Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Изучение хемостерилизации синантропных двукрылых насекомых методом приманок

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Изучение хемостерилизации синантропных двукрылых насекомых методом приманок"

АКАДЕМЫ НАУК УКРА1НИ ИКЛИТУТ ¿.ООЛОГ'П iw. ht, ймальгаузена

,ч Г Б ОД

На правах рукышсу

.Уда .676,895.7?

Ьорейко Tajíbia Артемгнна

ВИШШШ ШЮСТЕГИМЗйЦ! ШШРОПШХ- ДВОКРИЛИХ КОМАХ МЕТОДОМ' 11РИШШ0К

03.00.09 -Ентомсмшчя

А вгореферат

дисертац{1 на эдобуггя вченого егупеня кандидата б1алог1чних наук

kmïd - 1994

Робота впконанз в möopaiopii еколтИ та токсикологН бхологхчного ijf-ту, Кихвеького ушверситету iw,Тараса Шевченка

НауковиИ керйлик - чл.-кор.1<Нжнародно1 АкадемИ 1нфор1.чш1зац11 доктор ÖiojiorHnfflx наук,пров.н.с. Леошд Петрович БУЧЙЦЫШй

0(f!iuii"uii ог. он сити: ДхйсниР. член Укра1нсысо1 ек0Л0Г1ЧЛ01

Академ i наук, доктср б1ологхчних наук.прсф. Василь Михайлович ЕГОВДШ

кандидат Öicuioriwnix наук, с.н.с. Володииф LopiicoMiu И.УВАЛ1К0В

Провхдна устаноха - 1нстигут ветерннарнох гедицшш УЛАН

Захиог дисертацИ вхдбудегься "f" 1994 р,

в ./О г один на зарлдати СпецхалхзоЕано1 вченох ради Д. 016. С9.01 1нституту зоолог11 im.I .l.tb-альгаузена Alf Украти /252650, ГСП, Кихв-ЗО, вул.Богдана Хкельницького, 15/

2 дисертащею моша оэнайоуитися в бхСшотец1 1нституту E'r.cjiorii АН Укра1ни

Автореферат ргшслало "'-"¿h" ti ¿ирв^-К р#.

Вгдгуки в двох екзекплярах, загвердженх установок, прохання надсилати за адресов: 252350, ГСП, Кихв-ЗО, вул. Богдана Хиельницького, 15

БчепнП секретар-Cneuiiuiaonsnox вченох ради кандидат 6iолог!чнкх неук -

игшнл ХЛРЛКТЕГКСТШ. ГОРСТИ

Актуапьнтсть тем». Двскрил1 е одн:сю 1э найчнсленнтих груп к о,"гл. Чщ-ало представннкхв двокрилгас, особливо синантроп-Н1 види гпдряду ВмоМс.ага, родин Ыизг.аАае , ПаШтЖпггЛае . Янг-соШшеайае > та 1пдряду Кеядсосега родин 1иИ.о1<1не , «гишШаае, Оэга^ппксинане, савдгють значно1 шкоди як переносники небезпеч-них захБорывань людей та твьрин.

На даннй час в боротьб1 а скналтропними двокрилими провгд-не ьасце належить хЬачним хнсектищдам, <51льш1сть яких небез-печш для доезплля. Крхм того, висока генетичиа пластичшсть i короткий цикл розвитку цих конах сгфиявть швидкому утворенню резистентних до хнсектицпдхв рас. Току осташим часом для бо-ро-тьбй з инпдливиуи помехами все ширше вмкормстовують б1олог1ч-ний к.етод, до якого вгднослть I одни з варгытв генетичного оду - статеву стер!шзац1ю комах з викорнсгаиняч хЬччних аген-Т1Б стерши зацП (хемостериляит1в1 /Серебровсысий, 1971; Костина и др., 1577; Захарова и др., 1С80;раиегаоп 0t я1. , 198?; Т«пк1еу е!- а1. | 1ОД8/.

Нироке ЕЛровадження хекостериляни в в практику гальмуетьсн через IX впсоку токсичшсть для теплокровное. В1дкрит1 1-алотск-скчн1 хе'/остерилян'ш такг, як т-фа, беиэилфеноли, але асортк-кент IX те недостатшЛ та П ефектившеть иеша пораышно з ви-сокотоксичннми. В зе'язку з ним пешук нови! ьисскоефекгиЕННх хе-(."0стерилянт1в калотоксичних для теплокровнкх с актуальном.

о к'етою захисту навколившього середовииа В1Д забруднень хе-ь-остерилянтаги перспект-ивним е ?х впкористання в'прт.'.лках. Нес-табгльш результат« практичного оастосування стерил1зуючих приманок Еикликали необгаднгеть доелгдження впливу температур», ос-В1тлення на ефектигшеть стерилгаагд! /сьапд еь н1., 1973 /. Разом з тиг/, те мало уваги надаеться вивченню впливу таких В1 > ливих фактор!в, як атрактившеть прго.-анки, ф!31олог1чний стан коках та структура IX популяцх1.

Мета доелтдження - вивчення ссоблипостей хёмостерилхзацН синантропних двокрилих комах I оц!нка мокливоси боротьби з цими комахами гетодог стерилгзуючих приг.-анок, як одним з найбезпечнх-.'их I еколог!шо чистих методтв.

Для цього було намечено гак i завдання:. -провести пошук нових хемостерилянпв.малотоксичних для теплокро-вних i дати хм лабораторну ощнку;

-риечити вплив окремих (|актор1 в на ефектившсть стерил1 эуючих приманок;

-провести (Jiai олог1чне ьивчення хемостерил13ованих комах методом шкрс>калориметр1 í;

-провести лольове дослздяення ефективпостг хемостерилхэацН си-нантропних двокрилих.

