Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Морфофункциональное изучение мужских гамет мышей в условиях гамма-облучения в широком диапазоне доз и воздействия альфа-токоферола

ВАК РФ 03.00.11, Эмбриология, гистология и цитология

Автореферат диссертации по теме "Морфофункциональное изучение мужских гамет мышей в условиях гамма-облучения в широком диапазоне доз и воздействия альфа-токоферола"

8 ОПТ 1996

КИ1ВСЫШЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Б1ДНА Лариса Павл1вна

МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЧОЛОВ1ЧИХ ГАМЕТ МИШЕЙ В УМОВАХ ГАМА-ОПРОМ1НЕННЯ В ШИРОКОМУ Д1АПА30Н1 ДОЗ ТА ДП АЛЬФА-ТОКОФЕРОЛУ

03.00.11 - ембр1олог!я, г!столог1я 1 цитология

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата 61олог1чних наук

КИ1В - 1996

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 г!столог11 1 ембр1олог!1 Нац1о-напьного медичного ун!верситету 1м. О.О.Богомольця

Науков! кер!вники: лауреат Державно! премИ Укра!ни

доктор медичних наук, професор КОЛОН1ЙЦЕВ Андр1й Костянтинович доктор б!олог!чних наук АНДРЕЙЧЕНКО Серг1й Вадимович

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор б!олог1чних наук, професор

МАЛЮК В1ктор 1ванович доктор б1олог!чних наук, професор ВОЙЦИЦЫШЙ Володимир Михайлович

Пров1дна орган1зац!я: 1нститут ф1з1олог11 1м.0.О.Богомольця

НАН Укра1ни

Захист дисертацН в!дбудеться "1996 р. о 13.00 годин1 на зас!данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради Д.01.01.13 при Ки1вському ун1верситет! 1иен1 Тараса Шевченка за адресом: 252022, Ки1в-22, пр. Глушкова, 2. НД1 ф!з1ологП Ктвського ун1-верситету 1мен1 Тараса Шевченко, к!м.504. ВЛдгуки на автореферат надсилати за адресою: 252033, Ки1в-33. вул. Володинирська. 64.

3 дисертац!ею мохна ознайомитися в б1бл1отец1 Ки1вського Ун1вер-ситету 1мен1 Тараса Шевченка.

Автореферат роз!сланий " $ " 1996 року.

Вчеиий секретар спец!ал1зовано1 Вчено! ради доктор б!олог1чних

наук, професор ЛЯ1ЦЕНК0 П.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНГСТЬ ПРОБЛЕМИ. Выяснения законом!рностей впливу на чо-лов1ч! статев! кМтини 1он1зуючого опром1нення представляе як б1оло-г1чний, так i медичний iHTepec.

Медичн1 аспекта ц1е! проблеми т1сно пов'язан1 з вир!шенням проблеми чолов!чо1 непл1дност1 i полягають в установленн! механ!зм1в альтеруючо! дП 1он1зуючо1 рад!ац11 на кл!тини сперматогенного ряду, яка може привести не т!льки до тимчасовох, але i до спадково! пато-логП у потомства, а такой пошуку ефективних засоб1в захисту гамет в1д рад1оушкодження. Особливо! актуальност! набувае ця проблема у зв'язку з еколог!чною обстановкою, яка склалася в Укра!н1 п!сля ава-pi'i на Чорнобильськ1й АЕС.

TicHO пов'язаний з медичним б!олог!чний аспект проблеми визна-чаеться можлив!стю виб1ркового впливу 1он1зуюч01 рад!ацП на ядерний апарат чолов1чих гамет, що е одним з найб1льш перспективних шлях!в з'ясування значения чолов!чого геному в реал1зац!1 працес!в кл!тин-ного диферешДювання в ембр1огенез1 та пошуку нових шлях!в регуляцП початковими стад!ями онтогенезу (Beatty R.A., 1964; Bedford J.M. et al.,1972; Смирнова И.Б.и др. 1977; Surani М.А. et al., 1984; Warner P. et al.. 1991; Dool R.. 1994).

He дивлячись на значну к!льк!сть досл!джень, в яких установлен! деяк1 сторони впливу 1он1зуючого опром1нення на кл1тини сперматогенного ряду в експеримент! (Pinon-Latalllade G., 1985; Померанцева М.Д.и др. .1990) i в JuiiHlqi, зокрема у ос!б. як1 брали участь в л1к-в1дацП насл1дк1в авар И на ЧорнсЗильськ1й АЕС (Bansal M.R.et al.,1990; Стусь В.П., 1992; Кулъбах 0.С.и др.. 1992; Нефедов Н.Ю.и др.. 1992; Люлько А.А. и др.,1995), ряд питань цитопатологП рад1оу-ражених зр1лих чолов!чих гамет залишаються виясненими недостатньо. До них в!дносяться: стад мембранного апарату чолов!чих ¿рамет п!сля рад1оопром1нення {в широкому д!апазон! доз при р!зних потужностях доз), ультраструктура в цих умовах апарату руху спермПв, взаемов!д-ношення м1ж ступеней пошкоджуючого впливу на ц! кл1тини рад!оопром1-нення 1 IX Функц1ональним станом (рухлив!стю), та активн!стю деяких ключових фермент!в б!олог1чного окисления. До числа маловивчених питань в1дноситься також визначення у розвитку патолог1чних зм!н спер-матозо!д1в, викликаних опром!ненням. рол! перекисного окисления л1-п!д1в мембран i можлив1сть захисиого впливу в цих умовах екзогенного антиоксиданту.

МЕТА I ГОЛОВН1 ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕНЬ. Метою даного експеримен-тальио-морфолоПчного досл!дження е вивчення особливостей морфофунк-ц!онального стану чолов1чих гамет при рад1оопром1н енн1 в широкому д1апазон! доз 1 установления характера протекторного впливу на опро-н1ненн! спермН екзогенних антиоксидант!в. Досягнення поставлено] нети базувалося на виршенн! наступних завдань:

- встановити особливост1 м!кро- та ультраструктурних зм1н спер-матозохд!в та активност1 в них окисних фермент1в (сукцинатдегхдроге-нази, лактатдег!дрогенази) в умовах гама-опром1нення в широкому д1а-пазон! доз (3-3000 Гр);

- вияснити залежн1сть м1ж структурними зм1нами сперматозо1д1в, викликаних гама-опром1ненням, життездатн1стю 1 характером 1х рухли-вост1;

- визначити стан перекисного окисления лШд1в при альтера-тивних зм1нах спермПв, викликаних гама-опром1ненням;

