Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Строение, рост, формообразование и регенерацияскелета в разные периоды постнатального oнтогенеза npи острой и хронической патологии печени (экспериментально-морфологическое исследование)

ВАК РФ 03.00.11, Эмбриология, гистология и цитология

Автореферат диссертации по теме "Строение, рост, формообразование и регенерацияскелета в разные периоды постнатального oнтогенеза npи острой и хронической патологии печени (экспериментально-морфологическое исследование)"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

• На правах рукопису

"Г""

Сі. .

РОМАШОК БОГДАН ПЕТРОВИЧ

БУДОВА, РІСТ, ФОРМОУТВОРЕННЯ І РЕГЕНЕРАЦІЯ СКЕЛЕТУ В РІЗНІ ПЕРІОДИ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ ПРИ ГОСТРІЙ ТА ХРОНІЧНІЙ ПАТОЛОГІЇ

ПЕЧІНКИ

(експериментально - морфологічне дослідження)

03. 00. 11 - ембріологія, гістологія і цитологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

Київ -1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрах нормальної анатомії людини та медичної біології Луганського державного медичного університету.

Наукові консультанти:

- академік АН Вищої школи, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Ковешніков Володимир Георгійович;

- академік Академії національного прогресу України, заслужений працівник вищої школи, доктор біологічних наук, професор Коноіїський Олексій Іванович

Офіційні опоненти:

-доктор біологічних наук Лящснко Петро Сергійович;

- заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Федонюк Ярослав Іванович;

- доктор біологічних наук, професор Захаренко Микола Олександрович

Провідна установа: Харківський державний медичний

університет.

Захист дисертації відбудеться ® ^ 1996 року о а го-

дині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01. 01. 13 при Київському університеті імені Тараса Шевченка.

Адреса: 252022, Київ, пр. Глушкова 2, Інститут фізіології Київського університету, кімн. 503.

Відгуки на автореферат дисертації надсилати на адресу: 252033, Київ, вул. Володимирська 60, Київський університет імені Тараса Шевченка.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60. л

Автореферат розісланий 1996 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 01.01.13, кандидат біологічних наук Г.В. Островська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

Висока чутливість кісткової системи до дії чинників внутрішнього та зовнішнього середовища зумовлена інтенсивно перебігаючими в ній процесами метаболізму. Будучи тісно пов'язаною з загальним обміном в організмі, кістка володіє не тільки опорно - локомоторною, але й такою життєво важливою функцією як депо мінеральних компонентів, внаслідок чого скелет бере участь у підтриманні на певному рівні іонного складу крові. Скелет також служить буфером, стабілізуючим електролітний вміст внутрішнього середовища (L. Raisz, 1982). Такі елементи кристалічної решітки, як кальцій і фосфор, натрій і калій та деякі ос-теотропні макро- і мікроелементи, легко вступають в обмінні реакції з органічними компонентами (Б. С. Касавіна, В. П. Торбен-ко, 1979).

Необхідно відмітити, що особливості будови, швидкість обмінних процесів, ступінь мінералізації та інші важливі морфо-функціональні фізіологічні і біохімічні показники кісткової системи тварини і людини дуже схожі.

Крім цього, хвороби скелету та різноманіття форм вродженого та екзогенного порушення росту і формоутворення кісток змушують поглиблено вивчати функціональну морфологію опорно - рухового апарату. Отже, всестороннє вивчення кісток скелету тварин в експериментальних умовах при дії різноманітних чинників має велике значення для екстраполяції перебудовчих процесів у кістковій системі на людину.

Науковими працями останнього десятиліття (М. Г. Привіс, Б. А. Никитюк, В. Г. Ковешніков, П. М. Мажуга, Ф. В. Судзи-ловський, Б. Й. Коган, Я. І. Федонюк, В. С. Пікалюк, А. М. Ромашок, I. U. Nenman, М. Knox, В. Dias, H. Schraeder) визначені ос-

новні принципи функціональної морфології кісткової системи і дана оцінка складових її утворення. Слід відмітити, що проведена недостатня кількість досліджень, зв'язаних з особливостями реакції кісткової тканини на вплив різних екзо - та ендогенних факторів на організм людини та тварин (В. Г. Ковешніков, 1990 -1992; В. С. Пікалюк, 1980, 1992; В. .3. Сікора, 1987, 1992; Я. І. Фе-донюк, 1988, 1992).

В останні роки спостерігається збільшення кількості хворих захворюваннями печінки (Т. А. Кадощук І співавт., 1984; К. А. Зуфаров, А. Ф. Садридцінов, 1986; K. С. Шералієв, 1987; В. М. Фролов і співавт., 1990 - 1994 та ін.), що є наслідком інтенсивної’© промислового забруднення оточуючого середовища, особливо в регіоні Донбасу з високим рівнем урбанізації (В. Г. Ковешніков, Ю.М. Вовк, В. М. Фролов, 1991). При цьому зросла кількість затяжних та хронічних форм гепатобіліарної патології і частота формування вторинних імунодефіцитних станів (В. М. Фролов і співавт., 1986 - 1991). '

За таких умов зросла роль досліджень впливу функціональної недостатності печінки на патологічні зміни в кістковій тканині. Слід відмітити, що існують поодинокі розрізнені літературні дані про вивчення змін у кістковій тканині при вищезгаданій патології, виключно рентгенологічного характеру, що не дає змоги скласти певні уявлення про кісткову патологію (В.В. Сура, М.М. Гусєв, 1957; С.О. Рейнберг, 1964; A.C. Логінов, Л.Й. Аруін, 1980).

В літературі нам не вдалося знайти наукових розробок про вплив патології печінки на репаративний процес кістки, хоча є дослідження про вплив на організм пестицидів (Р. Ю. Оміров і співавт., 1976; C. М. Несмадзе, 1980; П. Б. Владіміров, 1986; В. С. Пікалюк, 1989, 1991), опікової травми (А. М. Романюк, 1992) то-

що.

Відсутні також дані про вплив на формування, ріст і розвиток кісток таких біологічно активних речовин як антиоксиданти, для яких характерний широкий і різноманітний спектр впливу на функції та структуру різних систем організму.

Тепер доведена істотна роль перекислого окислення ліпідів (ТІОЛ) в патогенезі ряду захворювань, зв язапих з псруїіїєїїїїямії функцій печінки і кісткової тканини. Відомо, що підвищення активності перекисного окислення мембранних фосфоліпідів порушує цілістність і функціонування як клітинних, так і субклітинних мембран в організмах тварин та людини, звідки й виникає зацікавленість до пошуку речовин - антиоксидантів, які пригнічують активність вільнорадикального окислення в тканинах організму (І. В. Рогачова і співавт., 1986; В. Н. Швець і співавт., 1988; В. С. Пікалюк, 1989; М. В. Schäffler et al., 1987).

В останні роки проведені поодинокі дослідження, які доводять можливість впливу на остеогенні процеси антиоксидантних препаратів (В. Г. Ковешніков і співавт., 1990; В. С. Пікалюк, 1991;

А. М. Ромашок, 1992).

Не дивлячись на це, лишилися не вивчені зміни, що виникають в скелеті при гострій та хронічній патології печінки. Виходячи

з цього нами було проведено комплексне дослідження реакцій кісткової системи при гострій та хронічній патології печінки з метою виявлення можливих методів корегування порушень остеогенезу. •

На основі цього були сформульовані слідуюча мета та завдання дослідження.

МЕТА РОБОТИ

Вивчити особливості будови, росту, формоутворення та ре-паративної регенерації скелету в різні періоди постнатального он-

тогенезу при експериментальному холестазі та корекції несприятливого холестатичного впливу на остеогенез певними антиоксидантами.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Вивчити особливості будови, росту, формоутворення кісток скелету в різні періоди постнатального онтогенезу.

2. Виявити можливі зміни будови, росту та формоутворення

кісток скелету в різні періоди постнатального онтогенезу при змо-дельованому холестазі. .

3. Визначити вплив антиоксидантів на остеогенез при функціональній патології печінки.

4. З’язувати особливості репаративної регенерації трубчастих кісток скелету при функціональній патології печінки і корекції антиоксидантом аєвіт патологічних змін.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ

Сукупність методів (остометричного, гістологічного, електронно мікроскопічного, морфометричного, радіоізотопного, хімічного, біохімічного, математичного) дослідження, дала можливість вперше диференційовано та об'єктивно простежити особливості будови, росту, формоутворення та репаративної регенерації скелету в різні періоди постнатального онтогенезу при функціональній патології печінки.

Виявлені чутливі та максимально ранимі функціональні структури кісток скелету в різні періоди постнатального онтогенезу на макро - , мікро - та ультрамікроскопічних рівнях - епіфізар-ний хрящ та периостальна зона діафізу.

Вперше: з'ясовані морфологічні зміни виникнулих порушень остеогенних структур - органічного матриксу та клітинних елементів; доведена можливість терапевтичного корегування несприятливих наслідків холестатичних впливів антиоксидантами; ви-

значені основні показники структурного аналізу кісток скелету в нормі і при печінковій недостатності в різні періоди постнатального онтогенезу; вперше досліджено процес репаративної регенерації трубчастих кісток при функціональній недостатності печінки в різні періоди постнатального онтогенезу і вивчені шляхи корекції репаративної регенерації трубчастих кісток при вищеописаній патології антиоксидантом асвіт.

ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Теоретичне значення даної роботи полягає в тому, що дослідження проводилися на тваринах в різні періоди постнатального онтогенезу при змодельованому холестазі, що дало можливість створювати умови для теоретичного уявлення про будову, ріст, формоутворення та регенерацію кісткової тканини на макро-, мікроструктурному і електронноскопічному рівнях. Одержані експериментальні дані про характер змін в кістковій системі при застосуванні антиоксидантів. Ці дослідження можуть служити теоретичним підгрунтям для створення відновлювально - корегуючого напрямку в експериментальній анатомії кісткової тканини.

Практичне значення проведеного дослідження заключається в можливості виявлення закономірностей морфологічної перебудови кісток скелету при функціональному ураженні печінки в різні періоди постнатального онтогенезу, а також простежити в даних умовах репаративну регенерацію трубчастих кісток. Це дає можливість науково обгрунтувати доцільність застосування антиоксидантів для профілактики, остеотокс'ичних впливів та корекції регенераційних потенцій ушкоджених кісток в умовах експерименту.

