Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Процессы разрушения и напряженное состояние литосферы Земли

ВАК РФ 04.00.22, Геофизика

Автореферат диссертации по теме "Процессы разрушения и напряженное состояние литосферы Земли"

..'и Российская Академия Наук

Объединенный институт физики Земли им. О.Ю.Шмидта Институт планетарной геофизики

На правах рукописи УДК 551.14 +551.24 +539.3

Мухамедиев Шамиль Ахмедович

ПРОЦЕССЫ РАЗРУШЕНИЯ И НАПРЯЖЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ЛИТОСФЕРЫ ЗЕМЛИ

Специальность 04.00.22. - физика твердой Земли

ДИССЕРТАЦИЯ

в виде научного доклада на соискание ученой степени доктора физико-математических наук

Москва 1997

Работа выполнена в Институте планетарной геофизики Объединенного института физики Земли РАН

Официальные оппоненты:

доктор физико-математических наук, профессор, чл.-корр.РАН С.С.Григорян

доктор физико-математических наук, профессор В.П.Трубицын

доктор геолого-минералогических наук В.И.Макаров

Ведущая организация:Институт прикладной математики им.М.В.Келдыша РАН

Защита состоится “25” июня 1997г. в 10 часов

на заседании Специализированного совета Д.002.08.02 по защите диссертаций на соискание ученой степени доктора физико-математических наук при Объединенном институте физики Земли им.О.Ю.Шмидта РАН

Адрес: 123810, Москва, ул.Б.Грузинская, д.Ю

С диссертацией в виде научного доклада можно ознакомиться в библиотеке Института физики Земли им.О.Ю.Шмидта РАН

Диссертация в виде научного доклада разослана “23” мая 1997г.

Ученый секретарь Специализированого совета

Объединенный институт физики Земли РАН

А. М. Артамонов

з

'' І. ЗАГА.П.ЯЛ ХЛРЛІЖРИСТИКЛ Р010ТИ '

і..’. Актуальність теми дослідження. З умовах проведення радикально? економічної реформи і переходу До цивілізованих ринкових відносин особливого значення набувають питання, перебудови ІноваціНної системи з метоп підвищення гї гнучкості та ефективності. Головним при вирішенні ціс“ найважливішої проблеми.е виявлення методів і механізмів, шо забезпечують загальну ефективність іноваціНних фінансових відносин, оскільки вони собоп особдпви\, опосеред-

нений системою грошового обігу, тип економічних відносин, ЩО дуже впливає на розвиток секторів і галузей економіки, шо мають приоритетне значення для розвитку і становлення циві-лізованного ринку в країні. . .

... . Актуальність дослідження, шо провадиться, визначається і тим, шо до цього часу багато іноваційно-фінансових структур територіальних і національних утворень знаходяться на-чеб-то- з боку від глобальних структурних і - стратегічних змін, шо відбуваються і, істотньо, обмежуються пасивною роллю спостерегачів, не впливають активно на соціально-економічну і кредитно-фінансову політику як в окремих регіонах, так і в загальному економічному просторі. Це призвело до того, шо зараз на всіх різнях управління постплановоз економікою часто перевадуя вузький емпірізм /метод спроб і помилок/, шов результаті призводить до тривалих трудношів, які мають місце практично у всіх регіонах України, Російської Федерації і інших країн СІіД. . .

Зараз виникло гостре протиріччя між організацією пост-планової економіки, шо фактично існує, і глибокими структурними зрушеннями, які розпочалися в сучасному засобі вироб-

ництва піл впливом господарської реформи, об’єктивно зростаючої демократизації суспільства і перетворення регіонів і національних формувань в активних суб’єктів власності. Швидкі і якісні позитивні зміни в науці, технології і економіці припускають, з одного боку, більш гнучкий характер організаційних /включаючи іноваційно-фінансові/ структур з високою адаптивністю до умов, шо змінюються, а з другого - різноманітність форм, шо забезпечують ефективний розвиток і сполучення малих, середніх і великих ланок суспільного виробництва в.-межах єдиного міжнаціонального і міжрегіонального економічного простору. Існуючі організаційні форми і економічні /фінансові/ відносини не відповідають змінам, які розпочалися в- структурі продуктивних сил. На сьогодні ше не знайдена оптимальна пропорція між централізмом і самостійністю редіруів, не, визначені-права і обов’язки керівництва національних і•регіональних формувань і державою, не встановлена ступінь іх відповідальності за результати соціально-економічної іГ:Частково, іноваційно-фінансової політики, шо здійснюється. , .