- виявити вплив альфа-токоферолу на показники перекисного окисления л!п1д1в. цитох1м1ю сукцинатдег1дрогенази, лактатдег1дрогеназ1 та резистентн!сть р1зних структурних компонент1в сперматозо!шв £ умовах д11 на них 1.он1зуючого опром1нення.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше вивчено функц1ональний стан та струк-турну основу реакцП чолов!чих гамет на гама-опром1нення в широкому д1апазон1 доз. На основ1 комплексних електронном1кроскоп1чних, цито-1 б1ох1м!чних метод!в досл1дження у поеднаши 1з традицШшми методами визначення рухливост1 1 зкиттездатност1 установлена кореляц1з м1ж структурними, функцхональними 1 деякими ензиматичними зм1нами I опротнених чолов1чих статевих кл1тинах. Виявлено, що пров1дну рол! в променевому ураженн! цих кл!тин вшграе пошкодаення ультраструк-тури плазмолеми, мембран акросоми та системи енергозабезпечення кл1-тин. Вперше показаний ткний зв'язок деструкцП плазматичних мембра! та мембран внутр1шньокл!тинних органел чоловхчих гамет в умовах 1о-н1зуючого опром1нення з р1зкою активацхею процесхв перекисного окисления л1п1д1в. Встановлено вахпиву ланку дистроф!чного процесу 1 ви-сунуто науково обгрунтовану необх1дн1сть застосування б5.олог1чно ак-тивних мембранотропних препарат1в, що стимупюють процеси захист* юитинних структур в1д дП 1он1зуючого опром1нення. За допомогои як1сного 1 к1льк1сного анал1зу структур вперше установлено позитив-ний вплив 1нг1б1тора перекисного окисления лШд1в на ультраструктуру мембранних компэнент1в чолсшчих статевих юптин в умовах ктзу-ючого опром!нення. Показано, що застосування альфа-токоферолу сутте-

во знижуе вм!ст високотоксичних продуктов перекисного окисления л1-п1д!в в суспензП сперматозо!д1в. На субкл!тинному та цитох1м1чному р1внях встановлено позитивний вплив екзогенного альфа-токоферолу на структурно-метабол!чн1 процеси спермПв, 1х функц1ональну активн1сть (рухлив1сть). 0триман1 дан1 розширшть св1дчення про механ1зни д11 цього рад1опротектора 1 показують патогенетично обгрунтовану доц1ль-н!сть його викорнстання.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ полягае в установлены! в гама-опро-м!нених сперм1ях патолог1чних зм1н. як! обумовлен1 дестаб1л1зац1сю та деструкц1ею плазнолеми. мембран акросоми та системи енергопоста-чання кл!тин. а також порушенням структури 1 функцП 1х локомоторного апарату, що розширюе 1снуюч1 уявлення про причинн1 фактори зни-ження або в!дсутност1 запл1днюючо1 здатност1 рад!оушкоджених чолов1-чих статевих кл!тин.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ РОБОТИ. У зв'язку 1з тим. що цитоен-зимолог!чне та хем!люм1несцентне вивчення е одним 1з об'ективних критерПв функц!онального стану сперматозо!д1в. воно дае можлив1сть зд1йснювати контроль за ефективн!стю антиоксидантно! корекцП. До-ц1льно включения цих метод!в в арсенал методЬ' експерименталышх та клШчних лаборатор1й. як1 вивчають цитоф!з!олог1ю чолов1чих гамет.

Установления захисного впливу на морфофункц1ональний стан спер-мПв альфа-токоферолу, що може бути використано для протипроменевого захнсту сперматозо1д!в при р1зних формах рад1ац1йно1 д11 на орга-н!зм. а також при л!куванн1 чолов!чох непл1дност1 неясного генезу, як! супроводжуються активац!ею перекисного окисления л!п1д!в.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ. ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ ДИСЕРТАЦП:

1. 0пром1нення сперматозо!д1в викликае в них комплекс морфо-функц1ональних зм!н, глибина яких залежить як в1д величини дози, так 1 И потужност!.

2. Пров1дниии морфофункц!ональними ознаками рад!ац1йного пош-кодження сперматозо1д1в в д1апазон1 доз 5-30 Гр е порушення уль-траструктури плазмолеми та мембран акросоми га м1тохондр!й, а при дозах 150-3000 Гр також пошкодження апарату руху чолов1чих статевих кл1тин.

3. Структурн1 порушення спермПв супроводжуються зм!ною актив-ност! сукцинатдег1дрогенази. лактатдег!дрогенази. а при д1х доз вище 30 Гр також порушеннями IX поступального руху. що в1дображае взаемо-залежн1сть цих показник1в.

4. Екзогенний антиоксидант (альфа-токоферол) виявляе протектор-

ний вплив на структуру. активн1сть окисних фермент1в (сукцинатдег!д-рогеназа, лактатдег!дрогеназа). а також функц!ональний стан гама-оп-ром1нених чолов1чих статевих кл!тин.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ. OchobhI положения дисертацН були викладен! на Рад1об1олог1чному з'1зд! (м.Ки!в, 1993); Республ1канськ1й науко-во-практичн!й конференц11 "Фундаментальн! та кл1н!чн1 аспекта сучас-H01 реаб1л1тац1!" <м.Полтава, 1995): конференц!! "Актуальн! питання морфолог!!" (м.Терноп!ль, 1996).

ПУБЛ1КАЦП. За темою дисертацН опубл!ковано 8 роб!т, як1 пов-н1стю в!дображають зм!ст дисертац1йно! роботи.

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТА НАУКОВИХ ДОЛСВДЕНЬ. Результата дос-л!даення впроваджен! в науково-досл!дну роботу та учбовий процес на кафедрах г!столог1! та ембр1олог1! НМУ 1м. 0.О.Богомольця. Ки!всько-го медичного 1нститута УАНМ, Терноп1льського медичного 1нститу. Кримського с!льськогосподарського 1нституту.

СТРУКТУРА ТА ОБ"ей РОБОТИ. Дисертац1йна робота викладена на 240 стор1нках. Робота включае вступ. анал1тичний огляд л1тератури. роз-д1л, що характеризуе матер!ал 1 методи досл!дження, розд1л власних досл!джень, розд1л обговорення результат!в досл1дження. внсновки. Дисертац1я 1люстрована 50 м1крофотограф!ями, 4 г!стограмами, 2 таб-лицями. Список цитовано! л!тератури включае 293 б1бл1ограф1чних ло-силань. з яких 150 - заруб!жн1.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА у розробку наукових результат1в. що виносяться на захист. Автором самост!йно зд1йснено постановку експе-римет1в, заб!р матер1алу, проведения в!тальних, електронном1кроско-п1чних, г1стох!м1чних досл!джень, статистична обробка отриманих циф-рових даних, анал1з отриманих результат!в. ix узагальнення. формулю-вання висновк1в, теоретичних та практичних рекомендацЫ. оформления роботи.

МАТЕРIАЛ ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Експерименти проводилися на 315 статеводозр1лих самцях мишей 1нбредно! л1н1! C57BL/6 масою 25-30 г. розводки в1варНв науко-во-досл1дних 1нститут1в ф!з1олог1! та молекулярно! б1олог1х i генетики HAH Укра!ни. Bei тварини знаходилися на однаковому харчовому та водному режим1 1 утримувались в однакових умовах.

