Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Палеогеографические реконструкции условий седиментагенеза в палеогеновых и неогеновых бассейнах Среднего Приднепровья

ВАК РФ 04.00.09, Палеонтология и стратиграфия

Автореферат диссертации по теме "Палеогеографические реконструкции условий седиментагенеза в палеогеновых и неогеновых бассейнах Среднего Приднепровья"



-

4 » Г.Ц

\ лч^ХАРШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСМТЕТ

на правах рукопису

Манюк Володимир Васильевич

ПАЛЕОГЕОГРАФ1ЧН1 РЕКОНСТРУКЦ11 УМОВ СЕДИМЕНТОГЕНЕЗУ У ПАЛЕГЕНОВИХ ТА НЕОГЕНОВИХ БАСЕЙНАХ СЕРЕДНЬОГО ПРИДЖПРОВ'Я

Спец1апьн!сть 04.00.09.-палэнтолог1я та стратиграф!я

АВТОРЕФЕРАТ дисортацн на здобуття науксвого ступаня кандидата гоолспчнпх наук

XapKlB -1996

Дисертац!сю с рукопис

Работа вкконана в Дн1пропетровському державному ун1в8рситв1)

Науковий кэр!вн»к ¡доктор гоолого-м1нарапог1чннх наук, профосор Irop МусШошш Барг.

Оф1ц!йн! опонанти '.доктор геолого-мЫзрадсНчннх наук профссор Оолоднмир Юр1йооич Зосимоомч/1ГН HAH Укрг!ни,м.Ки1в/, к&ндидатгволого-м!наралог1чних наук Олоксандр Ммколайоаич Васильев /Харк!ссышй даржаанин ун)верситвт/

Пров!диа орган!зац!я : Дн!пропотровська г1рничиз акэдом!я / м.Дн1пропотросськ /

Захюгг о!дбудатьсп "31" трл{ця 1S9S р. о 13 годии1 на зас!данн1 споц1ал1зопано1 вчано! ради Д 02.02.02 Харк1вського доржавного ун1порситвту. Адреса: 3100771Харк)в,пл.Сво6оди,4,ауд.-У1 - 62

3 дисартгцкю мокша ознайомитнсь у Центральн!й нзуков1й б!6л1отоц! Харк1вського державного ун!иэрситату.

Автореферат роз1слаио

Вчений секретар —-

спец1ал!зовано1 вчвно! ради ¿¿^J^i e-tfeot-» кандидат гоолого-м!нерапог1чнкх ^ наук, доцокт Ю_А.Бормсвнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапьнють проблема Сеоедньоприпжпровський геоблок яв ляс собою об'ект наших дослдаень, розташозаний у межах Дшпропетровсько! та ЗапорЬькоТ областей. ПромЬкним положениям району серед таких крупних структур,як Дшпровсько-Донецька та Причорноморська западини.зумовлена надзеичайна складнклъ йога геолог1чно'( будоаи, воображена наявн!стю широкого спектру л!толого-фац1альних тигпа пор!д,що утворювалися у специфЫних умовах крайових частин впЫонтинентальних палеобасейнШ.

Найб1льш актуальною проблемою, в!д ршення якоТ залежить цтеспрямовангсть, та ефектившсть геологозйомочних I пошукових роб!т, е розробка I обгрунтування датальних стратиграф1чких схем палеогену та неогену Пвденного та Пвнмного район1в Середнього Придн1пров' я та Тх корепяц(я ¡з схемами сум^жних реггашв. Ця проблема може бути виршеною на сучасному р'|вн! за допомогою застосування 61остратиграф1чного, палеонтолопчного та л!толого-фац1ального матод'щ, а також палеогеографмних реконструкцш умов седименгогенезу у давн¡х басейнах.

Мета < задач/ доспджвнь. Головною метою роботи с розробка та використання комплексно'!' лгголого-стратиграф|ЧноТ I бгастратиграф1чнсм основи для середньо- та крупномасштабно'! геолопчноТ зйомки та картування палеген-неогенових в!дклад(в Середнього Придч1пров'я, в!дтворення палеогеограф!чних умов седиментогенезу у еш'континентальних палеобасейнах району та кореляци ринофац1альних товщ, як! накопичувались у цих басейнах.

Для еир1щення поставлених задач здмснено наступи) дослщження:

1.Проведено палеотектон!чний анатз Середньопридн!провського геоблоку з метою встановлення його структурного положения, рогн тектонЫи та рельефу фундаманту у формуванн! осадочного чохла. В1дтворена 1стор!я геолопчного розвитку досл!джено1 територн.

2.3 метою палеонтолопчного обгрунтування та з!ставлення м1сцевих стратиграф|'чних схем вивчен! комплекси двостулкових та черевоногих молюск® в найбтьш типових розр!зах неогенових в!дклад1в району.

3.Остановлено критерн для розчленування та кореляцК р|Энофац|альних, слабо палеонтолопчно охарактеризована товц, як1 утворювались у напшзамкнених та ¡зольозаних палеобасейнах в умовах несталого тектошчного режиму.

4.Виконано детальний л1толого-фац1альний аналЬ в!дкладщ I вид!пен1 на його п!дстав1 лгготипи порщ.

Б. Застосування палеоеколопчних та л'|толопчних досл1джень дозволили зд|йсниги палеогеограф1чн| реконструкцн для основных стратиграф'1чних п'щроздшш палеогену та неогену.

Використовувались також результата дослщження форамМфер, наннопланктону.палЫокомплекЫв, молюсюв, радюляр!й, остракод, дшофлагеллят, та ешкул губок з роб1т р!зних фах1вц1в, як за я!тературними даними, так \ по зразках га колекц!ЯХ, наданих автором.

' Осноеш положвння.ию захишвються.

1.Встановлено,що формування своерщних фац!й крайових частин еп!континентальних басейн1в зумовлено струкгурним положениям району досл!джень у палеоген! та неоген!.

2.Реконструйована складчасто-блокова структура Середньопридншровського геоблоку ! обгрунтовано роль рельефу фундаменту у будуванн! осадочного чохла.

З.Дослщжувана площа розлод1ляеться на два окремих района, як! в1др'1зняються струкгурним положениям та геолопчним розвитком, чгтко л!тофац!ально та палеонтолог!чно охарактеризован!.

4.Г!роведена обгрунтована кореляц1я мюцевих стратиграфмних п1дрозд1л1в з стратонами репональноГ та загальноГ шкали на пщстав! ретельного виачення малакофауни.

Б.Комплаксн! дан! л!толог!чного, фац!ального, тектонмного та кл!мато-стратиграф1чного анал!з!в дозволили провести В1ропдну кореляц!ю континетальних та лагунно-морських в'|дклад!в досл!джуваного репону.

