Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Морфофункциональная организация голени при физических нагрузках различной интенсивности

ВАК РФ 03.00.11, Эмбриология, гистология и цитология

Автореферат диссертации по теме "Морфофункциональная организация голени при физических нагрузках различной интенсивности"

КИ!ВСШЙ УН1ВЕРСИТЕТ {мент ТАРАСА ШЕВЧЕНКО

РГб од

На правах рукопису

1 I ■

цда 13 говдщ Григорович

М0Р50аУНКЦЮНАЛШ ОРГАН! ЗАД! Я ПЩЛКИ ПРИ Ф13ИЧНИХ НАВАНШЭШЯХ Р1ЭН01 ШШШСТ1

08.00.11 - вибр!о*ог1я, г»столог!я 1 цитояоНя

Автореферат дисертацЯ не здобуття яаукового етупеяя . доггора б!олог!чнях наук

айв - 1996

Дисертац!ею е рунопис.

Робота виконана на кафедр! анатоиН та ф!з!олог!? Харк!всьжого гге-дагог!чного ун(верситега !м.Г.С.Сковороди, проблеино? лаборатор!Т Тартуського ун!верситету та ка$едри г!столог!Т, цитолог!? та еибр!-олвгг? УкраТнсько? медичноТ стсаатслог!сгноГ акадеи! Т.М.Полтава.

Науковхй консультант:

акадеы!к Академ! Г нац(онального прогресу Ук-раТни, доктор медачних наук, пройесор |гвген Янович ЛАНК0В.1

Оф!ц(йн! опоненти:

доктор бголог!чних наук, пpofecop

В1тал1Я Петрович Новая.

акадеы1к Еколог!чноТ академ!? наук УкраТни,

доктор б!олог!чних наук, провесар

Школа. Григорович Самойлов.

доктор мвдичшсс наук, про^есор Шна МиколаТвна

Сак.

Пров1дна установа:

Торноя¡льский■кедичний (нститут. Захист дисартацтГ вгдбуцеться 26 береоня 1936 року о 16 годин! на зас!данн! спец!ал1зованоТ вченоТ рада Д. 01. 01. 13 при КнТвському ун!варситет1 !мен! Тараса Левченка АДРЕСА: 252022, Ки?а - 22, пр. Глухова, 2, гнотитут ф!з!олог!Г НУ В!дгуни на автореферат дисвртад!? кадсилати на адресу: 252033, .КиТв, вул. Володимирська 60. КиТвськиЯ университет ¡и. Тараса ¡Иевсенно.

3 дисергацгеп можна ознайомитися в б!бл!отец! Нитвського унIверситату ш. Тараса Иевченка.

Автореферат роз ¡сланий " "_;_1996 року.

меняй секретар спац!ал!зозано7 ради,

кандидат б1олаг!чних наук, доцент ДАНИЛОВА. О.В.

3 С Т У л

АК1УАЛЬН1СТЬ ПРОВЛЕЩ. Багато тцмник»в впливае на неэадо-в i льний стан.здоровья сучасио! лкщини, та Головины можна вважати в !дсутн i стъ рузсово! акгишост!, яка зайаае все меншу часгку в!ль-ного часу. Тому саме в останн! десятир!ччя вчен! пуюшть питяти боротъбизг1пок!нез!ев/Я.Р.Синельн)ков, М.Г.Са«ойлов, 1983; С. Бараньей!, 1933; £&зле et , 1935; £>.£. F<?/ 1935; В.П. Новак, 1989; М.Г. Самойлов, 1990/ як фактора, що виклн-кае aTpO^itn ! де генерацию м"язових волокон та знияянкя опору орга-ht3my /X.J. 1983; Tûânasan», hsr^ ig84;

R.H Pitts 1985/. Рутова активн!сть Ыдвюцуе працв-

3WiTHtcTbt резистентн!сть орган!эку I е без суш I вной уиовов зб»ль-шення його ф1'зйчних можмвостейI9B3; 5. ваг-tcSj 1954; Р.В.yoivatJïUÎ&i, 1935; Я.I. ЗвдсяпК та »h., 1991/. Протв qttKOf sfjcciOBlAf на питания, як f ф1зичн! навантаяенкя, я*о! петуж-HocTi, у якому вlui треба застосовувати, щоб досягнути високого pf вня працездатност! та локрап^зния опору яегараздам у здоров"? -в aiTepaTypf ми не знайшгя.

Природно, що в багатьох правд* внал!эуеться вплив як дина-м!чнтс /Я.Р. Синелья!ков та !н., 1935, 1992j " S .Я. Панков *а }н., 1985; Я.1. Федотов та .Jh. , 1937, 1992} В.П. Новак, 1939; Б.О. Ht-Kf тин, 1995/, гая I стаглчних / В.Г. Ковсш!ков та 1в., 1936/ ф!-зкчних яавантажень на орган!зк лвдини та тварини. У б1лыпоет! ро-61т наводяться факта доброян!сного впливу ы"язово! д»яльноет1 на орган!зм, точа е досл!дження, в яхих доведено, що не вс! $!зпн! навантаження маять стамулюшу д!ю / U.M. ¡ВмеряЮТ та tH., 1981; /¡.Führtest, 1934;R.CcvtecwetШк!теж, 1995/. Сада тому в наш чае дуле аятуальниы в вир!тения проблема приевячеяо! розробц} порад цодо виконаняя ф!злчниг яааантаяенъ для п1двяцен- (

ня працездатностI, незавдагачи шкодя здоров"ю лвэдини.

1снують досл!дг.ення, в яких автори нагололуггь на викорис-танн} з Ц'ею метою ф?'эичних вгтрав левяо! тривалостт та потуга ост 1 з оглядом на в? к / В. ">!. Крамсктх, 1531/. У процитованих в гам прочих такт питания певною м(рою також вивчалися, проте об"ектои до-слтджень найчастше була лизе певна. частка опорно-рухового апара-ту. Разом з тим е вагопп докази того, що окремт частки опорно-рухового апарату на тотожнт впливи навколизшього середовща реагу-ють по-ртзному / В..И. Загалова та (н., 1у95/, ? це становище по-силюеться на р}зних етапах онтогенезу / М.Г. Самойлов, 1990/.

В ц1лому, пошуки в л1тератург довели: втдсутн{ робота, б яких би був проведений анал13 впливу ф1зичних навантаяень р!зко{ потунност! та трквалост! з позиц}? Тх впливу водночас на ус! компонента опорно-рухового апарату з метою ц!леспряиованого регулю-ваяня / з дояомогою м"язовоТ дгяльяост!/ мор*ю?ункц?ональких змт'н а орган!зм!.

гИдштпсть цього дослгдження полягае в тому, що ми поставили за иету не пасивний опис та з"ясування будови опорно-рухового апарату у певних умовах, а провели пошук ц'леспршованого ре-гулю вання та керування процесох форыування тако! окремо! частки локомоторного апарату як гом!лка.

Саме тому робочою гтпотезою в нашому досл!дженн{ було вису-нуте положения про ыожлквтстъ керування процессы *ормування гомики в ц г лому як самост! ЯноТ структур« опорно-рухового апарату, що забезпечуе високий р!вень ф!зичноТ працездатност! без виникнення деструктивнкх процеЫв, хоча ця частка локмоторного апарату отри-муе найб(льщ( маханитеГ навангаяеетя при м"язових налруженнях.

Ураховуючи вищвзгадане, в нашому досл!дженн{ була поставлена така мета та з&вдання.

ГА РОБОЗД. Визчити будову основнюс яомпоненттэ гом'лхи як частхи опорно-рухового апарату, пуртв ргзного нтку за умови зплизу на-орган¡зм фЬичнях навантааень р(зно! потугност! та тривалости

ЗАЕДАЯНН ДООГЛДа&Ш:

1. Вивчитл з I коз! особливостт гомики яа част к;? олорно-рухс-зого аппарату !ктактких щургв.

2. Доел!дети цпт дозсеаних 'Пэичних нааанталэнь на структуру ягсткозо!, хредозо} та и"язсво( тканин пур!а разного в;ку, а такс« 1х кровопостачаяня та :[-зркенга?ивну акгигнгсть лактатдэг!дроге-нази ( сукц гнатдегIдр оггнази.

3. 3"ясувати, як впливаять ф!зичк! навантаявння на процгек репаратявноТ регенерац!? К1стзозо! тканяни за уновч зкепгркненталь-ного злаыу.

4. Зстановити як впливаять :*!зич1м навантажекня р!зног потучнеет! на концентрац}» з кров! солай кальц!ю та .^оо^ору в норм!, а такон за умови загоизаяня зламу ззликоТ гои}лаово? к!стнк.

НАУК03А НОШЗНА РОБОШ. У досл^дтекн! була поставлена иста визчити реагцтга структур го«!лки як частки локоиотерного апарату ¡цур!э р!зного в!ку на фтзкчн! назпнтаяэккя р!зно? псту:гнсст}. За допомогев отриианих з "язилися шдстази каукозо обгрунтувага мсгализост! збтльшення рухсвоТ активное? I ! як природного засобу п!двищення опору захворюванняы/ без руйнацГ? досл!джшос зонпокен-т1в опоряо-рухового апарату.

Зир!шення еI проблеме виявило низку рлн!ие нев(дотах фаг-т1в, полотень та дало моуливгсть встанозити певя' законом !рнэст1. Перз за все з*ясован! особливост! ^ормування к'егки, гряд?а та м"яз I а у ргзн! в (ков г периода онтогенезу здорових тзарин. 3"ясоза-яо, що пров!дним фактором у роз витку компонент! а опорно-рухозого апарату е ыехзн!чне зусилля, натян!ння и"яз!з та ступ!яь наванта-яення к1нц)вки.

Визначено законом¡рност! перебудови К!сткоаоТ, хряцовоТ та м"язовоТ тканин: }нтенсивн1сть ТТ визначаеться дозою -}!зичного на-вант кення та в!ком п!ддосл(дних тварин. 3"нсовано особлквост! реагування х)сток, хряя^в та м"яз1в на одае й те я саие за потухнет» навантажекня. Стримано об"ективн! даЯ1, якГ засв'|дчують ч!т-ку залеан!сть и!ж тривал!стю, поту5ш1стю м"язово! роботи та обской органел у кл!тинах чи тканинних компонентах оргашв.

3"ясовано, що ф!зичн! Навантаження у виглдд1 б1гу лртягом 20 - 40 д!б стимулшть формуваяня б!льшосг! працюючих структур у спори о-руховому апарат! щур! в 1-3 и!сячного в(ку. Для чур}в вхком 12 и)сяц!в оптималыяш е б 1г протягои 20 д!б. Иареят!, зяясовано, що б{г у третбан! протягои 60 д!б найчастгие викликае гальмувадая морфоутворювчих процес1в, погтршення васнуляризац!Т оргашв, роз-вигку в тканинах гшокс!Т та деструктивних явюц.

Доведено мозлив¡сть зб I ль:пення адалгнвннх реакцШ орган!зму, якт пов'язан! !з зб!лыпекням ф!зичних навантажань без шкоди для здоровья за уыови ре тельного контролю Тх потузи ост! та урахування вЬсу особистост!.

Доведено прискоренв загоювакня злацу к!сток у "тренованих" тварин. Зясован зв"язок леребудов структур апарату локомоц!й з концентрацию солей кальц!ю та фосфору в переферичн!й кров! та ^ер-ментативноо &ктивн!сто мпяз!в в штогенез!, що сшвпадае з думками багатьох авторов.

