Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Антропогенные изменения ландшафтов Чернобыльской зоны и радионуклидное загрязнение фитокомпонента.

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Антропогенные изменения ландшафтов Чернобыльской зоны и радионуклидное загрязнение фитокомпонента."

г ' DA

i ' '

2 о № ml

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ ГЕОГРАФН

На правах рукопису

CopoKina Людмила Юрпвна

Антропогенш 3míhh ландшафте Чорнобильсыс<м зони та радтнуклщне забруднешга (|мтокомпоненту

11.00.01 - ф1зична география, геоф1зика i гестшя ландшафтсв

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового сгупеня кандидата географ1чних наук

Кшв - 1997

Дисертащею е рукопис Робота виконана в лаборатори ландшафтно-еколопчних проблем Чорнобиля Bizwiiiy ландшафтознавства 1нституту географа НАНУ

Науковий KepiBHHK -

Офщшш опоненти:

Провщна оргашзац1я

кандидат географ1чних наук ДАВИДЧУК B.C.

доктор географ1Чних наук, професор

ГРОДЗИНСЬКИЙ М.Д. кандидат географ1чних наук, доцент

ФЕД1РКО О.М.

1нститут юптинно! бюлогй та генстичноТ шженери HAH Украши, лаборатория радюекологп

Захист вщбудеться ¿?S~ 1997 р. о /О годит на

зааданш спещал1зовано! вчено! ради Д 0i.69.02 1нституту географп HAH Украши за адресою: КиТв, вул.Володимирська, 44

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ 1нституту географп HAH Украши, 252034, Кшв-34, вул.Володимирська, 44

Автореферат розкланий " ¿ty. 1997 р.

Вчений секретар спещал^зованоТ вчено! ради кандидат географ!чних наук, старший науковий сшвробтаик Передери! B.I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми. Дослщження антропогенних змш природно-територ1альних комплекс1В (ПТК) зони вшшву Чорнобильсько! АЕС е одним з основних напрям1в вивчення ландшафт!в шеТ староосвоеноТ гериторп. 1нформащя про сучасний стан ландшафтов, визначення на ландшафтнш основ! законом1рностей М1Грацп радюнуклдав складае географ1чну основу м!жгалузевих досл1Джень 1 оцшок, що пов'язаш з чорнобильською проблемою.

Внаслщок пригагаенпя традицшно! господарсько! д!яльност1 на значнш частиш територп Зони в^дчуження розпочалися процеси самовщновлення ландшафпв, що заслуговують на ува1у з точки зору еволюци умов М1гращГ радюнукл1д1в та шдвшцення радюемносп геосистем за мппмалытх дозових та матер1альних витрат. Значна роль у таких процесах належить ф1токомпоненту ландшафта, який великою м1рою обумовлюе характер бюгенно! мираци радюнуюпд1в. Завдяки на1Сопиченню у багатор1чнш ф!томаа радюактнвш речовини на певний час вилучаються з кругооб1гу, що зменшуе юлыасть 1х найб1лып небезпечних рухомих форм та знижуе ризик забруднення поверхневих та тдземних вод.

Для УкраТни атомна енергетика е ¡стотним джерелом енергозабезпечення. Отже оцшка радюеколопчних умов I сташв та прогнозування 1хн1х змш залежно вщ функцюнування антропогешзованих ПТК набувае важливого паукового 1 практичного значения не лише для зони впливу Чорнобильсько! АЕС, а й для зон впливу ¡шлих атомних електростанцш I забруднених радюну1спдами ландшафт в УкраТни.

Метою досл5дження е виявлення структури 1 особливостей функцюнування антропогенно змшених ландшафпв зони впливу Чорнобильсько! АЕС; розробка I обгрунтування метод ¡в використання цих даних для визначення сучасного стану та прогнозу змш еколопчно! ситуаца на забруднених радюнуюпдами територ1ях на приклад1 зони впливу ЧАЕС. В1дпов1Дно до поставлено! мети необхщно було розв'язати тага завдашш:

- обгрунтувати теоретичш пщходи до вивчення антропогенно змшених ПТК та принципи 1х класифжацп;

— розробити методику картографування таких ПТК, створити карту антропогенних змш ландшафпв зони впливу Чорнобильсько! АЕС, оцшити характер та виявити структуру антропогенних змш у ландшафтах дослщжувано! територп;

- виявиги законом1рнос-п еволюца 4нтовар1антш1х ПТК, розробити методику анал1зу та прогнозу вщновлення ф1токомпонента у раз! зменшення антропогенного навантаження;

- розробити методику 1 на основ! загальнонауково! ландшафтно! карта 1 карти антропогенних змш ландшафта створити карта деяких характеристик ф!токомпонента, суттевих з точки зору м1грацн радшнуклдав, зокрема карти запаив ф1томаси у ландшафтах;

- встановити залежшсть шгенсивносп переходу радюакгивних речовин з грунту в рослини вщ едаф1чних умов мшцевост! та на II хпдстаВ1 зробити оцшку лавдшафпв зони впливу ЧАЕС за здатшстю до накопичення радюнуклдав у ф1токомпонент! ПТК;

- обгрунтувати використання опрацьованих оцшочних та прогнозшгх карт при побудов! просторових 1 часових моделей розвитку радюсколопчно! ситуаци на забруднених територ1ях.

Об'ект дослщження - природно-територ1альш комплекси зони впливу Чорнобильсько! ЛЕС.

Предмет досшлження - антропогент модифшацп природно-територ!альних комплексе, що розглядаються, зокрема, як фактор формування умов м1грацп paдioнyклiдiв у ландшафтах. Предметом поясшоеться об'ектний виб!р: Я1С модельний взято саме цей репон, який мае типов! риси освоения 1 багатовшового використання полкьких земель 1 водночас для нього характеры специф!чш навантаження, що виникли вщ авари на ЧАЕС та лшвщацп П наелвдтв. Зона впливу Чорнобильсько! АЕС у цьому дослщжешп трактуеться як територ!я у рад1ус1 до 60 км вщ станца. Вона включае Зону вщчуження \ прилегла до не! земл1, населеш та Т1, що перебувають у стадн вщселения. Це дало змогу вивчити особливост! землекористування ! за умов припинення господарсько! д!яльноеп, характерно! для зони евакуацп, i в тому обмеженому режим! господарювання, що практикуеться останшми роками на рад1ацшно забруднених територ1ях.