6.Пер!одичне з' еднання замкнених морських басейн1в з океанмними (тархан,сартаган) дозволило видшити в1рог1дн! стратиграф'нн! репери для межрапопально! кореляцн та э'ясування палеогеографмних зв'язюв палеобасейн!в.

7.Вид!лен! конкретн! геолопчн! т!ла, меж! розповсюдження яких знаходяться у вщпов'щносл !з закономрностями розвитку морських та континентальных фац!й.

Наукова новизна дисврташХ

1 .Для ГКвн!чного району Середнього Придншров'я вперше застосована нова схема стратиграфй' палеогенових та неогенових вщкладш.

2.Уточнена палеонтологмна характеристика, особливост! л!толопчного складу, взаемовдношенмя та меж! розповсюдження обух!всько1, межиг!рськоТ та новопетровськоУ св!т.

З.З'ясован! лгголопчн! особливост! та доповнена палеонтолог!чна характеристика томаювських верств тарханського рег!оярусу у стратотиповому район!.

4.Встановлена площа розповсюдження та лгголопчна характеристика топил!вських верств меотичного реп'оярусу.

Б.Для Поденного району, в!дпов!дно э прийнятим нами райоиуванням, вперше застосована Схдно-Причорноморська схема розчленування палеогенових та неогенових вщкладш.

6.Вид!лено та палентолог!чно обгрунтовано альминську св!ту верхнього еоцену, та встановлен! меж! и розповсюдження.

7.Виходячи з особливостей розвитку палеорельефу,анал1зу фацШ та палеонтолойчно! характеристики в'|дклад1в, встановлен! м!сцев! стратиграфии! одиниф палеогеновоТ та неогеновоТ систем, простежен! меж) Ух поширення.

8.Проведена кореляц!я стратиграф!чних п^дрозд^в П!вн!чного та Поденного район!в пом!ж собою та з п!дрозд!лами репонально? та загальноТ шкали.

9.В!дтворен1 палеогеограф'мш умови седиментогенезу у палеогенових та неогенових басейнах Середнього Придн!пров' я, складено

комплект лтолого-фацгальних карт основних стратиграф1чних п!дроэд1л1в району досл1джень.

Практична значения ооботи. Ссновн! результат досл!джень автора, являють собою п1дсумок 6агатор1чно'|' роботи у склад! гвологозйомочних парпй "ГИвденукргеолопя". Вони широко використовугаться при проведенн! гвологозйомочних та пошукових роб1т, геологочного картування.при написанн! геолоп'чних звМв та проекте, складанн геолоп'чних, литолого-фац!альних та (нших карт, що додаються до звт'в.

Фактичний материт. Ретельнэ збирання та систематизацЫ фактичного материалу являе собою один 1з принципово важливих момент!в у робот! над дисер'тафю.Йому присвячено майжэ 18 роюз, на протяз1 яких з!брано багатий фактичний матер1ал В1н вм1щуе геологмн! описания числених свердловин I вдслонень у межах Середнього Придн1пров'я та сумЬкних репожв, результати лабороторних доел ¡джен'ь, вагу займають Значну роль у дослщженнях автора вщ!грае вивчення неогенових двостулкових молюск1в, з'ясування Тх стратиграфмного та палеонтолопчного значения.Нами використовувались результати дослщжень форамм1фер, наннопланктону, молюсюв, спор та пилку, як! виконувалися фахтцями-палеонтологами за матер1алами автора. Для палеонтолопчного обгрунтування стратиграф'мних п1дроздт!в палеогену та неогену використовувалнсь також в!домост! про вивчення радгалярм, остракод, сп!кул губок, д!атомових водоростей та дЫофлагелят.

Апробашя роботи та пубт'кашУ. Основн! научн! положения та лрактичж висновки дисертацмнсн роботи допов!далися ма конференцП' молодих вчених та спец1ал!ст1в { Симферополь, 1986 ), на и10р1чних наукових конференцюх Джлропетровського уншерситету (1989- 1995 ),на сес!ях Украшського палеонтологичного товариства (Крим, Михолашка,1993; Днтропетровськ,1991, КиТв,1993,1995 ), на науков!Й конф9ренцн,посвячен1й 50- рччю геологЫного факультету Львтського ун!верситету (Льв!в,1995) Результати наукових досл!джень вУцображеш також у зв'ггах по геолог!чн!й зйомю. Окрем! положения, що вв1йшли до дисертацН, доловщалися при захист! геолопчних звта.

Структура та обсяг роботи. .Дисертзшйна робота загальним обсягом 213 сторонок машинописного тексту складаеться ¡з вступу, 4 розд1л1в та висновш.а також списка л!тератури з 216 найменувань, з яких 15 на моземних мовах, 24 малюнк!в,схем та фотографы; супроводиться граф(чними матер|'алами,до складу яких входять лгголого-фац1альн1 карти та стратиграф1чн! схеми.

Робота виконувалась пщ кертництвом доктора геолого-мЫералопчних наук, проф.1.М.Барга, якому автор висловлюе щиру подяку. Автор вдячний за ц1нн! поради, практичну допомогу п!д час роботи над дисертафею М.Ф.Носовському, Г,8.Лас1чному, 1.Д.Коненковой, С.М.Богданович, В.В.Богдановичу. Автор гпибоко вдячний Л.М.Манюк за участь в оформление роботи. •

.6 1.3АГАЛЬНЕ СТРУКТУРНЕ ПОЛОЖЕНИЯ РАЙОНУ ДОСЛЩЖЕНЬ

У Середньому Придн1пров'Г контрастно проявилася визначальна роль тектон1ки та неотектонки у геолог!чному розвитку та в утворенн! давнього та сучасного рельефу. Середньоприднтроаський геоблок е схщчасто- блокового структурою, формування якоТ пов'язане з вщроджено-успадкованими рухами блокщ фундаменту за системою давнЫ розломв, що перюдично актив1зувалися. На сход! структура обмежена Кривор!зько-Кременчуцьким глибинним розломом, що ч!тко проявляемся у складчастих утворейнях майже до сучасно! поверхн!. 31 сходу Середне Придшпров' я обмежуе Ор1хово-Павлоградська зона розлом!в, що контролюе розповсюдження морськЫ та субморськ!х фацм палеобасойжв ГПэдэнноЧ Украши. На пшноч! - поденному сход!, за системою розлом!в, геоблок межуе э Дн1провсько-Донецькою западиною. На гпвдш, в зон! субширотного Златопольсько-Конкського розлому, розташована область зчленування Украшського щита з Причорноморською западиною. Подбним положениям району на стику крупних тектонЫних структур обумовлена надзвичайна складшсть його геолопчно! будови, наявн1сть широкого спектру л!толого-фацгальних тип!в пор!д.

