Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Структура и механизмы изменения клеточной оболочки растений при невесомости и клиностатировании

ВАК РФ 03.00.25, Гистология, цитология, клеточная биология

Автореферат диссертации по теме "Структура и механизмы изменения клеточной оболочки растений при невесомости и клиностатировании"

АКЛД&11Я НАУК УКРАШ 1Н0ТИТУ1 Б0ТЛН1КИ 1м. II.Г. холодного

На правах рукопису

НЕДУХА ОЛЕНА ЫАКАР1ВНД

СТРУКТУРА I КЕХАШаШ ВШН КЛ1ТЮШ01 ОБОЛОШШ РООЯШ ПРИ НКВАГОЫООТ1 ТА КЛШООТАГУВА1ШI

03.00.86 - Кл1тинна б1олог1я УДК 676.3+680.187:Б81.17:661.84

А в т о р е ф е р а т дисертацП на эдобуття вченого ступени доктора бЮлоИ.чних наук

КШВ - 1994

Робота виконань у в1ДД1Л1 юптинно* öiofloril та анатом^ 1нстнтуту ботанхки im. М.Г. Холодного ЛН Укра1ни

0фхц1йн1 опоненти:акадсмгк АН Молдови O.A. Чеботарь, доктор б10Л0гхчних наук О.Т. Демк1В, доктор б}олог1чних наук, професор В.А. Куна*

Лровхдна установа - 1нститут $i3iojiorii рослин i генетики АН УкраХни

Захист В1дбудеться " " 1994 р. огодин!

в 1нститут1 кл1тинно1 бхологй' та генно! хнженерх! АН УкраТни /252143, Ки1в - 143, вул. Заболстного, 148/ на эас!данн1 спещалгзоваио* ради по захисту дисертащй за спец1альн1отю ¡иптиниа бгологгл та генетика

3 дисертагнею можна ознайомитись в бгблгогецг 1нституту юптинног бхологг! та генно! iraeHepil АН УкраКни, м. Кит, вул. Заболотного, 148

Автореферат розхслоно " lb " itW?^^ 1994 р.

Ёчений сеярегар ß '

спецгадгзовано! ради ///tiv^'-"' \

кандидат бхологхчних наук I Л.В. Малишева

ЗАГМЬНА ХАРШЕЛДОШ POLOTit

Актуальн!оть проблем;. При ршюмантт екстрсыальлих вшшвах/эшни голпературн, засолами, збезБоднвшлэ. заоусь дП радiaLr,i5 тоцо/ 3i.itшдотъси структура i склад юнтиино! oöo-лсики, що i.ioKQ призвосги до порушсииа ii мулкшопуваыш /Тар-чевсх.ки;1, ьарчеш-со, (985/ як опорно!, тронолортно;, накоиичув-401 i сйкреторно1 структури рослинно'! клгтсши. Уяилешш про оиолошш як одну з головних их'рукгур, ¡-¡о берз участь у встанов-ленн! полярности lipDOTopoiifi opieiwauii та щхашчнпЧ miuuootI рослиш' у гравгтацПшому пол! Зедш були суормульовэнi С.Цвенда-нероы i розшшутг В.ё.РаздорсЫиШ /1955/ та Г.Х.Молотковоьюш /1961, ¡968/. Ними всгановлеио, що структура i мехашчш яко-cri кл'ютших оболонок корелшть з вадичшгаю rpauiTauiiiiiux на-вантажеиь.При зменпонн! грав1тацН вага шптии i тканин па onopHf структура згашена до шншуму, що ыоке призвеоти до . рушения структурп та уункцп оболопок.

Розвигок космонавтики i освоения комичного простору став-лять пород той¡ологами завдання: створити теоретична уяв^ен-уя про picr та розвиток рооаин в уповах MiKpbrpaBiTauii i на ¡х основ! розробити б1олог!чн! оиствки киттезабезпечения коо-мочавт1в у гривалих кос.'.ичиих польогах /Газоико и др., 1986» Ларуенов. I985J Снтшш и др., 1984/. 3 питания вивчення струк-TSpHo-iJjynKuloHaflbHol характерно гики роолинно! кл1тинц в умовах 4Д5крограв1тацп дан! вельми р1зкоман1тн! /Таирбеков и др., ¿979» Ситник, Кордам, 1986; Кордш и др., 1984/.Численниш роботами вотановлено, що в систем! ф!з10Л0г1чш>1 реакнП грав!о-роцопцН opraniB рослий на клШншону р¡вн! бзруть участь на ?1лыш цкгоцдазматичн! органеди i ядро, а ft кл!тинн! оболонкя /bgectsl«, X9S4t iUtfcins, 1984} Feldman et ol., 1987/, picr яких опооеродковаиий впливом калыдш, ф1гогорион!в, роботов npoiOHKOl помин i отр2?8турно-функц1ональнам станом цито-плазматичних оргвИад /Нолевой» 1986/.

Iii доел¡джаннй' дозволили п!двеоти обнови до уявления про какиааедиа учаочь Ca*2*, LOK, МК та Н+ як у грав'юрецепцП

1-а5мзапвия» 13

клггин, так I у ростI гамишних оболонок. / Л1тератугн б лише одкнкчш роботн з питания бюгенезу юптинних оболонок рос-лин, як! вкрощувалися в :>мовах '^крограя^аци, Це роботн пс вивченкю складу г.оно- 1 но5исахарщив оболонок надземних та тидзеыних оргашв, по досшдгупню активноот1 деяких ферыан-тяк! беруть участь у рост! оболонок /Гродзовокая, Заботяна, Лозовая и др., 1935; Гродзовская, ¿986; Нрошоо, Царчюкайге> 1984; з1Ее1, 1984/. Однак, не звакаючи на повиЛ усшхн в облает! бшх!шЧного вивчення окладу кл!тга:них оболонок при дП 1.икрограв!тацП, багато аспакт1Б :х б!огенезу залишаютьоя нодослдаеними. Як I рашше, велыли суперошп дан! про зг.шщ вг.псту цалюлози ! я!гн1ну, не вивчен! зм!ни структури оболо-■ иок р131шх тип ¡в юптин ! ыетабол1чн1 змши оболонок, мало доолгджена роль плаз мал вии I органвл клгтини» як1 беру га участь у бшгенез! оболонки при вплиэ! 1.пкрограв!тац!1, вгд-сутля концепшя б!огенезу оболонки в ушвах ы!крограв1тацП» яка розкрила б механ!зми порушень структури ! функц!оИування юптинно! оболонки роолин 1 1х зв"язок з порушеншши кл 1 тки в циому.

Виршення цах пдтань необх!дно для розум!нпя кл!тинних меха1пзы!в адаптацН до основних факторов коом1чного польоту ! встановлення сенсорнореактивних систем рослинно! кд1тлни при вплив1 м1крограв1тац!I.

Мета ! завдання досаЬизння. Головною мзтога дано! робота було вивчення структурно! орган ¡зацн клтшних оболонок р!зНИХ ТИП 1В кл!иш биэдк рослин при ВПЛИВ1 М1КрОГраЕ1тацП р1зио5 тривалост!, ептзновлонля грав1тац!йночутливих ланок метабол!зму кл тшно! оболошиь а такол монливих мехаН1зм!в зм!н 1х структури при вплив 1 ,[ який ии вивчаемо. У зв"язку з вшдесказаниы, наш були поставлен! так! завдання:

. I. Провести пор!вняльне вивчення ультраструктури оболонок 1 цктоплазматичних органел протоне ни лиотоо.теблового но- ■ ху» вирощзно! зэ у мои ах тривадо! невагоморт! ) горизоитадано-го клиноотатувапня.

2. Визначити граа1тащйночутлив1 ланки метаболхзму клх-тинних оболонок, лк1 лежать в основг порушсння 1х ультраструк-тури.

3. 3"ясувати мояя1ш1оть регенерацз:! оболонки у протоплао-11В вицих рослин в умовах клиностатування для з"ясування ролх гравхтацП у астановлешп цхег клхтинно! структур«.

4. ДОСЛХДИТИ структуру 060Л0Н0К у р1зНИХ ТИЛ1В клхтин, предсташшив одно- I дводоль^их рослин, якг вирощуються в умо-вгсс м1крограв1тацг1.

5. На пхдставх данюс д1тератури I власних результатов з"ясувати механхзми амхн струнтури юптинних оболонок рослин при ьплив1 мпфогравхтацг!. ' '' •

Положения, якх виносяться на захист х стугпнь Кх новизни.

1. Структурно-<пункц1ональн1 змхнц клхтиннюс оболонок рослин залежать в:хд типу клхтин I тривалост1 впливу,

2. Б10Л0Г1ЧН1 ефзкти тривало! невагомост1 I клиностату-Еання на структуру юатинних оболонок носять однотиповкй характер,

3. Механизм впливу мхкрогравхтацх! на структуру кл1тиннюс оболонок включав порушення 1'х метабол13му та участь вторшного месенджера - гонхв кальцхю.

Впершз встановлена залекнхсть струкгурнюс ем1н юптинних оболонок вхд типу клхтин I чривалостх впливу мхкрогравхтацх! на рослнну, Показано, що структура клтмних оболонок ешдер-дальнкх тканин надзсмних органхв змхнюеться пхд впливом ко-роткочасова! м1крограр1тацП, тодх як упьтрамруктура оболонок кернстокаткчита г деакгес аспвдляцхйних /мезофхльних г паренхгм-них/ кд1ткн цих орлица не змхнювться.

Показано, що при впливг ¡.икрогррхгацй структурно змгни клхтиникх оболонок корзлюють 13 змгнами ультраструктури цпто-плазмйткчних органэл. .Потокшония клхтиннй* оболонок х змхна ?х стр^ури супроводжувться поайекнкм ракорд г клхтин, збх-льискнйм гапулятц? пзроконсо.м, зм!Ноо структур» опарата

з-зсмопп-шня 19

Гольдаи, пластид та мтохоидргй. У хлоропластах спостерхга-еться набубнавлення тглако1дхв, зниження об"ему крохмалю, у мхтохондрхях - со1льшсння об"ему крист.

Механхзм дг! мгкрогравгтацг! на структуру клхтинних обо-лонок, який пропонуеться, оснований на ряд1 експериментальних . даних принципопо нового характеру.

Встановлена однотппов1сть бгологхчних ефектхв тривало! невагомост1 I горизонтального клиностатування. Показано, що щ■фактора викликають лменшения розм1рхв юптин, часткове округления остан.ч1х, потоншеннл клхтннних оболонок, а таком змхну IX ульграструктури I структури цитоплазматичних органел х ядер.

