Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Биостратиграфия верхнего кайнозоя южной Украины

ВАК РФ 04.00.09, Палеонтология и стратиграфия

Автореферат диссертации по теме "Биостратиграфия верхнего кайнозоя южной Украины"

АКАДЕМЫ НАУК УКРАГНИ 1НСТИТУТ ГЕОЛОГ1ЧНИХ НАУК

На правах рукопису

I

БАРГ 1гор Мусшович

Б10СТРАТИГРАФ1Я ВЕРХНЬОГО КАЙНОЗОЮ П1ВДЕННОТ УКРАГНИ

04.00.09—палеонтология та стратиграфия

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеия доктора геолого-м'шералопчних наук

Кшв—1993

л

Робота виконана на кафедр! геологи та пдрогеологп Дшпропетровського державного ушвереитету

Офщшш опоненти: Член-кор.-АН УкраТни,доктор геолого-мшералопчних наук В. Я. Д 1 д к о в с ь к и й

Доктор геолого-мшералоп'чних наук О. В. А.м 1 т р о в

Доктор геолого-мшералопчних наук, професор О. М. А д а м е н к о

Пров1дна оргатзащя: Льв1вськип ушверситет (м. Льв1в).

Захист вщбудеться « Л _» ^¿¿^И/СглУ^кУ 1994 року в

годин на заа'данш спещал1зованоТ вчено! Ради з палеонтолог!! та стратрафи (Д 01.09.01) при 1нституп геоло-пчних наук АН УкраТни у конференц-залк

Адреса: 252650, Кшв-54, вул. Чкалова, 55-6.

3 дисерташею можна ознайомитись в б1блттещ 1нсти-туту геолопчних наук АН Украши.

Автореферат роз1слашш . ^ " 199^ р.

Вчений секретар спец!ал1зовано1 вчено? Ради, доктор геолого-мшералопчних наук

В. Ю. Зосимович

ЗАГАЛЫ1А ХАРШЕРЙСТЙ11Л роботи

А1сгц/(иьн1сть проблеш. Верхньокайнозойськ1 в!дклада широким чохлом вкривають ториториз швдня Украгни.

У останн1 роки виходи цях в}дяладгв детально вивчен! на шельф1 Керченсъко! протоки, Азовського 1 Чорного мор1в. До в!д-клад!в цього вшу прястосован! тасдзшз! родовжца кориспих копа-лин, серед яких зал1зн1 руди, с{рка, сол1, нсфта, газ, розсши та р1зноман1тн! буд!волга! матер!али.

Для ц1деспрдаованш. пошук1в та розв1дкп корисиих копалин по-трКЗпо зтворити детал1зовану схему стратиграфП верхнього кайнозой Швдегшог УкраПш та скорелювати П з одаов1ковима утворэгаш- . гш Сх1дного та Цэцтрального ПаратетЮу. Однак, позваяаичи на <31льш н№ в1кову 1сгор1ю вявчення кайнозою, палеогенов« 1 неогенов! в 1 дошли пэ магатъ загальнопрнйкятого ярусного под!ду, однозначно во вяр1шета питания про меку палеогену 1 неогену, неогену та четвертшшо! система. Хснують р!зн! погляди про обсяг в1дд1л1в та ярус!в, а такок 1х зЮтавлешш з зак1дно-евродайськими страти-граф!чними п1дрозд1лами.

Четвортинн1 в1дклзди морсксих акватор1й, розглянут! уривчато по матер1алах морських терас, або по окремих пробах з виропор-шнеЕих трубок. Найб1льи повно охарактеризована голоцонова ч астат розр1зу, що тдостатньо для вищезгадшшх ц1лой.

Швдеша УкраМа займае пром1кна полакения у Кркмеько-Кавказьк1й та Карпато-ВалканськШ тектон!чшх системах. В1д детальное?! б1остратаграф1чшх досл!джень ворхньокайнозейських в!д-клад!в залестть р Пае пня не т1льки мюцввих питань репон8ЛЬио1 геологи I атратиграфП, а такой 1 ряду ШщюПоналышх проблем, серед яких пэршочергова значения набувае корэляшя в!дклад1в Сх{даого 1 Центрального Паратот1су та виявлеция загалыюго нея-рямку розвитку геод"наи1ч1Шх процес1в у морсыда: басойпах зазна-ченого часу.

■ Навздан1 дан1 зумовлдагь особливо гостру актуалыисть проб-ими - забезпочення державно! геолог1чно1 зйомки середнього 1 крупного маштаб!в двтапышми стратиграфшними схемами на основ! всеб1чиого ъалеонтолого-стратиграф1чного вивчеш»я верхиього кайнозою л 1 вдия Укра1ни.

Зд1йс»эя1 робота е складовою частино» плану ф.увдаменталышх досл!джень садами наук у проект! 2(25 ШжнародноГ грогрзми гео-лоИчпо! корвляцц ИЕСКО "Стратиграф1Ч1'а корвляЩя ПаратаИсу ! Тет1су".

Щаъ I завдання досл1дхенъ. Головна ц!ль робота скаладаеться з. р1шення важшил! науково! проблеми: створешш детолъних. стратч-граф1чншс схем верхиього кайнозою ШвдениоГ УкраПш для серодньо-1 крупномасштабного геолог 1чного картування та гх еикоркста'ння для тлеспрямовашк пошук!в 1 розвГдки родовщ корисиих копклин. Дчя досягнешя цШ иети виконан1 так1 основа! досл!даешя:

- легально розглянуп комплекса пелэцшюд та гастропод типо-вих. розр1з1в мЮцену Швдешо: Укрэ1пи 1 чоъвертшших в!дкладИз Азово-Чорноморсисого басэйну та обгрунтовано 1х значения для стратиграф!чшх схем;

- проведана кореляц1я визначених. стратиграф1чних Шдро-здШв з одаов1ховйш угворенншг' сушшшх територ1й, Централышм НаратеПсом 1 Сорэдземномор'ям;

- за'фал-юю шлвдк1в в1дтворена палеоэколог!чна еволютя корських басейц!в мЮцеиу Шш1чного Прхчорномор'я 1 Кркму;

- обгрунтован! шляхи м!грац11 та гоходаення ыюценово! та петвсртгашоГ фауни молюсшв Швдечно! УкраКнм;

- реконструйовзда 1сгор1я геопоПчного роз витку Швдешо! Уйра1ни у Швпьому кайяозо!;

- порлд з вивчедням молюсшв автором широко використано в1-доыост! про- 1ншг групп орган1зм!в, якими були заселен! ШзньокаЛ-нозойськ! бассйна. В перау чергу, до юи В!днесен1 форамШфери, радюляр!!, нанопланктон, осгракодя, мохова^ки, морськ! 1жаки. Такий ксмплексниа и1дх!д до розгляду Шдклад з дозволив автору 01лш вад1йно обгрунтуватн сгра'.лграфШй! 1 палеогеограф! чн1 вис-новки 1 дзтал!зувага ы1сцвв1, рэиональм! та м!креПонйльа! схем.

Катгр1ал. Починавчи з 1961 по 1993 автором системегично вивчались иорськ! двос.тудков 1 1 брмхоног! МОЛЮСКН И0ОГОНОИ1Х 13 четвортинних в!дклад!в, як! були з(бряг! особиста при обробц! корну сотен розвуково-розв 1 дувалымх та структурно-к?ртувалышх свердлокш при геолог !чншс зйомках др Юного ( сорвдкьомасштабного картування на С!лшост1 територИ ШвШчного Причорномор'я 1 Кривд, а такой у экватор 1як. Черного 1 Азовського мор1в. Аиал1зу п!д~ лягали зразки з в1дсолонань, тврас, кгзр'ер!в, стовбур!в шахт, донних колонок ! евврдлрвин. Такоя були розт\лянут1 геолсг1ч"1 розр.1зи свордловин Пзреддобрул,тансъкого прогину та Швдагею-сх!дних район!в МолдавП 1 окрем! зразки з свордлоит Передкар-шття, люб'явно передан! В.О.Горецькнм. Велику допомогу автору принесло ознакомления з колокц!ею м!оцзнових устриць якадемИсл О.С.Вплова, а також з рядом монограф!чиих колокцШ псогенових ! четверташшх молюсИв М.О.Соколова, В.П.Колеаикова, Р.Л.Мзрк-лМ'ч, л О.Невасысо!, Л.БЛлЫья, I .П.МихаПловсысого, М.Ф.Носов-сысого та иших, як! зберЦ'эються у Сашст-Потарг'ура! (ВСЕГ'Е!, музеЛ !м.Карп!нського), Москв! (П1Н, ИДУ. МГР1), на кафедра;. 1с-торично! геолог !-Г ЛДУ, ОДУ, ДГ1, у "ОнГвському пратодоаиавчовд музе г, ! петитут! геолог!I ' ДДУ. /втором тзкок були використг>н1 насл!дкк зроблошюго ран!и монограф1чюго ипзчеиня томак1вських 1 юотичних МОЛЮОК1В У1фа!нського щита 1 ШтаИчюго Пралориоморм.

Значну допомогу у процос! доелдаэнь надавали геологи и.фоб-ничих Шдриемств ДТП "Щвдвнгоо.-гэПя" 1 "Нрголтволопя", оп1ьро-б1тники : 1ГЯ АН УкрэПгл, МолдавськоГ АН, лгИпропетровського в!д-д1лення Укра1нського державного Мсгатуту м1яорзлышх ресурсов,. Льв!вського «Шв^рситету, Институту геолог!! та rooJc.tt.iIl горючих копалшг (м.Льв!в), а яккми автор на протяз? Оагат^ох рок!в прсводив сум1сн! польов! робота, днекутував, одаривав коксу.;ьтаи'8цу допомогу I обмШквався 1нфэрмаШею. У сум!сних ьиданктх автору налекаг. дан! по палеонтолог 1чному обгруигувашго в1ку в1дклид1в, страгиграф (чтку розчлепувашяз морських неогепових 1 чзгвертшших в1дклгя1в П1БДНЯ' Укрзпш, а такох палеоеколоПчн! ! палеогеограф! чш досл!джеш!Я.

Наук оба нови-зуа робеш: полягае в детальному - всеб!чному' лал^онтолопчному дол1дешП двостулковнх та брюшюппс молиск!з Шзнього кайнозою Швдеыю! УкраГни. Рид Меи! комшзкеи иолюокш покладая! в „основу б!остратигрзф!чних внсновк!в ! побудоз при

створеян! . 1 уточнэнн! м!сцэвих, реПональних 1 ьпжренональних схем мЮцепу 1 четверивших в!дклад!в. У шшньоыу м1ои<ш! Перод-добрудаошського цропшу автором вид!лен! комратськ1 верстви [181, одаов!ков{. 40pH06aiBCbKlfl cbJtI ШвШчного Прнчорношр'я; уточнена назва I палеонтолог!чна характеристика батисифново! св!тк Кор-чансъкого гНЕОстрова t «еж! II розм!веш1Я 143]; визнэчено обсяг ■гархансъкого регзоярусу у стратотиповШ м1епевост! 1 його розпов-свдташя [23, 253; упэршо визначен! тархансыс! вШспади у Р!вшн-нсму Кркму 138]; обгрунтованхй тархансъкий в!к маячк!всько! св!ти Í3G, 373; проведана страткгра{)1ч11а кореляц'.я томзк!вських варств з карпатсыодм рег!оярусом Центрального Парзтет!су CIO, III; иди-нШ чокрак Шва1чаого ГЗричорномор'я 1 Степоього Кривд з!дносено до верхнього тархана у ранз! Ерак!вськях вэрств (38, 39].

В сзредньогду МоцеШ зроблено уточнения палеоб^юМчио! характеристики караганеысого ыорського басайву [20], обгрунтоваяо еключзкня ервШево-фоладових иар!в до коикського репоярусу (Э1; виершэ вид!лен! гдибоководн1 аналога сартагансышх варств 1 проведши ,1х к'орвляц1я з вербовоцькими всретвами Еэрхнього баден!ю Передкарпатського црогяку [423 ; вперше граблено б1огеограф;чне районувавдя кошсського корського басейну на ШеднГ УкраГнк [351. У верхньому мюцен! детально качено наИб1лъэ повняй 1 потуяншй розр1з иоотачаого роИоярусу у ШваШвому Причорномор' I 1 коно-x^paflMiio описана його фауна 12, 33. Реконструйован! палеогеографии уыови !свувашш молвск!в у мЮцекових басэйнах Швдня Укра1ш; з'ясован! шляхи м!грацП та походжзння двостулкових 1 брю:.ологих mo.tbckíb и!знього ка&нозою. Вперше си: дан! найб1льш детальн! схеми стратиграфп. четвзртиш_х в1дкладт п!вдешго1 частики Керченсъко! протоки [26, 281; Каркш!тськоГ затоки С323 ; п!вн!чно-зах!дно1 частиня Азовсъкого моря -1363; центрально! частили Азовського моря. 1 на 1х п!детав! розроблена б!лш деталька схема стратлгр'аф!I Азово-Чорноыорського басейну [403. Вперше у Лзовському нор! видIлея! тарханкутсы-с! верстай, як! т включили до складу ааово-хвалинського горизонту Ч 35-3; проведено розчлену-ватшя вовоевксинських. в!дклад!в C2S, 28, 36, 401; з'ясован! палеогеографии умози карангатського 1 новоевксшського <3асейл1в Азово-Чорноморсько! облает! £403, шев1тлеко час формування Азов-ського моря 1 сучаснoí улоговивд Чорного моря í 403.

Основн1 положения, що зашдаться:

1. Молюски п1знього кайнозою - над!йн! ¡ндикаторц змИш палеогеограф !члнх умов 1 встановлення мак стратиграф! чшх Шдроз-Д1л1В.

2. В основу складашш стратиграф!чннх схем I кореляцИ однов!кових товщ покладена етапШсть у розвнтку молюсковоГ фаугш Шздньго кайнозою Швденно! УкраГни.

