Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Мiнералого-генетична модель Мужiевского золото-полiметалиiчного родовища (Закарпаття)

ВАК РФ 04.00.20, Минералогия, кристаллография

Автореферат диссертации по теме "Мiнералого-генетична модель Мужiевского золото-полiметалиiчного родовища (Закарпаття)"

^ЛЫИВСЬКНЙ ДЕРЖЛВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡и. I. ФРАНКА

- • П' л ' к *

г- '

На правах рукопнсу

СКАКУН ЛЕ0Н1Д ЗИНОВ1ЙОВИЧ

М1НЕРАЛОГО-ГЕНЕТИЧНА МОДЕЛЬ МУЖ1€ВСЬКОГО ЗОЛ ОТО-ПОЛ1МЕТАЛ1ЧНОГО РОДОВИЩА (ЗАКАРПАТТЯ)

Спещалыисть 04.00.20 — м\нералопя, кристалограф1я

Автореферат

дисертацп на здобугтя наукового ступеня кандидата геолого-мжералопчних наук

ЛЬВ!В — ¡904

Дисертац1ею с рукопис . -

Робота зиконана в Льв1вському державному ун1верситет! 1м. I. Франка

Науковий кер1вник:

доктор геолого-м!нералог1чних наук, професор 0.1.Матковський

Оф1ц1йн1 опоненти: Доктор геолого-м!нералог1чних наук, професор Калкшшй В. А. (1ГГГК АН Украхни)

Доктор геолого-м1нералог1чних.наук В.М. Квасниця (1ГНР АН' Украгни) Пров1дна"орган!зац1я: ДГО "Зах1дукргеолог1я". м.Льв1в.

Захист в!дбудеться 16.11.1994 р. о 15 гол. 30 хв.

на засгданн! Спец1ал1зовано1 Ради при Льв1вському державному ун1верситет1 за адресов 290005, м. Льв1в. вул. Грушевського,4.

3 дисертац!ею можна ознайомитись в б1бл!отец1 Льв1вського державного ун1версктету 1м. I.Франка за адресов: Льв1в, вул. Драгома-нова. 5. ■

Автореферат розЮланий ^ ховтня 1994 р.

.Вчений секретар спец!ал1зовано1 вчено! ради, кандидат геол. -м1н. наук

- 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть роботи.

Проблема генезису еп1териальних золото-пол1метал1чних родовшц е одною 1з пров1дних в геологи рудних родовшд. Внр1шення II повнЮтю залезшть в1д всеб!чност1 вивчення I 1нтерпретац11 просто-рово-часового розпод1лу м1нерал!в 1 Шнеральних асоц1ац1й.

Актуальшсть досл1джень також визначаеться необх1дн1стю п1дви-щення м!неральио-сировшшого потенц!алу Украпш, особливо його золотого фонду. Передача в експлуатац1ю Муж1евського золото-пол1ме-тал1чного родовища ставить Деркаву перед проблемою зб1лъшення сиро-винио! бази для золотодобувних 1 переробних Шдприемств. Також пос-тае проблема оц!нки ресурс1в 1 можливостей добування 1 переробки пол!метал1чних та ср!бних руд, 1з якими т1сно зв'язане золото. Р1зноман1тн1сть м!нерального складу руд 1 значн1 його просторов! вар1ац11 зумовлюють необх!дн1сть детального м1нералог1чного досл1дження родовища. Знания процес1в формування сучасного вигляду руд необх1дне для прогнозування 1х повед1нки в ход1 збагачення 1 металурПйно! переробки.

В дисертац1йн1й робот1 гроблена спроба розв'язати ряд м1нера-лог1чних 1 генетичних проблем. вир!шення яких сприятиме рац!ональн1й переробц1 руд 1 ефективному проведению геоло-го-розв1дувалышх роб1т в межах Украшського сектору ВнутрИчнього Карпатського вулкан1чного поясу. •

Мета 1 основн! завдання досл1дженъ.

Метою дисертац1йно! роботи е побудова м1нералого-генетично! модел1 формування еп!термального золото-пол1метал1чного родовища, яка б адекватно в1дображала реально 1снуючу р1зноман1тн1сть пара-метр!в рудних т1л 1 колорудних зм1нених пор1д. В якост1 модельного об'екту розглядаеться Нуж1евське родовище. Для цього в«р1шувались наступШ завдання:

1.Вивчення м!нерального складу рудних т!л 1 колорудних метасо-матит1в, проведеншш онгогенетичних досл1джень м1нерал1в 1 Шне-ралышх агрегат!в, вивчення динам!ки накопичення золота 1 реконс-трукц1я посл!довност1 формування рудних т1л. ■

2. Вивчення- просторово-часових взаеиозв'язк1в пол1метал!чно1, ср1бно1 1 золото! м!нерал1зацП в процес! формування Иужгевського родовнда.

о. Вийипчушя уксв Формування основних м1неральних парагене-зп«:1ь .'-'.1 даинки нна>изу м1нералыш*х р!вноваг, термобарогеох1н1чних

1 1а;'/г.чш!!-п.ч>х1м1'ш:1х дослШень.

4. На основ! м1нералог1чних та термобарогеох1м!чних досл!джень ррзрахувати ряд ф1зико-х1м!чних моделей м1нералоутворуючих процес1в з метою пров1рки емШричних висновк1в.

6. 0бгрунтувати,правом1рн1сть використання м1нералого-генетич-ного моделювання для технолоПчно! тип1зац11 золото-пол1метал1чних РУД-

Наукова новизна.

1. Вперше для Берег1вського рудного поля даеться всестороння м!нералог1чна характеристика сульфосолей сурми та миш'яку 1з де-тальним вивченням !х складу.

2. Доказано розд1лен1сть в час1 сульф1дно1 1 кварцево! м!не-рал1зац1.1, що вносить кор1нн1 зы!ни в генетичн1 модел1 зруден1ння.

3. Показана автономн1сгь пол1метал1чного, золотого 1 ср!бного зруден1нь 1 досл1джена динам1ка накопичення цих метал!в. Встановле-но мЮце золотого зруден!ння в рудоутворюючому процес! 1 проведено ун1кальн! досл1дження розпод1лу золота в сульф1дних 1 кварц-сульфШшх агрегатах.

4. Створена нова схема стадшност! м1нералоутворення 1 досл!джена будова пол1стад1йного м1нерального поля в межах Муж1евського родовища.

5. Встановлена 1 доказана г!дротермальна природа явищ окисления сульф1дн.их руд.

6. Побудована 1зотопно-геох1и1чна модель повед1нки с1рки в процес! формування рудних т!л родовища.

7. На основ! 1нтерпретац11 результат!в термобарогеох!м1чних, 1зотопно-геох1м1чних досл!джень, йивчення м!неральних р1вноваг та числового Ф1зико-х1м1чного моделювання вивчен! процеси взавмодП поверхневих 1 глибинних розчин!в 1 1х роль в формуванн! рудних т1л.

Практичне значения роботи.

Результата досл!джень розпод!лу золота в Шнеральних агрегатах 1 процес!в формування рудних т!л лягли в основу м!нералого-техно-лоПчно! тип1зац11 золото-мЮтячих руд. яка була використана при п1драхунку запасав Иуж1евського родовища в 1990 роц1. Реал1зац1я ц1е! тип1зацП, як 1 використання даних по просторовому розпод!лу м1нерал1в-носПв золота 1 ср1бла будуть сприяти рац!ональному 1 ефективному добуваыда 1 переробц! руд в процес1 екснлуатацп родо-ьшца.

