Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Ландшафтно-экологический анализ территорииЧерниговской области

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Ландшафтно-экологический анализ территорииЧерниговской области"

*=> <£>•

^НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ /, 3 ^ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

: NN

на правах рукопису

Барановська Ольга Віталіївна

ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕРИТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.00.01фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис Робота виконана у відділі ландшафтознавства Інституту географії НАН України

Науковий керівник -

член-кореспондент НАН Україна доктор географічних наук, професо; МАРИНИЧ О.М.

Офіційні опоненти:

Провідна організація

доктор географічних наук, професо] ПОЛОВИНА І.П. кандидат геолого-мінералогічни: наук БАРЩЕВСЬКИЙ М.Є.

Київський університет ім. Тарасг Шевченка, географічний факультет

Захист відбудеться 1997 р. о годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 01.69.02 Інституту географії НАН України за адресою: Київ, вул. Володимирська, 44.3 дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту географії НАН України, 252034, Київ-34, вул. Володимирська, 44.

Автореферат розісланий 1997 р.

Вчений секретар /

спеціалізованої вченої ради '¿/)J/

кандидат географічних наук, (

старший науковий співробітник Передерій В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ...

. Актуальність теми. Специфічною особливістю сьогодення України є зростання негативного внеску соціально-економічних факторів у формування екологічної ситуації в регіонах при одночасному спаді виробництва. За таких умов особливого значення набуває знання механізмів функціонування та динаміки геосистем, закономірностей їх змін в результаті антропогенного впливу. Один і той же вид впливу в різних ландшафтних комплексах має суттєво відмінні екологічні наслідки. Тому важлива роль у виявленні цих закономірностей належить ландшафтно-екологічному підходу. Хоч необхідність такого підходу до вивчення екологічних умов очевидна, проте його методологічні основи знаходяться лише на стадії теоретичних розробок. Недостатній розвиток мають і регіональні ландшафтно-екологічні дослідження.

Актуальною є дана проблема і для Чернігівської області, яка характеризується різноманітними ландшафтними умовами, тривалим господарським освоєнням, слабкою вивченістю просторових особливостей антропогенних змін ландшафтних комплексів, підвищеним радіаційним забрудненням. Ландшафтно-екологічний аналіз території Чернігівської . області сприятиме розробці науково-обгрунтованої регіональної екологічної політики та оптимізації природокористування в регіоні. .

Мета і завдання роботи. Метою роботи є виявлення сучасного екологічного стану ландшафтних комплексів Чернігівської області шляхом проведення ландшафтного аналізу їх антропогенних змін і встановлення залежності характеру та ступеня цих змін від властивостей ландшафтних комплексів. Для досягнення цієї мети необхідним є вирішення таких завдань: 1/ поглиблення теоретичних та ' ‘ ' і. і' •

методичних основ ландшафтно-екологічного аналізу території;

-42/ дослідження ландшафтної структури, ландшафтно-геохімічних умов регіону, виявлення зон підвищеного виносу і накопичення полютантів; З/ аналіз і оцінка факторів антропогенного впливу на ландшафтні комплекси та їх змін / в першу чергу, забруднення / в результаті цього впливу; 4/ ландшафтно-екологічна оцінка регіону і розробка рекомендацій по поліпшенню екологічних умов, оптимізаціі природокористування.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є природно-антропогенні геосистеми / ПАГ / Чернігівської області, предметом - їх екологічні характеристики: здатність геосистем до самоочищення, антропогенне навантаження на них, забрудненість геосистем.

Методологія, методи дослідження та використані матеріали.

Методологічною основою дослідження є ландшафтно-екологічний підхід / Гродзинський, 1993 / до оцінки природно-антропогенних геосистем. Дослідження опирались на вчення про ландшафтні комплекси, їх структуру і систематику / Д.Л. Арманд, А. А. Відіна, М.А. Гвоздецький, К.Г. Геренчук, А.Г. Ісаченко, С.В.Калесник, О.М. Маринич, Г.П. Міллер, М.А. Солнцев, В.Б. Сочава та ін. /, про природно-антропогенні ландшафти / Ф.М. Мільков, Л.І. Мухіна, B.C. Преображенський, Г. Т. Швебс, П.Г. Шищенко та ін. /, про здатність ландшафтів до самоочищення / М.А. Глазовська, В.П. Солнцева, Дж. Фортескью /.