1.1. Роль докембршського фундаменту у формуванн! осадочного чохла

Створен! до тепер!шнього часу численн! вар!анти карт п'псометрП' поверхн! докембр!йського фундаменту, при всм 1х безсумжвн!й вартост!, не позбавлен! деяких недолж'ш. Оглядов! др!бномасштабн1 в1др!зняються надм!рною схематичн!стю . Крупномасштабн! карти рельефу фундаменту складалися без врахування сучасного релефу, який в значим м:р! успадковуе давней, I не в!дображують реально'1 картини розчленування щита та його схилш. За минул1 20-30 рок|'а з моменту складання структурних карт вони в певн!й м1р1 застар!ли. При побудоа! карти допалеогенового рельефу СередньоГо Приднтров' я, з врахуванням нового фактичного матер!алу, нами зроблена спроба запобгти вказаних недолМв. Представлена карта - основа для подальших структурних побудов, складання комплекту л!толого-фац1альних карт стратиграф!чниХ пщрозд1л1в палеогену та неогену.

1.2. Характер проявления глибинних розломш у осадочному чохл!.

Одн|'ею з найдавнших та триваложивучих розривних структур УкраУнського щита с Ор1хово-Павлоградський розлом, який бупо эакладено ще в археТ. ВЫ зумовив найбшьш важлив! риси геолог!чного розвитку репону. У похованному рельеф) розлом вщбиваеться уступом з амплгсудою перемЦення 40-70 м. Розривни порушення у зон! розлому притаманн! I для палеоген-неогенових в!дклад1в, але з меншими амплитудами зм!щення ( 5-15 м). Кр(м того, фрагменти Ор!хово-Павлоградського розлому виразно в!дображен! у сучасному рельеф! добре вйробленими долинами р1чок ВовчоУ та Верхньо'( Терси. На п!вдечь в1д м.Оржова зона розлому контролюе розповсюдження руд марганцю Велико-Токмакського родовища. У розд!л! наводиться також характеристика 1нших крупних глибинних розломш.

Розглядаеться можшв1сть виникнення тектонмних порушень пл!кативного та диз'юнктивного тиП1в у слабол1тиф1кованих товщах палеоген-неогенового в1ку.

2. ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТИГРАФ1ЧНОГО ПОД1ЛУ ПАЛЕО -ГЕНОВИХ ТА НЕОГЕНОВИХ В1ДКПАД1В СЕРЕДНЬОГО ПРИ-ДШПРОВ'Я

Нестаб1льн1сть тектон!чного режиму обумовила складн1сть геолог!чно/ будови, мЫливисть потужноотей стратиграф(чних п!дрозд1л(з. Спйкою тенденц!ею Укражського щита до п'^няття зумовлене переважне розповсюдження континентальних та субисрських фац(й крайових частин палеоген-неогенових басейн1з п!вдня УкраТни. У розд!л! призертаетъся особлива увага до проблем районування. Нэзадовшьне аир¡шення ц(с)' проблеми е п1дставою для гостроТ дискусП' при розчленуванн! та. кореляцГ( р1знофац1альних товщ Середнього Придн1пров'я. Одним з найб1льш огрсг1дних ишях1в усунення протирм с районування на пТдстав! оконтурювання басейн1в седиментогенезу. Виходячи з цього, нами вид!лено два е1дм1нн1 за умовам! осадконакопичення райони, границ! помЬк якими проведано в1Дпов!дно з1 схемою, що пропонуеться. Цв ГНвденний та П1вн1чний райони, як1 в!докремлюються вододтьним простором Укражського щита.

2.1. Мотодолопчпа концзпц!я робот Матср1ал та методика його сбробки

ГЧдставою для проведения наукового дослдаення, э' явився фактичний матерел, з^браний автором в процес! проведения геолог!чно'| зйомки у р!змих районах Середнього Придн/лров' я з 1976 по 1998 р. Для вивуення лалеоген-неогенових стратожв використовувались: бюстратиграфмний, пор!внювально-лгголопчний, палеотектошчний та фац1альний методи. У конкретних розр1зах визначались меж1, на яких виникають зм1ни складу викопних решток органом!в та вид!ляються в¡дклади, що ы!стять комплекси оргажчних решток. Усш'шне застосування бюстратиграфЫного методу обумовило необхщнють:

а) комплексного дсслгдження опорних стратигрзф!чних розр!з1в ( мандриювського, конкського, сарматського та 1нш.);

б) вивчення у межах Поденного та ГНвжчного район!в Середнього Приджпров'я найб!льш характерних, типових розрЫв м1сцевих страти-граф1чних п1дрозд1Л1в ( гомамвських, топил1вських та 1нш );

в) виявлення кореляцмних критерй'а та вид!лення марюруючих горизонт1в;

г) кореляцП' стратон1в та складання стратиграф)чних схем.

Широкий що за в ('ком диапазон стратиграф1чних. об' ект1в зумовив необх1днють використування результата як власних малаколопчних досл!джень, так I палеонтолопчних визначень 1нших дослдниюв.

Суттева роль у робол належить лгголог1чним досл'яженням, як! застосовувалися для стратиф|кацп складнофафальних товщ, слабо палеонтолопчно охарактеризованих.

Важливе значения надаеться лалеотектон!чному анал!зу, основн! висновки якого використовувались для палеогеограф!чних рекенструкц|й та Йщтворення '¡сторП геолопчного роэвитку репону. Л1толого-фац1альн'| карти, як1 складен! для основних стратиграф1чних гвдроздМв палеогену та неогену,

дозволили в'дтворити фшко-географмш та фац!альн1 умови палеобасейн!в, розпод(л лгголопчних тигав порщ.

Комплексне застосування перелмених методе дозволило зд)йснити кореляцго м)сцевих стратота ГИвжчного та ГИвденного район'ш, з)ставити ix 1з п'|дрозд)лами загальноТ шкали.

2.2. Стратиграф!я Пшденного району Середнього Придн!пров'я 2-2.1. Палеогенова система

Нижн)й-середн)й ооцен С'шфвропольська ce/ma. Складаеться континеитальними та субморськими фацшми, як! заповнюють чиоленн! палеодепреси фундаменту i лише на лшденш'м cxoaí територн утворюють поле суцшьного розповсюдження. С|мферопольськ( в ¡д клади характеризуются строкатим лгголопчним складом, що обумовлено накопиченням ïx у своердних платформених умовах з переаагою континентального седиментогенезу.