Вих1Д1П дань Базовим матер1алом для виконання дисертаци послужила розроблена в Гнституп географ!! Нац!онально! Академ!! наук Украши ландшафтна карта Кшвсько! облает! та прилеглих до не! райошв Бшоруа (1983-88 рр., масштаб 1:100 ООО), сшвавтором яко! е здобувач. Карту укладено на основ! польових ландшафтних дослщжень доаваршного часу. Вони були доповнеш в процес! польових робгг, як1 проведено автором у склад! робочо! групп М1н!стерства оборони СРСР в 30-км зош ЧАЕС пщ час ландшафтно! паспортизацп точок реперно! с!тки радюеколопчного мон!торингу

навеет 1987 р. та в наступи! роки. Широко використано результата дослщжень, що проводяться впродовж шеляаваршних роюв у Зон! вщчуження ЧАЕС ствроб!тниками лабораторп ландшафтно-еколопчних проблем Чорнобиля в1дд1лу ландшафтознавства 1нсгатуту географи. Використано матер!али аерофотозйомки р1зних poKÎB. Автором проашинзоваш дат про забруднешш repiixopii радюпуклщами та рад1ацшне ураження ф!токомпоненту (матер^али Дшроводгоспу, НВО "Прип"ять", Komï финалу РАН, Держкомпдромету та ш.). При картографуванш сучасного рослинного покриву та дослщжснш законом1рностей Mîrpantî радюнуклцйв у систем! "грунт-рослина" використано фондов! матер^али Мпистерств лкового господарства Украшн та BLiopyci - плани i таксацшш описи люонасаджень, результата пробов1дбор1в на забруднення л1с1в цез1ем-137. Широко використано лтературш джерела з питань радюекологп.

Наукова новизна:

- опрацьовано методику та створено карту антропогенних змш ландшафпв ЧорнобильськоТ зони;

- за власними методиками розроблено та побудовано на ochobî карт ландшафпв та антропогенних змш ландшафпв cepiro прогнозних та оцшочних карт: оцппси запасов ф1томаси в ландшафтах, модел! самовщновлення ф!токомпоненту ландшафпв, оцшки вщповщносп насаджень едаф1чним умовам, що вщображають потенщал в1ДНовлювалытих змш ф1товар1аптних ПТК в pa3i послабления amponoreiffloro таску;

- встановлено залежшеть штенсивносп Mirpauiï 137Cs у систем! "грунт — рослина" в!д едаф!чних умов;

-розроблено методику i здшенено оц!нку ПТК досл!ДжуваноТ терш-opiî за здатшетю до накопичення радюцезда у ф!токомпоненп.

Апробация робота. Результата дослщжень автора представлялися на У1 та УН з'1здах Украшського Географ'1чного товариства (0деса,1990; Ки1в,1995); науково-практачнш конференцп "Сощально-eKOHOMiHHi функцп ландшафпв та стан екосистем" (Чершпв, 1987); У1 республшанськш науковш конференцп "Картограф!чне забезпечення основних напрямк^в економ1чного i сощального розвитку УкраТнсько! PCP та ïï perioHiB (Чершвщ, 1987); всесоюзному симпоз1ум1 "Комплексний мошторинг i практика" (Верхньоволжжя, 1991); всесоюзнш науковш конференцп "Радюеколопчш i економнео-правов! аспекта зсмлекористування теля aBapiï на Чорнобильськш АЕС" (Кшв, 1991); республ1канськш науково-практичнш конференци "Географ1чш проблеми великого Mi ста" (Кшв, 1991); М1Жнародному

ceMinapi "Пор1вняння приклад1в змш ландшафпв у Ыльських районах Свропи" (у рамках програми МАЕ ЮНЕСКО, Кшв, 1991); науковш конференци "Фундаментальш географ1чш дослщження (стан, проблеми, напрямки)" (Кшв, 1994); на V м1жнародтй науково-ирактичшй конференцп "ГПдсумки 10 poKis po6iT з л1квщаци наслщшв авара на ЧАЕС" (Зелений Мис, 1996); II украТнсьюй конференци "Гсошформацшш системи i технолога" (КиТв, 1996).

Практичпе значения та реал1защя розробок автора. Подану дисертацшну роботу виконано у лаборатори ландшафтно-еколопчних проблем Чорнобиля 1нституту географа НАНУ в межах проведения науково-дослщних роб1т за плановими науковими темами, а також рядом державних та вщомчих науково-техшчних програм. Серед них програма "Еколопя зони впливу ЧАЕС" (1989-1992); Державна програма невщкладних заход1В з лисвщаци наслщшв авара на ЧАЕС (1991-1992); науково-техшчна програма з питань ласвщаца насладив Чорнобильсько! катастрофи i сощального захисту громадян (19931995); програма дослщжень, укладена у вцшов1дност1 з Угодою про м1жнародне ствробтшцтво з питань, пов"язаних i3 наслщками авара на Чорнобильськш АЕС (експериментальш проекта ЕСП-4 "Обгрунтування та розвиток стратега дезактиваца pi3iinx об"екпв та розвиток метод ¡в оцшки ефективност1 дезактивацшних роб!т" та ЕСП-5 "Повсдижа радюнуклдав у природних екосистемах") (1995); м1жнародна програма EUROMAB Research Program "Land Use Changes in Europe and their Impact on the Environment"; Державна програма "Вивчення законом1рносгей будови природного середовища та розмщення природних pecypciB" (1995-1997).

Розробки автора знайшли практичне застосування при виконанш К1лысох господарсышх договор1в з установами Мшчорнобиля Украши, яю опрацьовують i впроваджують програми щодо пoлiпшeння та стабШзаца радюеколопчно! ситуаца на забруднених територ!ях:

-оцшку вщповщноот насаджень л!сорослишшм умовам, подану у вигляд5 карта, використано для визначення стартових умов розвитку сукцеайних npoqeciB i прогнозу caHiTapHoro стану штучних л1сонасаджень Зони вiдчyжeння (НВО "Чорнобилыпс");

-прогнозн1 карта розвитку самовщновлення лково! рослинноси використано для оцшки умов MirpaniT та накопичення радюнукладв у 6ioTi (ЧоНЦМД НВО "Прип'ять");

-карта антропогенних модифпсацш ландшафпв використовусться як одна з базових карт ландшафтного блоку створювано! багатоцшьово! геошформацшно! системи зони впливу ЧАЕС.

Авторську методику оц'шки територп за здатшстю до накопичення Cs-137 сосною та опрацьовану за участю здобувача методику кшыасноТ ощнки рад1ащйного забруднення Л1с!в використано для районувахшя paдioнyклiднo забруднених Л1с1в за характером Тх можливого використання, яке було виконане засобами геошформацшно! системи SPANS cпiльнo Í3 ЗАТ "1нтелл1джент Системз".

Карту "AHTponoreHHi змши ландшафпв та сучасний рослинний покрив зони ЧорнобильськоТ АЕС" видано тиражем 100 прим!рнишв (1992р.) i передано для використання в НВО "Прип'ять", Центр аерокосм1чних дослщжень Земл1 1ГН НАНУ, 1нститути зоологи та боташки НАНУ, в irraii зацшавлеш установи i оргашзацп.