При написанні роботи були застосовані методи польової ландшафтної зйомки, лабораторних фізико-хімічних аналізів, історико-географічний, картографічний, математичний. В роботі використані матеріали польових ландшафтних і ландшафтно-геохімічних досліджень, які проводились автором самостійно протягом 1993-96 pp., а також в складі експедиційної групи від Чернігівської проектно-вишукувальної станції хімізації сільського господарства в 1994 p., фондові матеріали Інституту географії НАНУ, ЦНБ ім. Вернадського,

[ерцігівського філіалу інституту “Укрземпроект”, обласної проектно-ишукувальної станції^ хімізації сільського господарства, обласного »адіоекологічного1 центру, держуправління екологічної безпеки по ІернігІвській Області, Деснянського басейнового управління, обласної районних Санітарно-епідеміологічних станцій, обласного управління :ільського гобподарства. 4

НаукЬва гіойизна дослідження.' В теоретико-методичному плані -поглиблені тебре'гичиі їй методичні основи ландшафтно-екологічного аналізу території; запропоновані нові методичні підходи до оцінки екологічної ситуації регіону, до1 класифікації міських поселень за рівнем забрудненості атмосфери, застосовані математичні методи для оцінки ролі та сили впливу прирбдних і антропогенних факторів на формування екологічної ситуації/ встановлена залежність рівня гостроти екологічної ситуації від ландшафтних особливостей регіону,.

В регіональному плані - проаналізовані ландшафтно-геохімічні умови Чернігівської області, виявлені зони підвищеного виносучта акумуляції техногенних елементів і насамперед, важкйх‘-металів /, виявлена територіальна диференціація антропогенного' навантаження на ландшафтні комплекси та рівнів їх забруднення; виявлені‘ареали напруженою екологічною ситуацією і розроблені' практичні рекомендації по визначенню системи природоохоронних заходів; розроблено та складено серію інвентаризаційних та оціночних ландшафтно-екологічних карт Чернігівської області. -

Практичне значення роботи. ЛандшафтнСьекологічний аналіз -одна з необхідних передумов для розробки регіональної екологічної політики. Розроблені методичні підходи до вивчення ландшафтно-екологічних умов адміністративної області і районів, конкретні результати досліджень можуть бути використані при проведенні ландшафтно-екологічного вивчення інших регіонів і при організації в їх межах природоохоронних заходів.

Впровадження. Матеріали дисертаційного дослідження надан держуправлінню з екологічної безпеки по Чернігівській області дл практичного використання. Конкретні результати досліджень, карто графічні моделі були використані Чернігівською проектно-вишу кувальною станцією хімізації сільського господарства і Чернігівськик обласним радіоекологічним центром. Матеріали дисертаційної роботі застосовуються в навчальному процесі та при проведенні ланд шафтних практик студентів природничо-географічного факультет} Ніжинського педагогічного інституту. .

Апробація роботи. Основні положення роботи представлялись на наукових і науково-практичних конференціях: “Геоекологічні аспекти господарювання, здоров’я та відпочинку / Перм, 1992 /, “Екологічні проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умо вах формування ринкових відносин” /Мелітополь, 1993 /, “Проблема розвитку географічної освіти в Україні” / Київ, 1993 /, “Історико-куль-турна спадщина Середнього Подніпров’я” / Київ-Черкаси, 1994 / “Фундаментальні географічні дослідження” / Київ, 1994 /, “ Екологія освіта: проблеми теорії і практики’.’,/ Умань, 1994 /, VII з’їзді УГТ , Київ, 1995 /, “Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазов’я і суміжних територій” < Мелітополь, 1995 /, “ Сучасний стан та шляхи вирішення екологічних проблем Чернігівської області” / Ніжин, 1996 /, “Чорнобиль: екологія природа, суспільство” / Умань, 1996 /. По темі дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них 3 статті, загальним обсягом 2,1 д.а.

Особистий внесок автора в роботу. Автором самостійно прове дена ландшафтно-екологічна оцінка території Чернігівської області : врахуванням самоочисної здатності ландшафтних комплексів, антропогенного навантаження на них і рівня їх забрудненості. Розроблена та складена серія інвентаризаційних і оціночних ландшафтнр-еколо-гічних карт.

Обсяг і структура роботи. Робота складається з вступу, чотирьох розділів і висновків /140 сторінок машинописного тексту /, списку літератури / 170 найменувань /, 33 рисунків, 32 таблиць, 15 додатків. Загальний обсяг 226 сторінок.

В першому розділі викладені теоретичні й методичні основи дослідження, у другому - розглянуті ландшафтна структура Чернігівської області, геохімічні особливості ландшафтних комплексів і їх потенціал самоочищення. В третьому розділі аналізується антропогенний вплив на геосистеми Чернігівщини і його наслідки, в четвертому - виконана ландшафтно-екологічна оцінка території Чернігівської області.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

1. Дослідження Формування екологічної ситуації регіону базується на ландшафтно-екологічному аналізі, теоретичною основою якого є інтеграція двох напрямків системного підходу: ландшафтного і екологічного.