Положения до захисту.

Гозширення асортименту малотоксичних для теплокровних хе-иостерилянтгв синантропних двокрилих i принципова можлигаеть створення на ix ochobí екологччно безпеших стерилх зугчих приманок .

Шдвишення ефективност! стерил1зу1очих приманок при збхль-шенщ piвня CTepiuÍ3anií когах i атрактнвност1 приманки, в1д-хиленнях вхд нормл ф131ологхчного стану i структурн nonyjmuii комах,

МоглиЕ1Сть використалия хйкрокалориметргг для експеримен-тального визначення (Júcio¿orÍ4noro стану хемостерилхзо.ваних комах Е умОББХ лаборатор!!.

Наукова новина. Бивчена стерил13утча актигшсть 6S ноеих речовин ДЛЯ мух Musc.a domestica i комар!в Andes aegypti, ЩО дозволило вид1лити 23 Еисокоефектмвн1 сполуки, в tív чмсл1 bí-cím í3 них е найперспективтпп для практичного застосування.

Встановлено стимулюючу Д!ю субстершп эуючих концентрагйй тготефу на плодюч!Сть кЬлнатних мух.

Методом ыгкрокалориметр11 встановлена Е!рог1дна р1знипя тгпловид1лення хеыостерилхзованих i нормальних кЬ-натних мух, що 'дозволяя рекомендувати тепловид1лення в якостх локазника $tз!ологхчного стану комах.

В польоеих уловах вперше гапробувано:$торурацил для бо-рогьби э крозосисними комарами; стерши зукип приманки на ochobí диматифу в HCvCinfiiiii з inri6ÍTopov розвитку димШном для бо-ротьби э синантропнини мухами.

Практичне значения. Гезультати досдадиень молить бути ви-користаш для розрс-бки стерт; i эуючих приманок на основ! вста-новлених ноиих е^ективних i мплотоксичних для теплокрогнкх хе-

костерилттЕ протн икхдлив« синантропних двокршк icot/ax; ск-cnpec-fliагностики ifiЭ1ологхчного стану хеь-.сстершпзоьшпгс косах;, ni знания i.'6xaiiÍ3i/ÍB Д11 pioHitx хекостерилянтгв на коках,

Апробащп г-оботи. ta »атерхалаги дисертацГх зроблено допов1-Д1 на Всесоюзно^ cm.!ii03iy:.ú по генетиших »методах боротьби з гшдлипиш кокахахи i клггаги /бреяан, 1976/, I Всесоюзному o'í-5Д1 паразитоценологхв /Полтава, 197В/, хУ Штаародногу конгресл пар»зитопелологхв Дарпаьа, 197С/, II з'ггдх УЕТ /Ужгород, 19СС/, ЬсесотанпЧ конфррг-nuii" "Соьре;'«пше направления х'едицинской дезинсекции и дератнзашш" /Москва, 1501/, Республхкансыий кош}е-ренщ? "Патология членистоног!« и биологстсские средства борьб!; с ьрсдн|г:и организма»'!!" /Kiiíd, 1982/.

Публхкахпг. По кыте-Х'1аля',с дпеертацН опубликовано 1G науко-biíx poöiT, серед яккх три анторсый свгдоцтва на бинох1д.

Структур» i обсяг роботи. Ддюертахця' складаеться Í3 летуну, с г ляду ли'ературн, експеринеш ально! частини /чоткри роэд!ли/, eiichoekíb, списку цитоьшо1 л1те1ат)|-и. Робота Еикладеиа на 1£4 cTopinKax каошкхшеного тексту, х.юшчае iaicib пальлкхь, 22 таблиц! i б1бл10графхчшГ1 показчик 2^16 Л1тературиих джерел.

b'llCT PCL0TÍ1

У вс туп i сбгр^нтовлно актузльхйсть, i.-.ету i аавдвння робота.

1. СПШД Л1ТЕРАТУГИ

Подана характеристика pisHUx Kareropif: хеностерилянт!в, ла-бораторш i польое1 досл1дження íx сплину На розмнеження синантропних ДИОКрИЛИХ KOt/.UX.

2. МАТЕРШ t МЕТОДИ

Лабороторнх дослхдження проводили на ryxax Musca domestica i:koi<apax aedes aeeyuti, Culex dolens nnlefitus í3 лабораториях пслуляцЬ" та ri,npo6iонтах природних популяодй Limnaaa nurioularia, Planorbis planorbis, Aaisus -vortex, Oypr.vdopsis sp., Ganunarus sp., Asellus arjuaticus, Synpetrum dañas, Coenagrion puella, Lestes spo-usa, Oloeon dipterun, Liamophilus griaeus, Cliaoborus sp. -, Para-dixa ир., liana ridibundf».

Польов! випробугання фторурахдилу проведено п л1собогу госпо-■i*

дарств1 Пуща Водиця Ки1вськох облает: на комарах весняного кош-лекс.у роду Asdes , де домнували As .cantan^ , Ае ■ e.oraitmnis , Аа-са-tfiphy11а.

На тваринлицыйй ферм Шдкосков'я разом э спхвроб1тниками науково-досл1дного 1нституту дезинфекш1 i стерши sauií /Москва, Росхя/ проведено випробування приманок э хемостерилянтом диуатиф в комб1нац!1 з inri6iтором розвитку димхл1ном на синантролних мухах. Серед синантропнга мух Д0М1нували Musr.a domestica, Püotnphor-r.iia terranovae. nallipliors minina, íiuoiiia cerioata.

