Бесплатный автореферат и диссертация по геологии на тему

Физико-геологические основы диагностики нефтегазоносных объектов методами взаимодействия полей

ВАК РФ 04.00.17, Геология, поиски и разведка нефтяных и газовых месторождений

Автореферат диссертации по теме "Физико-геологические основы диагностики нефтегазоносных объектов методами взаимодействия полей"



АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ ГЕОЛОГИ I ГЕОХ1М1Г ГОРЮЧИХ КОПАЛИН

На правах рукопису

ЛИЗУН Степан Олекайович

Ф13ИКО-ГЕОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ Д1АГНОСТИКИ НАФТОГАЗОНОСНИХ ОБ'бКПВ МЕТОДАМИ ВЗАбМОДН ПОЛ1В

04.00.17 — Геолопя, пошуки та розвЦка родовищ нафти I газу 04.00.12 — Геоф1зичн1 методи пошуюв та розв!дки родовищ корисних копалин

Автореферат

дисертаци на здобуття вченого стуиеня доктора геолого-мжералопчних наук

Л Ь В I В - 1992

Робота виконана в 1нетагут1 геолог!? i reoxfsrtT горючих копали; АН УкраТни

Наусовий консультант: академ!к АН УкраТки Заб*га!1ю B.C.

Оф1ц1йн1 опонеятк:

доктор геол.-нт.наук Бойко Ю.Е. доктор техн1чних наук Кул1нкович А. е. доктор геол.-иtH.наук Сапукак Я.С.

Ээдуча орган1зац!я - Науково-дослхдний хнстктут геоф!зичних метод tв розв1дки НВО "Найгогеофгзика'" /ВВД1геоф1эики/

Звхист в!дбудеться " 19ЭЛ. р. о _годин!

на зас1данн! слец1ал1зованоТ/]5ади Д 016.53.01 при Тнститут! геолог11 i reoxiufT горячих копалин АН УкраТни

3 дисергац!ея к окна ознайоштися в 6i6nioTeqi 1ГГГК АН УкраТни за адресов: ы.Льв!в, вул.Наукова, 3-а

В1дгуки на автореферат в 2 екз., заз1рен! печаткою п!дприсыства, просимо надсилати вченоыу секретаре спегиал!эовано1 ради за адресов: 290053, Льв1в-53, вул.Наукова, 3-а, вчсноиу секретаро спец1ал1эозано? ради.

Автореферат роз!сланий иС/-е/ЪЯ<Л,0^ 19Э Л р.

Зчзний секретар спец1ал!зованоТ ради Бойиевська Л.Т.

ГО: / ч - т ! —И

ЫЪГЛУ-ЫЬ -......

ЭАШЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапьн>сть досл!джень_. Одним з осноших налрямк! а д1в.гнос,ги-ки геолоНвдого середовшца е вивчення впаемозв"лзк!в м!ж Мзичниш властивоетями, складом та будовоп г!рських пор!д. Геоф!зи'01а д!а-гностика на пввному етап! свого роэвитпу обм^иуваласл як!спою уа-рактвристико'о ф!эичних пол!в, вир!тонням отруктурних задач 1 опо-серздкованин пошуком корисних копалии, в тому числ! поклад!в вуг-лвводн!в. На сучасному атал! постас нзобх!дн!сть вир!иэтя б!льщ складних задач, зокрема, вид!лення р!зного типу неоднор!дноотей, складу геолог1чних т!л, вивчення корисних копалии и склпдтпс ф1зи-ко-геолог!ших умовах, ошшся Ух ян!сного I к!льк!сного вм!сту.

Проблема ядоскокачення та розвитку д!агностичних мэтод!в гео-лог!чни? об"ект!з пов"язапа з пошуком норих ф1зичних ефгг-ст!я для г!роьких пор!д 1 виявленням б!льш 1нформативних паракетр!в. Одним з перспективних напрямк!в в цъому план! я вивчення вториняих ф!эич-них пронес!в, стимульоваких в середовит! вппйом зовн!п:н!х ф!эич-них пол!в. Стосовнэ г!рських ПОр!д, мвтоди, по""яэан! 3 вивченняи вторинних процоо!в, знаходять свое прин1нення при вир^шенн! проблем срйсм!чноУ активное^ 1 Зают1 та деяких питань технологи п!дгн-щення нп1гтогЛддач! пласт!в. Разом а тим, вивчення осадоппх пор!д истод шли взасмод!У до цього часу носило досить фрагмент арний характер 1 начвн! дан! не склвдали серйозноУ основи для оц!нки геолог! ч-ноУ !нформатийност! вим!рвданих параметр!в геоф!зичними методами.

Комплексна вивчення г!рських пор!д як в натурних, так ! в ла~ бораторних умовах нотодаш взаемод1'У ф1зичних пол!в дозволить вия-пити для них ноэ! ф!зичн1 ефепти, розинрити уявлення про Ух ф!зии-н! властивост!, ввести нов! д!агностичн1 пзрамэтри та встанопити Ух зв"язок з геолог!ч»ими характеристиками сородовияа. Тим сашм виникоять'укови для створання но сих принцип! в офзктивноУ гео'Мзич-ноУ д!агноотики геолог!чних об"ект!в, що 1 визначав актуальн!сть виконених досл!джвнь.

Нота роботи: роэробка ф!знно-геолог1чних основ д!агноотики геолог!чннх саредовшп методами стимуляцГУ ф!гичпих процес1в п!д впливом зовн!шнього поля як основи розвитку геоЭДзкки взесмодН пол1я.

Осносн! запдання досл!джонь: - отримати теоретичн! сп!вв1днохення опису основних процосХв взрсшд! У механотериоэлектричних пол! в п гетерофаяному серялошп!, травести оц!ночний анал!з величии параметр!в пнникапчпх е:Тчкг!в',

- виконати екснеримечталып моделън! досл!д;кення процесс вйр.смс д1"1, вивчити IX ооновн! законом!рност! для пор1д-колектор!в р!зно! л1толйго-фял1ально'1 лриналешост! та ^тоУдонасиченост! в умовах дП м?хрлоеле1:троиагн1тних пол!в;

- розробити мэтодчки, нестандартч! вим!ровальн! пристроУ 1 провести досл!дно-1,ето.дичн1 накури! /свердловинн! та шэвмн!/ дослужен ни э эастосуванням метод!в вэаегодГт пол!в;

- сткорита елементи Ьпергтпе'гйцШтх основ геоф!з:гчшх досл1д-кень методами взяемолН ф!гичних ггол!в 1 он!н[пч<. ейчктит^сть мо-тод!в при вир!кенн! окромих задач наДто1'азогЮ1 геоф!зики.

Поставлен! эавдання вир!шувапися иллхом реол!зац!'1 наступно-го июмгмэксу доол!дяепь:

- (Мзико-матсматичшА ыодольний анал!э механ!зм!в взасмод!У мо~ хаиоелектромагн!тьих пол!в </ флтдонаеичтшх сородовипах;

- кэмялексн! ф!зкко-х!м!чн! 1 гктро^зичн! досл!джзння пор!ц шлдаом ексшрименгального моделюваннл прог,ос!я взагмод!'1 пол!в;

- наг;'урн! допл!дкения методами из&ет.юд1'1 б свордлопчннчх та »наемник умов а?;

- магематична обробка рез,уль?аг!в дссл!д>хенъ I г: геояог1чна 1мтерпротгпГ-я на основ! всих апр!орних даянх про об"ект догл1д-конь.

Иаукояа нопкзкп, Нчерте роэрог>лено ! сформовано осноен! лр:гн-чигм ! гтолстекня геофизики взелмадхУ полгп •- копогс налоямху дос--л!дч;ення пластивосте". нафгогаяонсагих об"гкт!в:

- о позицП аопноГ будови речовин описан! механ!аш Тор;.-упан-яя контакту "р{дипа-ттарда фаза" та на пН основ! гхзпгинут! упп-л.-;ння про трансформаций;! еиергетичп! проноси в полв1чно"\' " яр!, обтрунтовэно ввстосуванмя метод!в сшчулят.'П протд^с!в для вит-пн-ня г!рських пор!д як хонних систем;

- мате мети чнии модолпианням отрчмана повна система рЬзк.'Шь.чо описуо очисти влосмпого ппливу елок?ромагн1тного та ма.<ап1чкоге пол!р з врахуванняп вяасмодГ/ фаз чорес торт я та пплнпу напрууе-но—;офор)/ован*го сг:яму на електрокшотччн! проноси в систрм!; по-каяачо, -ко дахапоэлоктрнчччй сТокт дозволяв г.уттгво п!дв;н.'.т1' контрастн!сгь даруватого серсдо»:гаг. н лол! ярукмих хвиль пш цП на того елэктршлгото полк;

- о вйкористянняу .пЫшного модсл-опяння проведена ехнпчримен-тояьяа ияров!рка отриданих теоротии-их сп!пв!дгк."тень, вкд1лс»:1 р!инор!вчеч! оЛектч ю%пноол«зктро»ктч1 яшх та ^ср,\:оалокт^итш>;

вэаемод!й, зокрема, акустично викликалоУ поляризацП га тврм1ч-ностимульованоУ делоляризацП, як! для г!роышх пор!д спостер!-гашся аперте; виэначвно комплекс нових д!агностичнмх парамет-р!в, пов"яэаних э фазово-структурними особяивостями серпдоьада}

- для реальних гсолог!чних умов л!ц д!гч керопаного пплипу зоен!шньоу пруяног енерг!у отримано сткмуляц!ю вторинних елокт-роф!зичних процос!в, здатних впливати на поляризлц!Пн1 явила в серадовш! та спрнчиняти аба !нтенсиф!кувати генирацЬ) ним вто-ринних електромагн1тних 1мпулъс1в;

- встановлено зв"язок параметр! в вторинних отнмульовонлх по-л!е з наявн!сгл неоднор{дностей в геолог1чнсь.1у середовкп!, зокрема, вняплпяо аномал!У параметр!в в!брост1шульованик поляриаа-цИних процес^в над покдацаш вурлеводн!в та !нтвиснМкан!п процесу генерац!У вторинних електромагн!ших 1мпульс!в в зонах э аномальним мехвн!'-шим станом.

Практична ц!нн!сть.

Розроблен! метод« геоф1яичноУ д! агностики з пнкориетцннам принцип!в взасмод!У пол! в апробовано при провидели! доол!дно-методичних роб!т Зах!дно-УкраУнською геоМзично'о роан!дупальноя експадиц!ею на наТтогазових родови-цах КарпатськоУ иафтогаяснос-ноУ пряв!нц!¥ /Передкарпатський про,гии/; п!дтварджвна Ух досто-тньо висока еф>эктивн!сть при реал ¡ас 11У лошуково-рояв1дувальних роогг. Ь'омплексн! гаоф!эичн! досл^гуоння э винорчстанидч ивто-д!в вэаемод!У пол1в /зокрема, мвтод!в в!брогеоалектрики/ прово-дилися при Еиконанн! пошукових роо!т Комплексном гаоф!аичноя 9Кспр.диц!рп Державного геоф!зичного п!дприбмства "Нафиогбоййаи-на" в р!зних геологЬгних рег!онву в кошлеке! з сеПсмЬпшми доел !дженнлми. Додаткога нова !м-фо} :.-ацгя дозволила п1двитцити на-д!йн!стн !нтерпрв?аг11'г гаоф!зичшх дачих.

Запропоновйний комплекс параметр!в, розроблен! методики г пристроУ для петров! зичних досл1гжень з викорисрэлням мзтодик взакмод!У пол!в дозволять п1дллпи 'И еФектиш^сть д!агностики зразк!в г!роьк:*х пор!д при вивчвнн! Ух колекторських плаотивос-той та типу флчУдонаси^вност!, пабезпечуочи при цьому високу експросн!стъ.

Розроблена тпхнологЬгна схема ряал!гац!У досл!д^знь што-дяш взакмодГУ перодбачае як У>: самостИну рэлл!пац!'), так ! комплексу в они я з 1н>"ими тот одами /аокре да. се?»с-л!чничи/ бо: суттбвиг додаткопнх ф11.знсог"х витрат.

Отриман! регультати вьШшли у sdítm виробничих орган f яа-ц1й t ллгли в основу практкчних рекомондац!П по peanlnatili' 1 використаьно мот од i в ззр.емод!'! пол! п. СтворениЯ алоратурнич комплекс ти.розроблен! методи в1бровлектронаротапу пробили практнчне опробувмтя при проведепн! польопих роб!т Прикарпат-ськой експедиц^р*) доол}д;:<йкня сзердловил, а такох Управл1нням сиец1ал1 зоьаних reoijftisummx поб!т пнробннчого об"еднакня "Ста-вропольнафтогвоф}зикаг /сг.1 лы;о з ИБО "Гео1нформпиптема"/.Про~ п оа и i; t ¥ по щроко(/у практичному ьпровэдк(?н1го цього методу передало в об^сдкачня ".VitprooüisüKa".