П1сля евтаназ!!. що досягалася дислокац!ею шийних хребц1в п1д еф1рним наркозом, у тварнн вилучали над'яечки. як1 пом1щали в 1зото-

н1чний розчин хлориду натр!я при к1мнатн1й температур!.

Тварини були розд!лен! на три групи:

1) 110 мишей були 1нтактним контролем;

2) на тваринах другох групи (140 мишей) вивчались реакцП ста-тевих wiiTHH хвостового в!дд1лу над'яечка на д1ю 1он!зуючо1 рад!ацП In vitro. 3 ц!ею метою проводилось одноразове опром1нення вилучених придатк!в, як! розм!щували в скляних бюксах з 0,9X розчином хлориду натр1я при к1мнатн1й температур!. Для опром!нення використовувалась установка з джерелом гама-опром!нення б^Со "УК-250000" та "АГАТ-Р". Для гама-опром1нення використовувались дози: 3. 15, 30, 70, 150, 300. 3000 Гр. 3 метою вивчення тривалост1 опром1нення використовува-ли pi3Hl потужност1 доз: 0.16 Гр/сек, 0,02 Гр/сек. 0,025 Гр/сек, 0.53 Гр/сек. BiTanbHi, цитох!м!чн!. електронном!кроскоп1чн! та 6io-xímíhhí досл1дження. а також ф!ксац1ю кл!тин для електронном!кроско-ni4Horo вивчення проводили через три години пхсля зак!нчення сеансу опром1нення;

3) на тваринах третьог групи (50 мишей) вивчалася рад!опротек-торна д1я альфа-токоферолу. Тваринам до опром1нення внутришньочере-винно вводили жиророзчинний альфа-токоферол ацетат (Chemopol, Чех1я) в доз! 300 мг/кг на протяз! 10 jjhíb. Дозування препарат!в було скла-дене з урахуванням результат досл!джень Aitken R.H. (1990). Части-hí тварин з контрольно! групи цього експерименту (25 мишей) вводили ф!з1олог1чний розчин.

СпермП експериментальних тварин, що використовували в досл!дах in vitro, вивчались у наступн!й посл1довност!.

1) Отримання суспензП сперматсаохд1в. У кожно! !з тварин в1дп-репаровували xboctobí в1дд!ли придатк!в над'яечка (cauda epididymis) та cím'hbhhochí протоки (vas deferentia). ïx розм!щували в 0,5 мл теплого (t-37°C) ф!з!олог!чного розчину або в так!й же ал!квот1 се-редовища 199. За допомогою пр„парувального м!кроскопу (^1ЕИ-10). ви-користовуючи tohkí глазн1 п!нцети. проколввали cTiHKy vas deferentia та обережно видавлювали ïx bmíct. Л!сля ресуспендування сперму !нку-бували в стерильних проб1рках для м!кропроб при температур! 37° С у волог1й атмосфер! на протяз! 25 хвилин.

2) Шдрахунок к!лькост! рухливих сперматозоШв та визначення характеру ïx руху проводили в камер! Горяева за допомогою методу, запропонованого Talbot Р.та Chacon R.S. (1981). Результат виражався у в1дсотках до загально! к1лькост! вивченнх iuiíthh.

3) Для визначення життездатних чолов!чих статевих iuiíthh та пе-

pe6iry акросомно1 реакцИ у опром!нених спернИв мишей застосовували метод потр!йного пофарбування (Talbot P., Chacon R.S.. 1981). Препарата досл!даували у св1тлооптичному м!кроскоп! при зб!льшенн! 1000. При м!кроскоп!чному вивченн! п!драховувались у випадков!й виборц! 100 кл!тин в одн1й проб!.

4) Цитох!м!чне досл1дження активност! фермент1в - сукцинатде-г!дрогенази (СДГ) та лактатдег!дрогенази (ЛДГ) в чолов!чих статевих кл!тинах проводили за методами Кононского А. И. (1976) та Лойда 3. з сп!вавт. (1982) з використанням солей тетразол!я як акцептора елект-рон!в. Для б!льш об'ективного аиал!зу отриманих даних нами викорис-товувався нап!вк!льк1сний метод оц1нки цитох!м1чних реакц1й в спермах на основ! розрахунку середнього цитох1м!чного показника (СЦП) (Чекарева Г.А. и др.. 1982). Отриман! дан! обробляли за допомогою метода вар1ац!йно1 статистики.

5) Ел$стронном!кроскоп!чн! досл1даення сперматозоШв (трансм!-с!йна та скануюча елетронн! MiKpocKonii). Для трана-исШю! елект-ронног м!кроскоп!1 суспенз1ю сперматозо!д!в ф1ксували IX розчином глютаральдег!ду в 0.1 М фосфатному буфер! (рН - 7,2) i доф1ксовували в 1% чотирьохокису ocMiio. Дег!дратац1ю матер1алу проводили за за-гальноприйнятою методикою у спиртах висх!дно1 концентрацП та ацетон! ! заливали в сум!ш епону та аралд!ту. Ультратонк1 та HaniBTOHKi зр!зи виготовляли на ультрам!кротом! системи LKB (И1вец1я), контрас-тували уран!лацетатом, цитратом свинцю за Рейнольдсом (Уикли Б., 1975). Перегляд та фотографування зр!з!в проводили на електронних м!кроскопах ЕМВ-100БР, ЕМ-125, JEM-100 та JEM-1200 EX (JE0L Company Ltd. ,Япон!я) при прискорююч!й напруз! 75 кВ та зб!льшеннях 10-80000 X. П1дготовку npenapaTie для скануючо! електронно1 м1кроскоп!1 зд!йснювали за методом Menkveld Е. та Swanson R.J. (1991). Виготов-лен! зразки вивчали за допомогою скануючого м!кроскопу JSM-35C. Ц! спостереження були проведен! при прискорююч!й напруз! 20 кВ та зб!льшеннях 2000-20000 X. Фотографування об'ект1в проводили за допомогою фотоапарата "Мам1я" (Япон!я).

6) Б!охем!люм!несценц!я сперматозо1д!в. За допомогою метода хе-м!люм!несценц!1 за допомогою хем1люм!нометра БХЛ-6 (СРСР) вивчали сп!вв!дношення !нтенсивност! переписного окисления flinifliB та анти-оксидантно! активност! сперматозоШв за методом Владимирова Ю.А. та Арчакова А. И. (1972).

Обробка цифровых даних ус!х розд!л1в досл1джень проводилась з використанням методу вар!ац!йно! статистики (Плохинский Н.А., 1980).