Hobí речоЕини для пошуку хеицстерилянт1В отримано в науково-д0сл1дних 1нсгктутах MÍcTa Киева, а саме: 1нстнтут1 оргашчно1 xi-wií АН Украхни, 1нстигут1 мкробхологхх i в]русологп АН Украми, 1нститут1 ^армакологхх i токсикологН МСС Украхни, Кихвському НД1 егпдекйологхх i 1нфекцН'них хвороб iv. Л.Б.Громашевського MCS Украхни. Всього вивчено G6 речовин is шести ргзних грун,таких, як: ети-fleHÍwÍHonoxÍAHÍ фосфорних кислот i фосфорильованих сечовин, хлор-етиламши, фторпаидн1 пиримдину, антиб1отики м1Ксомцет1в ол1во-мцинового ряду, ефйрш */асла рослинного походнення.

Для в1дбору i ощнки нових хемостерилянтхв використано методики, рекоу.ендоваш Лабреком i Бронським /Ла Ерек, 1971; БронскиР, 1974/. Ефект стернлхзуючох Д11 речовин визначали за формулою, за-пропонованою Чемберленом /

АВ

ECj£=100-f-- х 100), де

А - кхлькхегь яецьв досл1дг, В - яиттездатшеть яець' в дог-лад, а - к1лыасть яець в контрол1, в - жлттездатнхеть яець в контроле

В факгорхальних дослхджаннях за модель популяшх коуах слугу-вала грула кхшатних ъух у садку, а i/одель стерил1зуючо1 приманки була на ocHori ведомого хемостерилянту tíотефу /триетилент!офос-форамд/.

Мхкрокалориуетричнх 'дос-лхдження проведено на мкрокалорииет-pi ориг1нальнох конструкцх1 типу Нана-Кальве, як1 дозволяють ви-»йриваги неоначнх кглькостх тепла, то видхляють когахи. Чутливхсть петого мкрокапориметра становила О, 17 в/вт, постН'на часу - 20 с, пю дозголяло ресструв-эти нп r.Tpimji csvoiikcuh потуийсть теплохи-дх;г:ння до уквт.

Статистична обробиа результатов доол1дяснь включала розроху-

нок основних параметргв нормального розпод1лу I псрхвшшня хх за £-критер1ем Ст'идента, Сс1 розрах^нки вшсонано на м1кро-ЕСМ "£ле-ктроника Б 2-24" з викоршсташям програы статистичних розрахун-К1в /Францевич, 1979; Плохинский, 1980/.

В1ДС1Р I ЛЛтТОРНА 0Ц11МА НОЖ ХЕМ0СТШШШТ1В

Стильное Еластив1схю БС1Х хемостер!шит в е IX здатш сть при-пшшти розвиток, або так пошкоджувати генетичну структуру стате-вмх кл1тин, шо навхгь шеля 1х залл1дненнл потомство нежиттездат-не. Тому для пошуку нових хемостерилянтхп нами в1Д1бранс речовини з в1домими або мокли ними антикатотичними, антиметабол1чннми та ан-тиканиерогеннимн властипостями.

При вивченьи стермл1зуючо1 актнвност вгд1браних речовин для мух I комар1в найе^ектиыишими виявилися окре»л сполуки з грули етилени'ШопохЦних. Стерил1зуюча актинисть дах сполук проявля-лася у змешшиП яйцепродуюц1 I життеэдатност1 яець комах пор1 ь-няно з контролем /табл.1/.

Таблиця 1. Стерилхз}юча актившеть 1 токсичн1сть 0,1%-них роэчшпв деяких етилен1 ),инопох1дних загалыюх формули:чр(г,^3-|{-,

Аля Ццаса аошевИси 3

я /радикал/ К1ль- К1СТЬ комах, шт. Загинуло комм % Ь ВЦкладе-: но яець, шт/^ -Вводилось личинок % Ефект стериль- ,ностх, %

фешл 200 16,0 2,76 41,2+4,4 45,5 67,0

п-хлорфенгл 300 12,3 1.91 19,0+5,2 12,3 98,3

п~фторфен1л зео 9,? 0,67 21,9+2,9 13,2 96,0

п-йодфен1л 300 И.' 1,66 39,4+3,3 1.0 100,0

п-метилфенхл зсс 16,3 3,-10 01,(¿3,0 41,1 77,3

п-меток(пфен1л 300 9,0 0,59 44,6+4,6 19,4 94,1

Т1 от<ч|> 300 16,7 3,40 6,8+3,6 0 100,0

/еталон/

Контроль 300 7,7 - 170,0+8,3 67,1 -

1Идм1чено залемисть стерла зуичох активности етидешмхнопо-х 1дних В1Д замленшив водню /радикалгв/ в к1лыц ечиленЬпну. 2а-м!сники з хлором, фтором, йодом достов1рно шдиитували ефект сте-

> ■ т

- б -

рильносп сполук, а так: заменили як метил його зменшували /див. табл.1/.

Крхм висок01 стерил1зуючо1 активное^, до речовин, перспек-тивних в якост1 хемостершштв комах, ставиться ряд 1нших вимог. Однхею г головних в тог е та, що ш речовини не повинш понижува-ти конкурентну здаиисть комах. Речовнни^токсичш для коках, зви-чайно. зменшують IX конкурентну одатшеть. 1ншим непрямим показ-ником конкурентно! здатност1 стерши зованих комах може бути жит-тездатнхеть В1дкладених явць в групвх 1з р1зним сп1вв1днаиенням стерильних I норм&льних коках. Гроредеш нами тши дослхдження показали, шо встановлен1 високоефективш стерил1зувч1 сполуки з групи етилен1и1нопох{дних суттево не шливали на конкурентну здат-Н1сть кЬиатних мух. Свадченням цього була висока стерильн1сть яйцекладок у вехх вар1антах дослодв.