Детально розглянуп лггологмш особливосп вуглисто-теригеиноЧ товщ1, взаемов1Дношення Vi з навколишн'ми породами, эакономфносгп зм!н пори У po3p¡3Í та за площею.

Бодракська с в/та. Представлена виключно морськими карбонатними в¡дкладами, що м'ютять багат) комплекса оргаичних залишюв. ceíta за палеонтолопчними даними.розпод'тясться на куберлиисью, керестинськ) та кумськ) верстви. Наводяться дан) е)дносно ïx л)тологп, взаемов!дносин та особливостей будови, а також результати м)крофаунютичних досл/джень .

Апьминсьт caima. Меж! розповсюдження cbîth у Поденному район! суттсво зм)нен) I вперше проводяться значно ширше, на П1вн1ч вй в)домих рашш. Виходячи з уявлення про найбшьшу палеогенову трансгрешю у альминський час, нами встановлено площу розповсюдження cbíth та взаемовдносини з породами, що ÍÍ оточують. Встановлено, що породи альминськоУ cbi'th мютять зб^днеж комплекс! органмних решток i лише в деяких бютопах верхньоеоцеиового басейну ¡снували сприятлив! умови для розкв1ту фауни. До небагатьох ор^ктоценоз'ш такого типу, що збереглися на досл)джежй територ», вщносяться Ыгулецьке мюцезнаходження фауни, Шкопольське ( по р.Солошй, у Шеаченмвському та ГПвнКмому кар' ерах ), та Томаювсько-Новош'вське, нещодавно встановлене автором. Органмн) залишки з цих мюцезнаходжень, под1бн) до аналопчних комплешв мандриювських верств Лшнмного району. За наннопланктоном встановлено зони NP 18 ( Chiasmolithus oamaruensis ) i NP 19 ( Isthmolithus recurvus ). {Е.М.Богданович ). Серед молюск'в найбтьш числен): Nipponolimopsis sp., Acturellina sp., Crassatina (Chastonia ) cf. Woodi (Koen.), Mesalia fasciata Lamk., Haustator, Pitar sulcataria Desh.) etc.

Нижжй-середжй ол)гоцен До складу нижнього-середнього олгоцену входять борисфенська, молочанська та с!рогозська cbíth. -

Борисфвнська caima представлена у поденному район) малобшоэерською та нпгапольською пщсв1тами. Малобшозерська пдсв^та видшена за комплексом форамМфер, вперше вияаленому 1.Д.Коненковою у нижнШ частин) борисфенськоУ cbíth ( зони Gaudrynia gracilis i Heterolepa almaensis ). Бона зклавлюеться з рубановсытою гидсвтою, але вдозняеться в!д Heï наявнютю числених секрецмних форм.

Молочанська ceima складаеться св!тло-с!рими грубоплитчастими глинами, як! в1др1зняються в!д навколишнix пор!д свалим забарвленням, завдяки вапнистост! та велиш к!лькост! остракод. Розглядаються меж! розповсюдження cairn, oco6niBocTi nÍTonori4Horo складу та характер залягання cbíth. За даними Ю.1.СелЫа молочансью глини мютять у невилик1й к1лькост1 рештки молюсю'з: Rzehakia cimlanica ( Zhizh.), Cardium kiktenkovi Merk!., Lentidium vinogrodskii Merkl. Наннопланктон, виявленйй у вщкладзх молочансько'! cbíth, характерний для комплексу .Transversopontis fibula Ghet., який зтвставлюеться !з зоною NP 23 ( Sphenoüthus predistensus).

С/рагозська ceima розпоасюджена на т'вдень в!д широти Ушкалка-Копан! i представлена однсманггною аяеврито-глинястою товщою лорд, яка замЩуеться у схщнм частини Поденного району греками. Встановлено saKOHOMÍpHOCTÍ зм1ни • лтолопчно складу пор!д, поширення св1ти, схзрактеризоаашсть ¡Í еикопною фауною та флорою. Специф1чна корбулева фауна c¡poro3bKoí ■ cbíth вказуе, за даними М.Ф.Носовського, на опр!снення басейну. .

Всрхн!й ол!гоцен АсканШська ceima завершуе розр!з палеогенових в!дкладт у П1вн1чному район!. Складаеться переважно глинами з гвдпорядксээними прошарками алеврит!з. Что в!докремлюегься у розрЫ 1нтенсивним озалЬненням noKpieni в1дклад!в у зв'язку з переривом осадконакопичення на границ! олтоцен-м'юцсн. Наводиться > детальна характеристика речовинного складу пор!д, анал'13 'íx розповсюдження та контактових взаемосиношень,, дан1 палеонтолог!чних досл1джень, на яких грунтуеться верхньоолтоценовий bík cbíth. Розглянуто !нш! точки зору bíflh0ch0 aÍKy cbíth.

2.2.2. Неогонооа система

Мюцен. У межах Поденного району Середнього Придн1пров'я м!оценовий в\дд!Л представлений тарханським, чокракським, караганським, конкським, сарматським, меотичним та понтичним реп'оярусами.

Нижнш м1оцен.М!стить томах'юськ! верств^ як! в1дпов!дають за в!ком нижжй частин! тарханського рег!оярусу. Томак!вськ! верстви не мають суцшьноУ площ! розповсюдження, зустр!чаються спорадично. Досл1джений район стратотиповий для томамвських верств, охарактеризованих ункальним комплексом молюсково! фауни, У даному розд!л! автором розглянуто умови залягання томайвських верств, л1толого-фац|альн1 особливост! в!дклад!в та характеристика орган'мних решток. Своер1дн! карбонатно-теригенн! фацГ( томаю'вських верств, з великою питомою вагою великоуламкових пор!д, детально доел ¡джен! автором сумюно з М.Ф.Носовським в нижн!й частин1 б.Середня Хортиця (на п!вдень вд м.Запор1жжя ).

Серодн1й м^оцон. У склад! середнього мгоцена рид!лен1 чокрацький, караганський та конкський регюяруси.

Чокракський регюярус. Вперше чокракськ! в!дклади видГлен! та палеонтолопчно обгрунтован! М.Ф.Носовським та М.В.Ярцевою у п1вденн!й частиж Грушовсько-Васансько! д1лянки Н!колольського родовища.Автор детально розглядае особливост! л!толог!чного складу чокракських в!дклад!в, уточнюе меж! Тх розповсюдження та характер м!нливост! речовинного складу. Приводиться типовий чокрацький розрю, з характерною фауною молюск!в: Tellina cf. sokolov! Bajar., Ervilia praepodolica Andnjss., Arca turonica Du]., Tapes taurícus ( Andr. ) Bajar., Loripes dentatus Bast., L. dujárdinl Desh., Potámides

biseriatus Friedb., etc. У чокрацьких вщкладах швденного району ГД.Коненковою ( 1989 ) встановлено бюстратиграфмну зону Paradentalina uniserialis.

