Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Картографическое исследование экологической ситуации в межотраслевой производственно-территориальной системе (на примере свеклосахарного комплекса Тернопольской области)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Картографическое исследование экологической ситуации в межотраслевой производственно-территориальной системе (на примере свеклосахарного комплекса Тернопольской области)"

Львівський державшій університет ім. [.Франка

6 ОД

МДР ІІа правах рукопису

ПОТОКІЙ Михайло Васильович

КАРТОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В МІЖГАЛУЗЕВІЙ ВИРОБНИЧО-ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ СИСТЕМІ (па прикладі буряко-цукрового комплексу Тернопільської області)

Спеціальність 11.00.02 — економічна і соціальна геогргфія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Львів 1996

' Дисертацією є рукопис.

Робота виконана па кафедрі географії і картографії України Черні вецького. державного університету ім. ІО.федьковича.

Науковий керівник: доктор географічних наук,

професор Жуланськии Ярослав Іванович.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук,

професор ІІІаблій Олег Іванович,

кандидат економічних наук, старший науковий

співробітник Кравців Василь Степанович.

Провідна установа: Інститут географії НАН України.

Захист відбудеться 15 березня 1996 року о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 04.04.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук у Львівському державному університеті ім ’ франка за адресою'. 290000, мЛьвів, вул.Дорошенка, 41, ауд. 26.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Львівського державного університету: м.Лівів, вул.Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 12 лютого 1996 року.

Вчений секретар

спеціалізованої ради,

кандидат географічних наук

доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИ СТИК А РОБОТИ

Актуальність роботи. Проблеми природокористування у зв'язку з {'ормуванням, розвитком і фу»мііснуванням спеціалізованого агропромислового комплексу (АПК) пов'язані з визначеним шіливу природних ,-мов і ресурсів н;і формуванні! комплексу, пікапом взаємодії кожної сфери [виробництва) і.) природним середічшінсм та негативними наслідками нігV ізасмодіі. У процесі свого ро¡витку і функціонування спеціалізовані ЛИК вступають активними перетворюгачами природи, інтенсивно використовують природні ресурси. Найтісніша пов’язані із природним середовищем хюлинницько-промислові комплекси, бо землеробство — основа ЦИХ комплексів, в ньому фокусуються всі проблеми із природним середовищем, ьколого-географічні проблеми функціонування рослинницько-промислових комплексів досліджені ще недостатньо. У їх вивченні виділяють декілька іспектіп, а саме: проблему раціонального використання природних умов і іесурсів при вирощуванні сільськогосподарських культур; негативні зміни в іриродному середовищі в процесі виробництва сировини та їх причини; іплив па природне середовище галузей переробної промисловості та обслу-овуючих виробництв; можливість управління процесом природокорис-ування (Козаченко, Язиніпа, 1992). Ці розробки охоплюють АПК України > контексті з вивченням інших проблем. Роботи регіонального плану такої ематики практично відсутні Регіональні дослідження еколого-географіч-піх проблем АІЖ. особливо із використанням картографічного методу, .шжуть бути вагомим^внеском для розуміння процесів агропромислового ;омнлексоутяорешія, оптимізації взаємодії комплексів із природним сере-іовиїцем. покращення еколого-географічної ситуації. Це зумовило вибір іб’скл а, предмета і завдань дисертації.

Об’єкіем дослідження є спепіплізований рослинницько-промисловий комплекс обласного рівня. Реалізація теоретичних і методичних положень

. '1 кпртографо-геогр.чфічного дослідження здійснена па прикладі буряко-цу;:-

роього комплексу Тернопільської області. Досліджуваний комплекс:

— характеризується середиьодержавними показниками виробництва сиротиш, готової продукції та відходів;

— типовіш за наявністю та складом виробництв, які продукують сировину, готову продукції та відходи, що виступають активними перство рювачами природного середовища;

— подібніш до інших рослишщько-нромнслових комплексів даною рівня за наборо»* негативних наслідків впливу на компоненти природної;) середовища і комплексом природоохоронних заходів;

— характеризується довготривалою експлуатацією агроресурсіи і більш ніж віковим функціонуванням переробних підприємств на даній території.

— виділяється наявністю висококваліфікованих трудових ресурсів із відповідними навичками роботи в буряківництві та цукроварінні;

— виділяється високим рівнем розвитку інфраструктури

Нін поєднує в собі практично всі виробництва сільськогосподарської, переробної та обслуговуючої ланок, які, в тій чи іншій мірі, взаємодіють і > компонентами природного середовища, трансформують і забруднюють їх т,і зазнають зворотного впливу зміненого середовища. Для забезпечення нормального функціонування комплексу задіині десятки обслуговуючих-пі;;1 нршмсте. В межах області буряко-цукровиіі комплекс характеризується інтенсивним використанням компонентів природного середовища — ресурсів надр (вапняк, сірка, паливо), земельних, агрокліматичних, водних т і інших. Ііодночас у природне середовище викидається велика кількість забруднюючих речовин. Усі ці процеси і явища мають чіткі територіачьні закономірності.