ТНЖЕВЙНЛ ЗНАЧУЩСТЬ. Анал!з структурних перебудов у вивие-нних компонентах локыоторного апарату щур!в в снтогенез) мае значения для в!ково! морфолог!Т, г!столог1 Г та геронтолог!?. Особливо ц!кавж/ в в!дновлення Факт!в смолодаення к!стяка за рахунок вихор исгання отитииальних ф!зичних навантажвнь та гальмування !нво-лютивних процвс!в у к!стков!й тканин!. Для теоретично! медицини та б!олог!Т, безумсвно, важлив! к!льк!сн! та як!сн! дан!, що стосу-

ються мозошвостей поширення нории реагування та кордон ¡в структур-но-метабол!чно! адаптац! ! до н"язово1 д!яльност! в1Дпов(дноТ потуд-ност{. Для Л1кувг1Льно! фтзично! культури та для тренер!в лотр!Сними будуть з¡домоет! щодо руйн!вних процес!в у тканинах'оторно-ру-хового апарату при наваята^екнях субмаксшально! та велико) потучнеет !.

Для практичних роб!тншпв у медицин!, а такс* ортопед!в та травматологов мояуть бути корисними вгдоиоетт про сткмулюшкй вплив оптимальних -Мзичних навантатень при репаратинтЯ регенерац'т к»с?-, ковог тканини га по о вщк навангалень при в!дновленн! ирацездагнос-Т1 зламано1 кшцгвки як органа. Зажливии е також положения: §!эич-не навантатення забезпечуе значну е^ектив'гпсть та твидк!с1-ь вт!лен-ня процеспв репаративно! рагенерац!} к!сгксео! тканкни.

ШШШ-1РЖГЙЧН2 ЗНАЧЕНИЯ РОБОТЙ. Матер1али дисертаф! включен} у ыетодитгу розробху для студент ¡в факультетов $}зкчно го виховання педагог!чних. Ыститут! в. За отркыаники результата® написан! брощури "Сам себе врач"-К. .Знания, 1989. - 89 с. "Сам соб! л г-кар-К.,Знания, 512, сер!я ^>Д>Ж-ГРК?0ДА-ЗД0Р0В"Я. - 60 с.

Отриман! в дисертацП результат« вт!лен! в навчальних провесах на кафедрах г^сгологН УЖА, жатой! 1 Харн!вського педаго-г!чного университета -ш. Г. С. Сковороди, фгз!олог!етих основ Мзкч-ного виховання Переяслав-Хмельницького дерзпед!нститута, ф!з¡оло~ г!чнии основ ф!звихозання у Лолгавському державному педагог!чному шетитуп !м.З.Г.Короленко, кафедрах ,*1зичного виховання м.Полтава, Пел ¡топ оль, Переяолав-Хмельницышй, Дн1продзержинськ.

3¡домоет! щодо впливу ф!зичних навантажень та можлкзост! ке-рування процэсоч морфогенезу за допоиогою дозованих *{зичиих навантажень знайзли воображения у розробц! особисто! концепцН та про-граш пЗдоров"яп п!д час роботи ком!о!! мастерства осв!тн Укра?-ни "Преграда ухраТнсько! осз!ти у XXI стол!тт!я. За данный дисер-

тацШних досл!даэйь лрацююгь 16 рок! в групи здоров "я у Мел!топол;, Запор!жя}, ДнШродзержинську, КиТв!, Болтав!.

НА ЗАХНСТ ЗЛЮСЯГЬСЯ ТАК1 ПОЛОЖтНД:

1. Б онтогенез! щургв р1зн! компонента гои!лки-компактна та губчата речовина кусток, суглобов! та еаЦтзарш хряпу, м"язова тканина |ормуються,гетерохронно. 1х ртэноман!тнтсть та швидк!сть перебудови залежать в!д з!ку.

2. Изтне навантаження у вигляд} бтгу протягоы 20 та 40 д!б стилулюе мор^оутворення у досл^джуваних тканинах щур{в в!ком 1-3 м!сяц1.

3. Репаративна регенерацгя кгстки ефекривн!ше вгдбуваеться у щур!в, як 1 попередньо отрииувэли *;1зичн| навантаження.

4. Кор*о^унгсц!ональн! змтни структурних компонент }в гом!лки знаходяться у тле.таост! в!д в!ку та рухово! активнОот! особисмс-т ! '

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ. Матер!али дисертац!Т обговорввались I допов!дались на з"Тздах, симпозгуиах, кон^еренц!ях 1 сем!нарах: Республ!канськы науново-практичнШ кон^еренц!! ка*едр ф!зичного виховання /НиТв, 1933/; Всесоюзной кон}ерешц! "Наука - спорту" з проблей спорту вшцих досягнень /Талл!нн, 1933/; на обласн!й на-уково-практичн¡й кон^еренц!! викладачIв кафедр Ф!зичного виховання /Дн!пропетровськ, 1лл,/; на науково-практичн 1й конг^рвнц!! про— фвсорсько-викладацького складу ДД01ФК /Лвн!нград, 1937/; на П Все-рсс!йськоиу з"?здг анатом ¡в, г!столог!в, ембртологгв /.Пен !нград, 1333/; на респуюл1канськЫ науково-пралтичнтй конфереыцт! викла-дач!в ф1зичного виховання педагог!чних !нетитутгв /КиТв, 1983/; на м!эшародаоцу симпоз!ум! "УкраТна в сучасному сб!т!и шу /Ки'в, 1339/; на м! шар одному си№оз!ум! УкраТнсько! духовно! Республ!ки /ЯиТв, 1991/; на шжнародному симпоз ¡уш - зустр!ч! з науковцями

iPH /КиТв, 1992/} на I ВсеукраТнськШ кснференц! i "Здоров"я f ос-в!та /Льв!в, 1993/; на республ ¡канськМ науков!й кснференцН "Ада-птац!я учнтвсысоi молодi до яавчальних занять та .{¡зичних наванта-жень" /Черкаси, 1333/; на I Республ iканськ)й науково-практичнгй конференщi "Актуальнт проблеми озлоровчо! ф!зкультури п нявиядь-них закладах УкраТни /Кировоград, 1930/; на БсеукраТнськ!й науко-во-практичнш конференцгТ "Теоретико-мето,дичН1 основи формування громадянина УкраТни /Полтава, 1993/; на мГтаародному симпозиум! "Ушверсум людини" /КиТв, 1994/; на мьтшароднтй ясийеренцН "Еко-лог1Я i ocBfTa" /Умань, 1994/; на П Республтканськ1й науково-пра-ктичн!й кетференци "^кгуальн i проблеми бздоровчо! ^¡зкультури в навчальному процесс /Ировсград, 1394/; на Республ{аанськ1й на-уково-практичн!й кан'еренщ i, присвячешй 2С0-р ¡ччза м.Одеси /Сда-са, 1994/; на У Конгресс cbitoboT ^едерацП украТнсыМх лiнарсних товариств /дЫпролетровськ» 1994/; на И рег1ональн!й кокференц! i "Здоров"я i осв1та" /Львгв, 1995/; на Ifl ВсеукраТнськ{й науково-практичн г Я кснйеренцН "Актуальн! проблеют оздоровчог физкультура та валеологг i в навчальжпс закладах УкраТни" /Кировоград, 1995/.

Iiy3JiIKA411: По тем} дисертацП опубл!кована моногра^я та 51 наукова праця.

0Б"оЛ I СТРУКТУРА ДЛСЕРТАЦ1Т". Робота вияладена на 336 сторшках друкареького тексту ! складаеться з вступу, розгля-ду сучасного стану шднятого питания, розд'лу матер!ал f метода доел!дяень, роздтлу власних досл!джень ' та Тх обговорення, зисноз-кгв та списку л!тератури. Робота тлюстрована 102 малшками, 34 таблицями. Список Л1тератури мгегить 250. джерел, з них 150 в!тчиз-няних i 100 зарубгжних автор¡в.

:-!АТЕР1АЛ i МЕТОДЙ ДОСШДЖЕЯЬ .

3 метою вир!зення поставлених завдань эксперимента проводи-

лися на б!лих щурах-самцях л!нН BicTap у в!ц! Г, 3, 12 мтсяц!в. Ao6ip цих груп провадмвся у BfflnoBiflHocTi з калси;£!кацгсю fl.M.J.Ia-х1нька та В. M.Hiк1т{на /1377/, за якош 1-й ¡сдан! цури вгдпов{дають п!зньому молочному вiковI, З-мгсячнт - пубертатному втку, a I2-Mf-сячн! - дорослому в!иу.

Тварини утримузалися у стандартних умовах вiварIв, харчузан-ня надазалося зггдно з нормами, розрахованими • за наказом Мтнтс-терства охорони здоров"я CPGP №163 в{д 10 березня IS66 року "¡До-до норм харчувшшя лабораторних тварин та продуктов /Вариант '¡'I/. Виведення з досл(ду здтйсшовалося шляхом да капитан.! i.

Експеримент виконувався у два етапи: у першому використову-валися щури I, 3, 12 «¡сящв, як} б!гали у горизонтальному трет-бан| протягои 20,.40, 60 д1б. На другому етап1 тварини тих самих в1кових груп до экспериментального зламу великогоы!лковоi ктетки 6irami протягои 40 та 180 д|б.

$}эичн! навантаження иоделнвалися шшхом б!гу тварин у горизонтальному третбан! виодиф!кацН В.Алексеева, В.Без"язичного. Дозування навантадень здШснзовалося шляхом зм!ни пгвидкост! перв-• сування /потуш!сть/ та тривалост! навангааення /обсяг/. Трива-Л1сть б f ry на 1-му тк.да i була б хв, кожея каступний тиждень зб(-ль'лувалася також на 6 хв. Швид^сть 6iry складала 704 в(д максимально?, яка визначалася шлихом платого прискорення стр1чки трет-бану та ф!ксуванняи т!е! ивидкост{, за .-.ко» тварини були спромог-Hi утриматася на ц!й стр^чц!.

До початку проведения експершенту ш спробували змодел}рува-ти .flsmrrfi навангаження у вигляд: плавания, вис!ння на жердинi, обертання колеса, нсстння вантазу тоцо. Але у налому досл}д1 був обраний саые 6tr у третбанi, цо гикликано такими чинниками: - б¡лий щур /лабораторний/ е на^блитяим родичем строго пацюка

! вважаеться сухопутною гваркною; у такому контекст! ткповии за-собоы пересування для щур!в е локомоц!! по твердому покриттв /П.П. Гамбарян, 1981/.

- у л!тератур! /К.в, кгтЗгОп^., 1983 ;,7 /1983; к^а£т1пеп 1583; а. Нагг1 , 1986/ назначено, цо вода для щургв й и!цник стре-сорним фактором. 3 !иного боку, в!домо,, що будь-яке ф!зичне назан-талення вякликае у тварин стрес-реагування, тод! як калшм завдан-ням було загальмовувати прояви, вкраяення страсу на орган!зм.

Мор$олог!чн1 метод н. Шелл забиття тварин • у них в ¡докремл!вали гом!лку та маяро-м!кроскоп!чним шляхом препа-рували передни великогом!лкову та трьохглаву и"язи гом!лки. Шсля мвхан!чного зв!льнення в5д м"яз!в вэликогом'лкова. к1стка фотогра-|увалася та проводилися ТТ остеометричн! виШря за допомогов штан-, ген-циркулк та м!крометра. При цьому визкачалася найбитьша доаглна к5стки, ТТ б!лыплй та менший д!аиетри посерэдин! д!а£!зу, а такок ширя! та меня! в{дд!ли епгф!з1в ! к!стково! мозол!.

П!сля цього проводили оглядову рентгенеограцу н!стгш у боко-в!й та фрснтальн1й площин! аштантним методом з.використаннад рен!? тгенапарату ТУР - 1001 "Д"- I при напруз! 35 нВ, сил! .току 20 а та шпвно-фотографгчнШ з'дстан! 50 си. Грубизна компактно! речовики вим!рювалася на р!вн! середини дта$!зу рентгенограми великогом!л-ково! к!стки за допомогов м^нрометривдо!'-лШЯки.