Караганський рвгюярус. У ctcnafli ярусу видшяються спангадонтеллов!, epBinMOBi (мел!топольсью ) та фоладов! ( картвельсью ) верстви. Надаеться детальна лтолопчна та палеонтопопчна характеристика кожно'( з видшёних верств. Найбтьш поширеж спанюдонтеллов1 верстви, hkí лише у верхжй части Hi вм|'щують вщносно одномажтну фауну молюскш: Spaniodontella pulchella Baily., S. gentilis ( Ecrw.), S. umbonata Andruss. та менш поширеж Spaniodontella andrussovi Toula., Pirjnella picta mitralis Eichw. та íhují. У зелених глинах нижньоУ частини спанюдонтеллових верств встановлено наннопланктон зони NN 5 Sphenolitus heteromorphus ( визначення Е.М.Богданович ). Розгядаються pi3Hi точки зору вщносно стратиграфнного положения мел1топольських та картвельських верств.

Конкський рвгюярус. У межах дослщженногр райну розташований стратотип конкського рег1оярусу, вперше описаний М.А.Соколовим (1869 ) б|ля с. Веселянки. Регюярус розподшяеться на сартагансью та веселянськ! верстви, видтення яких обгрунтовано лтолопчними та палеонтолопчн.ими дослщженнями. •

BepxHiM мюцен. У межах (Поденного району верхн1й мюцен розподтяеться на сарматський, меотичний та понтичний репояруси.

Сарматський рвгюярус складаеться з волинського, бесарабського та херсонського релопщ'ярусв. Встановлеж певн!' закономфност! лтолопчно строкатоУ товщ! сармату, що полягають у розвитку в нижжй частиж репоярусу теригенних в!дклад!в ( глин та п)сюв ), у середжй - органогенно-вапнистих, у верхжй - хемогенних вапнисто-допомггових з пщпорядкованими теригенними утвореннями. Вщповщно з особливостями ллолопчного складу та на niflCTaei пале0нтолопчно'| характеристики нами проведено розчпенування волинського регюп'щ' ярусу - на кужорсьи та збручсью верстви; бесарабського - на HOBOMOCKQBbCKÍ, васильовськ! та дн1пропетровсьм верстви; херсонського - на pocTOBCbKl, катерлезыа та мпгрщатсью ( днтрянсью ) верстви.Наводяться дан! в1дносоно своерщних грубоуламкових фац1й, вперше встановлених автором у сарматських в!дкладах УкраУни. Вони являють собою norÍMÍKTOBi м|цнозцементоваи! конгломерат о-брекч» та аркозов1 п'юковики з в'щбитками та стулками молюскш: Paphya gregaria ( Partch.) Goldf., P. vitaliana (Orb.), P. tricuspis Eichw. та поодинокими Mactra pallasl Baily., Cardium sp.

Особлива увага придшяеться опису онкоУдних форм 6iorepM¡b, вперше досл1джених у берегових уступах Каховського водосховица i пристосоеэних до меж1 ростовських та катерлезьких верств.

Меотичний рвгюярус . У межах дослщжуваного району поширеж т1льки континентальж аналоги меотичного репоярусу, bíaomí nifl назвою топил!Вських верств, як'| вид1лено у 193.7 р. 1.А.Лепжашем. Проте границ! розловсюдження топилшських глинясто-гащаних вщкладш, особливосл л1толог1чного складу за площею та в pospiai, вивчен1 нами лише в тепершшй час. OpraHÍ4H¡ рештки у топилшських верствах зустрмаються виключно рщко. Б1ля с.Вищетараавки, у глинястих шсках, знайдено залишки черепахи ( Emis ), npicHOBOAHi Unio cf. recurvus Subb., U. novoTossicus Sinz., Viviparus sp. ( 1.А.Леп1каш ). KpiM того, зустрЫуп Congería sp., Valvata cf. biformis, Planorbis sp., Lymnaea sp. та Anisus sp. y peniicrax топилшських верств, яю збер1глися у долин! р. Конки.

Понтичний регюярус. В1дповщно з р1шенням М1жнародного геологмного конгресу границю мюцен-плюцену проведено у покр!вл! понтичного ярусу. Виходячи э цього, вщклади понта розглядаються нами у склад| вернього мюцену. У склад! понтичного реггоярусу вид!лено евпатор1йськ! I oflecbKi верстви новороЫйського рег1оп!д'ярусу, та косовськ! верстви, як! вважаються ймов|'рним аналогом босфорського perionifl 'ярусу. Наводиться типовий розр!з понтичного реггоярусу за результатами дослщжень кар' cpia НЫопольського родовища марганцевих руд. У вапняках встановлено характерн! молюски: Dreissena ( Pontodreissena ) simplex Barb., D. (P.) tenuissima tennuisima Sinz., Congeria amygdaloides novorossica { Sinz.), Monodacna sp., Theodoxus sp., Hydrobia sp. etc.

2.3. Страткграф!я ГКшнчного району Середнього Придн!пров 'я

2.3.1. Палоогенова система

В!дклади палеогеново! системи представлен! ол!гоценовими та еоценовими в!дд!лами. ■

Нижн1й - сарядн!й еоцсн. Бучацька ceima.Вуглисто-теригенн! утворення лагунно-контин8тальних та озерно-болотних фац!й бучацького в!ку заповнюють числонн! папеодепресн п!вн!чно-сх1дного схилу УкраТнського щита. За м1рою в!ддалення в1д берогоооТ л1нГг" та занурення рельефу у б1к ДДЗ, вони зам1щуються м!лководними глаукон!т- кварцовими п'.щаними в'щкладами шельфовоЧ зони. Простежен! законом!рност! зм1ни л!тологГ| nopifl, Ух фац!апьн|' особливост! та контактов! взаемов|дношення. Нижкьо-середньсеоценовий bik бучацьких в1дкладщ обгрунтовано малаколог!чними досл!дженнями ( Д.С. Макаренко ) та результатами досл!джень фораММфер ( Н.Г.Савенко, 1972) та спорово-пилкових комплек&'з.