Предметом дисертаційного дослідження є територіальні особ іппоск

еколого-гсої рдфічної с;пу:шії в б\р>іііо-нукропому комплексі.

Основним мімодон дослідження с картографічний, який за лоїю-могою карт як образпо-знакошіх моделей дає можливість глибоко і всесторонньо дослідити територіальні особливості пронесу ВЧаЄМОДІЇ буря-ко-цукрового комплексу ¡3 компонентами природного середовища, виявити стаи і ступінь їх забрудненості, розробити систему відповідних природо-охороних заходів. Картографічний метод дослідження дас можливість схопити цей процес за схемою: карта — джерело попередньої інформації

про комплекс-----1»-карта — результат дослідження - --►карта — джерело

нових знань про комплекс.

Основним способом досліджені!»1 с системний підхід, який передбачає йпвчення багатоелементного складного об’єкта у взаємозв’язках, взаємовідношеннях, взисмоза лежи остях ного складових.

Мстою дисертаційного дослідження є використання картографічного методу для вивчення еколого-географічних аспектів функціонування спеціалізованого рослинницько-промислового комплексу як цілісного утворення, проектування і складання картографічних моделей та їх використання.

Відповідно до поставленої мети виникла потреба розв’язати такі завданий дисертації: '

— дослідити для потреб картографування особливості взаємодії спе-

ціалізованого рослинницько-промислового комплексу в межах області із компонентами природного середовища та виявити характерні риси цієї взаємодії. .

— »личині та узагальнити досвід економіко-географічних, еколого-і сографічпнх, картографічних досліджень подібних комплексів;

— обгрунтувати основні положення і підходи економіко-географічного та картографічного вивчення еколого-географічних аспектів функціонування буряко-нукрового комплексу обласного рівня:

— запропонувати відповідні картографічні моделі даної тематики та основні напрямки їх використання для розв’язання проблем онтнмізащї взаємодії досліджуваного комплексу із природним середовищем.

Вихідними даними при складані картографічних моделей стали ста тистичні та звітні матеріали підприємств, господарств, організацій, установ і закладів, пов'язаних із функціонуванням буряко-цукрового комплексу, картографічні та літературні джерела.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що зроблена спроба дослідити і резв’язати основні методичні та практичні питання картографічного дослідження еколого-географічних аспектів функціонування спеціалізованого АПК. Це означає, що:

— досліджені еколого-географічні аспекти формування, розвитку і функціонування буряко-цукрового комплексу обласного рівня;

— виявлені особливості взаємодії буряко-цукрового комплексу з природним середовищем, запропонована її структурно-графічна модель яі. основа для розробки блоку картографічних моделей;

— доповнені окремі прикладні положення картографування міжгалузевих комплексів на прикладі буряко-цукрового комплексу обласного рівня, визначені загальні підходи і методичні принципи системного картографування його еколого-географічних проблем;

— обгрунтовані тематика і зміст карт, які відображають наслідки

взаємодії комплексу із природним середовищем, складена серія карт даної тематики; ■

— розв’язані пнтання комплексного відображення показників, шк характеризують стан еколото-геотрафічної ситуації в досліджуваному комплексі. запропоновані карти в розрізі еколого-ресурсної, еколого-переробноі за еко тго-ссрвісиої ланок комплексу;

— реалізовані розробки автора з картографування територіальний осо-

бливостей еколого-географічної ситуації в комплексі, запропоновані синтетичні та інтегральна картографічні моделі даної тематики.

Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом наукових досліджень кафедри економічної та соціальної географії Тернопільського державного педагогічного інституту за темою «Еколого-географічні дослідження регіонального АПК» та кафедри географії і картографії України Чернівецького державного університету ім. Ю.федьковича за темою «Комплексне вивчення проблем раціонального природокористування України (Українські Карпати і Поділля)».

Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку і розміщення продуктивних сил, агропромислового комплексоутворення, раціонального природокористування, картографічного моделювання територіальних систем та їх еколого-географічних проблем: Балабанова Г.В., Берлянта О.М., Ващенка А.Т., Горленко І.О., Дусановського С.Л., Жупанського Я.І., Золовського А.П., Козаченко Т.І., Колосовського М.М., Левицького І.Ю., Нагірної В.П., Паламарчука М.М., Паламарчука О.М., Пархоменко Г.О., Пістуна М.Д., Пушкара І.М.. Руденка В.П., Руденка Л.Г., Руиової Т.Г., Саліщева К.О., Слюсаря В.Д., Шаблія О.І., Шоцького В.П., Язішіної P.A. та іниіих .