Одержані дані дозволяють розробити критерії прогнозування змін у кістках при різних стадіях перебігу хвороби і віці, що не-

обхідно для вирішення проблеми управління даними процесами шля> корегування остеогенезу медикаментозними препаратами.

Виявлені особливості морфогенезу скелету послужать обірунтув ням доцільності ранньої профілактики антиоксидантами патологічі порушень у печінці. .

НАУКОВО - ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ

Результати дослідження використані при підготовці монограс "Токсические и медикаментозные поражения печени и их лечение" (19 "Иммунные и микрогемодинамические нарушения при патологии печ и их коррекция" (1994), "Регенерация скелета и факторы, определяю! ее"(1995); методичного посібника "Количественные характеристики в і тологии, цитологии и эмбриологии" (1990) і методичних рекоменде для морфологів - експериментаторів по використанню універсаль програм для мікро - ЕОМ з метою розрахунку деяких показників та і тистичної обробки отриманих первинних абсолютних показників (199

Основні положення дисертаційної роботи впроваджені на:

♦ кафедрах нормальної анатомії людини Луганського держави медичного університету та Тернопільського медичного інституту акад. І.Я. Горбачевського;

кафедрах медбіології, паразитології та генетики Луганського , жавного медичного університету та Тернопільського медичного інст ту ім. акад. І.Я. Горбачевського;

♦ кафедрі судової медицини Луганського державного медичі університету;

♦ кафедрах гістології, цитології та ембріології Луганського дер: ного медичного університету та Тернопільського медичного інститут акад. І.Я. Горбачевського.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ ТАКІ ПОЛОЖЕННЯ :

1. Ріст, будова, формоутворення кісток і зміни в кістковій тканині знаходяться в прямій залежності від вікових особливостей тварин і дов-готривалості впливу холестатичних явищ.

2. Застосування тваринам антиоксидантів, які знижують рівень пере-кисного окислення ліпідів (ПОЛ), позитивно впливає на темпи росту, будову, формоутворення, мінералізацію, хімічний склад та міцнісні властивості кісток.

3. Із антиоксидантів, що використовувалися в експерименті, найбільш ефективним є аєвіт.

4. Найбільш чутливими до несприятливих впливів холестазу є ростова зона кісток - епіфізарний хрящ, периостальна зона діафізу та органічний матрікс, а більш стійкими до остеотоксичисї дії - губчата кісткова тканина.

5. Холестатичні явища знижують швидкість репаративної регенерації кістки, сповільнюють процеси органічного синтезу і мінералізації. Застосування при цьому препарату аєвіт поліпшує репаративний процес.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ

Матеріали дисертаційної роботи апробовані на III міжрегіональній науково - практичній конференції "Актуальные проблемы экологической иммунологии, морфологии и иммунореабилитации в условиях индустриального региона Донбасса" (Москва - Луганск, 1991), Міжреспу-Зліканському симпозіумі "Экспериментальные и клинические аспекты ме-дацинской и спортивной антропологии” (Тернополь, 1991), регіональній сонференції по "Актуальным вопросам теоретической и клинической ме-шцины" (Полтава, 1991), X Північно-Кавказькій науково-практичній ;онференції (Ростов-на- Дону, 1991), школі "Биология опорно - двига-ельного аппарата" (Харків, 1992), XI зїзд анатомів, гістологів і ембріо-

догів (Смоленськ, 1992), науково - практичній конференції "Экология промышленного региона Донбасса" (Луганськ, 1993), II Всеросійській конференції "Вплив антропогенних факторів на організм" (Саратов, 1993), конференції "Індивідуальна чутливість органів" (Полтава, 1993), II науковій сесії "Актуальні проблеми екологічної та клінічної імунології, алерології та генетики" (Київ, 1993), республіканській науковій конференції "Актуальні питання екогенетшси та імунології" (Полтава, 1994), VI республіканській школі з участю спеціалістів СНД "Біологія опорно - рухового апарату" (Харків, 1994), VIII регіональній науково - практичній конференції "Актуальні проблеми екологічної імунології, генетики та інфекційної патології промислового регіону Донбасу" (Київ, 1994), І Національному коніресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Івано - Франківськ, 1994), II науковому симпозіумі "Актуальні проблеми екологічної та клінічної імунології” (Київ - Луганськ, 1994), республіканському семінарі "Екологія, імунітет та здоров'я населення" (Київ, 1994), науково - практичній конференції, присвяченій 35 - річчю кафедри соціальної медицини, організації і економіки охорони здоров'я (Луганськ, 1995), науковій конференції "Структурно - функціональні зміни в організмі при дії екзо - і ендогенних факторів" (Луганськ, 1995), III науковому симпозіумі "Актуальні проблеми екології, клінічної імунології та інфекційної патології" (Київ - Луганськ, 1995), І Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Тернопіль, 1995), ювілейній конференцій присвяченій 100 - річчю з дня заснування 4 - ї лікарні м. Луганська (Луганськ, 1995), міжнародній конференції "Актуальні питання морфогенезу", присвяченій пам'яті академіка С. А. Сморщка (Тернопіль, 1996).

я

ПУБЛІКАЦІЇ

Всього по темі дисертації опубліковано 3 монографії та 45 наукових праць.

ОБ'ЄМ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертаційна робота виконана на 326 сторінках машинопис-

илтл twotx/ і r*v гт*,}тт*чо/тт,г,<т ті т*/~г\т\і гчт'ттсіттлг тт\'ге*ґ\п'Х~'.гт\х* г\п\лг\( мга.

W Д. W Al/vyl -< і w Л J 4J , -1*-4 * «-'¿'і* Л Jr , V/4

теріалу та методів дослідження, глави із 17 підрозділів результатів дослідженнь, обговорення, висновків та списку цитованої літератури, яка включає в себе 366 вітчизняних та 117 джерел іноземних авторів.

Дисертація ілюстрована 82 мікрофотографіями, 21 електронограмами, 57 таблицями та 63 діаграмами.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна робота проведена на 756 білих щурах -самцях лінії Вістар, одержаних із розплідника Крюково, вихідним віком 2 місяці та середньою живою масою кожної тварини 125 -135 г. Вибір таких тварин для досліду обумовлений тим, що для них (чистих інбридингових ліній) характерні однотипні реакції на вплив різноманітних чинників та безперервний ріст (А.М. Мала-шенко, 1990).

У відповідності до схеми досліду (табл. 1) всіх тварин із 19 серій впродовж експерименту доводили до необхідних запланованих вікових параметрів за класифікацією В. А. Западнюка (1977), а саме: для молодого віку - 6 міс., зрілого - 11 міс. та старечого - 23 міс.

Відбір тварин в серії здійснювали згідно ідентичності їх вихідних функціонально - фізіологічних реакцій по величині су -маційно - порогового показника (М. Г. Шандала і співавт., 1980; У. С. Moser, R. С. Macphail, 1986). Зовнішні реакції поведінки тва-

СХЕМА ДОСЛІДУ

Перелік маніпуляцій Серії Характеристика тварини Термін досліду (да») Кількість тварин ]

Контрольні І Інтактні 10, 30,90 162

II Псевдооперовані (лапаротомія)

III Модель ходестазу

Введення антиоксидантів IV Інтактні 10, 30,90 216

V Експериментальні (введення альфа-токоферолу ацетату')

VI Експериментальні (введення ретинолу ацетату)

VII Експериментальні (введення аєвіту)

Введення АО на фоні експериментального холе-стазу VIII Інтактні ЗО, 90 180

IX Контрольні (експериментальний хо-лестаз)

X Експериментальні (змодельований холестаз + альфа-токоферолу ацетату) ’

XI Експериментальні (змодельований холестаз + ретинолу ацетату)

XII Експериментальні (змодельований холестаз + аєвіт)

Репаративна регенерація XIII Інтактні 30, 90 144

XIV Контрольні (перфорація великогомілкової кістки)

XV Експериментальні (змодельований холестаз + перфорація великогомілкової кістки)

XVI Експериментальні (змодельований холестаз + перфорація великогомілкової кістки + аевіт)

Світлова радіографія XVII Контрольні (перфорація великогомілкової кістки) 54

XVIII Експериментальні (змодельований холестаз + перфорація великогомілкової кістки)

XIX Експериментальні (змодельований холестаз + перфорація великогомілкової кістки + аєвіт)

всього 19 серій 756

рин контролювали постійно, а масу тіла - з інтервалом в 10 діб.

На 162 тваринах перших трьох серій (молодих, дорослих та старечих, табл. 2) вивчали зміни кісток скелету при змодельовано-му холестазі за методикою А. К. Дубровського (1983), модифікованою К. С. Шаралієвим (1987).

Кожна серія із 54 тварин підрозділялась на три групи: інтактні, псевдооперовані та дослідні по 18 щурів у кожній. У псевдооперованих тварин проводилася лапаротомія із ретельним оглядом внутрішніх органів, особливо печінки. Післяопераційні процедури в обох випадках були зв'язані з профілактикою ускладнень.

Відбір експериментального матеріалу здійснювали на 10, ЗО та 90 добу досліду.

Слідуючим етапом (IV - VII серії-) досліду було вивчання впливу антиоксидантів (альфа - токоферолу ацетату в дозі 0. З мл/100 г маси тварини; ретинолу ацетату в дозі 0, 1 мл/100 г та аєвіту в дозі 0, 1 мл/100 г) на інтактних тваринах (табл. 3).

Дози розраховувалися за П. Б.. Владіміровим (1976) з врахуванням даних Ю. М. Островського (1979), Д. А. Харкевича (1987), Ф. П. Трінуса (1988).

Препарати вводили в черево (за рекомендацією В. П. Кошевого, 1983) один раз на добу о 7 год. ранку до годівлі. Розподіл тварин, а також відбір матеріалу проводили за схемою досліду першого етапу. На наступному етапі (VIII - XII серії) вивчали вплив вищезгаданих антиоксидантів на досліджувані показники кісток у тварин із змодельованим холестазом (табл. 4).

Тварин у серіях розподіляли на три групи по 12 голів в кожній. Термін спостереження - 30 та 90 діб.