'.«Як видно з накопиченого сучасного досвіду, такі проблеми мржливо вирішити лише-спираючись на теоретичні дослідження; -науково обгрунтовані висновки і рекомендації. Все це. визначає актуальність теми дослідження, її теоретичну і практичну -значущість.

1.2. Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи-'-є дослідження на основі теоретичного аналізу і узагальнення досвіду, накопиченого в ході економічної реформи в Російській Федерації і в Україні, досвіду країн з розвинутою ринковою економікою і вивчення існуючої науково-еконо-

мічної літератури з проблем транснаціоналізації кредитної і' виробничої сфер в умовах постпланової економіки і обгрунтування концепції формування екстериторіальної іноваційно-фі-нансової інфраструктури, котра орієнтована на інтелектуальний прорив, досягнення світового рівня іноваційяо-фінансо-вих відносин. Такий підхід отворює основу інтеграції національних виробничих сил у єдиний економічний простір»

Загальна мета коригується в таких конкретних завданнях, шо вирішуються в процесі дисертаційного дослідження:

- дослідження та обгрунтування необхідності формування екстериторіальної іноваційно-фінансової інфраструктури}

' - виявлення та формулювання головних чинників адаптації іноваційно-фінансової структури, врахування яких дозволить вирішувати широке коло економічних задач, які виникають при -транснаціоналізації* виробничої та. кредитної сфер в умовах постпланової економ-кп;

- розроблення загальних принцигітв побудови підсистеми адаптивного переходу до єдиної інформаційної та кредитної сфер в умовах постпланової економіки;

- розроблення загальних принципів побудови підсистеми адаптивного переходу до.єдиної інформаційної та інвестиційно-банківської технології у рамках формування багатоаспект-ного інерфесейного простору між національними та' зарубіжними контрагентами;

- дослідження існуючих моделей рішення функціональних задач управління інфраструктурою та розробка прикладних методів проведення фінансових операцій з використанням сучасної комп’ютерної техніки;

- розробка оригінального методу інформаційного забез-

печення кредитних та фінансових операцій на основі фінансового моніторінгу суб’єктів інфраструктури.

1.3. Предмет і об’якт дослідження. В широкому контексті основними об’єктами досліджень є світовий, національний і .регіональний досвід іноваційно-фінансових відносин в різні.періоди ■проведення економічних реформ. Предметом дослідження,: ВИЯВИЛИСЬ аналіз та оцінка економічної ефективності цих відносин при різних варіантах інтеграції національної економіки в єдиному економічному просторі.

:. 1.4. Загальна методологія дослідження. Методологічну основу- дослідження складають функціональні положення зага-ль;о'-' еколомічно; теорії, системний макроекономічний аналіз,. діалектичний метод пізнання, поєднання абстрактного і конкретного, а також методи економіко~математичного моделювання^.- ситуаційного аналізу, теорії ймовірностей і дослідження операцій.

1.5. Наукова новизна дисертації- полягає в наступному: сформульовано основні особливості адаптації принципу екстериторіальної іноваційно-фінансової структури до широкого класу економічних задач при транснаціоналізації кредитної і виробничої сфер в умовах перехідного періоду постпла-нової економіки; ■

розроблено концептуальні основи створення інтегральної іноваційно-фінансової структури, яка вирішує проблеми транснаціоналізації кредитної і виробничої сфер в єдиному економічному просторі; '

. розроблено для рішення цієї задачі концептуальну основу створення багатоцільової підсистеми адаптивного переходу до Єдиної інформаційної і інвестиційно-банківської техноло--

гії в рамках формування багатоаспектного інерфесейного простору між національними і регіональними користувачами;

запропоновані основні принципи побудови цієї підсистеми, методи її реалізації і визначення характеристик особливого математичного забезпечення.