Вияплено гравхтацхйночутливг ланки метаоолхзьу клхтинних оболонок рослин. Вперше встановлено. що ¡якрогравхтащя викли-кае зниження синтезу кристалхчноК целюлози I зб^ыюння II аморфно! форми I калози. Виявлено загальне зниження вм1сту целюлози I збхльшення гемщелюлоз. Показана активац1я ферментов целюлозолхтичного I пектол1тичного комплексов, зокрема ендо- х екзоглюканази, пектинестерази х ендопол1галактурона-зи.

Встаковлеио порушення кальцхевого гомеостазу юптин пхд впливом м1крогравхтац1Т, яке опосередковане гнг1буванням актив-ностх Са2+-АТФази на плазмалемг х збхльшенням П активносп на мембранах кальцхй-секЕестуючих органел.

Вперше показано, що в умовах м1крограв1тацх1 эростае хнтенсивнхсть'цитоххмхчно! реакцх} на в1льний I слабоэ"вяааний кал1}Д1й у периплазматичному простор! I оболонках та зни-жуеться в1дносний вм1ст ыембраннозв"язаного кальцхю у цих структурах. "

Впершо встановлено хшчбування ресинтеэу оболонки у протопласт! в В1цкх росл/к /дс 90/с/ при нультивуваннх 1х на горизонтальному клиностатх. Виявлено, що процез вхдновлення. оболонки1 починаеться э узворення полисахарид!® матрикоа, а иопм утворюитьдя мхкрофхбрили целюлози, Показана ультраструктурна однотшнхеть емхн органел при регенерац11 оболонки протопластами р'умоеах М1крогр&в1тацх1 i контролю.

На основг власних експсркменталы:и>; реуультатхв I дан их лгтератури показано, :цо в.мсхатзмх зкгн структурно-функцхс-нальних показншнв клхтшних оболонои ппщнх рослин с умовах невагомсстх I скаляризацхI вектора гргз; таги" /горизонте.ло-иого хлшостатування/ включен! процееи, регуляцтя яких эдхйе-шеться за участю гонхв кальщю.

Теоретичне 1 практична значения роботи.

Одержат експершентаяыи результата структурних ознак клхтинних оболонок, визначзння гравхочутливих лачок !х метабол! зад у рослин, вирощепих при дхХ невагомостг та клиностатупанья, а тякож виявлека реакщя-вхдповщь оболонки та органел на сигнал мхкрограз1тац11 мають не тоыси теоретичне, а й прикладне значения незалежно в1д того, на яких об"ектах - приктично нгос, чи - цг доелгдаення виконанх, оекглькл виявлен1 зако-ном1рностг змхни структур» оболонок I гравхтацхйночутлиьих процесхв мэтабол1зму носять загальний характер г, очевидно, властииг бгльшостг вицих рослин. Дослхдження допомагають пов-нхше эрозушти загальн1 закономхрностх ролх грав1тац11 в бхоге-нез1 I фун;щ{онуванн1 оболонок - цього вгжливого компоненту клхтики. Вияилен1 нами змши в оболонках /зниження товщини ст1нки i II кутикули, резпушення, зниження щхльност1 воскового нальоту, з!«на структурованостх/ св1дчать про лабхльшеть II структури, очевидце зниження ыехан1чно-опорно1 фуикцх! I збмь-иэння кутикулярно! транешрацх! клхтин, тому вказант данх не-оОххдно враховувати при гюдальицй розробцх приладгв та створен-нг оранжерей в б1олог1чних системах життезабезпечення космо-навтхв при тривалих коемгчних польотах.

Одержат екеперименталыи рэзультати по вивченню Д11 мхкрограв1тац11 на оболонки ешдермальних клгтин надземнкх оргашв роолин дозволяють рекоыендувати структуру зовн1щйх оболонок епгдеркису як дхагностданий критер1й /и! нэваго-мостх на клх^'^ни в иг; их росли*:.

Данх про вплтз горизонтального клиноотатування на вгяст криг" 1гчн01 целшози в оболонках можна розгляда^и як непряме

обгрунтування для розвитку дослгпдень кристалЬацх" бхополх-McpiB в умовах невагомостг.

Гешпзащя. Робота була основною частиною доошджвнь, яхГ проводилися у ваддШ цитолог!I 1нституту ботаники {ы.Ы.Г.Хо* лсдаого АД УРСР у I98Ü-I984 рр. по Towi "Реакцп рослшиих клтш i ix адаптивш мокливост! при 3MiHi силк тяжшня" JS 8007149, у 1985-1988 рр. - "Юптщш! мехашзш адептацП до головних gaKTopiB косшчного польоту" Ol.85.0 000554, у I989-I99I рр. "Сенсорно-реакгивш системи рослиино! клшши в продесах юптинного росту i дийеренщровки в уыозах зм1ни гео-улзичних фактор1Е i косм1чного польоту", Je 01.09.0 036499. Оснояьи результата poöiT були надруковаш у наукових статтях, викорнсташ при напмсанш монографий у сшвавторств1: Сит-пик K.M., Кордюм В.А., Кордюм 6.Л. "а ш., "Шкроорган1зш у косг.ичному просторi", Ки!в, 1983! Ситник K.M., Кордюм 6.Л., Недуха О.М. та in. "Гоолинна гл ¡тина при sмIнi гооф1зичшк факторов", Ки1в, 1984. Чпотина даних введена у курси лвкцЩ "Ультраструктура рослинно! юнтини" i "Кослйчна ботан!ка", як! викладають на кафедрах й isюлогп росл im i ботан!ки Донвцького державного университета, Мел1топольського пед1нституту t Укра-fHCbKoi с¡льськогосподарсько! академИ.

Апробагдя. Матер¡али дисертацП допов!'далися /або пред-отавлялпся/ на ХУ ЧохословацькМ! конференцП по електроипй мЬсроекопП /Прага. 1977/, XI БсесоюзнП; нарад1 з питань круговороту рпчолид у замкнугих системах на основ! Ш!ттед1ялыю-oil нижчих opraiii3MiB Дангв, 1981/, раопусшкансышх шуково-tgxji¡чш;х конферснцик по елекурошпй uiKpocKonii /КипиШв, 1981, 1983. 1986/, У1 наукоЕИХ читаших по космонавтиц1 /Москва, 1982/, ХУ11 чцганнях. присйячених розробц! jlayKoaoi опадци-■(Ш I розвитку /дей К.Е.Шолковського /Калуга, 1982/» 11-У 1 bos-ооюзнж cm.iii03iyr-iax "Юптиан! моханГзш адаптацП /Карадаг, 1985; Чзршг1в. 1S88, 1991/. ХДЛУ-ХХлУЛ глжнародаих конграсах астропаатично! уедерацН /ШФ/ Будапешт, Венгргя, 1980; Лозанна, Швай1'.ар1я, 1984; Ьрактон, Аютпя, 1987; Малага, 1спан1я, 198Э/, Ш", ХХУН-ХХ1Х cecfnx fлкнатюдного комитету косшчгспс

доол!дконь /КОСПАР/ /Грац, Австрия, 1984; Еспоо, «пишшя, 1988» Гаага, Шдерлянди, ¡990; Н"ю-Ьорк, США, 1992/ шкиерод-ному ciMnoaiytii по шдведешю 1пдсугж!в експершентадьних до-слдаень на б1осупутнику "Kocmoc-J88V" /ыосква, 1988/, 8-му i 9-му Сабшшських cet,пиарах Дюсква, I98S, 1987/, Ы Всесовзшй кокйеренци "¡лосинтез целшози та пшнх компонентов кл1тшто! CTiHKii" Дазань. 1990/. 1;сесовзно! конгаренщ ¡/"1;р1олог1я у СРСР, ü досягноння i перспоктиви" /ibBiB, 1991/.

Структура дисертац'! i ■ ДдасертаШя склццаеться ¡з всуупу, одного розд1лу л1тера?урного огдяду, експерямеитально! части-пи, яка включав розд1л опиоу'"" матер ¡ад in i штод1в i 5 роз-дШв Д0СЛ1Ддения I ix обговсрення, заклю^ю! чаотиш^вконов-кiв. списку л^тератури /I тог/ i додатка /11 тот/. Дисертащя викладена на 245 сгортках машинописного тексту, до списку лтратури входить б1льш uiä 800 poÖiT в1тчизняних та зарубшшх автор ¡в. Робота шстить 10 тоблиць, дв1 схеми, три rpayiKii; у додатку розташоваш ¡люотращ i /¡26 та б-* лиць, включаючи 232 електронограми i 29 gororpayfil свгаово! мшроскопп/.

3I.IICT POUOTK

Склад, структура, ¿¡огенез клКчмно! оболошм i факгори оарадовища.

На основ! лтрагурыих дмерел дано огляд сучасних уявлень про склад» структурну организации i б!огенез шпгшших оболо-нок рослин. Ыдзначимо» що серед пол10ахирмд1в i б!лк!в в обо-лонках виявлено новии клас регуляторних молекул кл1тини-ол1ГО-cexapHHtDi як1 виконують ва;:яив{ регуляторш (¡ушедП / Darvili et al., 1985; Ryan, 1988/. Показано, що биогенез оболонок пов"язений з метабол!чноп актишнстю певних цитошюзиатичншс орган ел i кат ¡онно-обг,Ниною здатн1сгю оболонок, у як1й Ca Та Н в1д!гр§ють важливу роль, а такоя ¡з д^ею фермент1в, гогор;юн1в /1ЮК, АШ, siöepeaiHH, отилен/ /Полевой, I98G; Iahiсама, Esaohi, ¡984; Clelsnd, 1986/. Анал1з Л1тератури показав» що фактори зовншнього середоница в умовах земно!

З-замоолзння 18

rpaniTauiî впливають на структурно-функцюнальну характеристику клггинних ос5олонок i ix pier /Тарчевокий, Марченко, 1985} Sakuri, Tatiaka, 1987/. При ^paDio 1нду1щ!í тако»; порушу-втьел piCT оболопок у спвщшпзованих rpasiopeueniopunx wii-тшшх колумали корешв вшцих рорлин / Аийиз, 1Э79; Brown, 1985; Kim, Roux, 1988/. Установлено» що в уыовах 1.икрограв1-тацП в!дбуваеться порушання npocTopoBoï opienTauiï /Платонова» Парфенов, 1979/, росту рослиц i ряду метаскшчних проце-сiE /Таирбеков и др., 1978; Сытник и др., 1984/. що даке при-звести до зм1ни улътраструкгури органол ! прискорбного ста-pimui клггин /Сытник, Кордам, I98G; Кордш и др., 1989/. Ана-Л13 л1тератури показав, що доипджеш лше окрем! компоненти система öioreueay юптиших оболонок роолин, як i ростуть в умовах М1крограв1тацП /Заботила и др., 1981; Тарбеков и др., 1988/. Про зм1ни отруктури i мехашзп похлиззих порушень кл1-тинних оболонок в умовах м!крограв)тацП Maiiae н!чого нев1-домо.

