Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Минералогия скандия Первомайского месторождения Кривбасса

ВАК РФ 04.00.20, Минералогия, кристаллография

Автореферат диссертации по теме "Минералогия скандия Первомайского месторождения Кривбасса"

со

МІНІСТЕРСТВО ВИЩОЇ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

с~ Г'

!■ •

. »

ХАРИТОНОВ і ». - . і ВіталШ Миколайович

, УДК 553.31:549.642.31 (477.63)

МІНЕРАЛОГІЯ СКАНДІЮ ПЕРВОМАЙСЬКОГО РОДОВИЩА

КРИВБАСУ

04.00.20. Мінералогія, кристалографія

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук

Кривий Ріг - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук, професор Єстас-х&е БтврШ Дяттретч, Криворізький технічний університет, завідуючий кафедрою мінералогії, кристалографії та родовищ корисних копалин. Міністерство освіти і науки України.

Офіційні опоненти: доктор геологічних наук, доцент Орліисьш Ольга Б&ящНвна, Національна гірнича академія України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), завідуюча кафедрою загальної та структурної геології

кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Ахко-зоо Юрій Пеозтіійсаич, Державний науково-дослідний гірничорудний інститут Державного комітету промислової політики Міністерства економіки України (м. Кривий Ріг), завідуючий відділом геології і комплексного використання мінеральної сировини

Цровідаа установа Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України (м. Київ)

/ / ^ -

Захист відбудеться 'І/У " л 2000 р. о// ' годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 16.01.02 Криворізького технічного університету (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вуя 22-го пертзгйду, 11.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці КТУ за адресою 50002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Пушкіна, 37.

Автореферат розісланий11/2 " /ті--'? ^ і 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 16.01.02 кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сгп» і стад наукової дробленій. Скандієносність егіриновнх і рибе-кітових залізорудних метасоматихів Первомайського родовища Північного району Кривбасу була виявлена у 1989 році. Попередніми дослідниками розглядались питання локалізації та особливостей хімічного складу цих утворень. До останнього часу недостатньо вивченою була їх мінералогія, зокрема питання топомінералогії, прикладно! мінералогії і типомо-рфізму мінералів-коицентраторів скандію.

Актуальність теми дисертаційної роботи обумовлена необхідністю поглибленого дослідження локалізації і топомінералогії скаядій-вмісних залізних руд, особливостей морфології, анатомії і фізичних властивостей иінералів-концентраторів скандію, що дозволить уточнити існуючі уявлений про мінералогію скандієноских егіриновнх і рнбекітоБих метасома-титів. Це сприятиме більш иовному використанню останніх завдяки одержанню з них, окрім залізорудного, скандієвого концентрату.

Зв’язок роботи з науковими програмами- Дисертаційна робота виконувалась протягом 1987-2000 р. у зв'язку з п ау< ово-д о елі дя о ю програмою Криворізького технічного університету по зиченню рідкіснометалевої мінералізації залізних руд та вміщуючих їх порід Північного та інших залізоруднихрайонів Кривбасу.

Мета і задачі досліджепна. Метою дисертації е всебічно обгрунтована мінералогічна модель утворення комплексних скандій-залізних руд Північного залізорудного району Кривбасу на прикладі Первомайського родовища і розроблені на її основі рекомендації по підвищенню ступеню утилізації мінеральної сировини, що видобувається.

Автором було поставлено і вирішено такі основні задачі:

1) дослідження топомінералогії скандія-змісних залізних руд і вміщуючих порід;

2) визначення основних парпгеиетичних асоціацій скандіеноагах мінералів і уточнення уявлень про умови їх утворення;

3) вивчення морфології, анатомії, хімічного складу і фізичних властивостей провідних міиералів-концентраторів скандію і виділення їх ти-поморфних ознак;

4) експериментальне дослідження метасоматичного процесу утворення скандій-вшсвих мінералів;

5) мінералогічне обгрунтування технології одержання скандієвого

концентрату.

Об'єкт дослідження - скяндієносні залізні руда і вміщуючі порода криворізької серії Первомайського родовища.

Предмет дослідження - мінерали і мінеральні комплекси скандій-залізних руд продуктивної товщі Первомайського родовища.

Методи дослідження-топомінералогічний для визначення умов локалізації скандіеносних мінералів і мінеральних комплексів; онтогенічний, мікроскопічний, мікрокристалометричний, гранулометричний у дослідженнях анатомії і морфології індивідів і агрегатів мінералів; спектрально-флуоресцентний, мікрозондовий, повний силікатний з метою вивчення хімічного складу скандіеносних мінералів і їх агрегагів; імерсійний, пік-нометричний, віскозшетричквй, магнітометричний, рентгеносгруктурний для визначення оптичних, магнітних властивостей і густини мінералів-носіїв скандію; експериментальний для моделювання умов утворення ска-ндієноснш: мінералів і їх пар атеїстичних асоціацій; мінералого-технологічнай з метою мінералогічного обгрунтування технології одержання високоякісного скандієвого концентрату, кореляційний, факторний, кластерняй та інші статистичні методи для обробки мінералогічної інформації; стандартні і оригінальні комп'ютерні програмні продукти для збору, обробки, аналізу даних і оформлення дисертації.

Наукова новизна одержавше результатів. Автором були одержала наступні оригінальні наукові висновки:

1) скандієве зруденіння локалізується в породах трьох формацій: ме-табазитової, метаультрабазитової і формації залізорудних натрієвих мета-соматитів; максимальна скакдієносність характерна для останньої;

2) в тілах натрієвих метасоматвіів максимальний вміст скандію (76,9 г/т) характерний для зон егіринізаціїї, більш низький (43,3) для зон рибе-кітизації, в ореольиих зонах обкварцування і карбонатизації вміст скандію як і у первинних залізистих кварцитах близький до кларкового значення;

3) головним мінералом-ковцентратором скандію е егірин, другорядну роль відіграють амфіболи (рибекіт, кумінгтоніт, магнезіорибекіт) і магнетит;

4) скандієносні мінерали характеризуються низкою особливостей локалізації, морфології і анатомії індивідів., хімічного складу і фізичних властивостей, які виділені як їх типоморфні ознаки;

