Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Белки плазматической мембраны эпителия тонкого кишечника крупного рогатого скота

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Белки плазматической мембраны эпителия тонкого кишечника крупного рогатого скота"

р Г Б ОД

-2 7)10 ¡1 ШБШЕТ МШ1СТР1В УКРА1НИ НАЩОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УШВЕРСИТЕТ

цвипховськии

Микола Иванович

УДК 577.352.315:612.33+591.132.5;619:616.33

БЫКИ ПЛАЗМАТИЧН01 МЕМБРАНИ ЕШТЕЛПО ТОНКОГО КИШЕЧНИКА ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ

03.00.04 - бюмшя

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступеня доктора бюлопчних наук

КИШ-1998

Дисертащею е рукопис

Робота викояана на кафедр! öioximi i бютехколога Национального аграрного ушверситету

Науковий консультант - доктор бюлопчних наук, професор, акадешк HAH Укра'ши та УААН, Мелышчук Дмитро ОлексШович, Нащональний аграрний ушверситет, ректор

Офщшт опоненти: -доктор бюлопчних наук, старший науковий сшвробшшк Дмитренко Микола Петрович 1нститут екогшени i токсикологи

iM. Л.1. Медведя МОЗ Укра'ши, завщувач яабораторн 6ioxiMii

- доктор бюлопчних наук, професор, Кононсышй ОлексШ Гванович, Бшоцерывсыаш державний аграрний ушверситет, завщувач кафедри оргашчно! i бюлопчно! xij»iii

- доктор бюлопчних наук, старший науковий ствробггник Федоров Олексш Миколайович, 1нститут бкшмй iM. O.B. Палладша HAH Укра'хни, провщний науковий ствробтшк ваддалу молекулярних основ сешотики

Проввдна установа: 1нститут землеробства i бюлоги тварнн УААН В1дд1л бюхша живлення тварнн

Захист вщбудеться " 1£öj>H% 1998 р. о а годин1 на

засвданш спещал1зован01 вчено!" радт/ Д 26.004.08 в Национальному аграрному ушверситета за адресою: 252041, Кшв,41, вул. ГероТв Оборони, 15, навчальний корпус JS° 3, ауд. 65.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Национального аграрного ушверситету: Кшв - 41, вул. Герош Оборони 11, навчальний корпус № 10.

Автореферат розкланий "_jL" l 1998 р.

Вчений секретар

спещал1зовано'1 вчено!" ради А:ff<^ Ч Захаренко М.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вивчення öioxiMH i ф1зюлоги процеав травления, всмоктування та секрецн' речовин у шлунково-кишковому трактп людини i тварин е предметом багаточиселышх дослхджень (Уголев A.M., 1961-1992; Елецкий Ю.К., Цыбулевский А.Ю., 1979; Кушак Р.И., 1983; Semenza G.et al, 1984; Collarini j. 1987; Kramer W. et al. 1989-1995; Морозов И.А. и др. 1988; Бауман В.К., 1989; Смирнов К.В., 1994). Особлива увага придишеться дослщженню цих процеав на pißiii плазматично! мембрани ентероцитш тонкого кишечника, як1 при переход! взд внутршньочеревного до шдшпдуального розвитку ор-гашзму та у перюд раннього постнатального онтогенезу, вивчено недостатньо. Особ-лив1сть даного перюду подягае не тьтьки у завершент структурного i функщоиально-го становления само! травно! системи, а також у формуванш за и участю ф1зюлопчних i 6ioxiMi4HHX мехашзшв адаптацн оргашзму до нових умов ¡снування.

Уюкальна диференщацш плазмалеми ентероциту на аткальпу (AM) та базолате-ральну (БМ) мембрани забезпечуе злагоджене зд1йснення пдролггичних, транспортних i секреторних функций ентероцитхв, функщй по контролю клшшного метабол1зму, яю, в свою чергу, можлив1 при реалгзаци явищ мембранно! рецепцй. Вирштльна роль у виконанн1 кожно1 окремо! функху! плазматично! мембрани снтсроци-пв належить бшкам. Причому, р!зна структура та функцюнальш особливоси AM i БМ передбача-ють в1дмшност1 в ix бшковому склад!.

Актуалыпсть теми. На даний час бшковий склад AM i БМ ентероцитсв тонкого кишечника тварин i людини охарактеризовано досить детально (Maestracci D. et al. 1973; Fujita M. et al. 1981; Tirupathi C. et al. 1986; Vasseur M. 1989). Проте.'окремий науковий i практичний iHTepec викликае дослщження белкового складу плазматично! мембрани еттелпо тонкого кишечника велико! рогато!" худоби. Наявнхсть у цього виду тварин ба-гатокамерного шлунка, до складу якого входять передшлункн (рубець, ехтха, книжка) i власне шлунок (сичуг), передбачае ¿снування ряду особливостей в оргатзацн структур-них i функцюнальних одиниць травного каналу. Вони обумовлеш, перш за все тим, що передшлункн у велико! рогато! худоби виконують ряд функцхй травно! системи, яю не характерна для шлунка моногастричних тварин.

Не можна залишити без увага особливосп травно! системи у новойароджених телят, в яких у nepmi дш життя передшлункн не функщонують. Тобто !х травна система прир1внюеться до такох у моногастричних (Базанова Н.У., 1987; Измайлов 'Г.У., 1991). У цей перюд основним продуктом харчування новонароджених тварин е молозиво -фактор, який кр]м того, забезпечуе формування колострального ¡мухитету i рези-стентн1сть у першх дш i тижш постнатального розвитку. Вщсутнють ¡мунних гло-булшв у KpoBi телят при народженш (Butler Т.Е., 1983), висока концентрация ix в моло-зив1 KopiB (Butler Т.Е., 1983; Захаренко М.О., 1993) та присутшсть в молозшп inriöiTopiB протеол1тичних ферменэтв (Fellenberg R., 1980) забезпечують штенсивне надходження ¡мунних бшюв у нативному сташ в кров у nepmi години життя тварин. Безсумшвно, що всмоктування ¡мунних глобулнив ввдбуваеться при цьому певними, але ще не вивчени-ми молекулярними структурами плазмалеми ентероцит1в.

Важливою проблемою в першд новонароджеиосп телят е гостр! розлади травления (неонатальш дхаре!), як( наносять значних матер1алышх збитшв тваринництпу розвину-тих кра!н, у т. ч. Укра'ши. 1снуе щлий комплекс р1зномаштних факторт, яка сприяють виникиенню I розвитку ще! патологи. Однак, незважаючи на значку кшькють досладжень по вивченню гострих розладхв травления, едина думка про причини 1 ме-хашзми порушень травления у новонароджених телят ввдеутня.

Одним ¡з факторхв порушення мембранного травления та розвитку його гострих роз-лад!в у тварин може бути иадлишох небшкових азотових сполук 1 продуктов !х метаболизму. Небшковик азот, як продукт перетворення протешв корму, за ряду умов здат-ний накопичуватись у силосованих 1 сшажованих кормах, молозшп та тканинах хворих тварин у значних илькостях у вигляд! амоншного, амшного та а.ч]дного азоту, що тдтверджено результатами дослзджень, проведених сшвроб1тниками кафедри бкшмн 1 бютехнологп Нацюнального аграрного утверситету (Мельничук Д.0.1 ш. 1987; Заха-ренко М.О., 1993). У цьому аспект важлпвим е вивчення впливу вказаних речовин на процеси мембранного травления 1 транспорту поживних речовин у кишечнику велико! рогато! худоби.

Таким чином, доыпдження бшыв АМ1 БМ ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби та новонароджених телят дозволить глибше зрозушти особливоста бкшми мембранного травления та формування колострального 1муштету у жуйних тварин. Доследження впливу неб!лкових бюгенних азот-вм1сних сполук на ферментш 1 транспорта! системи плазматично!' мембрани ентероцитт тонкого кишечника велико! рогато! худоби мають значно розншрити та поглибити розумшня молекулярних ме-хашзшв патолопй травного каналу, а також можуть бути лпкористаш як теоретична основа для розробки нових 1 модифшацй ¡сиу ю чих способ ¡в профилактики та ли;уван-ня хворих тварин.

Зв'яаок роботи з иауковими програмамн, планами, темами. Робота е частнною доелвджень, що виконувались по завданню Мшстерства Ыльського гостюдарства 1 про-довольства Укра'ши: "Вивчити особливосп бшх1м!чних процеав у новонароджених телят у норм та за гострого розладу травления з метою розробки методш корекцп вияв-лених порушень", № держреестр. 019311025527; тематики ДКНТ, №5/193, шифр "Еттелш"; тематики Кабшету Мппстр1в Укра'ши: "Досладити молекулярш мехашзми процеав травления у шлунково-кишковому траки сьчьськогосподарських тварин", № держреестр. 0196Ш01913.

Значна частина дослзджень виконана автором як ¿менним стипендиатом Кабшету МЫстрв Укра'ши за темою "Бшки плазматично! мембрани еттелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби в онтогенез! та при патологи" (1994-1996 рр.).

Мета I задач! дослйжеиня. Вивчити бьчковий склад плазматично! мембрани еттелш тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби та новонароджених телят I встановити вадношення окремих бшыв плазмалеми ентерощгпв новонароджених тварин до рецепци' ¡мунних глобулЫв. Дослщити вплив бюгенних исбижових азот-вмюних сполук на процеси мембранного травления у тонкому кишечнику новонародже-

них телят.

Для досягнеиня мети були поставлеш так! задачи

- ДОСЛ1ДИТИ бшковкй склад ашкально! 1 базолатерально! мембран ештел1алышх кл1тпн тонкого кишечника доросло! велико? рогато!' худоби;

- вивчити особливоси бшкового складу ашкально! та базолатерально! мембран енте-роциив тонкого кишечника новонароджених телят у перил дш постнатального розвитку;

- провести яюсний 1 шльюсний поршнялышй анал!3 Силкового складу плазматично! мембрани ештел!ю тонкого кишечника дорослих та новонароджених тварин;

- вивчити актившеть ферменпв ашкально! 1 базолатерально! мембран ентероцит тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби та новонароджених телят;

- дослщитн вплив бюгенних небшкових азот-вмюних сполук на актившеть фер-мент1в плазматично! мембрани еттелио тонкого кишечника;

- вивчити вплив небикових азот-вмкних речовин на вмют циюнчних нуклеоттадв в 13ольованих ентероцитах тонкого кишечника новонароджених тварин;

- досладити рецепщю бшками плазматично!" мембрани ентероцштв тонкого кишечника 1мунних глобулийв.

Наукова новизна одержаних результат!». Вперше вивчено бшковий склад, актившеть ферменив та ¡мунофункцюнальну актипшеть бшыв плазматично! мембрани еттел^ю тонкого кишечника велико! рогато! худоби в рпш перюди постнатального онтогенезу.

Встановлено вщмшзпеть бшкового складу та активноеи ферментних систем ашкаль-них та базолатеральних мембран ентерощгав тонкого кишечника ршшх впеових груп велико! рогато! худоби.

Виявлено особливоси бшкового складу та активное^ фермент! в аткально! 1 базолатерально! мембран епггелш тонкого кишечника новонароджених телят 1 дорослих тварин, яю характеризують стан процеав мембранного травления, всмоктування та сек-реци речовин в онтогенез!.

Отримано нов! даш по впливу небшкових азот-вмкних речовин на функцюнальну актившеть плазматично! мембрани егнтелто тонкого кишечника велико! рогато! худоби. Вперше показано, що амоншний 1 штратний азот викликають змшу активносп фермента ашкально! та базолатерально! мембран ентероципз тонкого кишечника здоро-вих новонароджених телят.

В плазмалем! еитерощтв телят на момент народження ш'дкрит) нов1 полшептиди з молекулярними масами 120, 87 та 75 кД, яы зникають з мембрани у перш! дш неона-талъного онтогенезу 1 ввдеутш у дорослих тварин. Методом ¡муноблотингу встановлено, що вщкрит! бшки, а також полшептиди з молекулярними масами близько 100 та ~24 кД з ашкально! мембрани егнтел1ю тонкого кишечника новонароджених телят (шк 1 година, до першо! гсд1вл1 молозивом) та полтентид 110 кД з ашкально! мембрани ен-терощгив телят 3-х добового вжу проявляють здатшеть до рецепци ! му но глобул ¡шв велико! рогато! худоби. На основ! отриманих даних запропонована ппотеза рецепторно-

ендоцитозного мехаюзму формування колострального ¿муштету у велико!' рогато! ху доби.

Практнчне значения одержаних результатов. Результата досладжень розширюют! 1 поглиблюють кнуюч! уявлення про молекулярну структуру, оргашзацпо т; функцюнальш характеристики плазматично!' мембрани ештелио тонкого кишечника Отримаш дан] е основою для подальших дослщжень ссобливостей процеав мембранно го пдролЬу, транспорту та сскреци речовин у травному канал; жуйних тварин.

Результата вивчення впливу амоншного та штратного азоту на фувкцюнальну ак тившеть фермснт1В апхкально! 1 базолатерально!' мембран сгцтслпо тонкого кишечник; велико!' рогато!' худоби суттево доповнюють концепцда етюлогн та патогенезу гостри? розлад1в травления алиментарного характеру у новонароджених телят 1 можуть бути ви користаш при розробщ нових ефективних профшактичних та терапевтичних засоб!в.

Запропонована гшотеза рецепторно-ендоцитозного мехашзму формування колост рального ¡муштету, суть я ко! полягае у зв'язуванш ¡муноглобулшв молозива матер!: бьтковими рецепторами плазматично!' мембрани ентерощтв новонароджених 1!'х тран спорт! у склада комплексу "^-рецептор" через клггпиу у кров'яне русло. Ця гшотез; може бути основою для фундаментальних 1 прикладних дослзджень по вивченше етюлогн та патогенезу ¡мунодефщитних сташв 1 шдбору д1евих засоб^в шдвшценш ¡муниого статусу новонароджених телят.

Розроблений метод отримання аткальних 1 базолатеральних мембран, з використан ням в якосп вихвдного матерхалу !зольованих клшш епггел1ю кишечника, рекомен дуеться для застосуваиня у наукових дослщженнях як бъчыи ефективний, шж отриман ня цих мембран Ь зюкрШу слизово!' оболонки.

Одержан! результата можуть бути використан! у навчальному процеы при вивченн бкшми I ф13юлогн тварин.

Особистий внесок здобувача. Участь здобувача в отриманш наукових результате яы покладено в основу дисертацн, становить 90%. Ним власноручно проведен! вс доелвдження за основними методиками, описаними у дисертацшнш робот!, а саме: тео ретична розробка та практичне застосування метод!в та робочих схем для отриманш суспензн ¿зольованих ентероцит!в, ашкальних ! базолатеральних мембран ¡з еп!тсл1к тонкого кишечника дослщних труп тварин; ва основн! дослщження по бю.тпчнш ха рактеристищ отриманих препарата, у т.ч. вивчення полшептидного спектру плазмати чно'1 мембрани ештелда тонкого кишечника методом ЕФ у ПААГ 5,7,5 та 15%-но! кон централи, як!сний 1 ильюсний пор!вняльний анал1з бшкового складу ап!кальних I ба золатеральних мембран ентерощтв тонкого кишечника дорослих 1 новонароджени? тварин, вивчення активностг мембранних ферменпв у норм! та п!д впливом р1знш форм бюгенних небшкових азот-вмшних сполук, а також дослщження рецепца бшка ми плазмалеми ентерощтв тонкого кишечника !муноглобулпив. Здобувачем сфор мульована гшотеза та запропонована схема рецепторно-ендоцитозного мехашзму фор мування колострального ¡муштету у велико!' рогато!" худоби. Особистий конкретнш внесок по кожшй науковШ стагп, яка була опубл!кована здобувачем у сшеавторстш

задекларований у списку опублжованих праць автореферату.

