиченшо продуктов катаболизму в цитоплазм! ештелюцитов.

Отримаш даш, поряд з вдопченими вковими змшами ультра-структури С|С, евщчать про зниження 1х функционально! активность штенсивносп лквороутпорення i порушения функцюнувапня ГЛБ, що може складати один ¡3 суттсвих мехашзм^в ушкодженпя ЦНС при CTapiHtii.

В!ков! особливост! иейроендокрннпо! регуляц!! п систем! судии:.'! сплетсння - цереСроспшальна р!дина при старшн! ! стимулюючих вплнвах Провщпа роль в процесах старшня палежить порушеппям нейро-гуморально! регул ¡пщ (В.В.Фролькю, 1981, 1991). Особливо великою с ступшь нейрогуморадыюго контролю над внутрщпнм середови-щем оргашв 1 тканин, значения якого суттсво зростас в старость Разом з тим, коло взаемозв'язив м1ж двома основними регуляторни-ми системами - нервовою ! ендокриниою - замикаеться не тшьки при посередництв1 кровь а й лквору, що виконуе функщю нейроендо-кршшо! сполучно! ланки в забезпеченщ ¡итегративно! д1ялыюеп ЦНС (Ш.\Уоос1, 1982; А.Ю.Макаров, 1984; С.ЭД^оп е( а1„ 1992).

Можлив1 два шляхи центрально! регуляц!'! функцШ через лж-вор: 1) довга петля зворотного зв'язку - коли гормопи гшоф!зу або периферичних ендокринних залоз поступають в ЦСР ¡з кровь а пойм впливають на лпсворконтактуюч1 структури або проникають в мозок 1 його м1жклтшпу рщину, випиваючи на ендокриши функци 1 функци мозку; 2) коротка петля зворотного зв'язку - коли гормопи безпосередньо влдьдяються в лквор, проникаючи поим у мозок 1 впливаючи на ендокриши та шли регуляторш центри. Вков! особливосп учаси СС 1 ЦСР в регуляторних процесах, що проходять по першому шляху, вивчеш нами на приклад! Прл, а по другому шляху - на лриклад1 ВП.

1муноцитох1м1Чне дослщження, проведене нами як на штактних тваринах двох вкових груп, так 1 при моделгавашн гортро! гшер-пролактинеми, шдтвердило наявшсть специф1чного транспортного мехашзму, що здШснюе перенесения Прл ¡3 кров1 в ЦСР, який локаль зовапий в еттелп СС. Характер розлодшення частинок КЗ практично не змшюпався з вком. Мггчлись, в основному, пузирчики, мк-ротрубочки 1 каналын в цитоплазм! ештелющгпв СС. М!гка була локал1зована також в обласп швагшацШ базолатералыю! плазма-леми, рщше - ашкадышх мкропорсилок цих к л ¡тин. Таке розггод!-

лення частинок, що м1тили Прл, сввдчить про трансцелюлярций транспорт цього гормону. В умовах стимуляци штешттшсгь ¡мунодито-х1М1чно'1 реакцц була. значно бшыпою, що вщпоащае посиленню захвата Прл в СС. Проте, ступшь цього посилення виявився значно вищим у молодих тварин, ник у старих (рис. 4). Кшькють частинок КЗ в ештелюцитах молодих щур1в збшьшувалась приблизно в 70 ра-з!в пор^вняно з контролем, а у старих - лише в 40. Менша штен-сившсть 1муноцитох1м1чно'1 реакци у старих тварин вщображае послабления здатпост1 захвату гормону I транспорт®)! активное« в СС, а також зниження ефективносп пейрогормоналышх регуляторних мехашзм1в в систем! СС - ЦСР.

Певне, специф1чний рецепторний мехашзм переносу гормону в ЦСР, локал13оианий в ештелц СС, порушуеться в старост!, його ефекгившсть! здатшсть реагувати на стимулююч! впливи знижуеть-ся. Це може бути пов'язане !з зменшенням кшькосп рецепторш до Прл в СС або з !х ушкоджешмм, або з внутршшьоклггишшми пору-шешшми.що перешкоджають транспорту речовин. Кзке зниження кшькост! рецептор!в до Прл в СС при старшш вияв'лено у людей • е1 а!., 1992); можна припустити, що ! у щур1в вщбуваеться такий процес. Можливо, вшов! змши сполучнотканинно! основи ворсин СС (потовщення, колаген!зац!я, набряк, формування крупних порожнин, заповнених межуточною речовиною ! волокнистими структурами) уск-ладнюють перенесения гормошв, а також шших БАР, до ештелда.що, кшець кшцем, призводить до уповшьнення !х переводу в лшвор.

Одне з можливих пояснень отриманих результата може бути пов'язане з данный про збшыпення концентраца Прл в кров! при старшш у самок щурш ие! ж лши (Н.Оока, Т.БЫпка!, 1992; Н.Оока, 1993). Можливо, зниження здатност! транспортувати Прл в СС е адаптацШно-компенсаторною реакщею у вщповщь на вшову гшерпролактинемш у цих щур!в.