У.нтшъму м!оцен! видияоться: кавказькнй, сакараульський, коцахурський ! тарханський етапк; у середоьому 1 верхньому нЮце-Ш: чокракцько караганський, коккськга"!^ сарматський 1 меотичнпй.

В Азово-Чорношрському басейн1 у четвертшшнх вШсладах вид!ден1: гур!йський, чауданський, древнъоэвкеннський, узунлар-ський (?), каракг,атсъкий, азово-хвалкнсмшй, новоевкашсышй 1 годоценовкй етанн.

3. Пром!кне положения стасПльного в шоцеш реПону Швденно! УкраПш шк Нрськимк спорудаю? Карпат 1 Кавказу, як! активно форкувалисх., ибушвило рад трансгрэс1й нормальноморськнх басойнШ з Первдкарпатського ! Валашсысого прогин!в !. трансгрос!й салону-ватоводшгх басейн!в з Прэдкавказзя в мек! П!вн1чкаго Причорно-мор'я ! Криму.

Це вяявнлось у геолог!чних розр!зах чергувэтшм овкгашсько! 1 серодземпоиореько! фаунн 1 дало шдс-аву для вид!ления у нЮ-цэш п1вдня УкраПш трьзх корелятапннх р1вн!в (тархан, сартагои, меотис.), а такой зЮТавлення !х з мюцзном Центрального Парате-т!су.

4. Пер1одичш-1й зв'язок Азово-ЧорпоморськоГ обласг! з Кас-Шйськни 1 Середзеккоморськш' басейиами обумовив чергувшпш в чвтвврттшш: в!дклэдах солонуватоводних I отопогал1шшх ком¡шк-с1в, як! с основою для мПкрзг!сцалшо1 кореляцп.

■ Б. Четвертшш! колюоки п(пн1чноГ 1 п!вденноУ час ши Корчен -ськот иротокч характеризуются пшнцшокм в5да1пностями ! Шд-пов1дно наблияаються до КасШйського I Чориоморсшого- бЮгоогра-Ф1чних район!в. С зп'язку з ним, внлливае необх1да!оть страгиф!-т-увати четвертгаш! в!дкладц Швн1чиоГ частили протоки зз схомоп Азовсысого моря, а п1вдеиноТ - за схемою антропог^ну Чзркомор ського баоейну.

- б -

6. Азовське норе виникло у новоевксинсъкий час, а гмбоко-водна улоговина Чорного моря у сучасному вигляд! сфзрмувалась п1сля новоевксинського часу.

Прашиме втчетя ресШадцЛ робЫ. На територII П1 вдонноI Укра1ш проведена державна геолоПчиа зйомка у масштаб! 1:200 ОШ, а також зд!йснено великий обсяг глибокого бур!ння на нафту 1 газ. Усп1шю зд!йснгогъся геологс-розшуков! роботи на шельф! Лзово-Чорноморсъкого басейну. Одерканий фактичний матер1 ал дозволяе розглядати з новях позиц1й даскус1йн1 пробломи г°.олог!ч-ноТ будови ц!е! територ!!, що дае змогу обрати найб!льш рац!о-нальп! напряжен майбутя!х роб!т для розшук!в корисних копалин.*

Разробга детальних стратиграф!чиих схем осадочних утворень верхнього кайнозою на сучасног-щг р!вн! потребуе всебИних, д!алек-тично взаемопов'язаних досл!д:жнь - палеонтолог!ч1 шх, л1толого-фац!альних 1 токтоно-палеог еограф 1 чних.

Висновки автора яро в!к, стратиграф!», корзляц!ю в!,т'лад!в на протяз! 30 рок!в використовуються у практичШй д!яльност! ДТП "Швденгеолог1я" I "Кримгеолог1я" при складашП проект ¡в ! зв!т!в по геолоПчзшх зйомках юрнторН Швдия УкраПш, шдвкцують ефок-тивн!сть геолог1ЧШ1Х .досл1донь 1 слуиать основою для побудови геолоПчних, палеогеограф!чних 1 1кпих карт.

Апробац1я рзэцАъя&п1в. Голова! положения дисертацп, як! вм!щгють теореткчн! 1. практичнг висновки автора, допов1дались 1 обм1рковувались на V науковШ конфераяцП молодая геолоПв УкраТ-нк (КиГв, 1969),. на XI Конгрес! Карпато-Балкансъко! асоц1ац11 - Ш*Дв, 1977), ва нарад! по стратиграфII неогену Швдия УкраГнк ! МолдавН (Одеса, 1965), на щор!чшх сос!ях УкраШсысого палеоито-. лоПчпого товарлства {Керч, 1580; Полтава, 1981; Одеса, 1985; Кам • ; лень-Под! лъсъкий, 1986; Каше, 1987; Яржче, 1938; Кам'янець-П'»д1льський, 1989; Симферополь, 1990; ДвЛщхлгтровськ, 1991); на Ш-ПМ7 Всесоюзна* сем1нарах то рад!оляр!ях (КиГв, 1975; Лен!нград, 1974; Душанбе, 1970); на засгданнях неогеновог ком!с!I (Москва, 1982, 1992); БсэсознШ нарад1 "Сгратиграф!я ! л!толог!я осадочного чохла свНового океану" (Одеса, 1984); на М1вреспубд1канськ1й нарад! но стратиграфН неогену Укра'иш 1 МолдавН (КишиШв, 1979), а також на щор!чзв1Х наукових конференциях

ушверситету (1952-1993), Радах ЦД1 геолог!I ДДУ при захист1 зв!~ т!в держбвдквтних 1 господарчо-догов1рних тем.

Матер!алз1, одержан! автором ! паводвШ у дисертац!Г, широко в!добракен{ у иауково-техШчша зв1тах Ц!Ц геологи ДДУ.

Ецвлихщи. Автором го тем! дисертац! I иадруковано 45 иауко-вих роб1т у вкдашях Л1! Рос!!, АН УкраИш, у тематичних зб1ршках Лъв1вського ! Дн1прот-гтровського ун1верситет!в, у працях парад ! конферонцШ, у яких в!добра&ен! основн! положения дисертац!!, а такок у монографИ автора "Б!остратиграф1я ворхнього кайнозою Швденно! УкраПш".

Досл1джеиня вкконаи! у в1ддШ стратиграф!I 1 палеогеограф! I Шституту геологи ! на кафедр! геолог!! I г!дрогеолог1! Ди1про-петровського уШвэрситету.

Спруту ра г обе яг робот. Дисзрт"Щя складаеться з одного тону, обсягом 323 сторПюк машинописного тексту. Кр!м вступу 1 вис1юек1в, вона вмиауе II розд!л!в, сш:со;с л!тератури з 360 назв, в тому числ! 23 1шомовтпс дкерела, 3 таблзд!, 7 рисуик!в, 15 схем.

Загсиыи поаяерехеюш. Шд .час сбробки ! зберу матер 1 ал!в автор в1дчував пост!йпу шдтримку М.Ф.Носовського, В.О.Горець-кого, 0.С.Лндреего!-Григорович, АЛ.П.лькмана, Г.В.ВэнглШеького, Л.О.НевеськоГ, Л.ВЛльГноГ, Р.Л.МзрклШа, 0. К. Богданович а, Л.С.П!ивановоГ, Г.Ф.Шнэйдер, Л.С.В1лекриса Г.Е.Пас1чного, О.Г.С!денко, В.О.Пэтрука, Р.Ф.Геккера, П.Ю.Лозиняка, Н.П.Руиево!, Б.М.Семсненяо, В.Я.Д1дковсыюго та багатьох Пших.

В оформлащЦ робота приймали участь: А.В.Таирова, Т.АЛва-нова, Б.М.Красноока. Автор ¡¡¡про дякуе всШ згадашм особам.

I. стан втттт шзнього ттозоя таттот. шрапш

1.1. Шопенов? I пЯ!оцеиов1 в!дклади Швн Много Причорномор'я ! Криму

1стор!я досл!детнь неогенових в!дкльд!в детально викладено у широко в!домих монограф1ях ГЛ.Молявко "Неоген п!вдня УкраПга" (1960), "Стратиграф!я УРСР. Неоген" (1975) "Стрэтнгрйф!я С!1;р. Крим (1969), "Геолог! я шольфу УРСР. Стратиграф!я щели У ! У-'.Оо--рошкя Чорного моря" (1584) . Щэб но яопторювэти широко Ыдсмою

матер!елу, у дисертацП проведено короткий огляд вивчвння кожного реПоярусу, акцентуючи увагу на проблеш! питания у висвтюши цах стратлграф!чних ШдроздШв. 3 огляду виникае, що нозважаючи на велик! досягнешзд стратиграф!в за оетанн! роки залишаеться ба-гато не розв'язашх 1 даскус!йша. питань. У шршу чергу - из положения верхньо1 1 нижньо! мек! мЮцену, пл!оцену, четварташю! системи; обсяг тарханського, чокрацького, квраганського, конк-ського, меотичного, понтичного, кшер!йського I куяльницького ярус!в; кореляц!я щи. стратиграф1чних ШдроздШв з однов!ковими утворенняш сумШшх територ!й 3 Центральним ПаратетЮом.

В1д р1шетгя та даекус1йшх нитань залекить утворшшя на:;ко-во-обгрушговано! схеш страткграфП кеогенових в!дклад!в.

1.2. Четвертинн! в!дклади Азово-Чорноморського басейну

Оскови сучасно! стратиграф! Г четвертинки в!дклад!в 1 1х ко-реляц!я з однов!ковкш ускорениями КасШйського 1 Середзомяо-морського кор!в були сформован! МЛ.Анлрусовим. Кэдал! розвиток цих досл1джень знайшов вгдобрзжегая у працях О.Л.Архангельского 1 М.М.Страхова (1932, 1938). Велико значения для розчленувашш четвертинка в!дклад!в мали прац! А.Г.ЕберзШа (1940), К Л.Макова ! ГЛ.Колявко (19405, ГЛ. Молявко 1 Н.Г.Пиопл1чко (1955), И.В.Муратова (1951), Г Л .Попова. (1955, 1973), гл.горецького (1955, 1959), б.М.йэвоського 1 Л.О.Новесько! (1951, 196Ь). Найб!льш число ни! пращ були падрукован! П. В.Федоровым, як! були узагалыюн! у монограф!I "Стратиграф!я чэтвертинних в!дклад!в Кр-имсько-Кав-казького узбережкя 1 деяк! питашш геолог!чно! 1сторИ Чорного моря" (1973, 1978). Вквченнх) фзуш двостулкових I брюхоногих мо-лисг !в Чорного ! Азовського мор!в присвячен! ирац! Л.О.Нзвесь- ' ко? (1965), Л.БЛлЫно! (1986). ГеолоПя 1 стратигроФ!я Азовського моря 1 КорчонськоГ протоки вШбрагсен! у колектившх коногра-ф!ях АН УкраГШ! п!д рздакШею £.Ф.№ожова (1974, 1981).

Окрем! питания б!остратиграф1Г, палеогеограф!г, л!тологи та !сторП розвитку Азово-Чорноморського басейну розгчянуП у численник. працях. О.Г.Островського (1975), СЛ.Скиби, Ф.О.Щербакова, П.Й.Купр!на (1975), Н.М.Тращук (1969), "й.Б.Хрусталева, В.О.Врои-ського (1971), З.П.ВДгарян та !нш. (1970), В.Л.Соловйово (1974), В.М.Семененко та 1ш1 (1973, 1979, 1980, 1985, 1991). У працях.

1.М.Варга з сшвавторами в!дображен! потшшя стратиграфИ четвер-титшх в 1 дал ад! в Керченсько! протоки, Карк!н!тсько1 затоки, п1в-н1чно-зах!дно1 частили Азовського моря ! !стор!Г розвитку Азово-Чорноморського басейну (1978, 1979, 1982, 1990, 1991, 1992) У полутом 1 "Четвартшша система. Стратиграф!я СРСР" висв!тлена проблема меж! м(к неогеном 1 четвертшшсв системою. У монограф! 1 "ГоолоПчна 1стор1я Чорного моря за результатами глибоководного бур1ш1я" наведен! б!острзтиграф!чн! дан1 мЮцен-голоцекових в!д-клвд1в дослСджвн! за корном свардловин, пробурашшх !з судна "Гломар Челлеыкер". П.М.КупрШ. 0.1 .Самсонов, О.В.Бабак та !н. (1984) виконали б!остратиграф!чне розчленуваш1Я четвертшших в1д-клад1в на шелтф! Болгар! 1. К.В.Никифорова (1987) обгрунтувала об-сяг есплейстоцену, шсшъоГ 1 верхньо! меж! чэтвертшшо! системи в Азово-Чорноморсыс1Л облает!. П.В.Фадоров (1993) розглянув 1стор!ю геолоПчного розвитку Панто~Касп!ю у равньому плейстоцен!.

3 наведенного сл1дуе, що у страткграфП четвертияних в!дкла-д!в 1снуе ряд дискус!йнкх питань: про никни межу четвертшпго! системи, про наявнЮть узунларського етапу розвитку Чорного 1 Азов- . ського мор1в, обсяг чауди, карангату, новоевксина, меха м!к плейстоценом I голоценом { положения бугазысих вврств, а такок ряд питань.пов'йзашпс з 1стор!ею геолопчного розвитку цього реПону.

ii. мет0дичн1 ашеш дослщеиня птзнього клГяюзой

Робота впконана з використанням комплексу мвтод!в: б!остратигра-ф!чного, палеоеколог!чного, палеогеограф!чного юИматостратигра-ф!чного, л!толог!чного та 1ших. Головним методом е б!остратигра-ф!чний, в основ! якого закладено детально вивчешш малакофауни ! ii стратиграф'чне значения. Позначен! оеновш опорн! розр!зи, як1 використовувались в якост! еталоштх при нс-ступному вивченн! те-ри^орИ. Палеонтолог 1чному аналшу п!длягали ус1 зустршут! групи орган!зм1в, рсягляд яких доповнив стратиграф1чн1 висповки 1 зб!льшив додотковий матэр!ал про бЮномРпшй • характер морських басейШв.