Серодн!й соцен. Китська ceima. У межах П!вн1чного району кишська св!та представлена карбонатними породами, як! в зон! м!лководдя эам!щен! теригенно-карбонатними, кремнистими та кремнисто-теригенними. Суттсво зм1нен1 границ! розповсюдження в!дклад1в киУвськоТ св!ти у зв' язку э' виключенням з ff обсягу лЦано-алевр!тових лор1д обух!всько'| св!ти . Досл1джено особливост! л!толог!чного складу пор!д киТвсько'! св!ти, взаемовщношення ix у розр1э! та за простяганням, ступ!нь палеонтолог!чноТ охарактеризованост! р!зних частин розр!зу. У нижн!й частин! сваи, в так званих "фосфоритових nicKax", поблизу м.Паолограда, встановлена фауна молюск!в, до яко'| входять: Cardium cf. granulosum Lamk., Venerlcardla tlmlda Koen., Pectunculus sp., Ostrea sp., та 1нш! види, типов! для киТвсько'! св!ти. Верхнш аоцеи-никшй-ссрзднЖ ол!гоцон. Хартська cepin. У 1984 р. В.Я. Д/скоеським, В.Ю.Зосимовичем та !нш. було запропоновано "товщу пор!д, яка в!дпов1дае Харк1вському ярусу", ала вже у ранг! cepii, розпод!лити на дв! св!ти: обух!вську ( нижню ) I межип'рську ( верхню ).

Обух/вська ceima. Являе собою товщу глаукон!т-кварцових п!ск!в та алевритш, поширену на значно б!льш!й площ! на в!дмЫу в!д киТвських в!дкладш, Детально розглядаються особлиаосп' лтологгТ лор(д, закономгрност! м!нливост! Ti в!д фац!альних умов, характер кон^актових взае'мов!дношень, палеонтологмне обфунтування BiKy. Особлива увага прид1ляеться досл1дженню своер!дних карбонатно-детр/гових фац/й обух/всысоГ св'т, що м'ютять багату та р!зномажтну фауну. Вони розповсюджен! не т!льки у в!дом1й Старокодацько-Самар1всьш депресп (Мандрик!вськв та Чаплинське мкцезнаходження), але й у Сурськ/й, Самоткансыай та (нших палеодепрес(ях.

В ¡д клади, що мютять фауну " мандришського типу", надмно корелюються з альминською cbítoio та ïï мшководними аналогами. В той же час, породи oôyxiacbKûï св!Ти, поширен1 у бюьш занурених дтянках бореального басейну седиментацй', характеризуються збщненими комплексами оргажчних решток, так само, як i вщповщш утворення альминсько!' cbíth ГИвденного району.

Верхньоеоценовий bík обухщсько'( cbíth переконливо обгрунтовано палеонтолоп'чними дослщженнями. Наводяться даж вивчення фауни молюск'ш та ¡нших труп викопних оргажчних залишюв.

Нижнш - середнш олигоцен. Мвжиг1рська с в/та в^дповщае верхней частиж xapKÎBCbKûï серп. Свгга являе собою товщу глауконгг- кварцових та кварц-глаукожтових nicKia та алеврит. Bík свГти обгрунтовано за фауною молюсюв, визначених у басейн! р. Ca мари В.Ю.Зосимовичем та Ю.Б.Савронем ( 1981 ). Найбшьш характерна Glycymeris obovata (Lamk.), Gl. lunulata ( Nyst.), Chlamys ( Hilberia ) bifide ( Munster ), Ch. bachmutica zos., Lentipecten cf. corneus Sow., Lima sandbergeri Desh., Arctica rotundata Braun., Teilina nistii ( Desh.) etc. Наводяться також даш палеонтологмних дослщжень ¡нших груп викопних opraHÍ3MÍe .

Середжй ол!"гоцен - мюцен. Полтавська сврт. Нижня, ол|'гоценова частина полтавсыки серп, розповсюджена за"межами дослужено! територи. Впродовж м:оценово'( епохи накопичувалися глинисто-тщаж в|дкладй новопетровськоЧ cbíth, характерно!' для бореальних етконтинентальних басейжв Укра'ши.

Нижнш-середнш шоцеи.Новопетровська ceima.Теригенж утворення cbíth широко розповсюджеж у межах П!вн1чного району Середнього Придшпров'я.У po3A¡ni автором дослдаен! законом1рност\ м'шливосп л'гтолого-фац1ального складу в!дклад1в новопетровсько!' cbíth у розр!з1 та за площею, характер контактових взаемовщношень верств, а також анализ потужностей. Здобул результати дозволили провести розчленування св'гги на нижньо,-середньо- та верхньоновопетровську п¡девяти. Серед континентальных утворень середнь0новопетровсько'Г cbíth нашими дослщженнями дперше встан6влен1 морсы« мшководж фацн, " яю за лГгалопчним складом в)дпов|дають чокрак - караганським вдкладам ГПвденного району. КрТм того, у глиияетих породах цих фац!й остановлено своердний комплекс форамЫ!фер з численними Discorbis fiquratus Konen., типовий для чокрак-караганських в'щкладЧв (визначення I.Д. Коненкове'!').

Верхн1й м!оцеи. Сарматскький регюярус. ВТдкпади сарматського репоярусу n¡BHÍ4Horo району розглядашться у обсяз! нижньо-та середньосарматського нерозчленованих perio—-яруав. Особливосл речовинного складу порй дозволили видтити три головж лггологмних типа: карбонатно-глинястий, карбонатно-глинясто-ш'щаний та т'ицаний, Найб1льш повний комплекс молюсюв, характерний для середнього сармату, досл!джений автором бшя с.Суха Калина: Mactra fabreana Orb., M.(Sarmatimactra) vitaiiana vitaliana Orb., Obsoletiforma obsoletiforma (Koles), O.üstujurteinsis (Andrus), O.lithopodolica lithopodolica (Dub.) та Ыш'г.

Тоеща строкатних глин являе собою ceoepiflHi породи, широко розповсюджеж у Пшжчному район! та майже позбавлеш викопних оргажчних решток. ,

Формування товщи строкатих глин в ¡зольованих басёйнах озерно-болотного типу обумовило MiTKy виразливють паопопчних ознак порщ, що дозволяе надмно картувати товщу на велиюй плоиу за вщеутжетю оргажчних решток.

Проведен! досл!дження дозволяють зробити висновок про накопичення товщи строкатих глин протягом верхнього мюцену, тобто в1д останньоТ фази середньосарматського часу до початку ранньопл1оценового.