Для ландшафтного підходу до дослідження природного середовища характерним є уявлення про простір як сукупність територіальних одиниць, в межах яких природні компоненти протягом тривалого часу взаємодіють між собою і являють єдине ціле - природно-територіальний комплекс / ПТК /. В останні роки якісно новий етап в дослідженні ландшафтів пов’язаний з застосуванням ландшафтного підходу до природоохоронних проблем. Значна увага при цьому приділяється вивченню взаємозв’язків між природними компонентами, оскільки порушення одного компонента служить початком “ланцюгової реакції” перетворення інших. Певна обмеженість ландшафтного підходу полягає в недооцінці впливу антропогенної діяльності на процеси та зміни, які відбуваються в ландшафтному комплексі. При екологічному підході основна увага акцентується на взаємодії природної і антропогенної підсистем ПАГ, але при цьому

недооцінюється складність геосистем і взаємозв’язки їх складових частин.

Тому основоположним у виявленні закономірностей антропогенних змін природи є ландшафтно-екологічний підхід, який базується на екологічній і ландшафтній концепціях, котрі взаємодоповнюють і збагачують одна одну. Основне завдання даного підходу зводиться до всебічного аналізу / на ландшафтній основі/ сучасного стану навколишнього середовища.

Ландшафтно-екологічне дослідження складається з кількох етапів:

- аналіз ландшафтної структури, ландшафтно-геохімічних умов регіону;

- виявлення основних особливостей взаємодії антропогенної і природної підсистем ПАГ регіону в процесі його господарського освоєння;

-дослідження антропогенного навантаження на ландшафтні комплекси і потоків забруднювачів в них;

- аналіз стану забруднення окремих природних компонентів і всього комплексу в цілому;

- ландшафтно-екологічна оцінка території.

2. Ландшафтно-екологічне вивчення адміністративної області базується на поєднанні досліджень всього регіону з дослідженнями “ключових” ділянок, що дозволяє поглибити уявлення ПРО ландшафтно-геохімічні особливості регіону. Дослідження на ключових ділянках реакції окремих ландшафтних комплексів на певні види антропогенного навантаження дозволяє, використовуючи ландшафтно-індикативний метод, екстраполювати отримані результати на іншу територію. При виборі ключових ділянок враховувалася не тільки ландшафтна, а й функціональна репрезентативність ділянок з точки зору розвитку в їх межах типових для всієї області видів і

напрямків антропогенного впливу. Розміри цих ділянок планувалися таким чином, щоб вони охоплювали адміністративний район. Це було пов’язано як зі складністю збору статистичної інформації, так і з тим, що розроблення заходів і прийняття рішень по оздоровленню навколишнього середовища проводяться в межах адміністративних одиниць. До їх складу були включені Городнянський / лежить в межах фізико-географічної області Чернігівське Полісся /, Новгород-Сіверсь-кий / Новгород-Сіверське Полісся /, Ніжинський / Чернігівське Полісся, Північна область Дніпровської терасової рівнини /, Прилуцький / Північна область Дніпровської терасової рівнини і Північна область Полтавської рівнини І райони, загальною площею 6700.9 км2, що складає 21.2 % всієї території Чернігівської області.

3. Відправною точкою вивчення екологічних умов є ландшафтознавчий аналіз досліджуваної території. На основі матеріалів, зібраних під час польових досліджень, фондових та літературних джерел / Ланько, 1960,1961; Петренко, 1986,1991; Подорван, 1987; Щищенко, 1965 / за традиційною методикою / Солнцев, 1960; Видина, 1974; Геренчук та ін., 1975; Ісаченко, 1980; Маринич та ін., 1982 / складені середньомасштабні / 1:200000 / ландшафтні карти ключових ділянок з виділенням 81 виду урочищ та карта області з виділенням 36 типів місцевості.

ч . Характерною особливістю ландшафтної структури області є глибоке проникнення лісостепових типів місцевостей в межі Полісся і поліських - в лісостепову зону.

В північній частині Полісся значний розвиток отримали ландшафти зандрових, алювіально-зандрових і моренно-зандрових рівнин з дерново-підзолистими грунтами, в південній - терасові рівнини з дерново-підзолистими, світло-сірими і сірими лісовими грунтами в різній мірі оглеєними. В лісостеповій зоні переважають терасові лесові рівнини / 64 % / з чорноземами глибокими малогумусними і з

чорноземно-лучними грунтами.

4. Визначальне значення для оцінки екологічних наслідків антропогенного навантаження мають властивості самих геосистем і. в першу чергу, ті характеристики, які визначають умови міграції та концентрації техногенних елементів /ТЕ/- положення ландшафтного комплексу в геохімічному ряду спряження, клас водної міграції, окислювально-відновлювальний потенціал, кислотність, гумусність. механічний склад грунтів. Ці параметри лягли в основу ландшафтно-геохімічної карти і карти “Можливість накопичення техногенних елементів в ландшафтних комплексах” (мал. 1) складених автором за методичними розробками Перельмана, 1975; Глазовської, 1964,1988; Давидчука та ін., 1994; Малишевої, 1994.