Особистий внесок автора. Дисертацшна робота е результатом 6araTopi4Hiix дослугжень, що проводились автором у склад! колективу вщцшу ландшафтознавства Гнституту географа НАНУ. Здобувач приймав участь у польових досл1Дженнях (197б-1979рр.,1985р.) i картографуваши ландшафтов КиТвщиии, в експерименталышх роботах у Зон i шдчуження ЧорнобильськоТ ЛЕС (1987-1990рр.) i е ствавтором загальнонауково! ландшафтноТ карта масштабу 1:100000 щеТ Teprnopi!. Самостийно розроблено методику, 3míct i виконано укладання карта антропогенних змш ландшафт!в ЧорнобильськоТ зони того ж масштабу; розроблено принципи i методи ощнки ландшафтних умов бюгенноТ MirpauiT рад1оную1!Д1В i методику оцшки ландшафпв за здатшстю до накопичення радюнуклдав у ф1томась

Предмет захпсту:

1. Принципи та методика картографування антропогенних 3míh ландшафт в; карта антропогенних змш ландшафт!в на територ1ю ЧорнобильськоТ зони.

2. Оцшка ступеню антропогешзацц ПТК ЧорнобильськоТ зони за критер1ем вщдаленносп Тх антропогенноТ модифжаш! В1д первинного стану.

3. OniHKa вТдповцгаосп люонасаджень ЧорнобильськоТ зони едаф1чним умовам, що визначае нестабЬчыпсть та вдаовлювалыгай потеншал ф!товар1антних ПТК.

4. Анал1з i оцшка загальних 3anaciB та фракцшного складу фтомаси як передумови 6ioreHHoT MirpauiT радюнуклдав у ландшафтах ЧорнобильськоТ зони.

5. Висновок про ¡снування законом1рно! залежносп npoueciB MirpauiT радюнуклдав у cuctcmí "грунт — рослина" В1Д едаф1чних умов. Укладання карт коефодехтв накопичення на ландшафгнш ochobí та

методика KiJibKicHoî ощнки ландшафтов за здатшстю до накопичення радюнуклдав фтжомпонентом ПТК.

Публ1кацп. По TeMi дисертацшного дослщження опублшовано 19 poôiT, з них 14 - у cniBaBTopcTBi (роздшв у колективних монограф1ях -2, карта - 1, статей - 6, тез доповщей - 10).

Об'ем i структура дисертаци. Робота складаеться з вступу, двох частин (чотирьох роздинв), висновюв та списку л1тератури i MicniTb 120 cTopiHOK машинописного тексту, 18 малюшав, 12 таблиць, список лкератури з 158 назв, 2 додатки. Загальний об'ем робота становить 175 сторонок.

Алгоритм дослщження наведено на малюнку 1.

У перыпй частин! робота, що включае роздш! 1 та 2, висв^тлено методичш питания класифшаци антропогенних модифжацш ПТК, ïx картографування та шшизу антропогенно! перетвореносп.

Р о з д i л 1 присвячено питаниям теоретичного обгрунтування вивчення та методищ дослщження антропогенно змшених ландшафтов. Викладено принципи класифисаци антропогешзованих ПТК, представлено розроблену автором методику складання карта антропогенних змш ПТК рангу урочища та методику картографЬшо! ощнки стуненю антропогешзацп таких природних комплекав.

Р о з д i л 2 присвячено ananisy залежносп характеру господарського впливу, ступеню антропогешзацп та структур:: антропогенно змшених природних комплекав ЧорнобильськоТ зони вщ ландшафтно! будови територи, питаниям еколопчного впливу на ландшафта контрзаход!в, здшснених шд час виконання poôiT з лжвщаца насл1дк!в aeapiï.

У другш частин! (розд!ли 3 та 4) увагу придшено розгляду ф1товар1ангних модификаций ПТК територи дослщження в аспект! ощнки ландшафтних умов Mirpaiiiï радюнуклцйв в систем! "грунт -рослина" та ïx накопичення у фиомаск

У р о з д i л i 3 обгрунтувано п!дходи та наведено приклади використання результапв дослщження антропогенних змш ландшафйв для розробки ландшафтно-прикладних оцшок.

У р о з д i л i 4 розкрито законом^рну залежшсгь !нтенсивност! Mirpauil радюнуклццв у систем! "грунт-рослина" вщ едаф!чних умов мюцевосп. На пвдстав! виявлено! залежносп викладено принципи та методику ощнки ландшафпв за здаттстю до накопичення радюнуклшв у ф!токомпонентг ПТК, що вадбуваеться внаапдок Mirpauiï в систем! "грунт-рослина".

g tí

S в

о, i« S £Гл 2 b С

S £ о ~ 2

5 F и S

g- " 'S о.

0 й

8 S I g I

- ob*

«gel j

1 ш" я I

si a i

g !

« ~

к а щ

а а : Е1 &

ЭЕ 4 а о в ч ка о

'3 * w л»— _ s **

о » в s. ч.

5

О, чО

ci РЭ ГО О

5

ч ч

к

6

о

о, g

.3 rt я

S 13

ы ■&

m

S

S о "я

о -е-

ч «

ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ I РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦН ТА IX ОБГРУНТУВАННЯ

1. В основу дисертащйного дослщження покладено единий шдхщ до оцшки природно! та антропогенно! складових освоеного ландшафту, яга сшвкнують у ньому як дв! тдсистеми. Дослщження грунтуегься на загальних теоретичних положениях лапдшафтознавства, сформульованих у роботах Д.Л.Арманда, А.А.ВщшоТ, КЛ.Геренчука,

A.ГЛсаченка, О.М.Маринича, Г.П.М1ллера, Ф.М.Мыькова,

B.С.Преображенського, М.А.Солнцева, В.Б.Сочави, П.Г.Шшценка.

Особливо актуальною для ощнки антропогенних змш ландшафпв

е встановлена М.А.Солнцевим (1949,1960) законом1рна нер1внозначшсть фактор1В ландшафтоутворення за умови провщно! рол! лггогенно! основи. Така сушдрядтсть фактор 1 в Оптогенш -пдрошпматогешп - бюгеннО з урахуванням спрямованосй дн людини на певш компонента ландшафту е головними принципами гсласифЫащг аитропогепшованих НТК, запропоновано! В.С.Давидчуком (1985) та розроблено! тзшше для району Чорнобильсько! АЕС (В.С.Давидчук, Л.Ю.Сорокша, 1992). Антропогешзоваш природш комплекс« подшено в нш на лгтоваргантт (з1 змшами Л1Тогенно! основи), гировар1антт Ы змшеким режимом зволоження) та ф{тоеаргантт Сз1 змшеним рослинним покривом).

