Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему
Оценка и прогнозирование влияния техногенеза на химический состав природных вод в районах размещения горно-добывающей промышленности
ВАК РФ 11.00.07, Гидрология суши, водные ресурсы, гидрохимия

Автореферат диссертации по теме "Оценка и прогнозирование влияния техногенеза на химический состав природных вод в районах размещения горно-добывающей промышленности"

М1Н1СТЕРСТ80 О С Б [ Т И У К Р А I Н И

КИГВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ п.!"лО Тараса Шэвченка

РГ6 од

На правах рукопису

4 л г»;з ¡п'-,?-1 о дси

ШЕРСТЮК Натал1я Петр1вна

ОЦНЯА I ПРСГКОЗУВАННЯ ШШШУ ТЕХКОГЙЕЗУ 11А Х1ШЧ10Ш СЯЛАД ПРШЮДНЧХ ВОД В РАЙОНАХ 1ЧША2Ш1ПИ ПР101ЧО-ИШОБУШ!ЙЧО1 ПРО^СЛОВОСП

Спец1адыпсть 11.00.07 - пдролопя суш1. водн1 рееурси

1 Г1ДрОХ1М1Я

АВТОРЕ '5 ВРАТ

дисертацП на здобуття паукового ступени кандидата географ!чних наук

К1МГ. - №3

ЛисертаШя е рукошм-ж

ЛясергаШйна робота викодава в Вадкозо-дооЛдвоад- iKasKrytl геологи Дн1лропетровпысого державного университету.

Наугювт! керИвиги - докгор географ1чних наук.

про^зоор Я. м. Горев

¡1ау:юЕ;3 юисул^тоиг - кандидат техн1чиих нау?с,

старпиа пауковой сп1вро01тнк.ч а I. Шр8дер1Я

Сф1ЩЯв1 опоиенти - доктор географ! чиих наук Д. Е Закровсыс. 5

кандидат географ1чяих наук ЕМ. БЬюконь

Провиша устшюва - Кауково-дослШшй Приичо-рудиий

Шспггуг Шн1стерсж- проигеловост! Укра1ни. и. Кризнй Р1г.

Захкст в1дбудеться 28 грудня 1905 р. о 10 годшИ на зас1дашП Спец1ал1зоБапо1 вчзноК ради Л 01.01.02 в Шеськоыу уШвероетет! Шоп: Тараса Шзвчепка на географ! чно;.;у фсагтатет 1 за адресов: 252022, и. К iIb. вул. Вас]ш>к1вська, 8й <"

Э дясертаШею иожна ознайомитися в 01Сдютец1 КиКесыюго ун1взрсЕтету.

Автореферат розЮганий 28 листопада . 19Й5 р.

Вченлй секретар • Спец1ал1аовано1 вчено! ради, гсущадат географ!чних наук

Е К. Х!льчевський

ЗЛГЛЛЫй. ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТИ

Актуальн 1 сть робот. Одеивю я цвцтральних проблам су части I географгкю! науки е лэслхдягешм оргашзаци гаооболонкп, п складоЕих, Енутр1сн1х та зовн!ин!х взаемодгй прнродно» то су-слигъгю! структур, розробка пр: нцпшв рэгулквашш пркродпо- антропогенно! систем!, г,о ввакаетъея одним з основных наггрямк!в околопзацп Bciei таттедигпыюет! лвдсысого сугапльствз.

В паи чае в Укрэпп, в щловд, 1 в прошеловгй НадцнгпрШЕЩ-П1, зокрена, практично на зберэглися початков! природа! геосисте-шх. Bei воем в!дчувають гпяшз госшдарчо1 дитльиост! лвдшш. У зв'язку з цкм прошднищ чннниками розвитку ландшафт!в в сучасйнх уковах е антропогенез та твхногвнез.

Район Нрквбаеу s зоною околопчно! нэбззпэки, що обумовлею ззбруднэштм грунтовнт та появрхн*звих вод, грунту, атеоефери п!д-вшшеом пршкодобувно!, мэтзлургШю!, хШ!чно1 промисшвостай, мэлюраци та урбашзацн.

Нэта робота. Досл1дгенпя закономхрноотой формувагам г!дро-гэох1м1чного ренту шлерхневат. та тдземних вод для наемного обгрунтуватш комплексу заход!в для збэраалшп та полхшохшя ГГДрОИМГИШХ ОбЭТПИШ Li 30Н1 д!I Г1рШ1ЧО-евдобуеш1х мдприемстЕ.

Кэтодика досл!.тапуь. Зэстосовувзлиоь сучаснх изтодп oöpodira Пд[юх1м1'пю1 шформацц згздга данях овврдловаи роетино! ош, поЕерхневих водоте'Ий та водоймац. Для прогнозування пдрозамхч-шгх умов Ешсорпстовувплшзь о-атистеш,. м^родапккга t та е>ш»н-cobi метода. Bot розрахунки' викошан на ПЕОН теп? ни x'C/?ß<>.

Нпуттопа новизна робота полгггео у Еизаачэгои голакга тся'о-гепишс'чтяшшав, як1 форчувть пдршмши! уковя и зон! ди пэлг кгас прпгло-ввдобуших хидариекств; резробц! котодгзс тозтдапня

ОСНОВШЕХ ТЭВДЭ.ЛЦЙ ЗМ!Ш XtMWirorO СКЛЭДУ ШВЭРХНЗЕПГ t ТПД30».*.!ШТ. вод, прогнозування Пдроххмгтного рзксу.

Оспокн! положения, як! викосяться ita зехтаг:

- гозшпення тохногэших .чивписш, г"о шшгазеть'на хй.ичккй склад повврхнавях тз п1дземгск вод. в зон! дп «рнтао-збагачуЕОлыпгх кон31нат!в;

- ООНОЕЯ1 33KtmcMipuocftt ctsim nxoori црпродгаг чод;

- особл:гоост1 фориуваотя *1э2шогокплх еодокосних горизонт гв;

-прогнозування пдропкгсгого porsre.ty в зон! Епяазу rtpmno-

збагачувальяих кскб!нат1в.