Аналіз геохімічних особливостей регіону свідчить про суттєві відмінності в умовах міграції ТЕ. В межах Городнянсько-Черні-гівського Полісся / підобласть Чернігівського Полісся / і Новгород-Сіверського домінують елювіальні і елювіально-гідроморфні геосис-теми кислого /Н*/ і кислого глейового /Н+- Ре2+/ класу з грунтами легкого механічного складу з низьким вмістом гумусу / 1.2-1.8% /, досить поширені елювіальні, а в Новгород-Сіверському Поліссі і транселювіальні геосистеми кислого кальцієвого класу / Н - Са2+ / з вмістом гумусу 1.6-2.3 %. На півночі Городнянського, Новгород-Сіверського районів горбисто-хвилястий рельєф і близьке залягання моренних суглинків сприяють розвитку процесів поверхневого стоку і змиву. Акумуляція знесеного матеріалу відбувається в міжгорбних зниженнях, заболочених западинах, заплавах, давніх “прохідних” долинах. Тому в урочищах, які відповідають вищеназваним формам рельєфу, можливе інтенсивне накопичення ТЕ.

Північна область Полтавської рівнини характеризується переважанням геосистем транселювіального і елювіального ряду кальцієвого / Са2+/ класу. В геосисгемах елювіального ряду вміст гумусу

дуже низька

середня

дуже -висока

Мал. 1. Можливість накопичення забруднювачів

в ландшафтних комплексах Чернігівської області

в) транспортне; г) аграрне

абвг . Ступінь навантаження І-найнижчий; 2-незначний; У~У~У~1 3-середній; 4 значний; 5-найвиідий /А Ї////Л

г до 7 "> о

13-15 понад 15

Рівень на- Пігомислове навантаження Сспьбиіине н.іпакт2ж;ння Тганспостне навзнтгжент Агоатже

вантаження Щільність еикид:» п атмос^епу. т/км! Скинуто спчии\ иа н волні об'ггпі -м-н м‘ Щільність населен- Щільність автодоріг) твердим рокоиттии км/ІОООкм* Рою^аність

І до 0 5 до 0.5 ДО 25 до 175 до 35

2 0 5-1.0 0.5-1 25-35 175-199 35-44

3 1 01-20 1.01-50 35-45 200-224 45-54

4 201-5.0 5.01*100 45-55 225-249 55-64

5 понад 5 понад 10 понад 55 250 і білше понал 64

Мал. 2. Антропогенне навантаження на територію Чернігівської області

становить 2.0-3.0 %, вміст фізичної глини 25-30%, що обумовлює їх підвищену сорбційну ємність. Найбільш значна акумуляція ТЕ можлива на сорбційному бар’єрі на межі геосистем лесових рівнин з заплавними геосистемами. В підобласті Дніпровсько-Деснянського Полісся, Північній області Дніпровської терасової рівнини низький гіпсометричний рівень, слабка дренованість, близькість грунтових вод сприяють розвитку процесів оглеєння, засолення, заболочення і обумовлюють домінування елювіально-гідроморфних і гідроморфних геосистем, які характеризуються низькою здатністю до винесення полютантів.

5. Складність ландшафтно-екологічного аналізу території посилюється залежністю екологічного стану геосистем не тільки від сучасного використання, а й від попередніх історично змінюваних Форм господарювання. Цим була обумовлена необхідність спеціального аналізу минулого і сучасного в ПАГ.

Історико-ландшафтні дослідження, проведені на основі історичних, археологічних, статистичних даних з врахуванням наявних методичних розробок / Жекулін, 1982, Романчук, 1992 /, дали можливість виявити основні особливості взаємодії антропогенної і природної підсистем на різних етапах господарського освоєння регіону. Ландшафтна диференціація природокористування прослід-ковується на протязі всього періоду господарського освоєння. Найбільш значного і тривалого антропогенного впливу зазнали лісостепові ландшафтні комплекси лесових рівнин і ландшафтні комплекси долин річок, освоєння яких розпочалось ще з часів палеоліту. Зараз 29 із 46 міст і смт області знаходяться безпосередньо на берегах річок.

6. Важливим етапом ландшафтно-екологічного аналізу є вивчення характеру, інтенсивності і територіальної диференціації різних типів антропогенного впливу, в першу чергу, сільськогосподарського.

промислового. транспортного, сельбишного. ЯКІ е основними джерелами забруднення території Чернігівської області.

Аналіз особливостей антропогенного впливу в межах регіону свідчить про значні територіальні відмінності. Оскільки в цілому по області неможливо оцінити рівень антропогенного навантаження в різних ландшафтних комплексах, то така оцінка була виконана по фізико-географічних районах / мал. 2. ’/ за допомогою бального методу, а в межах ключових ділянок -; на'ОснОві ¡розрахункових формул, бального методу по. типах місцевостей: В цілому високе антропогенне ' навантаження мають лісостепові елювіальні геосистеми, низьке -гідроморфні геосистеми: і геосистеми; айювіаЛьно-зандровйх та зан-дрових рівнин. • ; ' : '

7. Складовою частиною ландшафтно-екологічного вивчення території є аналіз антропогенних змін ландшафтів, в першу чергу. їх забрудненості шкідливими сполуками. Для оцінки рійнй забрудненості геосистем необхідним, є аналіз забрудненості окремих компонентів, а врахування міжкомпонентних зв’язків дозволяє здійснювати екологічний аналіз геосистеми в цілому.