Особлива увага прид!лялась палеоеколог1чному анал!зу. Широко застосовувалйсь шр!вняльно-б!олаг!гша методакз. ЯалеооколоПчний анал!з дозволив зробити висновки про оводюШйний розпиток фау»1с-ТИЧНИХ сусшльств за Г6ОЛ0Г1ЧН.У 5стор 1Н). гонотичний ЯН.'ШЗ 610-

стратиграф!чних комплекс^ виявив 1стор1и походаоння фауни 1 шляхи II м!грзцП на територ!» Швдешю! Украпт. Карти пэлообЮгео-граф!чного районування наочно !люструють ф!зико-географ!'-н1 умови окраишх д1лянок морського басейну 1 розм1щення глибоководних та м1лководаих фац1й. .Кокплексшй л1толого~шлеоеколог!чшй енал!з дозволив в1дтворяти палеогеограф 1чн1 обставшш Швдешю г Укра!ни в Шзнъому кайнозо!. Метода хИ-Ичиохч} анал!зу карбонатных пср1д карагапу I сармату п!Д1ф1шли.палеог8ограф1чн1 висновки. Ритыо-стратиграф!чя1 метода- виявшш у розр!зах трансгросяш1 1 регре-сивн 1 комплекса в!дклад1в. Вуло доведено, що геолог!чна !стор!я Швдешю! Укра1ни у м1оцен1 т|сно пов'аана з насл!дками текто^!ч-даго розвятку Кримсько-Кавказькот 1 Карпато-БалкаисъкоТ систом. Дан! спорош-шлкового анал!зу заф!ксували кл!ыот;гш1 зм!нх на протяз! п!знього кайназою. Для обгруктуващш стратиграф1чних вис-новк!в використугались лгтерзтури! дай! про радЮиетричн! ! па-лоомапИтн! датувашм.

III. б10С1Р/Ж1ГР/ШЯ I основнг опаян розрюи шоцвну

гащшоХ'згкрАйш

ЗгШю схеми регионального под!ду тсриторП УкраПш, розглянута нами плода пошрешя неогоиових в!дклад!в розгашована у меках п!вдзшюго схилу УЩ, Швшчного Причорномор'я, 11внинного Приму та Керчецського пЗЕоетрова. -Спираючжсь на под!бп!стъ геолог!чних розр!з!в неогену УШ ! п1вн1чного крнла Яричорноморсько! западшш, ця територ!я "розглядаеться нами як едина - Швшчне Причорно-мор'я.

У роздШ наведан! фактачн1 дан! про умови залягашя, харак- ' тер поширакня, л1толог1чьяй склад, потужнЮть в!дхлад!в 1 1х фау-Шстнчну характеристику. Наведена дэтальна' характеристика най-61льш важливих опорних розр1?!в м!оцону, серед яких розр1з ксм-ратських взрств (Пореадобрудкинськай прогш), томак1вськнх верств (с.Квм'янка ■ Дн!проттровськоГ облает!), ' маячк!всько! св!ти (с.ВишавЕа' Одесько! облает!), караганського .регЮярусу (с.Васи-л!вка Херсонсъко! о&йаст!), шотиса (п.Свободам Порт Херсонсько! облает!), неостратопшу тархану (Керченсысий п!востр!в), глибоко-еодщех. аналог!в сартагаку (с.Зернове КЛровського району - Степо- .

♦

вий Крпм), а також тарханських в1далад!в Р1внишюго Кркму (n.tAî-колаГвка С т$еропольського району) та багатьох íüalx.

У роздш висвМ'лзн! даскус!йнГ питания щодо стратиграф! 1 мЮцепу 1 проведено Гх криигапШ шзл!з.

3.1. Швн1чне Причорисмор'я

ttumta л1оцен. У склад! шпшього Mtодену внд!леп! кавказь-юй, сакараульський, коцахурський t тгрхаиський рег!сяруси. До кавкааького' рспоярусу в1днесеяа горностаГвська св!та. ЧорнсбаГв-ська св1та 1 комргтськ1 верстви Передцобрудюшського прогину роз-глядаються у стагад! сакараульского рогЮярусу. До коцахурського регЮярусу в!днесен! каргинськ! взрстЕй, як1 пошзреп! на крайлому п!вда! терктори.

Особлшзу увагу у розд!л! пряд!.лепо питанию про з!к маячков-сько! св1ти, яка розглядаеться ян аналог темах 1 вськкх верств п!в-' денного схилу УЩ. Ця св!та залягае траисгрееивно на в1дкладах палеогену або пиянього м!оцеиу 1 згЦно парекрита утворенишет, раню в!днесзш5ми до "шкшього чмгралу", тобто sai&taa у розр!з!* м1сце тархану. У склад! св1ти визначеш радЮлярП (Espr, I9S9), що дозволяе розглядати вм!цуюч1 Ix поклади як нормальнокорськ!. ЗбШюгаш комплексу др!бних форам !Шфер пов'язано з с1рководиовкм заражениям, бо рэдюлярМ i форач1н!фэри дуже часто зам!щэн1 п1-ритом. У п1вдотгах районах Одесько! обл^ст1 1 Переддобрудзитсько-ну прогин1 ск.гад форамппфер б!лья р!зномац!пшй I вм!щуе стено-гал!нн1 форми: Elphidlum obtusum (Orb.), Е. îichtelianum (Orb.), . Cibicides mennerl Ser., Subbot-ina ltnaperta (Plnlav), Gyroidlna marina Pieh., Textularia graben Orb., Globlgerlna op., Haplophragmoides ер.. Под1бн1 еколоПчн! умови спостер!гаються { для рад1оляр1й балицько! св!ти ГГередкарпаття, в!дклади яког роз-гладаються в!ковий аналог з маячк!вськош. Зв!дси, кореляЩя маячк!всько1 cbith з г»дкладами коцахурського реПсярусу страчье свою зоснову. ЦеЯ факт Шдтвердзхуеться встаиовленням тарханського В1ку мэячк1всы;о1 св1ги у Р!внинному Криму (Еарг та Iнш 1. IS92).

У нэйСИльи прогнут;« частиках ШиПчного Прнчориомор'я im маячк1вськ!й CBtH з&лягають л!толог!чно под1Сн! в!дкл%и, ¡¡к! вшщують пол!гал1никй комплекс колюск!я, форам1н 1фер, острадод. Серед молюск 1 в зустр1нут! предсташ:гси родин: Chlamys, Carríltu,

Leda, Dosinla, Dlplodonta, Chama, Tellina, Turritella, серед фо-рамипфер Dißcorbis vienensis (Orb.), Florilus communis Orb., F. boueanus (Orb.), Textularla gramen Orb., Gyroidlna marina Pish., серед остракод: Loxoconcha cornuta Sehn., Eucy'theropteron Bubovatus (Munst.), Xestoleberls ellipsoldalls (Munst.) та 1н. Б1лъша частина цього комплексу характерна для морських бг :ейн1в Перодкарпаття 1 Центрального ПаратетЮу (Барг та !нш!,1992). Дуке важливим еламентом у фаун! цих в!дклад!в е наявШсть голок мор-ських Гкак1в. У Р1вшшюму Криму такой в1дм1чен! под1бн1 утворен-ня, як! складають з маячк!вськоэ св!тою безперервну трансгресивну сер1ю. Цэ дае Шдставу перевести колишШй "шш!й чокрак" Шв;'!ч-ного Причорномор'я 1 Ронянного Криму у верхи 1й тарахан у ранз! юрак!всъких верств.

СереднШ л1оцен. До складу цього п!дрозд!лу включен1 кара-гансьвий t конкський рег!ояруси. У цьому роздШ наш розглянуте питания про правом!ри1сть в!днесення ервшево-фоладових верств до конкського рег1оярусу. ЦГверстви зустр!нут1 на р1зких страти-граф!'пшх р!ЕНЯх конкського рег!оярусу 1 вмПцують' характерцу для ярусу фауну молюск1в, форам 1Шфер 1 остракод, а такок члсленн1 скупчешш cnlpopölciB: Modiolus volhyniciu Eich?/., Venerupis vitallana (Orb»), Plicatiforraa praepllcata (Hilb.), Corbula gibba OllYi, Parrlvenus konkensis (Sok.), Hatlca helleIna Broccl, Quinquelocultna almerlana Orb., Q. ukralnica Ser&., Q. consobrina (Orb.), Spirolina tutkowski Bogd., Leptocythere dlstlncta Selm., L. boequetl Llv., Aglaj'ocyprls sp., Loxoconcha sp. (Барг, 1969). Караг8нськ1 в1дклади уявляють собою типовий трансгресивиий комплекс осадк!в, а ервШево- фоладов! верстви - регресивний. Однак, ця регресс!я була ускладнена трансгрес1ею п1зньобаденського ба- ' сейну збоку Передкарпагтя у сартаганськкй час. У роздш також особлива увага. надаеться вид1ленню у конкському реПоярус! сарта-ганських верств. У останяШ час комплокси саратаганських молюс-к1в, форам1н!фзр, остракод, нанопланктону здобули свою характеристику у численных працях (Барг, 1967, I9S9; Носовський, 1971, 1975; Андреева-Григорович, Носовський, 1576; Барг, Носовський, 1993).

БерхаЫ л(оцен. На ипощ вид!лен! сарматський t меотичний рег!ояруси. С-армат чИко нод!ляеться за фауною молюск!в 1 форам!--

л!фс-р на 3 н!д\чруси: волкнський, бессарабський, херсонський. У нишьому Шд'ярус! установлен! кузкорський 1 збручсишй горизонта, а у середнздиу - иовомосковсытЯ, пасил1вський, дшпропетров-ський. У меотичнону рег!оярус1■за фауной далюск!в ч!тко шд!ля-ються: багеровський горизонт з стеногалИшою фауною, акмаиайсьшШ з солонукатоводною.

3.2. Керченський п!востр!в.

Кияий лЮцен складеняй верхньекерлеутською н!дев!тою кав-казысого реПоярусу, арэбатсысою св1тою сакараульского, корольов-ськов св1тою коцахурсь'кого 1 тархайським рэг!оярусами. Автор наводить дан! про б!лш вшрогсе розповсюдкотшя арабатсыдаГ св1ти ! II фауШстичну характеристику. У розд!л! детально описаний нео-стратопт тархааського регХоярусу (НосовсыеиЗ, Барг, Шиванова та 1шИ, 197С) ! ков! (Лсцезнаходкання тзрахансышх Шдкладт па Керчспському п! ростров!.

СереднЛй л1сцен. Чокрацький рсгЮярус ¡.¡я розглядао-ю в якоо-т! т!льки свого верхнюго н!дярусу в наел!док переводу нигаього " чокрпку у верхШй тархан. Шд'ярус палеонтолог1чно охарактеризовать сбкскнсышм типом фауни. Кзрзгаиський ! конкськнй регЧол-руси мають такий ке склад I палг-эитолзпчн! рештки як 1 у П1вн1ч-иому Причорпомор*{.

3.3. Сх!дша частичэ Р1 шинного Криму

На ц!й шгащ! вид!лен 1 т1ж сам! стратиграф!чн! п1дрозд1ли, що 1 на Корченському .Швоотров!. Упоршэ вс-ановлен! глибокоьодн1 аналога сзртагзнсышх верств у о. Мосохзиювка симферопольского району, с.Зерсвз К1ровсысого. Тут у с!рувато-зелених, блскитних алэвритових глинах вШпшсй багатий комплекс фором1и!фор (виэна-чоипп 1.В.Венгл!нського). Наведений комплекс корелюеться з гллбо-ководними в!д!сладами оартагаиу Зах!дао1 Груз!! (Дканел1дзо, 1970). Серед форамШфор Бизначзиий зотлыш?! вид С1оМ£сг1па Ьи11о1<1ев. Зуотр1нут! такок рад!оляр»1 (гииничогаш П.Я.Логипяка): Сшооркаега ср., £Шрвох1р1гио ер., РгшюМеа. Цой комплекс сп!лышй з комплексом, розБинуаим у ворбовоцышх верствах ььрт.-нього баден!ю Передкарпаття.

3.4. Ззхщга частина Р1вшшного Криту (Альм!нська западина)

В Ал1м1нськ1й западин! верш!й Майкоп в1дсутн1й. Уперла у Р!внинному Кртлу встановлэн 1 тарханеьк! в!дклади. Вони трансгре-с1шпо залягоютъ на середаьовд майкоп1 1 незПдно дарекрит! в1д-кладаш карагану. Найб1лыв кер!вшз сначешня у комплекс! »дають иланктонн! форам!п!фери: Globigorina tarchanemis, G. bulloideo, G. eiperoensis, Globlgerinoidec ер. Ц1 в!дклади корелюються з верствами з lentlpocten согпаив demidatm ноостратотппу тархану Керчопського швострова. У зеленувато-с1рих мергелях, як1 зг1дно пэрекривають п1дстнлавчи тархансък1 порода, мЮтиться схоззй комплекс планктошшх форам!н!фор, алэ значпо зб!днакий. Ц1 коргел! нами зЮтавлаються ö юрак!вськики верствами ноостратотппу.

У вс1х вюзчешшх роПонах б1льи!сть п!дрозд1л!в неогену, 1ф1м тих, т виявлен1 у ыайкопських фац!ях, вм1ку»ть баггт1 комп-лекси'двостулкових 1 брюхоногих молюск!в, як! дають змогу прого-дити лад!йну рэг!оиальну 1 н!арог!снальцу кораляц!ю.