Основні положення, іцо виносяться на захист:

— особливості територіальних аспектів еколого-rгографічних проблем буряко-цукрового комплексу обласного рівня;

— використання системного підходу в даному дослідженні;

— використання створеної серії карт еколого-географічної тематики;

- — власне картографічні матеріали.

Практичне значення і реалізація результатів Дослідження. Результати дослідження використовуються при виконанні наукової тематики

к

кафедр. Теоретичні та методичні розробки можуть бути використані для дослідження еколого-географічиих проблем функціонування інших типів спеціалізованих та інтегральних ЛПК. Окремі матеріалі; даного дослідження прийняті для використання асоціацією «Териопільцукор», обласною службою екологічної безпеки, обласним управлінням сільського господарства і продовольства, об'єднанням «Родючість», обласними станціями хімізації сільського господарства та захисту рослин. Картографічні матеріали і висновки можуть бути використані для удосконалення системного картографування міжгалузевих еколого-географічних систем. Методика проектування і складання серії карт може бути використана при розробці картографічних моделей інших спеціалізованих АПК.

ЛпробаЦіи робити і публікації. Матеріали досліджень доповідалися на 12-ти наукових і науково-практичних конференціях. По темі дисертації опубліковано 24 наукові роботи загальним обсягом 6,6 др. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація скадаггься із вступу, трьох р(чді.’іів. висновків, списку використаних літературних і картографічних матеріалів.'Робота викладена на 135 сторінках машинопису, ілюстрована 4 таблицями. 44 малюнками, із яких — 31 карта масштабу 1:800000, 5 легенд карт. Список літератури налічує 209 джерел

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

і. Теоретичні та методичні положення картографо-геоірафічного дослідження еколоіічних проблем міжгалузевих , виробннчо-тсриторіальних систем

Н річу.іьтаті інтеграційних процесів у виробництві відбуватися формування, комплексів взаємопов'язаних галузей і осиодарс.і ва на рпіт> ісрнторіддьііих та ієрархічних .рівнях. Міжгалузеві виробничо-територіальні КОМИ К'КСИ формуються Ііа основі певного виробничою промесу. ИІ-.ИП 'О ' І-

нус послідовні стадії переробки вихідної си,,овийи. функціонування агропромислових комплексів будь-якого рівня і форми неможливе без взаємодії із компонентами природного середовища. Для дослідження еколого-географічних аспектів функціонування ЛПК із використанням системноструктурного аналізу необхідний перехід до вищого рівня узагальнення та інтерпретації просторово-часових відносин елементів, складових комплексів. Взаємодія останніх розглядається як взасмобмін енергії, речовини та інформації. В результаті взаємодії та взаємопроникнення функціонуючих елементів формуються природно-суспільні ут*- ірення — територіальні екологічні або еколого-географічні системи. Під еколого-географічиою системою (ЕГС) розуміється таке теритє>ріально-виробниче поєднання, в якому взаємодіють природні (біотичні та абіотичні), соціальні, виробничо-технологічні та інші елементи, які зумовлюють певний вид природокористування та стан еколого-географічної ситуації у процесі виробництва та промислової переробки вихідної сировин;!. Структура ЕГС залежить під поєднання окремих видів природокористування. Взаємопов’язані підсистеми, що складають ЕГС, функціонують за різними законами, до того ж п процесі свого становлення і розвитку вони набули нови., властивостей.

Буряко-цукровий комплекс як різновид ЕГС складається із таких підсистем, як природна (агроландшафтна), соціальна, внробиичо-технєїло-пчна, обслуговуюча та управлінська. Природна підсистема виступає головним виразником ресурсовідтиорюючих функцій агроландшафтів. Тривала сільськогосподарська експлуатація призвела до докорінних і незворотнпх ¡міч у природній підсистемі. Соціальна підсистема включає споживача продукції буряко-цукрового комплексу і трудові ресурси, задіяні в комплексі. Виробиичо-технєиюгічна підсисема поєднує п собі сукупність \сі' видів сільської осподарсі.кєіго і промислового вітливу на компоненти природного Середовища. Розвиток’обслуговуючої підсистеми рідбуваг п-сч ні

підставі виробництв-забезпечення основного виробничо-технологічного процесу. До завдань управлінської підсистеми входить регулювання виробничо-технологічних, інфраструктурних та інших видів зв’язків, здійснення регіонального та локального моніторингу.