Г1столог.1чн! я е т од и. Шстки та и"язн ф!в-сувалиая у 10-124 розчш! нейтрального формал!ну, промивалися. Шсля заливки та виготовлення потр!бних препарат! в фарбувалися геиа-токсил!нок Ерл!ха. Подальше вивчення проводилося за допоыогою м!к-роскопу йЕС-1. На поперакових перер!зах визначалося: к!льк'сть осте сн Iв у пол! зору, вии!рювалися Тх д!адатри. У проксимальному та дистальноцу еп!ф!зах визначалося: к!льк!сть пар!в суглобового та

e;ní парного хрящ!в, грубизна хрящу взлому та к(льк!сть клттин у колоннах епгтИзарного хряща. CiynfHb шнерал!зацп колагенових волокон як контрольних, так i експерииентальних и^ф i в визначалася на проев!тлених препаратах методом поляризацтйно! ¡¿¡кроскоп!Т з лопомогою MI К - 4.

3 метою поглибленого вивчення структури компактно! речовини велико! гсшлково! kícteh був використаний метод подв1йно! тера-цикл íhoboi в1дм!тки. 3 щею метою на печатку експерименту yciu тварккам внутр1ц"язово введено одноразову дозу розчину окситетра-цикл!ну з о% розчином hobokaihy i3 розрахукку 400 тисяч одиниць на I кг ваги щура. За добу до забою тваркнам знозу вводили ще одну дозу оно ит е трацикл i ну. Шоля забою ктстки щур i в звичайним шляхом зв1льнялкся в!д м"яких тканин, ¿Нксуваяися у 100° спиртi про-твгои 4-6 годин. Пот i и з д!афгзгв вручну гогувалися шг!фи зав-товши 40-60 шаг за методикою, запроясысвено& £. В>4Добряхг1Г YISS8/, а к'шцеве доведения проводилося у длrfовальному устроi. При виго-товленн! mif)íB використовували tatfpiy типу КЗ-60, КЗ-40 та КЗ-20 на шпфовальному устро! - ЕЗ-20 | КЗ-Ю. Un í фи вивчалися за д®по-ысгою бгнокуяярного ы|кроскоцу ИБС— I в ултраф!олетовому промен! в{д лш1к!сцектного прстрою ОЙ-18. Фотоградувэякя ил!ф!й вели за допоиогою фотоапарату "3eHir" з и i кро:ротогра$ f чною насувко» 1ИН-

3 метою досл!дження ковопостачальних судин внутр!шн!х органов - гомглково! kíctkk - використовувася метод просв!тлення. 1н"екц1ювалн судини кртзь нисх!дну г!лку аорти шприцем типу "Рекорд". Показникои наповнення судин слугувало фарбування судин стоди та хвоста. Ренгенконтраснтною масою для !н"екц!ювання була чорна туш з 5% розчином желатину. 3 метою запоб!гання утворенню тромб!в до забою цур!в 1м вводили гепарин.

сиготовлен»' зр!зи грубизною45-60мки, просзттлзовалися з кар-бол-йсилол! 1з наступили вивченням fx п!д б!нокулярним MiHpocxo-пом ЖС-2. Нглыпсть судия, Тх кал!бр та характер гглковост!, що були з"яс?лЧ j v якспяричячт}, mnr.njm по протоколjr. К!лт,к!г:тъ судшких бурульох п!драховували за допомогоя з!зуалъного спостз-

о

режзння на плсц} ЗСО жа" у тотоян'х мгсцях к!стаи.

Стринан! клалтикя м"язовоГ тканини при досл!д! ,.£}ксугали га зализали у пара-Jin або целоi,дин. 3pfзи грубазною втд 3 до 10 г та? атримугали на санкозому чи рстацпЧяому микротом!, -^аябузанкл зрт-aia проводили гематоксилин-еозитгем: за Зан-Пзснсм та Ли Зиготоз-лзнт ярепаратн визчалися пiд чткроскопами -SI-б, 1.331-15.

3 метой з"ясування здливу ф!зичннх навантазень на загогзаи-яя зламiB кротки була проведена настулна сер!я експэркмзнт!з, от-римак! дан! щодо к!льа!сного розпод!лу гдурт'в наведен! у табл.'"I.

До проведения экспериментального зламу дисталько! тротяни зеликогощлково! nicTKi пури отримували Мзичн! назаятагання у зи-гляд? я!гу протягси 40 та ISO д!б. ITcTfu 7м робили злгш на меч! середньо? та дистально! трэтмгд за допомогоя Фрази стандартно! бог-иап!ни /п!сла розтину axipw та м*яз¡в п1д'незнаяним еф?рним наркозом/.

а!сткоа! в ¡дламки ф i ксували металввии лтифтси з голой для ¡н"2КЦ1 л - штрамедулярнн;.г остеосинтззом - зт! Ф.том. Операция за-к!нчувалаая злизанням рани кетгутом та обребкеа йодом.

3 мегом визначення вм!щення у сирсватц! кров! солей ка.тъктх) та фосфору за методикою Н..д.АСре.1мана та !н. /1957/, а неорган ного фосфору за методикою С51ске-Субаррсу кров збирали шелл де-калитування п!ддосл!дного аура.

Таблица I»

.1атер!ал / 6{Л1 цури/, що зикористовувався при моделюванн! фгзкчних навштакень.

В{к ! 1Ьрм!н !к!л-ть !_

щура! трену у ! вання 1по.! у доб.

!тварин

шк цура у дезь забою

кснтооль ---

К1ЛЬК1СТЬ ШДЦОСЛ1ДНИХ

твасин

! 2С Г 40 ! оО

9 7

1 МЮЯЦЬ I ьпсяць I и!сядь

+ 20 Д1б ! + 40 д!б ! + Ш д!б !

5

6

<А

о

7 7

3 м!сяцт + ¿и дгб !

! 3 :,псяц1 + 40 д!б ! ! 3 мтсяп! + 60 д!б !

12

- - 4.

Усього

! 12 м!сящв+20 цIб ! ! 12 |,псяц!вн40 д;б ! ! 12 мгсщтв+бО д!б !

67

усього

оагальна кьтькхсгь:

107

Таолиця 2.

¿!к

щура у '

Ы1С»

Уксви ехсспернчэнту 7досл!д/ 15 дю ! Эи д!б ! 45 Д! о п!сля ! п!сля _эламу_!_ злащ _

5 ! "б"~Г ~5 и ! и !

6 ! а ! 6

дю

ПI с ля

злащ

уиови експерименту /контроль/ шк щура у день 1 кьчькють забою •! ТВ.ООИН

I .м!о.+ 15 дтб 1 ч!с.+ 30 д!о I М1С.4- 45 дfб_ ?

а

4 О

_ __40 ^!б ^!зипних_нава1гга2ень_+_злам__________

.7 7 6

5 ! 8 ! 3 м!С.+ 1и д!б 7 ! 7 ! 3 М1С.30 Д1б

1__!_ _ _6__3 и!с.+

180 д?б ф!зичних наэантаяень +- злам

о 5

7 ! б ! С и

12 ! 8 ! 7 ! 6

1 6 ! 8 6

Усього: 57 56 ' 53

! 12 шс. ! 12м!с.

4

5

43

Разоа V ' ■ . 209

I

Усього э эксперимент!

брали, участь 316 щур!в.

rfcTOXf«rÍ4Hf методе

Безпосередкьо ni едя забою центральна частика м"язового брюшка м"яз!в, що п!длягали вивченню, розтиналася на нр!остат{ з метою отрицания поперекових перер(з!в грубизною 25-30 шеи. РеакцН цодо з",.иування активное^ сукцшатдег!дрогенази /СДГ/ та лактат-дегчдрогенази /ДДГ/ проводили у в1дпов1диост! 1з методиками, вик-ладеними у ¡нструкцН Мш(степзтва охорони здэров"я СРСР в!д 1976 року "Про yHfífiKaijm г!стологячних та rícroxfuf4HHx метод!в дос-л{дження б1'опсийиого та сукц!;пгого матер}алу". Оц(нка актнвност! фермент1в зд!йстэвалася вим|рюваяням зм!сту продукт(з rfcToxt-uivxol реакц{i - д1$ораззка.. Шсля з"ясування в/дповf/jrocrf rfc-тох?«}чних реакций /В.Я.Еродський, i963/ визначався зч!ст та хон-центращя хромофора. Вим{ри проводили на двопромонзвому сканирую-чому цггоспектро^отоиетр! МУ&-5, з робочою довтаною вевяи 546 ни, плач-методом /д!аметр зонда 200 миг. об"ектиз 50 х/.

Не виходячи за меж! одного м"язового волокла в п"яти siic-цях проводили вим}ри, п?сля чого середае знамена цлх показннк!в брали за концентрацию д!|ормазану, цо в]добраяала активяiсть п!д-досл!дного фрагменту. 3 метоп отримашя стаб!льних та. в!рог|дних результатíb у kashfft cepiT досл{д(в вим!рювали понад 700 и"язс-вих волокся.'

3 велико! к!лькост) спектру . ферментta, що лриеутнf у кл1-тин}, вивчали лише два: лажтат - та сукц i натдег I дрегеназу. Визна-чення саме цих фермент iв втдбувалося тому, ио вони найкрасе вив-чен! / а це надае моялив1сть пор!вняти отриман} результати [з за-значенккми в Л1гератур!/. Itpfи того, ваш катал¡зують пров!дн! реакцП в процес i ана- та аеробного розщеплення речовкни.

Методика отримання

Е а П I 9 Т О Н I I I з р i 3 1 в -ля отримання HaniBTOHKtx зр!з!в в1длрепаровая( ы"я?и роз-

bi f try вали на добу у iтксатор - 2,5% забуференого розчину глутарде-гтду. Шсля в!дмивки £ос{атюш буфером /рН = 7,4/ з конного м"язу виргзали однаков i за грубизною сегыенги та додатково }!ксували прогягом доби в I?» забуференому роэчmi четирьохохислу осмгю. Ла-лт материал обезводнювалк у спиртах та ацетонi i заливали у-еумш епон-аралд!т. ^трииаыi блоки резали на ультратом! У.'£1Т-3, одеряу-ючи 3pi3H грубизною I мкм. Зртзи фарбували Isi розчином бури у вод!, а такон I?» розчином фуксину на 50Я розчин! спирту /за 5.И.Лрр&гъ-cfyP.AUwsctw, 1969/.

Електронной i кроскоп ! чн i и е т о д и

¡¡¡маточки и"язово! ткааини розм!ром 1x1 их ¡"¡¡ксували 1-4 години у 1-2$ розчинf глютардеггду /рН = 7,3-7,4/. Шсля промиван-ня у fociaTHCijy Cy.Jepi лротягом 10 хв, до51ксовували ще 1-1;5 го-д:зш у IX розчин! на фосфатному буферi .'Лллонтнга /рН * 7,3/. Пот!м проводили обезвсшоження у спиртах зросташоТ кетцентрац!? та заливали у смоли за Н.Н/1964/. При цьому cnis-в!днолення смол заливочно! cywiniT ф!рми було таким: епш 812

- 5 мл; еролд!т м-3 II мл; ЛМ? - 14 крапель. 3 метою

пол!меризац]i смол блоки розм!повали у термостат! при "t = 60° на 10-12 годин.

Бкгоговлення ультратонк!х 3pi3iB проводили на ультратон! УЖ1Т-3. ^тримаш зр!зи розр1вшовали за допомогою хлороформу та збирали на обезволохен! с;течка. Далт проводили подв!йне контрас-тування уранглацетатом та ц!тратом свинцю за K.RReyctds /1963/.

Готовi препарати переглядалися у трансм!с1йних електроних мгкроскопах УЗЖ-100 та EPii-ЮО бр.

¡¿орфометричн I «этоди Мор^ометрична обробка голвним чином на ггсголог!чно отрима-* них зр(з!В. На цих зр1зах за допомогою окуляр-мткрометра !'0В 1x15 визначали грубизну м"язових волокон. У нал(зтснких зр!зах визна-чали об"емн! дол! паренх!ми та стреми-/X/ ст; V/ мв/ та Тх спгввгднолення !/✓ ст/!// мв.

Ульгратошп зртзививчалися та аналгзувалися на позитивах. 3 цгею метою зиготовляли стандартыI електронограми /13x18/ та за допомогою тестово! системи схток /А.А.Азтанд¡лов, 1380; Л.М.Непом-няц!х та !н., 1386/ з р^зкдас розъпром та хтльктстю квадрат!в -проводився шдрахунок об"йМних долей м!о?.(бр1л //✓ мф та М1ТО-хондр!й /У\/ мзс/.