ЩШ1а2Еа_Н1ЕйШ1 1 роалхвэдя робота гЛспгп^л а рзь^мтт! осо''г--.ьостй8 Фарлувашш гиро::!Шчаого режиму на торк.ц»»?! про-ьпатового Крпвор'гжа. Кйроигы по влзчетш та ирогюзузьгаа ;кж1-!,'У поЕ<эрзашвих 1 шдашлшх ьод в у.тааах твхнсгевэ&а нослтъ уа1-вврсашшй характер 1 шцу-гь буш Еыюряства1 длл хщи райошв Укрлпш. Результата наукоиа г праг.тичних доел!;,-нщ, янг кшош-

в д,1сартацп, шкорнсташ ГЕШИчним прщмо-абагачуввлькш ;,о?.'С1яатсы дал обгрунтувашш коаошзнсу аащтв по створэнао на ггримглШ терктори спршгывшах ?1даюпшх то гздришачшв. укав.

Огршан! результата дозкшшть впзначитп основы! прцшдашх Пдролмтюго &пн!тар1пгу тахногошю порусзта. торггорШ.

Ащюбащя робот«. Основа! -тэои 1. ыаторюкы дксаргед1йхю1 робота докладов!, обговорен! та сашсл! на игкв!до;,*лт ионфорзя-1111 "Оцппш ресуро!в шдоеаашх вод п указах тапюгоноза", Кигв, 1393; Республиканский нонфэрзнцИ П^цщкпк 1 коходп кортогра-Ф;;ващ1п геолопчного серодовища длп л;олопчш;х ац№ок", Шив, 1994; Мишародааму снмпоаШЦ "Говелхок наузсп ! тохвслогШ: со-ц!алыю-економ!чна дощльають та еколопчна богпека", Ешь, 1994; М!шарода1й наукою-практични! Еопфорлщп "ГоэенояоПчп! досл1дквння: стан 1 пэрспэктиш", Лваио-Фрашивоьк, 11(95; У.шш-рэдному ск.'лоз1,ум! "Аэракосчгша ШдустрШ гч с::олоПа. Прзблзгда одшореп та бэвшпо!", Днтроаетровоьк, 1995; ЦюоддочШ чспфо-ранци "Сучаси! пройааш вколот 1чшго стаду геолопчяого сэрада-аида У1фаиш", Ня!з, 1995; УнрашоксШ ков^оранцИ "Аптомапнш-95",- Льв1в, 1995.

Яубл!кашя робот. Основа! теки дисартацп осв!тлзш у ю друковннза роботах.

Структура 1 об'ом. робэтп. Дпсертац1Ша робота склздазться з нступу, чотхфьох роздиив, висшовку,сппсхсу л!торатур2г, гасай ва1-цуб 113 наймзнувааь, 7 додатхав. Об'еи дисартацп - 140 стор. тексту, друкованого на глазищ!, !лвстровашого 33 наланкани I ю таблкцйш.

5НГСТ РОШГИ

У нарпому розд!Л! "Огляд стану проблаш та ыотодак дооэд-пзпъ* розгяядапгвся метода 1 закони, як! покладало в основу до-

СЛ!Д1НЯЬ.

З'лсувати 1 0Ц1КИТИ !сяувч! ЗВ'ЯЗКИ та ВЗЗБМ0Д!Ю врародшп I

техногеннпх влвмантгв рапоналыюго пдрогеолопчного об'екту, встановити загалъний мчхашям хх функцхонуваннп мояливо тхльки на П1дстав1 системного аналюу.

¡¿ахашзч i ргпэнь гщ;иву техногеназу на природа:, природно-територхальнх комплекса визначаються, з одного боку, початковимй Еластпвостями природного ландшафту, його станом, динамхчнхетг, CTiflKiCTia, вигам, а а пшюго боку, - структурою та ргвнэм rrpirpo-докористування, хитопсктпстю матерхалъко-енергетичних потоки* 1 зв'язшв, тривалютп та с тупа нем неровандастх джерел антропогенного впливу.

Для розв'язадаш ландшафтно-расурсних проблем вжсористову-пться науковх затаят рацхонального прнродокориатування, картогра-ф!чн! та костей метода внвчанкя отОчуючого сорадовкца.

Рхчковий басайн розглядаеться, як частинпа яешга I повэрхнх а врахуванням шару грунту, звхдки чшються ctik вод у рхчкову систему. Басейн вшцуе в coöl поверхнавяй t шдземний водозбори. y.9su басойнхв поверхневого гхдроххмхчного х твердого ctokib ошв-падавть з нэка;я1 рХчнових бзозйпХв.

Практачш задач! г/рогнозу мхграцхх ххмхчшх речовкн у пдро-сфэр1, цо вшпжанть у зв'лзку з потр8йов охорош* природних вод, мояуть розв'язуватися рхэнкми способами. Частхша всього застосо-вувться ко до л 1 детермхшчзанх, й.ювхрно-стохастчн1 та хних. Цата-матичнх шдэ.м дають могшгахсть здхйсннта проведения обчислсвль-шге експартагантхв, вшадрштовуюча ре а л I з а ц 1 nt з v j м а иг-пик залзз-

ИОСТОЙ.

Прозхдшсд чгапшком лащщтфтогэаэза в сучаснь_. уловах е твх-ногаиэз.

До фгашю-гвогра51Ч1шх 'шниикхн, э,о визначаять ггдрохшмнйй

склад пркродгок. под вхдиосятьсл рэлъеф, пдрогаолопчштй рент* i xapsitTep пдрограф1--пго1 et toi, клхмат, груктово-рослиишй шжрии.

Швнхчна чаепта Криворхггкя цялзкять до Кадди хпрсвсь}',ого П1дищ9пяя - онтоклизх та и пхвдаяигсл узмр'яа, а танина - до сяабко нахапанох иричорпоморськох япзовит, с;о в1дповХдаа дхдящх занурэшш твдоншос сишв УШЦ.

Голототя! фхзшео-геогрэфтнкип процчсами, суз обучошкагь ральбфэтворвшт ь регхеш, с п,':02пгншгл жш, мотов tupor. - яруа-ira врозхя та струмэшпо-борозтшглЛ рпзиип.

У вп'язку з иожачни.'*;! показ пика;",', пзкергиаяаго отчлу С1ткэ иостШтх ¡.;одоток!п лзгустл.

i'.ûuG-n досдхдакзь HûJ:û;a.Tb до атАизтако-ксати:?. шт- и '«>1 г.ьряпоисько! недосуатяно «cwdfoï, тэхыю! облаетх котрпосо поасу. imiaaï perxoiiy ^¡¡актор^зуаться як исшрчо-.:ссшшо!,лс^ыпЯ. Ь др}гому роздхлх я0и1икь антропогенного каьгалог.вшл ь ии адаманта водозбхрного 6ьзьХх$ рхки" розиашуто «.вдя uitspo -иэгемюго воваитаконпя: схльсько.-ооподарсысо, скшньйда й срокас-

СЦльсыюгосподарсыа плс!:;х па тараторH доел'дань, басзйн pî40ic гпгульцп I Оаксагап с twax Криворхзького зэлхаорудного басейну, зышятх шд рига, сада, виноградники, пасоЕисы:г 1 вхд-рх&яяаться високим стутнзм розораносп.