17. ОСНОВШ ПРОЕШШ стТШТАШ ПЛ10ЦЕНУ ШВДЕШ01 У1СРЛ1Ш1

ВЮТэди плюдаяу, же t Шоцепу, широко розповевджен! на п!вдн! УкраИш. Ix стратиграф!чне розчленувэння в межах Сх!доого Парате-т1еу викликае велик! трудаопц 1 е предметом багетор1чних даску-с!й. Цей розд!л написано Щлкоы на л$тературних даних, хоч молюс-ки багатьох розр!з!в шйоцепових в1дклад!в вивчались автором без-посе^юдньо. Проблем« плЮцену J моклив! шляхи IX р!ыеяня детально - розглянут! В.М.Семененко (1937) у монограф!I "Стрчтиграф1чна королями вврхнього м!оцену 1 гоПоцену Сх1дного ПарэтотЮу 1 ТотЮу".

Вояущвою особливЮта , плЮцену Понто-Касп!я була втрата зв'язку з cbItobim океаном, що негайно вообразилось на розвитку його фауни. У розд!л! наведено ввода!» дагляд!в досл!дник!в на полокення меж! и!к пл!оцвком 1 Шоценои. В.М.Семененко, С.А.Лшь-ева (1978, 1987) за знах!дк8Ш нанопланктону в {дне ели понт до м1-оцену, а пл!оцен поъшають з к!мер!га. Проведен1 нами досл!дження меотису на п!вдп! УкраГни вказують на р!зку зм!ну фауни двостул-козих 1 брюхоногих моласк1в на мек! меотису I понту 1 дають п!д-

ставу починати плЮцзн з понтичного рег!оярусу. Под!бно! точки зору дотримуються за фауною молюск1в Л.С.Б1локрис (1980), О.В.Ба-бак (1983), Л.БЛлЫна (1966), Л.О.Невеська та 1ни1 (1986), П.Ф.Гожшс (1992). Акчагил 1 куяльник завершують розр!з пл!оцзну. Гур{йськ1 вертви, як1 розташован1 в Евксинському басейн! на ку-ялышку, з1ставлен1 з апшероном КасШю, тобто в!днесен! вжв до еоилейетоцеяу. Межу м!н шПоценом 1 четвертинкою системою ми 1грю-водимо п)д гурШеьккми в!дкладамя апшерону, що на сучасному р!вн1 вивчення зб!гаеться з рШешшм ИСК.

На XIV Сес! 1 Ш' (Канада) цю мену ракомевдують проводит у п!дошв1 апшерону 1 його стратиграф!чних аналог1в (1,67-1,67 млн. рок!в). Ця мога проходить п!д морським калабр1ем 1тал11 I Ш1зами верхпього в!лафраяку 1 зб1гэеться з палеомалИтшм еп1зо.цом Олду-вей. На IX конгрес! РКСНС (Барселона, 1990) цю межу пропонуыть веередон! цього оп!зеду.

Сл!д п!дкрзслити що проблема мек1 плюцену 1 антропогену по-яснюеться, головшш' чином, неповнотою геолог!члого л1топксу I в!дсутн!стк повш1х 1 покаэних розр!з!в як у акватор!ях, так I на, узбзрехж!.

V. ПАЛЕОЙСОЛОПЧНА ЕВ0ЛВД1Я МОРСШИ ИЮЦИЮВИХ БАСЕЙИГВ П1ВН1ЧНОГО ПКЯОРШЮР'Я I КРНЫУ

Про ранньом!огэнов! басейни даних мало в зв'язку з ш, що зна-х!дки молюск1в р1дко траиляються. ГорностаГвське море було частиков великого водоймюца в!д Ззкасшя до Шмоччини. Глибина басейну не порввидувала вдкньоГ мек! субл!торал1, солонЮть близька до нормально!, температуря! умови басейну мали тонденц1ю до похоло-дашш. ГорностаГвський О'асейн на п!вдн! УкраПш зм1нився чорноба-Твським, на Керченському п1вострав! - врабатсъким, а у Перед-добру дк! - комратськлы. Бвзуковно, Кримське мора у арабатський час утворювало едине ц!ле з Борисфенською эетсясою. Умсви 1снуьян-ня фауни буди еприятлия!, басейн був мКчковсдниЯ, пошюсологоЯ, тешюводниЯ, з дуга хорошо» аерзц1сю.

У кократському басейн! знайдеШ еиключно плгнктошИ форам!-Шфзри, под!бн! до меиканщв повносолоних басейн1в оюкбургзького часу Центрального Паратет1су. ЧорнобчГвськ"й басойи амшился со

лонуватоводким каркинськш у ШвиЗчяому Причорномор1I 1 корольов-сьхим у Кркму. *

У тьраханський час в!дновились широк! зв'язкл басейн!в Шв-дешю! УкраГии з нормальноморськими басейнами Центрального Пара-тоНсу. На п1вдоиному схил! УЩ в!дкладались м!лководи! томак!в-ськ! иари, о в п 1 вдэшшх районах ШвШчлого Причорномор'я I в Стеновому Крику - маячк!вська св!та 1 юрак!вськ! верстви. На Кер-ченському п1востров1 в цей час Ыдкладався власне тарханськнй ре-Поярус. ШшоеколоПчиий анал!з колвсково! фауни дозволив в[д-ности томак!вськкй басейн до водойом1в нормальноморського Т1шу з температурою води не нилке 20°С. Глибшш басойну знаходилж;ь у маках верхньо! частили субл!-горал!, грунт у басейн! був скалистой, Шщано-глинястий, г!дродинам1чш1й режим спок!йшш. АерэШя у басейн! о'ула нормальна: Очевидно, томак!вський басейн був ода 1 ею з чиоленнкх заток Серодзвмного шря. На це також вказукгл, зиах1д-ки морських 1жак1в роду ЕсШпосуатиз, областю розповсюджеиня «кого е Середземне море (Мартенсан,. 1948). Зг!дно з знах!даами поодиноко1 'фауни форамппфер ! рад!олпр1й маячШвський басейн був м!лководним з в1дносно СПОК1ЯНОЮ ПдродинаШко» 1 ознакаки с!рко-водневого заранеЗшя. Власн! тарханськ1 в!дклчда розвинут! в межах Керчонського я1вострова. Вот: нагромадкувались у нормальномор-ському басейн!, яккй мав беэпосерэди1й зв'язок з Центральним Па-ратет!сом.

У камишлацьких верствах поряд з солонуватоводшшн сакам1нами в значШй к!лькост! зустр!нут! планктонн! форамПИфори, що св1д-чить про ноноллення зв'язк!в з океаном. Гласила босейну знаходи-лась в межах'субл1торлл1. У другу половину тархану зв'язок з Цон-тральним Паратетиом розширився. У Шзньоыу тархан! <юрак!вський час) басейн постуиово поглибився 1 в ньому Шдкладалися глисЗоко-вода! сп!р!ал!сов1 глини. Глибига басейну не перекгацувила -150200 м. Сол ,'Н1сть значно зшзилась в наел!док в!докремлення в!д Центрального Паратет1су ! в басейн! пер!одично винякав деф1цит кисню. У 'П1вн1чному Причорномор* I 1 Криму басуйн був шлковод-нии.

Чокрацький бас-гйц, зм!низший таряанськяй, розтоиовагай в межах Керченського Швострова, був заселений фауною евксингашсъкого типу. Бока !снувала на невеликих глибинах, обмежаних верхньою ! середньон зонами субл1тарал! в умовах хорошо!-аэрацИ 1 спок!йно-'

*

го г1дродинам!чного режиму. СолоШсть басейну була 17-18 2«.,' а температура вода досягала 18-20"С. Безпосередньо за чокрацьким басэйном на територ!ю П!внИного Причорномор'я 1 Кривд прийшов караганський басейп. М.Ф.Носовський (i960) визначив його соло-HI сть приблизно 10 SK» Одаак, дан! про програсуиче опрЮпецня караганського басейну сл!д сприймати з великою оберекн!стн. У карбонатних фэц!ях карагану широко розвинут! горз t сно-осадков1 до лом Ith. Солон 1 сть караганського басейну в К1щ1 його Юнування зиачно п!двкщувалась. Цз угоджуеться з доол1дженнями В.О.Б1лоу-сова (IS62) про законом1рн!сть nt длите шя солопост! на траисгре-сивпих стад!ях цикл!в осадкзнагромадяуваппя. Под1бн1 палеогеографии! умови склалися у Передаарпатт! та в 1ндоло-Кубансы«зму про-rifflt. Глибгага караганського моря у Борисфэнськ1й затоц! пе паре-вищувала 20-30 м, а у Криму 6G-8Q и, температура вода у баеойн1 була достатньо висока.

Ервил 1 ево-фоладов 1 шари формувались у солонуватоводному ба-сейн1, його солон!сть близька до солоност! веселяпського басейну (Барг, I96S). У к!нц! ерв! л 1 ево-фоладового часу до конкського басейну збоку Перэдкарпаття прорвались нормальноморськ! води п1зньобаденського басейну, що наочно 1 люструе карга палеобЮгео-граф1чного районування. Копкський басейн був теплий, м!лководний, з хорошо» sepaníe» води 1 спокПйптм г!дродинам1чним режимом. У Стеновому Криму розвшена особиста м!.пководна фац1я конкського рзгЮярусу - jitTOTaMHlsBt вапняки. Под!бн1 фацП розвинут! на Во-лино-Под!льск!й 1 МолдавиькШ плитах.

У сх!дп!й частил! Р¡вшитого Криму поширен! глибоководн! фа-ц! I сартагану. У цих фац!ях ümIiüöh! др!бн1, тонкое?! mu, склян! форми форам Ш!фер 1 рад!оляр!й. Под1би! екодог'.чн! умови Юнуван ня фаупи пом!чен! 1 у вербовецьких варствах Передкарпаття, що по-а'язують з зпишням температури басейну.

Самим значним mIohohobhm басэйном на п!вдн! УкраГни, як ! на yeta територ! I Сх!дного ПаратетЮу, був сарлатський. Дослщгики трактуюгь Йс.'о прогресивне опрЮношя. Л.С.Б!локрис (1976) аия-В1Ш, що його солон1сть поливалась в!д солонуватоводного до дуже солоного. На це вказуе зональн!сть у розпсдШ органсгонно-хемогешшх фац!й, яка поязнке р!зтщю у к!ль:.сст! р!зноман!тн1Г фауш. НаявШсть у середньосарматських комплексах стеивгшМтпс молюск!в, губок, черв*як!в, форзм!н!фер, багряних' ьодорсс^а

св1дтать про корогкочасн! зв'язки цього басейну з Середземномор-

ськйм.

Меотичний морськай басейн вшшк в насл1док трансгре с 11 з об-ласт1 Тет1су. СолонЮть дього басейну на Швда1 Украпш иаближу-валась до нормальдаморсько!, однак в кошшексах порсвалають евр1-гэл!;ш! види. Глябина басейну знаходаигаоя у зон! л!торал1 I суб-л1торал! (10-80 м), температура вода була не никче 18'С, Пдро-дшшм1чшй реким сшгЛйглп, аерац!я достьтня. У другу половину меотису (акманайський чао) встановились умови солонуватоводного морського басейну. Фауна почала збагачуватись прЮнаводкими еле-мэитами: Planorbiü, ílcritlna, Vi^iparuo, Unlo. »

Таким чином, еволщ1я палооеколог^ашх обставин морських ба-сейн1в м!оцену пов'язана з smIhod палеогеограф 1чних углов в насл!-док тектин1чного розвитку Кавказу, Криму, Карпат

vi. шляхи шгрмд1 i походшш ыюшово! фауш молюск1в швдашог украйй

л•

У мюцановий час територ!я Швдешо! Укра!ни навперемйшо заливалась водами морських бгсаШв Заходу I опр.сн1лими водаг.я шр!в овксинського типу, котр! 1нод1 взшвд!яли один з одшш, но i обумовкло палеонтолог! чяí особливост 1 Швденно! УкраТни у вказа-ний пром!кок геолог 1ЧН0Г0 часу. На початку рашього м!оцену тери-тор)я ШвШчного Причорномор'я 1, Криму була покрита водами нор-мальноморського басейну, котрий мав зв'язок з морями Центрально1 бврош. У го]5йоста1вськ1й, cbítI зустр1чв£ться незначниЗ комплекс молюск1в: ííucula, Glyc;/®eri8, СМащуе, Cerastc-derma, Astarte, Cyprina, Pitar. Продставташи цих род!в перейшли сюда з асканШ-ського морського басейну. У чорноба!вськ!й св1т t молюсхи зустр!-чаються дует .р!дко, Найб1льш розловсюдоиий тут Plagiocardium abundans м!грував сюда з ольпнського басейну Центрального Перед-кавказзя, або з горне ста!вського басейну. Цэ стосуеться 1 р1дк!с-них родових представншс!в М0ЛЮСК1В Nucüla, СШшпуе, Cardita Crassatella, Telllna, Fuaus. .

Комратське морй над!йшло у Шреддобрудашсъкий прткй з Ру-мунп через Бирладсышй прогин, якШ з заходу цродоведе Перед-добру;, .ашський. На зовн!ин1й б!к Карпатсько! дуги море прийшю з.

Транс1льван1! (Оическу, 1960). У кархшгському I корольовському басейнах фауна молвск1в в!дсутня. Фауна томамвсышх молюск1в го-нэтичпо пор.'яаана з серодгешюшрською. Зб!льшешш Пэродкарпат-ського тгропшу (Михайлов, 1951) викликало трансгресно моря на п!вдеиь УкраГни. Томак!вськ! верстви з стеногалИшоа фауной одно-типов! нагорянським верствам Волщю~Шзд!лля (Горецыскй, Варг, 1971). Ця фауна майт на 100 % складаеться з середземноморсыспх !м!грант!в 1 мае сво1 корпшя у акв!тан! 1 бурдигал! басейШв Се-редземномор'я (Барг, 1969). Поодшюк! молюски з томак1вських верств пов'язаи! з м!сцевжи еколопчиими умозами: РагуЗлепшз икга1п!са (МШи), сиаиув ¿сг^ег! (!,!Шг.). Що стосуеться НгеЬаМа зос1а!аа (КгеЬак), то цей вид м!г перейти сада з рггцов-ського басейну Шен!чшго Кавказу, або з нагорянського.