Апробафя результат»! дисертацй". Основш результат« дисертацй доповдались на: наук. конф. молодик учених (УНД1ЕВ, Харю в, 1988 та СГ1, Кам'янець-Подътьеький, 19В9); 21-й мкькш конф. "Молекулярш мехашзми фпюл. процеав" (1н-т ф1зюл. HAH Украши ¡м.О.О.Богомольця, Кшв, 1988); 8-й Всес. конф. молодих учених-бюлопв "Еколопчш питания рацюнального природокористування" (1н-т бюлогп Латв. АН, Рига, Î989); Всес. симп. "Biox. с.-г. тварин i Прод. програма" (Кшв, 1989); Всес. симн. "Обм!н лшодв i використання жир1в в год! мл i с.-г. тварин" (Суми, 1989); Всес. симп."Мембрана шдтинково! кайми. Ферментш i транспорта! процеси" (Рига. 1990); Всес. хонф. "Фшолопя травления i всмоктування" (Краснодар, 1990); Всес. з'!зд! гаст-роентеролопв (Лешнград, 1990); VI та VIIУкр. 6iox. з'гзд! (Кшв, 1992, 1997); Ann. Meet. Amer. Soc.Anim. Sei. - (Minneapolis, USA, 1994); Наук.-практ. конф. "Нешфекцшна па-толопя тварин" (Ri л а Церква, 1995); М1жн. конф. "Акт. пробл. бюлогп тваринництва" (Боровеьк, PocÎH, 1995); European Society cf Veterinari and Comparative Nutrition Conference (Munich, Шмеччина, 1997); М1жн. наук.-практ. конф. "Суч. проблеми вет. медицини, зоошженери та технологш продукпв тваринництва" (JIbbîb, 1997); наук.-практ. конф. Нац. агр. ушверситету (Ки!в, 1989; 1990; 1991; 1992; 1993; 1994; 1995; 1996; 1997; 1998).

Публжацй". За материалами дисертацп опубл1ковано 48 роб!т. 3 них статей у науко-вих виданях - 13 (5 одноос1бних), праць мгжнародних, всесоюзних, загальнодержавних та галузевих з'!зд1в, симпозиум!» i конференидй - 29.

Структура та обсяг дисертацй". Дисертацшна робота складаеться з таких роздь^в: "Вступ", "Огляд лггератури" (3 роздии), "Матер1али i методи дослщжень" (1 розди), "Результата та ïx обговорення" (4 роздшО, "Заключения", "Висновки" та список вико-ристаних джерел (660 найменувань). Дисертащю викладено на 319 сторшках машинописного тексту, вона мютить 24 таблищ, 43 рисунки та 9 додатив.

Загальиа методика та основш методи досладжеиь

Дослвди проводили на 6a3i навчального господарства Нацюнального аграрного ушверситету "Великосштинський" Фаст!вського району Кш'всъко! облает!.

В екепериментах викориетовувалась велика рогата худоба чорно-рябо! породи. 3 досл!дних тварин формували групи (по 5-6 гол1в) клМчно здорово! доросло!' велико! рогато! худоби bïkom 3-5 poKiß, новонароджених телят у siu,i 3 доби i щойно народжених телят (через 45-60 хвилин шеля народження). Доросл1 тварини та телята 3-х добового в!ку, яких використовували у гострому доапдп попередньо витримувались на голодшй flieTi протягом 12-18 годин. Щойно народжеш телята використовувались у гострому Д0СЛ1Д1 до першого згодовування !м молозива.

У дослщах використовували передню /нлянку (2-6 м) порожньо! кишки дорослих та новонароджених тварин. В якоси стартового материалу для отримання фракцш апжаль-них i базолатеральних мембран на початкових етапах виконання дано! робота викори-

стовували 3icKpi6 слизово! оболонки, а на бшьш ni3Hix (основы доследження) - сус-neH3iro ¡зольованих ентероцига. В останньому випадку застосовували два розроблених нами для велико! рогато! худоби методи: Х1шчний (цитрат/ЕДТО) та ферментативний, з використанням 0,05% колагенази (Merck. США).

Аткальш та базолатеральш мембрани i3 ештелио кишечника отримували зпдно роз-роблено! нами схеми, за етапами: а) гомогешзащя материалу; б) вщдьчення AM i БМ В1д гомогенату; в) роздшення цих мембран одна в!д одно!; г) очшцення загальних фракцш AM i БМ на rpaflieirri густишь

Гомогешзацпо 3icKpi6y слизово! оболонки чи суспснзи ентсрощтв проводили у ножовому гомогешзатор! MPW-302 (Польща) у середовжщ такого складу (мМ): 250 сахароза, 5 ЕДТО, 5 Tpic-HCI буфер, рН 7,4, t 6-8°С, з оптимальним сшвввдношенням материалу до середовища гомогетзаци для 3icKpi6y слизово! оболонки - 1,8-2,0 г бшка на 380 мл, а для суспензй ¿зольованих ентерощтв - 0,8-0,9 г бшка на 135 мл, та оптималь-нш гомогешзащ! матер!алу при 9,5 тис. об ножа за 1 хв., 20 сек.

Вудаления AM i БМ гид супутшх кл1тинних органел та грубих мембраниих фракцш здшснювали при 10 тис. g протягом 15 хв, отримання загальних фракщй цих мембран:

Таблиця1 15 тис. g/бОхв. -для AM i Характеристика аткальних (лужна фосфатаза) i базолатеральних (Na\ К+-АТФаза) мембран (мкмоль Фн/мг бшка за 1 год.), одержаних i3 ¿зольованих епггел1алышх кштин i 3icKpi6y слизово! оболонки тонкого кишечника велико! рогато! худоби, М ± т, п-5

Фракщя

Лужна фосфатаза Na+, 1С-АТФача

70 тис. g/60 хв - для БМ. 1х очищения зд1Йснювали центрифугуванням на rpaAieHTi густини сахаро-зи: 30; 35; 40; 43; 45; 46,5; 48 i 50% - для АМ, та 20; 25; 31,5; 33; 35; i 40% -для БМ, при 105 тис. g протягом 4 год. Фракцн АМ локалнувались у зонах град!ента густини сахароз!! у межах 46,5 та 48%, а БМ - 31,5 та 33%. ïx ni д бирал и в о к ре MÎ проб1рки, розбавляли фЫолопчним розчином з рН 7,4, (t 4-6°С) i осаджу-вали дентрифугуванням при 105 тис. g протягом 30 хв.

Оцщку очистки та забруднення мембранних препарат]в здшснювали за актившстю !х маркерних ферментш - лужно! фосфатази (АМ) i Na+, К+-АТФази (БМ) (Murer H., et al. 1976). При виконанш основних дослщжснъ нами була вщдана перевага методу отрк-мання фракщй плазматично! мембрани Î3 використанням в якосэт базового материалу

Гомогенат Аткальш мембрани

Базолатеральш мембрани

Гомогенат Аткальш мембрани

Базолатеральш мембрани

1зольоваш ештел1алъш клшши 19,2 ±1,8 1,50 ±0.2 234.0 ±19,2 1,44 ±0,4 (12,2)* (0,97)** 93,0 ± 2,8 29,8 ± 2,4 (4,8)** (19,8)* 3icRpi6 слизово! оболонки 15,8 ±1,2 3,9 ±07 133,0 ±13,2 4,1 ±0.5 (8,5)* (1,06)** 50,4 ±14,4 34,4 ±8,6 (3,2)** _(9.1)*

Примггка: * ступшь очистки, ** ступшь забруднення фракщй AM i БМ мембран вщносно гомогенату.

суспеши ентерощтв (табл. 1.).

Фракщйний склад б1лк!в AM i БМ вивчали методом електрофорсзу, зпдно процедур^ описанш Лемл! (Laemmly, U.K., 1970) у систем! АВГЕ-1 ф1рми "Хийу-Каллур" (Ес-тотя), яка забезпечуе розд!лснкя б1лыв за принципом вертикального гель-електрофо-резу у пол1акрилам1дному гель

Якюну та кшьюсну характеристику 6)ЛК1В проводили шляхом денситометри гел1в на спектрофотометр! Specord М-40 з викорнстанням оптико-мехашчно'1 приставки для ска-нування та математично'1 обробки денситограм за програмою Gel-scanning. Молеку-лярш маси окремих бшкових фракций розраховували з кшбрувального граф!ка елект-рофоретично'1 pyxoMocri бьтыв-стандарлв молекулярних мае: 14,1; 20; 24; 29; 36; 45; 66; 97,4; 116 та 205 кД (MW-SDS-200 Kit, Sigma, США).

Концснтрацгю бьчка в пробах AM i БМ визначали за методом Jloypi i с!пвавт.,(Ьоиту О.Н. etal. 1951).

В мембрашшх препаратах визначали актишпеть лужно!" фосфатази (КФ 3.1.3.1.) (Murrer H. et al. 1976), у- глутамштрансферази (КФ 2.3.2.2.) (Ceriotti G., 1972), лейци-намшопептидази (КФ 3.4.11.1.) (Lap-Test, "Fermognost", Шмеччина), мальтазн (КФ 3.2.1.20.), лактази (КФ 3.2.1.23.) i сахарази (КФ 3.2.1.48.) (Dahlgvist А., 1968) в мо-дифшацн (Tsuboi, К. et al., 1979). Актившсть №+,К+-АТФази, Са2+, Мя2+-АТФази га Mg2+-ATФaзи (КФ 3.6.1.3.) в AM i БМ визначали як рекомендовано (Болдырев АЛ., 1977).

При вивченш впливу небшкових азот-вшених сполук на активность фермешчв AM i БМ ентероцитт в шкубащйне середовище, як джерела небелкового азоту, вносили хлорид амоюю у концентраци 1-20 мМ, сечовину у концентраци 5-20 мМ, а також н1трат калто - »¡л 0,02 до 0,5 мМ

3 метою доелвдження впливу небшкових азот-вмюних речовин на piBenb цАМФ i цГМФ в ентероцитах, до суспензи клтт (2-5 мг б1лка у 1 мл) вносили хлорид амонш у концентраци 10 мМ. Вшст цАМФ та цГМФ у доелвдному матер1ал! визначали радкнмунним анал1зом за допомогою комерцшного набору реактив1в "Amersham" (Aнглiя).

Вщношення бьлкш плазматично!" мембрани еттел!алышх клгшн тонкого кишечника до рецепци ¡мунних глобулшв вивчали методом ¿муноблотингу (Towbin H., Gordon j., 1984) за такою схемою: а) попередне роздшення мембранних бшлв методом ЕФ у 7,5%-ному ПААГ у присутносп 0,1 % ДДС-Na. (Laemmly U.K., 1970); б) ¡муноблотинг у систем! Товбша-Гордона (Towbin H., Gordon j., 1984), який включав етапи перенесения бшыв на штроцелюлозну мембрану, блоковану BSA "Sigma" (США) з частксвим вщно-вленням ïx miTUBHOÏ структури, шкубацда мембран ¡з стандартною сироваткою велико'! рогато'! худоби у розведенш 1:2, та проявления ¡мунолопчних властивостей oî.-îkîb у присутност пероксидазного кон' югату антисироватки з ¡муноглобулшами свит проти ¡муноглобултв велико"! рогато'1 худоби.

Отримаш результати оброблено статистично (Поляков О.В. та ¡н. 1985).

Б1ЛКОВИЙ СКЛАД ПЛАЗМАТИЧН01МЕМБРАНИ ЕНТЕРОЦИПВ ТОНКОГО КИШЕЧНИКА ВЕЛИКО! Р0ГАТ01ХУДОБИ

Проведеними дослвдженнями встановлено, що бшковий склад аткальннх мембраи суттево шдр1знясться ввд базолатеральних за яюсним та кшьмсним складом , а обо* мембранних фракций - м!ж дорослими та новонародженими тваринами.

За даними ЕФ у 7.5%-ному ПААГ в АМ ентероципв дорослих тварин виявлено 18, г в БМ - 20 полшептидних фракцш з молекулярними масами у межах в'щ 205 до 24 кД Кр1м цього, в обох мембранах присутш високо- та низькомолекулярш нолшептидн! фракцп, як] сконцентроваш у зонах вище 205 та нижчс 24 кД, вщновщно (рнс. 1, А).

Сканування гел1в (рис. 1, Б,В) та статистична обробка результат дослвджень дозволили провести порпшялышй анал1з окремих полшептидних фракций АМ 1 БМ

По-перше, в АМ виявлено полшептидну фракщю з молекулярною масою 110 кД, як1 в БМ не зареестрована. По-друге, в АМ у пор^внянш з БМ, встановлено тдвшцени* ввдсотковий вм]ст полшептидних фракцш з молекулярними масами 95, 63, 52 та 43 кД Накшець, по-трете, в АМ не виявлеш полшептидш фракцн з молекулярними масамг 115 та 87 кД, яы присутш в БМ (рис. 1, Г).

Для виявлення 1 характеристики високо- 1 низькомолекулярних полшегггиднп? фракщй у подальших досладженнях нами був використаний метод електрофорез) б!лмв в жшакриламздному гел15 115%-но!' концентрацн. Такий шдхщ дозволив вияви ти в АМ при ЕФ в 5%-ному гел! додатково 3 полшептиди (300, 215 та 127кД), а в 15%' ному гел1 - ще 5 полшептщив (22,5, 21, 17, 14,2 та <14,2 кД). В БМ при ЕФ в 5%-ном) гсл! виявлено додатково ще 3 полшептиди (300, 215 та 127 кД), а в 15%-ному гел! - б полшептщив (22,5, 21, 17, 15,5, 14,2, та < 14,2 кД).

Загалом в АМ ентероцнпв тонкого кишечника велико! рогато! худоби виявлено 2( полшептидних фракцш. Вздмшностями у пор!внянн! з БМ е наявшсть полшептидш ■ молекулярними масами 110, 31 та 26 кД, а також достойрно вищий р1вень нолшептид них фракщй з молекулярними масами 95, 63, 52, 43 та 33 кД, 1 нижний - фракцн 24 кД

В БМ ентерощтв тонкого кишечника доросло! велико! рогато!' худоби виявлено 25 полшептидних фракщй. ЕПдмшностями у пор1внянт з АМ е наявшсть полшептид1в ; молекулярними масами 115, 87, 35 та 15,5 кД.

Отримаш нами результати тдображають структурт особливост! АМ I БМ 1 сввдчат! про !'х р!зну функцюнальну роль у процесах травления, всмоктування та секрец! речовин у травному канал!.

Особливост! травно!' системи у новонароджених телят передбачають ¿снування мож ливих вщмшностей в бшковому склад! АМ 1 БМ.

За даними ЕФ в 7,5%-ному ПААГ в плазмалег.н ентерощтв тонкого кишечника но вонароджених телят у виц 3 доби виявлено 19 полшептидних фракщй в АМ та 17 - \ БМ (рис. 2, табл. 2).

Загальним для АМ та БМ ентерощтв цих тварин е наявшсть полшептщцв з молеку лярними масами 155 та 135 кД, я и вщеутш у дорослих.3 шшого боку, в АМ 1 БМ енте

205

116 97.4

66 45 29

ам бм

м 1 2 3 4 5 м 1 2 3 45

А

Рис. 1. Характеристика полшептидних фракцш ашкальних (АМ) та базолатеральних (БМ) мембран енте-роципв тонкого кишечника велико! рогато! худоби за данями електрофорезу в 7,5%-ному пол^акриламщному гел1.

Позначення:

А: М - марксрш б)лки з молекулярними масами 205. 116, 97,4, 66, 45 та 29 кД; 1, 2, 3, 4, 5 - проби АМ \ БМ дослщних тварин.

Б, В: денситограми бшив АМ (Б) та БМ (В); » 205 -< 24 - молекулярт маси полшептидних фракцш. Г: процентний вмют полшептидних фракцш АМ \ БМ, М ± ш, п=5;

* - вфопдна р1зниця (Р < 0,05) ънж АМ 1 БМ.