Об"екти та метода доол№онь

Об"екгаш доелдашнь були юптини протонёми листостебло-ВОГО моху /Funsria hyerometrioD Неби./, мериотематэтш AyHi-ке вегетативного нагону/ i ряд асиЛляцН'щих юитин /ап1дер-Mic I мезофмл листа, ешдер|.ио i паранхпда с!м"ядолей та ri-покотшпв/ рослии iiueiiíiui /Trlticum âurum L./, бальзамина /Impatiens balsamina L./. Викориотовували також протоплас-ТИ карТОПЛ! /Solanum tuberosum L./.

Протонами моху вироцували на агаризошному овредоиэд1 Кнопа aöo Хелера у прял ад i 'Ь€-2 i/aöo чашках Пегр! згшю з методикою ведения осетично чистих культур прч +20 ¿2°С та ц1лодо0обому осв1тленн'( /ocuiwianicTt 125 або 2000 л к/.

Культура протопластов картеплi одержана з листя аоетич-но вирощених росяин за методом В.А.Сидорова та in. /1985/, з подадшим культивуваннлм на агаризовонопу сервдошк;! s-v-S pH 5,7, у чайках Петр i /3,5"! ci,-/ up;; +24+2°С протягом 10 JUCí при оевгаенш /розс1Як/м cbíwiom ламп донного слада/ IG год

/1000 лк/ I 8 год текрятж. Протопласта видиен! В.ы.Сапойло-Е1ш. Рослини пшеницI вирощували на штучноиу ¡онггному субстрат! 1С-2 у прилад I "Св1глоблок" протягом 16 дгб при +23+2°С, щлодоболому осв1тлешп /4000 лк/. 1дзя цього икс перш юнгу по вирощуваини в уг.овах косшчного польоту 1 пого поставка нало-шгь сп1вроб1гникам НПО "¿'негры" Г.С.ИечитаПло I ПаЛ Ц(ХЗ Рос 11 О.А.Ыашшюькому.

Рослини бальзашна вирощувллп 19 Д1б у контейнер! мк-; двоыа ¡ларами дршнопористого поролону на води при +20_[2°С в угонах давно! еачоляцН. Цая екинермиенту по шроцуваншо ц!с! рослини в умовах шкрограв¡тат'I ! Лого постановка нплошть сшвробшшкап ЮНл АН Рос и В.Шлтппенко I ШЛ1 ЦХ Рос!У В.Г. Чучишу. для досликепня выкорпи топу вали ¡нтакип рослини.

¡Слиностатуваппп.Протонему ыоху I протопласта картой! вирощували на горизонтальному шшгостать який обертаеться !з швидк1стп 2 о0/хв,н умовах температуря, вологост! ! оевте-ност! аналог ¡чшх вмповишм огацюнаршш контроля«.

Уиови косг.пчного польоту. Рослини пшениц! вироцували на борту орб!тально! сганцН "¡.¡ир" у прилад! "Св!тлоблок" на субстрат! ГС-2. Температура, нолог1сть ! осв¡тленна, а також три-вал!оть експериментгв були шшлоггш! умоваы у назеших лабораториях экспериментах. •

Шестидобов! проростки бальзамина помщали на борт б1осу-путшша "Косшс-1881/" в умовах повно! етиоляш I за 10-12 год до старту. Гривал1сть эксперименту на орб]т! - 13 Д1 о. температура I волог!оть аналог1Ч1П контрольяим на Земли

Екопаркманти з вирощувеник» протокеш моху проводили на борту орб^галыю! отанц! I "Салют-6", спори ыоху вис 1 вали при участ! космонавта СРСР Г.М.Гречко на агаризовоне овродовпща Хелера у прилад! 15X3-2 нап!вавтоыати1то. Тривал^тъ експери-ыенту - 96 д!б. Осв!тлвн!сть, волог!сть аналог!чи! умовам на-зомного контролю.

Ц.итолог1чн1 ! анал!тичн1 иетоди. Для осв!тлооптичного до -од1дженнд внкоркстовували фазово-контраотну ДШБ-1А/ I лкшнё-сцентну /Ш-2/ м!кроскоп!ю. 1дентиф!кадио рагенеруючкх оболо-

иск у протопластгв проводим калько^иуором зrimio s методикою Херза / Herth, Schtiepf, IS80/, цито!йуориыетричне досл1дкеиня 1 вкзначешш вщносного вы i с ту л оСолонках калози здшснювали за KappiepoM / Currier, Shin, 196в/.

При елекгрошшнкроскии^шому доолШвнн! ф1ксацш проводили 2,5^-ним розчкмом глутарового алъдег!ду i l-Z/i-nm розчи-ном 0j^04, як описано нами ран!ше /Ситник и др., 1984/ ¡з на-отупш-ш зневоднснням матер¡алу i заливкою у с!умш епоксидних омол /епон-аралдит/. Конграогованг /урашлацетагом i/або цитратом овшщо/ ado наконтрастован1 /при вдтох1м1Чних дослщ-кеннях/ зр!зи переглядали i фотографували в електронних ьикро-скопах J.KH-I00 В i JM-I200X. Ловерхно кутикули еп!дерм1су листя вивчали в скануючому MiKpoCKoni jsm-35 шсля преф}коа-ц! i материалу альдегидами i з нес о дне пня; напилання зд! испивали золотом. Кореяметричний анализ електронограм виконували за методикою,описаною О.В.Кисельовою з сенаторами /¡974/.

Локал{защя АТФазно! активност1 визначали за методом Вак-штайна-Мейселя з деякими модиф1кац1ямк /Недуха, 1986/, лока-л1зацш целюлазно! i пектиназно! активкост! - за методом .Аллана i Неолара / Allen, Kessler,1980; Nessler, Mahlberg, 1981/. }дентиф}1£ац!ю кальц1й-эв"язуючюс центр in мембран - за Стоке-мом-Клвйном / Belitaer et al.,I982/; визяачання вьчыюго i слабкозв"язаного кальШю - п1роангшотнитюш методом у шдиф!-кацП CiMCona / Simeon, Spioar, 1975/. Вдаосний BMicT меыбра-ннозв"язаного к&льц!ю в клiтинах визначали по (нтеноивност: люг.пнаоцанцП ' комплексу калыцй-хлортетрациклхн /шсля фарбувашш iuiinm Ю"5М водним розчином хлортетраци-кл!на/. Рентго11-юп8ктральяий англ is кл! тинких структур на на-п1втовотих 3piaax, ф!коованих шроантаюнагним методом, проводили за доиомогрзо рентген!вського анализатора /Link Systems/ Час наколичення сигналу 600 с.

Lmict шшеахарщйв в оболонках визначали за методами, як1 засяоваш на pisiinni шввдкоотё Ix гг,щхшэу у розвэдених концантрованих кислотах та лугах: кристально! та аморфно! цолплоэк - зе В.В.Арасшовичен та А.Н.Зрпаковим /1987/; пак-

тину, протопектину i ге.-.пцзлюлоз - за X.11.Починком /1976/. Актившсть ^зрмаымв целнлозод^тичиого i пеу/зол. i тачного кош-лекснв визначали стандартней! бшхипчлимя методами /лихшщ, 196?; Клеоов и др., 1980; Колеснеза, ¡/¡елышчук. 1979/. Ьовтор-HiOTb дослшв 4-6-кратна. Результат обробляли статистичзшми методами /Урбэх, j.96'3/.

РЕЗУЛЬТАТИ I OiirOjjOPliHlLí

ВИВЧЕННЯ УЛЬТРАСТРУКТУРИ KJ1ÍT1C1НИХ ОБОЛОПОК РОСЛИН ПРИ ДП Mí КРОГРАВ tТАЦ1.1

Ультраструкгурш ефекти трпвало! невагомосп на клглши протонеми моху

Наведен! дан i показувть, що в уиовах триволого кссм1чного польоту спори моху пророс таить i утворшть протоне: ¡y, rata окладасться в ц i лому з юития хлоронеми. Розг.при кл1тин, 1х структура i форма в^др^знялися в!д контролю: дернинки i клi— гини були коротшиин, 20/j кл i тин мали округлу або гантелевдд-ну форму, у контрол! - цплпздричному. Зменшенгн po3i.iipÍB iuii-тин» очевидно> пов"лзано з порушоншш вуглеводного обмшу i розтягу ' КЛ i ТИН / Iforthoote, 1982; Maclachlan et al., 1982; Воуег, 1988/. Округлення идiтин описано такок ¡ншш.ш авторами на рослинних i тваринних юптинах /Ильина-Кукуева и др., 1977; Винников и др., 1979; Таирбеков и др., 1979/ i, очевидно, пов"язако з порушеннш кальцгеиого обг.йну i структури цитоокелету / lorengan, 1984/ або перерозподьюм Н mí ж де-рипдазмоа та плазматичною мембраною /Селла и др., 1980/. Показано, що клшпш хлоронеми, що росла у контроль мають тиио-bí ознаки ультрасгруктури фотосинтезуючих клтш, для яких характер^ високорозвгашш гранальн! хлоропласта з крохмальни-ш зернами, гранулярний ендоплазглатпчнин ретикулум, конденсо-ван! MÍToxoiwpii, погори! структури апарата Гольдж! i слабко-хроматизованэ ядро. Кл i тшш i оболонки - асиматричнь шаруввтЬ ¡9?дьн{ст1- плазмодесм у поперечнпх оболочках пошрна /^ 12 на

о

ид I мкм1" пло:;[ осололкц/.

Встаповлеьо, то в к/птина:;, я&\ ростуть в упоъах шкоогра-вггацп, улвтраструктхрг. органел i структура шптилно! ооолон-ка тшша для стар 1&л«л кд!ши Б и&иоранах ооолонок хдороплао-TiB i AI ¡тохоидр £;;, а шго:; у шшзкалеи! спостер¡галаоя повидана еИльысп, здшгаш'ь ру;л1увашы ибо втрати Ix ч!ткост1; в влоот'щах - розоу:;ьп.ы галькоШв i ¡лежи, парцЬлыш. обИш крохьалы, в ¡.'.ilOKOnÄpiiix - ру1лузсная криот; асНлк;сь.с; -.опу-ляц»1 перокс:;цо.::, зшигзаал шюц! поверни еидопдозиагл'шого регпкулуг.-у i структур «парата Гольдки, KCi>io.iisuc i розрЦ-шшя г1олош1а:ивх. елоктрошю! щ1лыюст1 екдо-

;К9«бран, злоткдоы ьмцраи сОояокгг. органел дозмшюуь пряду с -ткч'к поруиенп.ч Iä структура i ууикцп, цо предсгавдеш ь л 1 те— pQTypi рядом lioöi Ч!11".х доказ1Е /иол*«лх, IÜSb; Kordyura et al., 1984/. Томоша wii'i'LHau:: оСолопок Оула уурич! ме;наа, ni;: у контроль периплазг.сггпчнйй lrpocrip роззарешй, елоктротша иилыисл, ооолонок у частшш кл1тин т';доьцека, у шао! частшш спостер¡галосл розпу^спня структур«, шерувагостi часто не видно, пдазшдосш но внятшшгьоя. Ц! зкини, очевидно, е насшдком зшгазшш синтезу субстрат¡в-попередшшв шшсахарщив, ni^cn-лення лЬ'ичшк пронес ¡в i npoueciB сгаршня клтш.