Сучасн! дап! про роз.чИцошш аналог!в томак1вських верств на п1вдн! П!вн1чного Ирнчорнот.'.ор'я св!д'шть, ¡цо з'еднання басейн!в проходало у район! Молдавп, да розвикенГ шдалади под1льсько! св!ти, синхронно! до нзячк!всько!.

Молюски з тарханських в1дклад1в Криму характера! 1 для тома-к!вських вэрств. Фауна тарханських в!дклад!в мае походкення в1д кув!нсько1. Фауна еп!р!ал!совлх глин (врак!вськ! верстви) мае сво! кор1ння у власно тарханськШ. Шд в1далэдами чокрацького рэ-г!оярусу ми розум!емо т!льки верхн!й чокрак. На мен! юрак!вського (аргунського) ! п! сшъочокрацького час!р у Центральному Передкав-казз!, Криму 1 П[вн!чному ПричорноморЧ ¡снувала триввла конти-нентальна Перерва (Косарев, 1971; Колявко, 1960; Барг та !кш1, 1992). В!льш!сть молюск1в чокраку порейида з верхньотарханського басейну, решта - евдеШки басайн!в евксинсысого типу. Караган-сьюй басейн характерчзуеться ще б!льаим в!докремленням в!д в!д-критого моря. На едшшй розвиток Шзньочокрацько-карагансысого басейну вказуе генетичняй зв'язок них Фаун. У Крину видМои! шрох!ди! д!лянки рочр'зу з м!шаиою фауною, що в шитик я с трудно'д! при 1х стратиф!кац!Г. Фауна кзрагакського моря б!дна 1 нодьиа ио-одююккки рядами Брап1ойо^е11а, КойгеиЛегШь. Предками ц(с! фауни е чокрацьк! молюски.

?рь1л!ево-фоладовий басейн . вм!щуьоп солонуЕатоводну фпуну 0ра!л!й I фолад. 0крем1 гх продставники зуетгЛиут! I у караган-ському бьоеЯШ ! мокна годати, що IX предками такок була чокрзць-ка фа'/на. '

Розвяток ервшево-фолэдозо! фауна ускладиювзвся коротчаскою трансгрес1ею Мзньобадонсъкого моря збоку Передкарпаття, В цей час на п!вдн! УкраГни в!дкладались сартаганськ! верствк з стено-галйшою фауною.

Ця трансгрес!я - вакдивиЗ р!вепь для кореляцИ саредньомЮ-ценових Е!дклад1в. Фауна циг. верств повнЮТв скяадена середземно-морськими 1м1грантами, ало прнродно, що комшшкси молюск!в значно зб!днен! у сх!дному напряг,ку (Керченський п!востр!в, Передкавказ-зя). З'едназшя басэйнЗв проходило через Передкарпаття, Молдав!» i п1вн1чн1 райони Одосько! облает!, 1нши.ч м!сцем можливо го з'еднашш е Бирладський срогкн (Шреддабрудкжя), до широко ро:узд-иут! в!дкладо цього часу (Димитр1ка, 1965).

У веселянсьому комплекс! молэск!в почали народжуватись раньосарматськ! фории. За динкми Л.О.КевеськоГ та 1ншх (1986) у сзрматський басойн горейшли з конкського ,б!льш н[к 30 лщ1в ыо-люск!в.

Сарматськяй етап починаеться'майжэ повяим ■ в1докремлвшшм в!д басейн1в Центрального ПаратетЮу.

Сарматська фауна скадена з конкськоГ, середземноморських !м!грант!в I власне сарматсько!. £о перло! гругш вид1в налегать ЛЬга reflexa, Ervllia trlgonula, Obsqletiforma lithopodollca, Venerupis vitalina, Plicatiforma praeplicata, Donax dentlger та 1ш1. 3 друго! групп видЗв у нижньому-сарматi П'вцевдо! УкраТни зустр!нут!: Solan .subfragilie, . Mytilaster lncrassatua, Musculus sarmates та imui. Л.Л.Невеська 1 Н.П.Парамонова (1986) гадають, що 5!льш1сть 5ид!в сарматських церастодерм виникли з середземно-морськоГ формк Cerasroderma edul.e. Меотичиа фауна прийшла до П1в-денно! УкраТни з "Серодзешошр'я, ала нь зазнзченШ територи 1м!гранти в!др1знявться деяким ендем1змом, який вшшк у якомусь промШюму водоймщ! це до приходу у басейни Паратет!су. В.Х/Рош-ка (1973) таким водойшшём вважае сучасне Егейске море. J п!вн!ч н!й частая 1 ОдеськоТ облает! зуагр1нут1 у свердловинах стенога-л!нн! форэм!н1фери, cepei, яких перевзкають -Globlgerina bulloides. Цей факт св!дчить про-моаишве з'Еднання басейн1в у даному район!.

На п!вдн! Укра£ни склад органГчних решток е яскравим показ-ником гёолог!чноГ !стор!Гбасейн1в. У м!оцен! Швденно! УкраГни вид!лен 1 сл!ду»ч! етапи розвитку шлюсковог фауни: кавказький, сакараульский, коцахурський, тарханський, чокрацько-караганський, '

конкський, сарматський, меотичний. Ц! втапи 'западен! в основу наших стратигрэф! чних шсновк1в i побудов.

vii. обгрунтувшш ста стрлтигтп мюцену п1бн1чн0г0 причспгомор'я i кряму

Залегаю в1д Шлей 1 задач геолог'.чних досл1дкень нам1чен1 пени! лринцкпи обгрунтування стратиграф!чних меж на подаких схемах у вид!лених регионах. -

Лля дробного ! сер дньомасп.табного геолог1чиого картування, в периу чергу, обгрунговуеться юшлення стратон1в вищого рангу -рег1оярус1в. Для геолог!чких зйомок б1льы кругагах масштаб!в вид 1т лен! др!бн1 сгратигрг)ф1чн! пIдрозд 1 ли: горизонта, св1тп, верстви. Нзйб!льш гостро стоГть питания про вид!лення роПональних ярус!в у нижньому м!оцен!, тому що в1дклади цього в)чу ;.одан! юрхльою чао-мною майкопсько! сер!! 1 вм1щують поодапок! орган 1чн1 рокг ки. В такому раз! розчлонування геолоПчмк розр)з!в проведено з вид!лонням горизонт!в, св!т 1 верств з настушюю IX кориляц!ею е одиовПювими п!дрозл!лаш1 реПональпих ! ы1жрег1с;налыш:: схом-Склэдн1сть установления нижньо1 kqkI м1оцеку чагзльнов1дома. На п!вдн! УкраГни не мае кодного геолоПчного poaplay, де ця мэжа була б обгрунтована дек!лькома трупами фяуии. Дотркмуючись приг-пину "подШноГ стратиграфП"', очевидно, було б в1рним з_'язувати по межу з значним опрюношгям Сх1дного Паратет!су у с1рогозыгй час (Жи:кченкс, 1958). АскаШйсько-горностаевеький отап - це еди-ний трансгросивно-регрес!йний дикл, що моке бути т!льки в пошому обсяз! в1днесиний або до миоцену, або дт ол1"оцоиу. Ды1 з вив-чення динацист (Андреева-Григорович, 1492), спорово-пклкових комплекс! в (ЩокШа, 1970) св1дчить, що Ix поиовлэннл проходить на мок! горностаГвсько! !' морчоба!всьго1 св1т. В цьому ешэдку м!о цон необх!дно починати з. пэкараулъського регЮярусу. Одигя, при такому п!дход! до проведения wanl у Сх!днс:,'у Паротенс! Еипадаэть аналога акв1танськсго ярусу Серздземюмор л, як! почзшаюгь нормально посл!добн1сть мЮцену у дан Iii облает!. Провздекня мек! в середин! асканШсько-горностагвського циклу суперечить принципу побудоЕИ схем кайнозою Кримсько-Кавказько! облает 1. На даному етап! досл!джень ме.:су м!ж палеогеном 1 неогеном ш пр:'Лчаемо

уковно по п!дошв1 горностаГвсько! сб1ти, що узгоджуеться з р! пениям ИСК (Статиграф!я СРСР, 1986).

ГорностаТвська св1та корелкжт^ся з верхньокерлеутською п!д-св!тою Криму 1 в!дпоз!дае ворхн1й частшП кавказького-рег1оярусу. В!днесешш чорноба!всько1 св1ти П1ви1чного Причорномор'я, арабат-сько! Корчоноького Швастрова 1 комратськчх верств Пораддобруда! до сакараульського ярусу за складом фаун1стичних рештк1в не ви-кликае сушИву. диалогами чорноОа!всъкоТ св1та у Передкавказз! е в1дхлада ольпнсько! ез1ти, а у Пэредаарпатт! - ьерхня частша воротаденсько! серП. Карзатаськ! верстви П1вн1чного Причорномор'я зютавляються з корольовською св1тою Корченського п1вострова та р5тцевоькоу1 Центрального I Сх ¡дного Перадкавказзя 5 входять до складу коцахурського раПоярусу. У Пвредкарпатському прогин! ко-цахурському раг!оярусу в>.,цпов!дае стебшщька св!та. Обсяг I стра-тиграф!чна корэляц!я тарханського рег!оярусу докладно осврглен! у ряд! публ!кац!й (Носовський, Барг, Шшванова та 1ши1, 1976; Барг та 1ша1, 1992). Установления тарханського в1ку маячк1всько! св1ти дае змогу ,б!лыи над!йно королювати в1дклади цього регЮярусу у ШвШчйому Причорномор* I I Криму.

Томак1вськ! верстви Швденного схилу ИД добре з1ставляються з нагорянськими 1 бережанськиш верствами Волино-Под1лля (Горець-кий, Барг, 1971).' ЗЮтавлення маячк1всько! св!ти з балицькою Передкарпаття пшверх^еться знахгдками р!дЮляр1й (Барг, 1979). !Солишн1й нижи!?, чокрак [ИвШчного Пр»гчориошр'я 1 Крину внесений до верхнюю тархану (юрак1вськ1 верстьи).

?архакський реиоярус наш включено до нижнього м!оцену, тому що в!н завершуе етап нагромадвдвання майкопсько! оерН Швдвн-но! Укра1ни 1 в найб1льш занурених частинах територП входить до скчаду верхнього Майкопу. 0днов1ков1 тархану в!дклади карпат1ю Центрального Пара те т! су входять також до складу нижнього мюцену. Середа 1й мЮцен починаемо чокрацьким реПоярусом. Цей етап характернее значну палеогеограф!чну перебудову, яка по'язана з роз-витком Кавказького мегантшиИнор1ю, кола на зм!ну середземномор-с:к!й фаун1 прийшля фауна евксинського типу. Чокрак представлений Ильки вор ^!м п!д'ярусом. Розпод1л йогэ на б!льш др1бн! страти-граф!чн! п!дрозц1ли, як цэ яроблено ЬО.Гончаревою (1986), немож-ливий. Верг.ньочогсрацькому п!дярусу у Передкарпьтському прсгин! В1д!юв1дае верхня частина богородчансько! лв!ти, а на Волино-

Под!льськ!й плит! - верхня частила оп1льс!..;ого регЮярусу. Кара-ганськ! в1дклади добре корелюються з тирэською Ппсо-анг'црктовою св!тою Передкярпаття. Обсяг конкського регЮярусу паяй прийнятий у склад", ервШсво-фэладових, сартаганських, восэлянських верств.

ПравомipulcTb в1днесе!шя ерв!лЮзо-фолатових ворств до кож-ського рег1оярусу неоднорззово обгрунтовапа в наоих пра"ях.(Барг, 1967, 1969). сартаганськ! верстви ?!вншшого Криму м!стять у своему склад! планктонш форам1н1фери i рад!оляр!1 ! добре чорелю-иться з вербовецькга.м ветютвами Паредкарпатсысого прогшу. Оосо-лянськ! ворстви в!дпов!дають гдрхн1й частин! косовсько! св!ти ГТ-зредкзрпаття 1 Суз ювським верствам Болшю-Под;лля ! Молдава. Кореляц!я сармату í меопсу у'межах Сх'двоги ПаратетЮу за фауною молвск!в не виклжае трудощ!в. У саризт1 ШвШчнсго Ьричорнд-мор'н иид1лен1: эбручсьхий, кукорськиЛ, новомоскорьский, васшьв-ськиЛ та дшпромтровський горизонта. Однак, вид!лення цих гори-з^нПв ;• Криму утруднпеться ч«рез р!зку фатальну зм1ну пор!д. Для ц!лей геолог!много картування туг б!льш доц!льно у швхньому сармат 1 в!д!ляти с!ндесм!ев! I мактров1 изрп.

У меотичному ярус1 вид!лен! багоровський та якманайсысий горизонта. Рифов 1 в!дкладення нами включено до херсонського шдяру-су та багеровського горизонту, тому що на розмИдення цих б loroт>-м)в в б!лыл1й м!р1 впливае глибима басоЯн:/ 1 його текгошчний режим (Б!локрис, 1980).

Незвакаючи на те, :цо в останн!й час нэм1тилаеь нова, хоч 1 не загальнопвкйийта, верхня межа мЮцековаго в1дд!лу над поитич-ним раг!оярусом, або у верхах азовського горизонту к!мер!ю на. п!дстав!' пря)*о1 корэляцП ? Серядзеипомор'я.м (Сечененко, Люльева, 1978), ии цю межу проводимо по п!доав! понту, тому що по ф£.ун! молюск1в вона ф!ксуе зиачний руб!к у Поито-Касп!йськ1й облаем!..