Статистична обробка матерЬ&д1з.

К1льк1сн1 дан1, як! були отриманх при ггрозеденн! експери-менту, оброблялися за допомогою статистичних метод!в, щс мають м!сце у медико-б!олог1чних дослтдяеннях /Н.А.Ллохгнсысий, 1978; О.Л.^нцер та {я., 1982/. Ргзниця мЬч показникаыи та сам показ' ник взаналися достовтрними, якцо в!рог1дн1сть була менла за 5Я: цебто р<: 0,05. Отриман! к(льк1СН! дан! оброблялися на ЕРМ БЗ-21, за пакетами програм шституту математики АН УкраТна.

результат!! дшдзекь та ix обгсзорешя

I. 3 а I о но » I р н о с I I структурноТ пврвбудови опорно-рухового а п а р а т а у онтогенез!.

Опорно-рухових апар&т е ц!д!стна система, яка складаеться з к!стковоТ та м'язовсГ систем. У свою чергу ксюта з них мае та-ксж додатков! структурно-функц1снальн! одинид! орган!в - с^еарго-ни /в.Я.Панков, 1991, 1992/. Виходячи з взаемов!дносин ц)лого та його окремих частей, можна впевнено стверднувати, що зм!на будь-якого елементу система неодм!нно викдиче в1дпов!дну перебудову вс!е! систеии вц!лому. Тему ми у своему досл!дженн! ретально проводили вивчення ус!х окремих елемент!в апорно-рухоэого апарату, як! складали його частки. Саме тому, з урахуванням ц!лого комплексу морсЬоф/нкц!ональних метод!в, як!використовувалися шэи ана-л!з {.отрицания даних, над! досл!дтакня мозна назвати котлехеними.

Що стосуеться безпосередньо опорно! частини апарату лоясмо-ц{ 1 - к!сток, мояна ввадати за довадене, що форма, рельеф та л!-н!йм! розм!ри велико! гом!лково! к!стки протягем штогенезу знач-еою м!рою зм!юзються. Форма та рельеф цюе! н!стки набувають мак-силальну. довершенн!сть у 12-ть м!сяц!в життя цура. Л!н!йн! розм!-ри досить активно зм!нюються до 3-х м!сяц1в життя щур!в: До 12-ти м!сяц!в мае м1сце поступове гальмувшшя швидкост! росту, а у по-дальяоцу пер!од! життя гварин розм!ри к}сгки майже не зм¡явиться.

Вивчаши б!оызтричн1 показники р!зних часток чи фрагмент!в велико! гом!лково! к!стки щура разного в!ку, можна зробити висно-вок, що кайактивн!н!ш! процеси зб!льз1ення розм!р!в ТТ малть м!с-де у пер!од статевого дозр!вання. В той же час можна зазначити,

¡цо головни* чинником перебудови к(стково! тканини е вплив на не! м"язово! дтяльност!, тому що якраз у м!сцях м"язового натяк!ння к!сткова тканина росте га перебудовуеться найактивн!ше. До таких

ГЭТ*пТТ/->Т1Т>-}г1 ттг*г»Ягп»го 1Г ПИП?* 1ЧПЛ ГГ I ПШЙЗДГП* 17 П /ТООА/

----------^ """ ' ^---- , ------ ..V ------» / — «- ~ 9

В.П.Новак /1989/, Б.О. Н!к!тюк /1995/, а також !нш!.

Логоджуючись !з авторами роб!т, як! стверджували, що -,-струк-турн! перебудови можлив! за умови дН м"яз!в, гл!козам1ногл!кан!в, мгнеральних яомпонент!в та !н. /Р.1.Асфанд!еров та !н., 1988; ,].Ва&-е*гс> л/., 1988; Я.1.Федонюк та !н., 1991/, ии ввахаеио, що пров!дним чинником у цьому прохрс! е обсяг та потует!сть на-вантакень або р!вень рухово! активное?!. Про це * е св!дотцтва у досл!дах Е.^ЭДдэвЭ/, В.Г.Ковешн1кова та !н.,Я989/;ТМ..Вклг-гу ^л/,/1990/.

.// г/"/

У своТ робот! ми спиралися такон на дан!_ Е./'Л***^.

/1537/ про те, що !з зб]лгыпенням механ!чних наванта-ясень на к!стку в н!й протягом значно довлого :часу збер!гаються орган!чн! компоненти, як! у свои чергу назначать процесн гальцу-вання стар!ння к ¡стки. ¿аие тому з наи!х подальшкх досл!джзнняг зроблена спроба проанал'зувати роль р!зних за тривад1стп $!зкч-них назангажень у структурой перебудов! к!стки в онтогенез! тва-рин. 3 !ншого. боку, в наи1х досл1дженнях ураховуввлася також за-лезн!сть структурно! орган!зац]! к!стки в!д ТГ метабол!зцу, а також певний вплив кальц1й-фосфорних сполук на будову велико! го-м!лково! к!сткн.

Хрщова тканина в опорно-руховому аларат! в лроцзе! онтогенезу також перебудовуеться: суглобов! хрящ! у постнатальному онтогенез! витончаються, падае Тх елатичн!сть, слостер!гаеться г зменшення к(лькост1 кл!тин. Анал!з сулерзчливнх дангос л!тератури стосовно питания росту к!стки у довжину, дв висуваються душей про

те, цо це .визнаетьея потоваенням суглобового хряща Л.Х.Алламура-дов, 1992/-ептоварной плат!вкою росту /З.Н^а^и1986/ або хрящовими стовпчиками /СМспсС/ю^/ , 1982/, схиляе нас до того, що для проксимального росту к!стки ваклив!ша за все зона про-Л13ерац}1 хляща. Тако! ж само! думки догоимуеться З.Н.Павлова \з сп!вавторами

Доргвнюючи будову проксимального та дистального еп!ф!з!в протягоц онтогенезу у велккогом1лковIЯ ктстц!, нам вдалося визна-чити, що у дистальному еп!3!з1 вона щезае у молодо^ в1ц1 в иеявх 1-го м!сяця, тод1 як у проксимальному - збер!гаеться до 12-т1 м!-сяцтв. Розсмоктування ешф!зарноТ хрящовоТ пластинки у дистальному в1дц!л1, в (рог! дно, пов"яэане з значкиш механичними наванга-яеннями саме на ц® частку к¡стки. Присутнгсть ц!е! пластинки росту у проксимальному еп!$!з!, на нашу думку, характеризуе мояливос-т{ росту к ¡стки у довапшу нав!ть на пор!вняно втддалених етапах шдив¡дуального розвитку.

Як встановлено в особистих досл!дженнях, кровопостачання велико? гом!лковоТ к¡стки зд!йскюеться за допомогою головно! д!а$!-зарно! артер!Т. Додатковиад джерелами васкуляризацЯ вваяаються периостальна та ендостальна г!лки. Вт ков I особливост! васкуляри-зацН велико! гом!лково) кустки виявляються в тому, що !нтенсив-н!сть розгалудхення артертй незначна у пергод в!д 1-го да 3-х м!сяц!в та продовауе збхльзуватися до 12-т:г. М1сяц!в.

Проте к{льк1сть судинних бурульок, як! е певною ознакою активного розвитку артер!альних г!лок, найб!льше спостер!гаеть-ся у В1Ц1 щур{в в!д 1-го до 3-х м!сяц!в.

3!ков( особливост! розвитку активно! частини опорно-рухо-вого аларату м"яз¡в зводяться до того, що в!д 1-го до 12-т! м!-сяц|в жття щур г в у «"язовгй тканин! спостер!гаеться невпинний

розвиток сполученотканних компонент^, цэ в!дм!чаеться у моногра-фгТ В.П.Новака /1989/. Останне, що поЫдае чильнв м(сце у м!'оге-нез1, в!днайдеяо З.А.Шдлубною /1981/: спостер{гаеться також р{ст м"язових волокон середнього та великого д!аыетру. На ультраструк-яурному р!вн! орган!зац}Т зд}йснюеться розвиток мембранних орга-нел сарколлазми, Тх д?Ференц}ац}я та впорядковане розтадування. В д|лому процео онтогенетичних змш викликае у зр{лому в!ц! г!пер-трогМю м"язових волокон, эавдяки цьому I мае «¡сце зб(льиення м"язово! ваги, хоча об"емнг долт органел - м1о*тбр!л, як! скоро-чуються, зменлуються. Отже у м"язах ¡з збгльшенням в!ку такта зб глшуеться об "ем саркоплазма.

Таким чином, загальною законом!рн)ств в!кових перебудов опорно-рухового апарату виступаюгь штенсивн! зм?ни ус?х його час-тин у в ¡новому период! а!д Г-го до 3-х м{сяц?в та бглья пастана перебудова в!д 3-х до 12-тт м!сяц1в зпптя. Другой законом)рн4сто його розвнтку монна вважати гетерохронн!сть: р!зн1 частки його машть р!ст та розвиток !з р!зною швидк(стп, а головною умовою 1н-тенси-^!нування ц!х лроцэс¡в вкступае рухова активн}оть.

Дан! мор^ометричного анал!зу також спов!щають про те, що тндивтдуальний розвиток опорно-рухового апарату 6}лого щура ха-рактеризуеться нер1вном1рн1ств та хвильспод1бн1стю структурно-ме-табол!чних перебудов у р!зн! з'ков! периода оятогенезутварин.

л. -Испита роль *1зичшгх навантатЕЯЬ ргзно! потузност! а струнтурних перебудовах опорно-рухового апарату.

М"язова Д1'яльн !сть природна для орган !зма ! не мае негативного значения у життед!яльност1. Проте, р!зний стутНнь руховоТ активност! /потуш!сть та тривалтсть/ може цати негативний вялив, зикликаючи певн} негаразди /ЗЛ.Мицкан, 1988/. У зв"язку ¡з цим вести розмову щодо впливу зичного навантаження на органIзи "вза-

гал!" або на Його будь-як! окрем! структура недоц!льно тому, що . воно мае /або повинна маги/ ц!дком певний к!лък!сний показник /Ы.Г.Самойлов, 19ва/. Спроба анал!зувати вшив ф!зичного наванта-лвння без урахування Лого потуяшосг! та тривалост! не дае реально! картини зм1н, що в!дбуваються у п!дцосл!дному об"ект! /В.А.Со-довьйов, 1983; М.I.Каменський та !н., 1936/. Саме тому у таких досл!даекнях один ! той же вплив, але не дозований за к!льк!стю, маха давати протияеэн I показники.

Так, стоссвно к (сток к!етяка мають м!сце поотиргччя: з одного боку ф!зичне ньзантазен::я викликае посилення росту та гтпертро-ф!ю к!стки /¿.В.Еунан, I.В.Шдгорний, 1984/, прискорення к!стко-утворення /Ф.В.Судзиловський та ш., 1936/, посилення метабол!чних процес!в та осиф!кац!Т /Б.О.Кк-Лтюк та !н., 1986/, а.з 1ншого боку, З.С.См!рноаа та !н., /1982/ стверцяують, що $!зичне навантз-авння мохе гальмувати р!ст та розвиток к!стки. У досл!дахЬ.СаЛгг /1987/ в!дм!чене деформувашя к ¡сток при $ I зичнсцу навантаженн!. Таким чином, як!сн! характеристики типу: велике, потужне, мале, пом!рне та !н. не дать можлиаост! пср!внювати чи ототожнювати результата у р!зних автор!в, як } визначати Тх дШсний вялив на г!стку. 1накше кажучи, за тагах умов майже немояливо визначити яиий саме вплив /негативная чи навпаки, добрий, мало це каваята-хвння/.

Само тому в налшх досл!дженнях з метою анал!зу впливу ф!-аичних навантажень на опорно-руховий апарат ми використали так! к!льк!сн1 параметри: потузи1сть та тривал!сть б!гу тварин та, хр1и того, зг!дно вказ!вкам Я.Р.Синельн!кова та !н.,/1992/, ми враховували вхк п!ддосл!дних тварин.