1лшш iuшосtaxyuaiüli iia стштэдю-фушшииш'

шмт'ют&я.ттта оьолонок прошш 1шу

FUIIARIA hygrometrica IIEDW.

' Б1олог1Чн1 ефекти новаго!.:оет1 у рослин в1дтворшть при ix вгроцуваша на горизснтальних клиностатах /Ыеркио, 1973; Brawn, Dahl, 1976/.'За пропозищеы раду автор1в, змша отруктури кл1тииних оболояок при клиносгатуванш могла бути наслхдком ДП рдцу уеркешчв / Бага, Goräon, 1972; Siegel, Siegel, 1982/ i порушення синтезу юлкахарщив /Гродзовокая, 1986; Заботило, 1987/. Однак, на виклшено, що cryniHb дормувашш клгчщ-них оболонок залеынь В1Д пронес ¡в кристал1заиП цилилози, .отруктури i Функцiопального стану нлазмалеми, а такой В1,ц ди

вторпнних месенд?,;ер ¡в. Тому з"ясува;ш i к.нсгу i с n i из цщошсння noflioaxapiuiiii оболонок, вивченчя активное?! невних t],epi.;aiiTÍL, як i беруть участь у метабол i зм i оболопок, локал1зацп ¡ вкзна-чечнп BMfoiy кальцию перспективы! для влечения теин iзм in

структурнпх 3MÏH КЛ!Т>ПШИХ обОЛОНОК рОСЛНЛ При BJUHIIii Mir.po-

гравггацП. Не ma нго.ливо ипзн.эчешш характеру структурних 3í!íh оргенел кл!т::н залепю бгд впливу мп;рограпÍTaiú ï на iüiíthiíüí оболошш.

Структура оболонок i ашнг ульграструктурп iuiTim дротоне;д! меху при клшостстугэшп

Iíat.:n встанонлена гегерогещпсть peaiutiï протонем;; на вплшз ц1крограЕ1тацИ /Недуха. 1989/. Ъпявлепо, по у 20Й дерни-нок /поршип тип/ клтш;: не репгували на вплпв, ультраструктура оргонол i iüiítuhhiix оболонок. а тако;.; товиуша осташпх булк 1дентичн1 контролю. У 60/' /д.ругии тип/ впнвлеш зниш в ультраструктур! оргаиел i оболонок, у решти /трот i îî тип/ - ознаки старпочих або пла:шол!зуючих кл i тин, як i гинуть. Товцина кл!-тинних оболонок другого типу доршшок була удв1Ч! мента, hí;;; у контроль Виявлено в кл ¡тинах другого типу порушення полярно-cri i морфогенезу протонеки, яке в1добракаетьол в утворенн1 В1Д спори багатопроменевэ! хлоронеми, а тако;:-; округления jai- ■ тин /за аналог!ш л угонах косшчного польоту/ i зменшення ¡x

pOSHÍpÍB.

У кл i тинах другого типу дернинок зг.'Лни в'щобрахались у розбуханн! • тилакойив хлоропласт!в, зншгаанш гран, знюкенш po3HipiB нрохмальних зерен, появ1 крупних mítoxoiwpíü, зб^ль-шанш популяд i! пероксиоом ! нереального об"зму еидоплазма-тичного ретикулуму, почв i кальцШ-зв"язуючих центр ¡в мембран. За структурою щптинно! ойолонкп в цьому тип! дернипок вид!ле-иГ три гидтипк: перииП - з тонкими оболошеами,структура aíarc ип-рупата, другиК - з топкими розпушеними оболонпаыи або з тонкими електронпо^дльнимп, трет i il - з тонкими Л1зун'!:я.ш оболонками.

Ьпвчення вшоту полгоахарпдив оболонок, локал!заЦ1я целюлаз { пекгкназ : визна^ення 1х активности у протоном! по::у Б»!¡от пол1оахарвд1Е ыитишшх оболонок протонеми .моху, яка росла у конгролг I при клиноститувиннЬ суттопо В1др!зн.'-;-¡е'хься. Найбьаььп ещншноот! стосуютьоч вм!сау криотал!чно1 целшозн ! гемндзлшоз /табл.1/.

Таблица I

Бы ¡от ЛУг сиро:- маек/ пол^ахатзщив у ЗО-добовШ протонем! моху, яку виро^ували у контроле ' при клиностатуванш

Умови

Пол I с ахарид---

Контроль Кдиностатування

Целюлоза

кристал1чна 42,48 17,29

аморфна 16,77 22,08

левого 59,26 39,37

Гем1делюлози 7,18 21,00

Пектинов! речовинд

розчинний пектин 0.33 0,67

протопектин 1,34 0,38

Очевидно, це иокз сшдчити про те, що в умовах шкрогра-в!тацП знвжуються синтез цолюлози I криетал1зац!я ьйкроциб-рил, а таког; утворення 1 змша основного транспорту Уд<аГ, б!льша частина яко! йде на утворешш гем1целвлоз /Гудвш, Мерс ер, 1986/, як! мають вищу водоутримуычу здатН1сть. нк; ¡ней шшеахарцци /Рис , Стврнберг, 1988/.

Електронноцнгох1шчне вивчення локал1зацп целюлаз 1 пок-тиназ у'кл1тинох протонем!, яка росла у контроль показало, що в присутносч екзогенних субстрат!в й.Щ I ябл.учного пектину, в1Дпов1дно, прецшптат реакщ I виявляеться в юптинних

оболонках, у mii'orjiaaui - гйдсутнг";. Ц ¡oni тинах кличэстетцого Bapiairea шлвлена ¡дгнтичшсть локал1заий i зшдьисшш розш-pic прещш1тата i üoro qiflbHocri, особливо на пектпиазл /у пе-рпплззглатнчнопу npocvopi/'.

У епьчьких /,оод¡д;-:еннях is сшвроб! нищею 1нсти?у?у бота-Н1ки ЛИ Л-СР Трутневою I.A. {деитиСИковап! пешснгп ко;;длекз\' пскишаз. од-ш^-хв"1. Л® 3.2.1.15; Ш 3.1.1.И; № 3.2.1.67/:

аснЛгепшэдюиаза У контролг 83,20

порпгэлактуроназа , при клиностатуванп ПО.-ВО исктглеотераза у контрол! слип

пектинестераза при клиностатуваши • 1о,ьй

екзопол1галактуроназа у контрол! но ваявлено

окзолс.'11галиктуроназа при клиностатуванш не вндвлено

¡дентлкатия Серпент ¡в комплексу целшаз тако:.; показала cvttcbi в ¡дм iiiHOCT i v ix активност i шд впливом MiKporpaBiTa-цп, гж.ноль"1 -шГ1 " 3.2.1.4; 1® 3.2.1.74/: ендоглюканаза у контролi 0.12

ендоглюканаза при клиностатуванш 0,32

акзоглюканаза . у контроле 1,54

екзоглыканаза при клиностатувяшп 7,04

0дерк,яч1 результат св!дчать про то, цо в уповах клино-сгатування зникення кристал1зац1! целшозп пов"язано з п!дви-щанням реакцШю! здагноо?1 целюлаз, тобто is зростанням дер-ментативно! реакщ! Г1Лрод1зу целвлози /Клесов, 1987,- Клесов и др., 1980» Скницин, Клеоов, 1981/, тод'г як висока актившсть пектол1тичних фермент ¡в - з г1дрол1зом галактозидурошдних зв"язк1в у пектинах i вивиьненш зв"язаного калыЦю /Demarty et al., 1984/.

иитофлуоримегричний анал!з вшсту калози у клтшах протонами моху фунар1я вологошрна при клиностатуванш Шд впливом екзогенних фактор!в у клтшних оболонках син-тезуеться калоза, з доюмогою Г1дративних оболонок яко! в!дбу-ваеться регуляц!я транспорту водних розчишв по апопласту /Dwelle, ¡974; глаггои, Lucas, 1986/. Цитогйуор1?изтричнии анал!з вмгсту калози у клтшних оболонках протонами моху виро-

5-замовлення 19

Тасшща г

'Вплез кла^истатуБання ка bmíct калози в оОолонках протоке:.;;: ijyi;apiï волого:.пряо1

Порядкокий _Bi"íct Ii ело? а, вШи од.______:_

• У контролi 2 оиолонках пр;; 2 ос/ха, цротонели____ „ ойолоиках__

поздое£В1п поъепечнН: поздоинз-: Ü; полтаэчкп:

I 13,94+1,63 •33,21+4,89 12,17+1,75 54,5825,40*

2 16,65+3,50 33,4124,79 2Û,G52.C',9'J ¡03.40+13,37*

3 16,72+3,19 48,76+7,OS 30,55^5»49* 64,55214.45

4 19,02+3,41 54,98+8,04 20,4C;i,98 81,06212,81

5 19,31+2,57 49,55+5,76 22,68з4,57 ' 129,46218,82*

6 12,98+0,90 49,90+8,SO 23,2024,40:' 150,1726,79*

7 12,47+1,02 52,80+9,23 33,2025, ob*' 97,04217,89*

8 15,13+3,02 64,94+10,38 35,1625,05*' 147,80+21,04*

с, 10,9010,59 56,92+19,57 20,8023.13* 154,24218,43*

10 8,07+1,19 50,/4¿5,59- lG.202l.47* 141,95216,02*

11 10,90+0.27 39,7827)'9*

* Эначущо В1др1зня0ться в!д величина в конгролг /Р — 0,05/

Щ0НО1 в контроль показав, цо II вмхот у попсрвчлих I поздовх;-Н1х оболонках оуттево в1др!зняетьо;:. У оболонках юптин каяно-отатнсго вар1анта вше: цього глнкану дослнчрно виде, н!к у кл1типах контролю /тсол.2/. Одержат дан! св!дчать про' те, що ушвп, м!крограв1 теш I зумовлиють ст;;кулшчий 01,юкг на с:ш:гез 1/або активацию -¡.З-глтаанситетазк при вшит г невиоышс .. сигнольпих £Ядукто]Нв, 11а роль яких г.схуть цретевдувати цито-горыони 1 ¡они кальцпо /Ро1и1урсЬ а!., 1988; ТгеЪу et а!., 1987/. ¿¡ля псрав^кп цього прнпущення були заотосован! вдто-хипчн! методики ; викориотэн! прям! I лоеНчзп показшш;: вивчення локал!за;ш вглыюго ! слабкозв"язаного кальцш, АТ£аз та вмхсту кгм0раниозв"яза.1ого кальцию в оболонках.