. Функціонування буряко-цукрового комплексу неможливе без гли-бш'ого і широкомасштабного впливу на природне середовище, при цьому найбільших змін у нроиесі агропромислового природоко; нотування зазнають грунтовий покрив, земельні ресурси.

Найважливішими особливостями функціонування буряко-цукрової ЕРС є такі- 1) базування на землі як основному засобі виробництва; 2) застосування засобів виробництва біологічного походження; 3) несталість саморегулювання; 4) чітко виражена сезонність.

За ставленням до природного середовища в складі досліджуваного комплексу виділяються виробництва прямого (сільськогосподарська ланка, ьодне господарство, видобуток вапняку і палива) і непрямого (переробна ланка) впливу. Залежно від виду і сили впливу на природне середовище виникає’ потреба розробити і реалізувати природоохоронні захЙди.

Синову досліджуваного комплексу складає буряко-цукровий еколого-виробничо-технологічний цикл, який сформувався і функціонує в процесі виробництва, первинної обробки і переробки буряко-цукрової сировини. Навколо нього утворилися та існують «паралельно» з ним допоміжні та супутні цикли, серед яких найбільшого розвитку набули хіміко-мелі-оративний, агрохімічний, протиерозійний (грунтозахисний), водно-меліо-'ративний — на стадії виробництва сировини, водногосподар-ькпй та повітрязахисний — на стадії її переробки. Ці цикли с основою формування галузевої, функціональної та територіальної структури буряко-цукрового комплексу.

В результаті проведеного аналізу галузевої, функціональної та терп-

п

юріальної структури розроблено тематику серп карт та обгрунтовано систему показників, які відображають вплив окремих ланок і виробництв на компоненти природного середовища. При цьому в картографічному дослідженні використано два принципи: 1) роздільного моделювання складових елементів системи; 2) комплексного відображення на одній карті взаємопов'язаних видів діяльності. .

Картографічний метод дав можливість не тільки комплексно дослідити буряко-цукрову ЕГС, але й провести дослідження за картами, використовуючи основні положення картографічього методу відображення та картографічного методу дослідження, розглянуто питання узгодженого аналізу сі вореної серії карт. .

1 Особливості елементів буряко-цукрової ЕГС

На формування, розвиток і функціонування досліджуваної системи впливає низка природних чинників, серед яких чільне місце належить іітоморфогенким і агрокліматичним. Умови рельєфу впливають на формування мікрокліматичних умов бурякосіяння, процеси груіітотворення, іктивізаїчю ерозійних процесів, розподіл земельного фонду і сільськогос-чодарськга угідь (ріллі), застосування машин і механізмів при вирощуванні і транспортуванні сировини. Кліматичні умови загалом сприяють розпиткові системи. Водні ресурси — лімітуючий чинник розвитку системи. При проведенні заходів, спрямованих на підвищення родючості, грунти ■латні забезпечити посіви цукрових буряків поживними речовинами і •-«ік|«елементами- упродовж вегетаційного періоду. Однак великі втрати >умусу, поживних речовин і мікроелементів'внаслідок ерозійних процесів, '.•чстенснвні форми агропромислового природокористування, різке скороченім обсягів агрохімічних, хімії:!»- та подно-мсліОративннх заходів прп-

■¡И'ТИ ЗО ІІІІЧІ П!’ГО ЗІЩіКГІШН ПрОД'КТИВЧОСТІ' фУПТІВ І 1101 ІрПІСПІІЯ ЯКІ'С'І

бурЯКО-ІіукроБОЇ СИрОШІІІІІ.

Земельні угілдя відображають загальні особливості природних умов та їх функцію у процесі агропромислового природокористування. В Тернопільськії області практично не залишилося придатне.’,' землі, яка не вико-ристонувалася 0 у сільськогосподарському виробництві. Резерви земельних уГ'ЧІ. для розвитку бурикішіинтва і розширення ПОСІВІВ цукрових буряків вичерпані. Рівень ро щитку буряківництва і цукрової промисловості області значно перевищує природно-ресурсні можливості сільськогосподарських угідь І підлі).

Серед соціально-економічних чинників важливе місце належить потребам продукції комплексу (цукор-нісок і рафінад), особливо з огляду на експортні можливості. Трудові ресурси, багаторічний виробничий досвід населення області мають важливе значення дія подальшого розвитку буряківництва, яке відзначається значними затратами ручної праці (85—88% у:іх трудових затрат на виробництво цукру). Роль науково-технічних досягнень проявляється у запровадженні контурно-меліоративної системи землеробства, мало- і безвідходних технологій у процесі "виробництва, первиїьюї обробки і переробки сировини, зниженні витрат ресурсів, зменшенні негативного виливу на компоненти природного середовища, застосуванні найпередовііііих природоохоронних заходів.