Достов1рн1сть в!дм!нностей середн!х величин i ix помилок визначалась за критер1ем Стьюдента-Ф1шера.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ Д0СЛ1ДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

МОРФОФУНКЦЮНАЛЫШЙ СТАН ЧОЛОВ1ЧИХ ГАМЕТ МИШЕЙ В УМОВАХ ГАМа-ОПРОМ1НЕННЯ В ШИРОКОМУ Д1АПА30Н1 ДОЗ. Установлена в подан1й робот1 дннам!ка субм!кроскоп1чних альтеративних зм1н опром!нених спермПв характеризуеться певною посл1довн1стю. У в1дпов!дь на опром!нення в дозах 3-10 Гр першою реагуе плазнолема спермПв. Так. уже в ранн1й пострад!ац1йний пер1од порушуеться II конф1гурац!я. що проявляется значною складчат!стю. виникненням множинних 1нваг1нат1в. Мембранн1 компонента внутр!шньокл1тинних органел проявляють б1льшу резистент-н1сть, н1ж плазматична мембрана. Характерною реакц1ею з боку м!то-хондр1й переважно! б1льшост1 кл1тин е п1двищення електронно! щ1ль-hoctI матриксу, а також ч!тка контурован!сь крист. що св!дчить про ix значне функц!ональне навантаження. Цитох1м!чн1 досл!дження св!д-чать про достов1рне п1двнщення активност! СДГ 1 ЛДГ (в1дпов1дно 268.00tl.95 1 263.00±2.14 ум.од.) в гама-опром1нених сперм1ях. Та-кий р1вень ензиматнчно! забезпеченост! гамет може обумовлювати п!д-вищення Ix рухливост!, що спостер!гаеться в досл1дах in vitro. При-чому б!льш!сть кл!тин збер!гають здатн!сть до прямол!н!йно посту-пальних перем!щень.

При п1двищенн! доз рад!ац11 до 15 Гр альтеративн! зм!ни сперм1-1B наростають у пор1внянн! з експериментами 1з застосуванням менших доз. Переважають сперм!! (40-6055) з множинними !нваг!натами плазмо-леми в ап!кальному сегмент!, !з яких пот!м формуються везикули. Не-р1дко спостер!гаеться клазмацитоз - в1докремлення д1лянок цитоплазми ап!кального сегменту головки. Посилення везикулоутворення та клазмацитоз е одМею !з ранн!х реакц!й oiTHH на р!зноман!тн! шк!длив! впливи (Авцын А.П.. Шахламов В.А.. 1979). Зм!на цитоарх!тектон1ки цих гамет, можливо, обумовлена вираженим зменшенням м!кров'язкост! i зб!льшенням плинност! мембран.

Характерною особлив!стю реакцН чолов!чих гамет на д1ю 1он1зую-чо1 рад1ацИ в указан!й доз! е "шед!нг" - в!дшарування плазматично! мембрани. порушення II ц1л!сност! та скидання фрагмент1в у м!жкл!-тинне середовище. а також псевдом1ел1н!зац1я - утворення м!ел!нопо-д1бних структур, виникнення яких имов!рно 1н!ц!юеться внасл1док роз-риву та скручування фрагмент!в плазмолеми i е одним 1з прояв!в 1н-

тенсиф!кац!х ПОЛ (Авцын А.П.. Шахламов В.А., 1979; Chang М.С.. Schuel Н.,1990; Носов А.Т. и др.,1994). Виражен! деструктивн! зм1ни поверхневого апарату гамет супроводауються явищами значного внут-р!шньокл1тинного набряку.

Дуже чутлив1 до опром!нення в доз1 15 Гр м1тохондрН. Загальним в реакцП цих органел е 1нтенсивнее набрякання матриксу, що приводить до перетворення Ix в крупн! вакуольопод1бн! утвори i3 електрон-нопрозорим BMicTOM. При цьому лише деякл з них виявляють високу ос-м!еф1льн1сть матриксу. На ранн1х етапах рад1ац!йного пошкодження особливо демонстративне зменшення загально! поверхн! ix крист. Однак найб1льш показовою ознакою зм1ни функц1ональкох активност! сперм!iß е значне зменшення активност! СДГ (219.00¿4.77 ум. од.. тод1 коли в контрол! 269.00t7.30 ум. од.). В1дм1чен1 зрушення у BMiCTi СДГ коре-люють 1з р1зницею у в!дношенн1 загальнох поверхн1 хх внутр1шн1х мембран до об'ему матриксу. Тому виявлен1 при дИ гама-опром1нення зм1ни м1тохондр1й. певно, св1дчать про пригн!чення енергоутворюючо! функцН цих органел, i тим самим про загальне зниження р!вня окис-но-в1дновлювального фосфорилювання.

В умовах одноразового опром!нення сперматозохд!в в дозах 3070 Гр порушення поверхневого апарату проявляються значними випинан-нями кл!тиннох мембрани ап!кальних сегмент!в головки, очевидно, в результат! накопичення внутр1шньокл1тиннох р!дини, що супроводауеть-ся в!дшаруванням плазмолеми на значну в!дстань в!д внутр!шньокл1тин-них органел та хх фрагментац!ею. Зазначен1 зм1ни плазматичних мембран чолов!чих гамет, а також швидке зб!льшення об'ему кл!тини можуть св!дчити про максимальне набрякання гамет.

Найб!льш характерною реакц1ею спермНв на д1ю 1он!зуючого опро-м!нення за цих експериментальних умов е суттеве порушення ультраст-руктурнох орган!зац!х акросомного апарату. яке проявляеться порушен-ням ц!л!сност! зовн!шньо1 i внутр!шньох акросомних мембран, а також р!зким просв!тленням акросомального матриксу, що св!дчить про спус-тошення акросоми. Локальне пошкодження мембранних структур акросоми, яке обумовлене безпосередньою д!ею рад1ацН або доураженням протео-л!тнчними ферментами акросомального матриксу, може бути причиною деструкцИ розташованох поруч нуклеолеми та локальним просв1тл!нням хроматину. Так! структурн! порушення чолов!чих статевих кл1тин на думку Люлько А.А та Стусь В.П. (1995) ведуть до втрати ними не лише здатност! до пенетрац!х, але i до донацИ повноц!ннох генетичнох iH-формац!х.

У серединному сегмент1 хвостового в!дд!лу б!лыю! частили спер-MiiB (75%) рееструються м!тохондр!1. як! мають ознаки р1зкого набря-кання - дифузне просв!тл!ння матриксу. При цьому в!дм!чаеться дест-рукц!я крист, част!ше вони взагал1 не виявляються. Зм1на активност1 СДГ корелюе 1з показниками ультраструктури м!тохондр!й i заключаеть-ся у вираженому II пад!нн! - 176.-00tll.39 ум.од.. Поряд з тим в цих досл!дах визначаеться зниження активност1 також ЛДГ - 99.00t5.26 ум.од.. Наявн1сть в окремих кл1тинах крупнодиспергованих пол!морфних в!дкладень формазану, як1 визначаються при проведенн! г1стох1м1чно! реакц1П по виявленню СДГ. також св1дчить про пошкодження мембран м1тохондр1й. Анал!зуючи власн! результата 1 пор!внюючи ix 1з даними б1ох1м1чних та г!стоф!з!олог!чних досл1джень (Береговская H.H. и др.. 1994). можна зробити висновок, що одн1ею i3 початкових ланок альтерацП системи енергозабезпечення статевих кл1тин п1д д!ею !он!~ зуючого опром1нення е роз'еднання процес1в окисного фосфорилювання.