VIII. СТРАТИГРАФ1ЧИД К0Р2ЛЯЦ1Я FEFIOHA.H>H»K ЯРУС1В ШОПЕНУ

швдешо! укрлш в омтгжшл утвошт/mi

ЩПРАШОГО пар/лепсу

На VI Конгрзс! Серадземяоморського неогену прийнято рШення про утв^рення трьох стрьгиграф!чних схем: Тот ley, центрального ПаратетЮу, Сх!дного ПзратотЮу. Першочерговэ завдання страт граф!ч-

них досл!джвнь на сучаеному етаШ заключаетьоя в отриманн! над!й-ншс критерПв для кореляцп неогену Сх1дного Паратет1су з Центральном, а у перспектив) з Тет1сом.

Питания про королдцш кавказ i я з верхньою частиков егер!ю i uKBlтаном детально обгрунтоване М.Ф.Носовським (1902), але даску-cttotcTb цього питания не знята особливо за фауною молюск1в, в комплекс! яких простежуеться значний вшшв ол!гоценочих бюцено-з1в Комратськ1 верстви вм1щують Globlgerlnoides trllobus l Globoquadrlno dehiBcene. Ц1 форамШфери e !ндекс-видами одно1-мэнноГ б!озош отнангИэ у Центральному Паратетl.cí. Можливо, вони влдп0в!дають його нижн1й морськШ частшп, а коцахурський perlof-рус - верхн1й, да широко розвинут1 раотак!I (Чехович, 1961). У Румунськзй частин! Паратет!су у л1толог!чно схожих з комратськими нижньом!оценовиш в!дкладами вмицений наноплантктон зони HN2-?, ягсй Б1дпов!дае егаибурИю, а у схем1 Тет!су - бурдигалу. Другим важливим р!внем кореляцП е томак!вськ! верстви. Вони м1стять фауну молвск!в, яка дозволяе акзтавляти !х з карпат!ем Центрального Паратетюу- (Барг, 1969). Окрем! вида пектенгд Chlamys macrotis, Hlnnltes crispa з томак!вських верств зустр!нут! у Ак-в!танськ!й затоц!, що дозволяе з певною долею умовност! корелюва-ти Ix в облает! Тетюу з самими верхами бурдигалу.

Тархан Керченського швосирова вм1щуе нанопланктон зони KN4-6 1 з!ставляеться з карпат!ем Центрального Паратет!су ! верхами бурдигалу. Отже кореляц1я за молюиками зб!гаеться з под!бною за нанопланктоном. У квраганських в1дкладах Керченського п!вост-рова 1 Шкодальскому район! Швя!чного Причорномор'я 6.М.Богданович . вид!лила нанопланктон зони ffffö. Караган в!дпов1дае середин! бадекШ Центрального Паратет ley t, можливо, завершуе раниьобаден-сь'ий этап. Корвляц!я конкського реМоярусу (сартаганськ! верстви) з' аналогами у Центральному ГСаратет!с! за нанопланктоном провадена ран!ше (Андреева-Григорович, Нооовський, 1976). Глибо-ководн1 аналог" сартагану (зона Globlgerina bulloldes 1 горизонт з ррц!оляр!ями) в!дпов!дають нмжн!Й частин! косовсысо! св1ти Передкапаття, Полыд!, румун11 (Барг, Носовський, 1993). Це узгод-жуеться з кореляц!ею за нанопланктоном. У Середземномор*I сарта-гансыаш веротвзм в!дпов!даг середня частина серовел!ю. Сармат Сх1дного Паратёт1су в1дпоз1дае сармату S. Stricto, никн1й чаолш1 поноау Центрального Паратет1су. Досл!дження»I.С.'^макова з абсо-

лютого дчтувшш« пошювих проверсток сармату бекчшо-КасгПя вко-зують на мозлип1сть з1стаквднш волияського Шд'ярусу о верхами серовалПэ Серодзэмнсмор'я, а босорабського 1 хорсонського з ниг!-Шм тортоно:: nier ж облает!. В.Ы.Сомымнко, С.В.Лщьесо (1у70) у верхи!Я частик! меотису знайшли нансиданктог зона ОТ/10, яка в1д-пов!дае верхи!й частиц! тортону Серодзомломор'я.

IX. коротка 1сг0р1я гв0л0ггч1юг0 гозкшсу

пгвдзшо! украггд у мюцшову епоху

Починаючи з мяйкопського часу Швдегага Укрз1на яьляла собою пора-<}.врШ;у частину морських басойн/в ПереАтсавяпззя. У кит! аскашй-сысого часу попалась регрес!я басеЯну, яка дродовжугалась ! у горностаГвсьгай час. ШвШчне Причорнокор'я ! Хрим поетупоЕо лорчтьорквались на суход1л. 0еэдконагро"эд»ум1шг. продогтувалось у тйбьш зануроних частиках иирло-Кубона-иого t Кари!штськ^го прогон!в. У чорноСатвський час збоку Передкявказзя розновсюдаува-лась трансгрвс1я у Крим 1 ШвШчш Причорномср'я. 1Шб1.пьш глибо косодним був арабатський басоЯн Кривд,'про що св1дчать решткч креми!евих орган!зм!в 1 фрршИНфэр. У Переддобрудаж! ! п!вдо:ших районах Одосько! облает 1 розташовувавен комратський басэйн. У Kiiuil чорнобагвсысого часу почахзсь рогрьс: я морськош àacefëiy ! у рогресуючому басейш в1дкдэдались карзяшськ! верстви ШвШчлого Причорномор'я, иоролювсько col та Крицу ! рИ'цовеька св!та Jïfp-Шчного Кавказу. Перша велика траисгросЫ на те ритор 1ю Швдонпо! УкраНш над!йшлэ з Передкарпаття. Ця трлнсгросМ мала Ml»p©Pîo--иалыгай характер, тому що сднов1ков! в1дклади В1дм1чен1 в!д Швейцар! г ! п!вдня Фрэнк IГ до Устюрту (Варг, 1969). У кШШ тархан-ського часу морський босейн залпиив тсриторШ ГПвдешюГ УкраТшг, .МоддавП I Шредкарнаття 1 на ус! Л ц!Й площ! в1дтворилзсъ тривалт континентальна перерва (Горецьккй, I9S4; Буров, П<этра"псевич. 1971; Ройка тз !::::! I.6S). Гяпьо^одаасько шре к-э с-аходао на територш Молдав11 1 Швдешю! УкраПгл 1 тому тут в1дсугн! в!д-клади зояи Cardorbulina universa. На цв такой вказують знах1дкн у . Р!вштному Кркму мастодонт 1в (Малявко, IS60), я У г эх 1д! гаму Передкавказь! глибоюй каньон у маЯхопських в 1 "кладах (Кссаовв, 1971 ). У п!зньочокрацъкий час на п!вдеиь Укра1ни при®:,лэ транс-

греет з Зах!дного Перэдкавказзя. Бона досягла свого максимуму у караган! 1 т)льки у його другу половину досягла ГШШчного При-чорномор'я. Трансгрвс!я зыгнюеться, на perpeciu 1 у геолог!чному розр1з! з'являються М1ЛКОВОДН1 ерв!л!ево-фоладов! варстьи. Друга ^элика трансгрес!я збоку Передкарпаття - цв п!зньобадснська, яка досягла Швденно! УкраПш 1 Криму.

Враховунга мал! потужност! Шзньобаденеьких (срртаганських) в!дклад1в припускаемо, що басейн !снував душ мало t кагючатку веселянського часу морськ! умей зм!пились на соо.опуватоводн1. Сарматськкй час характеризуеться трьош трансгресНши у моках {Гиму 1 Еорисфенсько! затоки. Найб1лш великою вважають середньо-сарматську, коли морсыдай басейн на Шепоч! з'едаався з мерями Ди1прово-Донецько! западшш, а на заход 1-.з морями Молдав1Г (Чеку-нов та 1Ш1, 1976).

Шдвюцешя солоност1 басейну Л.С.Б!локрис (1967) пов'язуе з ар1дизац1ею кл!мату. У К1нц1 серадньосарматсысога часу почтшеть-ся perpeclfi морського басейну. У район! Каховки накопичувались контииектадаш каховськ1 верстви (Молявко, I9S0). У шзньому. сармат!. солон!сть Шдвивдлася. При в!дступ1 верхш.осармагського моря у г!вн1чних районах Одэсько! облает! 1 Молдав!! формувалася кон-тиненталька балгська свИ'а (вархн!й сармат-понт). Третя траногрес1я з районов Середзешкжюр'я на.ц!йшла у маотичний в!к. У ■ другу половину меотису кормальноморськ1 умовц змПшяися на соло-нуватоводи, Починаючц з понтичного часу, область Сх!дного Пара-тетюу под1лилась на Евксинську 1 Касп1йську, !стор!я розвитку яких р1зко в!ды1шш одна в!д одно!. '.

x. опорнг p03pi8s1 чегвертишкх в1дклад1в азово-чоишорсько! 0бласт1 i ix к0редяц1я

У'цьому розд!л! детально розглянут1 опори! розр!зи четвертинних в1дклад!в у 'свердловинах КаркШ1тсько! заток"., Керченсько! протоки, п!Вн1чно-зах1дко1 1 центрально! частики Азовського коря, IX . л1толог1я, характер залягання, потуш!сть, фзун!стична характе-ристка. У реферат! наведен! лив:© головш осоиливост! вiдалад1в видишшх реПоЫв.

9.1. Кярк!и!тська затока

PwiloH дс>сл!.д:;аг1ь охсплюе терчторш мИх £рпатор!ем I Чорно-морськом. Зустр1нут1 осадки в!днесен1 до верхов плейстоцен (ка-рангатський, новоевкс.шський горизонта) 1 до голоцену. У зяпропо-новапу схему ц(ег якваторн внесен! тарханкутськ! I карк!н1тськ1 верстви (Невеська, 19в5). Можлигз,' вони в1дпов!датть ¡нтерваяу перерви на П1вдтш^-Лжэрилгачськ1й i гоиИ, де чорномсрський горизонт незПдно залягае на каран.-ат!. На ц1й площ! вперие встанов-лен1 в1дклади караш-ату з" черепашками молюск1в: Teilina donacina, Oslrea edulls, Paphla fwneocens etc.

9.2. Керченська протока

Упорпю детально охарактеризован! чь1 здртшпЧ ! ноогенов1 в!дал;:ди центрально! 1 тПвденно! частини протоки. Найб!лыч давн1-mi: " ядами протоки е сармзтськ! I ¡юотлчЩ; серед плейстоцоно-вих в!дклад!в пргоутШ древньоевксу.лськ!, карангаг ськ!, новоев-ксинеьк!, а у голоценов!й частил! розр!зу - чорноморский горизонт. В!дклади чауди у протоц! в!дсутг! ! В!домост1 про них почерпнут! з в!дслонень «.Чауди. У акватор!! в!дсутн! узунларсыи в!дклади. На меж! карангату 1 новоевксину встановлен! тарханкут-ськ! верстви азово-хвалинського горизонту. ООгрунто^агаШ трьох-членний под!л новоевксина в1д алюв!алышх „о морських т»!дклад1в. Чом характеризуют трапсгрвсивниА характер розр!зу ¿боку 'iopiioiu моря. Обгрунтовано в!днасення бугазьких вврств до голоцену 1 час в!дтворення Азовського моря., Для п1вп1чно1 ча„гши протоки за складом мол«гк!в найб!льш ^рийнятна схема стратиграф!I Азовського моря, а для поденно!-- Чорного.

9.3. П1вн!чно-зах1дна частица Азовського моря

ГеолоПчний розр!з ц1еГ акваторП вм!щуе древньоевкочнськ!, каранг'атськ!, новоевксшюьк! горизонта. Чауда ¿одана континен-тальними фашями. Уперта в п!Д02в1 четыртишшх з1дклад1в зу стр.1 -нут! акчагильськ1 породи з х ракте;?ю» фзуном молюск'в. У древ-_ ньому евксин! виявлен! «элемента х<ззарсько! фауни Didacna cuschrena, D. rarlcostata, ко згодо^уеться з висчовкаш Г.I.Попова (1955) про зв'язок Азовського моря з KacnieM через Маничську про-

току. Уиьрше в акваторН bctöhobjiöviI тархаикутсый ворстая азово-хышшського горизонту з Didacna ebersini, В. ouicatillus Bulcatillus , m св!дчнть про вкзначну роль Каси!я в цей в(др1зок геолог!чного часу. Встаиовлеш лиманно-корсый Ыдклади карангату з Paphia senescem, Vivlparus ср.

9.4. Центральна чаетина Азовського мор«

Четвертой! в!дклади залягамть на осадках KiMep's1 ! копту. Чауда представлена вжлшно кош'щюнталгашй фзц1яма. Древиьоевк-синський горизонт 4ÎTKO аодижться на ¡ишш глишсту частоту ! ьархню п1щану. В одашоких свордповинах у ворхшй частиц! дровньо-го евксину зустр<шут1 черепашки Cerastodenaa sp., Papilla eeneojens, як! к!би-то св1дчать про наявшсть узунларського етапу розвитку. Уперше в цьому район!.заф!ксоваио заляшшя карангагу м!ж лесовидоими континентальными фащямн, ¡до зб!гаеться з вшяюв-кеми В.М.Семоненко (I9S7) про !нгрос!ю карангатського моря в гирла р!чок..У низах карангату зустрМута лимаша фауна. На мек1 но-воовксша '1 карангагу, карангату I древяьоавкслну, древньоввксину I чауди у розр!зах "зустршут! торфовики з крутйши укЮШдами. Вони св1дчать про . юнуваная на ы!сц1 Азовського моря озорно-болоишх умов. У акваторН також встановлен! тархавкутсыс! верст-ви. азово-хвалинського горизонту.' •

xi. етапи розштку фау1ш м0люск1в чорншорського ijacekliy

и обгрунтувашш стратиграичио! ехали екгюну

Створэкна схема вм!щуе ' аквзторН 5ах!дного Краду, Керченсько! протоки ! Азовського моря. Таке иосл!довне вивчешш Азово-Чорноморсько! област1 дозволило нростежитл зм1ду фаун!стичних су-сшльств 1 ïx стратиграф!чнз значения при зм1Ш сольового режиму в!д Чорного до Азовсысого моря. В основ! стр&тиграф!чшл схеми закладвна -'схема Л.О.Навесько? (1955), б яку нами внесен! îctotu! доповнвння. 8м! на молюскових ломплокс^в по luioml 1 за певлий геолог 1Ч1ШЙ час вказуе на пеобхШПстъ кикористаз и двох схем: Чорного ! Азовського мор!в. Ц1 схвш пов'язат м!к собою схемою Кер-чеисько! протоки. Схемк' дуже усшшна використовуиться для м;лко-водикх в!дклад!в.