5) особливості розподілу скандію по мінералах-концентрагорах обумовлюють можливість одержання скандієвого (егіринового, рибекіт-егіринового, рибекітового) концентрату з відходів збагачення бідних залі-

э

зних руд Первомайського родовища.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання при проведенні пошуку, розвідки і мінералого-технологічного картування комплексних скандій-залізних руд Первомай-ського родовища, а також для розробки технології одержання скандієвого концентрату.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи проведено аналіз фондових і літературних даних; мінералогічне опробування скандієносннх порід проективної і вміщуючих її товщ родовища; макро-і мікроскопічні мінералогічні дослідження; експериментальне моделювання процесів утворення скавдін-вмісяих мінералів; визначення у породоут-ворючих і другорядних мінералах, а також у продуктах експериментів вмісту скандію спектральним флуоресцентним і мікрозондовим методами; шкрофотографз'вання; комп'ютерну обробку власних і отриманих попередніми дослідниками мінералогічних даних.

Апробацій результатів дисертації. Результати досліджень, що висвітлюють основний зміст дисертаційної роботи, були представлені на науковій конференції "Проблеми геологічної науки та освіти в 'Україні" (Львів, 19-21 жовтня 1995 р.), на Регіональній наукосій конференції "Современные проблемы геологии и минералогии железисто-кремнистых формаций в их обрамления" (Кривий Ріг, 11-12 квітня 1996 р.), на Міжнародній науковій конференції 'Глибинна будова літосфери та нетрадиційне використання надр Землі" (Київ, 14-18 травня, 1996 р.), на Міжнародній науковій конференції "Оперативиьш контроль и управление качеством минерального сырья при добыче и переработке" (Кривий Ріг, 12-15 листопада 1996 р.), на Другій Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених іи. академіка М.АУсова "Проблемы геологии и освоєння недр" (Томськ, 6-11 квітня 1998), на 4-й Міжнародній науковій Шкоді студентів та аспірантів "Металлогения древних и современных океанов - 98" (Міас, 4-9 травня 1998 р.)., Науково-практичній конференції "Основные направлення развитей горнопромышленного комплекса (ГПК) Украины в условиях переуда к рыночной экономике" (Кривий Ріг, 15-16 жовтня 1998 р.), на Науково-технічній конференції "Актуальные проблемы геологии и рационального природопользования" (Дніпропетровськ, 5-7 травня 1999 р.), на Ш Регіональній науковій конференції Теологія і мінералогія рудних районів" (Кривий Ріг, 24-25 червня 1999 р.), на засіданнях технічних рад Північного гірничо-збагачувального комбінату, м. Кривий Ріг (1993-2000 рр.), Східного гірничо-збагачувального комбіна-

ту, м. Жовті Води (1997 р.), шахтоуправління "Октябрсьхе", м. Кривий Ріг (1998 р.), а також на щорічних науково-технічних конференціях Криворізького технічного університету (1993-2000 pp.).

Публіка nil За матеріалами дисертаційної робогн шторок було опубліковано 15 робіт, в тому числі 3 одноосібно; з них у фахових виданнях -

4 роботи.

Структура і об'єм дисертаційної роботи. Робота складається з вступу, п'яти розділів, 21 додатку, 19 таблиць, 58 рисунків, 240 бібліографічних назв; повний обсяг дисертації 324 crop., текстову частину роботи викладено на 124 стор.

На всіх етапах виконання досліджень автор користувався допомогою і консультаціями, за які щиро вдячний головним геологам Північного гірничо-збагачувального комбінату кандидату геолого-мінералогічних наук ПМХартановичу і шахти "Первомайська” О.В.Горностаєву, докторам геологічних наук професорам кафедри геології Кріворізького технічного університету І.С.Шраньку і АХКаталенцю, аспіранту цієї ж кафедри Є.В.Євт€Хову, співробітникам кафедри мінералогії, кристалографії та родовищ корисних копалин Криворізького технічного університету: докторам геолого-мінералогічних наук професорам Б-ІПирогову, ВЖТрощенку, кандидатам геолого-мінералогічних наук доцентам В.Я.Легедзі, В.М-Тарасенку, О.М.Трукіну, асистенту Д.М.Каруці, співро-

бітннкам кафедри ЛЛМосіицовій, |АП.Шмагайловій|, О.ІТончарову, ЛО.Виговській, А.В.Малншкіній, Л.М.Ковальчук, В.В.Сгеценку, Д.М.Меньшикову, Ю.М.Бублику, В.В.Мядзелю.

Почуття щирої подяки автор висловлює своєму науковому керівникові доктору геолого-мінералогічних наук професору завідуючому кафедрою мінералогії Криворізького технічного університету Валерію Дмитровичу Євтєхову.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛІ

КОРОТКИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ ОШЇСЇШРВОМАЙСЬКОГО РОДОВИЩА

Пераош&ське родовище локалізується у иісці перетину Девладівсь-кого і Криворізько-Кременчуцького глибинних розломів, що обумовило його складну геологічну 63'дову. Товща криворізької серії родовища поді-

ляегься на новокриворізьку (амфіболіти, кварц-амфібол-біотитові сланці), скелеватську (мусковітові кварцити, кварц-мусковітові сланці, серпентин-карбонат-хлорит-тальк-актинолітові сланці), саксаганську (залізисті кварцити і сланці різного складу), гданцевську (магнетит-біотит-иусковігові кварцити, графіт-кварц-мусковіт-біотитові сланці), глеюватську (мусковітові кварцити і графіт-кварц-двослюдяні сланці, доломітові мармури) світи протерозойського віку.

Вулканогенно-осадові породи криворізької серії зазнали впливу ди-намотермального метаморфізму, вік якого оцінюється в 2,2 + 0,1 млрд. р. У межах Первомайського родовища ступінь метаморфізму порід відповідає епідот-амфіболітовій фації динамотермального метаморфізму. В породах саксаганської світи він обумовив формування кумінгтоніту, біотиту, альмандину. З інтервалом близько 400 млн. років після метаморфізму породи світи зазнали натрієвого метасоматозу, продуктами якого є егіринові, рибекітові та альбітові метасоматити. Певний вплив на будову і склад порід Первомайського родовища мали магматизм (дайки трахіліпаритів), гідротермальні процеси, формування Тернівської астроблеми. В процесі становлення залізисто-кременистої формації родовища виділяються п’ять етапів утворення кір вивітрювання.