АМ БМ

М а б в А Б В

116 97,4

66

45

29

;: ' jm*t «

рин • ■- «

, í ' « И' « ' * И; < ' i

у t <# t *

*** »

та* - 1 , f < л

А

Рис. 2. Електрофореграма (А) та денситограми (Б, В) полшептидних фракцш АМ i БМ еятерощтв тонкого кишечника дорослих та новонароджених тварин за даними електрофорезу у 7,5%-ному пол^акрилам'щному гел1. Позначення; A: MapKepiii бшки з молекулярними масами 205, 116, 97,4, 66, 45 та 29 кД; а (А) - бшки АМ (БМ) дорослих тварин; б (Б) - бмки АМ (БМ) новонароджених телят 3-добового В1ку; в (В) - бинси АМ (БМ) щойно народжених телят;

Б, В: денситограми быыв АМ(Б) та БМ (В) дорослих тварин (I), новонароджених телят 3-х добового В1ку (II) та щойно народжених телят (III);

» 205 - < 24 - молекулярш маси полшептидних фракций.

в

и

Таблиця 2

Бшки ашкальних i базолатеральних мембран снтероциэтв тонкого кишечника велико! рогато! худоби р!зного вшу за даними електрофорезу у 7,5%-ному

пол1акрилам1дному гели M±m, n=5

Молекулярш АГОКАЛЬН! МЕМБРАНИ БАЗОЛАТЕРАЛЬН! МЕМБРАНИ

маси бшав, Дороац Новона зоджеш Дороет Новона рОД/rXHi

кД тваршш Bis 3 доби BiK 1 година тваршш BiK 3 доби BiK 1 ГОД1ЧШ

»205 2,32±0,67 5,38±0,44* 3,92+0,34 2,63±0,33 4,12±0,52* 3,40+0,38

>205 1,00±0,07 1,60±0,21 1,3±0,23 0,98+0,15 1,02±0,14 1,10+0,2

205 1,58±0,22 2,28±0,23 2,3±0,3 1,49+0,18 1,30±0,18 1,54±0,16

155 — 3,38±0,57 3,4±0,32 — 2,84±0,16 3,04±0,32

145 5,42±0,2 — — 6,27+0,48 — —

135 — 2,41 ±0,26 2,75+0,2 — 1,64±0,18 2,50±0,19

120 — — 3,42±0,22 — — 3,98±0,56

115 — — — 2,86+0,31 3,02+0,43 2,98±0,3

110 2,76±0,27 3,00±0,41 СЛ1ДИ — — —

100 1,91±0,17 2,02±0,19 3,48±0,31 1,42±0,15 — —

95 2,85±0,19 4,46±0,44 4,68±0,47 1,30±0,11 3,00±0,33>: 4,84±0,33**

87 — — 6,01±0,21 1,66+0,19 1,36+0,12 1,42±0,13

80 5,35±0,57 4,88±0,61 4,09±0,24 5,53+0,68 — —

75 — СЛ1ДИ 5,42±0,68 — — 4,00+0,22

72 4,00+0,31 — — 3.04±0,36 — —

66 4,20±0,29 4,00±0,45 1,48±0,19** 4,96±0,56 — —

63 4,92±0,37 3,55±0,38 2,! ±0,27 2,70±0,32 6,94±0,29* 5,78±0,43

57 5,67±0,47 5,15+0,27 4,32±0,26 4,73±0,35 4,42*0,38 3,82+0,24

52 8,25±0,44 5,94±0,29* 6,98±0,44 3,10±0,39 5,48±0,26* 5,56±0,21

46 8,45±0,74 6,80±0,45 7,58±0,42 9,22+0,64 6,66±0,34* 4,78±0,29**

43 5,53±0,74 6,86±0,3б 4,16±0,07** 1,73±0,9 1,92+0,12 2,02+0,12

35 — 1,52±0,19 — 3,55±0,36 4,00+0,21 3,10+0,3**

33 6,40±0,51 5,48±0,39 3,68±0,34** 7ДЗ±0,62 6,30+0,21 3,46±0,24**

31 2,78+0,15 2,16±0,05 2,58+0,23 2,63±0,2 2,04+0,3 1,73±0,12

29 6,80+0,53 2,96±0,15* 2,68±0,4 8,80x0,64 7,58±0,26 4,61±0,32**

26 3,92±0,3 3,06±0,26 — 4,40+0,6 6,90+0,41 6,10+0,35

24 1,44+0,17 4,49±0,35 4,37±0,29 2,00±0,23 2,40+0,12 2,02+0,23

<24 13,5±1,84 19,29±1,69 18,11±2,06 14,32±1,73 22,74±2.5 26,32+3,03

Примпта: * - BiporiAHa р1зниця (Ps0,05) у пор1вняяш з показниками у дорослих твари»; ** - в^ропдна {пзшщя у пор!внянга з аналопчними даними у новопароджених телят вжом 3 доби.

роднив новонароджених не виявлеш полшептидс« фракци з молекулярними масами 145 та 72 кД, а в БМ ще й 100 та 66 кД, яы в плазмалекп ентерощтв дорослих тварин мають досить високий р1вень.

Ввдомо, що перюд раннього постнаталыгого онтогенезу характеризуеться штенсив-ними процесами синтезу травних ферментов у клтшах кишечника, oxpeMi з яких за молекулярними масами в1др1зняються вщ зрших форм (Nairn Т. et al., 1986; Nsi-Emvo Е. et al., 1987; Buller H.A. et al., 1990). Одш i3 синтезованих фермегтв можуть мати мснид

молекулярш маси, тод1 як шш! - бшыш, у пор1внянш Í3 зршими ферментами. Перин до-сягають po3MipiB зрших форм за рахунок глжозилювання бшково\' молекули, а друг-i -навпаки, за рахунок вщцеплення низькомолекулярних фрагменте В1Д молекули бшка (Nairn Т. е£ al., 1986, Buller Н.А. et al., 1990).

Враховуючи це, можна допустити, що з bíkom тварин полшептиди AM i БМ з молс-кулярними масами 155 та 135 кД трансформуються у полшептидну фра к ni ю з 145 кД. Не виключено також, що полшептид AM з молекулярного масою 135 кД нредставляе зршу форму лактази (Buller Н.А. et al., 1990; Castillo R.O. et al., 1990; Nairn t., 1994) -бшка, bmíct якого у плазматичшй мембран! ентероциту в молочний (молозивний) иерюд год!вл1 новонароджених тварин максимальний (Seetharam В. et al., 1977).У випад-ку шших фракщй, hkí не виявлеш в AM (72 кД) i БМ (100, 72 та 66 кД) ентерощптв новонароджених телят 3-х добового вшу, допустимою може бути ппотеза про íx гюяву в мембраш у прочей онтогенетичного розвитку, як це властиво ¡ншим тваринам (Seetharam В. et al., 1977)

Уткальною е полшептидна фракцт AM новонароджених телят 35 кД. У зршому виц полшептид з такою молекулярною масою в AM не вкявляеться. Це дозволяе припусти-ти, що бшок (бшки) nieí фракцп е спецш{нчшш компонентом мембрани, який виконуе певну функщональну роль тшьки у перюд раннього постнатального онтогенезу. При-чому, цей бшок може мати колостральне походження, посильки при народженш телят (до першого згодовування '¿м молозива) «in в AM також вщеутшй.

Високий р!вень в плазматичшй мембран! ентерощтв новонароджених телят полше-птид1в з молекулярними масами 95, 63, 52 та 24 кД, пояснимий з точки зору íhtchckb-них б!осинтетичних процес!в по утворенню пдролггично-транепортних, структурних, редепторних та íh. 6úikíb у клшшах кишечника, як це властиво для перших дшв постнатального онтогенезу (Seetharam. В. et al., 1977).

У плазматичшй мембран! ентероцимв новонароджених телят 3-х добового bíkv вста-новлено floCTOBipHO нижчий вдаотковий bmíct фракцш з молекулярними масами 52 i 29 кД - в AM, та 46 кД - у БМ (див. табл. 2). У той же час результата досладжень вказу-ють на поступове, стшке шдвищення р1вня цих полшептщпв шд перюду новонародже-hoctí до зр!лого стану оргашзму. Отриманий експериментальний факт CKopime всього необхедно розглядати як законом!рне явище, яке можна пояснити з точки зору перебу-дови та становления травно! системи, а також як результат адаптацп до кормових ком-noHeHTÍB ращону.

Використаний нами в доелвдженнях бшкового складу плазматично! мембрани енте-роциив тонкого кишечника телят 3-х добового вку метод ЕФ в 5 та 15%-ному ПААГ дозволив додатково виявити TaKi полшептиди: в AM - 3 високомолекулярних (>300, 215 та 127 кД) i 6 низькомолекулярних (22,5, 21, 17, 15,5, 14,2 та <14,2 кД), а в БМ - 4 високомолекулярних (>300, 215, 127 та 100 кД) i 7 - низькомолекулярних (66, 22,5, 21, 17, 15,5,14,2 та <14,2). Загалом в AM ентерощтвновонароджених телят 3-х добового BiKy виявлено 28, а в БМ - 27 полшептидних фракщй.

Особливий науковий i практичний интерес представляе доелвдження полшентидного

спектру плазматичио!' мембрани ентерощпзв тонкого кишечника телят при народ-женш, до першого згодовування Тм молозива. У даному випадку вщсутшсть кормового фактора виключае будь-яку модифжацш ештелш кишечника, у т. ч. можливють прямого включения штактнмх ал1ментарних быюв молозива до складу мсмбранних структур. 3 ншюго боку, травний канал новонароджених у цей перюд характеризуеться найбшьш штенсивними процесами ендоцитозу, яга забезпечують транспортування через плазматичну мембрану к.-птин кишечника макромолекул у незмшному виглядь у числ! яких колостральш ¡муноглобулши. Безперечно у цьому процса можуть бути зад)Я1п певш, не пивчеш на даний час, молекулярш структури плазмалеми ентероцтчв.

За даними ЕФ в 7,5%-ному ПААГ у плазматичшй мембраш еп1тел1алышх клтш тонкого кишечника телят при народженш (в!к 1 година, до пернки год! к л 1 молозивом) ви-явлепо по 19 иолшептндних фракций в АМ та БМ.

Особливу увагу привертае наявшсть у плазматичнш мембраш ентороцитав телят при народженш пoлiпeптидiв з молекулярними масами 120, 87 > 75 кД - в АМ та 120, 871 75 кД - у БМ, ш вщсутт у дорослих тварин та у телят вшом 3 доби. 1х вм1ст становить в АМ майже 15%, а у БМ - 8%, в!д загально!' ылькоси б!лка цих мембран.

В^дкрит! нами нов1 б1лки, яю ¡снують у плазмалем! ентерощгпв тЬчькн на початку постнатального онтогенезу та у перюд формування колострального ¡муштету у телят протягом перших 24-36 годин 1'х постнатального розвитку, дас шдстави припуститн про 1'х причетшсть до мехашзму транспорту 1муноглобулш!в у кишечнику цих тварин.

Окр1м описаного, полшептидний спектр плазматнчшп мембрани ентероципв тонкого кишечника телят на момент народження характеризуеться такими особливостями.

По-перше, в АМ цих тварии не виявлена фракция з молекулярного масою 35 кД, а полшептид 110 кД присутнш у мембраш в слщових кшькостях. Поява зазначсних полше-птид1В в АМ ентерощгпв телят 3-х добового в!ку може сглдчити або про Ух колостральне походження, або ж про виникнення у мембраш у процса розвитку тварин.

По-друге, щлий ряд полшешлодв АМ з молекулярними масами 66, 43 1 33 кД та БМ - 46, 33 1 29 кД прсявляють стшке ноступове тдвищення у процса постнатального онтогенезу. Даний експериментальний факт е свщченням суттевих структурно-функцюнальних перебудов плазматичноТ мембрани сттелно кишечника, як\ ввдбува-ються з розвитком тварин та змшою характера пвдвль У вин 3 доби це, перш за все, може бути викликано перерозподьлом функцюнальних навантажень у травному канал1 внаслвдок включения у роботу передшлушив, то;а як у дорослому в1ц.1 це обумов-люеться змшою характера год'шл! тварин.

Нареит, по-трете, в БМ ентерощгпв телят при народженш р1вень полтептидноУ фракци з молекулярною масою 95 кД значно вищий у пор1внянш з шшими дослщними групами тварин. Привертае увагу р1зке зниження (в 1,6 рази) вмюту цього полшептиду в БМ ентерощгпв телят 3-х добового В1ку. У зв'язку з цим можна припустите, що до складу фракци з молекулярною масою 95 кД БМ телят при народженш входить спе-циф1чний б)лок (бшки), який присутнш в мембран! 'плькл певний перюд часу.

Застосований нами в досл!дженнях бшкового складу плазматично! мембрани ентеро-

ци'пв новонароджених телят в ¿ком 1 година метод ЕФ бьчив в 5 та 15%-ному ПААГ дозволив додатково проявити таю полшептидк: в AM - 3 високомолекулярних (>300, 127 та 100 кД) i б низькомолекулярних (22,5, 21, 17, 15,5, 14,2 та <14,2 кД), а в БМ - 4 ви-сокомолекулярш (>300, 215, 127 та 100 кД) i 7 - низькомолекулярних (66, 22,5, 21, 17, 15,5,14,2 та <14,2 кД).

Загалом в AM ентероципв телят при народженш (вш 1 година, до першого згодову-вання молозива) виявлено 27, а в БМ - 29 пол ¡пептид них фракцШ. Особливостями плаз-матично!' мембрани ентерощтв телят при народженш у нор1внянш з тваринами 3-х до-бового впеу е наявшеть в AM i БМ полшептид1в з молекулярними масами 120, 87, та 75 кД, ввдеутшеть в AM фракцШ 215, 63, 35 та 26 кД i AocxonipHo нижний р!вень полшеи-тидш з молекулярними масами >300, 66, 22,5 та 21 кД, а в БМ - достов1рно вищий piBeub иолшентщцв 63 та 22,5 кД i нижний - >300 та 17 кД.

На 0CH0Bi отриманих нами даних можна заключите, що бшковий склад плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника велико!" рогато!" худоби в процес! постна-тального онтогенезу шддаеться значним змшам. На наш погляд, вщмшносп полшеи-тидного спектру AM i БМ ентерощтв новонароджених телят у пор1внянш з дороелнми тваринами ввдображають особливост! мембранного травления та транспорту речовин у кишечнику у nepini дш постнаталыюго онтогенезу. На особливу увагу заслуговують дан! в1дносно наявност! у плазматичшй мембраш ентероцит!в телят на момент народ-ження бишв з молекулярними масами 120, 87 та 75 кД, яи зникають з мембрани по за-вершенш перюду всмоктування у кишечнику нативних ¡муноглобулшв молозива. От-риманий експериментальний факт дозволив висловити думку про причетшеть новови-явлених бшыв до мехашзму формування колострального ьмуштету, що однак, потребувало додаткових досл!джень.

ФЕРМЕНТИ ПЛАЗМАТИЧН01 МЕМБРАНИ ЕП1ТЕЛНО ТОНКОГО КИШЕЧНИКА ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ

Проведеними доомдженнями встановлено, що в двох ргпшх морфолопчних та функщональних дшянках плазматично!" мембрани ештелио тонкого кишечника велико! рогато! худоби -AM i БМ, зосереджеш типов! мембранш пдролази, трансферази та АТФа-зи з вздмшними функциями i активностями (табл. 3)

Активност! мембранних пдролаз - лужно! фосфатази, лейцинамшопептидази, маль-тази та лактази у плазматичшй мембран! ентерощтв тонкого кишечника велико! рогато!" худоби зосереджен!, в основному, на ашкальнш п дшянщ. У той же час, наявшеть в БМ зиачно!" активное« лужно!" фосфатази та лейцинамшопептидази узгоджусться з данный лггератури, отриманими для ¡нших тварин (Gilles-Baillein М. 1984; Herzog В. et al. 1992) та людини (Bivic А. et al. 1990). Вважаеться, що щ пдролази можуть попадати в БМ "помилково" у продес! 'ix бюгенезу в ентерощт.