Аналхз карт техногенного поруыення бзеойнхЕ р.1пгулаць 1 р.Саксагшш за вадш витрспогзиного навантагйхшн /•.■г-аиоляб зроби-•£Я висновок, що схльськогосподарськшн сй'бктаац звиклга велика 'площа (по баоейау рЛнгулэиь - юбб,4'' vu*, що склада s 73,4;î ило-ï;I dacattuy риет; по басейну р.Саксаг. -'ь - jéj,i им', вд иклацае 65,9 Й плод! Сзсейну рхки).

lia таратор!I еледанту водозбхраого Оос:.ипу р.Сэьгзгаш,, Пхв-щчшШ гхрннчо-ебагачувалыгай коыбхнат (ПХгиГЗК) anoijî, зпйнятх пхд схльськогосподарськх угхдця, схсладаьть из,75 т" (50,4£). Головшиг чаном це дачх, сади, пасозиська у пгыачшп частит еле-дюнту басайнр, внгцэ хеостосховив». tui-0h'".it!itx0tb схдюисогосио-дарського кааантажзиня не значка з-за вхдеу x-uocvx :.'р-;..!уьалышх дхлянок 1 ферм для ïварии.

Нэ мани, а часом х бхлъш глпбокий ыиши па природах лшщшаф-та виявляють нзселанх пункти з хх злхтловиыл Судшкам!, ггромиоло--ыаш шдприемотвами, вкмощвшил! дорогами т:. вуяицяки, авродрог.щми 2 вокзалам , парками та водойшанауи.

Селите бнх ла(!Д!иафти займаютъ в район i дослхджг-нь нам лик х площх: но daceltiiy рЛигулоць - 323,5 км*(, s>), по Оасойну р.Саксагвнь - 119,0 км2 (29,2 %).

'.иста, особливо велик!, н&приклад, КрлииЛ Pir, шрохвормоть шйхе вех компонента природного ландшафту: забрудшдеть атмосферу, похчршуэть мшроклхмат та уиови ииття оргвнхашв, аашигеь

рослишхиЯ покрхв, грунти, склад поверхлеькх та ихдзамних вод.

У даяах ьодозгНрного Оасьйлу ториторП ШпнГЗНу мк:ьк| ланд-шв^/ти, гвтомахчетралх, залхзниця эзймгшгь iu,9.t аагнлыют гигши, с;о п у коасе бутн варюмьним чишшком (^/[мувшши приртдно-твхиогенянх лшдеафтхв та !х ¡)Л»моит!и (при^дмяг иод).

Iteíífíхльш глибс сх поруиання природного сзредовищз в Кривбас! нов'яавш з ripmrco-ЕндсбуЕнок) промисловюти I, в гоэрту чергу, з п1дкритши ripmwisßi вЕпэйвдш.

В1домо, ¡до гцжичо-сздобувна протгсловють е одним з потук-raix чиншпив техногенного паратворення рельефу. На XI долю спадав значна частшю замаль, що частковп.вбо гювнютю втратнлк природке плодор!ддя,та ям стали нэприпдяими для життп лвдэй. В процве! розробки природнпх копалин у Кривбас! (¡ума зшщян! окрам! ел вшита природного рельефу та сформований не властивнй прарод1 антро-погвшшй рельеф, нкий подано комплексом аккумулятивних I скульптурных аитрспогенпих форд (р!зноман!тн1 кэр'ерй, виямкн, В1д-стсйшши, ттучнх капала, в!днали, прничi виробки ! т.п.).

На торитори досл!давпъ гчршгго-ввдобувн! комплекса ГЗК1В займавть по басайну рЛнгулоць 127,1 1ш2(5,г%), по басойну р.Саксаганъ 24,9 кмг (4,а;5).

Зглта xiMi4iíor ргвноваги в серэдовиц! при прничих розробках призвала до вишкизня геохппчних аномал 1й техгенного походеэшш.

У ызаах еламэкту водозбхрюго йасайну тэриторп ШвнГЗКу пргагю-збагачувалыи кошшзкси зэйиапть 30,iuioiai та ввдзнача-ються валиков штенсшзнютга вшагеу на пряродний пЕнднафт та Кого аламэпт - природа! води. Тут розтщано велико хвостасхашзно, кар• ери Ативсьхкй та П^ршотравенський, вхдпалл noposnix пор!д.

Коефщкит антропогенного порэтворэпнп ландшафпв на тар ito-pil, ЩО ЕВЕПОбТЬСЯ СКЛЯД85 8,24, ОСТ''"": В ПГ'1Д^ ГЦТВСМ ПТЮ ТОГО дуко ст1лтч поратпзратшя. Бчсайн р.Саксагаиь у гзгспх. проиисдогш зош! м.Кривнй Ptr s одним з палбхдьи rapo-rao^ лик природио-тёпюгагашх paäoiiiB Jitpaïmi.

У 1рэтьо»!у 7:озд1Л1. "ПдрогоохПИчши! ря;:л!1 о зон! вшиву пршчо-збагачувслыюго коибигату" розглодцкться геолог1чпз та пдрогоолапчни будови дооя1дау8ппо! таратор!I, як фундамент из якону формуетъсп xiMVimül склад прщгадоо-тохмсгоншк гад.

У геологхчнсму шдпсшзнн! TopuTopin ШпнГНКу скпз"она чзт-вортнтпл-ш в!дклод<шипш, пухгоиц породами нзогоноеого t палаого-íranoro вп;у, що залягать на початкотк. каолинах t крясталопих породах докемСрхя.

Палаогопот а1дклздзтгя подст глинами та текст xoptm-ського та полтавського ярус т.

Ипнр!влл чэрвсш-бурих глхн (неоген - чэТЕ'-фткшого duc/) ¿ годах Д1ля1пя1, г,о сппсустьсь, доатптньо pirata поичрхнл, дупо о.г.а-

бко иахилона з тяг.ночх па 1Шздеш>.

Ь;гцо глш суцхльниы покривей залягаэть лесалздя чыырттшг суглинки, макропористí а ььхяяжкп стыосаш.