У власних досл!дженнях було з"ясовано, що найб!льш сткму-люшим засобом п*юебудови к!стково! системи е б!г протягсм 20

д!б. Справа в тому, що п!сля 20 д!б б!гу у третбан1 тварин ус!х в!кових груп практично ус! переметрн великогом!лково! к!стки. зм!-нилися. йкщо анал1зувати реакц!ю на тотоая} за тривал!стю та по-тукнтстю навантаження ртзних компонентов олорно-рухового апарата щур1в, то стае зрозум!лим, що вши перебудовуються з р!зним ступеней активности. Так, налриклад, у розтинг диаЯэу нижче шорхос-т! велико? гом{лково! ктстки /де мае мтсгде активне м"язове натяг-нення/, у щур!вв!ком I м1сяць в® п!сля 20 д!б бггу грубоволок-ниста ктсткова тканина, зам!щуеться пластинчатою та значно зб!ль-луеться к!льк1сть остеон!в ! Тх д!аметр. Тварини у в'ц! 3 м!сяц' пгсля тте! ж:за потузн!стю м"язово! роботи маготь меншу к!льк'сть остеон!в, а у 12-ть м'сяц!в к!сткова тканина щур!в реахуе ство-ренням др!бних остеошв без складно! кон*нгурац!!/М&л.I/.

Слзд зауважити, що налб!лып суттева перебудсва ктсткоао! тканини, яка п!дтвердзуэться мор£ометрйчними вим!рами, мала м!с-це у тварин 1-3 м!сячного в!ку п!сля 20-40 д}б б!гу у третбан!. Збгльшення тривалост! б!гу до 60 Д1б,. як правило, викликало галь-мування у процесах структурно! перебудови к!стково! тканини. При-чому для щур!в 12-ти м!сячного в!ку така трнвад1сть б!гу найчса-тше була найе]ективн ¡шов.

Д!я ф!зичного навантаження на суглобов! хрящ! в!дображала-ся таким чином. Шсля б{гу у третбан! протягом 20 д!б суглобовий хрящ ставав груб¡ш1м, тод1 як у !нтактних щур!в в!н звичайно ви-тончувався. Ця ж тенденц!я з5ер!галася ! п!сля 40 д!б 6)17, але лиле у I та 3 м!сячних щур!в. 60 д!б б^гу р!внозначно викликали змегагення грубизни цього хрящу у вс!х в¡кових групах тварин.

Стииулювання розькокення хондроцит!в у диетальноку еп!фгз! було мотливе лише п!сля \гтн!-.гально! за тривал!ста м"язово! д1яль-ност!, цебто п!сля 20 д!б б!гу.Його продовт.ення до -30 та 50 д!б завжди викликало витончення дистального суглобового хряша за ра-

^ • 'V' -■ » -I

^ . , •>„ л

• л . . \ • ....

Г /. V; >

:• ■>'■ - ■ ■ - • . - * • А

■ ' . .V/ :

«гсТ

••V/ . • • г * , ' . • >

.•¡. V.; '. • г.

••л

V,;

•л-*«» > у? -:

-'г-7* ;

И1Ч|ДИТ'171 I г I* 7 * г 1"

¿/4.,'. ':Л".»-^ > -л

•г

У-

Мал. I . Поперечник парер5з оередини дга'язу великогом1лково1 к1стки б!лого щура у вщ1 12 ъпсящв. Друга сергя.

А - максимальна потуяшсть; Б - субмаксимальна потуашсть. 3 - велика поту.мгсть; Г - етатичш назанталоння.

йарбування ге:.гатоксил1Н-еозшо;«1. «псротото. Об. 3, ок. 10. а - система зозн12гпи генеральних пластинок; б - остеоннии .пар;

в - слстела внутэхшних генеральних пластинок.

хунок гальмування прол}г5ерацг! хондроцит{в. При виснажутих на-вантаженнях спостер!галося розрастання хондроцит1в у зон! прод!-(|врац! ( к!сткобо! тканини.

Особливо ц!кав! та важлив! у практичному в!дношенн! дан!, що стосуються впливу ф!зичного навантахення на еп)'г*гзарний хрящ дистального еп!$!за. 3"ясувалося, що в контрол! епМ гзарний хрящ у дистальному егг!ф!з1 редуцу=:ться вже через I м1сяць пгсля нарад-ження. 3 той же час пгсля Чяичного навантаяэння нав!ть протягом 40,д!б у тварин цього в!ку хрящ збер!гався.

Аналгзувчи зм!ни васкуляризац! г в умовах м"язсво! роботи, монна втдн1тити таке. ГИсля 'С д!б б¡гу у тварин ус!х в!кових груп збгльлуеться к!льк!сть судинних бурульок, судинна система э др!бнояче!сто! перетворюеться у середньояче'сту. Проте зб!лыпен-ня тривалостг бтгу до 40 д!б /та особливо до 60 д!б/ викликяе по-д!бн! зм!ни лиае у молодих Г ! 3 м!сячних щур!в: для 12-ти м!сяч-них та ж потуян!сть 5!зичного навантаження стае гальм!вною у роз-витку кропостачання велико! гом!лково! к!стки. 3 той яв час пор!а-няння контрольних щур!в в!ком 12 м!сяд'в з п!ддосл{даими, як! б!-гали протягом 60 д!б, показали» що у останн!х к!льк!сть судинних бурульок значно б!льща /Тай. 2/.

Особливе практична значения* на нашу думку, мае розробка Ппстези щодо рол! гренованост! оргая!зму при загоюванн! травми к'сткозого перелому. Вивчешя рентгенограм злашних великих го-мтлкових к!сток контрольних та досл!дних тварин, якт до зламу от-римувата ф!зичн! наванта«ення, дае моялив!сгь впевнитися, що . б!льш швидке загоюванйя притамаяне сана таваринам, як! п опере д-ньо отримували Згзичяг навантаження./Мая. 2/. Вши також мали регенерат 5!льлого обсягу !з б!льа активного васкуляризац!ев. Д!ка-во в!дмттити, що бглклий вплив навактакень такого гатунку було

заф!ксоваяо у тварин сгарлого вгку /3-х га особливо 12-ти м1сяч~ них/. ^оз"яснення такого ''акту слгд лукати в р1зному ступен! рела-рагивноТ регенерацгТ у молодих га сгарих ггарин. Зезумовно, у мо-лодих Ецургв !нтенсквн!сть в!дновлввальних процес5в при злам! к!ст-ки довод! велика /навить без тгзичного попереднього навантаження/, в той же час у щур!в 12-ти месячного BiKy л>iр.ичне навантанення, що передувало зламу ктстки, siflirpas суттеву га безумовно позитив-ну роль у бгльш швидкому загоюваннi зламу велико! rowiлково' кгст-ки Лаал.2/.

У назому експерииентi тривал!сть " гзичного навнтачення про-тягом 40 д!б 6iry до експериментаяьяого зламу великогом!лково! Х1стки несло значний стимулшзчий е^ект на ТУ репаративну регенэ-рацгю, в!роггдно перл за все за рахунок посилення васкуляризац!i задепх кшцтвок 1цурtв. В той же час зб!льзення тривалост! наван-та'кень до ISO д|б 6iry у тварин, яким надал! був здШснений екс-першентальний злам велико! гоа!лково1 kictkh у довжину шсля 180 д!б б!гу був значно» Miрою загальмований у лор!внянн! з тва-ршами п!сля зичних навантатень у 40 д55 6iry. , що ¡Мзич-не навантажння викликае за таких умов витончення суглобових хря-it;iB. .Мабуть ТТ тривал!сть мае гальмгвний вплив на picT кшцтвкк в довяету.

. Лтдводячи певнил п'тдсумок вигезазначеному, можна ваувачити, що ю'сгкова тканина "тзарин, як! отримув.-ли втдпов'ДН! й'зичн' на-ванталсення, так само як i хрящова, мають дуже високий р!вень метаболизму та посилене- кровопостачання. Це ж у свою чергу е вия-вом великих потенцмних молгавостей до втьчення в життя npoueciB репаративно! регенерац! i у вс!х ТТ проявах. KpiM того, тут мае Micne певна компенсафя матер!альшн бази: кгстки, хрящ! та м"язи повертають csoi попередн! ?ункф i. При цъому також з"ясувалося,

Таблиця 2.

Зм!ни к!лькоот! судив у переден! д!аф!эу та судиннгос бу-рульок, що п!дходять до'еп^зарного хрща проксимального егп-ф!за великогом{лково! к1стки,при ф!зичних наваятазиннях у щуп!в.

31 г Трлвал!сть б!гу

цу- 20 д{б 1 40 д!б г 60 д!б

. ртв К!льк1сть судин у дгафгз}

У контроль !дс •:л!д ! контроль-! досл1д[контроль ! дослгд

М1С. ! ;

I 101,4I ! Пи,¿4 Г 110,34 Г 120,34! 119,14

¡й,и< Г 2,С2 ! . 2,11 ! 2,25! 2,03 • Г}/! (., 1О

3 120,41 ! 131,54 ! 133,44 ! 136.44Г 163,74 !155,74

2,08 ! - 2,24. ! 2,04 • 3,76! 3,07 1 3,01

12 102,14 ! 107.74 ! 109,14 ! 110,84! 110,41 !109,14

2,00 » 2,22 I 2,05 ! 2,11! •'2,01. 'V 2,33.

Шлък!сть суданних бурульок

I . ■ 13,04 !.. 19,74 ! 14,74 ! 20,24 1 19,54 ! 24,44 1

а 18,34 ! 19,64 1 ;2,б4 ! '?5,44 Г -3*44 ' ! 24,74

0,25 ! 0,28 Г С, Ю ■ , ! ' 'с • 0,47 Г; 0,44 . 1 ' 0,33

12 ■ т 7,о4 ! 9,54 ' Г .8,14' ' !/ -»,44 ! .7,74 I ?Д4

0,09 Г . 0,07 ! 0,15 ! 0,13 Г 0,09 1 0,12

2а

г Щ J¿ Д

ifcur. 2. Рентгетограми великогом}лково! к i'с тки б i лих щур}в. А - в1к I м1сяць, 30 д{б nfcjiH злаку. П сертя / 40 д}б/. Б - BÍK I Micfl^b, 45 д!б nfсля зламу. УШ оер1я /180 дтб/. В - bÎk 3 м!сяця, 15 д!б пгсля зламу. П сертя /40 д!б/. Г - bík 3 м!сяця, 45 д!б п!сля зламу.УШ cepia/I80 д!б/. Д - bík 12 м!сяц!в, 30 д}б п1сля зламу. 40 д?б Е - bík 12 м!ояц!в, 45 д{б пгсля зламу. 160 д)б б fry. Фотографfя з ренггенограми. Зл!ва гренована тварина.

шо саме ревень м"язово! активност! мае певне значения у е^ектив-ностт в'дновлювальнкх процесгв н к!сгцт: доведено, що перебтлыген-ня дози ф!зичного наваниахення не слрия-,; лосиленому нровопостачан-ню кустки. Яри пьому, в! .шов 1 дно, пов!льн!зе вт]лю®ться процеси репаративноТ регенеращ'Т у зон! зламоно! к'стки.

Зивчення впливу фтзичного навантшаення р!зно! пстужност! на елеменги м"язовог система надае впевнеиост!■ у створенн! ч?тко( за-леаност! пои к? тривалтстю та потуаоиств роботи ! обсягом та нал-ряшгом яктсних та к!льн!сних зм?н структур к!сякових м"яэ!в на таку прадю.

Найб!лыле ц' прояви виявлявтъся при анал!з! к!льк!сних да-них, наприюгад, об"ечиих долей основних скорочувальних структур м"язовах волокон - м!оф!бр1л. Зб1льшення тривалост! 61га тварин викликало р;ст об"емних долей ц!х органел у саркоплазм!. При цьо-му сл1Д пом"ятати, що це притамане молодим I та 3-м1сячним ¡цурам. У 12-м1сячнйх тварин зб'Ьчыпешя тривалост! б'гу у третбан! винли-кае або малий прир!ст об"еыних.долей м!о*!бр!л, або взагал! жеа~ яення цього показника у пор!внянн! з контролем /таб.3/.