У наступних 4 - х серіях (XIII - XVI) щурів розподіляли на: інтактні, контрольні (перфорація великогомілкової кістки),

П

РОЗПОДІЛ ТВАРИН ПРИ ВИВЧЕННІ ВПЛИВУ ХОЛЕСТАЗУ НА ОСТЕОГЕНЕЗ КІСТОК

Серія Характе- ристика тварин Група Вікові параметри Кіль- кість Тривалість досліду (діб)

10 30 90

І Інтактні 1 Молодий репродуктивного періоду 18 6 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 18 6 6 6

3 Старечий 18 6 6 6

II Псевдооперо-вані (лапаротомія) 1 Молодий репродуктивного періоду 18 6 6 6

Дорослий репродуктивного періоду 18 6 6 6

3 Старечий 18 6 6 6

НІ Дослідні (змодельова-ний холе-стаз) 1 Молодий репродуктивного періоду 18 6 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 18 6 6 6

3 Старечий 18 6 6 6

3 серії • 162

Таблиця З

РОЗПОДІЛ ТВАРИН ПРИ ВИВЧЕННЮ ДІЇ АНТИОКСИДАНТІВ (АЛЬФА-ТОКОФЕРОЛУ АЦЕТАТУ, РЕТИНОЛУ АЦЕТАТУ ТА А СВІТУ) НА ПОКАЗНИКИ КІСТОК ІНТАКТНИХ ТВАРИН

Серія Характеристика тварин Гру- па Вікові параметри Кіль- кість Тривалість досліду (діб)

10 30 90

IV Інтактні 1 Молодий репродуктивного періоду 1« 6 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 18 6 6 6

3 Старечий 18 6 6 6

V Дослідні (інтактні + альфа - токоферолу ацетат) 1 Молодий репродуктивного періоду 18 6 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 18 6 6 6

3 Старечий 18 6 6 6

VI Дослідні (інтактні + ретинолу ацетат) І Молодий репродуктивного періоду 18 6 6 6

? Дорослий репродуктивного періоду 18 6 6 6

3 Старечий 18 6 6 6

VII Дослідні (інтактні + аевіт) 1 Молодий репродуктивного періоду 18 6 6 • 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 18 6 6 6

3 Старечий 18 6 6 6

4 серії 216

Таблиця 4

РОЗПОДІЛ ТВАРИН ПРИ ВИВЧЕННЯ ДІЇ АНТИОКСИДАНТІВ (АЛЬФА-ТОКОФЕРОЛУ АЦЕТАТУ, РЕТИНОЛУ АЦЕТАТУ ТА АЄВІТУ) НА ПОКАЗНИКИ КІСТОК ТВАРИН 13 ЗМОДЕЛЬОВАНИМ ХОЛЕСГАЗОМ

Серія Характеристика тварин Група Вікові параметри Кількість Тривалість досліду (діб)

ЗО 90

VIII Інтактні 1 Молодий репродуктивного періоду 12 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

3 Старечий 12 6 6

IX Контрольні (модель холестазу) 1 Молодий репродуктивного періоду 12 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

3 Старечий 12 6 6

X Дослідні (холе-стаз + альфа -токоферолу ацетат) 1 Молодий репродуктивного періоду 12 6 б

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

3 Старечий 12 6 6

XI Дослідні (холе-стаз + ретинолу ацетат) 1 Молодий репродуктивного періоду 12 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

3 Старечий 12 6 6

XII Дослідні (холе-сгаз + аєвіт) 1 Молодий репродуктивного періоду 12 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

1 3 Старечий 12 6 6

5 серій 180

дослідні (змодельований холестаз + перфорація великогомілкової кістки) і експериментальні (змодельований холестаз + перфорація великогомілкової кістки + аєвіт) та вивчали репаративну регенерацію трубчастих кісток скелету (табл. 5).

Стандартне ушкодження завдавали стоматологічним перфоратором діаметром 0, 4 мм в ділянці середньої третини переднього гребеня великогомілкової кістки, що здійснювалося під комбінованим ефірно - тіопенталовим наркозом. Місце нанесення стандартного ушкодження вибирали з урахуванням найменшого травмування м’яких тканин (у відповідності з рекомендаціями БЛ.Власова, П. Ф. Переслицьких, 1987). Термін післяопераційного спостереження - 30 та 90 діб.

У подальшому вивчали накопичення радіоактивного тіміди-ну кістковими та хрящевими клітинами при репаративній регенерації.

Дослід був проведений на 54 білих щурах - самцях молодого віку (табл. 6).

Тварини і у даній серії дослідів були розподілені на три групи по 18 щурів у кожній. Перша - контрольна (перфорація великогомілкової кістки), друга - тварини'з експериментальним холеста-зом та перфорацією великогомілкової кістки, третя - тварини, окрім експериментального холестазу та перфорації великогомілкової кістки, одержували антиоксидант аєвіт (0, 1 мл/ЮОг). Препарат вводили тваринам у черево о 7 год. ранку до годівлі. У день закінчення досліду (30, 90 - доба) за 1 годину до декапітації під ефірним наркозом тваринам одноразово вводили 3Н - тімідин у дозі 10, 0 мкКи на 1 г маси щурів. Матеріал для світлової радіографії (проксимальний метафіз та середина діафізу великогомілкової кістки) відбирали по закінченню 1, 24, 48 год. з моменту введення радіонукліду.

РОЗПОДІЛ ТВАРИН, НА КІСТКАХ ЯКИХ ВИВЧАЛИ РЕПАРАТИВНУ

РЕГЕНЕРАЦІЮ

Серія Характеристика тварин Група Вікові параметри Кіль- кість Тривалість досліду (діб)

ЗО 90

XIII Інтактні 1 Молодий репродуктивного періоду 12 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

3 Старечий 12 6 6

XIV Контрольні (перфорація великогомілкової кістки) 1 Молодий репродуктивного періоду 12 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

3 Старечий 12 6 6

XV Дослідні (змодельо-ваний холестаз + перфорація великогомілкової кістки) 1 Молодий репродуктивного періоду 12 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

3 Старечий 12 6 6

XVI Дослідні (змодельо-ваний холестаз + перфорація великогомілкової кістки + асвіт) і Молодий репродуктивного періоду 12 6 6

2 Дорослий репродуктивного періоду 12 6 6

3 Старечий 12 6 6

4 серії 144

СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ НА ТВАРИНАХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТІ-ТІМІДИІІУ

Серія Група Кількість тварин Маса (г) Характер втручання До- за Забій тварин (Діб) Тривалість експозиції (год)

XVII 1 6 201,00±1,15 Контроль (перфорація великогомілкової кістки) 10 30,90' 1, 24,48

2 6 209,00±0,51

3 6 210,00±0,36

XVIII 1 6 200,00±1,06 Експериментальний холестаз + перфорація великогомілкової кістки 10 30,90 1,24,48

2 6 209,00±0,36

3 6 2Ю,00±0,37

XIX 1 6 210,00±0,73 Модель холестазу + перфорація великогомілкової кістки + аевіт 10 30,90 1,24,48

2 6 210,00±0,26

3 6 210,00 ±0,26

Всьо- го 54 ■

При виготовленні світлових радіоавтографів використовували емульсію типу М при розведенні дистильованою водою (1: 2), яку наносили на предметні шкельця з фіксованими декальцинова-ними зрізами при зануренні. Декальцинацію кісткової тканини проводили 5%-ною мурашиною кислотою. Після експонування та проявлення гістографи фарбували гематоксиліном Майєра. Виготовлено 162 препарати. За допомогою світлового мікроскопу (імерсійний об'єктив, збільшення 90x15) на гісторадіографах локалізували кількість клітин з міткою в досліджуваних структурах кістки: епіфізарному хрящі, періості середньої третини діафізу.

Індекс мітки ядер (ІМ’Я в %) вираховували за відношенням кількості клітин з міткою до загальної їх кількості, розташованих в аналізованій ділянці кістки.

ІМ'Я окремо підраховували для хондроцитів (хондробластів) проліферуючого хряща та остеобластів зони остеогенезу проксимального епіфізу. До ядер з міткою відносили ті, над якими виявляли не менше 3 - 4 зерен відновленого срібла. На кожному етапі спостереження проводили від ЗО - 36 зрізів, обчислювали від 1000 до 1200 клітин.

Інтенсивність мітки визначали підрахунком кількості зерен срібла над ядрами досліджуваних клітин.

Для характеристики розподілу радіоактивної мітки в клітинах, її динаміки в часі будували гістограми.

Морфологічні методи. Після закінчення дослідів (на 10, ЗО, 90 добу) тварин декапітували під ефірним наркозом і проводили ске-летування. Виділяли довгі трубчасті кістки передніх та задніх кінцівок, тазові та III поперековий хребець, після чого ці кістки промивали дистильованою водою та висушували між листками фільтрувального паперу, зважували на аналітичних вагах з точністю до 0, 1 мг. Остеометрію проводили штангенциркулем за

ГБие^ (1926) з точністю до 0, 1 мм. Визначали такі лінійні показники для трубчастих кісток: найбільшу довжину і ширину проксимального епіфізу, найбільшу ширину середини діафізу, передньо -задній діаметр середини діафізу; для плоских і губчастих кісток -максимальну довжину, ширину та товщину (В. П. Алексеев, 1966;

Н. А. Плохінський, 1970, 1980; Г. Ф. Лакін, 1980).

Гістологічні методи. Одночасне проведення гістологічних досліджень скелета з подальшою морфометрією дозволило провести співставлення між макро-, мікро- та ультрамікроскопічними ростовими показниками кістки, окремих її ділянок (діафіз, епіфіз та ін.), станом клітин і кісткового матриксу. Також гістологічними методами вивчали компактну та губчасту речовину, епіфізарний хрящ проксимального та дистального відділів довгих трубчастих кісток. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти кісток із ділянок епіфізів (середини діафізу), фіксували в 96 % етанолі і проводили декальцинацію в 5% - йому розчині мурашиної кислоти, обезвожували потім в спиртах зростаючої концентрації та заливали в парафінові блоки. Готовили гістологічні зрізи товщиною в 5 - 15 мкм, які фарбували гематоксилін - еозином за Ван - Гізон і ставили гістологічні реакції за Гоморі, Шаба-дашом (Е. Пірс, 1962, О. І. Кононський, 1976; О. В. Волкова, Ю. К. Єлецький, 1982).