Основною корисною копалиною родовища є бідні і багаті залізні руди. Крім них в його межах присутні близько двадцяти металевих і неметалевих корисних копалин.

РОЗДШ2

ФАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота є узагальненням значного об'єму даних мінералогічних (топомінералогія, онтогеиіія, типоморфізм, морфологія, анатомія мінералів), експериментально-мінералогічних (8 дослідів), спектроскопічних (770 рентгенофлуоресцентних аналізів), мікрозондових (690 аналіз із), хімічних (68 повних силікатних аналізів), філвчиих (визначення оптичних властивостей і густини мінералів 65 проб), мінералого-технологічних (45 експериментів) дослідасєиь. У роботі були використані 84 проби скандій-вмісних порід, відбір яких проводився за стандартними методиками з керну розвідувальних свердловин, вибоїв Первомайського кар'єру Північного гірничо-збагачувального комбінату (ІЕвпГЗК) та шахти "Первомайська". Було одержано 90 мономінеральних фракцій, виготовлено 168 прозорих і полірованих шліфів.

б

Хімічні і фізичні дослідження проводились за стандартними методиками в лабораторіях кафедри мінералогії Криворізького технічного університету (КТУ) і ПівнГЗК (апалітнки ЛШолтавець, В.ДЄвтехов); рентгеноспектральні флуоресцентні аналізи виконані за допомогою приладу СРМ-25-16 в лабораторії Східного гірничо-збагачувального комбінату (м. Жовті Води) - аналітик. В.О.Нестеренко; мікрозондові - з використанням мікроаналізагора "СашеЬах" в Інституті експериментальної мінералогії (ШМ) РАН (Чорноголовка, Росія) - аналітики В.КВан, В.ДЄвтєхов, О.К.Валєєв; експериментальне моделювання проводилось автоклавними і екзоклавнимн методами в лабораторіях КТУ і ІЕМ PAR Статистична обробка результатів досліджень і оформлення роботи виконані з застосуванням стандартних і оригінальних комп'ютерних програм.

РОЗДІЛ S

ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД ОСОБЛИВОСТЕЙ МІНЕРАЛОГИ СКАНДІЮ

Скандій вперше був одержаний у 1879 р. Л.ФЛільсоном з оксидів рідкісноземельних елементів. Дослідженням властивостей металу, особливостей його розповсюдження та типоморфізму його иінералів-концентраторів займались Г.Ебергардг, В.ІВернадський, ІШетеліг, Е.Артіні, АЛакруа, В.Тонгерен, О.Є.Ферсман, В.ВДЦербина, ІОфтедаль, Т.Г.Сахама, АДКальонов, АС.Дудикіна, АЕРінгвуд, О.П.Виноградов, Л.Ф.Борисенко, Б.ІКогая, Б.Ф.Міцкевич, К.С.Цон, В.ДЄвтехов, О.К.Валєєв, АВ.Тарханов, В.С.Єгоров та ін.

Деякі особливості хімічних і фізичних показників обумовлюють широкий спектр використання скандію у різних галузях промисловості. Цим пояснюється великий інтерес до металу і його сировинних джерел.

Власних мінералів скандію п'ять: тортвейтит, джервісит, бацціт, кас-кандат і кольбекит. Мінералів-концентраторів Sc у вигляді ізоморфних, рідше механічних домішок існує велика кількість.

Серед магматичних порід найвищий вміст скандію характерний для ультрабазитів (31,8 r/т), кількість його в базитах- 27,8 r/т, у середніх породах - 9,4 г/т, у кяслнх - 6,3 r/т, у лужних - 8,8 г/т. Головними мінерала-ии-концеитратсраші скандію с пірохлор (522,0 r/т), баделєїт (456,0), циркон (318,0), апатит (200,0), клінопіроксен (до 300,0), рогова обманка (до 130,0), ільменіт (88,3), ортопіроксен (67,5).

Серед магматогенних утворень до скандієносних відносяться пегма-

тшн (мінерали-носії Яс - берил, іксіоліт, циркон, гранат, обручевії, цир-толіт, каситерит, давидит, ільменіт, ільменорутил, бетафіт, ксенотім, хло-пініг, абсит, ампангабеїт, вольфраміт, магнетит, моиацит та ін.), альбітитн (колумбіт, циркон), егіриніти (егірин, рнбекіт, актиноліт, апатит, доломіт, кальцит, малакон), скарна (феримусковіт, берил, гельвін, вольфраміт, піроксени, амфіболи), гідротермаліти (фанат, бастнезит, магбасит).

В метаморфічних породах середній вміст 8с становить 26,0 г/т, голо-ввиии мінералаии-носіяии є клінопіроксен (62,0 г/т), гранат (54,5), у меншій мірі біотит, гіперстен та рогоза обманка.

Середня кількість скандію в осадових породах складає 27,5 г/т; найбільшим вмістом металу характернзуються ільменіт, циркон, апатит, рутил, монацит, баделеїт, ставроліт, дістен, корунд, кварц, магнезит, сидерит, хромшпінелідн, мінерали груп каолініту і монтморилоніту.

В зоні гіпергепезу скандій поводить себе як малорухомий елемент і в основному концентрується у залишкових корах вивітрювання. Серед гіпергенних утворень найбільшу скандієвосність мають боксити (середній вміст металу - 51,1 г/т). Мінералами-носіями є бьомит, гібсит, діаспор, магнетит, ільменіт, циркон, монацит, мінерали груп монтморилоніту і каолініту.

Аналіз літературних даних свідчить про те, що окрім традиційних до найперспектнвніших сировинних джерел скандію відносяться егіриніти. Вони мають досить високий середній вміст металу і характеризуються значним поширенням у літосфері. Серед їх породоутворюючих мінералів пріоритетними як сировина на &с є егірин і рибекіт.