Спирашись на вщезгадан! кгльнСсн! дан!, мсешавважати, цо йтзичне навантахення у в иг ляд: б!гу протягом 20 д!б стимулвз ство-рення органел у м"язових волокнах к!стякових м"яз!в щур!в р!зного в!ку.

У дослЦкеннях а.Г.рамоллова /1933/ введено прняття "природ-ний та максимальнкй структурний резерв". Шд таким поняттям, як "природнкй" автор вва.тае реакцш м! ж н(льк1'стю структур працго-чкх у м"яз! при эвичайяому реяимт ТТ скорочеяня або у ситуал! !, коли тварина, напринлад. починае швидко бггти. У такому раз!, це.1 резерв забезпечуе термЫову ацаптац!ю до посилений вимог.,При ц!й робот! к!льк!сть одночасно працшчих структур, ргвень Тх енерге-

тичного забезпечення не е великими, а сама м"язова д!яльн1'сть мае короткочасний характер. |1рироднлй структурний резерв мае'характер "надлишкового" компоненту м"язовог тканини, який визнае можли-втсть короткочасного збереяення bhcokoi функционально! активностi м"яз!в.

"лакашалытЛ структурний резерв" - не складова р'зниця м<ж кiлькi стю структур, що були у контрольних т?арин та.сформувалися при тривалост! б iry у п!дцосл1дних. В^дповгдно, це та матертальна база, яка е головною умовою щодо реалтзацН п!двгацених вимог до pyxoBoi активност i. 3 шшого юоку, анал i заточи особист i стереоло-ri4Hi результата, можна в7дзначити, що максимальним в(н бувае не завжди. Так, наприклад, у одномгсячних щургв 'зб1льшення тривалос-тт 6iry викликае збгльшення к!лькостi органел у саркоплазм!, а у 12-м1сячних - це саме викликае формузання органел i, В'.цповтдно, до зменшення "максимального структурного резерву" у м"язах. Зв!д-си стаз зрозум!лим, що наяан!сть велико! к!лькосг! працюючих' структур у одиниц! об"ума м"яз!В молодих щур¡в в саме т!ею мате-р!альною базою, яка забезпечуе можлив1'сть б!льш noTyaiof роботи MnH3iB у одномiсячннх щур!в /у портвнянн! з К-м!сячними/.

3 цими уявленнями дужв добре поеднуються погляди S.3. Херсона /1981/ про "iнтенсивнiсть функц!онування структур", Цзй самий автор вважае, що посилення функцгй /у нашому випадку тривал!сть 6ivy/ завзди повишге супроводкуватися ростом обсягу матер{альних структур, що забезпечують посилення ФункфJ. Так! уявлення пов-Н!стю сшвпадвють з поняттям про формування у цих умовах "максимального структурного резерву". Проте попередн!й аналгз к!лькос-т! структур, якксгворюються при р1зних за потунн^сло Ф1зичних навантаженнях та в pf3H.i в! ков! пр^оди, переконують, що зб!ль-шення к!лькост! працюючих компонент!в у м"яз! втдбувавться до.

Таблица S' 3

3aiHít об"емнжс долей м!о?!бр!л /W мф / у м"язових волокнах передньог зеликогомьчхового м"язу щур!Е я!сля *{зичного наван-

тажеяня / в % /.

т

3ÍK щу-pia/mio/( г ' :и

залють 6irу у ,щбах X m 1 ? г X irt о

I-2U к 75,25 0,51 !<u,ul 6,01 G,06 <0,01

1-20 д 80,05 0,77 !<0,0Х 10,13 0,27 <0,01

1-40 к 78,12 0,83 .'<0,01 5,85 '0,08 <•0,01

1-Ю д 31,23 0,97 !<0,01 8; 74 0,34 <0,01

1-60 к 34,65 1,17 КО ,01 3,14 0,05 <0,01

1-30 д £0,57 1,22 !<Е,01 2,90 0,04 <0,01

3-20 к 82,17 1,00 КО ,01 3,57 0,12 <0,01

3-20 д 85,45 1,27 КО ,01 6,01 0,13 <0,05

3-40 к 82,34 0,96 .'<0,01 4,11 0,10 : <0,05

3-40 д 84,19 1,13 КО, 01 7,86 0,21 >0,05

3-60 к 81,45 1,30 КО ,01 6,12 0,91 <0,01

3-60-д 86,73 1,06 !<0,01 5,00 0,72 <0,01

12-20 к 80,40 1,45 !0,01 5,91 0,12 <0,05

12-го д 81,57 0,97 Г<0,01 6,13 0,20 >0,05

12-40 к 81,75 1,09 ï<0,01 6,77 0,12 <0,05

12-40 д ас, 15 1,П !<0,ÜX 8,44 0,15 >0,01

12-60 к 79,14 С,ъО !<0,CI . 7,53 0,13. <0,01

12-60 д 73,63 1,83 !Х>,Со 10,72 0,30 >0,05

У л!во\гу стоштану, злгза - bík i-Typiв у ьпсяидх, Драва -тривал!сть 6iry. JliTepoœ "к" позначений контроль, а л ¡героя "д" !Юоначен1 досл!да| тварини.

певно? меж!. Завдякк цьоыу маються певн! кордони адалтац! Т, або, 1накие кшти. меж! розлшрання структурового гомеостазу.

У досл!джекнях Л.Г.Самойлова /1339/ raKf кордони визначено f вши складають - це та межа коливань структурових ком-понент!в у к!стякових мпязis, як} визнаяають наявнгсть структурового гомеостазу та нормально? функцП м"яз.1в - в!дхилення за ц! кордони викликае дезорган!зац!ю та деструктивнт зм!ни у м"язов!Й тканин i. авторам також п!драхована к!льк1сть деструктивних процес i в при р!зних режимах рухово! активности 3"ясувалося, що чим стараа тварина та потужн!сть м"язово! Д1яльност{, там н1льае руйн!зних процес(в спостер¡галсся в к!стякових м"аэах /М.Г.Самойлов, 1939/.

Кр!м того, анал!зуючи зм!ни кглькост! об"емних долей енерго-продуцюотих органел - м!тохондр!й, москна в!дм(тити вошоподтбне Тх збiдыення !з збiльшенням в!ку тварин. При цьому, $!зичне на-вантаження, яке мало ы!сце у цай пер!од, спрямованiсть цього про-цесу не зм!нве, а лише зб ¡льлуе його ашл!туду. Зростацня об"ем-них долей м!тохондр!й Ф.З.Неерссн /1981/ вважае зб!льиенням розм!-р!в цих органел та зменаення Тх к!лькост! в одиниц1 об"ему сорко-плазми,. Цэ, на нашу думку, означае, що так! м!тохондрг i ripiae упо-радковують свою безпосэредню $ункц!ю - окисне rfос f орилювання, що веде до зменшення виробдення AT®. У зв"язку з цим Ф.З.Меерссн /1981/ вважае» що енергетичний баланс кл!тини регулюз не лише синтез АТй, а й створення кд1ттшях структур, В!дпов!дно маемо вис-новок, що чим менша буде вироблятнся енерг!Т, тим слаб !ше буде зд!йснюватися процес фор^увавдя структур, що ми ! в!дзначили у особистих дссл!дяеннях на приклад! об*емних долей ы!оф!бр!д у щу-р!в в в!ц! 12-ти и!сяц!в.

Анал!з роботи активно! частики опорно-рухового апарату к!с-

тякових м"язiв в назих досадах пооводився з позицН ггрисутност! у них двох BaptHTiB /у структурно-аетабол(чноцу аспект!/ м"язовкх волокон. Маеться на уваз! червон! та б!л! м"язов1 волокна. Перш за все /ïîas'TL. у хсптрсдьккх тварин/, ноли дчя анализу браяися пучки камбаловидного, ткпово червоного м"яза, bîh ыав беззалереч-но б!льш високий р!вень активном! сукцкнатдег!дрогенази, н!ж б!-лий /великогомiлковий/ м"яз, Зыачний обсяг робсти м"яз!в при ф!-зичних наваниатеннях викликав зовс!м !нлу реакц!ю у коин!м з цих м"язтв. Хоча в умовах фгзичних наваниажень у б¡лому /великогом!л-ковому/ м"яз! активн!сть сукцинатдег!дрогенази певною м!рою зб)ль-шувалася, у червоноыу /камбаловидному/ м"яз! ця актиач!сть спосте-р!галася значно б!дьшою miрос.

Анал!з катагитично! активност! сактатдег!,дрогенази з'ясував протилежн! результати. Б!льп !нтенсивн! зи!ни спочатзу заф!ксува-ли ми у б!лоыу - великогом!лковому - м"яз1, тод! як у червеноау -камбаловидному - м"яз! у значно мениому ступс*н i тряюфсрмувалися o6mîhhï процеси у м"язових волокнах на анаеробний илях розщеплеи-кя речовин. Таким чкнон, ди£еренц!ац!я н"язоаюс волокон на висско-оксиф1льн1 червон! та низькооксифi льпi 6iJii, знаходить ч!тяе воображения у Тх зово!м р}зноцу реагуванн! на триваду ы"язову дтяль-

hictb.

Крш того, вивчення метабол!чно! активност! м"язових волокон надало змогу впевнитися у т!м, що лише невелики по тривалос-тг 5!зичн? навантаиення нав!ть у молодих П£-р!в викликають зб!ль-шення аеробного обм1ну у м"язових волокнах. Збтльшення потузиост! ф!зичного навантаження завади приводить до розвитку у м"язових волокнах анаеробного розщеплення речовин, при цьоцу у статевозр!люс тварин це спостерггаеться у б!льшоиу обсяз!, н!ж у молодих. Кап-риклад, п^сля 60 д!б б!гу у одном(сячних лтур!в активн!сть яактат-

дег!дрогенази у и"кзових волокнах взликогом!лкового м"язу зросла на 0,007 ум. опт. одиницъ,

Отркиання факт!в зшження активност! кисневого розщеплення речовин при зб!льшенн! потуаностт ^¡зичяих навантаяень до 60 д!б б!гу повн!стю в!дпов!дае особистим результатам щодо росту об"ем-гих долей м[тохондрм у таких самих умовах. Зв!дси мокна зробити висновок, що круши м!тохондр!У, якг знаходяться у мал!й к!лькос-тг в одиницт об"ему саркоплазма /де створенI умовк розщеплення речови/, безумовно, здатн! дуке слабо виконувати окисне фосфор!-лювання. Саме тому вони вироблявть малу к!льк1стьАТФ. Тнакяе ка-жучи, зиенлення ,к!льк)сного енергетичного потенц!алу саркоплазми залекить в!д к!лькосг1 кисню, який надходить до не!, цо багато у чому ризначаеться актшшст» формзнт!в цикла Крэбса. Змэниення енергетичногс "?тенц!алу при посиленн! анаеробного розщеплення резозин викликае не т¡льки послабления пластичного обм[ну та фор» мування манко! к!лькост! структур м"язових волокон, а й до зб!ль-шенню у них к1лькост1 деструктивных процесгв /-М.Г.Самойлов, 1988/. Так! ж думки висувають доел!дники /ИЬ^ЛгОт /1987/.