Мікроморфометричиі методи. Діафіз, проксимальний та дистальний епіфізи довгих трубчастих кісток мікроморфометрично досліджували за методикою Г. Г. Автанділова (1990) з допомогою мікрометра МОВ-1-15* та окулярної вимірювальної системи УМБІ - З (В. Г. Ковешнікоз і співавт., 1984; А. А. Гуцол, Ю. Ю. Кондратьев, 1986). Вимірювальні прилади калібрували за допомогою міліметрової лінійки (ДОСТ - 7513 - 55).

При характеристиці епіфізарного хряща користувалися кла-

сифікацією В. Г. Ковешнікова (1980), за якою виділяють зони індиферентного, проліферуючого та дефінітивного хряща, смугу деструкції та остеогенезу. Морфометрія досліджуваних смуг епіфізарного хряща та діафізу проводилася за слідуючими параметрами: вимірювали загальну ширину епіфізарного хряща (мкм) та його зон (індиферентну, проліферуючу та дефінітивну), вміст клітин проліферуючого хряща та міжклітинної речовини (%), первинної спонгіози (%), діаметр остеонів та їх каналів (мкм), площу остеоцитів (мкм2), щільність клітин в зоні остеогенезу (шт/мм2).

За допомогою точкової мірної окулярної сітки вимірювали звичні співвідношення клітинних елементів та міжклітинної речовини епіфізарного хряща і об'ємну долю первинної спонгіози в зоні остеогенезу (Г. Г. Автанділов, 1990; В. В. Григоровський, 1990).

Ультраструктурні методи. Для ультраструктурних досліджень шматочки епіфізарного хряща великогомілкової кістки послідовно фіксували в 2, 5%-ному розчині глютаральдегіду та 1%-ному розчині чотирьохокису осьмію на фосфатному буфері. Дегідратацію здійснювали в розчинах спиртів із збільшенням концентрації, ацетоні і урацилацетаті та заливали в епоксидну смолу. Ультратонкі зрізи (0,5-1 мкм), виготовлені на ультратомі УМІТ-ЗМ, монтували на предметних шкельцях, фарбували 1%-ним розчином толуїдинового синього, приготовленого на 1%-ному розчині буферу (О. І. Кононський, 1976; М. Д. Ганін, А. Д. Кулач-ковський, 1981; В. Я. Карупу, 1984; M. J. Wenzel et al., 1984).

Хімічні та біохімічні методи. Вміст мінеральних і органічних речовин, води визначали процентно - ваговим методом за різницею між початковою масою і масою після висушення в сушильній шафі при +105°С і спалюванні в муфельній пічці при + 450 - 590°С (Б. Уільямс, К. Уілсон, 1978).

ПГ\

Для вивчення макроелементного складу 5, 0 г золи розчиняли в 2 мл 0, 1 N соляної кислоти, доводили до 25 мл бідисти-льованою водою та спектрофотометрично визначали вміст кальцію, калію, натрію (Б. В. Львов, 1966, М. Е. Бріцке, 1982); фосфор

- калориметричним методом за Брігсом (В. Г. Колб, В. С. Ка-мишніков, 1976; А. Е. Луньков і співавт., 1991) з використанням стандартних наборів фірми "Lachema”.

Активність аланінамінотрансферази (АлАТ) і аспарта-тамінотрансферази (АсАТ) в сироватці крові визначалась денітро-фенілгідразіновим методом (В. В. Меньшиков і співавт., 1990). Загальний білірубін визначався за методикою L. Jendrassik et al. (1936). Для перерахунку абсолютних величин фотометра в процентний вираз використовували програми статистичної обробки цифрових величин на мікро - ЕОМ (В. С. Пікалюк, Д. П. Бере-зовський, 1989).

Визначення міцності кісток. З метою вивчення інтеграції ростових параметрів кістки, її міцнісних властивостей, мікроструктури мінерального балансу скелету розраховувався індекс міцності досліджуваних кісток за формулою, запропонованою М. Simon et al. (1984):

(ІМК)= __________L__________;

Wm

L - довжина кістки; m - вихідна маса кістки.

Порядок проведення експерименту. Утримання тварин проводилось у відповідності з "Санітарними правилами по влаштуванню, обладнанню і утриманню експериментально - біологічних клінік (віваріїв)", затверджених МОЗ від 6. 04. 73 року.

їжу тварини одержували у відповідності з додатком від 04.12.78 р. до наказу МОЗ № 163 від 10. 03. 66 "Про добові норми харчування тварин і продуцентів". Воду подавали в соскових по-

ілках.

Досліди проводились у відповідності із "Правилами проведення робіт з експериментальними тваринами", затвердженими наказом МОЗ № 755 від 12. 08. 1977 р.

Тварин умертвляли з дотриманням основних вимог евтаназії, викладених в методичних рекомендаціях "Використання тварин у досліді" (M., 1985) та "Евтаназія експериментальних тварин (М.,1985).

Статистична обробка матеріалів. Всі одиниці мір, які використовували в роботі, приведені у відповідність з міжнародною системою одиниць (CI) (H. Lippert, 1981, О. Я. Томашевська, Я. У. Томашевський, 1984).

Одержані результати обробляли статистично за допомогою критерія Вілконсона - Манна - Уітні по Стьюденту - Фішеру (Н. А. Плохінський, 1980, Б. Д. Стьопін, 1990).

Статистично фактичний матеріал обробляли на кафедрі медичної кібернетики, медичної біофізики і медичної апаратури Луганського медичного університету.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Біохімічні показники експериментальних (змодельований хо-лестаз) молодих тварин (серія III, 1), вказують на збільшення концентрації в сироватці крові загального білірубіну та активності АлАТ, що свідчить про розвиток початкових стадій захворювання вже в першій декаді.

У кістках виявлена адекватна реакція на холестаз: є звуження смуги епіфізарного хряща великогомілкової кістки на 0, 91% (р<0,05) при чітких межах інших зон (індиферентної та проліферації). На зрізах діафізу відмічено збільшення діаметру остеонів на

2, 26% (р<0, 05) та їх каналів - на 4, 83% (р<0, 05).

При субмікроскопічному дослідженні епіфізарного хряща та остеонних структур діафізу істотних змін виявлено не було. Остео-цити зберігали типову форму. їх ядра були округлої або злегка овальної форми, мембрани добре контуровані. Всі органели клі-тани знаходилися у активному стані. Хрящеві клітини повністю заповняли лакуни, а їх цитоплазма зберігала властивий набір ор-ганел.

Розвивалася незначна гіпогідратація у всіх кістках (в межах 1,67%).

Міцність кісток знаходилася - на рівні контрольних показників. З продовженням досліду до ЗО діб та аналізу біохімічних показників можна відмітити подальше прогресування патологічних змін в печінці.

Проявилася відповідна реакція кісткової системи, яка виразилась у відставанні в рості тазових кісток на 6, 43% (р<0, 05) і III поперекового хребця - на 27, 50% (р<0, 05), були звужені смуги епіфізарного хряща - на 11, 53% (р<0, 05) при зміні положення, так званих, "монетних" стовпчиків у поєднанні із збільшенням об'єму міжклітинної речовини на 31, 50% та первинної спонгіози - на

5, 16% (р<0, 05).

При мікроскопічному дослідженні діафіза було виявлено звуження остеонного шару та збільшення діаметра остеонів (на 20,0%) і їх каналів (на 5, 36%).

Субмікроскопічно встановлено полігональну конфігурацію ядер, втрату в деяких місцях мембранної двоконтурності.

Гіпогідратація проявлялась в усіх кістках, але найбільше - в плечовій (на 3, 50%). Паралельно відмічено зниження кількісного показника гідрофільних елементів: натрію (від 0, 24% до 0, 40%) і калію (відО, 19% до 0, 25%).

Індекс міцності зменшувався в тазових кістках (на 2, 80%).

На 90 - у добу досліду показник загального білірубіну в сироватці крові підвищувався (на 17, 41%), активність АлАТ в 7 раз, а АсАТ - в 4 рази, що вказує на подальший розвиток холестазу.

Не дивлячись на те, зміни в кістках проявлялися не так виразно, морфологія і хімічний склад був ще стабілізовним.

Звуження епіфізарного хряща було мінімальним (на 0, 54%). На зрізі діафізу відмічали незначне розширення діаметра остеонів (на 0, 64%) і збільшення розміру їх каналів (на 4, 22%).

Незначна гіпогідратація (0, 50%) супроводилася паралельним зменшенням кількості гідрофільних елементів (натрію та калію на 0, 31%).

Одержані експериментальні дані 10 добового досліду на тваринах зрілого віку (серія III, 2) дозволили відмітити вплив несприятливих наслідків холестазу.

Відмічене відставання в рості тільки трубчастих кісток на

0,93% та плоских - на 0, 96%. .

Субмікроскопічно встановлено, що остеобласти і хондробла-сти зберігають свої конфігурації за рахунок активності мітохон-дрій, лізосом та інших органел.

В остеоцитах кількість ультраструктурних елементів зменшилась, що свідчить про пригнічення їх метаболічної активності.

На ЗО - у добу досліду спостерігали значне збільшення концентрації загального білірубіну (на 13, 82%), активності АлАТ - в 17 раз і АсАТ - в 7 раз та вмісту кальцію в плазмі крові - на 20,85%.

Вищеописані зміни, особливо по білірубіну, дають підставу стверджувати про посилення патологічних процесів у гепа-тобіліарній системі.

Відмічено значне відставання в рості кісток: плечової - на 16,17%, стегнової - на 10, 47%, великогомілкової - на 11, 42%, тазо-

вих - на 14, 22% і III поперекового хребця - на 6, 00%.

Зменшилися показники поперекових розмірів кісток: плечової - на 5, 55%, стегнової - на 0, 71%, великогомілкової - на 13,39%, тазових - на 5, 12% і III поперекового хребця - на 24,18%, що свідчить про порушення процесів периостального остеогенезу.

Встановлено звуження смуги епіфізарного хряща великогомілкової кістки на 16, 89%, а на 15, 33% був зменшений показник первинної спонгіози.