Результатом функціонування системи є стан еколого-географічної ситуації. Гострота еколого-географічної ситуації залежить від ступеня невідповідності рівня розвитку комплексу ресурсним, насамперед земельно-ресурсним, можливостям території, та стійкості сформованих агролзнд-шафтних комплексів до зростаючих техногенних навантажень, що проявляються в інтенсифікації міграцій елементів техногенного походження, утворенні великих об’ємів техногенних ресурсів і викидів виробництва, руйнуванні компонентів природи, розвитку нестіриятливнх природно-

ІЗ

техногенних процесів (ерозія грунтів тощо). Вона кваліфікується як незадовільна, а за деякими даними — передкризова, критична. Головними причинами такого її стану є функціонування багаточисельшіх переробних підприємств АПК та високий ступінь сільськогосподарської освоепості території області.

? Картографічне дослідження функціонування буряко-цукрової ЕГС Виробничий процес у сільськогосподарській лапці буряко-цукрового комплексу тісно переплітається із кодом природних процесів. Розвиток комплексу супроводжується низкою негативних для природи наслідків, а виробництво буряко-цукрової сировини олоплює всю область.

Картографічне дослідження структури буряко-цукрової ЕГС передбачає розробку тематики та змісту відповідних карт. В межах природно-ресурсної стадії основного циклу найбільша увага приділена розробці і складанню карт, -шо характеризують: придатність ріллі для бурякосіяння (рнс.1); розподіл орних земель за крутизною; еродованість ріллі; втрати гумусу під ерозії; баланс гумусу і поживних речовин п орному шарі; протиерозійні заходи; обсяги внесення органічних і мінеральних добрив, їх окупність урожаями цукрових буряків та цукристістю; кислотність рілпі; вапнування посівів цукрових буряків; обсяги внесення засобів захисту посівів цукрових буряків від бур’янів, хвороб та шкідників. •

На основі аналізу створеної серії карт можна зробити такі висновки І) за період із 1961 но 1493 рр. значно зросла загальна площа еродованої ріллі та частка в ній середні,о- та сильноеродованої; 2) баланс гумусу » орному нгарі практично повсюдно, м »’ємний, що свідчить про шнженіп родючості грунтів; 3) внесення пожт.чих речовин у грунг перевишу' к иішесетш із урожаем, хоч» сумарні їх вграги перевищують сумарне

Площа ріллі, придатна для бупякосіямия.га

1 .ч.ч сторони киодраииі відповііїас 125 *а

□ Площа посівів і»у*роь»тх буриме,га

Часіка р*ллі, придатна для буряко сіяння, в т алычи плоїш рилі, %

45-53 І '/

57-61 V* 67-81

X

Частка постів цукрових бурпків у загальній площі ріллі. %

З

мотне

12.0

12 113.5

13.6-

15.0

бІЛі.Шй

15.0

Рис. 1. фрагмент карти «Придатність ріллі для бурякосіяння»

Рис. 2. Фрагмент карти «Обсяги внесення мінеральних добрив»

надходження, що свідчить про значні втрати гумусу і поживних речовин через ерозію; 4) фактичні внесення органічних добрив значно менші, ніж рекомендовані; 5) існує значніш дисбаланс у внесенні мінеральних добрив (рис.2); 6) в жодному районі не досягнуто очікуваної окупності внесення добрив, а недобір урожаю цукрових буряків сягає 96 инт/га; 7) обсяги хіміко-меліоратняиих заходів є недостатніми і не ведуть до зменшення площі кислих земель; 8) потребують різкого скорочення заходи хімічної боротьби із бур’янами, хворобами і шкідниками цукрових буряків.

Екологічним лихом в області є вивезення землі (грунту) із цукровими буряками. В залежності від иогодно-кліматичннх умов пересічно за рік вивозиться від 340 до 850 тис.т родючого грунту, що складає на посівній площі шар 1,5-4,0 мм/рік (рис.З).

І Іукрове виробництво — значінні споживач води, вапняку та сірки. Заводами області пересічно за рік залучаються у виробничо-технологічний процес до 250 тис.тонн вапняку, 25 тис.тонн сірки, 7,4 млн.м3 води. У

поверхневі водойми скидається 6,4 млн.м3 стічних вод, із яких 2,2 млн.м3 — недостатньо очищені (рис.4), а в повітря — 5,8 тис.т твердих, рідких і газоподібних забруднюючих речовин.

Проміжним етапом дослідження € картографічне моделювання допоміжних і супутніх циклів — хіміко-меліоративного, протиерозійного, агрохімічного, водногосподарського та інших. Це дало можливість на одній карті дослідити їх діяльність через взаємодію досліджуваного комплексу із природним середовищем (рис. 5).