Очевидно, що Л1Товар1антш комплекси, як таК1, що зазнали незворотшх змш Л1ТогенноГ основи, мають також зовам нов!, незворотньо змшет режим зволоження та грунтово-рослшший покрив, пор1вняно з вихщними природними комплексами. На в!дм1ну вщ них, змши режиму зволоження та груптово-рослишюго покриву у пгро- та ф1товар1антних природних комплексах мають зворотнш або умовно зворотнш характер. На наш погляд, перевага запропоновано! класиф!кацп полягае в тому, що вона дозволяв оцшити сучасний стан 1 подальшу долю всього р1зномашття антропоген1зованих ПТК, незалежно вщ функщонального характеру антропогенного впливу на сучасному та попередшх етапах освоения.

3 метою розкриття можливостей подальшого застосування такого шдходу до вивчення антропогенних змш ландшафпв обрано проблему б!огенного накопичення радюиуклщв як приклад актуально! для району дослщжень задач! комплексного характеру, розв'язання яко! включае оцшку вслх природних компонента та !хшх взаемозв'язк!в.

Дослщження умов та фактор1в бюгенно! м1грацп радюнуклшв у антропогенно змшених ландшафтах вимагае найбьльшоТ уваги саме до ф!товар1антних ПТК. Вони накопичують значну ф5томасу 1 е основним нос ¡ем бютично фнссованих радшнуклдав, одночасно сприяючи мехашчному закршленню забруднювач1в у верхшх шарах грунту, запоб)гаючи II змиву та вторинному лиловому тдйому. Ф1зюлопчн1 властивосп р!зннх вид ¡в рослин та Тх угруповань е фактором, що зумовлюе вщмпшосп у кшысосп надходження до них радюактивних речовин шляхом м1грацн в систем! "грунт-рослина". Обгрунтування класифпсацп таких ПТК та ландшафтно-прикладт розробки цього напрямку базуються на теоретичних засадах вотизняно! Л1Сово1 типологП (Г.Ф.Морозов, 6.В.Алексеев, Д.В.Воробйов, П.С.Погребняк), зокрема на уявленнях про едафгчнг умови. 1х трактовано як сукупшсть умов зволожмшя та мшерального багатства грунту.

Едафотоп е штегральним, пор!вняно легко д1агаостованим у польових умовах показником для визначення умов мкцевиростання та потенщйного рослинного покриву на територ1ях, що зазнали антропогенних змш ф1Токомпоненгу. Класифжащя ф1товар1антних ПТК здшснюеться шляхом поеднаного анал1зу сучасного рослинного покриву та едаф!чних умов, яш, в свою чергу, формуються вщповщно до ландшафтно! структури територп. У межах дослщжувано! територи вид1лено 28 вгодв ф1товар1антних ПТК, у тому числ! 13 - пщ л ¡совою, 1 — пщ чагарниковою, 7 — п!д лучною, 2 — пщ трав'яною болотяною рослиншстю, 3 - пщ агроценозами, 2 - пщ перелогами.

Положения ф1Товар1антних ПТК у ряду вщ коршних до агроценоз!в характеризуе вщдалешсть сучасних комплекс!в вщ Гхнього вихщного стану, отже, ступшь антропогешзацп. Ощнка ступепю антропогешзацп надае змогу прогнозувати процеси самовщновлення у антропогенно змшеному природному комплекс!, що е важливим для побудови картограф1чних моделей розвитку ландшафтпз за умов обмеження господарсько! Д1ялыюст1.

В наших дослщженнях оцшка ПТК за цим показником виводиться з класиф^аци 1х антропогенна модифшацш. Найвшцим ступеней антропогешзацп характеризуються л1товар1антш ПТК, в яких вс\ компонента, слщом за лтогенною основою, зазнали незворотшх перетворень. Антропогенна складова умовно переважае тут над природного.

Наступна група - пгровар1антш ПТК, до яких належать осушеш або, навпаки, шдтоплеш земл! з антропогенно змшеними режимами

грунтового зволоження. Природна компонента туг уже переважае над антропогенною, що проявляеться у здатносп пгровар1антних ПТК до самовщновлення первинного режиму зволоження шляхом замулювання, заростання дренажних канал1в тощо.

Ще меншим ступеней антропогешзаци характеризуются ф!товар1антш ПТК. 1х р!зномашггя - вщ вщтворюваних щорочооо польових монокультурных ценозов до стиглих л1сонасаджень, штучних за походженням, але таких, що в ход1 розвитку вщновили структуру, близьку до природних л!с1в, - робить необходооим подо л цих ПТК за стуиеием антропогешзаци на калька градацой. За ознакою зростання ступеню впливу антропогенних чинштав, у вщповщносп до вщомих класифисацш В.Б.Сочави (1962,1978), видшено коршш, умовнокоронш, похщш, сершно, дигресивно-демутацшш, перелогов! та агрикультурш ПТК. Вони розр1зняютъся за часовими штервалами та стад1ями, яш проходять у процесо вщновлення коршноо структури, що в!дбиваегься також в умовах формування м!грацойних иотоюв речовин.

Уявлення про природне середовшце як ¡ерарх1чно пщпорядковану систему повночленних антропогенозованих природних територ1альних комплекс1в, що характеризуеться ф!ксованими межами та безперервними потоками речовини та енерга, як! проникають кр1зь цо межо, об'еднуючи просп комплекси в бшьш складна (В.С.Давидчук, 1994), надае змогу встановити закономфш залежносп кшыисних та яоисних характеристик ПТК, як! обумовлюють особливосп м1грацп радюнуклдав вщ ландшафтно! структури територи.

2. Анал1з антропогенних модифжацш ландшафтов зони впливу ЧорнобильськоТ АЕС дозволяе встановити законом!рш залежносп м!ж характером господарського використання територп та п ландшафтною будовою, проанал'озувати посляаваршооу еволюцш структури упдь, що склалася у Зош водчужеооооя, 1 зробити висновки щодо ландшафтно-еколопчних наслодк1в застосованих контрзаходов.

На стан Зони вщчуження, окр1м рад!ацшного ураження, впливае багато шших факторов, прямо або опосередковано пов'язаних з авар1ею на ЧАЕС. Проведения суцшьно! шженерно! дезактивацп окремих д1лянок, шдтоплення шших внаслодок перекриггя мелюративних систем з метою запоб1гання вшоесешпо радюооуклццв, евакуащя населения, припинення сшьскогосподарських роб1т, тимчасове послабления догляду за лосом та шип заходи е факторами, що зумовлюють сучасну еволющю ландшафпв ще! територп. Дослщження сучасних ландшафпв, зокрема !х антропогенно! складово!, е

иеобхщною шдставою для прийняття ршень щодо поводження з природними угщдями Зони вщчуження, як! складають понад 2000 км2.