РОЗДІЛ 4

МШЕ РАЛ О ПЯ СКАНДІЮ ШРВ ОМАЙСЬКОГ О РОДОВИЩА

Топомїнералогія скандію. Серед утворень криворізької серії найбільше високе середне значення вмісту скелчію відмічається в породах сзк-саганської світи - 32,6 г/т. Підаиптади кількість метал}' властива також амфіболітам новокриворізької (25, > г/т) італьк-вмісннм сланцям скелееат-ської (17,8 г/т) світ.

Саксаганську світу складають породи двох груп: 1) залізисті кварцити і сланці; 2) натрієві иетасомагити. Розподіл скандію у мінервлого-геохімічиону ритмі порід першої групи, який найповніше представлений дуетом стратиграфічних горизонтів РІ^зх3'5' і Xі-*, носить нерівномірний характер. Вміст металу зростає від центральної частини сланцевого

горизонту (в середньому 7,8 г/т) до зони контакту горизонтів (суттєво ку-міиггонітові сланці -10,8; кварцитослаяці - 20,7; кумінгтоніг-магнетитові кварцити - 11,5) і знову зменшується'у напрямку центральної частини залізистого горизонту (7,6). Друга група порід представлена егіриновими, рибекітовими та альбітовими метасоматитами. Для жилоподібних тіл апо-сланцевих альбітових иетасоматитів характерний суттєво нижчий середній вміст скандію (1,3 г/т) у порівнянні з первинними сланцями (7,8). Тіла натрієвих иетасоматитів, які локалізуються, переважно, у центральних частинах залізистих горизонтів саксаганськоі світи, мають зональну будові'. Розподіл скандію в меж тіл нерівномірний. В напрямку від центральних частин метасоматичних тіл до їх периферії виділяються зони: егірині-зації (середній вміст скандію 76,9 г/т) —> рнбекітизації (43,3)—> обквар-цування і карбонагизації (4,1 г/т) —> незмінені залізисті кварцити (7,6). В периферійних зонах залізистих горизонтів процеси егіринізації проходили слабкіше у порівнянні з центральними. Натрієвий метасоматоз тут проявився, головним чином, рибекітизаціею кумінгтоніт-магнегитовюс кварцитів і магнетиг-кумінгтонітових кеарцитосланців. Вона полягала, переважно, у псевдоморфізації кумінггоніту нагнезіорибекітом і незначному заміщенні останнім магнетиту і кварцу. Щодо скандієносності, процес рибекітизації кумінгтокіт-вміщуючих порід мав зворотні наслідки у порівнянні з рибекітизацією залізистих кварцитів центральних частин продуктивної товщі: рибекітизовакі магнетнт-куцінггонітові кварцктосланці містять скандію значно менше (13,9 г/т) ніж незмінені відміни цих порід (20,7 г/т).

Процеси вивітрювання супроводжувались суттєвим (в 1,5-22 рази) зниженням вмісту скандію у породах криворізької серії.

Типоморфіда мін ер алівк о н ц ектр аторів скандію продуктивної товщі Первоманського родовища. В підрозділі розглядаються особливості скандієносності егірину, магнетиту і амфіболів з натрієвих метасома-титів продуктивної товщі родовища. Вибір цих мінералів об'єктами досліджень обумовлений тим, що: 1) всі вони е головними породоутворюючими мінералами натрієвих иетасоматитів; 2) кожен з них становим мінера-лои-носієм скандію в породах різного генезису.

Егірин Первомай ського родовища за морфологічними ознаками поділяється на дьі оснозні відміни: 1) прихов ан о кр исталічну і 2) крупнокря-сталічну. Відповідно з цим відрізняють прихованокристалічні та крупнок-ристалічні егіриніти. Найбільш поширеними є перші. Вміст скандію в них значно вищий (92,3 г/т) у порівнянні з крупнокристалічними (27,0). Роль

егірину Первомайського родовища як концентратора скандію підтверджується прямо пропорційною залежністю між вмістом скандію в приховано-кристалічннх егіринітах та кількістю в них егірину; а також високими позитивними значеннями коефіцієнтів парної кореляції між вмістом в егіри-нітахЗс і №20 таРе2Оз (мінералоутворюючі компоненти егірину).

Мікроскопічні дослідження виявили дві морфологічні відміни продуктів пост метасоматичної перекристалізації прихованокрксталічного егірину - голковидний (розмір кристалів до 0,01 ми в ширину і до 0,1-0,2 мм в довжину) і короткопризматичннй (розміром 0,02-0,04 мн в ширину і

0,1-0,3 мм в довжину). Обидві вони мають підпорядковане значення по відношенню до прихованокристалічного егірину і утворюють лінзонндні та гніздоподібні скупчення у основній масі останнього. Мікрозондовяй аналіз показав, що в егірині прихованокристалічної відміни міститься в середньому 440,21 г/т йс, в продуктах його перекристалізації - 2Я4,05 г/т (голко види і кристали) і 105,21 г/т (короткопрнзматичні). Оскільки в загальному випадку кількість егірину в метасоматитах відповідає ступеню метасоматичного перетворення вихідних порід, пряма пропорційна залежність між вмістом скандію в егірині та кількістю останнього в породі свідчить про збільшення скандієносиості егірину зі зростанням ступеню прояву вуглекисло-натрієвого метасоматозу. Це є характерним для всіх трьох відмін егірину з прихованокристалічннх егірннітів.

Дані хімічного аналізу моном!ш.-ральних фракцій егірину свідчать, що ступінь стеяометричності складу егірлиу еволюційно зменшується ВІД центру до периферійних зон продуктивної товщі родовища - зменшується вміст азшітового ніналу і збільшується кількість жадеїтового, геденбергі-тового, кліногіперстенового, магкойогансештового, кліноферисилітового, кліноенстатнтового. Це можна пояснити успадкування?,! складом егірину складу первинних порід.

Заканомірні зміни складу егірину у зазначеному напрямку відображуються у закономірності варіацій його оптичних показників 0% Ир. Т%-Ир, 2\\ сИр) і густини. .

Серед амфіболів до складу натрієвих метасоматитів входять реліктовий кумінгтоніт, утворений з його заміщенням магнезіорибекіт, а також рибекіт.