Цитохп.пчне визначання !о;пзованого ! слабкозв"язаного

кальц!п ^ цитоулуоркнетопчне виьиачешы вг.поту мембраниру зв"язаного кальц!ы в клггкиах протонами моху

Шроаптимонатним методом вотановлена локал!зац!я !он!зо-ваного 1 слабкозв"язаного кальшк в кл'ишнил оболонках про-тонеми моху, яка росте у коитрол: ! при клиноотатуванн!. Ви-явлег.о, що и кл! тинах контрольного вар!анта поздовкн! ! попе-речн! оболонки марковаш скупченнями др!бних /'20-30 нм/ обо пиловидних гранул прецигЛтата, плаз^одесми позбавлен! 1х. Структури юптинних органел /ядра, хлоропласта, м!тохондр!1, М1крот1льод. апарат Гольд?;!/, а таком; плазмалема I тон.птаст характеризуются рхзною ^генсииистгс реакщ I.

У клиностатогакилг зиитшшх ясгановлена под1бн!сть в!д-ьпншсть у лока.изацп проциштату та ¡нтсзнсивност! цитох1м!ч-но! реешцУ вгд такот у контрсш. В'дмшноат! стосу-валися шдсиленням !нтеи«шнос'т! цитохШ1чно! реакцн у периплазм!, оболош:ах, мембранах ядра, строи? та крохмальних зернах хлороплас^в, матрико1 м!тохондр1й,на тонопласт! 1 у г!а-лоппазм!. Б1дзначен1 змиш свгдчать про шдыщення пулу хоН1- •' зованого кальцш у п^риплаз^м! ! г!алоплазм!, 1. можливо, > зумовлеш цив!льненнлм Са2 , якиИ зв"яза1шй з кзрбоксильниш трупами иектишз оболонок / ей а!., 1988/, I переходом

його ¡3 зЕ"язаного стану у вгльний, а такок пячоуванням ви-ведешш. Са2+ ¡3 юптини, що здп'Юнюеться Са2+-АТОазоп / Dietar, Ногте, I960/та ¡нтенсвдкац!ею його депонувания калыин-секве-стувчпми органа ламг.. Це характерно як для кл i тин тварш, так i для клшш рослнн при нгошш р1зношк1гш:х альтарувчж: фактор ij3 /Заалшвили и др., IS8G; ыашанакий, Рабинович, ISC7; Go-Met, 1984; I.!aгше, 1985/.

3 петою ¡дентий1кад11 iohib кальцпо у прёциштат{ шсля шроонтиыонатно! .реакцп проведено рентген-спектралышй анз-Л13 напгБговсгих зр1згв дослЦяуванкх юптин. Вотановлеко. ¡до црециштат рескцП у шптишшх оболонках /рис.1/, 1,птохонд-piHX i хлоропластах ьисткть елементи кальцш i сурыи.

Рис.I. Рентген-спектраль-Я1!й склад елеменнв д!-лянкп клгтгшно! оболонкя протонеми моху, вирошено! при клиностатуванш /nio-ля п!р"онтимонтано1 реак-цП/. Но горизонтал1 -енерггя у Kev. дв когсно-му елементу в1дшв1дае cBiti енергетичний спектр, по вертикал1 - к1льк1сть ¡мпульсгв л1чби.

Pn

CL К SB СА

0.1

RH 45/RU 44

5.3

ЦитоОлуориыетричне визначення Еьйсту момбраннозв"язаного кальцш у юитшшкх оболонках дослдауваного штер1алу показало, що в умовах клиностатування iioro bmict достов!рно нижчий, his у оболонках контрольного варианта /таб.ч.З/. Це дае мооивi оть припустити, що кальцНЬ якии вившьнюеться i3 пекгишв, частково виходить ¡з клхтин у середовище, а част-ково залЕшаеться у апопласти

Тпул::щ 3

Бплив тшшостатувшня к а вы ¡от меибраннозв"язаного кадыию в клшшшгс оболочках протона,ш иоху

Йорядковий Оболонка ш!ст кадьцпэ, в!дн.од..

номер кл1- -

тинч в контрол! при клипостатуванн!

1 Апекс' !1,82+2,39 4,50+0,48*

Поздоюшя ¡5,95+2,54 5,79н.0,71 .

Поперечна 41,23+5,17 12,1821,19*

2 Поздогаш 15,77+1,53 6,47+0,80

Поперечна 33,92+3,00 16,39+1,78.

3 Поздоекня 1С, 182.2,6 7 " 6,64+0,59*

Поперечна 40,24+4,48 15,1721,88*

4 Поздовьия 18,5922,95 ' 7,87+0,90*

Поперечна 33,30+2,99 16,88+1,59

5 Поздовлгня 19,20+2,81 7,5020,32*

Поперечна 35.8523,15 13,03+2,06*

С ¡1оздов;:аы 17,1522,03 5,82+0,66*

Апекс ¡2,27+2,41 3,465), 33*

* Значущо в1др!зняетьоя вц величина в контрол! /V £.0,05/.

р+

Елоктронноцитохп.йчне визначекня локал¡зац! 1 Са та Ме * -активованих АТФаз у кд!тинах протонема моху Електронно1ягох1м!чнс вивчення локал ¡зац И СаМё^"- • активованих АТФаз у ¡нтеркалярних кл¡тинах протонеми дозволило визначити певну законогЛршать у розподШ продукту реакцП /електроннощ!лышх гранул неправильно! форми/ у вар!ант! ота-щонарного контролю ! клиностатування /табл.4/.

При клипостатуванн! виявлено суттеву в1дм!ншстъ у лока-лпацП ! !кт0нсивност1 реакпп: в!доутн!сть продукту реакцП на Са^+-АКагу па плазматичшй мембран! бьтьшост! доел ¡дкува-них клшга ! пого поява /обо зб!льшення розм!р!в I гильност!

прощал тату/ в андомембраншй систем! юнтишшх органе л; а та-ко;;; п:тенсиф1кащя ыаркувэння плазмалсми, тонопласта I структур аиарата Гольда! - на Ме2+ -АТЛазу.

Таблица А

1нтенсивн1сть цитох!м!чио1 реакц!! на АТэдзи в кл!тинах прототип ноху, опрощена! в конгролг та при клкноотатуванш. 2 об/хв

Орх'анэлп та Контроль Клкностатувагсхя

¡х компонент Оа 2+-АТОаза Мзг+-АТ0аза Рт Са -АТааза ме2+- А№азе

Плазмалема +++* ++ +_ +++

Хлоропласта +++ ++ +++ ++

ШтохоццрП +_ + ++ +_

Лдро хроматин +_ + ++ +_

ядерце +_ + ++ +_

ядерна обс-лонка +_ + +++ ++

Ендош аз матичний ретикулум _ +-14 +++ +_

Дикт!осош +_ +++ +++ +++

Гоноплаот - ++ +++ +++

]1лаэгюдесми - - +++ -

'*Позначення: Шып'сть /+/ в1'дпов!даз ¡нтенеивноот! 'реакцп.

/-/ - реакШя вдоутня, /+-/ - реакц1я в окремих структурах.

Беручи до уваги» що при клиносгатуванн! виявлено в!дсут-н!сть локал1381иI актавност! Сди+'-АТ*ази на плазмалем! б!ль-мост! клIтин, ! дан! л1?оратури про ге. що зб!льиення коппент-рацН цитоплазыатичного кальцпо ви:;е фЫологччлого р!вня 1нг1-буе актива1 сть Са2+-А?уази / Са13ве11, Ивпц, 1У82/, шха-

щэм яко! може бути насладсом утворення ¡лкиолекулярнгос зшиаок за рахунок взаемодИ 13 вториннкми продуктами ПОЛ г збхльшен-ня шввдкост! тсрноденатурац! X ферменту /Владимиров, 1973; Архипенко и др., 1983; [Тучкова и др., 1983/, можна припустити, що м1крогравхтац1я призводить до ™г1бування Са2+-АТФази плаз-малеми, що шзшше було доведено також прямими .методами /ког<1у-ит е* а1,, 1984/. 3 1тюго боку, зб1лыпечня ¡нтенсивностх цитох1М1ЧН01 реакцх* на плазмалемх, тонопластх I мембранах структур апарату Гольдяи клиностатованих клхтин : дант лхте-ратури про те, що Чк2+-залежна АКаза юптин виц их росл ни, яка етимулюоться 10намн яал1ю, являе собою Н+-А'Е5азу Ет'Е5-типу/Палладина, 1987; Нг:сэиз1е1п, Лапа, 1986; ЯаьсЬке е-Ь а1., 19В8/, що к'онтролюе транспорт протонгв /Максимов и др., 1989; Пэуйп, 1985 /, дозволяв прнлустнти, що клиноста-тування пхдсилюс роботу антипорта 2Н+/Са^* на плязмалемг

Д0СЛ1ДНИХ ЮЛ ТИН.

РЕГЕНЕРЛЦ1Я ЮПТИННО! 0Б0Л0ШИ У ПРОТОПЛАСТ^ вошт тивекоаШ! ь. В УШВАХ КЛИНОСТАТУВАНШ

Для розумгння ролх гравхтащйних сил Землх в утвореннх первинно! оболонки та внеску 1х дй на структурнг показники росту кл1тин вежливо а"ясувати, як залежигь регсперлцхя Ц1е1 структури у протоплаот1в вищих рослин вхд ростових процес1в в умовах моделювання мхкрограв1тац11. Для вивчення з1дновлення оболонок у протопласт!в картоплх ми дослхдаували цей процяс на певних етапах культивуванчя /Недуха и др., 1991/. Встановлено, що розмхр протопластхв при культивуванн1 на клиностатх збьпьшу-яався значно пов1льн1шэ, кхя у контролх /табл. 5/.

3 допоыогою калькофлуора сппстерхгали за появога люм1не-сценцг! з областх утворення клхтиннс! оболонки, встановивши тривалхсть лаг фази рггенерацх! стгнки, яка в контролх стано-аила 48 год, а при клиностатуваин1 - 72 год. Виявлено, ио при регенеращ! оболонки П флуоресценщя лочинаеться у локвльшн

Таблиця 5

Розглр /нкц/ протопластов картопль кулътивованях в контрол! га при клиностагувашп. 2 об/хв

Трпвал1сть культп-вувашм протопласт пл доба

Умови

контроль

0,04 /гол! протопластк/ 10+1

2 • 21;2

3 55г4хЗЬ£1

4 С0+2х'Зй+2 7 6б-г4х35+1

1С+1 20+2 Зь+2х22+2 41+2х30±3 44+2x36+1

диянщ поверхн! протопласта, а пот ¡и охотное вой Кого поверх-шэ. Ветановлено знание прпппченкя регенерацп оболонки при клиностатуваннг: на Ю-ту добу вгист протопласт 1в з ^¡дновле-ною оболонкои отановить Щ'л тоди як у контрол1 - 42^.

