Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Метеорологические условия существования современного покровного оледенения архипелага Северная Земля

ВАК РФ 11.00.09, Метеорология, климатология, агрометеорология

Автореферат диссертации по теме "Метеорологические условия существования современного покровного оледенения архипелага Северная Земля"

Одеський гидрометеоролог1чний 1нститут

Р î" S На прав*и РУкоп^У

ь '' Гордейчук Ольга Петр1вна

УДК 551.SO : 551.32

Метеоролог1чн1 умови 1снування сучасного • покривного оледен!ння арх1пелагу Швн1чна Земля

11.00.09 - метеоролог1я, кл1матолог1я, агрометеорологiя

Автореферат дисертацИ на гдобуття наукового ступоня кандидата географ1чних наук

Одеса-1995

- г -

Дисертац1бо в рукошю

Робота еикон£1Л1 я Одеському г1дромэтеоролог1чному 1ноти-тут! ',

Науковий кер1*ялк - доктор географ!чких наук, професор Го-воруха Леои1д Серг1йович

Оф1ц1йн1 опокеяти - доктор ф.-м. наук, професор 6ф1ыов Владислав Анатол1йович;

кандидат географ1чних наук, о.и.о. Гриценко Вододишф Федорович

Пров1дна орган1аа41я: Одеський ' державний' ун1вероитет,

М1носв1ти, ы.Одеса

Захйот в1дбудеться 9 лкотопзда- 1995 р. в 13 год. на зао1данн! опеЩал1зовано1 Вчено! Ради Д 05.02.01 при'Одеському г! дроштеоралог! чному 1нсгитуг1 в ,зал1 .зао!дань за адреса®: 2?0016, м.0деса-16, вул.Льв1вська,151 0ГМ1 •

3 дисертаЦ1ео можна оанайомитисз в б1бл1отец1 Одеоького Пдрои'етеоролог1чного 1нституту. .

Автореферат розЮланий 6" -ЖС&тнлЗ^ 1995 р. ,

. £чений секретар ЩшЛ^М^^'1^0^

спец1ал1зоьано! вчено! ради '

йагальна характеристика роботи. Актуальн1сть 1 ступень дослгд&еност! тематики дкозртацИ

Ф1зичн1 процеси, лк1 проходять в гляЩосфер! ЗемдЬ та властивостх льодового покрову, як! в кначнгЛ шр1 формують кл1мат Земл1, ще недоскокадо виьчень

Гляц1осфера, як одна 1з самэстпгаих частик гдобаяъних природних та кд!матичних систем, вШгоаэ валливу роль в формуванн! механизму теплового масообмиг/ м1ж атмосферою, океаном та- суяею, та в1добрадае найб1лыз суттев! риск як макро-, так 1 мевоуиркуляцИ та. трансформацИ пов!тряиих мае.

АктуальнЮтъ.диоертацШкЯ роботи обумовлена но-обхШйсТю вивчанкя процес1в вэаемодИ м!ж .тропосферою та глДстилаочею поверхнёю, в тому числ! 1 срЛягао-лъодовою, яка вивначае особлгаосл льодового кл!мату.

Беляке значения це набувае в зв'язку з прилучзнням Ук-раЧни до.наукових досл1ддень Антарктиди. -

Мета та ссковн! эавдания роботи

Основною метою роботи е уклацгння комплексно! кл!мятич-ноГ характеристики арх1пелагу Ш.вн1чна Земля, яка мохе в. лк!сь м1р! служити природною моделтю Антарктиди.

До нингшнъого часу кл1иат П1вн1чио1 Зсш! описувався в дея.ч1к м1р1 однсстороиньо: розгллдались метеоролоНчн! умови. т1лькп в1льнсго.в1д льоду узбережжя, тобто перегляц1ьльно1 80НИ Сев льодово! частини арх!пелагу, яка эаймас блияько 5СХ ве1е1 територП. ; . .