Кумінгтоніт зустрічається у рибекітизованих, рідше у егіринізованнх кумінгтоніт-вмісних залізистих кварцитах і сланцях. Магнезіорибекіт і рибекіт є породоутворюючими мінералами рибекітових і егіринових метасоматитів, відповідно, периферійних і центральних частин продуктивної

товщі родовища

В складі магнезіорибекіту із зон рибекітизації кумінгтоніт-внішуючих порід вміст скандію нижчий ніж в нагнезіорибекіті із зон їх егіринізації -18,9 і 43,4 г/т, відповідно. Середній вміст скандію у рибекіті центральної частини продуктивної товщі зменшується у напрямку від зон егіринізації (31,7 г/г) через зони рибекітизації (17,2 г/т) до зон обкварцу-вання (8,8 г/т) залізистих кварцитів.

Кількість скандію у складі рибекіту і магнезіорибекіту помітно зменшується зі зростанням розміру його кристалів. Це можна пояснити звільненням їх кристалічної гратки у процесі перекристалізації. Виявлення цієї закономірності має важливе значення для розробки мінералогічного обгрунтування технологічної схеми одержання скандієвого рибекітового концентрату.

Хімічний склад рибекіту з центральних частин продуктивної товщі близький до стехіометричного: вміст СаО в його складі коливається в межах 0,55-0,90 мас.%, М§0 - 2,11-3,15 мас.%. Для магнезіорибекіту периферійних частин продуктивної товщі характерний значно більший вміст СаО (1,37-2,92 мас.%) і М£0 (4,02-6,11 мас.%). Це пояснюється підвищеною кількістю у складі новоутвореного лужного амфіболу реліктових ку-пферитового і актинолітового міналіь, які входили до складу первинного кумінгтоніту. Для магнезіорибекіту характерним також є низький вміст (12,34-15,83 мас.%) і досить високий вміст БеО (13,61-16,41 мас.%), що пояснюється присутністю грюнеритового міналу, який теж має реліктову природу. Таким чином, загальною тенденцією є поступове віддалення складу лужного амфіболу від стехіометричного у напрямку від центру до периферії продуктивної товщі родовища За результатами досліджень кількісних співвідношень хімічних компонентів рибекіту і кореляційних зв'язків між ними, можна зі значною мірою вірогідності визначати його локалізацію в межах продуктивної товщі і прогнозувати рівень його скан-дієносності.

Показники заломлення ^ і ^ лужних амфіболів близькі до стандартних. Значення^ коливаються в межах 1,688-1,709 (в середньому

1,702); Ир - 1,680-1,706 (1,698). Загальною закономірністю є відома тенденція зменшення цих показників від рибекіту до магнезіорибекіту. Стандартним значенням відповідає також параметр ^-Ир: коливання 0,003-

0,009 (в середньому 0,005). Кути між видовженням кристалів і напрямком вісі для амфіболіє вивчених проб мають значення від 82° до 90° (в се-редаьму 88°). Значення густини рибекіту і магнезіорибекіту змінюються

від 3,38 до 3,22 кг/мМсГ' (в середньому 3,30). Фізичні показники натрієвих амфіболів родовища тісно пов’язані з вмістом у ix складі петрохіпічних компонентів. Бід центральної до периферійної частин продуктивної товщі зі збільшенням кількості гргонеритового, купферитового, глаукофанового, фероактинолітового та інших міналів у складі рнбекіту і магнезіо-рнбекіту поступово зменшуються значення Ng, ISTp, cNp, хустини і збільшуються значення Ng-Np.

Магнетит е головним промисловим мінералом родовищ Криворізького басейну. Його кількість в егіринізованих, рибекітизованих і позмінених магнетитових і генатит-магнетитсвих кварцитах в середньому становить, відповідно, 30,7, 31,4, 34,6 об'еми.%; в кумінпошт-аміщуточнх породах та в їх егіринізованих і рибекітизованих різновидах, відповідно-27,2,30,4, 39,0 об’шн.%.

Роль магнетиту як конценгратора скандію у вихідних залізистих кварцитах, кварцитосланцях, а також у метасоматитах Перв о иайськоіо родовища розглядається вперше. Максимальний вміст скандію в магнетиті з иетасомагитів центральної частини продуктивної товщі, за даними рентгеноспектрального флуоресцентного аналізу, складає 51,0, мінімальний -2,5, середній - 23,3 r/т. Дня магнетиту з егіринізованих і рибекітизованих порід її периферійних частин ці показники, відповідно, становлять 52.0, 2,5 і 24,9.

За даними мікрозондового аналізу, середній вміст Sc для кристалів магнетиту з незмінених кумінгтоніт-машетитових кварцитів складає 10,5 г/т, з рибекітизованих і егіринізозаних їх різновидів - 7,8 і 21,5 r/т, відповідно. Середнє значення вмісту скандію в магнетиті з порід центральної частини продуктивної товщі змінюється від незмінених магнетитових та гематит-магнетиговпх кварцитів (6,7 г/т) через їх обкварцоваяі (5,5 r/т) га рибекітизовані (8,1 г/т) різновиди до егірнновнх метасомагнтів (25,0 г/т).

Для кристалів магнетиту з усіх названих різновидів порід карзкг-ер-ний зональний розподіл вмісту металу. У більшості випадків він зростає від центральних до периферійних зон кристалів. Рідше спостерігається зворотний характер їх зональності. У загальному випадку він був прямо пов'язаним зі спрямуванням (активізацією або послабленням) метасоматичного процесу.

Результати дослідження взаємозв'язку хімічного складу магнетиту і деяких його фізичних властивостей свідчать, що магнетит з игірннітіз мас підвищену скандієносність, більш високий вміст інших ізоморфних домішок (Ті02, АІ2Оз, МпО, MgO, CaO), більш низькі значення густина, шле-

мої магнітної сприятливості, показників відбиття, а також підвищене значення коерциткьності у порівнянні з магнетитом з інших різновидів натрієвих метасомахитів.