Привертае увагу достоверно вища актившеть у-глутамштрансферази в БМ у гюр!внянш з AM. Вщомо, що для окремих вид1в тварин (миша, щур) (Scalera V. et

Таблица 3 al. 1980; Fujita M. et al. Актившсть ферментш плазматично! мембрани 1981; Faelli A. et al. 1984) ел1тел1ю тонкого кишечника велико! рогато! та людини (Maestracci D.

худоби, М±ш, n=5 et. al. 1975) цей фермент

локалпуеться переважно на ашкальшй дшянщ плазмалеми ентероцитт. Виявлений експерпмен-тальний результат дозво-ляе заключит«, що ло-калпашя у-глутамштран-сферази в обох дшянках плазмалеми еттелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби, з перева-жним проявом и актив-hoctî в БМ, е фактом ви-дово!' специф1чноеп для цих тварин.

Актившсть лужно! фос-фатази в AM ештелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби у 2-6 разш вища описано! в Л1тератур1 для цих мембран h кишечника людини (Hirano К. et al. 1985; Miura M. et al. 1987), щура (Dupuis j. et al. 1986), a також собаки та кролика (Уголев A.M. 1986), тод1 як активносп лейцинамшопептидази та мальтази Зули значно нижними у портняпш з AM ештелш тонкого кишечника моногастричних тварин (Rosiers С. et al. 1985; Уголев A.M., 1986). Отримаш нами результата узтоджуються з даними л ¡тер а тури i еввдчать про -пений взаемозв'язок прояву активное« пдрол!тичних ферментаз у слизовШ оболонщ тонкого кишечника з типом годиш тварин (Озолс А.Я. 1981; Рахимов К.Р. и др. 1989).

Актившсть лактази в AM ештелно тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби виявлялась у незначних величинах, як це описано у ;птератур1 для зришх ор-raHisMiB тварин теля переходу з молочного на дефшп-ивний тип год1вл1 (Егорова В.В., Щербаков Г.Г. 1984; Рахимов К.Р. и др. 1989; Freund j. et al. 1990).

Фермент, що пдролпуе дисахарид сахарозу - сахараза, с загальнопоширеним кишко-вим мембранним ферментом i навиъ досить часто використовуеться як маркер AM у моногастричних (Даценко З.М. и др. 1981; Miller A. et al. 1982; Bjokman D.j., Bringman E.j., 1990). За нашими даними актившсть сахарази в AM ентерощтв тонкого кишечника велико! рогато! худоби вадсутня, що узгоджуеться з результатами, отриманими шшими авторами на препаратах слизово! оболонки кишечника овець (Алламуратов М.,

Фермент Aпiкaльнi Базолатеральш

мембрани мембрани

Лужна фосфатаза 208,2±25,0 93,0±10,3*

Лейцинамшопептидаза 26,4±3,6 15,0±2,4*

Мальтаза 22,2±3,0 0

Лактаза 0,6±0,12 0

Сахараза 0 0

Глюкоам1лаза сл1ди 0

у -глутамштрансфераза 87,0±8,4 144,6±9,0*

Na+, К+-АТФаза 1,4±0,28 29,8+2,4*

Са2+, М§2+-АТФаза 7,0±0,76 35,0±3,9*

Mg^-АТФаза 32,9±2,5 39,8±4,6

Прими-ка: актившсть ферменив виражена у мкмоль/мг бмка за годину, кр!м лейцинамшопептидази (ДЕ/мг бкпка за годину); * - достовфно м)ж ашкальними та базолатералышми мембранами.

1985; Рахимов К.Р. и др. 1989). Очевидно, ыдсутшсть активности сахарази в AM еттелш тонкого кишечника е видовою особливютю жуйних.

Всмоктування i транспорт у кишечнику неоргашчних íohíb, а також утворених у результат порожнинного та мембранного ферментного пдролпу мономерних форм ор-гатчних субстрата, зД1Йсшоеться шляхом ïx трансештел1ального переносу через плаз-малему ентерощтв за участю вщповщних юнних помп - транспортних АТФаз.

Р1зна питома активность Са2+,Ме2+-АТФази в AM i БМ (див. табл. 3) пояснюеться особливютю ïï функцюналыго! рол1 у цих д1ляиках илазмалеми ентероциту.

Ca2+,Mg2+-AT<J?a3Ha актившсть AM належить бшкам цитоскелету мембрани i термшально!' cítkh шкроворсинок, як! описаш у л1тератур1 як мюзин I та мюзин II, вздповвдно (Drenckhahn D., 1980; Keller Т.С., 1982; Matsudaira Р.Т., Burges D.R., 1982; Mooseker M.S., 1985; Морозов И.А. и др. 1988). Встановлена нами в AM ентероцит!в велико! рогато'! худоба актившсть Ca2+,Mg2+-AT<I>a3H близька за значениям виявленш шшими дослщниками для ашкально! дшянки плазмалеми ештелда кишечника монога-стричних тварии (Ghijsen W.E., Van Os С.Н. 1982; Ohiashiki T. et al. 1987).

На протквагу AM, Ca2+,Mg2+-AT<t>a3a БМ - де ioHHa помпа, яка здшснюс транспорт Са2+ Í3 цитоплазми ентероциту у М1жклтшний npocrip (Hildman В. 1982; Murer H., 1981; Wajsman R„ et al. 1988; Бауман В.К., 1989). Встановлена у наших досладженнях питома актившсть Ca2+,Mg2+-AT<ï>a3n БМ ештед^альних клтш тонкого кишечника доросло!' велико!" рогато!' худоби у 5 раз1в вища у пор1Внянн( з AM i майже у 20 раз1В пере-вшцуе аналопчну для цього фермента у моногастричних (Nellans H.N., 1981; Van Os С.Н. et al. 1983; Moy C.T., 1986; Ghijsen V/.E, et al. 1986; Kaime R.j. 1990). Цей важливий експериментальний факт пояснюеться неоСшдшстю транспорту значно!" кшькосп кальщю в кишечнику велико!' рогато!' худоби, як лактуючих тварин.

Локал1зац1я та ш!тома актившсть Mg2+-AT<î>a3ii в обох фракщях плазматично! мембрани ентероцштв тонкого кишечника велико!' рогато! худоби узгоджуеться з даними Л1тсратури для шших вид1в тварин (Brasitus Т.А., 1980; Castillo j.R., 1981;1982; Tiruppathi С. et al., 1982; Dhala N.S., 1988; Vega F.V. et al. 1989; Suzuki S. ct al., 1990;1991). Ф1зюлопчна роль цього фермента дискутуеться. Передбачаеться, що в плазмалем1 ентерощтв Mg2+-AT<£>aja виконуе роль протонно! помпи i володк здатшстю регулювати рН юптини та навколоюптанного простору (Tiruppathi С. et al., 1982; Suzuki S., 1991). У тонкому кишечнику це може мати важливе значения, поскшьки транспорт окремих ор-гашчних речовин через його еттелш, у т.ч. ди- та трипептщдв, фолату i híkotukobo'í кислота забезпечуеться протонним, а не натрквим град!ентом (Ganapathy V. et al. 1981; Tsuji A. et al. 1987; Said H.M. et al. 1987; Inui К. et al. 1988; Tomita T. et al. 1990; Schron C.M. 1990; Simanjuntak M.T. et al. 1990).

Неонатальний першд характеризуется особливим типом rofliBfli, пдрол!зу та транспорту поживних речовин у тонкому кишечнику. KpiM цього, у новонароджених тварин мембранне травления переважае порожнинне, що передбачас високу актившсть фер-mchtíb плазматично!' мембрани снтероци'пв.

Актившсть лужно! фосфатази та лейщшамшопептидази в AM ентерощшв новона-

роджених тварин 3 добового Bixy вища в:д дорослих в 3,4 та 2,0 рази, вщповщно, що уз-годжусться з даними л1тератури для цих ферменлв i i кишечника др1бних жуйних (Ал-ламуратов М. 1985). У той же час, AM новонароджених телят характеризуется надаи-соким рншсм лактази, яка вища у поргеиянш доросли ми тваринами у 105 раз^в (рис. 3, А, Б, Г). Ввдомо, що з bikom актившсть цього фермента иомпно знижуеться (Егорова В.В., Щербаков Г.Г., 1984; Shirazi-Beechey S.P. et al. 1989; Freund j. N. et al. 1990). I иа-впаки, актившсть мальтази у новонароджених тварин у 8 раз ¡в нижча, шж у дорослих (рис. 3, В). Як свичать даш лггератури, з bikom актившсть мальтази в AM еште.'ию тонкого кишечника тдвищуеться (Рахимов K.P. и др., 1989).

У nepuii години життя тварин i до прийому ними молозива актившсть лужно! фосфа-тази, лейцинамшопептидази, та у-глутамштраисферази AM не вщр1знялась шд тварин bikom 3 доби, тод! як актившсть лактази була ще вшцою, а мальтази - нижчою для цього BiKOBoro nepicvty (див. рис. 3,А-Г). Уншальним е факт прояву активносп амшази в AM ентерощтав телят на момент народження, який вже вщсутшй у внЦ 3 доби (рис. 3,Д). 3 лгтератури и!домо (Уголев А.М., 1986) про можливкть синтезу амхлази ентеро-цитами. Зникнення активной! цього фермента вже на 3 добу потребуе подальшого вив-чення виявленого феномена.

Розподш i он них помп м1ж фракщями AM та БМ у новонароджених виявив аиа-лопчну дорослим тваринам законом1рн1сть.

Р1вень активност1 Na+, К+-АТФази БМ достоверно не вщргзнявся мЬк дорослими та новонародженими (Bix 3 доби) тваринами (рис. 4, А). Це означае, що система активного транспорту ¡ошв Na+ i К+ воло/це достатньо високою функцюнальною актившстю вже у nepmi дш постнатального онтогенезу жуйних.

Однак, у nepiui години життя активншть На+,К+-АТФази БМ у 8-9 разхв вища ана-лопчноУ для дорослих та новонароджених тварин 3-х добового вгеу (див. рис. 4,А). 3 на-що1 точки зору така висока актившсть №+,К+-АТФази в БМ снтсрощгпв тонкого кишечника цих тварин пояснюеться такими причинами. По-перше, ввдомо, що амшокис-лоти та цукри поступають в еттелш cyMicuo з Na+. Тому, штенсивне всмоктування цих нутр1ент1в потребуе потужноУ еистеми для вщкачування Na+ з цитоплазми клгоши. Подруге, штенсивш процеси шноцитозу вимагають шдтримання у цих умовах юнного го-меостазу. По-трете, встановлена актившсть №+,К+-АТФази може ш'дображатн штен-сившсть метабол1чних процеав в ештелй новонароджених в щлому.

Враховуючи виеоку штенсившсть ендоцитозного механизму всмоктування нутр1ент1в у неонатальний иерюд пояснимою е висока питома актившсть Са2+, Mg2+-АТФази скоротливого апарату мжроворсинок еп1тел1альних клггин тонкого кишечника новонароджених телят у пор1внянш з дорослими тваринами (рис. 4,Б).

Аналогхчш результата отримаш нами для Ca2+,Mg2+-ATOa3H БМ. Актившсть даноУ ioHHoi' помпи в БМ ентероцтчв новонароджених у перигу годину життя у 2,5 рази вище В!Д тварин шших досл!дних груп (рис. 4,В). Пояснениям цьому може бути необхщшсть штенсивного всмоктування калыцю i3 молозива у nepmi години життя новонароджених тварин для забезпечення росту кктковоУ та ¡нших тканин, ход! як з BiKOM цей процес

Рис. 3. Актившсть лужно! фосфатази (А), лейцинамшопептидази (Б), мальтази (В), лактази (Г) та глюкоамЬтази (Д) аткальннх мембран ентероцитн) тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби □ , телят 3-х добового вшу Ш та при народженш

Примп'ка: * - в!ропдна рЬииця (Р<0.05) у пор1впяпш з акалопчним показником у дорослих тварин; ** - в1ропдна р1зниця у пор1внянк~1 з ана-лопчним показником у новонароджених телят В1К0М 3 доби.

АТРГ' 4'ДКТНШ"СТЬ Ка+' К+-АТФа«' (А), Са2+, Мё2+-АТФази (В) та М82+-АТФази (Д) - у базолатеральшй ! Са2+) М§2+-А1 Фази (Б) та Мё2+-АТФази (Г)- в ашкальшй мембранах ентерощтв тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби и, телят 3-х добового В1ку И 1 при народженш

Г1рим]тка: * _ шропдна р1з„„ця (Ра0,05) у порЫ.шнш , анмопчним П<жазш,Ком у дорослих тварин; - - ыропдна рпниця у пор.внкнн! 3 ана-ЛОГ1ЧНИМ показником у новонароджених телят в1ком 3 доби.

знижуеться (Claassen Н. ct al. 1995).

Пшоцитозний механизм проншшення поживних речовин через егптелш кишечника новонароджених тварин вимагае високо! М§2+-АТФазно! активное^ плазмалеми енте-рощтв, що необхвдно для компенсацп змн протонного гра;центу клггини та примемб-ранного шару. У цьому плат пояснимою е бшьш висока актившсть ts,iei! юнно! помпи у nepmi години життя у поргвнянш i3 дорослими тваринами та телятами 3-х добового вжу (рис. 4,Г,Д).

Характеризуючи штснсившсть транспортних процес!в на плазматичшй мембраш ештелш тонкого кишечника велико'! рогато! худоби за питомою актившстю юнних помп не можна залишити без уваги факт зниження !х функцюнування у 3-х добовому вод тварин.У цей першд штенсившсть процейв пшоцитозу в кишечнику телят значно знижуеться та змшюються окремд параметрн, що характеризують i'x шлункове травления. Наприклад, величина рН у сичуз1, яка в nepuii дш шсля народження складас 5,06,5, знижуеться до 3,0-3,5 (Палазник Н.В. и др. 1980). Тобто, у шлунково-кишковому траки телят спостеркаеться зшщення ферментно-транспортних процейв у крагпально-му напрямку. Цим, можливо, i пояснюеться встановлене нами зниження питомо! актив-hocti юнних помп у плазмалем! ентероципв тонкого кишечника новонароджених телят на третю добу постнатального розвитку.

Таким чином, проведем нами досладження свздчать, що в AM i БМ ештелш тонкого кишеч1шка велико!" рогато! худоби зосереджеш ферменти з ввдмшними функщями та активностями. Квень i'x активное^ у илазматичшй мембраш еттелхальних клшш тонкого кишечника новонароджених мае суттсв! особливосэт, яи характеризують функщональний стан травного каналу новонароджених у перш години життя.

вплив неб1пкових бюгенних азот-вм1сних сполук на функщональну актившсть б1лкш плазматичн01мембрани епгтелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби

В дослщах in vitro нами вивчено вплив амоншного i штратного азоту на функщональну актившсть пдролаз, трансфераз та юнних помп плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника велико! рогато! худоби.

В шкубацШне середовище як джерело амош иного азоту вносили хлорид амонпо у концентрациях в]д 1 до 20 мМ. Як показано у попередшх доелвдженнях, саме так'| кон-центрацй" амошйного азоту мають мюце в травному канал! хворих гострими розладами травления новонароджених телят (Захаренко М.О. 1993).

Встановлено, що хлорид амошю у зазначених концентращях в 1,1-1,3 рази знижував питому актившсть лужно! фосфатази та в 1,2-1,55 рази - актившсть лейцинамшопеп-тидази в AM снтсрощтв доросло! велико! рогато! худоби у nopiBHHHHi з контролем (табл. 4). Враховуючи важливу роль описаних ферменпв у реал!зацй заключних стад»! мембранного травления фосфоеф!рних сполук та пептидов можна зробити висновок про зниження штенсивност1 гвдрол1тичних процеав на AM ентерощтв шд впливом ви-

соких доз амошйного азоту.