у чатеэрткгших шдрхвнявться два бодоносшес

горазоата: содоноспиа торжюгл лоеосэдиах вшладонь i водглосшШ: горпзоат штшальншс шдкладзпь. Перший вхднэсыю до дагких лзаовцщци; оугдишв, водотрлшим паром олукать ваякх ч'зраога-бург глаш. Вт кзз повсяквдеав розпоас*»дзиаш,ва вюигс-\-з:ш.тл долит р.Свксагвш», до ктиуеться о додели шшшэлыапс вхдгйшдэвь, i лжзльше дшшох 1ш охшш байразяв.

У лэсымднга: суг^доках. да оксплуег-оцхг хввстосхсшща зустрхлишша.oitpoui лгаан "вврховодт" потуашя-в до г-з к, цо аалягавть на водотржшп. чорнгао-бурих глгаш. i суглшахьх.

ОсоЗдивхст цъого psiioay-е то, що до будхвпйцтва хаооаосхо-ЕЕцЗ та floro ашюшеиая {19G3 р.) тут Epaxmr-usö був ахдоуляй Бэд-jaocruiil гаржкш у чотЕЗртишгах с:- - зэтках.

У парях роки евшвионня хЕоотога.-:;;-дз рокад рхвихв кало вхд-рхшшвся В1Д прцродоього. В паи час д-_ор:ало груитослх вод пае яук» схиадоу <&ор;ду. Напряао:« штазу часхо змхкхотъсн, агхдио кагалу soîraat îJQBopxnt - да оазисхв роззаиакаши, ■гобто до (Зало:-: х р.Оаксзггжь. Шссшти вхдмхтки швэрпи грушшкх под шхна-irrbGR в1д 133,79 m до 53,54 ti.

Шл.'гаасы4о-харПЕСькцй ьодахкспиа горизонт шдоосано до пю-KIB î развиваний. всвдд на тарглорп, що твшгхься. Вэдртрцшгал aapœi Нему сдувать кихвсыя гаша i каитша. Зиэрху вш таракрп-тш'1 чарсош-буршы глинаш таогвв-чзтЕорившого вхку. Глибша вЦ даворхнХ - 25-36 ы. Уоззаптакошш водоносного горизонта йдэ в р.Саксагапь. До створзшш хвостосхошЕца ПхвнГЕНу вш збзрхгап гфпродогегИ рзким.

На початку заповнзтш зшостосхохяща воно гп мело понятного пяливу на ражим рхшюй водоносного горизонту. До ¡Sea р. рхвэнь водя у хвостосховюя досягав вхдмхток 100 t.i î ; ;::vj, що вт.доовх-дао пскрхвл! ггалтазсько-харахвськнх шиле. Горизонт ctsg нэпор-кш, Но стону на 1593 р. «апешаяыя напори сностврхгаатьсл но-близу хвостосховщз (2ö,04 м) i знзнауиться при вхдцзлмгх вхд нього (в пшпчшз части! до 2,75 ы). В нш час потукнхеть горизонта уросла до 15 м.

Хзостооховгцо ПХЕхГЗйу розглХцзно в сэродахй частшя Оайрзку шт1;я:оеп э його чкеэлъгаши лруяяшг. Голоша котика xeogtocxo-

- г -

вица розшщэна на тплстакх 2,5 км в!д гирла Оайраку, що впадав в р.Саксагаиь. Експлуатацхя хвостосховища почата у 1963 р.

В паи час проводиться нарощашш огороднуючих спорудаань до вхдахтки 145,0 м (1995 р.), при цъому загалышй об'эм хвостосхо-ща буда складати 4 ел млп.м® .

Фхльтрэцхйнх втряти з хвостосховища розрахотзая1 балансовая 1 гхдродхиамхчшед методами. Значения фхльтрацхйних втрат з хвое-тосховиша ПХвнГЗКу склэдае а,1 шта.м3 на риг.

Складэно солъовий баланс воднкх ресурсхв в зенх впливу ШвпГЗКу. За парход з 1966 по 1994 роки на таритори ПгвнГЗКу прибуло э,02 млн.т солей, виведено за ме«1 району о,5Э млн.тонн. Енходячи з цього, на територи, ¡до дослхдауетъся, головшм чипом в хшетосховищ! та в водоноешхх горизонтах ласовидких суглшшв I неогеи-палаогенових п1сн!в накотмчилося блкзысо 2,44 млн.тон солей.

Твриторхя ПхпнГЭКу розшщэна в гхдроххнхчнхй зон г, в непэруЕен! антропогаштми дгягш вода чатвертянного горизонту, згднасенх до валово-делввхалыпяд вхдкдаденъ, характеризувться сулъфатним натр1ево-кьльц1бвим типом з щмралгзатбв блазыга 1 ,4 г/Л.

Головины об'бктом.що визиачае гхдроххмхчцх обставит на та ритор! I ШвнГЗКу, е хвоптосховидв.

3 початку екегшуатацхх хвостосховида, окр хм пульпа, в 1г ого робитьсп С1ШД господзрчопобутовях вод.1 я0чин81 л з 198?. р. в хвостосхоппцз проводиться скид иахтовях шнерал1зова:шх вод. На кхпець 1986 р. мхиералхзацхл води у хвостос эвицх досяглз 8,7 Г/л, до кхнця 1987 р. - булз 11,6 г/л.

За астат« роки вода хвоотосховида придбвли досить стЕбхдь-ниЯ склад. Мхноралхаацхя хх склэдав 9,5-13,0 г/л.

Гхдрохплхчпиа тип води виранзбться узагальненоэ формулою:

СЪ 50*

Н6-Я9 10-13

и---. о)

9,5-13,0 На 15з

73-74 18-19

Головину компонентом сольоеого складу вод хвоотосхоз-.яад в хлорхд натрхя.

Вода аллюзтплыюго водоносного горизонту, при гюрпшянш з 1ииими водоноешми горизонта?.«, характеризуемся нлй<51лш шг:<ькг.-ми значениями ступьня мхнврал1зацп .За порюд з 1935 р.то 1494 р.

- Й -

•шл-гаслъ сатяй у код! казаЕтлсг-я гтд о,б хул до 4,0 г/л рр.: со-раде сгсачэаи 1,6 г/л. Валики*, смш у ¿.шхчнод/

склад х вода за цра час на сталосч.

СэродиШ ххахчгшй оклзд 1.од еллввхьлького гарл^апту игражаБться яастушюв пдрэхш1чпса формулой:

СЬ 80* НСО3 62 22 14 И - . (а)

1,6 Иа

40 38 22 .