Експериментальне моделювання міграції скандію у зв’язку з рііЗсіатпзаціао куиіигтоніт-вмкшіх порід. Підвищення вмісту скандію у породах центральної частини продуктивної товщі у зв'язку з їх рибекіти-заціею задовільно пояснюється скандієносністю метасоматичних розчинів. Згаданий же вище феномен падіння вмісту скандію у зв’язну з аналогічними змінами кумінггоніт-вмісних порід периферійних частин товщі бук досліджений експериментально. В ході дослідів, в залежності від їх тривалості (60, 120,240, 360 годин), були одержані з різною інтенсивністю рибекітизовані кристали кумікгтокіту. Послідовими стадіями його метасоматичного заміщання є: локальний розвиток магнезіорибекіту по периферії і по тріщинах спайності кушнггоніту —> утворення зональних ку-кінг тоні г-иагкез іорпбекітовнх кристалів —> формування комплексних машстиг-магнезіоркбекітових псевдоморфоз за рахунок вихідних кристалів кутипоніту. Виникнення магнетиту, вірогідно, було зумовлено більш високою з&яізнстістіо (FeO/FeO+MgO) кумінпонігу (0,76-0,87), у порівнянні з мйгнезіоркбекігоя - (0,69-0,75).

Середній вміст магнезіорибешу у продуктах експериментів збільшувався в залежності від тривалості дослідів: 60 годин - 48,6 об'емн.%, 120 годин - 69,3 %, 240 годин - 83,1 %, 360 годин - 87,9 %. Вміст скандію у вихідному кумінгтонігі, за даними рентгеноспектрального флуоресцентного аналізу, складав 32,4 г/т, в продуктах дослідів: - 15,6 г/т (60 годин),

11,8 г/т (120), 9,3 г/т (240) 8,0 г/т (360). Дгн зональних кристалів амфіболу, за даними мікрозоидового аналізу, в центральних (кумінгтонітових) зонах вміст Se становив 24,5 г/т, в периферійних (магнезіорибекітових) - 11,1 г/і.

РОЗДІЛ 5

МШЕРАЛОГІЧШ РЕКОМЕВДАЦЙ ДО РОЗРОБКИ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ СКАНДІЄВОГО КОНЦЕНТРАТУ

Наїрієві метасоматити залучаються до загального рудопсггоку збагачувальних фабрик ПівнГЗКу. В зв'язку з цим для мінералогічного обгрунтування технології одержання скандієвого концентрату з егірнвових і ра-бикітовия метасоиаіитів важливо враховувати схему збагачення бідних залізних руд, яку застосовують на комбінаті і яка включає їх подрібнення і

магнітну сепарацію.

Автором були проведені мінералого-технологічні експерименте за схемою яка повністю моделювала промислову. Магнетит і егірин в процесі дослідів концентрувались у найбільш дрібних гранулометричні»: фракціях продуктів подрібнення (-0,074 мм), рибекіт - у крупкозгриистому матеріалі (-0,1+0,074 ми). В процесі магнітної сепарації було одержало магнетитовий концентрат, за якісними показниками аналогічний концентрату ПівиГЗКу. Середній вміст скандію у концентраті, одержаному з ри-бекітових метасоматитів, складав 16,0 г/т, з егіринових: - 30,8. Рибекіт і егірин разом з кварцом концентрувались у нешгнітшізг відходах збагачення В останніх, одержаних з егіринітів, середній вміст скандію схлядзд

327,9 г/т, з рибекітових метасоматитів - 79,8.

З врахуванням результатів мінералого-технологічних досліджень автором були розроблені мінералогічні обгрунтування технологічних схем одержання скандієвого концентрату' окремо для егіринових і рибекітоапх метасоматитів. З егіринітів при цьому можливе одержання природно легованого скандієм залізорудного і внсокоскандіевого егірниового концентратів, з рибекітових метасоматитів - рядового залізорудного і низькоскан-дієвого рибекітового концентрату. Останній може бути використаний також як мінеральний пігмент.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені результати поглибленого дослідження мінералогії скандієносних егіринових і рибекітових метасоматнтіз і визначені мінералогічні критерії їх оцінки як рідкісноиетальних об'єктів. Зазначені породи е складовою частиною продуктивної товщі Первомайського родовища і у поточний час використовуються як бідні машеткюві руди. Результати досліджень дозволили автору зробити наступні висновки.

1. В товщі порід криворізької серії скандій розповсюджений нерівномірно. Максимальний його вміст характерний для порід продуктивної товщі Первомайського родовища (п’ятий-шостнн залізистий горизонт).

2. В його межа?; виділяються дві генетичні групи порід нерюнозсвпні за рівнем скандієносності: 1) незмінені гематнт-магнетятом, магнетитові, кумінгтокіт-магнетитові кварцити (в середньому від 7,6 до 20,7 тії), 2) продукти їх метасоматичних перетворень (від 4Д до 76,9 г/т).

3. Головним скандій-вміснкн мінералом є прнхованокристалічкий егірин (в середньому 440,2 г/т Вс). Його їеімічннй склад характеризується

підввденшш вмістом міналів-домшхок (геденбергітового, ДІОПСЕДОВОГО, жадеітового та ін.). Посшетасомагична перекристалізація спричиняла наближення складу егірину до стехіометричного, і одночасно, зменшення в ньому вмісту скандію: на першій стадії (утворення голковидннх кристалів) - 284,0 r/г, на другій (призматичні кристали) -105,2 г/т,

4. Варіації хімічного складу егірину тісно повязані з мінливістю його фізичних властивостей. Перекристалізація егірину супроводжується зменшенням .значень його оптичних показників (Ng, Np, Ng-Np, cNp) і густини.

5. Другим зазначенням мінєралом-носієм скандію є натрієвий амфібол, який має двояку природу. Утворення магнезіорибекіту внаслідок псе-вдоморфізаціі кушнгтоиіту периферійних частий продуктивної товщі родовища супроводжувалось зниженням вмісту скандію у амфіболі з 32,4 до

18,9 г/г. Вміст металу у рибекіті, що виникав шляхом метасоматичного заміщення магнетиту, гематиту та кварцу центральних частин продуктивної товщі, близькій до 50,0 г/т. Для натрієвого амфіболу обох генетичних відмін властива тенденція - більш дрібнозернисті кристали мають вихцій рівень скандіеносності.