Виявлон! законсм!рност1 м1нералог1чно1 зональност!, зокрема

розм1щення зон довготривало! ф1льтрац1! г1дротермальних розчин1в 1 концентрац1я зруден1ння по !х периферП S ефективними пошуковими ознаками, як1 рекомендован! Закарпатськ1й експедицП до використан-ня при проведешИ геолого-розв1дуваль)шх роб1т на Берег1вському рудному no.nl. Розроблена методика досл1джень 1 виявлен! зако-ноШрност! просторово-часово! еволюцП г1дротерма.|ЬНо! м1не-рал1зац11 знаходять свое використання при проведеШ м1нералог1чного картування та оц1нц! перспектив Нвас1всько! д1лянки. що на сх1д в1д Муж1евського родовища.

Фактичшш матер1ал.

В основу роботи лягли результата польових 1 лабораторних досл1дження, виконаних в пер1од 1з 1987 по 1993 р!к. В дослШення було включено б1ля 500 м1нералог1чних проб 1з г1рничих виробок та б1льше 300 1з керну свердловин, для яких виконан1 загальншТ м1нера-лоПчний опис 1 м1кроскоп1чн1 досд1дження складу 1 структур« м!не-ральних агрегат1в. а для б1льшост! проб рентгено-фазов1 анал1зи, Особлива увага надавалась вивченню х1м!чного складу моноы1неральних проб (235 анал1з1в) та м1нерал1в (412 м1крозондових анал1з1в), досл1дженню газового складу флющшх включень (63■ газохроматог-раф1чних анал1зи), 1зотопному складу с1рки сульф1д1в 1 сульфат!в (156 аналШв). кисню. водню. 1 вуглецю флюгдних включень 1 м1не-рал1в (52 анал1зи). Виконувались терм1чн1 анал1зи, 1Ч-спектроскоп1я кварцу, вивчення термо-е. р. с. сульфШв. Анал1з просторового роз-под1лу метасоматичних зм1н. м1неральних асоц!ац!й 1 типоморфних властивостей м1нерал1в зд1йснювався на баз! комп'ютерного банку да-них, в який внесен! геолог1чн1. м!нералог1чн! 1 геох1м1чн1 дан1 по 420 свердловинах 1 б1льшост! Прничих виробок родовища. Числове мо-делювання гетерогенних р1вноваг в г1дротернальних розчинах, термо-дпнам!чн1 ! м!нералог!чн1 розрахунки, обробка аналШв 1 повна Шдготовка дисертацН здШснювались на ПК IBM АТ/286.

Положения, що захищаються

1. Основним механ1змом формування рудних т1л було метасоматич-не заи1щення вм1щуючих пор1д 1 б!льш ранн1х г1дротермальних утво-рень, що супроводжувалось широким розвитком явищ перекристал1зац11, розчииення та перев1дкладення.

2. Золоти-ср1бне 1 золото-ср1бло-пол1метал1чне зруденШня Mysitit.ci.Koro родовища зформувались в результат! накладення двох пирюд!!.-; золото1 1 дбох пер1од!в ср1блом1стячо! м1нерал!зац11 на сульфщшй та кварц-сульф1дний агрегата. Власне золот! руди утвориг

лись в результат! зам1щення сульф1дних агрегат!в кварцовими, перек-ристал1зацП останн1х 1 накладення на них ярозит-гетитового парагенезису 1з золотом.

3. М1неральне поле Муж1свського родовища е телескопованим 1 характеризуемся доцентровою зональн1стю. Розпод1л м1неральних па1 рагенетичних асоц1ац1й, текстурно-структурннх характеристик агре-гат1в п!дпорядковуеться положению зон довготривало! ф!льтрац11 гли-бинних г1дротермальних розчиШв.

4. 0днонаправлен1сть еволюцП в межах кожно! стадП i чотирь-охстад1йного процесу в ц1лому е проявом незворотн!х зм!н в умовах формування глибинного флю!ду i часових зм!н параметра середовшца м1нералов1дкладення (т.я., м1неральний склад, ф1льтрац1йн1 власти-BocTi, параметри метеорно! та формац!йно1 вод); Процес взаемодП глибинного флю!ду 1з вм1щуючим середовищем контролюе склад i прос-торовий розпод!л м!неральних продукт!в.

Апробац1я роботи

Результата досл1джень були представлен! на IV ■ cecli П1вн1чно-Кавказського в!дд1лення ВМТ АН''СРСР "М1нералоутворення 1з киплячих Флю1д1в", (1988, Терскол); V конференцП молодих вчених 1ГГГК АН УРСР (Льв1в, 1988); XII симпоз1ум1 по reoxlMli стаб1льних 1зотоп1в (Москва, 1989); Всесоюзн1й школ1 "Сучасн! методи викладан-ня м1нералог1чних дисципл1н 1 проблеми пошуково! мшералorli", Владивосток. 1990; Республ1канськ1й нарад! "М1нераген1я 1 прогнозна оц1нка на тверд1 корисн1 копалини (Ки1в, 1991); на двох нарадах по проблем! "Золото надр Укра1ни" (Одеса,1992; Льв1в, 1993); VIII з'1зд1 Всерос1йського м1нералог!чного товариства (Санкт-Петербург, 1992), . европейськ1й 1 Пан-Американськ1й нарадах по досл1дженнях флю!дних включень (Ф1рензе, 1тал1я, 1991; Р1версайд, США, 1992; Варшава, Польща, 1993), а також на наукових конференц1ях гео-лоПчного факультету Льв1вського ун1верситету в 1992 1 1993 роках.

IlyuiiKauli.

По тематиц! диоертац1йно! роботи опубл1ковано 14 роб1т. 1з.них 4 статт1, 9 тезис1в допов1дей 1 дв! депонован1 роботи. Три статт! прийня'П до друку: в "М1нералог1чний зб1рник", "В1сник Льв1вського ун1верситету" 1 "Economic Geology".

Об'ем роботи.

Дясертац1йна робота складаеться 1з вступу. 8 глав, висновк1в 1 списку л!тератури з 254 назв. В н1й м1ститься 28 таблиць 1 98 ри-сунгЛь. Текстова частина викладена на 190 стор1нках.

Робота ЕИ'-'щана п1д кор1виицтвом професора 0.1. Матковського. Лосл1да:««ш зльюпювалпсь в рамках иауково-дослШих проект1в "Роз-

робка генетичних 1 пошуково-оцИшчних критерПв на дорогоШни! 1 кольоров! метали Укра1ни. Завданпя 1. Розробка м1нералого-генетич-Hoi модел1 золотопол1метал1чного зруден1ння близькоиоверхнево! фор-мацП" (наказ IUhocbItii Украпш По *?8 в1д 21.03.91 р.) та "Топом! нералог1чн1 досл1джешш палеоПдротермалышх систем, з якимн зв'язано золоте зруденШш Закарпаття" (програма 5.3.5 "Золото надр Украпш", постанова Держком1тету Украгни з питань науки i технологи"! Ii 12 в1д -1' травня 1992 р.).

М1нералог1чн1 досл1дження проводились в сп1вроб1тництв1 1з ст. наук. сп!вр. Б. Г. Ремешилом (Льв1вський уШверситет), док. г. -н1н.н. А.Л.Вальтером (1ГМР АНУ, м. Ки1в) та геологами Закарпатськоз геолого-розв1дувально1 експедицП (м. Берегово) - Б.В.Пеньковськок та 0.А.Пир'свою. Термобарогех1м1чн1 1 1зотопно-геох!м1чн1 досл1дасення Флкпдних включенъ зЩйснювались в. сп1впрац1* з канд. г.-м1н. н. И.О. BlTiiKOM (1ГГГК АН Украхни. м. Льв1в), канд. г. -м1н. н. Ю. М.Дем1ховим 1 канд. г. -м1н. н. Д. К. Возняком (1ГМР АН Украпш. м. Kiii'B). 1зотопн! досл1дження с1рки сульф1д1в 1 бариту виконува-лись при сприянн1 докт. Г.Р.Краузе (ун1верситет Калгар1, Канада).