АМ ентерощтв тонкого кишечника доросло!' велико! рогато! худоби може бути ильки моделлю для вивчення да амоншного азоту на актившсть пдролтшних фер-ментв. Прямий вплив амошйного азоту безпосередньо на процеси мембранного травления у цих тварин малов1ропдний завдяки процесам знешкодження ам!аку рубцевою м1крофлорою. 3 шшого боку, у новонароджених телят нередшлунки не функшонують. Згодовування !м молозива з пщвшценим вмктом амоншного азоту, що мае мшце у зи-мово-весняшш перюд, при масовому амошйному токсикоз! кор1в-матер1в, призводить до накопичення ам1аку у порожниш 1 слизовш оболонщ шлунково-кишкового тракту (Захаренко М.О., 1993). Це свщчить про неминучють прямого впливу ам1аку на гщролггичш процеси у тонкому кишечнику новонароджених телят.

Дослщженнями встановлено, що хлорид амонш в дослщах т укго у концентрациях вщ 1,0 до 20,0 мМ фактично не впливае на актившсть лужно! фосфатази та лейци-намшопептидази АМ ентерощтв новонароджених телят (див. табл. 4). Це дозволяе заключите, що фермента! системи АМ ентерощтв тонкого кишечника, яю реал^зують заключш етапи мембранного травления фосфоеф1рних сполук та пентид1в, у перил дн1 постнатального онтогенезу жуйних тварин не чутлив1 до да високих концентрацш амоншного азоту.

В той же час, сдержан! нов1 даш, яи важлиз1 з точки зору негативного впливу амоншного азоту на активнють юнних помп АМ 1 БМ ентероцитп! тонкого кишечника велико! рогато! худоби, що характеризуют швидшсть трансмембранних процес!в.

Так, в АМ ентерощтв тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби хлорид амошю у концентрацй 1,0-20,0 мМ дещо знижував актившсть Mg2+-АТФази 1 р1зко шдвищував (в 1,4 - 2,0 рази) актившсть Са21",М§2+-ЛТФази у пор1внянш з контролем (табл. 4).

У випадку АМ ентерощтв новонароджених телят 3-х добового вжу спостершався ще б!льш виражений вплив хлориду амонш на описан! АТФази. При цьому хлорид амошю в залежноси В1Д концентрацй стимулював актившсть Mg2+-АТФази в 1,2-1,5 рази, а Са2+,М§2+-АТФази - в 1,6-4,4 рази.

Як було описано вище, Mg2+-ATФaзa бере участь у регуляцн рН кл!тини та навко-локлшшного простору. 3 !ншого боку, Са2+,М§2+-АТФаза - це г!дролаза, яка в АМ ентерощтв належить бшку цитоскелета мтзину, функц!я якого полягае в забезпеченш процесу скорочення м1кроворсинок. Встановлений нами експериментальний факт впливу амошйного азоту на Са2+,М§2+-АТФазу та М§2+-АТФазу АМ ентерощтв тонкого кишечика новонароджених телят 3-х добового вку може сшдчцти про зрушення мембранних сксротливих та транснортних процеав.

Важливими з теоретично! ! практично! точки зору е результата доелвджень впливу амошйного азоту на актившсть Mg2't'-ATФaзи та Са2+^2+-АТФази АМ ентероципв тонкого кишечника телят на момент народження, до першо! год!вл! !'х молозивом.

Так, п!д впливом хлориду амошю встановлено зниження питомо! активное^ обох 1онних помп в АМ цих тварин: у випадку Mg2+-ATФaзи - на 20-30%, а у випадку

Са2+^2+-АТФази - в 1,3-2,5 рази (див. табл. 4). Зниження питомсн активное™ М§2+-АТФази в АМ шд впливом високих концентрации амоншного азоту молк бути важли-вим причинним фактором порушення кислотно-лужного гомеостазу в ентероцитах, а гальмування активности Ca2+,Mg2+-ATФaзи АМ е евщченням значного зниження скоро-тливо! активност! мшроворсинок ештелт.

Таблиця 4

Вплив амоншного азоту на актившеть фермент1в плазматично!" мембрани

Фермент Контроль Концентращя хлориду амошю

1 мМ 5 мМ 10 мМ 20 мМ

Дороош тварини

Лужна фосфатаза АМ 208,3±25,0 200,0±13,5 186,4+11,4 178,1+9,4 167,7±9,4

Лейцинамшопегггидаза АМ 2б,4±3,6 22,8±1,5 21,5±1,6 17,5±1,3* 16,6±1,1*

у-глутамштрансфераза АМ 87,0±8,4 85,7±7,0 85,7±5,7 87,1±6,1 89,6±6,3

Са2+,Мё2+-АТФаза АМ 7,0±0,8 8,4±0,7* 9,8г0.6* 11,6±1,1* 14,0+1,0*

М§2+-АТФача ЛМ 32,9±2,5 31,1±2,6 29,8+2,2 28,9±2,2 28,1 ±2,2

у-глутамитрансфераза БМ 144,0+10,0 141,1±10,! 138,9±8,6 134,6±11,3 142,6±7,2

№\К+-АТФаза БМ 29,8+2,4 30,4±2,7 28,3±3,3 29.8±3,0 38,7±5,4*

Са2+,1\^2+-АТФаза БМ 35,0+3,8 34,3±4,2 34,3±3,9 38,5±4,2 45,5±4,9*

М§2+-АТФаза БМ 39,8±4,6 44,3±3,4 55,7+5,1* 62,0±4,8* 65,7±4.0*

Новонароджем (вж 3 доби)

Лужна фосфатаза АМ 491,0±30,0 483,6±31,9 483,0±27,0 478,7+26,3 444,5±24,6

Лейцинам1вопептидаза АМ 54,6±3,6 53,8±3,3 52,7+3,0 51,1±3,2 50,2±3,8

у-глутаммтрансфераза АМ 84,6±6,6 84,6±5,9 84,4+5,1 86,7±8,0 92,2±6,8

Са2+,АТФаза АМ 16,4±2,0 25,4±2,1* 33,6±2,6* 44,3+2,3* 72,2±3,3*

Мя2+-АТФазаАМ 28,4+3,0 31,8±2,7 32,9±2,5 37,7±3.1* 39,8±3,0*

у-глутамитрансфераза БМ 66,7±8.0 65,4±4,3 64,4±4,0 66,3*4,7 62,7±5,0

Ка+,К +-АТФаза БМ 25,8±2,4 28,9±2,8 29,7±4,1 67,1±8,2* 87,7+6,2*

Са2+Л^2+-АТФаза БМ 38,3±3,6 51,7±5,4* 63,2±6,9* 91,9±7,3* 122,6+8,4*

1^2+-АТФаза БМ 19,4±1,9 13,4±2,2* 12,9±1,5* 9,7±1,4* 6,0±0,7*

Новонароджеш (вж 1 година)

Лужна фосфатаза АМ 535,0±66,0 585,8±37,4 599,2±32,1 577,8±29,4 567,1±31,9

Лейцинам1нопептидаза АМ 63,6±7,8 63,0±4,1 64,6±2,9 59,8±4,0 58,8±3,8

у-глутамштраисфераза АМ 83,4±6,6 84,2±6,3 87,1±4,6 89,7±5,0 86,7+5,9

Са2+^2+-АТФазаАМ 35,9±3,6 25,5±2,2* 20,5±1,4* 15,1±1,7* 13,3+1,1*

Мя2+-АТФазаАМ 61,1±6,0 49,3±4,1 47,7±5,3 46,8±4,1* 40,3+4,5*

у-глутаммтрансфераза БМ 146,7+15,5 145,2±9,5 148,2± 11,0 150,4±10,3 143,8±9,5

№+,К+-АТФазаБМ 236,4± 19,2 196,2±26,3 132,3±22,6* 94,6±18,9* 21,3-1:5,3*

Са2+^2+-АТФаза БМ 87,2±8.4 58,4±6,1* 54,9±7,8* 43,6+6,1* 25,3+4,4*

Мй2+-АТФаза БМ 87,5±8,9 59,4±5,6* 55,0±5,4* 38,1±5,0* 35,0±3,1*

Приштка: Тут 1 в табл. 5 активное« ферментш виражеш у мкмоль/мг нашаопептидази - ДЕ/мг бшка за 1 год; * - в1ропдна р!зниця (Р50,05) у

б1лка за 1 год., окр1м лейци-пор!внянш з контролем.

Iohhî помпи БМ, на противагу AM, - це транспорта! снстеми, яким належить вщповщальна роль у транспорт! юшв та шдтриманш шнного гомеостазу ентерощтв (Murer Н„ 1981; Hildmann В. et al. 1982: Морозов И.А. и др. 1988; Wajsman R. et al., 1988; Бауман В.К., 1989; Mason С.М. et al., 1993).

Проведеними досладженнями встановлено, що хлорид амошю дещо стимулював ак-тивнкть Mg2+-AT<I>a3.4 та Ca2+,Mg2+-ATФaзи БМ ентсроцитт тонкого кишечника доросло! велико!' рогато!' худоби, у пор!внянш з контролем.

У той же час, в досшдженнях з використанням БМ ентерощгпв новонароджених телят у виц 3 доби шд впливом хлориду амошю встановлено гальмування активносп М§2+-АТФази в 1,4-2,8 рази, i водночас, значне стимулювання (в 1,3-3,2 рази) актив-HOCTi Ca2+,Mg2+-ATOa3H БМ (табл. 4).

Зниження aKTHBHOCTi Mg^-АТФази БМ сввдчить на корпеть ппотези про порушення кислотно-лужного гомеостазу ентероцит!в, яке виникае в оргашзм! телят за гострого розладу травления внаслщок амошйного токсикозу i характеризуеться порушенням динамично"! pÎBHOBarn М1Ж продесами утЕорення та знешкодження asiiaKy в тканинах (Мельничук Д.О., Захаренко М.О. 1993). Шдвшцення активное« Ca2+,Mg2+-ATФaзи в БМ телят 3-х добового вшу можна розглядати як компенсаторну ввдповщь, яка направлена на вщкачування з кштини надлишкових концентрацш îohîb Са2+, яю шльно напов-нюють цитоплазму 3i сторони ripocBÎTy кишечника за рахуиок якюннх та к!льк!сних 3MÏH лнйдно! фази ап!кальних мембран за тако!" патологи (Усатюк П.В., 1994).

У дослщах in vitro з використанням БМ ентерощтв тонкого кишечника телят на момент народження (вк 1 година, до першо! випойки молозива) хлористий амошй у вико-ристаних концентращях знижував активтеть М§2+-АТФази в 1,4-2,5 рази, a Ca2+,Mg2<"-АТФази - в 1,7-3,5 рази (див. табл. 4). Отримаш даш евщчать, по-перше, про блокуван-ня амошйним азотом процеав травлення-всмоктувапня оргашчних субстрат! r та двох-валентних катшшв молозива матер! у тонкому кишечнику новонароджених тварин, а по-друге - про негативну дш амошйного токсикозу матер! на формування пдролпич-но-транспортних функцШ оргашв травного каналу у плода на pinni окремих фермент-них та транспортних систем.

Особливо важливе значения для розум1ння мехашзм1в норушення функщй травного каналу у новонароджених можуть мати результата по впливу амошйного азоту на ак-тившеть Ыа+,К+-АТФази БМ. Як ведомо, в перюд розвитку гострих розлад!в травления у новонароджених телят активтеть щс!" ¡онно"! помпи в БМ ентерощгпв знижуеться майже у 5,3 рази (Усатюк П.В. 1994).

В БМ ентерощгпв тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби гад впливом хлориду амошю в концентрацн" 1,0-10,0 мМ встановлено незнание зниження, а у кон-центрацц' 20,0 мМ - пщвищення у 1,3 рази активное« Ха+,К+-АТФази. Ще бшыний сти-мулюючий вилив амошйного азоту встановлений для .\а+,К+-ЛТФази БМ ентерощтв новонароджених телят bïkom 3 доби. В даному випадку хлорид aMoniio вже у концентрацн 10,0 мМ пщвищував актившеть №+,К+-АТФази майже у 2,6 рази, а в концентрацн 20,0 мМ - у 3,4 рази (табл. 4).

На противагу вшцеописаним експериментальним даним, в БМ ентерощтв тонкого кишечника телят на момент народження хлорид амонда у концентращях 1,0-10,0 мМ pi3KO знижував, а у концентрацп' 20,0 мМ - майже повшстю гальмував актившсть Ыа+,К+-АТФази. Поскшьки №1+,К+-АТФаза виконуе функцию спряжения активного транспорту ioHiB Na+ i К+ та пдрол1зу АТФ у кштиш, можна вважати, що амошйний азот у цих тварин практично повшстю блокуе транслокащю одновалентних капошв через БМ ентероципв. Це може викликати порушення ф1зюлопчно значимого мембранного потенщалу та р1зке посилення секреторних процеав у тонкому кишечнику, в особливост1 для електролшв. На piBHi штактнпх ентерощтв не можна вщкидати й дно ам1аку (амошю) на рН та енергетичш процеси в клп'иш, що може вести до змеишення енергетичного потенщалу у кл1тин1.

На нашу думку,не виключаються i iHiui мехашзми негативного впливу амоншного азоту на актившсть транспортних АТФаз, у т. ч. регулящя ам1аком piBHie окису азоту (NO) i, таким чином, активности гуаншатциклази та концентрацп цГМФ. Однак, в л!те-paTypi остаточно! ввдповдо на це питания немае. У наших дослвдженнях не встановлсно суттевого впливу хлориду амошю на ршень цикл^чних нуклеотид^в в ентероцитах тонкого кишечника новонароджених телят.

Важливо ввдмшгги, що сечовина, як продукт детоксикащ! ам1аку в органтн, який у значних ылькостях накопичуеться у слизов'.й оболопщ та порожниш тонкого кишечника хворих з явищами Д1аре! новонароджених телят (Захаренко М.О., 1993), практично не впливала на актившсть гщролаз, трансфераз та юнних помп AM i БМ ентерощтв Bcix дослщних груп тварин.

3 метою вивчення впливу штратного азоту в дослщах in vitro на актившсть фер-мент1в AM i БМ ентероцюлв тонкого кишечника доросло! велико!' рогато! худоби i новонароджених телят, в шкубащйне середовище, як джерело ¡[¡трату, вносили штрат кал1ю у концентращях вщ 0,05 до 0,5 мМ, реально можливих в умовах виробництва при год1вл1 телят молоком (Захаренко М.О., 1993).

Штрат кал1ю у зазначених концентращях, в доелвдах in vitro не впливае на питому актившсть лужно! фосфатази та у-глутамитрансферази плазматично! мембрани ентсро-щгпв Bcix доотдних груп тварин. У той же час, нами встановлений залежний вщ концентрацп стимулюючий вплив штратного азоту на актившсть лейцинам1нопептидази AM: для дорослих тварин - в 1,15-1,25 рази, новонароджених телят в1ком 3 доби - в 1,3-1,4 рази, a BiKOM 1 година - в 1,5-1,7 рази (табл. 5).

Вплив штратного азоту на АТФази AM i БМ ентероципв Bcix доелвдних груп тварин характеризувався гальмуванням !х питомо! активное«: Ca2+,Mg2+-AT®a3n i Mg2+-АТФази AM - в 1,4-2,0 рази, Иа+,К+-АТФази i Mg2+-ATФaзи БМ - в 1,5-3,0 рази. Врахову-ючи функцюнальну роль цих ¡онних помп, можна заключити, що штратний азот у значнш Mipi блокуе транспорт ioHiB та тдтримання ioHHoro гомеостазу клтши. Причо-му, ттратний азот проявляе под1бний вплив на АТФази як дорослих, так i новонароджених тварин.