Встановлен1 нами високоефектИБн1 стерилхзуючх сполуки з групи етилен1у1нолох1дних в1длов1даюгь I типм вимогам, то ставляться -до хемостерилянт1 в комах. В спецхальних досл1дкеннях нами було ви-явлено, шо ид сполуки ефективно стерилхзують сами в 1 самок мух. До того ж, деям з цих сполук мають малу токсичн1сть для теплокровных.

Таким чином, на гпдетавх результат:в досл1джень по пошуху нових малотоксичних для теплокровних хемсстерилянтхв двокрилих комах, найперспектившишми е. .сполуки 631^580,761,762,769^-82, 848 I 66С9.

На даний час хемостерилхзашя ™аго кокар1в на лрималках без-посередньо в природних уловах е »/алолерспективною через вхдеут-шеть ефективних атрактант1в. Але, на в1дк-1ну вхд мух. коыар1 п1д-даються стерил!3ад11 I на личинковг!' фаз: розвитку. Б-зв'язку з цим, 13 випробуваних на 1маго речовин в!Д1брано водорозчинш I до-сл1джено хх Д1Ю на личинок к смарав. В результат: цих дослхджень найбхльв перспективними вияеилися сполуки з групи фторпоххдних пй-ришдину. В сгершпзуючих концентрациях 111 сполуки еиявляли гальки вну д1ю на розвиток личинок I викликали високу смертшсть личинок. Така комплексна Д1Я иих.сполук призводила до Еменшення чисельност1 комах на 90-1007». '

Враховуючи малу тсксичнгсть д;>я теплокровних випробуваних на-уи фторпоххдних пиртЛдину-фторурлдилу х фторафуру, рекомендуемо 111 спслуки для пипробування в польових умовах проти кровосисних комар! в.

4. ЕПЛИЕ ОКРЕМИХ ФЛКТОР1В НА Е»ЕКТИВН1СТЬ СТ£РШ113УОТИХ ПРИМАНОК

Ряд Д0сл1Дник1в вважають, то о;уае1з з гсловних причин недос-татньог ефектишост1 стерил1зуючих приманок е хх мала атрактиьшсть для комах /Захарова и др., 1977; ств1аЬяя8 я1., 1ОД?: Алексеев, 1983/. Кр1м того, при дов1льному в}дв1дант стерилхзуючо1 приманки комахи вяиваять ргзнг дозн хемостершгянгу, в тому числ1 I суб-стерил1зуюч1, по було доведено оахаровос I Лур'е /1974/ з допомо-гою радхоагтивно? ттки приманки.

Для вивчення впливу ргзних доз хемостерилянту на ефектившсть стершизашх комах как« викоркстано приманки з рлзними ксицентрап-ями Г10тефу. Ьк показали результати дослхдження, комахи повшстю стерил1зувались на приманках з 0,1% тготефу х вшце. субстери-Л13уючих концентрац1Я тхотефу виявилася неоднозначною. Иенш в десятки раз1в вхд 0,1% концентрац!! тхотефу при гш чу вали плодю-чхсть коках. Мених в соии разхв вхд 0,1& концентравдх т1отефу, нашали, стимулввали плодючхсть комах. Результати досл!Дження представлен! в таблиц! 2.

Таблиця 2. Ефективнi сть стерил1зуючо1 приманки в эалежностх В1Д кснцентравд! тготефу для Мшзпа dnmestina

Концентра- К1ль- KÍCTb комах, шт. В1дкладенс шт/р i яеаь, Ь Выродилось личинок, % Ьфект стериль- HOCTÍ, /0

0,0005 300 162+11 1,69 61,9 -25

0,001 400 176+10 2,99 74,Б -15

0,005 ЗСО 97+10 3,06 55,8 52

0,01 200 69+7 8,51 28,2 90

0,1 200 17+5 11,75 0 100

0,5 200 0 - - 100

1,0 200 0 - - 100

Контроль 300 128+9 - 69,1 -

Ехд'емний знак ефекту стерильност1 у варгантах з 0,001 1 0,0С05% т1отефу в приманщ свхдчить про можливе наростання чисель-ност1 потомства комах. При використанн1 стерил!зуючих приманок в природы их умовах слхд враховувати таку можливхсть, щоб II униинуги.

- В -

ßrmm pisHoro piвня атрактивно1 дй" приманки з земостери-лянтог на популящю гомах нами Еивчгно шляхом формування груп комах з ргзннм сшввхдношетшм повнхстю стерильних i нору&льних особин. В результат цього вивчення встановлено, шо в rpyiii ко- : мах vaiccHf/альниГ, ефект стерильностг наступав при cniвв1дношеннх 2:1 стерильних до нормально особин. Прк подалылок^у збхльшеши cni ввхдношення стерильних до норшльних особин ефект стерильнос-т! суттеБО не змпюЕався. Отриманх результат« досл1дження доз-волягть вробити припулеиня , то при стерил1заш1 1золъовано1, природно'1 популяшх комах також хснуватине певний критичний по-pir кхлькостз стерильних особин, стерил!зованих на лрю/аиш, при якоиу досягаеться ыаксимальний /95—1СС%[ ефект стерильностг.