3 иетою б1ЛЫ!01 характеристики материального забезпечення ф!зично! працездатност! ми пповеди кЬтък!сне визначення об"емних долей паренх!ми та строш у м"язов!й тканин!. Природа о, що зб!ль-иекня тривалостг бггу викликае р!ст шлькост! паренхгматозних элемент!в, п!д якими ми розум!ли безпосередкьо м"язов1 волокна. При цьому стромальн! елементи /це поедаувальна тканина, судини, нерви/ такон К1Льк!сно збиьшувалися, але значно пов!льн1!пе. Ре-гельний анал!з отриманих даних дов!в, що у тварин в¡ком 3 м!ся-цг, як! мають також !нш! оптимальн! сгруктурно-метабол!чн! показ-кики: Лильк^сгь остеон!в у катках, судинних бурульок, ензима-тичну активн!сть, об";:ын! дол! м!оФ!бр!л/, к!льк!сть паренх!ми

•та стропи эмгнюеться найиенша. Так, ягсцо у 1-ш"сячних щур!в у в8-ликогом!лковому м"яз! п!сля 60 д{б б¡гу в!дсотковий ем'ст парен-х}ми та строга у контрол! та досл}д! був в1дпов!дно: У/ ив -51,27* /контроль/ I - 79,72% /дссл}д/;1 'VV ст - 49,72Я /контроль/ } - 20,26^ /досл!д/. У трьохм!сячних тварин в цях самих умовах похазники були такими: \Л/ мв - 51,5834 /контроль/ 1 - 70,02?$ /дссл!д/ та ст - 46,42*. /контроль/ \ - 29,97^ /дослгд/. ¡наа-ми слова™, сп!вв1днозення паренх!ии ! строми у 3-х м!сячних щу-р}в рiбнелося 53,46?5/46,42^ та 70,02/29,97;<!. У дослг дженнях -М.Г.Самойлова /1938/ наводиться сптимальне сп гззгдноззння парен-х!ии та строми для червонгих м"яз!в трьохмтсячних тур!в, и,о маять вксоку працаздатн!сгь,пор!вняно з в!ком I, 12, та 24 м!сяц!. сп1зз!дношекня дор!вшое в!дпов!дно: 70?5/30Я, лричому для високо-го р!вня працездатност! м"яз!в, як ввакае цей автор, дуяе захпя-во мати з!дповгдно зяачний а!дсотох строми. У наших досл!дженнях цт факти такс™ л!дтверджуються: достатня к!льк!сть строми, а точнее, оптимальна сп!эв!днол1ення ТГ з паренхимою е одаим з важли-. вих умоз материального забезлечення потужно? м"язозоГ роботи. 3 метою доведения вагомост! цього аргументу сл!д звернутися до шлъ-к!сних даких, як! отркман1 при вивченн! м"яз!в щур!в у в!ц! 12 м!сяц!в. Так, у б!льаюст! виладк!в в великогомктковому м"яз! цих тварин п!сля 60 д!б б^гу сп!автднол:ешя паренх1ми ! строми було: 79,СС^/20,25>5. 1ншыз кажучи, стромальний ксдаснект знатно змея-шений.

Таким чино»'. анал!з мор$ометричних та стере слог )чних покаэ-ник!в у м"язах к(стяковиг ы"яз!в щур!з, як! отрюгузадя ф!зичн! навантаження р!зно? тривалсст! та потузносгг, дае п!дстазу стверд-яузати про те, що и"язов! тканини цих тварин здатн! адаптуватися до отримуваних навантажень. Але якраз у цьому м!сц| обговорення

буде сутгево. додати, що чим потулниие було £ гзичне навантаження, ткм у б!льш!л ulpl шло ы!сце зсунеяня структурно-метабол!чко! рi шоааги в}д норци: зменшувався р!вень вироблено! АТ5, гальму- ' валося ^орьгування судянних бурульок, зб!лылувався piseHb г:пск-ci? тканин та 1ня. У цьо><у зв"язку /яищо зизначати можливост! не тгльки м"яз1в, a ¡ ус i х íhimx кошонант!в опорно-рухового апара-ту тварин, hkí вивчалися у досл!дах щодо адаптування до зй!яъя?эн-ня тр'лваяост i .{-(зичних навантачень/, то сл!д константу виги, 50 "ц!на* тако.! адалтац!? дукз значка'. За думкою *.З..ле;,рсона /IGcI/ - "цша тако г адалтац!! дуле неличезна".

Зе1дск логично константузати, що з метою зберехеннл нор-, малыглх структурно-метабол гчних З1днссин у працкших ланках опорно-рухового апарату та вкзнання ¡¿¡зичного наБанталоияя оптимально впливахякм в цих укозах, пстр!бен ретзлышх к!льк!сний та як!ски.1 обрахуаок у кояноцу конкретному вяпадку, з обсв"язхоз;-:м урахузанкли в!ку тих, хто приймае участь у досл!д!. На р!зке за потужн'ств ф! зичне назантажзння кожен елемзнт опсрно-руховсго апарату реагуваз по-р!зноау, а сила та обсяг рзакц!! визначала-ся як загалышми параметрами: потужн!стю та тризалтстя $!зичкого наваятажекня, так ! а!ком тварин. Кр!м того, велике значения мали такох с крем! частков! парамвтри: еих {дням;; як(сними га к!ль-к i сними параметрами стану конкретно гтрашпкякх структур, в?рн!пе це залегало з!д морфолог¡чного забезпеченнк íyKKitfонуетих кожо-нент i в опорно-рухового апарату.

Як уже наголошувалося вище, сам! 5!зичн! назантакгння вин-ликавть танi значн i перебудовч! процеси, що неурахування цих законом !рноетей у будь-якому навчально-тренузальному процес! викликае вшшхнення значних негаразд!в. Саме тому у на'зому досл!д! було звернено ссобливу увагу на комплексну взаемод!ю вс!х окремих ланок опорно-рухового апарату при ф! зичних навантаженнях. Пере-

вагою такого гпдходу у досл!д! були не прост! описування зм!н у б улов i апар&ту локомоц!й пш ф!зичних навантаженнях р!зно! потуж-ност! та тривалосг!, як? св!дч№ги про пошкрення норда реакц!Т, а ретельн! структурно-к!льн{сн! докази оптимально иожливих мотЛоло-г(чно виправдаянкх ксрдонгв цього полкрення. Перебудовчи процеск ' у окремих ланках були поедкан! таким чином, щоб кати картину зм!н rosîiлки в ц!лому як органа локомоц!? в опорно-руховсму апарат!.

Сукупн!сть використованих фактор{в та залролонованих на основî отриманих даних принцип!в повинна слугувати /бо вона мае саме гаке спряцувакня /кер!вництвом до в1дпов1дних практичних д!й: вквченшо можливостей rqo до поаирення материальноГ бази з метою забезпеченй'я п!двищеного функц!снукшня при И"язов!й д!яль-hoctî та використовувати тая! результата з метен певного ц!ле-спрямованого регуяювання цих пх>сцес!в. Або, (пакта казучи, Ф!-зичн! навантаження певно? потуетост) та тривадост! треба використовувати як 'надэвичайно м!цннй фактор впливу, яя!й стимулов мopjoy творюачи га репаративк! пробей в опорно-рухоэоиу апарат!.

В И С H О В К И

1. У постнатальному онтогенез! /I - 12 м!сяц!в/ б!лих пу-

. р!в зб!льшуеться р¡зноман!тн!сть компонентов опорно-рухового ал-арату, як! розвиваються гетерохронно. Структуш! перебудови най-б|лья притаманнт щурам bîkom I м!сяць. В той же час у в!ц! 3 та особливо 12-м1сяц:в процеси морфоутворення значно ускладнюються через активац!ю процес!в 1явспюц!1.

2. У р!зних в!кових прошарках щур!в однакове за потужн1с-тю ,$!зичне наванта^ення викликае'ртзн! структур»! зм!яи окремих частох опорно-рухового anapaiy. Bel эивчен! у досл!д! егруктур-н] елементи опорно-рухового апарату найб!льш активно перебудо-

as

зувалися П!сля 20 д!б бiry у Bcix в!кових трупах. Шсля 40 д!б лилге у 3-месячних, а п1сля 60 Д1б фазичних навантзжень т!льки.у в!ц} I мгсяць.

3. £!зпчн! навантаження протягом 20-40 д!б викликають у I-З-мгсячних njypiB эмгну форми, рельефу та розм1р!в великогом!лко-во! к!стки. Грубезно-волокоша к!сткова тканина активно перетво-рюетьоя у пластинчат}-. Зб!льшу.еться к1льк!сть та розм1ри остео-н!в, ускладнюеться Тх конфигурация. Др^бноячейна губчата речови-на KicTKoso} тванини перетвсрюеться у середньо - та великоячейну, потовщуються xicTKOBl бал очки. У Р—шслчних щур {в ц! зм!ни спо-стер!гаються здеб1льиого л теля 20 Д1б б!гу, а у одном i сячних -nicjw 60 д1б б!ху.

4. Б1г протягом 20 д!б та 40 д1б викликае значне пстовщен-ня суглобових хрщ!в, тод! як 6ir протягом 60 д}б галъмуе цей лроцео. Еп!ф;зарн! хрящ! проксимального та остального еп!ф!з!в також логовщуються. В той же час у в!ц! 12 м!сяц!в ф!зичн! наван-таження у вигляд! 6ixy 20 д!б галыеують паояви шволютц)йних прочее г в у дистальном en!6i3i.

5. Шсдя 20 та 40 д!б навантаяень кровопостачання великого-м!лково! к1стки вкачнои м{рою посшвэеться у щур!в в ¡ком I та 3 м!сяц!. У тварин в 12-м!сяц!в зб1льшення х!лькост! судшиих бу-рульок спостер!гаеться лише п!сля 20 д!б б!ху, а подальше зб]ль-шення тривалост! бfry гальмуе цей процес.

6. ¡Дури ycix в!кових груп, що отримували ф!зичн! наванта-аення до експериментального зламу, мали б ¡льну здгбш'сть до заго-ювакня злам!в та прискорену осиф!кац!ю кгстково! мозол!, н!я кон-трольн! тварини. Репаратиша регенерац!я kictkobo! ткаиини, яка викликала формування к!стково1 мозол! у аоф1в, що попередаьо отримували ф!зичн! навантаження, зак!нчувалася на 10-15 д!б ран!ие,

н|з у ¡нтактних тварин.

. 7. 31эифп наваяталення в!длов!дно! потужност: викликають зб!льшеняя концентрац!! у кров1 щур!в солей кальц!о та менш по-м!тно - фосфора. Шсля перелому велико! готплхово! к!стки у кон-трольних тварин спостер!газться р!зке зсЯлызення зм!сту кальцгм f значно менше фосфору у кров!, а у отримувавлих попередньо ф! зи-чн! навантажзння тварин кснцентрац!я у кров! цих солей зни.туеть-ся.

8. 20-ti добов! Мзичн! навантатення у щур!в у втц! 12-мт-сящв, а 20-40 добов! у вiцт 1-3 м!сяц!в викликають в1дпов!дн! алаптац!йн! зм!ни струкглзи к!стякових м"яа!в: настае зб!льшен-ня д!аметр!в м"язоаих волокон, посилхжться об"емн! дол! uicfiS-р!л, ч(тохондр1й, паренх!!Ш та строми - при цьому такаж активу-еться система сукц!натдег!дрогенази. П!сля 60 д!б 6iry /а у втц! 12-«1сяц!в i птсля '10 д!б б!гу/ видезгадан! процеси або почияа-ють ¡нтенсивно гальмуватися, або спиняються зовс!м. 3 цих умовах полирюються зони мнязозо! тканин, у яких спостзр^газться атроф!ч-.Hf, дэструктиЕн! та яевпорядкован i процеси. Лад та досконалтсть стру:;турних компонент¡з гом!лки яоступово погтршужться.

СПИСОК П7ЕЛ1КАД1Л ЗА ТЕМОЮ ДаСЕРТАЩГ а/, моиограф!!

1. Корекц!я корфо-функц!онального стану оргашзму дозовани-ми с тат и к о ;и и ам i ч и ими ^{зичними навантаяеннями. -К ¡ровограц., 1995. - 300 с. /сп¡эазторгв немае/.

б/ статт! у -журналах ! збтрниках науксвих робтт

2. Роль механических факторов в формировании структуры длинных трубчатых костей //Применение радиоэлектроники- и радиофизики

в биофизических исследованиях.-Харьков.-1973.-С.54-56/у сп>вавго-рот»и.