Anpo6antn ооботи. Ocioehí результата доел1джень допов1да-лися на П-П, 7-й та В-П Всесо'пугшх кон!ер?нч(лх плас-

тимст! г1рських пор!д при высоких тисках í ve мпе рг.турar."/Ташкент, 1981; Ереван, 1965; Уфа, 1390/; аау.човгíl icoirlepeiiuii "Комплексы! досл!дженчя ф1зичннх властиэостей i пропас 1в"Д'ос-ква, 1Э84/; М1;шародн!й кочферанц!"/ "УЛЬТРАЗЗУН-Об" /Братислава, 1986/; щор!чннх реопубл!кчнських сом!нарах "СоЯсм!чн1 мо-тоди пошук!а t роэв'дго! корпеть; копалин" /¡Сигв, 1083-1992/; 1-му i Р.-!.'у Всесопзних сим 1 нарах "Ьетрвдиц1й;й методи геоф1зич-них дисл!дкень геолог!чпога соредовиша" Alooква, 1989, 19ЭХ/; _ 9-1 та 10-й Псесоюзних наукоыос конферэнц1ях "51зичч1 процэси г1рського виробшцтЕп" ДЬсква, 198Э, 19Э1/; I-a та 2--а Всасс-юан1 наради "Тняенэрно-Мэичн! проблеют новот техШки" /Москва, 1990, 1912/; 36-иу МНнародному гооф!зичному симпоз!ум1 ДСиУв, 1991/; !,!!кнародн! й гооМзичкЩ кои'[ерснгДY по розв!ду-сальнК! геофЬиц* СЧГ /Носква, 1С«2/.

Дубл1коуИ. Зм1ст ,пксертац*1 вккладзнкй в 72 працях /в тому одел! 2 моногра'Ш, II авгорських сгйдоц-гв, 51 стаття, 8 зв!т!з по науково-доолйдшх темах/.

Qt5"cu í структура рсботк. Днcepre.nín склгдаеться ta вегу-пу, 7 глав, заключения i списку л!тературних посилань. Текст виклодений на 305 стор!нких машинопиеу, !люетрац!'- складають 87 риоунк!в i 15 таблиць. Список л!тйратурних посилапь м!с-тить 259 назз.

3 особливом теплотою i вдячч1стю шаную св!тлу лам"ять професора ГД.Ггсткевича, канд.геол.-н!п.наук З.С.Сизоненка i О.Р.Штеионз, в cninnpaqi ¡i яки ми б у л и закаадон! оспови викона них досл!дг.ень.

1н!ц!атиза роэтзитку iwx роб!т та наукочо кер!вництпо на-

лежпть акадам!ку ЛИ УкраУни В.Ю.Заб!гайлу, якиП евоУни Синими породами ! критичними заулаяенняш пун обгопоранн! результат^ надаа волику дрпсмогу при Ух bukohshh', за що аБТор ви-словлве глибоку подяку. -Щиро вдячний канд.геол.-м!н.наук Д.Н. Лтауку 1 канд. ф!з.-мат.наук В.З.Кондрату,, Hiti на протяз! ряду рок!в приАмали безпоссредго участь в провэденн! досл!джець I в значн!л м!р! вплинули на розпиток цього паукового напрям-ку. Кснотруктиин! пореди та критичн! зг.уванення з окрзшх пл-тань дисертац!У були зроблен! профосорок; В.В.Глулшом, док?. геол.-м!н.наук Р.С.СеПфулл!ним та докг.гьоя. -гЛн.наук Ю.М.Сеньксвсыпш, зя що вислозл'то- Им авоз признания.

Висловлпю подяку коле к г, там в!дц!лу проблем нафговоУ геоф!зики 1ГГГК АН Украгни, Зах1дно-УкраУнськоУ г8оф1зи.яоУ рояв!дуввльно¥ експедии!i 1 Прикарнатсъкси КГДС, завцяки вв-лигс!{1 допомоз! та yuncrt яких були проведен* широкомасштабн! чатурн! спостзреження.

3 М I С Т Р О Б О 'Г И

I. Ф'ЗШО-ГЕШОИЧНТ ШРЕДУМОВД ЗЛГГГОСУЗАННЯ МЕТОДТВ ВЗАШОДтЛ ПОЛ ТВ ДЛЯ ДАОЛГДВДШ 0Б"СКТ13, що ВМЩУЮТЬ ВУГЛЕВОДЫ

В сучасн!й розв1дузальн!й гооф!йиц! всэ гаирщо проявляться терденц1У, поЕ"яэал1 а нотрадицНИчми п!дходаш - а доол!д-яеньнм ironitx ф!эичних явитд в г!рських породах та i'x ф!эичних параметр!в для ц!лей розв!дки з розширенням на ц!й основ! гво-лог1чпо1" !нформативност! геоф!зичних метод!п в план! переходу в1д р!тення структурних задач до задач безпосореднього вияв-леккя корнсних кспалин.

При пошуках кориошгх ко палии використовуються методи па-сивних природн!х пол! в i методи активга/:, штучно створюваних пол!в. 3 рзальних умсвах но;чен метод ор!снтовяний на йийченпл одного ф!зичного поля на фон! lirnmx природах погЛп. БоэгарвЧ" но, по ц! поля язан«!пол"гаан1 i кожугь впливати один на другого, октиочо лзаи1.год!ятн м!;:; собом. ГГри оцночаспому застосу-вапн! атстивн'лх метод!в сл!д ччкати, по збуп^упч! ф!зичи! поля, будуть влагмод1пти як з сорсдонпцям, так I м!;~ собоо, спричи-чппчи виникнення спашф!ччкх оторннни:; ефект!тг. Стосозно шв-

чення г!рських пор!д ц! методи знаПшли свое застосування при розглед! питань нвл!н!йноУ геоф!зики, сейсмЬптУ активност! пор!д, а також при розроби! технолог!чних аспект!в вторинним метод!в нофгов!дцач1 пласт!в.

Фундашитальн! теоретичн! досл!д>:оння 1 багатий експери-мвнг.альний матер!ал по вивченнл явит взешод!Т пол! в у зв"яз-ку з вказаниш проблемами викледен! в роботах М.Л.Садовського, О.Л.Кузнецова, О.В.Щколаева, М.Б.Гохберга, Г.А.Соболева, А.ГЛванова, !,!.С.Анциферова, Н.М.Нейшгвдта, М.т.М!гунора, СЛ.Пархоменко, М.Л.Сургучова, Р.М.С1мк1на, Т.З.Вербицъкого, Г.Н. Черняка, О.О.Кокаргва, А.М.Катил!на, а такой виклоден! в окреыи/ пов!домленнях !нпих в!домих досл!дник!в. В нафгогазо-в!й геоф{31'ц! так! роботи проводилися в обменному об"гм! 1 представлен! окремими публ!кац1ямн.

Розглянемо ф!зичн! пере^умови роз витку метод!п воагаодГУ пол!в для вивчення г!рських пор!д.

3 гооф!зкчноУ точки зору п!д д!го зовн!шнього поля сл!д розум!ти так! насл!дки loro приклядання, котр! супроводкують-ся чм'но; стану середовища, 'loro властивостей, а таком вияплен-ням 'тí с г эм!ни у вторичному пол! !ншоТ ф!зпчноУ природи, н1ж эбудкуюче поле. Суть ! основна !дея геоМзичпих метод!в ваас-иод!У поляга*: в тому, то, впливаччи на геолог!чну систему полем одн!сУ ф!зичноУ природи, спостер!гатоть TY в!дклик у вто-ринних полях /як правило, !ншоУ природи/, лк! виникачть зав-дяки в!дхи;:еннп Y У в!д pi вноваяного стану. В рамках традиц!п-hoY петрофгзики властивост! г!рсышх пор!д розглдца«ш> формально як стаб!льн!, хоча Ум, як багатофаянкм системам,в за-лел'ност! в!д Чсонкрзтних умов в б!лыпост! -врактерна нестаб!ль-н!сть, га.о пов"язало з ойм!ном енерг!У з зовн!шн!м середови:чом. Зг1дно визначенпя, сформульовг.ного В.В.Ргевсысш /Г)7[;/, п!д ¿,!зичниш властивостнми пор!д сл!д розум!тп Ух спшгггМчну по-вед!нку при впливов! ф!зичних пол i п. Зиходччн п иЬм Т(5яи,зи-' д!лялть п"ягь клас!в ф!зичних нлг.стивоетеff г!рських пор!д: щ!льн1сн!, wjxhhímh!, теплов!, електромагн!тн! t рад!оактип-н!. У зв"язк,у з розроблюваноп пгю'5лп„,о'о вид!лено тостий клас Л!зи"них властивостсй г!рських пор!д: трансформации! власти-воет!, тобто, здатн!сть середовища катал1зувати взасмодЬ пс-л!в, то супроЕОджустьсп тринсЛорма^ею енерг!т пол!в ptsno'i природи. При вивченн! насичених середовип методами стимуляп!У

процес!в опробувався вплив пол!в р!зно'1 природи, яокрсма, теплового, ярусного i елоктричногси

Метод термоактивац!йноУ спектроскоп!ï грунтусться на тому, по п1д впливом температуря створо'оть нер!шюва:*ни'! стаи систеш, розд!ля'оть noctïn заргщ!в в об"см! ! шляхом охолод-жешя систеш до низьких температур ф!ксуэть новчЧ стан сере-допища. При наступному <ioro натр! ваш! пиникаготь пронеси, пю спричиняэть виннкнення пторинних електричних пол!я, анал!а яких дозволяя отримати !нформац!ч про релаксин! йн! яшгца та фазово-структурн! перетворення на границ! "тверда фаза -rtrnw-Кд" для !онних систем. Стимуляц!я пронес! в ¡з!дбупасться ! ■ п!д впливом пручного поля, створзваиого сейсм!чними або акус-тичними коливашями. Експврнмонтальн! класичн! роботи Л.Г.Тва-нова, Г.Н,Черняка, E.T.Пархоменко,Назарного, M. Т.М!гунопв по спостарежешго механоелектричних взаеиод!Л в геолог!чних се-редовишах розглодаэтть лише одни клас офзкт!в, хоча, зг!дно теоретнчних досл!дх:ень В.Н.Школасвського, Н, : .'Игунова ! В.i.Кондрата, при таких взагмод!ях виникап сукулн!сть проце-с!в, здатних формувати ф!зичн! поля в середоипа!. Базпереч-ни'-t !нтерес пикликас г а кож вивчення зворотнього ефекту.який полягак в зм!н! контрастном! гаолог!чного соредовища в пружному пол! при вплив! на нього поля електричного. 'ipfl факт залишився практично на стад!'1 констатац!У без подальшо-теоретшсо-експзриментальнот' розробки.

Ваклиппм моментом при створенн! нових методик я геоло-г!чн1 аспекги. Так, в основу розробки елемонт!в !нтерпрзта-ц!ï результата досл!джуваних геоф!зичних мттод!в поклядано досяшсьня по гмпчеш-го геолог! чжп будози Карпатсько1 нафто-галоносно'1 пров!ни!?, [до викладен! в ряд! монограф!й, приведен! на (5агатокол!рних картах, описан! в статтях ! фондових матер!алах, га<! напекать В.В.Глушку, М.Д,Ел!ну, Г.Н.Доленку, В.Н.Утроб!ну, Г.Д.Гофщте Ыу, А.В.Чекунову, Л.СЛ1!шванов!Я, М. Р.Ладиженському, С.П.В1трику, О.С.Вялову, й,0.Кульчниькому, П.Ы.Шерб!, Р. Т.Петкевичу, Ю.М.Сенькозсь'кому, М.Д.Будер-кевичу, М.Ю.ВоГМнькому, Р.С.СеПфуллЫу, O.C.ti',ep6t, Л.Т.БоП-чэвськН, Б. Г .Прошу, .Х.Б.Заяиь, М.Л. Булю, П.М.Сандлсру, Д.В.Гур;:Го, ¡Î.M.liy.npiny та !ивпш п!дом:т цасл!;ншкам. В зв"пз-ку з ним пропущено д-гтачьчиЧ анал!з шрольгсгс у^плпнь про будо"у imfcorivmnx noiunv'ÎB i npouncin, як! » лиг прот!ка-

ють, розглянуто геолог!чн1, геох!м1ш! i гео^Мзичн! ор.наки Нафтогадового покладу, що в!дбива'оть но т!льки наявн!еть ву-глеводн!» пк такте, але 1 всю гаму особливостеЧ пор!д, як в продуктивн!й частин}, так ! поза нею.

Одним э_ Фактор! в прояву нафтогазового чочлепу в геоф!-ЗИ.ЧНИХ ПОЛЯХ Г Т.!, ЩО сукупн1сть ШОМЭЛЬНИХ фЛЗИЧНИХ ефОКт!в створлеться я.че на ст;дГ/. сюго утворэнн.-г, оск!льки внасл!-док заловнення пестки вуглеводнягм зц!тпться i пераметри с.е-редовища, Наяпн!сть вугл9зодн1в фор:;уо вномальну за сво\'ми ф!зиио~х!м!чшшл властивостями товшу i в нядпродуктивних породах, яка володte таксж особливим родимом ftiльтрац!¥ í динам! н л с-тту. Зокрема, тут !онують облает! з напругсеним ме-хан!чним станом, в яких 1н1ц}ипться процэси мохано-х!м!чних деструкц!я, здатн! впливати на геоф1 пичн! поля ! формучоти власк! геоФ1зичн! аномал1Y. Разом з ткм в ф!эиц! пласта'ви-д!ляють ряд фактор!в /а саие: тиск п!дслойових вод, прукн1сть фяшду та вм!цуач1гх пор!д, енерг!га стиснутого газу, тиск га-зово'1 палки, енерг1га молекулярно-поворхнових ! кап!ляргих ячиш/, як!, на наш погляд, у cboíTi сукупност! або в piaimx можлмвих комб!нац1ях мажуть актив!зуватися при пплнп! на систему зопн!шнього ф!зичного поля ! спричинптн йормузапнн гзоф!зччиих пол!в.