У плейстоцен1 1 голоцен! на схем! вид1лено 4 ланки. В1домос-т! про I ! И ланки виявлен! при вивченн! берегових торао ! фраг-мент-рних залигак!в в!дклэд!в безпосередньо у акваторИ. До ник-ньо! ланки в!днесено чаудичсышй горизонт. Верхия чауда зустр!ну-та т Гая!цинському п!днятт(. Друга ланка пс ана древньоевксин-ським горизонтом. Палеоузунлар 1 узунлар н! в жодному розр!з! ак-ватор)! не знайден!, еиключаючи окремих представникЮ стеиогал1н-них мсш)ск1в Paphia senescens, üer&evxieim pp., що дае поб!чн! докззм !снування ц!к! тр-;чсгрес! I. Гретя ланка сяладена карангат-ським, азово-хвалинськда 1 ново-вкстаськмм горизонтами. Сисстер!-гаеться з0!днегош карангатського фаунЮтичного к^мплоксу з заходу на сх!д 1 зникнення з розр!зу харак горних стеиог^лйших вид In Нас t га corro lina, Cerastoderma tubeuulata, Donax trunculus, sfi" ■ не дае п!дстави для трьохчленног-о подШння карапгату (Кавесыса, I9S5). Особисту увэгу заслуговують тярханкутськ! вэрстви азово-х-.ачине:кого горизонту, як! стдчагь про зв'язок Лзовського моря з КаспПгм через Мэничську протоку (Барг та ¡tnu!, IC'OQ, 1332). Но-воевксшський горизонт у Азовському шр! ! КерченськШ протоц! мае трьохчлешй -пади, а у Чэрному гор! розвинут! т!лыш його морськ! аналоги. Голоценова частика у вс!х экватор1ях вид1ляеться у повному обсяз!. Нов^азовськ! верстви в!дпов!дзють калам!тським ! сам!й нинаий частии! дкеметииських версия. Казэнтиисыс! вэрстви вид!лити проблематично. У глибоковода1й часинИ моря :тесбх1дно ор!еитуватися на марк!руючи горизонта.

У. нопочорноморських вшелздах це кокол!ти з р!дкга,и сапропо-лят, у древньочорнсморських - масовий розйятск сапрополей до, глибини 500 ч; у новоевксикських в!дклядах - стр!чков! глшти до глибини 1200 м. Bei ц! датованн! р!вн! ЕмИаують нез.чачну к!ль-к!сть кер!вних вид!в далюск!ь (Невосыса, I980).

На ш.дстав! знах!док новоерксинських маяюск1в на значних глибииах (1200 ! б1лыи) зроблено висновоя. про "тектопичн! опускания горсъко.'о дна". 1[о Шдтпорд'-уе нрипуадння 0.Д.Архангельского ! f.М.Страхова (1938) ! сейсмоакус-'дчнэ проц>!л;ав.<пшя Чориого моря (Заузежов, Несмэлова, ГГетрук та !ш!, 1939). Глибсководиа улоговина Чорного моря у сучасному вягдяд1 сформуваяася niej:x ho- ' воочксииеького часу. Мозшшо, н Янов! ш! опускания на Чорьотр ■ CbKOfíy шельф! ! прилегла до нього частин! Керченсько! протоки почались до у перодноьоевксинський час. Керченська протока була

шесчо ВосфорськоГ t води Чорного моря затопили д!лянку сучасно! акваторП Азовського моря.

На Шдстав! детального вивчвння молюскових ко»шлекс!в у Азо-во-Чоркошрському СасеГл1 вщЦлен! сл!дуюч! етагси розвитку фауш:

Гур(йоышй (воклейстоцен). Фауна молкхнив гжикла в насл!док еволюцИ акчагильоьких шялекс!в.

Чаудшсышй. Родоначалыюю для нього була фауиа апшерону, яка сформована з акчагильсы.о* i рел!кт1в понтичяо!.

ДреЗньоевнсшсышй. Склад ц1е1 фауна пов'.язакий з чаудин-сишш предками i касп!йсыав.ш !м!грантами.

Палеоузунлароыый I узунларський. Пов'язан! з серодзещюмор-сыаши !м!грантам 1. У трпер1шн!Й час певних даних 1снувашш цього етапу не мае, за внключенням окремих факт1в, як1 подан! вище.

Карангатсытй. Безпосерадаьо пов'язаний з !м!грантами з Се-рэдземноморсько1 област1.

Лзобо-Дбсикнський. Фауна характерна для хвалинського горизонту Kacnlia 1 для Азовськаго моря.

Иовоевкстсьтй. Фауна походить в!д азово-хвалянськоГ.

Голоценовпй. Пов'язаний з розвитком Середземного моря 1 м1г-. ргц!ею з нього'фа'уни у Азово-Чорноморський басейн.

Наведен1 «тгтш надШо вккористовуються для побудови страти-граф!чних схем четвертинних в!дклад!в регЮну ! 1х кореляц!! з одяов1ковиш утвореннями КаспШськсго i Середземного мор1в.

У розд!л! подана кореляд|я четвертинних в!да.ад!в Азово-Чорноморського басейну з КасШем 1 Середземномор'ям.

В И СНОВКИ

. I. Двостулков! I брюхоног! молюски - од"а з головних палеон-толог!чних груп фауни для обгрунтування стратиграф!чних Шдрозд!-. л!в верхнього кайнозою Швденнот УкрЫни.

3, Такоаном!чю1й склад молюскових комплекс!s - яад1йнлй ад-казяик геолог!чно* !стор!1 морських Сасейн1в.

3. Розвиток ( зм!на фауни в ШзнъокайнозоЛсышх озсейнех оЗуковлена юяетранням дояких таксошв, а текок м!грац!ев р!сшх. труп 3 Суы1НП!Х 01опров1нц!й.

4. Р1дролог!чниЙ рек®! мЮценових басойн1в Сходного Паратэ-т1су залетать в!д установления 1 розриву зв'язку з Кримсы:о-Кавказькою облает», Цонтрпльним РаратеПсом I Серадзешомор'ям, що обумовлпе еташисть у розштку ко-гчеково! фаунн.

5. У м!цон! п!вдня УкраГив. за фауною мольск1в внд1лэн1 важ-лив! стратиграфии! р!внГпрямо! кореляцН з Центральпим Парате-т!сем ! Середземномор'ям (тарханський, сзртагапст-кий, нижньомео-ТЧЧШТЙ).

6. Стратиграф!чнэ схема м!си:эяу Швденнох УкраГви над!йио поп'язана !з !стор1ен геолог1чного розвэтку Нримсько-Кавказького ! Карпатського рег1он!в.

7. Межа м1к палеогеном 1 неогеном у ШвШчиому Прэтошомор'1 прийшта у п1дояв1 горностаГвсько! св!та, а у Криму -. у п!доат! верпшохерлеутськоТ п!дсв!ти каЕказького реП^ярусу.

8. Мека м 1 к мЮцен 1 плЮценсм за фзутю» молюск1в нряйнять. у ШДОИВ1 поэтичного рсг!оярусу.

9. Мока м!а плюценом ! чотвертавко» системой в Азоьо-Чорноморсы'ЛЛ област1 прийняте у Шдоев! еоплейстоцену (гур1йськ! верстви ашерону).

10. Основою * стратиграф!чноГ шкали чвчвертишлк з!дклад!в Азово-ЧорноморськоГ облает! е закгаюн1рпэ змии у геолог1чнсиу . розр1з! солон,гватоводних кгст!йських ! середзекшморських молюс-к1в.

П. Принципов! в1дм11шост1 у фаун1стичних комплексах чатвор-тиншге. молюск1в швн1чноТ 1 п!вдепшЯ части; Корчонсько! протоки обумовлгогь необх!дн1сть стратиграфМного юд!лу в!дклад!в в!дпо-в!дно за схема.ш Азовськ го ! Черного мор!в.

12. Азовсъкэ море вгашкло у нововвксинсыспй час в наел 1 док чороморсько! грансгросН. Глк?оководна улоговша Черного моря у . сучасному идашд! сформувалась н!сля зювоевксинського часу.

13. Ь'алакофауиа взрхньего кайнозою ШвдэнноУ УкраПи в ком-плес! з !гавнги сучасники методами стратиграф! 1 дозволяепроводите

над1йну кореляц1ю Ц1х в1дклад1в з однов!ковими утвореннями сумских терктор(й,

14. MtcueBt 1 реНоналыП с re ми мЮцену 1 четвертинних в!д-клад!в Швденно! УкраГни - над!йна основа для ц1леспшмованних пошук!« ! розв1дки корисних копалин при середньо- 1 крупномасштабному геолог1чному картуванн!.

0С1ЮЕН1 ПРАЩ АВТОРА ПО ТШ1 ДОСЕРТАЦИ

Ноногюаф11

I. Виостратиграфия верхнего кайнозоя Шной Украины - Днепропетровск: ДГУ, 1993. - С.235.

С к а к m i

1. Про масову появу сп1рорб!с1в у середньомЮценових в£дкла-дах Швдекно! Укра1ни //Допов1д1 АН УРСР. -1966. -Н6. -С.795-797.

2. Мзотические моллюски поселка Свободный Порт //Палеонт. сб. - Львов: ЛГУ, - 1966. - N1. - С.63-72.

3. О мзоткческих отложениях побережья Ягорлмцкого лимана ,/Известия вузов. Серия:Геология и разведка. - 1966. - N7. -C.I39-I40.

4. Среднешоценовие отложения мзздуречья Днепр-Ингул //Известия вузов. Серия: Геология к разведка. -1967. -N7. - С.25-29.

Б. Гельветские отложения Южной Украины //Дога. АН СССР. -IS63. - Г.180, N1. - C.I75-I76.

С. К вопросу о стратиграфическом положении томаковских слоев Юкной Украина //Тезисн докладов " коиф. молодых геологов Украины. - К.: Наукова думгса, 1968.- - С.175-176.

. 7. Пактиниды томакоёских слоев и их стратиграфическое значение /Л1алеонтол. сборник, - Львов: ЛГУ,1968. -U5, B.I.-C.67-74.

8. Палеоэкологический анализ томаковских слоев по фауне моллюсков //Геология и рудоносность юга Украгш. - Днепропетровск: ДГУ, 1969. - в.2. - С.15-21.

9. Эрвилиавие и фоладовые комплексы в среднемиоценовых отло-кениях Юккой Украина //БМ0Ш1. Отд. геол. - I96j. - N4. - С.78-83.

10. Моллюски томаковских слоев Южной Украины. Автореф. ... дне. кенд.геол.-мйнер.наук. - Львов, 1969. - 20с.

П. Молгоски томаШвсъкшс cmpln та !х б1остг тиграфнно вна-чрт'Ня //Допов I д! ЛИ УРСР. - 1969. - Н2. - С.104-106.

12. Стратиграфическая корреляция верхнегельветскпх отложений Южной .Украинн с одновозрястгоши образования!® Европн по фауне моллюсков //'Геология и рудоносность юга Украиш. - Днепропетровск: ЛГУ, 1971. - в.4. - С.32-41.

13. О стратиграфической корреляции томаковскшс и нагорянских слоев Украикн по Фауне моллнскоз //Палоонт.сборник - Льво~: ЛГУ, 1971. - КЗ, в.2. - С.78-вЗ (сгпвавтор В.О.ГорегчсиД).

14. Некоторое двустворчата« ворхиогелъветских отлоконяй Южной Украины //Палеонт.сборник. - Львов: ЛГУ, 19" Г. - ГШ, в.2. -С.30-3в.

15. О стратиграфическом полот .аи маячковской свита Южной Укрзинч //Теология и рудоносность ига Укр'шга - Днепропетровск: ЛГУ, 1972. - в.5, С.3-12 (сп1внвтори М.Ф.Косовський, Л С.Шппнова).

16. Таксодонтнио двустворки та/лковских слоев Ютагой Украшш //Па.:еон.сборник - львов: ЛГУ, 1972. - 9, в.2. - С.33-33.

17. Стратиграфическая корреляция герхкогельветских отлезший области Порзтетиса //Са."Некоторые актуатше вопроси современного естествознания". - Днепропетровск: ЛГУ, Ш2. - 0.I7&-I80.

18. Об установлении тшюге laiomm - Проддобрумгагском про гибо //Геология и рудоносность юга Украшш.- Днепропетровск: ЛГУ, 1973. - С.П-ПУ. (сШв- stop М.Ф.Носоьськкй).

19. Палеобиогеографическое районирование • чскракского бассейна Сэворюго Причерноморья //Известия вузо.е. Серия: Геолога?!" и разведка. - Т973, HI. - С.тв-Т9. (сп1вавтор М.Ф.Носовсысий).

20. Новые данные к литологии кзрагаиского горизонта Югдой Украшш //Деле.. АН СССР. - 1973. - Т.208, КЗ. - С.677-67С. {crlfl-пвтори Л.С.Б1локрис, М.Ф.НЬ..овськиЯ).