Анал1з результат ¡в елоктрошюмороскогпчного га електрон-ноцитох¡личного вивчення регенерацп оболонки у протопласт1в дозволяе вщилитп типов! риси пцсташшх /у часГ/.змш ультра-структури цитоплазматичипх органел у шоцсси Б!дновлешя оболонки: ущльнення г1алоплазми, поява новосинтезованого крохыалю у'пластидах та утворсшя шорсткого канатцкуляр-ного ротксулуму. Дпарат Гольдха характеризуемся невисокош актившсти, в облает! плазмалеш сиостер1гаються везикули, як1 коптактуюТь з нею /зовш або всередшп/ або з ендоплазма-тичнш.; ретикулушм. Позитивна цытохйпчна реакция /з альща-новшл син1м/ у везикулах I зовншньопу шар| плазмалеми /через 48 год у контрольному вар 1 ант I I через 72-96 год - при. клиностатуванш/ I дпдсутапсть мпсросТнбрил целюлози на перших этапах регенерацп оболонки., очевидно, св1дчать про те, що у протопласт1в спочатку в{дкладаються пол[сахаридп матрикоа. Через добу шсля цього в шптишпй оболонщ споотер1гали окре-Ы1 р13нонаправлен1 м1кроспбрили целилози. У протоплаот!в з в1дновленбю оболонкою мпгроснбрилярна С1тка була ргдкою пор!в-

- Яо -

1Шно з оболонкаьш кезо'.плъних клшш. Шдзначена гдонтичнлсть структурних з.\ин при рвгедерац11 оболонки у протопласт ¡в, вп-р01деп:к у контроле I при клипостатувашп.

Ультрастшктурн) е;', окти уоротаочэоко! пе;?агопост1

ни та}?и;1,-п оболонки тканин шдзел.чпх оагашв рослкн

Пор]внлльпо улътраструктурне вивчення клтмшх оболопок ряду есш!ляц!8них кл!тш /еп1дерк1с;» та иезоу!ло листово! пластинки, ешдер(.псу 1 флоешо! ларенхни г1покотпля, а таком ио>я:сге.ч5тичш1х кл1тин тун пси вегетативного пагона/ пред-отаюшкЛв одно- та длодольнпх рослин(пшенищ та балъзашна), вироцзних в уиовах реального косшчного польоту /15 1 13 длб 131дп0в Ыю/ I в контроль дозголкло еилвити ряд закономгрно-стел. Ьсни стосушлися з;.пн ¡х улътрастпуктури I товцини, ь очевидно, хпдобранали здаптрцшп змиш зип тинного метабол!з-му I реакцш - Б1дпов1дь на сигнал я1кро17зг»зIтад! I.

Представлена характеристика ультреструктурп оболоиок, цитоплазматнчних органел I ядер дос;пд;::улэшг; «¡тип роелкн, вироцених в умовах стащонарного контролю. }Идзначено, цо 1слI-тпни характеризуются типовою структурою, яка характерна'для кл г тин даних оргаыв рослин /Васильев и др.. 1980; Гамалей, Куликов, 1978; ¡.'ирославов, 19/4/. Эоенпши сболтил ешдер-мальних кл1т:ш листово! пластинки, С1м"лдолеи I гиюкокшв кл!тян першого пару тундки мала аенпетрпчну шарушту /у лист-К!В I гпюкотил1 :</ або порахресно-багатсиарову - у ешдерм:оу I пнл1садно! псрпнхп.1п с¡м"ядолел. АнтикличальнI 1 перикли-налып оболонки апыериалышх клтш, сболонки клгтин мазоф!-лу 1 меристзматичних кл!тии мають ледь пом!тну шарувагу структуру у перших I безладяу з типово грану лярно-ф1брилярнозэ структуроБан1стп у останшх. Показано, що ептдермальнг глпти-т верхньог поверхн! листов иокрит! ыарои воску у гигля-д! бугорка 1 вэдовяеиих сосочк!в з досять високою щ1льн1сти /22,4+3,1 н» I мкп^ лог-ерхн!/.

Встаковлено, г;о коротксчасна /16 та 13 д(б/ невагошеть ня з;Л::о/яв" вдчлпого вюшяу на уль трас тру к.туру оболонок кл1пш

а -

. /.;еаО!./1ла, квркогвшягчгск кл;пш тунпда i кл'тш кори /ггпоко-тилл/. Тозаняа сболонок б1лылосп досл1дкувшшх тип ¡в юл тин була ;;оото2нрно кешюа, ui;.; у коитроли Електрониа цьшйсть кутлкулнрного шару в ycix сшдерпалышх клiтипах була кх:.че, i;i;:; у коктрод!, в -бьчылсн чпстини цпх. ооолонок эпопеи i чпс-ленш розпуиэшш i нрос;чтл, б лик не спивлялася огбрллярна аоо гранулярна стауктурозншглъ; в оболонках егмдар;лсу ; на-рон/лш сш"лдоле:. В1деутня псрехресно-багатоизрова структура. iiocKOui пагорбкн на поверхш шидергишл-шх miimi листов були вдвпи ппг.чь а 1х иилыпсть - на порядок доила пор ¡видно з контролем. У Л1тератур! е даш про те, ¡¡о килыпсть воскового шару, ¡¡ого розшр, говцина ку тику ли. о такок emiot роз-чинних л1пиив у кутикулi в критерием ¡нтенспвност! кутикуляр-Hoi rpsHCnipanii /Эзау, 1980; Heas&, Schonherr, 1979/. Вра-ховуычи одорканг нами дан* i видезгадане, мо:,;на припустити,' що f.;iкрогровi'1 ацIя викликае збиыленля трансшрацП. Видвлеш в умовах невагомост1 розпушешш б юптишшх оеодоиках не е спадиу¡читай для даного вплшзу. Под1бш явица шдбуваються внаслщок г!Дро;йзу пол ¡сахарвдов оболопок ¡i cnacrepirararbOH в багатьох клгишах при листопад!, збольыешп оекроцп i прл ди раду ¡нших чинншив /Пурашшк. 1988; Sexton et al., 1977/.

Вивчешш ультраструктури дослдоеуваних иптии показало ряд вЬишшоотей: у вп[дермigi - картина Л1зису, у ызристогл -• збгльиепчя розг.нргз вакуоле;!, актпвашя структур апарага Гольдки; у ыезоукп - зншюн! /у п ¡втора рази/ розмори площ! се-родишшх зрiзiв глптин, популяшшкн qiflbHocTi хлоронлаот1Е, ¡х po3MipiB, заша числа гран i po3MipiB тил!1Ко1д<в. Враховую-чи одерканл нами експерименталыи да;п про зникашш po3i.sipiB тожщпп кл'гчшших оболонок i дэиг aireparypr про кореляцш назначения параметров i вгЛст асим1лят1в у фотосингетичних кл!тинах /Курсанов, 1976/, можна припустит зменшеиня утворон-нч асш.плят1В. певна частила ягах ¡де на синтез пол1сахарцд{в КЛ1ТИЮШХ. оболонок.

* « *

Проверив; л.с.-.'.'лцч'лк!;.! ^оз^'лявтв зро^чтп затль'^пнл, t:o witTHi'iií оболчяки í»'Ojaiu, якi nüGTvTi, n v:c>uax вввс>го"оот i ra клввогмтуванвл , явячються граа1тацхйночутливими структурами, лабглыпс i ь лких залезать в!д типу ткзи.ш г т?ив?аост1 дГ/ чл-вчнка х "л^апа {з ыНкяхя штабол1з:.;у кдхтич /огеид I, 2/. Бгзчсшш'улгд'раструкту ри кл гглннлх i¡ó0J:0üc!; паттсваих

орган i в показало, го дш горотко isenoT ¡u^u-c-rocri ¡¡г.. структуру оболсво/ rtri iK3j;Li''jr морист-;-:!! ст р;. л-'bmY пареихкчг ri toííot;:;¡íb , a тп;и;:: асги ¡лнвл "ij>::>: к.'ртлв rior.í r tiíoí o

moijjj' a-i члпллв. l iv.í re чпв струну рл к л i т,:в':.л ;;Joj¡o:,ob ouincpf..fe¿ вв^ал;';1 во ыд органа волчс.тввх ро.-.мш л i ррт лв-ллвь nin. клгтиввлх осллолл; коитр-оле?! м-ллх-л л„, нохпмвннли

кумкуди, '¡'i ссруктуз:-.е1№ллш!« шлыюелч i pojiiipiB

воскового вплвоту, u.o свьтвить про иосш-енкя вутзкулярии! трав-cntpanfí та з-.; i i ¡ у вуглвводвово u.-Miiiy. Таким чшюм, вявченпя структура зсчзилшпх (колонок егидердтсу оу¡рь-якого органа нац-зе«но1 частипя рослипл кис слукпти д1бгьостачиою ознэкош ají MiitporpasiTaui i ва с гранту puo-íí пвц! оиаяьп f зг.пнн клгтпн.

Структур« i ьлПш в клхтшпш оЗ-гзднках i цатомая«? , виви-кавч! в умсвах трхшачого кссгЛ'люго лольоту в протог-Cftí моху, частксг.о cjtoat на utltia при <\отт глин i íx бЮлоНччого ей-лкту на гиризовтаиьяцх кллпостатях в лабориторП. Встопсвлснэ, цо паробудоья кл1ти!:них обслснок прз дi Í" мгкрэгравттаци', яг; правило, пов"язэн1 Í3 8м1наии в метабол}зм! сболопок та згчвагд: структура:« i оСм!впях npoueciB у цитоплазм!: автш>ац!ев хчц-рол1тичних фермент1в, посвлсввям синтезу валози та гем!целс-лоз, снижениям - целшозз, зменапниям об"слу крохмалю в хло-ропластах, зм!нах ультраструнтури органел, появг нових кномин-ннх колекухярних форм ВДПаз i СДГаз. Зм!ви на клНшшогду р{вн! вираженi в зменыден1Н po3MipiB клггин, ncnsi калпй1-зв"лзую-чих сайтхв мембран, зб!лыаеан! компартшнив л1тичного апарату та неронеисол, поруоеннх улЬтраетруктури органел i свхдчать про прлскороче старпни míthh п!д uígb-м!крограв1'гацГ1.