Отже, нафтогазовиЧ поклад - по слабка <*'1зична неоднор!д-н!сть з нест!Пкими ф!зичними napai.icTpai.in, то спричиняс неод-нозначн!г-.гь YY прояву в гвоМзичних полях. Ф!зично локлад вуглев-)дк1в являя <:обо:о еномальну енвргегичну зону, як:ч пэ-ребувае р!вновякно»у стан! i волод!с пластив!стп трллс/'ор-MaulY енирг'П одного ф!зичного поля в inuie. Внкорнстання чих фактор!и ,специф1чност! покладу 1 в1дкгипяе перспективу роз-витку гооф!зичних метод!в досл!джень, основали" ня принципах peecTpaqíY вторинних стимульовяних пол!в, генвровчних серодо-вищем.

р. шштш ¿оделивши: пго'галв ж/лосштромг-нггно: взлемодт! в тгистих шячяи: сярщдоирлг

Розгл.януто медель статично псодиор!дного }зотропного , пористого середосила, насиченого ок:-кгрол!том, з врахувапни' наявност! по-в!Г!ного шару на границ! розд!лу "твгрдий каркас- порова р!д]ша". Викориотовулчи нетоди мяхак!ки t олок-гроди-

нам!ки суц!льного середогэда отримано р!вняннп анису взиемо-зв"язку механ1чних ! електромагн!тних лроцзо!Б,

Можна при«пяти, що в насиченому сорздови'ц! р!д«нп 1 тверда фаза е елегстрично зарядкеними, а сиредовисю в ц!лому -ечектронейтральне. При динам!чн!Я деФорман! г порнстих насичн-них сэредовищ /хвнльов! процеси/ вимкас нэсинйазний коливннй рух зарядканих частинлк каркасу, по приводить до штикноння 3m!hhoi р!знии! 1.отенц!ал!н и!д двома точки л 1 сарвдошад. На уявлення /ЯЛ.Френкель, В.М.ШколаеиськиЯ/ п;о природу одного з найбглыч в!домих ! найпрост!mitx efeicTlB мехшюйлсктромарн!^-них зэагмод!Ц в пориегих наегчених оеродошцэх снаЯшоп свое м!сне в практнц!. Однел !снугать i !нш! кехаи!зми пзап;од!г, як! супроводжугсться винлкненням вторинних ефект!в {итого га-тунку. Показано, що пород з електрск!нетнчнкм сл!д р^ахопува-; ти деформац!пний мг <ан!зм зм!ни електропроп!дност! сора,попита, а взашодХя эбурення електричного поля э зарядовое сигто-моет т!ла приводить до тшникнення пондеромоторних сил. Отрима-на систома р!внянь описуп М9хпноелектромагн1тн1 проноси в по-ров!й р!дш! ! каркас!, вкл'оча" р!вн.гння балансу мае, р!шян-нл балрнсу 1млулъсу, р!вняння елоктродинач!ки, тобто, f псвнп система р!внянь для визначеннл ме::г,ч!чн!1х ! плектромагн1тних пол!в в не.сичомих пористих середовк'н-х.

• Вагямод!я м!ж цими полти в межах коясно? фали обумослона наявн!стм алвктромагн!тних складопих в р!вняннях механ!ки ! мехал!чних складових в р! вняння>с олектродинам!ки, взасмод!я процее!а пабезпечугться контактнчми умовами. На основ! методу осерздпення ця система р!внянь зводена в к!нцэвому !зар1ан-т! до безрозм!рного ригляду ! опкоуя ефекти взрсмного пплнау електроиагн!тного ! механичного пол!в при прот!канн! макро-скоп!чних npoqecis в соредовищ!. В отримвну систему piBLmb входить парамотри,як! .хвра!£тери'!у-оть пз ас, мод И ткордо¥ ! р!д-Koi (Таз за рахунок тертя, взаем !'•' ел;ктропагн!тного поля ! поля деформацП ! опипують вклад струну значения пор!пчпно ч! струмом пров!дчост!. Система р!внянь пуаховуе напрутаю-де^ор-мованиЯ стан еередопипа, який зикликашп 'Мль'"рац!г", р!дини або приклпдониячелоктрпного поля, i впляз rmximraro иэтрукв-ио-дефорнопачого стану на електрок1непп-н! прегрэси, п тим самим, t на вторинн! ю.:я, "до Формлтзться ьими.

Вп.1сг'од!я м.:х wlufjro 1 злак громаш i тно го пол in хпттч-

ризуеться параметрами ^ 1 'Е :

О -felítftjL; Е __1__,

óoA '

де: ¿0 - кооф1ц1ент еизктропров!дност1,j)J010 - густина р!д-koi 1 твердо'f фал, ¡X - порист1сгь, Л - вект^ швидкост! руху фаз, ^ - зиомонто-aHÍCTb серодошпа, т70 - швидк!сть порем1щеннл точок середовища^ ~f - визначпк залски1сть лров!д-ност! я!д доформадГ/.

Отко, пар da® три зелепать як в1!д Л!зичних власти востай «i р!дгго i фази, так ! в!д структурних характеристик середоаида.

Таким чином, пиконан! теорзтичн! досл!дкення показ;,г7гь, що парамгзтрн, як i описуоть ефекти мох8лоелентромагн!тних взагмод!й, !нформативн1 в!дносно фазово-структурних особливос-тей середовит.а, що в!дкрнваг перспективи Yx використання для вивчення г!рських пор!д.

3. ',Г>:ЛИО"^''КТ?ОМАГ!!ТТЧ! ХЗМДт В ГОРНСТИХ НЛСИЧЗШ

скрэдовиг.ах в зовнглшж елшкшому полт

На основ! р!пнянь олектрокагн!то)>!ехан!кн пористих насиче-них середопищ розглянуто окрем! питания впливу зовн!инього елекуричного поля на повздовин! i поперечн! хвил!, проведено оц!ночн! досл!дтеинл ме:'пн!эм!п сеЯсмоелокгрнчного i олектро-сз1см!чного ефект!п, розглянуто вплия зошЬпгього електрично-го поля на в!дбиття повэдовкньоГ npyjxHOí хвял! в!д границ! роэд!лу серсдок.ида, приведено п!дх!д ! деяк! результата вивчення впливу пружних коливапь на електроф1,тл"ч! властивост! ма-оичоних соредовищ.

Роьглянуто пористо насичсне електрол!том соредовщо, в якому роаповспдкугхьсп плоска пп.у-на хвиля, i створок» одио-р!дне noc^íiiHe елактричня поле начруг-'рност! Ъ. /'ля них учов отришга дисперс* Пне р'вняння для попздовгньот г пил! я враху-ляннлм електрок!нетичних пяустивостен сеппдовипа, ро?<|"язок якэго «5 вирааом для хьильозего '«ела, Згдзна'нчго впплкпу особл:1в!сть такого р!шення: д!Псч! ! уявн! чаотипи г многих чисел, шо характеризуешь розпопелдчоиня гр.иль п гротчлег.н-дх напрякках, в1др1яняэтъся по вопиют!, тобто, nnr/'i електрпч-

иого поля па характеристики прузкно'г хвкл! заленить в!д рели-чини t напрямку Гюго вектора напру^еност!. Анал!з цього р!к-няння показуг, що для фазовог швидкопт! хвиля не чутлива до електрок1нетичних властнвостей середовипа, a коеф(ц!ент за-т-^ання о ростом с^ зменшуг.ться: для "ередовищ з cj,-Я п!н у два ради меншй, н!н: для середови;ь з -0. «На основ! вико-ианих оц!почних досл!джень ветпловлвних зале'кностоИ показано, що вплиз електрнсного поля на коеб!ц1ент затухания залекить в!д напрямку вектора R, Гюго вепичини, а так<м структурних ! ф!знчпих характеристик самого серодовища. В!дноона зм!на кп-ейГ)! tpHTa затухания прурног еноргП при достаткьо сильное/ електричному пол! досягая десятк!в процент!в.

Аналог!чч! досл!джоння виконано для поперечноУ хвил!. Встановлено, то в прийнятому наблияенн! аплив влектрок!нетич-них ! електрострикг!{1них властивоетей середовища, а такогн вплив эовн!п1Нього електрпчного поля спричшшоть лише эм!ну коеф!ц!янта затухания, не впливагачи на Чазову швидк!сть. Шдтверцконо вплив напрямку вектора електричного поля на знак та величину коеф!ц!гнта затухания.

Коеф!ц!пнт поглинаяня:

' Рго Jeao^2o £ох

де: j)2Q - гуотина твордог фази, - них!дна rycriiHa,Jit -магн!тна проникн!сть, о^ - д!електрична проиикн!сть,'Я - число Реинольдса, (д) - частота, Eq - иапружпн!сть поля.

Анал!з р!вняння показув, що при каявност! поля /К>0/ коеф!ц!шт погллначня мая мзнше значения, а при 1ого втдсут-hocti -- бхльш. 3 pt сияния виплиьас також, що пплив електрпчного поля посилпгться при переход! до б!льших частот, б!л»ш суттспнм для-нияькоомних, слабопрошкних, ало з достат-ньо'о порист!стч середовищ, елек;\.опров1дн!сть яких заложить в!д прикладенот механ!чног напрукепост!.

Розгляиуто також перетвпрення хвичь на границ! розд!лу еврпдовииа в умовах д!У елентри много пмя, як один з вар!ои-т i в тпанс^юрмяц! Аних онппгети'-.чих пропяс!в в геолог!чному сере допит!. Отримако систему ргвнпнь, на основ! яких оцЬюно 1сое'у:!ц1пнг пяротворення хвия!. Показано, -no товм!инс елокт-рмчне поло одатий гг'Лнтаати поличини коеМгЛснггв проходкой-

ня та в!дбивання погздоввдьоТ хвил!, а характер залежкост! ви-значаеться умопами Чего рпииву. На приклад! слабоконтрасних середовищ з pio'icw олектрок!нетичноч актив»tern показано, ио 1'раницл гх позд!лу,практично прояопа для пру;кног еисргГт в д!-алазон! сейсм!чниу частот, починав проявляться в п1д£йпенням напруженост! прикладепого еяекгричного поля, тобто, коеф!ц!гнт проходження хвил.*. змокшусться, в в!дбивалнл зростас, досягаю-чи при певних уморах 35-40!^. Для сильно контрасних середошгд електричнэ поле эдатне лм!нит1! коеА1ц!ент в1дбиаання по б!ль-ше, н!к ко. IOfl.

Ветливе значения при ропглта! елйктросе.1см!чних ефект!в .в шаруватоку зередоэим!» ян один з оеяозних механ1зн!в итрати екергГг сеГтсм! вдо г хвил!, .\так сам проиес перотворекня хвил! пиршого роду у явили другого роду, Доведено, ¡цо для таких се-редоБИщ вже при пор!внпно невисокпх полях /F <50 В/м / мокна Досягнути з.чачно! /порядку Шг/ Э1.'!ни коефк^кнта поглинання сейсмично? енерг!У.

Проакал!зеиачэ елзк?ромохг.н!ч>;ий eifexr, пов"лзаний !з взас!.'од1с'о заряд^он01 фааи э зовм1шн!м ел^ктричним полем, а гакойт вплкв на нього електрострикц!йного i теплового механ!з-м!в. На ц!й основ! сфсрмульована система р!вчянь, отримано 1Y р!пения ! з допомогою чполових метод!в вихонано оц!чки параметр! в оч!куаашх величин. Зстановлено, яокрема, по електро-термомехая!чний ефект в чначн!й м!р! визна''.асться порист!сто 1 прсчикн!сто зрязка.

Розрляиуто сп!BDi.nHoraeHiin, як! оиисупть вплив пер!одич~ но? пружнох дi т на електоопро^щ^ссь лористих середовищ. 0с-новним механ1ы:01! такого вплииу, очевидно, сл!д ввакати за-кривання та в!дкривання тр!тин ! пор при з(„!н! напрасного стану. Показано, ао кр!м оовреднено! складопоТ кое(Мц!гнта електропроз!дн6с.т! в умовах вtбродiV, зиникачть тако-.t nopio-дичн! складов! частотою j , Zj ! т.!н. Ьм!на осерсдненоУ складовоТ алентропроБ!дноот! заложить не лшпе в!д анпл!туди коливонь, ало ! в!д характеристик матер!алу каркасу, порис-тост!, параметру рсзпод!лу пор. Тому сл!д оч!кувати, що цей параметр будо мати р!зн! ведицини для пор!д, ио знаходяться в межах контура t поза ним.

-I'V.