Цшком ¡мов!рно, що зменшення транспортно! активност! СС при старшш може бути типовою ознакою для р1зних гормошв, нейро-

К1ПЬК1СТЬ ЧАСТИНОК колоКдного эопотл. шо мггять ПМУНОЗОЛОТИЙ МЕТОП). П ЕП1ТЕЛП СС МОЛЦцУ.Х 1 СТАРИХ ЩУРШ ■ 1НТАКТНИХ I ПРИ ГОСТР1Й ПРОЛАКТИНЕМП

15'

2 о ч о

со

0 и

1

о ц

§

м о

10

I ' УпТь

□ - молод!

контроль

введения Прл

- стар!

Рис. 4

трансмпер1в та шших БАР. Ослабления 1х захвату та здатност! переносу у мозок може стаиовити один гз важливих мехатзмш иору-шешш псйросидохринно! регуляци в систем! СС - ЦСР при старшш. На корпеть такого висновку евщчать 1 даш ультраструктурного 1 ультрацитох!м!чного апал1зу, що вказують на зниженпя з вком функцюпалыю! активност! клггшших елеыеш ш СС 1 иаростаиня змш деструктивно - дистроф1чного характеру.

Численш даш про функцюналып, метабол!чш 1 епдокринш впляви ВП евщчать про його ткиий взаемозв'язок з процесом старший 1 вковою патолопею ф.Р.8\уааЬ е! а1.,1987; В.Соппап е! а1., 1992; М.ИасЫ а а1„ 1994; РЛХш^еп е1 а1.,1994, 1995). Було висунуто припущення, що в старост! зростас роль ВП в регуля-цц кровообку, обмшу 1 фуикцШ мозку, а також у розвитку патолога серцево-судшшо! системи (В.В.Фролыпс 1 сшвавт., 1983, 1989). Разом з тим, "лкворшш" аспект регуляторких вплив!в ВП в старост! залишасться не вивченим. А велика л1тература, присвячена проблем! старшая гшоталаио-нейрогшоф!зарно1 систем!!, виявилась досить супгречлизою, вщображаючи и складшсть ! неоднозначнють (в-КаадавЫта а а1.,1986; У.гЬигек.У.К.гЬигекДЭЗв; В.М.Горд!снхо ! сшвавт., 1989; О.Сгезро С1 а1„ 1992; D.F.Swaab, 1995).

Проведене нами 1муиогк;тсшм1чнс дослщження показало, що в старост! частшае проникнешш волокон ВП-ерпчнмх нейрошв гшо-таламусу в пер!венгрикулярш облает! ! формуванпя аксовентрику-лярних контактов, що призводить до збшыдення частки гормону, яка виходить в ЦСР. Така структурна орган!зац!я нагадуе неонаталышй мозок ! евщчить про те, що прямий вихщ ВП в лквор (найбшьш фхлогенетично старий шлях) характерний не тшьки для мозку, що розвиваеться, але 1 для мозку, що стар1с.

3 цими результатами корелюють отриман! нами дан! радю!муц-ного анализу про зб!льшення концентрацн АВП в ЦСР при старшш (рис. 5). Встановлене пщвшцення р!вня ВП в лквор1 може бути та-кож пов'язане з посиленням продукци цього гормону при старшш

внаслщок пщвшцепня функцюналмю! активное« ппоталамо-ненро-гшоф1зарно'1 системи, що шдтверджусться результатами ироведеного нами електронномкроскошчного 1 морфометричного апал1зу. Даш . карюметрп ИСК СОЯ свщчать про збшьшенпя розм!рт 1'х ядер при сгарлшп ¡, таким чипом, про посинения специф1чноТ /»яльност! цнх нейрошв (рис. 6). 3 цим узгоджуються 1 результат» яккного електронномкроскошчного дослщження, шо продемонсгрували досить хороший стан бшоксинтезуючо! система ИСК, а також паявшсть значного числа клшш з морфолопчпими рисами високо'1 функщо-налыю! активность

В той же час, при старшш посилюеться гетерогешйсть пейро-секреторних гтоталам1чних ядер 1 иаростае число деструктивно змшених клтш, страждае енергоутворююча Енутрнлньоклгпигпа система 1 вщбуваеться накопичення лшофусцину. Все це, певне, приз-водить до обмеження резервних можливостей гшоталамо-иейрогшоф1-зарно! системи, що проявляемся зниженням П вщповда на осмо-тичний стрес в старост! (рис. 6). Очевидпо, ИСК на шзпк етапах онтогенезу працюють на МСЖ1 споУх функцюнальних можливостей, за-безпечуючи високий ркень специф!чно1 активность 1 вже не можуть ¡стотно посилювати продукцш 1 викид гормону у вщповщь на до-даткову стимуляцго.