Завершує картографічне дослідження створення інтегральної карій Па підставі врахування багатьох показників зображені ступінь ро)вигку окремих стадій буряко-цукрового циклу в межах адміністративних районів, стан земельних ресурсів як наслі;."к функціонування буряківництва, ступі, .■цілішу цукрових заводів на компои ити природного середовища — земельні

Маса вивезено» ■ ^ у землі із )

господарств Г ' районів, т

О

І-'"

і .ч.ч радіуса крут відповідає 50 т

Фізична забруджмисть цукіювид буряків,

мениіи Ґ\ [Л Ю.Ь 10 12.0

О

—К 12.1-

тНг'.мо

Винесення землі з гектара посівів цукрових буряти, т

-/УУУГ//7У//7/Г/Т1

14.

160

Рис. 3. фрагмент карти «Вивезення землі із цукровими буряками»

Скинуто стічний вод у 1994 р., 4 м.куб>' о

О

і м.ц рад\иса круга ') ^

відповідає л-. ^

2 тис. м- *рб. ‘ / ~

на поля фільтрації

нормативно очищених на * очисних спорудах -Потужність очисних споруд (біологічна очистка), м куб.

□

1 .ч.ч сторони квадрата відповідає 20 тис. м. куб.

в тому числі: забезпечую»к нормашвиу очистку

Рис. 4. фрагмент карти «Отсгка стіч/шх

вод на цукрових <ч>л;]С'М'

Площа кислих овм«ыь в района:;, і а

1 ^ ЛС* Ра^Уса ЧуУга #&потдас 50 га

і3 них:

.0

сильнокислих

‘слабокислих

а

а

середиЬОКИ^ЛИХ

близьких до нейтральних

Виробництво дефекату на "дкрових заводах, т

Ґ '1 мм радіуса круга оідпигііда^ 50 т ^___/

Частка провалнозаиих посівів цукрових буряків, % «І ¡чашин ) І їм га» ] ;и и.» | |шп»иш»

Гідролітична кислотність, мг-екв./10(1 г грїЮ’у

ї МИІШ2,« 0,,,.

Плаща та обсяги внесення вапнякових матеріалів

. ^________ А-внесеиня на 1 га посівіа цукрових

буряків

Б-площа внесення В-взртість »несення на 1 га

^ Примітиш І ма€ парл40»ін*да аідпоаідас:

- 4*4,25 тіго* 0-50 го> в*50 тис.крй. .

Окупність внесення вапнякових матеріалів урі паями 203.2 тис.га\. цукрових буряків, ц/т

ЛУ

Ьіеище 50.1-54 50.1-Т^ 11 ;

Площа кислих земель в Тернопільській області

13.3 тис.га

Обсяги внесення вапнякових матеріалів в Тернопільській області 123.8 т

^30

47201.2 т

185.4 тис.га

сиЛ»»но*і*сл! |^слаСо«:иСлі

ДОВІЗНИД

іільше 70 « ' ; [}»(сце.их

]с.р«И«Ш.СДІ , '

Рис.5. Легенді» карти -»Хіміко-меліоративна еколого-агровиробнича ланка».

ресурси, атмосферне повітря,'підземні та поверхневі води (рис. 6).

В результаті аналізу еколого-географічннх аспектів функціонування буряно-цукрової І-.ГС проведене районування території області і виділено три райони, для яких розроблений комплекс заходів, /тірямованих на удосконалення агропромислового природокористування, поліпшення еколого-гоографічної ситуації:

1. Центрально-Східний (Бучапький, БоріцівськиГ, Гусятинський, Заліщииький, Збаразький, Підволочпський, Теребовлянськиіі, Тернопільський і Чорткіиськиіі райони).

2. Північно-Західний (Зборіаськик, Козівський, Кременецький, Лані-неиький і Шумськиіі райони).

3. Західний (Бережанський, Монастириський і Підгасцькиіі райони).

Серія карт створена на основі звітних матеріалів черс-ї відповідні показники картографування. Частіша їх предствлена у тому ж вигляді, іцо й в ’ шовідна статистична звітність, частина трансформована відповідно до геми і показників картографування. Пропонована серія карт маг значний інформаційно-статистичний потенціал. Па його основі виконано описові, графічні, графо-аііалігичні роботи з метою його подальшої трансформації ■іа використання. Застосовані у такий спосіб показники картографування дають можливість прогнозувати розвиток комплексу у майбутньому, вдосконалити його структуру, розробити іі реалізувати відповідні природоохоронні заходи з метою поліпшення сколого-географічної ситуації в комплексі.