В обговоренн! результат^ досл1джень приймали участь докт. г. -м!н. н. Ю. М.Коптюх (1ГР АН Укра1ни . м. Кигв), канд. г.-м1н. н. А.

A. Яс1нська (Льв1вський ун1верситет). пров. геолог В. Н. Зайцева (За-карпатська експедиц1я, м.Берегово).

Допомогу в проведеин! польо'вих досл1джень на Муж!евському ро-довиц1 падала адм1н1страц1я Закарпатсько! ГРЕ 1 особисто М.Ф.Гожик,

B. М.Шкляика, Р.В. Удуд, A.B.Терлецький, В.П.Черн1н i 1нш1.

Я вдячний вс!м спец1ал1стам, як1 сприяли виконанню дано! робота.

- 8 -3MICT РОБОТИ Глава 1. Постановка проблеми, фактичний натер!ал i методика досл!даень

Проблема генетичного моделювання Пдротермальних родовищ мае два аспекта: перший охоплюе створення фактолог1чно! модел1 родовища, як системи узгоджених м1ж собою даних про будову 1 склад д!лян-ки земно! кори, яку воно займае; другий - 1нтерпретац1ю даних про фактори i параметри м!нералов1дкладення. Весь об'ем м!нералог!чних даних необх1дно розглядати, як неповну, в багатьох випадках зм!нену 1нформац1ю про процеси, ' що привели до метасоматичного перетворення блоку г1рських пор!д 1 нагромадження ново! м!нерально! речовини.

Поняття "м1нералого-генетична модель родовища" вводиться як узагальнення фактолоПчно! (описово!) м1нералог!чно! модел1 1 ряду генетичних побудов, що описують найб!льш важлив1 процеси м!нера-лов1дкладення. При цьому ч!льне м1сце прид1ляеться числовому ф!зи-ко-х!м!чному моделюванню гетерогенних систем типу м1нерал-роз-чин-газ. Так! модел! е опорою, реперними точками в 1нтерпретац1! м1нералого-генетично! 1нформац11.

В глав! даеться анал!з будови еШтермально! Пдротермально! системи 1 можливих фактор!в формування складу м!нералоутворюючих розчин!в та ооадження м!нерально! речовини.

Особлива увага прид1ляеться природн!й пер!одизац!! продесу м1нералов!дкладення - стад!йност!. Ця проблема мае два аспекта: практичний (комплекс критер1!в визначення границь м1ж стад1ями) ! теоретичний (розум!ння стад!! як реал!зац!! конкретних процес!в, що в1дбувалися в палеог!дротермальн!й систем1). В якост1 границь стад1й вид1лялись моменти р!зко! зм1ни м!нерального складу про-дукт1в Пдротермально! д!яльност! при наявност1 явищ нер!вноваж-ност! уже зфориованого м!нерального агрегату 1з новоутвореним.

Стад1я м1нералоутворення е м1неральним в!дображенням перЮду стаб!лыгого функц!онування джерела м1неральних розчин!в. Поки не в1дбуваеться зм!н структури та складу джерела, його еволюц!я харак-теризуеться зростанням в час1 сп!вв!дношення вода/порода [Есиков, 1989] 1 зниженням тепло-масопотоку в1д магматично! камери, що 1 зу-мовл'юе напразлену еволюц!ю параметр!в г1дротермального розчину.

В глав1 наводиться методика опробування 1 м1нералог1чних досл!джень,. гехн1чн1 характеристики анал!з!в. Моделювання гетерогенних р1вноваг в г!дротермальних умовах зд1йснювалось з допомогою програкного пакету CHILLER, любязно наданого М. Р1дом (УнХверситет Орегон;/, США).

Глава 2. Геолог1чна характеристика Муи1евсьшго золото-пол1метал1 'moro родовища.

Муж!евське родовище е одним 1з багатьох золото-пол1иетал1чних родовищ, що розм1щуються в внутр1шн1й частит Внутр1ии.ы о вул-катчного поясу Карпат 1 пов'язан! 1з проявами м1оценового анде-зит-р1ол1тового вулканiзму [Коптюх, 1992). Воно входить в склад Бе-рег1вського рудного поля, структура якого визначаеться Берег1вською вибуховою кальдерою сарматського в1ку. Кальдера виповнена експло-зивними брекч1ями 1 !гн!мбритами 1 перекрита в1дкладами кратерного озера та ефузивно-п!рокластичною товщею.

.В межах Берег1вського 'рудного поля розм1щен1 Берег1вське, Муж!евське, Куклянське родовища. Воин розр!зняються по структурному положению 1 г1псометричному р!вню зруден1иня. Му;к1евське родовище займае найвищу позиц1ю.1 розм1щенс в клиновидному блоЩ над сх1дним похилим бортом кальдери, лиш частково захоплюючи II обрамления, складене нижньою осадовою товщею. Вздовж борту нам11 вид!ляеться проникна зона, представлена системою малоампл1тудних порушень та багаточисленними т1лами брекч!й еруптивного типу - Бортова розламна зона '(БРЗ). На заходГБРЗ круто обриваеться, таким чином ф1ксуючи жерлову частину структури. В вищележачих породах зм1на кута пад1ння борту депресП в!дм1чаеться системою розлам1в п!вн1чно-сх1дного простягання, яка включаюе VI розламну зону 1 е зах!днии обмеженням Муж!евського родовища. П1вн1чна i п!вденна меж1 родовища точно не виз'начен1.

' Родовище мае двоповерхову будову. Нижн1й поверх розм1щешга в межах середньо! туфово! товщ!. floro структура визначаеться су-купн1стю тр!щин в!дриву та сколювання, що концентруються в вигляд1 розламних зон субширотного простягання 1з якими зв'язан1 сульф!дн1, кварц-сульф1дн1, кварц-баритов!, кварц-гетитов1 1 кварцев1 жили та прожилково-вкраплен1 зони. Субширотн1 рудн1 т1ла перес!каються системою зближених тр!щин 1 зон брекч1ювання а1вн1чно-сх!дного простягання, що мае круте пад!ння на зах1д (Д1агональна розламна зона (ДРЗ)). Ампл1туда зм1щення по вказаних розламах не перевищуе 1-2 м. В ДРЗ м1нерал!зац!я проявлена слабо.

BepxHifi поверх охоплюе породи верхньо! осадово! 1 верхньо! ту-фо! товщ. Тут зростае 1нтенсивн1сть метасоматичних арг1л1зитових зм1н. KopiHHHM чином м!няеться характер рудних т1л. Вони представлен! стоепоеидними штокверковими зонами (36-1 та 38-1 рудн1 т1ла) з крутим пад1нням,- розм!щеними над БРЗ.Верхня осадова товща розд1ляе два поверх», гравчи роль екрану для г!дротермалышх розчин1в.

Основною рисию Муж1евського родовища, яка контролювала роз-

под1л М1нерал1в та руд, була початкова (на момент 1н1ц1ал1зац1'1 ру-доутворюйчо! Пдротермально! системи) речовинна та ф1льтрац1йна не-однор1дн!сть середовища Шнералоутворення.

Глава 3. МХнеральний склад рудних т!л i колорудних метасомат1!т1в.