Таким чином, проведет дослздження дозволяклъ зробити висновок про те, що

амошйний та ттратний азот у концентрациях, ян вщповадають р1вню вказаннх речовин у молощ новоотелених кор1в та шлунково-кншковому тракл хворих тварин,

Табл1щя 5

Вплив штратного азоту на актившсть фермента плазматичноТ мембрани ентероцитш тонкого кишечника велико; рогато! худоби р13иого вжу, М±т; п=5

Фермент Контроль Концентрация штрату кал1ю

0,05 мМ 0,1 мМ 0,5мМ

Дороет тварини

Лужна фоефатаза АМ 208,3±25,0 207,6+11,4 203+18 206,4±15,6

Лейцшаммопептидаза АМ 26,4±3,6 30,6+1,8 31,2±3,0 30,0±2,4

у-глутамштрансфераза АМ 87,0+8,4 85,2±5,7 86,4±7,2 85,8±6,0

Са2+,Мд2+-АТФаза АМ 7,0±0,8 6,6±0,62 5,5±0,34* 4,6±0,4"

М§2+-АТФаза АМ 32,9±2,5 27,2±1,3 25,9±1,6 24,1±1,7*

.Ча*,К+-АТФаза БМ 29,8±2,4 29,6±2,2 28,0±2,1 14,3+1,6*

Са2+,Мв2+-АТФаза БМ 35,0±3,8 33,6±1,9 32,7±2,3 31,3±2,8

М(Г+-АТФаза БМ 39,8±4,б 20.2±1,6* 14,3±1,3* 13,3±1,5*

Новонародже ш (вне 3 доби)

Лужна фоефатаза АМ 491 ±30,0 444+42 418±54,0 420±55,0

Лейщяамшопептидаза АМ 54,6+3,6 71,4±4,2* 72,0+4,8* 74,4±5,4*

у-глутам1лтрансфераза АМ 84,6±6,6 80,4±8,4 76,2±7,0 76,8±6,6

Са2+,Мё2+-АТФаза АМ 16,4+2,0 15,9±1,3 15,1 + 1,1 14,8±1,2

М§2+-АТФаза АМ 28,4+3,0 20,1 ±1,9* 19,5±1,5* 18,9±1,9*

Ш+.К+-АТФаза БМ 25,8±2,4 27,8±1,7 20,8+2,1 7,2±0,9*

Са2+^2+-АТФаза БМ 38,3±3,6 36,3±2,1 31,9+2,6 30,1 ±2,7

\^2+-АТФаза БМ 19,4±1,9 9,8±0,52 9,8±0,52* 7,5±1,0*

Новонароджеш (вш 1 година)

Лужна фоефатаза АМ 535± 66,0 497±48 492±43 482±49,0

Лейцшамшопсптидаза АМ 63,6+7,8 90,5+6,0* 95,4±7,2* 103±7,8*

у-глутамитрансфераза АМ 83,4+6,6 81,6±5,4 83,4±5,6 84,0±7,2

Са2+,Мя2*-АТФаза АМ 35,9±3,6 24,9±3,2* 21,1+1,8* 18.9+2Л*

Мв2+-АТФаза АМ 61,1±6,0 44,8±2,4* 39,1±4Л* 38,3±2,7*

№МС-АТФаза БМ 236,4±19,2 142±15,8* 124,5+9,5* 110,3±11,4*

Са2<,,М§24"-АТФаза БМ 87,2±8,4 74,4±5,8 68,6±4,7 66,4±5,4

М(52+-А'ГФаза БМ 87,5±8,9 57,2±4,7* 50,2±7,0* 45,5±6,4*

здатний викликаги значш змши активное« ферментов плазматнчно!' мембрани ентерофтв тонкого кишечника здорових новонароджених тварин, що ввдповвдае адекватним змшам зниження актикност цнх ферментов АМ 1 БМ ептероштп тонкого кишечника телят за гострих розлад1в травления (Усатюк П.В. 1994),

1МУНОФУНКЦЮНАЛЬНА АКТИВШСТЬ БШКШ ПЛАЗМА'ПРШО! МЕМБРАНИ ЕШТЕЛПО ТОНКОГО КИШЕЧНИКА ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ

Доелщження 1мунофункцюнально1 активное^ бшюв плазматичноТ мембрани ентеро-

щтв тонкого кишечника велико!" рогато! худоби мае важливе значения з точки зору розкриття молекулярних мехашзм1в формування !муштету i резистентное« та розвит-ку ¡мунодефщи'пв у новонароджених телят.

Вщсутшсть трансплацентарно! передач! антитш ввд матер! до плоду у велико! рогато!" худоби, що обумовлена наявшстю у дих тварин непроникно"! для iMyiiorjioßyjiiniB ештелюхор1ально!" плаценти (Сергеев В.А., и др. 1988), передбачае ¡снування особливого i единого шляху пасивно! ¡мушзацп новонароджених телят, який полягае в передач! нативних ¡муноглобулнпв з молозивом матер!. Процес всмоктування нативних колост-ральних ¡муноглобулнпв у тонкому кишечнику новонароджених телят обмежсний у 4aci i завершуеться протягом перших 24-36 годин життя (Butter Т.Е. 1983; Сергеев В.А., и др. 1988; Кармолиев Р.Х., 1993). Передбачаеться, що мехашзм всмоктування ¡муног-лобулш1в у кишечнику в цей перюд може зд!йснюватись певними, доел ще не вивчени-ми, молекулярними структурами илазматично"! мембрани ентероципв (Abrahamson D., Rodewald R., 1981; Staley Т.Е., Bush L.J., 1985). Важлива роль у цьому процеа може на-лежати бшкам.

Встановлення рецепторних властивостей Ci л к! п плазмалеми ештелш тонкого кишечника можливе за таких умов. По-перше, вихвдним матер!алом новинн! служити висо-коочищен! препарата ашкальних i базолатеральних мембран. До 1988 року не ¡снувало методик по отриманню цих структур ¡з ентероципв кишечника велико!" рогато! худоби, викликане, очевидно, трудомкткктю процедури та методичною складшстю. Прюритег методу належить кафедр! бюхшп i бютехнологп Нац!онального аграрного ушверсите-ту (Мельничук Д.О., Усатюк П.В., Цвшховський M.I., 1988), доскоиалють якого знайшла шдтвердження в послщуючих роботах шших автор1в (Wilson j.W., Webb К.Е., 1990). По-друге, у новонароджених тварин бшковий склад плазмалеми ештелпо повинен мати особливос.т1, яы були встановлеш i описаш у дашй робота. По-третс, прове-дення реакцГ! ¡мунопрециштацп по загальн!й cxcMi методу ¡муноблотингу: а) попереднш електрофорез бшшв; б) перенесенння 6i.'iKiß на штроцелюлозну основу з частковим в'|дновлснням нативних властивостей; в) ¡нкубацдя у середовиид, що MicTUTb ¡муногло-бул!ни велико!" рогато"! худоби; г) постановка реакци прециштацп з використанням м!чених пероксидазою антитш проти ¡муноглобулнпв велико! рогато! худоби; д) проявления штроцелюлозних смужок з виявленням кольорових зон, яи еввдчать про ре-цепщю !муноглобулиив з конкретними бшками мембран.

Використання таких передумов дозволило виявити в AM ентероцштв тонкого кишечника телят при народженш (bïk 1 година, до першо! вииойки молозива) щлнй ряд фракщй з молекулярними масами 120, 100, 87,75 та ~ 24 кД, яи проявляють рецептор-ну актившеть до ¡муноглобулш1в (рис. 5,А).

У новонароджених телят на третю добу постнатального онтогенезу встановлено зв'язування ¡муноглобулнпв ильки з полшептидною фракц1сю AM 110 кД (рис. 5,Б).

Зв' язування iмyнoглoбyлiнiв з быками плазматично! мембрани ентероцитш тонкого кишечника доросло!" велико! рогато! худоби не зареестровано (рис. 5,В).

А Б В

Рис. 5. Рецепторнп актившсть бьчюв 110 кД ашкально! мембрани еппчупальних клтш тонкого кишечника велико'! рогато! худоби до шунних глобул1н1в: А - ¡муиоблотинг бшгав ашкально! мембрани ентероцит1в щойно народжених телят. Зареестровано зв'язування ¡муноглобулпйв з быками 120, 100, 87, 75 та ~24 кД; Б - ¡муиоблотинг бшюв аткальноУ мембрани ентероци'лв новояароджених телят 3-х добового вжу. Зареестровано зв'язування ¡муногло-булЫв з 6Likom ашкально! мембрани з молекулярного масою 110 кД; В - ¡муиоблотинг быюв апжально! мембрани ентеро-цит^в доросло! велико! рогато! худоби. Зв'язування ¡муноглобулш1в з бшками ашкально! мембрани не вщбудося.

Встановлена нами ¡мунофункцюнальна актившсть быюв АМ ентерощгпв тонкого кишечника телят при народженш дозволяе висунути гшотезу про рецепторно-ендоци-тозний мехашзм формування колострального ¡муштету у велико! рогато! худоби.

Ми припускаемо, що бшков1 фракцн з молекулярпими масами 120, 100, 87, 75 та ~ 24 кД АМ ентероциив тонкого кишечника телят на момент яародження е аналогами Fc-рецептор1в до ¡муноглобулийв, яи за функциями под1бш до плацентарних Рс-рсцет ор1в людини, гризутв та приматов (Милер И., 1983; Говало В.И., 1987). Виходячи з даних молекулярних мае можна допустити, що означет б1лки ¡снують в плазматичшй мемб-раш як мономери (~24 кД), тримери (~75 кД), тетрамери (близько — 100 кД) та пентаме-ри (~120 кД). ГТод1бно до Fc-penenTOpiB плазматично! мембрани илацепти кожний ¡з них може здшенювати рецепц1ю окремих класш ¡муноглобулМв. У той же час, с допусти-мим, що означеш быки можуть приймати участь в ределцп Ecix без винятку ¡муногло-булппв, посюльки кишечник новонароджеиих телят не володк !х виб1рковою аб-сорбщею (Bush L.J., Staley Т.Е., 1980).

Таким чином, рецепторно-ендоцитозний мехашзм формування колострального 1муштету у жуйних тварин можна представити як елвдуючий (рис. 6).

1муноглобулши, яи поступають у шлунково-кишковий тракт теляти з молозивом матер!, зв'язуються на поверхш ентерощгпв за допомогою Fc-фрагменту власно! моле-

БМ

5- ь

-АМ

Рис. 6. Гшотетична схема рецепторно-ендоцитозного механизму формування колострально-го ¡муштету у велико!' рогато! худоби.

Позначення: 1 - 1мунт гдобулши молозива; 2 - бшки-рецептори ¡мунних глобулпнв плазматично! мембрани епи-ел1я кишечника; 3 - комплекс "^-репептор"; 4 - транспорт комплексу "^-рецептор" через ентероцит у вигляд1 ендоцитозного пухирця"; 5 - вьчьна дифуз!я комплексу "^-рецептор"; 6 - перенесения ^ та/або комплексу "^-рецептор" через БМ: а -злиття ендоцитозного пухирця з БМ, б - перенесения комплексу "^-рецептор" через БМ, в -перенесения ^ у мЪкюитинний прослр: 7 - поступання 1% та/або комплексу "^-рецептор" у кров'яне русло, як заключиий етап формування колострального ¡мун1тету.

кули з бшковим рецептором АМ, утворюючи вщповвдний комплекс ^-рецептор. Зав-дяки штенсивним процесам шноцитозу у новонароджених тварин, яы обумовлеш рядом фактор!В, у тому числ1 низькою в'язкютю плазматично!мембрани (Усатюк П.В., 1994), комплекс ^-рецептор у склад1 ендоцитозного пухирця чи самостшно трансгюртуеться через клтгау в кров теляти. Транспорт ¡муноглобул!шв у зв'язаному вигляд1 з рецептором може бути важливим фактором !х захисту вщ деградацп ферментами л1зосом у процес! перенесения через кл!тину, як це показано у випадку трансплацентарного переносу 1муноглобулЬив (Ми1ег Н., 1983; Г'овало В.И., 1987). 3 шшого боку, комплекс рецептор може бути додатковим сигналом для звгпьнення з ендоцитозного пухирця

шших, випадково захоплених у npoiieci рздинно-фазового ендоцктозу бьлюв. Це шдтверджуетъся даними електронно-мифоскотчних дослщжень Абрахамсона i Роде-волда (Abrahamson D., Rodewald R., 1981), в яких показано, що включена в ендоцитоз-ний пухирець разом з IgG, перокеидаза в прочей перенесения через ентероцит руйнува-лась, тод! як молекула IgG транспортувалась в кров у незмпшому виглядь

Можна припустити, що комплекс Ig-рецептор завершуе свое ¡снування гпсля транс-целюлярного переносу ¡муноглобулшу у кишечнику. У той же час вщомо, що в псрюл формування колострального ¡муштету в плазм! кров! телят спостер^аеться досить ви-сокий pißeiib !муносупресорних (так званих фетальних) бшыв - фетушу та фетопро-тй'ну, як! волод!ють здатн!стю вииснятн ¡муноглобулши з кров! через цирки з сечею (Кармолиев Р.Х., 1993). Тому не виключена можливкть, що комплекс Ig-рецептор ще деякий час продовжуе свое ¡снування теля попадания в кров. Це могло б бути важли-вим фактором захисту ¡муноглобулнпв В1Д ïx вит!снення з оргашзму.

Зникнення з ni ком з AM бшюв 120, 87 та 75 кД та значне зниження у цш мембран! pißHH фракцш 100 i 24 кД (див. табл. 2) свщчить на корпеть висунуто! нами ппотези про рецепторно-ендоцитозний мехашзм формування колострального ¡муттвту у новона-роджених телят.

Виходячи з рол! ¡муноглобулнпв у формуванн! резистентност! у тварин, пояснимою с !мунофункщональна активн!сть фракци AM з молекулярного масою 110 кД у новона-роджених телят 3-х добового bî ку. Вщомо, що у цей пер!од транспорт !муноглобулшв через мембрану ентерощтв вже завершений. Тому щлком можливо, що бшок AM з молекулярного масою 110 кД е специф!чним рецептором секреторного молозивного ¡му-ноглобул!ну А. Як в!домо, IgA забезнечуе формування мкцевого ¿муштету, суть якого полягае у блокуванш адгезй патогенних бактерш, у т.ч. Е. coli, до ештел!альних клггин кишечника (Bush L.j., Staley Т.Е., 1980; Butler Т.Е., 1983; Scheldrake R.F., 1987; Сергеев В.А. и др. 1988). Утворення комплексу IgA з рецептором на поверхш AM може бути важливим фактором захисту цих антит!л вщ впливу агресивного м!кроб!олог!чкого се-редовища кишечника. Як свадчать отримаш нами дан!, потреба у наявносэт таких реце-nTopiB зникае з ni ком тварин. Це, cKopiuie всього, обумовлено формуванням здатноси до синтезу власного !муноглобулшу А ¡мунокомпетентними клшшами власне шлунко-во-кишкового тракту. Вщомо, наприклад, що егптс.'иальш клтгни кишечника овець за одну добу синтезують значну шльысть ¡муноглобулшу А, з яких бшя 0,9 г поступас в кров'яне русло (Hasband A.j., 1988).

Таким чином, отримаш нами результата дослщжень дозволяють заключите про на-явшеть в агикалыпй мембраш ентероцийв тонкого кишечника телят на момент народ-ження ряду бшюв, яю е аналогами Fc-peneiiTopiB до ¡муноглобултв. Завдяки цим бшкам пасивний ¡муштет новонароджених телят п!дтримусться антитшами, що надхо-дять з молозивом матер!. Отримаш нами дан ! евщчать про ¡снування у кишечнику новонароджених телят рецепторно-ендоцитозного мехашзму формування колострального ¡муштету.

висновки

1. Б ¡л козий склад плазматично! мембрани ештслш тонкого кишечника велико!' рогато! худоби на час виконання дано! роботи не вивчений, що не дозволяе характеризувати молекулярш мехашзми процеЫв травления та транспорту речовин, формування колострального ¡муштету, вивчати патологи травного каналу та ¡мунодефщитш стани у молодняка, розробляти нош та модифпсувати ¡снуюч1 профшактичш1 лжувальш засоби.