4. OCHOBHl ЗЛК0Н0МТГН0СТ1 ЕЛНКГРОФ1ЭИЧЖ ПРОПУСТИ, СТЧМУЯЬОВЛШК КРЮБАРИЧ1Ш вшвом в гюнгстда. СЕРВДОВИЩАХ

Теоретичн! досл!дженнк ефективност! зэасмодГг елэктромаг-н!тного 1 ггружчъого пол!в гнилуг на визначальну роль в них про-цес.ах електрок!нетичних пвищ. Характер 'ix протtканнк ч подв!й-ному електричному шар! ! ста» м7;*Фазн:-;х прачиць в певи!й м!р! розкриваеться при ix ananisi s позпцИ багатофазних 1снни/ систем в умовах впливу температурного поля. Останнс сл!д роз-глядати як стимул'оюччй ф!зични^ фактор, вдатнк" привести п д!п елоктроМзичн! процеси, близьк! тип, то випикагтъ при дiY пру-жньо1 anepri'i.

Сутт^вим для розум!ння механ!ому ! природи електридаих властиЕОстеП твердо-р!динних систем с то, що елекгрох!м!чна активн!сть пристал!чиг; поверхонь визначастьсд скупченнлм електрично алтивних структурных дег!«кт!в. П!д нпливом акгивних цептр!в поверхн! твердо! фази яд'Ясигтзться посл1довне впорвдку-вання структур» ! естафетни^ трьохм!рни« механ!зм. Це найб1лып ймов1рно в тих зипадках, коли шляхами передач! !нформац11 про стручтури, що утворилися, о мйгропори, яки вм!щутть адаорбс-ван! молекули полярно? р!дшш. Для г!рських пор!д роль цього мехатзму сл1д впажати визначальиол Веч р!дку фазу п пористому середовищ! сл!д розглядати як кваз!кристал!чну систему в р!зн'.1м ступонзм впорядкованост!, що виэначаиться эиехтетичним станом. Для опису властивостеЯ *д1й¥ систем« залропоновано сонно-енергетичну модель, будова 1 параметри яко! визначаять-ся ступеней ! характером зв"язк!я р!дини з твердою фазою.

Ваилива !нформац!я про параметри i природу елоктроф!эич-них nponec'in !онопров!дних систем отримугтьоя методом) герм!ч-кс'г стимуляцИ про^дност! /ГСП/ i деполяризап!'i /ТСД/. Завдя-ки rpiM методам можна провести равд!л<зння пронес in за енерге-тичними ! часовими характеристиками i оцЬшт^тим саг.им, спектр ix складо°их. Коротко суть методичннх оперпц!?} по вим!-рчванню методами ТСП i ТСД така: зрачок г!рськоУ пороги иаг-р!ванть до п!дпов!днот темпернтури, д!мть на нього пенни» полем /електричним,'пружним, електромаш!тниь/ ! в подалыпому в ус.опах ute.Y д! т охолод";утъ до температуря редкого азоту, стаб!л!зуочи стан hociib зарцт^в в зразку; пот!м зовн!ян(!

поле oui маять i проподять нагргвання зразка з одночасною ре-сстрац!ео виникаетчого при цьому струму. Зареестрован£ крив! характеризуешься при певних температурах екстремума»т; ïx морфолог!я i параметри змЬг.оються в эалехност! в!д складнос-т! прлроди процес!в.

• Експериментп викочувались на зразках керну ! моделях 1онопров!дних середовиц. Для ïx проведения був створений спе-ц!альний пристр!й, яки Я дозволяг проводите термоелектричн! вим1р'0вання в д!е.пазон! температур 77...500 К у вакуум! або атмосферах р!зних газ!в /кисню, азоту, метану/. Порч за все була досл!дкена структура процес!в, як i формують елоктроф!-зичн! властивост! соредовища. Анал!зо1.; обробки експерименталь-них д!агрс'.^ встановлено, шо мшота вид!лити низькотемператур.чу, середньотемпературиу i високотемпературну складов! з р!знимн час о ви ми i енергетичниш параметра;.!!-!. ^аЧб!льш низькотешера-турний процес, пов"язаний, очевидно, з нос1лш заряд1в в облает! в!льно'1 р!дини. Середньотеыпературнин процес обумовле-ний зар-даш, що зазнали впливу поперхн! твердо! фаз и. Висо-ко^вмпературний процес ол!д в!днести до зарядов, адсорбова-них р! пни ми активними центра,m поверх»! твердо'! фози.

Значний об"ем досл!джень присвячений вивченн-о впливу на структуру поляризац!йних пропес!в к1лыс!сного вшету глиня i ïï м1нерально-структурни.\- характеристик. Зстанозлено, то эб!лыаеннг глинистост! супроводкустьсп п!дви ценням величин» розрддною струму деполлризацГ! в облает! ¡газькотемлоратурно-го проп?су. Зм!на м! неравного складу глин приводите до збли-кення по температур! першого ! другого прочес!в. Сл1д в!дм!-тити в!дс;угн!сть дифзретдац!ï по внерг!лх пктилапй' для третьего процесу.

Вплив л!толог!чного складу як!сно харяктерлз;/"гься типами кривих залехностфКТ) ТСГ1 i ТСД э рЬноп морлолог1гп,яка визначаяться в1Дм!нностяш параиетр!в форнудчих nponecir. fia-приклад, дгя кривих, отриманих на п1сковиках, равздн характерна значка ампл!туда сигналу вузьколокального типу для порто го процесу ТСП i ч!тка дИ({ерона!ац!я вс!х трьох процэслп ТСД в !нтерзал! тег/иератур 385 Ч; для ту ф!в - злитгя нняько-температурних процес!в ТС!1 в '-динии.

Вплив по'шстост! ! пронккнопт! на параметрч териостиму-льовенкх процес!в визчалиоь на колекцГт шсков.-пйв з под!бним

грануломзтричним складом t к!льк!сним bmíctom однакового за речовинним складом цементу при цостатньо широкому д!апазон! зм!ни ф!льтрац1йно-смк!сних властивсстей. Встановлено, шо для струму гтров!дност1 ТСП кореляц!я з колекторськиш власти-в остями практично в!дсутия. Разом з тим, для параметр!в поляризациях процес!в очевидно оростаиня параметр!в ТСД з ростом пористост! t проникност! досл!джувальних п!скобик'б.

Таким одном, на зразках Нрських пор!д показано, що вплив первинного температурного поля викликае в !онопров!д-них системах пронеси, здатн! формувати вторинн! електричн! струми, параметри яких пов"язач! з! струхтурними характерис-тикоми твердо У фази. Розвинуто новий напрям досл!дкень -термобаровакууша петроф!зика.

5. АКУСТОСТЛМУЛЬОВАНТ ЕЛЕКТРОМАГНТТНГ ПРОЦЯСИ У ФЛЮ/ДОВМЩУЮЧИУ ПОРОДАХ

Прська порода - пе гетерогенна система, реакц!я якоУ на зовн!шго д!я ф!зичного поля г. !нтегральним ефектом середньопи-важених в залежност! вгд дольовоУ участ! еломентарних в!дкли-KÍв кожноУ /п!дносно однор!дно1 за структурой ! складом, а от-же, i по 'Мзичних властивостях/ компонента.

Пружна хвиля, розпоасгоджуячись в такому гетерогенному се-редовиц!, здатна зм!ню1затн його властивос.т! в ц!лому i кожноУ компоненти, зокрема, рикликати зм!ну стану, вторинн! ефекти, одним з яких с виникненчя зм!нноУ р!знкц! потенц!ал!в. Отрима-ти нов! !нформативн! д!агностичн! параметри можна иляхом вив-чення нових явил, то виникапть в насичэних сэредовищвх при д1 Y пружноУ eHeprtt, t на qt й основ! ствср'/ти нов! методики дпе-л!дкень. В зв"язку з цим виконано цикл теоретико-екеппримен-тальних модельних досл!дкень електромагн!тних явищ, як! вини-каить в насиченому пористому середовга! при д!У на нього пру-жних кэливань ультразвукового д!алазону. Таоретичн! сп!вв!дно-гаення, як! оггисутоь зм!ну електропров!дност! р!дин /нафтн ! електрол!ту/ п{д вплипом пружно'У внерг!У, вказують на в!дм!н-н!сть для них вели'пши цього еЪекту.

Отримано сл!дугач! результати експериментальних досл!д-жень для вхльних флп:д!в:

- вуглеводч! здатн! Ictotho зм!тговати св!й оп!р при д!Т пру-жноУ енерг!У на к!лька порядк!в;

- величина ефекту зм!ни опору !стотно в!др!эняеться для' електрол!т!в 1 вуглеводн!».

ВстЕновлено, що при припиненн! д!У зозн!шнього поля оп!р нафт релаксу; в б!льшост1 внпадк!в до свого початкового значения. Причому, чао реиаксацП знаходиться в прям! И зачежност! в!д валичини вих!дного значения опору ! коливапться в кемах з!д де-сятк!в секугд да десятк!в хвилин, Значн! зм!ни д!електричних власгивостей нэфг обумовлен! лоявоо в!льних носГУв эаред!в, зо-крема, неспарешх електрон(в, як! шникачть в результат! деструктивна процзс!в. Цо експериментанъно п!дтаерд?хено деними по досл1,гд8и»о спектр!в електронногс парамагн!тного резонансу /СПР/. ЗстаноБлекий ефект дозволяв провести як!сне розд!лення р!дин, шо отримало свое п!дТБерджс!шя в результатах досл1дкень на модел! шаруватого середов:гца. Вим!рч показали, що д!я ультразвуку змЬгсе електричпий оп!р нафти, шо м!ститьсл в порах твердоУ фази, а для електрол!ту офект нэ спостер1гавться. Роз-под!л опору для проширк!в модел!, о три мани Я в умовах д!У на середовиде прукиих коливань, в!др!зьяеться е!д вих!дного б!ль-шою диферонц!йован1стю по роэр!эу для пласт!в э р!зними капов-навачаки. В1льи контрасно проявляться також мог;! м!ж пластами з р!зною порист!стю (грк Ух однотипней флюУдонасиченост!. йг!ключи час д!У, Пох'о частоту ! 1нтенсивн!сть, встановлено; що збз-рет.екня ефекту ц!сляд!У зы!ни опору для насичених середовищ оначно кен'м , н1ж для в!льних р!дин.

Окрема сер!я експеримснт!в була присвячена вивчешго впли-ву енерг!У пружних коливань на величину 1 к!нетику формупання сорбц!йшх заряд!в, а такой електрок!нетичних потенц!ал!в з тим,' щоб вявчмти мож.пив1сть зм!ни пос.т!йного електричного поля насичених пористих середовищ при так!й д!У. Вс.тановлено, що д!я ультразвуку !стотно зм!н:э? к!не?ик.у пронесу сорбцГУ, а також величини еорбц!йкого заряду 1 елекгрок!нетичного погенц!а-лу. Для умоь кан!лярного ефекту спостер!гагться стр1мке зрос-тання електрок!неточного потенц!алу, ко п!дтвердкус визначаль-ну роль, еиергетично активно! частини дв!Лного електричного шару при форыуваннг приросту пост!йного електричного поля в умовах зОБя1аиього зпливу.

На модсл! шаруватого середявиша, використовуючи мокливос-т! створзнта но стандартных вим!р!ЛвЕльних пристроУв, проводили-сп вим!ри методом потенц!алу ! грэ,п,!п;т-по?е!ш!алу з впливом I

беэ вплииу пружноУ sHoprt'í. Встаиоплено, що потоки!ал поляриза-ц!У, вим!ряний в умосах вплиру пруннох enepríi', досягас б!ль-шх значень, а морфолог!я криво Y с б!лыл диференцКЬваною. 1н-гаимя словами, вплив ультразвуку п/дви^уе контрастность розчле-нування об"екту за с трук тури о -л t т о л о г 1 ч: тими особлипостями ело-M9HTÍB середовища. СпостереяусаниЯ сигнал фактично с потенц!&-лом поляризац!У, цо виникае п!д д!еи акуотичного 1мпульсу, 1 «ого можна трактувати як акустично викхиканий потенц!ал, Описана явило сл!д розглядати як самост!йкий феномен, впаршо ро-зглянутиЛ з позиц!й зонко-енергетичноУ Оудони мЬкфазоЕйУ границ!, шо визначае Чого новизну в ц!лому, Тобто, сл!д говорити про ново ЯЕИще в !онипров!дних середови-дах, якв визначена нами як акустично викликана попяризац!я /АБП/. С.Ю.Баласанян ¡-изна-чао штучно викликану поляризац!о як "процес пароходу пр^юдкьо вякликаноУ поляризацП в штучно створаний стан п!д д!е:о прикладного до середовища електрсмагн!тного вплиау". йИднс на-вих досл!дкень, енерг!я прудних коливень здатна !н!ц!мвати та-кож ефекти, впливагачи на еноргоактивну зону в облает! контакту фаз.

Нами доел!.д>'(ено вплив ультразвуку на параматри сигналу ШВПЕ при р!зних параметрах збудкупчого поля /час д!У, частота, 1нтенсиБн1стп/., Показано, то при ;}ьому зб!лылуються потвнц!али поляризац!У ! актив!зуються компонент в облает! малих час!в релаксац!¥. Кр!м того, параметри сигналу, гим!ряного в умовах аКуСТИЧНОГО ВПЛИВу, ВОЛОД!ють 6!льп tí спим зч"язк0м 3 fimi'ícho-i фхльтрац!йними характеристиками середови'дп, н!ж для ви:с!дного сигналу, Коеф!ц!ент кореляц!У для цього зе"язку, встановлено-го по традиц!йн!й методиц!, складав 0,6, а при досл!дженк! на ц!й сaj/í¡í колекц!У зразк!в з прим!ненням методики акустичноУ актив!зац!У середовища величина ¡toro склад ал а г/те 0,3.