В умовах осмотичпо'1 стимуляцп р1вень ВП в л1квор1 е об'ек-тиввим маркером динам!чпих порушень ВП-ерпчпо! системи, вщобра-жаючи ! в!еов1 особливоси П реактивное« (JJolkkop.cn, 1989). Встановлеш нами "-змит концентрацп АВП в ЦСР при ВД повшстю вщповщали дипампп змш розм1р1в клггшших ядер ИСК у тварин р1зного вжу. В умовах стимуляцц у дорослих щур1В обидва ш по-казники збшыдувались значно сильшше, шж у старих (рис. 5, б). Це п!дтверд;яуе обмеження резервних можливостей гшоталамо-нейро-гтоф!зарно1 системи при старшш ¡, як паслщок, зниження з В1-ком П вщповда на стрес. Така реакшя на стрес, очевидно, характерна не тшьки для ВП-ерпчноУ системи. Встаногшено, що цент-

КОНЦЕНТРАШЯ АРГТНШВАЗОПРЕСИНУ В ЦЕРЕБРОСП1НАПЬЦ1Й

РШИН1 ЩУР1В ПРИ СТАР1НН1 ТА ЗА УМОВ ВОДНО! ДЕПРИВА1Ш

пг / мл

т

контроль

I | - доросл! - стар!

I

водна депрнвац!я (4 доби)

Рис.5

ПЛ01Щ ПЕРЕР13Ш ЯДЕР НЕЙР0СЁКРЕТ0РШ1Х НЕЙРОНШ СУПРАОПТИЧПОГО ЯДРА Г1ПОТАЛАМУСУ П1'И СТАРППИ ТА ЗА УМОР ПОДНО! ДЕПРИРАЦН

мкм

150

т

т

по

«о

100

я-

контроль

2 доби 3 доби. 4 доби водна депривацЫ

| I - доросл! - стар!

Рис. б

ральна ¡¡ псрифершчна катехоламшерпчн! систсми у старах тварин активуються в умовах стимуляци зчачио псише, шж у молодих (О.Огга е! а!., 1995).

Кр!м впливу ВП на р!зш фупкцп ЦНС, вш бере участь в регу-ляцп продукцп ЦСР 1 водного балансу мозку (Т.В.Перехвальська 1 сшвавт.,1983; Р.М.Рагай « а1.,1990; С.№Ьвоп е[ а!., 1992). В результат! експеримент!в, що моделюють збшьшехшя концентрацн ВП в лквор! як за рахунок ендогенного гормону (ВД), так 1 екзоген-ного (внутр1шньошлуночкове введения АВП), нами були отримаш до-кази виражено! клшшнох ввдпозто СС на БП. Результат»! ультраструктурного апа;изу, а також имуиоцитох1М1Чне дослщження, сшд-чать про ВП-чутлнвшть ештел1я СС 1 про те, що СС внкопують роль органу-мшеш для нього, шдвшцуючи водопропикшеть 1 стимулюючн трансцелюляриий транспорт рщинн м!ж ЦСР 1 кров'ы.

При цьому були виявлеш ¡стопи вкоз1 ввдмшност! реакцп СС на ВП. У старих тварии удьтраструктури! змши СС виявились значно глибшими 1 демонстрапшшшими - посилювались явища иерице-люлярного 1 периваскулярного набряку, атрофи 1 дистрофп еште-люциив, наростала вакуол!защя т'х цигоплазми,- збшьшувалась ылыисть "темних" клптш ¡з проявами деструкцн. Посилення уш-коджуючого ефекту ВП на структури СС при старшш якоюсь кнрою пов'язаш ¡з уповшькенням виведення цього гормону з клптш,-що призводить до його накопичешш в !'х цитоплазм!, про що свщчать результата ¡мунощпохл.шчного дослщження (рис. 7). Особливо пе-лика кшьысть частинок КЗ, що мггили АВП, пакопичуеться у старих тварии в умовах ВД, що вщображуе знижешш швидкост! його транспорту, або упшзацп 1 виведення, тобто обернення в кдгги-ш, що призводить, кшець кшцем, до обмеження резервних можли-востей цих клшш ! ушкодження !'х структури в умовах осмотичного стресу при старшш.

Оскшьки ВП е гуморальним фактором, що регулюе транспорт рщини в СС !, отож, його основш функцп - продукц!ю ! абсорбцш

КШЫПСТЬ ЧАСТИНОК КОЛОЩНОГО ЗОЛОТА. ЩО мггять ПАЗОПРЕСИП (ШУНОЗОЛОТИЙ МЕТОЛ), в ЕП1ТЕЛП СС МОЛОДИХ I СТАРИХ ЩУП» - ШТАКТПИХ 1 ПРИ ИЕГЩРАТАЩ1

«3

н о

е? о м

о и о к н

о ч

о

«

о я

а

10.

'Л?

20.

ю

■ контроль

- подиа деирпвац!« (4 доби)

- молод! стар!

Рис. 7

ЦСР, можно вважати, що при старшш 1, особливо, в умовах стиму-ляцц' ефективтсть ще! регуляца знижуегься 1 посилюеться ушкод-жуючий ефект гормону, що позначаеться на змии водного балансу 1 функцюнуванш мозку в старост!.

Таким чином, при старшш, особливо в умовах стресу, вщбу-ваються виражеш змши ВП-регуляца 1 посилення рол1 ЦСР в а здШсненш, що може впливати на розвиток вкових порушень 1 пато-лопчиих ироцес1в в мозку. .