Встачозлеии, що грав¡та^линочутливимн лавнаю! кетабол1з-

Схема I. Схема оонозних (Яологгших ефект{в та ио;::лдвпх: мехашзм1в вплпву ы}нрограв!гац1I на з(д1к;шп оболошш роолмн

■- 27 '

«13 кл!тннвнх оболонон с процос синтезу полтеахарвдгв /делплояг,

гом!целюлоэ, пектину, протопектину 1 калози/, нристал!зац!я

м!крофгбрил целюлози, г!дрол!з в»утр1шн{х ; зовн!тн!х зв"язкгв

целюлози 1 пентинових речовин, зз"язувапвя в!льних иапбоксиль-

них труп пектшОв хоиамн кальцгю або к протона?.® .

Вязчения регенерац! I кл{тинно'1 станки у протопластов ме-зофглу лисипв нартопл! показало, ио процес утвореннл первпнко!" оболоики е грав1тац1йночутливим. Нами зстановлеио, що клииос-татування 1шОбус вгцновлення оболоики на 90%, поповяус лаг-фазу II регенерацП' та дригн!чус р!ст розтягом ппотолласт!в. Експзриментальн! цан! та анализ лгтарзтури з питань шцукоза-ного в!дновлешш оболоики цозволяютъ зробити висновок, шо кди~ ностатуванпя приги!чуе синтез д транспорт вуглеводних поперед--¡шк!в та сиптотаз пол!сахариц1В на поверхню штоплазматично'1 мембрани, а також процес екзоцптозу пол1сахариц!в матрякса та поперзцник!в синтезу целатози.

Одержан! експеримэнтальн! дан! про к!ю м!крограв!тад{? на активность Са^-АТФаз плазмалеми, вмгст калыию в апопласт! та цитоплазм! клиностатованих нл!тин та дан! л!тератури Про вплив нлиностатування га невагомост! на активацгю ПОЛ, жирнокнслот-няй та фосфолШдний склад мембран, а такой на в!двовлення обо-лонкя у клиностатованих протопласт!в ев!дчать про лаб1льн!сть цитоплазматичноУ мембрана та Г! кальцтсвих канал!в. 3 другого боку, встановлена вами активац!я екзо- та ендоглшаназя, пектин-зстеразл г яол!гаяактуронази та %2+-ЛТФази плазмалеми в клиностатованих кл! тинах ! цан г литература про те, що такий спектр ■ <; метабол 1'чках змгн а одгисю з ланок цгт ф1тогормон!в, очевидно, св!цчать про те, що в умовах м!крограв!тацгI в!пбувасться посилевий синтез ЮК, яка призводдть до активац!! протонног помпя, пШккслення апопласта, активац!!' целкшаз I яектиназ, ви-в!льнення частики зв"язаного кальц!ю з пектин!в.

Таким чином, результата иашоУ роботи показують, що в меха-н!зм! зм!н струк1урно-фу,чкц!ональнпх показник!в клгтшших оболонон рослин в умовах м!крограв!тац!I вклгчон! процвел, рэгу-ляц!я яких за!£снвсться за участи вторинного попяредника -!он1в кальц'ю.

Кдтгастатування

Протонема мог>у,1 icsíTiimti обо-Jh Л01ПШ //

Протопласта цезойьча îcaiiTomî

ПрйПЙЧеПЛЯ В tЛПОЕ-/

лелпя оболонки

Змепшення вм!оту криота-л1чно! нолюлози, зсИль-шешш - аморфно! додюло-зи, гем!цолмоз тп колозя 1мов1рн!оть: зм1ни влходу продукта '¿заемоперетиорень КД-%цукр1в тп 1пдуид1! тропокрншй I иоашж renin

Зб1лшошш dktubhootí иокиш-еотеразп, ендотшголактуро- л Imou !рн!оть ИвдкцП траяскриши ! нешшх ген i в

пази, еидо- та екзогдпкаиази

Знпгсши товпцлш, зи!па ультраотрук' тури, розпуиення /у ado увольнения,f д?5'га__/\

Змешчення розм1р1в f щ!лыго-ori продукту датохШ'шо: реакцИ па Ca2+-АТ^азу на пдазмодом! та зб!льшсння на ендоменбранпх_

Иоплшза зшна олЛгомерно! структу рп плазмалеми та актотацьч каль-uieimx кс.нал!в ендошмбран

i

к.

¿йльшшпш poDMipla i прльио- Il ctí продукту цмгахНФшо! реак4 цП на локал!зац1ю Ca21" ; / анЕнення вг>псту мембранно- /V эв"язапого кальцтю в оболон/' тах_/

Шокливе лорушенш душаиолуванпя кальщеззих капал in плазпялемп та зивпаення вшсту вЪшшх карбо-кснльннх груп нетрнкса ободонок

Подов;;;ешш лаг йаэи регене-_ paui! оболонки, пригнИегавд расту розтягом_

Iмовipufera: порушешш структур!! плазмалеми, знш:;е!!ня синтезу по-л!сахарвд1в та пригшчешш екзо-диту_

Сзсеиа 2. Схема оопошшх (ИолоПчтк ейокт!в та моеливих механ!зн1в внлшг< каяяоогатувонпя на кл!тшт! оболонки роолии "

- 29 -В И С Н О В К И

1. Змгни структурпо-функцхонально? характеристики юптин-них оболонок роолин гид Д1вю невагомостх залежать вхд типу нлхтнн т тканин, а такок тривэлоетх чилийка. Серед реакцхйних до дгТ М1крограргтацг1 клгтккних оболонок надземшк орггнав рослин пидглена трупа зовнганхх оболонок егндермальних тканин, Гравгтац1йнорсактивнх зовншнг оболонки ещдермгсу на В1дмшу вгд оболонок нереакцхйних тканин характеризуются ме.шюю тов-щиною, потоншеним шаром кутикули, воску та змгною ультраструк-тури. Структурно-функцгоналЬ(Я процеси у реакцхйних обслонок при дп м1крогравгтац11, очевидно, направлен! на збереженмя оптимального гомеостазу клхтип,

2. Зивчення структури зовншнхх клгтинних оболонок еп1-дермхсу нэдземних оргатв рослин може бути дхагностичною ознакою дг! мхкрогравхтахцТ на структурно-функцтгалып змхни кл1тин вищих рослин.

3. Встановлена одмотиповхсть бхолог1чних ефектга fi.it тривало! невагомост1 г клиностатування на структуру клхтинних оболонок нищих рослин. Показано, що эмгна ультраструктури супроводжуеться эменшенням розмхрхв юптин, частковим Кх округлениям, посиленням вакуоизац!*, збгльшенням компартменту пероксисом I порушенням ультраструктури органел, Я1П свхдчать про ирискорене стархння клхтин.

Зм!ни в ультраструктур! оболонок I органел при дхX мхкрогра-п1тацгI пов"язан! 1з змгнами ыотаболхчяшг' ' процесхв клхтин.

4. Бстановлено, що гривгтац1йночутливими ланками метаболизму оболонок е синтез лол^ахариддв та активность лхтичних фермент!в:

а/ вперите встановлено, що при клиностатуваннх рослин вм1ст кристал1чно! целшоэи зменшуеться, а П аморфно! форми '' збЬчьшуетьпя; энижпння лагального вм1ст.у целюлози супровод-куеться збтльшочпям зтричх вмюту гемхцелголоз х калози;

б/ нпявлено, шо клиностатування пихликае достовхрне збхльпеипя яктивкостт пекттсстерпзи, полхгалактуронази, вида-то окэо-1.4- ^ -глканази п ил19ю»г в;с,цх мплш.

- 'ЗС -

5. 1зольован1 протопласт« вищих рослин - унхкальна модельна система для вивчення б1огенезу оболоиок при м!крограв1тац1Х, а також для дослгдмення ролг цитоплазматичних органел в цьоцу процеох. Пригичення регскерацг! оболонки у клииостатованих протопластхо свщчить про 1нг*бування синтезу первинних оболоиок та грав1тац1йну залеяшсть цього процесу.

6. Експериментальн! результат та дай! лхтератури в галузг космпмо! фгтобхолохч! дозволяють рекомендувати як мхшенх Д11 Мхкрогравгтац!! на юптиши оболонки: кальщй, эв"язаний

з карбоксильними трупами пектин!в, та цитоплаэматичну мембрану при спрямованому пошуку засобхв захисту рослин вгд дг! невагомост1 в бгологччних системах життезабезпечення КОеМОНав-

тчб.

7. При вплив! м1крограв1тац11 порушуеться калыцевий гомео-стаз рослинно! клгтини. Механхзм дгI заснований на зм1нах активное?! плазмалеми та ендомембран, появг калыцй-зв"язаних центр1ь мембран, активацхК целюлаз I пектиназ, синтезу калоэи, зниженнт вмгету мембраннозв"язаного калыдю в оболонках

' та переход! частини апопластного кальцш 13 зв"язаного стану у в!льиий.

OCHOBHI ПРАЦ1» ОГОШКОВАН1 1JO TS.il ÄOKTOPCbKOi ДИСЕРТАШ I:

1. Кордюм Е.л., Недуха В.Li., Попова A.Ö., Сэдоренко П.Г. ло-качяэацкл глюкозо-о-фооедгаг.н. ^оспорплазп, сукщшатдеглдро--геназн и АТуаз в клетках растений и бактерий. - ¡'птер. ХУ Чехословацкой конп. по электронной микроскопия. Ibara. 1977, c.I81-182.

2. Сытник К.Ы., Кордам В.Л., Недуха E.H. Структурно-функциональная организация клеток протонема Сунарил влагомерной, рас- ; тупей 96 суток в условиях космического полета // Докл.

All УССР, сер. бкол., 1980, "J,« ¡0, с.93-95.

3. Кордвм Б.Л., Недуха E.H., Сидоренко П.Г. и др. Влияние вибрации и ускорения на структуру и функции растеши!.. - Тези-оы 2 Респ. kohiT). по электронкой шкроскопин. Кишинев, 198!, с.61-62.

4. Кордюм 2.Л., Недуха В.In., Попова А.», и др. Особенности удь-траструктури клетки при клиностатирован'ш. Тезисы 2 Республ. конф. по электронной микроскопии, Кишинев» 1981,

с.63.

5. Кордвм Б.Л., Недуха Е.1,1.,, Попова А.Ф. и др. Организм и Космос-. Киев: Рад. школа, ¡98!. c.i -72.

6. Kördyum S.L., Sytriik K.M., Kedukha Ü.M. et el. Optical

end elefctron-microacopic studies of the Putiaria hygronetri-C3 флЛопеиа after cultivation for 96 äoya in Space // Life Sciences one! Spocs Research, 1981, v. 1, p. 159-162.

7. Недуха Б.Ы., Уварова O.A., ОвруИкая H.J!. Влияние клгноста-щгавания на ультра структуру клё'ток протонемы мха Оунарии влагомерной. - Тезисы УП съезда <У1Х>. Киев: Наук, думка, 1982. с.95.