Нак'и виЕчено эалегопсть стерил1 зуючох ефективност1 приманки В1д ^isiолог1чного стану ксгах- В якостг показника фхзхологхч-ного стану К1шатних ^'yx використано ргзну середню вагу особин в Д1апазонг Е-2С уг. Таких кух отринували шляхон вирсшуваннл ix личинок в ywoEftx pi3Hoi n'iльност! е лкчинкОЕОуу середовиип. Аналхз отрицания результат!в дослгдження показав, що для поенсх стери-Л1зац11 ксках бхлыпо1 ваги потрхбно було : гидвииувати кон-иентращю т1отефу в прибалт. Так, якпо.уухи з середньо» вагою 8,2 кг лOEiiiстю стерилхзуються при С,СС5^ тхотефу в приуашц.то для noBHo'f стерилхзацГт vyx з середньою Еагох> особин 17,2 кг по-тр1бно 0,1 % тхотефу в приуанш.

В1ДСМ0, то и спуляш х синантропних двокрилих уожуть суттвво В1др1знятися vi* собою не тальки (*isiолопчшп; станом особин, але й шльнгстю косах та cni рлядношенням ix статей. Нам дос-лхдкено вплив зм1ни стЕЕ1дношення статей на розмноження Kii/нат-них i/yx i на ефектиЕНЛсть ix стернл1захл1 на приманш з т1отефо>л Результата досл1дкення показали, пю в^плення сп1ЕЕ1дношен-ня статеР у ко^ах бхд норки /нереально у двокрилих егшшдношен-ня са;/шв до сауок вхдпоЕ^ае 1:1/ змешували плодюч^ть самок i влливали на ефектигнгсть стерил!зац11 когах. При к1льк1сшй пе~ per>aei саыпхв над сайками всталоЕлено значке зС1Лыпення ефекту стерильности Нзлриклад, гид ргшивом с}бстерил1еуючо1 0,01%-i коьц£нтряц11 тхотефу в примани i cniввхдношенн1 cawxiE до самшь 1:1 i 3:1 ефект стерильное^ станониь 43 i 0Л%, в!дпов1дно. При кглыЛснН?. перевес! самок над самдо/и, наьпаки, спостерхгали, хоч i неэначне, tue достоглрне зкеншення ефектиЕ,ност1 приманки. При-

чину тако'1 р1зниц1, очевидно, можна пояснити б1лыпою ст1йк1стю самок до стерил!зутчо1 дхI тготефу.

Но впливу р1эно1 щхл»ност! комах на ефективН1сть Ех стери-л13ацГх на приманках нашими дослЦженнями встановлено, шо 1з збхльшенням олькоси »«мнатних мух в садку ефект стерильнос^ зростав. Отримаш нами результат» погоджуються з результатами дослвдяения, проведеного також в лабораториях умовах Ханом /кьап, 1981/. Але в польових умовах Захарова I хн. /1974/, Косина I 1н, /1987/ спостерггали зменшення ефективност1 стерилх-зашI синвнтропних мух на приманках при абхяьшеши ппльност! комах в пспулпцП. Гадаемо, в\о пояснит« тану розб^зпйсть можна нвявн1стю багатьох 1нших фактор1в, до д1ють в природних умовах I иерекривавть незначний вплив фактора шльностк

Щдсумовуючи результат« вс1еЗ с ер 11 проведених нами фак-тор1альних досл1джень, можна зробити висновок, що кодний з дос-Л1д*еннх фактор1в мав певний вплив на ефективн1сть стерил1заш1 ¡амнатних мух на приманках з т1отефом. ВрахоЕуючи, що синантроп-1П мухи мають високий потенщал розмноження, том}', навгть нез-начний вплив якогось окремого фактору може мати виршальне значения для усп1ху боротьби з мухами.

5. ЫШШ Ш0СТШШНТ1В НА ТЕПЛОВВДШННН КОМАХ

Хемостерилянги, впливаючи на ф131ологхчний стан комах, мо-жуть змешпувати IX актившсть I конкуренту здаписть. В эв'яз-ку з цим, рання д1агностика ф1з1олог1чного стану хемостерил13о-паних комах мав велике практичне значения. 3 Ц1ею метою нами проведено вивчення тепловид1лення хемостерил1зовоних К1 шатни* мух методом мпфокалориметрхх.

.1Цтерэтурних даних по м1Крокалориметр11 юмнатних мух в норм1 мало { носять вони фрагментарний характер. Тому, июб роз-робити методику досл1д»ення хемостерил13ованих комах методом м1крокалориметр11, необх1дно було лопередньо виечити тепловиД1-лення нормольних нхмнатних мух.

В результат! досл{дження гепловид^енья окремих нормальшц особин нами встановлено, ио в умогах м1крокалориметричнох каме-ри об'ямом 15 см3, без хдц I осв1тлення, при температур! 25°С м^ха живе з середньому 48,4 години. На термограмЬх мух Е{дмхче~ но пер!одичн!Сть двох типхв теплоЕидхлення. Один з них характе-

ризувався одкомакгтшш тепловкдхленням, а другий був пхдвищеним s крутими контурами коливань. Пер}одичн1сть двох piEHiв тепловидхлення у мух cniвпадала з ритмом активности мух в звичайних умовах проживания. На щй шдстав1 можна зробити висновок, що тепловидхлення у мух контролюеться в основному ендогенними ме~ хаш змами,

В станх спокою тепловидхлення мух характеризувалось ще пе-рходичними тдвишеннями i снижениями основного рхвня. Hepio-дичн1 тдвищення тепловидхлення, очевидно,' пов'язанх з особливос-тями дихання мух. Спец1альними досл:сдженнями нами встановлено, шо перходичш зниження тепловидхлення " t.-yx е результатов випаровування екскрементхв, вид1лених комахою.