Зпдао формула (г) тса вода ыогэ буш назначено як гхдрокар-баиатш-сульфэтво-хиорадтШ кашиево-маиШЕО-натрхеввй.

. Дат шюлхзхв хгаоб .вода водоносного горизонту лз соседних суглшаип дшшкк 1ИъцГЗИу,нгд1браних в нэрход з 1935р. ш 1994р. гтаутл на пока! вшна в 1% ххмхчноду сивод! за цэй час. Оззртаз на севе увйгу пасоке зиачэннл мхнорьлхзацп сад. За шргод а другого кварталу 1985 р. но парпшй !Шортвч 1500 р. ошгаяша мхяэранхзацп коливалось вхд 3,5 г/л до э,5г/л при сераднъоарпф-:лот;гаюму впачоннх 7,7 г/л.

Розрахована но дашш усерэдаэннх аналхохв . гхдроххшпш, формула (ш Курлову) кае такий вгаушд: но4 съ 89 11

М - . ■ (3)

С,7 % Иа Са

41 40 16

Гхдрохшхчннй тал вода зпдао фз^уули (;;) кода буш вдзнячо-нпй як сульфатний кальцхбво-нвтрхбво-магахеш;!.

Зпдао усарэднэшш значениям хХШчното складу вода юлтив-

еько-хархи ^оького водоносного горизонту узЕгальнопа гхдроххмчпа

формула т,га ю бути зашюана в в иг лад X:

но* сь 62 32 Ы - . <л)

3,0 На Цд

57 34

Г1дрох1м1чн2й . тки вода харгктеркзуоться ик хлархдно-сульфатпнй каппе во-натр хе вкй.

Певорхнэвх вода ш тэрнторп ШвнГЗКу првдставлзнх р.Саксагань г ставками, якх розницей! в сухш. байрвках.Байраки X долина р!ки е локалышии дхлянкаш развантаглыя тдзвкних вод, у п'вязку з чим водах оО'ентп постхйно приПмають з тдзеинхм сто-г

тол'::or.vnii ximiri лтш^пч-.ш, v<x.w№~t у rvxa с ' Oryni'ib Лого шкз; гоаогакд

податх (М'глстиз п!д r'xsTOcxü't-rriajiO nii>; З1дда--Л -ш." В1Д й.ЧГО с-ростм po;i!. ГрчродШХ ЧЧЯЯЯГЛЗ.

Г; результат! su-.'punoreinioro нплп»/ na р.Сгипиг:»» одшвдяся гясбокг r'.üffii Ii пдро-тапчлого psrsr-y.*, Стек piis npsimrcno Ша-ксн sr'p-jry.r.bOBono дсома водссг.огли,'!',® в сэрэдтй тачл рп;я, оа-тангл раздютна т рзэ'адвип ллоел. алпэ вода в р!чц1 здИ1-стгуетьсп в результат! аэрюдачгях гэщеглп з подссховупц, з'вязатах с пэобх1да1стэ розбашигап евзргйзпх скдд1в,:н! сипдо-готься бозпосерддаьо в р.Саксэгзпъ.

!Иаорал1зац1я вода в р. Саяеаг-иь ввэ в шяеткдчеян рскя шрэвпдуЕала 1 г/л, з до 1972 реку доедала 3 г/л. В 1376- 1978 р.р. шдгичапо згашэкпя мпкзралхазци ,cr« ни;оля вопа иг» спусна-ласл шетчо 1 г/л. л з 1973 рояу зпову й.7£>отер1гсзться тевдэшця до простшпя м!нэрал!зац1! та ипкехиук п. прпходзхьая на 1384 piR (3,7 г/л).

В нет .час мтарал!зац1я вода п р1чц! близько 1,3-2,4 г/л. тип года г1дрокщ)бон8тно-хюршю-сул1',1отш5а колъщвво-натр!5вгй:

SO* OL IIC03

3b--D6 22-41 17-42 • ?,;--(р.Саг.сагань пи дыягвд

1,5-2,0 ,Ja • ,Са . v% _ . птнгзку). (з)

34-61 23-26." 15-30

Пл показали rwpoxiMl'mi досл!д- згашш, для. ргзхшх стакан

xapmcroput ceoi г!дрохш!чн! особливое«.'цэ пов'язтга а pisF-ч

ппоагятрггкям стаж;?,', яхввяхв, в1детвняз В1Д головного дгярвлз

вшлгоу, роз«1ром локалъвпх еодссюшз тв шстес чгшгшв. Иппря-

иэк SMinn xi.Miuroro складу води - рэзульта« тапгагсяпого ишт?у

К1Дно достотньо заразно, що вхдазеркажшо в приводящее тетю узп-

галыюштх пдрох1м1чних формулах:

so" CL нсо1 52-64 20-32 10-20 »5 ------— (стаз в баЯрзку

0X1 Б0* НСОа

38-46 35-43 15-22

Ы '---

1,4-1,7 На Са

4вт58 22-29 19-25

(став в б.Приворотна);(7)

аь во нсо 39-аб 14-45 0-16

и ■---

1,7-2,5 На % Са

0-75 0-75 0-23

(став в б.Грядковата);(8)

оь • ао4

54-60 26-42

(отав у с.КалшивкаМЭ)

4,7-5,0 На Нз Са

44-45 28-41 15-17

Став в б.Нот хна характеризуется близыоши до природаього для цього рогхозд г1дракарбонатно-И1ор1дао-сульфатновд магахево-цатрхевому гхдроххм1чновд тппу вода з серадаьою мхнара лхзацхев 1,03 г/л .

Найбхльше значения мхнэралхзацхх, як це вхдахчено у водх ставка бхля с.Калхновка, обушвлано шдашцошшн ролх хлор-хола та зшаивням сульфат-хона.

В чатвэртому розДхлх "Головах тенденци та прогноз якост1 пхдзе№шх ta повархнавпх вод на тврптори ШвнГЗКу" проведено рогресгИшхй апалхз часовнх рядхв ххыхчного складу поьорхпэвш. I пхдзвшшх вод, вирхшэно задачу маеопароносу високомхааралхзовахшх •вод хвостосхсзица до р.Саяеагань, розраховано мхнералхзацхю р1ч-кових вод в .раз! 'прошпшення Еода а хвостоаховшцз та амхвувашш IX.