Ландшафтну структуру територи дослщження складають моренно-воднольодовиков1 р1внини, кшцево-моренш пасма, надзаплавт тераси та р!чков1 заплави. Як 1 все Украшське Полкся, ш земл! мають багатовшову !стор!ю господарського освоения. Спостер1гаеться закопомгрна залежтстъ антропогенных змгн, яю спричинено традицшними для цього району видами господарсько! Д1Яльност1 (землеробство, скотарство, Л1сове гоЬподарство) в/Э лапдшафтног будови територи. Так, наприклад, в антропогенно змшених ПТК моренно-водполъодовикових ландшафт{в высокого р1вия переважали штучт насадження сосни з домшпсом дуба, або дуба та граба (40-50% територи), а також орт земл1 (30-50%), що в умовах Зош1 вщчуження зайшт перелогами. Другорядне значения тут мають сух! бори, сосняки чоршщев1, дубов! та березов! л!си. Таке сшввщношення упдь зумовлене наявн!стю в грунтоутворюючих породах цих ПТК моренних суглитав на глибин! 0,5-2,5 м, пш волнольоловиковими тсками, наявн!стю в шсках пилувато! фракци, завдяки чому тут формуються вщносно багап для Пол!сся складносуборов! умови м!сцезросташш.

Для моретю-воднолъодовикових ландшафтов пизького ргвня властиве б!льше поширеиня соснових насаджень (25-35% територи). Це пояснюеться бщншшми (суборовими) умовами м!сцезростання в межах фонових урочищ. Вони складен! краще вдаортованими воднольодовиковими п!сками, що з незначно! глибини (0,7-1,2м) шдстеляються мореиою. Другорядне м!сце в структур! насаджень займають др1бнолистяш (5-15%) та дубов! (1-5%) л!си. Ори! земл! та перелоги складають вщ 30% до 60% у структур! упдь ландшафта цього типу. Вони займають урочища моренно-воднольодовикових р!внин та м!сцевост! озерно-воднольодовикових р!внин ! характеризуютъся в!дносно багатими едаф!чними умовами.

У ландшафтах давньоалюталъних ргвтт дом!нують урочища сухих та сирих надзаплавних терас, що складен! потужними тсками, та заболочених терас, складених низинними торфами р!зно! потужност!. Вщиовщно до тако! ландшафтно! структури тут поширеш сух! (10-15%) та сир! (10-20%) бори, переважно штучного походження, В1лыпняки (5-15%) а також орт земл! (10-15%) та перелоги( 10-20%) на мелюрованих терасах ! заплавах малих р!чок. На фронтальн!й частин! ШепелицькоТ тераси розташована промзона ЧорнобильськоТ АБС. На в!дмп1у в!д с!льсько- та люогосподарських угщь, структура яких склалася юторично у в!дпов!дност! з ландшафтного будовою

територп, такий складний техногенний объект як Чорнобильська атомна електростанщя була розташована без достатнього геоеколопчного обгрунтування, на що вказано у багатьох роботах.

Анал!з ступеню антропогенно! перетвореност! природних комплекс!в та анал1з структуры землекористування Зони вщчуження ЧАЕС показали, що тут домшують ПТК, яю не втратили здатносп до самовщновлення. За нашими оц1нками, 80% територп складають ф1товар!антш природш територ1алъш комплекси. За станом на 1986 р. Л1си складали 36%, перелоги -27,5%, луки та болота - 18%. Кр1м того, 10% територИ - це пгровар1антш ПТК, як1 займають перелоги в зонах впливу мелюративних систем. За умов обмеження господарсько! д!ялыюст1 у Зон! вщчуження щ природш комплекси шляхом вщновлювальних сукцесш рослинност! та вщновлення структура ! ф1зико-х!м!чних властивостей грунпв повертаються до вихщного природного стану. За даними М.Д.Кучми, М.П.Архшова та ¡нш.(1996), зараз лки займають 45% територп Зони ЧАЕС, вщповщно зменшуеться площа перелогових та лучних угшь (мал. 2).

□ 1Лгси

б! 2Лерелоги та луки

□ 3. Болота Ш4Ласелекг тгункти

□ 5.3гарища Вб.Техногеннг об~ектпи В 7 Лодш об~сктпи

Мал. 2 Структура упдь Зони вщчуження ЧАЕС та П зм1ни за шсляаваршний першд

%

Лгговар1антш природш комплекси, як1 зазнали незворотних антропогенних змш: промзона ЧАЕС, д1лянки дезактивацц шляхом зняття верхнього шару грунт}', намитого грунту, з!мкнена мюька забудова тощо,- складають не бшыпе 1-2% територп Зони вщчуження (мал.З). Тут вщбуваеться спонтанне формування нових ценоз!в

3 л1

Л1СИ

И луки

[===1 болота

* [ згарища

рудии Л1С

□ рш суцшьне -гО-УР^6""53 сосни

перелоги ЩИ зняття грунту (мР/год, 1986р.)

.шквщований ] перелоги на [ ] -1" рудий Л1С" 1—=) мелюрова- 1—' них землях

намивнии шеок

а населен! ' пункти

_ знесеш . ■ населен 1 пункти

у пр»м-маидаичик

. зал1знищ

. шосейш дороги

■ р1чки та капали

греб л 1

М1сця розташування пунктш тимчасо; во! локал1заци радюактивних шдходт (1-"Ятв", 2-"ГПщане плато", 3 -"Рудий л ¡с", 4- "Будбаза", 5- "Припаять") 1 пункпв захоронения радюактивних вщход1в (6- "ГНдлюнни", 7- "Чистога-Л1вка", 8- "Буряювка")

3 Землекористування та здшенеш контрзаходи у ближнш зош ЧЛЕС

природного характеру, але таких, що вщповщаюгь штучно створешй Л1Тогеннш основ! та едаф!чним умовам, що нею визначаються.

Процеси самовадновлення, якими охоплеш майже ва природш комплекси Зони вщчуження, сприяють стабшзацп радюеколопчно! ситуаци. Важлива роль тут належить рослинному покриву завдяки бюгеннш акумуляцп радюнуклдав та впливу на формування умов Тх водно! та повпряноТ м1грацп шляхом обмеження прямого змиву та вторинного ветрового пщйому.

3. Просторова ощнка фактор!в бюгенноТ м!граци радюнуклдав у ПТК здшснена шляхом укладання серп прикладних карт на основ1 карти антопогенних змш ландшафт та загальнонауково! ландшафтно! карти. Це дае змогу враховувати сучасний стан та швар1антш складов! природних комплекс1в.

Запаси фгтомаси е показником, в прямш залежност! в!д якого (за шших р1вних умов) знаходиться к!льк!сть фжсованих ценозом радюнуклдав. Акумульоваш радшнуклщи вилучаються з кругооб1гу на час ¡снування рослинного угруповапня. Напи ощнки природних комплексов за цим показником грунтуються на опубл!кованих даних, опрацьовашгх для рослинних угруповань зони Чорнобильсько! АЕС (М.Ф.Петров, В.С.Давидчук, 1994). Картографування загальних запас!в ф!томаси показало, що Тх китькюгь в р!зних ценозах може в!др1знятися в сотн! раз!в: вщ менше 2 т/га абсолютно сухо! речовини у сухих п1онерних угрупованнях, що характерна для п!щаних пляж!в на заплавах та для слабо закр!плених рослиншстю п!щаних дюн, до бшыпе 500 т/га в стиглих ясенево-грабово-дубових грав!латово-таволгових л!сах, що приурочен! до вологих умов мюцезростання у межах моренно-воднольодовикових р!внин.