Окрэма" сер!я модельних експеримент!в по дсс леденит ефек-т i гj ме:саноелектромагнхт1шх взаемод!(1 в насичених середовтаах ! Ух основних законом!рностой приезячена аизченню вторинного електромагн!тного випром1нювання /3.1В/, яке генвруеться сере-домгцем при г.роходженн! в ньому пружноУ eneprl'f. Основ»! за-коном!рност! цього випром!нювання досл!джувалися в дпох аспектах:

- вплив умов ! реким!в зовн!иньоУ д!У на параметр« стиму-льованного ШВ;

- вивчення зв"я.?!{.у lmx параметр!п з петросМзичними характеристиками зразк!в та ix ^лп Удонасичен i сто.

При досл!дженнях на зразках керну, порист!сть -тих зм!-нювалася п,чеках.5.. .25f, остановлено, -до зб!лылення в!дкри-To'i пористост! /при решта 1дентичних умовах/ супрснодяусться клаз!л!н!!1ты оростаяням ампл!тудч ЕМВ. На величину пього сигналу впливае такоя ступ!иь насиченост! зразк!в t концентрация розчину. При зм1 HÍ конпентрацГУ в межах одиницъ прочен-т!в ампл1туда RflB зб!лыпуг.ться: при досягченн1 значень порядку 18...20^ вона стаб!л!зуеться 1 при подальшому зб!льшенн! кондантрац!ft геиеран!Ана здртн!сть систэми падая.

3 викорьстанням гааруватог иоде л i визчено оснтвн! законо-м!рност! 5'vIB в ов"язку з 1Ипом насичу-очого г^лчУду. Нафгонаси-чен! проварки моде л i характеризуешься гониленими значениями ампл1туди ЕМВ i отгори сигналу при цьому ускладнен! коливан-нями вищих гармон!д. Прогаарки, насичзн1 сольовими розчинами, зед^ляються сигналом з високос амгтл!тудо'о i частотой, яка в!дпов!дав частот! збуджуочого сигналу. Огке, за величиной t характером вторинного ЕМВ, генерованого сзредозищем при про-ходженн! в ньому npw.noУ хвил!, могша вид!лити прошзрки з р!зними типами *лпУдочясиадност 1.'■ ■

Виходячи з модельних упвлень про пори як природн! резо-. натопи, як! волод!'-сть власно'о частотой коливань, розглянуто умоей оптим!зац1У збудкення вторинного ЕМВ в пористих середо-вищах. Отримано теоретичн! сп!вв!днопення для оц!нки амчл!ту-ди ЕМЗ ь зялежност! в!д частоти збуд:куг./чого впливу. Рксперн-менти по резонансному збудчен'п вторинного ЧУБ в зразках г!р-ських пор!д показали, до при певготх частотах пругших коливань спостер!гасться аноиялъне зростаннп ^ого амшИтуди. -ге'": вис-новок переканлипо п1дтверд/;ени1 результатами досл1ду.ень на гатучюяс зразках э наперед зппачнмч ггр«ктурнимл параметрами, що дозволяло лацатч необходим! оозм!р пор, а там сяким, 1 д!апазон частот мо-<липого резснпкочого збудяення. Для г,их зразк!в спос,тер!гали аномально эростання ампл!туди в диапазон! частот, -цо в!дпов1дали теоретично ропраховпник Ух значениям.

Таким чином, виконэл! лпЗоратсрп! експеримонтальн! дос-л!дження i oTpiiMSHi при пт>э\Р' результат;' дозволили створпти петроф!зичну основу wo'/on.fr. ппаг-.пдгУ по-íb для пари "npv.-

-ГР-

на енерггя - електричне поле" в nepmtrt частин! qleY взагмод!У - при се.Чсмоелектричгах досл!дженнях.

6. пруглп колираш в клсиччг.к с:т?д(го;л>', що ■ пгдца:отьсл вгачву кяяггричного пол.-7, шюто-CE'iCMf чни ] гсжет

Прямим експериментальним п!дтверд>.шпнл/ впливу електрич-ного поля на розпочспд:кення прртних коливань в насичених се-рбдовидах f результати натурних сеПсмЬших досл!дкень Д. Н.Ля-щука по випченнл елсктросе»см!чного ефекту. Однак, ртал1зац!я цих досл1д)тэнь з натурних умовах поставила сукугш!сгь невир!-шених питань, як! пов"язан! з природой самого етгкту, loro ооновних законом} рност°ч, по нимагпло пропепення детальних мо-дйльних досл1дкень.

ОсновН.у увагу в таких досл!дженнях було прид!лено пив-ченнп провесу розповсоддення пру* но Y хвил! в пористих насиче-них середо видах пои умовах проходкення в них електричного струму. При чьему визначачея cnocf6 i релим впливу eHopriY електричного поля з метоп вибору оптимальних умов керуаання еукуп-nicT'0 nponeciB, здатних впливати на параметои пряного 1мпуль-су. П'ляхом вим!ру максимально морливоУ к!лькост! нпраметр!в пругного !мпульсу визначено комплекс на1б!льга чутливих з них до такого типу впливу. Випчено характеристики пручного 1м-пульсу як в р^-'гич! прохедяення через середоп'ле, в якому про-Ttxa'oTb пронеси зартг.опереносу, так 1 в режим1 в!дбитгя Гюго в!д граничь рсзд!лу "р!диня - пористе серелопи"!е" i "пориг.те середови'пе - р!дина".

Сл1д розр1зняти два типи впливу електричнчго поля:

- динам! чни1 - пов"язаниЛ я перенесениям мае ! пронесами агрегучання, тобто, вплив, якиЧ в1'дбуврсться опосеродковано через стимулягЬп оукупчоот! вторинних динам!чних прои?с!в в сорэдовид!;

- стстичниГ! - викли^аг нер1вновачниЗ енергетиишй стан се-редовича ¡тлях ом просторопого розд!лечн<? заряд!в електричшм полем.

Параметр;! портного !мпульсу птЛр-чвтлиол на насичоних зразках керну, "лектродн в одному шшадку контактупачи без-посерздньп з! зрааком, а в Ьгэиу - ним;1 розталовували з?п!рн! ироклпки, утортч-.ц т:;м самим чимф^вялмтЧ конден-

сатор. Зм!но»чи р!зницгс потенц*&1 tn до 600 В,через кожн! 50 В проводили запко агсустиччого сигналу, шсий праймов через ара-50К, 0ц1нка шьидкост! акустичногэ 1мпульсу показала, що YY зм!ка при дt ¥ електричного поля складала не (Лльше 2% в1д еи-stflHoi величини, шо еп!вм1рно а точности виы1р1в 1 практично? ц!кавост1 ка представляв.

ОДнак, для акустичних !мпульгЛв, записаних без поля i в умовах електричноУ д!У, споетер1гаеться ь!,цм!нн!сть в морфологП сигналу. Lie сь!дчить про зм!ни його ампл!тудно-чао-тотнях характеристик. Так, при прям!й дi г електричного поля /сп1впадиння налряияу вектора елактричного полк t хвильового вектора 1ипульсу/ зростання р!зниц1 потенц!ал!в супроводжу-сться практично л1н*йним ростом ампл!туди сигаалу, який дося-гас насичаност! при пвян1й напруз!. Зм!на полярност! електричного поля на протиле.чсну ом!нюе i характер самоУ заяенное-т1; а сама: п!слн позначного росту ампл1туди при нэвксоких аначоннкх ptsnnui потенц!ал!в в!дбувайться р!зка ьм1на характеру залажност! 1 подольше п!двищення напруги приводить до ямоншзння ампл1туди t гасЬтя окусткчкого сигналу. При ор~ ?огоьэльиост1 вектор! в вплив електричного поля практично не виявляеться.

Дня саредовиш я пост!йними параметрами в д!алазон! 10 кГц.., 5кГц нами досл!джено вплив частот« пружного !ыпуль*-оу на величину спостерэжуваного ефокту. Ветаноалено, що при-р1ст ампл!туди, стимульованлй д!еп електричного поля, 6inb-пый в облает! ьищих частот.

При використанн! зап!рних влактрод!в впливу електричного поля на пружиий 1мпульс нз спостер1галось.

Тышы чином, встановлено, що елэкгричне поло здатне зы1-нивати динам!чн! характеристики прукного 1мпульсу. ЦеП ефека' вииначаний наш як електроакуцтичний /або злактросейсм^чний/ в эалекност! в!д шкорчетаного пружного поля.

Досл!дя;зно такой вплив електричного поля на акустичний !мпульс, ао пройков в двохшаровому середовищ!, що вм1щуз pi-дину 1 насичзне пористе т!до. Для цього використовувалась модель, в як!й ntcKOBWK а паралельнима гранями 1 вмонтовани-т электродами, розтаиовували в р!дин!. Таке. система дозволяя створ'овати струыов! процеси т!лъки в насиченому середовищ!. Було зарэестровано нормально подгтчий ркустични-й сигнал

гпсиП проШпов чорол систему^дина-граняця контакту - насиче-на юристе т!,тз? Оснояний результат цЬ:У частини досл!джекь полягае в тому, но для двохиарояого середовктца тэкок слосто-р1гасться зб^лыпення а«лл1туди сигналу при дП еле;стричного поля. При цьому було однозначно заси!дчено, ио висн&.чзльним фактором для величин» 1 характеру елЕттросеЛем! чпого сфекту е сила струму, лкиП проходить в соредовиш!. Тому не} законо-м!рност{ розглядалксь в зв"язку сама з цнм параметром. Па-дальш! вим!ри показали, то при маяих значениях сгруму ампл!-туда лиласться практично пост!'!нот для вс!х фаз зарееетрова-ного сигналу. При п1дви:пенч! сили струггу до сотень м! л {ампер ампл1туда починас рости. 11я тендент^я з(5ар1гартьсл до струм!в порддку 2,5...3 Д. Чутлчв1сть до струмових про1:ос!о неоднакова для ргзних чг.етич оигнчлу: при одиакочМ сил! струму перевидення ампл1туди г.ля 3-? 1 4-'( 1яэ стпчопияе 1С* в!д г!1гх1дного, а для 8-11-У воно досягало Гй'?-.

Для чнслово'г оиЫки встало а,теко го ефзкту на\ги ви>:орис-тано коеф1ц1ечт затухания, оск1льки а осноп! спостере,купаного явища к змениення екергетнчниг втрат в середоси»л1 эп рахунок стимуляпГг пров.ес1в I безпосеродчьоУ п!дкачхи трудно'/ енергГ/ елсктричною. Остановлено эалежн}сть коеф1ц!гнгв затухания в!д сини струму у зраэку для ннзьясенергетичноУ частшгн сигналу I показало, що в!н мо:хя змекп.уватчсъ при иевнчх умовах до ЛС*?-,

Проведено тако:* досл^ення нпливу електричного струт.г/ на в!дбиття прунчот хпил1 в!д гранив розд(лу серодовида э р!зними властивостями. Досл^.ення проводились з допомогоч сум^пеного ак'усгичног'о датчика при зиглр'оваич* деох в!дби-тюс 1шульс1в: першиП я!д границ! розд!лу "р!дина - тверда фаза", а дпугий в!д границ! "творда 'аза - р!д::на'\ Гим'ри показали, по шсустиччиМ сигнал, в!дбити>4 в!д границ! переходу з р!дини в наг-ичене передоп/це практично «о :)м!н:-чс своУх параметр!«. Для сигналу, ятла пройлгов ч-рез зрьззк 1 в!дбився в!д границ} насичене серед озипе-р! дина, знову спо-стер!гаетьгя згЛлыгення амчл1тудч 1 спсстер1гйлтпся во! рзшта описан! т-пе ппконсм!рност!. Рсч зг:1ль"'е1->ч! нарува-тост1 досл!д:«уваиогс серсдсв'!-.? д1я електрнчного поля п!д-силчк контрасн!с?ь гранчць розя!лу, з'Яльмуччи параметр'! эаресстрованчч в!дбктих я!д кгг< пхус?<л-т:< 1мпулье{з.

Отриман! результата розглядасмо як петроф!зичну основу метод!в взавмод!У пол!в для пари "пружна енерг!я - електрич-не поле" в друг!й частин! utei взапмод!У - для електросейс-м1чних досл!джень.

7. КОШШЕКСНГ ВТБРОЗЛеШШГШТМ дослгдкшня

ггдоогтчннх отздоею;. осногак ркзультати т здементи твдю.п0гт'т

Натурн! спостереження методами взаемодН пол!в, Ух опро-бування, оц!нка геолог!чноУ ¿нформативност! та ефективност! розроблених метод!з та покудова технолог!У вим!рювань прово-дилися в рзг!очах з р!зноч) геолог!чноа будовоп, а само: в Перядкарпатському прогин!, Прибалт! Яськ!й синекл!з! та При-кэсп1йоьк!й западин!. НаЧб!лыш:й об"см таких досл!дкень ви-конано на на^тогазових родовищах Б1льче-ВолицькоУ зони Поред-карпатського прогину, а сама: в шжах Зрлуланського, Свид-нипького, Кохан!вського родовит. Сл!д зауважити, по будова гсолог!чного розр!зу продуктлвних горизонт!в неогену характеризуйся наявн!стю тонкоиаруватих пласт!в, що вм!шують ба^атопластов! поклади вуглеводн!в на цих родовищах. Одн!са !а проблем нафтогазовоУ геолог!!" е д!агностика таких пласт!в /особливо з покладами газу/, бо звичаЯн! методи Г'ДС не зави-ди даоть достатн1й результат, шо, в свою чергу, приводить до зниэзиня ефективчост! пошунових 1 розс!дувальних роб!т.