В1дпсв1дно з метою досл!д».ення вир!шуються: сл1дуюч! оавазння:

••• складання комплексно"! характеристики - метеоролог1чних умов льодово! зони арх1пелагу; анаи!з гайматичних осоОливос-тей Швн1чно1 Зеыл! (лъодова »она та периглящал);

: -досл1дженя метеоролог1ч?чх умов процесса начопичення (акуиулчц11) та емечшення (абляцШ льодово'! . маси; ста тс-тичка ои!нка величин,. во обумовлюоть Ш, процесй; вивченяя

режишв температур» та опад1в а Еикористанням методов апрок-симацИ р?д1в теоретичшши розпод1лашц ; '

-досл1дженкя снаоптичних процесгв для пер!оду 1нтенсив-* но1 акуыуляцН (вересень - травень) при р1зних характерах температуря та опад!в;

•-досл1дження синоптичних процесхв для пер1оду аб-■ лац11 (червень-серпень) з використашям кластерного анал1зу.

Теоретична й практична щннЗстъ досл!даевня

Теоретична ц!нн1сть дисертацП полягаг в досл!дженн1 . сшсптичних 1 метеоролог1даих умов процес!в абляцП та аку-ыулящ! та надалнл достовгрнкх показникгв основних ыетеоро-лог!чних величин шляхом статистично! оц!нки 1х параметрХв.

Практична ц!кн1сть дисертацП обумовяека вивченням ль-одобого кзимату та самих льодовнкле ян показнда!в клгматич-них ем1н, особливо у високих широтах, накСилъш в!дчутних до вы!н цир1;улац1йи7Х умов. Це взноситься як до Арктики, так 1 до Антарктшси, де починас роботу перша Укра1нсыса Актарктич-11а екпедищя.

Методика досшдкення по куполу Вавилова моке бути вико-ристана при вивченн! глящо}?л1матичних характеристик в.Ан-тарктиц!. .

Наукова новигна ро£оти иолягае у слЛдуючсму: ■. 1. Впери? дана характеристика льодовйкового кл1ыату Швн1чнс1 Зелий.

2-, Вдерше уоагадьнен! метер!али метеоролопчних спостережень на годовику ■ Вашлова за пер!од роботи гляЩолоПчнсго отащрялру, одержала статистичн^ оц1кка 0!фемкх параыет1в еа пер1'оди а?гуиуля1Цх та абляцП дьодоейк1в Дана характеристика сииоптичних умов, то сприяють процесам накоштчеиня та' рсштавання; проведена 2х тип18ац1я. Впровадження наукових розробок.

Отримаи! результати по П1вн1чн1й Зеыл! в д!лому 1 купо-. • лу Вав1лова окремо, включен! до юурсу лекц1й 8 хляц!блог11 для студепт1в п'ятого курсу СЯМ1\; •• ''

Аг.робаиДя та пуОл!кагЦ 1 наукових досл1д1в. . ,

Основн! росульгати роботи доиовгдалигь на яаудаЬих кон-

- о -

ференц1ях 0ГМ1 (1994-1995 . рр), на розширекому науковому сс-мхиар! кафедр-и геоф!зично'1 г1дродинам1ки та теорП кл!мату (1995 р); на мхжнароднгй гляц1олог1чнгЛ конференцИ (ПупЦно, 19(35 р). .

ОсНэвШ результат» досл!длень надан! у дг.ох статтях.

Обсяг та структура роботи.

Дисертащя включая в себе: вступ, чотирк розд!ли, в&югочку чаетину, , список л1тератури 1з дайменуванъ та додаток.. Обсяг роботи складае 155~ с?ор1нок. з них" 96 стср1нкй машинописного тексту, в тому числ!Ю таблиць та /брисуик!в.

Конкретний. особистий вклад дисертанта в розроб«у науко-вих резулътат!в, як! винося,гься,на захист.

На захист виносяться оснсвн! позицП, як1 були одержан! беаносередньо дисертантом. Вони складаються о ол1дуючого:

-комплексна характеристика метеоролог!чних умов льодо-ва'1 зони Швн1чно"1 0емл1.