■ Для вивчзшш техногенного влливу на ххмхчний склад природш-■гахыогвниих вод праакалхзовано характер айны шхсту апхонхв X зпачаць шкарзлхзацхг па трьох сиврдлошмах.яш обладает дат хипробувашш водоноских горилоатхв, ахдазсаних до чатввртшгаго лосового вару, аллювхалышх вхдклвдеиь, подтавсько-харкхвсышх ПХСК1В X р.Саксш'ань.

- Тандоицхя змхгс! кхлькост1 анхоахв X значения мнюралхзаци по часу вхфоксимувалися прямями рограсх I. вхдповхдах лхнхйих рхс-шпшл дозволяють оцхнити темни змиш вказаних показтжхв.

К1лькхсть хлор-хона' в водх водоносного 1'оризонту чотвартин-1шх тдосладеаь зростаа, а сулъфат-хоца I шнэралхзацИ падай. Ня

cr"'?i'fîTbcn тгасгм ]itr.nm;.7';:ri: C)5 = 0,01 tu),1t;

V r -0,10tt3»7fl» <10}

4

0 - -:,1.1ttB,62 , Г1

дэ ö-•tonx.un.'pattfn у года пхдяокх.гпого кэкашпдаа, i - чао, (квартал).

У дхдюг.хдаэстх о родшшдо-л (ю) сородпьорта пнхкл коп-¡еятрчд!» ХГр0КТ0рГ;Зу5ТЬСЯ ТЗ:Г.ГЛ ТЛСЛ/ЗЛ: ДЛЯ XJÏOp-lQTia o,oî г/л, для сульфйт-îoiw - 0,37 г/л, для г.анаралхзецхх -о,лз г/л.

"{¡сопл деткмпм кслгцьптрацХ'Д aatoniB г ппачачшл чторслта-ци дг;1 ьода олятхалыюго водоногаого горизонту харакч'э^льуетьпя кэголпоэт aaixoniLvs ки&яоетх суль?;г/-и-»а X простом кхлх.ксстх хлор-хспа. Еаетшчоях тевдящхх охпхсуй -ч ия тсййки рхвпчгтнрмя: 0о1 = о,Q2Un,

<зпо' = -0,0034+0,23; ,11)

Су - 0,02и 1,29. Счот^лмрггая ЕбХли-51ШК ut.nutocïl yjiop-xoas X ОЕППОШШ И1-''OprMWS'tf I ОХДПОВХДВО Д,0рХЕН*а)1П1 0,02 Г/Л t 0,07 г/л. Опродш-о-р-'ли з'-и'.лггл кхлышсгх оульфат-хокз-у пощ c/tx-nnc o,oi г/л.

г^^гл ТУТ.» па* пегого rcpcnn".' ?';'Г'!П.'.»1Х чхтгга

ярость- кгг'.гаотХ глзр-lents î air «y.r.iï-v'-icaa, ч тс::оя зегзш'ох киююо?! солей: 0о1 -= o,oit,+0,33;

= • 0,0?.t+1 ,Э! ; (12)

У 81ЛП0В1.?ЮСТХ 3 р1ГЛЯ1Ш0»Л1 (12) СЭрЗДИЪОрИПХЭ проставил хлор-loin склчдяб 0,036 г/л, кхлысхстъ сульфэт-Хопз схсоротилася чз 0,076 г/л из рхк. Эпгтегохя ¿начешм ихюралхвацхх склада®

0,072 Г/Л liil plK.

За рэауяьтатгй'а ххмхчйк опалхзха проб води а' р.Оаксаггнь,

2г';-ртег нь с"бо укзгу т<?пд<зпц2л ^о гбхльяэ^ш кхлькост1 хлор-Юпа, судофимояз та зувш.шегал кхлькосп гигрскирбопат-хсня, 1 як :ша,идоя ernte?тчхх лроцвехн - збхлклзняя кхлькостх солх. Ht

твиданцtí огшсуються такими рхшяниями: 0о1= о,оозt+o,47;

сяп 0,04t+0,4;

во4

Choo = -0.°°5t+0,31; (13)

Сы « 0,Q6t+1 ,76.

Кхлькхсть хлор-юна щорхчно збхльшубться на 0,01з г/л, сульфат-юна - на о,14г/л, зростаа загальна кхлькхсть солай на' 0,225 г/л щорхчно. Кхлькхсть Ев гхдрокарбонат-хона' амэныпусться щорхчно на 0,02 г/л.

Зманылаиня мхнаралхзаци у водх водоиосних горизонтхв, вхдяэ-сетших до чатввртинного лесового шару х наоган-палаогоновин вхд-кладэнням.супроводакубться зшпшннш кхлькостх сульфат-юна х ■-ароотанням кхлькхстх хлор-хона. Внаслхдок цього початковий суль-фатшйх - х сульфатно-хлорхднкй тили во\я ашшошться -на • хлорхдно-сульфатний х, можливо, будуть тр-энсфоршванх у хлорхд-ний.

Для аналхзу дшхамхкн хлор-хону, сульфат-юну та мхнаралхзаци побудованх гхдрох1М1<шх карта таркторхх ШвнГаКу но пврход з 19S6 р. Ш.1992 р.

Аналхз складэних карт дозволяе визначити головнх танданцхх зихни гхдроххмхчного складу грунтових вод чэтвартинного водоносного горизонту, якх полягають у зросташи кхлькост1 хлор-хону; знижэннх кхлысрсц 'сульфат-юну;збхльшекня мхнаралхзаци грунто-внх вод при •зроотанпх загально1 короткое?! (гологахкл чане;i за рахунзк хону иагихв).

Для ощнкп иесолероаосу «а дхллнцх ШеиГВКу хшкоимл роз. рахунок первмхщонь фронту васоксмхпэрал1зовшшх. вод з хвоотоезео-шща в бхк р.Саксагень.

С;-оадагЕШ даишях для розв'язапнл задачх ь'лсопарзиосу б вца-чанзгя поля швкдкоотх фхльтрацхшюх точи. Цо зкачашш отрдмага при розв'ьаашп дафэранцхйного рхЕшшпя фхльтраци (при вхдповхд-шхх ' кегавше уаовах ).

Розглядеетьоя тока гхдрэгоолопчна система: об'вкздх гхршчо-збагачувьльиого комбхнату (хвостосховгацз) х дхлгаюа рыт (в uisax ойлзстх, що розглядаетьоя).

Процэс дараносу забруднань розбтаиться па кхлька оir.nlе-., üi когноку а ¡паи однозначно внзиачало нопрямок коцазкташого и,т.ро-носу.