6. Хімічний склад натрієвого амфіболу внаслідок різник умов його утворення характеризується значними коливаннями. В напрямку від ае-риферійиах частин продуктивної товщі до її центру з наближенням складу амфіболу до стехіометричного рибекіїу закономірно зростають значення Ng, Np, cNp, густини і знижуються Ng-Np.

7. Магнетит як мінерші-накопкчувач скандію порівняно з егірином і рибекітом відіграє підпорядковану роль. Підвищений у декілька разів (30,8 г/т) у порівнянні з кларкои (6,0 г/т) вміст металу характерний для магнетиту з егірикових метасоматитіа. Для нього властива також підвищена шшкісіью інших ізоморфних домішок (Ті02, А1203, CaO, MgO МіЮ). Це, в свою чергу, впливає на фізичні властивості магнетиту - пониження у порівнянні з магнетитом незмінених залізистих кварцитів значень густини, питомої магнітної сприятливості, показника відбиття і підвищення коерцитивної сили.

S. За умов селективної розробки егірннових і рибекітових метасома-ткгіа мождкве одержання скандій-вмісних егіринового, рабекітового і природно легованого цим рідкісним металом залізорудного магнетитового концентрату.

Отримані дані рекомендовані для використання прн мінералого-техяологічкому картузаниі комплексних скандій-залізних руд, а також у

ході розробки технологій одержання скандієвого концентрату.

Більш повне використання потенціалу залізних руд буде сприяти підвищенню ступеня утилізації видобутої з надр мінеральної маси завдяки одержанню з неї окрім залізорудного - скандієвого концентрату. Це буде також сприяти вирішенню назкн соціальних, екологічних і економічних проблем регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Еатехов В.Д Харитонов В.Н. Моделирование миграции скандия и ванадия в связи с рибекятизацией куммингтонитсодержащих железных руд Первомайского месторождения (Криворожский бассейн) //Минералогический журнал, 1999.- № 1- С. 60-65.

2. Евтехов Б.Д., Харитонов ВЛ, Мядзель В.В. Прихованокрксгапіч-ний егірин - головний нінерал-концентратор скандію в лужних иетасоиа-титах Первомайського родовища Кривбасу // Мінеральні ресурси України, 1998.-№ 4-С. 35-36.

3. Євтєхов В.Д, Мумряк М.І., Харитонов В.М., Меньшиков Д.М., Єдінок ДГ. Рибекіт - новий мінеральний пігмент залізисто-кременистої формації Кривбасу // Коштовне та декоративне каміння - 2000,- № 2.- С. 21-23.

4. Евтехов В.Д., Харитонов В.Н. Скандіеносні егіринові і рнбекітові нетасоматитн Первомайського родовища Кривбасу // Мінеральні ресурси України, 2000.- № 3.- С. 17-18.

5. Евтехов В.Д., Мядзель В.В, Харитонов ВЖ Морфологічні відміни егірину Північного району Кривбасу // Відомості Академії гірничих наук України, 1997.-№ 4.-С. 10-12.

6. Євтєхов В.Д, Харитонов В.М. Топоиінералогія скандію Первоиайського родовища Кривбасу // Геолого-мінералогічшта вісник, 1999-№1- С. 19-27.

7. Євтєхов В.Д, Харитонов В.М Скандієяосні нагріеві амфіболи Первомайського родовища Кривбасу // Збірник наукових робіт Національної Гірничої Академії України, 1999.- Т.2, № б.- С. 143-146.

8. Харитонов В.М. Скандісносний магнетит з егіринових иетасома-тнтів Первонайського родовища Кривбасу // Відомості Академії гірлйппх наук України, 1997 - №4,- С. 29-31.

9. Евтехов В.Д., Харитонов В.Н. Этапы формирования скапдш-

ванадиевого оруденения в породах железисто-кремнистой формации Северного района Кривбасса II Материалы международной научной конференция «Глибинна будова літосфери га нетрадиційне вакористання надр Землі», Киев, 14-18 пая 1996.-К: Изд-во НАН Украины, 1996 - С. 152.

10. Евтехов В .Д., Харитонов В.Н Миграция 8с и V при рибекитиза-ции ку мм ин п о н ит -содержащкк пород Первомайского месторождения (по экспериментальным данным) И Материалы Региональной научной конференции "Современные проблемы геологии и минералогии железистокремнистых формаций и их обрамления", Кривой Рог, 11-12 апреля 1996.— Кривой Рог: Контакт, 1996- С. 21-22.

11. Евтехов В.Д, Харитонов В.Н. Скандий-содерокащие железные руды Первомайского месторождения Кривбасса !! Материалы научной конференции «Оперативный контроль и управление качеством минерального сырья ври добыче и переработке», Кривой Рог, 12-15 ноября 1996.-Крнвой Рог: Минерал, 1996.- С. 79.

12. Евтехоз В.Д, Харитонов В.Н. Эгиркноаыг и рнбекитовые мета-соматиты Первомайского месторождения Кривбасса ~ нсочник редкоме-таячьного сырья // Материалы научно-практической крнференцни «Основные направления развития горно-промышленного комплекса (ГПК) Укр&ины в условиях перехода к рыночной экономике», Кривой Рог, октябрь 1998.-Кривой Рог: Изд-во НИГРИ.- 1998 - С. 43.

13. Трунін О.М., Ролько МЮ.. Харитонов В.М. Мінералого-геокішчш особливості комплексних скандійнванадій-зашних руд північного району Кривбасу Н Матеріали наукової конференції присвяченої 50-річчю геологічного факультету «Проблеми геологічної науки та освіти в Україні», Львів, 19-21 жовтня 1995,- Львів: Вкд-во ЛДУ ім. І. Франка, 1995.-С. 104-185.

14. Харитонов В.Н. Изменение скандиеносности магнетита в железистых кварцитах Первомайского месторождения Кривбасса в связи с их эгиринизацней // Металлогения древних и современных океанов. Руды и гедезэс месторохщеннй.- Мласс: Изц-во РАН, 1998.-С. 174-176.