ч •

. -анал1з синоптичних процессе, да обумовжють рехим оле-ден1ння арх1пелагу.

■ Методология та методи дослХджень. В робст1 .пропрнуеться компдексний пгдх!д до к1лькк'.них оц1нок перюд1в акумуляцП в притягненням метеоролог1чних та синоптичних дашх. а-: го-ловна 1нформаи1я були використанГ дан1 експериментальних спостереже:гь, як1 проводились ААНД1 на лъодоиик/ ВаПлова за 1974-1989 роки.

При розрахунках кл1матичних характеристик, був прш/Дне-имй сучасняй апарат математично! итатистики та кластерюлй одах1а. Ус1 розрахуики виконувадися за допомогсю 1ШСМ.

Зкист роботи

У вступ! фсрм/ються ц1ль, новизна, актуа!ьн1сть, ос-новн1 иалрямки роботи.

У пераому_рэздШ розглядаоться фгзщо-теограф1чн!

особливост! Швн1чпо'1 Земл1. Даеться загальна характеристика сучасного оледенШш арх1пелагу.

• У другому роздШ по даким с1ткови;к ГМС дана кл1мгггичпа характеристика архШелагу в ц1лому. а сайе проанал 1 во-пан1 кл1кятсутвораю|п фактори, рэд1ац!йний ре*им, щгрку-

- б -

ляцгйн! ушви, що виэначаоть температурно-волэговкй режим.

Голоснет факторами, то впливаюгь на форыування pasiauíHHoro режиму apxinwiary, i його висошшрстне г<гог-рафгчне положения, характер п1дстилзгочо1 поверх'н!, довготри-ъале 1сп\ъа},пя CHiroßoro та льодового покрову на Mopi та на сущi- Для высоких широт характерна в!дносно мала висота Сон-ця та явите полярного дна i полярно! HQ4Í.

low позитивней рэд1ацпши>1 баланс Mite мхсцс всього 4-5 »ftCHUiB за pin (в травня по Еересень).

На формулання загадьHdl картини синоптично! обстановки району ыититпь 1нтенснвигстъ Icj/андського та Ав1атського míhímvmíb, а також максимум на Швк1чно-СхЦн1й чаотйн! европейсъкота материи-та велика повторювзн1стъ антициклон! в BjíiTKV над Грекландським, Норвезським та Баренпевим морями. Ьккдогенегу » ariдно класиф^ацП. П. И Вангенгейма) звичайно Biflnoßisae тип вахЛдно! цкркуляцП, антициклогенезу cxiflHO'i або мерщЦонально'ь Для фог>ыування температурного режиму Птично! Земл! суттево те, цо вона розм1цена в т!й частшй Швнхчно-Льодовигого океану, в якш немаз тепло! пп-верхнево! ыорсько! течП. Це визначае ni3Hifi nepexia се-редньодобово! температуря пов!тря через нуль в сторону ШдБмцения (на початку липкя) та короткий. п&рход в температурою виде нуля, який тривас до. 2.5 м!сяц1з.

*Досд1дження особливостей метеоролог1чного та радгацгйиого режиму в льодовгй зон! базуеться на спостере-зьеинга на льпдовику BaBiJioua, розтазованого в п!ьден но-еахШЛй частин! на о.Жовтнево! РеволюцП, одного 3 чо тирьэх самих великих островов архineлагу. Площь льодовика складэв приблизно 1/5 частику Lciei шющ1 оледенГння (1800 iar). • -

Льодовик Вав1лова дознаний еталонним для влвчення ль-одоъоЧ вони Iííbhí4ho1 Земл1. Його репрезетат»шн1сть обновлена такими факторами: в!н середн!й по шющ1 та bhcotí, розьпщений в центр1 арх1пелагу, в ньпму в1дсутн1к айсберго-

ВИЙ CTÍK. . • ' :'■:''.".