3.Папсогйограф1чи! реконструкцГ| умов сод!мснтогсиозу у папеогенових та неогенових басейнах Середнього Придншров'я

Розглядаеться проблема переходу до районування на п!дстав1 встановлення природних контур1в палеобасейн1в в!д вир!шення якоТ залежало обгрунтоване складання комплекту л!толого-фац1альних карт. Палеогеограф1чн1 реконструкцм умов сед!ментогенезу у еп!континентальних палеобасейнах Середнього Приджпров'я у вщпов1дн1 етапи 1х розвитку проводилося п!сля побудування та анал!зу структурних карт рельефу для основних стратиграф1чних П1др0зд1л!в. При цьому використовувалися результати л1толого-фац1ального анашзу вщклад|в,а також склад комплекс!в орган1чних решток. Пол1фац!альнютю вщклад1в обумовлено необх!дн1сть йдсумовування та усереднення як ягсофацм, так I палеогеограф1чних умов. В изначено джерела та напрямок зносу, ф!зико-х!м'1чн! особливост! басейн1в гщродинам|чн1 умови та ¡нш1 характеристики. У глав! послдовно розглядаються перюди активЬаци тектожчних рух!в, зв'язан) з альпШським орогенезом, та в!дпов1дн1 Ты епейрогеЫчн! колипаннп, як1 зумозили трансгресивно-регресивн! циклй 1снування басейн!в в1д середнього еоцену до кжця м!оценово'| епохи. Сполучен! структури, а сама УкраТнський щит, Причорнморська та Дн!провсько-Донецька заладини, впродовж палеоген-неогеновоУ ¡сторн (х розвитку мали р!зну спрямован!сть тектонЫного розвитку, яка зумовила значн! вщм!ни у послщовност) та повнот! стратиграф!чних комплекса, у типах фацм та окремих пор'д. У кожному з давн1х басейн(в Швнмного та Поденного район!в дослщжен! законом!рност1 зм!ни фац1альних умов вд найбшьш занурених частин палеобасейн1в до верх!в'я палеодепрес!й.

4.Кореляц1я папоогонових та неогенових в1дклад1в Середнього Придн)пров'я та сум!жних рог1он1в

Палеогеновий розр!з П!вн1чного району починаеться бучацькою св1тою, осадки яко'| формувалися впродовж нижнього-середнього еоцену. Синхронними '(й . утвореннями е вуглисто-теригенж породи с1мферопольсько'( св!ти П1вденного району. Зютавлення цих св1т грунтуеться на використанж л1толог1чних кореляфйних ознак у сполученн! з пал!нолог!чними досл(дженнями та реконструкции фац!альних умов Тх утворення. Бодракська св1та Поденного району впевнено корелюеться з новопавловскьким та ку'мським горизонтами Криму та вщпов'щае лютетському (верхн!й частин!) та бартонському ярусам загально'/ шкали. У П!вн1чному район! аналогом бодракськоТ св!ти с киТвська свгга. Альминськ/ вщклади Поденного району зютавлюються з алевр!тами обух!вськоТ св!ти П!вн!чного району. Обгрунтуван^я верхньоеоценового в!ку св!т 1 над1йна кореляц!я Ух помЬк собою та з проиабонським ярусом загальноТ шкали можлив! завдяки наявност! своерщних карбонатно-детр!тових фац!й, що мютять багат!! р!зноман!тн! комплекси оргажчних решток, як! об'еднуються у мандриювський тип фауни. Встановлено, що фауна мандрию'вського типу розповсюджена не ттьки в палеодепрес!ях ^винного, але й П!вд6нного

района. Нижшй та середнй вщцти ол!гоцену представлен! у ГИвденному райош борисфенською, молочанською та арогозською св!тами, котрим у Пшжчн'ому район! вщповщае межипрська свгга харк!всько'( cepii. Нижню частину борисфенськоТ св!ти у Пшденному район! складае малоб!лозерска пщсвгга з комплексом , форам!н!фер, який дозволяс видтити б!остратиграф!чну зону Gaudrina gracilis u Heteroíepa almaensis й поршняти ïï з рубановською п!дсв!тою Схдного Причорньомор'я. Межипрська св1та П1вн!чного Причорномор'я за комплексами молюсюв та дшофлагелят зютавлюеться з рюпельським ярусом ГПвшчноТ ГерманП' та стамп!йським Паризького басейну.Аскашйська св!та, в ¡д клад и якоТ завершують ол!гоцен □¡еденного району, вдповдае байгубекському горизонту Приаралля та сферощшовш зон! Захщного Причорномор'я, а також зютавлясться з хаттським ярусом загально! шкали. 1снуе точка зору, обгрунтована дослщженнями М.Ф.Носовського (1992), зпдно з якою ол!гоцен-мюценова границя проходить no pifloumi аскашйськоТ cbíth, а хаттському ярусу в!дпов1дають молочанська та ciporo3CbKa cbíth.Мюцен П!вденного району починаеться томак!вськими верствами, kotpí за комплексами молюсюв, остракод та форамЫ|фер зютавляються з тарханським репоярусом Кримсько-Кавказско! облает! та з карпатським ЗахЩного Паратетюу. Чокракський караганьский та конкський рег!ояруси корелюються з баденським ярусом Зах'щного Паратет'юу та цшком з'ютааляються з моравським, ееличковсьгам та коавським гад'ярусами, на як! в!н розпод!ляеться. У П!вн!чному район! Середнього Придн!пров'я, серед виклад1в Середньоновопетровсько! св!ти, встановлен! морськ! в¡дклади, екв!валентн! чокрак-караганським глинам niBfleHHQro району. Можливють 'ix кореляцП' пщтверджуеться комплексом форамЫ!фер з численними ендем!чними Dlscorbis figuratus Konen. Верхньоновопетровська св!та n¡BHÍ4Horo району умовно, зпдно з положениям у розрЫ, а також на п ¡дета в i схожост! палиолопчних комплекс!в зютавлюеться з караган-конкськими вщкладами.Вщклади нижнього сармату Пшнмного району за фауною молюск!в з!ставлюеться з волинським регопщ'ярусом. Така кореляц!я п!дтверджуеться знах!дками нижньосарматських форамшфер та остракод у межах вододту рнок Самари та ВовчоУ.Середньосарматськ! в!дклади n¡BH¡4Horo району за фауною молюсюв, вщповщають бесарабському perio ярусу Поденного району. Верхньосарматсьи в!дклади Поденного району характеризуються субмономорфною фауною з Mactra caspia Eichw., M.bulgarica Toula, а також лтололчнимй особл!востями порщ ,та наявшетю бюгермних утворень.що дозволяс проводити кореляц!ю цих вщклад1в з херсонським репоярусом Кримсько-Кавказсько! обласп.Вапняки понтичного регюярусу, поширен! у П!вденному район! вщповщають новороЫйському регюп!д'ярусу у обсяз! евпатормських та одеських верств. Косовськ! верстви, як! запягають пом!ж фаунистично охарактеризованих новоросмських вапняк!в та товщею червоно-бурих глин, умовно зютавляються з босфорським регюпщ'ярусом.У п!зньом!оценовому басейн! n¡BHÍ4Horo району накопичувалася своср!дна rincoHOCHa товща строкатих глин, яка в!дповщае за bíkom верхньому сармату, меотгсу та понту Поденного району. Згщно з сучасними уявленнями верхня межа мгаценових в!дклад!в проводиться по покр!вл1 понтичного репопод'ярусу.