Розглддшочи ц! родовища з точки зору динам!чно вр!вно-важеноУ сис^еми, необх!дно в!дм!тити, цо в таких системах багатопластових родовищ Зовн!шньоУ зони !снують реальн! пе-редумови !нтенеиф!кацП п!д д!сп Мзичних по/Лв сукунност! процзс!в, здатних вг.линути на гаоф!яичн! поля.

Так, на родовищ! Залужани досл!дкеш:я проподилися в двох зонах /в межах родовища ! поза ним/, в яких при розно-сах елоктрод!в СО, 150, 250 I 5С0 м вим!р:ояали величину по-тенц!ал!в природнього поля як без зоед!шнього впливу, так ! при в!брод!У на середовище. В результат! було всталовлено, що в> одн!й з досл!джуваних зон сп0стер!гарться зростання р!зниц! no^eHuianiB п!сля п!брац!Чнот актива^У середовища. Для виявленого ефекту вивчалися ochobhI зале;чност!:

- залежи!сть величини ефекту в!д параметр!в збудлулчого

поля /частоти, потужност!, к!лыюст! наксличепь, геокетр1я розташування дкерел прукних коливань/як методу оптим!зац!'1 умов эбудження;

- зм!на в!бростимульовэлих потенц!ал!в в залекиост! в!д особливостей геолог!чно'1 будови об"скту досл!дкень та наяв-цг>ст! вуглеводн!в.

Досл!дяення покатали, що !снус оптимальней д!апазон частот, при якому можна отримати максималы-шй ефзкт нагн!-тання eHcpriï прукних коливань в середовичге t отримати максимальний ефект 3Mtни потенц!ал!в природчього поля для да-ного об"ккту спост^ренень. Зб!льш\™1чи к!льк!сть в!братор!в /потуш!сть ппливу/, остановлено, и о липе трупа з не мение, н!л з тр^-ох в!братор!в моке спричинити : середовищ! проце-си, як! агошваоть на геоялектричн! поля. В подальпих експе-риментах використовувалась трупа з л "яти в1 брат opio, що за-беяпечувало над!йн!сть збупдення цього еЛекту.

3 результат! проведених мэтодичних досл!дяень з враху-1занням встановлених законом!рностей була запрочонована схема BtíMipy потенп1ал1в,стимульоланпх BÍ6pauim. Спочатку ви-м!рч)вали вих!дн! значения потснц!ал!в природнього поля 1 бу-дували ïx розпод1л для дано го про:Т>!лп. Дал! на косному п!ке-т! проводили п!брап!п ! шнуровали потенц!али як безпосерэд-ньо при в!брод!г, так ! через певчий пром!гсок часу п!сля ï'i припинення. Уссреднивли ai значения, отримували розпод!л в!бросткмульованих потенц!ал!в вздсг^; цього ж проф!лч. Для б!льга рел"гфного анд!лення особливостей эм!ни вич!ряниу величин з залстпюст! з!д об"гкту пикористовуяали в!лносний параметр, г,о випначапся як п!дно'иенмя р!з1пидх bíбрац! йного /або nocTni6pani"ного/ значения потснц!алу ! його вих1дноУ геличини до nt'":ï BttxirçHOÏ пеличини.

Дос л!дчрння, пикона!'i о г р:!м!нлнням ошсаног методики для к!лькох рроЧлП! тог.о"г-'.ч "алугяни, показали, що в!бра nirna д!я пбглы'луя no'.'om:iпли грнрпднього поля, формуочи по-зитивн! аномал!ï рп-д^ного нэмн гз!дн?сного параметра для тих про*!л!в, як i проляга'ять пая продуктавними пластами. Для ponomrta Kccitmtn «удэ вибргно дня прэЧл!, по пгретиналд-ся в пегн!й частиг!!. Criвставления результатов показало, що отримано аномалН п!бро!:отенч!ал!з. як! сп!впадачгь míví со-бо'т гаме в тих пастинв»' ироЧлг, до поп:- пе ретина' ть продук-

тьвну чггтнну розр!зу.

На пол!гончих торитор!ях роботи проводилися на протяз! rpio^ сеьон1в, по дозволило пвреконатисч у в!дтвор'эваност! отриманих результате. Вптаноплоно, п;о для нибраких профШЕ pliipftT-ltttaa д!я постою форчувала ансмак!У природнього поля не одни« t тих самих д!ляш:ач, по сп!впадали з продуктивное чаотиноч poaptay. Отки, можна стведшуиати, ко отм!ровання методом BlCpanl'iHoY стимулли! i прирс\цн1х потенп! bjUh дозволит п1днЙ|цити нэд1йн1сть геоф!зИЧИИХ досл!дязнь при виявлен-н! скулчень вугловодн(о с тсшкотаруватих розр!зах.

ЗрсблениЧ писновок пиреконливо п1дтвордиено рвзультата-ш роб!т в Прибалт!ПськН сипэклнз!; нэ рцд1лених п"яти структурах б.уло проведено дсгал1зац1;»н! робели методом в!б-рос'кмуллцП природнього поля, за результата«! яких, була проведена в!дбраксвка окрвмих структур як таких, то не дали атиал!й вЮростииульованих потенц!ал!в. Результати бургння п1дтЕердили оиезку нвд!йн!с.ть проведение досл!дкеиь.

Наступив штодика, vno включена и комплекс вiбрегео-еликгричних епостерекань - це метод noreuuiajiin викликано\" иоллризацП. Вим1рювання нрозодилисн для Фазоло-частотних спостарекень В!Т-НГБ-М ч використелчнш установки дипольного про'Улпвання о к!лько1..и, розносами. Методика вим!р'овання на-ступна. Опечатку на кожному п!квт! проф!лч замеряли вих!дн! параметри ВП по стандарта in методиц!. Дал i включали в!брато-рн, як! розгашовувались в зон! пим!рчва/гышх електрод!в } проводили эам!р параметр!р ВП беяпосеродкьо при uifinan!Y. 31браи!ю припинлли ! вим!рювали поств!браш'!н! эм!ни пара-. метр!в ВП, врехспупчи релаксяц!йний характер цих процес!в, Отриман! г!стограми розпод!л,у параметр!в показали, що Bl6pq-д!я здагна пм!н:овати параметры полпризац!Яних процес!в 1 при цьиму спостер!га^ться зале;чн!с?ь веяичини ефзкт.у б!д особливостай reorovf чноУ будови об^к^у досд!джень.

Узагалокеннл i\i с.У чзстини натурних спостережень та оц!н-ка IX геолог!чно'< 1пфармат1шност! показали, по максимальн! зм!чи поляризацНми* параметров д!<г-о ntMpantY в!дбувшоть-ся в 30Hi ^еолог!чних неоднор!дностей, зокрема, в перифер1й-них час.тинах родовиш, аномальних за сво'пк ф1.зико-х!м!чними характеристикам, Нопереднхй висновок польгао в тому, но метод в!бро-ЗП п!двищув над1йи1сть оконтурпвакня родовищ ! ви

-?Г5-

ДЙЭННЯ зон ГазОииД ЛНОГО контакту.

В ко Tro вкконанич of ßpon лэят ртг^гту доол1дпч;;ь буа вклччя-ни Я також мзтод 3013. 3 loro прим1нгн!»г.м пи::окпмг № велики ой"см рогйт на Ко::ан1[.ськсму родотп!. АослМкошЛ Гфоподлли-сл в двох вар}актах - "диполь-петля" i "пел ,ч--в :ютл!" при довган! диполя I lai, сил! струну .30 Л га пстн! pcantpo« О? х X 60 м, в!ддрлено1 в!д центру диполя l'a I км. При пропадем! BÍ6pnr¡Í rinoï д! V п облает! збудяуччого диполя нг спостор!р&ло ся н!яких зм1н пеличкни, або характеру эя^естрозвчого елвкт-ркчнг.гс сигналу. НаМЬып суттсвкЯ 8:V?xt було о.-рии-оно у пипа-дку, коли в!Сраи!я г:дtПсчоаапагь групою з п"яги в10р?-тоо1н, розташованих в [.«¡'.а-: пшЛрчпплыге? üot.-I, а ч лечит.;« чм:П гиг-нал росструвапн ni ::л;г not^poni-bo'/ д!У на c>jj«:!o» я т i;py;!;i:x колипрнь. Покапано, на".опг <кал !>и i -г.! ».-ас для 'Ч'р'.упошь» ef-зк'Г'у в1броо;.н:п1 елпктричних п.чрлм'тр! в огдчог.тгь

30-40 хвилин пiсли ррнпкненчн и! ínr.ni i'.

Про Мл;, для дссл !д;хпння мнгодем в!брО"ЗСГ- на 1«дс vit Кохач!вка в cboïîI нонтральн!?1 частич! лролягаг чад продукте» й-нигг.1 пластами. Дискрета! вим1р^лання в окречих точках чьего 1:роф}л") показали, до гля пори íep!ftmx ni хот!я п!брац!'!ни1 npupîc^ ТС.не перопит/рят» в*, "Ю сп1вм!рнп л похчбкоп «им1-рюпаннн i тому пилив ii6paní7 на пнтЧэичн! парамс^ри в rant ri touuí р.ередопича но глшш^тьея. Для п!кет1п, ротгатола-них бличче до мантру про-Мяя, политика 5РС, «тчмульораноУ в1-брмд^озростяс, з'Члычуим сппУ значечня на 7<Т' вгдго'лп вй-xiflHHx. Пш про'Мльних tiiiMlp">4<ui!i;tx метода?» вМро-ЗСК г.отч-ноплено, по я окрэ-шг д!ллнках лрсМлл пиниктп ano^ant'i, як! не cnocTopii'a'/гься без riSper,!'/. За cboïm голо'-тпнгм ч! аномал i У г>!дпоп1даля níKPTav, для яких спостор1гачг,я в1бр.ч-nlPHiir" с-Токт гчЬш 'ЗРС î при д'лсзсрстних вгнЛртваннпх. Багзто-кратн! повторения пЦтперг.или р!дтнороиан!егь споитере,купаного о in к TV як за характером г"/!ч;1 , так i га снос" tí е ли чи но*), що дозволяя ввести "oro п ряд sikchcmI рчи-с дви'П.

Знатна упага при i¡r>?ypin:' досл!дгсничх оулл придхлзна вивчент влсктрогпгн!ти:г: JMnyrvih., •-ч! ттеке рушься г"оло-г!чн:'м се ^'до'1 'le >■'. ,'o?jrlr,\v4!?« иетдог; в!бр?о "'мгльозачого FM В пикон».-?! чя т'!' ov.'ir üo.rlniim':: гояоп:гда*: Пог^тсрпат-ського прогипу. Г-tî» CTjviüia - Vi гчюнолчлкся г-а допо"ого-> при лац" РЗТЧ'!2-!?. .чки'! pt/í>г-i wI.ihîcïо ••*•• líriyab<:Í4, -".о гене-

рувться.еередовстем за одиницга часу в д!апазон! частот 5..,50 кГц.

Для досл!джень вибранч проф!л! на Кохан!вському I Залу-жансыгому родовииах, одн! з яких перотинали контри родовищ, 1нс|{ проходили поза ниш. 3 дискретшстч 50 м зам!ряли !нтен-сивн!сть гекорацП ЕМВ в трьох режимах: до в!браш/, безпосе-редн'о п!д час в!брац!т 1 п!сля припинзння в!брод1¥. Вим!рю-вання виконугалися за допомогоо двох прилад!в, одни з яких роз-ташовувався безпосередньо на проф!л!, а другий на окрем!й в!д-дален!й точи!. Цс дозволяло вим!равати <!шуктуац!Т природнього електромагн!тиого випром! названия., а там самим, при анал!з! результата 1снувала можлив!сть провести в!дбраковку псевдоаномал! П.

При досл!дненнях с в!брод!ею на окрешх точках середови-иа були в!дпрацьован1 методичн! особливост! Еим!р!в:

- розтшпування в1братор1т в!дносно точки досл!джень;

- виб!р частоти, потужност! I к!лькост! нахоппчень в!бро-

дН;

- визначення. оптимального напрямуу ро;;тшчування вимгрю-вальних антен в1дносно проф!лю,

Режимн! спостереження !нтенсивност! ЕМВ безпссередньо« при в!брац!¥ покеэали, що для окрешх д!лянок досл!джуваних зон процес генерац!: !нтенсиф!куеться по м!р! зб!льшення к!лькост! накопичень в!брод!У на них.