IpeTiw розд!л присвячений досл1дкенки о1ыатнчк1хособ ливостей купола Ваь1лога. Досп1джеккя ведутъся на иьоыу 1PG2 р.,. а в • 1974p'' тут був ор1'ан1зований тляц1олог1чнин

стагЦонар, який працавав до.1989 року.

Проаяал13ован1 середньомшячн! температуря "пов!тря. Для виявления к/чматичиих закономерностей ш ряди Сули переварен! на одксршпсть за допо.могсю параметричних кри-терПв ' В^аемо однор1диими вилвились ряди, температур пов1тря чотирьох м1сяц!в, в як! опостерагалась поллр.ча н!ч.

Найнгасча температура спостер1гаеться в грет1й декад! с1чня I склада« -?9.5 °С, яайвища - 0 °Св трет!й декап1 лилия.

Ряди середньодобовог температури були апро^симованг те-оретнчними розподглами.

В Щлому температура т;с1х м1сяц1в сптсу ел розг.од! леи Шрсона 1-го 1- 111-го тшив. На оснст алрокспиаш'! були побудованЛ функцП розгошлу та одержан! гмоварносИ се-редньодобових температур пов1тря.

. 31дхиле»ня температури В1Д норма (як середньалсячно!, так 1 середньодобово!) такох в як1сь мхр1 визначае характер терьЬчного режиму. СереднъодоОова температура мехе 8М1нюиа-тися в великих.границях.

Най01лып в1д'емн! та додатн1 в1дхилешш середньодоСових температур спостер1гались в грудн1 - лютому ' (-21.0°С, Н5.7°С).

Цэ св1дчить про те. шо атмосфера процеси з груднг -лютому характерьзуються 01лыпою р1£Номан1тн1стю, н!ж в пер1о„ червень - серпент*.

Часто в!дхиленпя середньодобових температур (як додат-Н1х,так1 в1д'емних) мохуть утрнмувагися на проТяв! тривало-го пео1оду. Наприкяда, в серпнг 1985 р. додатн! значения в1дхилень спостер1гались на против! 29 ДИ1В з ыакеимэльниы значенной вШилення 5.7 °С. В середньому за три мк'ящ (червень, лштекь. серпень) в сум1 випа^чс блшько 100 им опгеив, а них рЦк! опади складають 31,' тверд! - 40 1 ьм1ш.ьн! - 292. 3 всресня по травень оипадають майже тглым тверд! опади.

Хуртовшш на льодовику спостер!гаоться круглкй рхк. Характерна особлквхстъ метеоролог 1чного режиму льодом:к1в -велика нест1йк1сть, яка проявлясться а р18к1й ?м!н1 не т!ль-ки середкъоасхЗово1 температури пов!тря, аде й вологость

- в -

В четвертому роэдъ-Л дпсертацп приведений комплексний аиал1з синоп'гичних та метеорологíuhvix умов перход1в акуму-ляцП та абляцп на льодовику Вав1лова.

Акумуля)Ця - процес вбгльшення маси льодовика за раху-нок вхдкгадеиня на íioro noBepxni граЕ1тац1йних та наростаю-чих атмосферних опадав. Основке джерело акумуляцП rpaiilTauiüHi тверд i опади.

Пер i од акумуляцП на арктичних льодовиках продовжуетъс-я в .середньому вгд десяти míchuíb поблжу р1вня моря до 11-11.5 MicfltúB на вериинних плато найЫлыа високих куполгв, тоОто, приблизяо в1д середини серпня - початку вересня до к1нця травня ■ середини червня.

Випад1ыи й ход! Оjльшо'х частини року твердих атмоо^ер-них опадгв эумоьлкч ochobhI особливос?!" стйгового покриву: тривал1сть залягання (ав'язану з довготрквал1стю морозного napiOEy), эначну густину i HepiBHOMipuicTb в1дкладення CHiry в валекност! в1д рельефу та bítpoeüI Д1ялыпст1.