Поряд з м1тохондр1ями опром!нених в дозах 30-70 Гр сперматозоидах значних пошкоджень зазнае руховий апарат. як! характеризуються в1дсутн1стю окремих м!кротрубочок аксонеми. транслокац1ею щ1льних ф!брил. Так! структурн! порушення завжди поеднуються з достов!рним р!зким зниженням рухово! активност! кл!тин в середовищ! 199 (20 5%). При цьому поряд 1з збереженням незначною частиною сперматозо!д1в здатност! до руху у частини з них (2036) його характер зм!нюеться. Це проявляеться появою кл1тин i3 манежним (по кругу) перем1щенням, а також гамет, що обертаються навколо свое! oci. Kpiw того. нер!дко в1дм!чаеться поява так званих флагелюючих кл1тин, як! в!брують, за-лишаючись на м!сц1. Ц! факта в1дображають можлив!сть зниження зап-л!днююч01 здатност! спермПв, оск!льки в яйцекл1тину можуть проника-ти лише сперм!1 з поступально прямол!н1йним рухом.

Гама-опром!нення суспензИ чолов!чих гамет в доз! 150 Гр викли-кають деструктивн! порушення. як! в ряд! прояв!в виражен1 менше, н!ж в експериментах !з застосуванням нижчих дозових навантажень. Так, !нтенсивн1сть альтерацП м1тохондр!й, яка проявлялася редукц!ек> числа крист. супроводжуеться п!двищенням активност! СДГ (144.00i7.31 ум.од.). При цьому в!дм!чаеться перерозпод!л к!нцевих продукт!в г!с-тох1м1чних реакц!й м1ж серединним в!дд!лом хвоста та головкою. У чо-лов1чих гамет дано! групи експерименту б1льш висока активн!сть ферменту визначаеться в постакросомн!й д!лянц! головки, тод!. коли у 1нтактних сперм!1в активн!сть СДГ. як в!домо. виявляеться в серединному В1дд1л1. Це може бути пов'язане i3 радШндукованим п!двищенням

плинност! фосфол!п!дного компоненту плазматично! та м1тохондр!альних мембран гама-опром1нених чолов!чих статевих кл!тин. зм!ною локал1за-ц1х к1нцевих продукт!в г!стох1м!чних реакц!й, насл!дком яко! е па-д!ння ферментно1 активност!. Перерозпод1л активних тип!в окисно-в1д-новлювального ферменту обумовлюе порушення локомоторнох ФункцИ гамет. Одночасно спостер!гаеться п1двищення активност! ферменту гл1ко-л1зу - ЛДГ (188.00t9.95 ум.од.).

Реакц1я чолов!чих гамет на одноразову д1ю !он!зуючо1 рад!ацП в доз1 1500 Гр характеризуеться появою аглютинованих сперм!ib, у яких част!ше всього спостер!гаеться кон'югац!я плазмолем в облает! еква-тор!альних сегмент!в головок, pijpe - злиття головок i3 конгломератами хвостових в!дц!л!в. Можна припустити. що д1я на чолов!ч! гамети значних доз !он!зуючого опром!нення в пор!внянн! з меншим дозовим навантаженням викликае у них посилення м!жкл!тинно1 arperauii. Це може бути обумовлено порушенням цитоскелету, елементи якого т!сно пов'лзан! як з л!п!дним б!молекулярним шаром кл!тинно! мембрани, так ! з гл!кокал!ксом.

Характерною особлив!стю реакцП чолов!чих гамет на опром!нення в доз! 1500 Гр е 1х р!зке зневоднення, про що св!дчить зб1льшення електронно! щ!льност! Bcix внутр!шньокл!тинних органел ! зокрема ак-росомального матриксу. який набувае пласт!вчастого вигляду. В пери-акросомальн!й д1лянц! часто зустр1чаються кристалопод1бн! структури, а в перинуклеарн1й зон! - гомогенний електронноиЦльний матер!ал.

Одн!ею !з типових форм альтеративних зм1н рад!оопром!нених в дозах 300-3000 Гр спермПв е грубе порушення ультраструктурно! орга-н!зац!1 цитоскелетних структур шийки - pi3Ke просв1тл!ння смугастих стовпчик!в та деструкц!я центр!олей. результатом чого е зб!льшення декап!тованих гамет, яке спостер1гаеться з найб!льшою очевидн1стю в культур! in vitro. Найб1льший ступ1нь вираженост1 цього явища реест-руеться при опром!ненн1 в дозах з верхньою границею 3000 Гр. Сли в!дм!тити, що хвостов! в1дд1ли деяких декап1тованих сперм!¡в збер!-гають рухлив!сть, при чому рух окремих флагел залишаеться прямол!-н!йно поступальним.

Реакц!я м!тохондр!й характеризуеться зб!льшенням електронноз щ!льност! матриксу, редукц1ею числа крист, в частим! органел вони Н£ виявляються. Одночасно в д!апазон! доз в!д 300 до 3000 Гр в!дм1ча-еться тенденц!я до зб!льшення активност! як СДГ (188.00t9.9i ум.од.), так 1 ЛДГ (144.00t7.31 ум.од.) з.незначним падшням цих по-казннк!в при опром!ненн! в доз! 3000 Гр - СДГ (176.00^5.97 ум.од.) i

ЛДГ (137.00t0.89 ум. ОД.)

В серединному та дистальному в1дд1лах хвоста виявляються к!ль-к1сн1 та топограф!чн! порушення цитоскелетних структур аксонеми, або ж повна IX дезорган!зац1я, що може бути пов'язано 1з депол1мер!зац!-ею тубул1н1в, як! входять до складу м1кротрубочок.

Патолог1чн1 зм1ни рухового апарату б!льшо1 частини гамет, як1 спостер!гаються в пострад!ац!йний пер1од можуть бути морфолог1чним субстратом зниження показник!в функц!онального стану спермИв, опро-м!нених в дозах 300- 3000 Гр. Так, к!льк1сть рухливих кл!тин знижу-еться (35±6; 24t6% в1дпов1дно), в той же час незначна частина кл1тин здатна до млявих. пов!лышх та неефективних pyxiB (так звана асте-носперм!я), що може бути вираженням як агонН кл1тини, так i дефек-т!в локомоторного апарату кл1тин.