1.6. Практичне значення дисертації полягає в тому, шо виконані дослідження доведені до рівня конкретних рекомендацій, пропозицій, методик, алгоритмів, які можливо використовувати при створенні екстериторіальних гноваційно-фі-нансових інфраструктур. При прийнятті позитивного рішення на відповідних рівнях про інтеграцію національних іноваційно-фінансових інфраструктур для створення єдиного економічного простору, упровадження результатів даної роботи дозволить у короткі строки відновити на більш ефективній, новій основі зруйнований механізм виробничих зв’язків і забезпечить її /тобто основи/ постійність в умовах змінюваної кон’ юнктури цивілізованого ринку, її .о формуються на просторе СНД.

1.7. Реалізація результатів роботи. Основні результати дослідження, пропозиції і рекомендації дисертаційної роботи знайшли застосування на підприємствах та в організаціях хімічної промисловості, зокрема на Стерлітомакському /Росія/ та Червонопе рейнському /Україна/ содових комбінатах: в інституті НІОХІМ /м. Харків/. Робота розглядалась та отримала впровадження в комплексному іноваційному центрі інституту проблем Машинобудування НАН України, а також у Північно-східному науковому центрі цієї академії.

1.8. Апробація. Основні положення дисертації, висновки, шо в ній містяться, доповідались на міжнародній науково-технічній конференції "Інформаційні технології, наука, техніка,

технологія, освіта, здоров’я" Дарків, 1996 р./, науково- : практичних конференціях "Основні напрямки науково-технічного прогресу у передринковому періоді" Дарків, 1995 р./, "Напрямки структурних змін у інвестиційно-іновації’ній політиці" /Харків, 1225 р./ .та ігоііх.

1.9. Основні публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені в 7 наукових публікаціях, загальним обсягом І,Б друкарських аркушів /особистий внесок автора/.

1.10. Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, закдючення з висновками, пропозиціями і рекомендаціями, списку використаної літератури і додатку.

'Робота виконана на 148 сторінках машинописного тексту, містить необхідні таблиці і рисунки.

. 2. ЗМІСТ РОБОТИ ,

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його цілі та задачі, предмет і об’єкт, сформульовано найбільш суттєві результати роботи та її новизну, а також наукову та практичну цінність одержаних результатів.

У першій главі "Транснацтоналізація кредитно? і виробничої сфер у економічному просторі колишнього Радянського Союзу та економічна доцільність” окрім розгляду стану проблеми, дається стисла характеристика переміщення кредитно-фінансових ресурсів в межах ТЖ і динамічних аспектів і тенденцій транснаціоналізації кредитної і виробничої сфер.

Зображаються основні джерела виникнення проблем, розглядаються можливі альтернативи їх рішення, формуються цілі дослідження і пропонуються необхідні критерії для УХ оцінки.

У цьому ж розділі розглядається загальний підхід до ; досліджуваної проблеми, шо склався в науковій літературі, виділяються загальні і окремі аспекти розробок у цьому , напрямку вітчизняних і закордонних авторів.

У висновках до першого розділу формуються основні задачі дослідження у відповідності з вибраним напрямком вирішення проблема

У другій главі "Удосконалення методів іноваційного управління при траиснаціонал'ізації кредитної і виробничо* сфер" досліджені деякі найбільш важливі методи іноваційного управління кредитно-фінансовими ресурсами.

В цьому контексті розглядається функціонально-технологічний аспект екстериторіальної іноваційно-фікансової інфраструктури, інформаційне забезпечення системи переміщення кредитно-фінансових ресурсів в межах ТНК /основні імперативи/, методи аналізу узагальнення динамічних систем управління кредитно-фінансовими /іноваційними/ ресурсами, як об’єкти факторного впливу умов постпланової економіки, можливості використання методів дослідження операцій до цілого ряду відповідних задач, а також вироблення ефективних стратегій на основі імітаційного моделювання.