Просл1длуеться певна висотна пояснить у ' а!дкладенн1 CHiry. На розподЫ. CHiry на куполах впливае: виссга над ' р!внем моря, експозишн схилу по в!дношешао да пануючих BiTpiB та його крутизна. В залежное?! в1д цих фактор1в'тов-щина сигового покриву коливаеться в середньому в1д 40 до 70 см поблиау р!вня моря, до 150£00 см.ка вершинах купол!в. На льодовику Вав1лова також встзноплена г.оясн1сть сн1гонёкопи-ченкя: на п1вн1чному cxnai льодовика ¡зона п1двищеного сн1го-нлкопиченн« находиться в поясах 250-ЭЭО м и 500-700 м, & по ниженого - в поясах 300-500 м.

Величини акумулЦП на льодовиках приблизно в 1.5. раЭи менше в1дп0в!дних по k.hcotí сум опад1в, тому що одна частика опад1в (до 2 мм) вм1таетасй 1з зони жиклення в область аО-ляцП в пр-оцес! хуртовинного .переносу, а" друга частила в виглядi тало! води CTiKae по поверхн! та в г.гйбин1 льодо-вик!в, -а пот!" витрачаеться шляхом випаровувания.

Бэимку головгиы ддерелом атмосферного, кив^ення льодо-EiiüiB ввроаз1атського спектру Арктики ?вердши грав1тад1кни-ми опадами вах!дне пиклоа1чне вологоперенесеяня по Барен-ц&ш-Карсьгай лоздн! ¡сландсьш'о баричного мШмуыу. ОСног ними Саричними центрами, lito вплива»тть на ■ мат ШвнДчису

Земл1, являються кестаЛонарний Арктичний антициклон, розм 1п<ений над Арктичиим басейиом. СкОхрський антициклон, який формуеться над -Аз!атсъким'материком 1 лощина ¡сландсь-кого мШмуму, исправлена через Барениеке море на сх!д- в Карське 1 дал! впритул до остров!в Де-Лонга.

• Анал!з зб!рно-к!кематичних карт показав, щр траекторП богатьох вологонесучих циклон!в (переважно п1вденно-вач1дно-го наг.рямку з1 стороии Карського коря 1 Зах!дного Сиб1ру) перетинають Швденну частину архшелагу.

Циклони на досл!джуваннй район надходять в ц1дому в одI! 1.й !з. оетанн!х стад 1-й розвитку, з мало» шзидк!стю пе-рем!щення,' так як вони поступайте свди з малими запасами тепла, яке в силу високоаиротиого полохення району швидко трансформуеться.

В ход1 зимового пергоду ?51лызуетъся число циклонгв (7-10 В М1СЯЦЬ ПрОТИ 3-4 ВЛ1ТКУ).

Другий 'пер1од, який характеризуешься умовами 1снування льодовик1в, а£>ляц!йнмй.

Абляц1я - процес або результат зменшення маси льодовика шляхом розтавання, випаровування, здування сн!гу в1трем, обвалив ль оду та в1дколбння айсберг1в.

Голэвна умова Шенсивно! абляцП - температурний режим. Неэначке розтавання моче© вйпбуватися при температур! -3°С, але в щлому воно в1дбува»ться при температур! вице 0°С, а при пШищенШ сиредкьодобово! температур« пов1тря до Й-3°С розтавання сн1гу тривае претягом вс!х 24 годин.

Так! умови на льодовиках Ш.вн!чноЧ Зеш.! фериуютьел В!,1лсму 8 к1нця чеовня до середюш серпяя.

На купол!' Ваг!лова в р!чному ход! багатор1чних значечгь теиператури пов!тря иемае ст1йкого 11 переходу чесез ну .ль, зле вШЛчзоться окрем! ы?р!оди 8 температурой, яка с(,риле розтаванню. лъодивик1в..

."■'■• ; Число дн1в ь температурою Б]лыае нуля тцор!чно в черви! Х серпн! нараховуеться до 5, в 'липн! - до 7, а в аномально тепл 1 ро!ш в-липн! - до 15, а в серпнг - до 14.