При проф!льних вим!рюв«ннях з в!брац1йно'о аччмваЫето се-редовипга нэ кожному п! 1;ет! замиряли порядка 40...5С значень !нтенсивноот! ЭД1В, як! в подал ьшму осередпювалися ! в результат! отримували криву роэпод!лу !чтенсивност! генерацИ в!бростимульованого ЕЧВ вздовк проф!ля. Сп!вставивши 'П'з вих!дним полем, встановили, що в результат! в!брац11 . на пёвних д!лянках проф!ля виникли локальн! пов"язаш

а п!дзипюно,э гктигЛзпцшо генеруючо'1 зцатност! середовища. Виявлено перевахагач! напрямки, для яких активаиДя приводить до ан!зотртного розпод!лу !нтенсионост! в!броотимульованого ЕМВ, цо пов"язане, очевидно, з особливого геолоЛчно'1 будови виявлених зон.

Сп!вставлення отриманих результат!в з ге алого-гоой!зичш-ми розр!зами досл!джуваних товщ показало, що п!н1малыи значения !нтенсивност! ''1МВ припадазть на продуктипну частичу ро-

—гл *7~

ар1зу, (Тормуэтчи в н!й иегативну аломал1». МеханЬию напружен! зони аномально реагують на зовн!ш!п вплив пруччоТ °норг1Т, формуччи 1нтенсивн! екстромуми Е'ЛЗ, тобто, в таких зонах пояч-ля-оться погитивн! аномал!'/ поля.

Досл!дг.енчл методом в!бростимульованога П'Б, виконан! на 1нших родовияах Передкарпаттп та в Прибалт 1 Яськ! 1 сикекл!з!, переконлипо п!дтвердили правильн! сть зроблених висновк!в.Пар-то вид!лити результати спостерояеиь, проведеннх 1 на вугчльни;: родовищах в зв"лзку з проблемой вчявленнч та локал1иац!Т тектон!чних порушень. В!брац!(!на стимуляп!я дозволяс енд!ля-ти аномчлГ/ над зонами поруаонь, лк! у вих!дчому пол! но про-являлися 1 не ресструвалися !ншимч гоо.Мзи'пшмп молодели.Ог-же, методика в!бросткмульовяного ,Г.',!В кото бути рекомечдшФНа як самост!1на для локал!зац!\' зон э аномальчим механ!ччям станом, а в комплекс! я 1н'пими метод-зми - для проведения дп-тял1заи! Гпшх роб!т при досл!д"еннях нафтогаяових родолит;.

Проведано такс;' комплркс евпвдлооинтге счостерпгонь метод ai.ni стимулян!'/ електро^личних прогхзе!з. Для реал!пап1'1 [дг< досл!дгень була розроблена ! внготовлена сзерлловннча апаратура, яка дозволяла прозодити капотах методами ГС I ПС в стандартному роги.'л! та в умовах чпливу в!брачГ: на сг!чки свердловини, а такок пЫртпати зм!ни! ссПсчоелектри'гч! по-тенн!али. Досл!д«вния вяливу пру.'.них коливань ча величину ПС виконувались по так!?! схем!.

'А. В ре^.им! карота-у:

проводили запис сигналу ПС по с гац^артн! Ч метолн;! '"ез в! брат У;

- вклччали р!0ратор 1 при одноч"~н!:1 л!"/ на ст!| пи с порт-ловиии прунноТ п:врг1г зноэу проводили пим!р"1«ан.»ч потемч!а-л!п ПС;

Б. При дискретно':;/ зпчис!:

- свегплознчяч? грнлгд опускали по пппноТ глиблня I г-^-гструвзли сигнал ПС я дан!" то»ц!;

- вк,т>ча.т!: п!бга?ор ! -ппчгувгли сигнал "г'', ^хнЧ •'огуупзг-ся безнос-г^ч'.о пплл'с'.' р!*?гяч!'' ;

- вгбг"::"чгр :;и!{л">"гт:! ! гоствНрпчН'чу чН сигнал" ПЗ.

М ргт'М'иЧ' I. :п,)ог1р"' пг' досл!д'."ль тс?1':,)»,Л'?>и>:

- ''Г'ТЯ'Н "'НЗ 1:" г;п'; гд^ с\>? ГГ'ОГЭ ' Л':'" "!:"'' го? >ч-ч!ал 1~ ГС;

- каротадна крина в!бро-ПС характеризуется б!льшою дийе-ренц1йован1стю по роэр!зу, н!ж в№:1дна, як за ра.унок б!льп рзльефного вид!лення аном-^й вих!дного сигналу, так I за ра-хунок появи нових аномалы-.их д!лянок, стимульованих в!брод1ега.

Описан! з!,11ни ст!йк! ! мають хорошу з!дтвор'пвап!ст1,. В залел;ност1 в!д особливостеР розр!зу сигнал зб!лыауетося в!д 5 до ?0 раз, а в окремих випадкат потаншал в!бро-ПС в 50 рая переважав виг!дне значения. Зб!лыаення сигналу п!двишуе чут-лив!сть вим!ршалсго ф1зичного параметра до сгруктурно-л!то-лог!чти- осоКливистей середоыща 1, як правило, додатков! мак-симуми на криши в!бро-ПС в!дпоь2цапть пластам п!сковик!в з яномалышми ямк!сно-ф!льтрац!йкими властизостями, як1 но в!д-билиоя на вих!дн!й криьхй.

• Висока ефоктивн!сг.'Ь методу в!бро-ПС показала 1 при дос-л!дженнях свердловин П1 ьнЬгно-0,гавроп1льського п!дземного газового сховища. Розр!з Лого представлений в!дкладами майкоп-ськоУ свр!У, електромзтрична характеристика яких не доззоляс рэзчленувати да товчу за даними стандартчих методик. Каротаж изтодом в1бро-ПС дозволив вед!лити рдд лр.мша^ив п!сковик!:) з еномалышми електричними властивостяли, як по гонги:1них ко-лекгор!* газу.

Розглянут! мэдельн! уяь.ення про геоелектричн! гроцеси, гк 1 ffopi.iy.cTh гео'Чэичн! роля над наЪтогазовими поклада™ 1 розвинут! нов! для них едементи, як! дозволять поиснити ни-никнення £Ш0мал1й, стимульочаних в!брод!е<-. При ловерхнев!й в!брод!У на флтУдонасичен! проникн! породи в . нкх винлкае деформац!я покладу, обмененого зверху подоп!дп!рним горизонтом, ко згИльиук тиск в норовому простор!. При цьому р!дина сирямовуеться в налрямку зони з меншим тиском, створппчи умо-ви для поступления газовоУ фази э глибини, тобто, виникатгь вертикальн! 1 латеральн1 перем!щення мае, як: суттево ям!ногат ъ геох1м!чиу обстановку в середовищ!. Вит!снення газу ство-рюй умови для прот!кання сорбп!йних процэсЛв на тверд!й фаз! адатних згЬшвати зарядоо(5м1н для'системи "електрол!т-тверда фаза" ! суттево впливати на ояектричне поле дено! част'/ни са-редовизд.

Пордц з широк'омасштабними пропес&чи масопереносу шапка -ють м!кропроцеси на границ! ро'зд!лу фаз, як! з значн!й и!р1 визначапть елекгрофхзичн! пластииост! соредорища л тало«, у.От-

-Р.9-

же, в1брод!я порушув дингм!чну р!пно~агу d геолог!ччому соре-довиц!, стимуло:очи процеси'в систем! "насичрна пора-флгсУдовч!-щупчиЧ пласт-геолог!чне середовице", змЫтчи у верхи* 1 части-н! розр!з,у сп!~в!дношення ¿одень-кисень, а, отже, х!м!зм пропое! в в зон! г!пергонозу в ц!лому. В результат! вини,.аять не-стац!онарн! процеси, по спричинлтть описан! електромагн!тн! аномал!Г над неоднор!дностями геолог!чного серповища.

0С1ЮВН! ПОЛОЖЕНИЯ» ЩО ПРОПОПУЮТЬСЛ ДО ЗЛХИСТУ:

1. В г!рських породах як гетерогенных !онних системах вплип механотерм!чних пол!в !н!ц!п<з виникнення вторинних про-цес!в, здагних фор;увати IX власн! поля, аокрема електромаг-н!тн1, параметри яких достатньо чутлив! шодо властивостей до-сл!дж,ува:;эго ефекту, по може використовузатнся для д!агности-ки г!рських пор!д, утворяячи основу петров!зики вз!>вкод!¥ по-л!в.

2. Електрок!нпттта активн!сть насичеиих середотп дозволяя шлгсгом прикладання до шх електричного поля зд!ГСенчва-ти корованил вплив на кое'Ми!снти гату/ачмя ! з'дйипання пружних хвил1- /попзречних та поъздовг.них/ при поапгренн! Ух в гсаругатому середови-д!, п!двияупчи Лого контраст.¡!сть п пру>..-ному пол! 1 розд!льну эдатн!сть сеАсмЬиого методу и ц!лому.

3. Пер!однчна д!я прукноУ енерг1У на поверхнп гзолог!ч-ного середоттпа виклпкаг в ньому р1зномасшта5н1 ефэкти, стн-мул'ппчи вторлшг! геоолектромагн!?-!! поля в енергстично ак-тивних зонах, до яких сл!д в!днчсти нафтогазов! поклэди та зони з пномалм^ии м'?хан!чним станом, I на основ! аномал! й стимульовтгг: влаенну гесхЫзичнчх пол!в системи проводите лок?л!э.1ц1^ геологЬлшх неодиор'дностей.

4. Вплич високочастогннх пртжних количянь на наенчено горедогпгпо /зокрема, на ст!нки слерпловшм/ стимулов р!зно-ме^ттабн! пронеси в эпле:::носг1 в!д оооблизостэЯ плчст!в, спричиняччи гисоку розд!льну зг,атн!сть метод!в п!брокарота-жу. Гак! досл!д;;еннл сл!д проводит-; по схем! "каротач-каро-тям при д!У".

В Я С II О В К И

I. Прогла^зовано гн "счв рит*0г'!!г",",нт уптот}и взремодН ф!эичннх пол!в пр/ липченн! властивостзЯ ! процес!в для г!р-оьких пор(д. Ро?роблена яонгептуальна основа доелгдження Ух влястивосгоЧ »птопачи стимулчц!Т пронес;в при д!У ! зза'-ио-

д1 Y Мзичних поя! в. Сформульовано ряд терм!н!в t понять петро-Мзики нзапгад!'! пол!в,

?.. Роэышут! уявленнн про зонну будову границ! контакту твещоУ ! р!дншюУ Лаз. 3 ви ко ристаниям метод t в вакуумного тер мо к {il о гс t.'но го ппливу експериконтально внм! ряно струми тер-Mtwioï стимуляц!У для моделей, то пГдтвэрджус правнльн1сть цих уявлень стосовно г!рських пор!-д як !оннапров!дних систем. При активыпГУ таких середовии ъ!дбумсгься почергове збудження ряду енергетичио р!знор!аневих riponectn. Проведен! oqi-нки Ух енергГг активан!У ! часу релаксац!У, Встаноалено эв"язок цих параметр1в з смк!сно-ф1льтрац! йними характеристикам i л1толо-го-н!нералог1 чниии особливостями середовища.

3. Д4я прукноУ енергН зм!нче пров!дн!сть г!рських флоУ-донасицзних пор!д. £фект зросгалня пров!дност! для нафтонаси-чених эразк!в значно перевищуе йога для зразк1в, що м!стять електрол!т. Пер1одични!1 вплив прукноУ енерг!У викликас виник-нення, поред з! ям1нним /сайсмоелектричний ефект/, постЮного електричного поля. Для встановленого явиша г^дкреслона Пого фенсмеиальн!сть нк явища, що спостер!галося вперше. Введено поняття "акустично викликана поляризац1я" /АВП/. Показано, що при зоудженн! ЛВП стимулчеться частина середовища з !ншми анер^очасовими параметрами, н!ж при електричн!й поляризап!ï. Разом з тим встановлено, то акустичний !мпульс smIh'or парамет-ри !ыпульсу електрично викликаноУ поляризац!у /ВП/ t ней вплив. залежить в1д характеру фл'отду та параметр!в вм!щуччого середовища.

4. Насиченв середогище при проходкенн! в ньому пружних хвиль генвруе вторинн! електромагн!тн! !мпульси, частота яких сп!вм!рна а'э кратна частот! пружних коли лань. Параметра !м-пульс!в Ictotho залежать в!д типу вм!щуваного флкнду ! характеристик TBonrçoï фази, яка м!стить флмУд: для на^онасичених серадовщ !мпульс, як правило, волод!е п!двиценимп частотами при невеликих ампл!тудах пор!внлно з електрол!таш.

5. Енерг!я електричного поля, яке д!с на флмУдонасичене передовице, здатна зм!нювати умови рогшовспднення в ньому прукноУ енерг!У, сприяичн проходшшп иисокочастотноУ частини спектру ! е&ктивно впливао на коливалня з мал и ми ймпл!ту,памн. Експерииентально п!дтворд;;;ено теоретичн! сп!вв!днопэння,зг1д-но яких вплив електричного поля гзалсгить в!д сп!вв!дно:чоння

налрямк!в вектора Його напружгзност! 1 хвк.-.ьового гоктора пру-1 иного !мпульсу. Встановлено залешост! коеф!ц!еита затухания пруяног хвил! в насичаному середовжц! а(д сили струму з н!й.