15. Харитонов В.Н. Скандиеносиьш эгирии Первомайского месторо-ївдшіїх Крвьорожского бассейна // Материалы докладов Второй Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых им. Академика М.А. Усова, Томск, 1998,- Томск: Изд-во НТЛ, 1998,- С. 103-104.

АНОТАЦІЯ

Харитонов В.М. "Мінералогія скандію Перво майсь кого родовища Кривбасу". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних пп-ук за спеціальністю 04.00.20 - мінералогія, кристалографія, Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2000.

Б дисертації розглянуто особливості локалізації скандій-вмісних мінеральних парагеказисів у залізисто-кременистій формації Перво?,ганського родовища. Вишино найвищий вміст скандію у натрієвих метасокати-твх. Визначено, що гри головних щнералн-концентратори 8с - прихоза-нокристалічняй егірин, рибекіт і магнетит. Описані типонорфні ознаки їх підвищеної скандіеносності. За допомогою методів експериментального моделювання досліджено різне значення рнбекіту у иакопячениі металу в центральній і периферійних частин рудоносної товщі родовища. Складені нінералогічні рекомендації до розробки технологій одержання скандій-вмісних егіриновото, рибекітового і магнетитового концентратів. Результати досліджень рекомендовано до використання при иінералого-технологічному картуванні комплексних скандій-залізних руд.

Ключові слова: залйшсто-креыеписта формація, натрієаі метассматн-ти, егірин, рибекіт, магнетит, скандій.

ЛНКОТАІЩЯ

Харитонов В.Н "Минералогия скандия Первомайского месторождения Кривбасса".- Рукопись.

Диссертационная работа на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.20 - минералогия, кристаллография, Криворолссглй технический университет, Кривой Рог, 2000.

Диссертация посвящена изучению скдадиеноекых б&двьк железных руд и вмещающих пород Первомайского месторождения. Оскодана ка оригинальных данных о топомннералогин, генетической п ярихгаяной минералогии указанных руд и типоморфизме штерапов-копцептраторов скандия.

Устанозлеао, что скандиевое оруденение локеляй'-ч і л породах

трех формаций: метабазигсвой (амфиболиты новокрнворожской сайты), иетаультрабазнтовой (тальк-содержшдие сланцы скелейкясшй свчш) и формация железорудных натриезых м&тасоштитов (егяряновые а рлбе-

китовые мехасотатиты саксагаискон свиты). Максимальное содержание скандия характерно для последних.

Определена неравномерность распределения скандия по минералогическим зонам метасоматических тел. Максимальное содержание металла отмечается в зонах эгиринизацнн железистых кварцитов, в несколько раз меньшее характерно для окружающих их зон рибекетизации исходных пород; в ореольных зонах окварцевания, как и в неизмененных железистых кварцитах оно близкое к кларковому.

Подтверждена ведущая роль эгнрнна как минерала-концентратора скандия; подчиненное значение имеют куммингтонит и рибекит. Впервые установлена скяндиелосность магнетита натриевых метасоматитов Первомайского месторождения.

Определены типоморфные признаки эгирива, рибекита и магнетита, имеющих повышенную скандаевосность:

- для эгирина - скрьггокристаллнчность, низкие по сравнению со :такиог.!>лр;1ч:ньш эгариноы значения плотности, показателей преломления и даупрелоиления;

- дта рибекита - мелкий размер зерен (до ОД5 им), пониженные значения оптических показателей (^, Кр, сИр) и плотности, более высокое значение

- для магнетита - парагенетнческая ассоциация со скрыгокрнсталла-ческим эгирином, морфологические особенности (более мелкий размер кристглвоь, сфероидальность агрегатов в отличие от магнетита из неизмененных пород), более высокая изоморфная емкость, пониженные значения плотности, удельной магнитной восприимчивости, повышенные значения козрцитивности.

Рекомендовано использование типоморфных признаков минералов-концентраторов скандия в качестве поисковых критериев комплексных скаядий-железных руд.

Экспериментально исследована нсевдоморфизация куммингтонита машезиорнбекигом. Установлено более низкая скандиеносность последнего по сравнению с исходным куммякпгонитом и метасоматически фор-мирозшавмсярибекитом центральных частей продуктивной толщи.

Обращено внимание на возможность получения скандиевого (рибе-кит-згкрпнового) концентрата из отходов обогащения бедных железных руд Первомайского месторождения, а также легированного скандием железорудного концентрата из иагнетит-эгириновых метасоматитов при условии их селективной разработки.

Ключевые слова: железисто-кремнистая формация, натриевые мета-соматиты, егнрин, рнбекиг, магнетит, скандий.

SUMMARY

Kharitonov V.N. " Mineralogy of scandium of Pervomayskoye deposit, Krivoy Rog basin".- Mgnuskript.

Theses for the candidate of sceince degree in geology, speciality: 04.00.20

- mineralogy, crystallography - Krivoy R.og technical univercity, Krivoy Rog, 2000.

Hie peculiarities of scandium-containing mineral paragenesises localization in beaded iron formation of Pervomayskoye deposit are considered ia dissertation. The highest containing of scandium in natrium metasomatites is appeared. It was determined that three main Sc minerals-concentraiors are: cryptocrystalline aegirine, riebeckite and magnetite. Hie typomorphic indications of their nigh scandium-containing are described. The riebeckite different significance in concentration of metal in central aid peripheral parts of the deposit ore-bearing strata was studied by the methods of eEperimental modeling. The mineralogical recommendations for elaboration of the technology of scandium-containing aegirine, riebeckite and magnetite concentrate production was compiled. The results vf investigations was recommended for using in misem-logical and technological mapping of comp I ex scandium-iron ores.

Key words: banded iron formation, natrium metasomatites, aegirine, rie-beclcite, magnetite, scandium.

Мінералогія скандію Перьомайського родовища Кривбасу (Автореферат)

Підписано до друку 25.09.2000. Формат 30x42/4 ІЗазіір офсетіїкй. Умоан. друк. арк. 1.0. Обліково-видавп. арк. 1.0. Тираж 100 прим. Зам. № 49. Безкоштовно.

Вид-ко КТУ 50027. м. Кривий Ріг 27, вул. 22-го партз'їзду, 11