На*р£н1па дата в додатньов' температурою в1дм1чалась •о'1 червкя (193В р. ), а Еайп!зп!рта - 29 серпия (1937' р. ).

' Всьсто заг,осл1дггх-н1 роки- б1юстер1гаярсь Ъ'о пер'годзлг

коли середнъодобева температура булабШше нуля. Тривал1сть цих пер1сд1в колисаетъся Ыд 1 до 20 дн!в. . .

Зьичално, и.о mí» периода».»! з додатньою температурою, в!дм!чались «epiofln з вгд'емнш, 1х- 74. Для цих пер!од1в проаналхзован! 'ix триьзлють, середня га кожний штргод температура пов!тря, "íx максимальне та мШмальне вначення та сума опади;. Ряди цих величин були элроксимован1 теоретични-ми рос'Под!лами: експон*нц1альним, першим та третхм типами кривих nipeona. Це дало моадчв!сть одержати !мов!рност! характеристик, 'до дослдаупться.

Для дос.п!дження синоптичних умов., то вНЕначаютъ метео-ролог1чн1 особливост! укаэаних пер1од!в, був застосований ' клзстерний анагЛв. ■ .

Були сформован! одно-, двох-, трьох-, чотирьохм1рн! вектери з picíHOMaHiTiuiM сполученням метеоролог 1чаих ■ величин ва пер!оди з температурою вище нуля та'пер1оди j .температурою Иихче нуля (табл.!, 2).

В результат! реалгвацП процесу кластер!вацИ шахини is 8С та 74 пер!од1в розд!лились на 3 кластери. Як - покавав анал1б, 40 ís 86 nepiofliB а температурою вище нуля, та 37 1з 74 е температурою никче нута по yeíu Барiантам вв!йтли в один (перпзш) кластер. . .

В результат! анал1ву синоптичних ситуащй для' пер!од1в кожного ia кластер!в установлено, щр на температурний рггзм на поверхн! Бемл! втливають три тнпи полежень баричних утво-' рень:

перший кластер: центр та тилова частина антициклону;

• другий кластер: передня частина" та теплий сектор циклону;

• третей кластер: передня' частина антициклону.

В центральна та гиловН час-тин! антициклону ?1дм!чаеться частий перех!д теператури через нуль, ца синоп-тична ситуац1п характерна для первого кластеру, в яко«у об'«днан! як перЮди а додатньою. так Í пер!оди в в!д'еглов температу\хж).'. ; ..

ЛнагЛв вс-ього ряду сцостереАечъ . покавав. • чр , . Ш$б!льщ часто psaniзуегься перехгд синолтичниу С1'туац1й в!д кластеру до кластеру по виду: В1д першего до третъогр та в!д •

Таблица 1

Центри кластер!в метеоролог1чни>. параметр!з пер1оду обляцП а додатШми температурами

1 |Вср1ант| Кластер 1. ТриваЯсть пер!оду ' (дя!) .....1 Ьср ! (°С) 1 <с'С) Г 1 Сума ' опад1в| (мм) 1 1 Число | вектор!в|

1 3 1.4 "| 2.0 0.9 | 71 1

I I 1 2 . б . 2.0 | 0.4 ',.7 | 11 |

3 V» 2.3 1 4.4 15.8 ! 4 1

1'. - 1.5 1 о *> 1.1 | 75 |

1 П | ' - . 2.1 I 3.3 9.6 1 8 I

3 - 1.4 I г.г 17.4 | 2 (

1 - 1.5 | - 3.1 1 75 |

1 III { 2 2.1 | - 9.6 | 8 I

'3 - 1.4 I - 17.4 | а 1

1 - о.-э 1 - - | 58 |

! IV | . 2 - 2.2 1 - | 20 |

з - . 4.2 | - | 3 |

1 2 1.3 | 1.? | 62 • (

I V | 2 5 2.3 | 3.7 - | 13 |

3 • 11 2.6 | 5.1 - | 9 1

1 2 1.3 | - | 04 ' |

1 VI 2 б : 2.3 1 - | И ?

3 И | 2.6 | - ■ - | 9 I

1_ , ■ 1.,. —.........—1- _____________( . 1

Таблишг 2

Центри кдастер1в метеорологгчних.параметр1в • . пер1оду абляцП а в1д'вмними температурами