3. Изменение структуры кровеносного русла длинных трубчатых костей у животных различных возрастов под влиянием физической нагрузки //Морфогенез и среда,- Днепропетровск-Запорожье.-1973 / у сп1вавтсрств1/.

4. Изменения кровоснабжения трубчатых костей под влиянием физической нагрузки //Материалы к макро-микроскопической анатомии. -Харьков.-1973 / у сп1вавторств{/.

5. Двнны1чяэ навантаження та його стимулюючий вплив на р(ст 1 розвиток опорно-рухового апарату //Теор!я { практика ф?зичного виховання та спорту'.-К.,1975.-С.63-65 /у сп1вавторств1/.

6. Изменение васкуляризации большеберцовой кости белых крыс в онтогенезе //Физкультура и спорт.-!.'5 2.-1976.-0.42-46. /у сп!в-авторств!/.

7. Гормональная регуляция гомеостаза кальция и Фосфора при физической нагрузка//Физиологический журнал СССР им.И.!,{.Сеченова.-М.,- 1979 / сп!автор1в нема/.

8. {%гуляция содержания кальция и фосфора в костной тклни при физических нагрузках динамического характера //Изменение фун-

*кцЧ1 эндокринных желез при физических нагрузках.-Тарту, 1980.

9. Влияние нагрузки субмаксимальной интенсивности на работоспособность студентов специальной медицинской групы//Труда 1-й Всесоюзной конференции по совершенствованию физвоспитания студентов сельхозинститутов.-К.,1983.

10. Изменение кальцитониновой активности крови у студентов, занимающихся регулярно физическим воспитанием, а также ЛФК в период реабилитации после травмы трубчатых костей//скцокринные механизмы приспособления организма к мышечной деятельности.-Тарту, 1983.

II. Изменения опорно-двигательного аппарата метателей под влиянием статико-динамических нагрузок в тренировочном процессе //всесоюзная конференция по проблемам спорва высших достижений.-Таллинн,

12. ЗашхИгаяня променево! хвороби засобами ф!зично! куль-гури//Нетрадщ!йн} иетоди лткування.УкраТнська Духовна Республ!-ка.К., 1992.

13. Мор$о-£ункциональные изменения опорно-двигательного аппарата при физических нагрузках.//Труды проф.-препод.состава Х1У.-Харысов, 1992.

14. Уорфо-функционалыше изменения под влиянием дезкрован-ных физических нагрузок и методов микроюпматобалыгаегогин з организме. //Биохимия стресса и пути повышения зффаптишостя лечэ-ния заболеваний стрессорной природы.-Запорожье, 1992.

15. 1ндив1дуал1зован! статико-динам1чн! навштакеиня як нетрад!ц!йний зас1б люкування.//1 УкраТнська ксн*зренц!я "народна та нетрад)ц) йна медицина I шляхи ТТ розютву.-Полтага, 1993.

16. Концепц!я ф!зичного виховшшя у систем! зсв!ти//!Хат. науково-практичноТ конференц!! "Актуальп! проблеии з оздоровчо! ф!зкультури в навчальних закладах УкраЛш.-Шровоград, 1993.

17. Формування молодого здорового сусп!льства в незалеж-н!й УкраТн}//Мат.ВсеукраТнсько 1 науково-практично! кон?еренцП.-Полтава, 1933.

18. Концепц!йн! положения з ф!зичного виховашш систеки осв(ти//;.1ат.ВсеукраТнсько( кенференц!! "Здоров"я ! ссв!та",-Льв1в, 1993.

19. Ц1леспрямован1 зм!ни опорно-рухового апарату дозова-ними ф!зичними навантаженнями як доказ нового п!дходу до здоров"я громадян УкраТнсько! держави/АСат.ВсеуираТнсыю! кдафершц!! "Здоров"я I осв!та".-Льв!в, 1993.

20. ..¡срфология скелетных мышц при физических нагрузках разной интенсивности.//Вестник проблем современной медицины.-Харь-ков, 1994.

21. Розвиток гнучкост! - докор1нна необх!дн1сть//Початкова скола / у сшвьбто^сте;/, 1995.

в/ тези I ре,|ерати допов!дей:

22. Значение функций гормональных механизмов в регуляции го-мзостаза калыщя и фосфора при физической нагрузке /XX Республиканская научно-методическая конференция по физкультуре.-Таллинн, 197сЗ.

23. Применение принципа разносторонних фи ических нагрузок при организации физкультурно-массовой работы среди населения// обл.научно-практ.конференция проф.-преп.сотава кафедр физвоспи-тания. -Днепропетровск, 1936.

24. Роль статических и динамических упражнений в развитии гибкости//Кон|еренцик профт-преп. состава ГДККй.-Л., 1937.

25. Статико-дияаьшческие упратаения в тренировочном про-цессе//Республиканская научно-методическая конференция ГДОИШК,-Л., 1938.

26. Биоэлектрические -свойства ядер клетки и тренированность» -Харьков, 1933.

2?. Физиология, иммунология и физическая культура в учебном процесса//Республиканская конференцик:Проблеш образования и вое-питания.-Переяслав-Хмельницкий, 1939.

23. Управление витеуктом при помощи дозированных физических нагрузок//Республиканская'конференция:Проблеми молод! та вищих досягн9нь.,К, 1930.

29. Физическая культура в современном иире//Респуб.коиф.: Челвек, бытие, культура.-Лереяслав-Хмельницкий, 1991.

30. Индивидуальный подход на занятиях физвоспитанием у студентов спецмедгруппы//Ш-я наукова конф. творчост! молод! Переяслав-Хмельнидького фШалу КД11 .-41ереяслав-Хмельницький,1991.

31. $!э!олог!чне обгрунтування необх!дност! рухово! аятив-ност!//Ш наук. конф. творчост! мол од г П-Хм. ф!л!алу ЩП.-Переяс-лав-Хмельницький, 1991.

32. Трену зання як нерований ф!з(олог;чний процес/Ш наук, кон. творчо! молод г n-Xir.fi л ¡алу гЗД11,-Переяслав-Хм., 19Э1.

33. Некоторые аспекты взаимозависимости в фгзвоспитании //Всесоюзный симпозиум:теоретико-методологические вопросы понятийного аппарата в сфере физического воспитания и спорта. -.Уяла-ховка, 1931. -

34. Профилактика заболеваний и старения методами физической уультуры//.'г5е?,дународная научно-практическая кснфэренция: Молодежная политика: опыт.проблемы, перспективы.-К, 1991.

35. Визначення ЕШ у лколяр(в - можлив!стъ' оц!нни розумо-вих навантажень//М(лвуз.наук.-праят.конф. з проблем природничих наук.-Полтава, 1993.

36. Лор$о-функц!анальн! зм!ни опорно-рухового апарату при навантазеннях/ЛПжвуз¡вська методична кснференц!я э проблем при-родничий наук.-Полтава, 1993.

37. Збереження здорЬв"я учн!в 1ндивгдуал!зац!ег навантажень. //л!ат.1 Вс8украТнсько1 конференцН "Здоров"я ! осв!та".-Льв!в, 1933.

38. Морфо-функц!ональн! за!ни при ф!зичних навантаженнях //Областна кснференц!я прац!вник!в й!зичного Эиховання та спортуг -Полтава, 1993./ у сп!вавторств1/.

39. Розвиток ф!зичног кулмури та здоров"я та культури здоров1^ у сучасному св!т!//Ун!версум лвдини: мислання, культура, наука.-К., 1994./у сп18а«угорет8»/.

40. Морфологическая организация опорно-двигательного ■■ аппарата при физических нагрузках различной интенсивности //Наук.-практ. конф., присз. 1С0-р!ччю ы.Одеси.-Одеса, 1994.

41. Яокрацення здоров"я методами ф!зичного виховання в су-часному,сз!т!//Наук.-практ.конф,, присвячена 200-р1ччхь-и.0деси.-Одеса, 1934 /у сп!вавторств1/.

42. Поточно-колове проведения занять з ф'!зичного виховання //Мат. П-т йсеукра"йсько! наухово-практичноI конференци "Актуаль-н! проблелм пристосування молодI до учбових навантаяень.-Черкаси, 1934.

■43. Зизначешя електропроводнсст! ;ак(ряного покриву у школя-р!в//%т.П-! Всеукр. наук.-практ.конф.-Кгровограл, 1994.

44. Корекц|я исрфо-функц!онального стану людини без л(кгв //У Кснгрес св1тово( федерацП украшських л!карських товариств.-Дк!пропетроБськ, 1934

45 Чи потр!бно здоров"я народа УкраТни?//М!знародна хонферен-ц!я педагог!в.-Уыань, 1994.

43. Корекц!я морфо-функц! шального стану орган (зму. //друга рег!ональна конференцгя: пЗ,цоров"я ! осв!та".-Льв!в, 1995

4?. Вчитель, сучасн^сть та нова школа// Ш ВсеухраТнська конференщ'я з вал е олог!Т.-К г ров оград, 1995.

48,Нов! п!дходи до проведення занять з ф>!зичного виховання //Ш ВсеукраТнська уонференц!я з валеолог!! .-Кировоград, 1995.

49. Вштель, учень та сучаснIсть у св!тл! нових вимог до школи//Областка конференц!я - проблеми ново! школи.-Полтава, 1995./у сп!вавторств!/.

г/ ыетодичн! розробки:

50. Сам себе врач.-К., 1989.

51 Сам соб! л!карт,К., 1991.

52. Зизиологические основы Физического воспитания.-П-Хмель-

ницкий, 1990.

фбиз Г. Г. Мор^офункцкональная организация голени при физических нагрузка): различной интенсивности.

Рукопись диссертации на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.11 -эмбриология, гистология и цитология. Киевский университет имени Тараса Шезченно, Киев,1996.

Диссертация представлена автором на залету для получения степени доктора биологических наук. Она касается изучения зависимости изменений структуры голени при физических нагрузках как части локомоторного аппарата в онтогенезе.

Содержание дисертации достаточно раскрыто в 52 публикациях автора. г"

Доказано, что оптимальные Физические нагрузки спо-

о-

собствувт заживлению переломов большой берцовой кости, а также стимулируют морфологические и функциональные процессы, происходящие в костно, хрящевой н мышечной тканях.

Автор доказывает, что в основе перестройки изученных компонентов голени происходит определенная адаптация тканей к строго дозированной физической нагрузке различной величины.

G.G. 'X a i Ъ i 2 . k0rpn0i.0(.iCcii ^na -rhyisiolObicai Structural Conditions or c. ohin under Various Phveical Loaaint, .

«.anuscript thesis 1 or the senior aoctorite in Biology (Speciality

- r-ribriologi-,aistoi.ofc> una Cytolofei )'. Kiev University after

it.ras ahevciiernco. ¿lev, •

x'he uissertation presented by ..tne author ior tne Q.eXence to ¿et '■• nib tsnior doctorate ceule witn ti,e Btudy of the dependence Of physical loading of uifferent extent upon the chan£es in tne structural conditions of a shin Ье±Л£. a part of-loco »otor organs in ontogenesis.

The content of the tneeie ie covered to soae extent .by 52 pub- -licatione of the author.

It is proved that an eptiaua physical loading promotes snin-bor.c- fracture healing as >.ell as it .stiauiates .aorph^io^ical and physiological processes in иаееоив, cartilaginous and aascular tieaue.

The author proves that the саап^еь in the structore of the shin under physical loaaine is uue ~to the adaptation aptituae of the tissue to strictly Ланча icauind of different extent*

Ключвв! слова: иорфолог!я, ф!зичн1 навангажешя, репаратив-на регенерац1я, локоиоторний апарат.

П1дпясано по пруку 26. 02. 96р. Формат 60x84 1/16. Пая1р друкарсьгай. Прук офсетний. Умови. нрук. арк. 2. Замовлення 1*203. Тираж 100. грим. Безкоштовно. ДШьвиая оперативного другу статисгичного управл1юы Полтавсыш! облает!. м. Полтава, вул. Пушк1на, 103.