В даному розд1л1 детально описан1 Шнерали, що зустр1чаються в рудних т1лах або ж колорудних метасоматитах. Основна увага зверга-еться на сп!вв1дношення м1нерал1в 1 Ti îx властивост1, як! можуть дати 1нформац1! в1дносно параметра 1 динам1ки процес1в формування родовища. На даний час в рудних. т1лах Муж1евського родовищ виявлено коло 70 м1нерал1в. Рудн1 т1ла та îx окрем! д1лянки в1др1зняються по м1неральному складу. Рудн1 м1нерали можуть складати в1д 0.1 до 90 % жильного виповнення; п1рит, сфалерит 1 гален1т - до 99 % в1д об'ему сумарного об'ему руди. Основним нерудним м1нералом е кварц. Барит! карбоната широко поширен!, але складають невелику долю жильно! ма-си. В yclx жильних т1лах вид1ляються д1лянки сульф1дного (кварц-сульф!дного) 1 кварцевого (+барит, карбоната) складу. Руди кварц-каол1н-гетитового складу широко iititoupeHi в рудних т!лах 1 дом1нують в штокверкових.,

Даеться детальний опис генерац!й п1риту. В1дм1чаеться р!зно-ман1тн1сть структурнйх тип1в агрегат1в сфалериту та гален1ту 1 на-явн1сть законом1рних просторово-часових вар1ац1й зональност! сфалериту, зумовлено! коливаннями вм1сту Fe. Вид1лен1 п1зн1 генерац!! сфалериту та гален1ту, локально розвинен1 в парагенезис1 1з квар-цом. За даними м1крозондового рентгеноспектрального 1 к!льк1сного спектрального анал1з1в даеться характеристика вар1ац!й складу сфалериту ! гален1ту.

Летально вивчено склад комплексу сульфосолей, що слостер1га-ються в вигляд1 тонко! емульс1йно! вкрапленост1 в гален!т1. Елект-ронно-м1кроскоп1чними 1 м!крозондовими досл1дженнями встановлено, що основними фазами е тетраедрит, лол1базит, п1раргирит 1 бурнон!т, менш1й Mipi фрейберг1т. Вуланжерит 1 nlpceïT в!дм1чен1 в одиноких випадках. Виявлен! пол1фазов! м!неральн1 утворення !з розм!ром фаз менше 0.3 мкм, 1нтегральний склад яких наближаеться до акантиту 1 стефан!ту. Bel м1нерали детально охарактеризован! м1крозондовими анал1зами. Виявлено п1зню генерац!ю пол1базиту в асоц1ац1! !з самородним ср1блом 1 акантитом.

За даними м1крозондового анал1зу ряд бляклих руд на родовиЩ включае тетраедрит 1 тенантит, що е р!знов1ковими. Тетраедрит асоЩюе 1з гален!том 1 характеризуемся низькими вм!стами As 1 В1дсутн1стю в!д'емно! кореляц!! м!ж Zn/Fe 1 As/Sb та As/Sb ! Ag/Cu.

- и -

ВмЮт ср!бла в деяких його зернах перевшцуе 10 ваг. %, що дозволяв в1днос!1ти 1х да фрейберШту. Текантит зустр1чаеться в ассц1ац11 1з ха.пькоп1ритом . В його кристалах встановлена зональн1сть росту, зу-мовлена коливаннями вм1ст1в основних компонента (Ге, 1п. Аз, БЬ, в менш1й м1р1 Си); м1ж сп1вв!дношеннями Аэ/ЭЬ 1 1п/?е та Аэ/ЗЬ 1 Ag/Cu спостер1гаеться в1д'емна кореляц1я, типова для багатьох еп1-1 мезотермальних родовищ.

Вперше вид1ляються дв1 генерац!! гЦротииу. П1ротин-1 передуе п!риту 1 майке повн!стю зам1щусться ранн!ми сульф!цами. П1ротин-П спостер1гаеться в вигляд1 сингенних вростк1в в п1зн1х зародкеннях сфалернту-1.

Вперше конкретизована позищя енарг1ту 1 арсеноп1риту в м1не-ральних агрегатах 1 вивчений !х х!м1чний склад

Даеться коротка характеристика поширення, морфологП 1 складу електруму 1 самородного ср1бла. В склад! новоутворень по самородному ср!блу кр!м акантиту 1 пол!базиту-П в!дм1чен! фази, по своему складу близьк1 до макк1нстр1!ту (Ag.Си)2Б 1 ялпа!ту (AgзCuSг).

Для г!дротермального кварцу вид!ляються чотири генерац1!, що розр1зняються просторовою позиц!ею ! часовими сп1вв!дношеннями !з генераЩями бариту 1 карбонат!в. Спектроскоп1чн1 досл1дження кварцу в 1нфрачервон1й (14) област1.спектру показали 1стотн1 в!дм1нност1 м1ж першими трьома його генерациями за характером смуги поглинання в областг 3700..3000 см"1, що в!дпов1дас коливанням г1дроксяльних груп молекулярно! води 1 звязк1в 0-Н в трупах 31-ОН (3700..3500 см"1). Анал1з 1Ч-спектр1в показуе,. що агрегата кварцу-1 м1стять включения водовм1щувчого кремнезему типу сШкагелю чи водовм1щую-чого кварцевого скла. Розрахунки виконан1 по параметрах смуги поглинання в облает! 3700..3000 см"1 [Аз1ап1ап, Вегап, 1986] показали, що концентрац1я сумарно! води (Н2О+ОН") максимальна для кварцу-1 1 м!н!мальна для кварцу-П.

Доказуеться наявШсть трьох генерац!й бариту ! карбонат1в ! двох генераЩй гематиту.

Глава 4. Онтогенез м1нералышх агрегат1в.

М1неральн1 агрегати, як! складають рудн! т1ла Муж1евського родовища с результатом багатостад!йного процесу 1. в основн!й сво!й мае и Формувалпся шляхом метасоматичногс зам!щекня ран1ше зфориова-1шх иьтасоматично зм]нених пор1д або жильного виповнення. Крис-тал!зац1я 61льшосП кварцу-П, бариту-1, гематиту 1 деяких !нших мпк-р'шв повШстю контролюеться наявн1стю б!льш ранн1х продукт!в Плр''>т-:р.'.!'.1ЯЬИ1-.Р(| процесу. Початкопнй об'ем п1ротину-1 1 продукт!в

його дисульф1дизац11 перевищував всю сульф1дну масу, що пот1м утво-рилася. В1н був субстратом, за рахунок якого формувались пол1ме-тал1чн1 руди. Масштаб в!дкладення сфалериту, галенП'у 1 халькоп1ри-ту в значн1й Mlpl визначасться об'емом п1ритово! м1нерал1зац11. Цим поясшоються законом1ност1 розпод1лу цинку в межах рудних т1л.

Процес формування масивних м1неральних агрегат!в сульфЩв, кварцу, гетиту 1 деяких 1нших починаеться 1з масово! кристал1зац11 мШералу (генерацП) в вигляд1 тонкозернистого агрегату часто 1з метастаб1льними структурами 1 наявн1стю метастаб1льних м!нерал1в 1 завершуеться перекристал1зац1Ею та вр1вноваженням агрегату при стаб1л1зац11 параметр1в м1нералоутворюючо! системи. Це супроводжу-еться зниженням рол1 метастаб1льних агрегат1в (коломорфн!, сфе-рол1тов1, дендритов1, дкелетн1 структури) 1 м1нерал1в (вюртцит, марказит, ряд сульфосолей). При цьому м1нерали 1 м!неральн1 агрегата проходлть ряд пром1жних стан!в, що ф1ксуються в,особливостях 1х структури (т1ньов1 , "марказитов1" структури в п1рит1; внутр!шня структура кристал1в кварцу, вказуюча, на первинний халцедоновий субстрат; наявнЮть сульфосолей пром1жйЬго складу 1 структур розпа-ду твердях розчин1в при формуванн! пол1базиту 1 тетраэдриту).

Важливими фактороми. що визначають сучасний вигляд руд е пе-рекристал1зац1я 1 розчинення м1неральннх агрегат!в, зумовлеШ впли-вом б1льш.п1зн1х м1нералоутворюючих розчин1в. Саме завдяки перек-ристал1зац11 зформувались сучасн1 структури п1ритових 1 кварцових агрегат1в. Розчиненню легко п1ддаються агрегата карбонат1в, бариту 1 флюориту, а також сульф1ди. Сильнопориста структура, що виникае в результат1 розчинення вказаних м!нерал1в стимулюс масову перекрис-тал1зац1ю кварцу-1 1 формування агрегат1в кварцу-Ii.