У третій глав^ "Практичні аспекти екстериторіальної тнозаіітйно-сЬтнансовот структури при транснаціоналтзаціт кредитної і виробничої с&ер" розглянуто практичні аспекти створення екстериторіальної іноваційно-фтнансової інфраструктури при транснаціоналізації кредитної і виробничої сфер на ослові' визіїаченля знлог до багатоцільово’-’ п:дс::стемч адаптивного переходу до заданих інформаційних банківських технологій і фінансових відносин, формування її робочо? моделі,

формулювання основних задач в контексті формування багато-аспектного інерфесейного простору між національними користувачами, включаючи задачу визначення портфеля проектів для інвестування,атакож меж її застосування.

Закінчується третя глава розглядом методів реалізації і характеристики математичного забезпечення функціонування підсистеми. Пропонуються принципи, котрі можуть бути закладені в основу, визначення :;арактеристик математичного забезпечення. * .

У заключенні узагальнено результати теоретичних та практичних розробок, які одержано в процесі досліджень.

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

3.1. Обгрунтовано необхідність подальшого розвитку процесу іноваційної концентрації.

В теорії фінансового регулювання економіки існують два принципових підходи до цієї проблеми; ортодоксальний кейн-сіанський, котрий одержав широке розповсюдження в перші десятиріччя після світової економічної кризи 1929-1933 рр., як"заперечення традиційних класичних поглядів. В його основу покладено тезу про самодостатній оздороьтжанкй вплив духу підприємництва, з ос.іов1 другого, шо остаточно склався в другій половині 70-х років, - смттівська -лея саморегулювання ринкової економіки. Специфічні умови господарського розвитку, еволюція теоретичних поглядів в окремих країнах викликали до життя інші наукові побудови, наприклад, які засновані на поглядах В. Ойкена, шо зіграв значну роль в становленні школи неолібералізму, впливу на фінансову політику ряду держав об’єднаної Европи.

' Разом з тим, змінювання пріоритетів у господарській практиці ряду ведучих індустріально розвинутих країн /С'.'ІА, Великобританії, ^Ш/ в 80-х і 50-х роках спрощено може бути визначено слідуючим вектором: зід активного державно-бюджетного регулювання економіки до лібералізації ринкових і, головне, фінансових відносин. В реальному соціально-господарському вимірі це означає; відмову від складової суті Кейнса і кого послідовників концепції "управління попитом" за допомогою активної бюджетної політики з боку держави і переніс основного натиску на стимулювання соціально-економічного розвитку окремих регіонів, територій або видів діяльності за рахунок лібералізації иалоговог політики і надання різних пільг у кредитно-фінансовій і виробничій сферах шляхом мінімального втручання у фінансові відносини в тому числі і на основі формування екстериторіальних іноваційних інфраструктур.

Головні цілі і мотиви спонукання удосконалення фінансової політики в економічному просторі країн СНД - максимт-зац-я національного доходу, розширення господарської експансії , активів і обігів фірм ; корпорацій, зріст ефективності процесу відтворення - в умовах сучасної економіки зумовлюють необхідність формування чіткої і гнучкої іновацій-ної інфраструктури, а також проведення активної фінансової політики, йорми реалізації цієї політики можуть бути різні, але в найбільш узагальненому виді вони можуть бути визначені як органічне сполучення централізації /перш за все для більш ефективного рішення задач підвищення іноваційної могутності у зв’язку з транснаціоналізацідю кредитної і виробничої сфер, а також мобільності, оперативності і обгрунто-

ваііості в процес: угравління фінансовими ресурсами/ і де- ■ централізації /утворення національних іноваційних структур/ фінансових резервів, шо розширює спектр функціональних можливостей, але не заперечує принципу спільності фінансового управління, оскільки в межах ТНК діє складна система переміщення кредитно-фінансових ресурсів.

' Актуальність дослідження, шо провадиться в даній дисертаційній роботі, зумовлена необхідністю знайти шляхи і механізми створення екстериторіальної, іноваційно? інфраструктури, як ефективної форми інтеграції національних іноваційно-фі-нансових ресурсів при транснаціоналізації кредитної і фінансової сфер в економічному просторі країн СНД.