Aнaлiз6м термсграм нормальних мух наш виявлено, що характерная тип тепловидхлення найб1льш стабильно спостерхгався в ста-нх спокою комахи.

Вивчення тепловидхлення нормальних мух дозволило нам розро-бити методику шкрокалориметрх i хемоетерил1зованих мух. Перед ых-крокалориметр1ею комах стерши ьували рхзними до saw. т1отефу,або ол1вомщину~ хемостерилянтами pi3Hoi природи. В результат! дос-Л1джеиь встановлено, ио у мух, стерил1зованих м1шыальною стери-л1зушою концентрахдеи тхотефу 0,1% ,термогенез не в1др1знявся в1д контролю. Ёища стерши зуюча концентрац1я т1отефу 0,Ь% в 1,2 рази амеишувала pieeHb тепловидхлення i порушувала його ритмхку /зб1льшувалась вмплхтуда i частота коливань/.

На В1дмхну вхд тхотефу, стершпзащя мух олхвомцилом на-в1ть в м1Н1мальиих crepxwii зуючих дозах еупроводжувалась поручениями термогенезу. Характер лорутень шд впливом олхвомхцину в1Д-pisHflEca вхд порушень, викликанюс тхотефом. Середнхй piBera» тепловидхлення мух, стерилхзованих слх ьотцинон, в 1,5 рази пхдви-тувався пор^вняно э контролем, в той час як у мух, стерилхзованих тхотефс«, BiH знижувався. 1шmat були i порушення ритмхки тепловидхлення. Очевидно, лояснити такх вгдмнностх к-огла разним механхзмои дхг тготефу i олгвомшину на комах.

Стриманх наш результати м1крокалориметричних дослхджень пгд-твердлують моклив1сть негативно! Д1 т хемостерилянтхв на $1з1оло-Нчний стан комах, що була встановлена рядом автор1в в дослхджен-нях синтезу нуклегнових кислот, активности ферменмв та дихання у хемостерилхзованих комах /kkelton et al. ,1970; Painter et Ы.,

1972; Gadallah et al., 197?-. 1975, 197V. Дхапаэон виявлених змхн тепловидхлення хемостерилхзованих кЬ/натних мух доэволяе ре-хомендувати мiкpoкaлopимeтpiв для швидко1 i ранньо5 овднки ф1з1о-логхчного стану комах.

6. 0Д1НКА EffiEKHlBHOCTl ХЕМОСТШШНТ! В В ПОЛЬОВИХ УМОБАХ '

Польов1 досл1дження е ваяливим етапом оц1нки ефективностх хе-мостерилянт1в. KpiM того, можтшсть викликати стерильисть в'при-родних популяцхях комах дай ушверсальний 1нструмент для фундамен-тальних б1ологхчних досл1джень, зокрема, по екологЛ, повед1нвд, динам1Ш чисельност1 к омах та i н,

Встановлена нами в лабораториях досл1дзгеннях висока ефектив-Н1сть речовини фторурацил, була перевгрена безпосередньо на при-родних популя1ДЯх личинок кровосисних комар1в i 1нших гхдроб1он-тах. Фторурацилом було оброблено BiciM невеликих тимчасових во-дойм з роэрахунху 10-400 мг/л. Постхйними спостереяеннями i облг-ком протягом всього часу 1снування д0сл1дних водойм було встановлено галъмування розвитку i загиб ель личинок комарi в, особливо пом1тн& в вариантах з концентращяш 200-400 мг/л фторурацилу. Hi в одн1Й досл1дн!й водойм1 не в1дбувалося заляльковування личинок х,в1дповхдно, не вил1тали ivaro ломар1в. В той же час в контрольное водоймах личинки нормально розвивались до фаэи лялечки i в велик хй к1лькост{ Еил1тали inaro комар1в.

Спостереження за ¡нашли Г1дроб1онтаги досл1,цних водойм показали, що в водоемах, оброблених високими дозами фторурацилу, пору-шувався роэвиток остракод, бокоплавгв, волохокрильцхв, земновод-них комарик1в. Ст1йкими до Д11 фторурацилу виявилися водкнх ослики, личинки хасборусгв, бабок.

Д1ю фторурацилу В1дм1чали протягом 15-20 днхв вхд початку дослхду. Сл1д вгданачити, со найбхльш чутливими до дi i фторурацилу виявилися личинки кровосисних ксмархв на стад:i передлялечки. Та-ка Д1я фторурацилу робить його схожим з 1нг1б1торами розвитку, та кими, як метопрен, чи димош /Приданцева и др., 1980; Madder e't al., 1980/.

Шсля пересихання досл1дних водойм i повторного наповнення дозами cnocTepirajm норгальний, тобто такий, як i в контргш, роз-вкток личинок комар1в i iraiHX Г1дроб1онт1в, iuo с ссхдчснням швид-кого розпаду фторурацилу в природних уловах.

Отже, випробувашш фторурацмлу в природних умовах подтвердили Естановлену в лабораториях умовах його гальм1вну ди> на роз-ьиток личинок кровосиснкх комар:в. Отримаш результати випробу-вання дозволяють рекомендувати фторурацил для регуляцхх чисель-ност1 цих конах в водойнах, шо не мають господарського значения. Невисока ст1йк1сть сполуки в природних умовах в{дгюв1дае вимогам схорони довкхлля В1д забруднень.