Доказуеться, що процес посл1довного формування м!нерального агрегату шляхом зам1щення контролюеться як параметрами м1нералоут-ворюючого розчину так 1 внутр!шньою енерг1ею агрегату, надлишок яко! визначаеться розм1ром кристал1в 1 Ix дефектн1стю.

Кварц-сульФ1дн1 агрегати е пол1хронними. пол1стад1йними утво-реннями. Кварц е б1льш п1зн1н утворенням по' в1дношенню до сульф1д1в. Формування кварцових агрегат1в супроводжувалось 1нтен-сивним розчиненням сульф1д1в, що привело до значного скорочення сулъфШюх маси або повно! Ix л1кв1дацП.

Основна частина друзових 1 паралельно-тичкуватих агрегат1в кварцу-II 1 -III. що спостер!гаються в жильних т1лах, утворилися шляхом перекристал1зац!1 б1льш тонкозернистих мае S102 (кварцу-1, халцедону).

- 13 -

Глава 5. Мнсральн! парагенетичн! ассоц!ац15 1 стад1йн1сть м1нералоутворешш

М1неральн1 парагенетичн1 асоц1аШ, вид1лен1 в склад1 рудних

т!л. наведен1 в таблиц1 1. Вони розташован1 в порядку Формувагаш,

зг1дно чотирьохстад1йно! модел1 м1нералоутворення.

Таблиця 1. Позиц1я м1неральних парагенетичних асоц1ац1й 1 метасоматичних зм1н в с.тад!йн1Я модел1 формування рудних т!л ЙужЮвського родовища

I. Сульф1дна стад!я

II. Кварц-барнтова стад!я

Шиеральн1 парагеиетчги асоц1ацИ

карбонатна-1

п!эит-марказитова

ппитова ,

сиалерит-п!ритрва

соалерит-гален1т-п1ритова

халькол1рит-тенантитова

кварц-серицит

кварцова-1 шлюоригова оаритова-1, англезит-п1ритова

Метасолшигш! зяЫц

III. Карбокат-кварцоза стад1я|1У. Карбонат-гетитова стад!я -1 !Инералыи парагепетчН асоц1ацН

ква] кварц-каолш

??

карбонатна-П кваршва-П кварц-гематитова кварцова-1II др1бло-акэнтитова оаритова-1I

карбонатнэ-Ш

кварцова-1У

ярозит-гетитова

К1Новарнаттт

эаритова-Ш

кварц-каол!н1т, кварц-гцтоослюда кварц-монТморилон1т кварц-алун1т

Мет асожтчн1 змЬш Д

каол1н!'1 -лик1т кварц-пдрослюда , , кварц-а.пун1т-каол1н1т

Наш1 уявлення про стад1йн!сть м1нералоутворення Муж1евського родовища в деяк!й м1р1 е розвитком погляд1в Е. 0.Лазаренка. Кварц-адуляров! метасоматити вважаються дорудними. В сульф!дну стад1ю кварц-адуляров! метасоматити грають роль л!толог1чного бар'е-

ру. на якому осаджуються сульф1ди. Доказуеться багаторазов1сть в!дкладення бариту, карбонат1в. Перекристал!зац1я, розчинення, пе-рев!дкладення 1 окисления м1нерал1в та !х агрегат!в розглядаються як складов1 стад1йного гидротермального процесу.

Процес м1нералоутворення в палеог1дротермальн1й систем1 Муж!евського родовища характеризуемся виразною направлен1стю, що виражаеться в зростанн1 до к1нця процесу частки сульфат1в та ок-сид1в в склад1 м1нерального осадку. Аналог1чна тенденЩя спос-тер!гаеться-в кожн!й стад11.' Виключенням е судьф!дна стад1я, яка не мае сульфатного завершения. Початок стад!й (за виключенням

кварц-барнтово!) ф1ксуеться ^ формуванням карбонат1в. Початок II стаДп в1дм1чений кристал1зац!ею флюориту. Спостер1гаеться коре-ляц1я м1ж 1нтенсивн1стю тр1щиноутворення 1 об'емом карбонатного осадку.

Явища окисления та розчинення сульФ1д1в, формування англезыто-вых. ярозитовнх та гетитових агрегат1в розглядаються як прояви г1дротермального окисления, зумовленого взаемод1ею глибинних флю-1д1в 1з поверхневими водами. ПериферИш1 частини зони гидротермального окисления сульф!дних руд фиксуються по зм!н1 терноелектричних властивостей гален!ту (перех1д в1д первинного п-гален!ту до р-гале-н1ту). Ярозит-гетитова асоЩац1я формуеться переважно на карбонатному субстрат!.

Глава 6. М1нералог1чна зональность Муж1евського зо.лото-пол1метал1чного родовища

Досл!дження св1дчать про ст!йк1сть. консервативн1сть загально! структур» палеоПдротермально! системи на протяз! всього перюду И !снування. Основою ц!е! структури були ф!льтрац!йн1 зони, як1 конт-ролюють розпод1л г1дротермальних розчин1в в бортов1й частин! Бе-реПвсько! кальдери. Ф!льтрац1йн1 зони складеШ сильно пористим слюдисто-каолШтовим агрегатом. 1х розмщення контролюеться л1то-лог1ею аор1д виповнення кальдери 1 зонами тр!щинуватост1.

Анал1з м!неральних пол1в кожно! стадН м1нералоутворошш пока-зуе, що 1м притаманна доцентрова, тенденц!я розм!щення часово! лосл1довлост1 м1неральних парагенетичних асоц1ац1й (МПА). Ана-лог1чна тенденц1я в1дм1чаеться 1 для всього процесу м!нералоутво~ рення в межах родовища: кожне н- тупне отадшне м1неральне поле займае меншу площу н1ж попередне при сп1впад1нн1 центральних зон.

Для поля, зформованого одн!ею МПА в1дм!чаеться вгд центру до перифер! зростання частки метастабгльних агрегат1в, ускладнення форм кристал1в 1 1х внутр1шньо! будови, усладнення М1нерального складу МПА, поява пром!жннх м1нера.);: .шх утворень, як1 не збер!га~ ються в центральних частицах.

Телескоп;/вання м1нералог1чно1 зг ,.альност1 в ход1 г!дротермаль-ного процесу зумовило широке иоширени^ явищ замщення, розчинення 1 перев1дкладе:шя мИшралЗв 1 1х агрег^пв. Ц1 процесн в значнгй м1р! зумовили сучасне поширення ранн1х гп'-^рацШ кар'юнаПв. флюориту, п1ротину~1, кварцу-1 1 кварцу-П, сульф1дних МПА. РеконструкЩя м1неральних пол!в вказаних компонент! в можпнва тШки Фрагментарно по рел1ктових структурах агрегат!в та текстурах розчинення.

Глава 7. Просторово-часов! законои1рност1 розпод!лу золота та ср!бла в межах Муж1евського родовища i м!нералог1чна тнп!зац1я золото-niстячих руд Иуж1евського родовища

Наводиться анал1з розпод1лу золота 1 ср!бла в головних м!нера-лах 1 м1неральних агрегатах, який в основному грунтуеться на досл1дженн1 моном!неральних проб 1,з сульф!дних, кварц-сульф1дних i кварцових жил. Виявлено велику дисперс!ю bmIctIb Au 1 kg в мо-ном1неральних пробах сульФШв 1 кварцу.