В1ков) ультраструктурш особливост! судишшх сплетень

при деяких експерименталышх впливах Об'ективна оцшка старшчого оргашзму можлива лише на осно-В1 його динам1чно1 характеристики, ¡з застосуванням функцюналь-них проб, що виявляють надшшсть I бхолопчш можливост1 р1зних систем кл1тин (В.В.Фролькю, 1978, 1981). Як показали проведен! дослщження, ультраструктура! змши СС при гшоксп неспециф1ч!ц I характеризуються як ознаками деструкцп, так 1 адаптаца.

Ультраструктурн1 прояви реакци СС на гостру гшоксичну ппоксш характеризуються вираженою вковою залежшстю. У тварин обох ВкОВИХ труп розвиваються структур!!! перебудови, що сприяють полшшенню умов обмшу мЪк кров'ю 1 ЦСР 1 являють собою морфоло-пчний субстрат пщвшцення проникноси 1\ЩЗ. Разом э тим, гшокси-чна гтоксш викликае у старих тварин бшып глибоы деструктишй змши в у ах елемептах СС. При цьому на к л ¡тинному ¡тканшшому р1внях використовуються Т1 ж адаптацШн1 мехашзми, як1 вже включались при ф1зшлопчному старшш. Однак при сильному наванта-жеша вони виявляються, певною м1рою, неповноцшними. Перебудови, що виникають в ход1 адаптацн до гостро! гшоксЯ, у старих тварин формуються на тл1 вже ¡снуючих вкових змш,в тому чиыи1 адапгащйпих. В зв'зку з цим, значною м!рою обмежуеться д1апазон пристосувальних реакцШ, прискорюються 1 поглиблюються деструкти-вш процеси в тканинах, що, якоюсь м1рою, пояснюе розвиток вко-

во! патологи", основиим патогенетичним мехашзмом яко! е ппокия.

1ншим типом фулкцюнальних проб може служити цшеспрямований вплив па процеси лквороутворення, для чого застосовувалось введения ацетазоламщу Онакарба) - шпбггора карбоангщрази, що значно знижуе продукщю лквору (Р.М.Рагай е1 а1.,1990; М.А.Мак-1аЫ й а1., 1993; А.К.РагкШа е1 а1., 1994). Встановлено, що мор-фолопчний субстрат порушення лквороутворення можуть складати як внутрнпньоклггишшй набряк ештелшцита СС, так 1 дегщратацш, що призводять до ущшьнення цитоплазматичного матрихсу 1 утворен-пя "темних" клгпш, а також порушення структури канальцевих систем, !х збщншпя рибосомами 1 зменшепня кшькосп мкроворсинок на апкальшй клггиннш поверхш. Поряд з цим вщбуваеться пере-розподш рщипи в СС, що призводить до розвитку перицелюлярного 1 периваскулярного набряку. Ступшь цих змш залежав вщ ступеню пригшчення продукцн ЦСР, що пов'язаний з кшькгстга прийнятого препарату (одноразове або трьохденне введения), а також вщ вку тварин. У старих тварин вдапчеш деструктивш змши виявились бтъш демонстративними. В той же час, ступшь набряку був бшыпим у дорослих, що, напевне, пов'язане з бшъга штенсивною продукшею ЦСР у тварин ще! вково1 групи.

Отже, результата ультраструктурного, ультрацитох1м1чного та ¡муноцитох1м1чного аналпу показали, що внутршшьоклтпший, а . також перикапшярний 1 перицелюлярний набряк, як I утворенпя "темних" епггелющтв, вщм1чеш нами в СС, разом ¡з деструктив-пими змшами впутрганьоклтшних систем епггелющтв, редукщею мкроворсинок на апкальшй клттшй поверхш 1 склеротичними змшами сполучнотканинного шару, вщображають порушення !х спе-циф1чно! функцюиально! активносп при старшш 1 рЬних експери-ментальних впливах, складаючи морфолопчний субстрат порушення лквороутворення I функщонування ГЛБ.

с и с и о в к и

1. Комплекс ультраструктурних, пето-1 ультрацитох1мхчхшх змш век компонентов СС, поряд з вковими змшами стопки шлу-ночив мозку 1 перенасичениям лквору продуктами катабол1зму, свадчать про знижехшя специфично! ахтивносто вивчених областей 1 служить морфолопчшш субстратом порушехшя прэникносто ГЛБ, а також продукцп лквору 1 його складу, отже, 1 мЬкклггшшо! рщи-

ии мозку, яка омивае нейрон:!, що складае один з ¡стотних мехахиз-мш ушкодження ЦНС при старцнп.

2. При старшш вщбуваеться атрофк епшдаальиого шару СС, поряд з розпшрешхям сполучнотканшшого, при ххаявносто дифузних або осередкових склгротичних змш. Вщм1чено зниження функцю-нальпо! активности ештелюцитхв СС, наростання в них деструктив-Ш1Х 1 дистроф1чиих процес1в, аж до виражеио! деструкцц, що приз-водить до загибел1 частипи клггин. Ступшь цих змш був зпачпо бшьшим в гругп особливо старих тварин. Разом з.тим, адаптацШт , перебудови, що розвиваються, протидшть вковому зниженню фупк-цп; У старих тварин вони виявились доенть ефективними, а у особливо старих, в бьчыпосто випздгав, - пеповноцшшши.