2. Бшковий склад аткальних та базолатеральних мембран ентерощтв доросло! велико! рогато! худоби характеризуеться: а) в ашкалыий мембран! - 26, а у базолатеральнш - 29 полшептидних фракцш; б) особливютю ашкальних мембран е наярлнсть полшептщцв 110,311 26 кД, вищий р1вень фракцш 95, 63, 52,43 133 кД та нижний - 24 кД, (Р<0,05); в) в базолатеральнш мембран! присуди полшептиди 115, 87, 35 1 15,5 кД, яю не виявлеш в аткалылй.

3. Особливостями бшкового складу плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника новонароджених телят (вш 3 доби) у пор1Внянш з дорослими тваринами е: а) в ашкалыий мембран! (28 фракцш) присутш полшептиди 155, 135, 35,1 15,5 кД, вщсутш

- 145 1 72 кД, вищий вмют фракщй 205, 95, 63, 57, 43, 24 I 17 кД та нижчий - 33, 21 1 14,2 кД; б) в базолатеральнш мембран! (27 фракщй) присутш полшептиди 155, 135, 31 1 26 кД, вздеутш - 145, 80,72129 кД, вищий рхвень фракщй >300, 215, 95, 43 1 15,5 кД та нижчий - 127, 100,46, 21, 17 1 <14,2 кД, (Р<0,05).

4. На момент народження телят (вж 1 год., до першо! падвлО бшковий склад плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника в1др1зняеться ввд телят вком 3 доби: а) в ашкалыий мембран! (27 фракцш) присутш полшептиди 120, 87 та 75 кД, вщсутш -

- 215, 63, 35 1 26 кД, нижчий р!вень фракщй > 300, 66,22,5 1 21 кД, б) в базолатеральнш мембраш (29 фракщй) присутш полшептиди 120, 87 1 75 кД, вищий р!вень фракщй 63 та 22,5 кД 1 нижчий - > 3001 17 кД, (Р<0,05).

5. Вивчено особливост! мембранного травления у велико! рогато! худоби I вперше охарактеризовано питом1 активносп в ашкальиш мембраш лужно! фосфатази, лейци-намшопептидази, мальтази, лактази, глюкоамшази, у-глутамштрансферази, Са2+,Гу^2+-АТФази 1 М§2+-АТФази, а в базолатеральнш мембраш - у-глутамштрансферази, Ca2+,Mg2+-ATФaзи, М«2+-АТФази ! Ыа+,К+-АТФази. Особливктю плазматично! мембрани ештел1ю тонкого кишечника велико! рогато! худоби е вщеутнють активностей са-харази 1 глкжоамшази.

6. В ашкальнш мембраш ентерощтв новонароджених телят (вш 3 доби) у пор1внянш з дорослими тваринами активное« фермешдв мають таю особливостп вища питома ак-тившеть лактази (у 105 раз!в), лужно! фосфатази (у 2,0 рази) та Са2+,1^2+-АТФази (у 2,2 рази) 1 нижча - мальтази (у 8,0 раз1в), а в базолатеральнш мембраш - нижч1 актив-нос« у-глутамштрансферази (у 2,2-2,3 рази) та ¡У^2+-АТФази (у 2 рази), (Р<0.05).

7. Особлишстю ашкалыго! мембрани телят на момент народження (в1к 1 година, до першо! год1вл1 молозивом) у пор1внянш з телятами 3-х добового тику е винц р1вн! активностей Са2+,М£2+-АТФази 1 М£2+-АТФази (у 2,1-2,2 рази), а в базолатеральнш мембраш

- вищ1 активности №+,К+-АТФази (у 9,0 раз!в), Са2+,Мя2*-АТФази (у 2,5 рази) та Mg2+-АТФази (у 4,4 рази), (Р<0,05). Ильки у цей вжовий перюд встановлено прояв акшвносл глюкоамглази в аткальшй мембраш.

8. Хлорид амошю в концентрацп' 1,0-20,0 мМ в дослдах in vitro з використанням плазмалеми ентерощгпв тонкого кишечника доросло'! велико! рогато! худоби в аткальшй мембраш гальмуе актившсть Mg2+-ATФaзи, лейцинамшопептидази i лужно! фосфатази (в 1,2-1,3 рази), активуе Ca2+,Mg2','-ATФaзy (в 1,4-2,0 рази) i не впливас на активн1сть 7-глутам1лтрансферази, а у базолатсральшй мембран! стимулюе активность На+,К+-АТФази, Ca2+,Mg2+-AT®a3ii i К^2+-АТФази (в 1,2-1,3 рази), (Р<0,05).

9. Встановлено, що хлорид амошю у концентрацн 1,0-20,0 мМ в зшкальшй мембраш ентерощтв новонароджених телят bikom 3 доби гпдвищуе активность Mg2+-AT<I>a3ii (в 1,2-1,5 рази) i Ca2+,Mg2"("-AT$a3K (в 1,6-4,4 рази) i не впливас на активное^' лужно! фосфатази, лейцинамшопептидази i у-глутамштрансферази, а в базолатеральнш мембран!

- гальмуе актившсть Mg2+-AT®a3H (в 1,4-2,8 рази) при одночасному стимулювашп активное™ Ca2+,Mg2+-AT®a3H (в 1,3-3,2 рази) i Ыа+,К+-АТФази (у 2,6-3,4 рази), (Р<0,05).

10. У мембранних препаратах ентерощтв тонкого кишечника телят на момент на-родження (EiK 1 година, до першо! год1вл1 молозивом) тд впливом хлориду амошю у концентрацп 1,0-20,0 мМ в дослдах in vitro встановлено гальмування активностей ioH-них помп: а) в аткальшй мембраш - Mg^-АТФази (в 1,2-1,3 рази) i Ca2+,Mg2+-AT^a3it (в ЬЗ-2,5 рази): б) у базолатеральшй мембран! \^2+-АТФази - (в 1,4-2,5 рази), Са2+,Мй2,-АТФази (в 1,7-1,5 рази). У концентрацп 1,0-10,0 мМ хлорид амошю в 1,3-2,8 рази знижував, а у концентрацп 20,0 мМ - майже повтстю гальмував актившсть На+,К+-АТФази, (Р<0,05).

11. На ocuoBi проведених дослщжень стверджуеться, що вплив амошйного азоту на актившсть фермент! в плазмалеми ентерощтв тонкого кишечника велико! рогато! худоби не пов'язаний з системами регуляцп ртшв цАМФ та цГМФ.

12. Сечовина, як продукт детоксикацп ам^аку в opraHi3Mi. у концентрацп 5,0-20,0 мМ в доелдах in vitro не впливае на актившсть пдролаз (лужна фосфатаза, лейцинамшопе-птидаза), трансфераз (у-глутамштрансфераза) та ¡онних помп (Ыа+,К+-АТФаза, Ca2+,Mg2+-ATФaзa, Mg2+-A'№a3a) ап!кально! i базолатерально! мембран егптелою тонкого кишечника доросло! велико! рогато! худоби i новонароджених телят.

13. Нгграт калпо у концентрацп 0,02-0,5 мМ у дослщах in vitro значно гальмуе актив-нос™ На+,К+-АТФази, Са2+,М§2+-АТФази, 1^2+-АТФази (в 1,2-3,0 рази) плазматично! мембрани еттелпо тонкого кишечника дорослих та новонароджених тварин, (Р<0.05).

14. Методом !муноблотингу встановлено, що пол!пептиди з молекулярними масами 120, 100, 87, 75 та ~24 кД ашкально! мембрани ештелт тонкого кишечника телят на момент народження (BiK 1 година, до першо! годш.'й молозивом) та иол! пептид 110 кД з ап!кально! мембрани ентерощтв новонароджених телят BiKOM 3 доби, ироявляють здатн!сть до селективного зв'язування ¡муноглобулшв. На основ! отриманих даних за-пропонована г!потеза рецепторно-ендоцитозного мехашзму формування колострально-

го ¡муштету у велико! рогато! худоби.

15. Проведеними дослщженнями вивчено полшептидний спектр плазматично! мембраии кишкового ештелда велико!' рогато! худоби pi3Horo вшу, охарактеризован! функц!ональн! властивосй бшкш (мембранне травления, ioHHi помпи, рецепторна здати!сть до Ig), та дослщжено вплив на пдро.штичш i транспорта! системи ештелто бюгснних неб!лкових азот-вмюних сиолук. Отримаш результата с новими у галуз! 6ioxiMÏi та ф!зюлогп травления велико! рогато! худоби, значно поглиблюють розумшня молекулярних мехашзм!в виникнення иатологш ал!ментарного походження у новона-роджених телят та процесу формування колострального ¡муштету у жуйних тварин. Вони служать також теоретичною основою для розробки нових i модифжацп ¡снуючих cnocoôiB проф1лактики i лшування розлад1в травления та шдвищення резистентное« новонароджених тварин.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦИ

1. ЦвМховськнй M.I. Отримання везикульованих фракцш плазматично!' мембрани i3 суспензи ентерощтв тонко! кишки тварин р1зного в!ку НФ'аюл. журн. - 1997. - Т. 43. - № 3-4. - С. 101-105.

2. Цвуйховський M.I. BiKOBi особливос« активност! пдролаз тонкого кишечника велико!' рогато!' худоби //Допов. HAH Укра'ши, Сер. бюл. науки - 1997. - N° 8. - С. 158160.

3. ЦвШховсышй M.I. Актившсть Ка,К-АТФази, Ca.Mg-АТФази та Mg-АТФази в плазматичнш мембран! ештелио тонкого кишечника тварин разного bîkv //Допов. HAH Укршни, Сер. бюл. науки - 1997. - № 9. - С. 168-170.

4. ЦвшЬговськин M.I. Пдрол!тична актившсть плазматично! мембрани ештелпо тонкого кишечника велико!'рогато"! худоби//Наук. бюн. Нац. агр. ушв. - 1997. - Вип. 1. - С. 38-42.

5. Цвйпховськгш M.I. Вплив штратного азоту на актившсть ферментш плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Наук. bîch. Нац. агр. ушв. - 1997. - Вип. 2. - С. 51-56.

6. Цвилиховский Н.И. Выделение апикальной и базолатеральной мембран энтероци-та тонкой кишки крупного рогатого скота и структурно-функциональные изменения в них при патологии //Физиол. журн. - 1989. - Т. 35, № 5. - С. 121.

7. ЦвШховсышй M.I., Усатюк П.В., Мельничук Д.О. Подш плазматично! мембрани клтш кишкового ештелш велико! рогато! худоби на фракцп щшшково! кайми та базолатеральш мембрани //Допов. АН УРСР, Сер. бюл. науки, - 1988. - №9. - С. 8082.

Дисертант прийняв участь у розробщ методу по роздшенню плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби на фракцй AM та БМ, а також особисто пров1в ос-HOBHi дослщження по 6ioxiMi4Hiii характеристик отриманих препарат1в. Розроблений метод став першим повщомленням в Л1тератур1, випередивши аиалопчну роботу америкаиських дослщниив (Wilson j.W., Webb K.E..J. Animal Sei. - 1990. - Vol. 68, № 2. - P. 583-590).

8. Цвилиховский Н.И., Усатюк П.В., Мельничук Д.А. Выделение, очистка и характеристика щеточной каймы и базолатеральных мембран из клеток кишечного эните-

лия крупного рогатого скота //Укр. биохим. журн.-1988. - Т. 60, JN» 6. - С. 91 - 94. Дисертантом розроблена схема фракцюнувашш ештелно тонкого кишечника велико!' рогато! худоби, здойснений електронао-мжроскотчний контроль отриманих препарат1в, проведен! 6ioxiMi4iii доопдження i математична обробка результатов.

9. Мельничук Д.А., Усатюк П.В., Цвилиховскнй Н.И. Изменение активности щелочной фосфатазы и Иа^.К^-АТФазы в мембранных фракциях эпителия гонкой кишки

у норме и при диарее //Физиол. журн. - 1989. - Т. 35, № 3. - С. 99-102. Дисертант прийняв участь в експериментальних дослвдженнях в умовах виробництва. особисто здшснив в1д£нр проб кишечника дослщних тварии, отриманпя мечбранних препарате та визна-чення в них актив «ост! лужно! фосфатази i Ма+,К+-АГФази.

10. Усатюк П.В., Волков ГЛ., Цвилиховскнй Н.И., Мельничук Д.А. Характеристика липидного состава плазматической мембраны энтероцита крупного рогатого скота //Докл. АН УССР. Сер. биол. науки. - 1989. - № 7. - С. 76-78.

Дисертант особисто отримав препарата AM i БМ, здшснив екстракщю з них лшщв, тонкоша-рову хроматограф!ю фосфолшдав, газорщинну хроматографт метилових еф1р1в жириих кислот та визначення вмкту холестерину.

11. Усатюк П.В., Цвилиховскнй Н.И., Мельничук Д.А. Аденозинтрифосфатазы плазматической мембраны клеток кишечного эпителия крупного рогатого скота //Биохимия. - 1990. - Т. 55, № 4. - С. 712-717.

Дисертант прийняв участь у подготовц! експеримештв, вщпрацювашн робочих схем, прове-денш досл1джень, анал1з1 результатов та написант дано! роботи. Ним особисто отрнмаш мемб-pairai препарата i здшснен! ынгтичш дослвдження активносп лужно! фосфатази, Na.K-АТФа-зи, Ca.Mg-АТФази та Mg-АТФази.

12. Усатюк П.В., Волков Г.Л., Цвилиховскнй Н.И., Мельничук Д.А. Лнпидный состав плазматических мембран энтероцитов тощей кишки крупного рогатого скота различного возраста //Укр. биохим. журн. - 1990. - Т. 62, № 3. - С. 87-94. Дисертантом отримащ ашкальш i базолатгральш мембраии з ештелш кишечника дорослих та новонароджеиих тварин i проведена основна частина дослщжень по аналпу фосфолнвдв, метилових еффш жирних кислот та холестерину.

13. Усатюк П.В., Цвилиховскнй Н.И., Мельничук Д.А. Возрастные особенности активности транспортных АТФаз в плазматических мембранах энтероцитов тонкого кишечника //Бюлл. эксперим. биол. и мед. - 1991. - М° 3. - С. 309-311.

Дисертанту належить основна частина результатов по досладжешпо активности транепортних аденозинтрифосфатаз в отриманих ним фракщях плазматично! мембрани еттел1ю тонкого кишечника дорослих та новонароджеиих тварин.

14. Томчук В.А., Усатюк П.В., Цвш!ховський M.I., Мельничук Д.О. Отримання ¡золь-ованих клпин ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Фпюд. журн. -1994. - Т. 40. - № 5/6. - С. 45-51.

Дисертант прийняв участь у шдготовщ та провсденю експернмент!в в умовах дослщного гос-подарства, особисто вщбирав проби кишечника, здшснив основний об'ем роботи по отриман-ню 13ольованих ештелоальних клшга кишечника Х1м1чним (иитрат/ЕДТО) методом, !х псто-лопчшй та 6ioxiMi4Hiii оцшць

15. Мельничук Д.О., Терещенко М.П., ЦвЫховський М. I., Усатюк П.В. Ввдмшносп бшкового складу двох дшянок плазматично! мембрани тонкого кишечника //Допов. HAH Укра'ши, Сер. бюл. науки - 1995. - № 9. - С. 104-106.

Дисертантом отримага ¡зольоваш ештел1альщ шитики ¡з тонкого кишечника дослщних тварин, а з них - аткальт i базолатеральт мембрани. За його прямо! учат проведена основна частина дослщжень по вивченню бшкового складу AM i БМ: ЕФ у ПААГ, сканування гел1в, математична обробка результата.

16. Мельничук Д.О., Цвшховський M.I., Усатюк П.В., Захаренко М.О. Бюх1м1я мемб-

ранного травления та метабол!чш процеси у тканинах новонародженнх телят в

HOpMi i при патологи//Наук, вюннк Нац. агр. ушвер. - 1997. - Вип. 1. - С. 31-38. Дисертант е сшвавтором шдготовки, методичного забезпечення та практичного здшснення описаних у щй робота експеримеш1В. Ним отримаш мембранш фракцп ¡3 суспензп ¡зольованих ентероцит!в тонкого кишечника тварин, досл1джена активность фермента, здшенено ЕФ б1лыв в 7,5%-ному ПААГ та статистична обробка цифрового матер1алу.