Золото в1дкладалось в два пер1оди: ранн1й (головний), що в!дпов1дае к1нцю I стад11 1 п1зн1й - в середин1 IV стадН. Вони розд1лен1 пер1одом, що охоплюе II i III стадП, коли осадження золота не було, а в1дбувалася перекристал1зац1я, перев1дкладання 1 розчинення електруму.

Онтогенетичний анал!з розпод1лу електруму в сульф1дних агрегатах виявив локал1зац1ю електруму в межах одн1е! ростово! зони сфалериту, що 1нтерпретуеться як проявления синхронност1 Ix крис-тал1зац11. Саме в межах ц1е1 зони часто зустр!чаються сингенн1 вростання гален1ту. Методом SIMS виявлен! п1двнщен1 концентрацП "невидимого" золота в сингенних дьому сфалериту п1рит1 (43 - 349 г/т) та галеШт! (15.2-34.9 г/т). Саме встановленою вузьк1стю часового 1нтервалу осадження золота по в1дношенню до протяжного пер!оду кристал1зац11 сульф1д1в пояснюеться неоднор1дн1сть розпод1лу золота в сульф1дних агрегатах..

Головний пер1од кристал1зац11 електруму не супроводжуеться в1дЧутною диференЩаЩею електруму н1ж р1зними позиц1ями в агрегат!.. В1дпов1дний розпод!л золота м1а м1нералами в значн1й Mlpl визначаеться складом м1нерального агрегату на момент в1дкладення золота. В пер1од перекриотал1зац11 однозначно проявлена тенденЩя до б1льш 1нтенсивного. росту електруму в позиЩях, пов'язаних 1з га-лен!том та п1ритом. Основною тенденцию цього пер1оду е зроотання XAg електруму з часом, проявом чого е зворотня залежн1сть м1ж розм1ром зерен I вмЮтом в них ср1бла. Зростання рол1 гален1ту в склад1 агрегату тю Mlpl кристал1зац11 сингенного електруму зарод-ження сфалериту зумовило статистично ст1йке збагачення ср1блом електруму в гален!тов1й позиц11 по в1дношенню до такого к в сфале-ритов1й позицП Як 1 позиЩя, так 1 розм1рн1сть електруму в сульф1дному агрегат! законом1рно змИгоеться по в1дношенню до ка-нал1в ф1льтрац11 розчин1в. По Mipi наближення до не! зростае се-редн1й розм1р зерен електруму в yclx позиЩях, зменшуеться роль позицП в п1рит1, 1 зростае роль позиц!й в гален1т1 1 на контакт1 га-лен! ту !з сфалеритом.

Головним результатом П 'стадП е зам1щення сульф1д1в кварцом 1 формування ново!. ' кварцово! популяцП електруму. При перекрис-тал1зац11 кварцу в III стад1ю (переход! кварц-I - кварц-Ii) вм!ст Au в агрегат1 зннжуеться майже на порядок. В1дм1чаеться перев1дкла~ дення золота на сульф1ди.

Електрум. що зформувався в п!зн1й перюд в!дкладення, мае ло-кальне поширення. але, поряд 1з цим е визначальним в формуванн! золотого зруден1ння в 36 рудному т!л1 1 ряд! д1лянок VIII 1 XIX руд-них т1л. По часу кристал1зацП в!н в!дпов1дае завершению формування гетитових агрегат!в.

Проведен! м1нералого-геох1м1чн1 досл!дження показали, що ср!бна 1 золота м!нерал1зац1я в рудах Муж1евського родовища розд1лен! в час!. 1хне сп!впад!ння в межах одного рудного блоку носить випадковий характер i контролюеться розм1щенням його в!дносно канал1в ф!льтрац1! м!нералоутворюючих розчин1в.

Зруден1ння ср1бла на Муж1евському родовищ1 формувалась на ripo-тяз1 двох пер1од1в. РашШ, Sb-сульфосольний, пер!од накопичення ср!бла в1дпов1дае часу завершения формування п1рит-сфалерит-га-лен1тово! МПА. п1сля етапу ранньо! кристал1зац11 електруму. П1зн1й пер!од представлений ср1бло-акантитовою МПА i сп1впадае 1з завер-шенням карбонат-кварцово! . стадП. Встановлена просторова зональность в розм!щенн1 ср1бно1 м1нерал1зацП по в1дношенню до ка-нал1в ф1льтрац11 м1нералоутворюючих розчин1в.

Нер1вном1рний розпод1л процес!в осадження, перекристал!зацП, розчинення 1 зм1ни м1нерала-ноо1я-електруму 1 "невидимого" золота в межах родови ща прив!в до значних вар1ац!й в технолог1чних власти-востях золото-м!стячих руд. М1нералого-технолог1чна тип1зац!я золо-том!стячих руд по наступних параметрах: 1) м!нерали-нос11 електруму; 2) частка золота, зв'язана 1з Шритом; 3) ступ1нь в1дкриття золота; 4) розм1р частинок електруму. Вид1лен1 типи руд вказан! в табл. 2.

Проведений анал1з технолоНчних властивостей руд показус на-явШсть руд 1з тяжкими технолоПчними характеристиками, що потребуе використання Щанування. Поява таких руд зумовлена знаходягенням тонкодисперсного золота в масивному тонкозернистому кварц1 I гли-нистих м1нералах, а також високими вмЮтами."невидимого" золота в п1рит1. Виходячи 1з розроблено! модел1 онтогенезу м1нералышх агре-гат1в, повед1нки золота в процесах Ix формування, просторового роз-под!лу МПА можна достатньо впевнено оц1нювати технолог1чн1 власти-вост! руд по результатах м1нералого-генетичних досл1джень.

Таблиця 2. М1нералого-технолог1чн1 типи руд Муж1евського золото-пол!метал1чного родовища

Тип РУД М1нердли- Н0С11 золота Розм1р-Н1сть золота. мм Частка в1льного золота.% Труднощ!'переробки

п1ритозий концентрат ulany вання

1стотно-п1ритовий п1рит кварц W- < 50 так так

Гален1т-сфалерито-вин сфалерит гален1т п1рит ш- 40-70 Hl Hl

Гален1т-сфалерит-пГритовий сфалерит галентт гприт w- 40-70 так/н1 Hl

Англезит-кварцов! кварц англезит п1рит 8:?05- 60-80 Hl так/Hl

Кварцов кристал пере-L30B&H1 кварц гетит ?:Г 70-90 Hl Hl

Кварцов! непере-кристал13ован1 • кварц гетит 8:8?5- 50-70 Ш так

Глпнисто-кварцов! кварц гетит ?;805- 50-80 Hl так/н1

Глава 8. М1нералого-генетична модель Нуж1евського золото-пол1нетал1чного родовища

Визначення ф1зико-х1м1чних параметр1в глибишшх 1 м1нералоут-ворюючих г1дротермальних розчин1в. оцШка рол1 процес1в зм1шування розчин1в, кип1ння 1 взаемодП 1з вм1щуючими породами зд1йснювалось за результатами 1зотопно~геох1м1чних 1 термобарогеох1м1чних досл!джень, анал1зу м1неральних р1вноваг в рудних агрегатах 1 коло-рудних метасоматитах.

Загалыпш температурний 1нтервал м1нералоутворення складае 250. .140°С, причому в1н витриманий для вс!х стад!й. На протяз! кож-но! стад11 спостер1гаеться зниження температури, хоча наведений температурний 1нтервзл характерний 1 для ранн1х (в конкретн1й стадШ м1нера.п1в. Солен1стъ розчину коливаеться в1 д 0.0 до 14.0 ваг.% НаС1 екв. 1 характеризуемся ст!йкою тенденцию на зниження до к1нця стад11. КатЮнний склад розчин!в визначався по Тевт ФВ. сп1вв1дношення кат1он1в -- по водних витяжках. Температури розчину, визначен1 по K-Na- геотермометру за результатами водних витяжок. перерахованих для соленост! ФВ, близью до Гг ФВ, що вказуе на реп-резентативШсть цях анэлШв. Локазусться нг>шжл1т1сть використятшя

анал!з!в газового складу ФВ в м1нералах родовища для оц1нки сп1Вв1дношеиь газ1в.