3. Метод комплексно! морфо-фупкцхоналыю! оцшки структурпих прояв1в старихня показав переважахшя деструктивхшх процеав над адаптацШними в СС 1 в р1зпих типах епендими стшкн Ш шлуночку, що особливо демонстративно у тварин, старших 31 мхе. Як в етте-лшцитах СС, так 1 в епендимоцигах, вц^нчено виражехи змши в лхзосомальному апарато клхтин, пов'язаш з накопиченням в ххих вторишшх шзосом 1 лнюфусцину, що вщображае процес накопичення лгюсомальнях 1 постл1зосомалышх структур переважно в лкворкон-тактуючих дхлянках мозку для !х подалыпого виведешш в ЦСР. '

4. При старшш вщм1чено зниження активносто ряду фермент ¡в в СС, нов'язаних з перегворенням енерп! та процесами транспорту 1 сехрецп - рхзних АТФаз, 5'-нуклеотодази, лужно! 1 кисло! фос-фатази, адехилагциклази хдеяких оксидоредуктаз. Особливо рЬко

падае активность №,К-АТФази (одного з ключових фермента лжпо-роутворення), що встановлено за допомогою паралелышх ультрацнто-х1м!чних 1 б!ох1м1чиих дослщлсень, 1 становить показпик зшскетшя р!впя лквороутпорення в старост!.

5. Висока штенсившсть у дсрослих тварин ультрацитох!м1чних ргакщй вивчепих фермента, в першу чергу Мз++-АТОази, свщчить про г">обхщшсть велики- епергетиччих витрат для забезпечения про-цеав транспорту 1 секреца, що лежать - основ! продукцп ЦСР, а

У.с вкове зниження вщображае зменшення енергетичного потенциалу СС в старост!.

6. Найбшьш тпповими дшяиками локал1зацп в-лх вивчепих фермента е швагшаци базолатералышх плазматичних .-,?.мбрап еттелюцита СС, що дозволяс вважати 1х найбшьш функцюпальпц активними зонами ГЛБ. Отже, вир1внювашш цих швагшацш, вщмь чене пами при старшш, вщображае зниження загалыюго р!вня ме-тзбол!чпо! активное« СС, являючи, там самим, приклад структурно-функцюналыгого взаемозз'язку.

7. За допомогою ¡муноцитох1м1чного дослщження гпд'.пчено ослабления штенсивносп захвату Прл в СС ! !х трапепортно! активное« у старих тварин в умовах стимуляни, що вщображаг -ниження ефективнос« пейрогормоналыюго контролю,який реа;пзуеться при по-середництв1 ЦСРд обмеження його резервних можливостей в старост!.

8. За допомогою ¡мунопстох!м1чпого дослщження вдапчено поенлепня виходу'ВП в лисвор у старих тварин, що пщтверджено радннмуппим анал!зом, який показав збшьшеиня копцентрацн цього гормону в ЦСР в старост!. Отримаш дан! евщчать про зростання рол! Л1квору в реадпашТ ВП-ерпчно! регуляцп функщй мозку при старшт.

9. Результата ультраструктуриого аиал!зу ненросекреторних крупноклтшних ядер гшоталамусу ! каршметр1я ИСК св!дчать про хорогау схорошпсть бшоксинтезуючо! системи цнх кл!тин ! високий ршень 1х секреторно! активное« в старост!. Однак в умовах сти-

муляци (водна депривашя - 2-4 доби) вы ш показники, а також незнание, иор1вняно и дорослими тваринами, зб1пьшення концентради АВП в ЦСР, свщчать про обмеження резервних можливостей гшоталамо-нейроппо-фиарноГ системи при старшш, що проявляеться знижениям и вщповвд на осмотичний стрее.

10. За допомогою експерименйв, що збшлпували копцентрацда ВП в лквор1, як за рахунок ендогенного, так I екзогенного гормону (водна деп-ривац1я, внутршньошлуночкове введения АВП), показана-впражена ВП-чутлив1сть ештелш СС, що виявляе демоистративну вкову залежшсть. У старих тварин значно бшьше наростали явшца вакуол1заци, атрофи' 1 дес-трукцн ештелюцнпв, перицелюлярного 1 перикалшярного набряку, а також збшьшувалась кшьккть "темних" хлшш.

11. Мехашзми р1зкого посилення пошкодгсуючого ефекту ВП на СС при старшш пов'язаш з уповшьненням виведення цього гормону з клптш, тобто Його накопиченням в них, про що свщчать результату ¡муноцитох1м1чного дослщження.

12. На приклад! взаемоди лкворно! системи з Прл 1 ВП вста-новлено зниження ефекгивносп механ'тайв нейроендокринного контролю в систем! СС - ЦСР 1 змешпення и резервних можливостей при старшш, що становить один з пр0ЯВ!В порушення нейрогуморально! регуляци функцШ мозку в старост!.