При доз1 300 Гр к1льк!сть живих кл!тин становить 87 8%, а при максимальному дозовому навантаженн! 3000 Гр - 80 8%. Пояснениям вн-явленого ефекту може бути феномен загибел1 шйтин, для яко! властива наявн1сть вираженого порога рад!очутливост1, вище якого швидк1сть накопичення порушень не залежить в!д дози (Хансон"К.П., 1979).

Таким чином, отриман1 результата показугать, що одноразове га-ма-опром1нення в широкому д!апазон! доз виявляеться в порушенн1 уль-траструктурно! орган!зацП сперматозо!д1в. в зменшенн! хх життездат-hoctI, а також - рухливост! та поеднуеться з достов!рним пад!нням активност! фермент!в гл1кол!зу та окислювального фосфорилювання в статевих кл1тинах. Проведен! досл1дження дозволяють вважати, що пош-кодження плазматичних i внутр!шньокл!тинних мембран е важливою пато-генетичною ланкою у розвитку виражених функц1ональних зм1н чолов!чих гамет, в1д стану яких в значн!й Mipi залежать процеси запл!днення.

ПЕРЕКИСНЕ ОКИСЛЕНИЯ Л1П1Д1В СПЕРМАТ0301Д1В МИШЕЙ П1СЛЯ ГАМА-ОП-Р0М1НЕННЯ. До тепер накопичено значний експериментальний матер1ал. який переконливо доводить важливу роль в1льнорадикальних реакц1й в мехаи!змах променевого ураження б!олог!чних тканин (Бурлакова Е.Б. и др., 1975; Кузин A.M.. 1986; Ferrandi В. et al.. 1989). Основними об'ектами пошкоджуючох д!1 окисних радикал!в стають хроматин кл1тан-ного ядра! ненасичен1 жирн! кислота мембранних фосфол!п!д1в (Кудря-шов Ю.Б., 1987). Висока чутлив!сть чолов!чих гамет до токсичних ме-табол!т1в л!попероксидац!1 пов'язана з високою концентрац1ею пол!не-насичених жирних кислот, обмеженою можлив!стю сперматозохд!в до про-qeciB репарацН. деф!цитом антиоксидантних фермент!в (Aitken R.J. 1990; 1992; Baker H.W.G. et al., 1996).

Результата, як! були отриман1 при хем1люм1несцентному досл1д жени! суспензП 1нтактних спермНв, св!дчать про те. що при iHiuia ц!х перекисного окисления л1п1д1в двохвалентним зал1зом в ix мембра нах легко зд1йснюються в!льнорадикальн! реакцП.

Як в!домо, сперматозогди деяких вид!в ссавц!в i людини характе ризуються надзвичайною здатн1стю генерувати токсичн! вида кисню включаючи супероксид ан!он i перекис водню (MacLeod J., 1943 Iwasaki A.. Gagnon С., 1992). Хоча б1олог1чне значения таких реак ц1йноздатних метаболШв кисню ще не визначена, ix роль в патоф1з!о лог1ю порушень функц1й сперматозоШв була установлена багатьма дос л1дженнями (Jones R. et al., 1979; Aitken R.J. et al.,1988).

Хем1люм1несцентне досл1дження суспензП спермНв мишей в умова одноразового onpoi-йнення в доз! 5 Гр показуе зростання 1нтенсивност св1чення у в1дпов!дь на активуючу д1ю такого прооксиданта, як двох валентне зал!зо, хоча воно в 5 раз1в менше пор1вняно i3 значениям 1нтактних тварин, 1 св1дчить про порушення антиоксидантно! системи Значний вм1ст високотоксичних продукт1в перекисного окисления л1п1 д1в, за даними ряду досл!дник1в, е пусковим механ1змом пошкодженн мембранних структур кл1тин (Эмануэль Н.М.. 1979; Барабой В.А.. 1991 Губский Ю.И., 1989; Наук В.А., 1991). В досл1дах Altken R.J.та cni вавт.(1988). Kessepololou Е. 1 сп!вавт. (1995). Baker H.W.G. et .1 (1996) було установлено, що в мембранах спермНв людини високий pi вень перекисного окисления лШд1в приводить до втрати рухливост гамет та здатност! ix мембран до злиття з оолемою п1д час запл!днен ня.

Деструктивн! зм!ни кл1тинних i внутр!шньокл1тинних мембранни структур, як1 були установлен! в данШ po6oTi при проведенн! уль траструктурних досл!дженнь, указують на певне розходження б1ох!м!ч них i морфолог!чних даних. Якщо на 3 годину п1сля опром!нення в1дм! чаеться незначна активацП перекисного окисления л!п1д!в, то зм1н цитоарх1тектон!ки мембран продовжують наростати. Очевидно, це можн пояснити тим, що компенсаторне посилення потужност! ендогенних анти оксидантних систем, яке мае Micue в ранн!й nocTpaflia4iflHHH пер1од ( - дек!лька хвилин), недостатне для повного усунення в!льнорадикаль них реакцШ. як! розвиваються в мембранних структурах гама-опром1не них спермНв. ! процес деструкц11 продовжуе прогресувати у б!ль в!ддалений пострад!ац!йний nepiofl (3 години п1сля опром1нення), зни жуючи при цьому функц!ю гамет.

ВЛЛИВ АЛЬФА-ТОКОФЕРОЛУ АЦЕТАТУ НА ФУНКЦЮНАЛЫП. ЦИТ0Х1М1ЧН1 ТА УЛЬТРАСТРУКТУРНГ ПОКАЗНИКИ ЧОЛОВ1ЧИХ СТАТЕВИХ КЛ1ТИН В УМОВАХ ГА-МА-ОПРОМ1НЕННЯ. Викладен! факта дають п1дставу для припущення можли-вост1 п1двшцення рад1орезистентност1 спернПв при застосуванн! анти-оксидант!в, спрнянню збереження ультрастуктурних компонент1в стате-вих кл1тин та !х функц1онально! активност1. В останн! роки накопиче-но значний матер!ал, який св1дчить про те. що альфа-токоферол - один 1з структурних компонент^ мембрашшх органел кл!тини - захищае по-л!ненасичен1 жирн1 кислота б1олог!чних мембран, обриваючи ланцюгову реакц1ю в1льнорадикального окисления (Кеззеро1о1оц Е.е1 а1.,19Э5).

Електронном1кроскоп1чне досл1даення стану опром!нених в доз1 5-15 Гр чолов!чих гамет тварин, як! отримували альфа-токоферол, св1дчить про краще збереження мембранних компонент!в кл1тини уже в ранн1 строки спостереження. що особливо добре пом1тно на приклад1 плазмолеми сперм!хв. Остання збер!гае ч!тк1 контури 1 щ!лыю приля-гае до внутр1шньокл1тинних органел. Захисний вплив виявляе 1нг1б1тор перекисного окисления в ц1 строки спостереження 1 на ультраструктур-ний стан акросоми. Перш за все це характеризуемся б!льшою рад1оре-зистентн1стю зовн1шньо! та внутр1шньо! акросомних мембран. Вони ч1т-ко контурован1, збер1гаютъ ц1л!сн1сть на всьому своему протяз1.