Анал1з сл!вв1дношепь Гг 1 соленсст! , газового складу 1 Фотонного складу Н2 0 флю 1 дних включень свДдчить про наявШсть в м!не-ралоутворч1й систем! трьох тип!в розчин1в: глибшшого флю!ду (Г'Ф), метеорно! 1 формацШно! вод. Формац1йы1 води (ФоВ) с продуктом поствулкан1чио1 д1яльност! 1 формуються в кратерному озер! в результат! конденсацП пари, окисления газ!в 1 взаемодП кислого сульфатного розчину !з п1рокластичнш.ш 1 осадовими породами. Склад метеорних вод (MB) м!няеться в залежност! в1д нагр1вання Ix при взаемодП i3 парою 1 газами та взаемодП 1з породою. Вар1ац11 в лролорШях зм1шування цих розчин!в 1 еволюц!йн1 зм!ни !х складу в ход1 стадП 1 всього перюду функц!онування г1дротермально1 систем» визначали параметри м1нералоутворюючого розчину, а значить 1 посл1довн1сть прот1кання прсцес1в' зам1щення. перекристал1зацИ, розчпнеиня чи окисления в м!неральних агрегатах.

Иаксималышй розвиток явит гетероген!эацП розчин!в припадае на початки стад1й. Зменшення област1 гетероген1зац1! зумовлене зни-жепням р1вня газонасиченост! ГФ ! ростом зм1шування 1з холодними MB на протяз! стад!!. Насл1дком гетероген!зацП глибинного флю!ду е зони нагр!вання MB парою 1 газом. Вторинна гетероген1зац1я, Х1м1чний та 1зотопний обм1н м1ж паро-газовим потоком 1 MB при в1дсутност! взаемодП 1з р1ол!том ведуть до 1стотного зншкення 60|1го. 'Так! явища за$1ксован1 для пер1од!в формування кьарц-барито-Boi асоц!ацН 1 перекристал1зацП раннього кварцу.

Доказуеться визначальний вплив розс1яно! оргаШчно! речовини (РОР) на формування п1ротпну-1 i б1льш п!зн1х сульф1д1в. Джерелом С02 були вапняки мезозойського фундаменту для ГФ i РОР для MB та ФоВ.

Проведена 1нтерлретац1я вар!ац!й 534S сульФ1д1в показала, що 1зотопний склад с1рки м!нералоутворюючих розчин1в сульф1дно! стадП формувався в результат! зм!шування с1рки !з двох джерел: збагачено! 34S 1з вмИцуючих пор!д (носП - формации! 1 метеорн! води) 1 зб!днено! 34S - 1з джерела г1дротермалышх розчип1в. Сп1вв1дношення с!рки !з цих двох джерел м1нялось в„ час!, що в!дбивалось в зм1н! 534S„2S мШералоутворюючого флю!ду. Частина с!рки запожичувалась 1з п!риту. що приводило до зглажування вар1ац1й 634S сфалериту та га-лен1ту 1 успадкованост1 1зотопного складу в часовому ряд! сульф!д1в. М1нералог1чн! спостереження свадчать, що диси.-;рс1я 634S бариту (4.0. .20.2 %.) • контролюеться Ьотошшм oC.MlHuM ири лки,;-но-б1дновшших реакиДях H2S-S04.

Базувчись на термобарогеох1м1чних 1 1зотошю-теох1м1чних дос-л!дженнях, змодельоваио- склад основннх тнп1в розчин!в в палеог1дро-термальШй систем1 Нуж1Евського родовита (табл. 3).

Таблиця 3.

Параметри Глибинний Метеорна Формац1йна Нагр1та

флкл'д вода вода метеорна

розчпну нагр!та в р1ол1т! вода в кварцовпх жилах

'ГС 240. .260 50..150 100..200 140. .220

Солеп!сть,% NaC! екв. 6. 0..8.0 0. 0. .0. 1 9.0. . 14.0 0.0. .0.5

Газовий склад H,-C02-tJo М,.АГ СН4 -СО, СО, -И,

Кат1онний склад R-Na K-Na Ca-Mg-K-fla К-Са-11а

h2s/so,z- •> 1 < 1 <1.. >1 > 1

log mH2S -3 -5 -2 -3

mcoo ph ' O.Ol..0.25 < 0.01

3.5..7.0 5.5..7.5 4.5. .5.5 1.0. . 5. 0

l з я ^ и v о,• ® ¡1 2 S • -90..-50 -90..-65 -55.:-40 -115..-70

5.0..7/0 -12. 0. . 0.0 -5. 0..5. 0 -8.0..0.0

-11. .-5.0 ~ 25 ~ 25 -2.6. . -16

-0.0..3.0 >10 3. . 10 1.0..3.0

1сто гний вплив магматичного флкиду 1 ФоВ на склад м1нералоут-ворюючого Флю1ду 1 новоутворених мнеральних агрегат1в в межах Муж1евсько1 родовита заф1ксований т1льки для сульФШю! стадП. На протяз! кожно! стадП в склад! м1нералоутворюючого розчпну знижу-еться частка ФоВ 1 зростае вплив ИВ. що пояснюсться зниження'м напору глибишгах розчин1в, що приводить до опускания р!вня проиикнепия метеорних вод в зон1 м!нералов1дкладення 1 актив1зац!1 П участ! в процесах змщування. Весь пер!од функц1онування гидротермально! системи- супроводжуеться зростанням впливу МВ на параметрн ГФ.

ПерЮд Пдротермально! активност! супроводжуеться зростанням Гог, зниженням вм1сту с1рки в м1нералоутворюючому розчин!. рН розницу зростае на протяз! кожно! стад!!; початкова рН максимальна в I стад1ю (5.5-6.5), м!н1мальна - в II {<3.5). '1 поступово зростае в!д II до IV стад!!. Бона контролюеться процесами генерац!! ГФ, буферу-ючим вплнвом середовища Ф1льтрац1! 1 процесами зм1шування.

Числове моделювання'гетерогеннлх р1вноваг типу розчин-м1нерал (+газ) дозволило оЩнитк вплив охолодження. кип1ння розницу, взас-мод!! його !з р1ол!том, мегасоматитами 1 сульф1дними 'регатами. зм1шування розчин!в р1зного складу на процеси Формунання рудштх т1.л. Иасове осадження сфалериту 1 галеШту зумовлене иосд1довними кип1ш1ям 1 тлсмсиЦсю 1з п1ритовим агрегатом. ВзаемодЫ 1з р1гл!-г---м 1 кварц-адуллровим гртасоттитои може привести т1льки до формулам!!.-)

вкраплено! м!нерал!зац11. Припинення осадження сульф!д1в мае комплексу причину: з одно! сторони це припинення поступления метал!в 1з магматичного'джерела 1 зниження вмЮту сульф1дно! с1рки в м1не-ралоутворюючих розчинах, з другою зростання кислотност1 ГФ, яке блокуе масове осадження сульф1д1в в зон! м1нералоутворення.