Субмікроскопічними дослідженнями було встановлено, що в хондроцитах ядра втрачали властиву їм конфігурацію, ядерні мембрани, в більшості, були інвагіновані. В ядрах остеобластів та ос-теоцитів з’являлись ділянки з підвищеною концентрацією хроматину, а в цитоплазмі - світлі ділянки.

Відмічено зниження концентрації гідрофільних елементів в усіх кістках (натрію - до 3, 15%, калію - до 0, 80%), при зниженні вологи в межах 0, 50%.

Зменшилася міцність тільки тазових кісток на 8, 64%. Остео-токсичний прояв холестазу на 90 - у добу досліду дещо ’’пом’якшується'', хоча спостерігається звуження епіфізарного хряща - на 5,41%.

Субмікроскопічно відмічено, що більшість хондроцитів зберегла осьмиофільну цитоплазму, але активність ядра з просторими ділянками гетерохроматину при цьому малоактивна. У лакунах резорбції превалювали активні остеокласта.

Не дивлячись на це, концентрація загального білірубіну в сироватці крові продовжувала збільшуватися (на 76, 17%), активність АлАТ - в 10 раз і АсАТ - в 4 рази.

Аналізуючи одержані біохімічні показники старечих тварин (серія III, 3) на 10 добу досліду, відмічено незначне зменшення концентрації загального білірубіну на 0, 51%, однак активність

АлАТ і АсАТ при цьому відповідно була збільшена в 2 рази.

Смуга епіфізарного хряща була меншою на 1, 58%. Гіпо-гідратація кісток знаходилась в інтервалі 1, 00% - 3, 16% і супроводжувалася зниженням концентрації натрію - на 0, 02%, калію -на 0,04%. ;

Зменшувалася кількість мінеральних і органічних речовин -на 1, 81%, що свідчить про сповільнення процесу мінералізації кісток на даній стадії морфогенезу.

На ЗО - у добу досліду різко збільшується кількісний показник білірубіну - на 53, 34%, активність АлАТ - в 5 раз і АсАТ - в 8,3 рази, що вказує на посилення патологічних процесів в організмі.

Здавалося, що відповідно повинна відреагувати кісткова система, але смуга епіфізарного хряща була звужена всього на 1,78%, первинна спонгіоза зменшилася - на 2, 49%. При цьому значно зменшився показник передньо - заднього розміру діафізу тільки великогомілкової кістки на 40,18%.

Зниження вологості кісток було в межах 1, 83% - 3, 67% з паралельним зменшенням кількості натрію (на 0, 41%) та калію (на

0, 17%).

Неузгодженість одержаних даних, мабуть, пов'язана із віковими змінами.

На 90 - у добу за одержаними біохімічними показниками (збільшення загального білірубіну - на 58, 33%, активності АлАТ -в 4 рази, АсАТ - в 3 рази) можна відмітити посилення холестатич-них явищ.

При цьому відмічено значне відставання в рості кісток: плечової - на 8, 68%, стегнової - на 15, 90%, великогомілкової - на 12,17%і, тазових - на 0, 75% і III поперекового хребця - на 18,25%, що супроводжувалося зменшенням поперекових розмірів кісток (в

межах від 1, 94% до 10, 72%).

Просліджено незначне зменшення смуги епіфізарного хряща, всього - на 0, 68%.

Слід відмітити значне зменшення міцності трубчастих (на 7,10%) та плоских (на 2, 33%) кісток, не дивлячись на деяку стабілізацію показників мінеральних і органічних речовин.

Як бачимо із вищевикладеного, просліджується залежність досліджуваних показників від віку та тривалості експерименту.

Глибокі порушення обміну речовин, пов'язані з патологією гепатобіліарної системи, пригнічують ріст кісток, впливає на функцію змін остеоцитів і осгеокласгів, що приводить до зменшення проліферативних процесів у епіфізарних хрящах та процесу остеогенезу. Мабуть, це пов'язане із змінами біоенергетичних процесів, структурної організації, проникності клітинних та субклітинних мембран в органоїдах клітин кісткового та хрящового ряду.

Виявлені руйнування клітинних мембран, на нашу думку, є результатом негативної дії складових частин жовчі, що потрапляли в кров, а потім і в кіткову тканину.

Відомо, що проникнення в клітину токсичних речовин відбувається за участю ліпідного шару поверхневих клітинних мембран. Це збільшує утворення в гепатоцитах ліпоперокислів і зменшує антнокислюючу активність печінки (Ю. А. Владіміров і співавт., 1972, 1985; Г. І. Оксенгендлєр, 1985; І. Ф. Мещишен, 1993).

При порушенні міцності і порозності мембран мітохондрій, лізосом тощо сповільнюються процеси гліколізу і окислювального фосфорилювання, що приводить до енергетичного "голоду" клітини, а також активізується лізосомальний гідроліз та цитоліз (В.К. Лішко і співавт., 1987; І. Б. Збарський, 1988; Р. А. Болдирєв і

співавт., 1990). Це приводить до порушення регуляції біосинтезу біополімерів клітин, в тому числі колагенових білків, а також кальцифікації кісткової тканини. Таким чином, наші дані узгоджуються з вищеприведеними даними літератури.

У подальшому описані патологічні процеси приводять до дисбалансу між мікро - і макроелементами в кісткових структурах, зменшенню кількості остеонів на одиницю площі, сповільненню переходу грубоволокнистої кісткової тканини в пластинчату, що зумовлює зниження міцносних властивостей кісток скелету.

Враховуючи те, що нормальна життєдіяльність організмів не можлива без розвинутої багатоступеневої системи регуляції і координації різноманітних функцій, які здійснюються спеціальними речовинами - біостимуляторами, виникла проблема з пошуком фармакологічних препаратів, здатних пригнічувати активність вільнорадикального окислення в тканинах. За даними Н. М. Ема-нуеля (1957, 1974, 1982), О. М. Воскресенського (1984, 1987) та ін., серед засооів такого типу видне місце займають антиоксиданти. Клінічна фармакологія таких антиоксидантів як альфа - токоферола ацетату, ретинола ацетату і аєвіта вивчена недостатньо (Ю.І. Афанасьев із співавт., 1986; О. О. Левчук і співавт., 1989; О.Є. Бол-дескул і співавт., 1990; Мещишен, 1993).

Була проведена серія дослідів (IV - VIII), в яких вивчався вплив антиоксидантів на тварин різних вікових груп. Екперимен-тальне вивчення дії антиоксиданту альфа - токоферолу ацетату свідчить, що у тварин молодого віку проходило збільшення поздовжніх розмірів тільки трубчастих кісток (на 2,04%) і лише на 30

- у добу. За цей же період у тварин зрілого ві- ку, ростові показники кісток теж зростали (трубчастих. - на 3, 14%, плоских - на 2, 98% і губчастих - на 8, 21%).

Починаючи з 30 доби після постановки експерименту і до

кінця досліду, поступово збільшувалася загальна ширина епіфізарного хряща (з 2, 47% до 18, 47%). При цьому зростала первинна спонгіоза (з 8, 14% до 19,24%). На 90 - у добу відмічалося збільшення діаметра сстеонів (на 9,49%, р<0, 05) і його каналів (на

8, 45%).

Характерним було зменшення вмісту органічних (на 1, 17%, р<0, 05) і мінеральних (на 2, 00%, р<0, 05) речовин у кітках молодих тварин на ЗО - у добу, тоді як у зрілих тварин зменшувався лише кіль- кісний показник вологи (на 2, 33%, <0, 05) і показник мінеральної насиченості (на 1, 01%, р<0, 05) в плечовій кістці, а в тазових - лише показник органічних речовин (на 2, 05%, р<0, 05).

Міцність трубчастих кісток зростала у тварин молодого та зрілого віку в межах від 2, 45% до 9, 10%.

Простежена стабілізація та наближення до норми біохімічних показників, хоча на 30 - у добу відмічено у молодих тварин збільшення концентрації кальцію в плазмі крові (на 4, 57%, р<0,05).

При введенні тваринам (серія VI) молодого віку ретинолу ацетату, починаючи з ЗО - ї доби, виявлено пригнічення процесу остеогенезу. Відмічено спад росту тазових кісток (на 7, 22%) і III поперекового хребця (на 7, 32%) та зменшення в порівнянні з контролем загальної ширини епіфізарного хряща (на 5, 02%, р<0, 05) на ЗО - у добу досліду. За цей же період вищевказаний показник зменшувався у тварин зрілого віку (на 29, 76%).

Вологість всіх кісток у тварин молодого віку знизилася на 30-у добу (на 2, 04%, р<0, 05) з паралельним зменшенням концентрації натрію (на 8, 0%) і калію (на 2, 00%).

Міцність кісток і в даному випадку залежала від терміну дії антиоксиданту, що вводився та віку тварин. Так, в першу декаду, міцність кісток молодих тварин зростала в середньому на 1,38%,

(р<0,05), тоді як на кінець досліду вона зменшувалася в середньому на 4,01% (р<0, 05). Поряд з цим на 90-у добу встановлено підвищення концентрації загального білірубіну у старечих тварин (на 35, 65%).

Антиоксиданта терапія препаратом аєвіт (серія VII) сприяла збільшенню смуги епіфізарного хряща у тварин молодого віку впродовж першої декади (на 6, 27%). У всіх кістках тварин молодого та зрілого віку зросла мінеральна насиченість (0, 17% - 0,61%) та вологість (на 0, 05% - 0, 67%) з паралельним збільшенням у них концентрації натрію (на 0, 40%) і калію (на 0, 14%) на кінець досліду. Зросла і міцність трубчастих (на 31, 92%) і губчастих (на 12,64%, р<0,05) кісток у молодих та дорослих тварин.

Таким чином, позитивний ефект від введення альфа - токоферолу ацетату був впродовж першого місяця досліду і лише у тварин молодого віку.

Препарат ретинолу ацетату не впливав позитивно на остеогенез. На нашу думку, це пов'язано з тим, що потрібна доза антиоксиданту вища, ніж та, що використана у проведенні дослідів.

Експерименти свідчать і про те, що препарат аєвіт справив найбільшу стимулюючу дію на остеогенез і, що характерно, впродовж всього періоду.