Результата вивчення ультраструктури серединного сегмента опро-м!нених чолов1чих гамет тварин п1сля введения альфа-токоферолу також св1дчать про п!двищення рад1орезистентност1 ультраструктури мембранного компонента поверхневого апарату 1 цитоплазми цього в1дд1лу сперм11в.

В досл1дах з введеням альфа-токоферолу тваринам перед опром1-ненням в!дм1чаеться гетерогенн!сть реакц11 м1тохондр!й спермПв на опром!нення. Так, поряд 1з окремими органелами. як1 мамть ознаки деструктивних зм1н (локальне просв!тл1ння центральних або перифер!й-них д!лянок м!тохондр1ального матриксу. редукц!я числа крист), зуст-р1чаеться частина м1тохондр!й. як1 мають ультраструктуру близьку до нормально!. В значн1й к!лькост1 рееструються Ппертрофован! органели з високою електронною щ!льн1стю м!тохондр1ального матриксу та зб!ль-шеним числом розширених крист. В жодн1й з цих органел деструкц!я чембранних компонент1в не визначаеться. Висока щ1льн1сть матриксу :в!дчить про надлишок АТФ в оточуючому середовищ1, тобто, певно. про т1двищений р!вень кл!тиннох енергетики (Токин И.Б., 1974), 1 в1дпо-пдае максимальному функц1ональному навантаженню цих органел. Гете-зогенн!сть реакцП м!тохондр1й. яка Пае м!сце як в межах вс!ех попу-

ляцП чолов!чих гамет, так i в межах одн!е! 1 то! само1 кл1тини, може бути пов'язана 1з р!зною швидк1стю репаративних 1 компенсаторних процес1в у р!зних органелах, обумовленою д1ею альфа-токоферолу.

Мембраностаб1л1зуючий ефект при введенн1 антиоксиданта по в!д-ношенню до м1тохондр!й сперматозо!д1в п1дтверджуеться достов!рним збереженням високого р1вня активност! СДГ (21914,77 ум.од.), що суп-роводжуеться понижениям р!вня ЛДГ (234i5,28 ум.од.). Перебудову ме-табол!зму в статевих кл!тинах. яка спостер!гаеться п!д впливом альфа-токоферолу, можна охарактеризувати як направлену на пригн!чення гл!кол!тичних процес!в i в!дносну активац!ю процес!в аероб!озу.

Ведения альфа-токоферолу тваринам до опром1нення позитивно впливае на ультраструктуру хвостового в!дд!лу сперматозо1д1в. Ф!бри-лярний апарат аксонеми мае впорядковану "9x2+2" будову, характерну для !нтактних тварин. Збереження субм!кроскоп!чно1 орган!зацП фла-гели спермат0301д!в корелюе !з збереженням ix функц!оналыю1 активност!, а саме збереженням процентного вм!сту кл!тнн, як1 мають пря-мол!н!йно поступальний рух до 6&±5% (при опром!ненн1 53±5%).

В умовах застосування антиоксиданту хем!люм!несцентними досл!д-женнями встановлено достов!рне зниження р!вня продукт1в перекисного окисления л!п!д!в пор!вняно i3 контрольною групою. Так, !нтенсив-н1сть хем!люм!несценц!1 суспенз!! сперматозо'!д!в в 3.5 раза нижча, н!ж у опром!нених гамет тварин. як1 не отримували антиоксидант. Дам! б!ох!м!чних ! морфолог!чних досл1джень зб1гаються i св1дчать про протекторну д!и цього !нг!б!тора перекисного окисления л1п!д1в на мембрани сперматозо!д!в при д!i !он!зуючого опром!нення.

Таким чином, результати експерименту i3 застосуванням альфа-токоферолу доповнюють уявлення про причини порушення структури. функ-ц!1 ! метабол!зму гама-опром!нених сперм!ib i св1дчать. що цей антиоксидант волод!е !нг!буючою д!ею на в!льнорадикальний тип окисления ! е. ефективним засобом стабШзацП структури i функцп спермИв в умовах опром!нення.

ВИСНОВКИ

1. Одноразове гама-опром1нення сперматозо1д1в мишей. отримаких 1з над'яечка, викликае в них комплекс морфофункц1ональних зм1н, сту-п!нь вираженост! яких залежить в!д величини дози рад!ац1йно1 д!!. Найб!льш значн! пошкодження цих кл!тин виникають в умовах проведених експеримент!в при використанн! доз в д!апазон1 30-70 Гр.

2. Альтеративн1 зм1ни чолов!чих гамет, викликан1 гама-опром!-ненням. знаходяться у зворотн1й залежност! в!д часового фактора. В умовах д11 невеликих доз, але тих, що впливають протягом довшого часу, фактор пошкодження виявляеться 61льш значним, н1ж при дН ц1е5 ж потужност! опром1нення в короткий пром1жок часу.

3. Пров1дною ознакою, яка в1дображае порушення структури спер-патозо1д1в при гама-опром!ненн!. е деструктивн! зм!ни плазмолеми, мембран м!тохондр!й та акросоми.

4. 1он1зуюче опром!нення в д!апазон! доз 3-5 Гр викликае у нез-начно! частини спермПв зворотн! зм!ни !х найтоншо! будови. приводить до активацП в них окисних фермент!в (сукцинатдег1дрогенази та лактатдег!дрогенази), яка супроводжуеться п!двищенням рухово! активност! цих icniTHH in vitro 1з збереженням ними здатност1 до прямол!-HiftHO поступального руху. В цих умовах в сперматозогдах у paHHifl пострад!ац!йний период активуеться в1льнорадикальне окисления л!п!-д1в.

5. При д11 !он!зуючого опром1нення (в межах 30-70 Гр) зм!ни структури переважно! б1льшост1 сперматозоШв виявляються б1льш сут-тевими. Вони проявляються деструкц!ею плазмолеми, мембран м!тохонд-pifl i акросоми з достов!рним зниженням в цих кл1тинах активност! сукцинатдег1дрогенази та лактатдег!дрогенази, а також порушенням рухливост!, яка характеризуеться 3MiHow поступального руху спермато-зо!д!в на манежне (по кругу) i флагелююче перем1щення, при якому кл1тини в1брують залишаючись на м!сц!.