Низьк1 значения рН 1 Г02 розчин1в I стадП визрачають иизьку розчинн1сть золота в ГФ на початку I стадП. Р1ст рН 1 Гог ГФ веде до зростання розчинност1 Аи 1 Аб 1 до повторного залучення Аи, розс1яного в ранн1х парагенезисах в г1дротермальний процес, що ре-ал1зуеться в формуванн1 золото-м1стячих сульф1дннх руд на виновному бар'ер! п!ротин-п1рит 1 при взаемодП 1з кварц-адуляровим мета-соматитом. Очищения в1д золота глибпнних частин Пдротермально! системи, зд1йснене в к!нц1 сульф1дно! стад!! зумовило ненасичен1сть ним розчин1в II та III стад1й 1 формування його Ютотних концент-рац1й в зон1 м1нералов1дкладення в цей пер1од. Повторна моб1л1зац1я золота в верхн1х горизонтах е джерелом золота, осадженого на гетн-тових агрегатах при зм1шуванн1 1з МВ. Аналог1чн1 фактори контролю-ють формування ср1бно! м1нерал1зац1!. Розд1лення золото! 1 ср!бно! м!нерал!зац!1 в час! зумовлене р1зницею в сприятливих температурах осадження (при пост1йн1й рН) 1 високою розчинн1стю Ag при низьких РН.

Осадження Б102 в г1дротермальн!й систем! контролювавалось зм!шуванням ГФ 1 МВ. Температура метеорно! води, що визначалась потоком пари 1 газу, пропущеним через не!, визначала кристал!зац1ю чи розчинення кварцу. В сульф1дну стад1ю внсока температура метеорно! води блокувала осадження 310г, в кварц-баритову - низька !! температура е основним фактором формування метасоматичних кварцових т!л. Формування нагр1тих метеорних вод на початку сульф!дно! стадП веде до !нтенсивно! перекриотал1зац11 кварцу-1. Одночасно, в зонах дробления проникнення холодних метеорних вод веде до осадження 5!0г 1 формування кварц-халцедонових агрегат1в.

Формування бариту в1дбувалооь при взаемодП нагр1тих метеорних вод 1з глибинним флкпдом вшшкае геох1м1чний бар'ер, на якому йде кристал!зац!я бариту. Д1я р!знонаправлених фактор!в, таких як зростання розчинност1 бариту при рост! шНаС1 1 зниження при Т вшцШ 200°С 1 нижч1й 100°С приводить до стягування бариту в вузьку зону на гранит зм1шування.

Карбонати осаджувались в ■ зон! зм1шування ГФ 1з МВ. 1х к!льк!сть залежала в!д концентрац!! С0г в ГФ .

- 21 -

Список основних публ1кац1П автора:

1. Результаты и перспективы изучения Флюидных ореолов на Бере-говском эпитермальном месторождении.// Натер. 5-й конференции молодых ученых Института геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР (г.Львов, 15-21 мая 1988 г.).. т. 2 - С. 23-29. (Депонирована в ВИНИТИ 22.02.1989 г., N 1209-В89) (сп1вавтор - В1ТШС М. 0.).

2. Физико-химические параметры минералообразования при Формировании некоторых рудных зон Береговского эпитермального месторождения. // Матер. 5-й конференции молодых ученых Института геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР (г.Львов, 15-21 мая 1988 г.). . т. 2-С. 12-22. (Депонирована в ВИНИТИ 22.02.1989 г., N 1209-В89) (сШвавтори - В1тик М.О., Ремешило Б.Г.).

3. Генезис минералообразующих флюидов близповерхностного золото-полиметаллического месторождения по данным изотопно-геохимических исследований // Тез. докл.- XII Всесоюз. симп. по геохимии изотопов. - М. ,1989. - С. 89-90. (сп1вавтори - Коптюх Ю. М. ,Дем1хов Ю.М., В1тик М. 0.).

4. Минералогическая зональность Береговского золото-полиметаллического месторождения (Закарпатье) // Современные аспекты поисковой минералогии и методы преподавания: Матер. Всесоюз. школы "Современные методы преподавания минералогических дисциплин и проблемы поисковой минералогии", Владивосток, 1990. - Владивосток. - 1990. -С. 68-70. (сп1вавтори - Матковський О.И., Ремешило Б.Г.).

5. 1зотопний склад кисню i водню води флю1дних включень в м1нералах Берег1вського золото-пол1метал1чного родовита // Доп. АН УРСР. Сер. Б. - 1990. - II 8. - С. 8-10. (сп1вавтори - BIthk М. 0. , Дем1хов Ю. М., Коптюх Ю.М.).

6. Пространственно-временные соотношения золото-серебряной и полиметаллической минерализации Береговского рудного поля (Закарпатье) // В сб. "Минерагения и прогнозная оценка на твердые полезные ископаемые " (Тезисы докладов), вып. 2. - Киев. - 1991 (сШвавтори - Матковський О.И., Ремешило Б.Г.).

7. Evolution of hydrothermal fluids In the ore-forming system of gold-base metnl deposit Beregovo (Transcarpathlans): [Pop.] 11th Blen.Symp. "Eur. Curr. Res. Fluid Inclusions"., Flrenze, 10-12 Apr., 1991: ECROFI XI //Plinius. - 1991. - II 5. - C. 240. (сШвавтори -BIthk M. 0. , Дем[хов Ю.И. ).

8. Газовый состав Флюидных пклячеикП п кварц? Береговского месторождения // Геохимия - 1992. - в 10. - f 1138-1445. (сиЗвав-

тори - В1тик М.О., Шронова О.Ф.).

' 9. Модель формирования минерализации самородного золота на Му-жиевоком золото-полиметаллическом месторождении //в сб. Современные проблемы минералогии и сопредельных наук (Тезисы докл. к VIII съезду Всерос. минерал, об-ва, Санкт-Петербург. 9-14 июня 1992 г.). -Санкт-Петербург, 1992. - С.186-188. (сп1вавтори - Ремешило Б.Г., Матковський О.И.).

10. Золоте зруден1ння БереНвського рудного поля (Геолого-структурна позиЩя 1 м1нералог1чна тип1зац1я) //Золото в надрах Укра!ни (В1стник Льв1в. ун-ту.. Сер. геолог1чна. - вип. 11.).. -Льв1в - 1992. - С.128-145 (сп1вавтори - Матковський O.I., Гожик М. Ф., Ремешило Б.Г.. Шклянка В.М.)

11. Положение гидроксилышх групп в кварце: интерпретация ИК-спектров и использование в минералогическом картировании близпо-верхностных месторождений // Минералогия кварца (Тезисы докл. со-вещ. "Минералогия кварца", 17-19 нояб. 1992 г.. г.Сыктывкар). - С. 95. (сШвавтор - Козуб Ю.Б.).

12. Пространственные неоднородности среды минералообразования при формировании кварцевых жил Мужиевского золото-полиметаллического месторождения (Закарпатье) // Минералогия кварца (Тезисы докл. совещ. "Минералогия кварца". 17-19 нояб. 1992 г., . г. Сыктывкар). -С.104. (сп1вавтори - Витик М.О., Ремешило Б.Г.. Матковський О.И.).

13. Fluid Inclusion and stable Isotope study of the Beregovo gold-base metal deposit (Transcarpathlan region. Ukraine) //PACROFI IV. Fourth Biennial Pan-American Conf. on Research on Fluid Inclusion (Lake Arrowhead, California, USA. May 21-25.1992). Riverside. California. 1992. - C. 87. (сп!вавтори - BItiik M., Краузе Г. P.. Дем1хов Ю.М.)

14. Эволюция■гидротермальных растворов в рудообразующей системе Береговского месторождения (Закарпатье)// Геол. рудн. месторожд. - 1993. - т. 35, N 2. - С. 142-150. (сп1вавтор - В1тик М.О., Дем1хой Ю.Н.).

15. Fluid Inclusion and stable Isotope study on gold-base metal deposit Beregovo, Transcarpatian, Ukraine // Econ. Geol. -1994. (сп1вавтори - BItiik M., Краузе Г. P.). - в друц1.

16. М1нералог1чне картування при пошукових та розв1дувальних роботах на золото // М1нер. зб1рник. - 1994 - (сШвавтор - Мат-' ковський 0.1.) - в друц1.