1 ííoí: aar;s*.i дяз рс.'уз^уахогог-о mr«; з jciai з

:-'.ry¡'.,4ocr'.:Tú горгггл-.ту чпворт¡u ;.х ьИ^-П^дань

•;i'/i"i р.,-; ,%«я дородг.ьюгзгэ тсс? рок!з - 1??.*» р.;прсгкознч ¡¡(."-ЛГ1;;:;:)!'Л!Л аясзкг.'з'изрмияо:»лаиг. rtnceonopvuna. вод до 2000 п. Дат г»д&лгеышя нсказупть, цо пронес рсзповсЕдкекня висо-ком íhfijjííj' !поизиях яэд з ¿.вос?ос*оя'л,з у ршу маг шсце I rkxühkos ябшгзонкл м1керал!зэци у ¿о,"сносному горизонт! четвортшшкх задслздень, лллмпалыг.а згдкладэяь i в р.Сансзгапь.

nt»!'.e^9uo роорахунок миюрялшаци р!чкових вод ври пронзпс-uer.ni вттеокоиш&ралхзовашпс вод хьоетосяовищз балансовнм методом а пражуванипм процес!в "осадження - рспчинення". При цъойу пво-тетлтна ко5гд9нтрац!я анюна аба кат .'она приводиться да дШонсх. Роаглкдввться стан карбона*гао-кальц!бБо!, карбонатна-маииввоt та сульфатно-кальц!бвих систем. Здатнють c-iCTefsi до процесу "осад-ïsuhîî - ^хзачинэння" визначпбться за мсго^икои Л.Н.Горевз.

Для прогнозу мпюралмзацн ргтовах вод р^зраховуетьсл шна-рзл1сащя под, до .¿нлътруаться з хвостосховг,п.тл, i такох приво-длтьен до .'ППСНОТ.

Результат! прогнозування показусть, ¡до фшл^етя тэхиолопч-ПИХ вод 3 ХПСОТОСЮЕНЩЙ П1ВИГ2Ку ВИКЛКЧ9 351 ЛШ<ЗШ1Я ГШЮраЛ 13ЯЦ1 î грунтоьих под i шпоргтаацп води в р.Счкезгзнь з 1,9 г/л до г/л.

лв«фтикчо1 робота, нау-

копу ЛОПЛ.'Ну , НрИКЛЗДНу Cnpn/IOftíiHtCTli, МОЖНО Чр.'бЛГН РКСНОВОК,

üí'.j з mit проб." "i на сцтка î прогнозування ннлниу тглиогон^зу ча хлмчнш! склад природных вод в район! роагсшуняютя

i" I ршгт-;- пДОС у «НО! Н|ЮМПСЛОНОСТ 1 .

Е-.-инаадно сумарний вфи'.т антропогенного nDßf)U?(;;.nmm по тв-рнтор!I Крлвбнсу в Mosax водозгирного Cacafliiy р.рЛнгу.тоць -Оаисагаиь I пцхнеиа роль п окремих складпши по mi них господчр-

401 д1ялыюст1.

Ь'ипьлано осойливост! оцтки антроногииного ка- аднтьниння на нрироднз-гасподарчнй комплекс KpiraopiMMi в ычкнл и')дозй}рного баеайну р.Сакслгяпь, як! обуковлвш глльеким юсподйрстпся, мюькдаш бу,щьлями t транспортом, промиомвими [ндг.тиьмстят.ет.

Показано, що найотльша зннчашш ттпгрпликл gujkkh антропогенного навантавашм на прирсдно-тгшкичшш .лан,чялфти Кркво-рп«.я припала!-, на влмментарняК басаДн, п ыяазх mwrn роп'.-мопшю ППшГЖ. НчйгилышШ r.-доеок в rcopyiufíinui околопчни* гнет1:* тут

вносить прничо-ввдобувна прошсловють, 1 ИЕЙЗХЛЫЛ вразливиы компонентом навколшнього сарадовшца 6 поворхнзвх та пхдзеннх води. '

Проаналхзоввно гхдрогааяогхчний 1 гхдроххмхчний стаи в зонг вшшву ПхвнГЗКу Кривбасу. Встановлано, цо головшш об'ектом, який визиачае гхдрогеологхчний 1 гхдрохшхчний реяш територхх ШвнГЗКу, треба вванати хвостосховице 1 прошхелоиий майданчик збагачувапьш! фабрики. В наслхдок роботи прничо-збагачувального коыохнату ютотво 'змхнхзбться ххшчний склад природних вод.

Розраховано фхльтрацхйнх втрати з хвостосховйща ШвнГЗКу ба-лансовиы I гхдродинвмхчниы методами.

Складен сольовпй баланс еодних расурсгв в зон! впливу пхв-нГБКу на основ! результатхв вивчайня процесхв формування окремих його емантхп.

. Впарив для дхлянки ПхвпГЗКу вивченх часова х повархнева тан-• данцхх змхш ххмхчного складу паверхкввих 1юд х вод водоносных горизонтхв аллтхалышх, четвартшних х полтаасько-харкХЕСких вхдкладень. До дозволило вияаити хлорхдвд слрямованхсть техногенного мэтаморфизму природних вод, цо пояснюеться ф1льтрацхбю хлорхдних вод з хвостосховища х технологхчшши в тратами на про-мисловому ызйданчику при збагачуваннх руда.В свою чэрагу хлорхди накопичуються в хвостосховищ1 внаслхдок скиду в нього високомхне-ралхзованих шахтнах вод.

Розраховано.нараматри часовох динамиш змхни якостх поверх-аених х шдзешшх вод.

Взфхиаио ивстащонарну гхдродопьахчну задачу пэрэнооу васо-кешнзралхзованих технолог хчша сод з хаостосховкцз в р.Сакса-. гань х розраховано гяхизшэ (прогназхк) розлозевдюння оабруд-

шлшя.

РозрахушюЕка шляхом показано, цз в раз: проникнешш вода з хвостосхоеищз в р.Саксагань стапаться захоувзнпя цих вод, -часткове осадашшя карбонату кальцгя, карбонату магния х сульфату кальцхя.При цъоку мхпэралхзацхя рхчкових ьод зроста до 2,74 г/л.

Таким чшша, внаслхдок дослхдазнь:

- ьстэноапанх голош х чинкики, якх вкзиачать гхдраххмхчшй стон на територхх принчо-Бидобувних пхдприбметв Кривбасу;

- визначанх оБконоахриостх зыхнаххмхчного складу при- рода-д

вод;

- сюадзно прогноз зыпга якостх природно-техногеккшс вод хга

" .yr.'.cpti Ьт.,- .LM'l:: Hr,ni.:5 rey.