Як свщчать дослщження з л!сово! рад!оекологп (Ф.А.Тихомиров, Р.М.Алексахин,1971; Н.П.Архипов, П.С.Пастернак и др., 1990 та шш.), !снують значн! вщмши у кшыасп накопичення рад!онуюпд!в р!з1шми частинами рослин. Це зробило необхщним укладання карт фракц!йного складу ф!томаси.

Прогноз сукцесгйних змм рослинного покриву в ландшафтах Зони в!дчуження за часов! штервали, сшвставш з тривалкто пер!од!в шврозпаду основних дозоутворюючих радюнуклдав, е необхадною складовою оцшки ландшафтних передумов б!огешю! м1грацп радюнуклдав. Вщновлення фшжомпоненту е першим етапом вщновлення структури ПТК, дал1 процес охоплюе шпй складов! ландшафту: грунтовий покрив, режим зволоження тощо. Здатшсть

антропогенно змшених ландшафпв до вщновлення вихщно! структури ми, слщом за М.Д.Гродзинським (1995) розглядаемо як один з показнишв ix ст!йкост1.

Актуальшсть цього напрямку д0сл1джень визначаеться Концепшею Зони вщселення ЧАЕС, згщно з якою природш процеси вщновлешш KopiHHiix ландшафтов, рослинних та тваринних угруповань е прюритетними (Чорнобильська катастрофа, 1996). Картографування процеав самовщновлення ПТК грунтуеться на вцдемих положенннях про сукцесшни змши рослинного покриву та на модел1 сукцесш фггоцежшв зони вщчуження ЧАЕС залежно вщ едаф1чних умов (Ландшафты Чернобыльской зоны, 1994).

Дослщження показали, що на 20% територп Зони вщчуження ипучш насадження не вщповщають едаф!чним умовам урочищ, в яких вони ростуть. Такими угрупованнями е, головним чином, монокультурш сосняки у складносуборових умовах мкцезростання. Картографування таких дшянок нсобхщне для прогнозу сукцесшних 3Min рослинного покриву, планування л'сов'дноплювальних poöiT, а також для оцшки люопатолопчиих ситуацш

(О.М.Фед^рко, 1988; 1994). Ощпка eidnoeidiiocmi насаджень едаф1чтш умовам ПТК грунтуеться на поршняльному анал1з! структури сучасних л1сових ценозов та едаф!чних умов, що залежать в1д ландшафтноТ будови територхТ.

4. Встановлена залежтсть значепь косфщгента накопичепня раЫонуклгЫв рослинами eid еЪафгчпимх умов

дала можливкть виконати просторову ощнку процеав м!грацп радюнуклшв у систем! "грунт-рослина" та розрахувати Ix bmict у ф1томас1, зокрема в деревиш, на тих територ1ях, де експериментальне визначення вмшту радюнуклшв не проводилось.

Первинний розпод1л та м!гращя радюнуклдав у лкових ПТК визначаються здаттстю л1с1в утримувати i накопичувати бютично достуиш радюактивш речовини у свош ф^томас! на час життя деревостану, дал! замикаючи Ix у бюлопчному Kpyrooöiry. Отже, встановлення штенсивно! мираци радюнуклдав у систем! "грунт-рослина" за умов перебування ПТК в стаб!льн!й сукцеси можна розглядати як показник стабШзаци радюеколопчно! ситуацп.

Визначаеться до десяти параметр!в rpyirriB, що мають значения для прогнозування повед!нки рад!онукл!д!в при переход! Тх у рослини (Р.М.Алексахин, А.В.Васильев и др., 1992). Серед цих параметр1в —

вмют оргашчно! речовини, сума обмшних KaTioHiB, наявшсть ф1зичнох глини, зокрема мшерашв групи монтморилошту, мулуватих часток, сума вв1браних основ, кис лопасть, волопсть груштв, наявшсть карбонапв тощо. 1шш дослщники вказують на причинний зв'язок М1Ж надходженням радюнуклщ!в у рослиии та самим типом грунту (Мщкевич Б.Ф. та шш.,1989, Ю.А.Израэль и др., 1990).

3 метою встановлення просторових законом1рностей переходу радюнуклдав з грунпв у рослини нами використано едафотоп як !нтегральний, комплексний показник, який поеднуе еколопчну дда елементарних груитово-х1м1чних та грунтово-ф1зичних характеристшс. Однозначно впливаючи на продуктившсть ценоз1в, вш водночас придатний для надШно! пвдикацп за елементами рослинного покриву, грунтовим розр1зом та факторами лтагенно! основи ландшафта нав!ть у польових умовах, а також для виявлеиня в антропогенно змшених ландшафтах та картографування.

Для встаповлсиия зв язков М1Ж штенсившстю переходу радюнуклццв з грунту в рослину та едаф1чними умовами, було обрано такий показник як коефвдент накопичення - Кн, що мае однозначний ф!зичний зм1ст i визначаеться як вщношення BMicTy радюнуклщу в одшищях мае рослини та грунту (Б.Б.Полынов, 1956; А.И.Перельман, 1975; Р.М.Алексахин, А.В.Васильев и др., 1992). Такий показник iHTerpye Д1Ю yeix процеав надходження радюнуклШв до ф1томаси у юльшених показниках. Розрахунки Кн приведен! для стовбурно! частини сосни, тобто Tie! частини П ф!томаси, для я ко! характерне накопичення радюактивност! переважно ¡з грунту внаслщок кореневого надходження.

4iTKa залежн!сть Кн вщ едаф!чних умов була встановлена шляхом накладання на едаф!чну ci-гку ¡золшш цього коеф!ц!ента за середн!ми значениями, розрахованими для кожного едафотопу. Конф!гуращя !золшш Кн (мал.4) шдтверджуе вщому емшричну залежн!сть переходу радюнуклдав у рослини вщ характеристик грунт!в.

Локал!зац!я значень Кн у межах едаф!чно! einen дала змогу вщцлити групи едафотошв, близьких за !нтенсивн!стю кореневого надходження 137Cs у деревину сосни. Виконана !нтерпретац!я Кн для типових едаф!чних, а вщтак ландшафтних умов забруднено! територи дозволила встановити зако1юм!рноси його просторовоТ неоднор!дност!.

А бори В субори С склад-н! субори д д!брови

1 сух1 А, \ "ЧС! ч к v

2 св!ж1 \ в\ $2 \ \ 1

3 волог1 А3\ ,вз С 1 1 1

4 сир! -кА, В, « С4 &

5 мокр! '1 В3 С5 Дз !