Крім того, нами проведена серія експериментів (VIII - XII), пов'язаних із антиоксидантною терапією тварин з змодельованим холестазом. Результати її свідчать,-що серед застосованих препаратів найбільш виражена позитивна дія в цій і інших серіях екпе-рименту серіях експериментів була при введенні аєвіту.

Застосовуючи альфа - токоферолу ацетату (серія X), встан-волено відставання у рості досліджуваних кісток тварин всіх вікових груп. Так, на 10 - у добу у молодих тварин цей показник становив близько 15, 00%, дорослих - 7, 00% та старечих - 2, 00%.

ЗО

Крім цього, у молодих тварин на ЗО - у добу досліду відмічали зменшення вологості у всіх кістках в межах 0, 33% - 0, 83% при паралельному зменшенні концентрації натрію на 0, 14% і калію на

0, 13%, а також органічних (в межах 0, 67% - 0, 83%) і мінеральних (в межах 0, 34% - 1, 00%) речовин. У тварин зрілого віку відмічено відхилення в бік зменшення мінерального складу в кістках (на

0,81%). У тварин молодого віку на 30 - у добу збільшувася показник міцності на 9, 79% у всіх кісіках. У зрілих тварин цей показник підвищувався у губчастих кістках, починаючи з місячного досліду (з 17, 34% до 23, 17%).

При використанні ретинолу ацетату лінійні розміри кісток на ЗО - у добу молодих тварин дещо зменшувались. Так, трубчастих - на 1, 24%, плоских - на 0, 65%, великогомілкової - на 2, 45% (р<0, 05).

Порівнюючи показники епіфізарного хряща, при застосуванні токоферолу ацетату та ретинолу ацетата просліджено, що в першому випадку смуга хряща була звужена на 4, 09%, тоді як в другому - лише на 1, 67%.

Відмічено значне зменшення міцності кісток тварин старечого віку, особливо тазових - на 26, 70% і III поперекового хребця -на 10, 10%. В той же час, у молодих тварин зросла міцність трубчастих кісток - на 21, 45% і губчатих - на 25, 00%.

При використанні аєвіту ростові показники кісток у тварин молодого та зрілого віку впродовж всього досліду відповідали контрольним.

Встановили, що на 30 - у добу і морфомелгричні показники були наближені до норми. Хондроцити утворювали колонки, які розташовувалися паралельно один до одного та перпендикулярно до осі кістки. Вони були розділені прошарком міжклітинної речовини.

У тварин старечого віку відмічено звуження індиферентної (на 6, 24%) і дефінітивної (на 4, 05%) зон, зменшення розмірів первинної спонгіози на 2, 49% (р<0, 05).

Хімічний гомеостаз скелету стабілізувався у тварин молодого та зрілого віку. Процентне відношення органічного та мінерального компонентів було близьким до оптимальних величин.

Міцність кісток молодих тварин дещо зменшувалась на 90-у добу (в межах 0, 29% - 0, 57%), у дорослих тварин цей показник на 30 - у добу мав тенденцію до збільшення, а до 90 - ї доби - наближалися до контрольного.

Таким чином, під дією альфа - токоферолу ацетату проходить незначне пригнічення вільнорадикального окислення, хоча по вищеописаних даних є доцільне його застосування.

Як відмічено вище, препарат аєвіт володіє відповідною специфічною якістю відновлення біосинтетичних процесів у кістковій тканині, нівелювання холестатичних явищ, незважаючи на вікові особливості.

Згідно з сучасними уявленнями, в основі регенерації кіспси лежить підвищений біосинтез кісткових білків, деяких ферментів та стимуляція процесів мінералізації. За даними В. І. Савельєва, Є.М. Родюкова (1985), Ю. П. Архіпчева і співавт. (1986) на репа-ративний остеогенез великий вплив чинять як загальні, так і місцеві фактори.

Для з'ясування деяких особливостей цих процесів були проведені експерименти (серії XIII - XVI) по вивченню процесів репа-ративної регенерації в природних умовах та при змодельованому холестазі. Встановлено (серія XIV), що на ЗО - у добу досліду в місці регенерації проходили відповідні стадії тканинних змін: в пе-риостальній смузі спостерігався каплеподібний "наплив" ос-теоїдної тканини. В ділянках ушкодження кістки відмічено розро-

стання хондріальної тканини, що заповнювала дефект. Новоутворена кісткова і хондріальна тканини розмежовувалися компактною сполучною тканиною, в якій починали виникати дрібні кровоносні судини.

По лінії пошкодження новоутворена остеоїдна та хондроїдна тканини зростались із структурами компактної речовини кістки. Вищезгадані остеологічні процеси більш проявлялися у іварин, що одержували аєвіт.

В кінці місячного досліду формувалась хондровидна тканина, накопичувалась певна кількість фібробластів, з'являлися первинні хондробласти з добре розвинутим ендоплазматичним рети-куломом.

Міжклітинна речовина регенерату була розташована нерівномірно у вигляді дрібних гранул. Це свідчить про активний синтез глікопротеїдних комплексів органічного матриксу у тварин, що одержували дози антиоксиданту. У лакуні хондроцитів з’являлися волокнисті структури, а в міжклітинному матриксі - іголь-часті пластинчаті кристали, що вказує на активізацію процесів кальцифікації. На нашу думку, це є результатом дії біологічно активних речовин (вітамінів Е і А), які позитивно впливали на проліферацію і диференціацію клітин.

В ході остеогенезу у дослідних тварин зросла активність лужної фосфатази, яка дещо зросла, що і є результатом введення тваринам аєвіту.

Осифікація хрящової мозолі трубчастих кісток при функціональній недостатності печінки проходила сповільнено (серія XV). При застосуванні аєвіту, до деякої міри, нейтралізується остеоток-сичний вплив холестазу, нормалізується хімічний склад скелету і активізуються процеси репаративної регенерації (серія XVI).

При функціональній недостатності печінки проходить

сповільнення процесів репаративної регенерації трубчастих кісток в середньому на 10% -15%. Результати наших досліджень узгоджуються з даними Р. Ю. Омірова і співавт. (1976), С. Я. Немсадзе (1980), П. Б. Владімірова(1986);В-С.Пікалюка(1991)та ін.

Для з'ясовування та оцінки активності клітинної проліферації у великогомілковій кістці був використаний радіографічний метод (серії XVII - XIX). При одноразовому міченні ДНК синтезуючих клітин шляхом введення 3Н - тімідину виявлено особливості проліферативної активності клітин в залежності від інтенсивності остеотоксичного впливу експериментального порушення функції печінки та жовчовивідних шляхів (серія XVIII). Результати досліджень свідчать, що в зоні гіпертрофії хондроцитів утворювались хрящові трабекули з диференціюванням остеобластів і органічний компонент кісткового матриксу. В цих кісткових ділянках виявлено максимальне значення індексу мічених ядер (ІМ'Я,%) у остеобластів при 30 - и добовому досліді після 24 - го-диного впливу 3Н - тімідину у контрольній (XVIII серія) і другій дослідній групі (серія XIX). Найвищий індекс інтенсивності мітки був на 48 год. в усіх тварин контрольної (XVII серія) і другій дослідній (серія XIX) групах.

Найвищий показник ІМ'Я (%) був відмічений на 48 год. дії радіонукліда через 90 діб (XVII, XIX серіях) у дослідних тварин.

Індекс мічених ядер хондроцитів мав найвищий показник після 24 - годинного введення 3Н - тімідину при ЗО - и та 90 - о добовому досліді у тварин всіх серій. Найвищий індекс мітки був у той же період.

Використовуючи тімідинову мітку хрящевих та кісткових клітин, нами встановлено особливості проліферативної активності, які залежать від глибини остеотоксичного ураження та ви-раженості корегуючого впливу антиоксиданту.

Позитивним корегуючим впливом відмічено препарат аєвіт в усіх серіях досліду, що дозволяє його рекомендувати для нор-

ВИСНОВКИ

1. Морфогенез скелету білих щурів лінії "Вістар" у природних умовах характеризується такою послідовністю вікових періодів:

♦ інтенсивного росту з перевагою процесів кісткового синтезу (молодий вік репродуктивного періоду від 1 ло 6 місянів. маса 210 -340 г);

♦ стабільного росту з урівноваженими процесами остеогенезу і остеолізісу (зрілий або дорослий вік репродуктивного періоду від 6 до 11 місяців, маса 320 - 460 г);

♦ сповільненого росту з переважанням регресивних та деструктивних змін (старечий вік від 12 до 23 місяців, масою 320 - 460 г).

2. Холестаз пригнічує темпи росту скелету, знижує морфо-метричні характеристики кісток і їх активних смуг (зон), викликає деструктивні зміни організації кісткової тканини на ультраструктурному рівні, порушує баланс між органічною та мінеральною фракціями, негативно змінює її макроелементний склад і загальну біохімічну характеристику кісток.

3. Максимальний остеотоксичний вплив холестатичних явищ відмічено у молодих тварин репродуктивного періоду в кінці 10 - ї доби та впродовж 30 - и діб, дорослих тварин - на ЗО - у та 90 - у, старечих - на 90 - у добу експерименту', хоча вираження цих проявів нівелюється до кінця 90 - ї доби в усіх вікових групах.

Найбільш чутливим в морфофункціональному аспекті був епіфізарний хрящ (активна ростова смуга кісток). Глибоким деструктивним змінам піддавались остеобласти переостальної та ен-достальної смуг діафіза, хондроцити та міжклітинна речовина смуги проліферації хряща. Відносно резистентною виявилася губ-чата тканина.

4. Процеси росту, формоутворення, будови і мінералізації кісток скелету знаходяться в прямій залежності (кореляції) від ак-

35

гивносп вільнорадикального окислення в тканинах тварин, а також механізму і тривалості дії екзогенних антиоксидантів (альфа -токоферолу ацетату, ретинолу ацетату і аєвіту).

5. Міцнісні якості кісток залежать від їх водно - солевого та та мінерального складу, які визначають структурну організацію, формоутворення і каркасність кісткової тканини, що важко піддаються антиоксидантній корекції.

6. При застійних явищах (холестазі) і порушенні циркуляції жовчі встановлено сповільнення процесів репаративної регенерації кісток за рахунок фізіологічних розладнень іонного балансу та прискорення кальцинації регенеруючих ділянок.