4. Висновки

В результаті складної взаємодії і взагмопронпкпснпя природних, соціальних, виробничо-технологічних та інших елементів сформувалася Г>у-ряко-цукрова ЕГС, функціонування якої ¡¡ередбачас реалізацію

Ьіряко-цукрсвий екслоіо-виробпичотехнологіч-ний цикл за складом сзаємозв'язаних стадій і ланок

А ’ 5 В Г •-

\ . 1

; -~і

\ и

Стадії; • А-природно-сировинна б-транспортна В-первинноі обробки Г-лерцробки

Ланки:

1-протиерозійна 2>агрохім>чка

3-хімікомеліоративна

4-водномеліоратиена

5-водногосподарська б* повітрязахисна

Примітка: ст> тіл*ро шишку Шим^го-вироииино-Піехнололчних ломак обчислений чиішкна сео*ЛншюЛласних тишазннхія

Ступінь розвитку стадій

надзвичайно низький або відсутній (менше 0.5)

І дужа низький ) 0.51-0.7) І низький (0.71-0.9)

! середній (0.91-1.16

І Iі ■ ill ВИСОКИМ (1.11-1 3)

[Г~!З дуже високий 1,31-1.5)

Ступінь впливу переробних підприємств буряко-цукрового комплексу на компоненти природного середовищ?

А-земельні ресурси: відношення фактичної фізичної забрудненості цукрових буряків до допустимої

0. Відношення маси вивезеної із господарств землі із

цукровими буряк&ми до маси виробленого цукру, т/т

-О більше 1.2 0.81-1.0

1.01-1.2 О менше 0.8

Б-атмосфернЗ повітря: відношення маси фактичних викидів забруднюючих речовин до встановлених (допустимих) 2

Маса викинутих ц атмосферу забруднюючих речовин, що припадає на 1 т виробленого цукру, кг

« менше 10 £^^01,-30.0 О^-^ЗОІ.-ЄО.О £^>бшьше 60

З-поаерхневі та підземні води: відношення фактичних обсягів забору води до лімітних Використання води на 1 т перероблених цукрових буряків. м3

менша 3 £^>3.1-4.0 |^р>4.1-5.0 0^>6іпьше 5

Стан земельних ресурсів як результат

1 1 дуже сприятливий

сприятливий

умовно сприятливий

несприятливий

[ ¡1 і| ЦІ надзвичайно високий (більше 1.5)

Рис.6. Легенда карти «Територіальна організація

відносно сприятливий ".

оуряко-иукровш еколого-географічної.системи».

природоохоронних заходів як відповідь на негативней вплив иа природне середовище і погіршення стану еколого-географічної ситуації.

Для чотреб картографування досліджувану систему розглянуто и галузено\іу, функціональному і територіальному аспектах з метою розробки тематики серії карт і відповідних показників картографування з позицій принципу стадійності буряко-цу кривого еколог'і-виробничо-технолопчіїого циклу. Дослідження стадійності циклу за схемою «виробництво сиротиш — готова продукція» сприяло виділенню «гарячих місць» у взаємодії буряко-цукроиого комплексу із природним середовищем.

Картографічне дослідження виконувалося із позицій системного підходу. На основі принципів системного картографування обгрунтована тематика картографічних матеріалів із метою їх подальшого використання.

Запропонована серія аналітичних, синтетичних та інтегральної карт застосована для управління буряко-цукровим комплексом, його складових, допоміжних, обслуговуючих і супутиих виробництв, розробки природоохоронних заходів, прогнозу розвитку комплексу у майбутньому. Методика картографічного дослідження еколого-географічних аспекті« формування, розвитку та функціонування буряко-цукрового комплексу Тернопільської області може бути використана для дослідження подібних спеціалізованих ЛГ1К області й України.

• • Основні публікації по темі дисертації .

1. Основные направления картографического моделирования рационального природопользования в региональных географических комплексах //Тез. научн. конф. — Казань, 1987. -- С. 122.

2. Вопросы картографического обеспечения комплексных мероприятий по рациональному природопользованию // Пути повышения продуктивности, эффективности использования и охраны природных ресурсов

Украинских Карпат п Прикарпатья. — К., УМК ВО, 1989. — С. 97-104 (соавт. Жупанский Я И., Д''рфман Я.Р., Чернега ПИ) • .

3. Неблагоприятные тенденции развития экологический обстановки в зонах малых и средних рек Подолья // Тез. докл. регион, конф. — Грозный, 1989. — С. 67 (соавт. Царпк J1.I1., Игнатенко А.П.).

4. Основні заходи по боротьбі з подпою ерозіпо сільськогосподарських угідь Західного Поділля // Тези доп. наук. конф. — Кам’янеиь-1 Іоліль-ськии, 1989. — С. 39-41 (спігеївт. Бар;.човськиіі П.Т.).