1 1 '1 * |3ар1анг| Кластер г Привал! ста | пер1оду 1 (ДН1) I кт,;. .(°С) (°С) - Сума опад1в (мм) 1 . Число | вектор!в1

1 Г . 4 -1.8 -2.7 3.4 . 66 |

I I 1 2 ! .10 -2.6 -4.2 26.7 5 |

3 ' | 16 1 -3.5 -6.4 46.2 3 ' 1

1 1 -1.8 -2.7 3.2 .'66 |

III | 2 | -2.3 -3.7 '20.5 4 I

3 1 -3.4 -5.8 43,8 4 |

1 • 1 1 1 -1.1 - ■ ■ . 42 ' |

1 III 1 2 | - -2.5 - - 17 |

3 1 -3.5 - ." 15 ■ |

1 I 1 2 -1.6 -2.1 55 |

! IV | 2. 1 ю -2.6 -4^9 ■ ~ 13 |

3 | 18 ] -3.6 -6.4 ■ ' '6 !

1 Г 2 -1.6 - , 54 |

I V I 2 | 10 -2.5 - 14 |

1 ',,,'1 3 | 18 1 ^3.6 I . - 1..........J - 6 . ( , ., .....1

третього до другого.

1СТОТНИЙ внесок в зм!ну погодних умов вносять чере-дування вксотних гребен1в та лощин, як! перем: ¡дуютьси з еа-ходу до арх!пелагу.

Для прогнозу важливо такоя визначити 1нтенсивн1сть та иапрямок перемщення щй баричних форм. Так; при 1нтенсивному розвитку гребШв над п1вн1ччю Poci'i та нгд Cxiдним CiiOipoM моллива вйна по типу: в!д першого до третього кластеру; або: в1д першого до другого, в!д другого до третьогс, в м!н1маль-' но» тривал1стй тип" "два". Якздо я 51льший ровгиток отримуе лощина, то тип "два", який реал!зуеться, будк мати б1лыну тривал1сть. Перех1д в1д третього до першого реггл.'зуеться при зм1щенн1 едкого 1 того ж антициклону над Швн'.чнею Землею, тобто коли передня його частина зам5нюсться центральною та тилово». .

Перший кластер (центр та тил антициклону) характеризуешься неодноразовим переходом температуря пов!тря через 0°С, невеликою к1льк1стю опад!в. Трив&лгстъ перюд1в першого i кластеру складам 5-12 дн!б. Переватас в!тер т'вденного нап-рямку (34%).

Другий мастер (передня частина та центр циклону) характеризуемся температурою, в1дмйшою в!д 0е в середньому на Й°С. Сума опад1в ва пер1од - 6 мм, довжина nepiofliB коли-ваеться в1д 3 до 17 дн1в э переважним в 1 трем поденного нап-ряыку (ЗШ. 1стотний внесо" мають в!три сх1даого напряшу (61ЛЯ 19 Z).

Трётхи кластер (передня частика антициклону) в1др1эня-еться в1д'емаою температурою -4°С, тривалими (до ?'¿ дн]в) передачи та пор1зняно велико® к!льк1стю опад1в. Переважн! в1три - п1вденний (227) 1 п1вденно-сх1дний (16"/.').

■ QcrtOBHi результати роботи зводяться до наступаого.-

; 1) Вперпе одержана комплексна характеристика климату льодоро'1 зони арх!педагу П1вн1чна Земля (на п^клад! купола [„Вов1лова).

Г' .2) Вперпе зроблено увагадьненкя uatepla/iiB метеооо-лог1чннх спостереяень на досл!джекому льодовику Вав1лоЕа п1д

час роботи унчкальногс у своему ' род1 гляц!олог1чного етац!онаоу.