' ’' На жаль, економічна наука виявилась непідготовленою для теоретичного осмислення перехідного періоду до ринкових відносин у постплановій економіці і обгрунтування оптимальних шляхів їх всеобхоплюгачого розгортання. Розрив, со існує між теоріє^ і практикою - одна з причин кризових проявлень, шо затягнулись в постплановій економіці України, Російської Федерації і інших країн СНД. Між тим, в іноваційно-фінансовій практиці країн з цивілізованою ринковою економікою є чимало прикладів створення умов для економічного і соціального зросту за рахунок формування ефективних транснаціональних і екстериторіальних іноваційно-фінансових структур і їх розумно? централізації в рамках інтернаціоналізації господарської і економічної діяльності.

При цьому найважливішими атрибутами централізації є подальший розвиток процесу іноваційної концентрації /шляхом злиття, поглинання, закупки контрольних пакетів акцій, створення холдингових компаній та ін./, а також удосконалення

методів фінансового управілля з єдиного мозкового центру міжфірмового /внутріиньокорпоративного/ планування на найближчу перспективу - місяць, квартал, рік, середньо- і довгострокову перспективу з застосуванням економіко-математич-ного модулювання, комп’ютерних технологій, передових досягнень науки і практики фінансового, г’-.рпб^'чого ^ госпчгр-ськоп керівництва.

3.2. Досліджені та удосконалені основи* методи інова-ційного управління кредитно-фінансовими ресурсами.

Для досягнення цього результату в дисертаційній роботі розглядаються різні методи та умови рішення цілого ряду відповідних задач, а також вироблені відповідні ефективні стратегії на основі імітаційного моделювання.

Використання системного підхиду надає можливість введення в розмірність процесу управління кредитно-фінансовими ресурсами двох цільових структур: структура функціональна /$ / т структура здійснення /0 /, взаємодія яких здійс-

нюється по слідуючій схемі: ■

при умовах, ііоа = 1, 2, 3, ..., /и ; / = 1, 2, 3, ..., лі .

Характеристика процесу управління у цьому випадку може бути показана у слідуючому вигляді:

°І °2 % ... 0/. • • • у 0/ь-

ФІ ФІ°І дІ°2 ®І°3 • # • ф•.,

*2 3>2°і ®2°2 ®2°3 • • • ^£0 і. • . • , д-

$3 $3°і Ш3°2 %°3 » * Ф30, ..., ФдО/І-

• . . • • • * # • • • • • • 114 • • • у • ♦ •

V ^°І &</°2 ^°3 •••» У-01 ‘

®л ®/«0| ^^3 •*•» •.., ^яОл,

Елементи функціонального забезпечення даної матриці володіють визначеною якістю дії і е інтеграцією функціональних компонентів Дії і розмірності здійснення іноваційно-го процесу. ^

При розгляданні інформаційного забезпечення системи переміщення кредитно-фінансових ресурсів використовується фінансовий параметр ^=//Ик, де Ик - інформація, то міститься у множині спостережень; Ук - управляюча дія, шо виражена через безліч параметрів управління, які включають передісторію управляємого іноваційного процесу у формі апостеріорних даних'про вже реалізовані проекти, шо близькі по ряду основних характеристик.

" 1 При заздалегідь відомих математичних залежностях або моделях, в яких використовується фінансовий параметр, то аналізується, і етапах фінансування д£ , задачею ефективного

управління іноваційиим процесом буде визначення величини мож-

/

ливого відхилення контрольного параметру від розра-

хункового його значення Відхилення це пов'язане з тил, шо при освоєнні значних капітальних вкладень і зв’язаної з цим неминучої попередньої формалізації припустимого розвитку інвестиційного процесу не може бути повністю урахований вплив різних факторів, про які мова йшла више, і які заздалегідь не піддаються точній детермінації і оцінці, шо мають апріорну щільність розподілу ймовірностей Р / /, так як

модель такого іноваційного процесу, по суті, описується залежністю £^=//Ик, Ук,£/ - збурюючого діяння фак-

тора/ .