13. При експериментальному пригшченш секрецй лквору (введения ацетазоламщу) встановлено, що морфолопчний субстрат порушення лквороутворення можуть складати як внутршшьокштишшй набряк евдтелюциив СС, так 1 депдратащя, що призводить до ущшьнення цитоплазматичного матриксу 1 утворення "Темних" клггин, а також порушення структура канальцевих систем 1 эмен-шення кшькосп мкроворсинок. Виражешсть цих змш залежала вщ ступеня пригшчення продукци' ЦСР, пов'язаного ¡3 кшькютю прий-нятого препарату (одноразове чи трьохденне введения).

14. Виявлеш ультраструктурщ прояви реакци СС на гостру

гшоксичну гшоксш сприяли полшшешш умов обмшу Mix кров'ю i ЦСР; встановлена такох i'x вирахена вкова залежшсть. При цьому у старих тварип в1дм)че;й бшьш глибох! деструктивш змши в ycix елемеитах СС i обиежепня д]апазону пристосувальних реакцШ, що мохе вцнгравати певпу роль у розвитку вково! патолопК, основним патогеиетичним мехашзмом яко! е гшокс^я.

СПИСОК ОСНОВШ1Х РОБ1Т. ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TRM1 ДИСЕРТАЩ!

мопографН:

1. Старение мозга / Под общей редакцией В.В.Фрольхиса. - Л.: Наука, 1991. - 277 с. - Совм. с В.В.Фролькисом, В.В.Безруковым, Л.Н.Богацкой и др.

2. Procesy starnutia mozgu. - Bratislava: Asklepios, 1994.288 s. - With V.V.Frolkis, J.Pogady, L.Hegyi et al. статт!:

3. Современные представления о "темных" клетках головного мозга животных и человека // Цитология. - 1981. - т.23, N 2.- С.116-

128. - Совм. с Ю.Н.Квитницким-Рыжовым.

4. О структурных особенностях "темных" клеток головного мозга животных и человека И Цитология и генетика. - 1983. - т.17,

N 2. - С.3-9. - Совм. с Ю.Н.Квитницким-Рыжовым.

5. Изм; нения митохондрий при старении // Вестник АМН СССР.-1984,-N 3. - С.36-40. - Совм. с А.С.Ступииой, А.Я.Литошенко, Н.А.Ме-жиборской и др.'

6. Особенности стенки ГО желудочка головного мозга у крыс в возрастном аспекте//Архив анатомии, гистологии и эмбриологии.-1985. - т.89, вып. 11. - С.12-17. - Совм. с А.С.Ступиной.

7. Ультраструктура нейронов в позднем онтогенезе // Вестник АМН СССР. - 1986. -Nl. -С.58-67. - Совм. с А.С.Ступиной и Н.А.Межиборской.

8. Ультраструктурные проявления адаптации при старении // Вестник АМН СССР. - 1986. - N 10. - С.25-30. - Совм. с А.С.Ступиной,

Н.А.Межиборской, В.М.Шапошниковым и др. 9. Внутриядерные включения в клетках различных тканей у крыс при старении // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1937.-т.92, вын.2. - С.24-31. - Совм. с А.С.Стушшой, Н.А.Межиборс-кой, В.М.Шапошниховым и др. Ю.Возрастные особенности ультраструктуры различных клеток при острой гипоксии // Архип анатомии, гистологии и эмбриологии. -

1989,- т.97, вып. 12. - С.25-31. - Совм. с А.С.Ступииой, Н.А.Межиборской, А.К.Терманом и др.

11.Ультраструктурные проявления реакции гистргематпчесхих барьеров старых животных на острую гипоксию // Вестник АМН СССР. -

1990,- N 1.- С.15-19. - Совм. с А.С.Стушшой, Н.А.Межиборской, А.К.Терманом и др.

12.Сравшпельное ультрацитохимическое и биохимическое исследование А'ГФаз сосудистых сплетений головного мозга при старении// Цитология,- 1992,- т.34, N 6,- С.81-87,- Совм. с А.Л.Шкапгшсо.

13.Ультраструктурные изменения сосудистых сплетений мозга при старении // Морфология. - 1992. - т.103, N 9-10. - С.63-76.

14.Ультрацитохимические исследования различных АТФаз и щелочной фосфатазы сосудистых сплетений мозга крыс при старении// Цитология и генетика. - 1993. - т.27, N 2. - С.37-41.

15.Концеитрация вазопрессина в ликворе и некоторые структурные показатели состояния гипоталамо-нейрогипофизарной системы при старении и стрессе // Бюл. эксперим. биологии и медицины. -. 1993, - т.116, N 7. - С.42-44. - Совм. с Л.В.Магдич.

16.Комплексная морфо-функциональная оценка структурных проявлений старения. Принципы и метод // Проблемы старения и долголетия,-1993. - т.З, N 1. - С.29-37. - Совм. с А.С.Стушшой и Н.А.Межиборской.

17.Воэрастиые особенности аутофагоцитоза в различных тканях экспериментальных животных // Цитология и генетика,- 1994,- т.28,

N 6. - С. 15-20. - Совм. с А.С.Стушшой, А.К.Терманом, Н.А.Ме-

жиборской и др.

lo.Immunocytochemical demonstration of prolactin interaction with choroid plexus in aging and acute hyperprolactinemia // Mechanisms of Ageing and Development.- 1994.- v.76, N 1,- P.65-72.-Witli T.Shinkai, H.Ooka and K.Ohtsubo.