Висновки

1. Структурне положения дослдженого району у зон! зчленування УкраТнського щита, Днтровсько-ДонецькоУ та ПричорноморськоТ западин зумовило складжсть геолопчноУ будови осадочного чохла, який формувався в умовах несталого тектон!чиого режиму.

2. Середньопридн1провсьюй геоблок, мае схщчастоблокову будову. Його формування обумовлене вщроджено-успадкованими рухами блок!в фундаменту за системою триваложивуч1х розломю.

3. Розподт площ зносу та седиментаци у палеоген-неогенових басейнах Середнього Придн'тров'я залежить в'щ положения району пом'1ж Кримсько-Кавказською та Карпатською складчастими системами, а також в!д диференц!йосаних рухш геоблогав.

4 .Детальна карта ппсометрГ! фундаменту Середнього Пр1дшпров' я- основа анал1зу розподшу фацм та лгготитв пори у межах палеодепреай та палеобасейжв седиментогенезу.

5. Слабол1тифковаж палеогенов! та неогенов! товщ! зазнають не т1пьки пластичних деформацм, але й диз'юнетивних порушень.

6. Ещповщно з прийнятим принципом районування територ!й у межах природшх границь розповсюдження лалеобасейнщ, для Щвденного району застосовано стратиграф|чну схему Схщного Причсрномор'я. ПалЬогеноз! та неогенов! вщклади П'тн1чного району розчленовано за схемою стратиграфП' П1вн!чноТ УкраУни.

7. Розвиток на1большоУ п1зньоеоценовоУ трасгресп. у Сх1дному Паратет!с1 обумовив широке розповсюдження у ("Поденному район! осадюв альминськоТ св™, яка ран!ше у межах району не видтялася.

8.Середземноморськ1й вигляд фауни молюемв томак!вських та сартаганських верств дозволяв проводити пряму кореляфю Ух з Центральним Паратет!сом та Середземноморрям. ,

9. Враховуюч! суттев! в1дм!ни у геолог!чному розвитку ГПвденного та П!вн!чного райожв, кореляфя стратонш можпива лише на р!вн1 рег!оярус1в та с'в!т.

10. Проведеними доелдженнямй встановлена схож!сть палеоеколог!чних . умов мешхання оргашзм!в, що населяли тепл!, э хорошо® аерац^ею, затоки п!зньоеоценових мор1в. Своер!дн! мшководн! фацГГ, як! накопичувалися у палеодепрес!ях Середнього Придншров'я, мЬтять багат! комплекси викопних орган!чних залишйв, що об'еднуються у мандрик!вський тип фауни.

11.На л!дстав! энахиок серед континентальних утворень середньоновопетровськоУ св!ти морських прошарк!в з характерним комплексом форам1жфер, можлива кореляц!я п!дсв!ти з чокрак-караганськими В1дкладами ГПвденного району.

12. В основу детального стратиграф!чного розчленування палеогенових та неогенових в ¡д клад ¡в покладена етаптн!сть у розвитку малаколог!чних угруповань.

13. Реконструкц1йовано палеогеограф!чну' обстановку та умови седиментогенезу основних етап!в палеоген-неогеновоУ 1стор!Т Середнього Придн!пров'я.

14. Результати комплексних бюстратиграф!чних, л1'толого-фац!альних та палеогеограф!чних досл!джень дозволили над!йно обгрунтувати стратиграфии! схеми палеогену та неогену Середнього Придншров'я та здмснити Ух кореляц^ю з Загальною стратиграфмною шкалою.

Ochobí пращ no t8mí дисертацм

1.0 находке нижнекарбоновых пород на южном склоне Украинского щита.МГеол.журн.,1983,№5-С. 133-135(Совместно с В.Ю.Коваленко,А.Г.Насадом)

2. Верхнесарматское биогермообразование в области сочленения Украинского щита и Причерноморской впадины.\\Стратиграфнж та палеонтологии! дослдаення в Укра'|'н1.-К.1ГН НАН Укражи, 1994.-С.66-72.

3. К вопросу о распространении верхнеэоценовых отложений в пределах Среднего Приднепровья.\\ Екосистеми геолопчного минулого Укра'жи.-ЮГН НАН УкраТни,1995-0.49*50.

4. Про характер неотектоннних деформацм у слабол1тиф|кованих в¡дкладах палеогену та неогену Середнього Придн1пров'я.\\ Проблеми геологмно!' науки та ocbítm.-36.: Матерели наук.конф.,присвячено'| 50-рмчю геол.фак-ту.-

.Львт,ЛГУ,1995.-С.319-320.

5. Зональне розчленування мюценових вдкладш межир!ччя Джпро-Томаювка (п1вденний схил УкраТнського щита).\\ Проблеми геолопчно!' науки та ocbíth в Укра'(н1.-3б.: Матерели наук, конф., лрисвяченоТ 50-рмчю геол. фак-ту.-Львш,ЛГУ,1995.-С.320-321 (Сумюно з Щ.Коненковою).

6.Палентологическая характеристика верхнеэоценовых отложений Среднего Приднепровья: Днепропетровск, ДГУ, 1995-18С. Депон. в ГНТБ Украины.№ 1950 - Ук.95 ( Совместно с Н.Д.Коненковой,Е.М.Богданович,В.В.Коралловой)

Манюк В.В. Палеогеографические реконструкции условий седиментогенеза в палеогеновых и неогеновых бассейнах Среднего Приднепровья (рукопись).Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09.-палеонтология и стратиграфия.-Харьков,ХГУ.1996.

На оснрвании палеотектонических, литологических, палеонтологических и палеогеографических исследований разработана стратиграфическая схема корреляции палеоген-неогеновых, отложений Северного и Южного районов Среднего Приднепровья.

Ключевые слова: палеотекгоника, палеогеографические

исследования,стратиграфическая корреляция,палеоген,неоген.

Manjuk V.V. The paleogeographic reconstruction of the conditions of sedimentation in the Paleogene-Neogene basins of the Middle Prednieprovian. The dissertation for degree Candidate of geological Science in .Speciality 04.00.09.-paleontology and stratigraphy.

Stratigraphie scheme of correlation Paleogene-Neogene deposits of the North and Sourth districts of the Middle Prednieprovian are working out on the basic of paleontológica!, Ilthological.paleotectonic and paleogeographic researchs.

Basik words : stratigraphie scheme, • sedimentation, paleogeodraphic reconstruction, paleotectonic.

Тип. (ЬГЯ лак,. 9&У-100.