Забрудненість повітря на Чернігівщині пов’язана, насамперед, з роботою автотранспорту,; ТЕЦ, асфальтобетонних заводів, підприємств хімічної та машинобудівної галузей, які сконцентровані в містах Чернігів, Ніжин, Прилуки. Саме тут найчастіше фіксуються перевищення ГДК оксидами вуглецю, азоту, сірки. Для оцінки ¡забрудненості атмосферного ..повітря була розроблена і провёдена класифікація міських поселень на основі врахування таких показкиків: фонової концентрації забруднювачів, загальної кількості викидів шкідливих речовин, рівня їх небезпечності. У зв’язку з обмеженістю мережі стаціонарних постів спостереження за рівнем забруднення повітря в роботі була розрахована фонова концентрація полютантів для міських поселень за методикою, запропонованою співробітниками

РВПС України НАНУ / 1985 / з деякими доповненнями - з врахуван ням метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери / МПА / який визначався за формулою

МПА=-Рш+Рт

Ро+Рв ’

де Рш- повторюваність швидкості вітру від 0 до 1 м/сек; Рт- пов торюваність днів з туманами; Ро - повторюваність днів з опадамі понад 0.5 мм; Рв -повторюваність швидкості вітру понад 6 м/сек Якщо МПА менше 1, то на даній території метеофактори сприяють розсіюванню ТЕ. Розрахунки МПА показали, що вищий рівень самоочищення території за рахунок виносу полютантів повітряними потоками спостерігається в лісостеповій зоні / МПА для Ніжина 0.76 /. В Поліссі склалися дещо гірші умови / МПА для Остра 1.27, Семенівки-1.02 /, що пов’язано з меншою швидкістю вітру на цій території.

Слід відзначити, що процес самоочищення атмосфери від техногенних сполук має суперечливий характер: чим інтенсивніше проходить цей процес, тим сильніше хімічне навантаження на інші компоненти або ж на територіально віддалені геосистеми. В подальшій “долі” техногенних сполук беруть участь всі компоненти, тому кінцевий екологічний ефект визначається всією структурою геосистем. При ландшафтно-геохімічних дослідженнях значна увага приділяється вивченню природних вод, так як, з одного боку, показники якісного складу вод є одними з визначальних при оцінці екологічної ситуації, з другого - активно реагуючи на прямі й побічні техногенні впливи, природні води виступають провідниками цього впливу на інші компоненти ландшафту. Головними інгредієнтами забруднення поверхневих вод на Чернігівщині є біогенні речовини, феноли, отрутохімікати, солі важких металів. За даними обласної санепідемстанції, аналізи води річок області в місцях водокористування на 33.8 % не відповідають санітарно-хімічним нормативам. Особливу занепо-

коєність викликає забрудненість малих річок області - Білоус, Стрижень, Крюкова, Бреч, Борзенка, В’юниця, оскільки вони мають низький потенціал самоочищення. Найбільш забрудненою річкою, не дивлячись на значний потенціал самоочищення, є Десна, особливо нижче м. Чернігова.

Особливо високий рівень забруднення характерний для підземних вод: 49.3 % аналізів води з колодязів і 28 % аналізів води з артсвердловин не відповідають нормам / за даними Чернігівської обласної санепідемстанції /. Ці перевищення, як правило, пов’язані з підвищеним вмістом нітратів, сульфатів, хлоридів. Так середній вміст нітратів в колодязях змінюється від 110 мг/л в Новгород-Сіверському Поліссі до 297 мг/л в Північній області Дніпровської терасової рівнини, що перевищує норми відповідно в 2.4 і 6.6 рази. Значне забруднення грунтових вод на Чернігівщині пояснюється їх незахищеністю від вертикальної фільтрації забруднюючих речовин.

Проведені дослідження в межах "ключових ділянок" показали, що найвищі показники забруднення ґрунтових вод спостерігаються в межах супераквальних ландшафтів в результаті їх збагачення техногенними сполуками за рахунок міжландшафтного перерозподілу хімічних сполук. Гідрохімічні аномалії, які формуються при цьому, негативно позначаються на функціонуванні цих ландшафтних комплексів, оскільки забруднені грунтові води знаходяться в межах кореневміщуючої зони.