Для виьчення ефективностх стерилхзувчих приманок в природних умовах нами використано приманки з шдомим хемостерилянтом дима-тиф в концентращх Дима-гиф, як 1 тготеф та всгановлен1 нами

хемостерилянти, в1Дносигься до групи етилешмжопоххдних сполук. Ному властив1 вех харакгерш особливосп дхх сполун щех групи на комах. Кляхом перходичних обл1к1в чисельностх синаитролних мух до-слхднох I контрольно: ферм було остановлено пом1тне зменшення чи-сельносгI конах через 20 дшв гад початку дослгду /рис Л/.

.Рис.1. Зм1на чисельност1 мух на фермах при комбиюваному застосусаши днматифу I дим1л1ну ■ I и - дссл1д,------контрольг......- температура

Переярки яиттездатност1 яйцекладок мух показали, п'О к1льк!сть стерильних яець зростала 1 досягла 90-1СС$ на мнець першого М1СЛ1Ш дослгддення. Надал1, до кпшя сезону, стерильн1сть яРце-кладок залишалась високою.

3 настанням тепло! погоди розеиток пре1маг1нальних фаз мух прискорився, тору, шоб попередити можливе наростання чисельност1 сух, шдлогу дослздного примшення обронили 1нг1б1тором розвитку димглгном в концентрат I Б г/и . В результат! обробки даманом розвиток личинок мух прилинився, ргзко зменшилась чисельн1сть 1маго I станоЕила до 3,4 екз/лист проти 52,6 екз/лист в контрольному пртлтенш . Така низька чисельн!сть мух утриь>увалась 1 п1сля '. зякшчення Д11 димошу /23 доби/ до кЬтя сезону. Цей результат кстна понснити лише дгсю стерил1эуючих приманок.

Результат« сипробувьння стерил1зуючих приманок в комбиаш! з 1нг{б1торсм розвитку вияеили високу е$ективн1сть методу в умо-вах непсвно! 13оляц11 нриродних популяшй двокрилих комах. Кр1м того, трирала д1я стерилхэугчих приманок дозволяв скорочувати кгльк1сть обробск ¡нсектицидами, що эменшуватиме забруднення нав-колишнього середовиша.

ЕШ1СЕКК

1. Вивчена стерилгзуюча актившсть 66 нових речовин 13 рхз-них х!м1чних грул, серед яких виявлено в1с1м перспективних хе-мостерилянт! в мух Миапа <1опез-Ыс8 I комаров Аз4вз аегтпй!.

2. Значка стерилгзуюча дгя речовин 13 групи фторпох1дних пи-римгдину пояднуваласл э галькуванням розвитку г суттсвою заги-беллю личинок комар: в. На й шдстав1 вказаш речовини рекомендуемо як перспектива для регуляш I чисельност! кровосисних комар: в.

3. НаРвиша стерил1зуг;ча ефектившсть приманки для Ц1мнатнкх • мух вгдм1чена при вм1ст! в Н1Й 0,1$ тхоте^у за ууови такого р1в-ня II атрактивно! дН, !»о забезпечуе принадження не менше 2/3 чисельност! коках.•

4. Доведено суттеве зросташя стерил1 зуючо? ефективност1 приманки з тготефом для мух, як1 на нрехмапнальних фазах розвитку перебувяли в несприятливих умовпх /висока пилыисть/ I IX 1маго »<чли зменшену в 1,5-2 рази пор1вняно п контролем середню вагу ссобин.

В. Taxi вхдхилення вгд норми в структур! популишï кхинатних мух, Я1с зм1на сп1вь1дношення статей та висска щхльнхсть iwaro, п1ДБИщувшш ефектиьнхсть стерилгзашх на приманках з «отефои, особливо суттево в BapiajiTax кхльк1сно1 перевагн caMiiib над са-гицяыи в 3 i боыие разгв.

6, Методом м1крокалорик1етрхх встановлено, ш,о bkcgkî стерим-зуичх дози тхотефу знижували, а олхвом1х\ину пхдвтцували рхьень тепловид1лення кииатних wyx i порушу вали тип термогенезу. На основ! отриуаних даних про змши тепловидхлення хемостерил1зоьа~ ншс i нормальних мух, рекомендуемо м1крокалориметр1ю для д{агностики ф1зхолог1чмого стану хемостерил!зованих комах.

7. IIoflbOBi випробуьання на личинках кровосиснюс KOMapiB фтор-урацилу - сполуки хз групи фторпох1дних пиримидину, показали ви-соку ефективн1сть uieï речоьини. Ь оброблених фторуранилом водоемах спостер1гали гальмування розвитку i эагибель личинок, в той час як в контрольное водоймах проходило заляльковування личинок i масовий вилхт хмаго KompiB.

8, Застосування в тваринницькому примхтеннх колочнох (|ерми приманки з хемостерилянтом диматиф в комбшащх з 1нг1бхторсм розвитку димил;шом дозволило утримувати чисельшсть синантропних мух на практично неишдливому pißni протягом ьсього сезону.

9. Результати проведених дослЦжень св1дчать про ефективнхеть хемостерил1зац1'х синантропних двокрилих методом приманок. Ilopi в-няно з використанням шеектицидхв цей метод боротьби 6iльш еко-номний i еколог1чно чистий. Метод ыоже використовуватись як са-Mocritao, так i в комб1нац11 з imum методами боротьби. Даш до-сл1дження можуть бути використат для удосконалення застосування стерилхзукчих приманок на практиш.