3) Одержсчиз ст&тистична оц!нка окремих параыетр1в мете-оролоПчних величин, як! вивначають процеси акумуляцП та абляц1'1, рекши температури та спад!в в використанням ые-тод!в айроксийгшП ряд1в теоретйчними ровпод1ламй.

4) Досл1дкен1 та проанал1гсван1 синоптичн1 умови. при р!вному характер! режиму температури та опад1в, як! виз-на^автъ процеси накопичення та ровтавання; проведена *1х

, тшпзац1я.

■ Висновки ,

1) Досуидшю сучасне обмерзания Шен1чно1 Земл! в його розвитку: з виразнимл ознакаыи успадковано'1 географП та режиму, а та'кж в рядом рис динам!чно'1 та морфолог1чно'1 пере-будови у вв'язку в меэоциркуляц!йними умовами, щр'зм1нюю,п>ся

в ыехах архшела/у, як! поки ' що могливо пояснити т1льки ■ ст1йкою вм!ною циркуляц1йних епох.

2) В ц!лому режим сн1го!:акопичення на льодовикач Шыцчно'1 Земл! о пер!од , акумуляцП вианачабться вах!дним циклон!чним влагоперенесеышм, а в пер!од абляцП - чьстими эдвективнчми вторгненнямк континентального.полярного поВ1тря та континентального тропгчного пов!тря, яко можна вважати нсрыою для лхтн1х м1сяц1в (особливо для липня та серпня).,

3) Оледеншня П1вн1чно1 Земл! втрачаз вдр!чно в сё-

Гл • л

редньоыу б1дя 2-3 км"1 льоду, ав!льнш в р1к дек1лька км'" 'ге-риторй острс-в1в. Деяка стабШза'Дя масового балансу в ос-танн! роки вгдбулася як ва рахунок п!двищеного ссеонного сн1гоиакопиченкя, так 1 внасл1док скорочення пер!оду аб-ляц11, що вфстиво району Карського моря. ..

По тем! дисертацН- опубл1ковано так1 науков! робота:

1. Просторова та часова м!нлив!сть режиму оледеа!шш арх1пелзгу Швн!чна Земля.-Деп, у ДНТБ У>;ра1хк 4.04.95, Н6Э4 ' УК 95. • . " '

2.' Дослдаення м!шшвост1 погодних умов псрЮду абляцН льодовса. вони ШвиШно! Эемл1;.(в печат! ЬО, 1995 р. )

АНОТАЦШ

Гордейчук Ольга Петровна

Метеорологические условия существования современного покровного оледенения архипелага Северная Земля.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.09 -метеорология, климатология и агрометеорология. Одесский гидрометеорологический институт. Одесса 1995.

Изложены результаты исследования ледникового клиулта архипелага Северная Земля за период» обляции и аккумуляции. Дана его общая характеристика. Проведена комплексная оценка метеорологических условий существования покровного оледенения архипелага.

Ключов! слова: досл!длення, льодовй, абляц!я, акуму-ляц!я, покривне оледен1ння.

GORDEITCH0UK OLGA FETSOVNA

Meteorological conditions of contemporary covered ¿rlactation of Northern Land Archipelago.

The manuscript of the dissertation i'or the search of • t.he academic degree of candidate of geographic sciences the speciality cf 11.00.09 - meteorology, climatology and agro-meteorology. The Odessa Hydrometeorological lnstitut. Odessa 1^5.

Resuits of Northern Land's glacier climate research wittiiri ablation and accumulation period are given.

Complex estimation of meteorological conditions of covered giaciaticn existence on the archipelago is carried out.

Keywords: research, glacier, ablation, accumulation, covered glaciation.

Подп.к печати !3.f0.95r. Формат (50x84 I/Io.

Об"«м Г,Or. п. 0,7уч; изд.я. Зчнаэ J? 752/3. Тира я ICCww.

Гстгипогрлйия Одесского упря^ттекия по. псчати,цлх**3.' •

Ленина43. ...