Основну частину хімічного навантаження приймає грунт, тому його склад відображає кумулятивний ефект багаторічного впливу джерел забруднення. Одними з найбільш небезпечних ТЕ є важкі метали / ВМ /, які через грунт потрапляють в продукти харчування. Найвищі рівні інтегрального вмісту важких металів /Си+Сс1+ 2п+Со+РЬ/ характерні для Дніпровсько-Деснянської підобласті Чернігівського Полісся і для Північної області Дніпровської терасової

рівнини, де переважають елювіально-гідроморфні ландшафти з зниженою здатністю виносу ВМ. В грунтах с/г підприємств Козе лецько-Куликівського фізико-географічного району, які лежать біл5 міжнародних автомагістралей Київ-Санкт-Петербург і Київ-Москва спостерігається перевищення свинцем ГДК. Слід відзначити, ще ділянки підвищеного вмісту ВМ / особливо свинцю і кадмію / спів падають з ділянками радіоактивного забруднення. . Це пояснюється тим, що радіоактивна хмара південного.викиду Чорнобильської аварії була збагачена ВМ. .

Чорнобильська аварія залишила значний слід на Чернігівщині. За даними Чернігівської обласної проектно-вишукувальної станції хімізації с/г, доаварійний рівень забруднення радіоцезієм становив

0.02-0.07, радіостронцієм - 0.01-0.04 Кі/км2. Нині, він перевищує доаварійні показники відповідно в 3-1000 та 2-100 разів. Найвищі рівні встановлені в придніпровській зоні Чернігівського Полісся та в північній частині Новгород-Сіверського Полісся. Площа с/г угідь, забруднених цезієм-137 більше 1 Кі/км2 становить 74.6 тис. га І 4.1% від досліджених угідь /, площа забруднених лісів становить 102.7 тис. га і 15.8 % /. В результаті, горизонтального перерозподілу радіонуклідів відбувається розповзання плям забруднення і їх накопичення в підпорядкованих ландшафтах, які найчастіше зайняті луками. Тому забрудненість цих угідь на Чернігівщині вища, ніж ріллі; 7.8 % лучних угідь проти 2.9 % ріллі мають рівень забруднення грунтів радіоцезієм понад 1 Кі/ км2. Вміст цезію в орних грунтах області не перевищує 15 Кі/км2, тоді як в грунтах лучних угідь досягає 115 Кі/км2 / с. Мньов Чернігівського району/. ... ,

На основі аналізу забрудненості окремих компонентів гео-системи була здійснена оцінка інтегрального . рівня забрудненості фізико-географічних районів в межах всієї області / мал. З / і типів місцевостей в межах ключових ділянок.

5 Забруднення

4 а) повітря; б) поверхневих Інтегральне забруднення ландшафтів, бал

? в) грунтових вод; г) грунтів; шл №

івгд д) радіаційне забруднення до8 УЖ721 16-19

Рівень забруднення деький! 2-знижений: ь///.Л

{•низький; 2-знижений; —

3-середній; 4*підвищений; 8'11 понад 19

5-високий

Мал. 3. Забруднення природних компонентів а межах фізико-географічних районів Чернігівської області

12-15

Умов- Екологічна Самоочисна Рівень антропо- Рівень забруд-

ні зна- ситуація здатність генного наван- нення

ки ландшафтів таження

Задовільна підвищена низькии низькии

W77^ відносно задовільна ускладнена напружена підвищена середня або підвищена знижена або середня високий або середній низький низький або середній високим середній середній високий високии, дуже високий

осообливо підвищена напружена дуже високии дуже високии

-¿І

При аналізі забрудненості "ключових" ділянок особлива увага була звернена на забрудненість грунтів, бо від ступеня їх стійкості в значній мірі залежить і стійкість геосистем. В результаті проведеного аналізу вмісту ВМ в грунтах "ключових" ділянок було встановлено, що найвищі рівні забруднення спостерігаються в приміських зонах,

'У/'/ ■

біля звалищ, полів фільтрації, автодоріг, місць зберігання мінеральних добрив і ядохімікатів на відкритому грунті. Так, у відібраних автором пробах грунту біля Ніжинського сміттєзвалища вміст міді становить 60 мг/кг, цинку - 272.8 мг/кг, свинцю - 110 мг/кг, кобальту - 2.6 мг/кг, кадмію - 1.6 мг/кг, ртуті - 0.03 мг/кг, що перевищує середні показники по району відповідно в 17.7, 205, 82.5, 1.2, 5.2 та 3.3 рази. Підвищені рівні забруднення важкими металами встановлені в грунтах тих с/г підприємств, де періодично вноситься мул з очисних споруд. Проведений автором аналіз мулу з очисних споруд м. Ніжина на вміст ВМ свідчить про екологічну неприпустимість використання цього мулу як добрива на с/г угіддях, оскільки вміст забруднювачів в ньому значно перевищує нормативи / вміст міді - в 3 рази, цинку - в 2.1 свинцю - в 1.2, кадмію - в 1.4 рази 1ґ ,•

Рівень забрудненості грунтів залежить не тільки від антропогенного навантаження на них, а й від’ ландшафтно-геохімічних умов .. регіону. Аналіз вмісту Си, РЬ, Тлі, СсІ, Со в грунтах різних ландшафтних комплексів “ключових” ділянок дозволив встановити такі особливості: ,