■ Публ1кац11 по t€mî дисертапН

Викторов-Набоков C.B., Еорейко Т.А. Еорьба с синантропными мухами в животноводческих хозяйствах методом половой стерилизации.// Патология членистоногих и биологические средства борьбы с вредными организмами.-Киев, 1974,- С. 42-44. 2. Ьорейко Т.А., Викторов-Набоков О.В. Особенности влияния тио-фосфамида на комнатных »/ух.// Симпозиум по генетическим методам борьбы с вредными насекомыми и клешами.- Ереван, 1976,-С. 24-25.

3. Еорейко Т.А. Лабораторна ошнка ефективнос^ п-йодфен!лди-етилентриас1ду тхоф>осфорно1 кислоти як хемостерилянта хат-HbOÏ муХИ Musca donesbir.a l>« // Актуальн1 проблеми бхоло-riï.- Khí'b, 1977.- С. 5-9.

4. Садовская H.H., Викторов-Набоков О.Ь., Еорейко Т.А. и др. Изучение механизма действия антибиотика С-2449 на жизнеспособность и репродуктивную функции) комнатной мухи. // Проблемы дезинфекции и стерилизации,- Москва, 1977, ч.КГ,-С.74,

5. Садовская H.H., Скрипка Л.И., Викторов-Набоков О.В., Карпенко Л.В., Еорейко Т.А. и др. Изучение механизма действия антибиотиков из группи оливомицина на жизнеспособность и размноиеиие мухи комнатной // JY Международный конгрес па-разитологоЕ.- Варшава, 1978.- С. G9.

6. Скрипка J1.И., Садовская Н.П., Викторов-Набоков О.В., Еорейко Т.Д. К изучению взаимодействия почвенных актиномицетов

с личинками кровососупих комаров // I Всесоюзный съезд па-раэиюцеиологов. Тезисы докладов,- Полтава, 197В.- С.67-88.

7. Викторов-Набоков О.В., Проценко Л.Д,, Скульская Н.Я., Еорейко Т.А. Хемостерилизуютая активность некоторых этилен-иминопроиэЕодных кислот фосфора // Физиологически активные вещества.- Киев, 1979, вып. 11,- С. 7-10.

0. Еорейко Т.А., Бикторов-Набоков О.В., Голубовский H.D. Изучение теплопродукции Mus na ürmestiea L. при воздействии некоторых хемостерилиэаторов // Исследования по энтомологии и акарологии на Украине. Тезисы докладов И съезда УЗО.-Ужгород, 1980,- С. 225-226.

9. Еорейко Т.А. Антиметаболиты как ингибиторы развития комаров. // IX Конференция Украинского паразитологического об-гаестра.- Киев, 1SB0, ч.1.- С. 65-66.

11.'. Викторов-Набоков О.В., Еорейко Т.А., я-ивоглядов &.А. Влияние некоторых факторов на эффективность стерилизации насекомых // Современные направления медицинской дезинрекции и дератизации,- Москва, 1961.- С. 27-26.

П. Виктороп-Пабоков О.В., Борейко Т.А., Шеремет В.П., Бережной С.А. Действие некоторых метаболитов на личинок крово-сссугих комаров.// Патология членистоногих и биологические средства борьбы с вредными организмами. Тезисы докладов I республиканской нручной конференции,- Киев-, 1982,- С. Ь2-33

- Id -

12. Викторов-Набоков O.B., Еорейко Т.А., Шеремет В.П., Бережной O.A. Действие фторпроизводных фторурацила на кровососущих комаров и некоторых гидробионтов.// Деп. УкрНИИНТИ,-Киев, 1985.- 14с.

13. Костина М.Н., Сдинец A.A., Артюхина И.Н., Мельникова Н.Г., Еорейко Т.А. Возможность комбинированного использования хемостерилянга диматифа и ингибитора развития димилина для борьбы с мухами в животноводческих помещениях.// Мед.парази--тол. и паразитарн.болезни,- 1987,- 2.- С. 80-83.

14. Еорейко Т.А., Викторов-Набоков О.В., Костина М.Н. Влияние некоторых факторов на эффективность стерилизации комнатных мух при использовании приманочного метода.// Современные методы и средства дезинфекции и стерилизации.- Москва,1989. С. 97-102.

15. Еорейко Г.А., Бикторов-Набоков О.В., Голубовский Н.Ю. Влияние хемостерилизации на тепловыделение комнатных мух.// Деп.УкрНИИНТИ.- Киев, 1990,- 14с.

16. Еорейко Т.А., Викторов-Набоков О.В., Губницкая Е.С., Иере-сыпкина Jl.Il.i-Хеыостерилянты насекомых.// А.С.СССР, 1968.-У-1436298.

17. Еорейко Т.А., Викторов-Набоков О.В., Губницкая Е.С., Нере-сыпкина Я.П. Хемостерилизатор насекомых.// A.C. СССР, 1990. ¡fi 1607095.

18. Еорейко Т.А., Викторов-Набоков О.В., Губницкая Е.С., Ilepe-сыпкииа Л,П. Хемостерилизатор насекомых,// A.C. СССР, 1991.

1697400.

П1дп. до друку Формат 60 x 84'/,,.

Пап1р друк. As J . Cnoci6 друку офсетний. Умовн. друк. арк. . Уиовн. фарСо-вЦб. ^ое . Обл.-вид. арк. ¿о Тираж -ftpО . Зам. JO OSt■■

Г~"ф-,рма «В1ПОЛ» 252)51, KllÏB, вул. Волннська, 60.