19.Ультраструктурные изменения гисто-гсматических барьеров при старении // Гисто-гематичеекие барьеры и неирогуморальпая регуляция,- М.: Наука, 1931.- С.208-214. - Сопм. с А.С.Ступиной, Н.А.Межлборской, В.М.Шапошниковнм п др.

20.Стру,тгурнис и ультраструктурние основы адаптации при старении // Старение и адаптация. Геронтология и гериатрия (Ежегодник). - Киев, 1S81. - С.44-50. - Совм. с А.С.Ступиной, Н.А.Ме-жиборской и В.М.Шапошниковым.

21.Компенсаторно - приспособительные перестройки ультраструктуры стенки капилляров в процессе старения // Морфология. - Киев: Здоров'я, 1982. - С.3-6. - Совм. с А.С.Ступиной, Н.А.Межиборс-кой, В.М.Шапошниковым и др.

22.Ультраструктура нейрона при старении // Нервная система и старение. Геронтология и гериатрия (Ежегодник). - Киев, 1983,-С.28-33. - Совм. с А.С.Ступиной и Н.А.Межиборской.

23.Структурные основы нарушения пейрогуморальной регуляции при старении Н Нейрогуморальная регуляция и лекарственная терапия

. в стар jcTii. Геронтология и гериатрия (Ежегодник).- Киев, 1936,-С.17-21.- Совм. с А.С.Ступиной и Н.А.Межиборской.

24.Морфологическйе особенности реснитчатой и таницитарной эпендимы при старении // Функции нейроглии.Труды международного симпозиума. - Тбилиси: Мецпиереба, 1937. - С.293-302.

25.Ультраструктурное обеспечение адаптации системы микроциркуляции к гипоксии при старении // Возрастная патология сердечнососудистой системы. Геронтология и гериатрия (Ежегодник). -Киев, 1989. - С.28-33. - Совм. с А.С.Ступиной, П.В.Белошицкин, Н.А.Межиборской и др.

' 26.Ультраструктуриыс особенности межклеточных взаимоотношений при старении // Актуальные вопроси патологической анатомии.- Харьков,1990. - С.208-211. - Совм. с А.С.Ступиной, Н.А.Межиборской И А.К.Терманом.

27.Критерии морфо-функциональкой оценки выраженности деструктивных и адаптационных изменений в тканях при старении // Превентивная героптология и гериатрия. Геронтология и гериатрия (Ежегодник). - Киев, 1991. - С.71-76. - Совм. с А.С.Стушшой, Н.А.Межиборской и О.А.Давиденко.,

тези доновщей на конференциях:

28.Вазопрессин, цереброспинальная зкидкость и старение // Нейро-биологические аспекты совреыеипой эндокринологии. Сборник научных трудов. - М., 1991. - С.29-30.'

29.Структурные проявления старения нейросекреторных и эпендимннх клеток // IV Всесоюзн. съезд геронтологов и гериатров. (Кишинев, 1982). - Киев, 1982. - С.166-167.

30.Структурные изменения клеточных мембран при старении /¡IV Всесоюзн. конференция по патологии клетки. - М., 1987. - С.64. -Совм. с А.С.Ступиной, Н.А.Межиборской и Н.В.Бережковым.

31.Ультраструктурные изменения сосудистых сплетений при старении. Морфометрическое исследование //1 съезд геронтологов и гериатров УССР. (Днепропетровск, 1988). - Киев, ¿938.- С. 105-106. ■

32.Сгруктурные изменения гематоликворного барьера при старения // V Всесоюзн.съезд геронтологов и гериатров. (Тбилиси, 1988). -Киев, 1988. - С.292.

33.Ультраструктурные изменения сосудистых сплетений при старений и некоторых экспериментальных воздействиях //Применение электронной микроскопии в медицине: Тез. докл. I Республ. конф. -Ивано-Франковск, 1989. - С.67.

34.Фуикциональная морфология гематоликворного барьера при старении// Актуальные вопросы морфологии: Тез. докл. III съезда анатомов', гистологов, эмбриологов и топографоанатомов УССР. -

Черновцы, 1990. - С. 127.

35.Ультраструктурные и ультрацитохимические изменения сосудистых сплетений мозга при старении // Механизмы старения и долголетия. - Тбилиси, 1991. - С.347-348.

36.Ultrastructural and cytochemical changes of choroid plexus of the brain aging // II European Congress of Gerontology. -Madrid, 1991. - P. 177. - With A.S.Stupina.

37.Ultrastructuial cellular alterations in aging and experiment// The 4th Asia / Oceania Regional Congress of Gerontology. -Yokohama, 1991. - P.341. - With A.S.Stupina, N.A Mczhiborskaya and A.IC.Terman.

38.Functional morphology of choroid plexus in aging // Ibid.-P. 341.

39.Возрастные ультраструктурные особенности реакции сосудистых сплетений на вазопрессин/ЛТрименение электронной микроскопии в медицине: Матер.конф,- Киев, 1992.- С.30.- Совм, с Т.А.Дубилей.

40.Мембраносвязанные ферменты сосудистых сплетений мозга крыс при старении // V Всерос. конференция по патологии клетки. - М.,

1993.-С.34.