Л <**,//+ І І AtJ

3.3. Приймаючи до уваги динамічний розвиток інвестиційних процесіз в період реалізації великих /регіональних і міжрегіональних/ проектів, інформацію, шо надходить в цей період в систему управління, можна показати у вигляді _ £/£ / = $/ £/ + €/ £ / да £/ * / - періодична складова з випадковим початком відрахування часу, шо виявляються джерелом Л-іфтр-мац:”, яка регулярно повторюються /умовно-постійної/ про стан проекту, шо фінансується, при кожному етапі інвестування і визначається як ■

— к

$ / £ / =£бг [ і „ гіь - і лі-/ 'гее£ і / <£.-■&>/

І, £ _ г5о Є [і /і + І /А-6]

0,

§■(*)- змінна /нерегулярна/ складова інформаційних __повідомлень, шо визначаються аналогічно

6/ ± / = 16#/ і _ ±с _ їді-/ 'гее.б І/ ~£ - і» /

І

Ця складова при ефективному управлінні використовується для одержання додаткових даних про умови, в яких проходить реалізація іноваційного проекту. Основою такої інформації е часові відхилення в стані іноваційних процесів, шо плануються.

Визначення обсягу і характеру інформації по першій і другій складових 0 основою вибору відповідних інформаційних комп’ютерних технологій, її переробки і комплексу технічних засобів їх реалізації.

В роботі порушена тільки частина питань великої і дуже актуальної проблеми інтеграції держав ближнього зарубіжжя, і інтеграції регіонів т національних формувань в єдиний

економічний простір, шо не залишає сумнівів в необхідності і доцільності подальшого продовження робіт в цьому напрямку, базою, для якого можуть бути виконані в Даній роботі дослідження. При цьому основним критерієм в оцінці перспективності таких робіт залишається і буде залишатися економічний ефект продовження дослідження, який .буде зростати В МІРУ подальшого одержання конкретних практичних результатів у відповідних масштабах.

Основні висновки дисертаційної роботи зводяться до слідуючого;

1. Політичні і інтеграційні процеси, шо проходять зараз в рамках СНД, які спрямовані на створення загального економічного простору шляхом послідовної ліквідації митних, адміністративних, технічних і інших бар’єрів на шляху взаємовигідного економічного співробітництва і взаємодії, сприяють зниженню витрат виробництва, зросту конкурентездатності товарів і послуг, шо виробляються в країнах СНД.

2. Особливості постпланового розвитку економіки колишнього СРСР, особливості національного економічного розвитку республік, шо стали суверенними державами, дії різного роду об’єктивних і суб’єктивних факторів & причинами суттєвих труднощів реінтеграції цих держав б єДини? економічний простір. В цих умовах підвищення ефективності фінансового господарства і виробничо-економічного співробітництва потребує нових підходів і нових нетрадиційних для попереднього етапу розвитку рішень для країн, шо стали самостійними.

' 3. Найбільш привабливою і припустимою в цих умовах аль-

тернативою є поетапний підхід До реінтеграції єдиного економічного простору, кроком для якого може бути створення екс-

територіальної фінансової інфраструктури, як основи подальшого більш тісного економічного співробітництва регіонів І національних формувань. . .

Інтеграційні процеси, в першу чергу, у сфері фінансових відносин, дозволять суттєво.знизити негативлі наслідки порушення господарських зв’язків, шо характеризують центро-біжні процеси, і знайти нові форми взаємовигідних економічних зв’язків для України та інших країн СНД.

В свою чергу, прагнення суб’єктів СНД до інтеграції у * світове економічне товариство, транснаціоналізація кредитної і виробничої сфер потребує використання більш ефективних форм, методів і технологій, взаємодії, ьо прийняті в індустріально розвинених країнах. Перехід до сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій потребує використання наукових економіко-математичних методів т сучасних алгоритмів управління. - -

4. Організаційно-функціонального формою реалізацій в екстериторіальній фінансові? інфраструктур* сучасних наукових підходів, методів, іьо використовуються у фінансових відносинах цивілізованих країн, може бути створення спеціальної багатоцільової підсистеми адаптивного переходу до західних банківських комп’ютерних технологій, в межах яко? могли б бути-вирішені основні питання і задачі, шо забезпечують подальше взаємовигідне і ефективне співробітництво суб’єктів екстериторіальної фінансової інфраструктури, в тому числі і з країнами далекого зарубіжжя. '

- 5. Як показує досвід реалізації багатьох практичних

аспектів взаємовигідного співробітництва, досвід використання різного виду автоматизованих систем і т.ін., створен-

ня розглянутої в дисертаційній роботі підсистеми не виходить за межі звичайних трудношів, шо зв’язані із розробкою інших /традиційних/’підсистем АС, але функціонування п забезпечить необхідну ефективність фінансових відносин,

•Узагальнюючи все вкіі.евиклг:дене на захист дисертант виносить слідуючі основні положення і результати: ■ .