21. Про стратиграфГчне положання ск!р!ал!сових глин Криму //ТектонГка ! стрзтиграфЫ. - 1975. - в.7. C.G2-«5 («Ивавтсри А.С.Григорович, М.-Э.ИосовськиЗ).

22. СО усдошях накопления подруштх песков Шосопольского маргаицоворудного бассейна //Докл. АН СССР. - IS75. • Т.220, ИЗ. * - С 666-Í-68 (сп!вавтор В.1.Гря~нов).

23. Об объем? тарханского яруса па вгб СССР //Стпатйграфая кайнозоя Северного Прг'зрноморш и Крыма - Днепропетровск: ДГ.У,

1976. - C.22-ÜI (сшвавтари М.Ф.Носовский Л.С.Шшванова. Л.С.Ан-дреева-Григорогич).

L4. Моллюски миоценовых корой юга Украины и их биостратигра-j фическое значение //Стратиграфия кайнозоя СЕвврного ПРич&риоморья и Крыма, Днепропетровск: ДГУ, 1976. - С.43-47. (сшвавтор М.Ф.Носовський).

25. Стратиграфия миоценовых отложений Керченского полуострова //Стратиграфия кайнозоя Северного Причерноморья и Крыма. -Днепропетровск: ДГУ, 1978. - C.T0-2I. (сШвавтори М.Ф.Носовський, I.Д.Коненкова).

26. Новые данные к истории геологического развития Керченского пролива //Стратиграфия кайнозоя Северного Причерноморья и Крыма. - Днепропетровск: ДГУ, 1978..-- С.30-39 (спшавтори I.П.Яловенко, Ю.Г.Яценко).

27. Миоценовые радиолярии Ююгой Украины //Сб. научн.работ Зоолог.ии-та. Ископаемые и современные радиолярии. - Л.: АН СССР, 1979. - С.62-55.

28. ¡¡овне .даннда о стратиграфии и истории геологического развития Керченского-пролива //Докл. АН СССР. ~ 1979. - Т.246, III. - С.164-167 (сп1вавторк I.П.Яловенко, Ю.Г.Яцыко).

29. Биостратиграфия 'миоценовых отложений северо-западного Приазовья //Стратиграфия кайъозол Северного Причерноморья' и Крыма. - Днепропетровск: ДГУ, 1980. - С. 23-27. (сШвавтор М.Ф.Носовський}

_ 30. К литологии и■ стратиграфии надрудной толщи 1Еикопольского марг'анцеБорудного бассейна //Стратиграфия кайнозоя Северного Причерноморья и -Крыма. - Днепропетровск: ДГУ, 1980. - 45-52 (сп$в-автори В.В.Богданович, I.Д.Коненкова).

31. О выделении "верхдетсртонских" отложений в северных ра. йонах Одесской области //Теол.журн. - 1981,- N4. - С.136-140

(сп!вавтори 0.1.Г1лькман, Н.Г.Савенко).

32. Стратиграфия антропогеновых, отложений западного побережья Крыма '/Стратиграфия кайнозоя Саверного Причерноморья и Крыма. - Днепропетровск: ДГУ.. 1982. - С.65-73 (сп'вавтори 1.С.Дан1лов, Т.Г.ЗавгороднШ, Г.В.Пас!чний).

33. О новой находке четвертичных млекогатамцих в Днепропбт-. ровске //Стратиграфия кайнозоя.Северного Причерноморья и Крика. -

Днепропетровск: ДГУ, 1984, - С.52-61 <оп1вавтри 1.0.Дуброво, Р.Е.Птторман).

34. Роль моллюсков в реконструкции условий образования осадочных месторождений полезных ископаемых //Стратиграфия кайнозоя Северного Причерноморья и Крыма. - Днепропетровск: ДГУ, 1987. -С.70-74.

35. Палеобиогеографическое районирование конкского морского бассейна Северного Причерноморья и Крнма. - Днепропетровск: ДГУ, I9S7. С.35-41 <сп¡вявтор -Ч.Ф.Носовський).

Зв. Стратиграфия морских четвертичных отлокений северозападной части Азовского моря //Известия вузов. :.epv..i: геология и разводка. - 199(3. - N4. - С.28-ЗГ (сп1вавтори О.Г.С1денко,

0.В.Вишнепецький, В.О.Петрук). -

37. Биостратиграфия шельфа Черного и Азовского морей //Палеонтологические и биостратиграфические исследования на террито-р is* Укр.'ШШ. - К.: Наукова думка, 1991. - C.14G-T47.

38. О новой находке тярханских отложений в Рзвтпьом Кривд //Докл. АН СССР. - 1992. - Т.322,HI. - C.II7-I20 '(сшваьторч

1.В.Венгл1нський, Г.В.Пас1чний).

39. Про тархансько-чойрацький* етап розвитку П1ен1чного При-чорномор'я та Криму //Геолог1я та геох!м1я горючих копалин.-XbBlB. - 1992. - в.4 - С.39-44 <сп»вавтори- ¡.В.ВенглШськиС, Г.В.Пас!чний).

40. Стратиграфия » история геологического развития Азово-Чорноморського басеейиа в антропогене // Отечественная геология. - 1992. N9. - С.36-43. (с;Пвавтори О.Г.Ыдлшо, В.О.Петрук, I.В.Ковригин^.

41. Геоисторическая экология морских неогеновых бассейнов Эвксинской области //Сб. научных трудов. Геологическая история экологических обегановок на. территория Укракнн. - К.: Наукова думка, 1992. - С. 127-130.

42. О сдртаганском этапе развития Юзшой Украины //Докл. AJÍ СССР - 1993. - Т.¿23, fíS. - С.717-7ГЭ ';п!вавтор М.Ф.Чосовський).

43. Арабатская свита Кепченского полуострова //До>.л. АН Украины. - 1993 - 112. - С. 129-131 (сп!вавтор М.Ф.Косовоькнй).

44. Рель малакологических исследований кайнозоя Южной Украины как основы стратиграфии осадочных-толщ. К.: Наукова думка, 1993. - С.127-130. (спÍвавтор М.Ф.Носовсь^кй).

ët

KaöE. озойське

Неогенов а

К 1 OqeEOBEß

Hernia

» ff u f

s

< * 3 и

г О о а г г

ш 8

п Ê, О В о- г

S 8 Ч

к

SÊ

и

п к

tr &!

к о

г в * о a н

ЬР *8

s

в . ?! ги

и н

• 01

lí п

г *

ч a

ff

.СэрздзШ

BepXHÎÊ

Ч X

CI It = g

I

' eiîïOK

о к в tí

S £

•J п

S is

S ti

? á

к i

•i m 2 О В О

п и

Г о

к й к s

M

п я

Sï

г о

о и р а

к D

г < s- j: (

ti ч m

»ее

ЛИП

sie s

к s

о о

Е

о a >

Г Ii 5

sä" da s о о s tj

а X

r it

s В

s о

■SP

я з S fî

Я J о s <- i

n > Г К

В Ж

Г о

о д

В 1

"Ч

Грула

Сис-тв.сз

Шооал

ÍUíT с!дд1л

g? _£_

s s

П »-

«Г

4 о gft

5

s 4

в á

f

»

Б о

Sí

s á

s s

t £ i

о

3

г

0 •а

1

о

¡г о * 3

ш О

п ti

Г X

ш 8

г ÜF к ti

S S S 1 il ï I

В Ш D В 1 Bi

0 rv tr ш * tl

1 и

r îî К о •- 15

a

s

X i

n К

- о SI)

О Ц

IT D\

к о

II

К г о о о и П о г г

£8 s <

К to

0 ?

Г <и - о

Г Í? К Ö

(1 ю г а

* о ф

h X

о в г a

Я D 11

в &

n D

- S

к Sa

? <J

a a ь п у-t eïre

ж С 3

о а

° 9

к of-

Е tits' Of

О к

г то

SÏ

s о ™

îî s a

if Г

s I s í

pa n чз >-OSO

s* S •»

о г

ï X

q &

0

eSS

Kin 11F

lié

X

X

EjWHa CTpa- Peri onajifc.nl OTi:aTnrpai>i MH! Mlcitenl

-rvrpn-ld M»a Dxnjia nl flposal J1K CTpaTurpai'l "»Hi csew

a a £- 1 fi t; 3 R Perlo fiovn nin'- tip'/C CBITH, T0PH30HT DPPCTSH KopMGH-Cf=tfHli ninoct*- PI BMMHHUfl Kp.MN

!l f- PI 2JL Ula

Ms?o- Fi'PMlil i! AifMarart-CbK Hfl ' Koitpe- Pl E!3l Konre?-Dl EB! ItQi'.rfiPlEKl

TMC HMKHi w Barepaa- CbJCHft Hteul • ¿'03H- ifleni /}03HHleBl

Xu'DCOH- Xopcoil-

ChKH« CbtfHI* C t.KHft

filllnpo- ,&il npo- Jltu npa-

« rceTpau- iltJITiOn- nsrporj-

w a Escca- CbKIiH ChKllH C6VWI

w a a) « pne- LiaCMJlfc*- liacwJiif- U i r i: w—

M a CfakHSl I DCbKHrt i nirkXKfl

IIOSSOMOC- HOHOMOC- HOCCHOC-

tfOHCb*»« KOCsCfcKMft K::'' r; IV /* t f

Banwu- '." UV'1'" . ■tepv CHKMrt atwy»«- ckjihri

co cbifiirt Kywocr- Kywop-

fct c i .K:iii CbKHfi

«3 Beef— Uece?nnri-

A ffl a if jiimcbal Chxl

a o Cap¡73- CaprorDH Caurartui-

« o n M rcii1 L CI>K1 CbKi

o m CD a I K n Epni/ii- L.»3H1 /ile-no-^o-nri- Epnl j;l ct>cj~

t< o P< jtBttoeA .HOttl

o tr o o Kapa- Kairarnn- Ksparnii—

H o rait C WiHfl CtiKi

« « E3 ifoy-pa* HenxHiw ItepxntiO MDifDSUbli

trf fJJ LLLLi

a Gepxftiii JOpOK-lfJ^ Cfexl JOpaKi a-CfeXi iOpafii n- CbKl

V Cep&a- Taiwan 'it5dxan liaft'ix o~

X nlfi s.sLr. s.st-r. cmil

s a n HmsihI ft kammur-jinmikl knhmiit- ! ! II

Xc.:u;l- fcoponhcy

xyp ohsta c ! cb«a

cnkii- appear- Aj j; tjai—

nnyji CfcXEi ClaX.J r

Kan-

K33i n Kep/ieyr. KEEUlSyr. ■yr.

ftio.2. Cxewa crpararpa®!! MioiiOHOBiff BtflKJiasls PlE-nsaoro KpiiMy 1 Kep'IQHCBKOrO nlBOCTpOED

ч ч 1 а M г 8 g £ Hi лкошдиа чаотмна Чорног о моря Глиеогсо- водка частина Чорного моря Iii вдемна частица Кевчен- ObKOl протоки ill Ulli 411 л частица Керчен- сько! протеки Чзааське »oot?

В е р 0 Т В Е

и <в sr о ь о « S! ч о > сГ а § g S « s ■x Л в 1 0 s 0 Í Джеметии-сыЛ I пачка кохслЛ- ТО Li i i Jill Джеметм1-CfaKi Нопоазоа- CbPCi Ноаоазае- CbKi

Калам! т— CbKi Калам1 СЬк'1

Казрнтип-ськ! II пачжа СгзПРОЛЕ— л! до t-л sea м. Казантип- CbXi ? Лравньо-асавсыс! iipesHbo-aaoBCL.Kl

Витязев- CbVi Витяэев-ськ!

Бугвзыг1 Бугаз»г "1 Бугазьк! ЁугаэькД

Ы Ы сГ 1. га 1 К » 1 ж D К X V Ноаоеягссии ськ1 IIÏ пачка crpí ч кос! гли ни до гл 1200 н. Морс ьк± HoDcbKl

АлюаХаль. T-*OPCbKÍ Алтаэ1 a ль. KODCbSCl AJiiaul аяыю »OPCbKl

Anual аль. Алюя1 аль. Алкв1альн1

KapKlHlt" csuri KaPKllii V-OMíi KüPKl НП~ СЫС1 KnoKlHlt— CfaKl

m t- ц В. п и а Тарлаикут- CbtCi Тарханкут- Gbfci Тарханкут сыс! Ааооа-киа-линський Тар«анкут-ськ1

i г я , а (• и я X U Bepxitl Верки! Карангаг- ObSíi Карз«гат~ ськ!

Соредн! Середн!

Иижн1 Нижи 1

M w а W a 1* а» а s Sa й га if ш S Узунлзр- CbKi ¡ 1

Дрсвньоев- JCCHHCfaxi Смошьх1> Двевяьос» ксинськ1 Сморськ!> Древ ьпев- KCHHCliKt <морськ1> Дяепньоеа-ксихсыс! CMopcbifi У

Ддеят,оеп-ксиисыс! Слинаин! > /¡ваимьаеа ксинеьк! Дреиньоев-ксинсы<1 Слиманн1> Мяеанъоев-KCVIHCbKl Слинамм1>

сГ pj « я it л U X £ S F Скараде-НИЗ Mit > Etil чаудз <карадг-ниэьк1> Кп1чгуАЗ Скараде-низьк15 Контииси- T-nnuuí уттзорен! w Е nao! вльн! еалаао-де-п«лэ1альн1 , озерм!

Верхньоча-удинсыс! Вэрммьоча удикськ! Берхмьача удикськ1

Нй^ньоча- удинськ! Нкжньоча-удимсыс! Нилшьача-удимськ!

«tó <3 ф. Is kî I L. U Гур'исысХ

Рис.З. Схема стратяграфИ морських чэтвартинних с!дклад!з Лзош-Чсрноморського öacsüiiy