Кп =

Мал. 4

Величини коефвдента накопичення Кн ,37Сз

залежно вщ едаф^чних умов (по деревиш сосни)

0.5 ОЯ 0.25

0.15

0.05

Картограф'гчну екстраполяцгю значень коефщгента Кн

виконано за допомогою карта едаф1чних умов, укладено! на основ1 загальнокауково! лакдшафтно! карта.

Встановлено, що найактившше м!гращя радюнуклццв з грунту в деревину сосни (Кп=0,5) вщбуваетъся в едафотопах Л4 сирих борових надзаплавних терас, складених алкжальними шсками потужи! стю понад 2 м, з дерновими глейовими шщаними грунтами. Сух1 боров! надзаплавш тераси та дюни (едафотоп А! - сух! бори), складен! потужними алюв1альними шсками, з дерново-тдзолистими шгцаними грунтами, також характеризуються високими значениями Кн=0,3. 1нтенсивний перехщ шСэ у рослини в таких урочищах можна пояснити його високою бюлопчною доступшстю завдяки сшльнш дп таких факторов як пщвшцена гщрол!тична кислотшсть, незначна емшсть поглинання та легкий мехашчний склад названих груштв. Очевидно, штенсивному бюгенному накопиченню П7Сз сприяе також дефщит стаб!Льного кал!ю в едафотопах борового ряду.

На вщмшу вщ бор!в, в суборових та складносуборових едафотопах поступове збыыпешш вм1сту глинисто! фракци, елеметтв мшерального живлення та деяке зменшення кислотност! грунту, наявшсть гумусового горизонту сприяють п!двгаценню !х емност1 поглинання. Як нас л ¡док, спостер1гаеться зниження доступност!

радюнуклдав рослинам. Отже, ПТК з едаф!чними умовами св1жих та вологих субор1в (В2_з) характеризуються Кн-0,25. У цш груш об'еднаш воднольодовиксш 1 моренно-воднольодовиков! рхвнини, а також надзаплавш тераси, складеш пилуватими шсками з прошарками глинистих тсшв на глибиш 0,8-1,5 м, або пщстелет на зазначенш глибиш валушшми суглишсами, з дерново-пщзолистими пилувато-шщаними грунтами без ознак оглеення. Значения Кн=0,15 характерне для св1жих та вологих складних субор1в (С2-з), що представлен! в Зон! вщчуження ЧАЕС озерно-воднольодовиковими р!внинами, водозб1рними зниженнями при вершинах ерозшних форм та надзаплавними терасами 1 заплавами, складеними пилуватими шсками, пщстеленими суглинками водного походження або з 1х прошарками на незначнш глибиш (0,4-0,8 м). Тут поширен! дерново-шдзолист! слабоглеюват1 та глеювап гшлувато-шщаш грунти. До щеТ ж групи можугь бути вщнесеш заболочен! надзаплавн! тераси та непроточш западини, що характеризуються едафотопами мокрих суд!бров (С5).

Очевидно, найменш штенсивну «¡грашю 137Сб з грунту в деревину сосни !з значениями /С«=0,05 сл!д оч!кувати у д!бровних едафотопах. До них належать озерно-воднольодовиков! р!внини, водозб!рн! зниження та лощшш з дерновими глейовими сушщаними та легкосуглинковими грунтами (Д4 - сир! д1брови). Умовно до них можна вщнести також заболочен! заплави, лощини та балки з едафотопами мокрих д!бров, але д!бровш едафотопи е нетиповими м!сцезростаннями для сосни.

Викладене засвщчуе практичну реал!зац!ю результапв дослщження ландшафтних передумов природних процес!в М1граци радюнуклдав. Наведен! дослщження та оц1нки ландшафтних умов бюгенно! мираци радюнуклшв е лише одним з можливих напрямгав застосування опрацьованого нами пщходу до вивчення антропогенних змш ландшафпв.

ЗАГАЛЬШ ВИСНОВКИ

1. Розроблений автором алгоритм дослщження включае три !ерарх!чно пщпорядкованих р!вш п!знання антропогенно зм!не1шх ландшафпв, зокрема !х фггокомпоненту, та оцшки 1х властивостей в аспект! поставлено! задач! (див. малюнок 1):

дослщження структури природних ландшафта та 1х антропогенних модиф!кац!й;

- ощнка ландшафтних передумов бюгенно! м!грацп рад!онукл!д!в;

- оцшка ПТК за здатшстю до накопичення певних забруднювач1в шляхом бюгенно! акумуляцп I юльюсна оцшка вмюту головних дозоутворюючих радюнуклшв у ф1токомпонент1 ПТК.

2. Всгацовлена структура антропогенних змш ландшафта зони вщчуження наочно демонструе переважання ф1говар!антних ПТК на цш територи. Функцюнування антропогенно змшених ПТК та особливосп компенсацШних процеав у них в раз1 змши антропогенного навантаження залежать вщ ступеню антропогешзацп. За умов вщсутносп господарсько! д1яльносп або максимального П обмеження, вд природш комплекси шляхом проходження сукцесш рослинним компонентом 1 вщновлення структура та ф!зико-х1м1чних властивостей груштв повертаютья до вих1дного природного стану. Процеси самовщновлення, що охоплюють майже ва природш комплекси зони в^дчуження, сприяють стабШзацп радюеколойчного стану. Важлива роль в цьому нал ежить рослинному компоненту як одному з фактор1в, що визначають умови М1грацн радюнуклдав.

3. Запас фномаси у ПТК е важливим штегральним показником, що, кр!м шшого, визначае роль рослинного компоненту в процесах бютично! м1грацц та фжсащ! радюнукладв. Картографувания цього показника надало змогу ощнити його просторовий розподш за загалышми запасами та фракцшним складом у ПТК Зони вщчуження Чорнобильсько! АЕС.

4. Подаш результата засвщчують залежшсть величини коефицента накопичення Кн в!д едаф1чних умов забруднено! терито^п. Перевага такого подання даних про умови накопичення рослинами Сб з грунту полягае у можливосп просторово! оцшки та картографувания даного иоказника в зош авари та розрахунку вмкту 137Сз в ф1томаа, зокрема в деревиш, на тих територ1ях, де визначення вмшту радюнуклдав не проводились. Наведет дат про залежшсть забруднення гругтв та рослин в1д едаф^чних 1 ландшафтних умов територи, з певними застереженнями та поправками, вщкривають можлив^ть деяких узагальнень у галуз! вивчения бюгенно! М1грацп радюнуклдав в зош авари на Чорнобильськш АЕС.

Виконане дослщжеиня е прикладом, який розкривае можливосп ландшафтного тдходу у його застосувант до анализу та просторово! екстраполяцп законом1рностей м1Жкомпонентних зв'язюв та масообмшу в антропогенно змшених ПТК.