7. Найбільш ефективним коректором функціональної недостатності печінки є аєвіт, який володіє вибірковою дією на процеси остеогенезу і регенерації кісток в усіх вікових періодах тварин.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) Монографії:

1. Токсические и медикаментозные поражения печени и их лечение. Луганск, 1994. 105 с. (соавт. В. М. Фролов, А. М. Петру-ня).

2. Иммунные и микрогемодинамические нарушения при патологии печени и их корекция, ч. 1. - Луганск. 1994. - 194 с. (соавторы В. М. Фролов, А. М. Петруня).

3. Регенерация скелета и факторы определяющие ее. Луганск, 1995. - 152 с. (соавторы В. С. Пикалюк, В. К. Ивченко).

б) Статті у журналах і збірниках наукових робіт:

4. Особенности минеральной насыщенности костной ткани крыс репродуктивного (молодого) возраста при экспериментадь-

ном холестазе и антиэксидантной терапии // Луган. мед. ин - т. Луганск. 1993. - 4 с. Библиогр.: 6 назв. - Рус. Деп. в ГНТБ Украины.

5. Особенности активности ростовых процессов в костях при функциональной недостаточности печени и коррекции аевитом. Луган. мед. ин - т. - Луганск. 1993. - 6 с. - Библиогр. : 7 назв. - Рус.

- Деп. в ГНТБ Украины.

6. Особливості регенерації в трубчастих кістках скелету щурів при антиоксидантній корекції функціональної недостатності печінки препаратом аєвіт // Луган. мед. ін - т. - Луганськ, 1994. -8с.- Бібліогр.: 9 назв. - Укр. - Деп. в ДНТБ України.

7. Морфофункциональная характеристика печени в динамике развития холестаза в различные периоды постнатального онтогенеза // Луган. мед. ин - т. - Луганск, 1994. - 7 с. - Библиогр. : 13 назв. - Рус. - Деп. в ГНТБ Украины.

8. Показатели морфометрии эпифизарного хряща и диафиза большеберцовых костей при экспериментальном холестазе в различные периоды постнатального онтогенеза // Луган. мед. ин - т. -Луганск, 1994. - 9 с. - Библиогр. : 8 назв. - Рус. - Деп. в ГНТБ Украины.

9. Изменение минерального состава костей скелета и концентрации ионов кальция в плазме крови белых крыс различного периода постнатального онтогенеза при функциональной недостаточности печени // Луган. мед. ин - т. - Луганск, 1994. - 21 с. - Библиогр. : 8 назв. - Рус. - Деп. в ГНТБ Украины.

10. Деякі дані будови, росту, формоутворення кісток скелету щурів при антиоксидантній терапії гострої та хронічної патології печінки / Збірник наукових робіт Міжнародної конференції "Акту-

альні питання морфології", присвяченої пам'яті акад. С. А. Смор-щка. т. II. Тернопіль, Україна. 1996. - С. 548 - 551.

в) Тези доповідей:

11. Морфофизиологические изменения в бедренной кости крыс при искусственно вызванном холестазе // Аннотированная программа 3 - й межрегиональной научно - практической конференции. - Москва - Луганск, 1991. - С. 61. (соавт. Т. Ф. Гречишкина).

12. Показатели минерального и химического состава тазовой кости крыс при экспериментальном холестазе // Межреспубликанский симпозиум "Экспериментальные и клинические аспекты медицинской и спортивной антропологии" - Тернополь, 1991. - С. 112-113.

13. Некоторые данные морфометрического исследования эпифизарного хряща и диафиза большеберцовых костей при экспериментальном холестазе // Материалы выездного Пленума Всесоюзного общества историков медицины. Москва - Луганск, 1991. -С. 135- 136.

14. Показатели минерального и химического состава III - го поясничного позвонка при экспериментальном холестазе // Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины (тезисы докладов конференции, посвященной 70 - леггию института) т. II. Полтава, 1991. - С. 247 - 248.

15. Особенности морфофункционального состояния печени и костной ткани при токсическом поражении организма "Аргидо-лом - 2" и модифицированным кубовым остатком // Тезисы докладов 10-й Северо - Кавказской научно - практической конферен-

ции с Всесоюзным участием. Ч. 1., Ростов - на - Дону, 1991. - С. 156 - 157 (соавт. В. С. Пикалюк, А. Л. Жилко).

16. Особенности роста, строения и формирования костей скелета при индукции свободнорадикального окисления хлорофосом и избыточном поступлении в организм антиоксидантов // Тезисы докладов 10-й Северо - Кавказской научно - практической конференции с Всесоюзным участием. Ч. 1. Ростов - на - Дону, 1991. - С. 158 - 159. (В. С. Пикалюк).

17. Особенности строения, роста и химического состава костей скелета в условиях нарушения функции печени // Биология опорно - двигательного аппарата. Материалы школы (Клементо-во, 22 - 26 сентября 1992 г.). Харьков, 1992. - С. 261 - 263.

18. Изменение индекса крепости некоторых костей у крыс различного возраста при экспериментальном холестазе // Биология опорно - двигательного аппарата. Материалы школы (Кле-ментово, 22 - 26 сентября 1992 г.). Харьков, 1992. - С. 263 - 264.

19. Особенности роста, строения, формообразования и регенерации скелета под влиянием внешнесредовых факторов химической этиологии // XI съезд анатомов, гистологов и эмбриологов.

(г. Смоленск, 16 - 18 сентября 1992) Полтава, 1992. - С. 112 - 113. (соавт. В. Г. Ковешников, В. С. Пикалюк, К. Г. Каликин, Н. Ф. Недоступ, В. И. Лузин и др. ).

20. Некоторые данные субмикроскопического исследования -эпифизарных хрящей и остеонных структур диафиза при экспериментальном холестазе И Материалы III - й региональной научно -практической конференции молодых ученых и специалистов "Экология промышленного региона Донбасса". Луганск, 1993. - С. 114-115.

21. Биохимические методы контроля минерального баланса организма при функциональной недостаточности печени // Індивідуальна мінливість органів. - Полтава, 1993. - С. 206 - 207.

22. Возрастные особенности прочностных свойств трубчатых костей при их репаративной регенерации на фоне функциональной недостаточности печени и корекции аевитом // Материалы 11-й Всероссийской конференции 16-18 октября 1993 г. "Влияние антропогенных факторов на структурные преобразования органов, тканей, клеток человека и животных", (г. Саратов 16-18 сентября 1993 г.), - ч. 2. - Саратов, 1993. - С. 142.

23. Некоторые особенности морфогенеза костей скелета при смоделированном холестазе и антиоксидантной терапии // Матеріали наукового симпозіуму "Актуальні проблеми екологічної і клінічної імунології та генетики" - Київ - Луганськ, 1994. - С. 36.

24. Деякі дані про взаємозв'язок рівня іонів кальцію в кістковій тканині та плазмі крові білих щурів - самців у різні періоди постнатального онтогенезу при змодельованому холестазі // Матеріали наукового сімпозіуму "Актуальні проблеми екологічної і клінічної імунології та генетики" - Київ - Луганськ, 1994.

- С. 35.

25. Морфогенез скелета белых крыс - самцов в различные периоды постнатального онтогенеза при антиоксидантной коррекции функциональной недостаточности печени // Матеріали доповідей Республіканської наукової конференції "Актуальні питання екогенетики та імунології", м. Полтава, (16 - 17 травня 1994 року) - Київ - Полтава. - С. 134.

26. Деякі зміни будови, росту та хімічного складу кісток скелету при недостатній функції печінки // Матеріали наукової кон-

ференції "Актуальні питання екогенетики та імунології", м. Полтава, (16 -17 траня 1994 року). - Київ - Полтава. 1994. - С. 134.

27. Особенности репаративной регенерации трубчатых костей белых крыс при коррекции "Аевитом" функциональной недостаточности печени // VII республиканская школа с участием специалистов СНГ "Биология опорно - двигательного аппарата" (г. Харьков, 8-10 июня 1994 г.) - Сб. Ортопедия, травматология и протезирование, № 4, 1994. - С. 72.

28. Особливості морфогенезу скелету білих щурів в різні періоди постнатального онтогенезу при антиоксидантній корекції функціональної недостатності печінки // І національний Конгрес анатомів, гістологів, ембріологів і топографанатомів України. 8 -10 вересня 1994 р. Івано - Франківськ, 1994. - С. 151.

29. Деякі біохімічні дані рівня іонів кальцію в кістковій тканині та плазмі крові білих щурів в різні періоди постнатального онтогенезу при функціональній недостатності печінки // Матеріали 8 регіональної науково - практичної конференції "Актуальні проблеми екологічної імунології, генетики та інфекційної патології промислового регіону Донбасу". - Київ - Луганськ. 1994.

- С. 37.

30. Деякі зміни міцнісних якостей кісток скелету білих щурів

- самців в різні періоди постнатального онтогенезу при функціональній недостатності печінки // Матеріали 8 регіональної науково - практичної конференції "Актуальні проблеми екологічної імунології, генетики та інфекційної патології промислового регіону Донбасу". - Київ - Луганськ. 1994. - С. 38.

31. Изменение прочностных свойств некоторых костей скелета белых крыс при острой и хронической патологии печени в раз-

ные периоды постнатального онтогенеза // Матеріали II наукового симпозіуму "Актуальні проблеми екологічної та клінічної імунології". - Київ - Луганськ, 1994. - С. 61.

32. Особливості морфогенезу, кісткової системи при недостатній функції печінки та корегуванні антиоксидантами // Матеріали II наукового симпозіуму "Актуальні проблеми екологічної та клінічної імунології". - Київ - Луганськ, 1994. - С, 62.

33. Особенности репаративной регенерации трубчатых костей белых крыс при коррекции аевитом острой и хронической патологии печени. // Матеріальї II наукового симпозіуму "Актуальні проблеми екологічної та клінічної імунології". - Київ - Луганськ, 1994.-С. 63.

34. Изменение роста и химического состава костей в условиях экспериментальной хронической патологии печени у белых крыс - самцов // Матеріали республіканського семінару "Екологія, імунітет та здоров'я населення". Інформаційний бюлетень - листопад 1994 р. - Київ - Луганськ, 1994. - С. 47.