6. В умовах гама-опром!нення чолов1чих статевих кл1тин в д!апа-30Hi доз (150-3000 Гр) виникае аглют..нац!я значно! частини кл!тин. яка е результатом глибокого пошкодження плазмолеми. При цьому вини-кають деструктивн1 змпш цитоскелетних структур аксонеми хвостового в1дд1лу чолов1чих статевих юйтин, як! не виключають 1х залишкову рухлив1сть, що проявляеться мляв..ми рухами (acTeHOcnepMiH)^

7. Для дегенеративно-деструктивних процес1в гамет 1снуе наяв-HicTb вираженого порога рад!очутливост!, вище якого швидк!сть нако-пичення порушень не залежить в1д дози опром!нення. При опром!ненн! спермПв у дозах, як1 перевищують 70 Гр, 1х загибель, що проявлялася пшюзом ядер, була значно меншою, н!ж в д!апазон! тисяч грей.

8. Парентеральне введения п!ддосл!дним тваринам екзогенного ан-тиоксиданта (альфа-токоферолу) супроводжуеться зниженням 1нтенсив-HOCTi хем1люм1несценцН суспензП еп!дид1мальних спермПв. що указуе на !нг!буючу Д1Ю цього антиоксиданту на в!льнорадикальний тип окис-

лення 1 ефективн1сть даного засобу в стабШзацН структури 1 функ-ц1х спермПв в умовах опром!нення.

9. Головними об'ектами рад1озахисного впливу альфа-токоферола в умовах гострого 1он1зуючого опром1нення сперматозоШв е мембранний апарат кл!тин (плазмолема, мембрани систем енергозабезпенення та ак-росоми) i руховий апарат.

10. Протекторний ефект альфа-токоферолу в умовах одноразового опром1нення cnepMiÏB в дозах 5-15 Гр проявляеться в збереженн1 ак-тивност! окисно-в!дновлювального ферменту (сукцинатдег1дрогеназа) та в зниженн1 активност! ферменту гл1кол1зу (лактатдег1дрогеназа), що результуеться достатньо високою руховою активн1стю cnepMiÏB in vitro.

СПИСОК Р0Б1Т, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП:

1. Ультраструктура чолов1чих гамет при дП 1он1зуючого onpoMi-нення//Укра!нський рад1олоПчний журнал.- 1994.- N1.- С.35-41. Робота виконана самост1йно.

2. Вплив альфа-токоферолу ацетату на функц1ональн1, цитох1м1чн1 та ультраструктурн1 показники чолов1чих статевих кл!тин при гама-оп-ром1ненн1//Укра1нський медичний молод1жний журнал.- 1995.- N 4.-С.4-8. Робота виконана самост1йно.

3. Развитие морфологических изменений в структуре гамма-облу-ченных сперматозоидов в пострадиационный период//Радиобиологический съезд:Тез.докл. -Пущино, 1993.- С.17-18 (в сп1вавторств! з Андрейченко С. В.. Нуршценко Н. е. ).

4. Влияние гамма-радиации на двигательную активность сперматозоидов лабораторных животных/УРадиобиологический съезд:Тез.докл. -Пущино. 1993.- С.90-91 (в сп!вавторств1 з Андрейченко C.B. .Нуршценко Н.6.).

5. Особливост! м!кро- та ультраструктурних зм1н гама-опром!не-них сперматозо1д!в мишей//Актуальн1 питания морфогенезу/Матер1али науково! конф.- Черн1вц1, 1994.- С.22-23 (в сп1вавторств! з Андрейченко С. В.).

6. Реакция сперматозоидов мышей на острое воздействие ионизирующей радиации//Фундамендаментальные и клинические аспекты современной реабилитации/ Материалы республ. научно-практич. конф.- Полтава. 1995. - С.199 (в cniBaBTopcTBi з Волошенюк Т.Г.).

7. Рад1ацШ.з порушення структури та окисно-в^новлювальних ре-акц!й м1тохондр!й чолов1чих гамет//Акутальн1 питания морфогене-

у/Матер1али наук.конф.- Черн1вц1,1996. - С.35-36 (в сп1вавторств1 з 1ербак Л.Ф.).

8. Вплив альфа-токоферолу на ультраструктурну орган 1зац1ю чоло-1чих статевих кл1тин при гама-опрон1ненн1//Актуальн! питания морфо-ог1х/Зб.наук.роб1т,- Териоп1ль. 1996.- С.78. Робота виконана самос-1йно.

Bldna L. P. Morphologic and functional study of male garnets of lice under influence of wide-ranged doses gamma-radiation and lfa-tocopherol use.

Thesis to obtain the Candidate of Biological Sciences cientific degree in speciality 03.00.11 - embryology, histology and ytology. The Taras Shevchenko Kiev University. Kiev. 1996.

The 9 published works containing the results of the study of orphologic and functional changes of male gametes under irradiation nd the influence of alpha-tocopherol on the degree of their ppearance, are being maintained. Alterations of cell membrane tructure, intracellular membranes of acrosome and mitochondria, ocomotor apparatus of male gametes as leading morphofunctional igns of radiational damage of male gametes are revealed. The ltrastructural damge is considerably extent due to dramatical ctivation of lipid peroxidation and accompanies with changes of LDC nd SDG activities, and the progressive movement of gametes, eflectlng mutual dependency of these signs. The use of lfa-tocopherol lowers excessive levels of peroxidation and, thus, rotects the structure of gamma-irradiated male germ cells, enzyme xldative activities and functional activity of gametes.

Бедная Л.П. Морфофункциональное изучение мужских гамет мышей в словиях гамма-облучения в широком диапазоне доз и воздействия аль-а-токоферола.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических аук по специальности 03.00.11 - эмбриология, гистология и цитоло-ия, Киевский университет им.Т.Г.Шевченко, Киев. 1996.

Защищаются 9 опубликованных научных работ, которые содержат ре-ультаты исследований морфофункциональных изменений мужских гамет ри ионизирующем облучении и влияния антиоксиданта на степень их роявления. Установлено, что ведущими морфофункциональными признака-и радиацинного повреждения сперматозоидов является нарушения струк-

туры плазмолемы и внутриклеточных мембран акросомы и митохондрий, г также поврждения аппарата движения мужских половых клеток. Структурные нарушения сперматозоидов в значительной степени обусловлен! резкой активацией перекисного окисления липидов и сопровождаются изменением активности СДГ. ЛДГ. а также нарушениями их поступательногс движения, что отображает взаимозависимость этих показателей. Применение- альфа-токоферола понижает избыточный уровень пероксидации, чтс оказывает протекторное влияние на структуру гамма-облученных половы? клеток, активность окислительных ферментов, функциональную активность гамет.

Ключов! слова: морфолог1я, чолов1ч! гамети, гама-опром!нення. альфа-токоферол.

Автор

Л. П. Б1дна

П1дп. до друку 12.07.96 р. Формат 60X84/16. Пап1р офс. Офс. друк. Ум.друк.арк. 0.93. Ум. фарбо-в1дб. 1.12. Обл.-вид.арк. 1.0. Тираж 100 прим. Зам. 207

Д1льниця ротапринтного друку ВНТ1 1ПМ1ц. НАН Укра1ни 252014, КИ1В-14, вул. Тим1рязевська. 2