OCHOBHI ПУБЛ1КАЦН ПО TEMI ДИСЕРТАЩТ:

1. Ландшафты Чернобыльской зоны и их оценка по условиям миграции радионуклидов.- К.,: Наукова думка, 1994. - 112с. (сшвавтори: В.С.Давидчук, Р.Ф.Зарудна, С.В.Млхел^ М.Ф.Петров, А.М.Ткаченко)

2. Оценка ландшафтных и ландшафтно-геохимических условий миграции радионуклидов//Географические исследования в зоне аварии на Чернобыльской АЭС. К.: Ин-т географии НАН Украины, 1994,- С.6-33. - Деп. в ДНТБ Украши № 13284 Ук 94 día 20.07.1994р. (сшвавтори: В.С.Давидчук, Р.Ф.Зарудна, С.В.М1хел1, М.Ф.Петров,

A.М.Ткаченко)

3. Антропогенные изменения ландшафтов и современная растительность зоны Чернобыльской АЭС. Карта масштаба 1:100 ООО. Киев, Мала, 1992, на 4 листах (сшвавтор В.С.Давидчук)

4. Составление карты типов местообитания на ландшафтной основе//Географические аспекты рационального природопользования. Сб.науч.тр.-К.: Наукова думка, 1987.- С.36-38.

5. Модель спонтанного восстановления ландшафтов зоны отселения Чернобыльской АЭС в случае минимальнго антропогенного воздействия//Чернобыль-90: Докл. 2-го Всес. научно-технич. совещания по итогам ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, т.6.-Чернобыль,1990.- С.91-105. (сшвавтори: В.С.Давидчук, М.Ф.Петров)

6. К прогнозу изменения нрочвообразующих процессов при смене землепользования в зоне аварии на Чернобыльской АЭС// Радиоэкологические и экономико-правовые аспекты землепользовашш после аварии на Чернобыльской АЭС: Материалы научн. конф. (Киев, 27-30 марта 1991г.).-К.,1991.-С.109-113 (сшвавтори: В.С.Давидчук, . М.Ф.Петров)

7. Land use problems in Chernobyl accident zone//Comparisons of landscape pattern dynamics in European rural areas. 1991 seminars, EUROMAB Research program.-1992.- P.70-73 (сшвавтор

B.С.Давидчук)

8. Запаси ф!томаси в ландшафтах КиТвського Полшся// Украшський географ!чний журнал.- 1994.- №3.- С.54-62 (сшвавтори: В.С.Давидчук, М.Ф.Петров)

9. Про накопичення Cs-137 фггокомпонентами люових ПТК залежно в]д едаф1чних умов//Украшський географ1чний журнал.-1996,-№1.- С.44-48.

10. Эдафические условия как фактор биологической продуктивности ландшафта //Социально-экономические функции ландшафтов и состояние экосистем: Тез. докл. научно-практич. конф.-Чернигов, 1987.- С. 20-22 (сшвавтор В.С.Давидчук)

11. Картографирование современного растительного покрова как компонента антропогенно измененного ландшафта / / Картографическое обеспечение основных направлений экономического и социального развития Украинской ССР и ее регионов: Тез.докл.У1 респ.науч.-конф.,Ч.1.- Черновцы, 1987.- С.85.

12. Оценка ландшафтов Киевского Полесья по условиям миграции радиоактивных веществ //Экспериментальные исследования и прогноз миграции радионуклидов в зоне аэрации и подземных водах: Тез .докл.- Москва, ВСЕГИНГЕО, 1988,- С.17-19 (ствавтори: В.С.Давидчук, Р.Ф.Зарудна, С.В.М1хелО

13. Ландшафта! дослщження в зош Чорнобильсько! АЕС//Сучасш географ1чш проблеми Украшсько! PCP: Тези доп. VI з'Тзлу ГТ УРСР.-К., 1990.-С .35-36 (ствавтори: В.С.ДоЕндчутс, Р.Ф.Зарудна та îh.)

14. Принципи класифпсацп MicbKHx природно-антропогенних комплекс1в//Географ!чш проблеми великого М1ста:Тези доп. респ. конф.-К.,1991.-С.17-18 (ствавтори: В.С.Давидчук, М.Ф.Петров)

15. Пропюз процессов самовосстановления ПТК зоны отселения Чернобыльской АЭС//Комплексный мониторинг и практика: Тез.докл.- Москва, АН СССР, . 1991.-С. 224 (ствавтори: В.С.Давидчук , М.Ф.Петров)

16. Картографический метод исследования радиационного загрязнения территории//Экологическое картографирование на современном этапе: Тез. докл. X всес. конф. по тематч. картографированию. Кн. 7. Л., 1991.- С. 73-75 (ствавтори: В.С.Давидчук, Р.Ф.Зарудна та îh.)

17. Дослщження антропогенних змш ландшафта ЧорнобильськоТ зони //Фундаментальш гсограф1чш дослщження (стан, проблеми, напрямки): Тез.доп.наук. конф. К., 1994,- С.176-178.

18. Поеднання едаф1чного та ландшафтного тдход1в до вивчення б1огенноТ Mirpaniï рад10н>тслщ1в//УП з'1зд Украшського геофафншого товариства . -К., 1995. - С.142-144.

19. Оценка радиационного загрязнения лесов на основе эдафического и ландшафтного подхода с применением элементов ГИС-

технологий//Международная научная конференция Чернобыль-96. Сб. тезисов. п.Зеленый Мыс, 1996.- С. 269-270 (сшвавтори: В.С.Давидчук, С.В.Давидчук).

Sorokina L.Yu.

Antropogenic changes of the landscapes of the Chernobyl zone and radionuclide contamination of the phytocomponent.

The dissertation for a candidate's degree (Geography).

Speciality - 11.00.01 - Physical geography, Geophysics and Geochemistry of Landscapes, Institute of Geography of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1997.

Antropogenic changes of the landscapes of the Chernobyl zone were investigated. Main attention has been paid to accumulation of the radionuclides in the phytocomponents of the landscapes. Correlation between intensity of this process and edaphic conditions of the territory was shown and principles of evaluation of the radionuclides accumulation in the forest ecosystems on the base of landscape approach were elaborated.

Сорокина ЛЛО.

Антропогенные изменения ландшафтов Чернобыльськой зоны и радионуклидное загрязнение фитокомпонента.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.01 - физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов. Институт географии НАН Украины, Киев, 1997.

Исследованы антропогенно измененные ландшафты зоны Чернобыльской АЭС. Особое внимание уделено проблеме накопления радиоактивных веществ фитокомпонентом ландшафтов. Установлена зависимость интенсивности этого процесса от эдафических условий местности, что позволило обосновать принципы ландшафтной оценки запасов радионуклидов в лесных ценозах.

IOii040Bi слова: ландшафт, антропогенш змши, самовщновлення, ф1томаса, радшнуюпди.