- низькі рівні забруднення фіксуються в дерново-підзолистих грунтах легкого механічного складу підвищених терасових, алювіально-зандрових, моренно-зандрових "рівнин, які поширені в межах Го-

V. '/• •

роднянського і Новгород-Сіверського районів. Ці геосистеми відносяться до кислого класу водної міграції, мають низький вміст гумусу / 1-Г.8 % /, високу водопроникність, що сприяє інтенсивній фільтрації вод і разом з ними техногенних елементів на глибину. При

цьому зростає небезпека забруднення ґрунтових вод;

- транселювіальні геосистеми, які найбільш поширені в Новгород-Сіверському і Прилуцькому районах, характеризуються невисоким вмістом важких металів за рахунок значного поверхневого стоку і змиву;

- в ерозійних формах забрудники концентруються у привершинних водозбірних зниженнях та в конусах виносу;

- елювіально-гідроморфні місцевості, які поширені в Ніжинському і Прилуцькому районах, характеризуються зменшенням водопро-никненості грунту, розвитком тут сорбційного, глейового бар’єрів, що сприяє накопиченню важких металів;

- областями підвищеного накопичення полютантів є ландшафтні комплекси річкових заплав, давніх “прохідних” долин, балок, западин, висока забрудненість яких обумовлена як геохімічно-під-порядкованою позицією, так і розвитком в цих геосистемах комплексних геохімічних бар’єрів.

8. Завершальним етапом дослідження є ландшафтно-екологічна оцінка території області. Складність такої оцінки обумовлена необхідністю синтезу результатів всіх попередніх етапів дослідження і встановлення зв’язків між змінами в природі-л, факторами, які викликають ці зміни. Тому для вирішення даного завдання були застосовані методи бального оцінювання, кореляційного аналізу. За допомогою останнього була встановлена роль та сила впливу окремих природних і антропогенних факторів на формування екологічної ситуації в регіоні.

Ландшафтно-екологічна оцінка території області була проведена на основі врахування самоочисної здатності ландшафтів, величини антропогенного навантаження на них, показників забрудненості, які були трансформовані в бальні характеристики та відображені на узагальнюючій карті / мал. 4 /.

Особливо напруженою екологічною ситуацією виділяються Любецько-Чернігівський і Ріпкинсько-Чернігівський фізико-географічні райони (№ 1, 2), так як високе антропогенне навантаження тут перевищує самоочисну здатність,ландшафтів, що призводить до їх надзвичайно високого забруднення. Екологічні умови в цьому регіоні значно, ускладнилися після аварії на ЧАЕС.

Напружена екологічна ситуація склалася і.діа більшій частині Північної області Дніпровської терасової рівлдаи, де високі рівні антропогенного навантаження поєднуються зі зниженою здатністю ландшафтних комплексів до, самоочищення, що сприяло і буде сприяти їх забрудненості. ... ..

• ■ Досить складна екологічна ситуація відмічається і в тих фізико-географічних районах, де переважають геохімічно-підпорядковані геосистеми - Дніпровсько-Замглайському,., Середньодеснянському, Лівобережно-Шосткинському ( № 3, 11, 15). Ці райони виділяються підвищеним рівнем забруднення поверхневих, ґрунтових вод, ґрунтів, хоч прямий .антропогенний вплив на ці території незначний. Це є свідченням того, що екологічні умови регіону є похідною, з одного боку, від рівня антропогенного навантаження, з другого - від властивостей ландшафтних комплексів. Тому, для розробки науково-обгрунтованої регіональної екологічної політики та для ритмізації системи природокористування необхідним є проведення ландшафтно-екологічного аналізу території.

ВИСНОВКИ

1. Методологічною основою дослідження є ландшафтно-екологічний підхід, який базується на екологічній і ландшафтній концепціях, котрі взаємодоповнюють і збагачують одна одну.

2. Ландшафтно-екологічне вивчення адміністративної області грунтується на поєднанні досліджень всього регіону з дослідженнями “ключових” ділянок.

3. Аналіз ландшафтно-геохімічних особливостей Чернігівської області свідчить про суттєві відмінності в умовах міграції техногенних елементів. Найбільш імовірними регіонами підвищеного накопичення полютантів є південна частина Чернігівського Полісся і Північна область Дніпровської терасової рівнини, де низький гіпсометричний рівень, слабка дренованість, близькість ґрунтових вод сприяють розвитку процесів оглеєння, засолення, заболочення і обумовлюють домінування елювіально-гідроморфних і гідроморфних геосистем.

4. Високий вміст техногенних елементів зафіксований в грунтах ландшафтних комплексів річкових заплав, давніх “прохідних" долин, балок, западин, забрудненість яких обумовлена як геохімічно-під-порядкованою позицією, так і розвитком в цих геосистемах комплексних геохімічних бар’єрів.