35. Структурно - функциональные сдвиги в организме белых крыс при экспериментальной ахолии // Матеріали республіканського семінару "Екологія, імунітет та здоров'я населення". Інформаційний бюлетень - листопад 1994 р. - Київ - Луганськ, 1994. -С. 48.

36. Реакция гистоструктуры скелета белых крыс старческого возраста при функциональной недостаточности печени. // Материалы научно - практической конференции к 35 - летию кафедры социальной медицины, организации и экономики здравохране-ния. - Луганск. 1995. - С. 61.

37. Особенности остеогенеза при смоделированном холеста-

зе и антиоксидантної! терапии // Материалы научно - практической конференции к 35 - летаю кафедры социальной медицины, организации и экономики здравохранения. - Луганск. 1995. - С. 62.

38. Некоторая взаимосвязь уровня ионов кальция в плазме и костях скелета крыс в разные периоды постнатального онтогенеза при острой и хронической патологии печени // Тезисы докладов научной конференции "Структурно - функциональные изменения в организме при действии экзо - и эндогенных факторов. - Луганск, 1995. - С. 55 - 56.

39. Пролиферативные процессы в трубчатых костях скелета крыс при острой и хронической патологии печени и антиокси-дантной терапии аевитом // Матеріали III наукового симпозіуму "Актуальні проблеми екології, клінічної імунології та інфекційної патології”. - Киш - Луганськ. 1995. - С. 89 - 90.

40. Ріст, будова та формоутворення кісток скелету під впливом антиоксидантів різних груп // Матеріали III наукового симпозіуму "Актуальні проблеми екології, клінічної імунології та інфекційної патології". - Київ - Луганськ, 1995. - С. 91 - 92.

41. Особливості морфогенезу кісткової тканини при антиоксидантній терапії гострої та хронічної патології печінки. // Матеріали І Міжнародного конгресу з інтегративної антропології І 25 - 29 вересня 1995 р. Тернопіль, Україна. - С. 179 - 180 (співавт.

В. Г. Ковешніков, В. С. Пікалюк).

42. Особенности минерального и химического насыщения губчатых костей при острой и хронической патологии печени у крыс в разные периоды постнатального онтогенеза // Материалы юбилейной научно - практической конференции, посвященной

100 - детию со дня основания 4 - й городской больницы г. Луганска. Луганск. Изд - во ЛГМУ, 1995,- С. 1В -19.

43. Некоторые изменения содержания аланинаминотрансфе-разы, аспартатаминотрансферазы и билирубина в сыворотке крови белых крыс - самцов при острой и хронической патологии печени в разные периоды постнатального онтогенеза. Там же. - С. 19-20.

44. Особенности изменения содержания ионов кальция в плазме крови белых крыс - самцов при острой и хронической патологии печени в разные периоды постнатального онтогенеза. Там же. 2.-С. 119-120.

45. Пролиферация в трубчатых костях крыс при антиокси-дантной терапии аевитом острой и хронической патологии печении // Материалы VIII школы стран СНГ. " Актуальные вопросы биологии опорно - двигательного аппарата". Киев. - 1996. - С. 85.

46. Тканинні та клітинні реакції органів травлення на дію чинників, що викликають змінювання гомеостазу // Збірник наукових робіт Міжнародної конференції "Актуальні питання морфології", присвяченої пам'яті акад. С. А. Сморщка. т. II. Тернопіль, Україна. 1996. - С. 652 - 653 (у співавторстві С. М. Федченко, М. М. Лопатський, С. М. Смирнов, Т. Ф. Гречишкіна).

г) Методичні розробки:

47. Количественные характеристики в гистологии, цитологии и эмбриологии. Справочное пособие для студентов. - Луганск, 1990. - С. 91 (соавторы М. X. Абакаров, В. С. Пикалюк).

48. Методичні рекомендації для морфологів - експериментаторів по використанню універсальних програм для мікро - ЕОМ з

метою розрахунку деяких показників та статистичної обробки отриманих первинних абсолютних показників. - Луганськ, 1993. - 18 с. (співавтори В. С. Пікалюк, К. Г. Калікін, Д. П. Березовський).

АННОТАЦИЯ

Ромашок Б. П. Строение, рост, формообразование и регенерация скелета в разные периоды постнатального оїггогенєза при острой и хронической патологии печени (экспериментально - морфологическое исследование)

Рукопись диссертации на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03. 00. 11 - эмбриология, гистология и цитология.

Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1996.

Работа посвящена изучению особенностей строения, роста, формообразования и репаративной регенерации скелета в разные периоды постнатального онтогенеза при экспериментально смоделированном холестазе и коррекции неблагоприятных холеста-тических влияний на остеогенез антиоксидантами (альфа - токоферола ацетат, ретинола ацетат и аевита). В работе решены следующие задачи:

1. Изучены особенности строения, роста и формообразования костей скелета в различные периоды постнатального онтогенеза.

2. Выявлены возможные изменения в строении, росте и фор- ' мообразовании костей скелета в разные периоды постнатального онтогенеза при смоделированном холестазе.

3. Установлены возможные пути антиоксидантной коррекции остеогенеза при функциональной патологии печени.

4. Определены особенности репаративной регенерации трубчатых костей скелета при функциональной патологии печени и

4т

коррекции антиоксидантом аевит.

Научная новизна исследования заключается в том, что:

4 используя комплекс методов (остеометрических, гистологических, электронно - микроскопических, морфометрических, радио-изотопных, химических, биохимических, математических) исследования впервые осуществлено всестороннее изучение особенностей строения, роста, формирования и репаративной регенерации скелета в различные периоды постнатального онтогенеза при функциональной патологии печени;

♦ выявлены наиболее чувствительные и ранимые структуры костей скелета, в частности, эпифизарный хрящ и периостальная зона диафиза при вышеупомянутой патологии печени в различные периоды постнатального онтогенеза;

♦ впервые описана морфофункциональная картина возникающих нарушений осгеонных структур - органического матрикса и клеточных элементов;

♦ впервые показана возможная коррекция последствий неблагоприятных воздействий холесгтатических явлений;

♦ впервые определены основные показатели структурного анализа костей скелета в норме и печеночной недостаточности в разные периоды постнатального онтогенеза;

♦ впервые прослежено процесс репаративной регенерации трубчатых костей при функциональной недостаточности печени в разные периоды постнатального онтогенеза;

♦ впервые изучены пути коррекции регенеративных процессов трубчатых костей при вышеописанной патологии антиоксидантом аевит.

Практическая ценность работы состоит в том, что выявленные морфофункциональные изменения костной ткани при острой и хронической недостаточности печени в возрастном аспекте по-

служит обоснованием целесообразности проведения ранней профилактики заболевания природными антиоксидантами. .

Диссертационная работа оформлена в одном томе и изложенная на 326 страницах, состоит из введения, главы с 4 подгла-вами обзора литературы, глав : “Материалы и методы исследования”, “Собственные исследования” и их 17 подглав, отдельной главы “Обсуждениерезультатов исследований и выводов”.

Иллюстративная часть включает в себя 57 таблиц, 63 диаграммы, 103 рисунков (из них 82 микрофотографии и 21 электро-нограммы). Список литературы состоит из 366 отечественных источников и 117 иностранных.

Ключові слова: холестаз, остеогенез, репаративна регенерація, антиоксиданта.

ANNOTATION

Romanyuk В. P. Texture, growth, form - building and regeneration of skeleton in different periods of postnatal ontogeny under accute and chronic pathology of liver (experimental - morphological investigation)

The manuscript of the thesis presented for a doctor's degree of biological sciences on speciality 03. 00. 11 - embryology, histology and cytology.

Kyiv University named after T. G. Shevchenko. Kyiv, 1996.

The aim of the abstracts the study of pecularities of texture, growth, form - building and reparation regeneration of skeleton in different periods of postnatal ontogeny under experimentally modulated cholestazis and correction of unfavourable cholestatic influences on ontogeny by antioxydants (- tocopherol acetate, retinol acetate and aevit).

The following problems have been solved in the thesis:

1. Pecularities of texture, growth and form - building of skeleton bones in different periods of postnatal ontogeny have been studied.

2. Possible changes of texture, growth and form - building of skeleton bones in different periods of postnatal ontogeny under modulated cholestazis have been found.

3. Possible ways of antioxydant correction of ontogeny under functional pathology of liver have been defined.

4. The pecularities of reparation regeneration of tubular skeleton bones

under functional pathology of liver and correction by antioxydant aevit have been determined. •

The scientific newness of the investigation is the following:

♦ the all round study of pecularities of texture, growth, formation and reparation regeneration of skeleton in different periods of postnatal ontogeny under functional pathology of liver has been carried out by using complex of methods (osteometric, histological, electronic - microscopic, morphometric, radioisotope, chemical, biochemical, mathematical);

♦ the most felt and vulnerable structures of the skeleton have been revealed: ephysis and gristle periosteal zone of diaphysis under above mentioned pathology of liver in different periods of postnatal ontogeny;

♦ for the first time morphofunctional picture of appearing disturbances of osteon structures - organic matrix and cellular elements has been described;

♦ for the first time there has been shown a possible correction of consequences of unfavourable effects of cholestatic influences;

♦ for the first time there have been defined the main indeces of structural analysis of skeleton bones under norm and under hepatic deficiency in different periods of postnatal ontogeny;

♦ for the first time the process of reparation regeneration of tubular bones under functional hepatic deficiency in different periods of postnatal ontogeny has been observed;

♦ for the first time the ways of correction of regeneration processes of tubular bones under above described pathology by antioxydant aevit have been studied.

The practical value of the thesis is that the revealed morphofunctional changes of the bone tissue under accute and chronic hepatic deficiency from the point of view of age aspect are the ground of expediency of carrying out early prophylaxis of disease by natural antioxydants.

The thesis is put into shape in one volume. The thesis is written on 326 pages. It consists of introduction, a chapter with four subchapters of literature review nnd chapters : “The material and methods of investigation”, “Own investigations” with 17 subchapters; a separate chapter “The discussion of investigation results” and the conclusion.

The illustrative part includes 57 tables, 63 diagrams and 103 drawings (82 microfotoes and 21 electronograms).

The literature list includes 366 home and 117 foreign sources.

Key word: Cholestazis, Osteogenezis, Reparation regeneration, Antioxydant.