8. Нодухя В.1,1., Уварова С.А., Овруцкал И.VI. Роот и структура протонемы фунарии влагомерной при клиноотетирогании. -

Ъ сб. XI Bene, рабочее совещание по вопросам круговорота

вяцескз ь замкнутых системах. Киев: Наук, думка, 1983, с. 120-124.

;' 9. Снтшш К.М., КордгаВ.Л., Кордам К.Л, и др. Микроорганизмы в косшческом полетет - Ккев: Наук, думка, 1983. 153 с.

, ■ /Глава УЫ, с. 134/.

10. Sytnik К.М., Kordyum E.I., Belyavskya И.A. et al. Cytolo-gical eapeota of higher plant ontogénesis under nicrogravity Abstracts of 34 Congress of Intern. Austronautical Federation. Budapest, Hungary, 1933 , p. 190.

11. Sytnik K.M., Kordyum E.L., Belyavskya И.А. et al. Cytolo-giool aspects of higher plant ontogenesis under micro-gravity. - Preprint 1ЛР-190, Budapest, Hungary, 1983,

p.1-5*

,12. Kordyum Е.Ь., Belyavskaya H.A., Nedukcha B.M. et al. The role of calcium ions in cytological effects of hypogra-tation. - Abstraots of XXV COSPAR, Graz, Austria, 1984, p. ,299.

13. Kordyurrt Е.Ь., Belysvskaya lí.A., Hedukha E.M. et al. The role of calcium ions in cytological effeots of hypogravl-tation // Adv.'Space Res., 1984, v. 4, N 12, p. 23-26.

14. Kedukha E.M. Long clinostation influence on the ultra3-tructure of Funsria hygron-efcrica moss protonema celia. -

.//Abstracts of 25 COSPAR,Grae, Austria, 1984,' p.299. '

15. Hedukha E.M. long clinostation influence on the ultrastructure of Fuñarla hygrotnetricn moss protonenn cells // Adv. Space Res., 198-?, v. 4, W 12, p. 19-SP.

;6. Kordyum E.L., Sytnik K.M., Belyavskaysy ¡í.A., Nedukbs E. №. et el. Possible mechanism of cclI adaptation tu hypogra-•vitation. - Abstracts of XXV of the Intern. Astron. Federation, leussane, 1984, p. 192.

I?. Сьшшк K.M., Кордам Е.Л., Недуха E.IÍ. п др. Растительная клетка при изменении геофизических i акторов. Киев: Наукоиа ■ дуыкп, 1984. - 136 с. /СЛО, II, 10-19, 28, 29, 60, 69, 107-119/.

18. Недуха Е.Н., Овруцкая К.К. Отрукгурно-ууикциональная характеристика клеток протонема мха дукарии влагомерноп при длительном клиностатированпи // Микроорганизмы в искусственных уотооистел-х. Новосибирск: Наука /Сибирское отд./, 1985. с .19-22.

19. Кордкм jS.jI. , Иедухс B.Li., Белявская Н.А. Совромениое развитие иде!1 К.Э.Циолковского н вопросе роста растеяи:'; в услогиж невесомости // Материала ХУЛ каучк. чтении, посвящении* научи, наследию К.Э,Циолковского, ¡Л.: поселцошщ:; наута» наследии К.У.Циолковского, U.: Наука, i985, с.131-134.

20. Недуха В.Н.. Узаропа С.А., Тупик И.д. де'.'стзяе гшогравкта-щ.п на акгаоаооть и шокествсюше форма дагидрогеназ протонемы мха Furmria hygrometrica Iiedw. // Укр. ботан. ¡куриал. 1985, т.42, .01. С.52-55.

21. Nedukha Е.М., Functional lebility of the protonema cell vtall of Punnria hygrometrica mosa ипйег the influence

of longdinosteting. - Abstracts of XXVI COSPAR Toulouse / France, 1986, p. 314.

22. Надуха E.U. Элсктрониоцитохимнческое выявление свободного и слаб^звязанкого кальция в протонеме мха при клиносгати-ровании. - 'Гезисц докл. научи.-техн. копферек. по электронной микроскопии. Кишинев, 1986, с.41.

23. Недуха Е.М. Влияние клчностатирования на ультраструктуру протонемы Funaria hygrometrica Hedvi. // Укр. ботан. журнал, 1986, Т.43, Й2, с.20-23.

24. Недуха Е.М. Локализация мк2+-АТ®азы в клетках протонемы мха фунарии влагомерная // Цитология, 1986, с.639-641. •

25. Недуха Е.М. Злектронкоцитохимическое выявление Са^+-АТФазы

• протонемы мха фунария влагомерная при гипогравитащш // Цитология л генетика, 1937, № i, п.3-5.

2G. Недуха Е.М. О возможных механизмах изменений структуры и морфогенеза клеток протонемы мха фунария влагомерная в условиях микрогпавитацгш. Б об.: У Ьсес: школа по теорети-ской морфологии растении. Львов: Ин-т ботаники, 1987,0.63-73.

27. Недухй E.U., Кордом E.jI. , даяевич Д.Л. Влияние шкрограви-тацш; на содержание каллозц в клетках протоиеми мха Funa-rln hy^roraotrica Ней«. // Укр. ботан.зкурнал, 1988, ¿56, c.53-G0.

23. Недуха E.'.l., Кордам E.i., дснавич jl.A. Изучение содзр;::ашш каллозп в клетках протонемы мха пунаркя влагоыврная при ги-погра;зитац:ш // Цитология, 1988, т.30, G2, с.212-217.

•29. Надуха Е.К., Тру гнева И. А. Роль пектвд'аз в механизме изме-• нени: клзгочних оболочек протояаш мха При клппосташрова-нп: // Докл. ЛИ УССР, се?, бпол., 1S38, £7, с.75-78.

30. Нодуха- S.U. Эаектроиноцйтохяшчсское выявление локализации

: целюлози в г.детках нротскеии мха ijgUapm нлагомерная при ' клшЬст&ткроэании. - Тезисц У1 Зсео.'сиир. "Удьтраструкту-. ■ ра рзстекпк". Чсрклгов» 1988, c.iS4.

31. Недуха S.LI. З^ектц клиностатирования нд катрикс оболочек высших растений. - Тезнсп У1 Всес, сцмп. "Ультраструктура

'. растений". Чернигов, 1988, с. 165.

32. Kordyum E.L., Nedukha Б.К., Popova А.Р, et Bl..Eroapeots of autotrophic link functioning in biological life-support systems based on call biology studies // Acta Aatron. 1988, v. 10, N 4, p. 225-228.

33. Heflukha E.M. bong clinostation influence pn the localisation of free and weakly bound calcium in oel^ wqlls of Funaria hygrometrica moss protonema cells Ц ¿bstr^ots of XXYTI Plenary of COSPAR, Finland - Eapoo, 198§( p. 369.

34.' He^ukha E.M. long oiinostation Influenae ofl the localization of free and weakly bound calcium in aell «alls of Funbsto

. hygrometrica moss protonema cells // Advf Spaoe Res., 1989, Vol. 9, N11, p.-83-86.

35. Недуха E.M. Эудаектн клиностатирования нй^вййраделение . ионов кальция в клетках протонемы мха:

//Докл. АН УССР, сер. биол., 1989. 'М, с.71-73,

36. Недуха Е.М. Роль целлюлаз в механизме изменений кдеточннх оболочек протонемы мха при клшостагирозакии. - Тезисы 3

* Вово. конф. "Биосинтез целлюлози и др. крцпрн. клеточной

•стенки". Казань, 1990, с.24.

37. Недуха В.Я., Сидоров В.А., Самоьлов lä.ГЛ. ах*кгк клкяоста-'тирования на регенерацию клеточной оболочки ;; у протопластов Solanum tuberosum l. - Тезисы 33 Всес. конф. "Еиосинтез целлюлозы и др. компонентов клеточной стеши", Казань, 1990, с.55.

• 38. Недуха З.Ы., Кордш К.Л., Ночпта&ю Г.С. Влияние гипограви-тации на структуру клеток листовой пластинки Trtticum durum L. - Тезисц II Геспубл. конй. по электронной микроскопии. Кишинев, 1990, с.80.

59. Sytnik K.M., Koröyum 3.L., Kedukha E.LI., Polulyoch Yu. The strategy of cell adaptation to miorogrevity. - Abstracts of 28 COSPAH, Hague-Metherlands, 1990, p. 55.

40« Hcdukha E.M. The,role of cellulspes in the mechanism of cell malls io Putiar^B hygrometricc. шозз protonemg ot olinostating //Abstracts <6f XXYV Plenary of C05PAR, Hague-Hetherlands, 1990, р. 56.

41. Недуха E.M., Кордш Е.Л., Филиппенко D.H., Чучкпн Г.А. Влияние микрогравитации на клеточнне оболочки надземных органов проростков Impatiens balsamina L- // Депон. В ВИНИТИ 08.01.91, is 137-891, с. 1-22.

42. Недуха Е.М., Кордом E.JI., Нечитайло Г.С. Влияние 16-суточ-пого космического полета на ультраструктуру клеток листьев Tritlcum durum L. // Депон. в ВИНИТИ 08.01.91 Ы38-В-91, с.1-22.

43. Недуха Е.М., Сидоров Б.А.« Самойлов H.H. Биологические зуфекты клиносгатирования на рагенерацшо клеточной оболочки протопластов Solanum tuberosum Ь. // Депон. в ВИНИТИ 03.01.1991, JM39-89I. с.1-21.

44. Недуха Е.М.. Чучкия В.Г., Филиппенко В.Н. Ультраотруктура клеток апикальной меристемы побега, семядолей и гилскотилей у проростков Impstiena baisomins L. //' Результаты исследований на биоспугаяках. М.: Наука. - 1992. С.309-312

45. Nedukliâ t'.M. The role celluloses in the mechanism of changes of cell walls of Funaria hygromçtrica protoneira at clinostating

// Adv. ripace iies,, 1&92, vol. 12, H 1, p. 99-102.

46. Keduicha ¿¡,, Jidorov V., Jaraoylov V, Clinostation influence on the régénération of call wall of Solarium tuberosum L. protoplast - Abetra'its of "îhe iVorld Space Congress''

(29 COSPAR, 43 I Ai1), "..'acliinjton, DO, U3A, 1992, p.526. 47.. Iiedukha ¿.I,:,, ¡JurjUnjkiy A.l. 16 days influença uicrogravity oil the ultrustruuture ïriticiur. durttn 1. leaves colla -Abstracts of "ïhe .l'orjd &pa.ee Congress" (£9, COoPAii, 43 IAS), Washington, DC, USA, 19y£, p.523.

yEEHT3,1994,sau.19,Tnp. 115