5. Територіальна диференціація рівня гостроти екологічної ситуації в регіоні визначається самоочисною здатністю ландшафтів, величиною антропогенного навантаження на них і показниками забрудненості .

6. Результати проведеного ландшафтно-екологічного аналізу свідчать про необхідність врахування ландшафтно-геохімічних умов регіону при розробці науково-обгрунтованої регіональної екологічної політики.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антропогенні зміни ландшафтів. Чернігівщини в процесі їх господарського освоєння // Актуальні питання природознавства.-Ніжин, НДПІ, 1995,-С. 7-11.

2. Забрудненість Чернігівської області: загальний стан та територіальні відмінності // Актуальні питання природознавства.-Ніжин: НДПІ, 1995.-С. 11-15.

3. Антропогенні зміни ландшафтів і особливості їх вивчення // Сучасні проблеми географії: Збірн. наукових праць молодих учених.- Інститут

географії.- К., 1994.- С. 2-13,- Укр.-Деп. в ДНТБ України № 1220 від 21.06.94 р.

4. Методика комплексних польових фізико-географічних досліджень// Методичні рекомендації по польовій комплексній фізико-географічній практиці в Криму,- Ніжин, 1993,- С. 12-23.'

5. Про методичні підходи до оцінки екологічної ситуації в агро-

промисловому виробництві адміністративної області // Еколого-економічнг проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах формування ринкових відносин: Тез. доп. респ. наук, -практ. конф,-Мелітополь, 1993,-С. 198-199. ■

6. Аналіз антропогенних змін природного середовища в краєзнавчому вивченні регіону // Проблеми розвитку географічної освіти в Україні: Тез. доп. наук, конф.- К., 1993,- С. 101 / у співавторстві з Міхелі С.В. /.

7. Еколого-краєзнавчі дослідження навколишнього середовища / на прикладі Чернігівської області / // Історико-культурна спадщина Середнього Подніпров’я; виявлення і вивчення пам’яток засобами туризму: Тез. доп. per. наук.-практ. конф.- К.-Черкаси, 1994.- С. 37-38.

8. До питання про еколого-економічне районування України // Екологія і освіта: проблеми теорії і практики: Тез. доп. міжнар. наук,-практ. конф.- Умань, 1994,- Т. 1.- С. 25-27 / у співавторстві з Барановським М.О. /.

9. Підходи до класифікації чинників антропогенних змін ландшафтів // Фундаментальні географічні дослідження: стан, проблеми, напрямки: Тез. доп. наук, конф.- К., 1994.- С. 11-13 / у співавторстві з Міхелі С.В. /.

10. Методичні підходи до вивчення антропогенних змін ландшафтів при оцінці екологічної ситуації регіону // УІІ з’їзд УГТ: Тез. доп.- К.: УГТ, 1995.-С. 83.

11. Ландшафтно-экологическая оценка состояния окружающей среды // Проблеми раціонального використання природно-ресурсного

потенціалу Українського Приазов’я і суміжних територій: Тез. доп. міжнар. наук.-практ. конф.- Мелітополь, 1995.- С. 119-120.

12. Радіаційне забруднення Чернігівської області і його вплив на стан здоров’я населення та хід демографічних процесів в регіоні // Чорнобиль: екологія, природа, суспільство: Тез. доп. міжнар. наук.-практ. конф,- Умань, 1996.- Ч. 2.- С. 248-250 / у співавторстві з Барановським М.О. /. , .

ІЗ.Особливості міграції техногенних елементів в ландшафтах // Чорнобиль: екологія, природа, суспільство: Тез. доп. міжнар. наук.-практ. конф.-Умань, 1996,-Ч. 2,-С. 153-154 / у співавторстві з Смаль І.В. /.

Baranovskaya O.V.

The landscape-ecological analysis of the territory of Chernigovskaya region.

The dissertation is submited for a candidate’s degree (Geography). Speciality — 11.00.01 — Physical geography, Geophysics and Geochemistry of Landscapes, Institute of Geography of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1997.

The landscape-ecological assessment of the territory of administrative region has been made with due regard for self-purification capability of the landscape complexes, antropogen loading on them and the level of their pollution. The dependence of the character and complexity of ecological conditions on the peculiarities of the landscape complexes has been determined during the research work. There’s a number of landscape-ecological maps with inventorization and assessment provided.

Барановская О.В. Ландшафтно-экологический анализ территории Черниговской области.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.01 - физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов. Институт географии НАН

Украины, Киев, 1996.

Проведена ландшафтно-экологическая оценка территории ' административной области с учетом самоочищающей способности ландшафтных комплексов, антропогенной нагрузки на них и уровня их загрязнения. Установлена зависимость характера и сложности экологических условий от особенностей ландшафтных' комплексов. Разработана и составлена серия инвентаризационных и оценочных ландшафтно-экологических карт.

Ключові слова: ландшафт, природно-антропогенна геосистема, ландшафтно-екологічний аналіз, антропогенне навантаження, техногенне забруднення.