17. Цвипховсышй M.I., Захаренко М.О., Усатюк П.В., Мельничук Д.О. Вплив амоншного азоту на актившсть пдролаз, трансфераз та ioHHHx помп плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника велико!' рогато! худоби //Наук. BicH. Нац. агр. ушв.. - 1997. - Вип. 2. - С. 48-51.

Дисертант прийняв участь у плаяуванш ексиерименпв, розробщ робочих схем, аналЫ цифрового матер1алу та шдготовц1 рисуныв. Ним у дослщах in vitro вивчено вилив амошйного азоту на функщональну активность плазматично! мембрани ентерощтв тонкого кишечника тварин.

18. Усатюк П.В., Цвилиховский Н.И., Мельничук Д.А. Фракционирование плазматической мембраны энтероцитов тощей кишки новорожденных телят //Сб. науч. тр.

"Актуальные проблемы вет. науки". - К.: УСХА. - 1992. - С. 156-160. Дисертант е сшвавтором розробленого i описаного у цш робой методу по отриманню ашкаль-них i базолатеральних мембран ¡з елггелио тонкого кишечника новонародженнх тварин. Ним здшенеш основш етапи по видшенню мембранних фракгцй.

19. Мельничук Д.А., Усатюк П.В., Цвилиховский Н.И. Структурно-функциональные изменешш в плазматической мембране эпителия тонкого кишечника при диарее новорожденных телят //Сб. науч. тр. "Актуальные проблемы ветеринарной науки'. -К.: УСХА. - 1992. - С. 150-155.

Дисертант кровга ехсперименти по вивченню лшщного складу ашкальних i базолатеральних мембран ештелш тонкого кишечника здорових i хворих тварин, доашдив активнють травних фермеийв та АТФаз.

20. Melnichuk D.A., Tsvilichovskii N.I., Tereshchenko М.Р., Usatiuk P.V. Proteins of two different regions of the intestinal epithelial cell membrane of the cattle and a new born calves //Ann. Meet. Amer. Soc. Anim. Sci. - "Anim. Health. Pharm. and Toxicol". - 1994. -Minneapolis (USA). - Abstr. numb. 1103.

21. Tsvilikhovskii N.I. The features of protein composition and functional properties of the new born calve's small intestine epithelial cell's plasma membranes //Europ. Soc. Vet. and Compar. Nutr. - ESVCN Conference, Munich (Germany). - 1997. - P. 54.

22. Tsvilikhovskii N.I., Zakharenko N.A., Melnichuk D.A. Influence of nonprotein nitrogen-containing substances on activity of ruminant's small intestine epithelial cell's plasma membrane on different postnatal ontogenic stages //Europ. Soc. Vet. and Comparat. Nutr. -ESVCN Conference, Munich (Germany) - 1997. - P. 55.

23. Цвилиховский Н.И., Мельничук Д.А. Белки плазматической мембраны энтероцитов тонкого кишечника крупного рогатого скота: характеристика, особенности, функциональные свойства //Труды 2-й Междунар. конф. "Актуальные проблемы биологии животноводства". Боровск, (Россия). - 1995. - С. 131.

24. Мельничук Д.О., Усатюк П.В., Цвшховсышн M.I. Бшки плазматично! мембрани ештслпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби: онтогенетичш особливосй та нов1 функщональш властивостс у новонароджених //Пращ Мжнар. конф. "Сучасш пробл. вет. медициии, зоошжен. та технол. продукт!» тваринництва". - JIbBiB. НВФ

"Украшсыи технологи"*, - 1997. - С. 357-358.

25. Уеатюк П.В., Цвилиховский Н.И. Белковый состав плазматической мембраны эн-тероцита тонкого кишечника крупного рогатого скота //Труды Всес. сими. "Биохимия с.-х. животных и Продов. программа". - К.: УСХА. - 1989. - С. 71-72.

26. Цвилиховский Н.И., Усатюк П.В., Мельничук Д.А. Активность ферментов щеточной каймы и базолатеральных мембран энтероцита крупного рогатого скота в норме и при диарее //Там же. - С. 75-76.

27. Усатюк П.В., Цвилиховский H.H. Получение апикальной н базолатеральной мембран энтероцита тонкого кишечника взрослых, новорожденных здоровых и больных диареей животных //Труды Всес. Симп. "Мембрана щеточной каймы. Ферментные и транспортные процессы". - Рига: Зинатне - 1990. - С. 142-143.

28. Усатюк П.В., Цвилиховский Н.И. Особенности белкового состава плазматической мембраны энтероцитов тонкого кишечника в постнаталькый период //Труды Вссс. симп. "Физиология пищеварения и всасывания". - Краснодар. - 1990. - С. 288.

29. Мельничук Д.О., Усатюк П.В., Потоцький М.К., Цвшховський M.I., Томчук В.А., Терещенко М.П. Гзольокаш клтшн еттелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби: отримання, характеристика та метабол1чна актившеть //Пращ VI-го Укр.бншм. з'1'зду. - К.: УСГА. - 1992. - Ч. 2 - С. 68.

30. Томчук В.А., ЦвЫховськин M.I. Особлшюсп вуглеводного обмшу в ештели тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Там же. - Ч. 2 - С. 97.

31. Волков Г.Л., Цвшховський M.I. Арахвдонова кислота плазматично! мембрани еште.тю тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Там же. - С. 99.

32. Воловик З.М. Цвйпховський МЛ. М1кров'язисть плазматично! мембрани с ni тел ¡ю тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Там же. - С. 100.

33. Мельничук Д.О., Цвшховський M.I., Усатюк П.В. 1мунобюлопчна актившеть б!лгав плазматично! мембрани ештелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Пращ VII Укр. 6ioxiM. з'!зду. - К.: Вид. центр НАУ. - 1997. - Ч. 1. - С. 44-45.

34. ЦвШховський M.I. Особливост1 мембранного травления у жуйних тварин //Там же.

- Ч. 2. - С. 44-45.

35. ЦвЫховський M.I., Захаренко М.О., Усатюк П.В., Мельничук Д.О. Мембранне травления та функщональний стан АТФаз в ештелп тонкого кишечника за умов впливу амоншного азоту //Там же. - С. 45-46.

36. Цвилиховский Н.И. Получение фракций плазматической мембраны энтероцита крупного рогатого скота //Труды 8-й конф. молодых ученых-биологов. "Экологич. вопр рациональн. природопользования". - Рига: Зинатнэ - 1989. - С. 183-184.

37. Цвйпховськкй M.I. Змши лшвдного складу плазматично! мембрани ентероцита при диспепсГ! новонароджених телят //Пращ наук.-теорет. конф. молодих вчених i aenip.

- Кам'янець-Подшьський. - 1989. - С. 63.

38. Цвй11ховськ1Ш M.I. Х1м1чний склад плазматично! мембрани ентероцита доросло! велико! рогато! худоби i новонароджених телят //Там же. - С. 69.

39. Захаренко М.О., Цвшховський M.I., Томчук В.А. Вплив амоншного азоту на ак-

тивюсть лужно! фосфатази 1 №,К-АТФази плазматично! мембрани ештелда тонкого кишечника велико!" рогато! худоби //Матер, допов. наук, конфер. НАУ "Пробле-ми агропром. комплексу: пошук, досягнення". - К.: Вид. центр НАУ. - 1994. - С. 64.

40. ЦвШховсышй МЛ. Гщролтпш ферменти ашкально! мембрани еттелт тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Там же. - С. 65.

41. Томчук В.А., Усатюк П.В., Захаренко М.О., Цвшховський МЛ., Мелышчук Д.О. Ивень цикл1чних нуклеотщцв та актившсть фермент1в !х обмшу в ештелп тонкого кишечника велико! рогато! худоби в залежносп в¡д в1ку та при патологи //Там же. -С. 66.

42. Цвшховський МЛ., Усатюк П.В., Захаренко М.О., Терещенко М.П., Мельничук Д.О. Бшки ашкально! та базолатерально! мембрани ештелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби за даними електрофорезу в пол1акриламщному гел1 //Там же. - С. 67.

43. Томчук В.А., Усатюк П.В., Захаренко М.О., ЦвЫховський МЛ,, Мельничук Д.О. Р1вень циюпчних нуклеотщцв (цАМФ 1 цГМФ) в ештелюцптах порожньо! кишки новонароджених телят глд впливом ам1аку //Матер, наук.-практ. конфер. "Нешфекцшна патолопя тварин". - Бша Церква.: ОП Бшоцерк. друк. - 1995,- Ч. 1. -С. 171-172.

44. Цвш1ховський МЛ., Захаренко М.О., Мельничук Д.О. Вплив ам1аку та продук™ його мстабол13му на актившсть фермент плазматично! мембрани ентерощтв //Там же. - С. 175-176.

45. Цв1л1ховський МЛ., Ферментативна актившсть плазматично! мембрани ештелш тонкого кишечника велико! рогато! худоби //Матер, науково-виробнич. конфер. "Актуальш питания ветеринарно! медицини". - К.: Вид. центр НАУ. - 1995. - С. 146.

46. Цвцпховський МЛ., Захаренко М.О., Мельничук Д.О. Регулящя ферментативно! активное^ плазматично! мембрани еппел1альних клтш тонкого кишечника новонароджених телят низькомолекулярними речовинами //Там же. - С. 147.

47. Мельничук Д.О., Цвииховський МЛ., Захаренко М.О., Усатюк П.В., Томчук В.А. Роль ргзних форм неб1лкового азоту в регулящ! пдролтшних та транспортних про-цес1в в тонкому кишечнику новонароджених телят //Матер, допоз. наук, конфер. НАУ "Сучаст проблеми ветеринарно! медицини". - К.: Вид. центр НАУ. - 1997. - С. 3-4.

48. ЦвШховський МЛ. Актившсть пдролаз та аденозинтрифосфатаз ашкально! 1 ба-зально! мембран ентерощтв тонкого кишечника новонароджених телят //Там же. -С. 4-6.

Цвшховський МЛ. Бшки плазматично! мембрани епггелпо тонкого кишечника велико! рогато! худоби. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора бшлопчних наук за спещальшстю 03.00.04 - бюхдм1я. - Нащональний аграрний ушверситет, Кш'в, 1998. Дисертащю присвячено вивченню полшептидного спектру, активности ферменэтв та

¡мунофункцюнально!" активное« бшив ашкальних (АМ) 1 базолатеральних (БМ) мембран ентероци«в тонкого кишечника велико!' рогато! худоби в ргин перюди постна-тального онтогенезу. Ветановлено, що бьяковий склад АМ суттево в1др!зняеться ввд БМ, а обох мембранних фракцш - М1Ж дорослими та новонародженими тваринами. Ви-явлен! особливост! в активное« пдролггичних ферменпв та юнних помп АМ ! БМ ен-тероци«в новонароджених телят, яга характеризуют стан ироцеап мембранного травления, всмоктування та секреци речовин в онтогенез!. Отримаш нов1 дат но впливу неб!лкових азот-вмюних речовин на функцшнальну актившеть плазматично! мембрани ентероципв. Вперше показано, що амон!йний та ттратний азот викликаготь змшу активное« фермен«в АМ! БМ здорових телят. У плазматичшй мембран! снтероци«в телят на момент народження вщкри« нов! пол!пептиди з мМ 120, 87 та 75 кД, я К1 зника-ють у перпп дти постнатального онтогенезу! вщеутш у дорослих тварин. Методом ¡му-ноблотингу ветановлено, що вщкри« полшептиди, а також б1лки з мМ 100 та ~24 кД АМ телят на момент народження (до першо! гоггцв;п молозивом) та бьчок 110 кД АМ телят 3-х добового вжу, проявляють здатшеть до рецепцп ¡муноглобулнпв велико!' рогато! худоби. Запропонована ппотеза рецепторно-ендоцитозного мехашзму формування колострального ¡муттету, суть яко! полягае у зв'язуванш ¡муноглобулнпв молозива матер! з б!лковими рецепторами плазматично!" мембрани ентероци«в новонароджених 1 !х транспорт! у склад! комплекса "^-рецептор" через клшшу в кров'яне русло.

Ключов! слова: велика рогата худоба, новонароджеш телята, тонкий кишечник, сн-тероцити, ап!кальна мембрана, базолатеральна мембрана, бшки, ферменти.

Цвнлиховский Н.И Белки плазма«1ческой мембраны эпителия тонкого кишечника крупного рогатого скота. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению полипептидного спектра, активности ферментов и нммунофункциональной активности белков апикальных (АМ) и базолатеральных (БМ) мембран энтероцитов тонкого кишечника крупного рогатого скота в различные периоды постнатального онтогенеза. Установлено, что белковый состав АМ существенно отличается от БМ, а обеих мембранных фракций - между взрослыми и новорожденными животными. Выявлены особенности в активности гидролитических ферментов и ионных насосов АМ и БМ энтероцитов новорожденных телят, которые характеризуют состояние процессов мембранного пищеварения, всасывания и секреции веществ в онтогенезе. Получены новые данные по влиянию небелковых азот-содержа-щих веществ на функциональную активность плазматической мембраны энтероцитов. Впервые показано, что аммонийный и нитратный азот вызывают изменение активности ферментов АМ и БМ здоровых телят. В плазматической мембране энтероцитов телят при рождении открыты новые полипептиды с мМ 120, 87 и 75 кД, которые исчезают в первые дни постнатального онтогенеза и отсутствуют у взрослых животных. Методом иммуноблотинга установлено, что открытые полипептиды, а также белки с

мМ 100 и ~24 кД AM телят на момент рождения (до первого кормления молозивом) и белок 110 кД AM телят 3-х суточного возраста, проявляют способность к рецепции иммуноглобулинов крупного рогатого скота. Предложена гипотеза рецепторно-эндоци-тозного механизма формирования колострального иммунитета, суть которой заключается в связывании иммуноглобулинов молозива матери с белковыми рецепторами плазматической мембраны энтероцитов новорожденных и их транспорте в составе комплекса "Ig-рецептор" через клетку в кровяное русло.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, новорожденные телята, тонкий кишечник, энтероциты, апикальная мембрана, базолатеральная мембрана, белки, ферменты.

Tsvilikhovskii N.I. The plasma membrane's proteines of small intestinal epithelium of the cattle. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by spesiality 03.00.04 - biochemistry. - National agrarian university, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted study of polipeptides spectrum, enzymes activity and immuno-functional activity of apical (AM) and basolateral (BM) membrane's proteins of cattle small intestinal enterocytes at different period of postnatal ontogenesis. There is established that AM protein composition has essential differences between BM, and protein of both membrane fractions between the adult and new born animals. Discovered the peculiarities in AM and BM hydrolytic enzyme and ion pump activities of new born calves which characterized the condition of membrane digestion, absorption and secretion processes in ontogenesis. The influence of non-protein nitrogen-containing substances on functional activity of enterocytes plasma membranes have been received. It is shown that ammonium and nitrates nitrogen cause alter AM and BM enzymes activity of healthy calves. In the enterocytes plasma membrane of calves at the age of birth discovered the new polipeptides with mW 120,87 and 75 kD, wich dissapear during the first days of postnatal ontogenesis and absent in adult animals. By immunobloting methot established that discovered polipeptides and also AM proteines with mW 100 and -24 kD of calves at the age of birth (before first colostrum feeding) and AM protein 100 kD at the 3 days age of calves display ability to reception of cattle immunoglobulines. The hypothesis of receptor-endocitoses mechanism formation of colostrum immunity in new born calves have been proposed. It concludes the binding of mather colostrum immunoglobulines with new bom's enterocytes plasma membrane proteines leceptorcs and they transport in composition complex "Ig-receptor" through the cell into the blood.

Key words: cattle, new born calves, small intestine, enterocytes, apical membrane, basolateral membrane, proteines, enzymes.