5. Проблеми раціонального використання водних ресурсів та їх картографування // Тези доп. наук. конф. — Кам'янечь-Подільський, 1989. — С. 39-41 (сиівавт. Вуярськиіі В.З.).

6. Картографическое обеспечение мероприятии рационального приро-допользошиия в условиях интенсивного сельскохозяйственного производства// Материалы регион, конф. потемат. картограф. — Иркутск, 1989.

— С. 81-82 (соавт. Жупангкий Я.И., Чернега П.И., Джаман В.Л.).

7. Тематика серії карг раціонального використання, охорони та відтворення природних ресурсів Тернопільської області // Тези доп. наук, -практ. конф. — Тернопіль, 199(1. — С. 101-103.

8. Некоторые вопросы использования и охраны земельных и водных ресурсов Западного Подолья Н Тез. докл. конф. — Кишинев, 1990. — С. 87.

9. Картографічне дослідження як основа для розробки заходів раціонального природокористування // Тези доп. VI з’їзду Географчного товариства УІ’СР. — К , 1490. — С. 257-259 (спікавт. Жупанські.й Я.І., Чернега П.І.. Кру.чь В.11). .

10 До питання раціонального використання меліорованих та рекультивованих земель и нільському господарстві Тернопільської області //Тези .чиї регіон, конф. — Луцьк , №91. — С. 85-86 (сиівавт. Барановський П.Т.).

11 Деякі пи тання картографічного дослідження окремих видів раніо-

пального природокористування та охорони природи (на прикладі Тернопільської області) // Тези доп. регіон, конф. — Луцьк, 1991. — С. 145-146.

12. Методические подходы исследования сельскохозяйственного производства в условиях рыночных отношений // Тез. докл. межрегиои. научн,-иракт. конф. — Воронеж, 1991. — С. 78-80 (соавт. Рыбак. И.П.).

13. Екологічні проблеми раціонального використання охорони та відтворення земельних ресурсів Тернопільської області // Тези доп. республ. наук. конф. — Чернівці, 1991. — С. 106-107.

14. Еколою-географічні аспекти функціонування спеціалізованого агропромислового комплексу // Тези доп. наук. конф. — Тернопіль, 1992. — С. 53.

15. Картографічне забезпечення еколого-географічних досліджень

. < спеціалізованого агропромислового комплексу (на прикладі буряко-цук-

рового комплексу Тернопільської області) // Тези доп. наук. конф. — Тернопіль, 1992. — С. 52.

16. Аналіз еколого-географічних систем для потреб картографування /7 Матеріали наук. конф. — Тернопіль, 1993. — С. 54-56 (співавт. Рибак I.II.).

17. Проблеми екології рідного краю. —Тернопіль, 1993. —155с. (спів-апт. Царик Л.П., Сінгалевич О.В., Чайковськнй М.ГІ., Царик Т.Є., Овча-рснко І М.).

18 Супутн' територіальні системи в регіональному АПК: умови розвитку і функціонування II Тези доп. VII з’їзду Українського географічного товариства. — К„ 1995. — С. 303-304 (співавт. Пушкар І.М.. Рибак І.П.. Гунько С.І., Підставка Р.П., Заєць P.O.).

Потокий М.В. Картографическое исследование экологической ситуации в межотраслевой производственно-территориальной системе (на примере свеклосахарною комплекса Тернопольской области). Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 — экономическая и социальная география. Львовский государственньу! университет нм. И.Франко, 1996.

Исследованы факторы и условчя формирования экологической ситуации как результат взаимодействия свеклосахарного комплекса с окружающей природной средой. Разработаны тематика серии карт и показатели картографирования влияния комплекса н его составляющих на компоненты природной среды. Предложены способы использования разработанной серии аналитических, синтетических и интегральной карт для усовершенствования природопользования и оптимизации природной среды, улучшения экочого-географической ситуации. '

Potokiy M.V. Cartographical researcli of ecological situation in different brancher of industrial-territorial system (as an example-complex of sugarbeet in Ternopil Region). Dissertation for an candidate’s degree of geographical science on speciality ~ 11.00.02 - economical and social geography. Lviv State University named after Ivan Frank*', 19%.

Factor and condition of forming of ecological situation as a result of interaction of sugarbeet production with environment having beet investigated. Subject of serial maps and indices of cartography, influence of complex and its component parts upon surroundings have been developed. Methods, and using

developed series of analitical synthetical and integral maps for improving nature using and optimization of nature environment having been suggested.

Ключові слова: раціональне природокористування, еколого-геогра-фічне картографування, еколі іго-географ і ч на система, еколого-виробничо-технологічний цикл, еколого-виробнича ланка, еколого-і еографічна ситу' ація, використання карт.