її- Б умовах постпланової економіки, пю характеризуються загальною стагнацією промислового виробництвам потреба.в організації взаємовигідних господарських зв’язків на новій основі. Практичне вирішення цієї проблеми обіцяє надзвичайні економічні вигоди, які важко переоцінити і які будуть збільшуватись в перспективі.

2. Широкий аспект фінансових операцій і апріорний характер інформації, шо використовується на кінцевому етапі інвестування довгострокових іноваційних проектів, потребує перебудови інформаційного забезпечення, використовування комп’ютерних технологій і адекватних структурно-організаційних підходів для їх ефективної реалізації.

3. Концептуальная основа, шо запропонована в роботі,

екстериторіальної багатопрофільної іноваціЗно-фінансової інфраструктури повинна спиратися на гсчуючи^ рівень розвитку економ/ко-*:атематйчних методів і загальний науковий потенціал найбільш ймовірних можливих суб’єктів такої інфраструктури. ’

4. ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ '

І. Серяков А.Н. К вопросу эффективности инновационных процессов в экономическом пространстве СНГ // Технически": прогресс и еффективчость производства. Вестн. Харьк. ,

'политех, ун-та. ?.* 20. - 1996, 0,3 п.л.

2. Серяков Л.Н. Проблемы со звания экстерриториально": инновационной инфраструктуры // Тез. ,покл. междунар. науч.-техн. конф. "Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье". - Харьков, 1596, 2 с.

3. Серяков А.Н. Методические рекомендации по анализу динамических систем управления инвестиционными ресурсами в условиях постпланово;“ экономики // Сб. научных трудов ин-та социального прогресса. - Харьков, ХИСП, 1996, 0,2 п.л.

4. Серяков А.К. Анализ эффективности управления инновациями и инвестициями в условиях постплановой экономики. -Харьков, ХарПНТоИ, 1595, 2,5 с.

5. Серяков А.Н. Основные направления повышения эффективности инновационных процессов в экономическом пространстве СНГ. - Харьков, ХарПНТЕИ, 1595, 2, а.' ’

6. Серякон 1\.л. И::^ормац:ю:1.-пй обесгочел систяг ы

Г',:'е’.-;р|.0!-;пя и;шост:'д: шоу-сор г гг;г?н::пах транснацио-

нальных комплексов. - Харьков, ХарПНТЭИ, 1995, 1,5 с.

SeryakovA.N. An efficacy of innovation processes increasing due to . transnationalization in the credit and production spheres.

The manusript of thesis for a Candidate’s degree on speciality 08.02.02 - “The economics of innovation processes and the technological changes”. Kharkov State Polytechnic University, Kharkov, 1996.

The concept, methods and practical solutions for developing an exterritorial innovative-financial infrastructure oriented on an innovative-financial relationship of world level is carried out. The material is based on a theoretical analysis of the developed market economies and summarized experience obtained during the period of economic transformation in Russia and Ukraine. The suggested concept creates a basis for an integration of national production forces in an united economic space.

Серяков A.H. Повышение эффективности инновационных процессов при транснационализации кредитной и производственной сфер.

Диссертация в форме рукописи на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.02 “Экономика технологических изменений и инновационных процессов”. Харьковский Государственный Политехнический Университет, Харьков, 1996.

В диссертации на основе теоретического анализа и обобщения опыта, накопленного в ходе экономической реформы в Российской Федерации и в Украине, опыта стран с развитой рыночной экономикой, предложена концепция, методы и практические решения по созданию экстерриториальной инновационно-финансовой инфраструктуры, ориентированной на мировой уровень инновационно-финансовых отношений, создающей основу интегрирования национальных производительных сил в единое экономическое пространство.

»