41.Intercellular relationships in aging // World Congress of Gerontology. The XVth Congress of the Intern. Association of Gerontology. - Budapest, 1993. - P.92. - With' A.S.Stupina, N.A.Mezhiborskaya and A.K.Terman.

42.Hypothalamo-neurohypophyseal system in aging and stress // Ibid.-P.107. "

43.Иммуноцитохимичесхое определение пролактина в сосудистых сплетениях мозга при старении и острой гиперпролактинемии// Биологические механизмы старения: Тез. док л.- Харьков, 1994,- С.77.

44.Ультраструкгурное и иммуноцитохимическое исследование механизмов нейроэндокринной регуляции в системе сосудистые сштетения-цереброспинальная жидкость при старении и в условиях стимуляции //II Национальный Конгресс геронтологов и гериатров Украи-

Uli. - Киев, 1994. - С.ЗОО.

45.Межклеточные взаимоотношения в различных органах при старении (по данным комплексной морфо-функционалыюй оценки)// Там же.. С.301. - Совм. с А.С.Стуюшой, Н.А.Межиборской, А.К.Терманом

и др.

46.Morpho-functional changes in the blood - cerebrospinal fluid barrier in aging and experimental pathology // European Region Clinical Section Congress of the Intern. Association of Gerontology. - Florence, 1994. - P. 144.

47.МеХаийз»ш нейрозидокршшой регуляции в системе сосудистые сплетения - цереброспинальная жидкость по данным ультраструк-турпого и иммуноцитохимическаго анализа // IV Всерас. конф. "Нейроэндокринология - 95". - С.-Петербург, 1995. - С.57.

48.Neuroendocrine regulation in the choroid plexus - cerebrospinal fluid system in aging and stress // Ш European Congress of Gerontology. - Amsterdam, 1995. - 086.0077.

49.Morpo-functional peculiarities of the secretory cells ageing// Ibid.- 154.0125,- With A'.S.Stupina, N.A.Mezhiborskaya.A.K.Ter-man and V.A.Zherebitskij.

50.Pattem of lipofuscin accumulation in nervous tissue and the way of its elimination as a marker of aging // V Intern. Symposium for Ceroid and Lipofuscin Pigments.- Tokyo, 1995.- P.30. - Willi N.A.Mezliiborskaya.

Квитницкая-Рыжова Т.Ю. Функциональная морфология н регуляции гемато-ликворпого барьера при старении (рукопись). Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических паук по специальности 03.00.11 - эмбриология, гистология н цитология. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1У95.

Защищается 50 научных работ, которые содержат экспериментальные данные о структурных, ультраструктурных, морфометрических, гисто-и ультрацитохимических, а также иимуноцитохимических изменениях основных элементов пикворной системы мозга при старении и функциональных нагрузках. Установлен морфологический субстрат нарушения лмкворообразования и состава цереброспинальной жидкости (ЦСЖ) при старении. На примере взаимодействия сосудистых сплетений (СС) с гормонами гипофиза изучены возрастные особенности нейроэвдокрип-пой регуляции в системе СС - ЦОК. Выявлено снижение эффективности механизмов нейроэндохринного контроля в этой системе и уменьшение ее резервных возможностей, что составляет одно из проявлений нарушения пеЯрогуморалшоЯ регуляции функций мозга я старости.

Kvitnitikaya-Ryzhova T.Yu. Functional Morphology and Regulation of (he Blood-Cerebrospinal Fluid Barrier in Aging (manuscript). Thesis for scientific degree cf Doctor of Biological Sciences in speciality 03.00.11 - embryology, histology and cytology. Kiev University named after Taras-Bherchscko, Kiev, 1995.

Defended are 50 scientific works, containing experimental data on structural, ultrastnicturai, morphoaietric, histo- and uitracytochemical, as well as immunocytochcmical changes of the main components of the liquor brain system in aging sod under functional loads. The morphological equivalent of impairment of cerebrospinal fluid (CSF) production and content has been established. Using the hypophyseal hormonis Interactions with the choroid plexus (ChP), age-related peculiarities of (lie neuroendocrine regulation in the ChP-CSF system were examined. A decrease has been shown in the effectiveness of die neuroendocrine regulation mechanisms in above system as well as in its reserve abilities in aging. This constitutes one of the manifestations of alteration in the neurohormonal regulation of brain functions ¡if aging. .

KjikwobI caona: jiiKBopna cncTeMa M03xy, reMaTo-jiiKDopmiii (iap'rp, cyflHHHi cnneTemia mjiynoiKiB, cruisa mjiyno<jKiB, nefipoceKpeTopiii iieifpoini rinoTanaMycy, ¡icSipoenjioicpjfHHa peryjisuia, ynbipacTpyKTypa, cTapinun.

Шдп. до друку К/Йй' Формат 60x84'/,

Пашр друк. № 3 . Спос1б друку офсетний. Умовн. друк. арк. 2.0 . Умовн. фарбо-в!дб. £О . Обл.-вид. арк. 2.с? . Тираж <го . Зам. № .

Фгрма «В1ПОЛ» 252151, КиТв, вул. Волинська, 60.