6. 3 викогчстанням мо,;ел1 шчруватого середовита промоде-льован! иим!ри методами природн!х потени!ал!в, провоюет! 1 Бикликаног поляризаи!У, а також каротажу методами ПС I вторин-них електромагн!тних !мпульс!в при дН пруиних "оливань на ое-редовище. Показано, що ця д!я зм1няг електричн! параметри се-редовища п ц!лому, п!двкшупчи 1нформатипн1сть Еим1рчвачих па-рамотр!в в!дносно особливостей його будови. Створено 1 розви-нуто прингд'пи петроф!зики стимульованих процес!в як основи ро-звитку нових геоф!зичних метод!в спостереиень..

7. Нерезана в1брод»я стимулов я геолог!чному середозм;! шрокомас-штабн! прогрей зарядомасопереносу, викликаччи зм!ну геоф1зичних иол!в, яокрема, потени1пл!в природнього поля.Характер I величина в!бростимульованих потенц!ал!в запекать в!д ссобливостей будови геолог!чного середовигт ! пов"язан1 з наяви!ст"о в ньому наоднор!дностей, обумовлених скупченням ву-глеводн!в. Роал!зач1я методу природнього поля /ПП/ в умовах в!брод1Т п!двищуе його !нформативн!стъ при дослЦкеннях родовит вуглеводн!п. Встановлено тенденц!п прчуроченост! зм!ни ве-личини ! характеру розпод!лу . параметр!в викликаноУ поляри-зац!¥, вим!ряних в умовах в!брод!'У, г; облает! водонафтопого контакту, по дозволяе локал!зуватн от аномальну зону.

8. Д!я в!брац!У на гоогигЬгне середовиче !н!ц!ю' генера-ц!ю в ньому електромагн1тних !млульс!в, 1нтенсивп1сть геих залепить в!д особливостей будови середовияй. Встачоплено п!дви-щення активност! генерац!Т в!бростимульованого електромагн1т-ного в:тром!нчпання /КПЗ/ в зонах з аномальним механ!чним станом. Споетерегувйчй випромЬпвання дозчоляо виявнти мехаи!чну ач!порропн1сть середови-за 1 оьЬити простяг,шня потеки!альне нш;ру;.~ончх зон. При доел !д;:;енн! на на^гогазових родотп.ах !н-тенсиМкац!п ■ишром!нення при п!брод!Т спостер!га<ться в пери-(Т«р!йних зонах !з зменпенням яктипност! до центру поклацу, як-по ч!н с тектон!чно олнор!дннм.

Р. Розроблепо ! створено гим!р"вальчий каротгпший комплекс, який дозволя*- пим!р ^яатм ро?под!л електроф!зичних пара-нетр!в розр!зу в унтах ч!бродIV па ст!нп( свердлгпшш. Вста-яоппено яб!ль'пення сигналу П^ ! пи-ТяренгИочаност! каротакног

ttpubaf по розу'зу при досл!д;г;зкн1 свардлоаин no cxovt "каротож - каротаж при дtY", uio в!дкривас momhsIctu п!двишення роз-д!лько¥ здатност! методу при вид!ленн! продуктивних плаот!в ! оц(нки на його основ! смк!сно-ф!.гьтрац1йних параметр!в пласт! в,

10. Еяпропонопаш ф1з:1ко-гэолог1чн! моде л! процес1в взаг,-мод!? в геолог!чнэму середовичи, як! поясчю^ть спсстережуван! Еаконом1рносг! для вторинш'х гаор1зичн'4х пол!п. При д11 зов-н!шчього фЬн-шоги поля 1з1дОувасться "иагн!тання" г<;олсг!чно-го сс'рвдошгаа додяткояо« «черг!р'т. чим кя5?ал!зуаться розмагт! процеси, за посородництэгп) яких в!дбувапться трансформация eweprt'i t YУ п^роьлпром!н(;нчя в in"iony ф!зичному пол!. Це пе-реа;1иром!нення с я!дкликом сакш сиг,теми аавдяки 1ндив!дуаль-иосг! прот 1кр'0<г.г.: прочее,!«, тоь:у параметр» йоге иолод!ють до-ct0n!pi;0'0 iuiiopmultm про иластивост! сбредоиит, Отворен! ос-нови гооф1зичннх дсол!джень аегодами Ееачиод!'/ пол!в ! евэдено понптт.'- "гесф!аш:а ьзакмодП пзл!в".

ОСНОВ!!! РОБОГИ Ш 'ШГ ДЯСРРТА'Д! ¥:

1. Пзпсевяч Г,If., Лизун С.Д., Сизоненко B.C. Методы изучения стимулирования яваений в патрофианкв. - Киев : Нпук.думка, ШТ. - 112 с,

2. Дняун С.Л,» Пвч'коьчч Г.И., Сисокенкг. B.C., Степан А.Р. / О некоторых физических критерия;: оценки углаподородсодор/.ания осадочных толп // Гоофиз. иоолед.нефтегазоносных толщ Украинн, -Киев : Неук.думка, 1ЭВ4. - С. 24-32.

3. Петкевич Г.И,, Лизун С.А,, Сизоненко B.C. Контроль напряженного состояния горных пород в разлнчньч термобаричосчих условиях оптико-акустическими методами // Физические свойства горних пород при высоких давлениях и температурах. - Тагакент: Фан, 1981, - С. 48-51.

4. Липун С.А,, Сизоненко B.C. Исследование геолого-технических свойств горньс; пород при ■ гормостимулирукцих воздействиях // Геол.и геехим. горэч.ископ. - ТЛЗб. - Bvn. 57.-С. 48*51.

о. Поткавчч Г.И., Лиаун С.А. Вторичные йф^ектн при ультразвуков« резонансык исследованиях пори с ну сред / Тр. XX Мек-дунар. кенф.по акустике. УЛЬТРАЗВУК-СС. - Братислава, 1966.

б, J/изун С.А., Сизоненко B.C., С'ургак С.П. Способ контроля принудительной дегазации каментк углей. Л.С./ссср/ '!> 1323929. Опубл. в Бгал. 1- 26, 1987.

-337. Липуч С. А. Олекгростимулирование газовыделония в -тель ном веществе и его осчовнге зокономпрности //'Пзтод" стимуляции процессов при исследовании сво'!с?ч угольного сп"!еотзя. / Препринт АЛ УССР V О-2 Лмюв, 1738. ~ 4 8 с.

8. Лизун С.Д., Спсочекко Г!.С., Ironnn А.Г. Crceo'i определения марочного состава каменньч углей. А.С. /СССР/ .' 11TTV'.>7~.

c!. Сизоненко B.C., Лизун С.Л. /ЬследоР-чнн? упханк\>№. электропроводности и депо л нрияаст! осядо<те.!х пэпоп ?га моделях // Геол. и геохчм, гортч.ископ. - I9S8. - Впт. - С. S1-38.

1С. Лизун С.Л., Ля-пук Д.Ь'., Коччре? В. л Ловнлемда итЬэр-мативности метода ПС в условиях вкустичзского на

ерзцу // Новая технология гесги^.ичес'М'х и^л'ч.овлчн:") в i!3''"e-гаяопну сквахннах / :.;ат«>р. - -Ín-Ti, .

6-О.Г9.88- -С. 15-16.

11. Потхезнч Г.!1., 1;ч:;уч С.A., E.".\w>>,■« лось'нэч-ко Г.П. Моральны» исследование .чтеяпяя ялекгги кскога голп на сейсмические характеристики каомзнноЛ сроду If Се.1с<ш*:еские методы поиска и разведки мосторопдй'чнЧ полезных ископадптх / Матер.Реопубл.кочф. - Киев, Í.VS3. 2^-23.ГО.■■ С.32-34•

12. Лизун С.Л., Лячук Д.П., Кондрат П. Гооч.чагстриччсктм исследования поле", етнмулироз{нн"х зкброг.оздеНствием в неоднородных средах // Ho'p^'.irpioibfro исходи roofltaa .ио?глг.опгчи& неоднородноеtsч в pwmo't »op? / 7"я. 'Лс?со:-')эн.сег."(Г1ара. - .\toc-квэ, 103?. - С. 35-3Ч

I'J. Faparíai'i !'•.',!,, Кооми.-нго Г.П., йп.М' С. А. ^лчшн'О зле-ктричоского голя на atcvBTHwoKKO nwreocr чо тая*ло сокст*этих образцах горках пороч // Тем - С. 77-70,

14. Лизун С.О., Поткпрчч Г.'., Соботм !?.Р. Ахуспгно сти--«ульочянз елекгрсм.чгн^'не в'.тго^Ьрвачцп в дпог'галчч* оередо-випо:-- з р!зн:1м типом фп^/дочаекчзич«! // ДЛИ .'/TCP. Сер.В.

198?. - " 6. - С. 16-20.

15. J1H3V4 С.А., Гагами , Спзо:"г.:г;о С.С, !1эу"1чшв яф-¡»»»ктов взаимного влиянии г>ле!(тр;меского и механического полей в касссалпх яориз?}тс срсдах // Геофизическая диагностике неф-тегяооносн'х и угло'*осн:тс рпярозоя : Сг-'.нну^.тр,- Jütos ' f¡ay:<. дутеа, 1Сс".\ - Г. ЗУ"49.

1С. Сизоненко B.C., Лчэун 'Г'*рмос:гинугярочге'няя зле-ктропговодиуог1 " .те:'01.<тр'1лгч';!'1 oca".?"«" х пород // Геол. и геохпм.rep"'ч.исуэп. - З-Т."'. - ¡'-т. 73. - С. 53-59.

17, Петхевич Г.И., С. Д., Ко'цпаг П<!тро'лчзнка

ети1г»лированшга явлений кшс основа новых методов ГИС // Новое в технологии и методике геофизических исслед.нефтегазовых скв. на Украине / Матер.Республ.конференции. - Киев, 1900, 25-27, 09.90. - 0. 12-18.

18. Бурак ПЛ., Кондрат В.Ф,, Лизун O.A. Дифракция волн на препятствиях и неодноподностях в жидкостях // ><!врт>:ех-271

/ Мат- ?.Междунар.конф.Квромех-271.- Киев,1990,1-5.10.90.-C. 19-26.

19. Кондрат В.Ф., Лизун С.Л., Ляиук Д.Н. и др. Сейсмозле-ктрическое ззаимодействие в пористых насыщенных средах //При-кл.геофиз. - 1990. - Вып. 122. - С. 17-28.

20. Соботка Ю.Г., Лизун O.A., Петкевич Г.И. Модельные исследования электрофизических процессов в насыщенных пористых средах при воздействии ультразвука // Геол.и геохим.горючих ископ. - 1991. - Вып. 76. - С. 81-85.

21. Лизун С.А., Соботка ЮЛ'., Кондрат В.Ф. Влияние акустических колебаний на поляризационные процессы в горных породах П Геол. и геохим. горюч, ископ,- 1991.-Вып.77. - С.91-97.

2°. Лизун С,0,, Лящук Д.Н., Петкевич Г.И. Вибростимулира-ванное олектроиагнитное излучение при иссльдог.янии месторождений углеводородов // Докл.АН УССР. - 1991. - 6. - C.I29-I32,

23. Лизун С.А., Петкевич Г.И., Кондрат В.Ф., Гродзиен-« ский В,А. Математическое моделирование мзханозлечтромагнитных аффектов в пористых насиненных средах // Физические процессы горного производства / Тез.докл.Х Всес.научн.конФ.-М.,1991. -С. 23-24.

24. Пегкеиич Г.И., Кондрат B.Ï., Лизун С.А., Лящук Д.Н. Исследование геологических срад методом вибростим^ляши электромагнитных полей // физические'процесон горного производства / Тез.докл.X Всес.научн.конф, - М., I99I. P- С. 2 J - 22.

25. Лизун С.А., Лящук Д.Н., Кондрат В.<В. Вибростимуляция злектромагнитного излучения геологических сред // Резюме и доклады технической программы 36 Me жду нар геофизич.симп. 23-28. 09.1991. Киев, Украина. - С. 84-93.

26. Кс-.адрат В.£., Лизун С.О. Ечлив електричного поля на взбивания акуотичногю сигналу // 31зйК0-х1м{чна механ!ка ма-Tepianiß. - К., 199?.. - С. 5-63.

27. Гродзенс:си1 В.А,, Потапов O.A., Берзин Р.Г., Ермаков Б.Д. , Лизун С.Л. Исследования гзалмодеЦствил элактромагнитного и упругого полей // Сб.докл.Меяфунар.геофчз.конф. по разгодоч-

ной геофизике. - М., ?7-3I тоня 1992 г. - С. 64-36.

28. Куровец И.М., Лизун С.А., Копьянандо Г.П., Бара-бага Ю.И. Каротаж методом зчбростииулировштих погенциалап // Там же. - С.103-110.

29. Кондрат В.Ф., Лизун O.A. Мэхпноэяактрические

тн на Гранине раздела пористых сред // Инженерно-физические проблемы новой техники. - М. ,193?.. - С. I47-X5C.

30. Кондрат В.5., ЛопулкнскиП H.H., Лизун С.А. О механизме элептросеМск-ического эффекта о порнстнх настеенннх средах // ¿чзикс-техническия проблемы акологчи и геофизики / -тер. сопеа. - М., 1992. - С. 149-160.

31. С.0.Лизун, ГЛ.Притулко, П,В.Твердохл1б. Проявления нг4>гогазозого по кладу як гепдпнамЬио? систоми у яторинних геох1м1чннх полях // Тектогеназ 1 нсфтогаеоносн1сть напр Ук-раУна. - ЛьвЬ, 1992* - С. 66-87.