о'»;".".""'. ? результат:! /:-w.arzvn-. л -^тод

с rr.-.л «др-ситтато для гггтх ря^нпв u гг?.::""--."-^ тох-

îi го::!::<ч iTíiu.irrescp-'rn.

'I'^.'ñ-'l.it'

Гор^ч .I.Ii., Гэрсп'Ч 51.П. Givi'-';iî!îocTn ^грризоши ¿a-•secrcvo с-стяпа грунте г ух род г гашзгвнэза (на лрглоро -оовгоха). 3 cri. itepozjasnmcjcnn ?:с<ылдовз1гш поворгюэтотх ti дад-зг-нгах сод. - Изд-ео: Дптаротгзтр. ун-т. - Днацрсп&тртз":<, 1935. -0. 65-73.

2. Шрэдорай А.Й., иркотако А."5., Цпэтяоя В.П., Шэрстга f.П. IE сспросу ¿ттаваавди гадрогсепггиэских табгадежЛ по с r-.nia;.i еэта (па прглэро СмГО'з); Дичпропетр.ун-т.- Днон-

ропотрозск, 1395. - 9 е.- БпФшогр.: /. г«зп. - Рус. - Доп. в ИЕВ 0':;р2:!пн 16.08.95 Н 1951-Ук 95.

J. КерадоргЛ A.tí., Шзрстгх Н.И. дзтшз-.u;.фовзпрая т&орка-цпошшл састз?.«.а обработка»rrjpQT40xyr-vr:cciazt данных; Дгтэггтюпотр. ун-т.- Д-чспропотровс", 1995. - 9"е.- Eiîfe'.oiy.: 7 пззв. - Fyc. -Д'.'П. в ПГГБ Лфаппп 1G.03.95 If 1952-Ук 95.

4. Нэрвд-зр"д5 А.И., Сэрршс H.H. Пази г.шмх, тестега обр.чботкк пугрсрзагрч^яс и гидрсяэтяггаекях пзоязпакй и'.г"'о5лэмл 1фггггозировзяйя гподопнесхой ситауцпи в зону рг'дпвя îCîta. Tsa.

:сгф. "Cir^n pocypocu гздз<?."Ш'х з?я к у^'гактых тгглог'.':-зпч", i4 - lu декабри 1993 г., r.ïDisB. - C.6D40.

• 5. ШрэдэркЗ А.П., Пргтстле-::! А.Ф., Шэротггс H.H. Ocrorwio грицэта репой m задачи еггпгхлзздзп ' оотя гпугрэ уг'лчэскгх иаЗягяотгД дгл контроля околотячоской сятувякя. Тзз. да!«, pona. "•Пплпцкпц и т.*-»то.зч картсхрзф-^ровопйя гволоп'л-?с:оД ерэди длл к:ояогзп5сках оценок", го - 22 н.-.л 1994 г., г.Кпла. -. G.¿6.

6. №р<зд«р!й о Л., 12зрстох :1.п. tuícp'.'oui&íí тешкшзги я ортизацп околопчаого г'оштортгу • Тез. ста-д. "Гсспппэ лзукн и технологий: соцпалыто-вкснсми'зстсоя цэлососбразнссть и околопгтежая безопасность". 27 - 30 августа 1994 г., г.Кгав. 0.37. ' ' '

7. Сзпш Н.В., Цветков В л!., ïïapcroi H.П. Построителя гядро-геохтшчеепшх моделей мэтодски случайных функций. Тез. докл. -кокф. "Азрокосиичвсная индустрия я тахнологнл. Проблема конверсия к безопасности", 21 - 25 мал 1995 г., г.Днепропетровск.- 0.35-36.

8. Пэрэдэрий А.И., Сян^кН.В., Шэрстш • H.H. Оценка около-

гячаского состояния Кривбасса по космическим снимкам. Тез. докл. конф. "Аэрокосмяческая индустрия и технология. Проблемы конверсии и безопасности", 21 - 25 мая 1995 г., г.Днэпропэтровск.- С.36-37.

9. Передарив Л.И., Приставка Л.Ф., Шерстклс Н.П. Контроль и анализ гидрогеох: дической ситуации в зоне влияния гзрно-рудгшх предприятий. Тез. докл. ыеад. конф. "Гэоэкологичсюга исследования. Состояние и перспективы", 23 - 25 мая 1955 г., г.Ивано-Франковск.- С.45-46.

10. MiBhishin I.I., Peredsriy A.I., Pristavka A.I1,, Sherstuic ff.P. Struture of the System for Storage and. Processing of Hydro-geologioal Information. Тоз. докл. КОНф. иАБТОМатика-95п, 26 - 30 вэрасня 1995 р., и. Льете.- С.122-123-

Шерстш Н.П. "Оцзнка и прогнозирование влияния твхноганаза на химичзский состав природных вод в районах размещения горно-добывапдэй цроглшадашюсти" (рукопись). . Дассортация на соискание ученой степени кандидата географических наук но специальности 11.00.07. - гидрология суш, водные ресурса и гидрохимия. КРУ, Киев. 1995-

Проведенные исследования позволили расхить , особенности фармпровашш гидрохимического режима в районах раскаяния горно-добывающей пролшшлешюсти, как основу оптклизецик природных условий и обоснования природоохранных мероприятий'J/^fyl^f^f

Sheraiufc 11 .Р. "Evaluation tud forecasting of tecJuiogonea • influence on ohemioal oocipoBltioii o'X ib»fcmil raters .la агеоз of mining indiiotiy location" {fcyp-^or J 1.5 b). The iiuoerUlica for degree Candidate of Soieaoe' (GeoyKiphy) in specialisation 11 .00.07 - gjrdrologj- of land, Katar газоигдав and liydrocheicißtry. Kiev State University, Kiev. 1995.

Exeaixted reaearoli allowed to з-öveal the peculiarities of the hydrccheMiicsl regirja forming in the г-гааз of Dining indue try locution, said formed ths prinoiplea of en\rirorrr.ant optimization and cubstcntiatioa of tli;; environKunt- protection пеааигзз.

Клачовх слова: техногекоз, прпкчо-тздобуваэта промисд?-btctb, природн! води, ХШ1ЧШЙ СКЛЭД, Г1Др0Х1м1ЧККЙ прогноз.